Идет загрузка документа (99 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О публичном порядке

Проект закона Украины от 19.11.2018 № 9300
Дата рассмотрения: 19.11.2018 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про публічний порядок

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ 1
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ПУБЛІЧНИЙ ПОРЯДОК"

Стаття 1. Завдання Закону України "Про публічний порядок"

Завданням Закону України "Про публічний порядок" є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, установленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Стаття 2. Законодавство України про публічний порядок

Законодавство України про публічний порядок складається з цього Закону.

Стаття 3. Забезпечення законності під час застосування заходів впливу за проступки проти публічного порядку

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з проступком проти публічного порядку інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про проступки проти публічного порядку здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів впливу здійснюється у межах їх компетенції, відповідно до Закону.

Додержання вимог Закону під час застосування заходів впливу за проступки проти публічного порядку забезпечується систематичним контролем вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, у інший встановлений законом спосіб.

Стаття 4. Чинність закону про відповідальність за проступки проти публічного порядку

Особа, яка вчинила проступок проти публічного порядку, повинна відповідати на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення проступку.

Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за проступки проти публічного порядку, мають зворотну силу, тобто поширюються і на проступки, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за проступки проти публічного порядку, зворотної сили не мають.

Провадження у справах про проступки проти публічного порядку здійснюється на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про проступок.

Розділ 2
ПУБЛІЧНИЙ ПОРЯДОК. ПРОСТУПОК ПРОТИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ

Стаття 5. Публічний порядок

Публічний порядок - це урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров'я, повага до честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі.

Стаття 6. Громада

Громада - це соціальна організація людей, які об'єднані спільними інтересами та суспільними відносинами, спрямованими на реалізацію цих інтересів у вирішенні спільних соціальних проблем.

Місцева територіальна громада - сукупність місцевих жителів, які постійно проживають у межах адміністративно-територіальної одиниці.

Громада відповідає за благоустрій, озеленення, санітарний стан населених пунктів, вирішує комунальні питання, забезпечення публічного порядку у публічних місцях.

Громада забезпечує створення спеціальних публічних місць, їх облаштування та забезпечення публічного порядку на їхній території.

Для здійснення поставлених завдань громада має право утворювати інспекції, комісії та інші публічні формування.

У разі якщо громада не створила належних умов для забезпечення публічного порядку, які призвели до порушення публічного порядку особою, посадові особи громади, керівники товариств співвласників багатоквартирних будинків, які відповідають за належний стан публічних місць, у тому числі доріг, прибудинкових територій, несуть відповідальність за вчинення проступку, а також компенсують моральну шкоду в розмірі стягнення, що накладається за вчинення проступку.

Стаття 7. Проступок проти публічного порядку

Проступком проти публічного порядку визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на публічний порядок і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідальність за проступки проти публічного порядку, передбачені цим Законом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не передбачають відповідальність у виді відповідно до закону кримінальну відповідальність.

Стаття 8. Публічне місце

Публічні місця - території, що перебувають у постійному або тимчасовому загальному користуванні незалежно від форми власності. Види публічних місць:

територія міст, селищ, населених пунктів, об'єкти для спільного користування: державні установи, комерційні заклади, офіси, а також узбіччя доріг, підземні переходи, зупинки тощо;

спортивні споруди (спортивні стадіони, легкоатлетичні манежі, тренувальні майданчики тощо);

культурні об'єкти (театри, палаци відпочинку, кінотеатри, будинки дитячої та юнацької творчості тощо);

місця відпочинку (парки, сквери, національні заповідники, ботанічні сади, алеї, дитячі майданчики тощо);

частина (частини) будь-якої будівлі, споруди доступні або відкриті для населення вільно, чи за запрошенням або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, балкони житлових будинків, неогороджена прибудинкова територія тощо.

Стаття 9. Спеціальне публічне місце

Спеціальне публічне місце - спеціально облаштована територія, яка перебуває у постійному або тимчасовому загальному користуванні незалежно від форми власності і за необхідності має контрольований обмежений доступ для окремих категорій осіб. Зокрема: зали, кімнати, огороджені від сторонніх відвідувачів місця для куріння; облаштовані майданчики для вигулу домашніх тварин, тощо.

Стаття 10. Вчинення проступку проти публічного порядку умисно

Проступок проти публічного порядку визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх, або свідомо допускала настання цих наслідків.

Стаття 11. Вчинення проступку проти публічного порядку з необережності

Проступок проти публічного порядку визнається вчиненим із необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була їх передбачити.

Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає відповідальність за проступки проти публічного порядку

Відповідальності за проступки проти публічного порядку підлягають особи, які досягли на момент вчинення проступку проти публічного порядку чотирнадцятирічного віку.

Стаття 13. Відповідальність неповнолітніх

До осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили проступки проти публічного порядку, застосовуються заходи впливу, передбачені цим Законом.

У разі вчинення особами, віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, проступку проти публічного порядку вони підлягають відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого проступку та особи, яка вчинила проступок, до таких осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені цим Законом.

Стаття 14. Відповідальність іноземців і осіб без громадянства

Іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають відповідальності за проступки проти публічного порядку на загальних підставах. Питання про відповідальність за проступки проти публічного порядку, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом, вирішуються дипломатичним шляхом.

Стаття 15. Деліктоздатність

Деліктоздатність - здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинення протиправного діяння. Це здатність суб'єкта усвідомлювати свої дії і їх шкідливі наслідки, та самостійно нести за них юридичну відповідальність.

Відповідальність за вчинення проступку проти публічного порядку несе персонально особа, яка його вчинила.

