Идет загрузка документа (1391 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Избирательный кодекс Украины

Проект закона Украины от 02.10.2015 № 3112-1
Дата рассмотрения: 05.06.2019 Карта проходжения проекта

ВИБОРЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Цей Кодекс відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у формуванні складу представницьких органів державної влади, представницького органу влади Автономної Республіки Крим та представницьких органів і виборних осіб місцевого самоврядування, регулює підготовку та проведення різних типів виборів.

КНИГА ПЕРША. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава I. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИБОРІВ

Розділ I. ТИПИ І ВИДИ ВИБОРІВ

Стаття 1. Вибори як основа представницької демократії

1. Вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом.

2. Вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, сільських, селищних старост (далі - старост) є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Стаття 2. Законодавство про вибори

1. Підготовка і проведення виборів регулюються Конституцією України, цим Кодексом, іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії.

2. Цей Кодекс регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, передбачених Конституцією України.

Стаття 3. Типи виборів

1. Відповідно до Конституції України в Україні проводяться такі типи виборів:

1) вибори Президента України;

2) вибори народних депутатів України;

3) місцеві вибори:

а) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

б) вибори депутатів сільської, селищної, міської ради (далі - вибори ради громади);

в) вибори сільського, селищного, міського голови (далі - вибори голови громади);

г) вибори депутатів районної ради;

ґ) вибори депутатів обласної ради;

д) вибори депутатів районної у місті ради (у містах, де утворені районні у місті ради);

е) вибори старости.

2. Вибори Президента України та вибори народних депутатів України є загальнонаціональними виборами.

Стаття 4. Види виборів

1. Загальнонаціональні вибори можуть бути черговими, позачерговими або повторними.

2. Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, проміжними, повторними або першими.

3. Чергові загальнонаціональні вибори проводяться у зв'язку з закінченням встановленого Конституцією України строку повноважень відповідно Президента України, Верховної Ради України.

4. Чергові місцеві вибори є повсюдними і проводяться на всій території України.

5. Позачергові вибори призначаються у зв'язку з достроковим припиненням повноважень обраної особи або представницького органу. Позачергові місцеві вибори можуть бути призначені також з інших підстав, передбачених Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

6. Повторні вибори проводяться у разі:

1) визнання проведених виборів в цілому або в окремому виборчому окрузі недійсними;

2) визнання проведених виборів в цілому або в окремому виборчому окрузі такими, що не відбулися;

3) визнання особи, обраної депутатом за мажоритарною системою, головою громади, старостою, такою, яка відмовилася від мандата;

4) обрання у багатомандатному мажоритарному виборчому окрузі депутатів у кількості, меншій від кількості мандатів у цьому окрузі.

7. Проміжні вибори проводяться у разі дострокового припинення повноважень окремого депутата (окремих депутатів), обраного (обраних) за мажоритарною системою.

8. Перші вибори проводяться у новоутвореній адміністративно-територіальній одиниці.

9. Місцеві вибори, у випадках, передбачених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, проводяться в окремих адміністративно-територіальних одиницях.

Стаття 5. Суб'єкти та строки призначення виборів

1. Випадки та суб'єкти призначення чергових та позачергових виборів визначаються Конституцією України.

2. Суб'єктом призначення проміжних, повторних виборів є виборча комісія, яка відповідно до цього Кодексу очолює підготовку і проведення відповідних виборів та встановлює їх результати (далі - головна виборча комісія відповідних виборів). В окремих випадках, передбачених цим Кодексом, суб'єктом призначення повторних місцевих виборів є Центральна виборча комісія.

3. Перші місцеві вибори призначаються органом, який прийняв рішення про утворення нової адміністративно-територіальної одиниці. В окремих випадках, передбачених цим Кодексом, суб'єктом призначення перших місцевих виборів є Центральна виборча комісія.

4. Випадки та строки призначення загальнонаціональних виборів визначаються Конституцією України та цим Кодексом.

5. Чергові, позачергові, проміжні, повторні місцеві вибори призначаються не пізніш як за дев'яносто днів до дня голосування на цих виборах.

6. Рішення про призначення проміжних місцевих виборів приймається не пізніш як через тридцять днів після виникнення обставин, зазначених у частині шостій статті 4 цього Кодексу.

Стаття 6. Порядок обчислення строків

1. Строки, визначені у цьому Кодексі, обчислюються в календарних днях.

2. В окремих випадках, передбачених цим Кодексом, строки обчислюються у роках та місяцях, а також у годинах або хвилинах.

3. Першим днем обчисленого у днях строку, який відповідно до цього Кодексу має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після дня настання вказаної події.

4. Останнім днем обчисленого у днях строку, який відповідно до цього Кодексу має закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.

5. Останнім днем обчисленого у роках строку, який відповідно до цього Кодексу має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, що наступає у відповідні місяць і число, коли відбулася подія, через встановлену кількість років після настання події.

6. Останнім днем обчисленого у місяцях строку, який відповідно до цього Кодексу має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, що наступає у відповідне число, коли відбулася подія, через встановлену кількість місяців після настання події.

Стаття 7. День голосування

1. Днем, у який відбуваються вибори, є день голосування на цих виборах. Днем голосування на виборах є неділя. День голосування на виборах не може збігатися з днем державного свята. Якщо день голосування, визначений відповідно до цієї статті, припадає на день державного свята, день голосування переноситься на наступну неділю.

2. День голосування на виборах визначається відповідно до Конституції України та цього Кодексу. У випадках, визначених Конституцією України та цим Кодексом, день голосування на виборах визначається суб'єктом їх призначення.

3. Для окремих типів виборів цим Кодексом передбачається день повторного голосування.

4. Голосування на позачергових, перших, проміжних та повторних місцевих виборах не може бути призначене на день, пізніший ніж двісті сімдесятий день до дня голосування на чергових місцевих виборах.

Розділ II. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ВИБОРЧОГО ПРАВА

Стаття 8. Виборчі права громадян України

1. Виборчі права громадян України - це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їх права на участь у виборах, які проводяться в Україні.

2. Основні виборчі права громадян України включають:

1) право голосу на виборах;

2) право бути кандидатом на виборах;

3) право брати участь у висуванні кандидатів на виборах.

3. Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов'язані з їх основними виборчими правами.

4. Виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і в порядку, передбаченими Конституцією України та цим Кодексом.

Стаття 9. Загальне виборче право

1. Вибори в Україні є загальними. Право голосу мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років.

2. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.

3. Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями.

4. Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці відповідно до цього Кодексу на підставі відомостей Державного реєстру виборців.

5. Кожен виборець має право голосувати на загальнонаціональних виборах незалежно від місця проживання чи перебування. Громадянин України - виборець, який проживає або перебуває в період підготовки і проведення загальнонаціональних виборів за межами України, має право голосу на цих виборах.

6. Кожен виборець, який відповідно до відомостей Державного реєстру виборців має виборчу адресу на території Автономної Республіки Крим, має право голосу на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим за винятком, зазначеним у частині дев'ятій цієї статті.

7. На інших місцевих виборах має право голосу:

1) на виборах депутатів сільської, селищної, міської ради, сільського, селищного, міського голови, - кожен виборець, який належить до відповідної територіальної громади;

2) на виборах депутатів районної ради - кожен виборець, який належить до однієї з територіальних громад відповідного району;

3) у виборах депутатів обласної ради - кожен виборець, який належить до територіальної громади міста обласного значення або до однієї з територіальних громад відповідного району, що входить до складу області;

4) у виборах депутатів районної у місті ради (у містах з районним поділом, де утворені районні у місті ради) - кожен виборець, який належить до територіальної громади відповідного міста і за відомостями Державного реєстру виборців має виборчу адресу на території відповідного району в місті;

5) на виборах старости - кожен виборець, який належить до відповідної об'єднаної територіальної громади і за відомостями Державного реєстру виборців має виборчу адресу на території відповідного села, селища, що входить до складу об'єднаної громади.

8. Належність виборця до відповідної територіальної громади визначається його виборчою адресою за відомостями Державного реєстру виборців.

9. Військовослужбовці строкової служби та особи, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, незалежно від своєї виборчої адреси не належать до відповідних територіальних громад та не мають права голосу на місцевих виборах.

Стаття 10. Документи, які засвідчують виборчі права громадян

1. Документом, який підтверджує особу та громадянство України виборця та засвідчує його виборчі права, є:

1) паспорт громадянина України;

2) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);

3) картка (довідка) установи кримінально-виконавчої системи, що повинна містити: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотографію особи, підпис керівника та печатку установи (для осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи);

4) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

5) дипломатичний паспорт;

6) службовий паспорт;

7) військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби, військовослужбовців, які у зв'язку з вимогами проходження служби не мають можливості проголосувати на звичайних виборчих дільницях).

2. Документи, зазначені у пунктах 1, 2 та 7 частини першої цієї статті, є підставою для отримання виборчого бюлетеня і можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях.

3. Документ, зазначений в пункті 3 частини першої цієї статті, є підставою для отримання виборчого бюлетеня і може бути використаний на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у відповідній установі кримінально-виконавчої системи.

4. Документи, зазначені у пунктах 4 - 6 частини першої цієї статті, є підставою для отримання виборчого бюлетеня і можуть бути використані на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України.

5. На закордонних виборчих дільницях, утворених у державах, до яких дозволений виїзд громадян України за паспортом громадянина України, підставою для отримання бюлетеня може бути паспорт громадянина України.

Стаття 11. Права та можливості виборців на участь у виборчому процесі, пов'язані з правом голосу

1. Виборці мають право:

1) бути членами виборчих комісій, які організовують підготовку та проведення відповідних виборів;

2) отримувати та поширювати інформацію, що стосується підготовки та проведення відповідних виборів, без затрат власних коштів;

3) брати участь у проведенні передвиборної агітації на відповідних виборах без затрат власних коштів;

4) здійснювати спостереження за проведенням відповідних виборів;

5) оскаржувати порушення власних виборчих прав, інших власних особистих прав та законних інтересів, пов'язаних із участю у виборчому процесі.

2. Права, зазначені у частині першій цієї статті, здійснюються виборцями в обсязі і в порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 12. Право бути кандидатом на виборах

1. Громадяни України, які є виборцями, мають право претендувати на обрання на виборні посади чи до виборних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування як кандидати на відповідних виборах за умови дотримання вимог, встановлених Конституцією України та цим Кодексом.

2. Не має права бути кандидатом на загальнонаціональних виборах особа, яка має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку. Не має права бути кандидатом на місцевих виборах особа, яка має судимість за вчинення корупційного, службового або виборчого злочину, а також іншого умисного злочину, за який призначене покарання у вигляді позбавлення волі, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

3. Право бути кандидатом на виборах не може бути обмежене за ознакою місця проживання в Україні.

4. Особа вважається такою, що проживає на території в межах Державного кордону України, якщо її місце проживання зареєстроване в Україні відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". На загальнонаціональних виборах для визнання особи такою, що проживає в Україні протягом певного строку, встановленого Конституцією України, цим Кодексом встановлюється обмеження часу неперервного перебування особи за межами України з підстав, не передбачених частиною п'ятою цієї статті.

5. До проживання в Україні за цим Кодексом прирівнюється:

1) перебування на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України;

2) перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, інших офіційних представництвах України, міжнародних міжурядових організаціях та їх органах;

3) перебування на полярних станціях України;

4) перебування громадян України у складі військових формувань України, дислокованих за межами України.

5. Такими, що проживають в Україні, вважаються також особи, які проживають разом з особами, зазначеними у пункті 2 частини четвертої цієї статті, як члени їх сімей.

6. Кандидати на відповідних виборах, висунуті та зареєстровані у порядку, встановленому цим Кодексом, мають права та гарантії їх діяльності у виборчому процесі, встановлені цим Кодексом для кожного типу виборів.

Стаття 13. Право висувати кандидатів на виборах

1. Громадяни України, які є виборцями, мають право висувати кандидатів на виборах, яке реалізується ними через політичні партії та їх організації, зазначені відповідно у частинах третій та четвертій цієї статті, у порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Виборці, які відповідають вимогам, зазначеним у частині першій статті 12 цього Кодексу, для відповідних виборів, мають право на висування власної кандидатури як кандидата на відповідних виборах (далі - самовисування) у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

3. Висування кандидатів на загальнонаціональних виборах може здійснюватися партією, яка має регіональні організації, зареєстровані у порядку, встановленому законом, не менш як у 14 адміністративно-територіальних одиницях, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України.

4. Висування кандидатів на місцевих виборах може здійснюватися відповідною зареєстрованою у порядку, встановленому законом, організацією політичної партії за умови, що партія відповідає вимогам, встановленим частиною третьою цієї статті.

5. Політичні партії, їх організації, які висунули кандидатів (далі - суб'єкти висування кандидатів), кандидати, які здійснили самовисування на відповідних виборах, мають права та гарантії їх діяльності у виборчому процесі, встановлені цим Кодексом для кожного типу виборів.

Стаття 14. Рівне виборче право

1. Вибори проводяться на основі рівного виборчого права. Громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах.

2. Кожен виборець має один голос на кожних виборах, у яких він має право брати участь. Виборець може використати свій голос тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Виборець реалізує своє право голосу під час виборів у порядку, встановленому цим Кодексом.

3. Усі кандидати, висунуті та зареєстровані у порядку, встановленому цим Кодексом, мають у виборчому процесі виборів, на яких вони висунуті, рівні права та беруть участь у цьому процесі на умовах, рівних для відповідних виборів.

4. Усі партії (організації партій), які набули статусу суб'єкта виборчого процесу відповідно до цього Кодексу, мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі відповідних загальнонаціональних (відповідних місцевих) виборів у порядку та в межах, встановлених цим Кодексом.

5. Рівність прав і можливостей кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу брати участь у виборчому процесі відповідних виборів забезпечується:

1) забороною привілеїв чи обмежень кандидатів в залежності від суб'єкта висування, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання (крім обмежень щодо участі у місцевих виборах, встановлених цим Кодексом), за мовними або іншими ознаками;

2) забороною втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у виборчий процес, за винятком здійснення повноважень, передбачених цим Кодексом;

3) рівним та неупередженим ставленням органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, закладів, установ, організацій, їх посадових та службових осіб до кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів відповідного виборчого процесу;

4) забороною використання для фінансування передвиборної агітації інших коштів, крім коштів виборчого фонду партії (кандидата, організації партії) та коштів Державного бюджету України чи відповідного місцевого бюджету, виділених на забезпечення проведення передвиборної агітації, у порядку та в межах, встановлених цим Кодексом;

5) рівним та неупередженим ставленням засобів масової інформації до кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу.

6. Засоби масової інформації, інформаційні агентства здійснюють інформування про перебіг виборчого процесу, події, пов'язані з виборами, на засадах збалансованості, достовірності, повноти і точності, об'єктивності поширюваної інформації.

Стаття 15. Пряме виборче право

Вибори, які регулюються цим Кодексом, є прямими. Виборці обирають Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, голів громад, старост безпосередньо шляхом голосування за кандидатів (виборчі списки кандидатів), зареєстрованих у порядку, встановленому цим Кодексом. Результати виборів визначаються безпосередньо підсумками голосування виборців.

Стаття 16. Вільні вибори

1. Вибори в Україні є вільними. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.

2. Громадяни України мають право вільно агітувати за або проти кандидатів, висунутих для участі у відповідних виборах, партій (організацій партій) - суб'єктів відповідного виборчого процесу, вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, партій, політичні, ділові та особисті якості кандидатів. Кандидати, зареєстровані для участі у виборах, партії (організації партій) - суб'єкти виборчого процесу можуть вільно вести передвиборну агітацію з дотриманням вимог цього Кодексу.

3. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.

4. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть забороняти проведення передвиборних зборів чи створювати перешкоди їх проведенню, завчасному сповіщенню громадян про час і місце їх проведення.

5. Військовослужбовці (крім військовослужбовців військових частин (формувань), дислокованих за межами України, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом) голосують на звичайних виборчих дільницях, розташованих за межами військових частин (формувань).

6. Для забезпечення умов для вільного волевиявлення військовослужбовцям строкової служби в день виборів надається відпустка для участі в голосуванні не менш як на чотири години протягом часу голосування, визначеного цим Кодексом. Присутність командира при голосуванні військовослужбовців не допускається.

Стаття 17. Добровільність участі у виборах

Участь громадян України у виборах є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у голосуванні на виборах, а також у висуванні кандидатів, у передвиборній агітації, в інших виборчих заходах чи у здійсненні інших виборчих процедур, передбачених цим Кодексом.

Стаття 18. Таємне голосування

1. Голосування на виборах в Україні є таємним. Контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється.

2. Членам виборчих комісій, офіційним спостерігачам, представникам засобів масової інформації, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Стаття 19. Особисте голосування

1. Кожен виборець голосує на виборах особисто. Голосування за інших осіб чи передання виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється.

2. Допомога виборцю, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку, у виконанні цих дій відповідно до його волевиявлення у випадках, встановлених цим Кодексом, не вважається порушенням вимоги особистого голосування.

Стаття 20. Одноразове голосування

1. Кожен виборець, який має право голосу у відповідних виборах, може реалізувати це право під час проведення зазначених виборів лише один раз.

2. У випадку одночасного проведення різних виборів виборець може реалізувати своє право голосу тільки на одній виборчій дільниці, спільній для усіх виборів, які проводяться одночасно.

Стаття 21. Чесні вибори. Відповідальність за порушення виборчого законодавства

1. Виборчі права громадян України захищаються законом. Громадяни мають право на захист своїх виборчих прав та інших прав на участь у виборчому процесі шляхом оскарження порушень до відповідних виборчих комісій або у судовому порядку. За порушення виборчих прав громадян винні особи несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

2. Забезпечення умов для реалізації виборчих прав громадян, дотримання основних засад виборчого права, належне здійснення виборчих процедур і механізмів, передбачених цим Кодексом, точне і достовірне встановлення результатів виборів гарантується.

3. Будь-які прямі чи непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняються. Не допускаються обмеження щодо участі громадян України у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та цим Кодексом.

4. Особи, винні в порушенні законодавства про вибори, виборчих прав виборців, кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу, протиправному втручанні у виборчий процес, перешкоджанні у його законному проведенні, спробах спотворення результатів волевиявлення виборців, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

Розділ III. ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС

Стаття 22. Виборчий процес

1. Виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними статтею 24 цього Кодексу, протягом встановленого цією статтею періоду часу процедур, пов'язаних з підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та оприлюднення їх результатів (далі - виборчих процедур).

2. Виборчий процес загальнонаціональних виборів здійснюється на всій території України та у закордонному виборчому окрузі. Виборчий процес відповідних місцевих виборів здійснюється на території Автономної Республіки Крим, області, району, сільської, селищної, міської громади, району в місті, села, селища, що входить до складу об'єднаної громади, відповідно.

3. Виборчий процес чергових загальнонаціональних виборів розпочинається за дев'яносто днів до дня голосування на відповідних виборах. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу чергових загальнонаціональних виборів не пізніше ніж за дев'яносто п'ять днів до дня голосування. Виборчий процес позачергових, повторних загальнонаціональних виборів починається з дня, наступного після дня офіційного опублікування рішення про їх призначення.

4. Виборчий процес чергових, позачергових, повторних, проміжних та перших місцевих виборів розпочинається за шістдесят днів до дня голосування на відповідних виборах. Головна виборча комісія відповідних місцевих виборів офіційно оголошує про початок виборчого процесу цих виборів не пізніше ніж за п'ять днів до дня його початку.

5. Виборчий процес завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного опублікування (оприлюднення) головною виборчою комісією результатів відповідних виборів.

6. Виборчий процес включає виконання таких основних виборчих процедур:

1) складання та уточнення списків виборців;

2) утворення тимчасових виборчих комісій та формування їх складу;

3) висування та реєстрація кандидатів;

4) проведення передвиборної агітації;

5) голосування виборців;

6) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування на виборчих дільницях;

7) встановлення результатів виборів та їх офіційне оприлюднення;

8) припинення діяльності тимчасових виборчих комісій.

7. Виборчий процес може включати такі процедури:

1) утворення та уточнення меж територіальних округів;

2) уточнення меж виборчих дільниць та утворення тимчасових виборчих дільниць;

3) повторне голосування;

4) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування.

8. Виборчий процес включає інші виборчі процедури, передбачені цим Кодексом.

9. Процедури, передбачені пунтом 8 частини шостої та пунктами 1 і 2 частини сьомої цієї статті, у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть здійснюватися поза строками виборчого процесу, встановленими частинами другою - четвертою цієї статті.

Стаття 23. Основні засади виборчого процесу

Виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється на засадах:

1) гарантії реалізації виборчих прав громадян, зазначених у Конституції України та статтях 8, 9, 11 - 13 цього Кодексу;

2) дотримання основних принципів виборчого права, зазначених у Конституції України та статтях 14 - 21 цього Кодексу;

3) обов'язковості призначення та проведення виборів у строки, встановлені Конституцією України та цим Законом;

4) законності та заборони протиправного втручання будь-кого у виборчий процес;

5) політичного плюралізму та багатопартійності;

6) публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур (за винятком процедури таємного голосування), належного інформування виборців та інших суб'єктів виборчого процесу;

7) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і суб'єктів їх висування на відповідних виборах до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками яких є політичні партії.

Стаття 24. Суб'єкти виборчого процесу

1. Суб'єктом виборчого процесу відповідних виборів є:

1) виборець, який відповідно до статті 9 цього Кодексу має право голосу на цих виборах;

2) виборча комісія, утворена відповідно до цього Кодексу, яка уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів;

3) партія (організація партії) - суб'єкт висування кандидатів на відповідних виборах у випадках, передбачених цим Кодексом;

4) кандидат, висунутий або зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом;

5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб'єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Виборчий процес кожних виборів, зазначених у статті 4 цього Кодексу, має власних суб'єктів.

3. Кандидат, реєстрація якого скасована з підстав і в порядку, встановленому цим Кодексом, достроково втрачає статус суб'єкта виборчого процесу з часу закінчення строку оскарження такого рішення або, у разі оскарження, з часу набрання законної сили відповідним рішенням суду.

4. Партія (організація партії), якій відмовлено у реєстрації кандидата (усіх висунутих нею кандидатів) або у якої скасовано реєстрацію кандидата (усіх висунутих нею кандидатів) з підстав і в порядку, встановленому цим Кодексом, достроково втрачає статус суб'єкта виборчого процесу відповідних виборів з часу закінчення строку оскарження такого рішення або, у разі оскарження, з часу набрання законної сили відповідним рішенням суду.

5. Дільничні виборчі комісії одночасно є суб'єктами усіх виборчих процесів, в організації і проведенні яких вони беруть участь. Територіальні виборчі комісії можуть одночасно бути суб'єктами виборчого процесу різних місцевих виборів у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 25. Публічність і відкритість виборчого процесу

1. Підготовка і проведення виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюються публічно і відкрито.

2. З метою забезпечення публічного та відкритого характеру виборчого процесу виборчі комісії, що організовують підготовку та проведення відповідних виборів:

1) інформують громадян про свій склад, місце знаходження та режим роботи, про виборчі округи і виборчі дільниці, про основні права виборців, у тому числі про право оскарження протиправних рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій та їх членів, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових та службових осіб;

2) забезпечують можливість для ознайомлення виборців, інших суб'єктів відповідного виборчого процесу зі списками виборців, з відомостями про кандидатів, зареєстрованих для участі у відповідних виборах, з передвиборними програмами кандидатів чи суб'єктів їх висування;

3) роз'яснюють виборцям порядок голосування, у тому числі порядок заповнення виборчих бюлетенів;

4) оприлюднюють результати підрахунку голосів виборців, підсумки голосування і результати виборів;

5) надають іншу інформацію у випадках та в порядку, передбачених цим Кодексом.

3. Рішення виборчих комісій, а також рішення органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, що стосуються виборів, доводяться ними до відома громадян через друковані засоби масової інформації в порядку, встановленому цим Кодексом, або, у разі неможливості, оприлюднюються в інший спосіб. Виборчі комісії, їх члени, органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих органів зобов'язані в межах своїх повноважень надавати засобам масової інформації, інформаційним агентствам на їх запит відомості щодо підготовки і проведення виборів.

4. Усі рішення Центральної виборчої комісії невідкладно оприлюднюються на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії. Усі рішення окружних виборчих комісій загальнонаціональних виборів невідкладно надсилаються до Центральної виборчої комісії та оприлюднюються на її офіційному сайті. Територіальні виборчі комісії невідкладно оприлюднюють власні рішення на своїх офіційних сайтах або сайтах відповідних місцевих рад.

5. Органи ведення Державного реєстру виборців інформують виборців про їх включення до попереднього та уточненого списку виборців на відповідній виборчій дільниці, адреси відповідних дільничних виборчих комісій, а також про час і місце голосування виборців.

6. Засоби масової інформації зобов'язані об'єктивно та безсторонньо висвітлювати перебіг підготовки і проведення виборів, забезпечувати проведення передвиборної агітації з дотриманням вимог Конституції України, цього Кодексу та інших законів.

7. Журналістам та операторам, які представляють засоби масової інформації (далі - представникам засобів масової інформації) гарантується доступ на всі публічні заходи, пов'язані з виборами. Доступ представників засобів масової інформації на засідання виборчих комісій та у приміщення для голосування на виборчій дільниці у день голосування здійснюється на умовах, визначених пунктом 6 частини другої статті 114 цього Кодексу.

8. При проведенні загальнонаціональних виборів закордонні дипломатичні установи України, при яких утворені закордонні виборчі дільниці, забезпечують опублікування в місцевих засобах масової інформації, доступних для громадян України, які проживають чи перебувають на території відповідної іноземної держави, відомостей про час і місце голосування, про місце знаходження відповідних виборчих комісій та приміщень для голосування, про порядок та строки звернення до дільничних виборчих комісій, зокрема з питань включення виборця до списку виборців на закордонній виборчій дільниці, про порядок голосування та порядок заповнення виборчих бюлетенів.

Розділ IV. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИБОРІВ

Стаття 26. Система територіальної організації виборів

1. Систему територіальної організації загальнонаціональних виборів складають:

1) єдиний загальнодержавний виборчий округ;

2) територіальні виборчі округи (у тому числі закордонний виборчий округ);

3) виборчі дільниці.

2. Додаткові складові територіальної організації виборів народних депутатів України встановлюються цим Кодексом.

3. Особливості системи територіальної організації кожних місцевих виборів визначаються цим Кодексом.

4. До системи територіальної організації кожних місцевих виборів належать звичайні виборчі дільниці та спеціальні виборчі дільниці, утворені у стаціонарних лікувальних закладах на території адміністративно-територіальної одиниці, в якій проводяться відповідні місцеві вибори.

Стаття 27. Єдиний загальнодержавний виборчий округ

1. Єдиний загальнодержавний виборчий округ - територіальна одиниця, у межах якої проводяться загальнонаціональні вибори та встановлюються результати цих виборів.

2. Єдиний загальнодержавний виборчий округ включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ.

3. До території України для цілей цього Кодексу належать:

1) територія, обмежена Державним кордоном України;

2) морські та річкові судна, що плавають під Державним Прапором України;

3) антарктичні науково-дослідні полярні станції України.

Стаття 28. Територіальний виборчий округ

1. Територіальний виборчий округ - проміжна територіальна виборча одиниця, яка утворюється для забезпечення ефективної організації підготовки та проведення загальнонаціональних виборів. У територіальному виборчому окрузі утворюється окружна виборча комісія; в його межах встановлюються підсумки голосування виборців.

2. Територія України в межах Державного кордону України поділяється на територіальні виборчі округи відповідно до статті 30 цього Кодексу. Територіальні виборчі округи є постійними.

3 Територіальний виборчий округ визначається територією, в межах якої знаходяться виборчі дільниці, що входять до його складу. Територіальний виборчий округ має порядковий номер. Центром територіального виборчого округу на території України є місце знаходження окружної виборчої комісії, що визначається адресою її приміщення.

Стаття 29. Закордонний виборчий округ

1. Закордонний виборчий округ як територіальний виборчий округ складається з усіх закордонних виборчих дільниць, утворених відповідно до цього Кодексу. Закордонний виборчий округ є єдиним.

2. Закордонному виборчому округу номер не присвоюється.

Стаття 30. Утворення територіальних виборчих округів

1. Територіальні виборчі округи в межах території України утворюються Центральною виборчою комісією шляхом визначення їх території (встановлення їх меж). Таке рішення не може бути прийняте під час виборчого процесу загальнонаціональних виборів.

2. Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю постійних виборчих дільниць.

3. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення. На території міст Києва, Севастополя, інших великих міст може бути утворено більше ніж один територіальний виборчий округ. Не допускається утворення територіального виборчого округу з територій, що не межують між собою.

4. При прийнятті рішення про утворення територіального виборчого округу одночасно приймається рішення щодо центру територіального виборчого округу - місця знаходження (адреси приміщення) відповідної окружної виборчої комісії.

5. Рішення про утворення закордонного виборчого округу не приймається.

Стаття 31. Зміни меж територіальних виборчих округів

1. У разі утворення нових виборчих дільниць в порядку, передбаченому статтею 40 цього Кодексу, Центральна виборча комісія може прийняти рішення про зміну меж двох або більшої кількості суміжних територіальних виборчих округів з дотриманням вимог частин другої та третьої статті 30 цього Кодексу.

2. Центральна виборча комісія може прийняти мотивоване рішення про зміну центру територіального виборчого округу - місця знаходження (адреси приміщення) відповідної окружної виборчої комісії.

3. Рішення про зміну меж територіальних виборчих округів не може бути прийняте під час виборчого процесу загальнонаціональних виборів.

Стаття 32. Оприлюднення відомостей про територіальні виборчі округи

1. Рішення Центральної виборчої комісії про зміни меж чи центрів територіальних виборчих округів публікується у загальнодержавних друкованих засобах масової інформації, у регіональних друкованих засобах масової інформації відповідного регіону, визначеного частиною другою статті 133 Конституції України, а також оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

2. Не пізніш як на п'ятий день виборчого процесу загальнонаціональних виборів Центральна виборча комісія публікує у загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації перелік виборчих округів станом на день початку виборчого процесу із зазначенням їх номерів, меж, адрес приміщень відповідних окружних виборчих комісій.

Стаття 33. Виборча дільниця

Виборча дільниця - територіальна виборча одиниця, яка об'єднує певну кількість виборців за спільним місцем голосування, та призначена для забезпечення умов обліку виборців, організації та проведення голосування на виборах, підрахунку голосів виборців.

Стаття 34. Типи виборчих дільниць

1. Виборча дільниця може бути звичайною, спеціальною або закордонною.

2. Звичайна виборча дільниця є постійною і використовується на усіх виборах, що проводяться на відповідній території.

3. Спеціальна чи закордонна виборча дільниця у випадках, передбачених цим Кодексом, може бути постійною або тимчасовою (утвореною на час проведення відповідних виборів).

Стаття 35. Звичайна виборча дільниця

1. Звичайна виборча дільниця призначена для організації та проведення голосування виборців відповідно до їх виборчих адрес.

2. Звичайна виборча дільниця визначається своєю територією та її межами. Звичайна виборча дільниця має порядковий номер, адресу приміщення для голосування та місце знаходження (адресу службового приміщення) дільничної виборчої комісії.

3. Звичайна виборча дільниця утворюється в межах одного населеного пункту, району в місті. Як виняток, допускається приєднання до виборчої дільниці всіх житлових будинків іншого населеного пункту, якщо загальна чисельність виборців у ньому не перевищує 100 осіб, за умови забезпечення виборцям доставки до місця голосування транспортними засобами.

Стаття 36. Спеціальна виборча дільниця

1. Спеціальна виборча дільниця призначена для організації та проведення голосування виборців у місцях їх перебування, визначених частиною другою цієї статті, що обмежують їх можливості пересування внаслідок особливих умов або спеціального режиму їх перебування у відповідному закладі чи установі. Спеціальна виборча дільниця забезпечує голосування виборців без порушення зазначених умов чи режиму.

2. Місцями перебування виборців, що обмежують можливості їх пересування і обумовлюють необхідність утворення спеціальних виборчих дільниць, є:

1) стаціонарні лікувальні заклади;

2) спеціалізовані оздоровчі та реабілітаційні заклади для осіб із хворобами та травмами опорно-рухового апарату;

3) установи виконання покарань, передбачені Кримінально-виконавчим кодексом України;

4) слідчі ізолятори та інші передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України місця утримання осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - взяття під варту (далі - слідчі ізолятори);

5) антарктичні науково-дослідні полярні станції України;

6) річкові та морські судна, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України за межами внутрішніх та територіальних вод України;

7) місця дислокації на території України військових частин (формувань), військовослужбовці яких у зв'язку з вимогами проходження служби не мають можливості проголосувати на звичайних виборчих дільницях;

8) військові польові лікувальні заклади, дислоковані на території України..

3. Спеціальна виборча дільниця визначається закладом, установою (або підрозділом закладу чи установи), судном, військовою частиною (формуванням), у яких вона утворена (далі - територія дільниці). Територія спеціальної виборчої дільниці не включається до території звичайної виборчої дільниці, в межах якої знаходиться відповідний заклад, установа (підрозділ закладу чи установи), місце дислокації військової частини (формування). Місцем знаходженням спеціальної виборчої дільниці є місце знаходження (адреса) закладу, установи чи їх підрозділу, порт приписки судна, місце дислокації військової частини (формування). Спеціальна виборча дільниця має порядковий номер.

4. Спеціальна виборча дільниця, утворена у місцях перебування виборців, зазначених у пунктах 1 - 5 частини другої цієї статті, є постійною. Центральна виборча комісія у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування забезпечує утворення усіх необхідних спеціальних виборчих дільниць. Після початку виборчого процесу спеціальні виборчі дільниці у зазначених закладах (установах) не утворюються.

5. На суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, у місцях дислокації військових частин (формувань), зазначених у пунктах 7, 8 частини другої цієї статті, утворюються тимчасові спеціальні виборчі дільниці у порядку, встановленому цим Кодексом.

6. Спеціальні виборчі дільниці, утворені в місцях перебування, зазначених у пунктах 3 - 8 частини другої цієї статті, не входять до системи територіальної організації місцевих виборів.

Стаття 37. Закордонна виборча дільниця

1. Закордонна виборча дільниця призначена для організації та проведення голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на загальнонаціональних виборах перебувають на відповідній території іноземної держави.

2. Постійна закордонна виборча дільниця призначена також для організації обліку виборців, які проживають або тривалий час перебувають на території іноземної держави, де проживає значна кількість громадян України, які мають право голосу.

3. Закордонна виборча дільниця не входить до системи територіальної організації місцевих виборів.

4. Закордонна виборча дільниця утворюється при закордонній дипломатичній установі України, у військовій частині (формуванні), дислокованій за межами України.

5. При закордонній дипломатичній установі України на час проведення загальнодержавних виборів в порядку, встановленому цим Кодексом, може утворюватися тимчасова закордонна виборча дільниця з приміщенням для голосування поза приміщенням установи. Тимчасова закордонна виборча дільниця може бути утворена тільки на території великого міста іноземної держави, у якому відсутня закордонна дипломатична установа України і відповідно до відомостей Державного реєстру виборців проживає чи перебуває не менше однієї тисячі громадян України, які мають право голосу.

6. Закордонна виборча дільниця визначається територією консульського округу або його частиною, територією дислокації військової частини (формування) України (далі - територія дільниці). Закордонна виборча дільниця має порядковий номер, адресу приміщення для голосування та місце знаходження (адресу службового приміщення) дільничної виборчої комісії.

7. Закордонна виборча дільниця, яка має приміщення для голосування у приміщенні закордонної дипломатичної установи України за кордоном, у місці дислокації військової частини (формування) України за кордоном, є постійною виборчою дільницею.

8. Для забезпечення своєчасного утворення тимчасових закордонних виборчих дільниць Міністерство закордонних справ України невідкладно після оголошення початку виборчого процесу загальнодержавних виборів звертається до органів влади іноземних держав з клопотанням надати згоду на утворення виборчих дільниць з приміщенням для голосування за межами приміщень закордонних дипломатичних установ України.

Стаття 38. Розмір виборчої дільниці

1. Розмір виборчої дільниці незалежно від її типу визначається орієнтовною кількістю виборців на цій дільниці. Кількість виборців на виборчій дільниці не може перевищувати 2500 осіб, крім випадку, зазначеного у частині четвертій цієї статті.

2. За розміром виборчі дільниці поділяються на:

1) великі - з орієнтовною кількістю виборців від 1500 до 2500 осіб;

2) середні - з орієнтовною кількістю виборців від 500 до 1500 осіб;

3) малі - з орієнтовною кількістю виборців від 50 до 500 осіб.

3. Як виняток, можуть утворювати виборчі дільниці з орієнтовною кількістю виборців до 50 осіб, однак не менше 5 осіб.

4. Закордонна виборча дільниця може мати кількість виборців, яка перевищує 2500 осіб, якщо на відповідній території неможливо утворити ще одну закордонну виборчу дільницю або надлишкову кількість виборців неможливо віднести до іншої закордонної виборчої дільниці.

5. Орієнтовна кількість виборців на звичайній чи закордонній виборчій дільниці визначається органом ведення Державного реєстру виборців за місцем знаходження відповідної дільниці. Орієнтовна кількість виборців на спеціальній виборчій дільниці визначається на підставі подання, яке стало підставою утворення спеціальної виборчої дільниці, або повідомлення про зміну орієнтовної кількості виборців на постійній спеціальній виборчій дільниці, надісланим до Центральної виборчої комісії керівником відповідного закладу (установи) невідкладно після оголошення про початок виборчого процесу.

Стаття 39. Приміщення для голосування та службове приміщення дільничної виборчої комісії

1. Виборча дільниця має лише одне приміщення для голосування.

2. Приміщення для голосування повинно мати площу:

1) для великої виборчої дільниці - не менше 90 кв. м,

2) для середньої виборчої дільниці - не менше 75 кв. м,

3) для малої виборчої дільниці - не меншу 50 кв. м.

3. У разі відсутності в межах території виборчої дільниці приміщення з відповідною площею приміщення для голосування на виборчій дільниці може мати меншу площу, але не менш як п'ятдесят відсотків від розміру площі, встановленого частиною другою цієї статті.

4. Приміщення для голосування на спеціальній виборчій дільниці повинно мати вільний доступ для членів відповідної дільничної виборчої комісії, кандидатів, довірених та уповноважених осіб суб'єктів виборчого процесу, офіційних спостерігачів та представників засобів масової інформації. Керівники закладів, установ, де утворені такі дільниці, зобов'язані забезпечити безперешкодний доступ виборців, включених до списку виборців на цій виборчій дільниці, кандидатів, довірених та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, представників засобів масової інформації до приміщення для голосування та приміщень, де проводить засідання дільнична виборча комісія.

5. Службове приміщення дільничні виборчої комісії повинно бути обладнано не менш як однією телефонною лінією.

6. Приміщення для голосування та службові приміщення дільничної виборчої мають відповідати встановленим вимогам щодо санітарних і технічних норм та бути забезпеченими електропостачанням.

7. Інші вимоги до приміщення для голосування та службового приміщення дільничної виборчої комісії встановлюються Центральною виборчою комісією.

Стаття 40. Порядок прийняття рішень щодо виборчих дільниць

1. Центральна виборча комісія не пізніш як на десятий день після отримання подання органу, зазначеного у статті 41 цього Кодексу, приймає рішення про:

1) утворення, ліквідацію, зміну території, зміну адреси приміщення для голосування, зміну місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії звичайної або спеціальної виборчої дільниці;

2) відхилення подання у разі відсутності його належного обґрунтування відповідно до вимог, передбачених статтями 41 - 46 цього Кодексу, або якщо Центральна виборча комісія приходить до висновку про недоцільність запропонованого у поданні утворення, ліквідації, зміни території, зміни адреси приміщення для голосування, зміни місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії звичайної або спеціальної виборчої дільниці.

2. Подання щодо утворення постійної виборчої дільниці залишається без розгляду по суті, якщо воно отримане Центральною виборчою комісією під час виборчого процесу. Подання щодо утворення тимчасової (на час виборчого процесу) спеціальної або закордонної виборчої дільниці залишається без розгляду по суті, якщо воно отримане Центральною виборчою комісією менш як за п'ятдесят днів до дня голосування на відповідних виборах.

3. Рішення, передбачене частинами першою або другою цієї статті, приймається у вигляді постанови Центральної виборчої комісії. В одній постанові можуть міститися рішення стосовно довільної кількості виборчих дільниць.

4. При утворенні виборчої дільниці їй присвоюється порядковий номер.

Стаття 41. Органи, уповноважені вносити подання щодо виборчих дільниць

1. Подання до Центральної виборчої комісії щодо утворення, ліквідації, зміни території, зміни адреси приміщення для голосування, зміни місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії, зміни звичайної або спеціальної виборчої дільниці вносить відповідно виконавчий комітет міської ради (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районна, Київська та Севастопольська міська державна адміністрація. Подання скріплюється печаткою відповідного органу.

2. Подання до Центральної виборчої комісії щодо утворення, ліквідації, зміни території, зміни адреси приміщення для голосування, зміни місця знаходження (адреси службового приміщення) закордонної виборчої дільниці вносить Міністерство закордонних справ України. Подання скріплюється печаткою Міністерства.

Стаття 42. Зміст подання щодо утворення звичайної виборчої дільниці

1. Подання стосовно утворення нової звичайної виборчої дільниці, зазначене у частині першій статті 41 цього Кодексу, повинно містити:

1) підстави утворення виборчої дільниці (утворення нового населеного пункту, нового мікрорайону чи комплексу житлових будинків у місті; істотне збільшення кількості виборців на існуючій звичайній виборчій дільниці);

2) пропозиції щодо території (населений пункт, перелік вулиць та перелік житлових будинків; інші ознаки, які дозволяють ідентифікувати територію) утворюваної виборчої дільниці;

3) пропозиції щодо зміни територій суміжних виборчих дільниць (за потреби) у зв'язку з утворенням виборчої дільниці, пропонованої поданням;

4) орієнтовну кількість виборців на утворюваній виборчій дільниці та (за потреби) зміни в орієнтовних кількостях виборців на суміжних виборчих дільницях;

5) місце знаходження (адресу) та характеристики (тип приміщення, площа, поверх, на якому воно розміщене, доступність) приміщення, яке пропонується для використання як приміщення для голосування на виборчій дільниці;

6) місце знаходження (адресу) приміщення, яке пропонується для використання як службове приміщення дільничної виборчої комісії на час її функціонування.

2. Якщо поданням пропонується приєднати до території звичайної виборчої дільниці, що утворюється в населеному пункті, всі житлові будинки іншого населеного пункту, орган, що вносить таке подання, зазначає в ньому про те, що буде забезпечена доставка виборців транспортними засобами до місця голосування.

Стаття 43. Зміст подання щодо утворення спеціальної виборчої дільниці

1. Подання стосовно утворення постійної спеціальної виборчої дільниці, зазначене у частині першій статті 41 цього Кодексу, повинно містити:

1) підстави утворення виборчої дільниці (утворення нового закладу чи установи, зазначеного у частині другій статті 36 цього Кодексу, або їх підрозділу, виникнення обставин, пов'язаних із реорганізацією закладу чи установи, зміни режиму закладу (установи) чи умов перебування виборців у них, передислокація військової частини формування), військового польового лікувального закладу);

2) пропозиції щодо території (заклад, установа, відділення чи інший підрозділ закладу або установи, полярна станція, територія дислокації військової частини (формування); інші ознаки, які дозволяють ідентифікувати територію) утворюваної виборчої дільниці;

3) пропозиції щодо зміни територій суміжних спеціальних виборчих дільниць (за потреби) у зв'язку з утворенням виборчої дільниці, пропонованої поданням;

4) орієнтовну кількість виборців на утворюваній виборчій дільниці та (за потреби) зміни в орієнтовних кількостях виборців на суміжних спеціальних виборчих дільницях;

5) місце знаходження (адресу) та характеристики (тип приміщення, площа, поверх, на якому воно розміщене, доступність) приміщення, яке пропонується для використання як приміщення для голосування на виборчій дільниці;

6) місце знаходження (адресу) приміщення, яке пропонується для використання як службове приміщення дільничної виборчої комісії на час її функціонування;

7) зобов'язання керівництва закладу чи установи, командування військової частини (формування) щодо забезпечення безперешкодного доступу до приміщення для голосування виборців, членів відповідної виборчої комісії та осіб, які відповідно до цього Кодексу мають право бути присутніми при голосуванні та підрахунку голосів.

2. Подання щодо утворення тимчасової спеціальної виборчої дільниці на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України, повинно містити:

1) назву судна;

2) порт приписки судна;

3) орієнтовну кількість виборців на судні;

4) останній перед днем голосування на відповідних загальнодержавних виборах день виходу судна у плавання з порту приписки;

5) орієнтовний найближчий до дня голосування на відповідних загальнодержавних виборах час заходу судна у порт України.

Стаття 44. Зміст подання щодо утворення закордонної виборчої дільниці

Подання стосовно утворення закордонної виборчої дільниці, зазначене у частині першій статті 41 цього Кодексу, повинно містити:

1) назву іноземної держави, в якій утворюється закордонна виборча дільниця;

2) назву та адресу закордонної дипломатичної установи України, при якій утворюється виборча дільниця, найменування та адресу військової частини (формування), дислокованої за межами України;

3) підстави утворення виборчої дільниці (утворення нової закордонної дипломатичної установи України, зміна меж консульського округу, отримання дозволу іноземної держави на відкриття виборчої дільниці з приміщенням для голосування поза межами приміщення закордонної дипломатичної установи України);

4) пропозиції щодо території утворюваної виборчої дільниці;

5) пропозиції щодо зміни територій суміжних закордонних виборчих дільниць (за потреби) у зв'язку з утворенням виборчої дільниці, пропонованим у поданні;

6) орієнтовну кількість виборців на утворюваній виборчій дільниці та (за потреби) зміни в орієнтовних кількостях виборців на суміжних закордонних виборчих дільницях;

7) наявність (за необхідності) письмової згоди компетентних органів влади країни перебування на утворення закордонної виборчої дільниці, у тому числі з приміщенням для голосування поза межами приміщення закордонної дипломатичної установи України;

8) місце знаходження (адресу) та характеристики (тип приміщення, площа, поверх, на якому воно розміщене, доступність) приміщення, яке пропонується для використання як приміщення для голосування на виборчій дільниці;

9) місце знаходження (адресу) приміщення, яке пропонується для використання як службове приміщення дільничної виборчої комісії на час її функціонування.

Стаття 45. Порядок ліквідації виборчої дільниці

1. Орган, зазначений у частині першій статті 15 цього Закону, може звернутися з поданням до Центральної виборчої комісії щодо ліквідації постійної виборчої дільниці з таких підстав:

1) істотне зменшення орієнтовної кількості виборців на постійній звичайній виборчій дільниці;

2) ліквідація (закриття) закладу чи установи або їх підрозділів, полярної станції, де утворена постійна спеціальна виборча дільниця;

3) передислокація військової частини (формування) чи військового польового лікувального закладу в межах території України;

3) істотне зменшення орієнтовної кількості виборців у відповідній іноземній державі;

4) передислокація військової частини (формування), дислокованої за межами України;

5) закриття закордонної дипломатичної установи України.

2. Подання, зазначене у частині першій цієї статті, повинно містити:

1) підстави ліквідації звичайної виборчої дільниці (орієнтовну кількість виборців із зазначенням реальної можливості включення цих виборців до складу іншої виборчої дільниці);

2) пропозиції щодо зміни територій суміжних виборчих дільниць у зв'язку з ліквідацією виборчої дільниці;

3) орієнтовну кількість виборців на виборчих дільницях, до яких включені виборці ліквідованої виборчої дільниці.

3. Ліквідація єдиної у населеному пункті звичайної виборчої дільниці допускається як виняток лише при зменшенні чисельності виборців до 100 осіб і менше за умови забезпечення виборцям цього населеного пункту доставки транспортними засобами до приміщення для голосування звичайної виборчої дільниці, до території якої пропонується віднести цей населений пункт.

4. Ліквідація постійної спеціальної виборчої дільниці у закладі чи установі, зазначених у пунктах 1 - 5 частини другої статті 36 цього Кодексу, здійснюється при зменшенні орієнтовної кількості виборців на такій дільниці до 4 і менше осіб.

5. Тимчасові виборчі дільниці вважаються ліквідованими з дня завершення відповідного виборчого процесу.

Стаття 46. Порядок зміни адреси приміщення для голосування виборчої дільниці, зміни місця знаходження дільничної виборчої комісії

1. Орган, зазначений у частині першій статті 41 цього Кодексу, може звернутися до Центральної виборчої комісії з поданням щодо зміни приміщення для голосування чи місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії на відповідній виборчій дільниці.

2. Центральна виборча комісія своїм рішенням може доручити органу, зазначеному у частині першій статті 41 цього Кодексу, розглянути можливість зміни приміщення для голосування чи місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії на відповідній виборчій дільниці і внести відповідне подання до Центральної виборчої комісії, якщо наявні приміщення не відповідають вимогам до таких приміщень, встановлених цим Кодексом та актами Центральної виборчої комісії.

3. Відповідний орган зобов'язаний розглянути доручення Центральної виборчої комісії, зазначене у частині другій цієї статті, та внести відповідне подання не пізніш як на тридцятий день з дня прийняття вказаного рішення Центральною виборчою комісією.

4. Якщо Центральна виборча комісія у строк, зазначений в частині третій цієї статті, не отримала відповідного подання, вона оскаржує бездіяльність відповідного органу до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

5. Рішення приміщення для голосування чи місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії на відповідній виборчій дільниці приймає Центральна виборча комісія в порядку та в строки, визначені у статті 40 цього Кодексу.

6. Як виняток, Центральна виборча комісія може розглянути подання, зазначене у частині першій цієї статті, після початку виборчого процесу, однак не пізніш як за п'ятдесят днів до дня голосування на відповідних виборах.

7. Зміна номера виборчої дільниці допускається тільки як виняток за рішенням Центральної виборчої комісії.

Стаття 47. Оприлюднення відомостей про виборчі дільниці

1. Рішення Центральної виборчої комісії про утворення, ліквідацію, зміну території, зміну адреси приміщення для голосування, зміну адреси службового приміщення дільничної виборчої комісії виборчих дільниць публікується у загальнодержавних друкованих засобах масової інформації, у регіональних друкованих засобах масової інформації відповідного регіону, визначеного частиною другою статті 133 Конституції України, а також оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

2. Центральна виборча комісія не пізніш як за 40 днів до дня голосування на загальнодержавних виборах, чергових місцевих виборах публікує у регіональних та місцевих друкованих засобах масової інформації відповідного регіону повний перелік постійних та тимчасових виборчих дільниць кожного територіального виборчого округу, розташованого у межах цього регіону, які використовуються на відповідних виборах, із зазначенням їх номерів, територій, орієнтовної кількості виборців, адрес приміщень для голосування, місця знаходження (адрес службового приміщення) відповідних дільничних виборчих комісій.

3. Відомості, передбачені у частині другій цієї статті, про закордонні виборчі дільниці публікуються у ті ж строки у загальнодержавних друкованих засобах масової інформації. Відповідна закордонна дипломатична установа України у державі, де утворена закордонна виборча дільниця, публікує повідомлення про утворення закордонної виборчої дільниці із зазначенням її номера, території, орієнтовної кількості виборців, адреси приміщення для голосування, місця знаходження (адреси службового приміщення) дільничної виборчої комісії у друкованих засобах масової інформації, доступних громадянам України, що проживають чи перебувають на відповідній території, або, у разі неможливості, оприлюднює таке повідомлення в інший спосіб у строк, зазначений у частині другій цієї статті.

Глава II. ОРГАНИ АДМІНІСТРУВАННЯ ВИБОРЧИХ ПРОЦЕСІВ

Розділ V. Виборчі комісії

Стаття 48. Виборчі комісії

1. В Україні утворюються і діють передбачені цим Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчим процесом, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.

2. До виборчих комісій належать:

1) Центральна виборча комісія;

2) окружні виборчі комісії загальнонаціональних виборів;

3) виборча комісія Автономної Республіки Крим;

4) територіальні виборчі комісії місцевих виборів;

5) дільничні виборчі комісії.

3. Виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України.

