Идет загрузка документа (125 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О профессиональном образовании

Проект закона Украины от 06.10.2015 № 3231
Дата рассмотрения: 06.10.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про професійну освіту

Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансово-економічні засади функціонування і розвитку системи професійної освіти в Україні, створення умов для професійної самореалізації особистості та задоволення потреби ринку праці, суспільства та держави у кваліфікованих кадрах.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1) автономія закладу професійної освіти - самостійність, незалежність і відповідальність закладу професійної освіти у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, змісту освітньої діяльності, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, установлених цим Законом;

2) заклади професійної освіти - професійні навчальні заклади різних типів та форм власності, в яких основним видом діяльності є надання освіти за державними освітніми стандартами з конкретних професій та акредитованими освітніми програмами;

3) інформальне професійне навчання - спонтанний безсистемний процес набуття професійних знань, умінь і навичок (кваліфікацій), не регламентований навчальними планами і програмами, строком, методами та формами навчання;

4) неформальне професійне навчання - процес набуття кваліфікації або професійної компетентності відповідно до вимог професійних стандартів та/або вимог роботодавця, що не регламентований місцем, строком і формами навчання;

5) кваліфікація професійної освіти - офіційний результат оцінювання і визнання уповноваженою установою рівня кваліфікації та професійної компетентності (результатів навчання) за стандартами професійної освіти;

6) освітня програма - система освітніх компонентів на відповідному рівні професійної освіти в межах професії (групи професій), спеціальності чи галузі професійної діяльності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за такою програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, обсяг навчального навантаження, необхідний для виконання програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинні оволодіти особи, які здобувають кваліфікацію відповідного рівня професійної освіти;

7) професійна освіта - освітня система, спрямована на формування і розвиток професійних та загальних компетентностей осіб, необхідних для трудової діяльності за певною професією (групою професій), спеціальністю чи галуззю професійної діяльності, забезпечення їх конкурентоздатності та мобільності на ринку праці, що завершується здобуттям певної кваліфікації;

8) професійне навчання - процес цілеспрямованого здобуття особами певного рівня кваліфікації та професійної компетентності відповідного рівня професійної освіти;

9) стейкхолдери професійної освіти - фізичні та/або юридичні особи, що заінтересовані у розвитку системи професійної освіти, мережі або окремих закладів професійної освіти та можуть впливати на систему або зазнають її впливу;

10) формальне професійне навчання - процес навчання, що регламентований вимогами державних стандартів професійної освіти, місцем, строком, методами та формами навчання і передбачає видачу документів державного зразка про професійну освіту у разі успішного його завершення.

Стаття 2. Законодавство про професійну освіту

1. Законодавство про професійну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону та інших актів законодавства України, що регламентують діяльність у сфері професійної освіти, та міжнародних договорів України з питань професійної освіти, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про професійну освіту, застосовуються правила міжнародних договорів.

3. Передбачені цим Законом права закладів професійної освіти та громадян щодо отримання професійної освіти не можуть бути обмежені іншими актами законодавства.

4. Зміни до цього Закону вносяться виключно законами про внесення змін до Закону України "Про професійну освіту" і не можуть вноситися шляхом включення змін до перехідних і прикінцевих положень інших законів.

5. Заклад професійної освіти має право вирішувати питання, не врегульовані актами законодавства України, в межах своїх автономних прав, визначених цим Законом та його статутом.

6. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст та обсяг конституційного права на освіту, а також автономних прав закладів освіти, академічних свобод учасників освітнього процесу та наукової діяльності, визначених цим Законом.

Стаття 3. Мета, принципи і завдання професійної освіти

1. Метою професійної освіти є формування кваліфікованого кадрового потенціалу для задоволення потреб суспільства, ринку праці і держави шляхом створення умов для набуття знань, умінь, навичок і компетентностей у сфері професійної діяльності особистості упродовж життя відповідно до її покликання, інтересів і здібностей.

2. Професійна освіта реалізується на принципах:

автономності;

взаємозв'язку теорії та практики;

відкритості;

гуманності;

демократичності;

доброчесності;

довіри;

доступності;

єдності і наступності системи освіти;

єдності навчання, виховання та розвитку;

інтеграції з наукою і виробництвом;

індивідуального та творчого розвитку особистості;

поваги до особистості;

рівноправності;

самоврядування,

справедливості;

незалежності від політичних партій, громадських і релігійних організацій (крім закладів професійної освіти, заснованих релігійними організаціями).

3. Завданнями професійної освіти є:

забезпечення реалізації конституційного права осіб на професійну освіту, здобуття професії (групи професій), спеціальності відповідно до власних інтересів, здібностей та можливостей;

задоволення потреб (вимог) ринку праці національної економіки у кваліфікованих кадрах;

формування та розвиток в осіб знань, умінь, навичок, професійних та загальних компетентностей, необхідних для трудової діяльності за певною професією (групою професій), спеціальністю;

забезпечення конкурентоздатності та мобільності осіб на ринку праці;

створення умов для професійного розвитку особистості упродовж життя з метою отримання та/або визнання професійних кваліфікацій;

інтеграція у світовий і європейський освітній простір.

Стаття 4. Державна політика у сфері професійної освіти

1. Державна політика у сфері професійної освіти визначається Верховною Радою України, реалізується Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, організаціями роботодавців, громадськими організаціями і громадянами України.

2. Засадами державної політики у сфері освіти є:

забезпечення рівності між закладами професійної освіти у питаннях якості освіти;

прозорість і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень;

фінансова, академічна та адміністративна автономія закладів професійної освіти у межах, визначених законом;

відповідальність та підзвітність закладів професійної освіти у межах, визначених законодавством;

державно-приватне та державно-громадське партнерство.

3. Реалізація державної політики у сфері професійної освіти забезпечується шляхом:

створення правових, економічних та фінансових умов для вільного функціонування та розвитку системи професійної освіти;

забезпечення правових гарантій для узгодження інтересів учасників відносин у сфері професійної освіти;

надання та розширення можливостей особи для здобуття професійної освіти впродовж життя;

створення умов для рівного доступу до професійної освіти;

визначення збалансованої структури та обсягів підготовки кваліфікованих кадрів з урахуванням потреб особи, інтересів держави і роботодавців;

забезпечення інтеграції системи професійної освіти у виробництво;

здійснення професійної підготовки осіб з особливими освітніми потребами на основі спеціальних методик, освітніх технологій та відповідної матеріально-технічної бази.

4. Держава сприяє розвиткові закладів професійної освіти усіх форм власності.

Стаття 5. Право на професійну освіту

1. Громадяни України мають право:

безоплатно здобувати вперше професійну освіту в державних і комунальних закладах професійної освіти на конкурсній основі на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні за кошти державного або місцевого бюджету;

здійснювати навчання упродовж життя за рахунок інших не заборонених законом джерел фінансування.

Громадяни України мають право безоплатно здобувати професійну освіту за іншою професією (групою професій), спеціальністю у державних та комунальних закладах професійної освіти, якщо за станом здоров'я вони втратили можливість виконувати роботу за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії, та в інших передбачених законодавством випадках.

2. Громадяни України вільні у виборі закладу професійної освіти, форми навчання, професії (групи професій), спеціальності.

3. Іноземці, що перебувають в Україні на законних підставах, та особи без громадянства мають право здобувати освіту в закладах професійної освіти України за кошти фізичних (юридичних) осіб, якщо інше не передбачено законодавством та /або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

4. Особа, яку визнано біженцем або особою, що потребує додаткового захисту, має рівне з громадянами України право на професійну освіту.

5. Особи, які мають базову середню освіту, можуть одночасно із набуттям професії здобувати повну середню освіту у закладі професійної освіти або в закладі освіти іншого рівня.

6. Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, що потребують реабілітації, можуть здобувати професійну освіту у закладах професійної освіти.

Стаття 6. Мова у сфері професійної освіти

1. Мовою навчання в державних і комунальних закладах професійної освіти є державна мова. Мова навчання у приватних закладах професійної освіти визначається їх засновниками.

2. Громадянам України, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти.

3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування у державних і комунальних закладах освіти. Заклади професійної освіти можуть утворювати групи з навчанням іноземними мовами.

4. Мовні права у сфері професійної освіти та принципи їх реалізації визначаються Законом України "Про засади державної мовної політики".

Розділ II
СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Стаття 7. Складові системи професійної освіти

1. Система професійної освіти включає заклади професійної освіти всіх форм власності; інших юридичних осіб, що провадять освітню діяльність, пов'язану з наданням професійної освіти та професійного навчання; рівні та ступені професійної освіти; професії (групи професій) та спеціальності; освітні програми; стандарти професійної освіти; наукові, науково-методичні, навчально-методичні установи (заклади) професійної освіти; підприємства, установи, організації та заклади, які є замовниками підготовки кадрів і забезпечують виробничу практику та виробниче навчання, органи, які здійснюють управління та забезпечення якості у сфері професійної освіти; роботодавців, їх організації та об'єднання, учасників освітнього процесу.

Стаття 8. Рівні та ступені професійної освіти

1. Структура професійної освіти складається з освітньо-кваліфікаційних рівнів та освітньо-професійних ступенів професійної освіти.