У разі вчинення проступку неделіктоздатною особою відповідальність за вчинення проступку несуть батьки або особа (би), яка (і) є опікуном (ами).

У разі вчинення проступку або сприяння, бездіяльності або неповідомлення до Національної поліції, посадової особи приватного або публічного права вона несе відповідальність відповідно до санкцій, встановлених за вчинення проступку.

Стаття 16. Обставини, що унеможливлюють відповідальність за проступки проти публічного порядку

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони, або яка була в стані неосудності, не підлягає відповідальності за проступки проти публічного порядку.

Стаття 17. Крайня необхідність

Не є проступком проти публічного порядку дія, яка хоч і передбачена цим Законом, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або публічному порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за певних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Збитки внаслідок таких дій компенсуються за рахунок держави.

Стаття 18. Необхідна оборона

Не є проступком проти публічного порядку дія, яка хоч і передбачена цим Законом, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто під час захисту державного або публічного порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння порушнику шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характеру та суспільній шкідливості проступку.

Стаття 19. Неосудність

Не підлягає відповідальності за проступки проти публічного порядку особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства або іншого хворобливого стану.

Стаття 20. Можливість звільнення від відповідальності за проступки проти публічного порядку при малозначності проступку

За малозначності проступку проти публічного порядку орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від відповідальності за проступки проти публічного порядку й обмежитись усним зауваженням.

Стаття 21. Збитки, спричинені внаслідок вчинення проступку проти публічного порядку

Якщо під час вчинення проступку проти публічного порядку правопорушником було спричинено матеріальні збитки, він зобов'язаний їх відшкодувати відповідно до порядку, визначеного діючим законодавством.

У разі неосудності порушника, збитки відшкодовуються за рахунок опікуна(ів), а у разі їх відсутності - організацією, підприємством, відомством тощо, незалежно від форми власності або місцевою громадою, на території якої причинено збитки.

Стаття 22. Накладення стягнення за вчинення проступку проти публічного порядку

Стягнення за вчинення проступку проти публічного порядку накладається на місці вчинення проступку представником Національної поліції, представником громадського об'єднання з охорони публічного порядку, на якого покладено забезпечення публічного порядку одразу після вчинення та фіксування проступку відповідно до Закону.

Стаття 23. Органи, що забезпечують дотримання публічного порядку

Дотримання публічного порядку забезпечує Національна поліція відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".

Місцева громада має право створювати органи: комітети, об'єднання, дружини, загони тощо з метою забезпечення публічного порядку у відповідно до законодавства України.

Розділ 3
СТЯГНЕННЯ ЗА ПРОСТУПОК ПРОТИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ

Стаття 24. Мета стягнення за проступок проти публічного порядку

Стягнення за проступок проти публічного порядку є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила проступок проти публічного порядку, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових проступків як самою особою, яка їх вчинює, так і іншими особами.

Стаття 25. Види стягнень за проступок проти публічного порядку

За вчинення проступків проти публічного порядку, можуть застосовуватись такі стягнення:

попередження;

штраф;

тимчасове вилучення предмета, який став знаряддям вчинення, або безпосереднім об'єктом проступку проти публічного порядку, та (або) грошей, одержаних внаслідок вчинення проступку проти публічного порядку;

громадські роботи;

законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види стягнень за проступок проти публічного порядку.

Стаття 26. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх

За вчинення проступків проти публічного порядку до неповнолітніх у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

попередження;

передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їхнє прохання.

Стаття 27. Попередження

Попередження, як захід стягнення за проступок проти публічного порядку, виноситься у письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується в інший установлений спосіб.

Стаття 28. Штраф

Штраф - є грошовим стягненням, що накладається на особу, яка вчинила проступок проти публічного порядку, у випадках і розмірі, визначених цим Законом.

Стаття 29. Тимчасове вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом проступку проти публічного порядку

Тимчасове вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом проступку проти публічного порядку, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням уповноваженого органу (посадової особи). Тимчасово вилученим може бути лише предмет, який перебуває у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Тимчасове вилучення предмета відбувається у присутності свідків, з оформленням протоколу вилучення, на період не більше 30 діб. У разі, якщо предмет обґрунтовано може стати знаряддям злочину, він має бути конфіскований відповідно до подання працівника Національної поліції, уповноваженого здійснювати провадження у справах про публічні проступки.

Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, що не підлягають конфіскації, визначаються законами України.

Стаття 30. Громадські роботи

Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила проступок проти публічного порядку, у вільний від роботи чи навчання час, безоплатних суспільно корисних робіт на користь громади, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи призначаються уповноваженим органом (посадовою особою) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і здійснюються не більше як чотири години на день.

Громадські роботи не призначаються особам, які визнані інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Розділ 4
НАКЛАДЕННЯ СТЯГНЕННЯ ЗА ПРОСТУПОК ПРОТИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ

Стаття 31. Загальні правила накладення стягнення за проступок проти публічного порядку

Стягнення за проступок проти публічного порядку накладається у межах, визначених цим Законом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого проступку, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Стаття 32. Обставини, що пом'якшують відповідальність за проступок проти публічного порядку

Обставинами, що пом'якшують відповідальність за проступок проти публічного порядку, визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків проступку, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення проступку під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення проступку неповнолітнім;

5) вчинення проступку вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за проступок проти публічного порядку. Орган (посадова особа), який вирішує справу про проступок проти публічного порядку, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Стаття 33. Обставини, що обтяжують відповідальність за проступок проти публічного порядку

Обставинами, що обтяжують відповідальність за проступок проти публічного порядку, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного проступку, за яке особу вже було піддано стягненню за проступок проти публічного порядку; вчинення проступку особою, яка раніше вчинила злочин;

3) втягнення неповнолітнього в проступок;

4) вчинення проступку групою осіб;

5) вчинення проступку в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення поступку в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає стягнення за проступок проти публічного порядку залежно від характеру проступку проти публічного порядку, може не визнати дану обставину обтяжуючою.

Стаття 34. Накладення стягнень за проступок проти публічного порядку при вчиненні кількох проступків проти публічного порядку

При вчиненні однією особою двох або більше проступків проти публічного порядку, стягнення за проступок проти публічного порядку накладається за кожен проступок окремо.

Якщо особа вчинила кілька проступків проти публічного порядку, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозний проступок з учинених. До основного стягнення, у цьому разі, може бути долучено одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-який із вчинених проступків.

Стаття 35. Строки накладення стягнення за проступок проти публічного порядку

Стягнення за проступок проти публічного порядку може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення проступку, а при триваючому проступку - два місяці з дня його виявлення.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак проступку проти публічного порядку, стягнення за проступок може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Стаття 36. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана стягненню за проступок проти публічного порядку

Якщо особа, піддана стягненню за проступок проти публічного порядку, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового проступку проти публічного порядку, ця особа вважається такою, що не була піддана стягненню.

Стаття 37. Покладання обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду

Якщо в результаті вчинення проступку проти публічного порядку заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, комісія з розгляду справ про проступки проти публічного порядку, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за проступок проти публічного порядку має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі якщо шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, уповноважений орган (посадова особа) має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної проступком проти публічного порядку, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Розділ 5
ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО ПРОСТУПКИ ПРОТИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ

Стаття 40. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про проступки проти публічного порядку

Справи про проступки проти публічного порядку розглядаються посадовими особами Національної поліції, уповноваженими відповідно до цього Закону.

Стаття 41. Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про проступки проти публічного порядку

Посадові особи, уповноважені розглядати справи про проступки проти публічного порядку, можуть накладати стягнення за проступок проти публічного порядку, передбачені цим Законом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

Стаття 42. Національна поліція

Справи про проступки проти публічного порядку розглядають органи внутрішніх справ (Національна поліція).

Від імені Національної поліції розглядати справи про проступки проти публічного порядку і накладати стягнення за проступок проти публічного порядку мають право працівники Національної поліції у межах посадових обов'язків.

Посадові особи органів місцевого самоврядування можуть накладати стягнення у вигляді попередження. Посадові особи органів місцевого самоврядування у разі виявлення проступку проти публічного порядку зобов'язані викликати працівників Національної поліції.

Контроль за законністю дій посадових осіб Національної поліції здійснюють начальники органів внутрішніх справ та їх заступники.

Стаття 43. Комісії з розгляду справ про проступки проти публічного порядку, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради

Органи місцевого самоврядування створюють комісії з розгляду справ про проступки проти публічного порядку, що розглядають справи в межах своїх повноважень. До складу комісії в обов'язковому порядку входить представник Національної поліції - дільничний офіцер поліції, інспектор ювенальної превенції.

Стаття 44. Громадські організації

Забезпечення громадського порядку, патрулювання, роз'яснювальної роботи, навчання щодо запобігання проступкам, мають право займатись громадські організації, під контролем представників органів внутрішніх справ.

Стаття 45. Інші органи, які беруть участь у розгляді справ про проступки проти публічного порядку

Органи транспорту, органи пожежного нагляду, органи санітарно-епідеміологічної служби та інші органи в межах своїх повноважень повинні:

1) надавати допомогу Національній поліції у забезпеченні публічного порядку, запобігати проступкам проти публічного порядку;

2) інформувати Національну поліцію про вчинені проступки проти публічного порядку або ті, що готуються;

3) сприяти Національній поліції у виявленні та розкритті проступків проти публічного порядку, розшуку осіб, які їх вчинили, тощо.

Розділ 6
ПОВЕДІНКА У ПУБЛІЧНИХ МІСЦЯХ. ПОВЕДІНКА У ПУБЛІЧНИХ МІСЦЯХ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ ЗАХОДІВ

Стаття 46. Визначення поняття дрібне хуліганство

Дрібне хуліганство - це образливі, непристойні дії в публічних місцях, що порушують публічний порядок і спокій громадян, вчинені з несуттєвою шкодою суспільним відносинам, правовим і законним інтересам громадян або з пошкодженням майна у невеликих розмірах.

Стаття 47. Визначення поняття масовий захід

Масовий захід - це збори людей заздалегідь сплановані і визначені за місцем, часом і кількістю учасників із певної нагоди (економічної, політичної, спортивної, екологічної, релігійної, культурної тощо).

Стаття 48. Місце для проведення масового заходу

Масові заходи в Україні можуть проводитися у будь-яких придатних для цього місцях, у будь-який час доби, крім випадків обмежень відповідно до цього Закону або інших законів України.

Гранично допустимі відстані проведення масових заходів біля небезпечних для життя людей об'єктів, визначаються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, та позначаються на місцевості.

Стаття 49. Час проведення масового заходу

Масові заходи повинні проводитися у чітко визначений час.

Масовий захід може починатися не раніше 9-ої години і завершуватися не пізніше 22-ої години.

Гранична тривалість прилюдного заходу, що проводиться одним і тим самим організатором (організаторами), не повинна перевищувати п'яти годин поспіль.

Стаття 50. Дотримання режиму тиші під час проведення масових заходів

Під час проведення масових заходів забороняється використання звукопідсилювальної апаратури з 22-ої години вечора до 7-ої години ранку.