4. Ніхто не має права втручатися у діяльність виборчих комісій, зокрема у вирішення питань, віднесених до їх повноважень, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 49. Система виборчих комісій загальнонаціональних виборів

1. Систему виборчих комісій, які організовують підготовку та проведення загальнонаціональних виборів, становлять:

1) Центральна виборча комісія;

2) окружні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

2. Повноваження виборчих комісій щодо адміністрування загальнонаціональних виборів поширюються:

1) Центральної виборчої комісії - на всю територію України та у закордонному виборчому окрузі;

2) окружної виборчої комісії - у межах відповідного територіального округу;

3) дільничної виборчої комісії - у межах відповідної виборчої дільниці.

3. Повноваження окружної виборчої комісії закордонного виборчого округу здійснює Центральна виборча комісія.

4. Центральна виборча комісія очолює систему виборчих комісій, які організовують підготовку і проведення загальнонаціональних виборів, і є комісією вищого рівня щодо всіх окружних та дільничних виборчих комісій з питань проведення таких виборів.

Стаття 50. Виборчі комісії місцевих виборів

1. Виборчими комісіями, які здійснюють адміністрування підготовки та проведення місцевих виборів, є:

1) Центральна виборча комісія;

2) виборча комісія Автономної Республіки Крим;

3) обласні виборчі комісії;

4) районні виборчі комісії;

5) міські виборчі комісії;

6) районні у містах виборчі комісії (у містах, де обираються районні у місті ради);

7) селищні виборчі комісії;

8) сільські виборчі комісії;

9) дільничні виборчі комісії місцевих виборів.

2. Виборчі комісії, зазначені у пунктах 3 - 8 частини першої цієї статті, є територіальними виборчими комісіями місцевих виборів.

3. Повноваження виборчих комісій щодо адміністрування місцевих виборів поширюються:

1) Центральної виборчої комісії - на всю територію України стосовно всіх місцевих виборів;

2) виборчої комісії Автономної Республіки Крим - на територію Автономної Республіки Крим стосовно виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

3) територіальної виборчої комісії - на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці (територіальної громади) чи населеного пункту стосовно відповідних місцевих виборів;

4) дільничної виборчої комісії - в межах виборчої дільниці стосовно усіх місцевих виборів, голосування на яких проводиться одночасно на цій дільниці.

4. На місцевих виборах окружні виборчі комісії не утворюються. У випадках, передбачених цим Кодексом, районні, міські (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районні у місті виборчі комісії можуть здійснювати повноваження окружних виборчих комісій у відповідному (одномандатному, багатомандатному) виборчому окрузі щодо організації підготовки та проведення виборів депутатів відповідно обласної ради, міської ради чи міських голів (міст з районним поділом), які проводяться на відповідній території.

5. Центральна виборча комісія є комісією вищого рівня щодо всіх територіальних та дільничних виборчих комісій місцевих виборів. Центральна виборча комісія здійснює загальне керівництво та контроль за діяльністю виборчих комісій місцевих виборів, їх консультативно-методичне забезпечення.

6. Виборча комісія Автономної Республіки Крим є головною виборчою комісією виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Вона очолює систему виборчих комісій, які організовують підготовку і проведення таких виборів і є комісією вищого рівня щодо всіх зазначених виборчих комісій стосовно цих виборів.

7. Територіальна виборча комісія є головною виборчою комісією відповідних місцевих виборів. Вона очолює систему виборчих комісій, які організовують підготовку і проведення таких виборів і є комісією вищого рівня щодо всіх зазначених виборчих комісій стосовно відповідних виборів.

Стаття 51. Статус Центральної виборчої комісії

1. Центральна виборча комісія (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього Кодексу та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення загальнонаціональних та місцевих виборів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

2. Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права і засад виборчого процесу та процесу референдуму, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України.

3. Комісія є юридичною особою, має печатку із своїм найменуванням.

4. Комісія працює на постійній основі. Член Комісії є державним службовцем.

5. Порядок утворення, склад, повноваження та організація діяльності Комісії визначаються Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 52. Статус інших виборчих комісій

1. Виборчі комісії є спеціальними державними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства України.

2. Окружна виборча комісія, виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальна виборча комісія є юридичною особою.

3. Дільнична виборча комісія не є юридичною особою. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності дільничної виборчої комісії під час відповідного виборчого процесу здійснює окружна виборча комісія територіального округу загальнонаціональних виборів, виборча комісія Автономної Республіки Крим або відповідна територіальна виборча комісія у порядку, встановленому цим Кодексом.

4. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальні виборчі комісії є постійними органами. Окружні та дільничні виборчі комісії є тимчасовими органами, які створюються на час підготовки та проведення відповідних виборів з урахуванням вимог цього Кодексу.

5. Кожна виборча комісія є суб'єктом відповідного виборчого процесу, може бути стороною у судовому розгляді виборчих спорів, звертатися в межах своїх повноважень до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до підприємств, закладів, установ та організацій, їх посадових та службових осіб.

6. Кожна виборча комісія має власну печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією.

Розділ VI. ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ

Стаття 53. Основні принципи діяльності Центральної виборчої комісії

1. Комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об'єктивності та безсторонності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.

2. Комісія та її члени зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 54. Незалежність Комісії

1. Комісія здійснює свої повноваження самостійно, незалежно від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Правовий характер та законність рішень, дій чи бездіяльності Комісії підлягає судовому контролю.

2. Члени Комісії відповідно до цього Кодексу є посадовими особами.

3. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у вирішення питань, що належать до повноважень Комісії, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

4. Гарантії незалежності Комісії у здійсненні своїх повноважень встановлюються Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 55. Відкритість і публічність у діяльності Комісії

1. Діяльність Комісії здійснюється відкрито і публічно.

2. На засіданні Комісії мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення Комісії:

1) під час виборчого процесу з виборів Президента України: кандидати на пост Президента України, представники кандидатів на пост Президента України у Центральній виборчій комісії, довірені особи кандидатів на пост Президента України у загальнодержавному виборчому окрузі;

2) під час виборчого процесу з виборів народних депутатів України: кандидати у народні депутати України, представники партій - суб'єктів виборчого процесу у Центральній виборчій комісії, уповноважені особи партій - суб'єктів виборчого процесу у загальнодержавному виборчому окрузі;

3) під час процесу всеукраїнського референдуму: уповноважені представники ініціативних груп всеукраїнського референдуму чи іншого суб'єкта ініціювання всеукраїнського референдуму, уповноважені представники суб'єкта процесу всеукраїнського референдуму.

3. На засіданні Комісії також мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення Комісії:

1) офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій, зареєстровані Комісією;

2) представники засобів масової інформації, акредитовані при Комісії, - не більше двох осіб від кожного засобу масової інформації.

4. На засіданні Комісії при розгляді заяви чи скарги мають право бути присутніми:

1) особа - суб'єкт звернення з заявою або скаргою, суб'єкт оскарження, інша заінтересована сторона;

2) представники суб'єкта звернення з заявою або скаргою, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих сторін, уповноважені представляти відповідного суб'єкта за законом або дорученням.

5. Інші особи, крім зазначених у частинах другій та третій цієї статті, мають право бути присутніми на засіданні Комісії на запрошення або з дозволу Комісії, про що Комісією приймається відповідне протокольне рішення.

6. Закриті засідання, інші форми попереднього закритого розгляду питань, що виносяться на засідання Комісії, не допускаються.

7. Рішення Комісії публікуються в центральних і місцевих засобах масової інформації у випадках, в порядку та в строки, встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

8. Комісія має офіційний друкований орган - "Вісник Центральної виборчої комісії".

9. Комісія май офіційний сайт, на якому розміщуються рішення Комісії, інформація про вибори, референдуми, інші матеріали про діяльність Комісії, а також інші матеріали, передбачені цим Кодексом.

Стаття 56. Місце перебування Комісії

1. Місцем перебування Комісії є столиця України - місто Київ.

2. На будинку, де знаходиться Комісія, вивішується Державний Прапор України.

3. Державний Герб України та Державний Прапор України є обов'язковими атрибутами залу засідань Комісії.

Стаття 57. Склад Комісії та порядок його формування

1. Член Комісії призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України.

2. У поданні Президента України про призначення на посаду членів (члена) Комісії враховуються пропозиції депутатських фракцій, утворених у поточному скликанні Верховної Ради України.

3. До складу Комісії входять 15 членів Комісії.

4. Кандидатури, подані Президентом України для призначення на посади членів Комісії, попередньо обговорюються у депутатських фракціях. Рішення Верховної Ради України щодо призначення членів Комісії приймається за наявності висновків відповідного комітету Верховної Ради України.

5. Комісія обирає Голову Комісії, двох заступників Голови Комісії і секретаря Комісії із числа членів Комісії в порядку, передбаченому цим Кодексом.

7. Строк повноважень члена Комісії - 7 років.

Стаття 58. Вимоги до членів Комісії

1. Членом Комісії може бути громадянин України, який на день призначення досяг двадцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні відповідно до частини четвертої статті 6 цього Кодексу не менше п'яти останніх років та володіє державною мовою.

2. Не може бути призначений до складу Комісії громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку, або який визнаний у встановленому порядку недієздатним чи обмежено дієздатним.

3. Голова Комісії, заступники Голови Комісії, секретар Комісії, а також не менше шести інших членів Комісії повинні мати освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра за спеціальностями "правознавство" або "міжнародне право" чи науковий ступінь у галузі юридичних наук або державного управління.

4. Член Комісії не може бути народним депутатом України або мати інший представницький мандат, входити до складу інших виборчих комісій та комісій з референдумів, бути членом ініціативної групи всеукраїнського чи місцевого референдуму, займатися підприємницькою діяльністю, бути повіреним третіх осіб у справах Комісії, виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької та творчої діяльності), входити до складу правління чи інших наглядових чи виконавчих органів організацій, що мають на меті отримання прибутку.

5. Статус члена Комісії несумісний зі статусом кандидата на будь-яких виборах, зазначених у статті 4 цього Кодексу. Член Комісії одночасно з наданням згоди бути висунутим кандидатом чи поданням заяви про самовисування кандидатом зобов'язаний подати заяву про дострокове припинення своїх повноважень у Комісії відповідно до пункту 1 частини третьої статті 65 цього Кодексу, та з того ж дня припинити здійснення своїх повноважень.

6. Член Комісії не може бути зареєстрований представником чи довіреною особою кандидата, зареєстрованого для участі у виборах, представником чи уповноваженою особою політичної партії чи її організації - суб'єкта відповідного виборчого процесу.

7. Член Комісії, який до свого призначення на посаду був членом будь-якої політичної партії, до складення присяги повинен припинити членство у цій партії.

Стаття 59. Присяга члена Комісії

1. Член Комісії складає на пленарному засіданні Верховної Ради України, на якому було прийнято рішення про його призначення, присягу такого змісту:

"Я (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, присягаю Українському народу при здійсненні своїх повноважень у Центральній виборчій комісії додержуватися Конституції та законів України, позапартійної позиції, бути чесним, об'єктивним та неупередженим у вирішенні питань, що належать до повноважень Комісії, забезпечувати реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі".

2. Особа, яка склала присягу члена Комісії, невідкладно ставить свій підпис під текстом присяги.

3. Особа, яка у день свого призначення на посаду члена Центральної виборчої комісії не склала присяги, вважається такою, що відмовилась від посади.

4. Члену Комісії після складення ним присяги видається посвідчення за підписом Президента України.

5. Комісія є повноважною, якщо присягу склали не менше 10 членів Комісії.

Стаття 60. Обрання Голови Комісії, заступників Голови Комісії, секретаря Комісії

1. Голова Комісії, заступники Голови Комісії, секретар Комісії обираються Комісією із числа членів Комісії на її засіданні таємним голосуванням більшістю від складу Комісії.

2. Кандидатури на посаду заступників Голови Комісії, секретаря Комісії пропонуються Головою Комісії.

3. Порядок проведення обрання Голови Комісії, заступників Голови Комісії, секретаря Комісії визначається Регламентом Центральної виборчої комісії.

4. Голова Комісії, заступники Голови Комісії, секретар Комісії набувають своїх повноважень після затвердження Комісією протоколу лічильної комісії про результати таємного голосування з відповідних виборів.

Стаття 61. Повноваження Голови Комісії

1. Голова Комісії:

1) здійснює загальне керівництво діяльністю Комісії, загальне керівництво Секретаріатом та службами Комісії, організовує їх роботу;

2) скликає та веде засідання Комісії, пропонує порядок денний засідання Комісії;

3) інформує від імені Комісії Верховну Раду України, Президента України про результати виборів Президента України, народних депутатів України, результати всеукраїнського референдуму;

4) підписує постанови Комісії, додатки до цих постанов та протоколи засідань Комісії;

5) забезпечує розгляд звернень, що надходять до Комісії;

6) представляє Комісію у її відносинах з виборцями, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, виборчими комісіями, комісіями референдумів, підприємствами, закладами, установами і організаціями, відповідними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

7) вносить на затвердження комісії положення про Секретаріат Комісії, про служби Комісії, про патронатну службу, їх структуру та штат;

8) вносить на розгляд Комісії подання про призначення та звільнення керівника Секретаріату Комісії, керівників служб Комісії;

9) призначає на посади та звільняє з посад працівників Секретаріату Комісії (крім керівника Секретаріату Комісії), працівників служб Комісії (крім керівників служб Комісії), працівників патронатної служби (за поданням відповідних членів Комісії);

10) вирішує інші питання відповідно до Закону України "Про державну службу" та інших законів України;

11) подає на затвердження Комісії фінансовий звіт про витрати коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення відповідних виборів і референдумів, який після затвердження Комісією надсилає до Рахункової палати у строк, визначений чинним законодавством України;

12) вносить на розгляд Комісії пропозиції щодо нагородження почесними відзнаками Комісії;

13) здійснює передбачені цим Кодексом повноваження члена Комісії;

14) здійснює інші повноваження відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

2. Голова Комісії у межах своїх повноважень видає розпорядження, дає доручення з питань організації діяльності Комісії, її Секретаріату та служб Комісії.

Стаття 62. Повноваження заступника Голови Комісії

Заступник Голови Комісії:

1) виконує окремі обов'язки, що випливають із повноважень Комісії, за рішенням Комісії, розпорядженням або дорученням Голови Комісії;

2) здійснює окремі повноваження Голови Комісії, передбачені цим Кодексом, за розпорядженням Голови Комісії в разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень;

3) здійснює повноваження члена Комісії, передбачені цим Кодексом;

4) здійснює інші повноваження відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Стаття 63. Повноваження секретаря Комісії

Секретар Комісії:

1) забезпечує підготовку засідань Комісії та питань і матеріалів, що вносяться на її розгляд;

2) забезпечує повідомлення членів Комісії про час скликання засідання та питання, які передбачається внести на її розгляд;

3) підписує протоколи засідань Комісії;

4) забезпечує діловодство Комісії, доведення рішень Комісії та розпорядження і доручення Голови Комісії до відома членів Комісії, інших виборчих комісій, комісій з референдумів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ, організацій, їх посадових осіб, суб'єктів виборчого процесу та процесу референдуму, а також забезпечує надання відповідної інформації засобам масової інформації;

5) здійснює повноваження члена Комісії, передбачені цим Кодексом;

6) здійснює інші повноваження відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Стаття 64. Повноваження члена Комісії

1. Член Комісії здійснює повноваження відповідно до затвердженого Комісією розподілу обов'язків між членами Комісії, а також виконує окремі доручення Голови Комісії або заступника Голови Комісії у разі виконання цим заступником повноважень Голови Комісії у випадках, передбачених цим Кодексом.

2. Член Комісії:

1) готує питання на розгляд Комісії, бере участь у розгляді питань порядку денного засідання Комісії;

2) за рішенням Комісії або в окремих випадках за розпорядженням Голови Комісії представляє Комісію у відносинах з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, виборчими комісіями, комісіями з референдумів, об'єднаннями громадян, закладами, підприємствами, установами та організаціями;

3) розглядає заяви та пропозиції, які надійшли на його ім'я, за дорученням Голови Комісії розглядає заяви та пропозиції, які надійшли на ім'я Комісії, Голови комісії;

4) проводить особистий прийом громадян, посадових осіб та представників підприємств, закладів, установ та організацій, а також суб'єктів виборчого процесу та процесу референдуму чи їх уповноважених представників;

5) вносить до Комісії пропозиції щодо звернень до Конституційного Суду України стосовно офіційного тлумачення Конституції України та законів України з питань виборів і референдумів;

6) вносить пропозиції про залучення науковців і фахівців до експертної, аналітичної та іншої роботи, пов'язаної з виконанням повноважень Комісії;

7) вносить пропозиції Голові Комісії щодо заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Секретаріату чи служб Комісії;

8) здійснює інші повноваження відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

3. Член Комісії при здійсненні своїх повноважень має право:

1) виступати на засіданнях Комісії, вносити пропозиції з питань, що належать до її повноважень, вимагати проведення щодо цих пропозицій голосування;

2) вносити пропозиції (вимоги) стосовно виборчого процесу чи процесу референдуму, що є обов'язковими до розгляду Комісією;

3) у разі незгоди з рішенням, прийнятим Комісією, у письмовій формі викласти свою окрему думку, яка додається до протоколу засідання Комісії;

4) ознайомлюватися з будь-якими документами, матеріалами та інформацією, які є у розпорядженні Комісії;

5) для виконання своїх повноважень давати окремі доручення працівникам Секретаріату Комісії, служб Комісії;

6) бути присутнім на всіх заходах, що проводяться Комісією, Секретаріатом Комісії, службами Комісії;

7) мати доступ у режимі читання до бази даних Державного реєстру виборців;

8) вимагати й отримувати від органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників та інших посадових і службових осіб підприємств, закладів, установ і організацій усіх форм власності, виборчих комісій, комісій референдумів, політичних партій та їх організацій необхідну документацію, статистичні дані, бухгалтерсько-фінансові звіти та інші матеріали, а також усні та письмові пояснення з питань, віднесених до повноважень Комісії;

9) залучати до участі у підготовці окремих питань науковців, фахівців та експертів, а також працівників установ і організацій, державної контрольно-ревізійної служби;

10) користуватися в установленому порядку інформаційними системами та банками даних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

11) використовувати державні, в тому числі урядові, системи зв'язку;

12) бути присутніми на засіданнях виборчих комісій і комісій референдумів;

13) складати протокол про адміністративне правопорушення у випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

14) бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також на засіданнях, що проводяться Кабінетом Міністрів України, у міністерствах та інших органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування, стосовно розгляду питань щодо проведення виборів і референдумів, а також інших питань, пов'язаних з діяльністю Комісії;

15) входити безперешкодно у випадках, передбачених законодавством України, до приміщень органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, закладів, установ і організацій (крім випадків, коли законом встановлений спеціальний режим доступу на окремі об'єкти).

4. Член Комісії при здійсненні своїх повноважень зобов'язаний додержуватися вимог Конституції і законів України, складеної присяги.

5. Члену Комісії забороняється брати участь у передвиборній агітації та агітації референдуму.

Стаття 65. Підстави та порядок звільнення з посади члена Комісії

1. Член Комісії звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України.

2. Член Комісії може бути достроково звільнений з посади з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

3. Підставами дострокового звільнення з посади члена Комісії є:

1) особиста заява члена Комісії про складення повноважень, подана на ім'я Президента України;

2) досягнення членом Комісії шістдесятип'ятирічного віку;

3) припинення громадянства України;

4) вибуття на постійне місце проживання за межі України;

5) недотримання вимог щодо несумісності з іншими видами діяльності, встановлених частинами четвертою та шостою статті 58 цього Кодексу;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) визнання члена Комісії недієздатним, частково дієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

8) порушення членом Комісії присяги;

9) неможливість виконання членом Комісії своїх повноважень за станом здоров'я.

4. У разі смерті члена Комісії його повноваження вважаються припиненими з дня настання цієї обставини.

5. Подання про звільнення з посади члена Комісії у зв'язку з закінченням його строку повноважень або про дострокове звільнення з посади члена Комісії з підстав, передбачених пунктами 2 - 9 частини третьої цієї статті, вноситься Головою Комісії Президенту України.

6. Подання, зазначене у частині п'ятій цієї статті, щодо Голови Комісії вноситься заступником Голови Комісії Президенту України.

7. При виникненні підстав, зазначених у частині третій цієї статті, Президент України не пізніш як на тридцятий день з дня їх виникнення вносить до Верховної Ради України подання про дострокове звільнення з посади члена Комісії.

8. Верховна Рада України за результатами розгляду подання Президента України щодо дострокового звільнення з посади члена Комісії приймає відповідне рішення у формі постанови.

9. Президент України завчасно, але не пізніш як через 30 днів з дня звільнення з посади (припинення повноважень) члена Комісії подає до Верховної Ради України кандидатуру особи, що пропонується на посаду члена Комісії замість вибулого.

10. При закінченні строку повноважень члена Комісії, визначеного частиною сьомою статті 57 цього Кодексу, досягненні членом Комісії шістдесятип'ятирічного віку або поданні особистої заяви, зазначеної у пункті 1 частини третьої повноваження члена Комісії припиняються з дня вступу на посаду новопризначеного члена Комісії.

11. Член Комісії, строк повноважень якого закінчився, який досяг шістдесятип'ятирічного віку або подав особисту заяву про складення повноважень, до прийняття відповідного рішення Верховною Радою України не бере участі у засіданнях Комісії і не здійснює інших повноважень члена Комісії.

Стаття 66. Дострокове припинення виконання повноважень Голови, заступників Голови, секретаря Комісії

1. Повноваження Голови Комісії, заступника Голови Комісії, секретаря Комісії припиняються одночасно із звільненням відповідної особи з посади члена Комісії.

2. Повноваження Голови Комісії, заступника Голови Комісії, секретаря Комісії можуть бути припинені достроково за його заявою рішенням Комісії без звільнення відповідної особи з посади члена Комісії.

3. Повноваження Голови Комісії, заступника Голови Комісії, Секретаря Комісії можуть бути достроково припинені без звільнення відповідної особи з посади члена Комісії рішенням Комісії, яке приймається двома третинами голосів від складу Комісії шляхом таємного голосування.

4. Засідання Комісії з питань, зазначених у частині третій цієї статті, скликається на письмову вимогу більшості членів Комісії від її складу. Порядок проведення такого засідання визначається Регламентом Комісії.

5. Рішення Комісії, зазначене у частині третій цієї статті, набирає чинності після затвердження Комісією протоколу лічильної комісії про результати таємного голосування.

6. Якщо за рішення, зазначене у частині третій цієї статті, проголосувало менше, ніж дві третини складу Комісії, питання про дострокове припинення повноважень відповідної посадової особи не може бути внесене до порядку денного засідання Комісії раніше, ніж через шість місяців.

7. Комісія не може розглядати питання про дострокове припинення повноважень Голови Комісії, заступника Голови Комісії, секретаря Комісії під час виборчого процесу загальнонаціональних виборів або всеукраїнського референдуму.

Стаття 67. Розпорядження коштами Державного бюджету України

1. Центральна виборча комісія в особі Голови Комісії є розпорядником коштів Державного бюджету України, що виділяються на утримання Комісії, Секретаріату Комісії, служб Комісії, патронатної служби Комісії.

2. Комісія є головним розпорядником коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів і референдумів в Україні.

Стаття 68. Матеріальне і соціально-побутове забезпечення Комісії

1. Умови та порядок оплати праці, побутового, медичного, санаторно-курортного, транспортного та іншого обслуговування Голови Комісії, заступників Голови Комісії, секретаря Комісії, інших членів Комісії, визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

2. Члену Комісії можуть встановлюватися щомісячні персональні надбавки, розмір яких визначається в межах фонду оплати праці членів Комісії.

3. За необхідності член Комісії на час здійснення своїх повноважень забезпечується службовим житлом.

4. Члену Комісії надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 45 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.

5. За членом Комісії зберігаються кваліфікаційні категорії, розряди, класні чини на період роботи в Комісії.

6. У разі смерті члена Комісії Кабінет Міністрів України надає необхідну допомогу у його похованні.

Стаття 69. Загальні повноваження Комісії

1. Комісія:

1) забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах;

2) забезпечує дотримання передбачених Конституцією та законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму;

3) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми;

4) забезпечує однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України;

5) здійснює консультативно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій та комісій референдуму, приймає обов'язкові для використання в роботі виборчих комісій та комісій референдуму роз'яснення і рекомендації з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми;

6) готує пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів та референдумів;

7) звертається в разі необхідності до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Конституції України, законів України або окремих їх положень з питань, що стосуються організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні;

8) є розпорядником Державного реєстру виборців, забезпечує ведення та функціонування Державного реєстру виборців відповідно до цього Кодексу та інших законів України;

9) очолює систему виборчих комісій загальнодержавних виборів та систему комісій всеукраїнського референдуму;

10) утворює територіальні виборчі округи загальнодержавних виборів та виборчі дільниці;

11) утворює окружні виборчі комісії загальнодержавних виборів та вносить зміни до їх складу;

12) призначає членів обласних, Київської та Севастопольської міських, районні, міські (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) виборчі комісії;

13) здійснює повноваження окружної виборчої комісії для закордонного виборчого округу;

14) здійснює контроль за дотриманням політичними партіями, іншими суб'єктами виборчого процесу та процесу референдуму вимог законодавства про вибори і референдуми;

15) забезпечує акредитацію на виборах і референдумах офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій відповідно до закону, видає їм посвідчення;

16) встановлює форми виборчих документів, затверджує зразки виборчих скриньок для голосування, печаток виборчих комісій та комісій референдумів;

17) визначає порядок зберігання та передання виборчої документації та документації референдуму до відповідних архівних установ;

18) контролює діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення виборчих комісій та комісій референдуму приміщеннями, транспортом, зв'язком, іншими засобами матеріально-технічного забезпечення виборів;

19) заслуховує повідомлення виборчих комісій, комісій референдуму, керівників міністерств, інших органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням загальнодержавних виборів та всеукраїнського референдуму;

20) реєструє кандидатів на загальнодержавних виборах;

21) встановлює форму та затверджує текст виборчого бюлетеня для голосування на загальнодержавних виборах, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів;

22) встановлює та офіційно оприлюднює результати загальнодержавних виборів;

23) розглядає заяви і скарги на рішення, дії або бездіяльність, що стосуються організації підготовки і проведення загальнодержавних виборів, і приймає рішення з цих питань;

24) здійснює заходи щодо підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів;

25) проводить ліцензування діяльності, пов'язаної з наданням послуг щодо навчання претендентів до складу виборчих комісій, а також контроль за додержанням ліцензійних умов;

26) публікує інформацію про підготовку та проведення виборів і референдумів в Україні, матеріали про свою діяльність, а також інші матеріали, що стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму;

27) призначає та звільняє за поданням Голови Комісії керівника Секретаріату Комісії, керівників служб Комісії.

2. Комісія здійснює інші повноваження щодо організації і підготовки загальнодержавних і місцевих виборів, передбачені цим Кодексом.

3. Комісія здійснює інші повноваження, передбачені законами України.

Стаття 70. Повноваження Комісії щодо фінансового забезпечення організації підготовки і проведення виборів і референдумів в Україні

1. Комісія вносить пропозиції щодо формування Державного бюджету України з питань фінансування виборів і референдумів в Україні.

2. Комісія здійснює фінансове та матеріально-технічне забезпечення виборів і референдумів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

3. Комісія формує кошторис, розподіляє кошти, що виділяються з Державного бюджету України на фінансове забезпечення підготовки та проведення виборів і всеукраїнського референдуму, діяльності відповідних виборчих комісій, комісій всеукраїнського референдуму, контролює правильне та цільове використання зазначених коштів спільно з відповідними органами Державної контрольно-ревізійної служби України.

4. Порядок обліку надходжень та витрат бюджетних коштів, що виділяються на підготовку та проведення виборів і всеукраїнських референдумів, коштів виборчих фондів суб'єктів відповідного виборчого процесу визначається Комісією спільно з Міністерством фінансів України відповідно до законів України.

5. Комісія встановлює форми фінансового звіту виборчих комісій та комісій всеукраїнського референдуму про надходження та витрати коштів, що виділяються на підготовку і проведення відповідних виборів або всеукраїнського референдуму, та фінансового звіту розпорядників виборчих фондів суб'єктів відповідного виборчого процесу.

6. Комісія подає до Рахункової палати фінансові звіти про витрати коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення загальнодержавних виборів, всеукраїнського референдуму, не пізніш як через три місяці з дня офіційного опублікування загальних результатів виборів чи всеукраїнського референдуму.

Стаття 71. Організація діяльності Комісії

1. Комісія приймає рішення з питань, що належать до її повноважень, виключно після їх розгляду на своїх засіданнях.

2. Порядок організації роботи Комісії визначається цим Кодексом, Регламентом Центральної виборчої комісії, а також іншими актами, що приймаються Комісією на виконання цього Кодексу та інших законів України.

Стаття 72. Засідання Комісії

1. Основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, яке відповідно до цього Кодексу та інших законів України належить до повноважень Комісії.

2. Засідання Комісії скликаються її Головою, а в разі його відсутності - заступником Голови Комісії, який здійснює повноваження Голови Комісії на час його відсутності, з обов'язковим повідомленням усіх членів Комісії про час і місце засідання. Засідання Комісії може бути скликане на письмову вимогу не менш як п'яти членів Комісії.

3. Засідання Комісії веде її Голова або один із його заступників за дорученням Голови чи, за відсутності Голови, - за погодженням між його заступниками. У разі відсутності Голови та його заступників або невиконання ними з будь-яких причин своїх функцій Комісія обирає головуючого на засіданні із свого складу більшістю голосів від складу Комісії.

4. Засідання Комісії є повноважним за умови присутності не менше десяти членів Комісії.

5. Проект порядку денного засідання Комісії пропонує її Голова, а в разі його відсутності - головуючий на засіданні. Порядок денний засідання затверджується протокольним рішенням Комісії.

6. У засіданні Комісії можуть брати участь особи, зазначені у частинах другій-п'ятій статті 55 цього Кодексу. Комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення цих осіб права участі в засіданні Комісії, якщо вони перешкоджають його проведенню. Щодо осіб, зазначених у частині другій та третій статті 55 цього Кодексу, таке рішення приймається двома третинами голосів від складу Комісії.

7. На кожному засіданні Комісія веде протокол засідання, який підписується Головою Комісії, а у випадках, зазначених у частині третій цієї статті, - головуючим на засіданні Комісії, а також секретарем Комісії.

Стаття 73. Регламент Комісії

1. Порядок проведення засідань Комісії, процедури підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання діяльності роботи Комісії, що не врегульовані цим Кодексом, визначаються Регламентом Центральної виборчої комісії.

2. Регламент Центральної виборчої комісії, зміни та доповнення до нього затверджуються постановою Комісії з дотриманням вимог цього Кодексу, інших законів України.

3. Регламент Центральної виборчої комісії не може встановлювати додаткових повноважень Комісії або її членів, окрім встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 74. Рішення Комісії

1. За результатами розгляду на засіданні Комісії питання порядку денного Комісія ухвалює рішення у формі постанови.

2. Постанова Комісії повинна містити:

1) найменування Комісії;

2) найменування рішення Комісії;

3) дату та місце ухвалення рішення Комісії, порядковий номер постанови;

4) встановлені факти та підстави для ухвалення рішення Комісії, а також акти законодавства України чи попередньо прийняті рішення Комісії, за наявності - рішення судових органів, якими керувалася Комісія при прийнятті рішення;

5) висновок Комісії.

3. З питань поточної внутрішньої діяльності Комісія може ухвалювати протокольне рішення. Зміст протокольного рішення фіксується у протоколі засідання Комісії. З метою доведення протокольного рішення до членів Комісії, Секретаріату та служб Комісії, їх структурних підрозділів, таке рішення оформлюється окремим документом як витяг з протоколу засідання за підписом секретаря Комісії.

4. Рішення Комісії приймається на засіданні Комісії відкритим голосуванням більшістю голосів від складу Комісії, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

5. Член Комісії, присутній на її засіданні, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, має право не пізніш як на третій день після засідання, на якому було прийнято рішення, у письмовій формі висловити окрему думку, яка додається до відповідного протоколу засідання Комісії і є його невід'ємною частиною.

6. Постанова Комісії підписується Головою Комісії, а у випадках, передбачених частиною третьою статті 72 цього Кодексу, - головуючим на засіданні Комісії.

7. Рішення, прийняті Комісією, можуть бути змінені Комісією з власної ініціативи або на підставі рішення суду.

8. Рішення Комісії може бути оскаржене до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Стаття 75. Обов'язковість рішень Комісії

1. Рішення Комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму, в тому числі відповідними виборчими комісіями і комісіями референдуму, іншими суб'єктами відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму, а також органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, об'єднаннями громадян, іншими громадськими об'єднаннями, підприємствами, закладами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами України.

2. Якщо рішення Комісії передбачає вжиття певними особами заходів для його виконання, про вжиті заходи на виконання рішення повинно бути повідомлено Комісію у встановлений нею строк.

3. Керівники, інші посадові чи службові особи органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій чи їх місцевих організацій, інших об'єднань громадян, громадських об'єднань, підприємств, закладів, установ чи організацій, виборчих комісій та комісій референдуму в порядку, передбаченому законодавством, зобов'язані на запрошення Комісії прибути на її засідання, надавати необхідні відомості і матеріали, відповідати на запитання.

4. У разі виявлення у процесі розгляду питання на засіданні Комісії ознак вчинення злочину чи іншого правопорушення Комісія приймає рішення про звернення до відповідних правоохоронних органів та передає їм відповідні матеріали. Правоохоронний орган, якому передані вказані матеріали, повідомляє Комісію про результати розгляду звернення чи вжиті заходи у встановлений законом строк.

5. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також підприємства, заклади, установи й організації державної форми власності зобов'язані сприяти Комісії та її членам у здійсненні ними своїх повноважень.

6. Невиконання, чи неналежне або несвоєчасне виконання рішень Комісії тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 76. Звернення до Комісії

1. Право звернення до Комісії з питань, що належать до повноважень Комісії, визначається Конституцією України, цим Кодексом, Законом України "Про звернення громадян", іншими законами України.

2. Звернення, подані до Комісії, підлягають реєстрації в порядку, встановленому регламентом Комісії.

3. Під зверненням за цим Кодексом слід розуміти:

1) заяву, в якій міститься прохання (клопотання) сприяти реалізації виборчих прав, прав на участь у референдумі, надати відкриту інформацію, що є у розпорядженні Комісії, консультативно-методичну допомогу чи рекомендації щодо підготовки та проведення виборів і референдумів, роз'яснення з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми, або в якій висловлюються думки, рекомендації, поради щодо вдосконалення законодавства України з питань виборів і референдумів та правового регулювання виборів і референдумів в Україні, стосовно поліпшення діяльності виборчих комісій, комісій з референдумів тощо;

2) скаргу, в якій міститься інформація про порушення законодавства України про вибори і референдуми та вимога забезпечити реалізацію і захист виборчих прав, прав на участь у референдумі, законних інтересів суб'єктів виборчого процесу і процесу референдуму, поновити порушені виборчі права та права на участь у референдумі.

Стаття 77. Порядок подання заяви

1. Заява може бути подана до Комісії в письмовій або усній формі. В усній формі заяви подаються під час особистого прийому членами Комісії і фіксуються в порядку, встановленому регламентом Комісії.

2. Письмова заява, подана до Комісії, повинна містити:

1) назву Комісії або прізвище члена Комісії, до якого звертається особа;

2) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання та адресу житла фізичної особи або повну назву та місце знаходження юридичної особи - заявника;

3) суть порушеного питання, виклад обставин і фактичних даних, що мають значення для вирішення заяви;

4) зміст прохання (клопотання) або рекомендації;

5) підпис заявника або його повноважного представника, якщо заявник - юридична особа;

6) дату подання заяви.

3. Заяви, оформлені без дотримання вимог, встановлених частиною другою цієї статті, повертаються заявникові з відповідними роз'ясненнями в строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або відповідним законом України про референдуми.

4. Якщо вирішення питання, порушеного у заяві, не належить до повноважень Комісії, заява пересилається за належністю відповідному органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємству, закладу, установі, організації, політичній партії, іншому об'єднанню громадян, посадовій чи службовій особі в строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

5. Якщо заява не містить відомостей, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення щодо вирішення по суті питання, порушеного у заяві, або надіслання заяви за належністю, така заява повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями в строк, встановлений Законом України "Про звернення громадян", якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або відповідним законом України про референдуми.

Стаття 78. Порядок та строки розгляду заяв

1. Заяви, подані до Комісії, розглядаються у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, а також Регламентом Центральної виборчої комісії.

2. Заяви, які подані до Комісії під час виборчого процесу чи процесу референдуму та стосуються відповідного процесу, розглядаються Комісією у порядку та в строки розгляду скарг, що стосуються відповідного процесу, встановлених цим Кодексом.

3. Заяви та інші звернення, які не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму або подані поза строками такого процесу, розглядаються Комісією у загальному порядку та у строки, встановлені законом.

4. Заява, подана до Комісії, за дорученням Голови Комісії або одного із його заступників попередньо розглядається членом Комісії.

5. За підсумком попереднього розгляду заяви член Комісії може рекомендувати Комісії розглянути її на засіданні Комісії та прийняти рішення з приводу такої заяви.

6. Якщо заява не вимагає прийняття рішення Комісії, член Комісії за дорученням Голови Комісії або одного з його заступників може надати відповідь заявнику від свого імені.

Стаття 79. Подання скарг до Комісії та їх розгляд

1. Вимоги до скарги, що подається до Комісії, визначаються статтею 269 цього Кодексу.

2. Скарга, подана до Комісії під час виборчого процесу чи процесу референдуму, розглядається у порядку та в строки, встановлені цим Кодексом.

3. Скарга, подана поза строками виборчого процесу чи процесу референдуму, розглядається Комісією у загальному порядку та у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

4. Скарга, оформлена без дотримання вимог, встановлених цим Кодексом, що унеможливлює її розгляд, повертається членом Комісії суб'єктові звернення зі скаргою з відповідними роз'ясненнями не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги.

5. Якщо розгляд питань, порушених у скарзі, не відноситься до повноважень Комісії, за рішенням Комісії така скарга залишається без розгляду по суті.

Стаття 80. Розгляд Комісією питань за власною ініціативою

1. Якщо Комісії стане відомо про порушення законодавства України про вибори і референдуми, виборчих прав громадян України та прав на участь у референдумі при розгляді інших питань, з результатів проведених нею перевірок або із засобів масової інформації чи інших джерел, що не суперечать законодавству України, Комісія має право розглянути за власною ініціативою питання, що належать до її повноважень, та прийняти з цього приводу рішення у встановленому цим Кодексом порядку.

2. Комісія за результатами узагальнення практики застосування законодавства України про вибори і референдуми та практики проведення виборів і референдумів в Україні, а також у разі необхідності може за власною ініціативою розглянути та прийняти у встановленому цим Кодексом порядку рішення стосовно:

1) надання виборчим комісіям, комісіям референдуму роз'яснень і рекомендацій щодо застосування законодавства України про вибори та референдуми, порядку виконання певних виборчих процедур, передбачених цим Кодексом;

2) організації підготовки та проведення виборів і референдумів;

3) організації роботи виборчих комісій та комісій референдуму;

4) підготовки пропозицій щодо вдосконалення законодавства України про вибори і референдуми;

5) інших питань, віднесених до повноважень Комісії.

Стаття 81. Використання Комісією автоматизованої інформаційної системи

1. При проведенні загальнодержавних виборів, всеукраїнського референдуму Комісія застосовує автоматизовану інформаційну систему.

2. Члени Комісії мають право ознайомлюватися з будь-якою інформацією, що міститься в автоматизованій інформаційній системі Комісії або виводиться з неї.

3. Під час процесу голосування та підрахунку голосів автоматизована інформаційна система використовується виключно для спостереження за ходом і результатами голосування. Відомості про результати голосування, отримані через автоматизовану інформаційну систему, є попередньою інформацією, що не має юридичних наслідків.

Стаття 82 Забезпечення діяльності Комісії

1. Забезпечення діяльності Комісії у здійсненні нею повноважень покладається на Секретаріат Комісії. Секретаріат Комісії виконує організаційну, юридичну, експертну, аналітичну, інформаційно-довідкову та матеріально-технічну роботу, спрямовану на забезпечення здійснення Комісією та її членами передбачених цим Кодексом повноважень з організації підготовки та проведення виборів і референдумів, поточної діяльності Комісії. Положення про Секретаріат Комісії, положення про патронатну службу, їх структура та штат затверджуються Комісією за пропозицією Голови Комісії.

2. Для забезпечення виконання Комісією функцій розпорядника Державного реєстру виборців утворюється Служба розпорядника Державного реєстру виборців. Положення про Службу, структура і штатний розпис Служби затверджується Комісією за пропозицією Голови Комісії.

3. Для забезпечення виконання Комісією функцій стосовно ліцензування діяльності, пов'язаної з наданням послуг щодо навчання претендентів до складу виборчих комісій, утворюється Служба ліцензування та методичного забезпечення навчання членів виборчих комісій. Положення про Службу, структура і штатний розпис Служби затверджується Комісією за пропозицією Голови Комісії.

4. Керівник Секретаріату Комісії, керівники служб Комісії здійснюють безпосереднє керівництво структурними підрозділами відповідно Секретаріату Комісії, служб Комісії, їх посадовими особами.

5. Організацію роботи Голови Комісії, заступників Голови Комісії, секретаря Комісії, інших членів Комісії забезпечує патронатна служба Комісії. До складу патронатної служби Комісії належать радники, помічники та секретарі Голови Комісії, помічники та секретарі заступників Голови Комісії, секретаря Комісії, а також помічники інших членів Комісії. Чисельність та штатний розпис патронатної служби Комісії затверджуються постановою Комісії з урахуванням обсягу фінансування Комісії.

6. Керівник та інші працівники Секретаріату Комісії (крім працівників, які забезпечують утримання приміщень Комісії), Служби розпорядника Державного реєстру виборців, Служби ліцензування та методичного забезпечення навчання членів виборчих комісій, патронатної служби Комісії є державними службовцями.

Стаття 83. Регіональні представництва Комісії

1. Для оперативного вирішення питань, пов'язаних з виконанням повноважень Комісії, в регіонах України, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України, Комісія утворює свої регіональні представництва в межах коштів Державного бюджету України, передбачених на забезпечення діяльності Комісії.

2. Регіональні представництва Комісії є структурними підрозділами Секретаріату Комісії.

3. Склад, організація діяльності регіональних представництв визначається Положенням про регіональні представництва Комісії, яке затверджується Комісією.

Стаття 84. Фінансування Комісії

1. Витрати, пов'язані з діяльністю Комісії та її Секретаріату, Служби розпорядника Державного реєстру виборців, Служби ліцензування та методичного забезпечення навчання членів виборчих комісій, патронатної служби, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. Комісія подає щорічний звіт про використання коштів Державного бюджету України до Рахункової палати.

Стаття 85. Міжнародне співробітництво Комісії

1. Комісія та її члени можуть обмінюватися досвідом з відповідними державними органами інших країн, міжнародними організаціями.

2. Комісія може вступати до міжнародних організацій (асоціацій) організаторів виборів.

3. Члени Комісії можуть брати участь у спостереженні за підготовкою та проведенням виборів та референдумів в інших державах як міжнародні спостерігачі з ініціативи Комісії, Кабінету Міністрів України, а також міжнародних організацій, членами яких є Україна або Комісія.

Розділ VII. ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ, ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ ІНШИХ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ

Стаття 86. Вимоги до членів виборчих комісій

1. До складу окружної виборчої комісії чи дільничної виборчої комісії звичайної або спеціальної виборчої дільниці загальнонаціональних виборів можуть входити виборці, які проживають у межах території України. До складу виборчої комісії місцевих виборів у відповідній адміністративно-територіальній одиниці (об'єднаній громаді) можуть входити виборці, які відповідно до відомостей Державного реєстру виборців мають виборчу адресу відповідно в Автономній Республіці Крим, відповідній області, місті Києві чи Севастополі.

2. Виборець одночасно може входити до складу лише однієї виборчої комісії.

3. До складу виборчої комісії не можуть входити кандидати, які зареєстровані для участі у будь-яких виборах, що проводяться на відповідній території, їх довірені особи, представники кандидатів чи партій у Центральній виборчій комісії, уповноважені особи партій (організацій партій), посадові та службові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, судді та працівники правоохоронних органів, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи.

4. Не може входити до складу виборчої комісії особа, яка визнана у встановленому законом порядку обмежено дієздатною із встановленням піклування, або яка має судимість за вчинення корупційного, службового або виборчого злочину, а також іншого умисного злочину, за який призначене покарання у вигляді позбавлення волі, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

5. Голова, заступник голови, секретар та не менше п'яти інших членів виборчої комісії Автономної Республіки Крим повинні мати освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра за спеціальностями "правознавство" або "міжнародне право" чи науковий ступінь у галузі юридичних наук або державного управління.

6. До складу окружної виборчої комісії загальнодержавних виборів, територіальної виборчої комісії місцевих виборів (крім сільської, селищної виборчої комісії) можуть входити лише особи, які пройшли попередню підготовку та отримали державний сертифікат про підготовку до роботи у складі виборчих комісій відповідно до частини другої статті 120 цього Кодексу.

7. Секретар окружної, територіальної, дільничної виборчої комісії повинен володіти державною мовою в обсязі, необхідному для ведення діловодства.

8. До складу дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці, утвореної в стаціонарному лікувальному закладі або в установі кримінально-виконавчої системи, не можуть входити працівники відповідного закладу або установи.

Стаття 87. Подання до складу окружної виборчої комісії

1. Право подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій загальнонаціональних виборів мають політичні партії, представлені фракціями в поточному скликанні Верховної Ради України, а також інші суб'єкти подання кандидатур - суб'єкти відповідного виборчого процесу, визначені цим Кодексом для відповідного типу виборів. Це право реалізується у порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Форма подання кандидатур до складу виборчих комісій затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як на десятий день виборчого процесу відповідних виборів. У поданні зазначаються:

1) прізвище, ім'я та по батькові особи;

2) рік народження (для осіб, яким у рік проведення виборів виповнюється 18 років (дату народження);

3) громадянство особи;

4) виборча адреса особи, а також контактні телефони;

5) володіння державною мовою;

6) освіта;

7) місце роботи та займана посада особи;

8) наявність досвіду щодо участі в роботі виборчих комісій;

9) наявність відповідної освіти чи підготовки; номер та дата видачі державного сертифіката, передбаченого статтею 125 цього Кодексу;

10) посада в комісії, на яку пропонується особа.

3. Подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій вносяться не пізніш як за п'ятдесят чотири дні до дня голосування.

4. До подання додається його електронна копія, а також власноручно написані заяви осіб, запропонованих до складу окружної виборчої комісії, про згоду на участь у її роботі від відповідного суб'єкта подання кандидатур. Особи, запропоновані на керівні посади у виборчій комісії, зазначають також свою згоду на зайняття такої посади.

5. До подання додаються також оригінали державних сертифікатів, передбачених статтею 125 цього Кодексу, видних кожному виборцю, який пропонується до складу комісії. Центральна виборча комісія виготовляє і засвідчує копії сертифікатів і не пізніш як на п'ятий день після отримання подання повертає оригінали сертифікатів особі, яка подала документи до Центральної виборчої комісії.

Стаття 88. Порядок утворення окружних виборчих комісій

1. Окружна виборча комісія загальнонаціональних виборів утворюється рішенням Центральної виборчої комісії не пізніш як за п'ятдесят днів до дня голосування у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії. Кількісний склад окружної виборчої комісії повинен складати не менше дванадцяти і не більше вісімнадцяти осіб.

2. До складу окружної виборчої комісії обов'язково включаються (за наявності відповідного подання) по одному представнику від політичних партій, представлених фракціями в поточному скликанні Верховної Ради України.

3. Від інших суб'єктів подання кандидатур, зазначених у частині першій статті 87 цього Кодексу, до складу окружної виборчої комісії включається не більше ніж по одному представнику. Якщо кількість кандидатур, поданих від таких суб'єктів подання кандидатур, перевищує кількість вакантних місць у відповідній окружній виборчій комісії з розрахунку вісімнадцяти членів комісії, кандидатури, які включаються до складу комісії, визначаються шляхом жеребкування у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. Таке жеребкування проводиться Центральною виборчою комісією стосовно кожної окружної виборчої комісії не пізніше ніж на третій день після закінчення строку внесення подань, визначеного частиною третьою статті 87 цього Кодексу.

4. Центральна виборча комісія перевіряє достовірність відомостей про внесені кандидатури, у тому числі з використанням персональних даних Державного реєстру виборців.

5. Кандидатури, внесені до складу окружної виборчої комісії, можуть бути відхилені лише з підстав їх невідповідності вимогам до членів виборчих комісій, зазначеним у статті 86 цього Кодексу, з підстав, зазначених у частині шостій цієї статті, або застосування механізму жеребкування, передбаченого частиною сьомою цієї статті.

6. Технічні описки чи неточності, допущені у поданні, інші недоліки поданих документів не є підставою для відхилення внесених кандидатур. При виявленні таких описок, неточностей чи інших недоліків Центральна виборча комісія невідкладно повідомляє про це особу, яка підписала подання. Зазначені описки, неточності та інші недоліки можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше строку, зазначеного у частині третій статті 87 цього Кодексу, а у разі отримання вказаного повідомлення в останній день цього строку - наступного дня після дня отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло до Центральної виборчої комісії у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

7. У разі якщо у встановлений частиною третьою статті 87 цього Кодексу строк не надійшли подання щодо складу окружної виборчої комісії або якщо кількість запропонованих до складу окружної виборчої комісії осіб становить менше дванадцяти, окружна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією за поданням її Голови у кількості дванадцяти осіб з обов'язковим урахуванням поданих відповідно до вимог цієї статті кандидатур від суб'єктів подання кандидатур, зазначених у частині першій статті 87 цього Кодексу. Особи, подані Головою, повинні відповідати вимогам, зазначеним у статті 86 цього Кодексу. Такі особи повинні подати заяви, зазначені у частині четвертій статті 87 цього Кодексу.

8. Рішення про утворення окружних виборчих комісій та про їх склад, прийняте відповідно до вимог цього Кодексу, публікується Центральною виборчою комісією у триденний строк від дня його прийняття в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та оприлюднюється на офіційному сайті Центральної виборчої комісії. Витяг із цього рішення про утворення окружних виборчих комісій у відповідному регіоні та про їх склад публікується Центральною виборчою комісією у регіональному друкованому засобі масової інформації у семиденний строк від дня прийняття зазначеного рішення.

9. Центральна виборча комісія невідкладно надає рішення про утворення окружних виборчих комісій та про їх склад органам ведення Державного реєстру виборців за місцем знаходження окружної виборчої комісії. Витяг із зазначеного рішення стосовно складу кожної окружної виборчої комісії надсилається органам ведення Реєстру за виборчими адресами осіб, включених до складу відповідної окружної виборчої комісії.

Стаття 89. Розподіл керівних посад в окружних виборчих комісіях

1. Голова, заступник голови та секретар окружної виборчої комісії призначаються рішенням про утворення окружної виборчої комісії, зазначеним у частині першій статті 88 цього Кодексу.

2. Голова, заступник голови або секретар окружної виборчої комісії повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур.

3. Кожен суб'єкт подання кандидатур, від якого включені кандидатури до складу окружних виборчих комісій (крім Голови Центральної виборчої комісії), має право на пропорційну частку кожного виду керівних посад в окружних виборчих комісіях. Частка керівних посад кожного виду для кожного зазначеного суб'єкта в межах загальнодержавного виборчого округу визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від відповідного суб'єкта до складу окружних виборчих комісій, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу окружних виборчих комісій від суб'єктів, зазначених у частині другій статті 87 цього Кодексу.

4. Особа, подана до складу окружної виборчої комісії, може брати участь у розподілі керівних посад у комісії за умови, що вона володіє відповідними характеристиками, зазначеними у пунктах 5, 8, 9 частини другої статті 87 цього Кодексу.

5. Особа, включена до складу окружної виборчої комісії за поданням Голови Центральної виборчої комісії, не може бути призначена на керівну посаду в окружній виборчій комісії, крім випадків, коли до складу відповідної виборчої комісії не надійшли або надійшли у недостатній кількості подання від суб'єктів, зазначених у частині другій статті 87 цього Кодексу. Кількість осіб, включених до складу комісії за поданням Голови Центральної виборчої комісії, не враховується при встановленні часток керівних посад відповідно до частини третьої цієї статті.

6. При призначенні на керівні посади в окружних виборчих комісіях повинна бути дотримана приблизна рівномірність територіального розподілу посад, отриманих представниками кожного суб'єкта подання.

