Идет загрузка документа (51 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно уменьшения административной нагрузки на субъектов хозяйствования

Проект закона Украины от 17.09.2015 № 3136
Дата рассмотрения: 17.09.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо зменшення адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Житловому кодексі Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983, додаток до N 28, ст. 573):

1) статтю 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 6. Призначення жилих будинків і жилих приміщень

Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Не допускається надання приміщень у жилих будинках для розміщення об'єктів промислового виробництва.

Надання приміщень у жилих будинках для господарських потреб, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, не забороненої законом, власниками і наймачами таких приміщень, допускається виключно в порядку, встановленому законодавством, у разі переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі відповідно до вимог, передбачених статтею 8 цього Кодексу.";

2) статтю 7 викласти в такій редакції:

"Стаття 7. Виключення з житлового фонду жилих будинків і жилих приміщень

Періодично, у строки, визначені Кабінетом Міністрів України, провадиться обстеження санітарного і технічного стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду.

Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнано в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України.";

3) статтю 8 викласти в такій редакції:

"Стаття 8. Переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі

Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі допускається виключно за рішеннями уповноважених органів:

щодо жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного житлового фонду - за рішеннями органів державної влади, у підпорядкуванні і розпорядженні яких перебувають зазначені житлові будинки і житлові приміщення;

щодо жилих будинків і жилих приміщень у будинках громадського житлового фонду - за рішеннями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Переведення жилих будинків і жилих приміщень приватного житлового фонду у нежилі проводиться у разі:

визнання у встановленому порядку жилого будинку, жилого приміщення непридатним для проживання;

зміни призначення жилого будинку, жилого приміщення.

Переведення жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду у нежилі здійснюється за ініціативою власника такого жилого будинку, жилого приміщення або за письмовою згодою наймодавця (орендодавця). Жиле приміщення (квартира), що є об'єктом приватної власності, у багатоквартирному житловому будинку може бути переведене в нежиле у разі, якщо зміна призначення та подальше використання такого приміщення:

не завдають шкоди правам і законним інтересам власників (користувачів) інших жилих приміщень (квартир) багатоквартирного житлового будинку та навколишньому середовищу;

не порушують положень законодавства з питань будівництва і житлово-комунального господарства, санітарних і протипожежних норм, правил дотримання тиші в громадських місцях та користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, порядку проведення переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення, визначеного цим Кодексом.

Для цілей реалізації гарантованого законом права власників жилих приміщень у багатоквартирних житлових будинках на використання свого майна для здійснення підприємницької діяльності допускається переведення з жилих у нежилі приміщення, розташовані у цокольних, підвальних, напівпідвальних, перших поверхах багатоквартирних житлових будинків та других поверхах таких будинків у разі, якщо розташовані нижче приміщення вже переведено у нежилі. У таких випадках переведення зазначених жилих приміщень у нежилі для здійснення підприємницької діяльності їх власниками (наймачами), в тому числі видачу дозвільних та інших документів, необхідних для переобладнання і перепланування таких приміщень для зазначених потреб, здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (у межах населених пунктів) та місцеві державні адміністрації (поза межами населених пунктів), як суб'єкти надання адміністративних послуг, в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративні послуги".

Не допускається переведення жилих будинків і жилих приміщень у багатоповерховому житловому будинку у нежилі з метою розміщення:

об'єктів промислового виробництва;

об'єктів, що створюють підвищені загрози для санітарно-епідеміологічної, пожежної і екологічної безпеки та перевищення допустимих рівнів шуму, вібрації, іонізуючого і неіонізуючого випромінювання;

об'єктів, у яких застосовуються отруйні, легкозаймисті і вибухонебезпечні речовини.

