Идет загрузка документа (319 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законодательные акты Украины относительно стимулирования создания и деятельности мелких фермерских хозяйств и деконцентрации полномочий в сфере земельных отношений

Проект закона Украины от 06.12.2017 № 7363
Дата рассмотрения: 06.12.2017 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 13 - 17, ст. 112) такі зміни:

1) у статті 12:

підпункт 12.3.7 пункту 12.3 доповнити словами "крім випадків, передбачених цим Кодексом".

пункт 12.4 доповнити новим підпунктом такого змісту:

"12.4.5 надання у випадках, передбачених цим Кодексом, пільг зі сплати місцевих податків та зборів".

2) у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 слова "юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка" замінити словами "суб'єкт господарської діяльності, який".

3) у пункті 168.4 статті 168:

підпункт 168.4.4 доповнити словами "а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням нерухомого майна".

підпункти "а" і "в" підпункту 168.4.5 доповнити словами "а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням нерухомого майна".

доповнити новим підпунктом такого змісту:

"168.4.9. Суми податку, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) нерухомого майна (в тому числі земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого нерухомого майна".

4) у пункті 170.1 статті 170 слово "(суборенду)" замінити словами "(суборенду, емфітевзис)", а у підпункті 170.1.1 слова "від надання в оренду" замінити словами "від надання в оренду (емфітевзис)".

5) у статті 281:

пункт 281.1 викласти в такій редакції:

"281.1. Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, мають право встановлювати пільги зі сплати цього податку, в тому числі окремим платникам з числа:

281.1.1. інвалідів першої і другої групи;

281.1.2. фізичних осіб, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

281.1.3. пенсіонерів (за віком);

281.1.4. ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

281.1.5. фізичних осіб, визнаних законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Такі пільги з податку, що сплачується на відповідній території, визначаються, виходячи з майнового стану та рівня доходів фізичних осіб.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок рішення щодо пільг фізичним особам зі сплати цього податку за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України".

у пункті 281.2 слова "для відповідної категорії фізичних осіб" виключити;

6) у пункті 291.4 статті 291:

підпункт 4 викласти в такій редакції:

"4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники:

а) юридичні особи, незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи - підприємці, які здійснюють діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог:

- займаються виключно виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою та постачанням;

- здійснюють господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени сім'ї цієї особи у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь у власності та/або користуванні, земель водного фонду у користуванні членів фермерського господарства становить не менш як 2 гектари, але не більш як 20 гектарів".

у підпункті 291.4.5 слова "Сільськогосподарські товаровиробники" замінити словами "Сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи".

підпункт 291.4.7 викласти в такій редакції:

"291.4.7. Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків, а фізичні особи - підприємці - у рік державної реєстрації".

7) у статті 293:

пункт 293.9 викласти в такій редакції:

"293.9. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та обчислюється (у відсотках бази оподаткування) за такою формулою:

СтавкЄП = БазСтавк + СтавкЗП,

де:

БазСтавк - ставки для відповідної категорії (типу) земель з урахуванням їх розташування, зазначених у підпунктах 293.9.1 - 293.9.6 цього пункту;

СтавкЗП - ставка земельного податку, встановлена відповідним органом місцевого самоврядування для відповідної категорії (типу) земель.

Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та обчислюється (у відсотках бази оподаткування):

293.9.1. для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) - 0,2;

293.9.2. для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,1;

293.9.3. для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,1;

293.9.4. для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,1;

293.9.5. для земель водного фонду - 1,68;

293.9.6. для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, - 5,58".

8) у статті 294:

у пункті 294.2 слова "сільськогосподарських товаровиробників" замінити словами "сільськогосподарських товаровиробників - юридичних осіб".

абзац другий пункту 294.4 після слів "встановленої для третьої групи" доповнити словами "а також четвертої групи (фізичні особи)".

9) в абзаці третьому пункту 296.10 статті 296 слова "другої і третьої груп" замінити словами "другої - четвертої груп".

10) у статті 297:

у підпункті 2 пункту 297.1 слова "першої - третьої групи" замінити словами "першої - четвертої груп".

пункт 297.3 доповнити реченням такого змісту "Норми цього пункту не поширюються на фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку четвертої групи".

у пункті 297.4 після слів "четвертої групи" доповнити словами "(юридичними особами)".

11) у статті 298:

у пункті 298.8 після слів "систему оподаткування" доповнити словами "або відмови від спрощеної системи оподаткування", а цифри "298.8.4" замінити цифрами "298.8.8".

у підпункті 298.8.1:

абзац третій після слів "такої земельної ділянки" доповнити словами "(юридичні особи)".

абзац четвертий після слів "сільськогосподарського товаровиробництва" доповнити словами "(юридичні особи)".

доповнити новим абзацом такого змісту:

"Фізичні особи - підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування четвертої групи, подають визначену цим підпунктом звітність протягом 20 календарних днів з дати подання такої заяви".

підпункт 298.8.4 після слів "сільськогосподарський товаровиробник" замінити словами "сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа".

доповнити підпунктами 298.8.5 - 298.8.8 такого змісту:

"298.8.5. Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Заява подається за вибором платника податків в один із способів, визначений у підпунктах 1 - 4 підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

298.8.6. Платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи - підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених для таких платників у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, з наступного податкового (звітного) кварталу зобов'язані перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування.

Заява про такий перехід подається таким платником податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності відповідних умов (критеріїв).

298.8.7. Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву, за умови сплати у поточному році податку у розмірі, що розраховується, виходячи із 25 відсотків річної суми податку за кожен квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку.

298.8.8. Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи".

доповнити новим пунктом такого змісту:

"298.9. Відомості про реєстрацію або анулювання реєстрації фізичної особи - підприємця платника єдиного податку четвертої групи у формі витягу з реєстру платників єдиного податку не пізніше 30 календарних днів з дня такої реєстрації направляються контролюючим органом органу місцевого самоврядування за податковою адресою такого платника податку".

12) у статті 299:

пункт 299.4 після слова та цифр "пункту 298.1" доповнити словами та цифрами "та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8".

у пункті 299.10:

підпункт 3 після слова та цифр "пункту 298.2" доповнити словами та цифрами "та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8".

підпункт 4 після слів "сільськогосподарського товаровиробництва" доповнити словами "юридичної особи".

доповнити підпунктами 5 та 6 такого змісту:

"5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену пунктом 296.9 статті 296 цього Кодексу;

6) рішення органу місцевого самоврядування за місцем податкової адреси фізичної особи - підприємця платника єдиного податку четвертої групи з вимогою про анулювання реєстрації такої фізичної особи платником єдиного податку"

13) у підрозділі 8 розділу XX "Перехідні положення":

у назві підрозділу слова "та фіксованого податку" виключити;

доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6. Установити, що протягом трьох років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин", у разі якщо ставка земельного податку перевищує 0,75 відсотка від нормативної грошової оцінки, то для цілей оподаткування єдиним податком платників четвертої групи - юридичних осіб застосовується ставка земельного податку 0,75 відсотка від нормативної грошової оцінки".

II. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) статті 52, 53, 53-1 і 53-3 викласти в такій редакції:

"Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель

Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невжиття заходів боротьби з бур'янами -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 53. Порушення правил використання земель, недотримання природоохоронного режиму чи інших екологічних вимог щодо охорони земель

Використання земель не за цільовим призначенням, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень, порушення встановлених обмежень у використанні земельних ділянок -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недотримання природоохоронного режиму чи інших екологічних вимог щодо охорони земель -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 53-1. Самовільне зайняття земельної ділянки чи використання земельної ділянки без належним чином оформленого речового права на неї

Самовільне зайняття земельної ділянки -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Використання земельної ділянки за відсутності належним чином оформленого речового права на неї -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

"Стаття 53-3. Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без відповідного дозволу

Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без дозволу на виконання цих робіт, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у робочому проекті землеустрою, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

2) назву та частину першу статті 53-5 викласти в такій редакції:

"Стаття 53-5. Порушення строків розгляду заяв (клопотань) щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою та надання земельних ділянок

Порушення посадовою особою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування встановлених законом строків розгляду заяв (клопотань) щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою та надання земельних ділянок -

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

3) частину другу статті 55 виключити;

4) у статті 166-11:

в абзаці другому частини першої слова "двохсот до чотирьохсот" замінити словами "чотирьохсот до п'ятисот"

в абзаці другому частини другої слова "трьохсот до п'ятисот" замінити словами "п'ятисот до тисячі".

5) у статті 166-23:

в абзаці другому частини першої слова "двохсот до чотирьохсот" замінити словами "чотирьохсот до п'ятисот".

в абзаці другому частини другої слова "чотирьохсот до п'ятисот" замінити словами "п'ятисот до тисячі".

6) у назві та тексті статті 188-5 слова "у галузі" замінити словами "за використанням та охороною земель, державний контроль у сфері".

7) у статті 219:

частину першу викласти в такій редакції:

"Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 52, частиною першою статті 53, статтями 53-1, 53-3, 53-4, 54 - 56, 92, 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 104, 141, 142, 152, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186-1, 188-5, 197, 198".

доповнити частиною третьою такого змісту:

"Від імені виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 52, частиною першою статті 53, статтями 53-1, 53-3, 53-4, 54 - 56, 188-5, та накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи виконавчих комітетів, уповноважені здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель - державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель сільських, селищних, міських рад".

8) доповнити статтею 219-1 такого змісту:

"Стаття 219-1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, обласні державні адміністрації

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, обласні державні адміністрації розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 52, частиною першою статті 53, статтями 53-1 - 53-6, 54 - 56, 188-5.

Від імені Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласних державних адміністрацій розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 52, частиною першою статті 53, статтями 53-1 - 53-6, 54 - 56, 188-5, та накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласних державних адміністрацій, уповноважені здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель - державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій".

9) у частині першій статті 242-1 цифри "52 - 53-1, 53-3 - 54" замінити словами та цифрами "частиною першою статті 52, частиною другою статті 53, статтями".

10) у частині першій статті 244 слова "законодавства у сфері використання та охорони земель і" та цифри "52 - 53-4, 54 - 56" виключити, цифри "188-5" замінити цифрами "188-27".

11) у статті 255:

частину першу доповнити пунктами 15 та 16 такого змісту:

"15) державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад (частина друга статті 52, частина перша статті 53, статті 53-1, 53-3, 53-4, 54 - 56, 188-5);

16) державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель інспекційних органів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласних державних адміністрацій (частина друга статті 52, частина перша статті 53, статті 53-1 - 53-6, 54 - 56, 188-5)"

пункти 7 та 7-1 частини другої викласти в такій редакції:

"7) громадський інспектор з охорони довкілля (статті 48, частина перша статті 52, частина друга статті 53, статті 63 - 70, 73, 76 - 77-1, 78, 82, частини перша і третя статті 85, стаття 89 (щодо диких тварин), статті 91-4, 153);

7-1) громадський інспектор з контролю за використанням та охороною земель (частина друга статті 52, частина перша статті 53, статті 53-1, 54)".

12) частину першу статті 288 доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4) постанову державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (крім Київської та Севастопольської міських рад) про накладення адміністративного стягнення - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації, або у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, а постанову державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласної державної адміністрації - у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом".

2. У Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 24, ст. 189 із наступними змінами):

1) частини другу - четверту статті 85 виключити;

2) у частині восьмій статті 87 слова "і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів" виключити.

3. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27):

1) пункт "а" частини першої статті 8 доповнити словами "сіл, селищ, міст області".

2) у статті 9:

у частині першій:

в абзаці першому слова "на їх території" виключити;

у пункті "г" слова "із земель комунальної власності" замінити словами "комунальної власності із постійного користування".

пункт "ґ" після слова "ділянок" доповнити словами "приватної власності".

пункт "д" після слова "ділянками" доповнити словами "комунальної власності".

пункти "и" та "і" виключити;

доповнити частиною такого змісту:

"До повноважень виконавчих органів Київської і Севастопольської міських рад належать:

а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

б) здійснення державного контролю за використанням і охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;

в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону"

3) у частині першій статті 10:

в абзаці першому слова "на території району" виключити;

у пункті "а" слова "відповідних територіальних громад" замінити словами "територіальних громад сіл, селищ, міст району".

пункт "е" виключити;

4) у статті 12:

у частині першій:

в абзаці першому слова "на території сіл, селищ, міст" виключити;

у пункті "а" після слів "розпорядження землями" доповнити словами "комунальної власності".

у пункті "г" слова "із земель комунальної власності" замінити словами "комунальної власності із постійного користування".

у пункті "ґ" після слова "ділянок" доповнити словами "приватної власності".

пункти "е" та "є" виключити;

у частині другій:

в абзаці першому слова "на території сіл, селищ, міст" виключити;

доповнити новими пунктами такого змісту:

"3) ведення Державного земельного кадастру у межах та порядку, встановлених законом;

4) погодження документації із землеустрою відповідно до закону;

5) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом".

5) статтю 14-2 викласти в такій редакції:

"Стаття 14-2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства щодо:

а) додержання екологічних нормативів та вимог з питань охорони земель;

б) здійснення заходів, спрямованих на запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

в) додержання встановленого законодавством України режиму використання та охорони територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

г) збереження водно-болотних угідь;

ґ) здійснення інших повноважень, визначених законами України".

6) пункти "г", "ґ" та "ж" частини першої статті 15 викласти в такій редакції:

"г) забезпечення здійснення землеустрою, моніторингу земель;

ґ) забезпечення ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин;

ж) здійснення інших повноважень, визначених законами України".

7) у частині першій статті 15-1:

пункт "а" виключити;

пункт "б" викласти в такій редакції:

"б) участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, у територіальному плануванні".

пункти "в", "е" та "є-1" виключити;

у пункті "ж" слова "та покладених на нього актами Президента України" виключити;

8) статтю 15-2 виключити;

9) у частині третій статті 20:

абзаци третій та четвертий викласти в такій редакції:

"щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, земельних ділянок, розташованих на території об'єднаної територіальної громади, що утворена у встановленому порядку згідно з затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, - сільською, селищною, міською радою;

щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, крім земельних ділянок, розташованих на території об'єднаної територіальної громади, що утворені у встановленому порядку згідно з затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, - районною державною адміністрацією, а щодо таких земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією".

доповнити новою частиною такого змісту:

"8. Особливості зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, набутих у приватну власність із земель державної та комунальної власності в порядку безоплатної приватизації цього Кодексу, визначаються статтею 111-1 цього Кодексу".

10) статтю 33 доповнити новою частиною такого змісту:

"2. Громадяни мають право набувати безоплатно у власність земельні ділянки із земель державної і комунальної власності для ведення особистого селянського господарства з урахуванням вимог, встановлених цим Кодексом".

11) частину першу статті 36 доповнити абзацом такого змісту:

"Розмір земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара".

