Идет загрузка документа (41 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно противодействия угрозам национальной безопасности в информационной сфере

Проект закона Украины от 12.07.2017 № 6688
Дата рассмотрения: 12.07.2017 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України "Про основи національної безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 39, ст. 351 із наступними змінами):

1) абзац сімдесят восьмий статті 7 викласти в новій редакції такого змісту:

"комп'ютерна злочинність, комп'ютерний тероризм, кіберзагрози, кібератаки та кіберзлочини";

2) частину другу статті 8 після абзацу сімдесят другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"створення дієвих механізмів, спрямованих на оперативне виявлення, реагування, попередження, запобігання, нейтралізацію кіберзагроз, кібератак та кіберзлочинів, ліквідацію їх наслідків та відновлення сталості і надійності функціонування комунікаційних, технологічних систем;".

2. У частині першій статті першої Закону України "Про боротьбу з тероризмом" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 25, ст. 180 з наступними змінами):

1) абзац третій після слів "вчинення вибуху, підпалу" доповнити словом ", кібератаки";

2) абзац п'ятий викласти в новій редакції такого змісту:

"технологічний тероризм - злочини, що вчиняються з терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження або її компонентів, інших шкідливих для здоров'я людей речовин, засобів електромагнітної дії, комп'ютерних систем та комунікаційних мереж, сумісних (з'єднаних) комунікаційних систем та систем управління технологічними процесами з застосуванням мережі Інтернет та/або інших глобальних мереж передачі даних, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування потенційно небезпечних об'єктів, які прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням загрози надзвичайної ситуації внаслідок цих дій та становлять небезпеку для персоналу, населення та довкілля; створюють умови для аварій і катастроф техногенного характеру та/або спрямовані на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, на здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста);".

3. Частину першу статті 25 Законі України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 27, ст. 382 із наступними змінами) доповнити пунктом 17 такого змісту:

"17) забезпечувати у випадках, встановлених законом, блокування доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) з використанням технічних засобів, що встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій, а також іншими суб'єктами господарювання на виконання вимог частини 4-1 статті 39 Закону України "Про телекомунікації;

4. Частину першу статті 4 Закону України "Про санкції" (Відомості Верховної Ради України, 2014, N 40, ст. 2018) доповнити новим пунктом 9-1 такого змісту:

"9-1) блокування доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)".

5. У Законі України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 12, ст. 155 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 1:

доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:

"інформаційний ресурс - структуровані дані, які зберігаються в інформаційній, інформаційно-телекомунікаційній системі, мають унікальні ідентифікаційні ознаки (уніфікований покажчик інформаційного ресурсу, доменне ім'я, електронний код (ідентифікатор) кінцевого обладнання, мережевий ідентифікатор, абонентський номер, адреса електронної поштової скриньки, ідентифікатор доступу користувача, тощо);

інформаційний сервіс - комплекс програмних та/або технічних засобів, що забезпечує обробку (створення, реєстрацію, введення, записування, збирання, зчитування, перетворення, зберігання, знищення, приймання, отримання, передавання) даних в інформаційній, інформаційно-телекомунікаційній системі;

блокування доступу до інформаційного ресурсу (сервісу) - дії внаслідок яких унеможливлюється доступ та/або поширення інформації з визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах);

веб-сайт (сайт) - сукупність логічно пов'язаних між собою програм, текстової і медійної інформації, доступ до якої забезпечується за допомогою інформаційної мережі Інтернет за доменними іменами і (або) за мережевими адресами, що дають змогу ідентифікувати веб-сайти у мережі Інтернет;

сторінка сайту в мережі Інтернет (інтернет-сторінка або веб-сторінка) - частина сайту, доступ до якої здійснюється за покажчиком, що складається з доменного імені й символів, визначених власником (розпорядником або адміністратором) сайту в мережі Інтернет;

доменне ім'я - сукупність символів, яка призначена для адресації та ідентифікації інформаційного ресурсу (сервісу) у мережі Інтернет;

мережева адреса - ідентифікатор, що використовується для позначення (ідентифікації) лінії доступу до вузла мережі або її окремий вузол у телекомунікаційній або інформаційно-телекомунікаційній мережі (системі);

реєстратор домену (доменного імені) - суб'єкт господарювання, правомочний створювати (реєструвати) нові домени (доменні ім'я) і продовжувати термін дії призначених доменних імен у домені, для якого встановлено обов'язкову реєстрацію;";

у терміні "суб'єкти ринку телекомунікацій" доповнити словами "інші суб'єкти господарювання, що надають телекомунікаційні послуги без включення до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій;";

2) у частині першій статті 18:

пункт 13 викласти в новій редакції такого змісту:

"13) застосовує у межах своїх повноважень в установленому законодавством порядку адміністративні стягнення до суб'єктів ринку телекомунікацій та адміністративно-господарські санкції до суб'єктів господарювання за порушення законодавства у сфері телекомунікацій;";

доповнити новими пунктами 20-1, 20-2 такого змісту:

20-1) веде Єдиний реєстр виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій;

20-2) організовує у взаємодії зі Службою безпеки України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виконання операторами (провайдерами) телекомунікацій рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій, рішення слідчого судді, суду, прокурора, слідчого погодженого з прокурором, про тимчасове блокування (обмеження) чи блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах);"

3) доповнити статтею 18-1 такого змісту:

"Стаття 18-1. Єдиний реєстр виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій

1. З метою блокування доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) у мережі Інтернет, що містять інформацію, поширення якої в Україні заборонене, створюється Єдиний реєстр виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій (далі - Реєстр).

2. До Реєстру включаються: доменні імена та (або) покажчики сторінок сайтів у мережі Інтернет, що містять інформацію, поширення якої в Україні заборонене та (або) мережні адреси, що дають змогу ідентифікувати лінії доступу або вузли мережі Інтернет, які містять інформацію, поширення якої в Україні заборонене.

3. Створення, формування і ведення Реєстру здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Підставою для включення посадовими особами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, щодо інформаційного ресурсу (сервісу) у мережі Інтернет до Реєстру відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, є надходження до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, прийнятого відповідно до закону рішення слідчого судді, суду, прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, про застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до інформаційних ресурсів (сервісів) чи рішення суду про блокування доступу до інформаційних ресурсів (сервісів), а також набрання чинності рішення Ради національної безпеки та оборони України щодо застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції".

5. Підставою для виключення посадовими особами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, з Реєстру даних відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, є:

рішення слідчого судді, суду про відновлення доступу до інформаційних ресурсів (сервісів) у мережі Інтернет, що містяться у Реєстрі;

закінчення строку, на який було тимчасово заблоковано (обмежено) доступ до інформаційних ресурсів (сервісів) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах);

закінчення строку застосування санкцій згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони;

набрання чинності рішенням Ради національної безпеки і оборони щодо скасування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції" щодо інформаційного ресурсу (сервісу) у мережі Інтернет, що міститься у Реєстрі".;

4) частину першу статті 39 доповнити новими пунктами 18-3 - 18- такого змісту:

"18-3) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тимчасово блокувати (обмежувати) чи блокувати на визначений час доступ до визначеного (ідентифікованого) рішенням слідчого судді, суду, рішенням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, рішенням Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до Закону України "Про санкції", інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах);

18-4) припиняти пропуск всіх видів трафіка до/від телекомунікаційних мереж суб'єктів господарювання, до яких застосовано відповідні санкції згідно із Законом України "Про санкції". Припинення пропуску трафіка може бути забезпечено як оператором телекомунікацій самостійно, так і на договірних засадах іншими операторами телекомунікацій;

5) статтю 39 доповнити частиною 4-1 такого змісту:

"4-1. Суб'єкти господарювання у тому числі оператори, провайдери телекомунікацій, які використовують міжнародні канали електрозв'язку, зобов'язані за власні кошти закуповувати та встановлювати технічні засоби, які відповідають технічним вимогам, визначеним Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України за погодженням зі Службою безпеки України, необхідні для блокування доступу до інформаційних ресурсів (сервісів), а також обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

У разі відсутності у суб'єктів господарювання технічних засобів, що наведені у абзаці першому цієї статті, такі суб'єкти господарювання можуть здійснювати пропуск трафіка на договірних засадах виключно до/від телекомунікаційних мереж суб'єктів господарювання у яких наявні такі технічні засоби.";

6) статтю 75 доповнити новою частиною третьою такого змісту:

"3. За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються такі адміністративно-господарські санкції, а саме:

1) за невиконання припису уповноваженої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, посадової особи щодо усунення порушень законодавства про телекомунікації або розпорядження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про усунення порушень ліцензійних умов у сфері телекомунікацій; за відмову посадовим особам національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у проведенні перевірки операторів, провайдерів телекомунікацій (ненадання операторами, провайдерами телекомунікацій документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, недопущення посадових осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, до місць провадження діяльності оператора, провайдера телекомунікацій або об'єктів, що використовуються такими операторами, провайдерами телекомунікацій під час провадження діяльності, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням оператора, провайдера телекомунікацій особи, уповноваженої представляти інтереси оператора, провайдера телекомунікацій на час проведення перевірки); за порушення вимог законодавства у сфері телекомунікації, які призвели або мотивовано могли б призвести до заподіяння шкоди суб'єктам ринку телекомунікації або інтересам держави, -

штраф у розмірі 1 відсотка від доходу, отриманого суб'єктом господарювання від надання телекомунікаційних послуг за попередній календарний рік.

2) за повторне протягом року невиконання суб'єктом господарювання припису уповноваженої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, посадової особи або розпорядження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, -

штраф у розмірі 5 відсотків від доходу, отриманого суб'єктом господарювання від надання телекомунікаційних послуг за попередній календарний рік;

У разі неможливості визначення окремо доходу, отриманого суб'єктом господарювання за надання телекомунікаційних послуг, від іншого отриманого ним доходу, розмір штрафу, передбачений цією частиною, обчислюється від загального доходу такого суб'єкта господарювання.

У разі, якщо суб'єкт господарювання працював менше одного року, розмір штрафу обчислюється від його доходу, отриманого за весь час до прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, рішення про накладення штрафу.

Сума штрафів, накладених відповідно до цієї частини на суб'єктів господарювання, зараховується до Державного бюджету України.

Строк давності притягнення до відповідальності за вчинення зазначених порушень становить шість місяців з дня виявлення порушення, але не може бути більшим одного року з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня його виявлення.

Штрафи, передбачені цією частиною, накладаються за відповідним рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, на підставі актів, складених його посадовими особами.

Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про накладення штрафу надається для виконання шляхом надсилання поштою або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про накладення штрафу немає можливості, зокрема внаслідок відсутності фізичної особи - підприємця за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації), відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання за адресою місцезнаходження юридичної особи, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про накладення штрафу вважається таким, що вручене суб'єкту господарювання через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення на офіційному веб-сайті національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, в мережі Інтернет.

Суб'єкт господарювання, на якого накладено штраф за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, сплачує його у місячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, документи, що підтверджують сплату штрафу.

Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про накладення штрафу може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі несплати штрафу його стягнення забезпечується у примусовому порядку відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".";

6. Доповнити Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25 - 26, ст. 131; 2006, N 41, ст. 2725; 2014, N 88, ст. 2514) новим розділом XIV-2 такого змісту:

"Розділ XIV-2. ЗАХОДИ ЩОДО БЛОКУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ (СЕРВІСІВ) В ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ (СИСТЕМАХ)

Стаття 96-12. Поняття блокування інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)

Блокуванням інформаційного ресурсу (сервісу) є припинення доступу необмеженого кола споживачів телекомунікаційних послуг до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах), через який поширюється інформація, розповсюдження якої заборонене в Україні.

Стаття 96-13. Підстави для застосування блокування визначеного інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)

Блокування визначеного інформаційного ресурсу (сервісу) та видалення з нього інформації застосовується судом у разі поширення через цей ресурс (сервіс) інформації, з використанням якої вчиняються тяжкі або особливо тяжкі злочини.

Блокування визначеного інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) застосовується судом у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

7. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984, додаток до N 51, ст. 1122):

у статті 145:

абзац другий викласти в такій редакції:

"тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців у розмірі від трьохсот до шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян";

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців у розмірі від шестисот до дев'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян";

у статті 148-2:

в абзаці першому після слів "загального користування" доповнити словами "та правил здійснення діяльності у сфері телекомунікацій";

абзац другий викласти в такій редакції:

"тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців у розмірі від трьохсот до шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян";

абзац четвертий викласти у такій редакції:

"тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів";

у статті 188-7:

в абзаці першому слово "телекомунікації" виключити:

в абзаці другому слова "від ста до трьохсот" замінити словами "від трьохсот до шестисот".

8. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., NN 9 - 13, ст. 88):

1) частину другу статті 131 доповнити пунктом 10 такого змісту:

"10) тимчасове блокування (обмеження) доступу до інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) з інформацією, забороненою до поширення в Україні.";

2) розділ II доповнити Главою 18-1 такого змісту:

"Глава 18-1. Тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)

Стаття 213-1. Тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)

1. Тимчасовим блокуванням (обмеженням) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) є дії, внаслідок яких унеможливлюється доступ та/або поширення інформації з визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) через інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні мережі (системи) з метою припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого.

2. Тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) застосовується: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

3. У виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) може бути розпочате до постановлення ухвали слідчого судді, суду за постановою прокурора або постановою слідчого, погодженою прокурором і застосовується на строк не більше 48 годин. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний невідкладно після початку здійснення таких дій звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді чи суду.

Стаття 213-2. Клопотання про застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)

1. З клопотанням про застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор або слідчий, за погодженням з прокурором.

2. Клопотання має містити відомості про:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність;

4) виклад обставин, що дають підстави вважати, що продовження вільного доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в телекомунікаційних мережах сприятиме вчиненню кримінального правопорушення;

5) ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати визначений (ідентифікований) інформаційний ресурс (сервіс) в інформаційно-телекомунікаційній мережі (системі), доступ до якого планується заблокувати (обмежити).

До клопотання також додаються:

1) оригінали або копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) копія попередження, направленого власнику (розпоряднику або адміністратору) визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу), щодо якого пропонується застосувати тимчасове блокування (обмеження) доступу відповідно до вимог статті 213-3 цього Кодексу у разі розміщення власником (розпорядником або адміністратором) інформаційного ресурсу (сервісу) своїх контактних даних на відповідному інформаційному ресурсі (сервісі) та відповідь на таке попередження у разі наявності;

3) витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення.

Стаття 213-3. Попередження про можливість застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)

1. При зверненні з клопотанням про застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) або при винесенні постанови про застосування цього заходу слідчий, прокурор направляє власнику (розпоряднику або адміністратору) визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) (у разі розміщення ним на відповідному інформаційному ресурсі (сервісі) своїх контактних даних) попередження про протиправність поширення інформації, яку містить ресурс (сервіс), та про необхідність застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до цього інформаційного ресурсу (сервісу).

У такому попередженні зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по-батькові та посада слідчого або прокурора, який направляє попередження;

2) найменування та адреса слідчого підрозділу органу досудового розслідування або органу прокуратури;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у рамках якого здійснюється попередження;

4) стислий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким направляється попередження;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) відомості про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати визначений інформаційний ресурс (сервіс) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах);

7) обґрунтування необхідності тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого;

8) вимога негайно припинити поширення інформації, поширення якої заборонено в України, з інформаційного ресурсу (сервісу);

9) наслідки невиконання вимоги у вигляді застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) із зазначенням відповідних положень Закону.

2. Попередження направляється електронною поштою на адресу, яку визначено власником (розпорядником або адміністратором) інформаційного ресурсу (сервісу) для офіційних контактів. Якщо власник (розпорядник або адміністратор) інформаційного ресурсу (сервісу) не оприлюднив своїх контактних даних на відповідному інформаційному ресурсів (сервісі), тимчасове блокування (обмеження) доступу здійснюється без його попередження.

3. Інформація у попередженні викладається українською та англійською мовами.

Стаття 213-4. Розгляд клопотання про застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)

1. Клопотання про застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) розглядається слідчим суддею, судом в день його надходження за участю сторін кримінального провадження. Невстановлення осіб підозрюваного, обвинуваченого, а також відсутність контактних даних власника (розпорядника або адміністратора) на відповідному інформаційному ресурсі (сервісі), а також неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

2. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої статті 213-2 цього Кодексу, повертає його слідчому або прокурору, про що постановляє ухвалу.

3. Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах).

Стаття 213-5. Вирішення питання про тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)

1. Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу), якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, слідчий, прокурор не доведе необхідність цього заходу.

2. При вирішенні питання про тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини:

1) правову підставу для тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу);

2) розумність та співрозмірність обмеження права доступу до інформаційного ресурсу (сервісу) завданням кримінального провадження.

3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, яка повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:

1) мотиви застосування заходу забезпечення кримінального провадження або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу);

2) строк тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу);

3) ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати визначений інформаційний ресурс (сервіс), доступ до якого має бути тимчасово блоковано (обмежено);

4. Слідчий суддя, суд надсилає копію ухвали особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному (обвинуваченому), національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, іншим заінтересованим особам у день її постановлення, в тому числі на їх електронні адреси з застосуванням електронного цифрового підпису.

5. Постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову в застосуванні тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу.

6. У разі тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу), яке здійснюється у порядку, передбаченому частиною третьою статті 213-1 цього Кодексу, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором виносить постанову, у якій зазначає відомості, визначені частиною третьою цієї статті.

7. Якщо слідчий суддя, суд відмовив у задоволенні клопотання про застосування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу), яке було подано у порядку, передбаченому частиною третьою статті 213-1 цього Кодексу, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не має права повторно застосовувати цей захід щодо цього визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) за своєю постановою. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, не має права два або більше разів вносити ідентифікатор (ідентифікатори) одного і того самого інформаційного ресурсу (сервісу) до Єдиного реєстру виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій, рішення про тимчасове блокування (обмеження) доступу до якого було прийнято прокурором, слідчим за погодженням з прокурором без ухвали слідчого судді, суду.

Стаття 213-6. Припинення (скасування) тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)

1. Тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) негайно припиняється (скасовується) на підставі ухвали слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого, власника (розпорядника або адміністратора) інформаційного ресурсу (сервісу), якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Розгляд клопотання про скасування тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) здійснюється за правилами розгляду клопотання про застосування цього заходу.

Стаття 213-7. Виконання ухвали про тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах)

1. Виконання ухвали про тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) організовується посадовими особами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.";

3) частину першу статті 309 доповнити новим пунктом 13 такого змісту:

"13) тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах).".

9. Частину другу статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 29, ст. 389 із наступними змінами) доповнити словами ", здійснення державного нагляду у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України у смугах радіочастот загального користування".

10. У статті 6 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 4, ст. 37) після слів "органом, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів," доповнити словами "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації,".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 30 днів з дня набрання ним чинності, крім підпункту 5 пункту 5 розділу I цього Закону, який вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності нормативним актом про затвердження технічних вимог до технічних засобів, необхідних для блокування доступу до інформаційних ресурсів (сервісів), а також обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк із дня опублікування цього Закону:

розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також приведення їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

3. Рекомендувати Президенту України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом.

____________

Опрос