Стаття 51. Підтримання публічного порядку під час проведення масових заходів

Учасники масових заходів зобов'язані підтримувати публічний порядок під час проведення масових заходів, не допускати дій, що створюють загрозу життю та здоров'ю інших людей, їх конституційним правам і свободам, а також дій, що принижують честь і гідність інших людей.

Розділ 7
ПРАВИЛА СПОЖИВАННЯ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ І ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ У ПУБЛІЧНИХ МІСЦЯХ

Стаття 52. Споживання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива у публічних місцях

Споживання у публічних місцях алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях, закладах харчування, кафе, барах, ресторанах тощо.

Стаття 53. Куріння тютюнових виробів у публічних місцях

Куріння тютюнових виробів дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях, обладнаних належним чином.

Стаття 54. Розміщення інформації про заборону споживання тютюнових виробів у публічних місцях

У місцях і закладах, де курити заборонено, має бути розміщена наочна інформація із зображенням графічного знака про заборону куріння та гасла такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація із зображенням відповідного графічного знака та тексту "Місце для куріння", також інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Стаття 55. Спеціально відведені місця для куріння

Власник або уповноважені ним особи, або орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані облаштувати спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією, чи іншими засобами для очищення повітря від диму.

У закладах публічного харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Розділ 8
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У ПУБЛІЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Стаття 56. Визначення поняття публічний транспорт

Публічний транспорт - це транспорт, призначений і доступний для використання широким колом осіб, основна функція якого - перевезення пасажирів.

До публічного транспорту належить:

автомобільний публічний транспорт (таксі, автобус, маршрутка);

міський електротранспорт;

залізничний транспорт;

повітряний транспорт;

водний транспорт.

Перевізники зобов'язані облаштовувати публічний транспорт спеціальними приладами для комфортного переміщення осіб з інвалідністю та літніх осіб.

Стаття 57. Поведінка пасажирів у публічному транспорті

Пасажири публічного транспорту зобов'язані виконувати всі розпорядження (прохання) водія (члена екіпажу, командира судна, тощо).

Пасажири зобов'язані утримуватись від різких рухів, енергійних вигуків, занадто голосних розмов по телефону, інших дій, які можуть відволікати водія та заважати іншим пасажирам.

Пасажири публічного транспорту зобов'язані підтримувати публічний порядок у салоні публічного транспорту, бути взаємно ввічливими, не поводитися агресивно.

Стаття 58. Підтримання чистоти та порядку у публічному транспорті

Пасажири публічного транспорту зобов'язані дбайливо ставитись до обладнання та майна транспорту, дотримуватись порядку та чистоти в салоні.

Стаття 59. Споживання тютюнових виробів у публічному транспорті

Споживання тютюнових виробів у публічному транспорті дозволяється лише у випадках, якщо це передбачено під час перевезення, та лише у спеціально відведених для цього місцях, обладнаних належним чином.

Стаття 60. Перевезення багажу у публічному транспорті

Пасажири публічного транспорту мають право провозити із собою багаж за умов, якщо він має належну упаковку, не становить загрози для безпеки інших пасажирів (не є вибухонебезпечним, легкозаймистим, не містить колючі, ріжучі предмети без належної упаковки тощо).

Якщо багаж провозиться у салоні транспорту, він не повинен бути громіздким, захаращувати вхід/вихід із транспорту.

Багаж не повинен перешкоджати вільному пересуванню пасажирів, забруднювати салон транспорту або пошкоджувати чи забруднювати одяг інших пасажирів.

Стаття 61. Перевезення у публічному транспорті живих тварин (птахів)

У публічному транспорті дозволяється перевезення собак, котів, домашніх птахів за умови дотримання власником встановлених вимог:

перевезення великих собак (вищих 45 см) у вагонах із місцями для сидіння інших категорій поїздів (швидкісних, надшвидкісних, електро-дизель-поїздів підвищеного комфорту, тощо) на таких самих умовах дозволяється, якщо у вагоні-купе місця для сидіння є відокремленими;

дрібні кімнатні тварини (птахи) обов'язково мають бути належним чином розміщені у спеціальних контейнерах/клітках;

собак можна перевозити у намордниках, на коротких ланцюжках або ремінних прив'язках;

тварини повинні бути чисті, охайні та не мати неприємного запаху.

Перевізник має право визначати спосіб перевезення і обмежити кількість і види тварин, що дозволено перевозити.

Пасажир - супровідник тварин повинен сам турбуватись про них: годувати, напувати та прибирати за ними, упереджувати порушення санітарно-гігієнічних умов.

У разі перевезення тварин пасажир несе повну відповідальність за тварину.

Розділ 9
ПРАВИЛА ПРОЖИВАННЯ В БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКАХ

Стаття 62. Визначення понять "багатоквартирний будинок", "житловий будинок", "квартира", "житлова кімната"

Багатоквартирний будинок - це житловий будинок з двома і більше квартирами (приміщеннями), призначений для житла.

Квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, визначених законом, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного в ній проживання.

Житлова кімната - частина квартири, відокремлена від інших приміщень тієї самої квартири стінами або постійними (не пересувними) перегородками, та яка має з ними внутрішнє сполучення й розміри, достатні для розміщення ліжка дорослої людини, а висота стелі не менш як 2,5 метра.

Стаття 63. Правила проживання у багатоквартирних будинках

Власник (орендар) житлового будинку, квартири, житлового приміщення зобов'язаний підтримувати публічний порядок, не допускати дій, що порушують умови проживання громадян.