12) у статті 79-1:

після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:

"7. Формування земельних ділянок у випадку, визначеному статтею 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель".

У зв'язку з цим частини сьому - дванадцяту вважати частинами восьмою - тринадцятою;

після частини дванадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

"13. Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі:

поділу або об'єднання земельних ділянок;

скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням цим рішенням усіх речових прав, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав)".

У зв'язку з цим частину тринадцяту вважати частиною чотирнадцятою;

13) частину другу статті 83 доповнити пунктом такого змісту:

"в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, які передані або перейшли до комунальної власності із земель державної власності відповідно до закону".

14) частину другу статті 100 доповнити новими абзацами такого змісту:

"За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Така вимога власника, а також скасування власником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню.

Вимога нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту, встановлена власником такого майна, а також скасування вимоги підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законом".

15) частину п'яту статті 102-1 доповнити новими абзацами такого змісту:

"За домовленістю сторін договори про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови можуть бути посвідчені нотаріально. Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови та скасувати таку вимогу. Така вимога власника, а також скасування власником вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню.

Вимога нотаріального посвідчення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, встановлена власником такого майна, а також скасування цієї вимоги підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законом".

16) у статті 111:

частину першу після слова "влади" доповнити словами "органу місцевого самоврядування".

частину другу після слова "актами" доповнити словами "актом уповноваженого на це органу державної влади, органу місцевого самоврядування".

доповнити новою частиною такого змісту:

"6. У випадках, визначених статтею 111-1 цього Кодексу, обмеження використання земель та обтяження речових прав на них встановлюються рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про безоплатну передачу у приватну власність земельної ділянки державної чи комунальної власності".

17) доповнити новою статтею такого змісту:

"Стаття 111-1. Обтяження речових прав на земельні ділянки та обмеження у використанні земельних ділянок, переданих із земель державної та комунальної власності у приватну власність безоплатно

1. Особам, які одержали земельні ділянки із земель державної чи комунальної власності безоплатно у приватну власність, протягом 7 років з дня державної реєстрації права власності на них забороняється відчужувати такі земельні ділянки (крім відчуження для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності), передавати їх у заставу, а також у користування третім особам на будь-яких правах (крім встановлення земельних сервітутів та передачі в порядку спадкування).

Зміна цільового призначення земельних ділянок, переданих безоплатно у приватну власність із земель державної чи комунальної власності, протягом 7 років з дня державної реєстрації права власності на них забороняється.

2. Обмеження у використанні земельної ділянки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою про безоплатну передачу її у власність і підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Обтяження речових прав на земельну ділянку, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою про безоплатну передачу її у власність і підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

3. Обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження речових прав на них, зазначені у цій статті, не поширюються на випадки, визначені абзацами другим, одинадцятим, двадцять другим, двадцять четвертим, двадцять сьомим частини другої статті 134 цього Кодексу, а також на випадки:

а) безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, яким ця земельна ділянка була надана у користування до набрання чинності цим Кодексом;

б) відчуження, зміни цільового призначення земельної ділянки у випадку її відчуження для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності".

18) у статті 116:

у пункті "а" частини третьої слова "які перебувають у користуванні громадян" замінити словами "які перебувають у користуванні громадян або на яких розташована будівля, споруда, що перебуває у власності громадянина".

доповнити новою частиною такого змісту:

"6. Право на безоплатне одержання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації мають:

працівники державних і комунальних закладів культури, педагогічні, медичні і фармацевтичні працівники, які працюють у сільській місцевості та селищах міського типу, пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти, медичних закладах медичними, фармацевтичними, педагогічними працівниками у таких населених пунктах і проживають у них, а також громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 1;

особи, статус учасника бойових дій, яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

громадяни, яким земельні ділянки були передані у користування до набрання чинності цим Кодексом;

громадяни, яким належить право власності на будівлі, споруди, що розташовані на земельній ділянці".

19) статтю 117 викласти в такій редакції:

"Стаття 117. Передача, перехід земель та земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність, а також передача земельних ділянок із комунальної власності однієї територіальної громади у комунальну власність іншої територіальної громади

1. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки, а також передача земельних ділянок із комунальної власності однієї територіальної громади у комунальну власність іншої територіальної громади здійснюються за рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішеннях Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

2. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать землі та земельні ділянки:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями, у тому числі для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук;

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність;

д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, що перебувають у державній власності.

3. Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

4. Землі та земельні ділянки державної власності, розташовані за межами населених пунктів на території об'єднаної територіальної громади, що утворені у встановленому порядку згідно з затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, переходять у власність такої громади, крім земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність. При цьому:

земельні ділянки, право державної власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки;

інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дати набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об'єднання.

5. У разі добровільного об'єднання територіальних громад землі та земельні ділянки комунальної власності територіальних громад, що об'єднуються, переходять у комунальну власність територіальної громади, утвореної внаслідок такого об'єднання, з дня утворення об'єднаних територіальних громад.

6. З дня набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об'єднання, до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, зазначені у абзаці другому частини четвертої цієї статті, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

7. Землі та земельні ділянки комунальної власності однієї територіальної громади, включені до території іншої територіальної громади внаслідок зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, переходять у комунальну власність такої громади з дня прийняття уповноваженим органом рішення про зміну меж адміністративно-територіальної одиниці.

Рішення про встановлення меж адміністративно-територіальної одиниці та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки".

20) у статті 118:

частини першу та другу викласти в такій редакції:

"1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До заяви додається технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

2. У випадку, визначеному в частині першій цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність".

у частині шостій після слів "(у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства)" доповнити словами "та документи, що підтверджують відповідність громадянина критеріям, визначеним у частині шостій статті 116 цього Кодексу (у разі надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства)".

абзац третій частини сьомої замінити двома новими абзацами такого змісту:

"У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, а також відповідне рішення.

Інформація про орієнтовне місце розташування земельної ділянки, що відображена на картографічній основі Державного земельного кадастру, а також відповідне рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення оприлюднюються на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру".

у частині дев'ятій слова "(а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи)" виключити.

21) статтю 119 викласти в такій редакції:

"Стаття 119. Набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність)

Набуття громадянами права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність) здійснюється в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами (які ними користуються понад 15 років) згідно зі статтею 118 цього Кодексу у межах норм, визначених статтею 121 цього Кодексу".

22) у статті 121:

пункт "б" частини першої викласти в такій редакції:

"б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 1,0 гектара (у випадках, визначених частиною шостою статті 116 цього Кодексу)".

частину другу виключити;

23) у статті 122:

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для всіх потреб.

Передача районними державними адміністраціями у власність та користування земельних ділянок державної власності із земель, визначених пунктами "а" - "в" частини другої статті 117 цього Кодексу, здійснюється за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями".

частину четверту виключити;

у частині п'ятій:

слова "частинами третьою, четвертою і восьмою" замінити словами "частиною восьмою".

слова "та за межами населених пунктів" виключити;

у частині шостій слова "частинами четвертою і восьмою" замінити словами "частиною восьмою".

частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування в межах міст республіканського значення, а також земельні ділянки за межами населених пунктів, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб".

24) абзац третій частини третьої статті 123 замінити двома новими абзацами такого змісту:

"У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, а також дату та номер відповідного рішення із зазначенням цілей для яких формується земельна ділянка.

Інформація про орієнтовне місце розташування земельної ділянки, що відображена на картографічній основі Державного земельного кадастру, а також відповідне рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення оприлюднюються на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру".

у частині шостій слова "а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи" виключити;

у частинах сьомій та восьмій слова "та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації" виключити;

у частині дев'ятій слова "(а у разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку державної експертизи)" виключити;

25) у статті 128:

у частині першій слова "місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень" замінити словами та цифрами "Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу".

у частині другій слова "відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації" замінити словами "Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування".

у частині третій слово "державної" замінити словом "виконавчої".

у частині шостій слова "Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради" замінити словами "Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування".

у частині сьомій слова "для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації" замінити словами "для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку".

перше речення частини восьмої викласти в такій редакції: "Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться відповідно до закону на замовлення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування".

у частині одинадцятій слова "органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим" замінити словами "Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади".

26) частину третю статті 132 виключити;

27) у частині першій статті 143:

у пункті "б" слова "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" замінити словами "органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, додержанням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідно до повноважень, встановлених законом".

доповнити новим пунктом такого змісту:

"е) порушення вимог, зазначених у частині першій статті 111-1 цього Кодексу".

28) статтю 144 викласти в такій редакції:

"Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства

1. У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища (у разі виявлення порушення екологічних вимог щодо охорони земель) складає протокол про адміністративне правопорушення і накладає на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення та видає цій особі вказівку (припис) про його усунення у 30-денний строк.

У разі якщо особа, яка допустила правопорушення, не виконала протягом зазначеного строку вказівки (припису) державного інспектора щодо припинення правопорушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища накладає відповідно до закону на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку (припис) про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк.

2. У разі повторного неусунення правопорушення у 30-денний строк відповідний орган, державний інспектор якого виявив правопорушення, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної та комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування протягом місяця з дня одержання клопотання зобов'язані припинити постійне користування земельною ділянкою чи звернутися до суду з позовом про розірвання договору, який надає право користування земельною ділянкою, або прийняти рішення про відмову у задоволенні клопотання та повідомити у 10-денний строк з дня прийняття такого рішення орган, який направив клопотання, із зазначенням причини відмови.

4. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку".

29) частини четверту та п'яту статті 148-1 викласти в такій редакції:

"4. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

5. Вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої"

30) у статті 149:

частину п'яту викласти в такій редакції:

"5. Районні державні адміністрації на їхній території вилучають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для всіх потреб.

Вилучення районними державними адміністраціями земельних ділянок державної власності із земель, визначених пунктами "а" - "в" частини другої статті 117 цього Кодексу, здійснюється за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями".

частини шосту та восьму викласти відповідно в такій редакції:

"6. Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій та у межах міст обласного значення, а також земельні ділянки за межами населених пунктів, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті".

"8. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, у межах міст республіканського значення, а також земельні ділянки за межами населених пунктів, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті".

31) у статті 158:

у частині першій слова "та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" виключити;

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах".

частину четверту виключити;

у частині п'ятій слова "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" виключити;

32) у статті 159:

у назві статті слова "та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" виключити;

у частині першій слова "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та" виключити;

у частині четвертій слова "або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" виключити;

33) у статті 161:

у назві статті слова "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та" виключити;

у частині першій слова "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" виключити;

у частині четвертій слова "вищестоящим органом або" виключити;

34) у частині другій статті 168 слово "спеціального" виключити, а слова "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" замінити словами "органу, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель".

35) у статті 186:

в абзаці першому частини першої слова "територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" замінити словами "структурним підрозділом районної державної адміністрації з питань земельних відносин, а на території об'єднаної територіальної громади, що утворена у встановленому порядку згідно з затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, - виконавчим органом з питань земельних відносин сільської, селищної, міської ради".

в абзаці першому частини третьої слова "територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" замінити словами "структурним підрозділом районної державної адміністрації з питань земельних відносин, а на території об'єднаної територіальної громади, що утворена у встановленому порядку згідно з затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, - виконавчим органом з питань земельних відносин сільської, селищної, міської ради".

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб'єктами, визначеними законодавством), структурним підрозділом районної державної адміністрації з питань земельних відносин, а на території об'єднаної територіальної громади, що утворена у встановленому порядку згідно з затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, - виконавчим органом з питань земельних відносин сільської, селищної, міської ради і затверджуються органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб'єктами, визначеними законодавством), структурним підрозділом районної державної адміністрації з питань земельних відносин, а на території об'єднаної територіальної громади, що утворена у встановленому порядку згідно з затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, - виконавчим органом з питань земельних відносин сільської, селищної, міської ради і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами".

у частині п'ятій слова "(у разі розташування земельних ділянок у межах населеного пункту) чи районною державною адміністрацією, а в разі якщо районна державна адміністрація не утворена - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією (у разі розташування земельних ділянок за межами населених пунктів)" виключити;

частину шосту доповнити словами "а якщо зазначений проект передбачає зміну цільового призначення земельних ділянок приватної власності - органом, який відповідно до закону приймає рішення про таку зміну".

частину сьому викласти у такій редакції:

"7. Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб погоджуються у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, та затверджуються сільською, селищною, міською радою".

після частини дев'ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"10. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад погоджуються суміжними сільськими, селищними, міськими радами і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються (змінюються).

У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту спір вирішується у судовому порядку".

У зв'язку з цим частини десяту - двадцяту вважати частинами одинадцятою - двадцять першою;

абзац перший частини чотирнадцятої викласти в такій редакції:

"14. Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується структурним підрозділом районної державної адміністрації з питань земельних відносин, а на території об'єднаної територіальної громади, що утворена у встановленому порядку згідно з затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, - виконавчим органом з питань земельних відносин сільської, селищної, міської ради і затверджується замовником технічної документації, а щодо земель державної та комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження такими землями відповідно до статті 122 цього Кодексу".

36) у статті 186-1:

в абзаці першому частини першої слова "територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" замінити словами "структурним підрозділом районної державної адміністрації з питань земельних відносин, а на території об'єднаної територіальної громади, що утворена у встановленому порядку згідно з затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, - виконавчим органом з питань земельних відносин сільської, селищної, міської ради".

доповнити новою частиною такого змісту:

"9. Структурний підрозділ районної державної адміністрації з питань земельних відносин, виконавчий орган з питань земельних відносин сільської, селищної, міської ради об'єднаної громади та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру відмовляє також у погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі невідображення на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовного місця розташування земельної ділянки та рішення про надання такого дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

37) статтю 188 викласти в такій редакції:

"Стаття 188. Державний контроль за використанням та охороною земель, додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель

1. Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, збереженням родючості ґрунтів, дотриманням вимог законодавства України у сфері землеустрою здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

2. Державний контроль за додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель здійснюється центральним орган виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в межах повноважень, визначених законом.

3. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель встановлюється законами України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель".

38) статтю 189 виключити;

39) статтю 190 викласти в такій редакції:

"Стаття 190. Громадський контроль за використанням та охороною земель, додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель

1. Громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами з контролю за використанням та охороною земель, призначеними сільськими, селищними і міськими радами, які діють на підставі положення, затвердженого відповідною радою.

2. Громадський контроль за додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля, які призначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, і діють на підставі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища".

40) у частині першій статті 193 слова "між власниками і користувачами" замінити словами "за формами власності і видами речових прав, а також про речові права на земельні ділянки, набуті до 1 січня 2013 року, та суб'єктів таких прав".

41) перше речення частини другої статті 209 доповнити словами "проведення робіт зі встановлення (зміни) меж територій територіальних громад".

42) у частині першій статті 211:

пункт "и" викласти в такій редакції:

"и) зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без дозволу на виконання цих робіт, невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту".

у пункті "і" слова "використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь" виключити;

пункт "й" викласти в такій редакцій:

"й) порушення строків розгляду заяв (клопотань) щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та надання земельних ділянок".

пункт "к" виключити;

43) у розділі X "Перехідні положення":

у пункті 15:

у підпункті "а" слова "крім, вилучення (викупу) їх для суспільних потреб" замінити словами "крім, відчуження їх для суспільних потреб з мотивів суспільної необхідності".

у підпункті "б" слова "вилучення (викупу) їх для суспільних потреб" замінити словами "відчуження їх для суспільних потреб з мотивів суспільної необхідності".

доповнити новим пунктом такого змісту:

"21. Положення частини восьмої статті 20 та статті 111-1 цього Кодексу не застосовуються до земельних ділянок, набутих у приватну власність із земель державної та комунальної власності в порядку безоплатної приватизації до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин".

Рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, прийняті до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин", зберігають чинність".

44) у тексті Кодексу слова "вирішення інших питань", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" у всіх відмінках замінити словами "здійснення інших повноважень", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру" у відповідному відмінку.

4. Статтю 128 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 18, N 19 - 20, N 21 - 22, ст. 144) після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"5. Учасник приватного підприємства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному капіталі відповідного підприємства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню".

У зв'язку з цим частини п'яту - сьому вважати частинами шостою - восьмою.

5. У статті 209 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):

частину першу доповнити новим абзацом такого змісту:

"Власник нерухомого майна має право встановити (скасувати) вимогу нотаріального посвідчення договору (внесення змін до договору), предметом якого є таке майно чи його частина, крім випадків, коли відповідно до закону такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації у порядку, визначеному законом".

у частині четвертій слова "на вимогу" замінити словами "за бажанням".

6. У Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 21, ст. 170):

1) у статті 13:

у частині першій слова "з моменту одержання ними документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, та їх державної реєстрації" замінити словами "з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку".

частину третю виключити;

2) частину четверту статті 17 та пункт 5 частини першої статті 27 виключити;

3) пункт 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:

"5. До здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств на земельні ділянки лісогосподарського призначення, що до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право посвідчується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування".

7. Частину другу статті 64 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 50 - 51, ст. 572) доповнити новим абзацом такого змісту:

"податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна, зараховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого нерухомого майна".

8. У статті 21 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 16, ст. 198 із наступними змінами):

у частині третій слова "нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" замінити словами "нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища".

у частині четвертій слова "нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" замінити словами "санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища".

9. У Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 41, ст. 546 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 20-2:

абзац третій пункту "а" виключити;

пункт "л" викласти в такій редакції:

"л) збереження водно-болотних угідь".

доповнити новими пунктами такого змісту:

"м) додержання встановленого законодавством України режиму використання та охорони територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

н) здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

о) додержання екологічних нормативів та інших вимог з питань охорони земель;

п) здійснення інших повноважень, визначених законом".

2) статтю 35 доповнити новою частиною такого змісту:

"Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель встановлюється законами України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель".

3) у частині другій статті 49 слова "та земельні ділянки" виключити;

4) у тексті Закону слова "вирішення інших питань" в усіх відмінках замінити словами "здійснення інших повноважень" у відповідному відмінку.

10. У Законі України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 49, ст. 682 із наступними змінами):

1) статтю 10 доповнити новою частиною такого змісту:

"Учасник товариства (крім акціонерного товариства) може встановити вимогу нотаріального засвідчення справжності власного підпису під час прийняття рішень з питань діяльності відповідного товариства та/або вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі відповідного товариства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в порядку, визначеному законом. Така вимога учасника чи скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином і підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню".

2) статтю 53 доповнити новою частиною такого змісту:

"Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному капіталі відповідного товариства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню".

3) у статті 69:

у назві статті слово "Відступлення" замінити словом "Відчуження".

у частині першій слово "Передача" замінити словом "Відчуження".

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Учасник повного товариства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному капіталі відповідного товариства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню".

У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати відповідно частинами четвертою - шостою.

11. У статті 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 20, ст. 272 із наступними змінами):

у пункті 1:

в абзаці першому слова "постійне або" виключити;

абзац другий виключити;

пункт 3 доповнити словами "Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4. Члену підприємства, який побажав вийти з його складу, земельна ділянка надається із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена колективу. Розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

абзац перший пункту 5 викласти в такій редакції:

"5. У разі припинення підприємства землі, які залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста з дня державної реєстрації припинення відповідної юридичної особи. Право комунальної власності на такі земельні ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону".

12. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383 із наступними змінами):

1) частину третю статті 13-1 викласти в такій редакції:

"Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком:

заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом;

у випадку нотаріального посвідчення договорів користування (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства".

2) частину першу статті 34 після слова "довіреності" доповнити словом "вимоги".

3) у статті 43:

частину третю викласти в такій редакції:

"Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

у частині четвертій цифри "16" замінити цифрами "14".

доповнити новими частинами такого змісту:

"Особа іноземця встановлюється за національним, дипломатичним чи службовим паспортом іноземця або іншим документом, що посвідчує його особу.

Під час встановлення особи нотаріус обов'язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру. У разі відсутності відомостей у вказаному реєстрі нотаріус використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян".

4) у статті 44:

частини другу, четверту, сьому викласти відповідно в такій редакції:

"Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за документами, передбаченими статтею 43 цього Закону. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними".

"Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчі документи, та перевірки відповідності нотаріальної дії, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності та дієздатності такої юридичної особи".

"Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові, крім випадку, коли відомості про повноваження представника містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Дійсність та зміст довіреності перевіряється нотаріусом, у тому числі за допомогою Єдиного реєстру довіреностей".

частину восьму доповнити словами "крім випадку, коли відомості про повноваження та розподіл обов'язків членів колегіального органу містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

5) частину першу статті 49 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:

"8-1) майно, щодо якого звернулася особа з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження у будь-який спосіб або передачі на іншому речовому праві, належить особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників".

13. В абзаці першому пункту 14 частини першої статті 12, абзаці другому пункту 18 частини першої статті 13, пункті 13 частини першої статті 14, абзаці другому пункту 15 частини першої статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425 із наступними змінами) після слова "будівництва" доповнити словами "ведення особистого селянського господарства".

14. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170 із наступними змінами):

1) статтю 1 доповнити новим абзацом такого змісту:

"територія територіальної громади - територія, у межах якої територіальна громада села, селища, міста реалізує свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України".

2) частину першу статті 26 доповнити пунктами 34-1 і 34-2 такого змісту:

"34-1) здійснення економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель відповідно до закону;

34-2) прийняття рішень щодо здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель".

3) у частині першій статті 33:

у підпункті 1 пункту "а" слова "у власності територіальних громад" замінити словами "у комунальній власності на території відповідної територіальної громади згідно з вимогами Земельного кодексу України".

у пункті "б":

у підпункті 1 слова "земельного та" і слово "земель" виключити;

підпункт 10 викласти в такій редакції:

"10) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом".

15. У Законі України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 5 - 6, ст. 46 із наступними змінами):

1) в абзаці третьому частини першої статті 5 слова "земельних відносин" замінити словами "топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру".

2) у статті 5-1:

друге та третє речення частини восьмої викласти в такій редакції: "До складу Кваліфікаційної комісії включаються п'ять висококваліфікованих сертифікованих інженерів-землевпорядників та/або сертифікованих інженерів-геодезистів, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у галузі топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, п'ять висококваліфікованих сертифікованих інженерів-землевпорядників та/або сертифікованих інженерів-геодезистів, які делегуються вищими навчальними закладами, що мають у своїй структурі факультети землевпорядного або геодезичного профілю та здійснюють підготовку фахівців у галузі знань геодезії та землеустрою, а також по два сертифіковані інженери-землевпорядники від кожної саморегулівної організації у сфері землеустрою. Зміни до складу Кваліфікаційної комісії вносяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин протягом місяця з дня отримання подання про делегування, відкликання або заміну члена кваліфікаційної комісії".

слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" у всіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності" у відповідному відмінку;

3) у статті 5-2 слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" у всіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності" у відповідному відмінку;

4) у статті 6 слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності "замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру".

5) у статті 8 слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності" у всіх відмінках замінити словами "центральний органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру" у відповідному відмінку;

6) у статтях 12, 13, 16 - 20, 22, у частинах першій, третій - сьомій статті 24, статті 25 слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" у всіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру" у відповідному відмінку;

7) у частинах восьмій та дев'ятій статті 24 слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" у всіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності" у відповідному відмінку.

16. Пункт 3 статті 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 20 - 21, ст. 190) доповнити словами "в порядку та обсягах, встановлених законом".

17. У Законі України "Про меліорацію земель" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 11, ст. 90 із наступними змінами):

1) у статті 14:

частини другу та третю виключити;

частину четверту після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"проведення разом з іншими центральними органами виконавчої влади інвентаризації меліорованих земель".

У зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим.

2) у статті 15:

у частині першій:

в абзаці першому слова "та районних" виключити;

в абзацах третьому та п'ятому слово "районних" виключити;

в абзаці сьомому слово "місцевих" замінити словом "обласних".

абзац дев'ятий виключити;

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"контроль обґрунтованості та доцільності вилучення і надання меліорованих земель для несільськогосподарських потреб".

У зв'язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом дванадцятим;

після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:

"До повноважень районних державних адміністрацій належать:

забезпечення додержання законів та інших нормативно-правових актів з питань меліорації земель;

розроблення проектів районних програм меліорації земель та подання їх на затвердження районній раді, виконання цих програм;

опрацювання і внесення пропозицій до проектів державних цільових і міждержавних програм меліорації земель, їх фінансового забезпечення;

фінансування заходів, що здійснюються відповідно до районних програм меліорації земель;

організація і проведення експертизи проектної документації на здійснення меліоративних заходів, що фінансуються за рахунок коштів районних бюджетів;

розроблення та виконання затверджених у встановленому законом порядку програм підвищення родючості ґрунтів, забезпечення раціонального використання меліорованих земель, створення захисних лісових насаджень;

забезпечення збереження та раціонального використання загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем, окремих об'єктів інженерної інфраструктури;

вирішення інших питань у сфері меліорації земель, що належать згідно із законом до їх повноважень".

У зв'язку з цим частини другу та третю вважати відповідно частинами третьою та четвертою.

18. У статті 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 29, ст. 232 із наступними змінами):

частину другу виключити;

у частині сьомій слова та цифри "менше 2,0 гектара" замінити словами та цифрами "менше 1,0 гектара і які мають право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства".

19. У Законі України "Про землеустрій" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 36, ст. 282 із наступними змінами):

1) абзац восьмий частини першої статті 1 викласти в такій редакції:

"межа території територіальної громади - умовна замкнена лінія на поверхні землі (у тому числі на водному просторі), що відокремлює територію однієї територіальної громади від території іншої територіальної громади".

2) у частині першій статті 8 слова "центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у межах повноважень, встановлених законом" виключити;

3) пункт "ґ" статті 11 виключити;

4) пункт "г" статті 12 викласти в такій редакції:

"г) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою".

5) пункт "г" статті 13 викласти в такій редакції:

"г) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою".

6) у статті 13-1:

пункт "г" викласти в такій редакції:

"г) участь у здійсненні сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії".

доповнити новими пунктами такого змісту:

"ґ) організація наукових досліджень з питань землеустрою;

д) формування і ведення Державного фонду документації із землеустрою;

е) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону".

7) у статті 14:

у назві та абзаці першому частини першої слова "земельних відносин" замінити словами "топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру".

пункти "г" і "е" частини першої виключити;

8) статтю 14-1, пункт "б" статті 15, пункти "в" і "г" статті 16, пункт "б" статті 17 виключити;

9) у пункті "в" статті 19 слова "та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності" виключити;

10) частину другу статті 25 доповнити новим пунктом "б-1" такого змісту:

"б-1) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад"

11) у статті 26:

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

"юридичні особи, у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник".

у частині четвертій слова "до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" замінити словами "до органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру".

12) статтю 29 доповнити новою частиною такого змісту:

"Документація із землеустрою складається у паперовій та в електронній формах".

13) у статті 32:

частину першу доповнити реченням такого змісту: "Державний фонд документації із землеустрою ведеться в електронній формі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру".

частину четверту викласти в такій редакції:

"Розробники документації із землеустрою зобов'язані безоплатно передавати засобами телекомунікаційного зв'язку кожну документацію із землеустрою в електронній формі, яку розроблено ними, до Державного фонду документації із землеустрою, центральному органу виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сфері земельних відносин. Використання цих матеріалів дозволяється лише з дотриманням вимог законодавства про авторські права".

14) доповнити статтею 46-1 такого змісту:

"Стаття 46-1. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад розробляються з метою:

встановлення (зміни) межі території територіальної громади або певної її частини;

з'ясування дійсної межі території територіальної громади;

вирішення спору між декількома органами місцевого самоврядування щодо меж територій територіальних громад.

При розробленні проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад не допускається:

встановлення межі території територіальної громади, яка змінюватиме межі адміністративно-територіальних одиниць;

поділ сформованої земельної ділянки між декількома територіальними громадами.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад включають:

а) пояснювальну записку;

б) завдання на виконання робіт;

в) рішення про розроблення проекту;

г) викопіювання зі схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці (утворення) (за наявності);

ґ) викопіювання із проектів формування територій сільських (селищних) рад (за наявності);

д) опис меж території територіальної громади;

е) креслення меж території територіальної громади, складене у відповідному масштабі, у разі відновлення межі на кресленні меж додатково відображається частина відновленої межі;

є) матеріали погодження проекту;

ж) матеріали винесення меж території територіальної громади в натуру (на місцевість) з каталогом координат поворотних точок.

Межі території територіальної громади можуть проходити по суходолу і по водному простору.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад складаються у паперовій та електронній (цифровій) формах.

Відомості про межі території територіальної громади вносяться до Державного земельного кадастру.

Відомості про межі території територіальної громади зазначаються у витязі з Державного земельного кадастру, який безоплатно видається відповідній сільській, селищній, міській раді".

15) у статті 49-1:

частину першу доповнити словами "а також земельних ділянок, що передаються з колективної у комунальну власність".

частину третю викласти в такій редакції:

"Із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються:

а) деградовані, малопродуктивні, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації;

б) заболочені землі;

в) землі, на яких розміщені розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення, запаси яких затверджені у встановленому законодавством порядку;

г) землі під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями;

ґ) землі під водними об'єктами;

д) землі під господарськими шляхами, прогонами, польовими дорогами;

е) землі, які відповідно до закону не можуть перебувати у приватній власності;

є) землі під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна;

ж) землі, які передаються до запасу та резервного фонду;

з) інші землі несільськогосподарського призначення".

у частині четвертій слова "чи районної державної адміністрації" виключити;

у частині п'ятій:

у пункті "в" слова "чи районної державної адміністрації" виключити;

у пункті "е" слово "номери" замінити словом "плани".

16) у статті 50:

абзац сьомий частини третьої викласти в такій редакції:

"план відведення земельної ділянки, що виготовляється розробником документації із землеустрою, на якому відображається інформація про проектні та існуючі характеристики земельної ділянки із зазначенням угідь".

доповнити новою частиною такого змісту:

"Акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель та матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) включаються до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після виконання відповідних робіт у натурі (на місцевості)".

17) пункт "ґ" частини десятої статті 55 виключити;

18) у частині першій статті 58 слова "проведення державної експертизи і" виключити;

19) у частині першій статті 60 слова "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель" замінити словами "органами, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель".

20) у статті 61-1:

у частинах першій, третій - сьомій слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" у всіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру" у відповідному відмінку;

у частинах восьмій та дев'ятій слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" у всіх відмінках замінити словами "центральний орган, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин" у відповідному відмінку;

21) статтю 62 виключити;

22) у частині п'ятій статті 63 слова "що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" замінити словами "що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин".

23) у статті 66:

у тексті статті слова "що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" у всіх відмінках замінити словами "що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин" у відповідному відмінку;

друге та третє речення частини восьмої викласти в такій редакції: "До складу Кваліфікаційної комісії включаються п'ять висококваліфікованих сертифікованих інженерів-землевпорядників та/або сертифікованих інженерів-геодезистів, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, п'ять висококваліфікованих сертифікованих інженерів-землевпорядників та/або сертифікованих інженерів-геодезистів, які делегуються вищими навчальними закладами, що мають у своїй структурі факультети землевпорядного або геодезичного профілю та здійснюють підготовку фахівців у галузі знань геодезії та землеустрою, а також по два сертифіковані інженери-землевпорядники від кожної саморегулівної організації у сфері землеустрою. Зміни до складу Кваліфікаційної комісії вносяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, протягом місяця з дня отримання подання про делегування, відкликання або заміну члена Кваліфікаційної комісії".

24) у статті 66-1 слова "що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" у всіх відмінках замінити словами "що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин" у відповідному відмінку;

25) частину другу статті 67 доповнити пунктом "е" такого змісту:

"е) розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру".

26) у статті 68:

у частинах другій та третій слова "що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" замінити словами "що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин".

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

"встановлення Кваліфікаційною комісією факту недотримання сертифікованим інженером-землевпорядником нормативно-правових актів у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру під час виконання робіт із землеустрою, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, власників землі (земельних ділянок) або землекористувачів, на підставі заяви таких осіб, поданої до Кваліфікаційної комісії".

у частинах шостій та сьомій слова "що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" замінити словами "що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин".

27) у розділі IX "Прикінцеві положення":

назву розділу викласти в такій редакції:

"Розділ IX. Прикінцеві та перехідні положення"

у пункті 1-1 слова "що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" замінити словами "що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин"

доповнити пунктом 1-2 такого змісту:

"1-2. До затвердження проектів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад такі межі визначаються відповідно до затверджених проектів формування територій сільських, селищних, міських рад, а за відсутності таких проектів - відповідно до меж територій суміжних територіальних громад, а за їх відсутності - відповідно до даних Державного земельного кадастру".

20. У Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 38, ст. 314 із наступними змінами):

1) преамбулу доповнити словами "особливості розпорядження та використання земель, які залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)".

2) у частинах першій, другій та четвертій статті 3, частині другій статті 4 слова "чи районна державна адміністрація" у всіх відмінках виключити;

3) у статті 5:

у назві слова "та районних державних адміністрацій" виключити;

у частині першій:

в абзаці першому слова "та районні державні адміністрації" виключити;

в абзаці другому слова "і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку" виключити;

абзац десятий після слів "(на місцевості)" доповнити словами "та земель, які залишилися у колективній власності".

в абзаці одинадцятому слова "видачі державних актів на право власності на земельну ділянку" замінити словами "державної реєстрації права власності".

абзац дванадцятий виключити;

частину другу виключити;

4) у статті 7:

у частині першій слова "чи районною державною адміністрацією" виключити;

частини другу і четверту викласти відповідно в такій редакції:

"У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), а також земельних ділянок, що передаються у комунальну власність із зазначенням їх цільового призначення, обмежень у їх використанні"

"Із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані:

деградовані, малопродуктивні, техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації;

заболочені землі;

землі, на яких розташовані розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення, запаси яких затверджені в установленому законодавством порядку;

землі під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями;

землі під водними об'єктами;

землі під господарськими шляхами, прогонами, польовими дорогами, у тому числі запроектованими у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

землі, які відповідно до закону не можуть перебувати у приватній власності;

землі під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна;

землі, які передаються до запасу та резервного фонду;

інші землі несільськогосподарського призначення".

5) статтю 8 виключити;

6) у статті 9:

у частині першій слова "чи районною державною адміністрацією" виключити;

у частині четвертій слова "чи районною державною адміністрацією" виключити, а слова "видачі державних актів на право власності" замінити словами "державної реєстрації права власності".

у частині п'ятій слова "та в районному відділі земельних ресурсів" виключити;

7) в абзаці першому частини першої статті 10 слова "та районна державна адміністрація" виключити;

8) статтю 12 виключити;

9) статтю 13 викласти в такій редакції:

"Стаття 13. Використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв)

Нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені, невитребувані земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, в порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власника невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємця, який пропустив строк для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності (за наявності таких земель)".

10) у частині третій статті 14 слова "та районні державні адміністрації" виключити;

11) доповнити статтею 14-1 такого змісту:

"Стаття 14-1. Особливості використання та розпорядження землями, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства

У разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2025 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, яке не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, які залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

З метою інформування осіб, зазначених у частині першій цієї статті, про проведення розподілу земель, які залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада розміщує у загальнодоступних місцях відповідних населених пунктів, публікує у друкованих засобах масової інформації районної державної адміністрації або районної ради та оприлюднює на власному офіційному веб-сайті (за наявності) оголошення про проведення зборів осіб, визначених в абзацах другому - четвертому частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

В оголошенні повідомляються:

мета, дата, місце і час проведення зборів;

прізвище, номер службового телефону особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення зборів.

Розподіл земельних ділянок проводиться за умови реєстрації більшості осіб, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), визначених в абзацах другому - четвертому частини першої статті 1 цього Закону.

Збори веде сільський, селищний, міський голова або уповноважена відповідною радою особа.

Землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, визначених в абзацах другому - четвертому частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані в порядку, встановленому цим Законом.

У разі якщо земельні ділянки, зазначені у частинах сьомій та восьмій цієї статті, не були сформовані як об'єкти цивільних прав, їх формування може здійснюватися за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

За результатами розподілу оформляється протокол, що підписується особами, які брали участь у зборах, головуючим та секретарем зборів.

До протоколу додається список реєстрації учасників зборів, засвідчений їхніми підписами. Кожен аркуш зазначеного списку підписується головуючим та секретарем зборів і скріплюється печаткою сільської, селищної, міської ради.

Секретар зборів у дводенний строк після закінчення зборів подає протокол сільській, селищній, міській раді.

Після отримання протоколу зборів сільська, селищна, міська рада протягом місяця приймає рішення про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок та прийняття у комунальну власність відповідних земель. Це рішення та протокол зборів є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади та/або громадян на відповідні земельні ділянки.

До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, які залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.

Розподіл земель, які залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями, має бути здійснений до 1 січня 2025 року.

У разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, які залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними в абзацах другому - четвертому частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб'єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним".

21. У Законі України "Про охорону земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 39, ст. 349 із наступними змінами):

1) частину другу статті 5 викласти в такій редакції:

"Спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади в галузі охорони земель є:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів".

2) абзац шостий частини першої статті 7 виключити;

3) абзаци четвертий - шостий частини першої статті 9 замінити двома абзацами такого змісту:

"прийняття рішення про здійснення виконавчим органом міської ради повноважень щодо державного контролю за використанням та охороною земель, організація здійснення такого контролю;

здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням (викупом) земельних ділянок".

У зв'язку з цим абзаци сьомий, восьмий вважати відповідно абзацами шостим, сьомим;

4) абзац четвертий частини першої статті 10 виключити;

5) абзаци третій, четвертий частини першої статті 12 замінити абзацом такого змісту:

"організація і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття радами рішень про реалізацію цих повноважень виконавчими органами сільських, селищних, міських рад".

У зв'язку з цим абзаци п'ятий, шостий вважати відповідно абзацами четвертим, п'ятим;

6) у частині першій статті 14:

в абзаці п'ятому слова "і державного контролю за використанням та охороною земель" виключити;

після абзацу п'ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах повноважень, визначених законом".

У зв'язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим;

7) у частині першій статті 15:

абзац четвертий доповнити словами "а також за використанням коштів державного бюджету, спрямованих на рекультивацію земель, створення нових чи реконструкцію існуючих меліоративних систем, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель".

абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах повноважень, визначених законом".

абзац сьомий викласти в такій редакції:

"координація здійснення землеустрою".

8) доповнити новими статтями 15-1 та 15-2 такого змісту:

"Стаття 15-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, у галузі охорони земель

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, у галузі охорони земель належать:

участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм охорони земель;

участь у здійсненні природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель;

участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил з питань охорони земель;

участь у вдосконаленні порядку ведення обліку і підготовки звітності з питань охорони земель;

координація здійснення землеустрою;

вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону.

Стаття 15-2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, у галузі охорони земель

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, у галузі охорони земель належать:

участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм охорони земель;

участь у здійсненні природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель;

участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил з питань охорони земель;

затвердження форми агрохімічного паспорта та порядку його ведення;

участь у вдосконаленні порядку ведення обліку і підготовки звітності з питань охорони земель;

вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону".

9) статті 16 - 17-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, у галузі охорони земель

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, у галузі охорони земель належать:

реалізація державної політики у сфері землеустрою та охорони земель;

участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм охорони земель;

здійснення моніторингу та охорони земель;

забезпечення здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель;

здійснення заходів щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з питань охорони земель;

вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону.

Стаття 17. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, у галузі охорони земель

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, у галузі охорони земель належать:

участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;

участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил щодо встановлення екологічних вимог з питань охорони земель;

участь у здійсненні природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель;

забезпечення підготовки та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу, дотримання режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, інших територій та об'єктів екомережі;

участь у розробленні та здійсненні заходів щодо економічного стимулювання використання та охорони земель;

здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель;

вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону.

Стаття 17-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі охорони земель

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі охорони земель належить здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства щодо:

додержання екологічних нормативів та вимог з питань охорони земель;

здійснення заходів, спрямованих на запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

додержання встановленого законодавством України режиму використання та охорони територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

збереження водно-болотних угідь;

здійснення інших повноважень, визначених законом".

10) статтю 18-1 виключити;

11) статтю 19 викласти в такій редакції:

"Стаття 19. Державний контроль за використанням та охороною земель, додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, збереженням родючості ґрунтів, дотриманням вимог законодавства України у сфері землеустрою здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад набувають установлених законом повноважень зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Державний контроль за додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у межах повноважень, визначених законом.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель встановлюється законами України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель".

12) статтю 20 виключити;

13) статтю 21 викласти в такій редакції:

"Стаття 21. Громадський контроль за використанням та охороною земель, додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель

Громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами з контролю за використанням та охороною земель, які призначаються сільськими, селищними та міськими радами територіальних громад і діють на підставі положення, затвердженого відповідною радою.

Громадський контроль за додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля, які призначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та діють на підставі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища".

14) у статті 37:

у частині четвертій слово "систематично" виключити;

у частині п'ятій слово "використовуються" замінити словами "можуть використовуватися".

у частині шостій слова "державної політики у сфері земельних відносин" замінити словами "та реалізацію державної аграрної політики".

15) частину першу статті 39 викласти в такій редакції:

"Використання з метою удобрення ґрунтів осадів стічних вод, що накопичуються на водоочисних спорудах, здійснюється за погодженням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та за дозволом, який видається інспекційними підрозділами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій".

16) абзац восьмий частини третьої статті 55 виключити.

22. У Законі України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 39, ст. 350 із наступними змінами):

1) статтю 1 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"використання земельної ділянки без належного оформлення речового права на неї - будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності належним чином оформленого речового права на земельну ділянку, в тому числі користування будівлею, спорудою (крім багатоквартирних будинків) на такій земельній ділянці, за відсутності ознак самовільного зайняття земельної ділянки".

У зв'язку з цим абзаци третій - шістнадцятий вважати відповідно абзацами четвертим - сімнадцятим;

2) у статті 2:

абзац четвертий після слова "земель" доповнити словами "охорони родючості ґрунтів, землеустрою".

в абзаці п'ятому слова "охорони та використання земель" замінити словами "земельних відносин", а слова "погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів" виключити;

3) статті 5 і 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 5. Органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, збереженням родючості ґрунтів, дотриманням вимог законодавства України у сфері землеустрою

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, збереженням родючості ґрунтів, дотриманням вимог законодавства України у сфері землеустрою здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Державний контроль за додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в межах повноважень, визначених законом.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель встановлюється законами України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель".

Стаття 6. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (до набуття цих повноважень відповідними територіальними громадами) належать:

а) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, збереженням родючості ґрунтів, дотриманням вимог законодавства України у сфері землеустрою у частині:

додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

дотримання вимог земельного законодавства під час набуття права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами;

ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання;

розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

виконання комплексу необхідних заходів із захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками;

дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель;

дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків;

додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;

б) подання до районних, районних у містах державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад клопотань щодо:

приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;

обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України;

припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;

припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів земельних ділянок, у тому числі орендарів, документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;

г) видачі дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок та здійснення контролю за виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсязі, визначеному проектом землеустрою, яким передбачено реалізацію заходів з рекультивації порушених земель;

ґ) видачі дозволів на використання з метою удобрення ґрунтів осадів стічних вод, що накопичуються на водоочисних спорудах, за погодженням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;

д) участі у розробленні нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням та охороною земель;

е) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

є) дотримання строків погодження документації із землеустрою;

ж) встановлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг;

з) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок, а також за використанням коштів відповідного місцевого бюджету, спрямованих на рекультивацію земель, створення нових чи реконструкцію існуючих меліоративних систем, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

и) проведення землеустрою, виконання заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;

і) державний нагляд (контроль) за станом додержання органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, районними державними адміністраціями Конституції та законів України, інших актів законодавства з питань земельних відносин;

ї) звернення до суду з позовом про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з порушенням вимог земельного законодавства;

й) організації та проведення моніторингу земель, а також ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

к) здійснення інших повноважень відповідно до закону".

