Идет загрузка документа (45 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О временно оккупированных территориях

Проект закона Украины от 25.09.2015 № 3181
Дата рассмотрения: 25.09.2015 Карта проходжения проекта

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про тимчасово окуповані території

Керуючись положеннями Конституції України та законами України, з метою відновлення територіальної цілісності держави та ефективного контролю над тимчасово окупованими територіями, а також забезпечення миру, стабільності, безпеки і демократичного розвитку держави;

ґрунтуючись на дотриманні верховенства права, прав людини та громадянина;

спираючись на те, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом;

ставлячи за мету відвернення безпосередньої збройної агресії Російської Федерації та знешкодження незаконних терористичних організацій і груп, що підтримуються Російською Федерацією, на території Донецької та Луганської областей,

Верховна Рада України приймає цей Закон.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Мета Закону

1. Цей Закон встановлює особливий порядок захисту прав і свобод людини та громадянина, діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій на тимчасово окупованій території.

Стаття 2. Тимчасово окупована територія

1. Тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України належні до цих територій;

2) тимчасово окупована територія, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена Постановою Верховної Ради України "Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування";

3) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова та вздовж узбережжя Донецької області, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова і Донецької області та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

4) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 - 3 цієї частини.

Стаття 3. Правовий режим на тимчасово окупованій території

1. На тимчасово окупованій території поширюється особливий правовий режим, що включає обмеження вільного пересування, особливий порядок вчинення правочинів, здійснення господарської діяльності, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

2. Тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції України та законів України, які діють в частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 4. Незаконні органи, їх посадові та службові особи

1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їхні посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

2. Будь-які органи, їхні посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їхня діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не визначеному Конституцією та законами України.

3. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

4. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

5. Місцеві органи державної влади можуть взаємодіяти із незаконними органами, їх посадовими та службовими особами, створеними на території окремих районів, у порядку, встановленому частиною четвертою цієї статті, виключно за погодженням із Антитерористичним центром при Службі безпеки України.

Стаття 5. Діяльність органів державної влади на тимчасово окупованій території

1. У разі неможливості здійснювати діяльність на тимчасово окупованій території місце розташування державних органів, утворених відповідно до Конституції та законів України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Розділ II. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ

Стаття 6. Захист прав і свобод людини і громадянина, культурної спадщини на тимчасово окупованій території

1. Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.

2. Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території громадянства Російської Федерації чи громадянства інших держав не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.

3. Кабінет Міністрів України здійснює постійний моніторинг стану дотримання прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території за результатами якого оприлюднює та надає відповідну інформацію міжнародним організаціям у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина та вживає необхідних заходів.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює згідно із законом парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території.

4. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, юридичним та фізичним особам, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

5. Відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію, відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Стаття 7. Забезпечення реалізації прав громадян, які проживають на тимчасово окупованій території на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту

1. Здійснення виплат і надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації та/або незаконних органів, надання державних гарантій здійснюється в порядку, визначеному законом, в разі зміни постійного місця проживання таких осіб на іншу територію України.

2. Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території мають право на здобуття або продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету з наданням місць у гуртожитках на час навчання.

Громадяни України, визначені в абзаці першому цієї частини, мають право здобувати певний освітній рівень за рахунок бюджетних коштів у державних і комунальних закладах відповідно до умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів на відповідний рік, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах освіти і науки.

Стаття 8. Захист виборчих прав громадян України на тимчасово окупованій території

1. Під час проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму голосування громадян України на тимчасово окупованій території не організовується і не проводиться.

2. На тимчасово окупованій території місцевий референдум не проводиться.

2. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території створюються умови для вільного волевиявлення під час виборів Президента України, народних депутатів України та всеукраїнського референдуму на іншій території України.

3. Громадяни України, на тимчасово окупованій території мають право реалізувати своє право голосу на таких виборах або всеукраїнському референдумі шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців".

4. На тимчасово окупованій території вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів проводяться тільки з підстав та в порядку, передбаченому законом. За рішенням Верховної Ради України вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів на тимчасово окупованій території можуть не проводитись.

5. Органи ведення Державного реєстру виборців, утворені на тимчасово окупованій території ведення Державного реєстру виборців не здійснюють. Порядок доступу до записів про виборців, виборча адреса яких відноситься до території, на яку поширюються повноваження цих органів ведення Державного реєстру виборців, а також актуалізації цих записів встановлюються Центральною виборчою комісією.

Стаття 9. Право власності та правовий режим майна на тимчасово окупованій території

1. За державою Україна, територіальними громадами, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

2. За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу внутрішньо переміщеної особи чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території якщо воно набуте відповідно до законів України.

3. Набуття права власності на нерухоме майно дозволяється виключно шляхом спадкування за законом або за заповітом, якщо спадкоємець належить до будь-якої черги спадкування за законом.

4. Протягом дії цього Закону не дозволяється здійснення будь-яких правочинів з об'єктами власності, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території, якщо їх стороною є громадянин держави-агресора чи юридична особа, яка знаходиться у власності або перебуває під контролем держави-агресора чи юридичної особи такої держави та/або незаконних органів, їхніх посадових та службових осіб. Термін "контроль" вживається у значенні, визначеному пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

5. Будь-який правочин вчинений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Стаття 10. Забезпечення реалізації права на спадкування

1. У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупованих територіях, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

2. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

3. Спадкову справу належить реєструвати у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Порядок в'їзду осіб на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї

1. Громадяни України мають право на в'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в'їзду-виїзду за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. В'їзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповані території здійснюється за паспортним документом. В'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї дозволяється виключно з території України, що не є тимчасово окупованою.

Вимагання документів, не встановлених абзацом першим цієї частини, заборонено.

2. За рішенням Кабінету Міністрів України в'їзд на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї може бути обмежений за видом транспортних засобів, часом та/або днями перетину контрольних пунктів в'їзду-виїзду. Не може бути обмежено пішохідний вихід з тимчасово окупованої території.

3. Держава Україна не несе відповідальності за життя та здоров'я осіб, які в'їжджають на тимчасово окуповану територію, про що такі особи повідомляються перед в'їздом на тимчасово окуповану територію.

4. На фізичних осіб, які перетинають межі тимчасово окупованій території поширюється дія Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

5. На тимчасово окуповану територію заборонено політ цивільної авіації та в'їзд повнопривідних автомобілів підвищеної прохідності (позашляховиків), що не належать Збройним Силам України чи іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України.

Розділ III. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ

Стаття 12. Право на здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території

1. Суб'єкти господарювання мають право займатися господарською діяльністю на тимчасово окупованій території в порядку, встановленому законами України, та з урахуванням положень цього Закону.

2. На тимчасово окупованій території забороняється виготовлення підакцизних товарів та товарів, які мають військове призначення або подвійне використання, що визначено законом України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".

3. За рішенням Кабінету Міністрів України на тимчасово окуповану територію може бути тимчасово призупинено постачання паливно-енергетичних ресурсів та/або водопостачання або встановлено окремий графік постачання таких ресурсів.

Стаття 13. Особливості оподаткування суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність на тимчасово окупованій території

1. Суб'єкти господарювання під час здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території зобов'язані сплачувати податки, збори, єдиний внесок, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та інші обов'язкові платежі, встановлені законами України.

2. На час дії цього Закону місцеві податки, визначені статтею 10 Податкового кодексу України, на тимчасово окупованій території справляються на користь органів місцевого самоврядування територіальних громад Донецької, Луганської та Херсонської областей, що розташовані на території, на яку не поширюється дія цього Закону, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Платники податку на прибуток підприємств, які мають відокремлені підрозділи на тимчасово окупованій території, та платники зазначеного податку із місцезнаходженням на тимчасово окупованій території, які мають відокремлені підрозділи на іншій території України, не можуть сплачувати податок на прибуток підприємств на консолідованій основі

4. Сплата податків, зборів та інших платежів на користь Російської Федерації, незаконних органів, їх посадових та службових осіб, терористичних організацій і груп, а також їх фінансування в іншій формі, забороняється та тягне відповідальність, встановлену законом.

Стаття 14. Порядок вивезення вантажів (товарів) з тимчасово окупованої території

1. З тимчасово окупованій території дозволяється вивезення виключно товарів особливої виробничої необхідності.

2. До товарів особливої виробничої необхідності належать товари, що відповідають наступній вимозі: в разі припинення постачання яких виробничий цикл підприємств, розташованих на території України, що не є тимчасово окупованою, зупиниться не менше ніж на сім днів, а підприємств паливно-енергетичного комплексу і об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, - більше ніж на один день.

3. Суб'єкти господарювання, яким надано право вивезення товарів особливої виробничої необхідності, належать до санкціонованих суб'єктів господарювання. Санкціоновані суб'єкти господарювання повинні відповідати одній із наступних вимог:

1) належати до підприємств, розташованих на території України, що не є тимчасово окупованою, виробничий цикл яких зупиниться не менше ніж на сім днів в разі припинення постачання товарів особливої виробничої необхідності;

2) належати до підприємств паливно-енергетичного комплексу і об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, виробничий цикл яких зупиниться більше ніж на один день в разі припинення постачання товарів особливої виробничої необхідності.

Санкціонований суб'єкт господарювання повинен бути резидентом України.

4. Порядок вивезення вантажів (товарів) з тимчасово окупованої території, перелік товарів особливої виробничої необхідності і санкціонованих суб'єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України.

5. За порушення порядку вивезення вантажів (товарів) з тимчасово окупованій території суб'єкт господарювання позбавляється права вивезення вантажів (товарів) з тимчасово окупованій території та притягується до відповідальності, встановленої законом.

6. Положення цієї статті не застосовується до особистих речей громадян, перелік яких закріплений у статті 370 Митного кодексу України.

7. За рішенням Кабінету Міністрів України вивезення вантажів (товарів) з тимчасово окупованій території може бути обмежено за видом транспортних засобів, часом та/або днями перетину контрольних пунктів в'їзду-виїзду, якщо такі обмеження не призведуть до наслідків, передбачених частиною другою цієї статті. Таке рішення не може призводити до порушення норм Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", іншого антимонопольного законодавства України.

Стаття 15. Порядок ввезення вантажів (товарів) на територію, на яку поширюється дія цього Закону

1. На тимчасово окуповану територію дозволяється ввозити виключно наступні вантажі (товари):

1) вантажі гуманітарної допомоги;

2) продукти харчування;

3) товари народного споживання;

4) вантажі (товари), необхідні для виготовлення товарів особливої виробничої необхідності, що вивозяться із тимчасово окупованій території, на територію України, на яку не поширюється дія цього Закону.

2. Перелік донорів та отримувачів, яким надано право ввозити гуманітарну допомогу на тимчасово окуповану територію затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Перелік вантажів (товарів), визначених у пунктах 2 - 4, затверджується Кабінетом Міністрів України.

4. Вантажі (товари), визначені частиною першою цієї статті, переміщуються на тимчасово окуповану територію та передаються відповідним отримувачам або реалізовуються виключно під контролем спеціально делегованих представників Організації з безпеки та співробітництва в Європі або за участю Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

5. Забороняється ввезення вантажів (товарів) на тимчасово окуповану територію з метою їх використання незаконними органами, їх посадовими та службовими особами, терористичними організаціями і групами.

6. За порушення порядку ввезення вантажів (товарів) на тимчасово окуповану територію суб'єкт господарювання позбавляється права ввозити вантажі (товари) на тимчасово окуповану територію та притягується до відповідальності, встановленої законом.

7. Положення цієї статті не застосовується до особистих речей громадян, перелік яких закріплений у статті 370 Митного кодексу України.

8. За рішенням Кабінету Міністрів України ввезення вантажів (товарів) на тимчасово окуповану територію може бути обмежено за видом транспортних засобів, часом та/або днями перетину контрольних пунктів в'їзду-виїзду. Таке рішення не може призводити до порушення норм Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", іншого антимонопольного законодавства України у частині, що поширюється на покупців таких товарів (робіт, послуг) на іншій території України.

Стаття 16. Рішення Кабінету Міністрів України про затвердження переліку товарів особливої виробничої необхідності і санкціонованих суб'єктів господарювання

1. Рішення Кабінету Міністрів України про затвердження переліку товарів особливої виробничої необхідності і санкціонованих суб'єктів господарювання повинно містити:

1) повний перелік товарів особливої виробничої необхідності із зазначенням відповідного коду товару в УКТЗЕД;

2) повний перелік санкціонованих суб'єктів господарювання із зазначенням повного найменування та ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

3) повний перелік товарів особливої виробничої необхідності, який дозволено вивозити суб'єкту господарюванню, щодо кожного суб'єкта господарювання окремо;

4) повний перелік контрагентів, яким суб'єкт господарювання зобов'язаний передати товари особливої виробничої необхідності (у тому числі після їх переробки), або за відсутності господарського-договірного зобов'язання кінцева мета використання товару особливої виробничої необхідності (переробка для власного використання, знищення тощо) - щодо кожного суб'єкта господарювання окремо.

2. Рішення Кабінету Міністрів України про затвердження переліку товарів особливої виробничої необхідності і санкціонованих суб'єктів господарювання оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не пізніше наступного дня з дня його прийняття.

Стаття 17. Рішення Кабінету Міністрів України про затвердження переліку товарів (вантажів), які дозволено ввозити на тимчасово окуповану територію

1. Рішення Кабінету Міністрів України про затвердження переліку товарів (вантажів), які дозволено ввозити на тимчасово окуповану територію, повинно містити повний перелік товарів (вантажів), які дозволено ввозити на територію окремих районів, із зазначенням відповідного коду товару в УКТЗЕД.

2. Рішення Кабінету Міністрів України про затвердження переліку товарів (вантажів), які дозволено ввозити на тимчасово окуповану територію, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не пізніше наступного дня з дня його прийняття.

Стаття 18. Особливості платіжного і валютного режиму на тимчасово окупованій території та на іншій території України на час дії цього Закону

1. На тимчасово окупованій території система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються.

2. Кабінет Міністрів України може встановити особливий порядок розрахунків у формі бартерних розрахунків чи розрахунків з переробки давальницької сировини за договорами між суб'єктами господарювання, розташованими на тимчасово окупованій території та суб'єктами господарювання, розташованими на території, на яку не поширюється дія цього Закону.

3. Залучення на території України вкладів (депозитів) та/або надання позик (кредитів), виражених у валюті держави-окупанта, забороняється.

4. Національний банк України може встановити особливий порядок ввезення на територію України готівкової валюти держави-окупанта через ділянки державного кордону України. що не проходять на тимчасово окупованій території, та/або особливий порядок обміну валюти держави-окупанта на гривню на іншій території України, обмежити чи заборонити такий обмін.

5. Валютний резерв України не може містити валюту, емітовану державою-окупантом, або цінні папери (інші боргові інструменти), виражені у валюті держави-окупанта.

Стаття 19. Евакуація бізнесу з тимчасово окупованій території

1. З 1 вересня 2015 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 серпня 2015 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на тимчасово окупованій території.

Така податкова реєстрація може бути відновленою після евакуації особи на іншу територію України згідно із цією статтею у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування

2. Будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка після набрання чинності цим Законом змінює своє місцезнаходження з тимчасово окупованій території на іншу територію України дозволяється включити до складу витрат з метою оподаткування податком на прибуток підприємств:

підтверджені належним чином витрати, понесені у зв'язку з евакуацією основних засобів та запасів з тимчасово окупованій території на іншу територію України;

100 відсотків амортизації основних засобів, що евакуюються з тимчасово окупованій території та були введені в експлуатацію на іншій території України.

2. На тимчасово окупованій території права на цінні папери і права за цінними паперами емітентів охороняються та обліковуються згідно із законодавством України, з урахуванням того, що:

а) набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами емітентів на тимчасово окупованій території а також їхнє обтяження зобов'язаннями чи обмеження в обігу підлягають реєстрації на іншій території України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

б) депозитарні установи, які були зареєстровані на тимчасово окупованій території зобов'язані пройти спрощену процедуру перереєстрації на іншій території України у порядку та строки, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Ліцензія депозитарної установи, що не пройшла таку спрощену процедуру перереєстрації у встановлений строк, вважається анульованою;

в) переказ цінних паперів та/або прав на цінні папери чи прав за цінними паперами, якщо їхнім одержувачем є особа, яка знаходиться або зареєстрована на тимчасово окупованій території здійснюється після повної оплати цих цінних паперів;

г) особливості обігу цінних паперів, здійснення депозитарної діяльності та діяльності емітентів цінних паперів, які знаходяться на тимчасово окупованій території визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Протягом дії цього Закону:

а) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право зупинити внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів емітентів, зареєстрованих на тимчасово окупованій території або власників цінних паперів, депозитарний облік яких ведеться депозитарними установами на тимчасово окупованій території зокрема у разі виявлення порушень норм цього Закону;

б) забороняється проведення на тимчасово окупованій території загальних зборів акціонерів і власників корпоративних прав та інших засідань органів управління акціонерних та інших господарських товариств;

в) розрахунок за правочинами щодо цінних паперів (переказу цінних паперів та/або прав на цінні папери чи прав за цінними паперами), якщо їхнім набувачем є особа, яка розташована (знаходиться) на тимчасово окупованій території здійснюється за принципом поставки проти оплати, передбаченим у пункті 18 статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України".

3. На тимчасово окупованій території забороняється будь-яка діяльність операторів державних лотерей.

Особа позбавляється ліцензії на випуск і проведення лотерей, якщо вона підпадає під дію закону щодо встановлення санкцій.

Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Частина друга статті 19 цього Закону втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

3. Ліцензії на експорт товарів, видані відповідно до статті 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, зареєстрованим на тимчасово окупованій території, вважаються анульованими для здійснення ними ліцензованої діяльності з дня набрання чинності цим Законом.

Ліцензії та дозволи на здійснення видів діяльності, визначених статтею 404 Митного кодексу України, видані органами доходів і зборів підприємствам, вважаються анульованими для здійснення ними ліцензованої (дозвільної) діяльності на тимчасово окупованій території з дня набрання чинності цим Законом.

Ліцензії на здійснення видів діяльності, визначених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", видані органами доходів і зборів суб'єктам господарської діяльності, вважаються анульованими для здійснення ними ліцензованої діяльності на тимчасово окупованій території з дня набрання чинності цим Законом.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, N 26, ст. 892), крім статті 12 та пунктів 4 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення";

Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, N 43, ст. 2030), крім пунктів 12.4 і 12.5 статті 12, статті 14 Розділу II, Розділу III.

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кримінальному кодексі України, Відомості Верховної Ради України від 29.06.2001 N 25, стаття 131:

пункт 4 частини першої статті 96-3 викласти у такій редакції:

"вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 332-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу.";

у статті 96-6:

частину першу доповнити пунктом 2-1 такого змісту:

"4) позбавлення спеціального права.",

доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Позбавлення спеціального права застосовується як додатковий захід кримінально-правового характеру у випадках, встановлених цим Кодексом.";

доповнити статтею 96-12:

"Стаття 96-12. Позбавлення спеціального права

1. Позбавлення права ввезення та/або вивезення вантажів (товарів) з території/на тимчасово окуповану територію застосовується судом у разі вчинення уповноваженою особою юридичної особи злочину, визначеного статтею 332-2 цього Кодексу.

2. Позбавлення права ввезення та/або вивезення вантажів (товарів) з території/на тимчасово окуповану територію застосовується на такий строк:

1) у разі вчинення уповноваженою особою юридичної особи злочину, визначеного частиною першою статті 332-2 цього Кодексу, - від одного до п'яти місяців;

2) у разі вчинення уповноваженою особою юридичної особи злочину, визначеного частиною другою статті 332-2 цього Кодексу, - від одного до двох років.

Примітка. До тимчасово окупованій території належить територія, визначена статтею 2 Закону України "Про тимчасово окуповані території"

доповнити статтею 332-2:

"Стаття 332-2. Порушення порядку переміщення вантажів (товарів) до території або з тимчасово окупованій території

1. Порушення порядку переміщення вантажів (товарів) з тимчасово окупованій території -

караються штрафом у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -

караються штрафом у розмірі три тисячі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Примітка. До тимчасово окупованій території належить територія, визначена статтею 2 Закону України "Про тимчасово окуповані території".

2) у Законі України "Про державні лотереї в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., N 30, ст. 369):

пункт 4 частини першої статті 8 викласти у такій редакції:

"4) оператор лотерей не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про тимчасово окуповані території";

частину п'яту статті 13 викласти у такій редакції:

"5. Державний нагляд (контроль) у сфері лотерейної діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, політику у сфері випуску і проведення лотерей, відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України "Про тимчасово окуповані території";

6. Кабінету Міністрів України:

1) протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання чинності цим Законом:

а) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів на виконання вимог та реалізацію положень цього Закону;

б) прийняти нормативно-правові акти на виконання цього Закону;

в) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити:

а) прийняття органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

б) приведення нормативно-правових актів органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;

в) працевлаштування громадян України, які виїхали з тимчасово окупованій території на іншу територію України;

г) вивезення з тимчасово окупованій території майна органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій;

ґ) продовження здобуття середньої, вищої освіти, отримання документа, що засвідчує здобуття особою відповідної освіти, а також проходження зовнішнього незалежного оцінювання громадянами України, які виїхали з тимчасово окупованій території на іншу територію України.

5. Рекомендувати Національному банку України прийняти нормативно-правові акти на виконання цього Закону.

 

Голова Верховної Ради
України

В. Гройсман

Опрос