Переведення жилих будинків і жилих приміщень приватного житлового фонду у нежилі здійснюється безоплатно у десятиденний термін з дня отримання від власника або наймача чи уповноваженої ними особи заяви:

До заяви додаються такі документи:

завірені за встановленим порядком копії документів, що підтверджують право власності на жилий будинок, жиле приміщення;

технічний паспорт жилого будинку, жилого приміщення (поверховий план); довідка з житлово-експлуатаційної організації про те, що у жилому будинку, жилому приміщенні ніхто не зареєстрований і не проживає;

письмова згода житлово-експлуатаційної організації (ОСББ, ЖБК тощо), у власності (на балансі) якої перебуває відповідний багатоквартирний житловий будинок, на використання приміщення як нежилого;

письмова згода власника, якщо заява подається наймачем жилого будинку, жилого приміщення;

копія документа, що підтверджує непридатність жилого будинку, жилого приміщення для проживання (у разі, якщо переведення у нежилі здійснюється на підставі визнання їх у встановленому законодавством порядку непридатними для проживання);

проектні пропозиції щодо переобладнання і перепланування (реконструкції) жилого будинку, приміщення (квартири) для подальшого використання як нежилого.

Виключними підставами для прийняття рішення про відмову у переведенні жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду у нежилі є:

подання неповного пакета документів згідно встановленого переліку;

виявлення у поданих документах завідомо неправдивих даних;

невідповідність переведення жилого будинку і жилого приміщення у нежилі та його використання як нежилого вимогам законодавства.

Відмова у переведенні жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду у нежилі з інших підстав не допускається.

У разі необхідності переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення для його використання як нежилого, рішення про переведення жилого будинку і жилого приміщення у нежилі повинно містити вимоги щодо проведення таких робіт та їх вичерпний перелік. Рішення про переведення жилого будинку і жилого приміщення у нежилі є підставою для використання жилого будинку і жилого приміщення як нежилих, якщо їх використання за таким призначенням не потребує проведення їх переобладнання і перепланування.

У разі, якщо використання жилого будинку і жилого приміщення як нежилих потребує проведення робіт з переобладнання і перепланування, рішення про їх переведення у нежилі є підставою для виконання таких робіт.

Переведення власником або наймачем жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду у нежилі з подальшим його переобладнанням і переплануванням для здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, не потребує розроблення проектної документації у випадках, передбачених статтями 100 і 152 цього Кодексу.

Порядок переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі та нежилих будинків і нежилих приміщень у жилі затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог, передбачених цією статтею.";

4) статтю 100 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, у разі їх переведення в нежилі відповідно до статті 8 цього Кодексу з метою здійснення наймачем підприємницької діяльності, не забороненої законом, за письмовою згодою наймодавця (орендодавця), не потребує розроблення проектної документації у випадках, передбачених частиною першою цієї статті.";

5) статтю 150 викласти в такій редакції:

"Стаття 150. Користування жилим будинком (квартирою), що належить громадянинові

Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, переводити жиле приміщення (будинок, квартиру) в нежиле відповідно до статті 8 цього Кодексу, використовувати для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.";

5) статтю 152 доповнити частинами другою і третьою такого змісту:

"Переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, в разі їх переведення в нежилі відповідно до статті 8 цього Кодексу, з метою здійснення власником підприємницької діяльності, не забороненої законом, не потребує виготовлення відповідної проектної документації у випадках, передбачених частиною першою цієї статті.

При здійсненні переобладнання та перепланування будинків і приміщень приватного житлового фонду у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, для розміщення офісних приміщень, об'єктів торгівлі та сфери послуг, вимагається облаштування окремого входу з відповідним втручанням в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування у разі, якщо це зумовлено необхідністю збереження прав і законних інтересів власників (користувачів) інших жилих приміщень відповідного житлового будинку, навколишнього середовища та дотримання санітарних і протипожежних норм та правил користування житловим будинком.".

2. Статтю 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 34, ст. 343) доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. Перелік об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності, та будівельних робіт, які можуть проводитися без розроблення проекту будівництва і отримання документів, що дають право на їх виконання відповідно до частини першої цієї статті, та після завершення яких відповідний об'єкт будівництва не потребує прийняття в експлуатацію, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.".