4) доповнити статтею 6-1 такого змісту:

"Стаття 6-1. Повноваження виконавчих органів сільських, селищних та міських рад із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, збереженням родючості ґрунтів, дотриманням вимог законодавства України у сфері землеустрою

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, збереженням родючості ґрунтів, дотриманням вимог законодавства України у сфері землеустрою, а саме за:

додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

дотриманням вимог земельного законодавства під час набуття права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами;

виконанням власниками і користувачами земель комплексу необхідних заходів із захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками;

виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсязі, визначеному проектом землеустрою, яким передбачено реалізацію заходів з рекультивації порушених земель;

дотримання режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, а також вимог законодавства щодо збереження захисних насаджень і межових знаків;

додержанням встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

здійсненням контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок, а також за використанням коштів відповідного місцевого бюджету, спрямованих на рекультивацію земель, створення нових чи реконструкцію існуючих меліоративних систем, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

додержанням строків розгляду заяв чи клопотань про набуття і реалізацію прав на землю;

проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;

дотриманням строків погодження документації із землеустрою;

встановленням та використанням відповідно до вимог чинного законодавства водоохоронних зон і прибережних захисних смуг.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад:

вносять до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо:

приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;

обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України;

припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;

припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

звертаються до суду з позовом про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з порушенням вимог земельного законодавства;

беруть участь у проведенні моніторингу земель, а також ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

беруть участь у розробленні нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням та охороною земель;

вживають відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

здійснюють інші повноваження відповідно до закону.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначені у статті 10 цього Закону.

Сільські, селищні та міські ради після прийняття ними рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель зобов'язані:

протягом місяця забезпечити призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних сільських, селищних, міських рад;

після призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідної території сільські, селищні, міські ради зобов'язані протягом 10 календарних днів письмово поінформувати про це відповідну раду.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад починають виконувати повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель через 30 календарних днів після інформування відповідних місцевих державних адміністрацій.

У разі якщо сільські, селищні, міські ради не прийняли рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та не забезпечили призначення державних інспекторів відповідних територій, повноваження рад у цій сфері виконують відповідні інспекційні органи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, до прийняття радами в установленому цим законом порядку рішень про виконання радами повноважень щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель".

5) статтю 7 викласти в такій редакції:

"Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства щодо:

додержання екологічних нормативів і вимог з питань охорони земель;

здійснення заходів, спрямованих на запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

додержання встановленого законодавством України режиму використання та охорони територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

збереження водно-болотних угідь;

здійснення інших повноважень, визначених законом".

6) у статті 9:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 9. Організація і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, збереженням родючості ґрунтів, дотриманням вимог законодавства у сфері землеустрою, додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель"

абзац перший частини четвертої викласти в такій редакції:

"Державний контроль за використанням та охороною земель, збереженням родючості ґрунтів, дотриманням вимог законодавства у сфері землеустрою, додержанням природоохоронного законодавства в частині виконання екологічних вимог щодо охорони земель здійснюється шляхом".

7) статтю 10 викласти в такій редакції:

"Стаття 10. Повноваження державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель

Державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки;

одержувати в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів земельних ділянок документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених завдань;

надавати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися за дорученням відповідного органу до суду з позовом про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з порушенням вимог земельного законодавства.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також виконавчих органів сільських, селищних та міських рад може бути громадянин України, який має вищу освіту та не менш як один рік стажу землевпорядної, юридичної роботи або роботи в органах, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності".

23. У Законі України "Про фермерське господарство" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 45, ст. 363 із наступними змінами):

1) частину четверту статті 1 доповнити абзацом такого змісту:

"Фермерське господарство без статусу юридичної особи діє на основі цього Закону та у випадках, передбачених цим Законом, на основі договору між членами такого фермерського господарства".

2) у статті 9:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 9. Державна підтримка розвитку фермерських господарств".

доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. Фізичним особам - підприємцям, які організували фермерське господарство та зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи, надається державна підтримка у вигляді встановлення:

1) особливого порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким передбачається здійснення доплат сум цього внеску у встановленому законом розмірі та порядку за рахунок коштів Державного бюджету України;

2) пільгового кредитування придбання такими суб'єктами земельних ділянок, сільськогосподарських тварин, техніки та обладнання, будівництва виробничих приміщень і споруд для розвитку таких господарств".

24. У Законі України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102 із наступними змінами):

1) частину п'яту статті 8 викласти в такій редакції:

"Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону".

2) у статті 14:

після частини першої доповнити новими частинами такого змісту:

"Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Така вимога власника, а також скасування власником вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню.

Вимога нотаріального посвідчення договору оренди землі, встановлена власником відповідної земельної ділянки, а також скасування вимоги підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законом".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною четвертою;

частину четверту викласти в такій редакції:

"Типовий договір оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України".

3) абзац третій частини першої статті 15 доповнити словами "та дата закінчення дії такого договору".

4) частини шосту та сьому статті 19 викласти в такій редакції:

"Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк, передбачений цією статтею, без права на автоматичне поновлення договору. З моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або державної реєстрації права власності за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою договір оренди припиняється.

Якщо строк дії договору оренди землі, що містить умову про автоматичне поновлення, закінчився у день або після смерті орендодавця, за відсутності заяви про виключення з Державного реєстру відомостей про автоматичне поновлення договору дія договору автоматично поновлюється на тих же умовах і строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку".

5) у частині другій статті 25:

в абзаці другому слова "зареєстрованим в установленому законом порядку" замінити словами "але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди".

в абзаці п'ятому слово "договору" замінити словом "права".

6) у статті 33:

перше речення частини шостої доповнити словами "що оформлюється додатковою угодою про поновлення договору оренди землі".

доповнити новими частинами такого змісту:

"По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, такий договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах (поновлення договору оренди землі), якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності (крім земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, які перебувають у власності орендаря).

Сторона договору, яка бажає скористатися правом на відмову від автоматичного поновлення договору оренди землі, не пізніше ніж за тридцять календарних днів до спливу строку договору оренди землі подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про автоматичне поновлення договору оренди землі. На підставі поданої заяви державний реєстратор у день її надходження виключає такі відомості з Державного реєстру прав та після настання відповідної дати закінчення договору державна реєстрація речового права припиняється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру відомостей про автоматичне поновлення договору до дати закінчення дії такого договору, після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права автоматично продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав".

7) розділ IX "Перехідні положення" доповнити абзацом такого змісту:

"Договори оренди землі, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин", у разі їх поновлення мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону".

25. У Законі України "Про оцінку земель" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 15, ст. 229 із наступними змінами):

1) в абзаці шостому статті 11 слова "державну експертизу технічної документації з оцінки земель та" виключити;

2) статтю 21 виключити;

3) у статті 23:

у частині першій слова "у межах населених пунктів" виключити;

частину другу виключити;

частину третю викласти в такій редакції:

"Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається структурним підрозділом районної державної адміністрації з питань земельних відносин, а на території об'єднаної територіальної громади, що утворена в установленому порядку згідно із затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, - виконавчим органом з питань земельних відносин сільської, селищної, міської ради".

4) у частині другій статті 25 слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" виключити;

5) у тексті Закону слова "що реалізує державну політику" в усіх відмінках замінити словами "що забезпечує формування державної політики" у відповідному відмінку.

26. У Законі України "Про державну підтримку сільського господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 49, ст. 527 із наступними змінами):

1) доповнити статтями 14-1 та 14-2 такого змісту:

"Стаття 14-1. Фінансове стимулювання реєстрації особистих селянських господарств суб'єктами господарювання

14-1.1. З метою стимулювання реєстрації фермерських господарств без статусу юридичної особи та обрання ними спрощеної системи оподаткування четвертої групи встановлюється, що:

а) фізичні особи - підприємці, які організували фермерське господарство, зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи, сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за себе та за інших членів такого фермерського господарства в особливому, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", розмірі та порядку;

б) за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України за окремим напрямом бюджетної програми фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників, забезпечується на користь осіб, визначених у підпункті "а" цього пункту, доплата суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, необхідної для зарахування у повному обсязі періоду здійснення такими особами відповідної діяльності до страхового стажу. Порядок здійснення визначених цим підпунктом доплат затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 14-2. Пільгове кредитування фермерських господарств без статусу юридичної особи

14-2.1. Фізичним особам - підприємцям, які організували фермерське господарство і зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи, надається державна підтримка у вигляді надання пільгових кредитів - у перші п'ять років після реєстрації.

14-2.2. Пільгове кредитування здійснюється для стимулювання придбання такими суб'єктами земельних ділянок, сільськогосподарських тварин, техніки та обладнання, будівництва виробничих приміщень і споруд.

14-2.3. Пільгові кредити надаються для забезпечення розвитку новостворених фермерських господарств без статусу юридичної особи, збільшення їх обсягів діяльності.

14-2.4. Порядок пільгового кредитування фізичних осіб - підприємців, які організували фермерське господарство без статусу юридичної особи, затверджується Кабінетом Міністрів України".

2) у статті 15:

пункт 15.4 доповнити словами "зареєстрований суб'єктом господарювання у встановленому законом порядку".

в абзаці другому пункту 15.6 слово "підприємств" замінити словом "товаровиробників".

27. Частину третю статті 5 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 51, ст. 547 із наступними змінами) виключити.

28. У Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 51, ст. 553 із наступними змінами):

1) в абзаці другому частини першої статті 1 слова "речових прав" замінити словами "права власності", а слова "та їх обтяжень" замінити словами "обтяжень такого права".

2) у частині першій статті 2:

у пункті 2 слова "про об'єкти та суб'єктів таких прав" виключити;

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5) обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або такі, що виникли з правочину".

пункт 9 викласти в такій редакції:

"9) реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав".

3) у статті 3:

частину першу доповнити пунктом 2-1 такого змісту:

"2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав".

у частині п'ятій:

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадків, передбачених цим Законом".

абзац п'ятий виключити;

4) у статті 4:

у частині першій:

пункт 1 доповнити словами "на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва".

у пункті 2:

абзац перший після слів "речові права" доповнити словами "на нерухоме майно".

абзац дев'ятий виключити;

пункт 3 виключити;

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва:

заборона відчуження та/або користування;

арешт;

іпотека;

вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;

податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва;

інші обтяження відповідно до закону".

доповнити новою частиною такого змісту:

"2. У разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними".

5) у статті 6:

у пункті 3 частини першої слова "прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори)" виключити;

в абзаці другому частини третьої слова "прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених" замінити словами "місячних розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої".

6) у статті 10:

пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:

"3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону".

у частині третій:

у пункті 3 після слова "року" доповнити словами "а також у разі проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року".

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень. Відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу чи у порядку інформаційної взаємодії, автоматично долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав".

у пункті 5 слова "про об'єкти та суб'єктів таких прав" виключити;

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"4. Державний реєстратор зобов'язаний:

здійснювати свої повноваження відповідно до цього Закону;

сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з проведенням реєстраційних дій;

відмовити у проведенні реєстраційної дії в разі її невідповідності законодавству України;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених підпунктом "г" пункту 2 частини шостої статті 37 та пунктом 1 частини другої статті 37-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації".

У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;

7) у статті 12:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав".

у частині другій слово "Записи" замінити словом "Відомості".

частину п'яту викласти в такій редакції:

"5. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, які є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються третіми особами як актуальні виключно у випадку, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва не внесено до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесено та не припинено в Державному реєстрі прав.

Дія абзацу третього цієї частини не поширюється на випадки використання таких відомостей у судових спорах, пов'язаних з визнанням чи поновленням речових прав.

Зміна ідентифікаційних даних суб'єкта речового права, обтяження речового права та/або зміна характеристик об'єкта нерухомого майна не впливають на дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Зміни характеристик об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, вносяться під час проведення державної реєстрації права власності на такий об'єкт у результаті вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення речових прав".

8) частину третю статті 13 викласти в такій редакції:

"3. Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про:

1) нерухоме майно та його ціну (вартість);

2) право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права;

3) інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, а також ціну (вартість) таких речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном;

4) обтяження речових прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень.

Відомостями про земельну ділянку, які вносяться до Державного реєстру прав, є відомості про її кадастровий номер.

У разі якщо договором оренди землі, суборенди землі, земельного сервітуту, емфітевзису, суперфіцію передбачено його автоматичне поновлення, відомості про це обов'язково із зазначенням строку, передбаченого договором, вносяться до Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації такого права.

Відомості про ціну (вартість) нерухомого майна, ціну (вартість) речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном вносяться до Державного реєстру прав виключно під час державної реєстрації набуття прав на підставі документів, поданих для такої реєстрації. У разі відсутності у документах, поданих для державної реєстрації прав, відповідних відомостей про ціну (вартість) такі відомості не вносяться до Державного реєстру прав, а додаткові документи для їх отримання не вимагаються.

У разі відсутності відкритого на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження речових прав та суб'єкта (суб'єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

Після відкриття на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження речових прав та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу".

9) статтю 14 викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи

1. Розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі:

1) знищення об'єкта нерухомого майна;

2) поділу, об'єднання об'єктів нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна;

3) державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об'єкт незавершеного будівництва;

4) скасування державної реєстрації земельної ділянки.

У разі наявності у Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об'єкт нерухомого майна у результаті допущення технічної помилки закривається розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, які відкриті пізніше.

Закритий розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа не підлягають поновленню. У разі скасування рішення державного реєстратора про закриття розділу Державного реєстру прав на об'єкт нерухомого майна відкривається новий розділ та формується нова реєстраційна справа відповідно до цього Закону.

2. У разі знищення об'єкта нерухомого майна або скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується.

Розділ Державного реєстру прав закривається державним реєстратором одночасно із проведенням державної реєстрації припинення речових прав, обтяжень речових прав, про що державний реєстратор обов'язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача.

3. У разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. На кожний новостворений об'єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об'єктів.

Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об'єкта, який поділяється, або при виділі частки з цього об'єкта одночасно із відкриттям розділів Державного реєстру прав на кожний новостворений об'єкт переносяться до таких розділів. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права, обтяження речових прав не поширюються на всі новостворені об'єкти нерухомого майна, відомості про такі права, обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об'єктів, яких вони стосуються.

У разі наявності зареєстрованих речових прав, похідних від права власності, та/або обтяжень речових прав щодо об'єкта, який поділяється, або при виділі частки з цього об'єкта, за результатом перенесення відомостей про такі права, обтяження державний реєстратор обов'язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про речові права, обтяження.

4. У разі об'єднання об'єктів нерухомого майна відповідні розділи Державного реєстру прав та реєстраційні справи закриваються, реєстраційні номери таких об'єктів скасовуються. Для новоствореного об'єкта нерухомого майна відкривається новий розділ у Державному реєстрі прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер такому об'єкту.

Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об'єктів, що об'єднуються, одночасно із відкриттям розділу Державного реєстру прав на новостворений об'єкт переносяться до такого розділу.

У разі наявності зареєстрованих речових прав, похідних від права власності, та/або обтяжень речових прав щодо об'єктів, що об'єднуються, за результатом перенесення відомостей про такі права, обтяження державний реєстратор обов'язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про речові права, обтяження.

5. У разі проведення державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об'єкт незавершеного будівництва, відповідний розділ та реєстраційна справа щодо об'єкта незавершеного будівництва закриваються, реєстраційний номер такого об'єкта скасовується. Для новоствореного об'єкта нерухомого майна відкривається новий розділ у Державному реєстрі прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер такому об'єкту.

Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об'єкта незавершеного будівництва одночасно із відкриттям розділу Державного реєстру прав на новостворений об'єкт переносяться до такого розділу.

У разі наявності зареєстрованих обтяжень речових прав щодо об'єкта незавершеного будівництва, за результатом перенесення відомостей про такі обтяження державний реєстратор обов'язково невідкладно повідомляє відповідного обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про обтяження.

6. У разі закриття розділу Державного реєстру прав у зв'язку з наявністю у Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об'єкт нерухомого майна у результаті допущення технічної помилки розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, які відкриті пізніше, закриваються, реєстраційний номер такого об'єкта скасовується.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться у розділі Державного реєстру прав, що закривається як помилковий, одночасно із закриттям такого розділу переносяться до існуючого розділу Державного реєстру прав, що відкритий раніше на об'єкт нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих речових прав, похідних від права власності, та/або обтяжень речових прав, відомості про які містяться у розділі Державного реєстру прав, що закривається як помилковий, за результатом перенесення відомостей про такі права, обтяження державний реєстратор обов'язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про речові права, обтяження.

У разі якщо у зв'язку з наявністю у Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об'єкт нерухомого майна у результаті допущення технічної помилки є наявні суперечності між зареєстрованими речовими правами, закриття розділу Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставі судового рішення.

7. У разі прийняття судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно тоді, коли таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об'єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав".

10) у статті 16:

в абзаці третьому частини першої слова "рішення судів" у всіх відмінках замінити словами "судові рішення" у відповідному відмінку;

у частині другій слова "під час формування та реєстрації заяв" виключити;

11) у статті 17:

у частині першій слова "про об'єкти та суб'єктів цих прав" виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Реєстраційна справа в електронній формі формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об'єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора у паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Реєстраційна справа в паперовій формі формується державним реєстратором, яким у результаті проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна відкрито розділ на такий об'єкт у Державному реєстрі прав, та включає заяви, подані в паперовій формі, запити державного реєстратора у паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій у паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява та документ про сплату адміністративного збору за результатом проведення реєстраційних дій не повертаються".

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Державний реєстратор, який не перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, та провів державну реєстрацію прав, забезпечує передачу у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті, реєстраційної справи у паперовій формі або документів, що включаються до реєстраційної справи у паперовій формі, до відповідного суб'єкта державної реєстрації прав, який забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі".

у частині шостій слова "рішенням суду" замінити словами "судовим рішенням".

12) у статті 18:

у частині першій:

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) перевірка документів, відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, доступ до яких передбачено для державного реєстратора, відомостей, отриманих у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень, на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень".

у пункті 6 слова "про об'єкти та суб'єктів цих прав" виключити;

частину третю викласти в такій редакції:

"3. У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації, відповідно до відомостей Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів".

після частини третьої доповнити новими частинами такого змісту:

"4. Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності у Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

5. У випадках, коли державна реєстрація прав проводиться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, державний реєстратор обов'язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи.

Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Єдиного державного демографічного реєстру. У разі відсутності відомостей у вказаному реєстрі, використовуються відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

У разі вчинення правочину уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, що уповноважена діяти від імені юридичної особи.

Дійсність та зміст довіреності перевіряється, у тому числі, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

Для проведення державної реєстрації інших речових прав, похідних від права власності, що набуваються на підставі договору, укладеного особою, яка управляє спадщиною, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Спадкового реєстру".

У зв'язку з цим частини четверту - одинадцяту вважати відповідно частинами шостою - тринадцятою;

13) статтю 19 викласти в такій редакції:

"Стаття 19. Строки проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав

1. Реєстраційні дії здійснюються у день реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадків, передбачених цією статтею.

2. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону.

Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється у режимі реального часу.

3. Строк, визначений у днях, обраховується з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

У разі наявності зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно строк державної реєстрації прав обраховується з дня прийняття рішення державним реєстратором про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше".

14) у статті 20:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Під час встановлення особи обов'язково використовуються відомості Єдиного державного демографічного реєстру. У разі відсутності відомостей у вказаному реєстрі використовуються відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Особа іноземця встановлюється за національним, дипломатичним чи службовим паспортом іноземця або іншим документом, що посвідчує особу іноземця.

Заява на проведення реєстраційних дій в електронній формі подається за умови ідентифікації заявника (фізичної або юридичної особи) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи.

У разі подання заяви уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, що уповноважена діяти від імені юридичної особи.

Дійсність та зміст довіреності перевіряється, у тому числі, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється, у тому числі, шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі установчих документів юридичної особи.

Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву, а також відповідного користувача, обтяжувача. Таке повідомлення може здійснюватися інформаційно-телекомунікаційними засобами або шляхом направлення письмового повідомлення.

Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об'єкта нерухомого майна, а також відповідного користувача, обтяжувача про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

частину третю виключити;

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається виключно у таких випадках:

1) відсутність документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг, або внесення відповідної плати не в повному обсязі;

2) не встановлено особу заявника чи обсяг його повноважень на подання відповідної заяви;

3) відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі державної реєстрації прав на земельну ділянку)".

абзац другий частини п'ятої доповнити словами "та до реєстраційної справи в електронній формі".

15) у частині першій статті 21:

абзац перший після слова "електронній" доповнити словами "шляхом їх розміщення на веб-порталі Міністерства юстиції України".

абзац другий доповнити словами "чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу у паперовій формі шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг)".

16) пункт 2 частини першої статті 23 викласти в такій редакції:

"2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року".

17) у статті 24:

у частині першій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"1. Підстави для відмови у державній реєстрації прав";

пункт 2 виключити;

пункт 9 викласти в такій редакції:

"9) порушено встановлений статтею 31-2 цього Закону порядок державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій".

пункт 12 викласти в такій редакції:

"12) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться щодо майна, що на момент подання заяви належить особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників (крім випадків набуття права власності та інших речових прав такою особою)".

доповнити новим пунктом такого змісту:

"13) відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі реєстрації прав на земельну ділянку)".

абзац третій частини другої викласти в такій редакції:

"У разі подання заяви на проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав щодо майна, яке на момент її подання належить особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, державний реєстратор зобов'язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про подання відповідної заяви із зазначенням майна, щодо якого подавалася заява".

у частині четвертій:

у пункті 1 слова "рішення суду щодо" замінити словами "судового рішення щодо набуття, зміни або припинення".

у пункті 2 слова "та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав" замінити словами "за особою, щодо якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав"

доповнити новим пунктом такого змісту:

"7) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна";

18) у статті 25:

у частині першій:

після слів "нерухомого майна" доповнити словами "відповідного користувача чи обтяжувача".

слово "власного" замінити словом "такого".

у частині третій:

абзац перший після слів "проведення реєстраційних дій" доповнити словами "та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій".

в абзаці другому слова "десяти робочих днів" замінити словами "п'ятнадцяти календарних днів".

доповнити новою частиною такого змісту:

"5. Повторне подання власником об'єкта нерухомого майна заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо одного і того ж об'єкта нерухомого майна можливе після спливу п'яти календарних днів з моменту завершення строку п'ятнадцяти календарних днів, передбаченого абзацом другим частини третьої цієї статті, а у разі відкликання попередньої заяви - після спливу п'яти календарних днів з моменту такого відкликання.

Повторне подання власником об'єкта нерухомого майна заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо одного і того ж об'єкта нерухомого майна, у разі якщо за попередньою заявою подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе після спливу п'яти календарних днів з моменту реєстрації відповідно до статті 31-1 судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій".

у тексті статті слова "рішення суду" в усіх відмінках замінити словами "судове рішення" у відповідному відмінку;

19) статтю 26 викласти в такій редакції:

"Стаття 26. Внесення відомостей до Державного реєстру прав

1. За результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відомості про обтяження речових прав містяться в Державному реєстрі прав з моменту державної реєстрації набуття такого обтяження протягом п'яти років, якщо інший строк не встановлено сторонами правочину, за яким встановлюється, накладається обтяження. Після спливу зазначеного строку обтяження речового права припиняється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. Заява про державну реєстрацію припинення обтяження речового права або про продовження строку дії такого обтяження на не більш як п'ятирічний строк може бути подана в будь-який час до автоматичного припинення обтяження.

Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з моменту державної реєстрації набуття речового права до дати закінчення договору, вказаної у ньому. Після настання відповідної дати закінчення договору державна реєстрація речового права припиняється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що набуваються на підставі договору з умовою про його автоматичне поновлення, в тому числі строк автоматичного поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з моменту державної реєстрації набуття речового права до дати закінчення договору, вказаної у ньому.

У разі подання стороною договору заяви про виключення з Державного реєстру відомостей про автоматичне поновлення договору державний реєстратор виключає такі відомості з Державного реєстру прав і після настання відповідної дати закінчення договору державна реєстрація речового права, похідного від права власності, припиняється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про автоматичне поновлення договору до дати закінчення дії договору з умовою про його автоматичне поновлення, після настання відповідної дати закінчення договору державна реєстрація речового права автоматично продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про автоматичне поновлення договору може бути подана в будь-який час до автоматичного припинення такого права.

2. У разі допущення технічної помилки (граматична, арифметична чи інша помилка) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку за умови, що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо допущена технічна помилка виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.

У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

3. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) посадова особа Міністерства юстиції України проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Прийняття судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права у Державному реєстрі прав заявником подаються оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

4. У разі скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, державний реєстратор чи (у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України вносить відомості про скасування відповідного рішення до Державного реєстру прав та відновлює розгляд відповідної заяви.

Прийняття судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним скасуванням цим рішенням заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій чи відповідного судового рішення, зареєстрованих у базі даних заяв.

5. Виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав, виявленої після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, скасування рішень державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав здійснюється у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону)".

20) у статті 27:

у пункті 9 частини першої слова "рішення суду, що набрало законної сили, щодо" замінити словами "судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення".

у пункті 1 частини другої слова "рішення суду щодо" замінити словами "судового рішення щодо набуття, зміни або припинення".

21) статтю 29 викласти в такій редакції:

"Стаття 29. Особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013 року

1. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, яке набуто та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, яке набуто у результаті переходу права власності та не оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, що заявляє свої права.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, яке набуто за рішенням органу влади чи органу місцевого самоврядування та не оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Під час проведення державної реєстрації права спільної власності на земельну ділянку щодо одного із співвласників у разі наявності у відомостях Державного земельного кадастру відомостей про право спільної власності на земельну ділянку із зазначенням усіх співвласників, перенесених з Державного реєстру земель, державний реєстратор одночасно з державною реєстрацією права спільної власності щодо одного із співвласників також переносить відомості про інших співвласників на таку земельну ділянку до відповідного відкритого розділу Державного реєстру прав.

Перенесення відомостей про кожного із співвласників на земельну ділянку у випадку, передбаченому абзацом четвертим цієї частини, здійснюється виключно за відсутності у Державному реєстрі прав відомостей про перехід права власності відповідного співвласника до третьої особи.

У разі наявності у відомостях Державного земельного кадастру, крім відомостей про право власності на земельну ділянку, також відомостей про інші речові права, похідні від права власності, перенесених з Державного реєстру земель, державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав також переносить такі відомості Державного земельного кадастру про речові права на таку земельну ділянку до відповідного відкритого розділу Державного реєстру прав.

2. Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, похідних від права власності, які набуто та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться з одночасною державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).

Державна реєстрація зміни строку речового права, у тому числі оренди земельної ділянки, яке набуто та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація зміни строку речового права, у тому числі оренди земельної ділянки, яке набуто та не оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться у порядку, передбаченому для державної реєстрації права оренди, за умови відсутності відомостей про зареєстровані інші речові права, похідні від права власності, в Державному земельному кадастрі чи в Державному реєстрі прав.

При цьому строк такого речового права, у тому числі оренди, обраховується відповідно до строку дії договору оренди, який починає перебіг з моменту його укладення.

3. Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, які набуто та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, в тому числі перенесеної із Державного реєстру земель та документів, що за законодавством, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), книг записів (реєстрації) таких документів".

22) у статті 31-1 слова "рішення суду" в усіх відмінках і числах замінити словами "судове рішення" у відповідному відмінку і числі;

23) розділ V доповнити новою статтею 31-2 такого змісту:

"Стаття 31-2. Особливості державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва

1. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію.

Під час проведення державної реєстрації права власності у результаті видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) або свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, щодо нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, що є предметом іпотеки, нотаріус одночасно проводить також державну реєстрацію припинення іпотеки щодо такого майна та державну реєстрацію припинення заборони, накладеної під час посвідчення відповідного договору іпотеки.

Державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони відповідно до Закону України "Про нотаріат" проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону, одночасно з її зняттям. Одночасно із зняттям заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки, нотаріус також проводить державну реєстрацію припинення іпотеки.

У разі вчинення нотаріальних дій відносно правочинів, щодо яких правові наслідки пов'язуються з настанням певної обставини, а також у разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії утворюються нові об'єкти нерухомого майна, що потребує здійснення власником дій, спрямованих на формування (створення) нерухомого майна, державна реєстрація прав проводиться після настання певної обставини, формування (створення) нерухомого майна будь-яким державним реєстратором у порядку та строки, передбачені цим Законом.

2. Нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав у порядку, передбаченому цим Законом.

3. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться одночасно зі вчиненням відповідної нотаріальної дії відразу після її завершення.

У разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії необхідно проводити декілька реєстраційних дій або реєстраційні дії щодо декількох об'єктів нерухомого майна, державна реєстрація прав проводиться поступово в міру завершення попередньої реєстраційної дій".

24) статтю 33 викласти в такій редакції:

"Стаття 33. Взаємодія інформаційних систем Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру

1. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Державний земельний кадастр за допомогою програмних засобів ведення цих інформаційних систем забезпечують в режимі реального часу отримання:

державними реєстраторами відомостей з Державного земельного кадастру та права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки;

органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження.

2. Інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, може зберігатися та використовуватися для забезпечення виконання покладених на нього повноважень, у тому числі для ведення обліку земель.

3. Взаємодія інформаційних систем Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру здійснюється у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, спільно з Міністерством юстиції України".

25) у статті 34:

у частині другій слова "відмінних від права власності (крім іпотеки)" замінити словами "похідних від права власності".

у частині третій слово "іпотеки" виключити;

у частині п'ятій слова "внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі" виключити;

у частині шостій слово "витягу" виключити;

в абзаці одинадцятому частини восьмої слово "відмінних" замінити словом "похідних".

26) у статті 37:

в абзаці другому частини другої слова "рішення суду" замінити словами "судового рішення".

у пункті 2 частини шостої:

підпункт "б" викласти в такій редакції:

"б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав".

у підпункті "в" слова "внесення змін до записів Державного реєстру прав та" виключити;

27) частину другу статті 37-1 доповнити новим пунктом такого змісту:

"6) направлення на обов'язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора".

28) у частині першій статті 38:

абзац перший після слів "у сфері державної реєстрації прав" доповнити словами "у тому числі розголошення відомостей, одержаних ними у зв'язку з проведенням реєстраційних дій".

в абзаці другому слова "рішення суду" замінити словами "судового рішення".

29. У Законі України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 1, ст. 2 із наступними змінами):

1) у частині третій статті 5 слова "державній експертизі землевпорядної документації у випадках та" виключити;

2) абзац другий частини другої статті 8 викласти в такій редакції:

"Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації приймають рішення про викуп для суспільних потреб земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, за межами населених пунктів, а також земельних ділянок, що не входять до складу певного району, або у випадку, коли районна державна адміністрація не утворена".

30. У частині четвертій статті 36 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 1, ст. 1 із наступними змінами) слова "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" замінити словами "органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, визначеними законом".

31. Частину п'яту статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 2 - 3, ст. 11 із наступними змінами) доповнити абзацами такого змісту:

"Платники єдиного внеску фізичні особи - підприємці, платники єдиного податку четвертої групи після реєстрації платником єдиного податку сплачують єдиний внесок за себе та за кожного з членів фермерського господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах) у сумі, не меншій за:

0,1 мінімального страхового внеску - перший рік;

0,2 мінімального страхового внеску - другий рік;

0,3 мінімального страхового внеску - третій рік;

0,4 мінімального страхового внеску - четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску - п'ятий рік;

0,6 мінімального страхового внеску - шостий рік;

0,7 мінімального страхового внеску - сьомий рік;

0,8 мінімального страхового внеску - восьмий рік;

0,9 мінімального страхового внеску - дев'ятий та десятий роки.

На користь платників єдиного внеску, зазначених в абзаці п'ятому цієї частини, за умови виконання ними вимог абзаців п'ятого - чотирнадцятого цієї частини, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснюється доплата у розмірі:

0,9 мінімального страхового внеску - перший рік;

0,8 мінімального страхового внеску - другий рік;

0,7 мінімального страхового внеску - третій рік;

0,6 мінімального страхового внеску - четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску - п'ятий рік;

0,4 мінімального страхового внеску - шостий рік;

0,3 мінімального страхового внеску - сьомий рік;

0,2 мінімального страхового внеску - восьмий рік;

0,1 мінімального страхового внеску - дев'ятий та десятий роки".

32. У Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 34, ст. 343 із наступними змінами):

1) абзац другий частини другої статті 19 викласти в такій редакції:

"Затвердження детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження голови відповідної районної державної адміністрації, а щодо території об'єднаної територіальної громади, що утворена у встановленому порядку згідно із затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, - сільською, селищною, міською радою - рішення відповідної сільської, селищної, міської ради".

2) частину третю статті 24 викласти в такій редакції:

"3. У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:

1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;

2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому у користування відповідно до закону;

3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв'язку).

Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:

розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (території міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);

віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення".

33. У Законі України "Про безоплатну правову допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 51, ст. 577 із наступними змінами):

1) частину другу статті 7 доповнити новим пунктом 3-1 такого змісту:

"3-1) надання консультацій, роз'яснень та складання проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок".

2) частину першу статті 14 доповнити новим пунктом 2-3 такого змісту:

"2-3) громадяни України - власники земельних ділянок, що проживають у сільській місцевості, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону".

34. Пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 2 - 3, ст. 3) виключити.

35. У Законі України "Про Державний земельний кадастр" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 8, ст. 61 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 1:

в абзаці другому слова "між власниками і користувачами" замінити словами "за формами власності і видами речових прав, а також про речові права на земельні ділянки, набуті до 1 січня 2013 року, та суб'єктів таких прав".

в абзаці сьомому слова "заява про отримання" замінити словами "заява про внесення або отримання", а слова "земельних відносин" - словами "топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру".

2) у статті 6:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Ведення Державного земельного кадастру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, районними державними адміністраціями.

Адміністрування Державного земельного кадастру забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру".

у частинах другій та третій слова "земельних відносин" замінити словами "топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру".

3) у статті 7:

у частині другій:

в абзаці першому слова "земельних відносин" замінити словами "топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру".

абзаци третій, шостий - восьмий виключити;

доповнити новими частинами такого змісту:

"3. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:

здійснення державної реєстрації земельних ділянок, розташованих у межах території територіальної громади, обмежень у використанні таких земельних ділянок;

ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки, розташовані в межах території територіальної громади;

організація здійснення на території територіальної громади робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та органів місцевого самоврядування об'єднаної територіальної громади, що утворена в установленому порядку згідно із затвердженими перспективними планами формування територій громад Автономної Республіки Крим, області) набувають повноважень з ведення Державного земельного кадастру відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

4. До повноважень районних державних адміністрацій належить:

здійснення державної реєстрації земельних ділянок, розташованих у межах району, обмежень у їх використанні;

ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки, розташовані в межах району;

організація здійснення на території району робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру".

4) статтю 9 викласти в такій редакції:

"Стаття 9. Державний кадастровий реєстратор

1. Державний кадастровий реєстратор виконавчого органу сільської, селищної, міської ради є посадовою особою органу місцевого самоврядування, а державний кадастровий реєстратор районної державної адміністрації, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, - державним службовцем.

Державним кадастровим реєстратором може бути громадянин України, який має вищу землевпорядну або юридичну освіту та стаж землевпорядної або юридичної роботи не менш як два роки та пройшов стажування у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру. Порядок проведення стажування визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Державний кадастровий реєстратор:

здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей (крім випадків, коли такі заяви подаються через центри надання адміністративних послуг);

перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства;

формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг;

здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;

присвоює кадастрові номери земельним ділянкам;

надає відомості з Державного земельного кадастру або відмовляє у їх наданні у випадках, передбачених статтею 38 цього Закону;

здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі.

3. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

4. Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку.

5. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням ним своїх повноважень, забороняється"

5) частину першу статті 10 доповнити новим абзацом такого змісту:

"землі в межах територій територіальних громад".

6) доповнити статтею 13-1 такого змісту:

"Стаття 13-1. Склад відомостей Державного земельного кадастру про межі територій територіальних громад

1. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про межі територій територіальних громад:

а) найменування територіальної громади;

б) опис меж території територіальної громади;

в) площа земель у межах території територіальної громади;

г) найменування суміжних територіальних громад;

ґ) інформація про матеріали, на підставі яких встановлені (змінені) межі території територіальної громади".

7) частину другу статті 15 викласти в такій редакції:

"2. Відомості про земельну ділянку, речові права на яку або документи, що посвідчують право на яку, зареєстровані до 1 січня 2013 року, містять інформацію про її власників (користувачів), які набували відповідні права до зазначеної дати".

8) у статті 21:

частину восьму доповнити новим абзацом такого змісту:

"Відомості про межі територій територіальних громад вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад".

частину дев'яту викласти в такій редакції:

"9. Відомості про речові права на земельні ділянки, які виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що за законодавством, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), книг записів (реєстрації) таких документів.

Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

у частині тринадцятій слова "до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом" замінити словами "державному кадастровому реєстратору".

частину шістнадцяту замінити двома частинами такого змісту:

"16. Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом з документацією із землеустрою, документацією з оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, може подаватись за бажанням заявника у паперовій або електронній формах.

17. Подання Державному кадастровому реєстратору заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом з документацією із землеустрою чи документацією з оцінки земель здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою чи з оцінки земель".

У зв'язку з цим частини сімнадцяту, вісімнадцяту вважати відповідно частинами вісімнадцятою, дев'ятнадцятою;

9) частину першу статті 22 доповнити новим абзацом такого змісту:

"Документація із землеустрою, технічна документація з оцінки земель, яка подається в електронній формі, має бути засвідчена електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника".

10) у статті 24:

у частині другій слова "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" замінити словами "виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації".

частину третю доповнити новими абзацами такого змісту:

"сільської, селищної, міської ради (у разі формування земельних ділянок колективної власності, у тому числі нерозподілених, невитребуваних земельних ділянок, що передаються у комунальну власність або передаються цими органами в оренду до моменту державної реєстрації права власності на них відповідно до статей 13 і 142 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)");

власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);

особи, яка визначена у частині першій статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця".

абзац шостий частини четвертої доповнити словами "а у разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку".

частину десяту доповнити новим абзацом такого змісту:

"ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки".

у частині одинадцятій слова "в абзаці третьому цієї частини" замінити словами "в абзацах третьому, четвертому частини десятої цієї статті".

11) пункт "і" частини першої статті 25 виключити;

12) в абзаці першому частини другої статті 29 слова "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" виключити;

13) статтю 30 викласти в такій редакції:

"Стаття 30. Взаємодія інформаційних систем Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

1. Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за допомогою програмних засобів ведення цих інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання:

органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, - інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження;

державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно - відомостей Державного земельного кадастру про речові права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

2. Інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, може зберігатися та використовуватися для забезпечення виконання покладених на нього повноважень, у тому числі для ведення обліку земель.

3. Взаємодія інформаційних систем Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюється у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, спільно з Міністерством юстиції України".

14) абзац другий частини першої статті 32 після слів "земельного кадастру" доповнити словами "за бажанням заявника у паперовій чи електронній формі".

15) у частині третій статті 33:

абзац перший доповнити словами "в обсязі, визначеному цим Законом".

доповнити новими абзацами такого змісту:

"Облік кількості земель за власниками та користувачами здійснюється з використанням інформації про:

речові права на земельні ділянки, які виникли до 1 січня 2013 року і відомості про які внесені до Державного земельного кадастру,

речові права на земельні ділянки, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що отримана в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно".

16) у статті 36:

у частинах першій, другій та п'ятій слова "земельних відносин" замінити словами "топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру".

доповнити новою частиною такого змісту:

"6. Відомості з Державного земельного кадастру, зазначені у пунктах "а" - "є", "ї" частини першої цієї статті, оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, у вигляді відкритих даних на Публічній кадастровій карті, яка є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру".

17) статтю 38 викласти в такій редакції:

"Стаття 38. Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру

1. Відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі:

витягів з Державного земельного кадастру;

довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території);

викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);

копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

2. Для фізичних та юридичних осіб відомості Державного земельного кадастру надаються за бажанням заявника:

у паперовій формі;

в електронній формі через Публічну кадастрову карту, за умови ідентифікації такої особи з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Доступ до відомостей Державного земельного кадастру надається державним органам, органам місцевого самоврядування, нотаріусам, банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, через Публічну кадастрову карту за умови ідентифікації такої особи з використанням електронного цифрового підпису.

Відомості Державного земельного кадастру, отримані в паперовій чи електронній формі, мають однакову юридичну силу.

3. Для отримання відомостей Державного земельного кадастру в паперовій формі заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору, адміністратору центру надання адміністративних послуг або уповноваженій посадовій особі виконавчого органу місцевого самоврядування (у разі якщо надання таких відомостей здійснюється таким центром або виконавчим органом органу місцевого самоврядування):

заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

документ про оплату послуг за отримання відомостей Державного земельного кадастру, крім випадків, визначених цим Законом;

документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника).

У разі подання заяви державним органом, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідних відомостей з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати такі відомості, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні відомостей.

Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто, надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або подається через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру. У разі подання заяви через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, оплата послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Державний кадастровий реєстратор або інша особа, яка відповідно до абзацу першого цієї частини надає відомості з Державного земельного кадастру, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви (у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру - у день надходження заяви) надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа.

Надання відомостей із Державного земельного кадастру або мотивованої відмови у наданні таких відомостей за бажанням заявника здійснюється Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування або направленням зазначеними особами поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або у формі електронного документа засобами телекомунікаційного зв'язку.

Відмова у наданні відомостей із Державного земельного кадастру надається у разі, якщо:

у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;

із заявою звернулася неналежна особа;

документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

Зміна найменування акціонерного товариства у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у наданні відомостей з Державного земельного кадастру.

4. Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отримання витягу з Державного земельного кадастру є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру надається без використання спеціальних бланків, проставлення підпису і печатки та містить обов'язкове посилання на Державний земельний кадастр.

Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі оформлюється відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

5. Право на отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них мають:

щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на цю земельну ділянку;

щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи.

Отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них здійснюється в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.

6. Відомості Державного земельного кадастру, які містять інформацію, що є державною таємницею, надаються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про державну таємницю".

7. Користування відомостями Державного земельного кадастру, оприлюдненими на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, здійснюється відповідно до статті 36 цього Закону.

8. Порядок користування відомостями та документами Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Форми витягу, довідки з Державного земельного кадастру, повідомлення про відмову у наданні відомостей, а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

9. Місцева державна адміністрація, сільська, селищна, міська рада визначають можливість здійснення ними повноважень з надання відомостей з Державного земельного кадастру з урахуванням можливості організаційного та технічного забезпечення їх реалізації.

Стажування адміністратора центру надання адміністративних послуг, посадової особи місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради проводиться безоплатно державним кадастровим реєстратором строком не більше одного місяця. За результатами успішного стажування особі державним кадастровим реєстратором видається відповідна довідка".

18) частину другу статті 41 викласти в такій редакції:

"2. За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір:

а) за витяг з Державного земельного кадастру про:

земельну ділянку - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

обмеження у використанні земель - 0,055 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

землі в межах адміністративно-територіальних одиниць - 0,06 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

б) за довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території), - 0,06 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

в) за викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) - 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

г) за копію документа, що створюється під час ведення Державного земельного кадастру, - 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

ґ) за пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей з Державного земельного кадастру про:

земельні угіддя (за 1 дециметр квадратний плану масштабу 1:2000 - 1:5000 території населених пунктів та масштабу 1:5000 - 1:10000 за межами населених пунктів) - 0,065 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

частини земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту, договору суборенди земельної ділянки, - 0,07 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

координати поворотних точок меж об'єктів кадастру (за один аркуш формату А4 (до 30 точок меж об'єктів) - 0,065 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

бонітування ґрунтів (за 1 дециметр квадратний плану масштабу 1:5000 - 1:10000 за межами населених пунктів) - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

д) за виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру не з вини органу, що здійснює його ведення, - 0,13 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.

За надання витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, додатково сплачується адміністративний збір за надання інформації з цього Реєстру відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

19) в абзаці другому пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення":

у реченні першому слова "або особи" замінити словами "або їхніх спадкоємців, або особи".

доповнити новими реченнями такого змісту: "Державна реєстрація зазначених земельних ділянок також може бути здійснена без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру. У разі відсутності у зазначеного центрального органу виконавчої влади документації із землеустрою із визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок центральний орган виконавчої влади забезпечує розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок".

36. Частину першу статті 5 Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 14, ст. 87 із наступними змінами) доповнити новим пунктом такого змісту:

"21) органи, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів".

37. У розділі II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., N 36, ст. 472):

1) підпункт "г" пункту 4 доповнити словами "та земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності об'єднаних територіальних громад, що утворені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області".

2) у пункті 6:

абзац перший доповнити словами "Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність або користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України".

абзаци другий і третій виключити.

38. Частину першу статті 2 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (Відомості Верховної Ради, 2013 р., N 51, ст. 716) доповнити новим пунктом такого змісту:

"9) нотаріуси, державні реєстратори прав на нерухоме майно, державні реєстратори юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

39. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 2, ст. 17 із наступними змінами):

1) пункт 8 частини першої статті 1 доповнити новим абзацом такого змісту:

"учасник юридичної особи приватного права (крім акціонерного товариства) - у разі подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису такого учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, чи скасування такої вимоги".

2) частину другу статті 4 викласти в такій редакції:

"2. Державна реєстрація на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

За рішенням Міністерства юстиції України державна реєстрація на підставі документів, поданих у паперовій формі, може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених в абзаці першому цієї частини.

Державна реєстрація на підставі документів, поданих в електронній формі, проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.

Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у результаті нотаріального посвідчення вимоги учасника юридичної особи про нотаріальне засвідчення справжності його підпису під час прийняття рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або про нотаріальне посвідчення правочину, предметом якого є його частка у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, чи нотаріального посвідчення вимоги про скасування такої вимоги; нотаріального посвідчення правочину про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи; видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, одночасно з її вчиненням".

3) частину другу статті 5 доповнити пунктом 2-1 такого змісту:

"2-1) організація роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів".

4) у статті 6:

частину третю замінити трьома частинами такого змісту:

"3. Державний реєстратор зобов'язаний:

здійснювати свої повноваження відповідно до цього Закону;

сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з проведенням реєстраційних дій;

відмовити у проведенні реєстраційної дії в разі її невідповідності законодавству України;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених підпунктом "г" пункту 2 частини шостої статті 34 та пункту 1 частини другої статті 34-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації.

4. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою, а також під час державної реєстрації змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку із смертю або оголошенням померлим відповідного засновника (учасника), обов'язково використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян шляхом безпосереднього доступу до нього.

Інформація з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отримана державним реєстратором, залишається у відповідній реєстраційній справі.

Користування Державним реєстром актів цивільного стану громадян здійснюється безпосередньо державним реєстратором, який проводить відповідну державну реєстрацію.

5. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи приватного права, у разі якщо такі зміни відбулися не в результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі судового рішення, обов'язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і здійснює перевірку цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи.

Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо засновника (учасника), якому належить частка у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи, та щодо особи, яка набуває таку частку.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Єдиного державного демографічного реєстру. У разі відсутності відомостей у вказаному реєстрі використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

У разі вчинення правочину уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи.

Дійсність та зміст довіреності обов'язково перевіряються за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

Інформація з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного реєстру довіреностей, отримана державним реєстратором, залишається у відповідній реєстраційній справі.

Користування Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян та Єдиним реєстром довіреностей здійснюється безпосередньо державним реєстратором, який проводить відповідну державну реєстрацію".

У зв'язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами шостою - восьмою;

5) пункт 9 частини третьої статті 7 доповнити словами "у тому числі автоматизований, безпосередній доступ державних реєстраторів до реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, у тому числі до тих, що містять персональні дані особи".

6) у статті 9:

частину другу доповнити пунктом 8-1 такого змісту:

"8-1) інформація про встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи: відомості про учасника, передбачені пунктом 8 цієї частини, яким встановлено такі вимоги, вид вимоги - нотаріального засвідчення справжності підпису та/або нотаріального посвідчення правочину".

у пункті 5 частини четвертої слова "місце проживання або інша адреса" замінити словами "адреса місця проживання".

в абзаці двадцять другому пункту 2 частини п'ятої слова "рішення суду" замінити словами "судове рішення".

7) в абзаці першому частини сьомої статті 11 слово "безоплатно" замінити словами "приватні виконавці, нотаріуси чи інші визначені законом особи".

8) у частині десятій статті 13 слова "рішенням суду" замінити словами "судовим рішенням".

9) у статті 14:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Якщо документи подаються особисто, заявник пред'являє свій паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, передбачений Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

У разі коли заявником є іноземець, документом, що посвідчує особу, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця.

Під час встановлення особи заявника обов'язково використовуються відомості Єдиного державного демографічного реєстру. У разі відсутності відомостей у вказаному реєстрі використовуються відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність.

Дійсність та зміст довіреності перевіряються за допомогою Єдиного реєстру довіреностей".

доповнити новою частиною такого змісту:

"7. Учасник юридичної особи має право на платній основі в режимі реального часу засобами телекомунікаційного зв'язку отримувати інформацію про факт подання або прийому документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи".

10) в абзаці другому пункту 9 та абзаці другому пункту 12 частини першої статті 15 слова "створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об'єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі" замінити словами "державного органу, органу місцевого самоврядування, громадського об'єднання, благодійної організації, юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу чи органу місцевого самоврядування".

11) частини п'яту та шосту статті 18 виключити;

12) в абзаці чотирнадцятому частини першої статті 25 слова "рішення суду" замінити словами "судового рішення".

13) у статті 26:

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"2. Розгляд документів, поданих для державної реєстрації у результаті вчинення нотаріальних дій, передбачених абзацом четвертим частини другої статті 4 цього Закону, здійснюється одночасно з вчиненням відповідної нотаріальної дії".

У зв'язку з цим частини другу, третю вважати відповідно частинами третьою, четвертою;

перше речення частини четвертої доповнити словами "крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті".

14) частину першу статті 28 доповнити новими пунктами такого змісту:

"7-1) порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності власного підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;

7-2) порушено встановлений абзацом четвертим частини другої статті 4 цього Закону порядок державної реєстрації у результаті вчинення нотаріальних дій".

15) у статті 34:

у пункті 1 частини другої слова "рішення суду" замінити словами "судового рішення".

підпункт "б" пункту 2 частини шостої доповнити словами "зупинення розгляду документів".

16) частину другу статті 34-1 доповнити новим пунктом такого змісту:

"6) направлення на обов'язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора".

17) частину першу статті 35 після слів "у сфері державної реєстрації" доповнити словами "у тому числі розголошення відомостей, одержаних ними у зв'язку з проведенням реєстраційних дій".

18) в абзаці тринадцятому частини першої статті 36 слова "законами України у строк, визначений цими законами" замінити словом "законом".

19) у тексті Закону слова "серія та номер паспорта" у всіх відмінках замінити словами "номер та (за наявності) серія паспорта" у відповідному відмінку.

III. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2018 року, крім:

розділу I та пунктів 7, 23, 26, 31 розділу II, які набирають чинності з 1 січня 2018 року;

абзаців п'ятнадцятого і шістнадцятого підпункту 1 пункту 1 розділу II, які набирають чинності з 1 січня 2019 року;

пунктів 3, 15 та 16 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 38, ст. 471 із наступними змінами).

3. Установити, що:

1) використання для будь-яких цілей земельних ділянок, які перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України та установ, організацій, підприємств, що віднесені до її відання, здійснюється виключно за погодженням із відповідними обласними державними адміністраціями.

Правочини, укладені без додержання умов абзацу першого цього підпункту та/або умовами яких передбачено вчинення будь-яких дій із такими земельними ділянками, на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення;

2) припинення права користування земельними ділянками (у разі їх вилучення або добровільної відмови від права користування ними) Національної академії аграрних наук України та установ, організацій, підприємств, що віднесені до її відання, здійснюється районними державними адміністраціями відповідно до Земельного кодексу України та з урахуванням особливостей, визначених абзацом другим цього підпункту.

Припинення права користування земельними ділянками Національної академії аграрних наук України та установ, організацій, підприємств, що віднесені до її відання, які не використовуються безпосередньо для наукових досліджень, здійснюється без згоди землекористувача;

3) державний контроль за використанням та охороною земель, які перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України та установ, організацій, підприємств, що віднесені до її відання, здійснюється відповідними обласними державними адміністраціями в межах, визначених Земельним кодексом України та законами України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель".

4. Установити, що з дня набрання чинності цим Законом припиняються повноваження Кваліфікаційної комісії, утвореної відповідно до законів України "Про землеустрій" та "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", у складі, затвердженому до набрання чинності цим Законом.

5. Передати до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, які об'єднались згідно з Законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель та земельних ділянок:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями, Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук;

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність;

д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, що перебувають у державній власності.

Земельні ділянки, які передаються до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, які об'єдналися згідно з Законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад та право державної власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність із дня набрання чинності цим Законом.

Із дня набрання чинності цим Законом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, які передаються до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, які об'єднались згідно з Законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

6. Сільським, селищним, міським радам протягом року з дня набрання чинності цим Законом організувати проведення робіт із землеустрою щодо:

розроблення та затвердження проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад;

внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі територій територіальних громад.

7. Надані до набрання чинності цим Законом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього Закону переходять у комунальну власність, є чинними. Рішення про затвердження такої документації, яка на день набрання чинності цим Законом не була затверджена, приймають сільські, селищні, міські ради.

8. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до набрання чинності цим Законом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

9. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього Закону не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

10. Із дня набрання чинності цим Законом землі колективних сільськогосподарських підприємств, які припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності цим Законом перебувають у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

11. Відомості про передачу в іпотеку нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як речове право, похідне від права власності, вважаються відомостями цього Реєстру як обтяження речових прав без необхідності проведення реєстраційних дій чи внесення відповідних змін до договорів іпотеки.

12. Перебіг п'ятирічного строку для обтяжень речових прав, відомості про які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи його архівних складових частинах, починається з дня набрання чинності цим Законом.

13. Судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які на момент набрання чинності цим Законом не виконані, виконуються у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з урахуванням змін, внесених цим Законом. У разі якщо у відповідному судовому рішенні не вирішується питання щодо визнання, зміни чи припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор прав на нерухоме майно в обов'язковому порядку звертається до відповідного суду за роз'ясненням судового рішення.

14. Заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстровані у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розгляд яких зупинено та строк зупинення яких на день набрання чинності цим Законом становить більше трьох місяців, вважаються відкликаними та не впливають на черговість розгляду заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

15. Кабінету Міністрів України за участю обласних державних адміністрацій забезпечити у шестимісячний строк проведення повної інвентаризації земель державної власності, що перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України та установ, організацій, підприємств, що віднесені до її відання, щодо використання таких земель безпосередньо для наукових досліджень, за результатами інвентаризації вжити передбачених цим Законом заходів.

16. Кабінету Міністрів України:

1) у місячний строк із дня набрання чинності цим Законом забезпечити покладення на Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України повноважень щодо:

формування державної політики у сфері земельних відносин;

координації діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру;

2) у місячний строк вжити заходів щодо затвердження нового складу Кваліфікаційної комісії, діяльність якої передбачена законами України "Про землеустрій" та "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", з урахуванням змін, передбачених цим Законом.

3) до 1 січня 2019 року забезпечити:

переведення у форму, придатну для її оброблення електронними засобами, документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок, та правовстановлюючих документів на земельні ділянки, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, та здійснити державну реєстрацію таких земельних ділянок. У разі відсутності у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру, зазначеної документації із землеустрою або у разі якщо така документація не містить відомостей про координати поворотних точок меж земельних ділянок, забезпечити проведення робіт із землеустрою, необхідних для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі земельні ділянки;

приведення програмного та технологічного забезпечення Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідність із законами України "Про Державний земельний кадастр" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

проведення інвентаризації архівних екземплярів правовстановлюючих документів на земельні ділянки та складання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вичерпних реєстрів земельних ділянок, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано згідно з законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, та їх передачу органу державної реєстрації прав;

безоплатне підключення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі шляхом надання їм можливості безперервного використання відповідних відомостей у власних інформаційних системах;

4) розробити з урахуванням положень Директиви INSPIRE (2007/2/ЄC від 14 березня 2007 року) щодо створення інфраструктури для просторової інформації в Європі та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про Національну інфраструктуру геопросторових даних", передбачивши у ньому положення щодо:

оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, Державного реєстру географічних назв, Державного картографо-геодезичного фонду, містобудівного кадастру, Державного лісового кадастру, Державного водного кадастру, Державного кадастру водних біоресурсів і рибогосподарських водних об'єктів, Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, Державного кадастру природних територій курортів, Державного кадастру природних лікувальних ресурсів, Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин, Державного кадастру рослинного світу, Державного кадастру тваринного світу, Державного кадастру сховищ та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів, Державного реєстру нерухомих пам'яток України, Реєстру місць видалення відходів, Реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, інших кадастрів (реєстрів) природних ресурсів та нерухомості у формі постійно поновлюваних наборів відкритих геопросторових даних, які мають бути сумісними між собою, з можливістю безоплатного цілодобового доступу до них органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб через Єдиний державний веб-портал інфраструктури геопросторових даних у мережі Інтернет;

забезпечення інтероперабельності геопросторових даних, збереження, оброблення та надання яких забезпечуються за допомогою зазначених кадастрів та реєстрів;

5) забезпечити фінансування заходів, передбачених цим Законом, при формуванні видатків Державного бюджету України на відповідний рік;

6) у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

затвердження порядку проведення суцільної звірки відповідності відомостей Державного земельного кадастру із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

забезпечити організацію формування витягів в електронній формі з Державного земельного кадастру про земельні ділянки державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно;

забезпечити технічну та організаційну можливість відображення на картографічній основі Державного земельного кадастру органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які надають земельні ділянки у власність або користування, відомостей про орієнтовне місце розташування земельної ділянки, що формується, та рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

 

Голова Верховної Ради
України

А. ПАРУБІЙ

Опрос