Стаття 64. Утримання сходових клітин, ліфтових шахт, горищів, підвалів та інших допоміжних приміщень

Сходові клітки, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні приміщення будинків повинні утримуватися в чистоті, не захаращуватися, замикатися.

Стаття 65. Утримання прибудинкових територій

Власники (орендарі) житла зобов'язані забезпечувати утримання прибудинкових територій у чистоті, не допускати забруднення та захаращення території.

Біля прибудинкових територій мають бути облаштовані газони та квітники.

Стаття 66. Збереження зелених насаджень

Власники (орендарі) житла зобов'язані зберігати зелені насадження на прибудинковій території, забезпечувати належний догляд за ними.

Стаття 67. Сміття

Сміття - побутові або будівельні відходи, утворені в процесі діяльності мешканців багатоквартирних будинків, повинно складатися у спеціально відведених для цього місцях, контейнерах для сміття.

Стаття 68. Режим тиші

Мешканці багатоквартирних будинків повинні дотримуватися режиму тиші. Встановлений режим тиші для багатоквартирних будинків з 23-ої до 7-ої години ранку.

У визначений час у будинку повинен зберігатися спокій.

Стаття 69. Проведення ремонтних робіт

Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку, та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Ведення будівельних робіт дозволяється з 8:00 до 18:00, окрім вихідних і святкових днів.

Власник, (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир (сусідів), житлових приміщень у гуртожитку про початок цих робіт.

Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм.

На час ремонту будинків або квартир у багатоповерхових будинках особи, що проводять ремонт, узгоджують із балансоутримувачем місце для тимчасового складування будівельних матеріалів і будівельного сміття на час ремонту з періодичністю вивозу не рідше 1 разу на тиждень.

Стаття 70. Ігри у баскетбол, футбол, волейбол та інші види вуличних ігор

Ігри у баскетбол, футбол, волейбол, стрибки на батуті та інші види вуличних ігор, повинні проводитися лише у спеціально відведених для цього місцях.

Місця для ігор мають бути обладнані майданчиками, розташованими з урахуванням збереження тиші та спокою громадян.

Стаття 71. Проведення свят

Проведення свят у багатоквартирних будинках дозволяється з 8:00 до 21:00 у будні дні, та з 10:00 до 23:00 - у вихідні дні.

Стаття 72. Утримання домашніх тварин у багатоквартирних будинках

Утримання собак і кішок у квартирах, дозволяється лише за умови дотримання норм, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, які регламентують утримання собак і кішок у містах та інших населених пунктах, а у квартирах, де проживає двоє і більше власників, наймачів або орендарів, - з їхнього дозволу.

Стаття 73. Обов'язки особи, яка утримує домашню тварину у багатоквартирному будинку

Особа, яка утримує домашню тварину у багатоквартирному будинку, зобов'язана:

забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;

дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття, не допускати утворення неприємного запаху від тварини;

запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин;

забезпечувати тишу - не допускати гавкання та виття собак з 23.00 до 7.00;

відшкодувати матеріальні та моральні збитки, що завдані тваринами громадянам у встановленому чинним законодавством України порядку.

Розділ 10
ВИГУЛ ДОМАШНІХ ТВАРИН

Стаття 74. Права особи на вигул домашньої тварини

Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).

Стаття 75. Вік, з якого дозволяється супроводження домашніх тварин

Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку. Супроводжуючи домашніх тварин, не допускається залишати їх без нагляду.

Вигул потенційно небезпечних тварин дозволяється з 16 років, з обов'язковим використанням намордника (для собак), на коротких ланцюжках або ремінних прив'язках..

Стаття 76. Обов'язки особи, яка супроводжує тварину

Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити:

безпеку людей і тварин, що оточують, а також майна від заподіяння шкоди домашньої тварини, яку супроводжують;

безпеку супроводжуваної домашньої тварини;

безпеку дорожнього руху під час проходження з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.

У місцях масового скупчення людей, у тому числі в транспорті, собаки повинні знаходитися на короткому повідку і в наморднику, а маленькі собаки - в закритих контейнерах або на руках у власника. В інших публічних місцях собаки можуть знаходитися на вільному повідку. В інших місцях дозволено вільний вигул собак за умови дотримання вимог, встановлених цим Законом.

Під час переходу через вулиці і поблизу магістралей особа, що здійснює вигул тварини, зобов'язана узяти тварину на короткий поводок або на руки, щоб уникнути дорожньо-транспортних подій і загибелі тварини на проїжджій частині.

Стаття 77. Вигул потенційно небезпечних тварин

Власники, тварини яких визнані як небезпечні, не мають права вигулювати їх без повідка та намордника (для собак), або без спеціальних запобіжних пристроїв для інших потенційно небезпечних тварин.

Власники потенційно небезпечних собак мають право вигулювати їх без повідка та намордника за наявності тестування за програмою "Собака-компаньйон", що засвідчує спеціальний жетон.

Стаття 78. Перелік порід собак, визнаних як потенційно небезпечні

Потенційно небезпечними визнаються наступні породи собак:

Акіта-іну; американський бульдог; американський стафордширський тер'єр; англійський мастиф; аргентинський дог; бельгійська вівчарка; бернський зенненхунд; бордоський дог; бразильська філа; бульмастиф; бультер'єр; доберман; кавказька вівчарка; кане корсо; мастіно неаполетано; московська сторожова; німецька вівчарка; німецький дог; перо преса канаріо; південноруська вівчарка; пітбультер'єр; різеншнауцер; родезійський ріджбек; ротвейлер; середньоазіатська вівчарка; тосаіну; чорний тер'єр; німецький боксер; фокстер'єр; ягтер'єр німецький.

Небезпечними також вважаються метиси зазначених вище порід з явними фенотипічними ознаками.

Перелік порід не є вичерпним, та може поповнюватись із надходженням нових даних.

Розділ 11
МІСЦЯ ДЛЯ ВИГУЛУ ДОМАШНІХ ТВАРИН

Стаття 79. Вимоги щодо встановлення місць і зон для вигулу тварин

Кількість місць для вигулу тварин на території житлового району, мікрорайону, кварталу визначається від кількості тварин, які потребують вигулу, та утримуються населенням цих територій. При цьому за рахунок кількості місць для вигулу тварин приймається Положення, що одночасно в місцях вигулу може вигулюватися не більше десяти тварин.

Зони для вигулу тварин мають бути відведені у кожному парку та сквері на території міста.

У центральній частині міста, з густим населенням та щільною забудовою, допускається зменшення розмірів місць для вигулу тварин і збільшення їх кількості.

Місця для вигулу тварин на дворових територіях мікрорайонів повинні влаштовуватися від вікон житлових будинків, майданчиків для ігр, відпочинку, територій шкіл, деяких дитячих дошкільних установ, спортивних майданчиків - на відстані не менше 40 метрів.

Покриття місць і зон для вигулу тварин повинно бути піщано-земляним, гравійно-піщаним, з трави (суцільна низька рослинність), та мати рівну поверхню.

Стаття 80. Обладнання місць і зон для вигулу тварин

Усі місця та зони для вигулу тварин повинні бути обладнані спеціальними попереджувальними знаками про вигул тварин, а також табличками із зазначенням назв і телефонів установ, які відповідають за санітарний стан цих майданчиків, або зон вигулу. Крім цього, місця та зони для вигулу домашніх тварин повинні бути обладнані контейнерами для збору сміття та екскрементів тварин.

Особи, які вигулюють тварин, повинні самостійно прибирати екскременти за твариною.

У разі відсутності можливості обладнання місць для вигулу тварин, дозволяється вигулювати їх на прибудинкових територіях із тильної або технічної сторони будинку, про що повинен свідчити відповідний попереджувальний знак.

Стаття 81. Використання місць і зон для вигулу тварин за призначенням

Місця та зони для вигулу тварин повинні використовуватися лише за призначенням.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ 12
ОБОВ'ЯЗКОВІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАКОННИХ РОЗПОРЯДЖЕНЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Стаття 82. Обов'язковість виконання законних розпоряджень або вимог працівника Національної поліції

Законні розпорядження або вимоги працівника Національної поліції є обов'язковими до виконання.

Стаття 83. Обов'язковість виконання законних розпоряджень члена громадських організацій з охорони публічного порядку

Законні розпорядженню або вимоги членів громадських організацій з охорони публічного порядку у зв'язку з їх участю в охороні публічного порядку є обов'язковими до виконання.

Стаття 84. Обов'язковість виконання законних розпоряджень або вимог представників інших органів, які мають право брати участь в охороні публічного порядку спільно із представниками Національної поліції

Законні розпорядження або вимоги інших органів, які мають право брати участь в охороні публічного порядку спільно з представниками Національної поліції, є обов'язковими до виконання.

Розділ 13
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ПРОСТУПКІВ У ПУБЛІЧНИХ МІСЦЯХ

Стаття 85. Дрібне хуліганство

Дрібне хуліганство в публічних місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують публічний порядок і спокій громадян, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 86. Нецензурна лайка

Цинічні та непристойні висловлювання, у публічних місцях - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 87. Образливе ставлення до громадян

Образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій, розв'язній манері: штовхання, хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойні пропозиції та інші подібні дії - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 88. Насильницьке вторгнення в публічні місця всупереч забороні працівників, які стежать за порядком

Насильницьке вторгнення в публічні місця всупереч забороні працівників, які стежать за порядком - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 89. Безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'ям по телефону

Безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, а також лихослів'ям по телефону - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 90. Співання непристойних пісень

Співання непристойних пісень - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 91. Крики, вигуки з хуліганських мотивів під вікнами громадян уночі

Крики, вигуки з хуліганських мотивів під вікнами громадян уночі - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 92. Справляння природних потреб у невідведених для цього місцях

Справляння природних потреб у не відведених для цього спеціальних місцях - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 93. Грубе порушення черг, що супроводжується образами громадян і проявом неповаги до них

Грубе порушення черг, що супроводжується образами громадян і проявом неповаги до них, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 94. Поява у публічному місці в оголеному вигляді

Поява у публічному місці в оголеному вигляді - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 95. Самовільна без потреби зупинка комунального транспорту

Самовільна, без потреби зупинка комунального транспорту - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 96. Неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих

Неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 97. Знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах

Знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна, розцінюється у тому випадку, якщо воно вчинено у незначних розмірах, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 98. Поява у публічних місцях у нетверезому стані

Поява у публічних місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 99. Поширювання неправдивих чуток

Поширювання неправдивих чуток, що можуть спричинити паніку серед населення або порушення публічного порядку, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від шістнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 100. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної або пневматичної зброї у населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку

Стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях із порушенням установленого порядку, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від шістнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 101. Зайняття проституцією у публічних місцях

Заняття проституцією у публічних місцях - передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 102. Порушення встановленого порядку організації і проведення масових заходів, зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій

Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій - передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів стягнення або організатором масових заходів, зборів, мітингу, вуличного походу, демонстрації, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 103. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів

Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розділ 14
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ПРОСТУПКІВ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ДОМАШНІМ НАСИЛЬСТВОМ, ТА НЕВИКОНАННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ОБОВ'ЯЗКІВ

Стаття 104. Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Стаття 105. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 106. Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування

Порушення встановленого законом порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розділ 15
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ СПОЖИВАННЯ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ ТА ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ В ПУБЛІЧНИХ МІСЦЯХ

Стаття 107. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях

Куріння тютюнових виробів у місцях заборонених законом, а також в інших публічних місцях, - передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано стягненню, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 108. Розпивання спиртних напоїв у публічних місцях і поява в публічних місцях у нетверезому стані

Розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, скверах, парках, всіх видах публічного транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і публічного харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в публічних місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, - передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів публічного стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась публічному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в публічних місцях у нетверезому стані, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або публічні роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.

Стаття 109. Розпивання спиртних напоїв на виробництві

Розпивання спиртних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі в нетверезому стані - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Участь майстрів, начальників дільниць, змін, цехів та інших керівників у розпиванні з підлеглими їм працівниками спиртних напоїв на виробництві або невжиття ними заходів до відсторонення від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані, або приховування ними випадків розпивання спиртних напоїв чи появи на роботі в нетверезому стані підлеглих їм працівників, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 110. Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння

Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють або іншими особами, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 111. Азартні ігри, ворожіння в публічних місцях

Участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, "наперсток" та інші) на гроші, речі та інші цінності - передбачають відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано публічному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від семи до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.

Ворожіння у публічних місцях, - передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розділ 16
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЬ, ЩО СПРИЯЄ ВЧИНЕННЮ ПРОСТУПКІВ ПРОТИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ

Стаття 112. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення

Виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 113. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення

Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 114. Продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів неповнолітній особі

Продаж алкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 115. Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї

Придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без дозволу органів внутрішніх справ, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за один з проступків, передбачених частиною першою цієї статті, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 116. Порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

Порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають дозвіл органів внутрішніх справ на зберігання зазначеної зброї, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано публічному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розділ 17
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ У ПУБЛІЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Стаття 117. Порушення правил поведінки у публічному транспорті

У публічному транспорті забороняються та передбачають відповідальність у виді відповідальність, встановлену чинним законодавством України, такі дії:

гучні розмови, крики;

різкі рухи;

надто гучні розмови по телефону;

відчинення дверей і час руху (крім випадків запобігання нещасному випадку);

перешкоджання зачиненню дверей;

захаращування проходів, аварійних та службових дверей й підходів до аварійних виходів;

користування аварійним обладнанням без потреби тощо - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 118. Перебування у публічному транспорті в нетверезому стані

Перебування у публічному транспорті в нетверезому стані, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 119. Куріння у публічному транспорті

Куріння у публічному транспорті, якщо це не дозволено та для цього не встановлені відповідні місця, забороняється.

Куріння в публічному транспорті, - передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 120. Розпивання у публічному транспорті алкогольних напоїв

Розпивання у публічному транспорті алкогольних напоїв, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 121. Азартні ігри в публічному транспорті

Азартні ігри в публічному транспорті - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 122. Порушення правил користування засобами публічного транспорту

Пошкодження внутрішнього обладнання та скла публічного транспорту - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей публічного транспорту - передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Стаття 123. Порушення правил перевезення багажу у публічному транспорті

Розміщення багажу у тих місцях, де це перешкоджає вільному пересуванню пасажирів по салону;

перевезення громіздкого багажу у салоні публічного транспорту;

перевезення багажу, який може забруднити салон автобуса чи інших пасажирів, або пошкодити їх одяг;

перевезення вибухонебезпечних, легкозаймистих, отруйних, їдких речовин з різким запахом, колючі, ріжучі предмети без належної упаковки; вогнепальну зброю без чохлів та дозволів на носіння та зберігання, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 124. Порушення правил перевезення у публічному транспорті живих тварин (птахів)

Порушення правил перевезення у публічному транспорті живих тварин (птахів) - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розділ 18
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПРАВИЛ

Стаття 125. Порушення правил користування багатоповерховими житловими будинками і житловими приміщеннями власниками (орендарями) житлових будинків і житлових приміщень

Порушенням правил користування багатоповерховими житловими будинками і житловими приміщеннями власниками (орендарями) житлових будинків і житлових приміщень є:

зберігання вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети у приміщеннях житлових будинків, квартир; здійснення паркування автотранспорту на тротуарах, бордюрах, газонах та інших невстановлених для цього місцях;

витрушування одягу, килимів, інших речей з вікон, у під'їздах, парадних входах до будинків, викидання з балконів і вікон різних предметів, миття балкону із зливанням води;

розпалювання вогнищ в квартирах, на балконах (лоджіях), в підвалах, та в будь-яких інших приміщеннях будинків;

обладнання балконів чи лоджій у багатоквартирних будинках житлових будинків, гуртожитків приладами для сушки одягу та інших речей, які виходять за межі балкону чи лоджії;

розміщення на балконах і лоджіях у багатоквартирних будинках вазонів із квітами без належного закріплення, а також, якщо вони виходять за межі балкона чи лоджії;

нанесення будь-яких написів, позначок, малюнків, розміщення оголошень, афіш, реклами на будинках, стовпах, парканах, деревах та інших не призначених для цього місцях, за винятком випадків, передбачених законодавством або за погодженням із мешканцями будинків;

складування біля багатоквартирних будинків, житлових будинків, гуртожитків будівельних та інших матеріалів, копання ям для гасіння вапна, спалювання відходів та сміття;

виливання рідких відходів із вікон, балконів, лоджій;

скидання в зливову каналізацію виробничих та побутових стоків, нафтопродуктів, викидання сміття, піску та інше.

Перелік вказаних дій не є вичерпним та може доповнюватися.

Вказані дії, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 126. Порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів

Порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержання правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах, - передбачають відповідальність у виді попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб, - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 127. Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення

Знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 128. Порушення режиму тиші

Голосні співи і крики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з 23:00 до 7-ої години ранку;

- використання телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів та інших гучномовних пристроїв, використання їх дозволяється лише за умови зменшення звуку до ступеня, що не порушує спокою мешканців будинку;

- порушення норм, щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в багатоквартирних будинках;

- передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за такі ж проступки, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 129. Звалювання сміття у невстановлених місцях

Звалювання та складання сміття - побутових і будівельних відходів у невстановлених місцях, - передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за такі ж проступки, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 130. Порушення правил тримання собак і котів

Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, або понад установлену кількість, або незареєстрованих собак, - передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб, - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення проступку з числа передбачених частиною першою цієї статті, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 131. Порушення правил вигулу собак

Приведення в публічні місця, або вигул собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в не відведених для цього місцях, - передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 132. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб

Завідомо неправдивий виклик служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних та інших служб, - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розділ 19
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА УХИЛЕННЯ ВІД ВИКОНАННЯ ЗАКОННИХ ВИМОГ ПОСАДОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Стаття 133. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника Національної поліції, члена публічного формування з охорони публічного порядку

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника Національної поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена публічного формування з охорони публічного порядку у зв'язку з їх участю в охороні публічного порядку - передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 134. Публічні заклики до невиконання вимог працівника Національної поліції

Публічні заклики в будь-якій формі до невиконання розпоряджень або вимог працівника Національної поліції у зв'язку з виконанням ним обов'язків по охороні публічного порядку або поширення завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори законній вимозі працівника Національної поліції, якщо ці дії призвели до порушення публічного порядку, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 135. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі інших органів, які беруть участь в охороні публічного порядку з представниками органів внутрішніх справ

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі інших органів, які приймають участь у охороні публічного порядку з представниками органів внутрішніх справ, якщо ці дії призвели до порушення публічного порядку, - передбачають відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 136. Самоуправство

Самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або уявного права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи публічним організаціям, - передбачає відповідальність у виді попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ 20
ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТУПОК

Стаття 137. Заходи забезпечення провадження у справах про проступки проти публічного порядку

У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення проступків проти публічного порядку, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про проступок проти публічного порядку у разі неможливості складення його на місці вчинення проступку, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ і виконання постанов у справах про проступки проти публічного порядку допускаються затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.

Порядок затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконним застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про проступки проти публічного порядку, здійснюється в порядку, визначеному законом.

Стаття 138. Затримання за проступок проти публічного порядку

Про затримання за проступок проти публічного порядку складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу, здійснюється особливий запис про таку відмову.

Про місце перебування особи, яка затримана за вчинення проступку проти публічного порядку, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Стаття 139. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати затримання за проступок проти публічного порядку

Затримання за проступок проти публічного порядку особи, яка вчинила проступок проти публічного порядку, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України - працівником Національної поліції.

Стаття 140. Строки затримання за публічний проступок

Затримання за проступок проти публічного порядку особи, яка вчинила проступок проти публічного порядку, може тривати не більше, ніж три години. У виняткових випадках (у зв'язку з особливою потребою) законами України може бути встановлено інші строки затримання за проступок проти публічного порядку.

Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника Національної поліції, члена публічного формування з охорони публічного порядку, чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника Національної поліції, може бути затримано до розгляду справи начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ, але не більше, аніж 12 годин.

Строк затримання за проступок проти публічного порядку обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, але не більше 1 години, а особи, яка перебувала в стані сп'яніння, - з часу її протверезіння, але не більше, аніж 6 годин.

Стаття 141. Особистий огляд і огляд речей

Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів внутрішніх справ.

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядом і в присутності двох понятих тієї ж статі.

Огляд речей, ручної поклажі, багажу та інших предметів здійснюється в присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У термінових випадках, під час відсутності власника, зазначені речі та предмети можуть бути піддано огляду лише за участю двох понятих.

Про особистий огляд речей складається протокол, або про це робиться відповідний запис у протоколі про проступок проти публічного порядку, або в протоколі про затримання за проступок проти публічного порядку.

Стаття 142. Вилучення речей і документів

Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом проступку проти публічного порядку, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у цьому Законі. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про проступок проти публічного порядку у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують або повертають власникові, або знищують. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про проступок проти публічного порядку, про огляд речей або затримання за проступок проти публічного порядку.

Стаття 143. Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про проступки проти публічного порядку

Затримання за проступок проти публічного порядку, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння може бути оскаржено зацікавленою особою до вищого органу (вищій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокурору або до суду.

Особа, щодо якої застосовуються заходи впливу, має право на захист відповідно до чинного законодавства, звернутись по допомогу до родича, або довіреної особи, викликати адвоката.

Оскарження чи опротестування заходів забезпечення провадження у справах про публічні проступки не зупиняє їх виконання.

Прикінцеві та Перехідні положення

З набранням чинності Закону України "Про публічний порядок" втрачають чинність норми, щодо забезпечення "публічного порядку", "охорони громадського порядку", що містяться в інших законах та підзаконних актах, зокрема Глави 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цей Закон набирає чинності з 1 березня 2019 року.

 

Голова Верховної Ради
України

А. ПАРУБІЙ

Опрос