7. Порядок розподілу керівних посад між суб'єктами подання кандидатур в межах часток, визначених відповідно до частини третьої цієї статті, визначається Центральною виборчою комісією.

Стаття 90. Формування складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим

1. До складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим входить 15 осіб.

2. Члени виборчої комісії Автономної Республіки Крим призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим за поданням Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

3. Кандидатури до складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим вносяться на розгляд Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим керівними органами республіканських організацій партій, зазначених у частині четвертій статті 13 цього Кодексу.

4. Голова, заступник голови і секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур.

Стаття 91. Склад територіальних виборчих комісій місцевих виборів

1. Територіальна виборча комісія формується у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії.

2. Кількісний склад територіальних виборчих комісій становить:

1) обласної, Київської міської виборчої комісії - 15 членів;

2) міської (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення з районним поділом), Севастопольської міської виборчої комісії - 13 членів;

3) районної, міської (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення без районного поділу), районної у місті Києві виборчої комісії - 11 членів;

4) міської (крім міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районної у місті (крім міста Києва) виборчої комісії - 9 членів;

5) сільської, селищної виборчої комісії - 7 членів.

3. Члени виборчої комісії призначаються:

1) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, міської (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) виборчої комісії - Центральною виборчою комісією;

2) сільської, селищної (крім сіл, селищ на території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя), міської (крім міст обласного значення) виборчої комісії - відповідною обласною виборчою комісією;

3) сільської, селищної, міської (крім міст республіканського значення) виборчої комісії на території Автономної Республіки Крим - виборчою комісією Автономної Республіки Крим;

4) сільської, селищної, міської (сіл, селищ, міст, що входять до складу міста Севастополя) - Севастопольською міською виборчою комісією;

5) районної у місті виборчої комісії - відповідною міською виборчою комісією.

Стаття 92. Подання кандидатур до складу територіальних виборчих комісій місцевих виборів

1. У разі припинення повноважень члена (членів) територіальної виборчої комісії виборча комісія, яка уповноважена призначати членів цієї територіальної виборчої комісії, встановлює строк, протягом якого суб'єкти подання кандидатур до складу територіальної виборчої комісії, зазначені у частинах другій та третій цієї статті, можуть подати необхідні документи. Такий строк не може перевищувати:

1) під час виборчого процесу відповідних виборів - п'яти днів з дня офіційного оприлюднення рішення про встановлення строку подання кандидатур;

2) поза виборчим процесом - п'ятнадцяти днів з дня офіційного оприлюднення рішення про встановлення строку подання кандидатур.

2. Кандидатури до складу територіальної виборчої комісії, зазначеної у пункті 1 частини третьої статті 90 цього Кодексу, вносяться до Центральної виборчої комісії керівними органами відповідних обласних, районних, міських (міст Києва, Севастополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) організацій політичних партій, зазначених у частині четвертій статті 13 цього Кодексу.

3. Кандидатури до складу територіальної виборчої комісії, зазначеної у пунктах 2 - 5 частини третьої статті 90 цього Кодексу, вносяться до виборчої комісії Автономної Республіки Крим, відповідної територіальної виборчої комісії керівними органами відповідних районних, міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) організацій політичних партій, зазначених у частині четвертій статті 13 цього Кодексу.

4. Подання кандидатури (кандидатур) до складу територіальної виборчої комісії не більше як на одну особу від однієї організації партії, зазначеної у частинах другій або третій цієї статті, вносяться за формою, зазначеною у частині другій статті 87 цього Кодексу. Подання підписується керівником відповідної організації партії та скріплюється печаткою організації партії.

5. До подання додається його електронна копія, а також власноручно написані заяви осіб, запропонованих до складу територіальної виборчої комісії, про згоду на участь у її роботі від відповідного суб'єкта подання кандидатур, а також оригінали державних сертифікатів, передбачених статтею 125 цього Кодексу. Виборча комісія, яка призначає членів територіальної виборчої комісії, виготовляє і засвідчує копії сертифікатів і не пізніш як на п'ятий день після отримання подання повертає оригінали сертифікатів особі, яка від імені суб'єкта подання кандидатур подала документи до цієї виборчої комісії.

Стаття 93. Порядок призначення членів територіальних виборчих комісій місцевих виборів

1. Виборча комісія, яка призначає членів територіальної виборчої комісії, перевіряє достовірність відомостей про внесені кандидатури, у тому числі з використанням персональних даних Державного реєстру виборців.

2. Переважне право на включення поданої кандидатури до складу територіальної виборчої комісії під час виборчого процесу мають організації партій - суб'єкти відповідного виборчого процесу, а поза виборчим процесом - відповідні організації партій, подані якими раніше особи відсутні у складі комісії після виникнення вакансії у її складі.

3. Кандидатури, внесені до складу територіальної виборчої комісії, можуть бути відхилені лише з підстав їх невідповідності вимогам до членів виборчих комісій, зазначеним у статті 86 цього Кодексу, з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, або застосування механізму жеребкування, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.

4. Технічні описки чи неточності, допущені у поданні, інші недоліки поданих документів не є підставою для відхилення внесених кандидатур. При виявленні таких описок, неточностей чи інших недоліків відповідна виборча комісія, яка призначає членів територіальної виборчої комісії, невідкладно повідомляє про це особу, яка підписала подання. Зазначені описки, неточності та інші недоліки можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше закінчення строку, зазначеного у частині першій статті 92 цього Кодексу, а у разі отримання вказаного повідомлення в останній день цього строку -наступного дня після дня отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

5. Якщо кількість поданих кандидатур, зокрема тих, які мають переважне право на включення до складу комісії відповідно до частини другої цієї статті, перевищує кількість вакантних місць у відповідній територіальній виборчій комісії, кандидатури, які включаються до складу комісії, визначаються шляхом жеребкування. Таке жеребкування проводиться виборчою комісією, яка уповноважена формувати склад територіальної виборчої комісії, не пізніше ніж на другий день після закінчення строку внесення подань, зазначеного у частині першій статті 92 цього Кодексу, у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

5. Голова, заступник голови, секретар територіальної виборчої комісії повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур.

6. Рішення про внесення змін до складу територіальної виборчої комісії офіційно публікується виборчою комісією, яка сформувала склад територіальної виборчої комісії, у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації не пізніш як на третій день після дня прийняття такого рішення.

Стаття 94. Склад дільничних виборчих комісій

1. Дільнична виборча комісія формується у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії.

2. Дільнична виборча комісія утворюється у складі:

1) для малих дільниць - 10 - 16 осіб;

2) для середніх дільниць - 14 - 20 осіб;

3) для великих дільниць - 18 - 24 особи.

3. На особливо малих виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує п'ятдесяти осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та двох - шести членів комісії.

4. Дільнична виборча комісія звичайної чи спеціальної виборчої дільниці на загальнонаціональних виборах утворюється рішенням відповідної окружної виборчої комісії.

5. Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці утворюється рішенням Центральної виборчої комісії.

6. Дільнична виборча комісія на чергових та перших місцевих виборах утворюється рішенням відповідної районної, міської (у містах обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районної у містах Києві та Севастополі виборчої комісії.

7. Дільнична виборча комісія на позачергових та проміжних місцевих виборах утворюється рішенням головної виборчої комісії відповідних місцевих виборів.

Стаття 95. Подання до складу дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці

1. Право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій загальнонаціональних виборів мають суб'єкти, зазначені у частині першій статті 87 цього Кодексу. Це право реалізується у порядку, встановленому цим Кодексом для відповідного типу виборів.

2. Суб'єкти подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій відповідних місцевих виборів визначаються цим Кодексом.

3. Подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій вносяться за формою, зазначеною у частині другій статті 87 цього Кодексу, не пізніш як за тридцять днів до дня голосування.

4. До подання додається його електронна копія, а також власноручно написані заяви осіб, запропонованих до складу дільничної виборчої комісії, про згоду на участь у роботі виборчої комісії від відповідного суб'єкта подання кандидатур із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, її місця проживання та адреси житла, а також підтвердженням громадянства України. Особи, запропоновані на керівні посади у виборчій комісії, зазначають також свою згоду на зайняття такої посади. За наявності до подання додаються копії сертифікатів про попередню підготовку, передбачених статтею 125 цього Кодексу.

Стаття 96. Порядок утворення дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці

1. Дільнична виборча комісія звичайної або спеціальної виборчої дільниці утворюється не пізніш як за двадцять два дні до дня голосування.

2. До складу дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці на загальнонаціональних виборах, за винятком випадків, передбачених частиною десятою цієї статті, обов'язково включаються (за наявності відповідного подання) по одному представнику від політичних партій, представлених фракціями в поточному скликанні Верховної Ради України.

3. Від інших суб'єктів подання кандидатур, зазначених у частині першій статті 95 цього Кодексу, до складу дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці на загальнонаціональних виборах, включається не більше ніж по одному представнику, за винятком випадків, передбачених частиною десятою цієї статті.

4. До складу дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці на місцевих виборах включається не більше ніж по одному представнику від суб'єктів подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій відповідних місцевих виборів, визначених цим Кодексом.

5. Якщо кількість кандидатур, поданих від відповідних суб'єктів подання кандидатур у випадках, зазначених у частинах третій або четвертій цієї статті, перевищує кількість вакантних місць у відповідній дільничній виборчій комісії визначену виходячи з максимального кількісного складу, визначеного частинами другою та третьою статті 94 цього Кодексу, кандидатури, які включаються до складу комісії, визначаються шляхом жеребкування в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. Таке жеребкування проводиться виборчою комісією, яка утворює дільничні виборчі комісії, не пізніше ніж на п'ятий день після закінчення строку внесення подань.

6. Виборча комісія, яка уповноважена утворити дільничні виборчі комісії, перевіряє достовірність відомостей про внесені кандидатури, у тому числі з використанням персональних даних Державного реєстру виборців. З цією метою зазначена виборча комісія невідкладно після отримання подання звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо перевірки достовірності відомостей. Орган ведення Реєстру надає відповідь на запит не пізніш як на четвертий день після отримання запиту.

7. Кандидатури, внесені до складу дільничної виборчої комісії, можуть бути відхилені лише з підстав їх невідповідності вимогам до членів виборчих комісій, зазначеним у статті 86 цього Кодексу, з підстав, зазначених у частині восьмій цієї статті, або застосування механізму жеребкування, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.

8. Технічні описки чи неточності, допущені у поданні, інші недоліки поданих документів не є підставою для відхилення внесених кандидатур. При виявленні таких описок, неточностей чи інших недоліків виборча комісія, яка утворює дільничну виборчу комісію, невідкладно повідомляє про це особу, яка підписала подання. Зазначені описки, неточності та інші недоліки можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше строку, зазначеного у частині третій статті 95 цього Кодексу, а у разі отримання вказаного повідомлення в останній день цього строку - наступного дня після дня отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

9. У разі якщо у строк, встановлений частиною третьою статті 95, не надійшли подання щодо складу дільничної виборчої комісії або якщо кількість запропонованих до складу дільничної виборчої комісії осіб становить менше, ніж мінімальний ний склад, встановлений частинами другою та третьою статті 94 цього Кодексу, відповідна виборча комісія, уповноважена утворювати дільничні виборчі комісії, зобов'язана утворити дільничну виборчу комісію за поданням голови цієї виборчої комісії у мінімальній кількості, встановленій частиною другою та третьою статті 94 цього Кодексу, з обов'язковим урахуванням поданих відповідно до вимог статті 95 цього Кодексу кандидатур від суб'єктів подання кандидатур, зазначених у частинах другій та третій цієї статті. Особи, подані головою комісії, повинні відповідати вимогам, зазначеним у статті 86 цього Кодексу. Такі особи повинні подати заяви, зазначені у частині четвертій статті 95 цього Кодексу.

10. Дільнична виборча комісія спеціальної виборчої дільниці, утвореної на судні, яке в день голосування на загальнонаціональних виборах перебуває у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, утворюється окружною виборчою комісією за місцем приписки судна, полярної станції України за поданням відповідно капітана судна, керівника полярної станції України, яке може надсилатися технічними засобами зв'язку у строк, передбачений частиною першою цієї статті.

11. Рішення про утворення дільничних виборчих комісій та про їх склад публікується у відповідних регіональних та місцевих друкованих засобах масової інформації не пізніш як на п'ятий день після дня його прийняття або, у разі неможливості, оприлюднюється в інший спосіб у цей же строк. Рішення окружних виборчих комісій про утворення дільничних виборчих комісій загальнонаціональних виборів та про їх склад невідкладно оприлюднюються на офіційному сайті Центральної виборчої комісії.

12. Рішення про утворення дільничних виборчих комісій та про їх склад невідкладно надаються органам ведення Державного реєстру виборців за місцем знаходження дільничної виборчої комісії. Витяг із зазначеного рішення стосовно складу кожної дільничної виборчої комісії надсилається органам ведення Реєстру за виборчими адресами осіб, включених до складу відповідної дільничної виборчої комісії.

Стаття 97. Розподіл керівних посад у дільничних виборчих комісіях звичайних та спеціальних виборчих дільниць

1. Голова, заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці призначаються рішенням про утворення дільничної виборчої комісії, зазначеним у частинах четвертій або шостій статті 94 цього Кодексу.

2. Голова, заступник голови або секретар дільничної виборчої комісії повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур.

3. Кожен суб'єкт подання кандидатур, від якого включені кандидатури до складу дільничних виборчих комісій, - крім голови відповідної виборчої комісії) має право на пропорційну частку кожного виду керівних посад у дільничних виборчих комісіях окремо малих, середніх, великих виборчих дільниць в межах територіального виборчого округу (на загальнонаціональних виборах) чи адміністративно-територіальної одиниці (на місцевих виборах). Частка керівних посад кожного виду для кожного суб'єкта подання у кожній категорії виборчих дільниць в межах територіального виборчого округу чи адміністративно-територіальної одиниці визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від відповідного суб'єкта до складу виборчих комісій кожної категорії виборчих дільниць, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу дільничних виборчих комісій відповідної категорії виборчих дільниць від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 87 цього Кодексу.

4. Особа, подана до складу дільничної виборчої комісії, може брати участь у розподілі керівних посад у комісії за умови, що вона володіє відповідними характеристиками, зазначеними у пунктах 5, 8, 9 частини другої статті 87 цього Кодексу.

5. Особа, включена до складу дільничної виборчої комісії за поданням голови виборчої комісії, яка утворює дільничні виборчі комісії, не може бути призначена на керівну посаду у дільничній виборчій комісії, крім випадків, коли до складу відповідної дільничної виборчої комісії не надійшли або надійшли у недостатній кількості подання від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 87 цього Кодексу. Кількість осіб, включених за поданням голови відповідної виборчої комісії, не враховується при встановленні часток керівних посад відповідно до частини третьої цієї статті.

6. Методика розподілу керівних посад між суб'єктами подання кандидатур в межах часток, визначених відповідно до частини третьої цієї статті, визначається Центральною виборчою комісією.

Стаття 98. Подання до складу дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці

1. Право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць мають суб'єкти, зазначені у частині першій статті 87 цього Кодексу, а також Міністерство закордонних справ України. Це право реалізується у порядку, встановленому цим Кодексом для кожного типу загальнонаціональних виборів.

2. До складу дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці можуть входити виборці, зареєстровані у Державному реєстрі виборців за виборчою адресою на території відповідної іноземної держави.

4. Міністерство закордонних справ України включає до подання, внесеного у строки, встановлені частиною п'ятою цієї статті, працівників дипломатичних чи інших офіційних представництв України (з дотриманням вимог частини третьої статті 86 цього Кодексу) за кордоном, військовослужбовців військових частин (формувань), дислокованих за межами України, або інших громадян України, зареєстрованих у Державному реєстрі виборців за виборчою адресою на території відповідної іноземної держави, у кількості, не меншій від мінімального і не більшій від середнього кількісного складу дільничних виборчих комісій, встановленого частиною другою чи третьою статті 94 цього Кодексу.

5. Подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій вносяться за формою, зазначеною у частині другій статті 87 цього Кодексу, не пізніш як за тридцять днів до дня голосування.

6. До подання додається його електронна копія, а також власноручно написані заяви осіб, запропонованих до складу дільничної виборчої комісії, про згоду на участь у роботі виборчої комісії від відповідного суб'єкта подання кандидатур із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, її місця проживання та адреси житла, а також підтвердженням громадянства України. Особи, запропоновані на керівні посади у виборчій комісії, зазначають також свою згоду на зайняття такої посади. За наявності до подання додаються копії сертифікатів про попередню підготовку, передбачених статтею 125 цього Кодексу.

Стаття 99. Порядок утворення дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці

1. Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці утворюється не пізніш як за двадцять два дні до дня голосування.

2. До складу дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці обов'язково включаються (за наявності відповідного подання) представники суб'єктів, зазначених у частині першій статті 87 цього Кодексу, з дотриманням вимог частин другої та третьої статті 96 цього Кодексу та із застосуванням (за потреби) процедури жеребкування, передбаченої частиною п'ятою статті 96 цього Кодексу.

3. До складу дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці включаються кандидатури, внесені Міністерством закордонних справ України, у такій кількості, щоб склад утвореної дільничної виборчої комісії відповідав вимогам частин другої та третьої статті 94 цього Кодексу.

4. Центральна виборча комісія перевіряє достовірність відомостей про внесені кандидатури, у тому числі з використанням персональних даних Державного реєстру виборців.

5. Кандидатури, внесені до складу дільничної виборчої комісії, можуть бути відхилені лише з підстав їх невідповідності вимогам до членів виборчих комісій, зазначеним у статті 86 цього Кодексу, з підстав, зазначених у частині шостій цієї статті, або застосування механізму жеребкування, передбаченого частиною п'ятою статті 96 цього Кодексу.

6. Технічні описки чи неточності, допущені у поданні, інші недоліки поданих документів не є підставою для відхилення внесених кандидатур. При виявленні таких описок, неточностей чи інших недоліків, допущених у поданні, Центральна виборча комісія невідкладно повідомляє про це особу, яка підписала подання. Зазначені описки, неточності та інші недоліки можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше строку, зазначеного у частині першій цієї статті, а у разі отримання вказаного повідомлення в останній день цього строку - наступного дня після дня отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

7. Рішення про утворення дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць та про їх склад публікуються Центральною виборчою комісією у триденний строк від дня прийняття нею відповідного рішення в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та оприлюднюється на офіційному сайті Центральної виборчої комісії. Оприлюднення відомостей про місце знаходження, поштову адресу та режим роботи дільничних виборчих комісій, утворених при закордонних дипломатичних установах України за кордоном, у тому числі за межами приміщень закордонних дипломатичних установ України, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, здійснюється відповідними закордонними дипломатичними установами України з урахуванням місцевих умов країн перебування.

Стаття 100. Розподіл керівних посад у дільничних виборчих комісіях закордонних виборчих дільниць

1. Голова, заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці призначаються рішенням про утворення дільничної виборчої комісії, зазначеним у частині четвертій - шостій статті 94 цього Кодексу.

2. Кожен суб'єкт подання, зазначений у частині першій статті 87 цього Кодексу, від якого включені кандидатури до складу дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць, - крім Міністерства закордонних справ України) має право на пропорційну частку кожного виду керівних посад у дільничних виборчих комісіях окремо малих, середніх, великих виборчих дільниць в межах закордонного виборчого округу. Частка керівних посад для кожного суб'єкта подання у кожній категорії виборчих дільниць в межах закордонного округу визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від відповідного суб'єкта до складу дільничних виборчих комісій кожної категорії закордонних виборчих дільниць, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу виборчих комісій відповідної категорії закордонних виборчих дільниць від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 87 цього Кодексу.

3. Особа, включена до складу дільничної виборчої комісії за поданням Міністерства закордонних справ України, може бути призначена на керівну посаду у виборчій комісії тільки у випадку відсутності кандидатур на таку посаду від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 87 цього Кодексу. Кількість осіб, включених за поданням Міністерства закордонних справ України, не враховується при встановленні часток керівних посад відповідно до частини третьої цієї статті.

4. Розподіл керівних посад у дільничних виборчих комісіях закордонних виборчих дільниць здійснюється Центральною виборчою комісією відповідно до методики, зазначеної у частині шостій статті 98 цього Кодексу.

Стаття 101. Присяга члена комісії

1. Особа, призначена до складу виборчої комісії, на першому засіданні виборчої комісії, в якому вона бере участь, в обов'язковому порядку ознайомлюється зі змістом частин п'ятої - десятої статті 102 цього Кодексу, та складає присягу такого змісту:

"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), беручи на себе повноваження члена виборчої комісії та усвідомлюючи свою високу відповідальність перед Українським народом, присягаю додержуватися Конституції та законів України, чесно і сумлінно виконувати свої обов'язки, виходячи з принципів верховенства права, законності, об'єктивності та неупередженості, забезпечувати реалізацію і захист виборчих прав громадян України".

2. Особа, яка склала присягу члена виборчої комісії, невідкладно ставить свій підпис під текстом присяги. Цей документ є невід'ємною частиною документації відповідної комісії. Члену комісії після складення ним присяги видається посвідчення за підписом голови комісії вищого рівня.

3. Відмова скласти присягу у порядку і в строки, встановлені частинами першою та другою цієї статті, або уникнення складення присяги на двох засіданнях комісії, найближчих після включення особи до її складу, означає відмову особи бути членом виборчої комісії і є підставою для внесення іншої кандидатури відповідним суб'єктом подання.

Стаття 102. Статус члена виборчої комісії

1. Голова, заступник голови, секретар і члени виборчої комісії є посадовими особами виборчої комісії. Голова виборчої комісії без доручення представляє виборчу комісію у її відносинах з виборцями, іншими виборчими комісіями, іншими суб'єктами відповідного виборчого процесу, органами державної влади (у тому числі судами), органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, закладами, установами і організаціями.

2. Протягом строку своїх повноважень (для територіальних виборчих комісій місцевих виборів - протягом виборчого процесу) або частини цього строку голова, заступник голови, секретар або, у разі їх відмови, інші члени виборчої комісії (загальною кількістю не більше трьох осіб), крім виборчої комісії Автономної Республіки Крим, за рішенням цієї виборчої комісії можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії з оплатою їх праці в комісії відповідно до статті 103 цього Кодексу або здійснювати свої повноваження у виборчій комісії на платній основі на підставі цивільно-правового договору між ними і виборчою комісією. Для окружної чи дільничної комісії таке рішення затверджується виборчою комісією вищого рівня.

3. На період здійснення повноважень з оплатою їх праці в комісії особи, зазначені у частині другій цієї статті, звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи із збереженням загального та спеціального стажу.

4. Голова, заступник голови, секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим виконують свої повноваження на постійній основі і мають статус державних службовців.

5. Член виборчої комісії має право:

1) брати участь у підготовці питань, що вносяться на розгляд виборчої комісії;

2) виступати на засіданнях виборчої комісії, ставити іншим учасникам засідання запитання щодо порядку денного, вносити пропозиції з питань, віднесених до повноважень комісії;

3) за дорученням відповідної виборчої комісії перевіряти діяльність виборчих комісій нижчого рівня;

4) безперешкодно знайомитися з документами виборчої комісії, членом якої він є, та виборчих комісій нижчого рівня на відповідній території;

5) представляти виборчу комісію за її рішенням в органах державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування, підприємствах, закладах, установах та організаціях;

6) на відшкодування шкоди, заподіяної його життю, здоров'ю чи майну у зв'язку з виконанням обов'язків члена виборчої комісії, у тому числі витрат на відрядження, пов'язаних з виконанням обов'язків члена комісії, у порядку і розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

6. Член виборчої комісії не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за місцем своєї роботи, у тому числі звільнений з роботи, переведений на нижчу посаду, з підстав, пов'язаних із виконанням його обов'язків у виборчій комісії.

7. Член виборчої комісії зобов'язаний:

1) додержуватися Конституції України, цього та інших законів України з питань підготовки і проведення виборів;

2) брати участь у засіданнях виборчої комісії;

3) виконувати рішення виборчої комісії та обов'язки, покладені на нього згідно з їх розподілом у комісії.

8. Члену виборчої комісії з моменту його призначення до складу комісії протягом усього строку своїх повноважень забороняється агітувати за чи проти кандидатів, зареєстрованих для участі у відповідних виборах, та суб'єктів їх висування, а також публічно оцінювати їх передвиборну програму чи діяльність.

9. На час безпосереднього виконання обов'язків члена виборчої комісії (участь у засіданнях комісії, інших заходах на виконання цього Закону чи рішень комісії) на кожного члена виборчої комісії поширюються гарантії і компенсації, передбачені законодавством України про працю для працівників на час виконання ними державних або громадських обов'язків у робочий час. Члени виборчої комісії звільняються від виконання службових обов'язків за місцем основної роботи на час, необхідний для здійснення обов'язків члена комісії, на підставі письмового повідомлення голови, заступника голови чи секретаря відповідної виборчої комісії про скликання засідання комісії або рішення виборчої комісії про залучення члена комісії до участі в інших заходах, передбачених цим Кодексом. Такі повідомлення або рішення повинні містити зазначення дати, часу та запланованої тривалості засідання виборчої комісії чи іншого заходу.

10. Член виборчої комісії не може бути позбавлений прав, зазначених у частині п'ятій цієї статті, та не може бути усунутий від роботи у виборчій комісії, членом якої він є, у тому числі позбавлений права брати участь у засіданні відповідної комісії.

11. Член виборчої комісії має також інші права та обов'язки, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 103. Оплата праці членів виборчої комісії та осіб, які залучаються для забезпечення роботи комісії

1. Робота члена виборчої комісії, який виконує свої повноваження у виборчій комісії на платній основі відповідно до частини другої статті 102 цього Кодексу, оплачується в розмірі та у порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідного бюджету, виділених на підготовку і проведення виборів.

2. Розмір та умови оплати голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії Автономної Республіки Крим праці встановлюються Кабінетом Міністрів України. Оплата їх праці здійснюється за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим.

3. Оплата праці члена виборчої комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи, не може бути нижчою від його середньої заробітної плати за основним місцем роботи, однак не нижчою від подвійного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день початку виборчого процесу. Оплата праці члена виборчої комісії, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчою від подвійного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день початку виборчого процесу.

4. Оплата праці членів виборчих комісій (у тому числі пенсіонерів та осіб, які тимчасово не працюють) у день виборів і в дні встановлення підсумків голосування здійснюється в розмірі та у порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України за поданням Центральної виборчої комісії.

5. Членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку і проведення виборів, може бути нарахована і виплачена одноразова грошова винагорода в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

6. Робота спеціалістів, експертів та технічних працівників, зазначених у частині четвертій статті 111 цього Кодексу, оплачується в розмірі та у порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення виборів. Розмір заробітної плати таких осіб не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день початку виборчого процесу.

7. Виконання робіт, пов'язаних з організацією підготовки і проведення виборів, особами, визнаних в установленому законом порядку безробітними, у складі виборчих комісій чи як спеціалістів, експертів та технічних працівників, зазначених у частині четвертій статті 111 цього Кодексу, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги по безробіттю та інших видів соціальної допомоги.

8. Оплата праці членів виборчої комісії чи осіб, зазначених у частині четвертій статті 111 цього Кодексу, які є пенсіонерами, не може бути підставою для обмеження розміру отримуваної ними пенсії.

9. Оплата праці членів виборчої комісії, в тому числі у день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів, не може бути підставою для скасування, обмеження або зменшення їм та членам їх сімей, що проживають разом з ними, будь-яких видів соціальних виплат, субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг тощо.

10. Для отримання оплати, передбаченої частинами першою, третьою - п'ятою цієї статті, член виборчої комісії та особа, залучена як спеціаліст, експерт чи технічний працівник відповідно до частини четвертої статті 111 цього Кодексу, подає до відповідної окружної чи територіальної виборчої комісії копію довідки про присвоєння особі ідентифікаційного номера або заяву з засвідченням відсутності у неї ідентифікаційного номера.

Стаття 104. Строки повноважень виборчих комісій

1. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальна виборча комісія здійснює свої повноваження постійно. Зазначена комісія є повноважною, якщо призначені на посаду та склали присягу не менш як дві третини її складу, визначеного відповідно до цього Кодексу.

2. Окружні та дільничні виборчі комісії є тимчасовими органами.

3. Повноваження окружної чи дільничної виборчої комісії починаються з моменту складення присяги більш як половиною її мінімального складу, визначеного відповідно частиною першою статті 88 чи частинами другою або третьою статті 94 цього Кодексу, на її першому засіданні, яке проводиться не пізніш як на третій день після дня прийняття рішення про її утворення.

3. Повноваження окружної виборчої комісії припиняються через п'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів загальнонаціональних виборів у порядку, встановленому цим Кодексом. Окружна виборча комісія припиняє своє існування разом із припиненням юридичної особи в порядку та у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

4. Повноваження дільничної виборчої комісії припиняються через десять днів після дня офіційного оприлюднення відповідною виборчою комісією результатів виборів. Дільнична виборча комісія припиняє своє існування одночасно з припиненням своїх повноважень.

5. Повноваження усього складу виборчої комісії можуть бути достроково припинені комісією, яка її утворила, за власною ініціативою або на підставі рішення суду в разі систематичного порушення комісією Конституції України, цього Кодексу та інших законів України.

6. Повноваження усього складу окружної або дільничної виборчої комісії можуть припинятися достроково у разі призначення повторного голосування у випадках, в порядку та в строки, встановлені цим Кодексом для відповідного типу виборів.

7. Виборча комісія не може прийняти рішення про дострокове припинення своїх повноважень чи повноважень окремого члена цієї виборчої комісії.

8. Дострокове припинення повноважень усього складу виборчої комісії не є ліквідацією цієї комісії.

9. У разі дострокового припинення повноважень усього складу виборчої комісії виборча комісія, уповноважена призначати її членів, не пізніше ніж на третій день з дня припинення повноважень комісії, але не пізніш останнього дня перед днем голосування, затверджує новий склад виборчої комісії у порядку, встановленому цим Кодексом.

10. Рішення про затвердження нового складу виборчої комісії публікується у порядку та в строки, встановлені відповідно частиною восьмою статті 88, частиною одинадцятою статті 96 чи частиною шостою статті 99 цього Кодексу, однак не пізніше останнього дня перед днем голосування.

11. Рішення про дострокове припинення повноважень усього складу виборчої комісії та про затвердження нового складу виборчої комісії невідкладно надаються органам ведення Державного реєстру виборців за місцем знаходження відповідної виборчої комісії. Витяги із зазначених рішень надсилаються органам ведення Реєстру за виборчими адресами осіб, включених до складу чи виключених зі складу виборчих комісій.

Стаття 105. Строки повноважень членів виборчих комісій

1. Повноваження члена виборчої комісії розпочинаються з моменту складення ним присяги в порядку, встановленому статтею 101 цього Кодексу.

2. Повноваження члена окружної, дільничної виборчої комісії припиняються одночасно з припиненням повноважень відповідної комісії або достроковим припиненням повноважень усього складу комісії, крім випадків дострокового припинення повноважень окремим членом виборчої комісії відповідно до статті 106 цього Кодексу.

3. Після припинення повноважень окружної виборчої комісії у строк, зазначений у частині третій статті 104 цього Кодексу повноваження голови чи заступника голови відповідної комісії продовжуються до припинення існування комісії в обсязі, необхідному для забезпечення державної реєстрації припинення юридичної особи окружної виборчої комісії відповідно до статті 116 цього Кодексу.

4. Строк повноважень члена виборчої комісії Автономної Республіки Крим, територіальної виборчої комісії - п'ять років.

5. Повноваження члена виборчої комісії Автономної Республіки Крим, територіальної виборчої комісії у зв'язку з закінченням строку повноважень припиняються з моменту складення присяги іншим членом відповідної комісії, призначеним замість того, чий строк повноважень закінчився.

Стаття 106. Дострокове припинення повноважень члена виборчої комісії

1. Повноваження окремого члена виборчої комісії припиняються достроково комісією, яка утворила відповідну виборчу комісію, у зв'язку з:

1) особистою заявою про складення повноважень члена комісії;

2) припиненням його громадянства України;

3) реєстрацією його кандидатом на виборах, підготовку та проведення яких здійснює відповідна виборча комісія, або на будь-яких інших виборах, виборчий процес яких проходить одночасно з виборчим процесом зазначених виборів;

4) реєстрацією його представником суб'єкта виборчого процесу у Центральній виборчій комісії, уповноваженою особою партії (організації партії) чи кандидата, довіреною особою кандидата на виборах, підготовку та проведення яких здійснює відповідна виборча комісія, або на будь-яких інших виборах, виборчий процес яких проходить одночасно з виборчим процесом зазначених виборів;

5) входженням його за власною згодою до складу іншої виборчої комісії, що здійснює підготовку та проведення тих же виборів або будь-яких інших виборів, виборчий процес яких проходить одночасно з виборчим процесом зазначених виборів;

7) відкликанням члена виборчої комісії суб'єктом подання його кандидатури;

8) порушенням присяги члена комісії, що виявилося як систематичне невиконання покладених на нього обов'язків, засвідченим не менш як двома рішеннями з цього приводу виборчої комісії, до складу якої він входить;

9) відсутності члена дільничної виборчої комісії у день голосування протягом години після часу початку голосування, встановленого цим Кодексом, чи відсутності протягом години на засіданні дільничної виборчої комісії, на якому здійснюється підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці; відсутності протягом години члена окружної виборчої комісії загальнодержавних виборів на її засіданні, на якому приймаються протоколи дільничних виборчих комісій та встановлюються підсумки голосування в межах територіального виборчого округу;

10) повторним або одноразовим грубим порушенням законодавства України про вибори, встановленим рішенням суду або рішенням виборчої комісії вищого рівня;

11) набранням щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину, за який призначено покарання у вигляді позбавлення волі, корупційного або службового злочину чи злочину проти виборчих прав громадян;

12) визнанням його недієздатним, частково дієздатним;

13) його смертю.

2. Повноваження члена виборчої комісії також достроково припиняються у зв'язку з вибуттям на період до дня виборів включно за межі України або (для члена дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці) країни, на території якої утворена закордонна виборча дільниця, що тягне за собою неможливість виконувати обов'язки члена комісії.

3. При виникненні обставин, передбачених у пунктах 1 - 5, 9 - 11 частини другої, частині четвертій цієї статті, повноваження члена виборчої комісії припиняються з моменту їх виникнення або виявлення, а за обставин, передбачених у пунктах 6 - 8 частини першої, частині другій цієї статті, - з моменту прийняття рішення про припинення його повноважень.

4. Комісія, яка достроково припинила повноваження окремого члена виборчої комісії або виявила обставини, які мають наслідком дострокове припинення його повноважень, не пізніше наступного дня повідомляє про це суб'єкта, за поданням якого до складу комісії було включено особу, повноваження якої достроково припинено або щодо якої виявлено обставини, які мають наслідком припинення її повноважень.

5. У разі дострокового припинення повноважень члена виборчої комісії відповідна виборча комісія не пізніше ніж на третій день з дня припинення його повноважень, але не пізніш останнього дня перед днем голосування, а в день голосування - невідкладно включає до її складу іншу особу замість члена комісії, повноваження якого припинено, у порядку, встановленому цим Кодексом.

6. Суб'єкт подання кандидатури члена комісії, повноваження якого достроково припинено, має пріоритетне право на подання кандидатури для включення до складу виборчої комісії замість вибулого. Таке подання, здійснене з дотриманням вимог цього Кодексу, не може бути відхилене, за винятком випадку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті.

7. У разі дострокового припинення повноважень члена виборчої комісії в останні два дні перед днем голосування та в день голосування таке рішення приймається одночасно з рішенням про включення до складу відповідної виборчої комісії іншого представника від того ж суб'єкта подання кандидатури.

8. Не може бути включеною до складу виборчої комісії особа, яка під час відповідного виборчого процесу була членом виборчої комісії, однак відмовилася складати присягу, або якщо її повноваження було припинено достроково на підставі пунктів 9 чи 10 частини другої цієї статті.

9. У разі дострокового припинення повноважень члена дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці, за відсутності подання суб'єкта подання, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, інша особа за поданням Міністерства закордонних справ України включається до складу комісії лише у випадку, якщо кількість членів дільничної виборчої комісії стала меншою від мінімальної кількості, встановленої частинами другою або третьою статті 94 цього Кодексу.

10. Виборча комісія, яка прийняла рішення про зміни у складі відповідної виборчої комісії, офіційно публікує зазначене рішення у порядку та в строки, встановлені відповідно частиною восьмою статті 88, частиною шостою статті 93, частиною одинадцятою статті 96 чи частиною сьомою статті 99 цього Кодексу, однак не пізніше останнього дня перед днем голосування.

11. Рішення про дострокове припинення повноважень члена виборчої комісії та про включення до складу виборчої комісії іншої особи невідкладно надаються органам ведення Державного реєстру виборців за місцем знаходження відповідної виборчої комісії та за виборчими адресами відповідних осіб, включених до складу чи виключених зі складу виборчих комісій.

Стаття 107. Заміна голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії

1. Голова, заступник голови, секретар виборчої комісії має право звернутися до виборчої комісії, яка його призначила на керівну посаду, із заявою про відмову від виконання обов'язків відповідно голови, заступника голови, секретаря комісії та бажання працювати у складі комісії як її член.

2. У разі якщо голова, заступник голови або секретар виборчої комісії систематично не виконує покладені на нього обов'язки, виборча комісія, до складу якої входить ця особа, може звернутися до виборчої комісії, яка її утворила, з мотивованим поданням про її заміну, якщо за це проголосувало не менше двох третин членів складу комісії.

3. Заява, зазначена у частині першій цієї статті, подання, зазначене у частині другій цієї статті, підлягають обов'язковому розгляду не пізніш як на третій день після їх надходження до відповідної виборчої комісії, уповноваженої приймати відповідні рішення, однак не пізніш останнього дня перед днем голосування.

4. Рішення про увільнення члена комісії від обов'язків голови, заступника голови чи секретаря виборчої комісії приймається з одночасним призначенням на відповідну керівну посаду іншого члена цієї ж комісії. Таке рішення приймається з урахуванням вимог відповідно частин другої - четвертої статті 89, частин другої - четвертої статті 97 чи частин другої - четвертої статті 100 цього Кодексу.

5. Рішення про увільнення від обов'язків голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії не тягне за собою припинення повноважень цих осіб як членів відповідної виборчої комісії. Рішення про призначення на посаду голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії особи, яка була попередньо призначена членом цієї комісії, не вважається новим призначенням до складу комісії.

Стаття 108. Повноваження окружних виборчих комісій загальнонаціональних виборів

1. Окружна виборча комісія загальнонаціональних виборів забезпечує підготовку та проведення відповідних загальнонаціональних виборів у межах територіального виборчого округу.

2. Окружна виборча комісія:

1) здійснює в межах відповідного територіального виборчого округу контроль за додержанням і однаковим застосуванням виборчого законодавства виборцями, дільничними виборчими комісіями та їх членами, органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, закладами, установами, організаціями та їх посадовими і службовими особами, засобами масової інформації, їх власниками, посадовими особами та творчими працівниками, кандидатами та їх довіреними особами, політичними партіями, їх представниками та уповноваженими особами, офіційними спостерігачами, іншими об'єднаннями громадян;

2) утворює дільничні виборчі комісії у межах територіального виборчого округу, вносить зміни до складу цих комісій відповідно до цього Кодексу;

3) надає правову, організаційно-методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям відповідного територіального виборчого округу, організовує навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу;

4) скликає у разі необхідності за власною ініціативою засідання дільничної виборчої комісії виборчої дільниці, що входить до складу територіального виборчого округу;

5) вирішує питання використання коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення відповідних виборів, у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією;

6) контролює діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забезпечення дільничних виборчих комісій приміщеннями, транспортом, засобами зв'язку, обладнанням; у межах своєї компетенції розглядає і вирішує інші питання матеріально-технічного забезпечення проведення виборів на території відповідного територіального виборчого округу;

7) отримує від органів ведення Державного реєстру виборців і передає дільничним виборчим комісіям списки виборців на виборчих дільницях відповідного територіального округу у порядку, встановленому цим Кодексом; контролює надання списків виборців для загального ознайомлення;

8) передає дільничним виборчим комісіям виборчі бюлетені та бланки іншої документації відповідно до цього Кодексу, забезпечує контроль за обліком виборчих бюлетенів в межах територіального виборчого округу;

9) забезпечує виготовлення печаток, штампів та передає їх дільничним виборчим комісіям відповідного округу;

10) заслуховує інформацію дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань підготовки і проведення виборів;

11) реєструє офіційних спостерігачів від суб'єктів, передбачених цим Кодексом, у територіальному окрузі;

12) розглядає заяви і скарги стосовно підготовки та проведення виборів у межах територіального виборчого округу та приймає щодо них рішення в межах своїх повноважень;

13) приймає від дільничних виборчих комісій протоколи про підрахунок голосів на виборчих дільницях та іншу виборчу документацію, проводить повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці у випадках, передбачених цим Кодексом;

14) встановлює підсумки голосування в межах територіального округу, складає протокол про підсумки голосування в межах округу, передає протокол та іншу виборчу документацію, передбачену цим Кодексом, до Центральної виборчої комісії;

15) визнає голосування на окремій виборчій дільниці недійсним у випадках, передбачених цим Кодексом;

16) забезпечує передання на зберігання до відповідної державної архівної установи виборчої та іншої документації в порядку, встановленому цим Кодексом;

17) здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 109. Загальні повноваження виборчої комісії Автономної Республіки Крим, територіальної виборчої комісії

1. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальна виборча комісія забезпечує підготовку та проведення відповідних місцевих виборів у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

2. Районна, сільська, селищна, міська, районна у місті виборча комісія у випадках та у порядку, встановленому цим Кодексом, можуть здійснювати окремі повноваження стосовно місцевих виборів, що проводяться в адміністративно-територіальній одиниці вищого рівня.

3. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальна виборча комісія:

1) здійснює в межах в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці контроль за додержанням і однаковим застосуванням виборчого законодавства стосовно відповідних місцевих виборів виборцями, дільничними виборчими комісіями та їх членами, кандидатами та їх довіреними особами, політичними партіями та їх організаціями, їх представниками та уповноваженими особами, офіційними спостерігачами, іншими об'єднаннями громадян, органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, закладами, установами, організаціями та їх посадовими і службовими особами, засобами масової інформації, їх власниками, посадовими особами та творчими працівниками;

2) надає правову, організаційно-методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці стосовно відповідних місцевих виборів, організовує навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу;

3) утворює дільничні виборчі комісії у випадках та у порядку, визначених цим Кодексом;

4) скликає у разі необхідності за власною ініціативою засідання дільничної виборчої комісії з питань проведення відповідних місцевих виборів;

5) отримує і передає дільничним виборчим комісіям списки виборців на виборчих дільницях відповідного територіального округу у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом; контролює надання списків виборців для загального ознайомлення;

6) контролює діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забезпечення дільничних виборчих комісій приміщеннями, транспортом, засобами зв'язку, обладнанням; розглядає і вирішує інші питання матеріально-технічного забезпечення проведення відповідних місцевих виборів;

7) вирішує питання використання коштів Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету, виділених на проведення відповідних місцевих виборів, здійснює контроль за їх цільовим використанням;

8) реєструє кандидатів, висунутих на відповідних місцевих виборах;

9) розглядає питання щодо скасування реєстрації кандидатів у випадках, передбачених цим Кодексом;

10) інформує виборців про зареєстрованих кандидатів на відповідних місцевих виборах;

11) затверджує текст виборчого бюлетеня на відповідних місцевих виборах, забезпечує виготовлення цих виборчих бюлетенів;

12) передає дільничним виборчим комісіям виборчі бюлетені на відповідних місцевих виборах, забезпечує контроль за обліком виборчих бюлетенів на відповідних місцевих виборах;

13) забезпечує виготовлення бланків виборчої документації для відповідних місцевих виборів, у разі необхідності - печаток, штампів, та передає їх дільничним виборчим комісіям;

14) заслуховує інформацію дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням відповідних місцевих виборів;

15) здійснює контроль за використанням коштів виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу відповідних місцевих виборів;

16) здійснює контроль за дотриманням встановленого цим Кодексом порядку проведення передвиборної агітації на відповідних місцевих виборах;

17) реєструє офіційних спостерігачів на відповідних місцевих виборах у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом;

18) розглядає заяви і скарги стосовно підготовки та проведення відповідних місцевих виборів, приймає щодо них рішення;

19) встановлює результати відповідних місцевих виборів; офіційно оприлюднює результати відповідних місцевих виборів;

20) визнає відповідні місцеві вибори недійсними відповідно до вимого цього Кодексу;

21) визнає недійсним голосування на окремій виборчій дільниці у випадках, передбачених цим Кодексом;

22) організує проведення повторного голосування і повторних місцевих виборів у випадках, передбачених цим Кодексом;

23) забезпечує передання на зберігання до відповідної архівної установи виборчої та іншої документації в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією;

24) інформує Верховну Раду України та Центральну виборчу комісію про результати відповідних місцевих виборів;

25) здійснює інші повноваження відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Стаття 110. Повноваження дільничної виборчої комісії

1. Дільнична виборча комісія забезпечує підготовку і проведення голосування виборців на виборчій дільниці, підраховує голоси виборців та встановлює результати голосування в межах виборчої дільниці на відповідних виборах.

2. Дільнична виборча комісія:

1) здійснює контроль за неухильним додержанням виборчого законодавства під час голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці;

2) отримує список виборців від виборчої комісії вищого рівня з відповідних виборів або у випадках, передбачених цим Кодексом, складає список виборців; надає список виборців для загального ознайомлення, а також вносить до нього зміни у випадках, передбачених цим Кодексом;

3) забезпечує можливість ознайомлення виборців з відомостями про кандидатів, зареєстрованих для участі у відповідних виборах, суб'єктами їх висування, відповідними передвиборними програмами, а також з рішеннями, прийнятими Центральною виборчою комісією, іншими виборчими комісіями вищого рівня, власними рішеннями та повідомленнями;

4) забезпечує ознайомлення виборців із порядком голосування та порядком заповнення виборчого бюлетеня на відповідних виборах;

5) забезпечує облік отриманих комісією виборчих бюлетенів;

6) забезпечує підготовку приміщення для голосування та виборчих скриньок;

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, вносить зміни до виборчого бюлетеня на відповідних виборах;

8) організовує на виборчій дільниці голосування;

9) здійснює підрахунок голосів виборців, поданих на відповідних виборах на виборчій дільниці та складає протокол про підрахунок голосів на виборчій дільниці на відповідних виборах;

10) передає протокол про підрахунок голосів на виборчій дільниці на відповідних виборах та іншу виборчу документацію до відповідної виборчої комісії вищого рівня;

11) визнає недійсним голосування на відповідних виборах на виборчій дільниці за наявності обставин, передбачених статтею 249 цього Кодексу;

12) розглядає заяви і скарги з питань підготовки та організації голосування і підрахунку голосів на виборчій дільниці та в межах своїх повноважень приймає щодо них рішення;

13) здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 111. Організація роботи виборчої комісії

1. Виборча комісія є колегіальним органом. Основною формою роботи виборчої комісії є засідання.

2. Проведення голосування виборців не є засіданням дільничної виборчої комісії.

3. Ніхто не має права втручатися у діяльність виборчих комісій, крім випадків, передбачених законом.

4. Виборчі комісії організовують свою роботу в порядку, визначеному цим Кодексом, а також актами Центральної виборчої комісії, прийнятими на виконання цього Кодексу та інших законів України.

5. Особливості організації роботи виборчої комісії Автономної Республіки Крим визначаються цим Кодексом.

6. Для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень, передбачених цим Кодексом, виборча комісія може залучати відповідних спеціалістів, експертів та технічних працівників в порядку та в межах, встановлених Центральною виборчою комісією. Для потреб дільничних виборчих комісій залучення зазначених працівників здійснює окружна виборча комісія загальнонаціональних виборів, головна виборча комісія відповідних місцевих виборів.

Стаття 112. Засідання виборчої комісії

1. Засідання комісії скликається головою комісії, в разі його відсутності - заступником голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретарем комісії. Перше засідання утвореної виборчої комісії скликається не пізніш як на третій день після дня її утворення, а наступні - за необхідністю. У день голосування засідання виборчої комісії проводиться без скликання відповідно до вимог цього Кодексу.

2. Засідання виборчої комісії може бути скликане рішенням виборчої комісії вищого рівня.

3. На письмову вимогу не менш як третини складу виборчої комісії голова виборчої комісії або його заступник зобов'язаний скликати засідання комісії не пізніше наступного дня після отримання такої вимоги.

4. Засідання виборчої комісії є повноважним за умови присутності не менш як двох третин від кількісного складу цієї комісії.

5. Засідання дільничної виборчої комісії, на якому проводиться підрахунок голосів і встановлення результатів голосування на виборчій дільниці, а також окружної виборчої комісії загальнонаціональних виборів при встановленні підсумку голосування в межах територіального виборчого округу є повноважним за умови присутності більшості від кількісного складу цієї комісії.

6. Засідання виборчої комісії скликається з обов'язковим повідомленням усіх членів комісії про час, місце проведення засідання та його порядок денний. Членам виборчої комісії надаються проекти рішень комісії та необхідні документи, як правило, не пізніше останнього дня перед днем проведення засідання комісії, однак не пізніше початку засідання.

7. Засідання виборчої комісії веде голова комісії або (за відсутності голови комісії) його заступник; у разі невиконання ними цієї функції комісія визначає зі свого складу головуючого на засіданні.

Стаття 113. Розгляд питань та прийняття рішення виборчою комісією

1. Порядок денний засідання комісії затверджується протокольним рішенням комісії на початку її засідання. Під час засідання комісія може включити до порядку денного інше питання або виключити питання з порядку денного засідання. Порядок денний засідань дільничної, окружної виборчої комісії, передбачених статтями 231, 233, 240, 251 цього Кодексу, не затверджується; на зазначених засіданнях виборча комісія розглядає питання та вчиняє дії, визначені цим Кодексом.

2. На письмову вимогу трьох членів комісії, а також за рішенням виборчої комісії вищого рівня або суду виборча комісія зобов'язана розглянути на своєму засіданні питання, що належать до її повноважень, не пізніш як наступного дня після заявлення вимоги або отримання зазначеного рішення, але, якщо така вимога чи рішення надійшли до дня голосування, не пізніше як напередодні дня голосування.

3. Окружна, територіальна виборча комісія у день голосування та протягом підсумкового засідання, на якому приймаються протоколи дільничних виборчих комісій, зобов'язана невідкладно розглянути скарги щодо порушень виборчого законодавства під час голосування, підрахунку голосів та транспортування виборчої документації, які надійшли до неї, а також питання, зазначені у частині другій цієї статті.

4. Дільнична виборча комісія зобов'язана розглянути на своєму засіданні скарги щодо порушень виборчого законодавства, які надійшли до неї під час проведення голосування, а також питання, зазначені у частині другій цієї статті, невідкладно після закінчення голосування.

5. Рішення виборчої комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У випадку, зазначеному у частині п'ятій статті 112 цього Кодексу, рішення приймається двома третинами голосів від кількості присутніх членів комісії.

6. Член виборчої комісії, який бере участь у її засіданні і не згоден з рішенням, прийнятим комісією, має право протягом двох днів після засідання, на якому було прийнято рішення, у письмовій формі висловити окрему думку, яка додається до відповідного протоколу засідання виборчої комісії і є його невід'ємною частиною. Окрема думка, складена членом дільничної виборчої комісії стосовно підрахунку голосів на виборчій дільниці, додається також до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. Окрема думка, складена членом окружної чи територіальної виборчої комісії стосовно прийняття виборчої документації від дільничних виборчих комісій та встановлення підсумків голосування у межах територіального виборчого округу чи адміністративно-територіальної одиниці, додається також до протоколу про підсумки голосування у межах територіального виборчого округу чи відповідно до протоколу про результати місцевих виборів.

7. Рішення комісії набирає чинності з моменту його прийняття, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

8. Рішення виборчої комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для виконання усіма суб'єктами виборчого процесу, органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, а також засобами масової інформації чи іншими суб'єктами, яким воно адресоване.

9. Рішення виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийняте з перевищенням її повноважень, може бути скасоване виборчою комісією вищого рівня або визнане протиправним та скасоване судом. У такому випадку, а також у випадку встановлення факту бездіяльності виборчої комісії або неможливості провести її засідання виборча комісія вищого рівня має право прийняти рішення по суті питання, віднесеного до повноважень комісії нижчого рівня.

Стаття 114. Право присутності на засіданні комісії та при проведенні голосування виборців на виборчій дільниці

1. Право присутності на засіданні Центральної виборчої комісії визначається статтею 55 цього Кодексу.

2. На засіданнях окружної, територіальної чи дільничної виборчої комісії, у тому числі при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування, мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення відповідної комісії лише такі особи:

1) члени виборчих комісій вищого рівня;

2) працівники Секретаріату Центральної виборчої комісії - за письмовим уповноваженням Голови Центральної виборчої комісії;

3) кандидати, зареєстровані на відповідних виборах, а також їх довірені особи, уповноважені особи суб'єктів їх висування, офіційні спостерігачі від кандидатів чи суб'єктів їх висування (разом не більше двох осіб - кандидатів, довірених чи уповноважених осіб, офіційних спостерігачів - від одного кандидата чи від одного суб'єкта висування кандидатів);

4) офіційні спостерігачі від громадських організацій (не більше двох осіб від одної громадської організації);

5) офіційні спостерігачі від іноземних держав і міжнародних організацій;

6) представники (журналісти, оператори) засобів масової інформації (не більше однієї особи від одного друкованого засобу масової інформації, інформаційного агентства чи радіоорганізації та не більше двох осіб від однієї телеорганізації).

3. Інші особи, крім зазначених у частині другій цієї статті, у тому числі народні депутати України, депутати місцевих рад, які не мають статусу, зазначеного у частині другій цієї статті, можуть бути присутніми при розгляді окремих питань на засіданні виборчої комісії тільки з дозволу або на запрошення цієї комісії, про що приймається протокольне рішення на засіданні виборчої комісії.

4. Виборча комісія не має права відмовити особі, яка подала до комісії заяву або скаргу, у дозволі присутності при розгляді комісією цієї заяви чи скарги.

5. Перебування осіб, не передбачених частиною другою цієї статті, на засіданні виборчої комісії при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування, а також при встановленні підсумків голосування у межах територіального виборчого округу чи адміністративно-територіальної одиниці забороняється. Виборча комісія не може запросити таких осіб чи дозволити їм бути присутніми при проведенні голосування чи на зазначеному засіданні.

6. Виборча комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення права бути присутніми на засіданні осіб, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, якщо вони протиправно перешкоджають його проведенню. Щодо осіб, зазначених в частині другій цієї статті, таке рішення приймається не менш як двома третинами від складу комісії.

7. Особи, зазначені у частині другій цієї статті, мають право бути присутніми без дозволу дільничної виборчої комісії на виборчій дільниці в день виборів у приміщенні, де проводиться голосування, та при проведенні голосування виборця за місцем його перебування.

8. Працівники органів внутрішніх справ можуть здійснювати охорону правопорядку в день голосування та при підрахунку голосів лише поза межами приміщення для голосування. У випадку виникнення фактів порушень правопорядку голова, заступник голови чи секретар комісії може викликати їх у приміщення для голосування виключно для вчинення дій з відновлення правопорядку і на час, необхідний для таких дій.

Стаття 115. Документування діяльності виборчої комісії

1. Документування діяльності виборчої комісії здійснюється у порядку, встановленому цією статтею та порядком ведення діловодства виборчих комісій, який затверджується Центральною виборчою комісією. Заяви, скарги та інші документи, що надійшли до виборчої комісії, приймаються та реєструються в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

2. На кожному засіданні виборчої комісії ведеться протокол засідання, який веде секретар комісії (за винятком підсумкового засідання дільничної виборчої комісії з підрахунку голосів на виборчій дільниці відповідно до частини третьої статті 240 цього Кодексу). За відсутності секретаря комісії чи у разі невиконання ним своїх повноважень на засіданні комісія обирає зі свого складу секретаря засідання, який виконує обов'язки секретаря комісії на відповідному засіданні та при оформленні документів засідання. Протокол засідання комісії підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії (секретарем засідання). Протоколи засідань комісії мають наскрізну нумерацію у порядку проведення засідань комісії.

3. Протокол засідання комісії надається для ознайомлення членам комісії не пізніше наступного засідання комісії, при цьому член комісії має право його підписати, у тому числі із зауваженнями. Протокол засідання комісії може бути наданий для ознайомлення кандидату, його довіреній особі, уповноваженій особі партії (організації партії) на їх вимогу не пізніше наступного засідання комісії.

4. Рішення виборчої комісії з розглянутого питання оформляється постановою, яка повинна містити:

1) найменування комісії;

2) найменування постанови;

3) дату та місце прийняття і порядковий номер постанови;

4) мотивувальну частину з посиланням на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні комісії, посиланнями на відповідні положення нормативно-правових актів або постанову виборчої комісії вищого рівня чи рішення суду, якими керувалася комісія при прийнятті постанови;

5) резолютивну частину.

5. Постанова підписується головуючим на засіданні виборчої комісії і секретарем комісії (секретарем засідання). Постанови комісії мають наскрізну нумерацію у порядку їх прийняття. Зміст та номер постанови повинні бути відображені у протоколі відповідного засідання виборчої комісії.

6. Постанова, прийнята виборчою комісією, вивішується на стенді офіційних матеріалів комісії для загального ознайомлення не пізніше ранку наступного дня після дня її прийняття, а прийнята напередодні дня голосування, у день голосування та під час встановлення результатів голосування на виборчій дільниці чи підсумків голосування у межах територіального виборчого округу чи адміністративно-територіальної одиниці, - не пізніше ніж через годину після завершення засідання виборчої комісії. Така постанова у ці ж строки доводиться також до відома суб'єктів відповідного виборчого процесу, яких вона стосується. Копія постанови, засвідчена головою виборчої комісії (заступником голови) і секретарем виборчої комісії (секретарем засідання) та скріплена печаткою виборчої комісії, не пізніше ніж через дві години після її прийняття, а напередодні дня голосування та в день голосування - невідкладно видається суб'єкту виборчого процесу, якого вона стосується, на його вимогу.

7. Стенд офіційних матеріалів комісії обладнується в приміщенні комісії у місці, вільно доступному для відвідувачів.

8. З питань поточної діяльності комісія може приймати протокольні рішення, зміст яких фіксується у протоколі засідання комісії. За потреби протокольне рішення може бути засвідчене витягом з протоколу засідання.

9. Виборча комісія складає акти та протоколи. Акт комісії засвідчує певний факт або певну подію, встановлені (виявлені) і визнані комісією. Протокол комісії засвідчує виконання комісією певних дій та встановлює їх підсумки.

10. Акти і протоколи виборчої комісії складаються у випадках, передбачених цим Кодексом, за формами, затвердженими Центральною виборчою комісією, та у кількості примірників, встановленій цим Кодексом. Акт або протокол комісії підписується всіма присутніми на засіданні членами виборчої комісії, підписи яких скріплюються печаткою виборчої комісії. Перший примірник акта чи протоколу мають право підписати присутні на засіданні особи, зазначені у пунктах 1, 3 - 5 частини другої статті 114 цього Кодексу.

Стаття 116. Набуття та припинення виборчою комісією статусу юридичної особи

1. Набуття та припинення виборчою комісією статусу юридичної особи здійснюється в порядку, передбаченому законами України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

2. Окружна виборча комісія загальнонаціональних виборів набуває статусу юридичної особи з моменту внесення запису про включення відомостей про комісію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

3. Для внесення запису про включення відомостей про окружну виборчу комісію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців голова комісії, в разі його відсутності - заступник голови, не пізніш як через шість днів з дня утворення комісії повинен особисто подати державному реєстратору за місцем розташування окружної виборчої комісії копію відповідної постанови Центральної виборчої комісії про утворення комісії та заповнену реєстраційну картку встановленого зразка.

4. Державна реєстрація окружної виборчої комісії як юридичної особи здійснюється у день надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи. Реєстраційний збір за проведення державної реєстрації окружної виборчої комісії як юридичної особи не сплачується.

5. Набуття статусу юридичної особи територіальною виборчою комісією, утвореною для проведення перших місцевих виборів у новоутвореній адміністративно-територіальній одиниці, здійснюється у порядку, визначеному частинами першою - четвертою цієї статті.

6. Статус окружної виборчої комісії як юридичної особи припиняється шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи окружної виборчої комісії.

7. Не пізніш як через п'ять днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів голова окружної виборчої комісії, в разі його відсутності - заступник голови, звертається до державного реєстратора за місцем перебування комісії із письмовим повідомленням про дату припинення комісії.

8. На підставі повідомлення, зазначеного в частині сьомій цієї статті, у Бюлетені державної реєстрації друкується інформація про дату припинення окружної виборчої комісії.

9. Плата за публікацію повідомлення у Бюлетені державної реєстрації про припинення окружної виборчої комісії не сплачується.

10. Для проведення державної реєстрації припинення окружної виборчої комісії як юридичної особи шляхом ліквідації голова комісії, в разі його відсутності - заступник голови, після закінчення процедури припинення комісії, але не раніше тридцяти днів з дня офіційного опублікування результатів виборів, подає державному реєстратору за місцем розташування комісії заповнену реєстраційну картку встановленого зразка, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, а також акт спільної перевірки контрольно-ревізійними органами. Додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення окружної виборчої комісії як юридичної особи в результаті її ліквідації не вимагаються. Фінансово-контрольні органи проводять перевірки, складають відповідні акти не пізніше п'ятнадцяти днів з дня офіційного опублікування результатів виборів.

11. Голова окружної виборчої комісії, в разі його відсутності - заступник голови, передає до Центральної виборчої комісії виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з відомостями про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи окружної виборчої комісії.

Розділ VIII. ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ЧЛЕНІВ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ

Стаття 117. Загальні засади підготовки членів виборчих комісій

1. Особи, які рекомендуються для роботи чи мають намір працювати у складі окружних чи територіальних виборчих комісій під час загальнонаціональних чи місцевих виборів (надалі - претенденти до складу виборчих комісій), повинні пройти попередню підготовку відповідно до вимог цього Кодексу та отримати документ, що засвідчує успішне проходження такої підготовки (далі - державний сертифікат).

2. Метою підготовки претендентів до складу виборчих комісій є оволодіння обсягом знань та умінь, які дають можливість на належному професійному рівні виконувати повноваження члена відповідної виборчої комісії, у тому числі голови, заступника голови чи секретаря комісії.

3. Підготовка осіб, які претендують на участь у роботі окружних чи територіальних виборчих комісій, здійснюється закладами, установами та організаціями будь-якої форми власності, зареєстрованими у порядку, встановленому законом, які отримали ліцензію на діяльність щодо такої підготовки у порядку, встановленому статтями 119 - 122 цього Кодексу.

4. Під час виборчого процесу Центральна виборча комісія може організовувати навчання (підвищення кваліфікації, інструктаж) членів відповідних виборчих комісій без видання відповідного сертифіката. До проведення такого навчання можуть залучатися заклади, установи, організації, які мають ліцензію на підготовку претендентів до складу виборчих комісій.

Стаття 118. Вимоги до навчання претендентів до складу виборчих комісій

1. Проходити підготовку претендентів до складу виборчих комісій можуть особи, які відповідають загальним вимогам до членів виборчих комісій, що визначаються статтею 86 цього Кодексу.

2. Вимоги щодо до необхідної кваліфікації членів окружних чи територіальних виборчих комісій, а також відповідні вимоги до змісту підготовки претендентів до складу виборчих комісій встановлює Центральна виборча комісія відповідно до частин третьої - п'ятої цієї статті. Такі вимоги визначають зміст та обсяг знань та вмінь, якими мають оволодіти претенденти до складу виборчих комісій, мінімальний обсяг навчальних годин для лекційних та практичних занять, рекомендовані програми для навчання претендентів до складу виборчих комісій, рекомендовані форми підсумкової атестації.

3. Обсяг знань, зазначений у частині другій цієї статті, повинен, зокрема, включати:

1) виборчі права громадян та основні принципи виборчого права України;

2) повноваження виборчих комісій усіх рівнів, права й обов'язки членів цих комісій;

3) порядок роботи виборчих комісій, розгляду питань та прийняття рішень комісією;

4) засади функціонування Державного реєстру виборців;

5) порядок проведення передвиборної агітації;

6) порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій та їх членів; інших суб'єктів виборчого процесу; органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб; засобів масової інформації, їх власників, посадових осіб та творчих працівників;

7) підстави та загальний порядок притягнення до юридичної відповідальності за порушення законодавства про вибори.

4. Обсяг вмінь, зазначений у частині другій цієї статті, повинен, зокрема, включати:

1) складання (заповнення) документів виборчої комісії чи проектів таких документів, передбачених законом та постановами Центральної виборчої комісії;

2) проведення засідання виборчої комісії відповідно до вимог цього Кодексу та постанов Центральної виборчої комісії;

3) виконання інших виборчих процедур, передбачених законом;

4) складання протоколів про адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

5. Центральна виборча комісія може уточнювати зміст та обсяг вимог, зазначених у частинах третій та четвертій цієї статті, встановлювати додаткові вимоги щодо змісту та обсягу знань та вмінь, яким мають оволодіти претенденти до складу виборчих комісій, у межах, необхідних для ефективного виконання повноважень члена виборчої комісії.

Стаття 119. Ліцензування діяльності щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій

1. Ліцензування діяльності щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій - це процедура визначення спроможності закладу, установи, організації здійснювати відповідно до вимог законодавства навчання та проводити підсумкову атестацію претендентів до складу окружних (територіальних) виборчих комісій.

2. Ліцензування діяльності щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій, а також контроль за додержанням ліцензійних умов проводиться Центральною виборчою комісією.

Стаття 120. Ліцензійні умови для здійснення діяльності щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій

1. Ліцензійні умови для здійснення діяльності щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій та порядок контролю за додержанням вказаних умов затверджуються Центральною виборчою комісією.

2. Ліцензійні умови для здійснення діяльності щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій визначають вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для дотримання при здійсненні зазначеної діяльності, у тому числі вимоги:

1) щодо досвіду закладу, установи, організації з навчання дорослих з політико-правових дисциплін, зокрема виборчого права;

2) щодо рівня кваліфікації та досвіду фахівців, які мають проводити навчання претендентів до складу виборчих комісій;

3) щодо програми і строків (кількості навчальних годин) навчання претендентів до складу виборчих комісій;

4) щодо способу і методики атестації осіб, що пройшли навчання, за його підсумками, критеріїв для видання державного сертифіката.

Стаття 121. Документи, що подаються для одержання ліцензії

1. Заклад, установа, організація, що має намір проводити діяльність щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій, звертається до Центральної виборчої комісії із заявою про видачу ліцензії, зразок якої встановлюється Центральною виборчою комісією.

2. До заяви, зазначеної у частині першій цієї статті, додаються:

1) обґрунтування можливостей закладу, установи, організації щодо реалізації зазначеної діяльності відповідно до ліцензійних вимог з описом у довільній формі попередньої діяльності щодо навчання дорослих осіб з політико-правових дисциплін, у тому числі здійснення підготовки учасників виборів;

2) зразки навчальних та методичних матеріалів, які використовувались у попередній діяльності;

3) копія свідоцтва про державну реєстрацію закладу, установи, організації, засвідчена Центральною виборчою комісією;

4) копія установчого документу (статуту) закладу, установи, організації, засвідчена Центральною виборчою комісією;

5) копії документів, що засвідчують рівень освіти і кваліфікації не менше чотирьох осіб - працівників закладу, установи, членів організації, яких передбачається залучити до підготовки та проведення навчання, засвідчені у встановленому порядку;

6) проекти програми та навчального плану, за якими надаватиметься послуга щодо передбачається проводити навчання претендентів до складу виборчих комісій.

3. Вимагати для ліцензування від закладу, установи, організації документи, не зазначені у цій статті, забороняється.

Стаття 122. Рішення щодо видання ліцензії

1. Центральна виборча комісія приймає рішення щодо видання ліцензії на підставі розгляду наданих документів, зазначених у статті 121 цього Кодексу, протягом тридцяти днів з дня надходження документів.

2. При розгляді питання щодо видання ліцензії Центральна виборча комісія враховує також:

1) досвід закладу, установи, організації у навчанні дорослих осіб з політико-правових дисциплін;

2) зміст та якість наданих навчальних та методичних матеріалів;

3) наявний досвід участі закладу, установи, організації у підготовці учасників виборів.

3. Центральна виборча комісія приймає рішення про видання ліцензії закладу, установі, організації або про відмову у виданні ліцензії у формі постанови. Одночасно з прийняттям рішення про видання ліцензії Центральна виборча комісія приймає рішення про погодження програми та навчального плану, за якими надаватиметься послуга щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій.

4. Рішення про відмову у виданні ліцензії може бути прийняте з підстав порушення ліцензійних умов для здійснення діяльності щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій, а також невідповідності поданих документів вимогам статті 121 цього Кодексу.

5. Постанова Центральної виборчої комісії про видання ліцензії або про відмову у виданні ліцензії не пізніше наступного дня видається (надсилається рекомендованим листом) закладу, установі, організації.

6. Ліцензія оформлюється на бланку єдиного зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України. За видання ліцензії плата не справляється.

7. Строк дії ліцензії - п'ять років.

8. У разі втрати (пошкодження) ліцензії закладу, установі, організації видається дублікат ліцензії. Для отримання дубліката заклад, установа, організація звертається до Центральної виборчої комісії з відповідною заявою, до якої додається документ, що засвідчує внесення плати за видання дубліката ліцензії у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, а у разі пошкодження ліцензії - також її пошкоджений оригінал. Центральна виборча комісія протягом чотирнадцяти днів після надходження заяви видає дублікат ліцензії та приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що втрачена (пошкоджена).

9. Заклад, установа, організація може повторно звернутися до Центральної виборчої комісії із заявою про одержання ліцензії не раніш як за рік до закінчення строку дії ліцензії або не раніш як через три місяці після відмови у виданні ліцензії.

10. Центральна виборча комісія забезпечує контроль за дотриманням закладами, установами, організаціями ліцензійних умов та інших вимог, встановлених відповідно до цього Кодексу. У разі невідповідності діяльності, пов'язаної з наданням послуг щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій, ліцензійним умовам для здійснення такої діяльності, іншим вимогам, встановленим відповідно до цього Кодексу, Центральна виборча комісія може достроково припинити дію ліцензії, наданої закладу, установі, організації.

Стаття 123. Проведення підготовки претендентів до складу виборчих комісій

1. Заклад, установа, організація, які в порядку, установленому цим Кодексом, отримали ліцензії для здійснення діяльності щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій, у межах ліцензійних умов та вимог, зазначених у частині другій статті 118 цього Кодексу, розробляє та затверджує навчально-методичні матеріали та завдання для атестування осіб, які проходять підготовку.

2. Заклад, установа, організація проводить підготовку претендентів до складу виборчих комісій відповідно до навчальних програм та навчальних планів, погоджених Центральною виборчою комісією. Про початок курсу підготовки та кількість осіб, які проходять курс, заклад, установа, організація не пізніш як на наступний день після початку курсу повідомляє Центральну виборчу комісію. Форма повідомлення встановлюється Центральною виборчою комісією.

3. Заклад, установа, організація, які здійснюють діяльність щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій, на вимогу Центральної виборчої комісії не пізніш як на п'ятий день після отримання вимоги надають розроблені ними відповідно до частини першої цієї статті навчальні матеріали для перевірки їх відповідності ліцензійним умовам та вимогам, зазначеним у частині другій статті 118 цього Кодексу.

Стаття 124. Атестування осіб, які пройшли підготовку

1. Заклад, установа, організація, які здійснюють діяльність щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій, проводять підсумкову атестацію осіб, які пройшли навчання, з дотриманням ліцензійних умов та вимог, зазначених у частині другій статті 118 цього Кодексу.

2. Особам, які успішно пройшли підготовку, заклад, установа, організація видає державний сертифікат про підготовку до роботи у складі виборчої комісії відповідно до статті 125 цього Кодексу.

Стаття 125. Державний сертифікат про підготовку до роботи у складі виборчої комісії

1. Форма державного сертифіката про підготовку до роботи у складі виборчої комісії затверджується Центральною виборчою комісією. Сертифікат повинен містити:

1) серію та номер державного сертифіката;

2) прізвище, ім'я та по батькові особи, яка пройшла підготовку;

3) повну назву закладу, установи, організації, що надали підготовку;

4) строки проходження підготовки;

5) кількість навчальних годин.

2. Сертифікат скріплюється підписом керівника закладу, установи, організації, які провели підготовку, та відповідною печаткою.

3. Строк чинності державного сертифікату - сім років. У разі внесення суттєвих змін до законодавчого регулювання виборчого процесу Центральна виборча комісія може прийняти рішення про припинення дії виданих раніше державних сертифікатів. Центральна виборча комісія може передбачити скорочені строки (навчальні плани) повторної підготовки осіб, які мали державні сертифікати.

4. Бланки державного сертифікату виготовляються на замовлення Центральної виборчої комісії за рахунок коштів суб'єктів, зазначених у частині першій статті 127 цього Кодексу. Центральна виборча комісія видає бланки сертифікату закладу, установі, організації, які розпочали підготовку претендентів до складу виборчих комісій, на підставі їх клопотання у необхідній кількості.

5. Заклад, установа, організація не пізніш як на десятий день після закінчення курсу підготовки кожної групи претендентів до складу виборчих комісій подає до Центральної виборчої комісії звіт про підсумки навчання за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. У звіті зазначається:

1) кількість осіб, які проходили навчання претендентів до складу виборчих комісій;

2) кількість осіб, які успішно пройшли навчання та отримали державні сертифікати;

3) список осіб, які отримали сертифікати, із зазначенням серії та номера сертифіката та суб'єкта, за поданням якого ці особи проходили навчання;

4) кількість невикористаних бланків сертифікатів, що залишилися у розпорядженні закладу, установи, організації, із зазначенням їх серії та номерів.

Стаття 126. Контроль за якістю підготовки членів виборчих комісій

1. Центральна виборча комісія здійснює контроль за якістю підготовки претендентів до складу виборчих комісій із залученням фахівців у галузі виборчого права та організації виборчого процесу. Форми і методи контролю визначає Центральна виборча комісія.

2. За підсумками виборів народних депутатів України, виборів Президента України, чергових місцевих виборів Центральна виборча комісія проводить аналіз рівня підготовки членів відповідних виборчих комісій) за наявністю порушень виборчого законодавства, встановлених рішеннями Центральної виборчої комісії або суду, результати якого враховуються при здійсненні контролю за дотриманням ліцензійних вимог.

Стаття 127. Оплата підготовки претендентів до складу виборчих комісій

1. Оплата підготовки претендентів до складу виборчих комісій здійснюється політичними партіями, які замовляють підготовку претендентів, та фізичними особами, які проходять підготовку. Забороняється залучати до процесу здійснення діяльності щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій, кошти Державного бюджету України та кошти відповідних місцевих бюджетів.

2. Заклад, установа, організація, які отримали ліцензію на здійснення діяльності щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій, надають послуги на договірній основі шляхом укладання договору з відповідною політичною партією або фізичною особою.

3. Кошти, отримані державним чи комунальним закладом чи установою як оплата послуг щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій, зараховуються до спеціального фонду відповідного бюджету.

4. Кошти, отримані приватним закладом, установою, організацією як оплата послуг щодо підготовки претендентів до складу виборчих комісій, можуть використовуватися закладом, установою, організацією виключно на цілі, пов'язані з наданням зазначених послуг.

Глава III. РЕЄСТРАЦІЯ ВИБОРЦІВ. СПИСКИ ВИБОРЦІВ

Розділ IX. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ

Стаття 128. Державний реєстр виборців

Державний реєстр виборців (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (банк даних), призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені цим Кодексом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку виборців України.

Стаття 129. Основні завдання Реєстру

1. Основними завданнями Реєстру є:

1) ведення персоніфікованого обліку виборців;

2) формування списків виборців для виборів в Україні, передбачених статтею 3 цього Кодексу, а також всеукраїнського та місцевих референдумів.

2. База даних Реєстру, будь-яка її частина, копія бази даних або її частини, персональні дані виборців, що містяться у базі даних Реєстру (далі - персональні дані), можуть використовуватись лише для цілей, передбачених статтею 154 цього Кодексу.

Стаття 130. Засади ведення Реєстру

1. Основними засадами ведення Реєстру є:

1) законність і пріоритет прав людини;

2) загальний характер Реєстру;

3) повнота і цілісність відомостей Реєстру;

4) достовірність відомостей Реєстру;

5) однократність включення виборця до Реєстру;

6) постійність Реєстру;

7) публічний характер Реєстру;

8) актуальність відомостей Реєстру;

9) захищеність Реєстру.

2. Законність і пріоритет прав людини при веденні Реєстру гарантують захист прав людини і громадянина, відповідність порядку ведення Реєстру вимогам Конституції та законів України, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

3. Загальний характер Реєстру забезпечує включення до Реєстру усіх виборців незалежно від їх місця проживання чи перебування з метою реалізації принципу загального виборчого права.

4. Повнота і цілісність відомостей Реєстру забезпечуються внесенням до бази даних Реєстру повного обсягу відомостей про виборця, передбачених цим Кодексом, їх коректністю, а також веденням бази даних Реєстру в єдиному форматі даних.

5. Достовірність відомостей Реєстру забезпечується наявністю у відповідного органу ведення Реєстру документального підтвердження персональних даних, що містяться в базі даних Реєстру, встановлених цим Кодексом підстав включення виборця до Реєстру чи внесення змін до персональних даних Реєстру.

6. Однократність включення виборця до Реєстру вимагає, щоб виборець міг бути включений до Реєстру лише один раз за однією виборчою адресою та відповідно віднесений до однієї виборчої дільниці.

7. Постійність Реєстру передбачає відсутність встановленого законодавством строку його функціонування незалежно від строків проведення виборів чи референдумів, а також постійне (в межах строків, встановлених цим Кодексом) зберігання персональних даних Реєстру.

8. Публічний характер Реєстру забезпечує доступність для кожного виборця відомостей Реєстру в обсязі та в порядку, встановленому цим Кодексом, а також інші передбачені цим Кодексом форми публічного контролю за дотриманням засад ведення Реєстру, встановлених частиною першою цієї статті.

9. Актуальність відомостей Реєстру передбачає періодичну або ініціативну актуалізацію бази даних Реєстру (внесення чи знищення записів, зміну чи уточнення персональних даних Реєстру) у строки та в порядку, що встановлені цим Кодексом.

10. Захищеність Реєстру передбачає забезпечення захисту бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, від незаконного використання персональних даних Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення шляхом застосування засобів технічного захисту інформації, відповідних організаційно-правових заходів та встановлення юридичної відповідальності за порушення захищеності Реєстру.

Стаття 131. Мова ведення Державного реєстру виборців

1. Мовою ведення Реєстру є державна (українська) мова.

2. Для транслітерації українською мовою прізвищ, імен, по-батькові та інших власних назв застосовуються правила транслітерації, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Стаття 132. Відомості Державного реєстру виборців

1. До Реєстру заносяться та у базі даних Реєстру зберігаються встановлені статтями 133 - 136 цього Кодексу відомості про виборця (персональні дані) таких видів:

1) ідентифікаційні персональні дані виборця;

2) персональні дані, які визначають місце та умови голосування виборця;

3) службові персональні дані.

2. За відсутності окремих персональних даних із переліку відомостей, зазначених у пунктах 3 частини першої, частині другій, пунктах 1 - 4 частини четвертої або пунктах 1 - 3 частини п'ятої статті 133, пунктах 2 - 4 частини першої статті 134, пунктах 1 - 12 частини п'ятої статті 135 цього Кодексу, до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність.

3. Органам ведення Реєстру забороняється збирати, вносити до Реєстру та зберігати в базі даних Реєстру відомості (персональні дані виборців), не передбачені цим Кодексом.

Стаття 133. Ідентифікаційні персональні дані виборця

1. До ідентифікаційних персональних даних, які однозначно визначають особу виборця, належать:

1) прізвище виборця;

2) власне ім'я (усі власні імена) виборця;

3) по батькові виборця;

4) дата народження виборця;

5) місце народження виборця.

2. У разі відсутності у виборця по батькові відповідно до звичаю національної меншини, до якої він належить, вноситься службова відмітка про відсутність по батькові.

3. У разі відсутності у виборця документа, який підтверджує число та місяць його народження, до Реєстру як число і місяць народження вноситься 1 січня відповідного року.

4. Місце народження виборця, народженого в межах сучасної території України, зазначається відповідно до сучасного адміністративно-територіального устрою України. Якщо відповідний населений пункт перестав існувати, зазначається його назва відповідно до документа, що посвідчує особу та громадянство виборця. При цьому до Реєстру вносяться:

1) зазначення країни народження (Україна);

2) власна назва відповідного регіону України, зазначеного у частині другій статті 133 Конституції України;

3) власна назва району (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), до якого входить населений пункт народження;

4) категорія населеного пункту народження та його власна назва.

5. Зазначення місця народження виборця, народженого за межами сучасної території України, включає такі відомості, що вносяться до Реєстру:

1) сучасна назва відповідної країни;

2) для федеративних держав - назва відповідного суб'єкта федерації;

3) категорія населеного пункту народження та його власна назва.

Стаття 134. Персональні дані, які визначають місце та умови голосування виборця

1. До персональних даних, які визначають місце та умови голосування виборця, належать:

1) виборча адреса виборця, визначена відповідно до статті 135 цього Кодексу;

2) номер територіального виборчого округу загальнодержавних виборів або зазначення закордонного виборчого округу, до якого віднесений виборець;

3) номер постійної виборчої дільниці, до якої віднесений виборець;

4) відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно (для осіб віком понад 80 років або які з інших підстав постійно нездатні самостійно пересуватися).

2. Територіальний виборчий округ загальнодержавних виборів та виборча дільниця, до яких відноситься виборець, встановлюється органом ведення Реєстру на підставі відомостей про виборчу адресу виборця.

3. За мотивованим зверненням виборця, який має право голосу на відповідних загальнонаціональних виборах чи всеукраїнському референдумі, орган ведення Реєстру може тимчасово (на період відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму) змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю) без зміни його виборчої адреси. Порядок та строки тимчасової зміни виборцем місця його голосування (виборчої дільниці) без зміни його виборчої адреси визначаються цим Кодексом.

4. На місцевих виборах тимчасова зміна місця голосування виборця без зміни виборчої адреси не застосовується.

Стаття 135. Виборча адреса виборця

1. Виборчою адресою виборця є адреса його житла або місця перебування виборця чи інша адреса, що замінює адресу житла виборця, яка є підставою для віднесення виборця до відповідної постійної виборчої дільниці.

2. Виборча адреса виборця, як правило, визначається зареєстрованим місцем проживання та адресою житла виборця відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", якщо виборець не звернувся до відповідного органу ведення Реєстру щодо іншої виборчої адреси.

3. За мотивованим зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, аніж визначену відповідно до частини другої цієї статті

4. Виборчою адресою військовослужбовця строкової служби є адреса дислокації військової частини (формування). Виборча адреса особи, яка проживає чи перебуває за межами України, визначається як поштова адреса її місця проживання чи перебування за правилами країни проживання (перебування). Виборець, який не має зареєстрованого місця проживання, визначає свою виборчу адресу за погодженням з відповідним органом ведення Реєстру та спеціалізованим закладом, який здійснює відповідно до закону облік бездомних громадян, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб.

5. Виборча адреса виборця включає відомості, зазначені у пунктах 1 - 10, 12 (для виборців, які проживають або перебувають в Україні) або пунктах 1, 2, 11 (для виборців, які проживають або перебувають за межами України) цієї частини:

1) країна проживання (перебування);

2) регіон України, зазначений у частині другій статті 133 Конституції України, або субнаціональна адміністративно-територіальна одиниця (штат, провінція, земля тощо) іноземної країни проживання чи перебування;

3) район або місто обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення, до якого входить населений пункт;

4) населений пункт (місто, селище, село);

5) район у місті;

6) вулиця (проспект, бульвар, площа, провулок, квартал, куток тощо);

7) номер будинку;

8) номер корпусу (крило будинку, блок, секція тощо);

9) номер квартири (кімнати);

10) поштовий індекс;

11) поштова адреса виборця за правилами країни проживання (перебування);

12) інші відомості, які визначають виборчу адресу, якщо у цьому є необхідність для ідентифікації виборчої адреси;

Стаття 136. Службові відомості Реєстру

1. До службових персональних даних Реєстру належать:

1) дата набуття виборцем громадянства України;

2) дата припинення громадянства України (для осіб, включених до Реєстру, громадянство України яких припинено);

3) дата визнання особи недієздатною (для осіб, включених до Реєстру та визнаних судом недієздатними);

4) дата поновлення дієздатності особи (для осіб, включених до Реєстру, чия дієздатність поновлена);

5) дата смерті виборця або дата оголошення його померлим (для померлих осіб, включених до Реєстру);

6) дата скасування рішення суду про оголошення особи, включеної до Реєстру, померлою;

7) службова відмітка, зазначена у частині другій статті 132 цього Кодексу;

8) службова відмітка про вибуття виборця із зареєстрованого місця проживання (без внесення змін до його виборчої адреси);

9) службова відмітка про проходження виборцем строкової військової служби;

10) посилання на документи (із зазначенням їх реквізитів), які є у розпорядженні органу ведення Реєстру та стали підставою для внесення запису або персональних даних до бази даних Реєстру, зміни (уточнення) цих персональних даних або знищення запису;

11) відомості, передбачені частиною другою цієї статті.

2. Відомості, передбачені частиною першою статті 133 та частиною першою статті 134 цього Кодексу, які зазнали зміни у порядку, встановленому цим Кодексу, зберігаються в попередній редакції як службові персональні дані Реєстру із зазначенням дати внесення зміни.

3. Дата набуття виборцем громадянства України визначається відповідно до статті 3 Закону України "Про громадянство України".

Стаття 137. Відносини виборця з Державним реєстром виборців

1. Кожен виборець має право:

1) подавати свої персональні дані до відповідного органу ведення Реєстру;

2) знати про своє включення (невключення) чи включення (невключення) інших осіб до Реєстру;

3) на захист власних персональних даних, зокрема, знати про використання своїх персональних даних для цілей, не передбачених частинами першою - четвертою статті 156 цього Кодексу, зокрема знати, кому і з яких підстав була надана інформація про нього;

4) одержувати на безоплатній основі у будь-який час від відповідного органу ведення Реєстру повну інформацію в доступній формі про свої персональні дані, внесені до Реєстру, у порядку, встановленому цим Кодексом;

5) звертатися у порядку, встановленому цим Кодексом, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо протиправного включення (невключення) до Реєстру себе чи інших осіб, запису про себе чи про інших осіб, виправлення недостовірних відомостей Реєстру щодо себе або інших осіб;

6) оскаржувати в порядку, встановленому законом, рішення, дії чи бездіяльність органів Реєстру;

7) захищати будь-якими не забороненими законом засобами свої права та законні інтереси у разі їх порушення при веденні Реєстру.

2. Виборець надає органу ведення Реєстру достовірну інформацію щодо своїх персональних даних, які вносяться до Реєстру, у випадках, передбачених цим Кодексом.

3. У разі виникнення можливості внесення до Реєстру двох і більше записів про одного виборця (кратне включення виборця до Реєстру) цей виборець сприяє органам Реєстру в усуненні свого кратного включення.

Стаття 138. Гарантії захисту та безпеки персональних даних виборців

1. Розпорядник Реєстру, органи ведення Реєстру у взаємодії з Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та центральним органом виконавчої влади, уповноваженим реалізувати державну політику у сфері захисту персональних даних, під час ведення Реєстру забезпечують захист Реєстру: захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист Реєстру від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних виборців відповідно до цього Кодексу та законів України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних", міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Розпорядник Реєстру за погодженням із Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та центральним органом виконавчої влади, уповноваженим реалізувати державну політику у сфері захисту персональних даних, здійснює комплекс заходів для забезпечення технічного захисту персональних та інших даних Реєстру в процесі їх зберігання, обробки та передання каналами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Розпорядник Реєстру для забезпечення захисту даних Реєстру встановлює обов'язковий для органів ведення Реєстру порядок доступу до бази даних Реєстру, який, зокрема, передбачає персональну відповідальність осіб, уповноважених виконувати передбачені цим Кодексом дії щодо ведення Реєстру, за дотримання вимог цього Кодексу.

3. За порушення захисту Реєстру, несанкціонований доступ або зловживання доступом до Реєстру, порушення цілісності Реєстру, спотворення або незаконне знищення персональних даних Реєстру, незаконне копіювання бази даних Реєстру або її частини, незаконне поширення чи використання персональних даних виборців законами настає адміністративна, кримінальна та інша юридична відповідальність у порядку, встановленому законом.

Стаття 139. Публічний характер Реєстру

1. Публічний характер Реєстру має за мету дотримання прав людини, гарантованих Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і забезпечується публічним контролем за дотриманням вимог Конституції та законів України у процесі ведення Реєстру.

2. Забезпечення публічного характеру Реєстру може допускати загальну доступність нечутливих персональних даних виборців лише в обсязі та у спосіб, що встановлені цим Кодексом та необхідні для досягнення мети, зазначеної в частині першій цієї статті.

3. Кожен виборець у порядку здійснення публічного контролю може ознайомитися з персональними даними іншого виборця, що містяться в базі даних Реєстру, в обсязі та порядку, що встановлені цим Кодексом.

4. Політичні партії, представлені фракціями у поточному скликанні Верховної Ради України, здійснюють публічний контроль ведення Реєстру у випадках та в межах, встановлених цим Кодексом.

Стаття 140. Форма ведення Реєстру виборців

1. Реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні дані усіх виборців України в обсязі, встановленому цим Кодексом.

2. Для ведення Реєстру застосовуються системні кодифікатори, які розробляються розпорядником Реєстру та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. Персональні дані виборця вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх персональних даних виборця, передбачених статтями 132 - 136 цього Кодексу. Кожному виборцю відповідає один запис у Реєстрі.

4. Некоректними відомостями є:

1) запис або персональні дані, які на момент їх внесення до бази даних Реєстру виявляються уже попередньо внесеними до Реєстру;

2) запис, повторно внесений до бази даних Реєстру;

3) взаємно суперечливі (помилкові) персональні дані виборця.

5. При виявленні кількох записів, що стосуються одного виборця (кратне включення виборця до Реєстру), за рішенням розпорядника Реєстру у базі даних Реєстру залишається один запис. Інші записи, що стосуються цього виборця, знищуються у порядку, встановленому цим Кодексом. Виправлення інших некоректних відомостей здійснюється у порядку, встановленому статтями 146, 147, 149, 150 цього Кодексу.

6. Візуальний та автоматизований контроль за повнотою і коректністю персональних даних Реєстру здійснюється постійно в порядку, встановленому розпорядником Реєстру.

Розділ X. ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ

Стаття 141. Органи Державного реєстру виборців

1. До органів Державного реєстру виборців (далі - органи Реєстру) належать:

1) розпорядник Державного реєстру виборців (далі - розпорядник Реєстру);

2) органи ведення Державного реєстру виборців (далі - органи ведення Реєстру);

3) регіональні органи адміністрування Державного реєстру виборців (далі - регіональні органи адміністрування Реєстру).

2. Розпорядником Реєстру є Центральна виборча комісія. Розпорядник Реєстру:

1) забезпечує та контролює дотримання вимог цього Кодексу при створенні та веденні Реєстру;

2) забезпечує організаційне і технологічне функціонування Реєстру;

3) забезпечує закупівлю товарів, робіт та послуг для функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру;

4) має доступ в режимі читання до всієї бази даних Реєстру;

5) забезпечує контроль цілісності бази даних Реєстру, повноти і коректності персональних даних Реєстру та ініціює проведення органами ведення Реєстру перевірки виявлених некоректних відомостей Реєстру;

6) надає органам ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру та встановлює порядок такого доступу відповідно до цього Кодексу;

7) здійснює ведення системних класифікаторів, необхідних для забезпечення функціонування Реєстру;

8) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

3. Рішення розпорядника Реєстру, прийняте в межах його повноважень, є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, політичними партіями, громадськими об'єднаннями, підприємствами, закладами, установами, організаціями усіх форм власності.

4. Розпорядник Реєстру не уповноважений вносити записи до Реєстру, зміни до персональних даних Реєстру та знищувати записи Реєстру.

5. Органом ведення Реєстру є:

1) у районі, районі у місті Києві, місті Севастополі - відповідний структурний підрозділ апарату районної, районної у місті державної адміністрації;

2) у місті обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення без районного поділу - відповідний виконавчий орган міської ради;

3) у районі в місті обласного значення з районним поділом - відповідний виконавчий орган районної у місті ради або відповідний структурний підрозділ створеного у районі виконавчого органу міської ради.

6. Повноваження органу ведення Реєстру поширюються на територію відповідного району, міста, району в місті та сіл, селищ, міст, що входять до складу міста, району в місті.

7. Органи ведення Реєстру мають доступ до бази даних Реєстру в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та прийнятими відповідно до цього Кодексу рішеннями розпорядника Реєстру. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру у порядку, встановленому цим Кодексом.

8. Регіональним органом адміністрування Реєстру є:

1) в Автономній Республіці Крим - відповідний структурний підрозділ апарату Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;

2) в області, містах Києві, Севастополі - відповідний структурний підрозділ апарату обласної, міської державної адміністрації.

9. Повноваження регіонального органу адміністрування Реєстру поширюються відповідно на територію Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя та сіл, селищ, міст, що входять до його складу.

10. Регіональні органи адміністрування Реєстру здійснюють організаційну підтримку, забезпечують взаємодію місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ та організацій стосовно створення та ведення Реєстру, контроль виконання рішень розпорядника Реєстру. Регіональний орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних даних Реєстру.

11. Органи ведення Реєстру, а також регіональні органи адміністрування Реєстру мають власні печатку та бланк, зразки яких затверджуються розпорядником Реєстру. Зазначені органи мають адміністративно-процесуальну правосуб'єктність.

12. Функції та повноваження органу ведення Реєстру та регіонального органу адміністрування Реєстру стосовно виборців, які проживають або перебувають за межами України, здійснює відповідний структурний підрозділ Міністерства закордонних справ України.

Стаття 142. Доступ органу ведення Реєстру до бази даних Реєстру

1. Орган ведення Реєстру має доступ до персональних даних Реєстру в обсязі та в порядку, що встановлені розпорядником Реєстру.

2. Внесення до бази даних Реєстру нових записів, внесення змін до персональних даних Реєстру, знищення записів бази даних Реєстру з підстав та у порядку, встановлених цим Кодексом, та згідно з прийнятими відповідно до цього Кодексу рішеннями розпорядника Реєстру здійснюється в режимі реального часу органом ведення Реєстру. Внесення змін щодо виборчої адреси виборця здійснюється в порядку, встановленому розпорядником Реєстру відповідно до цього Кодексу.

3. Програмні та інші засоби доступу надаються працівникам органу ведення Реєстру розпорядником Реєстру.

Стаття 143. Дії щодо ведення Реєстру

1. Ведення Реєстру включає організаційно-правову підготовку та виконання в режимі записування таких дій:

1) внесення запису про виборця до бази даних Реєстру;

2) внесення змін до персональних даних Реєстру;

3) знищення запису Реєстру.

2. Організаційно-правова підготовка і виконання дій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюються відповідним органом ведення Реєстру на підставах і в спосіб, що встановлені цим Кодексом та рішеннями розпорядника Реєстру, прийнятими відповідно до цього Кодексу, з використанням візуального та автоматизованого контролю за повнотою та коректністю персональних даних Реєстру.

3. Доступ до бази даних Реєстру технологічно здійснюється не менш як двома уповноваженими на це працівниками органу ведення Реєстру.

4. Орган ведення Реєстру веде облік усіх операцій щодо зміни бази даних Реєстру в порядку та за формою, що встановлені розпорядником Реєстру.

Стаття 144. Підстави виконання дій щодо ведення Реєстру

1. Дії, зазначені в пунктах 1 - 3 частини першої статті 143 цього Кодексу, здійснюються уповноваженими працівниками відповідного органу ведення Реєстру на виконання письмового наказу керівника органу ведення Реєстру, виданого відповідно до рішень розпорядника Реєстру.

2. Візуальний та автоматизований контроль повноти і коректності персональних даних Реєстру здійснюється органом ведення Реєстру постійно у порядку, встановленому розпорядником Реєстру.

3. Підставою для видання наказу про внесення запису до бази даних Реєстру є подані у встановленому порядку до відповідного органу ведення Реєстру документи, які підтверджують набуття особою права голосу:

1) у зв'язку з досягненням особою віку 18 років;

2) у зв'язку з набуттям особою громадянства України;

3) у зв'язку з поновленням дієздатності особи, не включеної до Реєстру;

4) у разі виявлення не включеної до Реєстру особи, яка має право голосу.

4. Підставою для видання наказу про внесення змін до персональних даних виборця, включеного до Реєстру, у тому числі у разі виявлення в результаті візуального чи автоматизованого контролю неповноти або некоректності відомостей про виборця, є подані у встановленому порядку до відповідного органу ведення Реєстру документи, які підтверджують відповідні зміни.

5. Підставою для видання наказу про внесення змін до персональних даних виборця, включеного до Реєстру, є також звернення, передане засобами автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру відповідно до статей 147, 149 цього Кодексу органом ведення Реєстру, до якого подано в установленому порядку документи, що підтверджують відповідні зміни.

6. Підставою для видання наказу про знищення запису Реєстру є:

1) закінчення встановлених цією статтею строків збереження записів про виборця, який помер або громадянство України якого припинено;

2) рішення розпорядника Реєстру з дорученням знищити зайві записи для усунення кратного включення виборця до Реєстру;

3) рішення розпорядника Реєстру в разі виявлення в базі даних Реєстру запису про особу, яка не є виборцем (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті), що підтверджено документами, поданими до органу ведення Реєстру в установленому порядку.

7. Запис, що міститься у базі даних Реєстру, щодо особи, яка померла або громадянство України якої припинено, зберігається з відповідною службовою відміткою протягом десяти років після настання зазначених обставин.

Стаття 145. Порядок подання документів до органу ведення Реєстру

Документи, зазначені у частинах другій та третій статті 144 цього Кодексу, можуть бути подані до відповідного органу ведення Реєстру у порядку:

1) звернення особи за власною ініціативою;

2) періодичного поновлення персональних даних Реєстру;

3) уточнення персональних даних Реєстру;

4) публічного контролю за веденням Реєстру;

5) перевірки відомостей відповідно до частини п'ятої статті 144 цього Кодексу.

Стаття 146. Порядок звернення особи за власною ініціативою до органу ведення Реєстру щодо включення до Реєстру

1. Особа, яка набула права голосу, або особа, яка має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Реєстру, може за власною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру за місцем свого проживання на території України щодо свого включення до Реєстру.

2. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, подає до органу ведення Реєстру письмову заяву за формою, встановленою розпорядником Реєстру, із зазначенням відомостей про себе, вказаних у статті 133 та пункті 1 і пункті 4 (за наявності підстав) частини першої статті 134 цього Кодексу, і пред'являє документ, що посвідчує особу і громадянство виборця - паспорт громадянина України або (якщо особа недавно набула громадянства України) тимчасове посвідчення громадянина України, копія якого додається до заяви. Особі, яка є військовослужбовцем строкової служби, для подання такої заяви надається відпустка на строк, достатній для звернення до органу ведення Реєстру.

3. Особа, яка набула права голосу і проживає чи на час набуття права голосу перебуває за межами України, може звернутися щодо свого включення до Реєстру до закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування із заявою за формою, зазначеною в частині другій цієї статті. Разом із заявою подається документ, що посвідчує особу і громадянство виборця - паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або (якщо особа недавно набула громадянства України) тимчасове посвідчення громадянина України, копія якого додається до заяви. Керівник закордонної дипломатичної установи України невідкладно передає заяву до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

4. Виборча адреса особи, яка звернулася із заявою щодо свого включення до Реєстру, визначається відповідно до частин другої-четвертої статті 135 цього Кодексу.

5. Орган ведення Реєстру перевіряє, чи особа, яка звернулася із заявою про включення до Реєстру, не була до цього часу включеною до Реєстру, а також у разі необхідності перевіряє відомості, зазначені у заяві та необхідні для внесення запису до Реєстру, шляхом звернення до відповідних органів чи установ, зазначених у статті 150 цього Кодексу.

6. За наявності підстав, встановлених частиною другою статті 144 цього Кодексу, керівник органу ведення Реєстру видає наказ про внесення відповідного запису до Реєстру. Перед виданням наказу орган ведення Реєстру може звернутися до виборця стосовно перевірки чи уточнення відомостей щодо нього. При цьому на підставі виборчої адреси визначається номер територіального виборчого округу та номер виборчої дільниці, до яких віднесений виборець.

7. У разі включення виборця до Реєстру орган ведення Реєстру надсилає на виборчу адресу виборця повідомлення про його включення до Реєстру за формою, встановленою розпорядником Реєстру. У повідомленні зазначаються персональні дані виборця, передбачені частиною першою статті 133 та частиною першою статті 134 цього Кодексу, а також дата внесення до Реєстру його персональних даних. Повідомлення підписується керівником органу ведення Реєстру та засвідчується печаткою цього органу.

8. Якщо встановлено, що відповідна особа вже включена до Реєстру, їй надсилається повідомлення, зазначене у частині сьомій цієї статті, на адресу, вказану в заяві, із зазначенням виборчої адреси, за якою виборець внесений до Реєстру.

9. Керівник органу ведення Реєстру видає наказ про відмову в задоволенні заяви особи, зазначеної в частинах першій чи третій цієї статті, з таких підстав:

1) якщо встановлено, що така особа не має права голосу;

2) якщо перевіркою, передбаченою частиною п'ятою цієї статті, виявлено істотну невідповідність у змісті відомостей, зазначених у заяві та наданих відповідними органом, закладом, установою чи організацією.

10. Особі, якій відмовлено у включенні до Реєстру, надсилається письмове повідомлення про відмову у задоволенні заяви із зазначенням вичерпного переліку підстав відмови. Таке повідомлення надсилається на адресу, зазначену в заяві особи.

Стаття 147. Порядок звернення виборця за власною ініціативою до органу ведення Реєстру щодо зміни його персональних даних

1. Кожен виборець у разі зміни його персональних даних, зазначених у частині першій статті 133 та пунктах 1 і 4 частини першої статті 134 цього Кодексу, може звернутися до органу ведення Реєстру відповідно до своєї виборчої адреси із заявою про внесення змін до його персональних даних у Реєстрі. До заяви додаються документи (належно засвідчені копії документів), які підтверджують ці зміни. Виборець, який постійно не здатний пересуватися самостійно, може письмово уповноважити на подання такої заяви іншу особу. Орган ведення Реєстру має право засвідчувати копії документів, що підтверджують зазначені зміни, для використання виключно з метою зміни персональних даних виборця у Реєстрі.

2. Виборець, який проживає чи перебуває за межами України, звертається з заявою, зазначеною у частині першій цієї статті, до відповідної закордонної дипломатичної установи України, яка невідкладно передає заяву та додані до неї документи до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

3. У разі звернення щодо зміни виборчої адреси виборець подає заяву до органу ведення Реєстру за новою виборчою адресою, до якої додаються (за наявності) документи (належно засвідчені копії документів), що підтверджують або мотивують зміну виборчої адреси виборця.

4. Орган ведення Реєстру може провести перевірку зміни персональних даних виборця, зазначених у заяві, шляхом звернення до відповідних органів, закладів, установ, організацій, зазначених у статті 150 цього Кодексу. За наявності підстав, встановлених частиною четвертою статті 144 цього Кодексу, керівник органу ведення Реєстру видає наказ про внесення відповідних змін до персональних даних виборця у Реєстрі (крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті).

5. У разі звернення виборця із заявою щодо зміни виборчої адреси, пов'язаної або не пов'язаної із зміною реєстрації місця проживання, орган ведення Реєстру вивчає обґрунтованість заяви. За підсумками вивчення керівник органу ведення Реєстру може прийняти таке рішення:

1) видати наказ про внесення до Реєстру зміни щодо виборчої адреси виборця (якщо зміна виборчої адреси виборця відбувається у межах території, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру);

2) звернутися за допомогою засобів автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи до органу ведення Реєстру за попередньою виборчою адресою виборця про необхідність внесення змін щодо виборчої адреси цього виборця (якщо попередня виборча адреса виборця не належить до території, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру) на підставі поданої виборцем заяви та документів, що підтверджують таку зміну;

3) відмовити виборцю у внесенні зміни до його виборчої адреси.