3. У статті 26 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 10, ст. 78):

1) у частині першій слова "та іншої не забороненої законом діяльності" замінити словами "діяльності, не забороненої законом,";

2) частину другу викласти в такій редакції:

"За необхідності власником може бути здійснене переведення жилого приміщення у нежиле на термін дії договору оренди або постійно, а також переобладнання і перепланування такого приміщення у порядку, встановленому законодавством.";

3) у частині четвертій слова "або іншої не забороненої законом діяльності" замінити словами "діяльності, не забороненої законом,";

4) частину сьому викласти в такій редакції:

"Переобладнання і перепланування жилих приміщень, в тому числі при їх переведенні у нежилі, здійснюється в порядку, встановленому законодавством.";

5) у частині восьмій слова "суперечити інтересам або обмежувати права" замінити словами "обмежувати права і законні інтереси".

4. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 31-32, ст. 263):

1) у статті 17:

частину другу доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:

"підстави провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;";

частину четверту доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"підстави провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"5. В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.";

2) у статті 19:

у частині одинадцятій:

абзац перший виключити;

в абзацах другому і третьому слова "підтвердження відомостей про" замінити словами "внесення змін до";

у частині дванадцятій:

абзац перший виключити;

абзац другий викласти в такій редакції:

"У разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від уповноваженого органу повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор повинен в день надходження зазначеного повідомлення внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.";

доповнити новим абзацом такого змісту:

"У разі якщо, юридична особа, щодо якого було внесено запис про відсутність її за місцезнаходженням, подає (надсилає) державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про її місцезнаходження, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру відомості про місцезнаходження такої юридичної особи.";

частину тринадцяту і чотирнадцяту виключити;

3) у статті 20:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Визначені статтею 17 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків.";

частину другу доповнити абзацами п'ятим і шостим такого змісту:

"Витяг, довідка, виписка з Єдиного державного реєстру надаються в електронній формі у відповідь на електронний запит юридичної особи чи фізичної особи-підприємця через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, або в паперовій формі шляхом подання заяви державному реєстратору.

Відомості з Єдиного державного реєстру, отримані в електронній чи паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, є офіційною інформацією та використовуються відповідно до законодавства.";

абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:

"3. Порядок надання в електронній або паперовій формі відомостей з Єдиного державного реєстру, зміст виписки, витягу, довідки визначаються Міністерством юстиції України.";

в абзаці четвертому частини п'ятої цифру "75" замінити цифрою "50";

частину восьму викласти в такій редакції:

"8. Доступ до відкритих і загальнодоступних відомостей Єдиного державного реєстру через відповідний веб-сайт забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.";

4) абзац третій частини першої статті 24 викласти в такій редакції:

"примірник рішення (засвідчену за встановленим порядком копію) засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;";

5) в абзаці першому частини першої статті 35 після слів "без розгляду повинен" доповнити словами "у день надходження цих документів, але не пізніше наступного робочого дня,".

5. У Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Офіційний вісник України від 07.04.2015 - 2015, N 25, стор. 35):

1) пункт перший частини першої статті 10 викласти в такій редакції:

"1) наручно в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративні послуги";

2) пункт третій частини другої статті 11 викласти в такій редакції:

"3) один із бажаних способів одержання документів, визначених частиною першою статті 10 цього Закону.";

3) у статті 12:

у частині першій слово "трьох" замінити словом "п'яти", а слово "триденний" замінити словом "п'ятиденний";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Заява про отримання ліцензії залишається без розгляду за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) документи, що додаються до заяви для отримання ліцензії, подані не в повному обсязі згідно встановленого переліку;

2) виявлення недостовірності даних у документах, поданих здобувачем ліцензії (виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб'єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення на момент подання документів здобувачем ліцензії чи ліцензіатом наявності технічних неточностей у поданих документах або розбіжності між даними, наведеними у них, та фактичним станом діяльності цього суб'єкта господарювання). Не вважаються недостовірними наведені суб'єктом господарювання у підтвердних документах завідомо неправдиві дані;

3) заява або хоча б один з документів, що додається до заяви про отримання ліцензії:

підписаний особою, яка не має на це повноважень;

оформлений із порушенням вимог цього Закону, складений не за встановленою формою або не містить даних, які обов'язково вносяться до них згідно статті 10 цього Закону;

4) подання заяви з порушенням строків, передбачених частиною десятою статті 16 цього Закону;

5) відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про здобувача ліцензії (суб'єкта господарювання) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення.";