2. Професійна освіта включає такі освітньо-кваліфікаційні рівні:

перший - відповідає першому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи виконувати прості завдання під безпосереднім керівництвом у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи з використанням простих інструментів. Кваліфікації першого освітньо-професійного рівня ґрунтуються на елементарних фактологічних знаннях;

другий - відповідає другому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи виконувати типові нескладні завдання за визначеними правилами та інструкціями під керівництвом у різних типових ситуаціях з використанням інструментів у чітко визначеній структурованій сфері роботи, а також спроможність оцінювати результати виконання завдань відповідно до установлених критеріїв та індивідуальну відповідальність. Кваліфікації другого освітньо-професійного рівня ґрунтуються на базових фактологічних знаннях, набутих у процесі навчання та/або трудової діяльності;

третій - відповідає третьому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до самостійного виконання виробничих завдань середньої складності у різних ситуаціях, шляхом вибору і застосування основних методів, інструментів, матеріалів та інформації за визначеними алгоритмами, встановленими нормами часу і якості, під мінімальним керівництвом з повною відповідальністю за результати виконання завдань та вмінням оцінювати результати виконання завдань відповідно до критеріїв. Кваліфікації третього освітньо-професійного рівня потребують наявності загальних систематизованих знань та розуміння основних (загальних) принципів, процесів і понять у навчанні та професійній діяльності;

четвертий - відповідає четвертому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до самостійного виконання спеціалізованих виробничих завдань у певній галузі професійної діяльності, зокрема в нестандартних ситуаціях, що передбачає самостійне прийняття рішень та відповідальність за результати власної професійної діяльності, планування власної роботи, організацію, контроль, оцінювання та коригування роботи інших, в обмеженому контексті, з обмеженою відповідальністю за результати роботи інших. Кваліфікації четвертого освітньо-професійного рівня потребують наявності спеціалізованих фактологічних та теоретичних знань, набутих у процесі навчання та/або професійної діяльності, а також розуміння принципів, методів, процесів у професійній діяльності;

п'ятий - відповідає п'ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов'язаних з виконанням виробничих завдань підвищеної складності та/або здійсненням обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов та потребують застосування положень і методів відповідної науки, що включають планування, зокрема розподіл ресурсів, аналіз, контроль та оцінювання власної роботи та роботи інших осіб. Кваліфікації п'ятого освітньо-професійного рівня потребують наявності широких спеціалізованих фактологічних та теоретичних знань, набутих у процесі навчання та/або професійної діяльності, розуміння (усвідомлення) рівня таких знань.

Освітні програми кожного освітньо-кваліфікаційного рівня формують здатність особи до подальшого навчання.

3. Здобуття професійної освіти на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої програми, що є підставою для встановлення відповідності її кваліфікації певному освітньо-професійному ступеню:

кваліфікованого робітника - освітньо-професійний ступінь, що здобувається особою на одному чи кількох (з першого по четвертий) освітньо-кваліфікаційних рівнях професійної освіти і встановлюється в результаті успішного виконання відповідних освітніх професійних програм;

молодшого спеціаліста - освітньо-професійний ступінь, що здобувається особою на п'ятому освітньо-кваліфікаційному рівні професійної освіти і встановлюється в результаті успішного виконання відповідної освітньої професійної програми.

Стаття 9. Види та форми професійної освіти

1. Видами професійної освіти є:

первинна професійна підготовка - отримання професії чи спеціальності певного освітньо-професійного ступеня у закладах професійної освіти, яку особи здобувають вперше;

професійна перепідготовка - отримання іншої професії чи спеціальності особами, які вже здобули певний ступінь професійної освіти за професією чи спеціальністю;

підвищення кваліфікації - професійне навчання осіб для здобуття ними кваліфікації на вищих освітньо-кваліфікаційних рівнях;

короткострокове професійне навчання - здобуття особами професійних знань, умінь і навичок, розширення, удосконалення, спеціалізація наявної кваліфікації у формі практикумів, семінарів, курсів, тренінгів, стажування тощо.

2. Формами здобуття професійної освіти є денна, вечірня (змінна), очно-заочна, дистанційна, дуальна, індивідуальна, екстернатна, з відривом і без відриву від виробництва, шляхом наставництва безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях. Форми професійної освіти в межах навчального процесу можуть бути поєднані.

3. Професійна освіта передбачає професійно-теоретичну, професійно-практичну підготовку та включає загальнопрофесійну, загальноосвітню, фізичну, військову, медичну, мистецьку, педагогічну та інші види підготовки, в тому числі діагностику професійної придатності.

Стаття 10. Документи про професійну освіту

1. Документ про професійну освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію щодо професійної кваліфікації.

2. Установлюються такі види документів, що підтверджують здобуття особою професійної освіти та професійної кваліфікації за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями та освітньо-професійними ступенями:

диплом молодшого спеціаліста;

диплом кваліфікованого робітника;

свідоцтво кваліфікованого робітника;

сертифікат про професійне навчання.

3. Зразки документів про професійну освіту державного зразка затверджуються Кабінетом Міністрів України.

4. Заклад професійної освіти має право видавати документи про професійну освіту державного зразка тільки за акредитованими освітніми програмами.

5. За неакредитованими освітніми програмами (в тому числі короткострокового професійного навчання) заклад професійної освіти має право видавати документи про професійну освіту власного зразка.

6. Документи про професійну освіту для осіб, які навчалися за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, виготовляються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

7. Особи, які успішно завершили відповідну освітню програму строком десять місяців і більше, що відповідає освітньо-професійному ступеню "кваліфікований робітник", отримують диплом кваліфікованого робітника.

8. Особи, які успішно завершили відповідну освітню програму строком менше десяти місяців, що відповідає освітньо-професійному ступеню "кваліфікований робітник", або які були відраховані до завершення повного курсу навчання, передбаченого навчальним планом, але здобули освітню кваліфікацію за результатами проміжної кваліфікаційної атестації, отримують свідоцтво кваліфікованого робітника.

9. Особи, які успішно завершили відповідну освітню програму, що відповідає освітньо-професійному ступеню "молодший спеціаліст", отримують диплом молодшого спеціаліста.

10. Особи, які в закладах професійної освіти культурно-мистецького спрямування успішно завершили відповідну освітню програму, що відповідає освітньо-професійному ступеню "молодший спеціаліст", отримують диплом молодшого спеціаліста з правом викладання за відповідною спеціальністю.

11. Особи, які успішно завершили короткострокове професійне навчання з метою здобуття професійних знань, умінь і навичок, розширення, удосконалення, спеціалізації наявної кваліфікації у формі практикумів, семінарів, курсів, тренінгів, стажування, отримують сертифікат про професійне навчання.

Розділ III
УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Стаття 11. Суб'єкти управління у сфері професійної освіти

1. Управління у сфері професійної освіти здійснюється на принципах законності, демократії, автономності, прозорості, відповідальності, соціального та державно-приватного партнерства.

2. Управління у сфері професійної освіти у межах своїх повноважень здійснюється:

Кабінетом Міністрів України;

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти;

центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ, організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, на підставі ліцензій, виданих у визначеному законодавством порядку, та видають документи про освіту державного зразка, незалежно від їх підпорядкування і форми власності;

іншими центральними органами виконавчої влади;

місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;

засновниками закладів професійної освіти;

громадськими об'єднаннями закладів професійної освіти;

роботодавцями, їх організаціями і об'єднаннями.

3. Засади управління закладом професійної освіти, що впливають на процес прийняття управлінських рішень, ґрунтуються на партнерстві засновника такого закладу, органів управління професійною освітою, органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, організацій (об'єднань) роботодавців, органів батьківського та студентського самоврядування.

4. Заклади професійної освіти державної, комунальної та приватної форми власності мають рівні права у провадженні освітньої та інших передбачених законодавством видів діяльності.

Стаття 12. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері професійної освіти

1. Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади:

1) забезпечує реалізацію державної політики у сфері професійної освіти;

2) організовує розроблення, затверджує та забезпечує виконання загальнодержавних програм розвитку сфери професійної освіти;

3) забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку професійної освіти;

4) видає у межах своїх повноважень нормативно-правові акти з питань професійної освіти;

5) затверджує порядок підтвердження результатів інформального та неформального професійного навчання.

Стаття 13. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти:

формує стратегічні напрями розвитку та удосконалення професійної освіти, забезпечує взаємодію з іншими галузями освіти;

безпосередньо або через уповноважений ним орган здійснює права засновника, передбачені цим та іншими законами України, стосовно закладів професійної освіти державної форми власності, зокрема приймає рішення про їх створення, реорганізацію чи ліквідацію;

формує мережу закладів професійної освіти державної та комунальної форми власності відповідно до пропозицій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

розробляє пропозиції щодо обсягу освітньої субвенції, державного фінансування професійної освіти та стипендіального фонду для підготовки кваліфікованих кадрів за участю заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади та роботодавців, їх організацій і об'єднань, регіональних рад стейкхолдерів професійної освіти;

розподіляє освітню субвенцію, державне фінансування професійної освіти та стипендіального фонду;

подає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, пропозиції щодо показників державного замовлення (фінансування) на підготовку кваліфікованих кадрів з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у кадрах професійної освіти на ринку праці та обсягу видатків Державного бюджету України на зазначені цілі;

подає разом з центральним органом виконавчої влади, відповідальним за здійснення економічної політики, на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо державних пріоритетів у підготовці кадрів з професійною освітою, підвищення їх кваліфікації та перепідготовки;

затверджує за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади типові умови прийому до закладів професійної освіти незалежно від форми власності та підпорядкування;

розробляє разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади ліцензійні умови провадження освітньої діяльності закладів освіти та подає їх в установленому порядку на затвердження Кабінету Міністрів України;

здійснює ліцензування освітньої діяльності закладів освіти;

реалізує функції органу управління, у підпорядкуванні якого перебувають заклади професійної освіти;

управляє державним майном підпорядкованих закладів професійної освіти;

погоджує призначення керівників структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади, яким делеговані повноваження у сфері професійної освіти;

організує інформаційне забезпечення та статистичний облік у сфері професійної освіти;

забезпечує у співпраці з Національною академією педагогічних наук України наукове і методичне забезпечення функціонування закладів професійної освіти;

організує науково-методичне забезпечення професійної освіти, формує програми з упровадження у навчально-виробничий процес досягнень науки, техніки, передового досвіду, інноваційних методик і педагогічних технологій та здійснює на конкурсній основі розподіл коштів державного бюджету для їх реалізації;

формує разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади вимоги до забезпечення якості професійної освіти та акредитації незалежних установ оцінювання якості професійної освіти;

організує дослідно-експериментальну, експериментальну та інноваційну діяльність у сфері професійної освіти та її фінансування;

аналізує роботу закладів професійної освіти та здійснює контроль щодо дотримання ними вимог законів та інших нормативно-правових актів;

визначає разом із заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади вимоги щодо створення комунальних закладів професійної освіти;

затверджує типові статути закладів професійної освіти;

затверджує за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади порядок проведення конкурсу щодо зайняття посади керівника державного та комунального закладу професійної освіти;

затверджує типову форму контракту з керівником державного та комунального закладу професійної освіти;

затверджує положення про дуальну форму професійної освіти;

затверджує методику і порядок розроблення стандартів професійної освіти;

затверджує стандарти професійної освіти;

установлює за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади професійної освіти, порядок і періодичність підтвердження кваліфікації (сертифікації), а також критерії відповідності педагогічних працівників вимогам щодо провадження педагогічної діяльності;

формує державну систему підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників і працівників, які мають повноваження у сфері управління професійною освітою;

забезпечує ведення та функціонування державних електронних баз даних у сфері професійної освіти;

організує міжнародну співпрацю у сфері професійної освіти;

здійснює відповідно до закону інші повноваження у сфері професійної освіти.

Стаття 14. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади у сфері професійної освіти

1. До повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері професійної освіти належать:

1) участь у реалізації державної політики у сфері професійної освіти;

2) аналіз і визначення тенденцій розвитку відповідної галузі економічної діяльності, подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, щодо потреби у підготовці кваліфікованих кадрів;

3) розроблення галузевих програм кадрового забезпечення професійної освіти;

4) подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, щодо змісту стандартів професійної освіти стосовно підготовки кадрів для галузі;

5) сприяння підприємствам, установам та організаціям у здійсненні професійно-практичної підготовки студентів, курсантів, слухачів;

6) розроблення пропозицій щодо обсягів підготовки осіб з професійною освітою, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів для галузі;

7) подання центральному органові виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, пропозицій щодо показників галузевого державного замовлення (фінансування) на підготовку кваліфікованих кадрів з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у кадрах професійної освіти на ринку праці та обсягу видатків Державного бюджету України на зазначені цілі;

8) розміщення державного замовлення на підготовку кадрів для державних потреб у закладах професійної освіти, які їм підпорядковані, і контроль за його виконанням;

9) здійснення державного фінансування підпорядкованих навчальних закладів системи професійної освіти;

10) участь у визначенні нормативів матеріально-технічного і фінансового забезпечення закладів професійної освіти;

11) аналіз якості освітньої діяльності закладів професійної освіти, що їм підпорядковані;

12) формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних кадрів закладів професійної освіти відповідних галузей, умов для підвищення їх кваліфікації;

13) організація і проведення конкурсів на заміщення вакантних посад керівників закладів професійної освіти, які перебувають у їх підпорядкуванні.

2. Центральним органам виконавчої влади відповідно до законодавства можуть надаватися інші повноваження у сфері професійної освіти.

Стаття 15. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері професійної освіти

1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері професійної освіти належать:

утворення структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади, яким делеговано повноваження у сфері професійної освіти;

забезпечення реалізації державної політики у сфері професійної освіти на відповідній території;

розроблення та забезпечення реалізації стратегії розвитку системи професійної освіти в регіоні, виконання регіональних програм підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів за участю ради стейкхолдерів професійної освіти;

здійснення прав засновника, передбачених цим та іншими законами, стосовно закладів професійної освіти, фінансування яких передано з місцевих бюджетів;

управління державним майном закладів професійної освіти, що належать до сфери їх управління та фінансування яких передано з місцевих бюджетів;

подання центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки пропозицій щодо формування мережі вищих навчальних закладів та управління нею;

розміщення (розподіл) державного замовлення для підготовки кваліфікованих кадрів у закладах професійної освіти, фінансування яких передано з місцевих бюджетів, за участю регіональних рад стейкхолдерів професійної освіти;

визначення за участю роботодавців, їх організацій і об'єднань обсягів професійної підготовки кваліфікованих кадрів відповідно до потреби ринку праці у відповідному регіоні;

створення умов для належного функціонування державних закладів професійної освіти, залучення інвестицій для їх розвитку;

організація підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійної освіти на регіональному рівні;

організація і проведення конкурсів на заміщення вакантних посад керівників закладів професійної освіти державної та комунальної форми власності;

участь у моніторингових дослідженнях і прогнозуванні розвитку регіонального ринку праці;

сприяння професійній орієнтації учнівської молоді;

забезпечення пільгового проїзду студентів, курсантів, слухачів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачення на це відповідних видатків з місцевих бюджетів.

Стаття 16. Повноваження засновника закладу професійної освіти

1. Засновниками закладу професійної освіти можуть бути:

центральні органи виконавчої влади;

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міська державна адміністрація;

органи місцевого самоврядування;

фізичні та/або юридичні особи, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад професійної освіти.

2. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством.

3. Повноваження засновника закладу професійної освіти, порядок прийняття ним рішень визначаються та реалізуються відповідно до законодавства і статуту закладу професійної освіти.

4. Засновник закладу професійної освіти:

затверджує статут закладу професійної освіти, вносить до нього в установленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, порядку зміни та доповнення;

визначає основні напрями діяльності закладу професійної освіти і порядок їх реалізації;

приймає рішення про створення, реорганізацію або ліквідацію закладу професійної освіти;

організовує і проводить конкурс на заміщення вакантних посад керівників закладів професійної освіти та призначає керівника закладу професійної освіти, укладає з ним контракт, звільняє його з посади (зокрема, за вмотивованим поданням наглядової ради закладу професійної освіти);

бере участь в управлінні закладом професійної освіти відповідно до закону в порядку, визначеному статутом закладу професійної освіти;

здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу професійної освіти;

здійснює фінансові та майнові внески до статутного капіталу закладу професійної освіти в порядку, визначеному законом (Господарським кодексом України) і статутом закладу професійної освіти;

здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

5. Засновник (засновники) закладу професійної освіти або уповноважений ним (ними) орган може (можуть) делегувати окремі свої повноваження керівникові або іншому органу управління закладом професійної освіти.

Стаття 17. Повноваження та основні засади діяльності стейкхолдерів професійної освіти

1. У кожному регіоні (області) утворюється і діє рада стейкхолдерів професійної освіти, що є координаційним органом з питань визначення та впровадження державної і регіональної політики у сфері професійної освіти.

2. Типове положення про раду стейкхолдерів професійної освіти та порядок її утворення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

3. До складу ради стейкхолдерів професійної освіти входять представники:

місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

організацій роботодавців, у тому числі галузевих (міжгалузевих) об'єднань роботодавців і професійних асоціацій;

закладів професійної освіти.

До складу ради стейкхолдерів професійної освіти можуть входити національні та міжнародні експерти у сфері професійної освіти.

4. Основними завданнями ради стейкхолдерів професійної освіти є:

сприяння формуванню та реалізації державної політики у сфері підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації кадрів, розвитку професійної освіти;

розроблення та подання рекомендацій засновникам (або уповноваженим ними органам) щодо утворення, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) чи ліквідації утворених ними закладів професійної освіти;

прогнозування обсягів та кваліфікаційної структури потреби ринку праці у відповідному регіоні;

подання пропозицій професійним навчальним закладам щодо відкриття, розвитку і закриття програм підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації кваліфікованих робітників (молодших спеціалістів) або власних освітніх програм;

розроблення пропозицій щодо удосконалення економічного регулювання розвитку професійної освіти;

підтримання ефективної взаємодії заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у сфері формування і використання трудового потенціалу країни;

подання центральним і місцевим органам виконавчої влади пропозицій та рекомендацій щодо оптимізації мережі закладів професійної освіти;

розроблення пропозицій щодо реформування і удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;

надання фінансової підтримки закладам професійної освіти;

виконання інших завдань, передбачених положенням про раду стейкхолдерів професійної освіти.

Стаття 18. Діяльність роботодавців, їх організацій та об'єднань у сфері професійної освіти

1. Роботодавці, їх організації та об'єднання беруть участь у:

реалізації державної політики у сфері професійної освіти, розробленні проектів законодавчих, інших нормативно-правових актів, державних програм;

проведенні моніторингу, аналізу і прогнозуванні потреб у кваліфікованих кадрах на ринку праці;

визначенні обсягу та напрямів професійної підготовки у закладах професійної освіти;

удосконаленні та створенні матеріально-технічної бази закладів професійної освіти, наданні фінансової допомоги для забезпечення діяльності та розвитку закладів професійної освіти;

формуванні змісту стандартів професійної освіти;

проведенні кваліфікаційної атестації випускників закладів професійної освіти;

здійсненні громадського контролю за якістю професійної освіти і навчання;

працевлаштуванні випускників закладів професійної освіти;

організації стажування та підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійної освіти;

співпраці із закладами професійної освіти з питань стажування та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

2. Представники роботодавців, їх організацій та об'єднань:

включаються до складу колегіальних органів, що здійснюють процедури ліцензування закладів професійної освіти за відповідними напрямами і акредитації освітніх програм;

входять до складу наглядових рад та кваліфікаційних комісій закладів професійної освіти;

погоджують освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників закладів професійної освіти;

надають фінансову підтримку закладам професійної освіти;

беруть участь у формуванні показників державного замовлення на підготовку кваліфікованих кадрів з професійною освітою.

Стаття 19. Повноваження підприємств, установ та організацій у сфері професійної освіти

1. Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і підпорядкування беруть участь у реалізації державної політики у сфері професійної освіти шляхом:

здійснення навчання найманих працівників безпосередньо на виробництві та/або на договірній основі у закладах професійної освіти;

забезпечення проходження професійно-практичної підготовки студентів, курсантів, слухачів закладів професійної освіти;

участі в організації дуального навчання;

забезпечення працевлаштування випускників закладів професійної освіти відповідно до укладених договорів, здійснення заходів щодо їх адаптації та закріплення на робочих місцях;

надання можливості проходження стажування педагогічних працівників закладів професійної освіти безпосередньо на виробництві, у сфері торгівлі і послуг, зокрема з метою ознайомлення із сучасним обладнанням, технікою та сучасними технологіями;

сприяння модернізації матеріально-технічної бази закладів професійної освіти та інвестування у здійснення професійної підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів для потреб ринку праці;

участі у кваліфікаційній атестації випускників закладів професійної освіти;

здійснення громадського контролю за якістю професійної освіти;

надання фінансової підтримки закладам професійної освіти;

сприяння розвиткові професійної освіти іншими не забороненими законодавством способами.

Стаття 20. Науково-методичне забезпечення професійної освіти

1. Науково-методичне забезпечення професійної освіти здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері освіти, національними галузевими академіями наук, науково-дослідними інститутами, навчально (науково)-методичними центрами, вищими навчальними закладами та закладами післядипломної освіти.

Розділ IV
ЗАКЛАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Стаття 21. Принципи діяльності та основні завдання закладу професійної освіти

1. Заклад професійної освіти провадить свою діяльність на принципах:

автономії та самоврядування;

прозорості і відкритості освітньої та інших видів діяльності;

поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

незалежності від політичних партій, громадських і релігійних організацій (крім закладів професійної освіти, заснованих релігійними організаціями).

2. Основними завданнями закладу професійної освіти є:

здійснення підготовки кваліфікованих кадрів для потреб економіки та суспільства;

забезпечення реалізації права громадян на професійну освіту;

участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку країни;

формування особистості шляхом виховання у студентів, курсантів, слухачів патріотизму, моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно та критично мислити і самоорганізовуватися в сучасних умовах;

створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їх здібностей і талантів;

провадження якісної навчальної діяльності, що передбачає оптимальне поєднання в навчальному процесі теоретичного та практичного навчання, наукової та інноваційної діяльності;

створення умов для збереження соціального, психічного, фізичного здоров'я учасників освітнього процесу;

взаємодія з роботодавцями, їх організаціями та об'єднаннями, іншими соціальними партнерами для створення системи ефективної професійно-практичної підготовки і професійного навчання;

співпраця з науковими та науково-методичними установами, іншими організаціями;

ефективне використання майна і коштів для провадження навчальної та інших видів діяльності.

Стаття 22. Правовий статус закладу професійної освіти

1. Заклад професійної освіти утворюється для провадження освітньої та інших видів діяльності і виконання завдань, визначених цим Законом.

2. Заклад професійної освіти діє на підставі статуту, який затверджується його засновником. Статут не повинен суперечити законодавству.

3. Юридична особа набуває статусу закладу професійної освіти з моменту отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності.

4. Державні і комунальні заклади професійної освіти діють на основі державної або комунальної власності територіальних громад і працюють на засадах неприбутковості.

5. Особливості утворення комунальних закладів професійної освіти передбачають необхідність обґрунтування утворення таких закладів на регіональному рівні відповідно до вимог, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.

6. Заклади професійної освіти незалежно від форми власності мають рівні права у провадженні освітньої та інших видів діяльності.

7. Заклад професійної освіти може бути засновником (співзасновником) інших юридичних осіб, які провадять свою діяльність відповідно до напрямів навчально-виробничої, інноваційної та іншої діяльності такого закладу та/або забезпечують виконання його статутних завдань.

8. Заклад професійної освіти може утворюватися як структурний підрозділ вищого навчального закладу відповідно до Закону України "Про вищу освіту".

9. Заклади професійної освіти можуть провадити діяльність у сфері професійної освіти разом з іноземними закладами освіти відповідно до національного законодавства та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 23. Права та обов'язки закладів професійної освіти

1. Заклади професійної освіти мають право:

визначати форми організації освітнього процесу і види навчальних занять як самостійно, так і в співпраці з іншими закладами освіти та роботодавцями;

розробляти і впроваджувати освітні програми професійного розвитку працівників та/або професійної освіти осіб упродовж життя та надавати освітні послуги, передбачені законодавством;

надавати додаткові освітні та інші послуги відповідно до законодавства;

самостійно запроваджувати спеціалізації, визначати їх зміст, обсяги та структуру варіативного компонента змісту професійної освіти;

самостійно розробляти та затверджувати в установленому порядку робочі навчальні плани і робочі навчальні програми;

розробляти і затверджувати власні освітні програми професійного навчання (в тому числі у формі практикумів, семінарів, курсів, тренінгів тощо) з подальшою видачею документа про професійну освіту власного зразка;

видавати документи про професійну освіту власного зразка за неакредитованими освітніми програмами;

підтверджувати професійну кваліфікацію осіб, зокрема одержану шляхом неформального, інформального професійного навчання;

установлювати власні форми морального та матеріального заохочення студентів, курсантів і працівників;

провадити фінансово-господарську та іншу діяльність відповідно до законодавства та статуту закладу професійної освіти, залучати кошти із джерел, не заборонених законодавством;

проводити профорієнтаційну роботу для сприяння трудовому і професійному самовизначенню молоді та інших категорій населення;

утворювати структурні підрозділи, в тому числі відокремлені, філії, відділення, навчально-виробничі майстерні, підприємства, цехи, дільниці і господарства, бази виробничої практики та полігони з метою виконання основних завдань закладів освіти;

утворювати навчальні (навчально-дослідні) господарства з метою підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів для сільськогосподарського виробництва;

утворювати інші підрозділи, діяльність яких не заборонена законом.

2. Заклади професійної освіти зобов'язані:

провадити якісну освітню діяльність у межах законодавства на засадах прозорості та публічності;

забезпечувати права осіб на здобуття професії, спеціальності відповідно до їх інтересів, здібностей та можливостей;

створювати належні умови для оцінювання якості змісту та/або результатів освітньої діяльності незалежними установами оцінювання та забезпечення якості професійної освіти;

утворювати об'єднання закладів професійної освіти за територіальною чи галузевою ознакою;

подавати в установленому порядку державну та відомчу статистичну звітність.

Стаття 24. Типи закладів професійної освіти

1. До закладів професійної освіти належать:

регіональний центр професійної освіти - багатопрофільний заклад професійної освіти, що здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації молодших спеціалістів та кваліфікованих робітників, професійне навчання незайнятого населення, в тому числі безробітних, працюючих робітників за стандартами професійної освіти, власними програмами, а також програмами професійного і профільного навчання учнів старшої школи (з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти);

професійний коледж - заклад професійної освіти, що реалізує стандарт професійної освіти для різнорівневої підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації молодших спеціалістів та кваліфікованих робітників, професійне навчання незайнятого населення, в тому числі безробітних, а також власні освітні програми та програми професійного і профільного навчання учнів старшої школи (з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти);

професійний ліцей - заклад професійної освіти, що реалізує стандарт професійної освіти для різнорівневої підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників, здійснює професійне навчання незайнятого населення, в тому числі безробітних, а також програми професійного і профільного навчання учнів старшої школи (з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти);

центр професійної підготовки - заклад професійної освіти, що може утворюватись як юридична особа або без такого статусу (у складі підприємств, установ, організацій) і реалізує стандарт професійної освіти для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кваліфікованих робітників, здійснює професійне навчання незайнятого населення, в тому числі безробітних, та/або власні освітні програми.

2. У системі професійної освіти можуть діяти інші типи закладів освіти (у тому числі заклади професійної освіти із специфічними умовами навчання), що забезпечують відбір та підготовку (спортивну, військову, тощо) обдарованої молоді, створюють умови для розвитку її індивідуальних, творчих спортивних здібностей, реалізують стандарт професійної освіти на певному освітньо-професійному рівні та отримали ліцензію на освітню діяльність закладів освіти.

Стаття 25. Наглядова рада закладу професійної освіти

1. У закладі професійної освіти утворюється наглядова рада для визначення та координації основних напрямів діяльності закладу професійної освіти, додержання мети його утворення, нагляду за управлінням переданим йому майном.

2. Наглядова рада закладу професійної освіти сприяє виконанню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу професійної освіти із суб'єктами господарської діяльності (роботодавцями, їх об'єднаннями, професійними спілками, іншими стейкхолдерами), з державними органами та органами місцевого самоврядування, громадськістю, суспільно-політичними організаціями в інтересах розвитку та підвищення якості освітньої діяльності і конкурентоспроможності закладу професійної освіти, здійснює громадський контроль за його діяльністю.

3. Члени наглядової ради можуть брати участь у роботі органів громадського самоврядування закладу професійної освіти з правом дорадчого голосу, зокрема у вирішенні організаційних, кадрових, господарських і фінансових питань діяльності.

4. Наглядова рада має право вносити вищому колегіальному органу громадського самоврядування закладу професійної освіти подання про відкликання з посади керівника закладу професійної освіти з підстав, передбачених законодавством, статутом чи контрактом.

5. Порядок формування наглядової ради, строк дії її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються статутом закладу професійної освіти.

6. До складу наглядової ради не можуть входити працівники закладу професійної освіти.

Стаття 26. Керівник закладу професійної освіти

1. Безпосереднє управління діяльністю закладу професійної освіти здійснює його керівник (директор, начальник тощо), який призначається на посаду засновником за результатами конкурсу.

Кандидат на посаду керівника закладу професійної освіти повинен вільно володіти державною мовою, мати повну вищу педагогічну освіту (магістр, спеціаліст) або повну вищу освіту відповідного професійного спрямування, стаж роботи на керівних посадах у закладах освіти або на підприємствах, установах, організаціях, закладах відповідного галузевого спрямування не менше трьох років. Кандидат на посаду керівника закладу професійної освіти державної чи комунальної форми власності має бути громадянином України.

2. Права, повноваження, обов'язки і відповідальність керівника закладу професійної освіти визначаються законодавством, статутом закладу професійної освіти та контрактом, що укладається із засновником або органом управління, у підпорядкуванні якого перебуває заклад професійної освіти.

3. Керівник закладу професійної освіти в межах наданих йому повноважень:

організовує освітній процес;

забезпечує створення необхідних умов для професійної підготовки;

діє без довіреності від імені закладу професійної освіти в межах, установлених законом і статутом закладу професійної освіти;

представляє заклад професійної освіти в державних та інших органах, органах місцевого самоврядування, а також у відносинах з підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами;

є розпорядником майна і коштів закладу професійної освіти;

розробляє та погоджує з наглядовою радою основні напрями діяльності закладу професійної освіти, плани їх виконання;

звітує про результати діяльності закладу професійної освіти перед наглядовою радою, засновником і трудовим колективом, органом управління, у підпорядкуванні якого перебуває заклад професійної освіти;

видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання працівниками і структурними підрозділами закладу професійної освіти, в межах, установлених законом і статутом закладу професійної освіти;

призначає на посади та звільняє з посад працівників, визначає їх функціональні обов'язки в межах, установлених законодавством про працю;

створює необхідні умови для творчої діяльності педагогічних працівників, студентів, курсантів, слухачів, провадження і розвитку інноваційної діяльності, проведення дослідно-експериментальної роботи;

забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку в діяльності закладу професійної освіти;

здійснює організацію внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності закладу професійної освіти;

здійснює контроль за якістю освітньої діяльності, роботи педагогічних та інших працівників, організацією навчального процесу;

сприяє роботі органів громадського самоврядування закладу професійної освіти, студентського самоврядування та профспілкових організацій;

забезпечує виконання рішень засновника закладу професійної освіти або органу управління, у підпорядкуванні якого перебуває заклад професійної освіти, а також враховує рекомендації наглядової ради та органів громадського самоврядування закладу професійної освіти;

установлює премії, доплати, надбавки до посадових окладів і ставок заробітної плати працівників закладу освіти за конкретні результати праці;

затверджує в межах наявного фонду заробітної плати штатний розпис і чисельність працівників закладу;

приймає рішення про прийом на навчання до закладу професійної освіти на конкурсній основі; про відрахування, переривання навчання, поновлення та переведення осіб, які навчаються у закладі професійної освіти.

4. Керівник закладу професійної освіти несе персональну відповідальність за провадження і результати освітньої та фінансово-господарської діяльності у закладі професійної освіти, стан і збереження будівель та іншого майна, дотримання вимог законодавства у діяльності закладу.

5. Керівник закладу професійної освіти проходить атестацію в установленому порядку.

6. Статутом закладу професійної освіти до компетенції керівника закладу професійної освіти може бути віднесено вирішення інших питань діяльності закладу професійної освіти.

7. Засновники та/або органи управління професійною освітою можуть делегувати директорові закладу професійної освіти інші повноваження.

8. Засновник або орган управління, у підпорядкуванні якого перебуває заклад професійної освіти або уповноважений ним орган (особа), зобов'язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника закладу професійної освіти не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку її контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника закладу професійної освіти конкурс оголошується протягом місяця з дня утворення вакансії.

Засновник або орган управління, у підпорядкуванні якого перебуває заклад професійної освіти або уповноважений ним орган (особа), протягом місяця з дня оголошення конкурсу на посаду керівника закладу професійної освіти приймає пропозиції щодо претендентів на посаду керівника закладу професійної освіти і протягом 10 днів з дня завершення строку подання відповідних пропозицій вносить кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до закладу професійної освіти для проведення рейтингового голосування.

Керівник закладу професійної освіти призначається строком на п'ять років.

9. Керівник закладу професійної освіти може бути звільнений з посади засновником або органом управління, у підпорядкуванні якого перебуває заклад професійної освіти, на підставах, визначених законодавством про працю, а також за порушення статуту закладу професійної освіти та невиконання умов контракту.

10. Засновник або орган управління, у підпорядкуванні якого перебуває новоутворений заклад професійної освіти, призначає виконуючого обов'язки керівника такого закладу на строк до завершення конкурсу на заміщення посади керівника закладу професійної освіти, але не більше ніж на один рік.

Стаття 27. Громадське самоврядування у закладі професійної освіти

1. Громадське самоврядування у закладі професійної освіти здійснюється особами, які працюють і навчаються у закладі професійної освіти, безпосередньо та через виборні органи громадського самоврядування. Особи, які працюють і навчаються у закладі професійної освіти, мають рівні права на участь у громадському самоврядуванні.

2. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування є загальні збори (конференція) трудового колективу закладу професійної освіти, які вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виробничої, навчально-виховної, навчально-методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності, надають рекомендації щодо кандидатур на посаду керівника закладу професійної освіти.

3. У закладі професійної освіти можуть діяти такі органи громадського самоврядування, як загальні збори (конференція) колективу закладу професійної освіти, громадські професійні об'єднання, профспілкові організації, студентське самоврядування, батьківський комітет тощо.

4. У своїй діяльності органи громадського самоврядування керуються положеннями про них, статутом закладу професійної освіти та національним законодавством.

5. Органи громадського самоврядування діють на принципах:

добровільності, колегіальності, відкритості;

виборності та звітності представницьких (виборних та вищих) органів громадського самоврядування;

рівності права осіб, які працюють і навчаються, на участь у громадському самоврядуванні.

6. Рішення загальних зборів (конференції) трудового колективу закладу професійної освіти мають рекомендаційний характер.

7. Керівник закладу професійної освіти сприяє створенню умов для діяльності органів громадського самоврядування.

Розділ V
ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 28. Прийом на навчання до закладів професійної освіти

1. Прийом осіб на навчання до закладу професійної освіти незалежно від форми власності здійснюється на конкурсній основі відповідно до правил прийому, що розробляються закладами професійної освіти згідно з типовими умовами прийому, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

2. Категорії осіб, які мають право вступати до закладів професійної освіти поза конкурсом, визначаються законом.

3. Прийом осіб на навчання за програмами перепідготовки або підвищення кваліфікації здійснюється за результатами вхідного контролю знань, умінь та навичок у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Стаття 29. Освітній процес у закладах професійної освіти

1. Освітній процес охоплює навчання, формування і саморозвиток особистості.

2. Освітній процес у закладах професійної освіти є системою організаційних, науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на виконання освітніх програм відповідних освітньо-професійних рівнів та ступенів професійної освіти.

3. Професійно-теоретична, загальнопрофесійна та професійно-практична підготовка студентів, курсантів, слухачів здійснюється на базі закладів професійної освіти, а також на підприємствах, в установах, організаціях, закладах.

4. Дуальна форма професійної освіти передбачає поєднання навчання осіб у закладах професійної освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття професійної кваліфікації на основі відповідних договорів.

5. Підприємства, установи, організації та заклади забезпечують проходження студентами, курсантами, слухачами професійно-практичної підготовки на підставі відповідних договорів, укладених із закладами професійної освіти, і відповідають за створення належних умов проходження професійно-практичної підготовки, дотримання вимог охорони праці і виробничої санітарії.

6. Професійно-практична підготовка студентів, курсантів, слухачів на підприємствах, в установах та/або організаціях, закладах здійснюється під керівництвом майстрів виробничого навчання закладу професійної освіти та/або наставників. Кандидатури наставників визначаються роботодавцем разом із закладом професійної освіти. Умови оплати праці за наставництво визначаються Кабінетом Міністрів України.

7. Професійно-практична підготовка студентів, курсантів, слухачів може здійснюватися у поєднанні з виготовленням продукції, виконанням робіт, наданням послуг.

8. Заклади професійної освіти, підприємства, установи та організації здійснюють оплату праці студентів, курсантів, слухачів за виконану під час професійно-практичної підготовки роботу, надання послуг, виготовлення, переробку та реалізацію продукції тощо.

9. Типовий порядок організації освітнього процесу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

10. Заклади професійної освіти під час навчального процесу здійснюють поточний, проміжний та вихідний контроль успішності студентів, курсантів, слухачів щодо засвоєних ними знань, умінь та навичок.

11. Вихідний контроль здійснюється у формі кваліфікаційної атестації.

12. Порядок проведення кваліфікаційної атестації, а також порядок і вимоги щодо формування кваліфікаційної комісії затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Стаття 30. Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах професійної освіти

1. Студенти, курсанти, слухачі можуть бути відраховані із закладу професійної освіти:

у зв'язку із завершенням навчання за відповідною освітньою програмою;

за власним бажанням;

за невиконання навчального плану;

за порушення вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу професійної освіти, умов контракту;

в інших передбачених законодавством випадках.

2. Студенти, курсанти можуть переривати навчання у зв'язку з обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану (за станом здоров'я, призовом на строкову військову службу, у разі втрати права на відстрочку від неї, навчання чи стажування в закладах освіти, на підприємствах, в установах, організаціях іноземних держав, несплати за навчання тощо). Студентам, курсантам, які перервали навчання у закладах професійної освіти, надається академічна відпустка, але не більше ніж на один календарний рік, якщо інше не встановлено законом.

3. Особи, відраховані із закладів професійної освіти, мають право на поновлення за профілем підготовки та відповідним рівнем в межах ліцензованого обсягу закладу професійної освіти на попередніх умовах навчання.

4. У разі відрахування із закладу професійної освіти студент, курсант може бути атестований за досягнутим рівнем знань, умінь та навичок, набутої кваліфікації.

5. Особам, які відраховані із закладу професійної освіти до завершення навчання за освітньою програмою та не підтвердили кваліфікацію, отриману на нижчому освітньо-кваліфікаційному рівні, видається відповідна довідка.

6. Особи, які навчаються у закладах професійної освіти, можуть бути переведені:

з одного закладу професійної освіти до іншого;

з одного напряму професійної підготовки на інший в межах професій, що споріднені за професійними завданнями та обов'язками.

7. Особи, які з певних причин не завершили повний курс програми професійної підготовки, мають право на продовження навчання у будь-якому закладі професійної освіти за відповідними освітніми програмами.

8. Правила відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення студентів, курсантів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Розділ VI
ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Стаття 31. Стандарти професійної освіти

1. Стандарт професійної освіти є сукупністю державних вимог до змісту та результатів навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем у межах професії, спеціальності.

2. Стандарти професійної освіти розробляються на основі відповідних кваліфікаційних характеристик або професійних стандартів (за наявності) з урахуванням необхідності створення умов для осіб з особливими освітніми потребами і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та об'єднаннями організацій роботодавців.

3. Стандарти професійної освіти розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для оцінювання якості професійної освіти з професії, спеціальності, за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями та освітньо-професійними ступенями, а також результативності освітньої діяльності закладів професійної освіти.

4. Основним компонентом стандарту професійної освіти є освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника закладу професійної освіти, що визначає вимоги до його компетентності на відповідному освітньо-кваліфікаційному рівні, специфічні вимоги до вступників (за наявності) або типу закладу освіти.

5. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника закладу професійної освіти розробляється за кожною професією, спеціальністю, базується на вимогах до відповідної кваліфікаційної характеристики або професійного стандарту (за наявності), сучасних технологій виробництва та сфери послуг і включає професійні загальні компетенції.

6. З метою реалізації принципу єдності і наступності професійної освіти та навчання упродовж життя програми професійної освіти за ступенем "кваліфікований робітник" інтегруються з відповідними навчальними програмами підготовки за ступенем професійної освіти "молодший спеціаліст", а програми професійної освіти за ступенем "молодший спеціаліст" можуть інтегруватися з відповідними програмами підготовки фахівців вищої освіти.

Стаття 32. Навчальні плани і навчальні програми

1. Навчальний процес у закладах професійної освіти здійснюється відповідно до навчальних планів і навчальних програм, що є складовими частинами освітніх програм.

2. Типова навчальна програма є документом рекомендаційного характеру, розробленим та затвердженим спеціально уповноваженим органом, що може використовуватися закладами професійної освіти під час складення робочих навчальних програм. Типова навчальна програма містить рекомендований обсяг знань, умінь, навичок для формування професійних компетентностей.

3. Типовий навчальний план підготовки у закладі професійної освіти є документом рекомендаційного характеру, розробленим та затвердженим спеціально уповноваженим органом, що може використовуватися закладами професійної освіти під час складення робочих навчальних планів. Типовий навчальний план містить рекомендований перелік видів підготовки, навчальних предметів, обсяг навчального часу та плановий рівень кваліфікації випускника.

4. Робочі навчальні плани і робочі навчальні програми професійної освіти у конкретному закладі професійної освіти, на підприємстві, в установі, організації, що здійснюють професійне навчання на виробництві, розробляються на підставі стандартів професійної освіти, типових та/або авторських навчальних планів і навчальних програм, які погоджуються і затверджуються в установленому порядку.

5. Зміст професійної освіти періодично, але не рідше ніж один раз на три роки, оновлюється відповідно до змін, що відбуваються у сфері виробництва, торгівлі, послуг.

Стаття 33. Професійний стандарт

1. Професійним стандартом є затверджені в установленому порядку вимоги до кваліфікації працівників, їх компетентностей, що визначаються роботодавцями. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями національної і галузевих рамок кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками.

2. Порядок розроблення, затвердження та внесення змін до професійних стандартів визначається спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розділ VII
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Стаття 34. Внутрішня і зовнішня системи забезпечення якості професійної освіти

1. Внутрішня система забезпечення якості професійної освіти передбачає оновлення змісту, модернізацію матеріально-технічної бази, відповідний якісний склад педагогічних працівників, ефективну організацію навчального процесу. Формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює керівник закладу професійної освіти.

2. Зовнішня система забезпечення якості професійної освіти передбачає наявність стандартів, створення засновниками належних фінансових та матеріально-технічних умов, ліцензування освітньої діяльності, акредитацію освітніх програм, інспектування, оцінювання незалежними установами якості професійної освіти.

Стаття 35. Ліцензування освітньої діяльності закладів професійної освіти

1. Освітня діяльність закладів професійної освіти провадиться на підставі ліцензій, які видаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

2. Ліцензії можуть бути анульовані з підстав, передбачених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

3. Інформація про видачу та анулювання ліцензії вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Стаття 36. Акредитація освітньої програми

1. Акредитація освітньої програми є процедурою підтвердження спроможності закладу професійної освіти, що має відповідну ліцензію на освітню діяльність за відповідним напрямом (групою професій чи спеціальностей), здійснювати професійну освіту та видавати випускникам документи державного зразка про здобуття професійної освіти.

2. Порядок акредитації освітньої програми затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

3. Рішення про акредитацію освітньої програми приймається на підставі висновку акредитаційної експертизи, що підтверджується відповідним сертифікатом. Інформація про видачу сертифіката про акредитацію вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

4. Сертифікат про акредитацію вперше видається за кожною акредитованою освітньою програмою строком на п'ять років, а під час другої та наступних акредитацій - строком на десять років. Інформація про видачу сертифіката вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

5. Зразок сертифіката про акредитацію, порядок його оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та обліку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

6. Підставами для переоформлення сертифіката про акредитацію є:

1) зміна найменування чи місцезнаходження закладу професійної освіти;

2) реорганізація юридичних осіб, що мають сертифікати про акредитацію, шляхом злиття або приєднання однієї юридичної особи до іншої;

3) ліквідація або реорганізація, а також зміна найменування (місцезнаходження) структурного, відокремленого підрозділу юридичної особи, якій видано сертифікат, яка провадить освітню діяльність за відповідною спеціальністю, освітньо-професійним рівнем.

Стаття 37. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості професійної освіти

1. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості професійної освіти є недержавними організаціями (установа, агенція, бюро тощо), акредитованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, які здійснюють оцінювання змісту та/або результатів освітньої діяльності закладів професійної освіти з метою підготовки рекомендацій і надання допомоги закладам професійної освіти в забезпеченні якості професійної освіти та подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, під час проведення ліцензування закладів професійної освіти.

2. Участь закладу професійної освіти у проведенні процедури оцінювання освітньої програми незалежною установою оцінювання та забезпечення якості професійної освіти є добровільною.

3. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості професійної освіти видають закладам професійної освіти сертифікати про оцінку змісту та/або результатів освітньої діяльності.

Розділ VIII
УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 38. Категорії учасників освітнього процесу

1. Учасниками освітнього процесу у закладах професійної освіти є:

особи, які здобувають професійну освіту;

педагогічні працівники;

інші працівники закладів професійної освіти;

наставники на виробничих та інших підприємствах, в установах, організаціях, закладах (особи, які за основним місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях, закладах поєднують виконання своїх посадових обов'язків із професійно-практичною підготовкою студентів, курсантів, слухачів для набуття ними професійних компетентностей, а також оцінюють її якість).

2. До освітнього процесу можуть залучатися фахівці підприємств, установ, організацій та закладів, військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, фахівці-практики, а також стейкхолдери професійної освіти чи їх представники.

Стаття 39. Особи, які навчаються у закладах професійної освіти

1. Особи, які здобувають професійну освіту за певним ступенем професійної освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні, професією, спеціальністю, є студентами, курсантами, слухачами.

2. Студентом є особа, зарахована до закладу професійної освіти на навчання за програмами професійної освіти для здобуття ступеня професійної освіти та певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

3. Курсантом є особа, зарахована до військового чи прирівняного до нього закладу професійної освіти із специфічними умовами навчання за програмами військово-професійної або професійної освіти та якій рішенням кваліфікаційної комісії присвоєно спеціальне військове звання рядового, сержантського, старшинського чи молодшого начальницького складу.

4. Слухачем є особа, зарахована до закладу професійної освіти, підприємства, організації, установи на навчання за програмами короткострокового професійного навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації.

Стаття 40. Права осіб, які здобувають професійну освіту

1. Студенти, курсанти, слухачі мають право на:

належні безпечні умови навчання за обраною професією, спеціальністю;

належний рівень медичного обслуговування;

отримання стипендій (для осіб, які навчаються за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів);

заохочення, передбачені статутом закладу професійної освіти;

навчання професії, спеціальності за індивідуальним навчальним планом;

внесення пропозицій щодо умов і розміру плати за контрактною формою навчання;

трудову діяльність у позанавчальний час;

пільговий проїзд у транспорті (для осіб, які навчаються за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів) у порядку, визначеному законодавством;

участь у студентському самоврядуванні;

користування навчально-виробничою, культурно-спортивною, побутовою, оздоровчою базами закладу професійної освіти у порядку, передбаченому статутом такого закладу;

щотижневий відпочинок і канікули протягом навчального року та після його закінчення;

участь у громадських об'єднаннях;

участь у діяльності органів громадського самоврядування закладу професійної освіти;

отримання студентського квитка, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти;

самостійне працевлаштування після завершення навчання.

2. За досягнення високих результатів у навчанні та оволодінні професією, спеціальністю, активну участь у виробничій діяльності та за інші досягнення до студентів, курсантів, слухачів можуть застосовуватися різні форми заохочення, передбачені статутом закладу професійної освіти.

3. Призначення стипендії студентам, курсантам, слухачам закладів професійної освіти та її розмір залежать від їх успішності, визначеної за результатами проміжного контролю. Порядок призначення стипендії студентам, курсантам, слухачам закладів професійної освіти визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Розмір мінімальної стипендії (грошового забезпечення) для студентів, курсантів, слухачів закладів професійної освіти визначається Кабінетом Міністрів України.

5. Курсанти, що зараховані до військового чи прирівняного до нього закладу професійної освіти із специфічними умовами навчання за програмами військово-професійної або професійної освіти, забезпечуються харчуванням та обмундируванням.

6. Особи, що здобувають професійну освіту, мають інші гарантовані Конституцією та законами України права.

Стаття 41. Обов'язки осіб, які здобувають професійну освіту

1. Студенти, курсанти, слухачі зобов'язані:

дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу професійної освіти;

дотримуватися умов укладених контрактів, на підставі яких здійснюється їх професійне навчання;

виконувати графік навчального процесу, вимоги навчального плану, порядок проходження професійно-практичної підготовки;

виконувати (у тому числі під час проходження виробничої практики) вимоги до охорони праці та безпеки життєдіяльності, передбачені відповідними правилами та інструкціями, нести особисту відповідальність за їх порушення;

дотримуватися етичних норм і правил поведінки;

дбайливо ставитись до обладнання, засобів навчання, інвентарю, що використовуються в навчальному процесі.

2. За невиконання обов'язків і систематичне порушення статуту, правил внутрішнього розпорядку закладу професійної освіти, незадовільну успішність до студента, курсанта, слухача можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження, догана, зменшення або позбавлення стипендіального забезпечення, відрахування із закладу професійної освіти.

3. На осіб, які здобувають професійну освіту, покладається відповідальність за шкоду, заподіяну під час навчання у закладі професійної освіти, яка відшкодовується ними особисто або за рахунок їх батьків чи осіб, які їх замінюють, відповідно до законодавства.

Стаття 42. Педагогічні працівники

1. Педагогічними працівниками є особи, які провадять навчальну, навчально-виховну, навчально-виробничу, творчу, методичну, експериментальну та організаційну діяльність у закладах професійної освіти.

2. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають відповідну вищу, професійну або професійно-педагогічну освіту, моральні якості і психофізичний стан яких відповідають вимогам щодо виконання ними обов'язків педагогічного працівника.

3. До педагогічних працівників закладів професійної освіти та установ професійної освіти належать викладачі, старші викладачі, старші викладачі-методисти, викладачі-методисти, педагоги професійного навчання, начальники циклів, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, методисти, старші психологи, психологи, практичні психологи, соціальні педагоги, вихователі, керівники фізичного виховання, спеціалісти закладу, концертмейстри, тренери відповідних видів спорту, керівники закладів професійної освіти, науково-методичних та навчально-методичних установ, їх перші заступники та заступники, інші працівники, військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, діяльність яких пов'язана з організацією і забезпеченням навчально-виховного процесу, здійсненням військово-професійної, професійної підготовки та військово-патріотичного виховання. Повний перелік посад педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Вимоги до педагогічних працівників визначаються кваліфікаційними характеристиками, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

5. Педагогічні працівники призначаються на посаду керівником закладу професійної освіти на умовах трудового договору (контракту).

6. Педагогічну діяльність можуть провадити особи, які пройшли процедуру зовнішнього незалежного підтвердження кваліфікації (сертифікації) в установленому порядку.

7. Незалежне підтвердження кваліфікації (сертифікація) педагогічних працівників здійснюється на базі органів підтвердження кваліфікації (сертифікації) - закладів та установ освіти і спрямоване на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за результатами якого визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

8. Основними завданнями підтвердження кваліфікації (сертифікації) педагогічних працівників є:

підвищення якості професійної освіти;

підтвердження права на провадження педагогічної діяльності педагогічними працівниками та визначення рівня їх кваліфікації;

стимулювання цілеспрямованого, безперервного підвищення рівня кваліфікації педагогічних працівників, їх методологічної культури, особистісного професійного зростання, використання ними сучасних педагогічних технологій.

9. Порядок і періодичність проведення зовнішнього незалежного підтвердження кваліфікації (атестації) закладів та установ освіти, вимоги до органів підтвердження кваліфікації (сертифікації), а також критерії відповідності педагогічних працівників вимогам щодо провадження ними педагогічної діяльності встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

10. Педагогічні працівники зобов'язані підвищувати кваліфікацію у встановленому порядку не рідше, ніж один раз на п'ять років.

11. До результатів підвищення кваліфікації зараховуються сертифікати, отримані за підсумками участі у семінарах, практикумах, курсах, тренінгах тощо.

12. Заклад професійної освіти забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників із збереженням середньої заробітної плати.

13. Результати підвищення кваліфікації враховуються під час укладення трудового договору (контракту) з педагогічними працівниками, а також під час підтвердження їх кваліфікації (сертифікації).

Стаття 43. Робочий час педагогічних працівників

1. Робочий час педагогічних працівників установлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку закладу професійної освіти.

2. Граничні обсяги навчального навантаження та позаурочної навчально-методичної, організаційної та виховної роботи у закладах професійної освіти визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

3. Робочий час педагогічних працівників складається з навчальної, методичної, виховної, організаційної роботи та інших трудових обов'язків протягом навчального року.

4. Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством. Залучення педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їх згодою або у випадках, передбачених законодавством.

5. Позаурочна, навчально-методична, організаційна та виховна робота педагогічних працівників є складовою системи навчальної роботи, умови оплати якої визначаються Кабінетом Міністрів України.

6. Робочий час інших працівників професійного навчального закладу встановлюється відповідно до законодавства залежно від режиму роботи такого закладу.

Стаття 44. Права, обов'язки та соціальні гарантії працівників у сфері професійної освіти

1. Права, обов'язки та соціальні гарантії педагогічних працівників визначаються Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2. На працівників навчально-виробничих, виробничих підрозділів, дослідних навчальних господарств закладів професійної освіти поширюються пільги, що надаються згідно із законодавством працівникам відповідних виробництв.

3. Педагогічні працівники закладу професійної освіти мають право на:

належні умови для виконання педагогічної роботи;

захист професійної честі та гідності;

участь в обговоренні та вирішенні питань, що стосуються діяльності закладу професійної освіти;

вибір форм, методів та засобів навчання, що забезпечують високу якість навчального процесу;

розроблення авторських програм, вибір педагогічних технологій під час викладання предмету;

заохочення, передбачені статутом закладу професійної освіти;

користування бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, спортивних, культурно-освітніх підрозділів закладу професійної освіти;

самостійне обрання форми і місця підвищення кваліфікації, стажування у разі потреби на підприємствах, в установах, організаціях за напрямом своєї педагогічної діяльності;

пенсійне забезпечення в установленому законодавством порядку.

4. Законодавством, колективними договорами і організаційно-розпорядчими документами закладів професійної освіти можуть бути передбачені інші права, види заохочення та соціальні гарантії педагогічних працівників.

5. Педагогічні працівники закладу професійної освіти зобов'язані:

дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу професійної освіти;

дотримуватися умов укладених з ними трудових договорів (контрактів);

підвищувати професійно-педагогічний рівень і майстерність;

належно виконувати свої посадові обов'язки;

періодично проходити зовнішнє незалежне підтвердження кваліфікації;

дотримуватися правил охорони праці і безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, забезпечувати їх належне виконання студентами, курсантами, слухачами під час навчальної та позаурочної діяльності;

дотримуватися норм педагогічної етики, ставитися з повагою до інших осіб, які беруть участь в освітньому процесі;

дбайливо ставитись до обладнання, інвентарю, засобів навчання, що використовуються в навчальному процесі.

6. Інші обов'язки педагогічних працівників можуть установлюватися законодавством, а також статутами закладів професійної освіти.

Розділ IX
КОНТРОЛЬ (НАГЛЯД) У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Стаття 45. Здійснення контролю (нагляду) у сфері професійної освіти

1. У сфері професійної освіти здійснюється державний контроль (нагляд) та громадський контроль за діяльністю закладів професійної освіти всіх видів, типів і форм підпорядкування, підприємств, установ та організацій, що здійснюють професійну освіту і навчання.

2. Державний контроль (нагляд) у сфері професійної освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, центральним органом виконавчої влади, що здійснює нагляд (контроль) у сфері освіти та місцевими органами виконавчої влади.

3. Планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

4. Громадський контроль у сфері професійної освіти здійснюється громадськими організаціями, які реалізують свої повноваження відповідно до законодавства, представниками роботодавців, іншими суб'єктами громадянського суспільства.

Розділ X ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Стаття 46. Фінансування професійної освіти

1. Заклади професійної освіти провадять фінансову діяльність відповідно до Закону України "Про освіту", цього Закону, а також інших нормативно-правових актів.

2. Громадяни можуть реалізовувати право на безкоштовне здобуття професійної освіти певного освітньо-професійного рівня за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, зокрема із застосуванням системи державного замовлення на підготовку кадрів із професійною освітою.

3. Джерелами фінансування професійної освіти є:

кошти державного або місцевих бюджетів;

кошти фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземних;

кредитна система фінансування професійної освіти;

інші не заборонені законодавством джерела.

4. Вибір способу оплати професійного навчання під час вступу до закладу професійної освіти здійснюється особою самостійно.

5. Державне фінансування професійної освіти за рахунок коштів державного або місцевого бюджету формується за ступенями професійної освіти, професіями та спеціальностями з урахуванням:

обсягу прогнозованої потреби у кадрах з професійною освітою на ринку праці;

необхідності підготовки кваліфікованих кадрів за пріоритетними напрямами відповідно до державних цільових програм.

6. Фінансування професійної підготовки кваліфікованих робітників у державних або комунальних професійних навчальних закладах здійснюється у межах обсягів державного замовлення за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

7. Кредитна система фінансування передбачає право здобувачів професійної освіти на одержання пільгових, безвідсоткових кредитів для оплати професійної освіти.

8. Порядок надання пільгових, безвідсоткових кредитів для оплати професійної освіти та їх погашення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

9. Оплата професійної освіти може здійснюватися за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, (у тому числі іноземних), міжнародних програм і організацій та інших не заборонених законодавством джерел.

10. Договори між особами, які отримують професійну освіту, замовниками кадрів, грантодавцями можуть передбачати спільну оплату професійного навчання, зокрема на умовах подальшого працевлаштування.

11. Комплектування студентів, курсантів, слухачів у навчальні групи для здобуття професії, спеціальності може здійснюватися за наявності фінансування навчання осіб з різних джерел.

Стаття 47. Джерела формування коштів і майна закладів професійної освіти

1. Джерелами формування коштів і майна закладів професійної освіти є:

освітня субвенція та державне фінансування;

капітальні вкладення і дотації з бюджетів у випадках, передбачених законодавством;

грошові та майнові внески засновників;

добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від юридичних або фізичних осіб;

кредити банків та інших кредиторів (для приватних закладів освіти);

кошти, які надходять за виробниче навчання і виробничу практику;

кошти від надання освітніх та інших послуг, не заборонених законодавством;

доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

кошти, які надходять у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань;

інші не заборонені законодавством джерела.

2. Не використані в поточному році бюджетні та позабюджетні кошти не можуть бути вилучені з рахунка закладу професійної освіти, крім передбачених законодавством випадків.

3. Заклади професійної освіти та особи, які здійснюють їх фінансування, користуються податковими, митними та іншими пільгами згідно із законодавством.

4. П'ятдесят відсотків заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику студентів, курсантів, слухачів професійних навчальних закладів може спрямовуватися на рахунок закладу професійної освіти для провадження його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, соціальний захист студентів, курсантів, слухачів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.

Стаття 48. Матеріально-технічна база і правовий режим майна закладів професійної освіти

1. Матеріально-технічна база закладів професійної освіти включає будівлі, споруди, землю, в тому числі сільськогосподарського призначення, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності, що перебувають на балансі закладу чи установи.

2. Майно державного закладу професійної освіти є державною власністю, комунального закладу - комунальною власністю.

3. Майно закріплюється за державним або комунальним закладом професійної освіти на праві господарського відання або оперативного управління і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди органу управління, у підпорядкуванні якого перебуває заклад професійної освіти, та наглядової ради закладу професійної освіти, крім передбачених законодавством випадків.

4. Заклади професійної освіти самостійно розпоряджаються грошовими надходженнями від господарської та іншої передбаченої законом та їх статутами діяльності.

5. Правовий режим майна закладів професійної освіти приватної форми власності визначається відповідно до законодавства.

6. Землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок, у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюються закладами професійної освіти відповідно до Земельного кодексу України.

7. Грошові надходження державних і комунальних закладів професійної освіти, отримані від надання освітніх та інших послуг, провадження інших видів діяльності відповідно до законодавства, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки установ державних банків. Зазначені доходи, а також відсотки, отримані від розміщення коштів закладу професійної освіти на вкладних (депозитних) рахунках в установах державних банків, включаються до кошторису закладу професійної освіти і можуть використовуватися для придбання майна та/або капітального будівництва, ремонту приміщень, поліпшення матеріально-технічного, навчально-виробничого, навчально-методичного забезпечення освітнього процесу, заохочення працівників та здобувачів професійної освіти в межах статутної діяльності закладу професійної освіти.

8. Заклади професійної освіти державної або комунальної форми власності, а також їх структурні підрозділи не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

9. У разі ліквідації закладів професійної освіти державної або комунальної форми власності їх кошти, майно (об'єкти, споруди, основні фонди) та кошти, одержані від його реалізації, використовуються для розвитку професійної освіти.

Стаття 49. Державно-приватне партнерство у сфері професійної освіти

1. У сфері професійної освіти може застосовуватися державно-приватне партнерство. Правовими засадами державно-приватного партнерства є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про державно-приватне партнерство", цей Закон, інші законодавчі акти, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Державно-приватне партнерство у сфері професійної освіти може передбачати:

утворення та/або спільне фінансування закладів професійної освіти, а також підприємств, установ, організацій, закладів, які надають професійну освіту;

утворення та/або спільне фінансування і розвиток баз професійно-практичної підготовки;

утворення та/або спільне фінансування та експлуатацію інноваційних підприємств (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) на базі наявних закладів професійної освіти;

розроблення і розвиток сучасних технологій професійного навчання, професійно-практичної підготовки;

запровадження спільних програм фінансування підготовки кадрів.

3. Фінансування державно-приватного партнерства у сфері професійної освіти здійснюється за рахунок:

фінансових ресурсів приватного партнера;

фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;

коштів державного та місцевих бюджетів;

інших не заборонених законодавством джерел.

Розділ XI
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 50. Міжнародне співробітництво у сфері професійної освіти

1. Держава сприяє міжнародному співробітництву, культурному обміну у сфері професійної освіти і здійснює заходи щодо розвитку та зміцнення взаємовигідного міжнародного співробітництва у сфері професійної освіти в рамках двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів і угод.

2. Основними напрямами міжнародного співробітництва є:

проходження професійно-практичної підготовки іноземних громадян в Україні;

організація здобуття професійної освіти, проходження професійно-практичної підготовки громадянами України за кордоном;

залучення коштів міжнародних фондів, установ, громадських організацій з метою розвитку закладів професійної освіти, баз професійно-практичної підготовки, впровадження сучасних засобів і методів навчання;

участь у програмах двостороннього та багатостороннього міждержавного обміну студентами та педагогами;

участь у міжнародних освітніх та наукових проектах;

організація і участь у міжнародних конференціях, семінарах, круглих столах та інших заходах;

розроблення спільних навчальних програм з іноземними навчальними закладами;

спільна видавнича діяльність.

3. Валютні, матеріальні надходження від зовнішньоекономічної діяльності використовуються закладами (установами) професійної освіти для забезпечення їх власної статутної діяльності згідно із законодавством.

Розділ XII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Стаття 51. Відповідальність за порушення вимог Закону України "Про професійну освіту"

1. Посадові особи і громадяни, винні в порушенні вимог Закону України "Про професійну освіту", несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Розділ XIII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року.

2. Установити, що:

1) до приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом термін "професійно-технічна освіта" прирівнюється до терміна "професійна освіта";

2) освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадиться закладами професійно-технічної освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про професійно-технічну освіту встановленого зразка - диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на навчання з метою здобуття професійно-технічної освіти освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста проводиться у 2015 році;

3) заклади професійної (професійно-технічної) освіти третього атестаційного рівня та вищої освіти I - II рівня акредитації, що провадять освітню діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, мають право починаючи з 2016 року проводити прийом на навчання з метою здобуття професійної освіти ступеня "молодший спеціаліст", отримавши нову ліцензію без обмеженого строку дії та без проходження нової процедури ліцензування. Заклади професійної (професійно-технічної) та вищої освіти I - II рівня акредитації, які не переоформили наявні ліцензії до закінчення строку їх дії, мають право отримати нову ліцензію в установленому законодавством порядку за умови підтвердження відповідності своєї освітньої діяльності вимогам стандартів професійної освіти (ліцензійним умовам);

4) заклади професійної (професійно-технічної) освіти третього атестаційного рівня та вищої освіти I - II рівня акредитації, які протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом прийняли рішення про їх об'єднання (злиття) в регіональний центр професійної освіти, професійний коледж, мають право на переоформлення ліцензії за спрощеною процедурою - без проведення ліцензійної експертизи та на основі об'єднання ліцензованих обсягів таких навчальних закладів. Керівники зазначених навчальних закладів мають право залишитися керівниками відповідних структурних підрозділів регіонального центру професійної освіти, професійного коледжу на строк дії їх контракту із збереженням рівня заробітної плати, який вони мали до моменту об'єднання навчальних закладів в одну юридичну особу. До приведення нормативно-правових актів з питань оплати праці, пенсійного та стипендіального забезпечення у відповідність з вимогами цього Закону умови оплати праці, пенсійного забезпечення педагогічних працівників, стипендіального забезпечення осіб, які навчаються, зберігаються для вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації, які прийняли рішення про об'єднання у регіональний центр професійної освіти, професійний коледж, на рівні вищого навчального закладу I - II рівня акредитації, а для професійно-технічних навчальних закладів, які прийняли рішення про об'єднання, - на рівні професійно-технічних навчальних закладів.

3. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про професійно-технічну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 32, ст. 215 із наступними змінами).

4. Внести до Закону України "Про вищу освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 37-38, ст. 2004) такі зміни:

1) у пункті 3 частини першої статті 28 слова "Коледж також має право здійснювати підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста." виключити;

2) у пункті 2 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення":

у підпунктах 1 і 3 цифри "2016" замінити цифрами "2015";

підпункт 5 викласти в такій редакції:

"5) вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, мають право починаючи з 2016 року продовжити освітню діяльність з підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра за умови отримання (наявності) ліцензії на підготовку молодшого бакалавра з відповідної спеціальності. Акредитація освітніх програм для підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра здійснюється на загальних засадах згідно із цим Законом;";

абзац перший підпункту 16 виключити.

5. Засновникам професійно-технічних і вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації привести до 1 січня 2018 року типи і статути навчальних закладів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос