Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно усовершенствования процедуры проведения финансовой реструктуризации

Проект закона Украины от 29.08.2019 № 1070
Дата рассмотрения: 29.08.2019 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. Пункт 6 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30; 2016 р., N 32, ст. 555) викласти в такій редакції:

"6. На період дії планів реструктуризації, затверджених відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію":

Національний банк України не застосовує заходів впливу за порушення таких економічних нормативів: норматив короткострокової ліквідності, норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, нормативи інвестування, а також за порушення лімітів валютної позиції, якщо таке порушення сталося внаслідок участі банку у процедурі фінансової реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію";

банк має право здійснити інвестицію без письмового дозволу Національного банку України (але із дотриманням інших положень статті 50 цього Закону), якщо така інвестиція здійснюється в рамках процедури фінансової реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію".";

2. У Законі України "Про захист економічної конкуренції" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 12, ст. 64):

1) у статті 1:

доповнити абзацом третім наступного змісту:

"єдиний (цілісний) майновий комплекс - підприємство, а також структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці, тощо) підприємства чи інші об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (товарів, робіт чи послуг), до якого входить все майно, призначене для його діяльності (включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, заборгованість, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права) та які можуть бути виділені в установленому законодавством порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу;";

У зв'язку з цим абзаци третій - тринадцятий вважати відповідно абзацами четвертим - чотирнадцятим;

2) частину третю статті 22 доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) набуття (в рахунок повного або часткового погашення заборгованості перед банком або іншою фінансовою установою за надані фінансові послуги) права власності на єдиний (цілісний) майновий комплекс та/або частки (акції, паї) суб'єкта господарювання, що є предметом забезпечення належного виконання зобов'язання перед банком або фінансовою установою, за умови, що такий єдиний (цілісний) майновий комплекс не є предметом банківських або інших фінансових послуг, та/або суб'єкт господарювання, частки (акції, паї) якого набуваються у власність, не є банком або фінансовою установою, а також за умови, що здійснення таких дій передбачено планом реструктуризації, підписаним під час проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію".";

3) Розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктами 41 - 43 такого змісту:

"41. Протягом строку дії Закону України "Про фінансову реструктуризацію" положення підпункту "а" пункту 2 частини другої статті 22 цього Закону не застосовуються до випадків придбання, набуття у власність іншим способом відповідних активів, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування відповідними активами, якщо здійснення таких дій передбачено планом реструктуризації, підписаним під час проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію".

42. Вчинення без отримання дозволу на концентрацію дій щодо набуття (в рахунок погашення заборгованості перед банком або іншою фінансовою установою за надані фінансові послуги) права власності на єдиний (цілісний) майновий комплекс та/або частки (акції, паї) суб'єкта господарювання, що є предметом забезпечення належного виконання зобов'язання перед банком або фінансовою установою (за умови, що такий єдиний (цілісний) майновий комплекс не є предметом банківських або інших фінансових послуг, та/або суб'єкт господарювання, частки (акції, паї) якого набуваються у власність, не є банком або фінансовою установою, а також за умови, що здійснення таких дій передбачено планом реструктуризації, підписаним під час проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію") не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та не тягне за собою відповідальності, передбаченої статтею 52 цього Закону.

43. Вчинення без отримання дозволу на концентрацію дій щодо придбання, набуття у власність іншим способом відповідних активів, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування відповідними активами, якщо здійснення таких дій передбачено планом реструктуризації, підписаним під час проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію" не є порушення законодавства про захист економічної конкуренції та не тягне за собою відповідальності, передбаченої статтею 52 цього Закону.";

3. Пункт 51 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 38, ст. 313; 2016 р., N 32, ст. 555) викласти в такій редакції:

"51. Після завершення позасудового врегулювання, здійсненого під час проведення процедури фінансової реструктуризації та/або на виконання плану реструктуризації, підписаного під час проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію", вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, що залишаться незадоволеними внаслідок недостатності вартості предмета іпотеки, не припиняються та підлягають задоволенню.";

4. Пункт 8 розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 11, ст. 140; 2016 р., N 32, ст. 555) викласти в такій редакції:

"8. У разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження під час проведення процедури фінансової реструктуризації та/або на виконання плану реструктуризації, підписаного під час проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію", вимоги обтяжувача за забезпеченим обтяженням зобов'язанням, що залишаться незадоволеними внаслідок недостатності вартості предмета забезпечувального обтяження, не припиняються та підлягають задоволенню.";

5. У Законі України "Про фінансову реструктуризацію" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 32, ст. 555):

1) частину третю статті 4 викласти в такій редакції:

"3. Якщо заяву про реструктуризацію подають декілька боржників, які є пов'язаними особами, то фінансова реструктуризація таких боржників може проводитися в рамках однієї процедури фінансової реструктуризації за умови, що залучені кредитори - фінансові установи кожного боржника письмово погодили проведення такої процедури у порядку, визначеному частиною другою статті 23 цього Закону.";

2) частину другу статті 16 викласти в такій редакції:

"2. Залучені кредитори мають право передати на розгляд до арбітражу будь-який спір, який виникає під час проведення процедури фінансової реструктуризації. Спір може бути переданий на розгляд до арбітражу за наявності арбітражної угоди, яка укладається у вигляді:

1) арбітражного застереження у рамковому договорі та/ або

2) арбітражного застереження у згоді кредитора на реструктуризацію та

3) письмової згоди боржника в заяві про реструктуризацію.";

3) абзац шостий частини другої статті 23 викласти в такій редакції:

"Рішення оформлюється письмово у довільній формі та підписується уповноваженими представниками залучених кредиторів, які брали участь у голосуванні. Два оригінальні примірники рішення передаються до секретаріату, один з яких залишається у секретаріаті у матеріалах справи про фінансову реструктуризацію боржника, інший - секретаріат направляє боржнику. Залучений кредитор може самостійно вручити один примірник боржнику, в такому разі до секретаріату передається один примірник рішення, який залишається у секретаріаті у матеріалах справи про фінансову реструктуризацію боржника.";

4) частину першу статті 24 викласти в такій редакції:

"1. Відступлення права вимоги у процедурі фінансової реструктуризації відбувається відповідно до законодавства. Залучений кредитор має право відступити права вимоги до боржника у будь-який момент під час проведення процедури фінансової реструктуризації, а також за укладеним планом фінансової реструктуризації. У такому разі до нового залученого кредитора переходять всі права та обов'язки первісного залученого кредитора.

У разі здійснення відступлення права вимоги за договорами, які укладені на виконання плану фінансової реструктуризації, новий кредитор має право користуватися всіма пільговими умовами, передбаченими цим Законом.";

5) частину другу статті 25 доповнити пунктом 171 наступного змісту:

"171) передачі боржнику в оренду та/або лізинг будь-якого майна залученого кредитора, а також укладення сторонами інших договорів, передбачених чинним законодавством;";

6) пункт 4 статті 27 викласти в наступній редакції:

"4) подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов'язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов'язаних осіб, письмової заяви у довільній формі про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди, що не потребує підтвердження з боку боржника;";

7) у пункті 2 статті 31 слова "три роки" замінити словами "шість років".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Національному банку України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

3. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос