Идет загрузка документа (18 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины (относительно модернизации отдельных положений, регламентирующих гуманное отношение к животным)

Проект закона Украины от 09.10.2015 № 3305
Дата рассмотрения: 09.10.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких Законів України (щодо модернізації окремих положень, які регламентують гуманне ставлення до тварин)

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про захист тварин від жорстокого поводження" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 27, ст. 230 із наступними змінами):

1) абзац одинадцятий частини першої статті 1 Закону викласти у такій редакції:

"жорстоке поводження з тваринами побої, знущання, залякування тварин; використання отрути проти тварин; застосування жорстоких способів у вихованні та годуванні тварин; залишення тварин без достатнього за фізіологічними показниками харчування та доступу до води; інші дії, що спричиняють тваринам невиправдану біль, каліцтво, травми, страждання і є несумісними з вимогами моральності та гуманності та забороняються законом;".

2) абзац п'ятнадцятий частини першої статті 1 Закону викласти у такій редакції:

"притулки для тварин - спеціально обладнані приміщення (території), що створюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами та відповідають ветеринарно-санітарним нормам, призначені для утримання виловлених бездоглядних або безпритульних тварин, у т.ч. вилучених, конфіскованих та тварин, від яких відмовились;".

3) частину першу статті 1 Закону доповнити новими абзацами шістнадцятим-двадцять першим такого змісту:

"власник домашньої тварини - юридична або фізична особа, яка досягла 18 років і спроможна забезпечити умови утримання тварин відповідно до природних (фізіологічних) та видових потреб, та яка здійснює догляд за твариною, яка належить їй на правах власності або на інших підставах відповідно до законодавства;

ідентифікаційний номер - індивідуальний номер, що присвоюється тварині та не змінюється протягом її життя;

ідентифікація домашніх тварин - процес ототожнення тварини шляхом присвоєння їй ідентифікаційного номера з використанням візуальних, електронних та змішаних засобів залежно від виду тварини з подальшим внесенням ідентифікаційного номера до електронної бази домашніх тварин;

потенційно небезпечні породи собак - породи собак, які мають схильність або володіють генетично детермінованими якостями агресії та сили та є джерелом підвищеної небезпеки для особи, яка здійснює їх використання або утримання, та інших осіб. Перелік потенційно небезпечних порід собак затверджується Кабінетом Міністрів України;

пункт тимчасового утримання тварин (пункт карантинування) - спеціально обладнані приміщення (території) для тимчасового утримання вилучених або іншим способом відчужених тварин, а також знайдених або виловлених бездоглядних тварин;

реєстрація домашніх тварин - система обліку шляхом присвоєння тварині індивідуального номера та внесення відповідної інформації до загальної електронної бази домашніх тварин.".

4) статтю 9 Закону викласти у такій редакції:

"Стаття 9. Особливості утримання домашніх тварин

Особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана:

зареєструвати її у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунального господарства протягом 30 днів з дня набуття у власність, якщо тварина не була раніше зареєстрована, та отримати у встановленому порядку відповідний документ, що підтверджує реєстрацію тварин;

забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону;

дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм громадського порядку;

контролювати приплід власних тварин;

забезпечити проведення у разі необхідності стерилізації домашньої тварини як гуманний спосіб регулювання чисельності тварин, які не мають племінної цінності.

Якщо відсутня можливість подальшого утримання тварини, її власник зобов'язаний передати тварину у власність іншої особи або здати до притулку (міні-притулку) для тварин.

Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).

Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку (при вигулі собак потенційно небезпечних та які визначені потенційно небезпечними - не молодше 16-річного віку) та фізично спроможною керувати твариною.

Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана:

забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;

забезпечити безпеку супроводжуваної домашньої тварини;

забезпечити безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;

здійснювати вигул собак без повідка лише у місцях та зонах для вигулу тварин, які зазначені відповідними знаками або надписами (окрім собак, що визнані небезпечними);

прибирати екскременти за своїми тваринами у під'їздах багатоквартирних будинків, сходах, ліфтах та інших місцях загального користування (ця вимога не поширюється на власників собак-поводирів);

під час супроводження домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду, слід упереджувати можливість безконтрольного виходу тварини поза межі місця її утримання;

запобігати прояву небезпеки тваринами, які утримуються, у відношенні людей, інших тварин або майна.

Якщо власником собаки чи кота є юридична особа, в обов'язковому порядку повинна бути визначена особа, яка безпосередньо несе відповідальність за тварину.

При використанні собаки для охорони території повинні бути встановлені відповідні попереджувальні таблички.

Власникам тварин забороняється:

утримувати собак та котів у місцях загального користування (коридорах, приміщеннях підвального типу, на сходах, горищах тощо);

утримувати собак незареєстрованими належним чином;

використовувати їх з перевищенням фізіологічного навантаження, що не відповідає біологічним, видовим та індивідуальним особливостям тварин;

займатися розведенням тварин із вродженими вадами, генетично та фізіологічно несумісних, при неможливості подальшого утримання і влаштування потомства;

супроводжувати тварин у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння;

приводити тварин (крім собак-поводирів) у приміщення магазинів і кафе (крім спеціалізованих магазинів для тварин), об'єктів громадського харчування, установ охорони здоров'я, освіти та культури, на територію дитячих та спортивних майданчиків;

залишати тварин бездоглядними.

Дозволяється утримувати домашніх тварин:

у квартирах, де проживає одна сім'я, - у кількості, що обмежується можливістю забезпечення санітарно-гігієнічних норм для належних умов їх утримання;

у квартирах, де проживає декілька сімей, у т.ч., комунальних, - лише за письмовою згодою всіх повнолітніх мешканців квартири;

у жилому приміщенні гуртожитку (кімнаті, блоці) - за письмової згоди повнолітніх мешканців, які спільно проживають у даному приміщенні;

на території приватного будинку чи присадибної земельної ділянки - за умови, якщо огорожа цієї території забезпечує ізоляцію тварини та наявна попереджувальна табличка про наявність тварини;

на території і/або приміщенні, що не належить власнику тварини на правах власності - за умов письмової згоди власника території і/або приміщення;

у куточках живої природи - у встановленому порядку за погодженням з територіальними органами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та у сфері ветеринарної медицини;

на територіях об'єктів будівництва, підприємств, установ, організацій - за умов наявності обладнаних приміщень та попереджувальної таблички про існування тварини;

у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або у розплідниках з науково-дослідною метою;

без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально - дресирувальних майданчиках.

Власником потенційно небезпечних порід собак може бути фізична особа не молодша 18-річного віку та є фізично спроможна керувати твариною.

Власник потенційно небезпечних порід собак зобов'язаний:

обов'язково пройти процедуру реєстрації та електронної ідентифікації домашньої тварини;

щорічно підтверджувати адаптованість тварини в умовах населеного пункту;

дотримуватися встановлених вимог до вигулу таких порід собак.".

5) доповнити Закон новою статтею 9-1 такого змісту:

"Стаття 9-1. Реєстрація та ідентифікація домашніх тварин

Реєстрація та ідентифікація домашніх тварин є обов'язковими, проводяться одноразово і вважаються дійсними протягом всього життя тварини, крім випадків втрати або пошкодження жетону або іншого відмітного знаку.

При реєстрації тварин їх власникам видаються реєстраційні документи.

Реєстрація та ідентифікація домашніх тварин здійснюється за кошти власників тварин виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у встановленому ними порядку".

6) абзац третій частини третьої статті 20 Закону після слова "обладнання" доповнити словами "газ, дим, струм,".

7) доповнити частину четверту статті 20 Закону новим абзацом такого змісту:

"що зазнають лиха (переправляються кригою, рятуються від бурі, пожежі, снігопаду, розливу, снігової лавини, потерпають від голоду, потрапляють в ожеледицю, на наст, глибокий сніг, на обмерзлих птахів, які знаходяться в ополонках, на тварин в інших місцях надзвичайних ситуацій); на тварин, які знаходяться у безпомічному стані, на нельотний молодняк (хлопунків), нельотних дорослих нелітаючих птахів, молодняк звірів.".

8) доповнити статтю 20 Закону новою частиною такого змісту:

"Забороняється розорювання або в інший спосіб пошкодження, ліквідація природних місць мешкання диких тварин (нір, барлогів, гнізд тощо). Забороняється використання тварин як мішені при навчанні у стрільбі або у змаганнях із стрільби.".

9) доповнити статтю 22 Закону новою частиною такого змісту:

"Правила поводження з домашніми тваринами затверджуються Кабінетом Міністрів України."

10) доповнити статтю 23 Закону новою частиною такого змісту:

"Регулювання чисельності тварин, які мешкають у населених пунктах, крім хатніх мишей та пацюків, фізичним приватним особам забороняється".

11) доповнити Закон новою статтею 23-1 такого змісту:

"Стаття 23-1. Волонтерська діяльність у сфері поводження з безпритульними тваринами

Фізичні особи, які мають намір добровільно надавати волонтерську допомогу безпритульним тваринам, відповідно до положень Закону України "Про волонтерську діяльність", зобов'язані:

укласти договір в письмовій формі з відповідним виконавчим органом місцевого самоврядування (місцевої ради) за місцем провадження волонтерської діяльності. В договорі зазначається:

- опис волонтерської діяльності та кількість безпритульних тварин, яким буде надаватись волонтерська допомога;

- ідентифікаційні номери (позначки) таких тварин;

- період провадження волонтерської діяльності;

- права та обов'язки сторін;

- відповідальність за заподіяння збитків;

- умови розірвання договору;

протягом 10 днів з моменту підписання зазначеного договору особа, яка має намір надавати волонтерську допомогу безпритульним тваринам (далі - волонтер), зобов'язана зареєструвати таких тварин (тварину) в установі (закладі) ветеринарної медицини за місцем провадження волонтерської діяльності та отримати відповідні ветеринарні документи;

Волонтер має право на:

належні умови здійснення волонтерської діяльності, зокрема, отримання достовірної, точної та повної інформації про порядок та умови провадження волонтерської діяльності, забезпечення спеціальними засобами захисту, спорядженням та обладнанням;

зарахування часу здійснення волонтерської діяльності до навчально-виробничої практики в разі її проходження за напрямом, що відповідає отримуваній спеціальності, за згодою навчального закладу;

відшкодування витрат, пов'язаних зі здійсненням волонтерської діяльності, передбачених чинним законодавством;

інші права, передбачені договором про провадження волонтерської діяльності та законодавством.

Волонтер зобов'язаний:

сумлінно та своєчасно виконувати обов'язки, пов'язані з провадженням волонтерської діяльності у сфері поводження з безпритульними тваринами;

у випадках, визначених законодавством, забезпечити підконтрольним тваринам своєчасний кваліфікований ветеринарний огляд, необхідні щеплення та дегельмінтизацію;

у разі необхідності здійснювати відповідні заходи спрямовані на соціалізацію підконтрольних тварин;

не допускати дій і вчинків, які можуть негативно вплинути на репутацію волонтера, організації чи установи, на базі якої провадиться волонтерська діяльність;

у разі укладення договору про провадження волонтерської діяльності та одностороннього розірвання договору з ініціативи волонтера відшкодовувати прямі збитки, завдані ним, якщо це передбачено договором;

відшкодовувати відповідно до вимог чинного законодавства, майнову шкоду або шкоду заподіяну здоров'ю людей чи інших тварин, внаслідок порушення волонтером правил поводження з підконтрольними тваринами."

12) у частині першій статті 24 Закону після слів "підлягають вилову" додати слова "та розміщенню у притулках".

13) частину третю статті 25 Закону викласти у новій редакції:

"Забороняється використання тварин у кориді, створення та діяльність пересувних звіринців, а також діяльність дельфінаріїв, які не мають природної морської води".

II. Частину третю статі 1 Закону України "Про волонтерську діяльність" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 42, ст. 435 із наступними змінами) доповнити новим дев'ятим абзацом такого змісту:

"надання волонтерської допомоги безпритульним тваринам;".

У зв'язку з доповненням абзац дев'ятий чинної редакції вважати відповідно десятим.

III. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з моменту набрання чинності цим Законом:

забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та прийняття відповідних актів, що випливають із цього Закону.

 

Голова Верховної Ради
України

В. Гройсман 

Опрос