6. У разі внесення змін до персональних даних Реєстру, а також у разі встановлення, що до Реєстру вже внесено відповідні зміни персональних даних виборця, орган ведення Реєстру, який вніс зміни, надсилає виборцю на його виборчу адресу повідомлення, передбачене частиною сьомою статті 146 цього Кодексу, із зазначенням змінених персональних даних виборця, а також дати внесення цих зміни.

7. Керівник органу ведення Реєстру відмовляє у задоволенні заяви виборця, зазначеної у частинах першій - третій цієї статті, з таких підстав:

1) якщо встановлено, що особа, яка звернулася із заявою, не включена до Реєстру або включена, однак не має права голосу;

2) якщо перевіркою, передбаченою частиною четвертою цієї статті, виявлено істотну невідповідність у змісті відомостей, зазначених у заяві та наданих відповідними органом, закладом, установою чи організацією;

3) якщо заяву про зміну виборчої адреси визнано необґрунтованою;

4) якщо встановлено, що до Реєстру вже внесено відповідні зміни до персональних даних виборця.

8. Особі, якій відмовлено у внесенні змін до її персональних даних, надсилається письмове повідомлення про відмову в задоволенні заяви із зазначенням вичерпного переліку підстав відмови. Таке повідомлення надсилається на виборчу адресу виборця. У разі відмови у зміні виборчої адреси виборця зазначене повідомлення надсилається на виборчу адресу відповідно до даних Реєстру та на адресу, яку виборець просив визнати його виборчою адресою.

9. Якщо виборець, який звернуся із заявою, зазначеною у частинах першій чи другій цієї статті, виявився не включеним до Реєстру, орган ведення Реєстру перевіряє відомості, зазначені у заяві, надсилаючи запит до відповідних органів, закладів, установ чи організацій, зазначених у статті 150 цього Кодексу. Про проведення такої перевірки повідомляється виборець, якого стосується перевірка. Рішення щодо включення цього виборця до Реєстру приймається у порядку, встановленому частинами шостою та сьомою статті 146 цього Кодексу. Перед прийняттям рішення орган ведення Реєстру може звернутися до виборця стосовно перевірки чи уточнення відомостей щодо нього.

Стаття 148. Запит виборця до органу ведення Реєстру

1. Виборець може особисто звернутися із письмовим запитом до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою щодо змісту своїх персональних даних у Реєстрі, надаючи при цьому паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Виборець, постійно нездатний пересуватися самостійно, може письмово уповноважити на таке звернення іншу особу.

2. Виборець, який проживає або перебуває за межами України, може особисто подати запит, зазначений у частині першій цієї статті, до закордонної дипломатичної установи України за місцем проживання чи перебування, надаючи при цьому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Закордонна дипломатична установа України невідкладно передає запит до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України.

3. Орган ведення Реєстру, який отримав запит, зазначений у частинах першій або другій цієї статті, не пізніше як на третій робочий день після отримання запиту надсилає на виборчу адресу виборця роздруковані в повному обсязі його персональні дані, зазначених у частині першій статті 133, частині першій статті 134, частині п'ятій статті 135 цього Кодексу, що містяться у відповідному записі Реєстру. Зазначений ідомості засвідчуються підписом керівника органу ведення Реєстру та скріплюються печаткою цього органу.

4. У порядку здійснення публічного контролю за діяльністю Реєстру кожен виборець може звернутися до будь-якого органу ведення Реєстру, зазначивши свої ідентифікаційні персональні дані та виборчу адресу, з письмовим запитом щодо надання такої інформації:

1) за прізвищем будь-якого виборця та його можливою виборчою адресою (за винятком виборчої адреси, зазначеної у частині четвертій статті 135 цього Кодексу) - про всіх виборців за цією виборчою адресою із зазначенням наявного у них права голосу або про відсутність записів про виборця із зазначеним прізвищем за такою виборчою адресою;

2) за вказаною у запиті виборчою адресою (за винятком виборчої адреси, зазначеної у частині четвертій статті 135 цього Кодексу) - кількість виборців (без зазначення їх персональних даних), внесених до Реєстру, які мають цю виборчу адресу, або про відсутність записів у Реєстрі з такою виборчою адресою;

3) за його власною виборчою адресою (за винятком виборчої адреси, зазначеної у частині четвертій статті 135 цього Кодексу)- щодо персональних даних, передбачених частиною першою статті 133 цього Кодексу, усіх осіб, які внесені до Реєстру за цією виборчою адресою;

4) за назвою села, селища, міста, району у місті, іноземної країни - кількість виборців у зазначеному селі, селищі, місті, районі у місті, іноземній країні.

5. У разі невідповідності зазначених у запиті ідентифікаційних персональних даних та виборчої адреси виборця - суб'єкта звернення і відповідних даних цього виборця у Реєстрі орган ведення Реєстру надсилає на вказану у запиті виборчу адресу відмову у задоволенні запиту із зазначенням підстави відмови.

6. Якщо запит, зазначений у частині четвертій цієї статті, надісланий до органу ведення Реєстру, повноваження якого не поширюються на територію, до якої належить виборча адреса, село, селище, місто, район у місті чи іноземна країна, яких стосується запит, орган ведення Реєстру надсилає суб'єкту звернення на його виборчу адресу відмову в задоволенні запиту із зазначенням підстави цієї відмови.

7. У разі підтвердження відповідності персональних даних виборця та зазначеної ним виборчої адреси орган ведення Реєстру не пізніше шостого робочого дня після отримання такого запиту надсилає відповідь на запит із вичерпною інформацією по суті запиту. Відповідь підписується керівником органу ведення Реєстру та скріплюється печаткою органу.

Стаття 149. Порядок періодичного поновлення персональних даних Реєстру

1. Органи ведення Реєстру здійснюють щомісяця поновлення бази даних Реєстру. Поновлення бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що подаються до органу ведення Реєстру органами, закладами, установами, організаціями, зазначеними у статті 150 цього Кодексу.

2. Передбачені статтею 150 цього Кодексу відомості, надаються до відповідного органу ведення Реєстру до 5 числа кожного місяця.

3. Подання, передбачені статтею 150 цього Кодексу, включають відомості, передбачені частиною першою статті 133 та частиною п'ятою статті 135 цього Кодексу, про кожну відповідну особу. Подання, передбачені частинами другою - восьмою статті 150 цього Кодексу, крім того, включають адресу житла виборця, за якою зареєстровано (щодо прибулих) або було зареєстровано (щодо вибулих) його місце проживання відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання". Подання, передбачені частинами дев'ятою та десятою статті 150 цього Кодексу, включають також зазначення країни проживання (перебування) виборця та його поштову адресу за правилами країни проживання (перебування).

4. Подання, передбачені статтею 150 цього Кодексу, подаються на паперовому носії у вигляді списку, який має наскрізну нумерацію записів та наскрізну нумерацію аркушів. Достовірність відомостей подання засвідчується на кожному аркуші підписом керівника відповідного органу, закладу, командира військової частини (формування), який скріплюється печаткою. Форма списку встановлюється розпорядником Реєстру. Подання подаються на паперових та електронних носіях.

5. Сільський, селищний, міський голова або інша посадова особа, яка відповідно до закону здійснює його повноваження, подає до органу ведення Реєстру у строки, зазначені у частині другій цієї статті, відомості про найменування нових та перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів, кутків тощо), присвоєння номерів новим будинкам і зміну нумерації існуючих будинків у відповідному населеному пункті. Зазначені відомості засвідчуються підписом цієї посадової особи та скріплюються печаткою відповідної місцевої ради.

6. Керівник органу ведення Реєстру на підставі відомостей, передбачених статтею 150 цього Кодексу, щодо кожного виборця (особи), якого (якої) стосуються ці відомості, може прийняти рішення:

1) про внесення запису щодо виборця до бази даних Реєстру - за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 144 цього Кодексу;

2) про внесення відповідних змін до персональних даних виборця - при наявності підстав, передбачених частиною третьою статті 144 цього Кодексу;

3) про звернення за допомогою засобів автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру до органу ведення Реєстру за попередньою виборчою адресою виборця щодо необхідності зміни персональних даних виборця;

4) внесення службових відміток до персональних даних виборців, які вибули з відповідної території.

7. У разі внесення змін до персональних даних виборця на підставі відомостей, передбачених пунктом 2 частини четвертої, пунктом 2 частини шостої та пунктом 2 частини десятої статті 150 цього Кодексу, виборча адреса такого виборця визначається за зареєстрованим місцем проживання та адресою житла виборця, якщо виборець не звернувся до органу ведення Реєстру щодо зміни своєї виборчої адреси.

8. Керівник органу ведення Реєстру на підставі відомостей, передбачених частиною п'ятою цієї статті, приймає рішення щодо внесення змін до виборчої адреси кожного виборця (особи), якого (якої) стосуються ці відомості.

9. Якщо прийнято та набуло чинності рішення про зміни в адміністративно-територіальному устрої України, про перейменування адміністративно-територіальної одиниці, населеного пункту, найменування новоутвореного населеного пункту, керівник органу ведення Реєстру на підставі відповідного акта приймає рішення про внесення відповідних змін до місця народження або виборчої адреси кожного виборця (особи), якого (якої) стосуються ці зміни.

10. Якщо у відомостях, передбачених статтею 150 цього Кодексу, вказані особи, які мають право голосу, однак не включені до Реєстру, або набули права голосу, керівник органу ведення Реєстру приймає рішення щодо внесення до Реєстру записів про цих виборців. Прийняття рішення та внесення записів проводиться у порядку, встановленому частинами п'ятою - восьмою статті 146 цього Кодексу. Перед прийняттям рішення орган ведення Реєстру може звернутися до виборця стосовно перевірки чи уточнення відомостей щодо нього.

11. Якщо зі змісту відомостей, передбачених статтею 150 цього Кодексу, випливає, що персональні дані окремого виборця, виборча адреса якого відноситься до території, на яку поширюються повноваження органу ведення Реєстру, зазнали зміни, зокрема якщо виборча адреса окремого виборця зазнала зміни у межах цієї території, керівник органу ведення Реєстру приймає рішення щодо внесення змін до персональних даних такого виборця. Прийняття рішення та внесення змін до персональних даних здійснюється у порядку, встановленому частиною четвертою статті 147 цього Кодексу. Перед прийняттям рішення орган ведення Реєстру може звернутися до виборця стосовно перевірки чи уточнення відомостей щодо нього.

12. Стосовно виборця, виборча адреса якого відповідно до відомостей, передбачених статтею 150 цього Кодексу, перебуває за межами території або який прибув на територію, на яку поширюються повноваження органу ведення Реєстру, цей орган звертається за допомогою засобів автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру до органу ведення Реєстру за виборчою адресою (відповідно попередньою виборчою адресою) такого виборця про необхідність внесення змін до персональних даних такого виборця на підставі даних, які підтверджують зміни, та зміст цих змін. Перед прийняттям рішення орган ведення Реєстру може звернутися до виборця стосовно перевірки чи уточнення відомостей щодо нього.

Стаття 150. Відомості, що надаються до органів ведення Реєстру

1. Відомості для періодичного поновлення персональних даних Реєстру, надаються у строки, зазначені у частині другій статті 149 цього Кодексу, керівниками органів, закладів, установ відповідно до цієї статті.

2. Уповноважена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, посадова особа подає відомості про:

1) громадян України, зареєстрованих за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, яким протягом наступного місяця виповниться 18 років;

2) осіб, які протягом попереднього місяця набули громадянства України та отримали тимчасове посвідчення громадянина України або паспорт громадянина України;

3) виборців, які протягом попереднього місяця отримали паспорт громадянина України у зв'язку із зміною прізвища, імені, по батькові, дати або місця народження;

4) виборців, які протягом попереднього місяця зареєстрували своє місце проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

5) виборців, які протягом попереднього місяця зняті з реєстрації за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

6) осіб, громадянство України яких припинено протягом попереднього місяця.

3. Керівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану подає відомості про виборців, смерть яких зареєстровано протягом попереднього місяця, до органу ведення Реєстру за територіальним розташуванням відділу.

4. Командир військової частини (формування), дислокованої у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, подає відомості про:

1) виборців - військовослужбовців строкової служби, які протягом попереднього місяця прибули для проходження служби у цій військовій частині (формуванні);

2) виборців (у тому числі військовослужбовців строкової служби), які протягом попереднього місяця вибули з території дислокації цієї військової частини (формування).

5. Відповідний районний (районний у місті, міський, міськрайонний) суд подає відомості про:

1) виборців, які протягом попереднього місяця були визнані недієздатними;

2) осіб, щодо яких судом протягом останніх трьох календарних місяців було скасовано рішення про визнання їх недієздатними.

6. Керівник установи виконання покарань подає відомості про:

1) виборців, які протягом попереднього місяця прибули для відбування покарання до цієї установи;

2) виборців, які відбували покарання і протягом попереднього місяця вибули з цих установ;

3) громадян України, які відбувають покарання та яким протягом наступного місяця виповниться 18 років.

7. Керівник відповідного районного, районного у місті, міського органу охорони здоров'я, установи соціального захисту, сільський, селищний голова, міський голова (міст, де відсутні органи охорони здоров'я, установи соціального захисту) або інша посадова особа, яка відповідно до закону здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови, подає відомості про виборців, які проживають на відповідній території, яким протягом попереднього місяця встановлено постійну нездатність пересуватися самостійно.

8. Керівник центру обліку, який відповідно до закону веде облік бездомних осіб, або керівник соціальної служби, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб, подає відомості про виборців, які протягом попереднього місяця:

1) зареєстровані за юридичною адресою закладу;

2) зняті з реєстрації за юридичною адресою закладу.

9. Керівник закордонної дипломатичної установи України подає до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України відомості:

1) про громадян України, яким протягом наступного місяця виповниться 18 років;

2) про осіб, які протягом попереднього місяця набули громадянства України й отримали тимчасове посвідчення громадянина України або паспорт громадянина України;

3) про осіб, громадянство України яких припинено протягом попереднього місяця;

4) про громадян України - виборців, які протягом попереднього місяця стали на консульський облік на території відповідного консульського округу;

5) про громадян України - виборців, які протягом попереднього місяця зняті з консульського обліку на території відповідного консульського округу;

6) громадян України, які протягом попереднього місяця змінили прізвище, ім'я, по батькові дату або місце народження;

7) померлих громадян України - виборців, щодо яких протягом попереднього місяця на відповідній території компетентним органом відповідної держави видано свідоцтво про смерть або інший документ.

10. Міністерство оборони України подає до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України відомості про:

1) виборців, які протягом попереднього місяця прибули для проходження служби у військових частинах (формуваннях) України, що дислокуються за межами України на відповідній території;

2) виборців, які протягом попереднього місяця вибули з військових частин (формувань) України, що дислокуються за межами України на відповідній території.

Стаття 151. Уточнення персональних даних Державного реєстру виборців

1. Уточнення персональних даних Реєстру виборців здійснюється органами Реєстру з 1 вересня до 30 листопада що два роки шляхом звернення до виборців, включених до Реєстру, з пропозицією уточнити свої персональні дані. Уточнення персональних даних Реєстру проводиться одночасно з відповідним черговим поновленням персональних даних Реєстру відповідно до статті 149 цього Кодексу.

2. З 1 по 30 вересня відповідного року розпорядник Реєстру забезпечує надсилання кожному виборцю, який включений до Реєстру і виборча адреса якого відноситься до території, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру, іменне повідомлення за формою, встановленою розпорядником Реєстру. Повідомлення надсилається на виборчу адресу за відомостями Реєстру.

3. В іменному повідомленні, передбаченому частиною другою цієї статті, зазначається інформація про права виборця щодо Реєстру відповідно до частини першої статті 137 цього Кодексу та пропонується перевірити свої персональні дані, усунути невідповідності та неточності в записі про себе, а також роз'яснюється порядок звернення до органу ведення Реєстру щодо усунення невідповідностей та неточностей. До іменного повідомлення додаються роздруковані персональні дані виборця, зазначені у частині першій статті 133, частині першій статті 134, частині п'ятій статті 135 цього Кодексу.

4. Якщо виборець до 10 жовтня відповідного року або в інші строки, встановлені відповідно до частини дев'ятої цієї статті, не отримав іменне повідомлення, зазначене у частині другій цієї статті, або якщо роздруковані персональні дані, зазначені у частині третій цієї статті, містять невідповідності чи неточності, а також у разі наявності у виборця достовірної інформації щодо невідповідностей чи неточностей у персональних даних інших осіб, виборець може звернутися до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою у порядку, передбаченому статтею 147 цього Кодексу.

5. Орган ведення Реєстру вивчає звернення, отримані у процесі уточнення персональних даних Реєстру, та за підсумком вивчення при виявленні належних підстав, встановлених цим Кодексом, виконує дії з ведення Реєстру в порядку, передбаченому статтями 146, 147, 149 цього Кодексу.

6. Повідомлення про проведення уточнення персональних даних Реєстру, яке містить роз'яснення порядку проведення уточнення та порядку звернення до органу ведення Реєстру, публікується в друкованих засобах масової інформації та оприлюднюється на загальнонаціональних теле- і радіоканалах не рідше одного разу на тиждень протягом періоду, зазначеного в частині першій цієї статті або, у разі зміни строків проведення уточнення персональних даних відповідно до частини дев'ятої цієї статті, - протягом періоду уточнення, встановленого розпорядником Реєстру.

7. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування сприяють інформуванню громадян України про строки проведення уточнення персональних даних Реєстру, про права громадян щодо перевірки своїх персональних даних.

8. Міністерство закордонних справ України, закордонні дипломатичні установи України вживають відповідних заходів для інформування громадян України, які проживають чи перебувають за межами України, зокрема шляхом розміщення повідомлення, зазначеного у частині шостій цієї статті, у доступних громадянам України друкованих засобах масової інформації країни перебування із зазначенням адрес і телефонів відповідних дипломатичних установ України для подання відомостей громадянами України, які проживають чи перебувають на території відповідної держави.

9. Якщо строки, вказані у частинах першій та другій цієї статті, збігаються зі строками виборчого процесу загальнонаціональних виборів, повсюдних місцевих виборів або процесу всеукраїнського референдуму, чергове уточнення персональних даних Реєстру здійснюється до початку виборчого процесу чи процесу референдуму у строки, встановлені розпорядником Реєстру, однак повинно розпочатися не пізніш як за 180 днів до дня голосування на відповідних виборах чи референдумі і тривати не менш як 90 днів.

Стаття 152. Здійснення політичними партіями публічного контролю ведення Реєстру

1. Політична партія, представлена фракцією у поточному скликанні Верховної Ради України, має право брати участь у здійсненні публічного контролю за веденням Реєстру у межах, встановлених цією статтею.

2. За письмовим зверненням партії, зазначеної у частині першій цієї статті, розпорядник Реєстру надає представнику цієї партії, уповноваженому відповідним керівним органом партії, засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Реєстру, яка включає відомості, передбачені частиною першою статті 133 та частиною першою статті 134 цього Кодексу, розділену на частини відповідно до регіональних органів адміністрування Реєстру, в порядку, встановленому розпорядником Реєстру. За письмовим зверненням партії розпорядник Реєстру може надати їй додатково одну електронну копію бази даних Реєстру, засвідчену цифровим підписом.

3. Копія бази даних Реєстру, зазначена в частині другій цієї статті, може бути надана уповноваженому представнику партії протягом місяця після завершення уточнення Реєстру, передбаченого статтею 151 цього Кодексу, а також у рік проведення чергових загальнонаціональних виборів, повсюдних місцевих виборів, всеукраїнського референдуму не пізніш як за шістдесят днів до дня голосування.

4. Політична партія може використати надану їй копію бази даних Реєстру лише для здійснення в порядку публічного контролю перевірки повноти та достовірності персональних даних Реєстру із дотриманням вимог законодавства України.

5. Розпорядник Реєстру забезпечує захист електронних копій бази даних Реєстру від несанкціонованого копіювання, а також фіксацію технічними засобами порушення такого захисту. За письмовим зверненням політичної партії розпорядник Реєстру може надати додатково одну електронну копію бази даних Реєстру, передбачену частиною другою цієї статті. Самостійне виготовлення вторинних електронних копій бази даних Реєстру, а також розповсюдження копій бази даних Реєстру на паперових носіях забороняється.

6. Не пізніш як через два місяці після отримання копії (копій) бази даних Реєстру політична партія зобов'язана повернути розпоряднику Реєстру ці копії бази даних Реєстру.

7. Неповернення політичною партією розпоряднику Реєстру копій баз даних Реєстру в строк, зазначений у частині шостій цієї статті, виявлення незаконно виготовлених або розповсюджених вторинних копій бази даних Реєстру чи її будь-якої частини з використанням примірника копії, який був наданий відповідній партії, є підставою для відмови у видачі копії бази даних Реєстру наступного разу, а також для розгляду питання про притягнення до відповідальності у встановленому законом порядку осіб, винних у незаконному копіюванні та розповсюдженні персональних даних Реєстру.

9. За підсумком перевірки повноти та достовірності персональних даних Реєстру партія може звернутися до органу ведення Реєстру із заявою про виявлені порушення порядку ведення Реєстру (невключення виборця до Реєстру, протиправне або кратне включення особи до Реєстру, неправильності у персональних даних окремих виборців) стосовно осіб, виборча адреса (адреса житла) котрих відноситься до території, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру. Орган ведення Реєстру здійснює перевірку обрунтованості заяви та вживає відповідних заходів у порядку, передбаченому статтями 146 і 147 цього Кодексу.

Стаття 153. Фінансування Державного реєстру виборців

Фінансування діяльності щодо ведення Реєстру, оновлення його матеріальної бази та програмного забезпечення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також (в частині фінансування діяльності органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених цим Кодексом) за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів як фінансування делегованих повноважень.

Стаття 154. Цілі використання персональних даних Реєстру

1. Під час підготовки та проведення загальнонаціональних чи місцевих виборів, всеукраїнського або місцевого референдуму персональні дані Реєстру можуть використовуватися тільки для:

1) складання попередніх списків виборців на виборчих дільницях;

2) уточнення попередніх списків виборців та складання уточнених списків виборців на виборчих дільницях;

3) надання Кабінету Міністрів України, іншим органам виконавчої влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, Центральній виборчій комісії, виборчій комісії Автономної Республіки Крим, територіальним виборчим комісіям статистичної інформації щодо кількісних характеристик виборчого корпусу на відповідній території;

4) перевірки достовірності відомостей про виборців (громадян України), передбаченої частинами другою та третьою цієї статті.

2. Персональні дані Реєстру можуть бути використані відповідно до статті 155 цього Кодексу відповідними виборчими комісіями для перевірки достовірності відомостей про виборців. які поставили свої підписи у підписних листах на підтримку проведення всеукраїнського чи місцевого референдуму, висування кандидата (кандидатів) на виборах, а також відомостей, що надаються до відповідних виборчих комісій щодо кандидатів, уповноважених та довірених осіб, членів ініціативної групи референдуму, кандидатур до складу виборчих комісій.

3. За зверненням Міністерства юстиції України до розпорядника Реєстру персональні дані Реєстру можуть бути використані для перевірки достовірності відомостей про громадян України, які у порядку, встановленому Законом України "Про політичні партії в Україні", своїми підписами підтримали створення політичної партії.

4. Персональні дані Реєстру можуть бути використані для здійснення публічного контролю ведення Реєстру у порядку та в межах, встановлених цим Кодексом.

5. Персональні дані Реєстру можуть бути на підставі закону одноразово використані для первинного наповнення бази даних загальнодержавної системи обліку фізичних осіб після її створення.

6. Використання персональних даних Реєстру для інших цілей, крім зазначених у частинах першій - п'ятій цієї статті, можливе виключно за рішенням суду. Розпорядник Реєстру або орган ведення Реєстру протягом семи днів з дня надання персональних даних виборця на виконання рішення суду інформує про це відповідного виборця, надсилаючи повідомлення на його виборчу адресу.

Стаття 155. Перевірка достовірності відомостей про виборців

1. Перевірка достовірності відомостей про виборців за допомогою персональних даних Реєстру здійснюється щодо:

1) наявності запису про виборця в Реєстрі з відповідними ідентифікаційними даними;

2) відповідності виборчої адреси виборця, зазначеної в персональних даних Реєстру, та його адреси, що перевіряється.

2. Результатом перевірки відомостей про виборця є висновок щодо:

1) наявності у базі даних Реєстру запису щодо цього виборця;

2) достовірності виборчої адреси виборця.

3. Якщо хоча б одна з позицій, зазначених у пунктах 1 - 4 частини першої статті 133 цього Кодексу, у персональних даних Реєстру відрізняється від відповідних відомостей про виборця, які перевіряються, вважається, що запис про такого виборця у базі даних Реєстру відсутній.

4. Якщо при відповідності ідентифікаційних даних виборця його виборча адреса, зазначена в персональних даних Реєстру, відрізняється від його вказаної адреси, відомості про такого виборця вважаються недостовірними.

5. Центральна виборча комісія використовує персональні дані Реєстру для проведення перевірки достовірності відомостей про:

1) кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, документи яких подані для реєстрації до Центральної виборчої комісії;

2) кандидатури, подані для реєстрації уповноваженими представниками чи довіреними особами кандидатів на пост Президента України, представниками чи уповноваженими особами політичних партій - суб'єктів виборчого процесу виборів народних депутатів України;

3) кандидатури, подані для включення до складу окружних (територіальних) виборчих комісій, дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць які утворюються (склад яких формується) Центральною виборчою комісією;

4) учасників зборів громадян України, на яких схвалена ініціатива щодо проведення всеукраїнського референдуму, а також членів ініціативних груп всеукраїнського референдуму, обраних на таких зборах;

5) громадян України, які поставили свої підписи на підписних листах під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму.

6. Окружна (територіальна) виборча комісія може звернутися до відповідного органу ведення Реєстру із запитом щодо перевірки достовірності відомостей про кандидатури, подані до складу дільничних виборчих комісій.

7. Виборча комісія Автономної Республіки Крим може звернутися до відповідного органу ведення Реєстру із запитом щодо перевірки достовірності відомостей про:

1) кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) кандидатури, подані для реєстрації представниками організацій партій у виборчій комісії Автономної Республіки Крим, уповноваженими особами організацій партій;

3) кандидатури, подані до складу дільничних виборчих комісій (у випадках, коли ця комісія утворює дільничні виборчі комісії відповідно до цього Кодексу).

8. Територіальна виборча комісія місцевих виборів може звернутися до відповідного органу ведення Реєстру із запитом щодо перевірки достовірності відомостей про:

1) кандидатів у депутати відповідної місцевої ради;

2) кандидатури, подані для реєстрації представниками організацій партій у відповідній територіальній виборчій комісії, уповноваженими особами організацій партій;

3) кандидатури, подані до складу дільничних виборчих комісій (у випадках, коли ця комісія утворює дільничні виборчі комісії відповідно до цього Кодексу);

4) учасників зборів громадян України - мешканців відповідної територіальної громади, на яких схвалена ініціатива щодо проведення місцевого референдуму, а також членів ініціативних груп місцевого референдуму, обраних на таких зборах;

5) виборців, які поставили свої підписи на підписних листах на підтримку проведення місцевого референдуму, а також осіб, які збирали такі підписи.

9. Сільська, селищна, міська виборча комісія, крім випадків, зазначених у частині восьмій цієї статті, може звернутися також до відповідного органу ведення Реєстру із запитом щодо проведення перевірки достовірності відомостей про:

1) кандидатів на посаду відповідного сільського, селищного, міського голови;

2) кандидатури, подані для реєстрації довіреними особами кандидатів на посаду відповідного сільського, селищного, міського голови, кандидатів у депутати сільської, селищної ради.

Стаття 156. Використання статистичної інформації

1. Центральна виборча комісія як розпорядник Реєстру складає і використовує статистичні відомості Реєстру стосовно кількісних характеристик виборчого корпусу України при утворенні постійних виборчих дільниць та територіальних виборчих округів, вирішенні інших питань організації підготовки та проведення загальнонаціональних виборів, всеукраїнського референдуму.

2. Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, інший центральний орган виконавчої влади може звернутися до розпорядника Реєстру щодо надання статистичної інформації стосовно кількісних характеристик виборчого корпусу України на підставі відомостей Реєстру. Розпорядник Реєстру надає необхідну статистичну інформацію у строк, визначений у зверненні або узгоджений з органом, який звернувся із запитом.

3. Виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальна виборча комісія може звернутися із запитом до відповідних органів ведення Реєстру щодо отримання статистичної інформації, необхідної для вирішення у межах повноважень відповідної виборчої комісії питань організації та підготовки місцевих виборів, місцевого референдуму, стосовно кількісних характеристик виборчого корпусу на окремій виборчій дільниці чи в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Орган ведення Реєстру надає виборчій комісії необхідну статистичну інформацію у строк, зазначений у запиті або узгоджений з виборчою комісією, яка звернулася із запитом.

4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація, інший місцевий орган виконавчої влади, місцева рада, її виконавчий орган можуть звернутися із запитом до відповідних органів ведення Реєстру щодо отримання статистичної інформації стосовно кількісних характеристик виборчого корпусу в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці на підставі відомостей Реєстру. Орган ведення надає необхідну статистичну інформацію у строк, визначений у запиті або узгоджений з органом, який звернувся із запитом.

5. Відомості про кількість виборців у межах районів, міст обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення, районів у містах, Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також у закордонному виборчому окрузі станом на останній день попереднього місяця розміщуються щомісяця на офіційному сайті Центральної виборчої комісії. Зазначені відомості зберігаються у вільному доступі на офіційному сайті Центральної виборчої комісії протягом шести місяців.

6. Органи Реєстру використовують статистичну інформацію органів статистики щодо демографічної ситуації з метою здійснення контролю за повнотою відомостей Реєстру.

Стаття 157. Відповідальність за порушення встановленого порядку ведення Реєстру

1. Законами України передбачається кримінальна, адміністративна та інша юридична відповідальність за зловживання доступом або за несанкціонований доступ до Реєстру, порушення передбачених цим та іншими законами правил захисту персональних даних та програмного забезпечення Реєстру, за протиправне використання та поширення персональних даних Реєстру, інші порушення вимог цього Кодексу щодо порядку ведення Реєстру.

2. Особи несуть відповідальність за:

1) умисне подання до органу ведення Реєстру завідомо недостовірних відомостей або відомостей з метою кратного включення виборця до Реєстру;

2) несанкціонований доступ до Реєстру;

3) несанкціоноване копіювання, розповсюдження та використання отриманої політичною партією копії бази даних Реєстру чи її частини для цілей, не передбачених цим Кодексом.

3. Посадові та службові особи органів Реєстру несуть відповідальність за:

1) порушення правил доступу до Реєстру, порядку використання відомостей Реєстру, порядку копіювання бази даних Реєстру чи її частини;

2) протиправне або несвоєчасне внесення до бази даних Реєстру персональних даних виборця;

3) умисне внесення до бази даних Реєстру завідомо неправдивих відомостей про виборця;

4) обробку даних Реєстру на підставах або у спосіб, що не передбачені цим Кодексом та іншими законами, рішеннями розпорядника Реєстру, прийнятими відповідно до цього Кодексу;

5) знищення записів Реєстру або окремих персональних даних Реєстру на підставах та у спосіб, що не передбачені цим Кодексом;

6) невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків, пов'язаних із забезпеченням повноти, цілісності, захисту та безпеки персональних даних Реєстру;

7) умисне порушення захисту Реєстру, умисне передання відомостей, необхідних для доступу до Реєстру, іншим особам на підставах та у спосіб, що не передбачені цим Кодексом та рішеннями розпорядника Реєстру, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

4. Посадові та службові особи інших органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, закладів, установ, організацій несуть відповідальність за неподання, несвоєчасне подання до органів ведення Реєстру відомостей, передбачених цим Кодексом, чи подання неповних або недостовірних відомостей.

Розділ XI. СПИСКИ ВИБОРЦІВ

Стаття 158. Складання попередніх списків виборців органами ведення Реєстру

1. Після початку виборчого процесу загальнонаціональних виборів кожен орган ведення Реєстру на території України на підставі відомостей Реєстру не пізніш як за двадцять три дні до дня голосування складає та виготовляє попередні списки виборців на звичайних виборчих дільницях та на постійних спеціальних виборчих дільницях у місцях перебування виборців, зазначених у пункті 3 частини другої статті 36 цього Кодексу, у межах території, на яку поширюються повноваження цього органу. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України на підставі відомостей Реєстру у ті ж строки складає попередні списки виборців для кожної постійної закордонної виборчої дільниці.

2. У разі призначення повсюдних місцевих виборів кожен орган ведення Реєстру на території України складає та виготовляє у строки, встановлені частиною першою цієї статті, попередні списки виборців на звичайних виборчих дільницях. Для закордонних виборчих дільниць, а також для спеціальних виборчих дільниць на полярних станціях, в установах виконання покарань попередні списки виборців не складаються.

3. У разі призначення окремих місцевих виборів попередні списки виборців складаються та виготовляються у строки, встановлені частиною першою цієї статті, відповідними органами ведення Реєстру для звичайних виборчих дільниць, розташованих на території адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої проводяться місцеві вибори.

4. До попереднього списку виборців на виборчій дільниці включаються усі виборці, виборча адреса яких відноситься до цієї дільниці відповідно до відомостей Реєстру, крім тих виборців, щодо яких у службових відомостях Реєстру містяться відомості, що засвідчують відсутність виборця за цією виборчою адресою.

5. Члени окружної виборчої комісії загальнонаціональних виборів включаються до списків виборців на одній із виборчих дільниць міста (селища) - центру відповідного територіального виборчого округу, визначеній рішенням цієї комісії, на підставі рішення Центральної виборчої комісії, наданого відповідним органам ведення Реєстру згідно з частиною дев'ятою статті 87 цього Кодексу.

6. Виборець може бути включений до попереднього списку виборців на відповідних виборах тільки один раз тільки на одній виборчій дільниці.

7. Попередній список виборців для відповідної виборчої дільниці виготовляється за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. У попередньому списку виборців не передбачається графа "Підпис виборця".

8. Попередній список виборців має наскрізну нумерацію аркушів та наскрізну нумерацію записів про виборців. Відомості про виборців у списку зазначаються в порядку їх виборчих адрес так, щоб відомості про виборців з однаковою виборчою адресою у списку виборців були розміщені поруч.

9. У попередньому списку виборців зазначаються:

1) прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) виборця;

2) день, місяць, рік народження виборця;

3) виборча адреса виборця (без зазначення поштового індексу і країни проживання);

4) відмітка про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися (за наявності), яка проставляється у графі "Примітки".

10. Попередній список виборців для кожної дільниці, зазначеної у частинах першій - третій цієї статті, виготовляється у трьох примірниках на паперовому носії та в електронному вигляді. Достовірність і повнота відомостей попереднього списку виборців на кожному аркуші кожного примірника попереднього списку виборців на кожному його аркуші засвідчується підписом керівника органу ведення Реєстру і скріплюється печаткою цього органу. Один примірник попереднього списку виборців зберігається в органі ведення Реєстру до закінчення відповідного виборчого процесу.

11. У разі проведення одночасно кількох виборів список виборців на виборчій дільниці є єдиним для усіх таких виборів. У разі проведення одночасно загальнонаціональних і місцевих виборів у списку виборців ставиться відмітка, яка унеможливлює отримання виборчих бюлетенів на місцевих виборах тими виборцями, які не мають права голосу на цих виборах. Порядок поставлення такої відмітки встановлює Центральна виборча комісія.

Стаття 159. Повідомлення виборців про включення до попередніх списків виборців

1. Не пізніш як вісімнадцять днів до дня голосування орган ведення Реєстру надсилає кожному виборцю, включеному до попередніх списків виборців на звичайній виборчій дільниці, іменне запрошення, яким повідомляє про включення його до попереднього списку виборців на відповідній виборчій дільниці, номер виборця у попередньому списку виборців, адресу дільничної виборчої комісії, а також про час і місце голосування.

2. Виборцям, щодо яких у списку виборців є відмітки про їх постійну нездатність самостійно пересуватися відповідно до пункту 4 частини дев'ятої статті 158 цього Кодексу, одночасно повідомляється, що їм буде надана можливість проголосувати за місцем перебування, якщо вони не подадуть до дільничної виборчої комісії письмової заяви про відмову від цієї можливості та бажання проголосувати у приміщенні для голосування.

3. Форма іменного запрошення затверджується Центральною виборчою комісією. Орган ведення Реєстру забезпечує виготовлення необхідної кількості іменних запрошень за рахунок коштів, переданих Центральною виборчою комісією.

Стаття 160. Громадський контроль за складанням попередніх списків виборців

1. Для забезпечення громадського контролю за процесом складання та уточнення попередніх списків виборців та виготовлення списків виборців для голосування органами ведення Реєстру Центральна виборча комісія не пізніше як на двадцятий день з дня початку виборчого процесу загальнонаціональних виборів створює центральну та регіональні (в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) контрольні групи, до складу кожної з яких входять не більше як по дві особи за поданням політичних партій, представлених фракціями у поточному скликанні Верховної Ради України. Подання кандидатур до складу контрольних груп підписується керівником відповідної партії (особою, яка виконує його повноваження), підпис якого скріплюється печаткою партії, і вноситься до Центральної виборчої комісії не пізніш як на п'ятнадцятий день після початку виборчого процесу загальнонаціональних виборів.

2. Члени контрольних груп, зазначених у частині першій цієї статті, мають право знайомитися із перебігом складання попередніх списків виборців органами ведення Реєстру та їх уточнення на виборчих дільницях, а також із виготовленням списків виборців для голосування органами ведення Реєстру. Органи ведення Реєстру, регіональні органи адміністрування Реєстру зобов'язані сприяти членам контрольних груп у реалізації їх прав.

3. Контрольні групи, зазначені у частині першій цієї статті, припиняють свою діяльність у день голосування на відповідних виборах.

Стаття 161. Передання попередніх списків виборців окружним чи територіальним виборчим комісіям

1. Орган ведення Реєстру (крім органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ) не пізніш як за двадцять один день до дня голосування надає попередні списки виборців на виборчих дільницях у двох примірниках на паперових носіях та в електронному вигляді:

1) відповідній окружній виборчій комісії загальнонаціональних виборів - у випадку, зазначеному у частині першій статті 158 цього Кодексу;

2) відповідній районній, міській (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) виборчій комісії - у випадках, зазначених у частинах другій та третій статті 158 цього Кодексу, крім випадку, зазначеного у пункті 3 цієї частини;

3) відповідній сільській, селищній, міській (міста районного значення) виборчій комісії - у разі проведення позачергових або перших виборів голови відповідної громади, старости, позачергових, перших або проміжних виборів депутатів (депутата) відповідної місцевої ради..

2. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України не пізніш як за двадцять один день до дня голосування на загальнонаціональних виборах надає один примірник попередніх списків виборців на закордонних виборчих дільницях на паперових носіях та в електронному вигляді Центральній виборчій комісії.

3. Окружна (територіальна) виборча комісія контролює своєчасність складання попередніх списків виборців органами ведення Реєстру на відповідній території. Ненадання попередніх списків виборців до окружної (територіальної) виборчої комісії у строк, встановлений частиною першою цієї статті, невідкладно оскаржується виборчою комісією до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

4. Передання попередніх списків виборців окружній (територіальній) виборчій комісії здійснюється керівником органу ведення Реєстру на засіданні цієї комісії. Про передання зазначених списків виборців складається акт за формою і в порядку, встановлених частиною десятою статті 115 цього Кодексу. Один примірник акта зберігається в органі ведення Реєстру, інший - у виборчій комісії.

Стаття 162. Передання попередніх списків виборців дільничним виборчим комісіям

1. Окружна (територіальна) виборча комісія не пізніш як за п'ятнадцять днів до дня голосування передає на своєму засіданні кожній дільничній виборчій комісії відповідного територіального виборчого округу (адміністративно-територіальної одиниці) попередній список виборців на відповідній виборчій дільниці, отриманий від органу ведення Реєстру у порядку, визначеному статтею 158 цього Кодексу, в одному примірнику. Другий примірник списку виборців зберігається в окружній (територіальній) виборчій комісії.

2. Від імені дільничної виборчої комісії попередній список виборців отримують не менше трьох членів цієї комісії, які представляють різних суб'єктів подання кандидатур, зазначених у частині першій статті 87 цього Кодексу. Одним із зазначених трьох членів комісії повинен бути голова комісії, а у разі неможливості - заступник голови або секретар комісії.

3. Про передання дільничній виборчій комісії попереднього списку виборців складається акт у двох примірниках за формою і в порядку, встановлених частиною десятою статті 115 цього Кодексу. Перший примірник акта зберігається в окружній чи територіальній виборчій комісії, другий разом із примірником попереднього списку виборців надається дільничній виборчій комісії.

4. При проведенні загальнонаціональних виборів органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України не пізніш як за двадцять днів до дня голосування передає попередні списки виборців на постійних закордонних виборчих дільницях закордонним дипломатичним установам України. Зміст попередніх списків виборців може передаватися за допомогою технічних засобів зв'язку з наступним переданням цих списків на паперових носіях у встановленому порядку. Зазначені дипломатичні установи невідкладно надають списки виборців в одному примірнику відповідним дільничним виборчим комісіям постійних закордонних виборчих дільниць.

Стаття 163. Складання попередніх списків виборців дільничними виборчими комісіями спеціальних виборчих дільниць

1. Список виборців на спеціальній виборчій дільниці, утвореній в одному з місць перебування виборців, зазначених у пунктах 1, 2, 4 - 7 (при проведенні місцевих виборів - пунктів 1 та 2) частини другої статті 36 цього Кодексу, складається відповідною дільничною виборчою комісією не пізніш як за сім днів до дня голосування за формою, зазначеною у частині шостій статті 150 цього Кодексу, на підставі відомостей, поданих керівником відповідного закладу, установи, капітаном судна, керівником полярної станції, командиром військової частини (формування).

2. Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, подаються в одному примірнику за підписом керівника відповідного закладу, установи, капітана судна, керівника полярної станції, командира військової частини (формування) і засвідчуються відповідною печаткою. Особа, уповноважена підписати зазначені відомості, забезпечує не пізніш як за вісім днів до дня голосування подання цих відомостей дільничній виборчій комісії та несе відповідальність їх повноту та достовірність.

3. У поданні, зазначеному у частині другій цієї статті, зазначаються відомості щодо виборців, передбачені частиною сьомою статті 63 цього Закону. У поданні керівника стаціонарного лікувального закладу, слідчого ізолятора зазначається також орієнтовний строк перебування кожного виборця у відповідному закладі. Виборці, які повинні покинути відповідний заклад до дня голосування, до подання, зазначеного у частині другій цієї статті, та до списку виборців на такій дільниці не включаються.

4. При складанні попереднього списку виборців на спеціальній виборчій дільниці для місцевих виборів до списку виборців не включаються виборці, виборча адреса яких не відноситься до адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої проводяться відповідні місцеві вибори.

5. У разі одночасного проведення загальнонаціональних та місцевих виборів дільнична виборча комісія при складанні списку виборців забезпечує дотримання вимог, зазначених у частині одинадцятій статті 158 цього Кодексу.

5. Після складення списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, зазначеній у частині першій цієї статті, один примірник списку виборців передається до відповідної окружної (при проведенні місцевих виборів - територіальної) виборчої комісії. Зміст списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, утвореній на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях, передається до окружної виборчої комісії за допомогою технічних засобів зв'язку.

6. Окружна (територіальна) виборча комісія не пізніше наступного дня після отримання примірника списку виборців, зазначеного у частині п'ятій цієї статті, передає відомості про виборців, включених до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, засвідчені головою комісії та скріплені печаткою комісії, органам ведення Реєстру відповідно до виборчих адрес виборців, включених до такого списку.

Стаття 164. Складання попередніх списків виборців дільничними виборчими комісіями тимчасових закордонних виборчих дільниць

1. При проведенні загальнонаціональних виборів попередній список виборців на тимчасовій закордонній дільниці складається дільничною виборчою комісією не пізніш як за сім днів до дня голосування на підставі відомостей, поданих керівником відповідної закордонної дипломатичної установи України, командиром військової частини (формування), дислокованого за межами України. Зазначені відомості подаються не пізніш як за вісім днів до дня голосування в одному примірнику за підписом керівника установи, командира військової частини (формування) і засвідчуються відповідною печаткою. Після складення списку виборців його зміст невідкладно передається до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України технічними засобами зв'язку.

2. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України не пізніше наступного дня після отримання змісту цього списку виборців, зазначеного у частині першій цієї статті, передає відомості про виборців, включених до такого списку, органам ведення Реєстру відповідно до виборчих адрес цих виборців,.

Стаття 165. Ознайомлення зі списком виборців на виборчій дільниці

1. Дільнична виборча комісія не пізніше наступного дня після отримання попереднього списку виборців на виборчій дільниці у порядку і в строки, передбачені відповідно частинами першою та четвертою статті 162 цього Кодексу, чи після складення попереднього списку виборців на дільниці надає цей список виборців для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

2. Попередній список виборців повинен бути доступним для ознайомлення виборцями, представниками інших суб'єктів виборчого процесу не менше 12 годин кожного дня (крім часу засідання відповідної дільничної виборчої комісії).

3. Дільнична виборча комісія організовує чергування членів комісії для забезпечення доступності попереднього списку виборців протягом часу, зазначеного у частині другій цієї статті. Розклад часу, відведеного для ознайомлення виборців із списками виборців, вивішується на стенді офіційних матеріалів комісії, зазначеному у частині сьомій статті 115 цього Кодексу.

4. Кожен виборець, незалежно від його виборчої адреси, має право ознайомитися із попереднім списком виборців на будь-якій виборчій дільниці у приміщенні відповідної дільничної виборчої комісії та перевірити правильність відомостей, внесених до списку виборців.

5. Ознайомлення виборців із попереднім списком виборців на виборчій дільниці припиняється за чотири дні до дня голосування.

Стаття 166. Порядок оскарження неправильностей у попередніх списках виборців

1. Виборець, кандидат, партія (організація партії) - суб'єкт відповідного виборчого процесу, офіційний спостерігач має право оскаржити допущені при складанні попереднього списку виборців на виборчій дільниці неправильності, у тому числі невключення чи неправильне включення до списку виборців його або інших осіб, невідповідності у їх персональних даних, зокрема у виборчій адресі, а також наявність чи відсутність відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися.

2. Скарга виборця чи іншого суб'єкта виборчого процесу, зазначеного у частині першій цієї статті, стосовно попереднього списку виборців на виборчій дільниці, зазначеній у частинах першій - третій статті 158 цього Кодексу, адресована відповідному органу ведення Реєстру, може бути подана до відповідної дільничної чи окружної (територіальної) виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Реєстру.

3. Скарга стосовно попереднього списку виборців на виборчій дільниці, зазначеній у частині першій статті 163 цього Кодексу, адресується та подається до відповідної дільничної або окружної (територіальної) виборчої комісії, а на виборчій дільниці, зазначеній у частині першій статті 164 цього Кодексу - до відповідної дільничної або Центральної виборчої комісії.

4. Скарга щодо кратного включення виборців до попередніх списків виборців на одній чи різних виборчих дільницях може бути подана до Центральної виборчої комісії як розпорядника Реєстру.

5. Позовна заява виборця чи іншого суб'єкта виборчого процесу, зазначеного у частині першій цієї статті, стосовно неправильностей у попередньому списку виборців на виборчій дільниці може бути подана до місцевого суду у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Стосовно списків виборців на закордонних виборчих дільницях позовна заява подається до місцевого суду за місцем знаходження Центральної виборчої комісії.

6. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, може бути подана не пізніш як за п'ять днів до дня голосування. Така скарга, що надійшла до дільничної чи окружної виборчої комісії, невідкладно передається відповідному органу ведення Реєстру.

7. Виборча комісія (крім дільничних виборчих комісій спеціальних виборчих дільниць, зазначених у частині першій статті 163 цього Кодексу), яка самостійно або при розгляді скарг, зазначених у частині другій цієї статті, виявила неправильності у попередніх списках виборців, приймає рішення про звернення із цих підстав до відповідного органу ведення Реєстру щодо уточнення відомостей у попередньому списку виборців. Комісія невідкладно, однак не пізніш як за чотири дні до дня голосування, передає зазначене рішення разом із скаргою та доданими до неї документами до відповідного органу ведення Реєстру.

8. Якщо виборча комісія виявляє підстави для можливого включення цього виборця до списків виборців на одній чи кількох інших дільницях, вона невідкладно повідомляє відповідний орган ведення Реєстру про інші можливі місця включення цієї особи до списків виборців.

9. Орган ведення Державного реєстру виборців забезпечує розгляд скарг виборців у порядку, встановленому статтями 146 та 147 цього Кодексу, приймає відповідне рішення і надає відповідь суб'єкту звернення по суті його скарги не пізніш як на п'ятий день з дня отримання скарги, однак не пізніш як за три дні до дня голосування.

10. Суд, який прийняв рішення за позовом, зазначеним у частині п'ятій цієї статті, не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, однак не пізніш як за три дні до дня голосування передає зазначене рішення до відповідного органу ведення Реєстру, а також до відповідної дільничної виборчої комісії.

Стаття 167. Порядок уточнення списків виборців органами ведення Реєстру

1. Орган ведення Реєстру, який отримав скарги, зазначені в частині другій статті 166 цього Кодексу, повідомлення та рішення, зазначені в частинах восьмій - десятій статті 166 цього Кодексу, а також рішення про утворення та зміни у складі виборчих комісій, зазначені у частині дев'ятій статті 88, частині дванадцятій статті 96, частині одинадцятій статті 104, частині одинадцятій статті 106 цього Кодексу, та додані до них документи, за необхідності невідкладно проводить перевірку цих відомостей у порядку, передбаченому статтями 146 та 147 цього Кодексу, у тому числі із зверненням до виборця, якого це стосується, та не пізніш як за три дні до дня голосування вносить відповідні зміни або службові відмітки до персональних даних виборців у Реєстрі. Про внесення змін до відомостей Реєстру або про відмову в разі, якщо наявність неправильностей у списках виборців не підтвердилася, орган ведення Реєстру повідомляє відповідні виборчі комісії, виборця, якого це стосується, а також суб'єкта звернення зі скаргою. Такі зміни враховуються органом ведення Державного реєстру виборців при виготовленні уточнених списків виборців.

2. Орган ведення Реєстру невідкладно вносить відповідні зміни до персональних відомостей Реєстру на виконання рішень суду, зазначених у частині десятій статті 166 цього Кодексу, які надійшли не пізніш як за три дні до дня голосування, та рішень Центральної виборчої комісії за підсумком розгляду скарг щодо кратного включення виборців до попередніх списків виборців.

Стаття 168. Виготовлення уточнених списків виборців органами ведення Реєстру

1. Орган ведення Реєстру (крім органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України) не пізніш ніж за три дні до дня голосування виготовляє уточнені списки виборців на виборчих дільницях, зазначених у частинах першій - третій статті 158 цього Кодексу, за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, на паперовому носії у двох примірниках та в електронному вигляді.

2. Уточнений список виборців повинен відповідати вимогам, встановленим частинами восьмою та дев'ятою статті 158 цього Кодексу. Уточнений список виборців містить графу для підписів виборців за отримання виборчого бюлетеня. У разі проведення одночасно загальнонаціональних та місцевих виборів у списку виборців передбачаються окремі графи для підписів виборця за отримання виборчого бюлетеня для таких виборів. Достовірність і повнота відомостей уточненого списку виборців на кожному його аркуші засвідчується на кожному аркуші кожного примірника списку підписом керівника органу ведення Державного реєстру виборців і скріплюється печаткою цього органу.

3. Виборець може бути включений до уточненого списку виборців лише один раз і лише на одній виборчій дільниці. Центральна виборча комісія, органи ведення Реєстру, інші виборчі комісії у межах своїх повноважень, суди при розгляді спорів щодо списків виборців вживають необхідних заходів щодо недопущення кратного включення будь-якого виборця до уточнених списків виборців.

4. Виборець, включений до складу окружної (територіальної) виборчої комісії після складання попередніх списків виборців, який має виборчу адресу за межами населеного пункту, де знаходиться окружна (територіальна) виборча комісія, включається органом ведення Реєстру до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці у населеному пункті за місцем знаходження окружної (територіальної) виборчої комісії. Така особа не включається до уточненого списку виборців за своєю виборчою адресою.

5. Виборець, включений до складу дільничної виборчої комісії, включається до уточненого списку виборців на виборчій дільниці, де він є членом комісії. Такий виборець не включається до уточненого списку виборців за своєю виборчою адресою, якщо відповідно до цієї адреси зазначений виборець віднесений до іншої виборчої дільниці.

6. Виборець, чиї повноваження у складі окружної, територіальної чи дільничної виборчої комісії припинені достроково, однак не пізніш як за три дні до дня голосування, не включається до уточненого списку виборців на виборчій дільниці, де він був включений до списку виборців у зв'язку із здійсненням повноважень члена виборчої комісії, і включається до списку виборців для голосування за своєю виборчою адресою.

7. Орган ведення Реєстру не включає до уточненого списку виборців, щодо яких він отримав відомості про включення їх до списків виборців на спеціальних чи закордонних виборчих дільницях відповідно до частини шостої статті 163, частини другої статті 164 чи частини сьомої статті 170 цього Кодексу. Орган ведення Реєстру включає до уточненого списку виборців на звичайних виборчих дільницях за їх виборчими адресами тих виборців, які відповідно до відомостей, зазначених у частині сьомій статті 170 цього Кодексу, виключені із уточненого списку виборців на відповідній спеціальній виборчій дільниці у зв'язку з тим, що вони вибули із відповідного лікувального закладу, слідчого ізолятора.

8. Орган ведення Реєстру не включає до уточненого списку виборців за їх виборчими адресами виборців, які змінили місце голосування без зміни виборчої адреси відповідно до статті, цього Кодексу.

9. Список виборців для голосування на виборчій дільниці є виборчим документом. Орган ведення Реєстру відповідає за повноту і точність виготовлених ним уточнених списків виборців, їх відповідність вимогам цього Кодексу та своєчасне надання дільничним виборчим комісіям.

Стаття 169. Передання уточнених списків виборців для голосування виборчим комісіям

1. Уточнені списки виборців, виготовлені органом ведення Реєстру, в одному примірнику передаються відповідній дільничній виборчій комісії виборчої дільниці, зазначеної у частинах першій - третій статті 158 цього Кодексу, уповноваженим працівником органу ведення Реєстру на засіданні окружної (територіальної) виборчої комісії, на якому дільничним виборчим комісіям передаються виборчі бюлетені відповідно до частини першої статті 225 цього Кодексу. При отриманні уточненого списку виборців представники дільничної виборчої комісії передають окружній виборчій комісії примірник попереднього списку виборців.

2. Уточнені списки виборців на електронному носії передаються органом ведення Реєстру окружній (територіальній) виборчій комісії до початку засідання, зазначеного у частині першій цієї статті.

3. Окружна (територіальна) виборча комісія складає акт за формою і в порядку, встановлених частиною десятою статті 115 цього Кодексу про передання дільничним виборчим комісіям примірників уточнених списків виборців, а окружній (територіальній) виборчій комісії - уточнених списків виборців на електронному носії та передання дільничними виборчими комісіями попередніх списків виборців окружній виборчій комісії. Зазначений акт підписується також уповноваженим працівником органу ведення Державного реєстру виборців. Один примірник акта зберігається у відповідній окружній виборчій комісії, другий передається до органу ведення Державного реєстру виборців.

4. Дільнична виборча комісія надає уточнений список виборців для загального ознайомлення у порядку, встановленому частинами першою - четвертою статті 165 цього Кодексу, до дня голосування.

Стаття 170. Порядок уточнення списків виборців дільничними виборчими комісіями

1. Дільнична виборча комісія, яка самостійно складала попередній список виборців, розглядає подані до неї скарги, зазначені у частині четвертій статті 166 цього Кодексу, та приймає щодо них рішення не пізніш як за два дні до дня голосування.

2. Дільнична виборча комісія при розгляді скарг щодо списків виборців на спеціальних виборчих дільницях, зазначених у частині першій статті 163 цього Кодексу, має право звернутися до відповідного органу ведення Реєстру щодо перевірки та уточнення інформації про виборчу адресу чи інших персональних даних виборця.

3. Орган ведення Реєстру надає виборчим комісіям відповідь на звернення, зазначене у частині другій цієї статті, не пізніш як на наступний день після отримання звернення виборчої комісії, але не пізніш як за три дні до дня голосування.

4. Керівник закладу, установи, командир військової частини (формування), де утворена спеціальна виборча дільниця, подають відповідній дільничній виборчій комісії відомості про виборців, які вибули з закладу, установи, місця дислокації військової частини (формування) або прибули до закладу, установи, місця дислокації військової частини (формування) після строку, зазначеного у частині першій статті 163 цього Кодексу. Такі відомості подаються не пізніш як за два дні до дня голосування у двох примірниках за підписом керівника відповідного закладу, установи, командира військової частини (формування) і засвідчуються відповідною печаткою.

5. Дільнична виборча комісія невідкладно після отримання передає один примірник відомостей, зазначених у частині четвертій цієї статті, до окружної (територіальної) виборчої комісії. Окружна (територіальна) виборча комісія невідкладно передає такі відомості до органів ведення Реєстру за виборчими адресами відповідних виборців.

6. Дільнична виборча комісія, яка самостійно складала попередній список виборців, вносить уточнення до змісту списку виборців на виборчій дільниці:

1) на підставі власних рішень, зазначених у частині першій цієї статті;

2) на підставі відповідей органу ведення Реєстру, зазначених у частині третій цієї статті;

3) на виконання рішень суду щодо спику виборців на цій дільниці;

5) на підставі подань, зазначених у частині четвертій цієї статті.

7. При уточненні списків виборців для місцевих виборів до уточненого списку виборців не включаються виборці, виборча адреса яких не відноситься до відповідної адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої проводяться місцеві вибори.

8. Члени дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці включаються до списку виборців на цій виборчій дільниці на підставі рішень відповідної окружної (територіальної) виборчої комісії про формування та зміни складу дільничної виборчої комісії.

9. Дільнична виборча комісія, яка самостійно складала попередній список виборців, за підсумками уточнення змісту списку виборців не пізніш як за два дні до дня голосування виготовляє у двох примірниках уточнений список виборців на цій виборчій дільниці за формою, зазначеною у частині четвертій статті 168 цього Кодексу. Достовірність і точність відомостей уточненого списку виборців на кожному його аркуші засвідчується підписами голови та секретаря дільничної виборчої комісії та скріплюється печаткою комісії. Другий примірник списку виборців для голосування на такій дільниці передається окружній виборчій комісії при отриманні виборчих бюлетенів відповідно до частини першої статті 225 цього Кодексу.

10. Внесення змін та уточнень до уточненого списку виборців на спеціальній виборчій дільниці після його виготовлення не допускається.

11. Виборець, який поступив до лікувального закладу в тому ж населеному пункті, де він має виборчу адресу, може звернутися до виборчої комісії звичайної виборчої дільниці, де він включений до списку виборців, щодо можливості проголосувати за місцем свого перебування в порядку та у строки, передбачені частиною четвертою статті 230 цього Кодексу. У цьому разі до списку виборців для голосування на спеціальній виборчій дільниці він не включається.

Стаття 171. Внесення змін до уточненого списку виборців

1. Дільнична виборча комісія вносить зміни та уточнення до уточненого списку виборців, виготовленого органом ведення Реєстру, лише у випадках, зазначених у частинах другій, четвертій та восьмій цієї статті.

2. Дільнична виборча комісія вносить зміни до уточненого списку виборців на підставі рішення суду, яке поступило до дільничної виборчої комісії або надане виборцем до 20 години напередодні дня голосування, на засіданні комісії, зазначеному у статті 231 цього Кодексу.

3. Виборець, який виявив неправильності в уточненому списку виборців (у тому числі безпідставне включення або безпідставне виключення особи зі списку виборців), має право невідкладно до 14 години напередодні дня голосування звернутися зі скаргою до відповідного органу ведення Реєстру. Органи ведення Реєстру організують свою роботу, у тому числі напередодні дня голосування, у такий спосіб, щоб забезпечити прийняття та невідкладний розгляд скарг виборців.

4. Якщо у підсумку розгляду скарги виборця, зазначеної у частині третій цієї статті, орган ведення Реєстру виявить неправильність в уточненому списку виборців (у тому числі безпідставне включення або безпідставне виключення особи з уточненого списку виборців), він не пізніш як о 18 годині напередодні дня голосування письмово за підписом керівника органу ведення Реєстру, засвідченого печаткою органу, повідомляє відповідну дільничну виборчу комісію про виявлену неправильність та про доручення внести відповідну зміну до уточненого списку виборців.

5. Дільнична виборча комісія вносить зміни до уточненого списку виборців з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, на своєму засіданні, зазначеному у статті 231 цього Кодексу.

6. При включенні виборця до уточненого списку виборців на виборчій дільниці з підстав, зазначених у частинах другій та четвертій цієї статті, відомості про нього вносяться у кінці списку виборців. При цьому у графі "Примітки" зазначаються дата і номер відповідного рішення суду, дата і вхідний номер повідомлення органу ведення Реєстру, які стали підставою включення виборця до списку виборців.

7. Виключення з уточненого списку виборців осіб, які протиправно включені до нього, здійснюється шляхом викреслення відомостей про виборця, що засвідчується записом "Виключено" та підписами голови, заступника голови та секретаря комісії у графі "Підпис виборця". При цьому у графі "Примітки" зазначаються дата і номер відповідного рішення суду або дата і вхідний номер повідомлення органу ведення Реєстру, які стали підставою виключення особи зі списку виборців.

8. У разі виявлення у день голосування неточностей та технічних описок у написанні прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові виборця, його дати народження, номера будинку, квартири адреси місця проживання, якщо, незважаючи на такі неточності та описки, є зрозумілим, що до списку виборців включено саме того виборця, який прибув на виборчу дільницю для голосування, і такі неточності та описки не ставлять під сумнів право голосу особи, голова, заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії спільно вносять відповідні виправлення в уточнений список виборців. Таке виправлення засвідчується записом "Виправлено" та підписами голови, заступника голови та секретаря комісії у графі "Примітки" уточненого списку виборців. Про таке виправлення дільнична виборча комісія повідомляє відповідний орган ведення Реєстру не пізніш як на п'ятий день після дня голосування.

9. У день голосування вносити зміни до уточненого списку виборців забороняється.

Стаття 172. Особливості уточнення списку виборців на закордонній виборчій дільниці

1. Виборець, який на день голосування перебуватиме за межами України, однак не включений до списку виборців на жодній закордонній виборчій дільниці і не отримав перед вибуттям з України відкріпного посвідчення відповідно до статті 175 цього Кодексу, не пізніш як за сім днів до дня голосування може особисто подати до дільничної виборчої комісії відповідної закордонної виборчої дільниці письмову заяву про включення до списку виборців на цій дільниці із зазначенням місця проживання, а також один із документів, передбачених у частинах четвертій або п'ятій статті 10 цього Кодексу.

2. Дільничні виборчі комісії закордонних виборчих дільниць невідкладно передають за допомогою технічних засобів зв'язку до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України власні звернення щодо виявлених неточностей у списку виборців, подані до виборчої комісії скарги щодо списку виборців, а також заяви виборців, зазначені у частині першій цієї статті.

3. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України після отримання звернень, скарг, заяв, зазначених у частині другій цієї статті, за необхідності невідкладно проводить перевірку відповідних відомостей у порядку, передбаченому статтями 146 та 147 цього Кодексу, та вносить відповідні зміни або службові відмітки до персональних даних виборців у Реєстрі. Про внесення змін чи службових відміток до Реєстру або про відмову в разі, якщо наявність неправильностей у списках виборців не підтвердилася, орган ведення Реєстру повідомляє відповідні дільничні виборчі комісії, а також суб'єкта звернення зі скаргою через відповідну дипломатичну установу України.

4. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України вносить відповідні зміни до персональних відомостей Реєстру на виконання рішень суду, зазначених у частині десятій статті 166 цього Кодексу, та рішень Центральної виборчої комісії за підсумком розгляду скарг щодо кратного включення виборців до попередніх списків виборців.

5. Не пізніш як за десять днів до дня виборів до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України за формою, передбаченою частинами четвертою та п'ятою статті 149 цього Кодексу, подають відомості:

1) керівники закордонних дипломатичних установ України - про громадян України, які прийняті на консульський облік та зняті з консульського обліку після останнього поновлення персональних даних Реєстру;

2) Міністерство оборони України та Міністерство внутрішніх справ України - про громадян України - виборців, які прибули для проходження служби у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, та які вибули з зазначених військових частин (формувань), після останнього поновлення персональних даних Реєстру.

6. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України опрацьовує подання, зазначені у частині п'ятій цієї статті, у порядку, встановленому статтею 149 цього Кодексу.

7. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України вносить уточнення до списків виборців на закордонних виборчих дільницях на підставі:

1) підсумку розгляду звернень та скарг, зазначених у частині другій цієї статті;

2) розгляду відомостей органів, зазначених у частині п'ятій цієї статті;

3) рішень суду чи Центральної виборчої комісії про включення до складу чи виключення зі складу відповідної дільничної виборчої комісії відповідних осіб;

4) рішень Центральної виборчої комісії про включення до складу чи виключення зі складу відповідної дільничної виборчої комісії відповідних осіб;

5) зміни виборцями місця голосування без зміни виборчої адреси.

8. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України не пізніш ніж за п'ять днів до дня голосування виготовляє у трьох примірниках уточнені списки виборців для закордонних виборчих дільниць за формою, визначеною частиною восьмою статті 168 цього Кодексу.

9. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України передає списки виборців для голосування на закордонних виборчих дільницях дільничним виборчим комісіям через відповідні закордонні дипломатичні установи України. Списки виборців передаються разом із виборчими бюлетенями відповідно до статті 225 цього Кодексу. При необхідності зміст списків виборців попередньо передається за допомогою технічних засобів зв'язку.

10. Орган ведення реєстру у Міністерстві закордонних справ України забезпечує своєчасне повідомлення відповідних органів ведення Реєстру про включення до списків виборців для голосування на закордонних виборчих дільницях виборців з виборчими адресами на території України.

11. Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці не має права вносити зміни та уточнення до уточненого списку виборців, виготовленого органом ведення Реєстру.

Розділ XII. ЗМІНА МІСЦЯ ГОЛОСУВАННЯ БЕЗ ЗМІНИ ВИБОРЧОЇ АДРЕСИ

Стаття 173. Право виборця на тимчасову зміну місця голосування

1. Право виборця на тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси є засобом гарантування загального та рівного виборчого права на загальнонаціональних виборах.

2. Право на тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси на загальнонаціональних виборах має кожен виборець, який з об'єктивних причин у день голосування на таких виборах (день повторного голосування) перебуває:

1) за межами адміністративно-територіальної одиниці, зазначеної у частині другій статті 133 Конституції України, до якої відноситься його виборча адреса (у тому числі за межами України);

2) на території України, якщо його виборча адреса віднесена до однієї з закордонних виборчих дільниць.

3. На місцевих виборах виборець не має права на тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси.

Стаття 174. Порядок і строки звернення виборця щодо тимчасової зміни місця голосування

1. Виборець, який під час виборчого процесу до дня голосування включно вибув або має вибути з населеного пункту, де він включений до списку виборців на звичайній виборчій дільниці, за межі України чи адміністративно-територіальної одиниці, зазначеної у частині другій статті 133 Конституції України, до якої віднесена його виборча адреса, може звернутися до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою або за місцем перебування (у разі виїзду за межі України - до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України (у тому числі через відповідну закордонну дипломатичну установу України) з письмовою заявою про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси.

2. Виборець, який має виборчу адресу за межами України і до дня голосування включно повернувся або має повернутися в Україну, може звернутися з заявою, зазначеною у частині першій цієї статті, до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України (у тому числі через дільничну виборчу комісію закордонної виборчої дільниці чи закордонну дипломатичну установу України) або за місцем свого перебування в Україні.

3. У заяві виборця про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси (далі - заява про зміну місця голосування) зазначаються ідентифікаційні персональні дані виборця - прізвище, власне ім'я (усі власні імена), по батькові (за наявності), дата та місце народження, виборча адреса, а також мотивування необхідності тимчасової зміни місця голосування та місце перебування (населений пункт, район, область) у день голосування (навчання або робота у зазначеному місці, проживання разом з сім'єю, статус внутрішньо переміщеної особи, інші поважні підстави).

4. Заява про зміну місця голосування може бути подана до відповідного органу ведення Реєстру (дільничної виборчої комісії після початку виборчого процесу, але не пізніш як за сім днів до дня голосування.

Стаття 175. Порядок тимчасової зміни місця голосування виборця

1. При поданні заяви про зміну місця голосування на території України виборець пред'являє уповноваженому працівнику органу ведення Державного реєстру виборців, який приймає заяву, один з документів, зазначених у пунктах 1 чи 2 частини першої статті 10 цього Кодексу, та (при намірі проголосувати у закордонному виборчому окрузі, крім держав, до яких дозволений виїзд громадян України за паспортом громадянина України) один із документів, зазначених у пунктах 4 - 6 частини першої статті 10 цього Кодексу, а також документи, які підтверджують підставу тимчасової зміни місця голосування виборця. Орган ведення Реєстру виготовляє копії зазначених документів, які зберігаються разом із заявою виборця. Подана заява реєструється органом ведення Реєстру у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

2. При поданні заяви про зміну місця голосування за межами території України пред'являє уповноваженому члену дільничної виборчої комісії відповідної закордонної виборчої дільниці (уповноваженому працівнику закордонної дипломатичної установи України), який приймає заяву, один із документів, зазначених у пунктах 4 - 6 частини першої статті 10 цього Кодексу, а також документи, які підтверджують підставу тимчасової зміни місця голосування виборця. Дільнична виборча комісія, закордонна дипломатична установа України невідкладно передає заяву виборця та додатні до неї документи (їх копії) до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України за допомогою засобів технічного зв'язку.

3. Орган ведення Реєстру невідкладно перевіряє відомості, вказані у заяві виборця про зміну місця голосування, стосовно їх повноти та відповідності документу, що посвідчує особу та громадянство України виборця. Якщо заява не містить даних, необхідних для прийняття відповідного рішення, і зазначені недоліки неможливо невідкладно усунути, заява повертається виборцю із роз'ясненням встановлених недоліків та порядку їх усунення.

4. Орган ведення Реєстру (дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці, закордонна дипломатична установа України) надає виборцям необхідну правову допомогу при поданні заяви про зміну місця голосування, зокрема, сприяє виборцю у визначенні територіального виборчого округу та виборчої дільниці, на якій може проголосувати виборець за місцем перебування виборця у день голосування.

5. Заява виборця про зміну місця голосування виборця розглядається органом ведення Реєстру невідкладно. Під час розгляду заяви орган ведення Реєстру перевіряє, чи включені персональні дані заявника до бази даних Реєстру, чи має заявник право голосу на виборах, а також чи вже змінював заявник місце голосування на відповідних виборах.

6. Якщо за підсумками розгляду встановлено обґрунтованість заяви про тимчасову зміну місця голосування, керівник органу ведення Реєстру видає відповідний наказ про тимчасову зміну місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси. Зазначений наказ є підставою для внесення відповідної службової відмітки до персональних даних виборця у Реєстрі.

7. Про тимчасову зміну місця голосування орган ведення Реєстру (дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці) видає виборцю посвідчення про тимчасову зміну місця голосування за формою, встановленою Центральною виборчою комісією відповідно до статті 175 цього Кодексу. Виборець засвідчує отримання посвідчення про тимчасову зміну місця голосування шляхом поставлення свого підпису у журналі обліку виданих посвідчень.

8. Орган ведення Реєстру відмовляє у задоволенні заяви особи про тимчасову зміну місця голосування лише з таких підстав:

1) якщо заяву подано пізніше ніж за десять днів до дня голосування;

2) якщо встановлено, що особа, яка звернулася з заявою, не має права голосу;

3) якщо до заяви не додано документів, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування;

4) якщо надані документи не обґрунтовують необхідність тимчасової зміни місця голосування;

5) якщо місце перебування виборця у день голосування належить до тієї ж адміністративно-територіальної одиниці, зазначеної у частині другій статті 133 Конституції України, що й виборча адреса виборця.

9. У разі відмови у задоволенні заяви особи про тимчасову зміну місця голосування керівник органу ведення Реєстру видає наказ із зазначенням вичерпних підстав відмови. Особі, якій відмовлено у заяві, видається копія зазначеного наказу.

10. Відмова у задоволенні заяви про тимчасову зміну місця голосування може бути оскаржена до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду виборчого спору.

Стаття 176. Форма посвідчення про тимчасову зміну місця голосування

1. Форма посвідчення про тимчасову зміну місця голосування та способи захисту бланку такого посвідчення встановлюються Центральною виборчою комісією не пізніш як за шістдесят днів до дня голосування.

2. На бланку посвідчення про тимчасову зміну місця голосування зазначаються назва виборів і день голосування на виборах.

3. На бланку посвідчення передбачаються місця для:

1) прізвища, імені, по батькові виборця, якому видано відкріпне посвідчення;

2) номера територіального виборчого округу та назви органу ведення Реєстру або зазначення закордонного виборчого округу та номера закордонної виборчої дільниці, де воно було видане;

3) номера територіального або зазначення закордонного виборчого округу, номера виборчої дільниці, на якій виборець має намір проголосувати;

4) прізвища та підпису керівника органу ведення Реєстру, який видав посвідчення;

5) дати отримання виборцем посвідчення;

6) відтиску печатки органу ведення Реєстру або дільничної виборчої комісії;

7) підпису виборця, який отримав відкріпне посвідчення.

4. Бланки відкріпних посвідчень мають єдину нумерацію у всьому єдиному загальнодержавному виборчому окрузі.

Стаття 177. Виготовлення та облік бланків посвідчень про тимчасову зміну місця голосування

1. Посвідчення про тимчасову зміну місця голосування (далі - посвідчення) виготовляються у кількості двох відсотків від кількості виборців, персональні дані яких внесені до Реєстру станом на початок виборчого процесу.

2. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення бланків посвідчень не пізніш як за п'ятдесят днів до дня голосування відповідно до встановленої нею форми і з дотриманням вимог статті 173 цього Кодексу у централізованому порядку державним поліграфічним підприємством на підставі угоди, укладеної нею з цим підприємством, без проведення тендерних (конкурсних) процедур.

3. Порядок виготовлення бланків посвідчень, їх отримання Центральною виборчою комісією від підприємства-виготовлювача, передання органам ведення Реєстру та дільничним виборчим комісіям закордонних виборчих дільниць встановлюється Центральною виборчою комісією.

4. Підприємство-виготовлювач забезпечує суворе дотримання замовленої кількості виготовлених бланків посвідчень, строків їх виготовлення, їх облік та передання замовнику. Технічні відходи, поліграфічний брак, а також друкарські форми знищуються в порядку та у строки, визначені угодою на виготовлення бланків посвідчень.

5. Бланк посвідчення є документом суворої звітності. Центральна виборча комісія, органи ведення Реєстру, дільничні виборчі комісії забезпечують збереження, суворий облік отриманих та виданих бланків посвідчень відповідно до вимог цього Кодексу. Документація, що забезпечує збереження та облік бланків посвідчень, передається підприємством-виготовлювачем, органами ведення Реєстру, дільничними виборчими комісіями закордонних виборчих дільниць до Центральної виборчої комісії. Центральна виборча комісія після офіційного оприлюднення результатів виборів забезпечує передання на збереження облікової документації до відповідних архівних установ.

6. Центральна виборча комісія не пізніше ніж за сорок днів до дня голосування передає органам ведення Реєстру (крім органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України) бланки посвідчень у кількості, що не перевищує два відсотки від кількості виборців, які відповідно до відомостей Реєстру мають виборчі адреси у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру.

7. Центральна виборча комісія не пізніш як за тридцять днів до дня голосування передає органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України бланки посвідчень у кількості, що не перевищує одного відсотка від кількості виборців, які відповідно до відомостей Реєстру мають виборчі адреси за межами України. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України не пізніш як за двадцять п'ять днів до дня голосування передає бланки посвідчень дільничним виборчим комісіям закордонних виборчих дільниць.

8. Органи ведення Реєстру, дільничні виборчі комісії закордонних виборчих дільниць погашають та запаковують невикористані бланки посвідчень у порядку та в строки, встановлені Центральною виборчою комісією. Центральна виборча комісія забезпечує збереження бланків посвідчень, не переданих органам ведення Реєстру, та їх погашення у встановлені строки.

Стаття 178. Включення виборця, який змінив місце голосування, до уточнених списків виборців

1. Орган ведення Реєстру, який прийняв рішення про тимчасову зміну місця голосування виборця, невідкладно надсилає повідомлення до органу ведення Реєстру за місцем голосування виборця (якщо зазначене рішення прийняте органом ведення Реєстру за виборчою адресою виборця) чи за виборчою адресою виборця (якщо зазначене рішення прийняте органом ведення Реєстру за місцем перебування виборця).

2. Орган ведення Реєстру за виборчою адресою виборця, щодо якого прийнято рішення про тимчасову зміну місця голосування, не включає зазначеного виборця до уточненого списку виборців на виборчій дільниці за його виборчою адресою. Відповідне повідомлення про це надсилається за виборчою адресою виборця.

3. Орган ведення Реєстру за місцем перебування виборця включає його до уточненого списку виборців на відповідній виборчій дільниці. При цьому у графі "Примітки" зазначається номер і дата видання посвідчення про тимчасову зміну місця голосування, назва органу ведення Реєстру, який прийняв відповідне рішення.

4. Виборець, який змінив місце голосування без зміни виборчої адреси, може проголосувати виключно на виборчій дільниці, номер якої зазначено у посвідченні про тимчасову зміну місця голосування.

Глава IV. ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРІВ

Розділ XIII. БЮДЖЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ ВИБОРІВ

Стаття 179. Загальні засади фінансування виборів

1. Витрати на підготовку і проведення виборів відповідно до цього Кодексу здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України або бюджету Автономної Республіки Крим чи відповідного місцевого бюджету, виділених на підготовку та проведення виборів, та коштів виборчих фондів, які утворюються суб'єктами відповідного виборчого процесу, визначеними цим Кодексом.

2. Витрати на підготовку і проведення загальнонаціональних виборів, у тому числі на фінансування заходів передвиборної агітації у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються Центральною виборчою комісією та окружними виборчими комісіями за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення відповідних виборів відповідно до затверджених Центральною виборчою комісією кошторисів видатків.

3. Витрати на підготовку і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим здійснюються виборчою комісією Автономної Республіки Крим виключно за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим відповідно до затвердженого виборчою комісією Автономної Республіки Крим кошторису видатків.

4. Витрати на підготовку і проведення місцевих виборів (крім виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим) здійснюються:

1) чергових, позачергових та перших виборів - за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України;

2) повторних та проміжних виборів - за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, виділених на підготовку та проведення виборів.

5. Витрати, передбачені частиною четвертою цієї статті, у тому числі на фінансування заходів передвиборної агітації у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються відповідною територіальною виборчою комісією відповідно до затвердженого нею кошторису видатків.

6. Фінансування передвиборних інформаційних та агітаційних заходів чи матеріалів з джерел, не передбачених частиною першою цієї статті, незалежно від наявності погодження з кандидатами чи партіями (організаціями партій) - суб'єктами відповідного виборчого процесу, а також фінансова підтримка членів виборчих комісій поза межами оплати їх праці, встановленими статтею 103 цього Кодексу, забороняється.

Стаття 180. Фінансування виборів за рахунок коштів Державного бюджету України

1. Центральна виборча комісія є головним розпорядником коштів, зазначених у частині другій та пункті 1 частини четвертої статті 179, частині шостій статті 181 цього Кодексу.

2. Відповідна територіальна виборча комісія є розпорядником коштів, зазначених у пункті 1 частини четвертої статті 179 цього Кодексу, та головним розпорядником коштів, зазначених у пункті 2 частини четвертої статті 179 цього Кодексу.

3. Обсяг коштів для підготовки і проведення виборів за поданням Центральної виборчої комісії передбачається кожного року окремим рядком у законі про Державний бюджет України.

4. Кошти на підготовку і проведення виборів, передбачені Державним бюджетом України, перераховуються Державним казначейством України Центральній виборчій комісії у триденний строк з дня прийняття рішення про призначення відповідних виборів (у разі, коли рішення про призначення виборів відповідно до цього Кодексу не приймається, - у триденний строк з дня оголошення про початок виборчого процесу).

5. Кошти на підготовку та проведення місцевих виборів, зазначені у пункті 1 частини четвертої статті 179 цього Кодексу, Центральна виборча комісія перераховує відповідній територіальній виборчій комісії у триденний строк з дня початку відповідного виборчого процесу.

6. Фінансування виборчих комісій здійснюється в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією спільно з Міністерством фінансів України.

7. Центральна виборча комісія затверджує середні норми видатків окружної виборчої комісії, територіальної виборчої комісії, а також середні норми видатків для потреб дільничних виборчих комісій, які повинні включати в себе, зокрема, витрати на майновий найм (оренду) приміщень для голосування, приміщень виборчих комісій, оплату праці членів комісій та осіб, які залучаються до роботи у комісіях, оплату використання матеріально-технічних засобів.

8. Окружна виборча комісія у десятиденний строк з дня її утворення на основі середніх норм видатків, затверджених відповідно до частини сьомої цієї статті, складає єдиний кошторис видатків для підготовки і проведення виборів із включенням до нього видатків окружної виборчої комісії та видатків для потреб дільничних виборчих комісій територіального округу та не пізніше наступного дня після прийняття цього рішення подає його на затвердження до Центральної виборчої комісії.

9. Головна територіальна виборча комісія не пізніш як на десятий день відповідного виборчого процесу місцевих виборів відповідно до середніх норм видатків, зазначених у частині сьомій цієї статті, складає єдиний кошторис видатків на підготовку і проведення виборів із включенням до нього видатків територіальної виборчої комісії та видатків для потреб дільничних виборчих комісій в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У разі проведення повсюдних місцевих виборів видатки для потреб дільничних виборчих комісій передбачаються лише у кошторисах районних, міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районних у містах Київ та Севастополь виборчих комісій.

10. Якщо у поточному році вибори не проводяться, кошти, що передбачалися Державним бюджетом України на ці цілі, не пізніше початку четвертого кварталу відповідного бюджетного року перерозподіляються за рішенням Кабінету Міністрів України на інші потреби, передбачені Державним бюджетом України.

Стаття 181. Фінансування виборів з місцевих бюджетів

1. Обсяг коштів для підготовки і проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим за поданням виборчої комісії Автономної Республіки Крим передбачається окремим рядком у бюджеті Автономної Республіки Крим на відповідний рік.

2. У разі призначення позачергових або повторних виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Верховна Рада Автономної Республіки Крим поточного скликання не пізніш як на п'ятнадцятий день після призначення виборів за поданням виборчої комісії Автономної Республіки Крим зобов'язана внести зміни до бюджету Автономної Республіки Крим, передбачивши у ньому обсяг коштів, необхідний для підготовки і проведення зазначених виборів.

3. Розподіл субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на підготовку та проведення місцевих виборів зазначених у пункті 1 частини четвертої статті 179 цього Кодексу, здійснюється Центральною виборчою комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.

4. У разі призначення повторних або проміжних місцевих виборів (крім виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим) відповідна місцева рада не пізніш як на п'ятнадцятий день після прийняття рішення про призначення виборів за поданням відповідної територіальної виборчої комісії зобов'язана внести зміни до відповідного місцевого бюджету, передбачивши у ньому обсяг коштів, необхідний для підготовки і проведення зазначених виборів.

5. У разі прийняття відповідною місцевою радою рішення про неможливість внесення відповідних змін до місцевого бюджету у зв'язку з відсутністю у місцевому бюджеті коштів на проведення місцевих виборів, зазначених у частині четвертій цієї статті, відповідна головна виборча комісія місцевих виборів звертається з клопотанням до Центральної виборчої комісії щодо призначення відповідних виборів та виділення коштів з Державного бюджету України на проведення зазначених виборів за рахунок загального обсягу коштів, передбачених на підготовку та проведення місцевих виборів у Державному бюджеті України. Таке клопотання має бути підтримане відповідним сільським, селищним, міським головою (особою, яка відповідно до закону здійснює такі повноваження) та/або головою відповідної обласної державної адміністрації.

6. У разі отримання клопотання, зазначеного у частині п'ятій цієї статті, Центральна виборча комісія за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, приймає рішення про призначення зазначених місцевих виборів та виділення коштів з Державного бюджету України у визначеному нею розмірі на проведення цих виборів за рахунок загального обсягу коштів, передбачених на підготовку та проведення місцевих виборів у Державному бюджеті України, або відмовляє у такому призначенні. В останньому випадку місцеві вибори повинні бути проведені за рахунок коштів місцевого бюджету.

7. Єдиний кошторис видатків на підготовку і проведення відповідних місцевих виборів в обов'язковому порядку оприлюднюється в місцевих друкованих засобах масової інформації з усіма наявними додатками у триденний строк з дня його затвердження головною виборчою комісією відповідних місцевих виборів. У разі наявності офіційного сайту місцевої ради відповідного рівня головна виборча комісія не пізніше ніж на наступний день з дня затвердження кошторису надсилає його копію місцевій раді, яка в обов'язковому порядку публікує відповідні документи на своєму офіційному сайті у дводенний строк з дня їх отримання.

8. Фінансування виборчих комісій, затвердження кошторисів видатків здійснюється відповідно до частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 180 цього Кодексу.

Стаття 182. Звітність про використання коштів

1. Окружна виборча комісія зобов'язана не пізніш як у десятиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів загальнонаціональних виборів повернути не використані нею на підготовку і проведення виборів кошти Державного бюджету України на рахунок Центральної виборчої комісії. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у триденний строк від дня надходження цих коштів інформує Центральну виборчу комісію про повернення цих коштів на її рахунок.

2. Головна виборча комісія відповідних місцевих виборів не пізніш як у десятиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів, підготовка і проведення яких фінансувалися за рахунок коштів, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, зобов'язана повернути не використані нею на підготовку і проведення виборів кошти Державного бюджету України на рахунок Центральної виборчої комісії.

3. Окружна виборча комісія, головна виборча комісія відповідних місцевих виборів у п'ятнадцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів складає та подає до Центральної виборчої комісії фінансовий звіт про надходження та використання коштів Державного бюджету України на підготовку і проведення виборів у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією спільно зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Центральна виборча комісія забезпечує оприлюднення фінансового звіту про надходження та використання коштів окружною (територіальною) виборчою комісією на своєму офіційному сайті у тридцятиденний строк з дня надходження звіту від окружної виборчої комісії, головної виборчої комісії відповідних місцевих виборів.

4. Головна виборча комісія відповідних місцевих виборів у десятиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів, підготовка і проведення яких фінансувалися за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, складає та подає до відповідної місцевої ради фінансовий звіт про надходження та використання коштів за рахунок відповідного місцевого бюджету на підготовку і проведення відповідних виборів. Місцева рада в обов'язковому порядку публікує фінансовий звіт у п'ятиденний строк з дня його отримання від головної виборчої комісії. У разі наявності офіційного сайту відповідної місцевої ради цей звіт оприлюднюється місцевою радою також на своєму офіційному сайті.

5. Відшкодування кредиторської заборгованості територіальних виборчих комісій за умов незавершеного фінансування місцевих виборів у межах коштів, отриманих з Державного бюджету України як цільова субвенція на підготовку і проведення місцевих виборів, здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 183. Контроль за використанням бюджетних коштів

1. Контроль за правильним та цільовим використанням коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення загальнодержавних та місцевих виборів, здійснюється Центральною виборчою комісією, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, Рахунковою палатою у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією спільно з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.

2. Контроль за правильним та цільовим використанням коштів відповідного місцевого бюджету, що виділяються на підготовку і проведення місцевих виборів, здійснюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, іншими місцевими радами, фінансово-контрольними органами у порядку, встановленому законом.

Стаття 184. Матеріально-технічне забезпечення підготовки і проведення виборів

1. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані сприяти виборчим комісіям у реалізації їх повноважень: надавати їм необхідні приміщення відповідно до норм, встановлених цим Кодексом або відповідними рішеннями Центральної виборчої комісії, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу, сприяти в облаштуванні цих приміщень; забезпечувати їх охорону, а також охорону виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації; надавати згідно із встановленими Центральною виборчою комісією нормами та переліком транспортні засоби і засоби зв'язку, обладнання, інвентар, оргтехніку, що підлягають поверненню після припинення діяльності виборчих комісій. Порядок оплати або відшкодування зазначених послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2. Закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів для підготовки та проведення виборів здійснюються виборчими комісіями без проведення тендерних (конкурсних) процедур у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розділ XIV. ВИБОРЧІ ФОНДИ СУБ'ЄКТІВ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 185. Загальні засади утворення виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу

1. У випадках, передбачених цим Кодексом для відповідного типу виборів, для фінансового забезпечення своєї участі у виборах, фінансування передвиборної агітації свій виборчий фонд (далі - виборчий фонд суб'єкта виборчого процесу) утворює:

1) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах;

2) політична партія (організація партії), яка висунула кандидатів, зареєстрованих для участі у відповідних виборах.

2. Виборчий фонд суб'єкта виборчого процесу має один накопичувальний рахунок, на який надходять кошти для фінансування передвиборної агітації цього суб'єкта виборчого процесу, а також поточні рахунки, з яких здійснюється фінансування витрат на передвиборну агітацію суб'єкта виборчого процесу. На поточні рахунки виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу кошти надходять виключно з накопичувального рахунку виборчого фонду цього суб'єкта виборчого процесу.

3. Суб'єкт виборчого процесу відкриває тільки один накопичувальний рахунок свого виборчого фонду і тільки в національній валюті України.

4. Суб'єкт виборчого процесу загальнонаціональних виборів відкриває накопичувальний рахунок свого виборчого фонду в установі банку України у місті Києві, яку визначає на свій розсуд.

5. Суб'єкт виборчого процесу виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим відкриває накопичувальний рахунок свого виборчого фонду в установі банку України у місті Сімферополі, яку визначає на свій розсуд. Суб'єкт виборчого процесу інших місцевих виборів відкриває накопичувальний рахунок свого виборчого фонду в установі банку України, яка визначається відповідною територіальною виборчою комісією, за місцем знаходження відповідної виборчої комісії.

6. Суб'єкт виборчого процесу може відкривати поточні рахунки виборчого фонду в установах банків України. Кількість поточних рахунків виборчого фонду визначається суб'єктом виборчого процесу з урахуванням вимог, встановлених цим Кодексом.

7. Суб'єкти виборчого процесу місцевих виборів можуть не відкривати поточні рахунки свого виборчого фонду; у цьому разі накопичувальний рахунок фонду використовується також як поточний.

8. Суб'єкт виборчого процесу загальнонаціональних виборів не здійснює видатків на фінансування своїх передвиборних заходів у закордонному виборчому окрузі.

Стаття 186. Відкриття та закриття рахунків виборчого фонду

1. Підставою для відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду є копія рішення відповідної виборчої комісії про реєстрацію кандидата (кандидатів, висунутих відповідним суб'єктом виборчого процесу). Підставою для відкриття поточного рахунку виборчого фонду є довідка установи банку про відкриття накопичувального рахунку.

2. Строки відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду суб'єктами виборчого процесу для відповідного типу виборів встановлюються цим Кодексом.

3. Порядок відкриття і закриття рахунків виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу встановлюється Національним банком України за погодженням із Центральною виборчою комісією. Зміни до вказаного порядку не можуть бути внесені під час виборчого процесу.

4. Послуги установ банків, пов'язані з відкриттям і закриттям рахунків виборчого фонду та їх функціонуванням, надаються безоплатно. Установа банку за користування коштами, що знаходяться на рахунках виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу, відсотки не нараховує і не сплачує.

5. Установа банку не пізніше наступного робочого дня після дня відкриття накопичувального чи поточного рахунку виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу письмово повідомляє головну виборчу комісію відповідних виборів про відкриття рахунку та його реквізити.

6. Витрачання коштів з поточних рахунків виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу здійснюється в безготівковій формі.

7. Витрачання коштів з поточних рахунків виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу припиняється о 16 годині останньої п'ятниці перед днем голосування.

8. У разі призначення повторного голосування у випадках, передбачених цим Кодексом, витрачання коштів з поточних рахунків виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу, які зберегли свій статус, поновлюється з дня, наступного після прийняття рішення про призначення повторного голосування, і припиняється у строки, встановлені частиною сьомою цієї статті.

9. Арешт коштів на рахунках виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу не допускається.

10. Закриття рахунків, зупинення операцій по рахунках виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу раніше, ніж у строк, встановлений частиною сьомою цієї статті, здійснюється лише у разі втрати статусу суб'єкта виборчого процесу.

Стаття 187. Розпорядники рахунків виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу

1. Суб'єкт виборчого процесу призначає не більше двох розпорядників накопичувального рахунку свого виборчого фонду, які мають виключне право на розпоряджання коштами з накопичувального рахунку виборчого фонду. Про прийняте рішення суб'єкт виборчого процесу не пізніше наступного дня після відкриття накопичувального рахунку фонду повідомляє відповідно Центральну виборчу комісію, головну виборчу комісію місцевих виборів.

2. Суб'єкт виборчого процесу призначає по одному розпоряднику поточного рахунку свого виборчого фонду для кожного поточного рахунку. Розпорядник поточного рахунку виборчого фонду має виключне право на розпоряджання коштами з відповідного поточного рахунку виборчого фонду.

3. У випадку, зазначеному у частині сьомій статті 185 цього Кодексу, розпорядники поточних рахунків не призначаються. Повноваження розпорядника поточного рахунку здійснює один із розпорядників накопичувального рахунку.

4. Розпорядники накопичувального рахунку виборчого фонду зобов'язані вести облік надходжень та розподілу коштів виборчого фонду між поточними рахунками. Розпорядники поточних рахунків виборчого фонду несуть відповідальність за використання коштів виборчого фонду згідно із законами України, забезпечують додержання фінансової дисципліни, цільове використання коштів виборчого фонду.

5. Розпорядник поточного рахунку виборчого фонду зобов'язаний вести облік використання коштів відповідного поточного рахунку виборчого фонду. Розпорядник поточного рахунку виборчого фонду зобов'язаний не пізніш як на п'ятий день після дня голосування подати розпоряднику накопичувального рахунку цього виборчого фонду фінансовий звіт про використання коштів відповідного поточного рахунку виборчого фонду.

6. Установа банку, в якій відкрито накопичувальний або поточний рахунок виборчого фонду, надає розпорядникові відповідного рахунку виборчого фонду потижнево або за його зверненням відомості про розміри та джерела внесків, що надійшли на рахунки цього виборчого фонду, рух коштів, а також їх залишки на рахунках.

Стаття 188. Джерела формування виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу та використання коштів фонду

1. Виборчий фонд суб'єкта виборчого процесу формується за рахунок:

1) власних коштів суб'єкта виборчого процесу, який утворив виборчий фонд;

2) коштів партії (організації партії), яка висунула кандидата, зареєстрованого для участі у відповідних виборах, - у разі утворення виборчого фонду такого кандидата;

3) добровільних внесків фізичних осіб - громадян України.

2. Гранична сума витрат виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу загальнодержавних виборів не обмежується. Гранична сума витрат виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу відповідних місцевих виборів встановлюється цим Кодексом.

3. Власні кошти суб'єктів, зазначених у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, перераховуються на накопичувальний рахунок виборчого фонду у безготівковій формі. Зазначені кошти не підлягають обмеженням за сумою і кількістю перерахувань.

4. Власні кошти партії (організації партії), які перераховуються у виборчий фонд цієї партії (організації партії) - суб'єкта виборчого процесу або кандидата, висунутого нею, обов'язково відображаються у щорічному звіті партії про доходи і видатки, передбаченому Законом України "Про політичні партії в Україні".

5. Власні кошти кандидата, які перераховуються у його виборчий фонд, повинні відповідати обсягу доходів, зазначених у декларації про доходи кандидата, поданій ним для його реєстрації кандидатом на відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом.

6. Обмеження розміру добровільних внесків, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті, встановлюється цим Кодексом для відповідного типу виборів.

7. Забороняється робити добровільні внески до виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу:

1) іноземцям та особам без громадянства;

2) особам під псевдонімом та анонімним жертводавцям (без зазначення в платіжному документі відомостей, передбачених частиною першою статті 189 цього Кодексу);

3) юридичним особам (крім юридичних осіб, зазначених пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті);

4) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування.

Стаття 189. Облік та контроль коштів виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу

1. Добровільний внесок до виборчого фонду, який не перевищує розміру, встановленого цим Кодексом для відповідного виду виборів, приймається установою банку України або відділенням зв'язку на території України за умови подання громадянином одного із документів, зазначених у пунктах 1 чи 2 частини першої статті 10 цього Кодексу. У платіжному документі при цьому обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, а також місце проживання й адреса житла особи, яка робить внесок.

2. Добровільний внесок перераховується установою банку або переказується відділенням зв'язку на накопичувальний рахунок виборчого фонду не пізніше наступного банківського дня з дня отримання відповідного платіжного документа. Загальний строк безготівкового перерахування внеску на накопичувальний рахунок виборчого фонду не повинен перевищувати двох банківських днів.

3. Розпорядник накопичувального рахунку виборчого фонду має право відмовитися від внеску фізичної особи, про що він подає відповідну заяву та платіжний документ до установи банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок виборчого фонду. Такий добровільний внесок повертається фізичній особі за рахунок коштів її добровільного внеску, а в разі неможливості такого повернення - перераховується до відповідного бюджету.

4. У разі надходження від фізичної особи добровільного внеску, який перевищує розмір, встановлений цим Кодексом для відповідних виборів, сума, що перевищує встановлений розмір внеску, на підставі відповідної заяви та платіжного документа, поданих розпорядником накопичувального рахунку виборчого фонду, повертається фізичній особі установою банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок виборчого фонду, за рахунок цих коштів, а в разі неможливості такого повернення - перераховується до відповідного бюджету.

5. Розпорядник накопичувального рахунку виборчого фонду зобов'язаний відмовитися від внеску особи, яка відповідно до частини п'ятої цієї статті не має права робити такий добровільний внесок, якщо розпоряднику про це відомо. На підставі заяви розпорядника про відмову від внеску з цієї причини установа банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду, перераховує такий добровільний внесок до відповідного бюджету. Якщо розпоряднику накопичувального рахунку виборчого фонду стало відомо про те, що особа, яка зробила добровільний внесок, не мала на це права, він зобов'язаний протягом трьох днів від дня, коли йому стало про це відомо, відмовитися від цього внеску, подавши заяву до установи банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок виборчого фонду, про перерахування відповідної суми до відповідного бюджету.

6. Установа банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок виборчого фонду, на підставі відповідного звернення розпорядника накопичувального рахунку виборчого фонду перераховує кошти з накопичувального рахунку на поточні рахунки цього ж виборчого фонду.

7. Внески, що надійшли на накопичувальний рахунок виборчого фонду пізніше ніж за день до дня голосування (до дня повторного голосування), повертаються установою банку відповідній фізичній особі за рахунок коштів її добровільного внеску, а в разі неможливості такого повернення - зараховуються до відповідного бюджету.

8. Контроль за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу здійснюється головною виборчою комісією відповідних виборів, та установою банку, в якій відкрито рахунок виборчого фонду, відповідно до порядку, встановленого Центральною виборчою комісією спільно з Національним банком України та уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку. Зміни до зазначеного порядку не можуть бути внесені під час виборчого процесу.

9. Розпорядник коштів поточного рахунку виборчого фонду зобов'язаний за двадцять п'ять днів до дня голосування подати розпоряднику коштів накопичувального рахунку виборчого фонду проміжний фінансовий звіт про використання коштів відповідного поточного рахунку виборчого фонду за період з дня відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду до двадцять сьомого дня до дня голосування. Розпорядник коштів накопичувального рахунку виборчого фонду партії зобов'язаний за двадцять днів до дня голосування подати до Центральної виборчої комісії, головної виборчої комісії відповідних місцевих виборів проміжний фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду за період з дня відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду до двадцять сьомого дня (якщо функцію поточного рахунку виконував накопичувальний рахунок фонду - за двадцять два дні) до дня голосування (на паперових носіях та в електронному вигляді). Центральна виборча комісія невідкладно оприлюднює такий звіт на своєму офіційному сайті. Головна виборча комісія місцевих виборів невідкладно оприлюднює такий звіт на офіційному сайті відповідної місцевої ради.

10. Центральна виборча комісія, головна виборча комісія місцевих виборів здійснює аналіз фінансових звітів, отриманих відповідно до частини дев'ятої цієї статті, і не пізніш як за п'ять днів до дня голосування оприлюднює цей аналіз на своєму офіційному сайті (офіційному сайті відповідної місцевої ради).

11. Розпорядник поточного рахунку виборчого фонду зобов'язаний не пізніш як на сьомий день після дня голосування подати розпоряднику накопичувального рахунку виборчого фонду фінансовий звіт про використання коштів відповідного поточного рахунку виборчого фонду. Розпорядник коштів накопичувального рахунку виборчого фонду не пізніш як на п'ятнадцятий день після дня голосування подає до Центральної виборчої комісії, головної виборчої комісії відповідних місцевих виборів фінансовий звіт про надходження та використання коштів виборчого фонду. Центральна виборча комісія невідкладно оприлюднює такий звіт на своєму офіційному сайті. Головна виборча комісія місцевих виборів невідкладно оприлюднює такий звіт на офіційному сайті відповідної місцевої ради.

12. Підсумкові фінансові звіти про надходження та використання коштів виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу офіційно публікуються головною виборчою комісією відповідних виборів у друкованих засобах масової інформації у п'ятиденний строк з дня їх надходження до виборчої комісії.

13. Центральна виборча комісія, головна виборча комісія місцевих виборів здійснює аналіз фінансових звітів, отриманих відповідно до частини одинадцятої цієї статті, і не пізніш як на тридцятий день після дня голосування оприлюднює цей аналіз на своєму офіційному веб-сайті (офіційному сайті відповідної місцевої ради).

14. У разі виявлення в ході аналізу фінансових звітів ознак порушення вимог цього Кодексу Центральна виборча комісія повідомляє відповідні правоохоронні органи для перевірки і реагування відповідно до закону.

15. Форми фінансових звітів, передбачених частинами дев'ятою та одинадцятою цієї статті, встановлюються Центральною виборчою комісією і не можуть бути змінені під час виборчого процесу.

Стаття 190. Невикористані кошти виборчих фондів

1. Установа банку, в якій відкрито поточний рахунок виборчого фонду, не пізніше ніж на третій день після дня голосування (дня повторного голосування) перераховує кошти, не використані суб'єктом виборчого процесу, на накопичувальний рахунок відповідного виборчого фонду.

2. Невикористані на день голосування кошти виборчого фонду партії (організації партії) - суб'єкта виборчого процесу, за рішенням керівного органу партії (організації партії), поданим у десятиденний строк після офіційного встановлення результатів голосування до установи банку, у якій відкрито накопичувальний рахунок виборчого фонду, у п'ятиденний строк з дня надходження відповідного рішення партії (організації партії) перераховуються з накопичувального рахунку виборчого фонду на поточний банківський рахунок партії (організації партії).

3. У разі неподання до установи банку у строк, зазначений у частині другій цієї статті, рішення партії (організації партії), зазначеної у частині другій цієї статті, невикористані кошти виборчого фонду перераховуються установою банку до відповідного бюджету на п'ятнадцятий день з дня офіційного опублікування результатів голосування.

4. Невикористані на день голосування кошти виборчого фонду кандидата не пізніше як на десятий день після офіційного опублікування результатів голосування перераховуються установою банку, у якій відкрито накопичувальний рахунок виборчого фонду, до відповідного бюджету.

5. Положення частин третьої та четвертої цієї статті застосовуються до виборчих фондів кандидатів, щодо яких призначено проведення повторного голосування, після проведення повторного голосування.

6. У разі дострокової втрати свого статусу суб'єктом виборчого процесу, який відкрив свій виборчий фонд, кошти його виборчого фонду за рішенням виборчої комісії, що очолює систему виборчих комісій, які здійснюють адміністрування підготовки і проведення відповідних виборів, перераховуються до відповідного бюджету.

Глава V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРІВ ТА ПЕРЕДВИБОРНА АГІТАЦІЯ

Розділ XV. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРІВ

Стаття 191. Основні засади інформаційного забезпечення виборів

1. Виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об'єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору.

2. Інформація, що міститься у документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою і може бути оприлюднена.

3. При проведенні загальнонаціональних виборів Центральна виборча комісія оприлюднює на своєму офіційному сайті відомості про кожного кандидата, зареєстрованого для участі у відповідних виборах: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, суб'єкт висування кожного кандидата у депутати, а також автобіографію кандидата, подану до Центральної виборчої комісії.

4. Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, журналісти та інші їх працівники, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадські об'єднання, інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 199 цього Кодексу, зобов'язані дотримуватись об'єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації.

Стаття 192. Загальне інформаційне забезпечення виборів

1. Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:

1) виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;

2) можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;

3) можливість та порядок тимчасової зміни виборцю місця голосування без зміни виборчої адреси;

4) адресу місця знаходження окружної (відповідної територіальної) та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до яких належить виборча адреса виборця;

5) адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;

6) підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;

7) процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;

8) право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;

9) відповідальність за порушення законодавства про вибори.

2. Центральна виборча комісія забезпечує постійне розміщення на своєму офіційному сайті інформації, що стосується загального інформаційного забезпечення виборів. Інформація, що стосується загального інформаційного забезпечення відповідних виборів депутатів, розміщується на офіційному сайті Центральної виборчої комісії не пізніш як на другий день виборчого процесу.

3. Центральна виборча комісія затверджує порядок загального інформаційного забезпечення загальнодержавних та місцевих виборів, у тому числі через засоби масової інформації. До зазначеного порядку не можуть вноситися зміни під час виборчого процесу.

4. Центральна виборча комісія, головна виборча комісія місцевих виборів не пізніш як на десятий день після початку виборчого процесу відповідних виборів на виконання порядку, зазначеного у частині другій цієї статті, затверджує заходи щодо загального інформаційного забезпечення відповідних виборів.

5. З метою забезпечення належної поінформованості виборців про порядок їх участі у виборах Центральна виборча комісія, головна виборча комісія відповідних місцевих виборів може виготовляти інформаційні плакати, що роз'яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Зазначені інформаційні плакати у кількості з розрахунку не менше трьох примірників для кожної виборчої дільниці виготовляються та передаються дільничним виборчим комісіям у строки та в порядку, визначеному відповідно Центральною виборчою комісією, головною виборчою комісією місцевих виборів.

6. На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу.

Стаття 193. Спеціальне інформаційне забезпечення виборів

1. Спеціальне інформаційне забезпечення виборів передбачає інформування виборців про:

1) зареєстрованих кандидатів та суб'єктів їх висування;

2) передвиборні програми кандидатів чи суб'єктів їх висування та їх діяльність;

3) рахунки виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу, спосіб, у який робиться добровільний внесок до виборчого фонду, максимальний розмір добровільного внеску;

4) офіційні (контактні) адреси суб'єктів виборчого процесу;

5) скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидатів (списків кандидатів) та внесення відповідних змін до виборчого бюлетеня;

6) оголошення попередження суб'єкту виборчого процесу;

7) інші факти та події, пов'язані з виборчим процесом.

2. Спеціальне інформаційне забезпечення виборів щодо відомостей, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті, здійснюється виборчими комісіями у межах, встановлених цим Кодексом, та в порядку, визначеному Центральною виборчою комісією.

3. Засоби масової інформації, інформаційні агентства можуть брати участь у спеціальному інформаційному забезпеченні виборів на замовлення Центральної чи окружної виборчої комісії, головної виборчої комісії відповідних місцевих виборів, а щодо відомостей, зазначених у пунктах 5 - 7 частини першої цієї статті, - з власної ініціативи з дотриманням вимог цього Кодексу.

Стаття 194. Інформаційні плакати та інформаційні буклети суб'єктів виборчого процесу

1. З метою забезпечення належної поінформованості виборців про кандидатів, зареєстрованих для участі у виборах, та суб'єктів їх висування Центральна виборча комісія, головна виборча комісія відповідних місцевих виборів за рахунок коштів відповідного бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів, у випадках і в порядку, встановленому цим Кодексом для відповідного типу виборів, забезпечує виготовлення інформаційних плакатів кандидатів, зареєстрованих на відповідних виборах, чи партій (організацій партій) - суб'єктів відповідного виборчого процесу.

2. У випадках, передбачених цим Кодексом, виборча комісія, зазначена у частині першій цієї статті, за рахунок коштів відповідного бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів забезпечує виготовлення інформаційних буклетів партій (організацій партій) - суб'єктів відповідного виборчого процесу.

3. Інформаційні плакати та відповідно інформаційні буклети суб'єктів відповідного виборчого процесу повинні бути однаковими для усіх суб'єктів відповідного виборчого процесу за формою, розміром, поліграфічним виконанням, встановленими виборчою комісією, зазначеною у частині першій цієї статті, з дотриманням вимог цього Кодексу.

4. Зміст інформаційних плакатів та інформаційних буклетів визначається цим Кодексом для відповідного типу виборів.

5. Виборча комісія, зазначена у частині першій цієї статті, погоджує з відповідним суб'єктом виборчого процесу текст інформаційного плаката та інформаційного буклету цього суб'єкта виборчого процесу з дотриманням вимог цього Кодексу.

6. Інформаційні плакати та інформаційні буклети суб'єктів виборчого процесу використовуються для інформування виборців на виборчих дільницях, у тому числі у день голосування, у порядку, встановленому цим Кодексом для відповідного типу виборів.

7. Інформаційні плакати виготовляються в однаковій кількості для усіх суб'єктів відповідного виборчого процесу. Вимоги щодо кількості інформаційних плакатів встановлюються цим Кодексом для відповідного типу виборів. Порядок їх виготовлення визначається виборчою комісією, зазначеною у частині першій цієї статті.

8. Виготовлені інформаційні плакати та інформаційні буклети суб'єктів виборчого процесу передаються дільничним виборчим комісіям у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

9. Строки виготовлення інформаційних плакатів та інформаційних буклетів визначається виборчою комісією, зазначеною у частині першій цієї статті, з урахуванням необхідності дотримання вимог частини восьмої цієї статті.

Стаття 195. Засади участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів

1. Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення Центральної виборчої комісії та окружних виборчих комісії, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, територіальних виборчих комісій на підставі відповідних договорів, укладених із зазначеними комісіями.

2. Інформаційні агентства, засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов'язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об'єктивності інформації та її неупередженого подання. Засоби масової інформації, інформаційні агентства при поширенні інформації про кандидатів, суб'єктів їх висування повинні дотримуватись однакового ставлення до всіх таких суб'єктів, а також до всіх кандидатів незалежно від суб'єкта їх висування.

3. Інформаційне агентство, засіб масової інформації, який поширює інформацію про подію, пов'язану із виборами, не може припускати замовчування суспільно важливих відомостей, що стосуються цієї події, якщо вони були відомі йому на момент поширення інформації. Інформаційне агентство, засіб масової інформації зобов'язані висвітлювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не припускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов'язані із виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам.

4. Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх кандидатів, суб'єктів їх висування щодо подій, пов'язаних із виборами.

Стаття 196. Збалансованість поширення інформації про кандидатів та партії (організації партій) - суб'єктів виборчого процесу

1. Інформаційні агентства та засоби масової інформації повинні збалансовано висвітлювати коментарі всіх кандидатів, зареєстрованих на відповідних виборах, суб'єктів їх висування щодо подій, пов'язаних із виборами.

2. Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого відповідним суб'єктам відповідного виборчого процесу, у передачах (циклах передач), зазначених у статті 197 цього Кодексу. У зазначених передачах (циклах передач) телерадіоорганізації повинні дотримуватися вимоги рівного розподілу ефірного часу, присвяченого кожному відповідному суб'єкту, допускаючи відхилення для окремого суб'єкта від середнього обсягу ефірного часу не більш як на 15 відсотків.

3. Суб'єкти, зазначені у частині другій цієї статті, визначаються цим Кодексом для відповідного типу виборів.

4. Для окремих типів виборів цим Кодексом встановлюються особливості дотримання вимоги, зазначеної у частині другій цієї статті.

5. Обмеження, встановлене частиною другою цієї статті, у випадку місцевих виборів стосується усіх телерадіоорганізацій, чиє мовлення поширюється на територію чи частину території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Стаття 197. Особливості участі телерадіоорганізацій в інформаційному забезпеченні виборів

1. Аудіовізуальні (електронні) засоби масової інформації (далі - телерадіоорганізації) беруть участь в інформаційному забезпеченні виборів з дотриманням вимог частин другої та третьої статті 195 та статті 196 цього Кодексу шляхом:

1) поширення відповідної інформації у передачах новин чи інших інформаційних передачах (циклах передач);

2) поширення спеціальних програм на замовлення виборчої комісії відповідно до частини першої статті 195 цього Кодексу.

2. У передачах, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, не допускається поширення редакційних чи авторських коментарів, інших оціночних суджень як позитивного, так і негативного характеру стосовно кандидатів, суб'єктів їх висування.

3. Телерадіоорганізації повинні дотримуватись збалансованого поширення інформації про кандидатів, суб'єктів їх висування в окремих передачах або в серіях передач, які стосуються однакових або близьких питань, чітко пов'язані між собою і можуть розглядатися як одне ціле, з дотриманням вимог частини четвертої цієї статті.

4. При поширенні інформації про події, пов'язані з виборами, телерадіоорганізації повинні дотримуватися балансу стосовно кандидатів або суб'єктів їх висування щодо розподілу ефірного часу, протягом якого поширюється інформація, зазначена у частині третій цієї статті, відповідно до вимог цього Кодексу для відповідного типу виборів.

Стаття 198. Особливості поширення інформації про результати опитування громадської думки, пов'язаних з виборами

1. Підприємства, заклади, установи та організації, що проводять опитування громадської думки, мають право оприлюднювати результати такого опитування, пов'язаного з виборами, з обов'язковим зазначенням часу його проведення, території, яку охоплювало опитування, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних, методу опитування, точного формулювання питань, можливої статистичної похибки.

2. Інформаційні агентства, засоби масової інформації у разі поширення результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, зобов'язані зазначати повну назву організації, що проводила опитування, замовників опитування, а також інші відомості, зазначені у частині першій цієї статті.

3. Забороняється оприлюднення чи поширення в інший спосіб результатів опитування громадської думки, пов'язаних з виборами, протягом останніх семи днів перед днем голосування.

4. Способи проведення опитувань виборців щодо їх волевиявлення під час голосування повинні забезпечувати збереження таємниці голосування опитуваного виборця. Оприлюднення в день голосування результатів такого опитування до закінчення голосування забороняється.

5. У разі оприлюднення телерадіоорганізацією результатів інтерактивного опитування аудиторії, що проводиться під час передачі, пов'язаної з виборами або за участю кандидатів, зареєстрованих для участі у виборах, чи уповноважених (довірених) осіб суб'єктів виборчого процесу, учасникам передачі забороняється коментувати результати таких опитувань або іншим чином посилатися на них. Протягом всього часу оприлюднення результатів інтерактивного опитування аудиторії повинно супроводжувати текстове повідомлення "Це опитування відображає думку лише цієї аудиторії", яке має демонструватися на екрані (для телепередач) у формі, сприйнятній для глядача, чи бути озвученим (для радіопередач) чітким текстом диктора або ведучого передачі безпосередньо перед і після оприлюднення зазначених результатів.

Розділ XVI. ПЕРЕДВИБОРНА АГІТАЦІЯ

Стаття 199. Форми і засоби передвиборної агітації

1. Передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності, яка має на меті спонукати або спонукає виборців голосувати або не голосувати за кандидата, виборчий список кандидатів. Передвиборна агітація може здійснюватися будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

2. Передвиборна агітація може проводитися у таких формах:

1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями;

2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів;

3) проведення публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності кандидатів, суб'єктів їх висування;

4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, інших публікацій;

5) розповсюдження листівок, плакатів, буклетів, брошур та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації;

6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів (матеріалів політичної реклами) на носіях зовнішньої реклами;

7) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки чи на підтримку кандидата (кандидатів), суб'єктів їх висування, а також поширення інформації про таку підтримку;

8) публічні заклики голосувати або не голосувати за кандидата, виборчий список кандидатів або публічні оцінки діяльності цих кандидатів, суб'єктів їх висування;

9) встановлення інформаційних наметів;

10) в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.

3. Порядок розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації з використанням рекламних засобів регулюється цим Кодексом та Законом України "Про рекламу".

5. Прихована передвиборна агітація, а також розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації, не позначеної відповідно до вимог цього Кодексу, забороняється. Реклама друкованих видань (газет, журналів, книг), інших товарів та послуг з використанням прізвищ чи зображень (портретів) кандидатів, назв чи символіки політичних партій - суб'єктів виборчого процесу, вважається передвиборною агітацією.

6. Офіційні повідомлення в період виборчого процесу про дії кандидатів, які є посадовими особами органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України та законами України, і підготовлені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", не належать до передвиборної агітації. Такі офіційні повідомлення не повинні містити коментарів агітаційного характеру, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій про дії зазначених осіб як кандидатів.

7. Не вважається передвиборною агітацією здійснення політичною партією, яка не має статусу суб'єкта виборчого процесу, або організацією такої партії заходів, зазначених у частині другій цієї статті, з метою популяризації власної діяльності чи роз'яснення своєї позиції за умови, що під час таких заходів жодним чином не згадуються кандидати та суб'єкти їх висування, положення передвиборних програм суб'єктів виборчого процесу.

Стаття 200. Загальні засади фінансування передвиборної агітації

1. Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету, виділених на підготовку і проведення виборів для цілей, визначених цим Кодексом, та коштів виборчих фондів суб'єктів відповідного виборчого процесу. Використання власних коштів кандидатів, не переданих до виборчого фонду у порядку, визначеному статтею 188 цього Кодексу, чи коштів з інших джерел для проведення передвиборної агітації, у тому числі з ініціативи виборців, забороняється.

2. Передвиборна агітація за рахунок коштів відповідного бюджету, виділених на підготовку і проведення виборів, здійснюється з додержанням принципу рівних умов щодо надання кандидатам, суб'єктам їх висування однакового ефірного часу на радіо і телебаченні у порядку, встановленому відповідно до цього Кодексу.

3. Суб'єкт виборчого процесу на свій розсуд фінансує із коштів свого виборчого фонду заходи і матеріали передвиборної агітації на власну підтримку чи підтримку висунутих ним кандидатів та розміщення цих матеріалів.

4. Підтримка суб'єктом виборчого процесу від свого імені чи від імені висунутого ним кандидата (кандидатів), проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрацій фільмів, телепередач чи інших публічних заходів, а також проведення зазначених публічних заходів на підтримку кандидата (кандидатів), суб'єкта їх висування може здійснюватися лише у разі повного фінансування таких заходів із коштів виборчого фонду відповідного суб'єкта виборчого процесу.

Стаття 201. Строки проведення передвиборної агітації

1. Кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах, партія (організація партії) - суб'єкт відповідного виборчого процесу, має право розпочати свою передвиборну агітацію на наступний день після прийняття відповідною виборчою комісією рішення про реєстрацію відповідно кандидата, кандидатів, включених до виборчих списків партії (організації партії).

2. Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем голосування.

3. Передвиборна агітація напередодні дня голосування та в день голосування забороняється у будь-якій формі. У цей час забороняються проведення масових акцій (зборів, мітингів, походів, демонстрацій, пікетів, інших публічних заходів) від імені кандидата (кандидатів) чи суб'єкта їх висування, розповсюдження агітаційних матеріалів, розміщення інформаційних наметів, а також публічні оголошення про підтримку кандидатом (кандидатами) чи суб'єктом їх висування проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів і повідомлення про проведені раніше такі заходи.

4. З часу, зазначеного у частині другій цієї статті, припиняється використання носіїв зовнішньої реклами для розміщення матеріалів передвиборної агітації. Передвиборні агітаційні матеріали, розміщені на інформаційних стендах чи в інших місцях (крім носіїв зовнішньої реклами) з цього ж часу знімаються відповідними службами місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, комунальними підприємствами. Припинення використання носіїв зовнішньої реклами з часу, зазначеного у частині другій цієї статті, забезпечується відповідними суб'єктами - розповсюджувачами зовнішньої реклами.

5. У разі призначення повторного голосування у випадках, передбачених цим Кодексом, передвиборна агітація відновлюється кандидатами, щодо яких проводиться повторне голосування, з дня, наступного після дня прийняття рішення про призначення повторного голосування. Така агітація припиняється у порядку і в строки, зазначені у частинах другій - четвертій цієї статті, відносно дня повторного голосування.

Стаття 202. Загальні обмеження щодо передвиборної агітації

1. Поширення під час передвиборної агітації у будь-якій формі матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняється.

2. Забороняється розповсюдження відомостей про кандидата чи партію (організацію партії) - суб'єкта виборчого процесу, недостовірність або наклепницький характер яких загальновідомий або був встановлений у судовому порядку.

3. Забороняється участь у передвиборній агітації у будь-якій формі органів виконавчої влади, виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і судів.

4. Під час виборчого процесу забороняється використання у комерційній та соціальній рекламі:

1) прізвищ та зображень кандидатів, зареєстрованих для участі у відповідних виборах;

2) символіки (логотипів) чи назв партій (організацій партій) - суб'єктів висування кандидатів;

3) повідомлень у будь-якій формі про підтримку кандидатом (кандидатами) або суб'єктом його (їх) висування товарів чи послуг, видовищних чи інших публічних заходів, а також привернення уваги до участі кандидатів у публічних видовищних заходах.

5. Забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, зазначених у частині другій статті 205 цього Кодексу), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, у тому числі від імені благодійних організацій, засновниками або членами яких є кандидат (кандидати). Така передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати або не голосувати за певного кандидата (кандидатів) чи партію (організацію партії) або іншим згадуванням імені кандидата чи назви партії (організації партії), вважається непрямим підкупом виборців.

6. Центральна виборча комісія під час загальнодержавних виборів забезпечує розміщення в загальнодержавних засобах масової інформації, передбачених цією частиною, роз'яснення щодо заборони надання виборцям, закладам, установам, організаціям, а також виборчим комісіям та їх членам товарів (крім товарів, зазначених у частині другій статті 205 цього Закону), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей (непрямого підкупу). Текст роз'яснення затверджується Центральною виборчою комісією і двічі на тиждень друкується в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" на першій сторінці і транслюється на перших каналах Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України, починаючи за шістдесят днів до дня голосування за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів.

7. Перешкоджання здійсненню права на проведення передвиборної агітації, а також порушення встановленого цим Кодексом порядку проведення такої агітації тягнуть за собою відповідальність, встановлену законами України.

8. У разі надходження до Центральної виборчої комісії або окружної виборчої комісії, головної виборчої комісії відповідних місцевих виборів заяви, скарги чи іншого повідомлення щодо порушень вимог цього Кодексу щодо проведення передвиборної агітації, які мають ознаки вчинення злочину чи адміністративного правопорушення, така виборча комісія невідкладно звертається до відповідних правоохоронних органів щодо перевірки зазначеного повідомлення та реагування відповідно до законів України.

Стаття 203. Участь виборців у передвиборній агітації

1. Виборці мають право вільно і всебічно обговорювати політичні, ділові та особисті якості кандидатів, передвиборні програми та діяльність кандидатів та суб'єктів їх висування, брати участь у проведенні агітації щодо підтримки чи непідтримки кандидатів (виборчих списків кандидатів) без витрачання власних коштів у будь-якій формі.

2. Участь у передвиборній агітації забороняється:

1) іноземцям та особам без громадянства, у тому числі через журналістську діяльність чи у формі участі у концертах, виставах, спортивних змаганнях, інших публічних заходах, що проводяться на підтримку чи за підтримки кандидата (кандидатів) чи суб'єкта їх висування;

2) посадовим і службовим особам органів виконавчої влади, виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і судів, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом на відповідних виборах;

3) членам виборчих комісій протягом строку їх повноважень у відповідних виборчих комісіях.

3. Кандидатам, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади, виконавчих органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, у правоохоронних органах чи судах, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), забороняється залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб за місцем роботи (служби) чи інших осіб, що перебувають у службовій залежності від них чи в їх адміністративному підпорядкуванні, службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи чи служби, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації.

4. Посадовим та службовим особам, творчим працівникам (журналістам) засобів масової інформації, під час виборчого процесу, за винятком матеріалів і передач, обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог частини четвертої статті 208 і частини першої статті 209 цього Кодексу, забороняється агітувати за або проти кандидата (кандидатів) чи суб'єктів їх висування, чи поширювати інформацію, яка має ознаки передвиборної агітації, безоплатно або з оплатою з джерел, не передбачених цим Кодексом, а так само поширювати будь-яку інформацію, яка має на меті спонукати або внаслідок тверджень оціночного характеру спонукає виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата (кандидатів) чи суб'єкта їх висування.

Стаття 204. Проведення публічних заходів передвиборної агітації

1. Організація та проведення кандидатом (кандидатами) чи суб'єктом їх висування мітингів, походів, демонстрацій, пікетів, встановлення інформаційних наметів для проведення заходів агітації не потребує отримання будь-яких дозволів від органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Видатки, пов'язані з організацією та проведенням зазначених заходів, здійснюються за рахунок коштів виборчого фонду відповідного суб'єкта виборчого процесу.

2. Суб'єкт виборчого процесу, який утворив свій виборчий фонд, має право на договірній основі за рахунок коштів виборчого фонду орендувати будинки і приміщення усіх форм власності для проведення зборів, зустрічей з виборцями, дебатів, дискусій та інших публічних заходів передвиборної агітації.

3. Використання приміщень органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування для проведення заходів передвиборної агітації забороняється.

4. У разі якщо будинок (приміщення) незалежно від форми власності було надано для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної агітації одному суб'єкту виборчого процесу, власник (володар, користувач) цього будинку (приміщення) не має права відмовити в його наданні на тих же умовах іншому суб'єкту виборчого процесу, який має право проводити передвиборну агітацію за рахунок коштів виборчого фонду.

5. Вимога, зазначена у частині четвертій цієї статті, не стосується приміщень, що перебувають у власності чи постійному користуванні партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу.

6. Інформаційні агентства надають приміщення для проведення прес-конференцій кандидатам, суб'єктам їх висування на умовах рівного доступу та рівної оплати. Суб'єкт виборчого процесу здійснює оплату за використання приміщень для прес-конференцій, наданого інформаційним агентством за рахунок коштів свого виборчого фонду.

7. Проведення заходів передвиборної агітації у військових частинах (формуваннях) чи установах кримінально-виконавчої системи обмежується. Відвідання військових частин (формувань) та установ кримінально-виконавчої системи окремими кандидатами чи уповноваженими (довіреними) особами забороняється. За зверненням командира військової частини (формування), керівника установи кримінально-виконавчої системи окружна (територіальна) виборча комісія може надати дозвіл на проведення зустрічі кандидатів чи уповноважених (довірених) осіб із виборцями у військовій частині (формуванні) чи установі кримінально-виконавчої системи із повідомленням про це усіх кандидатів, суб'єктів їх висування.

Стаття 205. Виготовлення та розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації

1. Суб'єкт виборчого процесу, який утворив виборчий фонд, на власний розсуд може виготовляти друковані матеріали передвиборної агітації (книги, брошури, буклети, листівки, плакати) за рахунок коштів виборчого фонду. Відомості, що містяться у цих матеріалах, повинні відповідати вимогам цього Кодексу та інших законів України.

2. Суб'єкт виборчого процесу може виготовляти за рахунок коштів свого виборчого фонду товари (значки, календарі, пакети, олівці, ручки тощо), що містять візуальні зображення портретів чи прізвищ кандидатів, назви, символіки (логотипу, прапору) партії (організації партії) - суб'єкта висування кандидата (кандидатів), за умови, що вартість кожної одиниці такого товару не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати, встановленого відповідно до закону на день початку виборчого процесу.

3. Друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити відомості про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про замовника матеріалів - суб'єкта виборчого процесу, з виборчого фонду якого оплачено виготовлення зазначених матеріалів, осіб, відповідального за випуск, дату випуску в світ.

4. Кандидат, партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу мають право вільно і безоплатно розповсюджувати друковані матеріали передвиборної агітації, зазначені у частині першій цієї статті, друковані видання, у яких розміщені матеріали передвиборної агітації, а також товари, зазначені у частині другій цієї статті.

5. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відводять місця та обладнують стенди, дошки оголошень у людних місцях для розміщення друкованих матеріалів передвиборної агітації.

6. Забороняється виготовлення та розповсюдження друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, що не містять усіх або деяких відомостей, зазначених у частині третій цієї статті.

7. Забороняється розміщення та розповсюдження матеріалів передвиборної агітації у приміщеннях органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних закладів освіти й охорони здоров'я, житлово-комунальних підприємств, державних та комунальних установ.

8. Забороняється розміщення матеріалів передвиборної агітації на об'єктах культурної спадщини.

Стаття 206. Розміщення агітаційних матеріалів із застосуванням носіїв зовнішньої реклами

1. Матеріали передвиборної інформації можуть розміщуватися із застосуванням носіїв зовнішньої реклами відповідно до вимог Закону Україну "Про рекламу" з оплатою із коштів виборчого фонду відповідного суб'єкта виборчого процесу.

2. Підприємства (господарські товариства) чи фізичні особи - розповсюджувачі зовнішньої реклами повинні забезпечити рівний доступ та рівні умови для кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу до розміщення агітаційних матеріалів з використанням носіїв зовнішньої реклами.

3. Розміщення агітаційних матеріалів на носіях зовнішньої реклами на будинках органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування забороняється.

4. Реклама товарів, книг, випусків друкованих засобів масової інформації чи телерадіопередач із використанням прізвищ чи зображень кандидатів, назв, символіки (прапорів чи логотипів) партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу може розміщуватися на носіях зовнішньої реклами лише за умови її оплати з коштів виборчого фонду відповідної партії.

Стаття 207. Заборона передвиборної агітації на транспорті

Розміщення матеріалів передвиборної агітації у транспортних засобах громадського користування та на їх зовнішній поверхні, у тому числі таксі, розміщення таких матеріалів у приміщеннях та на будівлях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, а також розповсюдження матеріалів передвиборної агітації через телерадіотрансляційні або інші інформаційні мережі сповіщання пасажирів та інформаційні табло у приміщеннях станцій та вагонах метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, забороняється.

Стаття 208. Загальний порядок використання засобів масової інформації

1. Передвиборна агітація в засобах масової інформації усіх форм власності за рахунок коштів Державного бюджету та за рахунок коштів виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу здійснюється на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу чи друкованої площі.

2. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації за рахунок коштів відповідного бюджету чи за рахунок коштів виборчих фондів суб'єктів виборчого процесу встановлюються відповідним засобом масової інформації не пізніш як на п'ятий день виборчого процесу у розмірі, що не може перевищувати розміру середньоарифметичного значення ціни за комерційну рекламу (рекламу, розповсюдження якої має на меті отримання прибутку) за перші дев'ять з дванадцяти календарних місяців, що передують місяцю початку виборчого процесу.

3. Засоби масової інформації, зареєстровані пізніш як за дванадцять календарних місяців до місяця початку виборчого процесу, встановлюють розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу на підставі даних за весь період їх діяльності в порядку, встановленому частиною другою цієї статті. Розміри розцінок таких засобів масової інформації не можуть перевищувати розмірів розцінок відповідно газети "Голос України" (для друкованих засобів масової інформації) та Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України (для телерадіоорганізацій).

4. Засоби масової інформації можуть розрахувати розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу, зазначені у частинах другій чи третій цієї статті, окремо для робочих днів і окремо для вихідних та святкових днів, а також окремо для різних за кількістю потенційної аудиторії періодів ефірного часу чи друкованої площі. Зазначені розцінки не можуть відрізнятися в залежності від близькості до дня голосування.

5. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації не можуть змінюватися протягом виборчого процесу. Засіб масової інформації не може надавати суб'єктам виборчого процесу знижки чи встановлювати надбавки на оплату друкованої площі чи ефірного часу.

6. Загальнодержавні засоби масової інформації офіційно надсилають встановлені відповідно до вимог частин другої або третьої цієї статті розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу до Центральної виборчої комісії не пізніш як десятий день виборчого процесу, а регіональні та місцеві засоби масової інформації - територіальним виборчим комісіям або окружним виборчим комісіям не пізніш як через п'ять днів після їх утворення. Ці відомості оприлюднюються на сайті Центральної виборчої комісії.

7. Засоби масової інформації усіх форм власності зобов'язані не пізніш як на десятий день виборчого процесу опублікувати розцінки вартості одиниці ефірного часу, зазначені у частині другій цієї статті. Телерадіоорганізації, які ведуть мовлення на загальнонаціональних каналах, здійснюють таку публікацію в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", регіональні та місцеві телерадіоорганізації - у відповідних регіональних та місцевих друкованих засобах масової інформації.

8. Матеріали передвиборної агітації, розміщені у засобах масової інформації, мають бути чітко відокремлена від іншої інформації, у тому числі від комерційної реклами, незалежно від форм чи способів їх подання, таким чином, щоб їх можна було ідентифікувати як такі. Змішування агітаційних матеріалів та комерційної реклами не допускається.

9. Засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу одному кандидату чи партії (організації партії) - суб'єкту виборчого процесу, не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на тих же умовах іншому кандидату чи партії (організації партії) - суб'єкту того ж виборчого процесу. Засіб масової інформації може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі зазначеному суб'єкту виборчого процесу тільки у разі, якщо надані для поширення матеріали не відповідають вимогам частини п'ятої та сьомої статті 210 або частини першої чи другої статті 202 цього Кодексу.

10. Засіб масової інформації може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі суб'єкту виборчого процесу тільки у разі, якщо він має обґрунтовані підстави вважати, що надані для поширення агітаційні матеріали не відповідають вимогам частин першої-третьої статті 202 або частин п'ятої та сьомої статті 210 цього Кодексу.

11. Вимоги, встановлені частинами першою - дев'ятою цієї статті, не поширюються на друковані засоби масової інформації, засновниками (власниками) яких є партії (організації партій) - суб'єкти виборчого процесу.

12. Особливості використання засобів масової інформації у проведенні передвиборної агітації для відповідних типів виборів визначаються цим Кодексом.

Стаття 209. Відповідальність засобів масової інформації за дотримання вимог щодо поширення матеріалів передвиборної агітації

1. Проведення передвиборної агітації в засобах масової інформації здійснюється з дотриманням вимог та обмежень, встановлених цим Кодексом.

2. Засоби масової інформації не несуть відповідальності за зміст передвиборної агітації, яка була розміщена відповідно до угод із замовниками, крім випадків, передбачених частинами першою та другою статті 202 цього Кодексу. У разі спроб поширення учасником передачі телерадіоорганізації у прямому ефірі інформації, зазначеної у частинах першій та другій статті 202 цього Кодексу, ведучий передачі зобов'язаний вжити усіх заходів для припинення такого поширення.

3. Забороняється проведення передвиборної агітації в зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України, а також у зареєстрованих в Україні засобах масової інформації, в яких частка зарубіжної власності перевищує п'ятдесят відсотків.

4. Засобам масової інформації під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог частини четвертої статті 210 і частини першої статті 211 цього Кодексу, забороняється агітувати за або проти кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу чи поширювати інформацію, яка має ознаки передвиборної агітації, безоплатно або з оплатою з джерел, не передбачених цим Кодексом, а так само поширювати будь-яку інформацію, яка має на меті спонукати або спонукає виборців голосувати за або проти певного кандидата (кандидатів), партії (організації партії) - суб'єкта виборчого процесу.

5. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення своїм рішенням припиняє до закінчення виборчого процесу трансляцію на території України, в тому числі операторами телекомунікацій, іноземних телеканалів, у діяльності яких порушується норма щодо заборони громадянам іноземних держав, особам без громадянства ведення передвиборної агітації, у тому числі через журналістську діяльність, або в передачах яких містяться заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганда війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.

6. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору одноразового порушення засобом масової інформації вимог цього Кодексу Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України своїм рішенням оголошує відповідному засобу масової інформації офіційне попередження з вимогою припинити порушення вимог виборчого законодавства. Таке попередження публікується у засобах масової інформації, а також оприлюднюється на офіційному сайті Центральної виборчої комісії. Засіб масової інформації, якому винесено попередження, зобов'язаний оприлюднити таке повідомлення без коментарів у програмі новин, що виходить в ефір у прайм-тайм, або розміщує на першій сторінці найближчого випуску друкованого засобу масової інформації.

7. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього Кодексу суд приймає рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення випуску відповідної програми, дії ліцензії аудіовізуального засобу масової інформації, або про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання.

Стаття 210. Порядок використання аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації

1. Телерадіоорганізації надають відповідно кандидату чи партії (організації партії) партії - суб'єкту виборчого процесу ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів відповідного бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів, у загальному обсязі, який встановлений цим Кодексом для кожного типу виборів. Такий ефірний час надається у проміжку між дев'ятнадцятою та двадцять третьою годинами за київським часом.

2. Впродовж 15 хвилин до і після теле-, радіотрансляції передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми кандидата чи партії (організації партії) забороняється на тому ж каналі мовлення в будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної програми, дії кандидата чи суб'єкта його висування.

3. Оплата ефірного часу, наданого відповідно до частини першої цієї статті, здійснюється згідно із затвердженим кошторисом у межах коштів відповідного бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів, та за угодами, що укладаються відповідно між Центральною виборчою комісією і Національною телекомпанією України, Національною радіокомпанією України, між територіальною чи окружною виборчою комісією і регіональною телерадіоорганізацією державної чи комунальної форми власності.

4. Ефірний час за рахунок коштів виборчого фонду суб'єкта виборчого процесу надається йому на підставі угоди, що укладається від імені цього суб'єкта розпорядником відповідного поточного рахунку виборчого фонду з телерадіоорганізацією будь-якої форми власності. Без укладення такої угоди та надходження коштів на рахунок телерадіоорганізації надання ефірного часу партії забороняється.

5. Неперервна тривалість ефірного часу, який надається суб'єкту виборчого процесу за рахунок коштів його виборчого фонду, не може бути меншою від трьох хвилин.

6. Включення до інформаційних теле- і радіопрограм (випусків новин) передвиборних агітаційних матеріалів суб'єктів виборчого процесу забороняється. Передвиборна агітація у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слів "Передвиборна агітація". Забороняється переривати передачі передвиборної агітації рекламою товарів, робіт, послуг та іншими повідомленнями.

7. Протягом демонстрації передвиборної агітації на телебаченні обов'язково зазначається повна назва її замовника - суб'єкта виборчого процесу, з виборчого фонду якого оплачено ефірний час, у формі текстового повідомлення, яке має займати не менше п'ятнадцяти відсотків площі екрана, бути виконане контрастним кольором до основного фону зображення та бути сприйнятним для глядача.

8. Час мовлення, відведений на передвиборну агітацію на радіо та телебаченні, не може перевищувати 20 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.

9. Телерадіоорганізації зобов'язані здійснювати аудіо-, відеозаписи усіх передач, що містять ознаки передвиборної агітації, і зберігати їх протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів.

10. Телерадіоорганізації усіх форм власності за рішенням Центральної виборчої комісії, головної виборчої комісії відповідних місцевих виборів, письмовим запитом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення зобов'язані надавати у визначений у вказаному рішенні строк всю інформацію про виділення ефірного часу суб'єкту відповідного виборчого процесу для проведення передвиборної агітації, а в разі необхідності - копії відповідних угод, платіжних документів і передач у запису на плівці та інших носіях інформації.

Стаття 211. Порядок використання друкованих засобів масової інформації

1. Суб'єкт виборчого процесу має право за рахунок коштів свого виборчого фонду публікувати агітаційні матеріали в друкованих засобах масової інформації будь-яких форм власності, що видаються в Україні, за винятком засобів масової інформації, засновниками (власниками) яких є партії (організації партій) - суб'єкти виборчого процесу.

2. Матеріали передвиборної агітації повинні бути чітко відокремлені від інших матеріалів, опублікованих у друкованому засобі масової інформації, та бути опублікованими під рубрикою "Передвиборна агітація".

3. Матеріали передвиборної агітації, зазначені у частині першій цієї статті, публікуються на підставі угоди, що укладається від імені суб'єкта виборчого процесу розпорядником поточного рахунку його виборчого фонду з редакцією (видавцем) друкованого засобу масової інформації. Без укладення угоди та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) друкованого засобу масової інформації публікація цих матеріалів забороняється. Ця вимога не застосовується до засобу масової інформації, засновником (власником) якого є партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу.

4. Редакції (видавці) друкованих засобів масової інформації усіх форм власності за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, головної виборчої комісії відповідних місцевих виборів зобов'язані надавати їй усю інформацію про використання друкованої площі для розміщення агітаційних матеріалів суб'єктів виборчого процесу, а в разі необхідності - надсилати їй копії відповідних угод, платіжних документів, а також відповідні публікації.

Стаття 212. Порядок створення та поширення телерадіоорганізаціями передач за участю кандидатів, їх довірених осіб, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу

1. Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів, їх довірених осіб, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Зазначені передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою забезпечити можливість участі у них усіх кандидатів чи партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу за їх бажанням. Телерадіоорганізація може створити лише один цикл таких передач під час виборчого процесу.

2. Час мовлення, який використовується для циклів передач, зазначених у частині першій цієї статті, не враховується у межі, встановлені частиною восьмою статті 210 цього Кодексу.

3. Телерадіоорганізація, яка має намір поширювати передачі, зазначені у частині першій цієї статті, одночасно й в однаковий спосіб надсилає пропозиції взяти участь у циклі зазначених передач усім кандидатам чи усім зазначеним партіям (організаціям партій). У пропозиції має зазначатися формат передачі, строк, протягом якого необхідно надати згоду на участь в передачі, та вартість участі у такій передачі.

4. Формат передачі (циклу передач) включає:

1) порядок визначення учасників кожної передачі із циклу передач за участю представників двох чи більше кандидатів чи партій (організацій партій) - за згодою учасників, за жеребкуванням тощо;

2) порядок визначення розміщення передач у циклі;

3) тривалість кожної передачі та обсяг ефірного часу, що надається для виступів кожному з учасників передач;

4) графік поширення передач в ефірі;

5) ведучий передач або порядок його визначення;

6) наявність інших присутніх у студії під час передач (експерти, журналісти, аудиторія в студії тощо), їх роль та порядок їх обрання чи визначення;

7) регламент та правила поведінки учасників передачі;

8) порядок визначення тем обговорення та взаємних запитань учасників передачі;

9) умови поширення під час передачі іншої інформації (результатів опитувань думки громадян, інтерактивного голосування, статистичних відомостей, освітньої та довідкової інформації, концертних виступів тощо);

10) інші умови створення передачі.

5. Вартість участі у передачі, зазначеній у частині першій цієї статті, є однаковою для усіх кандидатів чи партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу і визначається обсягом ефірного часу, що надається кожному з учасників передач, та вартістю одиниці ефірного часу, визначеною відповідно до частин другої чи третьої статті 208 цього Кодексу.

6. Обсяг ефірного часу, що надається учасникам передач для участі в дискусії або для відповіді на запитання, має визначатися за однаковими правилами.

7. Проведення під час передачі інтерактивного голосування та оприлюднення його результатів можуть включатися до формату передачі тільки за згодою усіх учасників передачі.

8. Кандидат, партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу має право взяти участь тільки в одній передачі циклу. Кількість учасників від однієї партії (організації партії) визначається форматом передачі. Партія (організація партії) визначає учасників передачі, які її представляють, на власний розсуд. Від імені партії (організації партії) згоду на участь надає її керівник або уповноважена особа у відповідному виборчому окрузі.

9. Кандидат, партія (організація партії), які не надали у строк, зазначений у частині другій цієї статті, згоди на участь у циклі передач, не можуть брати участь у таких передачах відповідної телерадіоорганізації.

10. Телерадіоорганізація оприлюднює перелік учасників циклу передач, а також про тих, хто відмовився від участі у циклі передач.

Стаття 213. Право на відповідь

1. Кандидат, партія (організація партії) - суб'єкт виборчого процесу має право звернутися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку кандидат або партія (організація партії) вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь на таку інформацію. Така відповідь не вважається передвиборною агітацією.

2. Засіб масової інформації, що оприлюднив відповідний матеріал, зобов'язаний надати кандидату, партії (організації партії), щодо яких поширено інформацію, яку вони вважають недостовірною, можливість опублікувати відповідь: надати кандидату чи партії (організації партії) ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати у цьому ж друкованому засобі масової інформації наданий кандидатом чи партією (організацією партії) матеріал.

3. Матеріал відповіді, зазначений у частині другій цієї статті, повинен бути оприлюднений не пізніш як через три дні після дня звернення з вимогою про відповідь, але не пізніш як за один день до дня голосування. Якщо інформація, яку кандидат чи партія (організація партії) вважають недостовірною, була опублікована пізніш як за три дні до дня голосування, відповідь може бути опублікована в останній день перед днем голосування.

4. Ефірний час для відповіді надається у той же час доби, що й повідомлення, на яке дається відповідь. Тривалість ефірного часу, який надається для відповіді, не може перевищувати більш ніж у два рази тривалість повідомлення, на яке дається відповідь.

5. Відповідь, яка публікується у друкованому засобі масової інформації, повинна бути набрана таким самим шрифтом і розміщена під рубрикою "відповідь" на тому ж місці шпальти. Обсяг відповіді не може більш ніж на 50 відсотків перевищувати обсяг повідомлення, на яке надається відповідь.

6. Відповідь повинна містити посилання на відповідну публікацію в друкованому засобі масової інформації, передачу на телебаченні, радіо та на зміст інформації, яка вважається недостовірною. Відповідь має бути оприлюднена без додатків, коментарів та скорочень. Відповідь не повинна містити прямих закликів до голосування за або проти певного кандидата (кандидатів), партії (організації партії) - суб'єкта виборчого процесу.

7. Якщо матеріал, що містив інформацію, на яку подається відповідь, був опублікований в останньому перед днем голосування регулярному випуску друкованого засобу масової інформації, видавець такого засобу масової інформації повинен опублікувати відповідь у спеціальному випуску таким же тиражем у строки, зазначені у частині третій цієї статті.

8. Публікація відповіді здійснюється за рахунок засобу масової інформації. Засіб масової інформації має право вимагати відшкодування нанесеної йому шкоди від замовника оприлюднення інформації, на яку публікується відповідь, у порядку, встановленому законом.

9. Відповідь на відповідь не надається.

Глава VI. ПІДГОТОВКА І ПРОВЕДЕННЯ ГОЛОСУВАННЯ ТА ПІДРАХУНКУ ГОЛОСІВ ВИБОРЦІВ

Розділ XVII. ОФІЦІЙНІ СПОСТЕРІГАЧІ

Стаття 214. Офіційні спостерігачі

1. Спостереження за перебігом виборчого процесу виборів депутатів можуть здійснювати:

1) офіційні спостерігачі від партій - суб'єктів виборчого процесу;

2) офіційні спостерігачі від громадських організацій, які мають право спостереження за виборами;

3) офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій.

2. Право суб'єкта виборчого процесу мати офіційних спостерігачів визначається цим Кодексом для кожного типу виборів.

3. Офіційний спостерігач від суб'єкта виборчого процесу, громадської організації здійснює спостереження за виборами у межах відповідного територіального виборчого округу, в якому він зареєстрований.

4. Офіційний спостерігач, зазначений у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, є суб'єктом відповідного виборчого процесу.

5. Офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій (далі - міжнародні спостерігачі) можуть вести спостереження за ходом виборчого процесу. Міжнародний спостерігач не є суб'єктом виборчого процесу.

Стаття 215. Строки повноважень офіційних спостерігачів

1. Повноваження офіційних спостерігачів, зазначених у пунктах 1 та 2 частини першої статті 214 цього Кодексу, починаються з дня їх реєстрації відповідною виборчою комісією у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, і припиняються після офіційного опублікування результатів відповідних виборів.

2. Повноваження офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій починаються з дня їх акредитації Центральною виборчою комісією і припиняються після офіційного оприлюднення результатів відповідних виборів.

3. Суб'єкт подання кандидатури офіційного спостерігача має право відкликати цього офіційного спостерігача, звернувшись з письмовою заявою до відповідної виборчої комісії про припинення його повноважень, і подати документи для реєстрації (акредитації) офіційним спостерігачем іншої особи в порядку, встановленому цим Кодексом.

4. Офіційний спостерігач має право у будь-який час звернутися до виборчої комісії, яка його зареєструвала (акредитувала), із заявою про складення своїх повноважень. На підставі такої заяви відповідна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації (акредитації) офіційного спостерігача, копія якого надається суб'єкту подання кандидатури офіційного спостерігача.

Стаття 216. Участь громадських організацій у спостереженні на виборах

1. Громадська організація, до статутної діяльності якої належать питання виборчого права, дотримання і захист виборчих прав громадян і (або) спостереження за виборчим процесом, зареєстровані у встановленому законом порядку (далі - громадська організація) має право за дозволом Центральної виборчої комісії мати офіційних спостерігачів на виборах.

2. Громадська організація у будь-який час, однак під час виборчого процесу - не пізніше ніж на тридцятий день після початку виборчого процесу може звернутися до Центральної виборчої комісії з клопотанням про дозвіл мати офіційних спостерігачів на виборах. До клопотання, підписаного керівником громадської організації та засвідченого печаткою організації, додаються копії статуту громадської організації та свідоцтва про державну реєстрацію громадської організації, засвідчені в нотаріальному порядку.

3. Центральна виборча комісія не пізніш як на десятий день з дня отримання клопотання приймає рішення про надання дозволу громадській організації мати офіційних спостерігачів або про відмову в наданні такого дозволу, про що повідомляє громадську організацію наступного дня після дня прийняття відповідного рішення. Підставою для відмови може бути лише порушення громадською організацією вимог, встановлених частинами першою та другою цієї статті. Копія рішення про надання дозволу громадській організації мати офіційних спостерігачів або про відмову в наданні такого дозволу видається уповноваженому представнику громадської організації не пізніше ніж наступного дня після дня прийняття такого рішення. Громадська організація має право оскаржити до суду рішення про відмову в наданні їй дозволу мати офіційних спостерігачів.

4. Дозвіл мати офіційних спостерігачів, наданий громадській організації відповідно до частини третьої цієї статті, чинний протягом двох років з дня прийняття рішення Центральною виборчою комісією.

5. Центральна виборча комісія надсилає перелік громадських організацій, яким надано дозвіл мати офіційних спостерігачів на виборах, із зазначенням строків чинності таких дозволів, виборчій комісії Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським виборчим комісіям.

6. Центральна виборча комісія не пізніше ніж за тридцять п'ять днів до дня голосування на загальнодержавних виборах офіційно публікує у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" перелік громадських організацій, яким надано дозвіл мати офіційних спостерігачів на виборах, із зазначенням строків та території чинності таких дозволів.

Стаття 217. Реєстрація офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, від громадських організацій

1. Офіційним спостерігачем від суб'єкта виборчого процесу чи від громадської організації може бути виборець. Не може бути офіційним спостерігачем:

1) член виборчої комісії;

2) посадова особа органу виконавчої влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або суду;

3) посадова або службова особа правоохоронних органів;

4) військовослужбовець, службовець рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;

5) особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу.

2. Офіційний спостерігач на загальнонаціональних виборах у територіальному виборчому окрузі реєструється окружною виборчою комісією за поданням довіреної особи кандидата, уповноваженої особи партії у відповідному територіальному або загальнодержавному виборчому окрузі, керівника громадської організації.

3. Офіційний спостерігач на місцевих виборах реєструється головною виборчою комісією відповідних виборів за поданням кандидата (довіреної особи кандидата), уповноваженої особи організації партії - суб'єкта відповідного виборчого процесу, керівника громадської організації.

4. У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються їх прізвища, імена, по батькові, громадянство, дата народження, виборча адреса, місце праці (заняття) та посада, номери контактних телефонів. До подання додаються заяви про згоду цих осіб бути офіційними спостерігачами від відповідного суб'єкта виборчого процесу чи від громадської організації.

5. Подання про реєстрацію офіційного спостерігача вноситься до відповідної виборчої комісії не пізніш як за п'ять днів до дня голосування.

6. Не пізніш як наступного дня після отримання подання, зазначеного у частині четвертій цієї статті, відповідна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію офіційного спостерігача. Виборча комісія може відмовити у реєстрації офіційного спостерігача лише з підстав внесення подання неналежним суб'єктом або порушення положень частин першої - п'ятої цієї статті.

7. Технічні описки чи неточності, допущені у поданні, не є підставою для відхилення внесених кандидатур. При виявленні таких описок чи неточностей відповідна виборча комісія невідкладно повідомляє про це суб'єкта подання. Зазначені описки та неточності можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше строку, зазначеного у частині п'ятій цієї статті, а у разі отримання вказаного повідомлення в останній день цього строку - наступного дня після дня отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

8. Відповідна виборча комісія видає офіційному спостерігачу посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, невідкладно після прийняття рішення про його реєстрацію.

9. Реєстрацію офіційних спостерігачів у закордонному виборчому окрузі здійснює Центральна виборча комісія у порядку, встановленому цією статтею.

Стаття 218. Права та обов'язки офіційних спостерігачів

1. Офіційний спостерігач від суб'єкта виборчого процесу чи від громадської організації має право:

1) перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі бюлетенів виборцям і підрахунку голосів, не заважаючи членам виборчої комісії фізично;

2) робити фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозаписи, не порушуючи при цьому таємниці голосування;

3) бути присутнім при виданні виборчих бюлетенів членам дільничної виборчої комісії, у тому числі для організації голосування виборців за місцем перебування, та при проведенні такого голосування;

4) бути присутнім з дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях дільничних та окружних виборчих комісій, з урахуванням положень, встановлених пунктами 3 та 4 частини другої статті 114 цього Кодексу, у тому числі під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування в територіальному виборчому окрузі чи на місцевих виборах;

5) звертатися із заявою чи скаргою у порядку, встановленому цим Кодексом чи іншими законами України, до відповідної виборчої комісії, інших державних органів чи до суду щодо усунення порушень виборчого законодавства у разі їх виявлення;

6) складати акт про порушення вимог виборчого законодавства у порядку, зазначеному у частині третій цієї статті, який може бути доданий до скарги чи позовної заяви;

7) звертатися до членів відповідної виборчої комісії з вимогою про невідкладне усунення порушень цього Закону в разі їх виявлення;

8) вживати необхідних не заборонених законом заходів щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;

9) отримати копії протоколів про передання виборчих бюлетенів, про підрахунок голосів і встановлення результатів голосування та інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом;

10) реалізовувати інші права, передбачені цим Кодексом для офіційних спостерігачів.

2. Офіційний спостерігач від суб'єкта виборчого процесу чи від громадської організації не має права:

1) заповнювати замість виборця (у тому числі і на його прохання) виборчий бюлетень;

2) бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування;

3) протиправно заважати членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

4) чинити інші дії, що порушують законний перебіг виборчого процесу.

3. Акт про порушення вимог виборчого законодавства є документом, який засвідчує факт протиправно вчинених дій або бездіяльності виборчої комісії, члена виборчої комісії чи іншої особи. Такий акт складається невідкладно після виявлення порушення. Акт має бути підписаний особою, яка його склала, та не менш як двома іншими виборцями, які засвідчують факт такого порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, виборчої адреси.

4. У разі порушення офіційним спостерігачем від суб'єкта виборчого процесу чи від громадської організації вимог частини другої цієї статті виборча комісія робить йому попередження. У випадку вчинення ним повторного або одноразового грубого порушення вимог частини другої цієї статті виборча комісія може позбавити його права бути присутнім на своєму засіданні в порядку, встановленому частиною шостою статті 114 цього Кодексу. Таке рішення може бути оскаржене офіційним спостерігачем до виборчої комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

5. Офіційний спостерігач не може бути усунутий з приміщення, де проводиться голосування виборців, крім випадків вчинення ним діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення.

Стаття 219. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій

1. Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації, у тому числі міжнародної неурядової організації, зареєстрованої за межами України, акредитується Центральною виборчою комісією. Пропозиція щодо акредитації міжнародних спостерігачів подається іноземною державою, відповідною міжнародною організацією безпосередньо або через Міністерство закордонних справ України до Центральної виборчої комісії після початку виборчого процесу, однак не пізніш як за десять днів до дня голосування на відповідних виборах.

2. Акредитація міжнародних спостерігачів здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за п'ять днів до дня голосування. Рішення про відмову в акредитації може бути прийняте лише з підстав звернення суб'єкта, який не відповідає вимогам частини першої цієї статті.

3. Громадянин України не може бути акредитований як міжнародний спостерігач. Громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, яка володіє українською мовою, може супроводжувати акредитованих міжнародних спостерігачів у приміщеннях для голосування на виборчих дільницях та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача.

4. Центральна виборча комісія видає акредитованому міжнародному спостерігачу посвідчення за встановленою нею формою.

5. Міжнародні спостерігачі здійснюють свої повноваження на території України, а також на закордонних виборчих дільницях.

6. Міжнародний спостерігач має право:

1) бути присутнім на зустрічах кандидатів їх довірених осіб, уповноважених осіб партій (організацій партій) з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;

2) ознайомлюватися з матеріалами передвиборної агітації;

3) бути присутнім на засіданнях виборчих комісій;

4) перебувати на виборчих дільницях під час голосування, а також на засіданнях дільничних виборчих комісій при підрахунку голосів виборців та окружних (територіальних) виборчих комісій при встановленні підсумків голосування, не заважаючи членам виборчих комісій фізично;

5) робити фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозаписи, не порушуючи при цьому таємниці голосування;

6) отримати копії протоколів про підрахунок голосів і встановлення результатів голосування та інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом;

5) після закінчення виборчого процесу публічно висловлювати свої зауваження та рекомендації щодо організації проведення виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;

6) утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій за погодженням з Центральною виборчою комісією тимчасові групи офіційних спостерігачів для координації своєї діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом.

7. Міжнародні спостерігачі здійснюють спостереження самостійно і незалежно.

8. Міністерство закордонних справ України, інші органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, виборчі комісії сприяють міжнародним спостерігачам у здійсненні ними повноважень, передбачених цим Кодексом.

9. Фінансове і матеріальне забезпечення діяльності міжнародних спостерігачів здійснюється за рахунок коштів держав чи організацій, які направили цих спостерігачів в Україну, або за їх власні кошти.

10. Міжнародний спостерігач не має права втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують законний перебіг виборчого процесу, заважати членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження, заповнювати замість виборця (у тому числі і на його прохання) виборчий бюлетень або іншим чином порушувати таємницю голосування, а також використовувати свій статус у діяльності, не пов'язаній зі спостереженням за ходом виборчого процесу. Вказані обмеження поширюються і на особу, яка відповідно до частини третьої цієї статті супроводжує міжнародного спостерігача, під час безпосередньої роботи з міжнародним спостерігачем.

Розділ XVIII. ВИБОРЧІ БЮЛЕТЕНІ

Стаття 220. Виборчий бюлетень

1. Голосування виборців на виборах здійснюється за допомогою виборчого бюлетеня.

2. Виборчі бюлетені для голосування на відповідних виборах повинні бути однаковими за розміром, кольором та змістом. Ступінь захисту виборчого бюлетеня для загальнонаціональних виборів встановлюється Центральною виборчою комісією. Ступінь захисту виборчого бюлетеня для місцевих виборів встановлюється головною виборчою комісією відповідних місцевих виборів.

3. Форма та колір виборчого бюлетеня затверджується для усіх типів виборів Центральною виборчою комісією не пізніш як за сорок днів до дня голосування. Форма і колір виборчих бюлетенів для місцевих виборів не можуть змінюватися до початку виборчого процесу наступних чергових виборів.

4. Зміст виборчого бюлетеня для загальнонаціональних виборів затверджується Центральною виборчою комісією. Зміст виборчого бюлетеня для місцевих виборів встановлюється головною виборчою комісією відповідних місцевих виборів з урахуванням вимог частин п'ятої - восьмої цієї статті.

5. Виборчий бюлетень повинен містити:

1) назву виборів та дату голосування (повторного голосування);

2) номер територіального (одномандатного, багатомандатного) виборчого округу або (у випадку загальнонаціональних виборів) позначення закордонного виборчого округу;

3) номер виборчої дільниці;

4) позначення місця для печатки дільничної виборчої комісії;

5) позначення місця для прізвища та підпису члена дільничної виборчої комісії, який видаватиме виборчий бюлетень.

6. Виборчий бюлетень містить роз'яснення щодо порядку його заповнення виборцем під час голосування, яке повинно займати не більше 20 відсотків площі бюлетеня.

7. Текст виборчого бюлетеня викладається державною мовою і повинен бути розміщений на одному аркуші та лише з одного боку.

8. Додаткові вимоги до форми та змісту виборчого бюлетеня для відповідного типу виборів встановлюються цим Кодексом.

9. Виборчий бюлетень має контрольний талон, відокремлений лінією відриву. Контрольний талон повинен містити:

1) відомості та позначення, зазначені у пунктах 1 - 3, 5 частини п'ятої цієї статті;

2) позначення місця для номера, за яким виборця внесено до списку виборців для голосування на виборчій дільниці;

3) позначення місця для підпису виборця, який отримує виборчий бюлетень.

Стаття 221. Статус виборчого бюлетеня

1. Виборчий бюлетень є документом суворої звітності. Виборчі комісії забезпечують облік отриманих та виданих виборчих бюлетенів відповідно до вимог цього Кодексу.

2. Документація, що забезпечує облік виборчих бюлетенів для загальнодержавних виборів, передається підприємствами-виготовлювачами, окружними та дільничними виборчими комісіями до Центральної виборчої комісії, а для місцевих виборів - до головної виборчої комісії відповідних місцевих виборів.

3. Виборча комісія, зазначена у частині другій цієї статті, після офіційного оприлюднення результатів виборів забезпечує передання облікової документації на збереження до відповідних архівних установ.

Стаття 222. Порядок виготовлення виборчих бюлетенів поліграфічним підприємством

1. Виборчі бюлетені для кожної виборчої дільниці виготовляються у кількості, що на 0, 5 відсотка перевищує кількість виборців, які включені до попереднього списку виборців на виборчій дільниці, з можливим відхиленням від зазначеної кількості з урахуванням кратності розміщення виборчих бюлетенів в межах поліграфічного листа при їх виготовленні.

2. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів для загальнонаціональних виборів не пізніш як за сім днів до дня голосування у централізованому порядку державним поліграфічним підприємством на підставі договору, укладеного між Комісією та цим підприємством.

3. Головна виборча комісія місцевих виборів забезпечує виготовлення не пізніш як за сім днів до дня голосування виборчих бюлетенів для відповідних місцевих виборів визначеним відповідною комісією державним або комунальним поліграфічним підприємством на підставі договору, укладеної між цією виборчою комісією та цим підприємством.

4. Виборча комісія, зазначена у частині другій чи третій цієї статті, визначає підприємство, яке виготовлятиме виборчі бюлетені, на власний розсуд без проведення тендерних (конкурсних) процедур.

5. Підприємство - виготовлювач виборчих бюлетенів забезпечує:

1) точну відповідність виготовленої та замовленої кількості виборчих бюлетенів;

2) суворе дотримання вимог щодо обліку та передання виготовлених виборчих бюлетенів замовнику в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

6. Технічні відходи, поліграфічний брак, а також друкарські форми знищуються в порядку та у строки, визначені договором на виготовлення виборчих бюлетенів.

7. Виборча комісія - замовник виборчих бюлетенів отримує бюлетені в упаковці підприємства-виготовлювача на підставі акта прийому-передачі виборчих бюлетенів за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

8. Зведена інформація на підставі актів прийому-передачі про кількість виборчих бюлетенів для загальнонаціональних виборів, виготовлених для кожного територіального (закордонного) виборчого округу, оприлюднюється не пізніш як за два дні до дня голосування на офіційному сайті Центральної виборчої комісії. Зазначена інформація про кількість виборчих бюлетенів для відповідних місцевих виборів оприлюднюється головною виборчою комісією відповідних місцевих виборів не пізніш як за два дні до дня голосування на офіційному сайті відповідної місцевої ради.

9. Акти прийому-передачі виборчих бюлетенів для загальнонаціональних виборів із зазначенням кількості отриманих виборчих бюлетенів для кожного територіального (закордонного) виборчого округу оприлюднюються не пізніше наступного дня після дня підписання кожного такого акта на офіційному сайті Центральної виборчої комісії.

10. Головна виборча комісія місцевих виборів на першу вимогу надає для ознайомлення акти прийому-передачі виборчих бюлетенів для відповідних місцевих виборів кандидатам, їх довіреним особам, уповноваженим особам організацій партій, представникам засобів масової інформації.

11. Контроль за виготовленням виборчих бюлетенів для загальнонаціональних виборів на підприємстві-виготовлювачі, дотриманням вимог щодо знищення друкарських форм, технічних відходів, поліграфічного браку здійснюється контрольною комісією, яка утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як у день затвердження форми виборчого бюлетеня. Контрольна комісія утворюється за поданнями політичних партій, представлених фракціями у поточному скликанні Верховної Ради України (не більш як по дві особи від партії).

Стаття 223. Виготовлення виборчих бюлетенів дільничною виборчою комісією

1. Виборчі бюлетені для загальнонаціональних виборів можуть бути виготовлені, як виняток, з дозволу Центральної виборчої комісії безпосередньо лише дільничною виборчою комісією спеціальної виборчої дільниці, утвореної на судні, що перебуває в день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України. Рішення Центральної виборчої комісії про надання такого дозволу разом із визначенням кількості виборчих бюлетенів, які дозволяється виготовити, може бути прийняте не пізніше ніж за три дні до дня голосування на підставі подання відповідної окружної виборчої комісії.

2. У поданні окружної виборчої комісії, зазначеному у частині першій цієї статті, вказується:

1) номер виборчої дільниці, утвореної на відповідному судні чи на полярній станції України;

2) назву судна чи полярної станції України;

3) кількість виборців на виборчій дільниці;

4) кількість виборчих бюлетенів, необхідних для організації голосування на такій виборчій дільниці;

5) день і час, коли відповідне судно покинуло останній порт на території України.

3. Виборчі бюлетені, виготовлені підприємством, зазначеним у частині третій статті 222 цього Кодексу, для дільниці, зазначеній у частині першій цієї статті, після надання дозволу на виготовлення бюлетенів дільничною виборчою комісією погашаються та запаковуються Центральною виборчою комісією (якщо вони не були передані до окружної виборчої комісії) або окружною виборчою комісією у порядку, встановленому частиною сьомою статті 242 цього Кодексу, про що складається акт за формою і в порядку, встановленими частиною десятою статті 115 цього Кодексу. Відомості зазначеного акта враховуються Центральною виборчою комісією при складанні протоколу про результати виборів або окружною виборчою комісією при складанні протоколу про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу.

Стаття 224. Порядок приймання виборчих бюлетенів для загальнонаціональних виборів окружними виборчими комісіями

1. Окружна виборча комісія приймає виборчі бюлетені в упаковці підприємства-виготовлювача від уповноваженого члена Центральної виборчої комісії або представника Секретаріату Центральної виборчої комісії, уповноваженого рішенням Центральної виборчої комісії, на своєму засіданні не раніш як за сім днів до дня голосування.

2. Окружна виборча комісія складає у трьох примірниках протокол про прийняття виборчих бюлетенів. Зазначений протокол складається у порядку, передбаченому частиною десятою статті 115 цього Кодексу, а також підписується уповноваженим членом або представником секретаріату Центральної виборчої комісії, уповноваженим рішенням Центральної виборчої комісії, який здійснює передання виборчих бюлетенів. Перший примірник протоколу передається до Центральної виборчої комісії, другий - зберігається в окружній виборчій комісії, третій - невідкладно вивішується в приміщенні окружної виборчої комісії для загального ознайомлення.

3. Кандидат, його довірена особа, уповноважена особа партії - суб'єкта виборчого процесу, офіційний спостерігач, який був присутнім при переданні виборчих бюлетенів, має право на своє прохання невідкладно отримати копію зазначеного у частині другій цієї статті протоколу, засвідчену на кожній сторінці головою і секретарем окружної виборчої комісії та скріплену печаткою комісії, з розрахунку не більш як по одній копії протоколу для кандидата або партії - суб'єкта виборчого процесу.

4. Окружна виборча комісія забезпечує збереження й охорону отриманих виборчих бюлетенів. Виборчі бюлетені зберігаються у приміщенні окружної виборчої комісії в металевій шафі або окремій кімнаті, що має лише один вхід, яка опечатується стрічкою з проставленням на ній підписів усіх присутніх на засіданні комісії та печатки комісії. Металева шафа чи окрема кімната постійно (до передання бюлетенів дільничним виборчим комісіям) перебуває під охороною працівника органів внутрішніх справ України.

Стаття 225. Порядок передання виборчих бюлетенів дільничним виборчим комісіям

1. Окружна (територіальна) виборча комісія не раніш як за три дні до дня голосування, але не пізніш як о 12 годині напередодні дня голосування на своєму засіданні передає виборчі бюлетені в упаковці підприємства-виготовлювача дільничним виборчим комісіям відповідного виборчого округу (адміністративно-територіальної одиниці). Виборчі бюлетені приймають не менш як три члени кожної дільничної виборчої комісії, які представляють різних суб'єктів подання кандидатур до складу комісії.

2. Дільничній виборчій комісії передаються усі виборчі бюлетені, на яких зазначений номер відповідної виборчої дільниці.

3. Про передання виборчих бюлетенів дільничним виборчим комісіям окружна (територіальна) виборча комісія складає протокол в порядку і за формою, встановленими частиною десятою статті 115 цього Кодексу. У протоколі зазначаються:

1) номер територіального виборчого округу (назва адміністративно-територіальної одиниці);

2) загальна кількість виборчих бюлетенів для відповідних виборів, отриманих окружною (територіальною) виборчою комісією;

3) номер кожної виборчої дільниці, членам виборчої комісії якої передаються бюлетені; для місцевих виборів - також номер (номери) відповідного одномандатного чи багатомандатного виборчого округу (округів);

4) кількість виборців на виборчій дільниці згідно із списком виборців для голосування;

5) кількість переданих на виборчу дільницю виборчих бюлетенів для відповідних виборів;

6) прізвища та підписи членів дільничної виборчої комісії, які прийняли виборчі бюлетені;

7) у випадку, зазначеному у частині третій статті 223 цього Кодексу, також кількість виборчих бюлетенів, погашених окружною виборчою комісією, що були призначені для спеціальних виборчих дільниць, утворених на судні, що перебуває в день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, яким надано дозвіл на виготовлення бюлетенів відповідно до частини першої статті 223 цього Кодексу.

4. Протокол про передання дільничним виборчим комісіям виборчих бюлетенів для загальнонаціональних виборів складається у кількості примірників, на три більшій, ніж кількість осіб, які входять до складу окружної виборчої комісії. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу. Перший примірник протоколу надсилається до Центральної виборчої комісії, другий - зберігається в окружній виборчій комісії, третій - невідкладно вивішується у приміщенні окружної виборчої комісії для загального ознайомлення. Решта по одному примірнику протоколу надається членам окружної виборчої комісії.

5. Протокол про передання дільничним виборчим комісіям виборчих бюлетенів для місцевих виборів складається у кількості примірників, на два більшій, ніж кількість осіб, які входять до складу територіальної виборчої комісії. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу. Перший примірник протоколу зберігається в територіальній виборчій комісії, другий - невідкладно вивішується у приміщенні територіальної виборчої комісії для загального ознайомлення. Решта по одному примірнику протоколу надається членам територіальної виборчої комісії.

6. Витяг із протоколу, зазначеного у частинах третій та четвертій цієї статті, за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, із зазначенням відомостей, що стосуються відповідної виборчої дільниці, надається разом з виборчими бюлетенями представникам кожної дільничної виборчої комісії, які отримали виборчі бюлетені, за підписами голови і секретаря окружної (територіальної) виборчої комісії та трьох членів відповідної дільничної виборчої комісії, засвідчений печаткою окружної (територіальної) виборчої комісії.

7. Окружна (територіальна) виборча комісія зобов'язана на прохання кандидата, його довіреної особи, уповноваженої особи партії (організації партії), офіційного спостерігача, який був присутнім при переданні виборчих бюлетенів, невідкладно надати йому копію зазначеного у частині третій цієї статті протоколу, засвідчену на кожній сторінці головою і секретарем окружної (територіальної) виборчої комісії та скріплені печаткою комісії, з розрахунку не більш як по одній копії протоколу для кандидата або партії (організації партії) - суб'єкта виборчого процесу, громадської організації.

Стаття 226. Порядок приймання виборчих бюлетенів дільничними виборчими комісіями звичайних та спеціальних виборчих дільниць

1. Члени дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціальної виборчої дільниці (крім дільниць на суднах, що перебувають на цей час у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України) транспортують виборчі бюлетені, отримані ними відповідно до статті 225 цього Кодексу, до приміщення дільничної виборчої комісії у супроводі працівника органу внутрішніх справ України, на якого покладається обов'язок охорони.

2. Приймання виборчих бюлетенів дільничною виборчою комісією відбувається на засіданні дільничної виборчої комісії невідкладно після прибуття членів виборчої комісії, які отримали бюлетені. Після розпакування бюлетенів секретар комісії проставляє у визначених місцях кожного виборчого бюлетеня печатку дільничної виборчої комісії. Інший визначений протокольним рішенням комісії член дільничної виборчої комісії перераховує отримані виборчі бюлетені, перевіряючи відповідність номерів виборчої дільниці та виборчого округу, зазначених на бюлетенях.

3. При підрахунку виборчих бюлетенів визначений виборчою комісією член комісії рахує виборчі бюлетені вголос. Інші члени комісії спостерігають за підрахунком. При підрахунку виборчих бюлетенів забороняється поділ комісії на кілька груп, кожна з яких підраховує частину бюлетенів.

4. У разі виявленні виборчих бюлетенів, призначених для інших виборів, з невідповідними номерами виборчої дільниці чи територіального (одномандатного, багатомандатного) округу дільнична виборча комісія складає акт за формою і в порядку, передбаченими частиною десятою статті 115 цього Кодексу, в якому зазначається вид і кількість таких бюлетенів. Про виявлення таких бюлетенів невідкладно повідомляється окружна (територіальна) виборча комісія, яка передала ці бюлетені. Зазначені бюлетені не зараховуються до виборчих бюлетенів, отриманих дільничною виборчою комісією.

5. У разі виявлення невідповідності підрахованої кількості виборчих бюлетенів та кількості, зазначеній у витягу з протоколу окружної (територіальної) виборчої комісії про передання виборчих бюлетенів, у тому числі з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, дільнична виборча комісія складає у двох примірниках акт про розходження із зазначенням встановленої рішенням дільничної виборчої комісії причини розходження. Цей акт складається за формою і в порядку, передбаченими частиною десятою статті 115 цього Кодексу. Один примірник акта передається до окружної (територіальної) виборчої комісії, а другий зберігається у дільничній виборчій комісії. За наявності зазначених розходжень кількістю виборчих бюлетенів, отриманих дільничною виборчою комісією, вважається кількість, встановлена на засіданні дільничної виборчої комісії та зафіксована в акті про розходження і в протоколі засідання комісії.

6. Виборчі бюлетені зберігаються у приміщенні дільничної виборчої комісії у сейфі (металевій шафі), який (яка) опечатується на тому ж засіданні комісії стрічкою з проставленням на ній підписів усіх присутніх на засіданні виборчої комісії та печатки виборчої комісії і постійно (до початку ранкового підготовчого засідання комісії, передбаченого статтею 233 цього Кодексу) перебуває під охороною працівника органів внутрішніх справ України.

Стаття 227. Порядок передання виборчих бюлетенів дільничним виборчим комісіям закордонних виборчих дільниць

1. Дільничним виборчим комісіям закордонних виборчих дільниць виборчі бюлетені в упаковці підприємства-виготовлювача передаються не раніш як за вісім днів до дня голосування через Міністерство закордонних справ України у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. Про передання виборчих бюлетенів Міністерству закордонних справ Центральна виборча комісія складає протокол, зазначений у частині третій статті 225 цього Кодексу. Протокол складається у двох примірниках, один з яких залишається у Центральній виборчій комісії, а другий разом з витягами з протоколу для кожної закордонної виборчої дільниці передається до Міністерства закордонних справ України. Відомості зазначеного протоколу не пізніше наступного дня оприлюднюються на офіційному сайті Центральної виборчої комісії.

2. Міністерство закордонних справ України через відповідні закордонні дипломатичні установи України не пізніш як за 20 годин до дня голосування передає виборчі бюлетені дільничним виборчим комісіям закордонних виборчих дільниць.

3. Дільнична виборча комісія приймає виборчі бюлетені у порядку, встановленому частинами другою - п'ятою статті 226 цього Кодексу. Прийняті і перераховані виборчі бюлетені зберігаються у сейфі, який опечатується у порядку, визначеному частиною шостою статті 226 цього Кодексу.

4. Копії протоколу, зазначеного у частині першій цієї статті, надаються представникам кандидатів або партій у Центральній виборчій комісії.

Стаття 228. Порядок внесення змін до виборчого бюлетеня

1. Якщо відповідно до цього Кодексу текст виборчого бюлетеня містить перелік прізвищ кандидатів, зареєстрованих для участі у відповідних виборах, після прийняття рішення про скасування реєстрації чи оголошення про вибуття з балотування кандидата після виготовлення виборчих бюлетенів відповідно Центральна виборча комісія, головна виборча комісія місцевих виборів приймає рішення про внесення змін до виборчого бюлетеня.

2. Зміни до виборчих бюлетенів вносяться членами дільничних виборчих комісій з використанням штампу "Вибув". Форма штампу "Вибув" затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як за тридцять п'ять днів до дня голосування. Окружні (територіальні) виборчі комісії не пізніш як за десять днів до дня голосування забезпечують виготовлення таких штампів. Штампи передаються дільничним виборчим комісіям разом з виборчими бюлетенями.

3. Вносити зміни до виборчого бюлетеня без рішення відповідно Центральної виборчої комісії, головної виборчої комісії місцевих виборів забороняється.

4. Якщо рішення про внесення змін до виборчого бюлетеня, зазначене у частині першій цієї статті, прийнято до передання виборчих бюлетенів дільничним виборчим комісіям у порядку, встановленому статтями 225 або 227 цього Кодексу, зміни до виборчого бюлетеня проводяться при прийманні дільничною виборчою комісією виборчих бюлетенів перед проставленням секретарем виборчої комісії відтиску печатки відповідно до частини другої статті 226 цього Кодексу.

5. Внесення змін до виборчого бюлетеня здійснює визначений протокольним рішенням комісії член цієї комісії, який проставляє відбиток штампу "Вибув" у виборчому бюлетені на квадраті біля прізвища кандидата, реєстрацію якого скасовано. Штамп ставиться горизонтально і не повинен заходити на текст бюлетеня з прізвищем та іншими персональними даними іншого кандидата.

6. Якщо рішення, зазначене у частині першій цієї статті, прийняте після отримання виборчих бюлетенів дільничними виборчими комісіями, внесення змін до бюлетенів відбувається на засіданні дільничної виборчої комісії у порядку, встановленому частинами сьомою та восьмою цієї статті.

7. Дільнична виборча комісія відкриває сейф (металеву шафу), де зберігаються виборчі бюлетені, у порядку, встановленому частинами другою - четвертою та сьомою статті 233 цього Кодексу.

8. Після внесення змін до виборчих бюлетенів у порядку, встановленому частиною другою цієї статті, виборчі бюлетені перераховуються у порядку, встановленому частинами третьою і четвертою статті 226 цього Кодексу. Сейф (металева шафа) із виборчими бюлетенями, до яких внесено зміни, опечатується у порядку, встановленому частиною шостою статті 226 цього Кодексу.

9. Про зміни, внесені до виборчого бюлетеня відповідно до рішення Центральної виборчої комісії, повідомляється кожному виборцю під час видачі виборчого бюлетеня при голосуванні.

10. Якщо до виборчих бюлетенів внесено зміни без рішення, зазначеного в частині першій цієї статті, або невідповідно до такого рішення, дільнична виборча комісія на своєму засіданні складає про це у двох примірниках акт за формою і в порядку, передбаченими частиною десятою статті 115 цього Кодексу. В акті зазначається кількість отриманих виборчих бюлетенів, кількість зіпсованих виборчих бюлетенів та прізвища осіб, з вини яких це сталося. Один примірник цього акта невідкладно передається до окружної виборчої комісії, другий примірник зберігається у дільничній виборчій комісії. Відомості зазначеного акта враховуються дільничною виборчою комісією при складанні протоколу про підрахунок голосів на виборчій дільниці.

11. Зіпсовані бюлетені погашаються в порядку, встановленому частиною сьомою статті 242 цього Кодексу, та упаковуються в порядку, встановленому частиною восьмою статті 240 цього Кодексу. На пакеті зазначається: "Зіпсовані виборчі бюлетені". Запаковані зіпсовані бюлетені зберігаються у дільничній виборчій комісії до дня голосування і передаються до окружної (територіальної) виборчої комісії разом з іншою виборчою документацією у порядку, передбаченому статтею 250 цього Кодексу.

12. За необхідності на підставі акта, зазначеного у частині десятій цієї статті, Центральна виборча комісія за зверненням окружної виборчої комісії, головна виборча комісія місцевих виборів може прийняти рішення про передрук відповідної кількості виборчих бюлетенів. Виготовлення цих бюлетенів, їх передання окружним та дільничним виборчим комісіям здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом, та у строки, встановлені Центральною виборчою комісією, головною виборчою комісією місцевих виборів.

13. Виборчий бюлетень, до якого не внесено зміни відповідно до рішення, зазначеного у частині першій цієї статті, або внесено зміни без зазначеного рішення чи невідповідно до такого рішення, вважається недійсним.

14. Особи, винні у протиправному псуванні виборчих бюлетенів, відшкодовують завдану шкоду в порядку, встановленому законом.

Розділ XIX. ПІДГОТОВКА ТА ПРОВЕДЕННЯ ГОЛОСУВАННЯ

Стаття 229. Приміщення для голосування

1. Голосування виборців проводиться в спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабіни для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок. На одній виборчій дільниці облаштовується одне приміщення для голосування. Контроль за облаштуванням приміщення для голосування покладається на дільничну виборчу комісію.

2. Розміщення обладнання у приміщенні для голосування планується таким чином, щоб місця видачі виборчих бюлетенів, вхід і вихід з кабін для таємного голосування, виборчі скриньки знаходилися у полі зору членів дільничної виборчої комісії та осіб, які відповідно до цього Кодексу мають право бути присутніми в приміщенні для голосування.

3. Безпосередньо перед входом до приміщення для голосування дільнична виборча комісія в обов'язковому порядку розміщує інформаційні плакати, що роз'яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори.

Стаття 230. Кабіни для голосування та виборчі скриньки

1. Приміщення для голосування повинно бути обладнане достатньою кількістю кабін для таємного голосування. Для малих виборчих дільниць кількість таких кабін повинна бути не менше двох, для середніх - не менше чотирьох, для великих - не менше шести.

2. Для голосування використовуються виборчі скриньки, до яких виборці опускають заповнені виборчі бюлетені.

3. Виборчі скриньки виготовляються з прозорого матеріалу за розмірами, встановленими Центральною виборчою комісією. Порядок виготовлення, обліку, використання та зберігання виборчих скриньок визначається Центральною виборчою комісією.

4. Кожна виборча дільниця забезпечується необхідною кількістю виборчих скриньок - стаціонарних (великих) та переносних (малих). Мала виборча дільниця повинна мати не менше двох стаціонарних виборчих скриньок, середня - не менше трьох стаціонарних виборчих скриньок, велика - не менше чотирьох стаціонарних виборчих скриньок. Кожна виборча дільниця повинна мати не менше двох переносних виборчих скриньок.

5. Кожній виборчій скриньці присвоюється власний номер у межах виборчої дільниці, який проставляється дільничною виборчою комісією на цій скриньці.

6. Стаціонарні виборчі скриньки встановлюються у приміщенні для голосування так, щоб виборці при підході до них мали можливість проходити через кабіни для таємного голосування.

Стаття 231. Розподіл обов'язків членів дільничної виборчої комісії

1. Дільнична виборча комісія в останній день перед днем голосування на своєму засіданні, яке розпочинається не раніше 18 години напередодні дня голосування, розподіляє обов'язки членів дільничної виборчої комісії на день голосування (за винятком голови та секретаря комісії) щодо:

1) встановлення особи виборця та його наявності у списку виборців;

2) видачі виборцю виборчого бюлетеня;

3) контролю за проходженням виборців у кабіни для таємного голосування та (за наявності) належним станом стендів у кабінах;

4) контролю за виборчими скриньками;

5) контролю входу та виходу із приміщення для голосування.

2. Комісія визначає трьох членів комісії, які організовують голосування виборців за місцем їх перебування. До них обов'язково включається по одному члену комісії, яким доручені обов'язки, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті.

3. Члени комісії, які організовують голосування виборців за місцем перебування, повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур до складу комісії.

Стаття 232. Підготовка голосування виборців за місцем їх перебування

1. Виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв'язку з інвалідністю чи за станом здоров'я не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування цього виборця.

2. Для організації голосування виборців, не здатних пересуватися самостійно, за їх місцем перебування дільнична виборча комісія в останній день перед днем голосування на своєму засіданні, зазначеному у статті 231 цього Кодексу, виготовляє витяг із списку виборців за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

3. До витягу із списку виборців включаються:

1) без рішення комісії - виборці, постійно не здатні самостійно пересуватись, щодо яких у списку виборців для голосування зазначена відмітка, передбачена пунктом 4 частини дев'ятої статті 158 цього Кодексу, якщо такі виборці до 12 години останньої дня перед днем голосування письмово або особисто не повідомили відповідну дільничну виборчу комісію про своє бажання проголосувати у приміщенні для голосування;

2) за рішенням дільничної виборчої комісії - виборці, які тимчасово не здатні самостійно пересуватися, на підставі їх заяви та довідки про стан здоров'я виборця, яка засвідчує факт тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я спільно з Центральною виборчою комісією.

4. Виборці включаються до витягу зі списку виборців під номерами, за якими вони включені до уточненого списку виборців на виборчій дільниці. При включенні виборця до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування у списку виборців на виборчій дільниці у графі "підпис виборця" секретар дільничної виборчої комісії робить запис "голосує за місцем перебування".

5. Виборець, який тимчасово не здатний пересуватися самостійно, подає поштою або через інших осіб власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця разом з доданою до неї довідкою, зазначеною у пункті 2 частини третьої цієї статті. Така заява повинна бути подана до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем голосування.

6. Заява, передбачена частиною четвертою цієї статті, є зобов'язанням виборця забезпечити умови для дотримання вимог щодо порядку голосування, передбачених цим Кодексом.

7. У разі необхідності копія медичної довідки, зазначеної у пункті 2 частини третьої цієї статті, засвідчується головою (заступником голови) і секретарем дільничної виборчої комісії та скріплюється печаткою дільничної виборчої комісії.

8. На спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв'язку з необхідністю дотримання постільного режиму, засвідченої головним лікарем, підпис якого засвідчується печаткою закладу.

9. Заява виборця про бажання голосувати за місцем його перебування з доданою до неї медичною довідкою, зазначеною у пункті 2 частини третьої цієї статті, або її копією, засвідченою відповідно до частини сьомої цієї статті, реєструється дільничною виборчою комісією в окремому журналі, де зазначаються день і час її надходження, прізвище, ім'я, по батькові та адреса місця проживання (місця перебування) виборця, а також спосіб її отримання та (у разі надання її певною особою) зазначається прізвище, ім'я та по батькові цієї особи та документ, який це засвідчив.

10. Дільнична виборча комісія може здійснити перевірку наявності у виборця підстав для голосування за місцем його перебування. Така перевірка проводиться за рішенням дільничної виборчої комісії не менш ніж трьома членами комісії, які є представниками різних суб'єктів подання кандидатур, до прийняття рішення, зазначеного у пункті 2 частини третьої цієї статті.

11. Перевірка, зазначена у частині десятій цієї статті, спрямовується на встановлення факту написання виборцем заяви про надання йому можливості голосувати за місцем свого перебування та факту видання відповідною медичною установою чи лікувальним закладом довідки, який засвідчує неможливість виборця самостійно пересуватися у зв'язку зі станом здоров'я. Така перевірка проводиться з дотриманням прав та свобод виборця шляхом:

1) особистого відвідування виборця членами дільничної виборчої комісії за адресою, зазначеною у заяві виборця;

2) опитування такого виборця за вказаним ним номером телефону;

3) звернення до відповідного закладу чи установи із запитом про підтвердження достовірності виданої довідки, що засвідчує тимчасову нездатність виборця самостійно пересуватися, чи уточнення отриманих відомостей.

12. Результат перевірки факту тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно, проведеної відповідно до частин десятої та одинадцятої цієї статті, оформляється у вигляді акта за підписом визначених членів дільничної виборчої комісії за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Зазначений акт береться до уваги дільничною виборчою комісією при прийнятті рішення щодо включення (невключення) виборця, від якого надійшла заява про надання йому можливості голосувати за місцем свого перебування, до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування виборців.

13. У разі, якщо перевірка, проведена відповідно до частин десятої та одинадцятої цієї статті, не підтвердила факту тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія приймає рішення про відмову у наданні такому виборцю можливості голосувати за місцем його перебування.

Стаття 233. Підготовка списків виборців до голосування

1. Після складання витягу зі списку виборців відповідно до статті 232 цього Кодексу, однак не раніше 20 години дільнична виборча комісія на тому ж засіданні готує уточнені списки виборців до проведення голосування виборців.

2. Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці вносить зміни до уточненого списку виборців з підстав та в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

3. Кожен член дільничної виборчої комісії, відповідальний за роботу зі списком виборців відповідно до пункту першого частини першої статті 231 цього Кодексу, підраховує окремо по кожному дорученому йому аркушу уточненого списку виборців кількість виборців, внесених до уточненого списку виборців на виборчій дільниці та кількість виборців, які внесені до списку виборців на підставі рішень про тимчасову зміну місця голосування відповідно до відомостей цього аркуша, та вносить ці відомості на зазначений аркуш списку виборців.

4. Після внесення відомостей, передбачених частиною третьою цієї статті, член дільничної виборчої комісії підписує кожен аркуш списку виборців, підсумовує відповідні дані зі всіх доручених йому аркушів списку виборців і передає їх та сумарні відомості по цих аркушах голові дільничної виборчої комісії.

5. Голова дільничної виборчої комісії оголошує зазначені кількості виборців по кожному аркушу уточненого списку виборців і засвідчує ці відомості своїм підписом. Голова комісії підсумовує зазначені відомості у межах виборчої дільниці.

6. Голова комісії оголошує встановлену відповідно до частини п'ятої цієї статті загальну кількість виборців, включених до уточненого списку виборців на виборчій дільниці. На вимогу члена дільничної виборчої комісії правильність встановленої кількості може бути перевірена комісією. Зазначена кількість виборців вноситься на останню сторінку списку виборців та фіксується у протоколі засідання комісії.

7. Голова комісії оголошує встановлену відповідно до частини п'ятої цієї статті кількість виборців, включених до уточненого списку виборців на виборчій дільниці на підставі рішень про тимчасову зміну місця голосування. На вимогу члена дільничної виборчої комісії правильність встановленої кількості може бути перевірена комісією. Зазначена кількість виборців вноситься на останню сторінку списку виборців та фіксується у протоколі засідання комісії.

8. На підставі витягу зі списку виборців, виготовленому дільничною виборчою комісією відповідно до статті 232 цього Кодексу, голова комісії оголошує кількість виборців, включених до витягу зі списку виборців для голосування за місцем перебування. Зазначена кількість виборців вноситься на останню сторінку списку виборців та фіксується у протоколі засідання комісії.

9. Уточнений список виборців, витяг зі списку виборців та протокол зазначеного засідання комісії зберігаються до ранкового засідання дільничної виборчої комісії у сейфі (металевій шафі) разом із виборчими бюлетенями, у приміщенні дільничної виборчої комісії.

10. Перед відкриттям сейфа (металевої шафи), до якої кладуть документи, зазначені у частині дев'ятій цієї статті, члени комісії та інші особи, які мають право бути присутніми на засіданні комісії, присутні оглядають сейф (металеву шафу), де зберігаються виборчі бюлетені та перевіряють цілісність сейфа (металевої шафи), автентичність та цілісність стрічки, якою було опечатано сейф (металеву шафу).

11. Якщо при огляді виявлено пошкодження сейфа (металевої шафи), де зберігаються виборчі бюлетені, пошкодження стрічки, якою було опечатано сейф (металеву шафу), або невідповідність підписів чи відтиску печатки на ній підписам і відтиску печатки, проставленим на засіданні, на якому приймалися виборчі бюлетені відповідно до статті 226 цього Кодексу, голова дільничної виборчої комісії негайно повідомляє про це відповідний орган внутрішніх справ України та окружну виборчу комісію. Після цього голова комісії невідкладно відкриває сейф (металеву шафу) та виймає наявні у ньому виборчі бюлетені. Члени дільничної виборчої комісії перевіряють виборчі бюлетені, зокрема щодо відповідності номера виборчої дільниці та номера територіального виборчого округу (округів), наявності відтиску печатки цієї дільничної виборчої комісії, після чого перераховують виборчі бюлетені кожного виду у порядку, визначеному частиною третьою статті 226 цього Кодексу.

12. Дільнична виборча комісія складає акт за формою і в порядку, передбаченими частиною десятою статті 115 цього Кодексу, про виявлені ознаки відкриття сейфу (металевої шафи) та про встановлену внаслідок перерахунку кількість виборчих бюлетенів. Кількість виявлених у сейфі (металевій шафі) виборчих бюлетенів фіксується також у протоколі засідання комісії.

13. У разі виявлення невідповідності встановленої кількості та кількості бюлетенів, вказаній у витягу з протоколу окружної виборчої комісії, зазначеному у частині шостій статті 225 цього Кодексу, або в акті про розходження, зазначеному у частині п'ятій статті 226 цього Кодексу, кількість втрачених чи виявлених надлишкових бюлетенів вказується в акті, зазначеному у частині дванадцятій цієї статті.

14. У випадку, зазначеному у частині тринадцятій цієї статті, встановлена внаслідок перерахунку кількість виборчих бюлетенів відповідного виду вважається кількістю виборчих бюлетенів цього виду, отриманих дільничною виборчою комісією.

15. Якщо сейф (металева шафа) та стрічка, якою було опечатано сейф (металеву шафу), не пошкоджені і стрічка має відповідні підписи і печатку, сейф (металева шафа) з виборчими бюлетенями відкривається.

16. Голова дільничної виборчої комісії кладе до сейфа (металевої шафи) документи, зазначені у частині дев'ятій цієї статті, після чого сейф (металева шафа) опечатується у порядку, встановленому частиною шостою статті 226 цього Кодексу.

Стаття 234. Ранкове підготовче засідання дільничної виборчої комісії

1. Дільнична виборча комісія у день голосування не раніш як за сорок п'ять хвилин до початку голосування проводить підготовче засідання. Засідання розпочинається у приміщенні, де зберігаються виборчі бюлетені.

2. На початку засідання члени комісії та інші особи, які мають право бути присутніми на засіданні комісії, присутні оглядають сейф (металеву шафу), де зберігаються виборчі бюлетені та перевіряють автентичність та цілісність стрічки, якою було опечатано сейф (металеву шафу).

3. Якщо при огляді виявлено пошкодження сейфа (металевої шафи), де зберігаються виборчі бюлетені, пошкодження стрічки, якою було опечатано сейф (металеву шафу), або невідповідність підписів чи відтиску печатки на ній підписам і відтиску печатки, проставленим на засіданні, зазначеному у статті 226 цього Кодексу, дільнична виборча комісія вчиняє дії, передбачені частинами одинадцятою - чотирнадцятою статті 233 цього Кодексу.

4. Якщо сейф (металева шафа) та стрічка, якою було опечатано сейф (металеву шафу), не пошкоджені і стрічка має відповідні підписи і печатку, сейф (металева шафа) з виборчими бюлетенями відкривається. Голова дільничної виборчої комісії на підставі витягу із протоколу окружної (територіальної) виборчої комісії, зазначеного у частині шостій статті 225 цього Кодексу, акта про розходження, зазначеного у частині п'ятій статті 226 цього Кодексу, або акта, зазначеного у частині дванадцятій статті 233 цього Кодексу, оголошує кількість виборчих бюлетенів, отриманих дільничною виборчою комісією. Ця кількість фіксується у протоколі засідання комісії.

5. Секретар дільничної виборчої комісії вносить кількість виборчих бюлетенів, отриманих дільничною виборчою комісією, встановлену відповідно до частин шостої або сьомої цієї статті, до протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

6. Голова дільничної виборчої комісії передає необхідну кількість виборчих бюлетенів членам дільничної виборчої комісії, які будуть видавати виборчі бюлетені виборцям у приміщенні для голосування та організовуватимуть голосування за місцем перебування виборців відповідно до розподілу обов'язків, передбаченого статтею 231 цього Кодексу. Члену виборчої комісії, який видаватиме виборчі бюлетені при проведенні голосування виборців за місцем їх перебування, виборчі бюлетені видаються у кількості, що дорівнює кількості виборців, включених до витягу зі списку виборців, з резервом 1 - 2 бюлетені. Жодного виборчого бюлетеня у сейфі (металевій шафі) не може залишатися.

7. Члени комісії засвідчують отримання виборчих бюлетенів відповідно до частини сьомої цієї статті, проставляючи підпис у відомості про видання виборчих бюлетенів та аркушів списку виборців, та забезпечують їх збереження і дотримання встановленого цим Законом порядку їх видачі виборцям. Форма зазначеної відомості встановлюється Центральною виборчою комісією.

8. Голова дільничної виборчої комісії на підставі відомостей, зафіксованих на останній сторінці списку виборців відповідно до частин шостої - восьмої статті 233 цього Кодексу, оголошує:

1) загальну кількість виборців, включених до уточненого списку виборців на виборчій дільниці;

2) кількість виборців, включених до уточненого списку виборців на виборчій дільниці на підставі рішень про тимчасову зміну місця голосування;

3) кількість виборців, включених до витягу зі списку виборців для голосування за місцем перебування виборців.

9. Секретар дільничної виборчої комісії вносить кількості, зазначені у пунктах 1-3 частини восьмої цієї статті, до протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

10. Голова дільничної виборчої комісії передає аркуші списку виборців для голосування членам дільничної виборчої комісії, уповноваженим працювати зі списком виборців у день голосування відповідно до розподілу обов'язків, передбаченого статтею 231 цього Кодексу. Відповідні члени комісії забезпечують їх збереження і дотримання встановленого цим Кодексом порядку їх використання. Кількість виборців, зазначених на відповідних аркушах списку виборців, встановлена відповідно до частини третьої статті 233 цього Кодексу, фіксується у відомості, зазначеній у частині восьмій цієї статті.

11. Після виконання дій, зазначених у частинах другій - десятій цієї статті, засідання дільничної виборчої комісії продовжується у приміщенні для голосування.

12. Голова дільничної виборчої комісії надає для огляду членам дільничної виборчої комісії, присутнім кандидатам, їх довіреним особам, уповноваженим особам партій (організацій партій), офіційним спостерігачам, представникам засобів масової інформації почергово всі наявні на виборчій дільниці виборчі скриньки, оголошуючи номер кожної скриньки. Після огляду кожної виборчої скриньки вона пломбується спеціальною номерною пломбою. Голова комісії оголошує номер такої скриньки та номер пломби, що фіксується у протоколі засідання комісії.

13. Після опломбування виборчої скриньки до неї опускається контрольний лист, у якому зазначаються тип і вид виборів, дата голосування, номер виборчої дільниці, номер виборчої скриньки, час вкидання контрольного листа до виборчої скриньки, прізвища та підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та, за бажанням, присутніх при цьому кандидатів, їх довірених осіб, уповноважених осіб партій (організацій партій), офіційних спостерігачів. Підписи скріплюються печаткою виборчої комісії.

14. Після вкидання контрольного листа до виборчої скриньки голова виборчої комісії надає для огляду наступну виборчу скриньку і виконує з нею дії, передбачені частинами дванадцятою і тринадцятою цієї статті.

15. Після пломбування або опечатування останньої виборчої скриньки і вкидання до неї контрольного листа та встановлення стаціонарних (великих) виборчих скриньок на відведені для них місця приміщення для голосування вважається готовим до проведення голосування. Переносні (малі) виборчі скриньки розміщуються у приміщенні для голосування отворами для виборчих бюлетенів униз у полі зору членів виборчої комісії та інших осіб, присутніх під час голосування відповідно до вимог цього Кодексу.

16. Перед початком голосування дільнична виборча комісія інформує окружну (територіальну) виборчу комісію про:

1) кількість виборців, внесених до уточненого списку виборців для голосування на виборчій дільниці, на момент початку голосування;

2) кількість виборців, внесених до уточненого списку виборців на підставі рішень про тимчасову зміну місця голосування виборця;

3) кількість виборці, внесених до витягу зі списку виборців для голосування за місцем перебування.

17. При проведенні загальнонаціональних виборів окружна виборча комісія передає зазначені відомості, узагальнені в межах територіального виборчого округу, до Центральної виборчої комісії через автоматизовану інформаційно-аналітичну систему та телеграфом (телетайпом) не пізніше десятої години дня голосування. Окружна виборча комісія передає також до Центральної виборчої комісії відомості про виборчі дільниці, які не відкрилися і не розпочали проведення голосування виборців на час передання повідомлення, зазначений у частині другій цієї статті, та про заходи, вжиті у зв'язку з цим окружною виборчою комісією.

18. Центральна виборча комісія невідкладно після отримання відомостей, зазначених у частині сімнадцятій цієї статті, оприлюднює їх на своєму офіційному сайті, а також публікує їх у друкованих засобах масової інформації не пізніш як на другий день після дня голосування.

19. При проведенні місцевих виборів головна виборча комісія відповідних виборів не пізніше десятої години дня голосування оприлюднює у порядку, встановленому цим Кодексом, отримані відомості, зазначені у частині шістнадцятій цієї статті, узагальнені в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Стаття 235. Організація голосування виборців на виборчій дільниці

1. Голосування проводиться в день виборів з восьмої до двадцятої години. На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці. Протягом часу голосування дільнична виборча комісія не може розглядати питання і приймати рішення.

2. Протягом часу, зазначеного у частині першій цієї статті, забороняється закриття доступу виборців у приміщення для голосування, припинення (перерви у проведенні) голосування, залучення членів дільничної виборчої комісії до виконання дій, не передбачених цією статтею та статтями 236 і 237 цього Кодексу.

3. Організація проведення голосування та підтримання у приміщенні для голосування належного порядку, створення необхідних умов для дотримання таємності волевиявлення виборців під час голосування покладаються на дільничну виборчу комісію.

4. У разі вчинення у приміщенні для голосування порушення громадського порядку чи іншого правопорушення, за яке законом встановлено відповідальність, виборцем, іншою особою голова або заступник голови дільничної виборчої комісії мають право запросити у приміщення для голосування працівника органу внутрішніх справ, який повинен вивести порушника із приміщення для голосування і вжити до нього передбачених законом заходів поза приміщенням для голосування. Перебування працівника органу внутрішніх справ у приміщенні для голосування в інших випадках забороняється.

5. У разі пошкодження виборчої скриньки під час голосування вона опечатується головою і не менш як трьома членами виборчої комісії, які є представниками різних суб'єктів подання кандидатур до складу комісії, у спосіб, що унеможливлює подальше опускання до неї чи виймання з неї виборчих бюлетенів. Ця виборча скринька зберігається в приміщенні для голосування в полі зору членів виборчої комісії та інших осіб, присутніх на виборчій дільниці під час голосування відповідно до вимог цього Закону, і не використовується до закінчення голосування.

6. За 5 хвилин до закінчення голосування голова дільничної виборчої комісії оголошує про закінчення голосування та припинення доступу виборців до приміщення для голосування о 20 годині. Виборці, які на 20 годину прибули до виборчої дільниці, мають право проголосувати. Для забезпечення реалізації цього права виборців один із членів комісії о 20 годині за дорученням голови дільничної виборчої комісії підходить до входу у приміщення для голосування та запрошує всіх виборців, які очікують перед входом до приміщення для голосування, зайти у приміщення для голосування. Усім зазначеним виборцям надається можливість проголосувати. Виборці, які прибули на виборчу дільницю після 20 години, у приміщення для голосування не допускаються.

7. Після виходу з приміщення для голосування останнього виборця вільний доступ виборців та інших осіб у зазначене приміщення припиняється (крім членів дільничної виборчої комісії та осіб, які мають право бути присутніми на підсумковому засіданні дільничної виборчої комісії).

8. На виборчій дільниці, утвореній на судні, що перебуває в день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, дільнична виборча комісія може оголосити голосування закінченим раніше часу, визначеного частиною першою цієї статті, якщо в голосуванні взяли участь усі виборці, включені до списку виборців для голосування на цій виборчій дільниці.

Стаття 236. Порядок отримання виборчого бюлетеня виборцем

1. При проведенні голосування на виборчій дільниці два члени дільничної виборчої комісії надають виборцю можливість проголосувати у порядку, встановленому частинами другою - п'ятою цієї статті.

2. Виборець пред'являє відповідному члену дільничної виборчої комісії, уповноваженому відповідно до частини першої статті 231 цього Кодексу працювати зі списком виборців, один із документів, зазначених відповідно у частинах другій - п'ятій статті 10 цього Кодексу. Член комісії перевіряє наявність виборця у списку виборців на відповідній виборчій дільниці та, за його наявності, надає виборцю список для підпису.

3. У разі включення виборця до уточненого списку виборців на виборчій дільниці на підставі рішення про тимчасову зміну місця голосування виборець надає члену комісії посвідчення про тимчасову зміну місця голосування. Член комісії перевіряє відповідність персональних даних виборця у списку виборців та у посвідченні, а також відповідність номеру виборчої дільниці номеру, вказаному у посвідченні. У разі невідповідності цих даних такому виборцю відмовляється в отриманні бюлетеня. Посвідчення про тимчасову зміну місця голосування зберігаються у члена виборчої комісії і додаються до списку виборців.

4. Член дільничної виборчої комісії, уповноважений відповідно до частини першої статті 231 цього Кодексу видавати виборцям бюлетені готує виборчий бюлетень для видання виборцю. При цьому зазначений член дільничної виборчої комісії вписує своє прізвище і та ставить підпис у визначеному місці на виборчому бюлетені і контрольному талоні виборчого бюлетеня, який має бути виданий виборцю, проставляє на контрольному талоні цього бюлетеня у позначеному місці номер, за яким виборця внесено до списку виборців на дільниці. Під час видання виборцю виборчого бюлетеня забороняється робити на виборчих бюлетенях будь-які інші позначки, крім передбачених цією частиною.

5. Виборець розписується за отримання виборчого бюлетеня у списку виборців та на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

6. Член виборчої комісії відокремлює від виборчого бюлетеня контрольний талон та видає виборцю виборчий бюлетень для голосування. Контрольний талон виборчого бюлетеня зберігається у члена комісії, який видав виборчий бюлетень.

Стаття 237. Порядок голосування виборця

1. Виборець може перебувати у приміщенні для голосування лише протягом часу, необхідного для голосування.

2. Виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчих бюлетенів забороняється присутність у кабіні для таємного голосування інших осіб.

3. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата, довіреної чи уповноваженої особи, офіційного спостерігача.

4. Виборець не має права передавати свій виборчий бюлетень іншим особам. Отримання виборчого бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії, який видає бюлетені), заохочення або змушування виборців до передання виборчого бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз або іншим способом забороняється.

5. Порядок заповнення виборчого бюлетеня виборцем визначається цим Кодексом для кожного типу виборів.

6. Виборець особисто опускає заповнений виборчий бюлетень до виборчої скриньки. Виборець, який через фізичні вади не може самостійно опустити виборчий бюлетень до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це у своїй присутності іншій особі, крім члена виборчої комісії, кандидата, його довіреної особи, уповноваженої особи партії (організації партії), офіційного спостерігача.

7. У разі якщо виборець, заповнюючи виборчий бюлетень, припустився помилки, він має право невідкладно звернутися з письмовою заявою до члена виборчої комісії, який видав йому виборчий бюлетень, з проханням видати йому інший виборчий бюлетень. Член виборчої комісії видає виборцю інший виборчий бюлетень у порядку, встановленому статтею 236 цього Кодексу, тільки в обмін на невикористаний помилково заповнений виборчий бюлетень, про що зазначений член дільничної виборчої комісії робить відповідну позначку в списку виборців напроти прізвища виборця, яку засвідчує своїм підписом.

8. Повернутий виборчий бюлетень негайно погашається членом комісії, котрий його видав, як невикористаний, про що складається акт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Цей акт підписується двома членами дільничної виборчої комісії, що оформляли видачу бюлетеня, та виборцем, який повернув виборчий бюлетень, і долучається до списку виборців. Погашений виборчий бюлетень разом із відокремленим від нього контрольним талоном зберігається до підрахунку голосів у члена комісії, який видав бюлетень. При підрахунку голосів цей бюлетень враховується як невикористаний і запаковується разом із