у пункті четвертому частини третьої після слів "без розгляду" доповнити словами "з посиланням на норми і положення відповідних нормативно-правових актів";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду підписується уповноваженою посадовою особою ліцензійного органу, яким було прийнято таке рішення.";

у зв'язку з цим частину четверту-сьому вважати відповідно частинами п'ятою-восьмою;

частину четверту викласти в такій редакції:

"5. У повідомленні про прийняття рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду зазначаються вичерпний перелік та опис підстав для прийняття такого рішення з посиланням на норми і положення відповідних нормативно-правових актів і пропозиції щодо усунення відповідних недоліків, які повинні бути викладені в чіткій і однозначній формі. До зазначеного повідомлення додається копія відповідного рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду.";

у частині шостій слова "цією статтею" замінити словами "частиною другою цієї статті";

доповнити новою частиною такого змісту:

"9. Здобувач ліцензії може оскаржити рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду в Експертно-апеляційній раді з питань ліцензування у порядку, встановленому статтею 5 цього Закону.";

4) у статті 13:

частину другу, третю і четверту викласти в такій редакції:

"2. У разі встановлення під час розгляду заяви про отримання ліцензії наявності підстав для відмови у видачі ліцензії орган ліцензування приймає обгрунтоване рішення про відмову у видачі ліцензії, в якому зазначаються підстави, що стали причиною для відмови у видачі ліцензії, з посиланням на норми і положення відповідних нормативно-правових актів і пропозиції щодо порядку їх усунення і виправлення.

Рішення про відмову у видачі ліцензії підписується уповноваженою посадовою особою ліцензійного органу, яким було прийнято таке рішення.

Орган ліцензування надсилає копію рішення про відмову у видачі ліцензії, прийнятого відповідно до частини третьої цієї статті, здобувачу ліцензії у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня прийняття такого рішення.

3. Підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є:

1) встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам, встановленим для провадження виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про отримання ліцензії (невідповідність здобувача ліцензії ліцензійним умовам визначається при розгляді поданих ним підтвердних документів і наведених у них даних та співставленні фактичного стану діяльності суб'єкта господарювання із вимогами, передбаченими законодавством та ліцензійними умовами);

2) не усунення здобувачем ліцензії причин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду.

4. Після усунення причин, що стали причиною для відмови у видачі ліцензії, здобувач ліцензії може подати до органу ліцензування нову заяву про отримання ліцензії.";

частину п'яту виключити;

у зв'язку з цим частину шосту вважати частиною п'ятою;

пункти 4 і 5 частини шостої викласти в такій редакції:

"4) повний перелік та опис підстав (обгрунтування) для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії з посиланням на норми і положення відповідних нормативно-правових актів;

5) пропозиції щодо усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії, і відповідних недоліків, які повинні бути викладені в однозначній, зрозумілій та достатній для виконання здобувачем ліцензії формі.";

доповнити частиною такого змісту:

"6. Здобувач ліцензії може оскаржити рішення про відмову у видачі ліцензії в Експертно-апеляційній раді з питань ліцензування у порядку, встановленому статтею 5 цього Закону.";

5) у статті 16:

пункт четвертий частини другої виключити;

після пункту третього частини другої доповнити пунктом такого змісту:

"4) акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії;";

пункт сьомий частини другої виключити;

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Акти, передбачені пунктами 4 - 8 частини другої цієї статті, мають містити детальне викладення фактів порушення законодавства, їх обгрунтування з посиланням на норми і положення відповідних нормативно-правових актів та у випадках, якщо вони стосуються невиконання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов, містити посилання на конкретні пункти цих ліцензійних умов.

До актів можуть долучатися фото та відеоматеріали, відзняті під час проведення перевірки.";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. У разі виникнення підстав для анулювання ліцензії, передбачених пунктом 4 частини другої цієї статті, суб'єктові господарювання надається можливість виправити недостовірності даних у документах, поданих ним разом із заявою про отримання ліцензії, з наведенням пропозицій щодо порядку усунення виявлених недостовірностей у поданих документах, сформульованих в однозначній, зрозумілій та достатній для виконання здобувачем ліцензії формі.

Рішення про анулювання ліцензії з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої цієї статті, приймається виключно у разі, якщо суб'єктом господарювання було наведено завідомо неправдиві дані або в обумовлений термін не було виправлено недостовірності даних у поданих документах.";

у зв'язку з цим частини четверту-одинадцяту вважати відповідно частинами п'ятою-дванадцятою;

в абзаці третьому частини четвертої слова "виявлення відомостей" замінити словами "виникнення підстав";

абзац п'ятий частини четвертої викласти в такій редакції:

"дня виявлення підстав, передбачених пунктами 4 - 9 частини другої і частиною четвертою цієї статті."

у частині п'ятій слова "витяг з рішення" замінити словами "копію рішення";

пункт четвертий частини шостої викласти в такій редакції:

"4) підстави анулювання ліцензії з посиланням на норми і положення відповідних нормативно-правових актів та пункти ліцензійних умов.";

частину шосту доповнити абзацом такого змісту:

"Рішення про анулювання ліцензії підписується уповноваженою посадовою особою органу ліцензування, який прийняв таке рішення.";

у частині десятій слова "5 - 10 частини другої" замінити словами "4 - 8 частини другої і частиною четвертою".

6. У Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 48, ст. 483):

1) у статті 1:

доповнити абзацом восьмим такого змісту:

"декларативний принцип - спосіб набуття суб'єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, шляхом подання за встановленим порядком декларації відповідності матеріально-технічної бази зазначеного суб'єкта господарювання вимогам законодавства;";

в абзаці восьмому друге речення виключити;

абзац десятий викласти в такій редакції:

"принцип мовчазної згоди - спосіб набуття суб'єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк дозвільним органом на визначених підставах не прийнято рішень про залишення заяви без розгляду та/або про відмову у видачі документа дозвільного характеру;";

2) частину п'яту статті 4 викласти в такій редакції:

"5. Суб'єкт господарювання має право на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності за декларативним принципом на підставі подання декларації без отримання документа дозвільного характеру, за винятком тих видів господарської діяльності або певних дій щодо здійснення господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

За декларативним принципом на підставі подання декларації здійснюються певні дії щодо провадження господарської діяльності або види господарської діяльності з незначним ступенем ризиків для життя і безпеки громадян та навколишнього природного середовища відповідно до критеріїв, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкт господарювання має право обрати один із таких способів подання декларації з метою застосування декларативного принципу здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності:

у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг за своїм місцезнаходженням або за місцем провадження діяльності чи місцезнаходженням об'єкта;

в електронній формі - через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

У разі подання суб'єктом господарювання декларації в електронній формі дозвільний орган впродовж одного дня після її отримання надсилає електронний документ з підтвердженням факту одержання декларації в електронній формі із зазначенням строку її реєстрації.

Реєстрацію декларацій здійснює дозвільний орган на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня отримання декларації в паперовій або електронній формі.

Відмова у реєстрації декларації не допускається.";

3) у статті 4-1:

у частині першій:

абзац перший доповнити реченням першим такого змісту:

"Видача документів дозвільного характеру, переоформлення, видача дублікатів, здійснюється відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, що визначені статтями 6 - 9 Закону України "Про адміністративні послуги".";

доповнити абзацом третім такого змісту:

"Відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги" і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, видача (переоформлення, видача дублікатів, анулювання) документів дозвільного характеру, подання декларацій можуть здійснюватися в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг.";

в абзаці третьому слово "десять" замінити словами "не більше десяти";

доповнити абзацами п'ятим і шостим такого змісту:

"У разі якщо дозвільна (погоджувальна) процедура не передбачає значних витрат часу на її здійснення, строк видачі відповідних документів дозвільного характеру становить п'ять робочих днів.

Критерієм оцінки витрат часу на надання документів дозвільного характеру є наявність і кількість експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, що проводяться згідно законодавства при здійсненні відповідної дозвільної (погоджувальної) процедури. Методика розрахунку витрат часу і визначення обгрунтованого строку надання документа дозвільного характеру затверджується Кабінетом Міністрів України та є обов'язковою для застосування дозвільними органами.";

доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"5. Дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дня отримання документів на розгляд приймає рішення про залишення заяви суб'єкта господарювання про одержання документа дозвільного характеру без розгляду за наявності хоча б однієї з таких підстав:

подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей.

У разі прийняття рішення про залишення заяви про одержання документа дозвільного характеру без розгляду суб'єкту господарювання надається достатній термін для виправлення виявлених недоліків і усунення причин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про одержання документа дозвільного характеру без розгляду.

Письмове повідомлення дозвільного органу про залишення заяви про одержання документа дозвільного характеру без розгляду надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або у випадках, передбачених законом, - в електронній формі за допомогою засобів телекомунікацій. У письмовому повідомленні зазначається (обгрунтовується) перелік підстав, що стали причиною для залишення заяви про одержання документа дозвільного характеру без розгляду, з посиланням на норми і положення нормативно-правових актів, та надаються пропозиції щодо порядку усунення виявлених недоліків і виправлення поданих документів без необхідності подання суб'єктом господарювання нової заяви.";

у зв'язку з цим частини п'яту-п'ятнадцяту вважати відповідно частинами шостою-шістнадцятою;

у частині п'ятій:

абзац другий викласти в такій редакції:

"неусунення суб'єктом господарювання причин, що були підставою для залишення заяви про одержання документа дозвільного характеру без розгляду;";

абзаци третій і п'ятий виключити;

в абзаці шостому слово "законами" замінити словами "цим Законом";

доповнити новим абзацом сьомим такого змісту:

"Рішення про відмову у видачі документа дозвільного характеру підписується уповноваженою посадовою особою дозвільного органу, яким було прийнято таке рішення.";

абзац сьомий викласти в такій редакції:

"Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або у випадках, передбачених законом, - в електронній формі за допомогою засобів телекомунікацій із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови і з посиланням на норми і положення відповідних нормативно-правових актів у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру. До зазначеного письмового повідомлення в обов'язковому порядку додається копія (сканкопія) рішення про відмову у видачі документа дозвільного характеру та документально оформлених результатів обстежень, експертиз або інших наукових і технічних оцінок, що стали причиною для відмови у видачі документа дозвільного характеру.";

частину шосту викласти в такій редакції:

"7. Суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або види господарської діяльності за принципом мовчазної згоди без необхідності одержання документа дозвільного характеру в порядку, визначеному цим Законом.

У разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про залишення заяви про одержання документа дозвільного характеру без розгляду чи про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання набуває право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або види господарської діяльності за принципом мовчазної згоди. Право провадження таким суб'єктом господарювання певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без відповідного документа дозвільного характеру підтверджується:

копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття, що є підтвердженням подачі суб'єктом господарювання заяви і документів адміністратору або дозвільному органу;

отриманими за встановленим порядком в електронній або паперовій формі відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про наявність у суб'єкта господарювання підстав провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Право суб'єкта господарювання провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або види господарської діяльності за принципом мовчазної згоди без одержання відповідного документа дозвільного характеру може бути обмежене дозвільним органом виключно у разі наявності таких підстав:

неусунення суб'єктом господарювання причин, що були підставою для залишення заяви про одержання документа дозвільного характеру без розгляду;

негативного висновку за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, передбачених відповідною дозвільною (погоджувальною) процедурою.

Дозвільні органи ведуть реєстр заяв і документів, поданих суб'єктами господарювання, які провадять певні дії щодо здійснення господарської діяльності або види господарської діяльності за принципом мовчазної згоди без відповідного документа дозвільного характеру.

Відомості про провадження суб'єктом господарювання певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності за принципом мовчазної згоди вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців у встановленому порядку взаємодії дозвільного органу і державного реєстратора та є відкритими.

Порядок взаємодії уповноваженого органу, адміністраторів, дозвільних органів і державних реєстраторів щодо забезпечення реалізації права суб'єктів господарювання провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або види господарської діяльності за принципом мовчазної згоди без необхідності одержання відповідного документа дозвільного характеру затверджується Кабінетом Міністрів України.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.";

частину сьому доповнити абзацом п'ятим такого змісту:

"Рішення про анулювання документа дозвільного характеру підписується уповноваженою посадовою особою дозвільного органу, яким було прийнято таке рішення.";

у частині десятій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"11. Зупинення розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, здійснюється за бажанням суб'єкта господарювання шляхом письмового повідомлення про це дозвільного органу або адміністратора, який протягом одного робочого дня повідомляє про це дозвільний орган. У разі якщо на день подання повідомлення було проведено експертизу, обстеження або інші наукові та технічні оцінки, необхідні для видачі документа дозвільного характеру, суб'єкт господарювання відшкодовує відповідні витрати, пов'язані з їх проведенням, за умови, якщо розгляд документів за бажанням суб'єкта господарювання не було поновлено шляхом письмового повідомлення про це дозвільного органу або адміністратора. У разі поновлення розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, витрати, пов'язані з проведенням експертиз, обстежень або інших наукових та технічних оцінок, включаються у плату за видачу документа дозвільного характеру (адміністративний збір), яка визначається відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги".";

абзац третій викласти в такій редакції:

"Дозвільні органи поновлюють розгляд документів після усунення обставин, що зумовили його зупинення, або в день отримання відповідного письмового повідомлення від суб'єкта господарювання або адміністратора у разі, якщо розгляд документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, було зупинено за бажанням суб'єкта господарювання.".

7. У Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 36, ст. 275):

1) частину першу і другу статті 5 викласти в такій редакції:

"Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, наявність яких підтверджує цілісність документа та його юридичну силу.

Для електронних документів обов'язковими реквізитами є електронний цифровий підпис, позначка про зміни і доповнення, позначка часу створення і підписання документа та інші реквізити, склад і порядок розміщення яких визначається законодавством.";

2) у статті 7:

частину першу після слів "з обов'язковими реквізитами" доповнити словами "за умов збереження цілісності вміщеної у ньому інформації.";

частину п'яту і шосту викласти в такій редакції:

"Електронний документ, оригінал якого створено відповідно до законодавства, не може мати копії в електронному вигляді.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке у встановлених законом випадках засвідчується підписом уповноваженої особи."

8. У Законі України "Про поштовий зв'язок" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 6, ст. 39):

1) статтю 12 доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"Органи місцевого самоврядування в межах населених пунктів, а місцеві органи виконавчої влади поза межами населених пунктів відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, присвоюють, як суб'єкти надання адміністративних послуг, поштові адреси об'єктам нерухомого майна.";

2) доповнити статтею 13-1 такого змісту:

"Стаття 13-1. Порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна

Поштові адреси присвоюються об'єктам нерухомого майна відповідно до вимог цього Закону в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Поштові адреси об'єктам нерухомого майна присвоюють органи місцевого самоврядування - в межах населених пунктів та місцеві органи виконавчої влади - поза межами населених пунктів.

Присвоєння поштової адреси здійснюється на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня отримання від замовника будівництва або власника такого об'єкта чи уповноваженої ними особи:

заяви, складеної в довільній формі;

копій документів, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна або прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (технічний паспорт на об'єкт нерухового майна або зареєстровані декларація чи сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта).

Виключною підставою для відмови у присвоєнні поштової адреси об'єкту нерухомого майна є подання неповного пакета документів, згідно встановленого переліку.

Відмова у присвоєнні поштової адреси об'єкту нерухомого майна з інших підстав не допускається.".

9. Пункт "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 24, ст. 170) доповнити підпунктами 18 і 19 такого змісту:

"18) переведення жилих будинків і жилих приміщень (будинку, квартири) у нежилі та нежилих будинків і нежилих приміщень у жилі у межах населених пунктів у порядку, встановленому законодавством;

19) присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна в межах населених пунктів у порядку, встановленому законодавством.".

10. Статтю 20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 20-21, ст. 190) доповнити пунктами 7 і 8 такого змісту:

"7) здійснює переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі та нежилих будинків і нежилих приміщень у жилі поза межами населених пунктів у порядку, встановленому законодавством;

8) присвоює поштові адреси об'єктам нерухомого майна поза межами населених пунктів у порядку, встановленому законодавством.".

II. Прикінцеві положення:

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін після опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органам виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос