Идет загрузка документа (61 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об упаковке и отходах упаковки

Проект закона Украины от 05.02.2016 № 4028
Дата рассмотрения: 05.02.2016 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про упаковку та відходи упаковки

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні засади та регулює правовідносини у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки з метою забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативному впливу таких відходів на здоров'я людини і навколишнє природне середовище, залучення ресурсоцінної вторинної сировини для переробної промисловості України, шляхом запровадження розширеної відповідальності виробників упаковки.

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

випуск товарів в упаковці - момент першого переходу права власності на товари в упаковці, що вироблені на території України або імпортовані на її митну територію;

виробник товарів в упаковці - суб'єкт господарювання, який здійснює випуск товарів в упаковці, одноразової упаковки;

відновлення енергії - процес термічної утилізації з отриманням енергії з відходів упаковки, змішаних чи не змішаних з іншими відходами, із генеруванням тепла або електроенергії;

відходи упаковки - будь-яка упаковка чи пакувальний матеріал, що відповідають визначенню терміну "відходи", визначеному у Законі України "Про відходи";

збирання відходів упаковки - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у санкціонованих місцях, включаючи сортування відходів упаковки з метою подальшої утилізації чи видалення;

зворотна тара - елемент та/або різновид упаковки, якому властива спеціально розроблена форма його повернення виробнику товарів в упаковці, який здійснив його випуск в продаж, з метою повторного використання.

клієнти організації розширеної відповідальності - виробники товарів в упаковці, які передали виконання своїх зобов'язань щодо виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки організації розширеної відповідальності, і не є її засновниками.

маркування упаковки - знаки, написи, піктограми, що служать для інформування користувачів про матеріал/речовину, з якої виготовлено упаковку, а також про здатність упаковки до біологічного розкладу;

норма перероблення та утилізації відходів упаковки - встановлена відсоткова кількість від загальної маси упаковки, в якій знаходилися реалізовані в Україні товари виробників товарів в упаковці, яка має бути перероблена та/або утилізована у встановлений термін;

обіг товарів в упаковці - будь-яка, окрім випуску товарів в упаковці, передача права власності на товари в упаковці третій особі;

одноразова упаковка - предмети разового вжитку, що розроблені та призначені для наповнення на час продажу;

організація розширеної відповідальності - юридична особа, що має статус неприбуткової організації, зареєстрована відповідно до законодавства України, функціонує на принципах спільного (солідарного) обов'язку та економічної зацікавленості її учасників та клієнтів в організації збирання, сортування, перевезення відходів упаковки з метою забезпечення виконання встановлених норм їхнього перероблення та утилізації;

перероблення відходів упаковки - процес, за допомогою якого відходи чи залишки упаковки, окремо чи разом з іншими матеріалами, перетворюються у виріб чи матеріал, включаючи органічне перероблення, але за винятком відновлення енергії, що будуть використовуватися як паливо чи заповнювачі;

поводження з відходами упаковки - діяльність, яка спрямована на запобігання утворенню та накопиченню відходів упаковки шляхом їхнього збирання, сортування, перевезення, зберігання, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями;

поводження з упаковкою - діяльність, що пов'язана з проектуванням, виробництвом та кінцевим використанням упаковки;

роздільне збирання відходів упаковки - збирання, коли потік відходів упаковки здійснюється окремо за їх видами та природою, щоб полегшити їхнє подальше повторне використання, утилізацію чи видалення;

санкціоновані місця - місця для встановлення контейнерів, урн чи інших спеціально призначених засобів, які застосовуються для роздільного збирання відходів упаковки;

система поводження з відходами упаковки - комплекс взаємопов'язаних та взаємодіючих організаційних, фінансових, матеріально-технічних, наукових та інформаційних заходів виробників товарів в упаковці, організацій розширеної відповідальності, спеціалізованих організацій зі збирання відходів упаковки, споживачів, органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами упаковки, що здійснюються на національному, регіональному та місцевому рівнях і призначені для забезпечення збирання, перероблення, утилізації, знешкодження та захоронення відходів упаковки з метою запобігання їхньому негативному впливу на навколишнє природне середовище та раціонального використання ресурсів;

спеціалізовані організації зі збирання відходів упаковки - суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність (комплекс заходів чи окремі заходи) зі збирання та заготівлі відходів упаковки, у статутах яких встановлена така діяльність, та мають належні їм на праві власності або на інших законних підставах виробничі, складські приміщення, необхідне обладнання та документацію стосовно правил поводження з відходами упаковки та кваліфікований персонал;

споживач - юридична особа, фізична особа - підприємець або фізична особа, яка після використання продукції повинна позбутися відходів упаковки в порядку, встановленому нормативно-правовими актами в сфері поводження з відходами;

упаковка - виріб, виготовлений з будь-яких матеріалів та допоміжних засобів, який використовується для вміщення, захисту, збереження, переміщення, доставки та презентації товарів - від сировини до готових виробів, що надходять від виробника товарів в упаковці до користувача чи споживача;

упаковка групова - вид упаковки, яка містить певну кількість однотипного товару, незалежно від того, чи вона є засобом доповнення до нього, та яку можна зняти, не завдавши шкоди споживчій упаковці та/чи характеристикам товару;

упаковка споживча - вид упаковки, яка призначена для утворення одиниці товару для кінцевого користувача чи споживача в момент купівлі;

упаковка транспортна - вид упаковки, яка призначена для переміщення та перевезення певної кількості товару з метою уникнення механічного пошкодження на час транспортування (крім контейнерів для автомобільних, залізничних, водних та повітряних перевезень);

утилізація відходів упаковки - використання відходів упаковки як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;

учасники організації розширеної відповідальності - виробники товарів в упаковці, які створили організацію розширеної відповідальності;

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про відходи".

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Сфера дії цього Закону поширюється на правовідносини щодо господарської діяльності у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки, яка включає:

1) вимоги до упаковки, в тому числі, маркування та декларування;

2) нормування обсягів з перероблення та утилізації відходів упаковки;

3) діяльність організацій розширеної відповідальності;

4) інформування населення щодо стану навколишнього природного середовища у сфері поводження з відходами упаковки;

5) моніторинг, облік та контроль.

2. Дія цього Закону не поширюється на правовідносини щодо упаковки експортної продукції та упаковки з-під радіоактивних матеріалів і речовин.

Стаття 3. Принципи державної політики у сфері поводження з відходами упаковки

1. До основних принципів державної політики у сфері поводження з відходами упаковки належать:

1) пріоритетність охорони довкілля та здоров'я людини, підтримки та відтворення сприятливого стану навколишнього природного середовища;

2) сприяння розвитку добросовісної конкуренції в сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки, недопущення неправомірного її обмеження;

3) запобігання утворенню відходів упаковки та дотримання порядку ієрархії у поводженні з ними;

4) впровадження роздільного збирання відходів упаковки та обладнання санкціонованих місць для збирання цих відходів;

5) максимальне залучення в господарський обіг відходів упаковки як вторинної сировини;

6) використання способів утилізації відходів упаковки, що забезпечують безпечність і мінімізацію шкоди здоров'ю людини та навколишньому природному середовищу;

7) доступність інформації у сфері поводження з відходами упаковки для суб'єктів господарювання і населення;

8) використання новітніх науково-технічних досліджень з метою підвищення ефективності утилізації відходів упаковки;

9) формування екологічної свідомості суспільства щодо необхідності підтримання сприятливого стану навколишнього природного середовища, популяризація належного поводження з упаковкою та відходами упаковки, економного використання ресурсів та залучення населення до роздільного збирання відходів упаковки;

10) стимулювання використання вторинної сировини, що утворюється з відходів упаковки;

11) використання методів економічного регулювання діяльності у сфері поводження з відходами упаковки з метою мінімізації захоронення відходів упаковки шляхом стимулювання зменшення їх утворення та залучення у господарський обіг.

Стаття 4. Розширена відповідальність виробника товарів в упаковці

1. Розширена відповідальність виробника товарів в упаковці - комплекс обов'язків виробника товарів в упаковці, який передбачає його відповідальність щодо прийняття відходів упаковки від споживачів, що залишилися після використання товарів, для пакування яких вона була використана, подальшого поводження з такими відходами та фінансування такої діяльності з метою виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки відповідно до положень цього Закону, а також зобов'язання щодо надання публічно доступної інформації щодо можливості їх повторного використання та утилізації.

Стаття 5. Вимоги до упаковки

1. Вимоги щодо виробництва та складу упаковки:

1) застосування маркування та декларування в порядку визначеному цим Законом;

2) виготовлення упаковки таким чином, щоб об'єм упаковки та її маса були зменшені до мінімально достатньої величини для підтримання необхідного рівня безпеки, гігієни та прийнятності для упакованого продукту та для споживача;

3) виготовлення, розроблення та реалізація упаковки таким чином, щоб дозволити її вторинне використання чи відновлення, включаючи вторинне перероблення, та щоб мінімізувати її вплив на довкілля, коли усуваються відходи упаковки та залишки операцій із перероблення та утилізації відходів упаковки;

4) виготовлення упаковки таким чином, щоб був мінімізований рівень токсичних та інших шкідливих речовин і матеріалів, як складників пакувального матеріалу або будь-яких інших компонентів упаковки, з урахуванням їхнього рівня у викидах, золі чи стічних водах, коли упаковка або залишки операцій із перероблення та утилізації відходів упаковки утилізуються чи видаляються.

2. Рівні концентрації важких металів (свинцю, кадмію, ртуті та шестивалентного хрому), що є в упаковці чи компонентах упаковки, не повинні перевищувати таких значень:

1) 600 частин на мільйон за масою через три роки після набрання чинності цього Закону;

2) 250 частин на мільйон за масою через чотири роки після набрання чинності цього Закону;

3) 100 частин на мільйон за масою через шість років після набрання чинності цього Закону.

3. Зворотна тара повинна відповідати таким вимогам:

1) фізичні властивості та характеристики зворотної тари мають забезпечувати її багаторазове використання за нормальних передбачуваних умов використання;

2) можливість перероблення використаної зворотної тари з дотриманням вимог охорони здоров'я та безпеки для людей.

4. Вимоги до упаковки, яка може бути утилізована:

1) упаковка, яка має бути утилізована шляхом перероблення, має вироблятися в такий спосіб, щоб забезпечити вторинне перероблення певного відсотка маси матеріалів, що використані для виробництва упаковки, відповідно до встановлених вимог щодо норм перероблення відходів упаковки;

2) упаковка, яка має бути утилізована шляхом відновлення енергії, має мати мінімально необхідний показник теплотворності для здійснення процесу енергетичної утилізації;

3) упаковка, що утилізується шляхом компостування, має характеризуватися здатністю розкладатися під впливом мікроорганізмів, що не повинно перешкоджати їхньому окремому збиранню та процесу компостування або діяльності, в яку їх запроваджено;

4) упаковка, що утилізується шляхом розкладання під впливом мікроорганізмів, має зазнавати фізичного, хімічного, термального чи біологічного розкладу, так, щоб більша частина завершеного компосту цілковито розкладалась на двоокис вуглецю, біомасу та воду.

Стаття 6. Маркування упаковки

1. Виробники товарів в упаковці здійснюють маркування упаковки з метою ідентифікації і класифікації відходів упаковки для їхнього роздільного збирання, повторного використання та утилізації відходів упаковки.

2. Перелік видів упаковки, щодо яких за рішенням виробника товарів в упаковці маркування може не застосовуватися, визначається в порядку встановленому статтею 11 цього Закону.

3. На упаковці вказується матеріал (речовина), з якого (якої) виготовлено упаковку.

4. Маркування має бути чітко видиме, зрозуміле, стійке і тривке, навіть після відкриття упаковки.

5. Для ідентифікації та класифікації упаковки та пакувальних матеріалів використовується міжнародна система цифрової та буквеної кодифікації.

Стаття 7. Декларування відповідності умовам випуску упаковки

1. Виробник товарів в упаковці зобов'язаний надати на вимогу зацікавлених осіб декларацію про відповідність упаковки вимогам, визначених цим Законом.

2. Декларація про відповідність умовам випуску упаковки має містити таку інформацію:

1) назву та адресу виробника товару в упаковці;

2) назву пакувального матеріалу та іншу інформацію, необхідну для ідентифікації;

3) відповідність вимог, визначених у статтях 5 і 6 цього Закону;

4) дату видачі, прізвище, підпис та посаду особи, яка видала декларацію.

Стаття 8. Виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки

1. Виробники товарів в упаковці можуть виконувати норми перероблення та утилізації одним з способів:

1) самостійно виконувати норми перероблення та утилізації відходів упаковки;

2) передати виконання обов'язків щодо перероблення та утилізації відходів упаковки організації розширеної відповідальності.

2. Виробники товарів в упаковці, а в інших випадках організації розширеної відповідальності від імені виробників товарів в упаковці можуть виконати норми перероблення та утилізації відходів упаковки шляхом повторного використання зворотної тари та/або перероблення відходів упаковки, відновлення енергії, шляхом компостування чи шляхом розкладання під впливом мікроорганізмів.

3. Для виробників товарів в упаковці у випадку самостійного збирання, перероблення та утилізації відходів упаковки, а в інших випадках для організацій розширеної відповідальності від імені виробників товарів в упаковці встановлюються такі норми перероблення та утилізації відходів упаковки:

Види відходів упаковки

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік

5-й рік

утилізація

в т. ч. перероблення

утилізація

в т. ч. перероблення

утилізація

в т. ч. перероблення

утилізація

в т. ч. перероблення

утилізація

в т. ч. перероблення

%

%

%

%

%

%

%

%

%

%

Папір/
картон

35

30

40

35

50

42

56

44

65

50

Скло

35

35

40

40

48

48

56

56

65

65

Пластмаси

15

15

20

20

25

25

30

30

35

35

Метали

15

15

20

20

25

25

30

30

35

35

Дерево

25

15

30

20

37

25

43

30

50

35

Всього

25

22

30

27

37

33

43

38

50

44

3. Упаковка вважається такою, що виготовлена із одного матеріалу, якщо такий матеріал становить більшість від її маси.

4. Виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки виробниками товарів в упаковці у разі самостійного збирання, перероблення та утилізації відходів упаковки або організацією розширеної відповідальності від імені виробників товарів в упаковці обчислюються за видами упаковки як маса повернутої зворотної тари, перероблених або утилізованих відходів упаковки у відсотках від загальної маси упаковки, в якій знаходилися реалізовані в Україні товари цих виробників.

5. Для виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки виробники товарів в упаковці у випадку самостійного збирання, перероблення та утилізації відходів упаковки або організація розширеної відповідальності від імені виробників товарів в упаковці можуть використовувати відходи того самого виду упаковки інших суб'єктів господарювання.

Стаття 9. Подальше затвердження норм перероблення та утилізації відходів упаковки

1. Не пізніше ніж за один рік і шість місяців до завершення дії норм перероблення та утилізації відходів упаковки центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, розпочинає процес розроблення проекту норм перероблення та утилізації відходів упаковки на наступні п'ять років.

2. Якщо Консультативна рада надала свої рекомендації щодо норм перероблення та утилізації відходів упаковки в двомісячний строк від початку процесу їхнього розроблення, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, зобов'язаний їх розглянути, та взяти до уваги або прийняти вмотивоване рішення про повну, чи часткову відмову від взяття до уваги рекомендацій.

3. Не пізніше ніж за один рік і три місяці до закінчення дії норм перероблення та утилізації відходів упаковки центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, передає проект норм перероблення та утилізації відходів на розгляд Кабінету Міністрів України.

4. Кабінет Міністрів України затверджує проект норм перероблення та утилізації відходів упаковки не пізніше ніж за один рік до завершення терміну дії норм відходів упаковки.

5. У випадку не затвердження Кабінетом Міністрів України норм перероблення та утилізації відходів упаковки у встановлений в частині 5 цієї статті строк, вважаються затвердженими терміном на 5 років норми перероблення та утилізації відходів упаковки встановлені для останнього року дії чинних норм із щорічним зростанням норм перероблення та утилізації відходів упаковки на 2 % для кожного виду відходів упаковки порівняно із нормами, встановленими для попереднього року.

Стаття 10. Укладення Спільного договору про порядок виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки

1. Не пізніше ніж через три місяці після затвердження Кабінетом Міністрів України норм перероблення та утилізації відходів упаковки будь-яка з організацій розширеної відповідальності, чи виробник товарів в упаковці, який самостійно виконує норми перероблення та утилізації відходів упаковки, може ініціювати переговори про укладення договору про порядок виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки між організаціями розширеної відповідальності, виробниками товарів в упаковці, які самостійно виконують норми перероблення та утилізації відходів упаковки та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища.

2. Не пізніше ніж через десять днів після отримання пропозиції про проведення переговорів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, визначає час та місце проведення переговорів та запрошує всі організації розширеної відповідальності та виробників товарів в упаковці, які самостійно виконують норми перероблення та утилізації відходів упаковки, включені до Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності на момент початку переговорів.

3. Під час переговорів щодо укладення Спільного договору про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, представляє один представник з правом голосу.

Кожну організацію розширеної відповідальності та виробника товарів в упаковці, який самостійно виконує норми перероблення та утилізації відходів упаковки представляє один представник.

4. Спільний договір про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки вважається укладеним, за нього проголосували представник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, та більшість від присутніх представників організацій розширеної відповідальності та виробників товарів в упаковці, які самостійно виконують норми перероблення та утилізації відходів упаковки.

5. Якщо протягом шести місяців до завершення дії норм перероблення та утилізації відходів упаковки жодна з організацій розширеної відповідальності, чи виробник товарів в упаковці, який самостійно виконує норми перероблення та утилізації відходів упаковки, не ініціювала переговори, то центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, в односторонньому порядку затверджує Спільний договір про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки, до якого зобов'язані приєднатися всі організації розширеної відповідальності, та виробники товарів в упаковці, які самостійно виконують норми перероблення та утилізації відходів упаковки.

6. Спільний договір про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки вводиться в дію наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища.

7. Організації розширеної відповідальності та виробники товарів в упаковці, які самостійно виконують норми перероблення та утилізації відходів упаковки, що включені до Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності після початку переговорів про укладення Спільного договору про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки вважаються приєднаними до Спільного договору про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки в момент їхнього внесення до Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності.

Стаття 11. Спільний договір про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки

1. Істотними умовами Спільного договору про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки є:

1) засади проведення інформаційної кампанії щодо популяризації роздільного збирання відходів упаковки;

2) заходи спрямовані на попередження утворення відходів упаковки;

3) порядок організації роздільного збирання відходів упаковки;

4) порядок залучення сільській місцевості до роздільного збирання відходів упаковки;

5) види упаковки щодо яких маркування упаковки може не застосовуватись;

6) порядок та вимоги до обліку та звітування про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки;

7) порядок та періодичність інформування організаціями розширеної відповідальності своїх учасників та клієнтів про проведення ними заходів щодо виконання норм перероблення та утилізації.

Стаття 12. Повернення та приймання відходів упаковки

1. Споживачі продукції в упаковці після її використання зобов'язанні повертати відходи упаковки до санкціонованих місць та/або спеціалізованим організаціям, визначеним організаціями розширеної відповідальності.

2. Виробники товарів в упаковці, у разі самостійного збирання, перероблення та утилізації відходів упаковки, а в інших випадках організація розширеної відповідальності від імені виробників, зобов'язані забезпечити організацію приймання відходів упаковки від споживачів, не заявляючи при цьому жодних прав на плату за таке приймання та інформувати їх про місця приймання.

Стаття 13. Самостійне виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки виробниками

1. Виробники товарів в упаковці, які обрали спосіб самостійного виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки забезпечують виконання цих вимог за рахунок власної діяльності та/або шляхом укладання відповідних договорів на збирання зворотної тари спеціалізованими організаціями зі збирання відходів упаковки.

2. У разі самостійного виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки виробники товарів в упаковці зобов'язані:

1) забезпечувати роздільне збирання, перевезення та утилізацію відходів упаковки, що утворилися в процесі використання товарів в упаковці, в тому числі безпосередньо від споживачів та інформувати їх про розташування санкціонованих місць;

2) забезпечувати обладнання санкціонованих місць контейнерами, урнами чи іншими засобами для роздільного збирання відходів упаковки;

3) вести облік виконання норм утилізації та перероблення відходів упаковки;

4) надавати щорічно до 1 травня року наступного за звітним звіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про виконання норм утилізації та перероблення відходів упаковки;

5) надавати до 1 грудня поточного року до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, інформацію про обраний на наступний календарний рік спосіб виконання норм з перероблення та утилізації відходів упаковки, встановлених цим Законом.

Стаття 14. Реєстрація виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності

1. Виробники товарів в упаковці, які самостійно виконують норми перероблення та утилізації відходів упаковки, зобов'язані звернутися із заявою про включення до Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

2. Організації розширеної відповідальності звертаються із заявами про включення до Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, від імені своїх учасників та клієнтів.

3. Порядок ведення Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Реєстр виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища

Стаття 15. Діяльність організації розширеної відповідальності виробників упаковки

1. Виробники товарів в упаковці укладають договори з організаціями розширеної відповідальності про передання зобов'язань щодо виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки.

2. Організація розширеної відповідальності звертається до органів місцевого самоврядування із пропозиціями про укладення договорів про організацію роздільного збирання, сортування, перевезення, перероблення і утилізації відходів упаковки.

3. Збирання та вивезення відходів упаковки у межах певної території населеного пункту здійснюються спеціалізованою організацією зі збирання відходів упаковки, визначеною органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах.

4. Організація розширеної відповідальності забезпечує розроблення та фінансування заходів плану інформаційно-роз'яснювальної роботи та методичних рекомендацій щодо його впровадження.

5. Організація розширеної відповідальності спільно з органами місцевого самоврядування організовує освітню та просвітницьку діяльність серед населення щодо проблем безпечного та ресурсозберігаючого поводження з відходами упаковки та необхідності організації роздільного збирання відходів упаковки.

6. Організація розширеної відповідальності може укладати договори зі спеціалізованими організаціями щодо збирання, перероблення та утилізації відходів упаковки підприємств, а також кінцевих користувачів продукції.

7. Організація розширеної відповідальності може надавати консультації у сфері запобігання утворенню відходів упаковки і маркування упаковки, діяльність з дослідження, поширення знань чи сприяння розвитку у сфері поводження з відходами упаковки.

8. Організація розширеної відповідальності не може здійснювати інші види діяльності, окрім визначених частинами першою-сьомою цієї статті.

9. Діяльність організації розширеної відповідальності не має на меті отримання прибутку.

10. Порядок реорганізації та припинення організації розширеної відповідальності визначається законом.

11. Необхідною умовою для припинення організації розширеної відповідальності є письмова гарантія іншої організації розширеної відповідальності, яка подається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, стосовно забезпечення виконання зобов'язань, взятих на себе організацією розширеної відповідальності, що припиняється.

Стаття 16. Учасники і клієнти організації розширеної відповідальності

1. Виробники товарів в упаковці, які утворили організацію розширеної відповідальності є її учасниками та зобов'язані укласти з цією організацією розширеної відповідальності договір про передання їхніх зобов'язань щодо виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки.

2. Інші виробники товарів в упаковці можуть укладати договори про передання їхніх зобов'язань щодо виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки з організацією розширеної відповідальності без участі в ній.

3. Організація розширеної відповідальності не може відмовити виробнику товарів в упаковці в укладенні договору про передання обов'язку щодо виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки.

4. Учасниками та клієнтами організації розширеної відповідальності можуть бути тільки виробники товарів в упаковці.

5. Плата за виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки одиниці маси одного виду упаковки є однаковою для всіх учасників та клієнтів організації розширеної відповідальності.

6. Керівник організації розширеної відповідальності не може бути членом статутних органів іншої юридичної особи, та/або представляти інтереси учасників/клієнтів в органах управління організації розширеної відповідальності.

6. Учасники органів управління, працівники організації розширеної відповідальності не можуть діяти в інтересах інших організацій розширеної відповідальності, або в інтересах суб'єктів господарювання, господарська діяльність яких безпосередньо пов'язана із організацією збирання та утилізації відходів.

7. Учасник або клієнт організації розширеної відповідальності не може здійснювати господарську діяльність зі збирання відходів.

8. Організація розширеної відповідальності не може брати участі в керівництві або діяльності інших організацій розширеної відповідальності.

9. Дохід організації розширеної відповідальності не може розподілятися між учасниками/клієнтами і повинен бути спрямованим на реінвестування статутної діяльності організації розширеної відповідальності.

10. Організація розширеної відповідальності не може укладати договори з афілійованими особами.

Термін "афілійовані особи" вживається в значенні, визначені в Законі України "Про акціонерні товариства".

Стаття 17. Порядок та умови включення організації розширеної відповідальності до Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності

1. Включення організації розширеної відповідальності до Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності проводиться шляхом надсилання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, організацією розширеної відповідальності повідомлення про своє створення.

2. До повідомлення про створення додаються такі документи:

копія статуту організації розширеної відповідальності,

список учасників організації розширеної відповідальності,

стратегія інформаційно-роз'яснювальної роботи, затверджена відповідно до статуту, та план щодо її впровадження.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, не пізніше, ніж через 10 днів з дня отримання повідомлення та доданих до нього документів, приймає рішення щодо включення організації розширеної відповідальності до Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності.

4. Помилки і неточності, виявлені в поданих документах, мають бути виправлені і не є підставою для відмови у включенні організації розширеної відповідальності до Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності.

5. Якщо протягом встановленого строку центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, не прийняв рішення щодо включення організації розширеної відповідальності до Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності, така організація розширеної відповідальності вважається включеною до Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності.

Стаття 18. Виключення з Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, виключає організації розширеної відповідальності з Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності, в разі:

1) організація розширеної відповідальності не укладає жодного договору про передання виконання зобов'язань протягом кварталу від дати включення в Реєстр виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності;

2) є рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання організації розширеної відповідальності банкрутом;

3) протягом року від дати включення в Реєстр виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності не забезпечує виконання принаймні 50 відсотків від норм перероблення та утилізації відходів упаковки для відповідного року, стосовно яких нею укладені договори про передання виконання зобов'язань.

2. Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, про виключення з Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності може бути оскаржене в суді.

Стаття 19. Облік та звітування організації розширеної відповідальності

1. Організації розширеної відповідальності зобов'язані вести облік виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки за переданими їм зобов'язаннями виробників товарів в упаковці щодо виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки.

2. Щорічно до 1 травня року наступного за звітним організація розширеної відповідальності зобов'язана надавати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища звіт в електронній формі та в той же строк опублікувати його на своєму офіційному веб-сайті.

3. Звіт містить інформацію:

1) щодо виробників товарів в упаковці, які уклали з організацією розширеної відповідальності договір про передання виконання зобов'язань щодо виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки;

2) щодо кількості упаковки, виду матеріалів відходів упаковки, обсягів відходів, що є предметом чинних договорів з виробниками товарів в упаковці про передання зобов'язань щодо виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки;

3) про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки.

4. Щорічно до 1 червня року наступного за звітним центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, публікує на своєму офіційному веб-сайті зведений звіт про діяльність організацій розширеної відповідальності.

Стаття 20. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами упаковки

1. Сільська, селищна, міська ради:

1) укладає з організацією розширеної відповідальності договір про організацію роздільного збирання, сортування, перевезення, перероблення і утилізацію відходів упаковки;

2) визначає на конкурсних засадах спеціалізовану організацію зі збирання відходів упаковки;

3) приймає рішення про затвердження переліку санкціонованих місць;

4) спільно з організаціями розширеної відповідальності та спеціалізованими організаціями зі збирання відходів упаковки організовує освітню та просвітницьку діяльність серед населення щодо проблем безпечного та ресурсозберігаючого поводження з відходами упаковки та необхідності організації роздільного збирання відходів упаковки.

2. Орган місцевого самоврядування може укласти договір про організацію роздільного збирання, сортування, перевезення, перероблення і утилізацію відходів упаковки тільки з однією організацією розширеної відповідальності.

Стаття 21. Консультативна рада з питань поводження з відходами упаковки

1. Консультативна рада з питань поводження з відходами упаковки (надалі - Консультативна рада) утворюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища.

2. До складу Консультативної ради на засадах паритетного представництва входять:

1) представники організацій розширеної відповідальності та виробники товарів в упаковці, які самостійно виконують норми перероблення та утилізації відходів упаковки;

2) представники органів місцевого самоврядування;

3) представники спеціалізованих організацій зі збирання відходів упаковки;

4) представники переробних підприємств.

3. Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, призначає членів Консультативної ради на 3 роки на безоплатній основі.

4. Порядок обрання та призначення членів Консультативної ради визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища.

5. Консультативна рада може:

1) здійснювати аналіз проектів та чинних нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами упаковки;

2) аналізувати роботу організацій розширеної відповідальності та виробників товарів в упаковці, які самостійно виконують норми перероблення та утилізації відходів упаковки;

3) надавати пропозиції щодо розміру норм перероблення та утилізації відходів упаковки на відповідні п'ять років;

3) надавати висновки та рекомендації у сфері поводження з відходами упаковки на запити зацікавлених сторін;

4) аналізувати діяльність органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами упаковки.

6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, виробники товарів в упаковці, організації розширеної відповідальності, спеціалізованих організацій зі збирання відходів упаковки, органи місцевого самоврядування зобов'язані надати Консультативній раді інформацію, необхідну для забезпечення її діяльності.

Стаття 22. Моніторинг і контроль у сфері поводження з відходами упаковки

1. Моніторинг поводження з відходами упаковки є складовою єдиної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища.

2. Моніторинг поводження з відходами упаковки здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

3. Державний контроль у сфері поводження з відходами упаковки здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, інші органи виконавчої влади відповідно до закону.

4. Первинний виробничий контроль у сфері поводження з відходами упаковки здійснюють у межах своєї компетенції суб'єкти господарської діяльності відповідно до пункту "г" статті 17 Закону України "Про відходи".

5. У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, порушень у діяльності організацій розширеної відповідальності, він, залежно від характеру порушення, може:

1) вимагати усунення порушення протягом визначеного періоду відповідно до нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами упаковки;

2) притягати до адміністративної відповідальності за порушення вимог нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами упаковки.

Стаття 23. Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері поводження з відходами упаковки

1. Особи, винні в порушенні вимог нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами упаковки, несуть адміністративну та фінансову відповідальність.

2. Адміністративна відповідальність за порушення вимог нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами упаковки встановлена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

3. Невиконання, або виконання в обсязі меншому ніж встановлено для відповідного року норм перероблення та утилізації відходів упаковки виробниками товарів в упаковці має наслідком штраф в подвійному розмірі плати за виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки за період та у розмірі невиконання таких норм.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, визначає розмір плати за виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки на підставі середньоринкового розміру плати за виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки для кожного виду упаковки за квартал, який передував даті виявлення такого правопорушення.

Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності на наступний день після його опублікування окрім статей 5 - 9, які набирають чинності через один рік після опублікування Закону.

2. Кабінету Міністрів України в тримісячний строк після набрання чинності цим Законом затвердити положення про порядок ведення Реєстру виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності.

3. Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища:

1) в шестимісячний строк після набрання чинності цим Законом:

а) створити Реєстр виробників товарів в упаковці та організацій розширеної відповідальності;

б) затвердити положення про Консультативну раду з питань поводження з відходами упаковки та затвердити її склад.

2) не раніше ніж через дев'ять місяців після набрання чинності цим Законом ініціювати та провести переговори про укладення з організаціями розширеної відповідальності та виробниками товарів в упаковці, які самостійно виконують норми перероблення та утилізації відходів упаковки зареєстрованими до моменту початку переговорів про укладення Спільного договору про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки.

Рішення про укладення Спільного договору про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки приймається в порядку встановленому частиною 4 статті 10 цього Закону.

У випадку відсутності включених до Реєстру організацій розширеної відповідальності та виробників товарів в упаковці центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища затверджує Спільний договір про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки в односторонньому порядку.

3) не пізніше ніж через один рік після набрання чинності цим Законом ввести в дію Спільний договір про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки у порядку встановленому частиною шостою статті 10 цього Закону.

4. Внести зміни до таких нормативно-правових актів України:

1) доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

а) статтею 82-8 такого змісту:

"Стаття 82-8. Порушення вимог законодавства у сфері поводження з відходами упаковки

Порушення вимог до упаковки відповідно до Закону України "Про розширену відповідальність виробників упаковки":

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від двісті п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог щодо обліку та звітування про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки:

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від чотирьохсот до чотирьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Подання недостовірних даних про виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки:

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від чотирьохсот до чотирьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки:

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від чотирьохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

б) Абзац 28 пункту 1 частини першої статті 255 після слів "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів" додати слова "статті 82-8".

2) Внести зміни до Закону України "Про відходи" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 36 - 37, ст. 242; 2002 р., N 31, ст. 214; 2005 р., N 6, ст. 140; 2010 р., N 10, ст. 107; 2011 р., N 23, ст. 160; 2013 р., N 15, ст. 98:

у пункті "г" частини першої статті 31 словосполучення "пакувальними матеріалами і тарою" замінити словами "відходами упаковки".

 

Голова Верховної Ради
України

В. Б. Гройсман

Опрос