Идет загрузка документа (115 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О системе государственной поддержки кинематографии

Проект закона Украины от 14.09.2015 № 3081
Дата рассмотрения: 14.09.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про систему державної підтримки кінематографії

Цей Закон визначає основні засади державної політики, спрямованої на підтримку розвитку вітчизняної кінематографії, створення сприятливих умов для налагодження кіновиробництва, встановлення прозорих процедур здійснення фінансування державою проектів в кінематографічній галузі.

Розділ I. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА КІНЕМАТОГРАФІЇ

Стаття 1. Державна політика в сфері кінематографії

1. Державна політика в сфері кінематографії заснована на визнанні кінематографії галуззю культури, яка підтримується державою, та яка реалізується, зокрема, такими способами:

- підтримка виробництва українських фільмів, системи розповсюдження фільмів; розвиток кінотеатрів в Україні;

- заохочення створення українських сценаріїв;

- створення передумов для розвитку творчості, освіти в сфері культури;

- розширення матеріально-технічної, наукової бази;

- заохочення співробітництва з іноземними виробниками відповідно до ратифікованих Україною міжнародних договорів;

- підтримка українських кінофестивалів міжнародного значення;

- підтримка розповсюдження фільмів в Україні та за кордоном;

- професійне навчання в сфері кінематографії та кіномистецтва;

- охорони культурної спадщини в сфері кінематографії;

2. Кінематографія охоплює собою кіномистецтво, виробництво фільмів, надання послуг в сфері кінематографії, розповсюдження фільмів, в тому числі діяльність кінотеатрів, популяризацію українського кіно та просування його за кордоном, проведення фундаментальних та прикладних досліджень, професійну освіту в галузі кінематографії.

Стаття 2. Законодавство в сфері державної підтримки кінематографії

1. Законодавство в сфері підтримки кінематографії складається з Конституції України, цього Закону, Законів України "Про кінематографію", "Про культуру", інших законів, що регламентують діяльність у кінематографії, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів в сфері кінематографії.

Стаття 3. Український фільм

1. В якості українського фільму розглядаються як фільми, створені виключно продюсером і/або виробником фільму, що мають місцезнаходження на території України або громадянство України (надалі - суб'єкти кінематографії України), так і фільми, які є творчим результатом спільного кінематографічного виробництва, тобто такі, що створені спільно з іноземцями або юридичними особами з місцезнаходженням в інших країнах, якщо відповідно до цього закону або міжнародного договору вони кваліфікуються як національний фільм.

2. Фільм, який є творчим результатом спільного виробництва кваліфікується українським фільмом, якщо відповідно до встановлених статтею 4 цього Закону правил за українськими оцінними елементами фільм набирає принаймні 25 балів для ігрових, 12 для неігрових (документальних), 19 для анімаційних (мультиплікаційних).

3. Враховуючи вимоги сценарію, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, може надати статус національного фільму і тим фільмам, що відповідно до українських оцінних елементів набрали менше балів за встановлені частиною першою цієї статті значення.

Стаття 4. Оцінні елементи

1. Оцінні елементи для ігрових фільмів:

Бали

а) авторська знімальна група:

 

режисер-постановник

3

автор сценарію

3

композитор

3

оператор-постановник

3

художник-постановник

3

б) група виконавців:

 

перша роль

3

друга роль

2

третя роль

1

в) технічна знімальна група (група технічного забезпечення зйомки):

 

звукорежисер

1

режисер монтажу

1

студія або місце зйомки

5

місце монтажу

3

г) мова

4

д) продюсер

3

всього

38

2. оцінні елементи для мультиплікаційних (анімаційних) фільмів:

 

автор ідеї

1

автор сценарію

2

художник-розробник персонажів

2

композитор

1

режисер-постановник

2

художник-розкадровник

2

художник-постановник

2

художник по фонах

2

щонайменше 50 % витрат на послуги попередньої зборки сцен для анімації (лейаут) в країні

2

щонайменше 50 % витрат на послуги з анімації в країні

2

щонайменше 50 % витрат на послуги візуалізації в країні

2

щонайменше 50 % витрат на послуги з компонування зображення (композітінг) в країні

1

місце монтажу

1

звукорежисер

1

оригінальна мова

4

всього

27

3. Оцінні елементи для документальних фільмів:

 

режисер-постановник

3

автор-сценарію

2

оператор-постановник

3

режисер монтажу

2

місце зйомки

2

місце монтажу

2

композитор

2

звукорежисер

2

оригінальна мова

4

всього

22

4. При підрахунку загальної кількості балів відповідний оцінний елемент враховується як український якщо:

- вказані в частинах першій, другій або третій цієї статті фізичні особи, які брали участь у створенні фільму, є громадянами України;

- вказане в частинах першій або третій цієї статті місце монтажу розміщене на території України або принаймні 50 % від загальної суми витрат на монтаж здійснені в Україні;

- вказані в частинах першій або третій цієї статті студія або місце зйомки впродовж більшості знімальних днів розміщене на території України;

- вказані в частині другій цієї статті витрати здійснені на користь суб'єктів кінематографії України, які фактично надають відповідні послуги, та не є агентами або іншими посередниками щодо закупівлі відповідних послуг з їх фактичними надавачами;

- вказаною в частинах першій, другій або третій цієї статті оригінальною мовою, тобто основною (базовою) версією мовної частини звукового ряду, є українська мова.

В пункті "б" частини другої цієї статті перша, друга і третя ролі визначаються за кількість знімальних днів.

Кількість балів за оцінним елементом "продюсер" визначається з урахуванням коефіцієнту, що обчисляється як співвідношення кількості продюсерів фільму, які мають громадянство України або мають місцезнаходження на території України, до загальної кількості продюсерів фільму, які приймали участь у виробництві фільму.

5. Оцінні елементи інших країн (європейських фільмів, фільмів держави агресора тощо) враховуються за тими ж правилами, які встановлені для українських оцінних елементів, з урахуванням тих особливостей, що врахуванню підлягає громадянство відповідної країни (країни-члена Європейського союзу, держави-агресора тощо), місце розташування студії, місця зйомки, місця монтажу на території відповідної країни або здійснення вказаних в цій статті Закону витрат на такій території.

6. У випадку, якщо відповідно до цієї статті Закону фільм кваліфікується українським, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв за заявою продюсера або виробника фільму видає свідоцтво українського фільму.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв може делегувати повноваження з видачі свідоцтва українського фільму іншим органам виконавчої влади, або Українському інституту кіномистецтв.

Наявність у певного фільму свідоцтва українського фільму презюмує, що фільм є українським, і дане питання не потребує повторного доказування у відносинах з органами державної влади. Дана презумпція може бути спростована в загальному порядку, якщо з'ясується, що надані заявником інформація та документи для отримання свідоцтва українського фільму містять відомості, які не відповідають дійсності.

Порядок видачі свідоцтва українського фільму визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

РОЗДІЛ II. УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ КІНОМИСТЕЦТВ

Стаття 5. Юридичний статус Українського інституту кіномистецтв

1. Український інститут кіномистецтв (надалі - Інститут) є юридичною особою, створеної в організаційно-правовій формі установи.

Інститут є установою, що не має на меті отримання прибутку.

Правовий статус Інституту визначається цим Законом.

2. Інститут відноситься до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

3. Інститут має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

4. Інститут є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України.

5. Інститут має печатки із зображенням Державного герба України із своїм найменуванням, веде облік і звітність відповідно до законодавства.

6. Місцезнаходження Інституту - місто Київ.

7. Інститут діє на підставі Конституції України, цього Закону, інших актів законодавства, що прийняті на його виконання, а також статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

Стаття 6. Основні завдання Інституту

1. Інститут діє з метою підтримки, стимулювання та розвитку кінематографії, збору та розподілу коштів для фінансування кінематографу в порядку, передбаченому цим Законом та іншими актами законодавства.

2. Діяльність Інституту заснована на професійності, прозорості, підзвітності відповідальності за результати діяльності перед суспільством.

3. Основними завданнями Інституту, зокрема, є:

- створення умов для розвитку виробництва українських фільмів, а також фільмів, створених у умовах спільного кінематографічного виробництва з суб'єктами інших країн;

- фінансування кінематографу, в тому числі проектів з виробництва українських фільмів;

- збір коштів для фінансування кінематографу;

- розробка стратегії розвитку національного кінематографу та подання її Кабінету Міністрів України та центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв;

- стимулювання розробки українських кіносценаріїв;

- підтримка в реалізації міжнародних проектів у відповідності до ратифікованих Україною міжнародних договорів в сфері кінематографії;

- міжнародне співробітництво з фестивалями та іншими установами і організаціями в сфері кінематографу, а також представництво України в міжнародних відносинах в питаннях кінематографії;

- проведення роботи з залучення інвестицій в виробництво фільмів в Україні в порядку, передбаченому законодавству;

- підтримка кінематографічних дебютів та розвиток молодих кінематографістів;

- співробітництво з профільними об'єднаннями в сфері кінематографії;

- популяризація та просування українських фільмів в Україні та світі;

- створення умов для розвитку системи розповсюдження (прокату) фільмів;

- ведення реєстрів та здійснення обліку фільмів, що повністю або частково фінансуються Інститутом в передбаченому цим Законом порядку;

- здійснення обліку суб'єктів кінематографії;

- здійснення обліку українських фільмів, а також фільмів, які перебувають в прокаті;

- здійснення контролю за цільовим використанням коштів, виділених Інститутом для фінансування кінематографу.

4. Для реалізації завдань, визначених цим Законом, Інститут співпрацює з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності.

Стаття 7. Структура Інституту

1. Керівництво Інститутом здійснює директор.

В Інституті діє Наглядова рада Інституту (надалі - Наглядова рада).

Повноваження директора та Наглядової ради визначаються відповідно до цього Закону та статуту.

2. Директор призначається і звільняється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, за наявності підстав, передбачених цим Законом.

3. Наглядова рада формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. Призначення членів Наглядової ради та їх відкликання здійснюється в порядку та на підставах, передбачених цим Законом.

Стаття 8. Директор Інституту

1. Директор є виконавчим органом Інституту, який здійснює поточне управління Інститутом та виступає від його імені без довіреності.

2. Директор Інституту призначається на посаду на конкурсних засадах в порядку, передбаченому цим Законом, та має відповідати таким вимогам:

а) громадянин України;

б) відсутність судимості;

в) має вищу освіту в галузі права, культури і мистецтва, економіки або соціології;

г) має стаж роботи в галузі кіно, юриспруденції або економіки не менше 10 років.

3. Директор призначається на строк в 5 років. Одна й та сама особа не може обіймати посаду директора більше двох строків поспіль.

4. Після призначення директора з ним укладається контракт відповідно до трудового законодавства.

5. Директор звільняється з наступного дня після дати завершення п'ятирічного строку від дати прийняття його на посаду.

Директор може бути звільнений з посади достроково виключно за наявності підстав, передбачених цим Законом.

Стаття 9. Призначення директора Інституту

1. Директор Інституту призначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, на конкурсних засадах.

2. З метою проведення конкурсу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, формує конкурсну комісію (надалі - конкурсна комісія).

3. Конкурсна комісія складається з 11 осіб, які представляють суб'єктів кінематографії України, а саме:

а) творчі спілки;

б) продюсери фільмів;

в) Національна суспільна телерадіокомпанія України;

г) телерадіоорганізації приватної форми власності, які є власниками чинних ліцензій на телевізійне мовлення;

д) дистриб'ютори (прокатники) фільмів;

е) професійні спілки, що діють в сфері кінематографу;

є) кінооператори;

ж) виробники ігрових фільмів;

з) виробники документальних або анімаційних фільмів.

Додатково по одному члену до конкурсної комісії делегують центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, а також Комітет Верховної Ради України, до предмету відання якого відносяться питання кінематографу.

4. Конкурсна комісія має бути сформована не пізніше ніж впродовж 30 днів від дати публікації повідомлення про формування конкурсної комісії (надалі - повідомлення про формування конкурсної комісії).

5. Про умови і строки проведення конкурсу на заміщення посади директора Інституту центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, публікує повідомлення (надалі - повідомлення про проведення конкурсу) на своєму офіційному веб-сайті.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, забезпечує публікацію повного тексту повідомлення про проведення конкурсу також на офіційних веб-сайтах Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, Комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого відносяться питання кінематографу та Національної суспільної телерадіокомпанії України, а також в засобах масової інформації.

6. Одночасно з повідомленням про проведення конкурсу публікується повідомлення про формування конкурсної комісії. Публікація такого повідомлення здійснюється в порядку, передбаченому для публікації повідомлення про проведення конкурсу.

7. Повідомлення про проведення конкурсу має містити такі дані:

а) пряму вказівку про оголошення конкурсу на заміщення посади директора Інституту;

б) граничний строк або термін подачі документів для участі у конкурсі на посаду директора Інституту (надалі - подання кандидатів на заміщення посади директора), який не може перевищувати 30 днів від дати публікації повідомлення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв;

в) перелік документів, які необхідно подати одночасно з поданням кандидатів на заміщення посади директора Інституту, а також відомостей, які таке подання має містити;

г) вимоги до кандидата на посаду директора Інституту;

д) критерії, які будуть оцінюватись конкурсною комісією при обранні директора Інституту;

е) вимоги до суб'єктів права на подання кандидатів на заміщення посади директора Інституту;

є) адреса, за якою приймаються подання кандидатів на заміщення посади директора Інституту;

ж) контакти осіб, які можуть надати консультації з приводу підготовки та подання документів.

8. Повідомлення про формування конкурсної комісії повинно містити:

а) пряму вказівку про оголошення процедури формування конкурсної комісії для проведення конкурсу на заміщення посади директора Інституту;

б) граничний строк або термін подачі заяв, який не може перевищувати 20 днів від дати публікації повідомлення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв;

в) адреса, за якою приймаються заяви про формування конкурсної комісії з відомостями до кандидатів;

г) перелік документів, які необхідно подати одночасно з заявою про формування конкурсної комісії, а також відомості, які має така заява містити;

д) вимоги до кандидата в члени конкурсної комісії;

е) критерії, які будуть враховуватись при обранні членів конкурсної комісії;

є) вимоги до суб'єктів права на подання кандидатів у члени конкурсної комісії;

ж) контакти осіб, які можуть надати консультації з приводу підготовки та подання документів.

9. Суб'єктами права подання кандидатів на заміщення посади директора Інституту є громадські об'єднання, господарські об'єднання, статутні документи яких передбачають діяльність принаймні в одній зі сфер, вказаних в частині третій цієї статті, членами яких є авторитетні у відповідній сфері особи, а їх діяльність є активною (впродовж останніх трьох років організовують періодично, не рідше ніж декілька разів на рік, громадські заходи щодо проблем, які існують у відповідній сфері: ініціюють публічні обговорення актуальних питань, публічні дискусії у професійній сфері тощо).

Особи, які мають високий авторитет в сфері кінематографу та відповідають вимогам до директора Інституту, встановленим цим Законом, можуть бути висунуті не менше ніж двома продюсерами або виробниками фільмів, кожен з яких впродовж кожного року з останніх трьох років завершив виробництво не менше ніж одного фільму на рік, і на ці фільми видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування у встановленому законом порядку.

10. Суб'єктами права подання кандидатів у члени Конкурсної комісії є:

а) творчі спілки (літера "а" частини третьої цієї статті);

б) Національна суспільна телерадіокомпанія України;

в) громадські об'єднання, господарські об'єднання, які згідно зі статутними документами є об'єднаннями фізичних або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних інтересів осіб, наведених в літерах "б", "д", "є", "ж", "з" частини третьої цієї статті;

г) особи, які професійно займаються діяльністю, що вказана в літерах "б", "д", "є", "ж", "з" частини третьої цієї статті, відповідають вимогам до члена конкурсної комісії, встановлених законодавством, та мають відповідні рекомендаційні листи від продюсерів або виробників фільмів, які впродовж кожного року з останніх трьох років завершили виробництво не менше ніж одного фільму на рік, і на ці фільми видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування у встановленому законом порядку, або від телерадіоорганізацій приватної форми власності, які є власниками чинних ліцензій на телевізійне мовлення;

д) засоби масової інформації, які спеціалізуються у висвітленні питань кінематографу, культури та працюють не менше трьох років.

11. Членом Конкурсної комісії може бути будь-який громадянин України, який має закінчену вищу освіту, досвід роботи в сфері кінематографії або телебачення і радіомовлення (в тому числі у висвітленні кінематографу в засобах масової інформації) не менше п'яти років та має авторитет серед суб'єктів ринку кінематографії.

Член Конкурсної комісії не може бути одночасно кандидатом на посаду Директора Інституту.

12. Якщо від певних суб'єктів, передбачених частиною третьою цієї статті, подані більше ніж одна кандидатура, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, звертається до осіб, які подали кандидатури, з пропозицією проголосувати щонайменше за двох кандидатів, які, на їх думку, мають увійти до конкурсної комісії, та надати відповідні відомості впродовж строку, встановленого у відповідному зверненні. Кандидат, який набере найбільшу кількість голосів, включається до складу конкурсної комісії.

Якщо заходи, встановлені попереднім абзацом не дозволили сформувати конкурсну комісію, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, самостійно обирає відповідних членів наглядової ради з поданих кандидатур в порядку, встановленому законодавством.

У випадку, якщо для формування Конкурсної комісії кандидатури від певних суб'єктів, наведених в частині третій цієї статті, не подані, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, самостійно обирає членів Конкурсної комісії.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, про обрання відповідного кандидата, має містити докладний опис причин, з яких обраний кандидат найбільше відповідає критеріям, які мали враховуватись при обранні членів конкурсної комісії відповідно до повідомлення про формування конкурсної комісії та цього Закону.

13. Порядок подання кандидатур у члени Конкурсної комісії та формування її складу визначається рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, з урахуванням вимог цього Закону.

14. Остаточний склад Конкурсної комісії затверджує у відповідному рішенні керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

Рішення про затвердження складу Конкурсної комісії має містити прізвища, ім'я, по-батькові кожного з обраних членів, зазначення місця роботи на момент призначення та типу суб'єктів, вказаних в частині третій цієї статті, яких кожен з членів Конкурсної комісії представляє.

15. Рішення Конкурсної комісії приймається більшістю голосів обраних членів Комісії. Член Конкурсної комісії не має права утримуватись від голосування.

На засіданні Конкурсної комісії ведеться протокол. За ведення протоколу відповідає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

16. Порядок подання кандидатур на посаду Директора Інституту, проведення засідань Конкурсної комісії для визначення переможця в конкурсі на посаду Директора Інституту та оголошення переможця конкурсу визначаються рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, з урахуванням вимог цього Закону.

17. За наслідками розгляду кандидатур конкурсна комісія приймає рішення, яким оголошує декілька кандидатур, які можуть за насідками конкурсного відбору можуть бути призначені на посаду директора Інституту.

Рішення конкурсної комісії має бути мотивованим із зазначенням причин, з яких були обрані певні кандидати.

18. З наданих конкурсною комісією кандидатів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, обирає одного, який призначається на посаду директора Інституту, про що приймається відповідне рішення.

19. Особа вважається призначеною директором Інституту з моменту укладення з нею строкового контракту.

Стаття 10. Дострокове звільнення директора Інституту

1. Директор звільняється з посади до завершення строку, на який його призначено, у випадку:

а) подання директором центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв письмової заяви про відставку;

б) неможливості виконання обов'язків за станом здоров'я;

в) неподання у встановлені цим Законом строки щорічного звіту про діяльність Інституту за попередній календарний рік;

г) затвердження Наглядовою радою негативного висновку на щорічний звіт про діяльність Інституту за попередній календарний рік;

д) систематичне невиконання або неналежне виконання директором своїх обов'язків, яке підтверджене не менше ніж трьома рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, винесеними за визначені в цих рішеннях дії або бездіяльність впродовж 360 днів;

е) припинення громадянства України;

є) грубого порушення службових обов'язків;

ж) набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні злочину;

з) смерті, визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Не може бути підставою для звільнення директора набуття повноважень новообраним Президентом України, Прем'єр-міністром України, керівників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії.

2. Правом ініціювати розгляд питання про дострокове звільнення директора з підстав, передбачених літерами "в", "г", "д", "є" частини першої цієї статті, володіє керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, а також будь-який з членів Наглядової ради.

3. Дострокове звільнення директора з підстав, передбачених літерами "в", "г", "д", "є" частини першої цієї статті, допускається за наявності позитивного висновку Наглядової ради щодо доцільності дострокового звільнення директора.

Висновок складається та затверджується Наглядовою радою за наслідками розгляду звернення суб'єктів, передбачених частиною другою цієї статті.

Дострокове звільнення за відсутності позитивного висновку Наглядової ради можливе у виключних випадках, коли наданий Наглядовою радою негативний висновок обґрунтовано відхиляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв з докладним зазначенням підстав для такого відхилення.

4. Звернення до Наглядової ради щодо доцільності дострокового звільнення директора повинно містити вичерпний перелік підстав, які заявник, вважає причинами для дострокового звільнення Директора, а також посилання на конкретні факти, які підтверджують наявність передбачених цим Законом обставин для дострокового звільнення.

До звернення додаються документи та матеріали, що підтверджують викладені в ньому обставини.

Звернення подається до секретаріату Наглядової ради, а також розсилається засобами електронної пошти на електронні адреси членів Наглядової ради.

5. Наглядова рада розглядає звернення щодо доцільності дострокового звільнення директора впродовж 10 робочих днів з дати його отримання. Якщо висновок за наслідками розгляду звернення не буде затверджений Наглядовою радою впродовж 20 робочих днів з дати його одержання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв може прийняти рішення про достроковий розпуск Наглядової ради в порядку, визначеному цим Законом.

Розгляд звернення щодо доцільності дострокового звільнення Директора здійснюється Наглядовою радою на відкритому засіданні. Положенням про Наглядову раду може передбачатись процедура дистанційного розгляду питань.

За наслідками розгляду Наглядова рада складає висновок, який затверджується більшістю голосів не менше ніж 2/3 її складу. Член Наглядової ради зобов'язаний проголосувати "за" або "проти" затвердження висновку, і не має права утриматись від голосування.

6. Висновок Наглядової ради може містити:

а) висновок щодо доцільності дострокового звільнення директора (позитивний висновок);

б) висновок щодо відсутності підстав для дострокового звільнення директора (негативний висновок або висновок про недоцільність дострокового звільнення Директора).

7. Підставами для надання позитивного висновку про доцільність дострокового звільнення Директора є встановлення Наглядовою радою під час розгляду та підтвердження доказами обставин, які відповідно до частини першої цієї статті є підставами для дострокового звільнення Директора Інституту. Зазначені обставини мають міститись у затвердженому Наглядовому позитивному висновку.

Підставами для надання негативного висновку є недостатність наданих Наглядовій раді документів та матеріалів для затвердження позитивного висновку, або сумнівність в їх достовірності. Негативний висновок також вважається затвердженим у випадку, якщо під час голосування за позитивний висновок більше ніж 2/3 голосів складу Наглядової ради проголосували "проти".

8. Впродовж п'яти днів від дати прийняття рішення про затвердження позитивного або негативного висновку голова Наглядової ради або уповноважений ним член Наглядової ради оформлює письмово повний текст висновку, який підписується всіма членами Наглядової ради, що приймали участь у розгляду питання та голосуванні.

Член Наглядової ради не може відмовитись від підписання висновку, але вправі скласти окрему думку та надати її Наглядовій раді.

9. Рішення про дострокове звільнення Директора Інституту може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства.

10. Одночасно з прийняттям рішення про дострокове звільнення Директора з посади, керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв призначає тимчасово виконуючого обов'язки директора.

Тимчасово виконуючий обов'язки директора здійснює свої повноваження до призначення Директора в передбаченому цим Законом порядку, але не більше ніж шість місяців.

Стаття 11. Повноваження Директора Інституту

1. Директор Інституту є виконавчим органом, який здійснює управління поточною діяльністю Інституту в порядку, передбаченому законом та статутом.

До компетенції директора належить вирішення всіх питання, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю Інститутом, крім питань, що належать до виключної компетенції інших органів.

У передбачених цим Законом випадках вчинення директором певних дій допускається за наявності відповідних рішень інших осіб, в тому числі інших органів Інституту.

2. Права і обов'язки директора Інституту визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом Інституту та контрактом, укладеним з Директором Інституту.

3. Директор Інституту:

а) представляє Інститут у відносинах з органами державної влади, органах місцевого самоврядування, з фізичними та юридичними особами та міжнародними організаціями без довіреності;

б) здійснює управління, організовує, координує та контролює роботу Інституту відповідно до Закону та статуту;

в) організовує розробку стратегій розвитку кінематографу та змін і доповнень до неї;

г) формує експертні комісії, призначає рецензентів в порядку, передбаченому цим Законом;

д) приймає рішення про виділення фінансування кінематографічних проектів за рахунок коштів Інституту в порядку, передбаченому цим Законом;

е) вживає заходи зі збору коштів, передбачених статтею 15 цього Закону;

є) вносить на розгляд суб'єктів законодавчої ініціативи пропозиції щодо приєднання України до міжнародних договорів, та пропонує до прийняття проекти законів України в сфері кінематографії;

ж) несе відповідальність за фінансові операції, стежить за дотриманням законодавства з боку Інституту та його структурних підрозділів;

з) організовує підготовку щорічних звітів Інституту, передбачених цим Законом, та представляє їх перед компетентними органами виконавчої влади;

і) готує фінансові плани відносно витрат Інституту на відповідний рік та, в разі необхідності, звертається до Міністерства фінансів України та Верховної Ради України щодо врахування розрахованих сум в Державному бюджеті України;

ї) приймає і звільняє працівників;

к) укладає договори від імені Інституту, в тому числі з позаштатними співробітниками;

л) здійснює інші повноваження та несе інші обов'язки, передбачені законодавством та статутом.

4. Директор щорічно звітує про свою діяльність перед центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

5. Директор Інституту зобов'язаний виконувати свої обов'язки і реалізовувати повноваження, передбачені законом та статутом, добросовісно, розсудливо, незалежно, на засадах об'єктивності, законності, прозорості.

Стаття 12. Наглядова рада Інституту

1. Наглядова рада є спеціальним наглядовим органом, який діє в Інституті на постійній основі з метою забезпечення в діяльності Інституту балансу інтересів держави, суспільства, та суб'єктів кінематографії, дотримання принципів законності, незалежності, об'єктивності, відкритості, прозорості, доступності для громадськості в діяльності Інституту.

Повноваження Наглядової ради визначаються цим Законом, іншими законодавчими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, статутом Інституту та Положенням про Наглядову раду.

Положення про Наглядову раду затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

2. Наглядова рада складається з 7 членів, які призначаються на посаду центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв в порядку, визначеному цим Законом.

3. Член Наглядової ради призначається строком на 3 роки. Одна і та сама особа не може бути обраною членом Наглядової ради на два строки поспіль.

4. Член Наглядової ради не зараховується в штат Інституту та здійснює свою діяльність на безоплатній основі.

5. Наглядова рада має секретаріат, який отримує звернення, адресовані Наглядовій раді або будь-якому з її членів, та забезпечує отримання цих звернень членами Наглядової ради.

Якщо інше не буде вирішене Наглядовою радою, функції секретаріату Наглядової ради здійснює апарат центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

Стаття 13. Порядок формування складу Наглядової ради

1. До складу Наглядової ради обирають і призначають авторитетних спеціалістів в сфері кінематографу:

а) трьох членів, запропонованих режисерами-постановниками;

б) одного члена, запропонованого професійними спілками, що діють в сфері кінематографу;

в) одного члена, запропонованого продюсерами фільмів;

г) одного члена, запропонованого телерадіоорганізаціями приватної форми власності, які є власниками чинних ліцензій на телевізійне мовлення;

д) одного члена, призначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

2. Членом Наглядової ради може бути громадянин України з числа кваліфікованих фахівців в галузі кінематографії, юриспруденції, економіки, телерадіомовлення або управління, який має вищу освіту, стаж роботи за спеціальністю в будь-яких з наведених галузей не менше п'яти років та має високий авторитет на ринку будь-якої з наведених галузей.

Членом Наглядової ради не можуть бути:

а) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;

б) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, військовослужбовці, нотаріуси, судді, прокурори, слідчі, працівники правоохоронних органів, особи, які перебувають на державній службі, особи, які займають виборні посади в органах державного управління будь-якого рівня, особи, які перебувають у штаті політичної партії, особи, які перебувають у штаті будь-якого підприємства, в якому частка державної власності перевищує 25 відсотків;

в) особи, які прямо або опосередковано володіють часткою у статутному (складеному) капіталі будь-якої юридичної особи, яка займається будь-яким видом професійної діяльності в сфері кінематографії.

3. Суб'єктом права подання кандидатур до Наглядової ради є:

а) будь-яка особа, яка професійно займається одним з видів діяльності, визначених в нормах літер "а", "в", "г" частини першої цієї статті та відповідає вимогам до члена Наглядової ради, встановленим цим Законом,

б) професійні спілки, визначені в літері "б" частини першої цієї статті,

в) громадські об'єднання, господарські об'єднання, статутні документи яких передбачають діяльність в сферах, вказаних в частині першій цієї статті, їх членами є авторитетні у відповідній сфері особи, а діяльність є активною (впродовж останніх трьох років організовують періодично, не рідше ніж декілька разів на рік, громадські заходи щодо проблем, які існують у відповідній сфері: ініціюють публічні обговорення актуальних питань, публічні дискусії у професійній сфері тощо).

Особи, які самостійно висувають свої кандидатури відповідно до літери "а" цієї частини даної статті Закону, для отримання прав кандидата до Наглядової ради повинна надати рекомендації не менше ніж двох суб'єктів, що вказані в будь-якій з літер частини першої цієї статті.

Порядок підтвердження наявності у особи права подання кандидатур до Наглядової ради визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв в порядку, передбаченому законодавством про державну регуляторну політику.

4. Про початок формування складу Наглядової ради повністю або частково центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, публікує повідомлення в засобах масової інформації, а також на своєму офіційному веб-сайті.

5. Повідомлення про проведення конкурсу для формування складу Наглядової ради має містити такі дані:

а) пряму вказівку про оголошення початку процедури формування складу Наглядової ради;

б) зазначення кількості членів, які мають бути обрані та призначені до Наглядової ради;

в) вказівку на те, хто саме з передбачених частиною першою цієї статті Закону суб'єктів має пропонувати своїх членів до Наглядової ради в даній процедурі (суб'єкт права подання кандидатури до Наглядової ради), а також вимоги до цих суб'єктів;

г) граничний термін подачі заяв на призначення членів Наглядової ради, який не може бути більшим за 20 днів від дати публікації повідомлення;

д) перелік документів, які необхідно подати суб'єкту права подання кандидатури до Наглядової ради для участі в процедурі формування складу Наглядової ради;

е) вимоги до кандидата у члени Наглядової ради;

є) адреса, за якою приймаються подання кандидатів на заміщення посади Директора Інституту;

ж) контакти осіб, які можуть надати консультації з приводу підготовки та подання документів.

6. Перелік документів, які подаються для участі в процедурі формування складу Наглядової ради, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв в порядку, передбаченому законодавством про державну регуляторну політику.

7. Відомості про кандидата у члени Наглядової ради, які подаються суб'єктом права подання кандидатури до Наглядової ради, мають містити:

а) заяву про згоду на участь у процедурі формування складу Наглядової ради;

б) заяву про надання згоди на обробку персональних даних відповідно до законодавства про захист персональних даних;

в) автобіографію, що містить: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство у політичних партіях, у тому числі в минулому, наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з суб'єктами кінематографії упродовж двох років, що передують поданню заяви (незалежно від тривалості), контактний номер телефону та адресу електронної пошти, відомості про наявність чи відсутність судимості;

г) короткий опис бачення кандидата своїх задач як члена Наглядової ради.

8. Не пізніше ніж через сім днів після дати завершення терміну подання кандидатур у члени Наглядової ради, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв публікує на власному офіційному веб-сайті перелік кандидатів, внесених належними суб'єктами права подання кандидатур до наглядової ради, включаючи кандидатів, запропонованих відповідно до літери "д" частини першої цієї статті, а також копії документів які були подані суб'єктами права подання кандидатур відносно кожної з кандидатур.

Публікація документів здійснюється із дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом.

9. Впродовж 10 днів від дати публікації переліку кандидатів будь-хто може надати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, будь-яку інформацію в підтримку певної кандидатури або в заперечення проти їх обрання та призначення.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, аналізує відповідні звернення та враховує їх при прийнятті рішення щодо обрання та призначення членів Наглядової ради від кожного з суб'єктів, визначених частиною першою цієї статті.

10. У випадку, якщо від певних суб'єктів, передбачених частиною першою цієї статті Закону не було внесено жодних кандидатур, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв самостійно призначає кандидатів у члени Наглядової ради.

Інформація про таких кандидатів має публікуватись в порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті Закону.

11. Починаючи з наступного робочого дня після дати завершення терміну подання кандидатур у члени Наглядової ради, будь-який член Громадської ради при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, вправі ознайомитись з документами, поданими для участі в процедурі формування складу Наглядової ради.

Електронні копії відповідних документів також передаються до секретаріату Комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого відносяться питання кінематографу, який забезпечує можливість членам громадської ради при цьому Комітеті ознайомитись з ними.

Громадські ради при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв та при Комітеті Верховної Ради України, до предмету відання якого відносяться питання кінематографу, можуть складати висновки стосовно доцільності чи недоцільності обрання до Наглядової ради того чи іншого кандидата, приймати рішення про підтримку окремих кандидатів або про недоцільність їх обрання.

Відповідні рішення, висновки громадських рад мають бути надані центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, не пізніше ніж за два робочі дні до дати проведення засідання з розгляду поданих кандидатур.

12. Для розгляду кандидатур та обрання членів Наглядової ради Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, призначає комісію, яку очолює керівник названого Центрального органу виконавчої влади або його заступник.

Засідання комісії є відкритим, про дату і місце його проведення оголошується в засобах масової інформації. Не пізніше ніж за 7 днів до дати засідання на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв та Комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого відносяться питання кінематографу, публікується відповідне оголошення.

Для участі у засіданні Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв надсилає персональне запрошення всім кандидатам у члени Наглядової ради, а також повідомляє засобами електронної пошти членів громадської ради при цьому Центральному органі виконавчої влади.

На засіданні комісія заслуховує кандидатів у члени Наглядової ради. Якщо проти певної кандидатури надійшли заперечення, комісія зобов'язана з'ясувати обставини, наведені в цьому заперечені, та дати можливість кандидату надати свої доводи.

Під час розгляду, питання кандидатам можуть задавати як члени комісії, так і члени громадської ради при Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, а також особи, які подавали заперечення проти тієї чи іншої кандидатури.

У разі необхідності, в засіданні може оголошуватись перерва, і воно може продовжуватись в інший день.

За наслідками розгляду комісія складає протокол, в якому визначає перелік осіб, обраних до Наглядової ради.

На підставі цього протоколу керівник Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв приймає рішення про призначення членів Наглядової ради.

13. Порядок подання та розгляду заяв кандидатів у члени Наглядової ради визначається Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв в порядку, передбаченому законодавством про державну регуляторну політику.

14. При формуванні Наглядової ради перевага надається особам, які мають найбільший авторитет серед суб'єктів кінематографії або серед фахівців в сфері телебачення.

За будь-яких обставин до Наглядової раді має бути обрана принаймні одна особа, яка професійно займається діяльністю в сфері права (юрист, юрисконсульт, адвокат тощо) та одна особа, яка професійно займається діяльністю в сфері економіки (фінансист, бухгалтер, аудитор тощо) з досвідом роботи не менше п'яти років за спеціальністю.

15. Рішення про призначення членів Наглядової ради може бути оскаржене в судовому порядку.

Стаття 14. Повноваження Наглядової ради

1. Наглядова рада здійснює контрольні та наглядові повноваження за діяльністю Інституту, передбачені цим Законом, статутом Інституту та Положенням про Наглядову раду.

Положення про Наглядову раду затверджує Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв в порядку, передбаченому законодавством про державну регуляторну політику.

2. Наглядова рада:

а) погоджує напрямки діяльності Інституту, розроблені Директором;

б) складає і затверджує висновки щодо річного плану діяльності та проекту річного фінансового плану Інституту;

в) складає і затверджує висновки щодо звітів діяльності Інституту, передбачених цим законом;

г) складає і затверджує висновки щодо внесення змін до статуту Інституту;

д) складає і затверджує висновки щодо доцільності дострокового звільнення Директора;

3. Наглядова рада та її окремі члени можуть надавати висновки та пропозиції Директору та Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв з усіх питань діяльності Інституту.

4. Наглядову раду очолює Голова, який обирається самою Наглядовою радою зі складу її членів більшістю загальної кількості голосів. Член Наглядової ради не має права голосувати на питання щодо обрання своєї кандидатури Головою Наглядової ради.

Голова Наглядової ради:

а) організовує роботу Наглядової ради як на засіданнях так і в період між засіданнями;

б) скликає чергові та позачергові засідання Наглядової ради;

в) забезпечує членів Наглядової ради всіма необхідними документами та інформацією, необхідними для виконання своїх обов'язків;

г) здійснює загальний контроль за виконанням рішень Наглядової ради Інститутом.

4. Засідання Наглядової ради проводяться у відкритому або закритому режимі за рішенням самої Наглядової ради.

У випадках, передбачених Положенням про Наглядову раду або статутом Інституту, засідання Наглядової ради може проводитись дистанційно.

Про час і місце проведення чергового або позачергового засідання, а також про порядок денний засідання члени Наглядової ради повідомляються секретаріатом Наглядової ради письмово не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення засідання, якщо інше не передбачено законом. У екстрених випадках Наглядова рада вправі відступити від вказаного правила щодо строків відправки повідомлень, та погодити більш короткий строк, про що приймається відповідне рішення.

У випадку, якщо в порядок денний засідання Наглядової ради включене питання надання висновку щодо доцільності дострокового звільнення Директора, повідомлення членам Наглядової ради про час і місце проведення засідання може направлятись Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

5. Засідання Наглядової ради є повноважною, якщо на ньому присутні, або, у випадку проведення дистанційного засідання, зареєстровані в порядку, передбаченому Положенням про наглядову раду, не менше п'яти членів.

Рішення Наглядової ради вважається прийнятим, якщо на нього проголосувало не менше чотирьох її членів.

6. Член Наглядової ради має безперешкодний доступ до будь-якої інформації про діяльність Інституту. Для отримання доступу до інформації з обмеженим доступом член Наглядової ради має укласти з Інститутом договір про нерозголошення.

7. Повноваження члена Наглядової ради припиняються у разі:

а) розпуску Наглядової ради на підставах, передбачених цим Законом;

б) закінченням строку, на який він призначений;

в) подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

г) припинення громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

д) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

е) неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я протягом шести і більше місяців за наявності відповідного медичного висновку;

є) набрання законної сили судовим рішенням про визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним;

ж) смерті, визнання безвісно відсутнім;

з) відсутності на трьох засіданнях Наглядової ради, крім випадків, коли стан здоров'я не дозволяє брати участь у засіданнях, що підтверджується медичною довідкою.

8. Наглядова рада може бути розпущеною достроково за рішенням Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, у випадку, якщо:

а) Наглядова рада у встановлені цим Законом строки не розглянула звернення щодо доцільності дострокового звільнення Директора, поданого особами, які мають право ініціювати розгляд такого питання відповідно до цього Закону, та/або не затвердила висновок щодо доцільності дострокового звільнення директора;

б) повноважний склад Наглядової ради не може зібратись на трьох призначених засіданнях поспіль.

Перед прийняттям рішення про розпуск Наглядової ради Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, повідомляє членів Наглядової ради про можливість прийняття такого рішення. У випадку, якщо впродовж семи днів від дати надсилання такого повідомлення Наглядова рада не надасть передбаченого цим Законом затвердженого висновку щодо доцільності звільнення директора, або не збереться повноважним складом на засідання, Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв приймає рішення про достроковий розпуск та оголошує про формування нового складу Наглядової ради в порядку, передбаченому цим Законом.

Стаття 15. Фінансування Інституту

1. Кошти, передбачені для фінансування діяльності Інституту, передбачаються Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Також Інститут отримує кошти з обов'язкових відрахувань від видів діяльності, передбачених цим Законом.

2. Крім коштів Державного бюджету України Інститут також залучає кошти з таких джерел:

а) власні кошти, отримані від прибутку від розповсюдження фільмів;

б) надходження від надання публічних послуг;

в) доходи, отримані від управління майном, переданим Інституту на праві повного господарського відання або оперативного управління;

г) надходження від управління правами інтелектуальної власності на фільми та інші об'єкти права інтелектуальної власності;

д) платежі, які здійснюють оператори державних лотерей відповідно до Закону України "Про державні лотереї в Україні";

е) надходження від співробітництва з міжнародними організаціями і установами;

є) гранти, пожертви, дарунки та інші джерела, передбачені законом;

ж) доходи, отримані від управління вільними коштами Інституту.

3. Інститут може отримувати цільові дотації з Державного бюджету України для реалізації покладених на Інститут завдань.

4. Інститут самостійно розпоряджається коштами, отриманими з джерел, передбачених цієї статтею Закону.

Повноважні державні органи здійснюють нагляд і контроль за використанням коштами Інституту в порядку, передбаченому законодавством.

Стаття 16. Діяльність Інституту

1. Інститут щорічно розробляє і затверджує власний план діяльності на наступний рік (надалі - річний план діяльності), частиною якого є фінансовий план (надалі - річний фінансовий план).

Річний план діяльності і річний фінансовий план мають затверджуватись не пізніше ніж за 20 днів до початку відповідного року.

2. Інститут веде бухгалтерський і податковий облік в порядку, визначеному законодавством.

3. Основними статтями видатків Інституту є:

а) участь у фінансуванні кінематографу, в тому числі участь у фінансуванні проектів виробництва фільмів в порядку, визначеному цим Законом;

б) підтримка освіти в сфері кінематографії;

в) модернізація кінотеатрів;

г) просування українського кінематографу поза межі України.

Стаття 17. Звітність Інституту

1. Інститут щорічно складає звіт про свою діяльність впродовж звітного року (надалі - щорічний звіт про діяльність Інституту) та подає його на затвердження Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

2. Щорічний звіт про діяльність Інституту має містити достовірну інформацію про обсяги всіх надходжень за звітний рік, а також детальний опис здійснених витрат на фінансування кінематографу.

3. Щорічний звіт про діяльність Інституту не пізніше 1 березня року, наступного за звітним, надається Наглядовій раді, Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

4. Наглядова рада не пізніше 30 березня року, наступного за звітним, розглядає наданий звіт та складає і затверджує позитивний або негативний висновок щодо нього. У разі необхідності Наглядова рада може залучати до розгляду звіту фінансових консультантів, за умови підписання з ними договорів про нерозголошення конфіденційної інформації.

Висновок Наглядової ради має містити виклад мотивів, з яких звіт рекомендується прийняти до уваги (у випадку позитивного висновку) або відхилити (у випадку негативного висновку).

5. Висновок Наглядової ради передається Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв на наслідками розгляду щорічного звіту про діяльність Інституту приймає рішення про затвердження звіту або про ініціювання процедури звільнення директора відповідно до цього Закону.

Рішення про затвердження звіту може містити перелік недоліків в діяльності Інституту, які мають бути усунуті директором.

Розділ III. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА КІНЕМАТОГРАФУ

Стаття 18. Заходи державної підтримки кінематографу

1. Заходами державної підтримки кінематографу є:

участь держави у фінансуванні кінематографу, в тому числі фінансуванні проектів з виробництва фільмів;

надання державних позичок виробникам та продюсерам фільмів;

компенсація підтверджених витрат на створення фільму, здійснений в Україні.

2. Передбачені цією статтею Закону заходи державної підтримки виробництва фільмів реалізуються Інститутом від імені держави.

Стаття 19. Участь держави у фінансуванні кінематографу

1. Участь держави у фінансуванні кінематографу полягає у здійсненні Інститутом фінансування:

а) проектів з виробництва фільмів в порядку, передбаченому цим Законом;

б) розповсюдження та демонстрування національних фільмів у кіно-, відеомережі та на каналах мовлення;

в) створення нових кінотеатрів або модернізації кінотеатрів, які вже існують;

г) розширення наукової, матеріальної бази вищих навчальних закладів за спеціальностями у сфері кінематографії;

д) грантів студентам, які навчаються в вищих навчальних закладах за спеціальностями у сфері кінематографії;

е) збереження та відновлення національної кінематографічної спадщини, повернення її в Україну, якщо вона знаходиться за її межами;

є) компенсацій за рахунок коштів Інституту частини витрат, здійснених суб'єктом кінематографії на виробництво фільму, за умови, що ці витрати здійснені в Україні на користь резидентів України;

ж) компенсацій за рахунок коштів Інституту відсоткових ставок передбачених на підтримку національної кінематографії кредитів банків, залучених для виробництва національних фільмів;

з) конкурсів кіносценаріїв в тому числі виплаті премій переможцям.

Статутом Інституту можуть передбачатись інші способи участі держави у фінансуванні кінематографу.

Компенсації, передбачені літерами "е" і "є" здійснюються в порядку, передбаченому для фінансування проектів з виробництва фільмів.

2. Фінансування кінематографу здійснюється за рахунок коштів Інституту, отриманих з джерел, передбачених цим Законом.

3. Фінансування здійснюється на підставі договору, що укладається Інститутом та суб'єктом, що отримує фінансування (надалі - договір на фінансування кінематографу).

Типова форма договору на фінансування кінематографу затверджується Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

4. Фінансування кінематографу способами, передбаченими літерами "а" - "в", "є", "ж" частини першої цієї статті здійснюється у формі видачі Інститутом безпроцентних позик, умови повернення яких визначаються цим Законом та договором на фінансування кінематографу.

Фінансування кінематографу способами, передбаченими літерами "г" і "д" частини першої цієї статті здійснюється шляхом сплати пожертв навчальним закладам або окремим студентам.

5. Суб'єктом, що отримує фінансування, може бути суб'єкт кінематографії України, а також вищі навчальні заклади та окремі студенти таких закладів.

Об'єктом фінансування проектів з виробництва фільмів можуть бути виключно українські фільми, сценарії.

6. Суб'єктом, що отримує фінансування, не може бути:

а) фізична особа, яка має непогашену судимість, а також юридичні особи, учасниками яких зі спільною часткою більше 50 % є фізичні особи, які мають непогашену судимість;

б) юридична особа, яка має прострочену заборгованість перед Державним бюджетом України зі сплати податків або обов'язкових зборів;

в) юридична особа, стосовно якої відкрито процедуру банкрутства, або яка перебуває у стані ліквідації;

г) юридична або фізична особа, яка впродовж трьох років, що передують даті подання заявки, допустила принаймні одне істотне порушення договору на фінансування кінематографу з Інститутом.

7. Суб'єкт, що отримує фінансування, визначається на конкурсних засадах.

При обранні переможця конкурсу на отримання державного фінансування перевага надається кандидатам, які найбільш повно відповідають конкурсним вимогам, вказаним в оголошенні конкурсу. Зокрема, критеріями, які мають оцінюватись в конкурсі, є:

а) художня, пізнавальна та етична цінність проекту, відносно якого подана заявка на фінансування;

б) важливість проекту для національної культури та розвитку української мови;

в) збагачення культурної різноманітності в Європі;

г) очікувані суспільні наслідки реалізації проекту, відносно якого подана заявка на фінансування.

Для отримання фінансування проектів з виробництва фільмів додаткові критерії встановлюються цим Законом.

Стаття 20. Фінансування проектів з виробництва фільмів

1. Фінансування проектів з виробництва фільмів здійснюється в формі надання безпроцентних позик, повернення яких здійснюється суб'єктом, що отримує фінансування, за рахунок прибутку від реалізації прав на фільм.

Порядок повернення позики визначається цим Законом та договором.

2. Фінансування проектів з виробництва фільмів не може перевищувати:

а) для ігрових фільмів (не телевізійних серіалів) - 80 % від загальної суми кошторису на створення фільму;

б) для телевізійних серіалів - 50 % від загальної суми кошторису на створення фільму;

в) для дитячих, анімаційних, просвітницьких, документальних фільмів - 95 % від загальної суми кошторису на створення фільму;

г) для режисерських дебютів - 99 % від загальної суми кошторису на створення фільму.

За рішенням Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, фінансування проектів з виробництва фільму може становити 100 % за умови, що цільові кошти на таке фінансування були спеціально виділені з Державного бюджету України.

Якщо більш високий рішень не буде встановлений рішенням Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, максимальна сума, що виділяє Інститут для фінансування одного проекту з виробництва фільмів, не може перевищувати гривневий еквівалент 1000000 Євро за офіційним курсом Національного банку України.

3. Інститут здійснює постійний контроль за виконанням з боку суб'єктів, що отримують фінансування, своїх зобов'язань, взятих при укладенні договорів на фінансування кінематографу.

Об'єктами контролю є як порядок створення фільму, так і правильність та обґрунтованість використання коштів.

Для здійснення контролю Інститут має право вимагати від суб'єкта, що отримав фінансування, надати будь-які документи, інформацію та пояснення щодо своїх дій, пов'язаних зі створенням фільму або витратою коштів.

4. Повернення отриманих коштів здійснюється суб'єктом, що отримав фінансування, з грошових надходжень від реалізації прав на фільм, які перевищують суми здійсненого ним внеску.

Стаття 21. Конкурс на отримання фінансування проектів з виробництва фільмів

1. Фінансування Інститутом проектів з виробництва фільмів здійснюється на конкурсних засадах.

2. Конкурс на отримання фінансування проектів з виробництва фільмів оголошується Інститутом щорічно до 31 січня, та триває до 31 грудня.

Оголошення про початок конкурсу публікується на офіційному веб-сайті Інституту, офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, а також в засобах масової інформації.

3. Оголошення про початок конкурсу має містити принаймні такі дані:

а) пряму вказівку про оголошення конкурсу на отримання фінансування проектів з виробництва фільмів;

б) інформацію про граничні дати подання заявок, щонайменше одна з яких має бути призначена на будь-який робочий день квітня, а друга - жовтня;

в) перелік пріоритетів (критеріїв оцінювання) для проектів, які будуть розглядатись і оцінюватись в конкурсі;

г) граничний рівень участі Інституту в фінансуванні проекту (в процентах від кошторису фільму або в максимальній сумі);

д) перелік документів, які подаються учасниками конкурсу на розгляд конкурсної комісії;

е) адреса, за якою приймаються заявки;

є) контакти осіб, які можуть надати консультації з приводу підготовки та подання документів.

Оголошення може містити будь-яку іншу додаткову інформацію щодо конкурсу.

4. Для участі у конкурсі будь-яка особа, яка відповідно до цього Закону може бути суб'єктом, що отримує фінансування (надалі - заявник), подає до Інституту заявку (надалі - конкурсна заявка) та додані до неї документи.

Конкурсна заявка та додані до неї документи мають містити такі дані:

а) заявку на отримання фінансування за формою, затвердженою Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв;

б) докази реєстрації заявника як юридичної особи або фізичної особи-підприємця в Україні;

в) договори (в тому числі попередні) щодо отримання прав інтелектуальної власності на сценарій, а також щодо залучення до роботи на фільмом режисера-постановника.

г) детальний кошторис фільму із зазначенням всіх статей витрат, які будуть здійснені при його створенні, окремо виділені статті витрат, які будуть здійснені на користь резидентів України, та статті витрат, на які будуть спрямовані виділене Інститутом фінансування;

д) фінансовий план фільму за формою, встановленою Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв;

е) докази наявності у заявника досвіду з виробництва не менше двох фільмів з хронометражем не менше 45 хвилин кожен, права на розповсюдження та демонстрування яких підтверджене державними посвідченнями на право розповсюдження і демонстрування. У випадку подання заявки для отримання фінансування проектів з виробництва дебютних фільмів заявник подає докази завершення ним виробництва та подальшої публічної демонстрації принаймні двох фільмів (повнометражних або короткометражних);

є) у випадку, якщо заявник до цього отримував фінансування Інституту проектів з виробництва фільмів, надається інформація про дату укладення відповідного договору, а також реєстраційні дані свідоцтва українського фільму або державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів на виготовлений фільм або пояснення причин, з яких фільм не був виготовлений або свідоцтво чи посвідчення було отримане;

Заявники можуть надавати будь-якій інші дані, які, на їх думку, можуть стати додатковими підставами для перемоги в конкурсі.

Рішенням Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, наведений перелік даних може деталізовуватись та розширюватись.

5. Надані для участі в конкурсі документи на інші матеріали не рецензуються та не повертаються.

6. Порядок проведення конкурсного відбору затверджується Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

Стаття 22. Експертні комісії

1. Для визначення переможців в конкурсі на отримання фінансування проектів з виробництва фільмів директор Інституту, формує експертні комісії.

Експертна комісія складається щонайменше з 7 осіб. До складу кожної експертної комісії призначаються представники кінематографічних та експертних кіл, які мають досвід участі в створенні не менше двох фільмів як режисер-постановник, автор сценарію або текстів, діалогів, художник-постановник або оператор-постановник та визнання авторитетних спеціалістів серед суб'єктів кінематографії.

Інститут призначає Голову експертної комісії, який пропонує Інституту її членів для затвердження.

Порядок формування експертних комісій, визначення їх кількості та профілю роботи, та порядок здійснення діяльності визначається Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв в порядку, передбаченому законодавством про державну регуляторну політику.

2. Експертна комісія складає експертні висновки стосовно наданих заявок на фінансування. Висновки експертних комісій визначають заявки, які можуть отримати фінансування з боку Інституту.

3. Загальними критеріями, які оцінюються експертною комісією, є критерії, визначені частиною сьомою статті 19 цього Закону, а також:

а) оригінальність і якість сценарію;

б) успішна робота заявника як продюсера або виробника фільму в попередніх проектах - економічні результати, участь у вітчизняних або міжнародних кінофестивалях, нагороди на кінофестивалях, успішність розповсюдження у Україні та за кордоном (кількість білетів проданих на відповідні кіносеанси), успішність трансляції на телевізійних каналах (кількість проданих ліцензій на публічне сповіщення телерадіоорганізаціями), продажі в мережі Інтернет та в роздрібній торговій мережі на матеріальних носіях тощо;

в) успішна робота режисера-постановника у зв'язку із участю у створенні фільмів - участь у вітчизняних або міжнародних кінофестивалях, нагороди на фестивалях, успішність розповсюдження у Україні та за кордоном (кількість білетів проданих на відповідні кіносеанси), успішність трансляції на телевізійних каналах (кількість проданих ліцензій на публічне сповіщення телерадіоорганізаціями), продажі в мережі Інтернет та в роздрібній торговій мережі на матеріальних носіях тощо;

г) найбільш вигідні техніко-економічні умови, строки створення.

В оголошенні про початок конкурсу можуть міститись додаткові пріоритети (критерії оцінювання) для проектів.

4. Рішення експертної комісії щодо визначення заявок, які можуть отримати фінансування з боку Інституту та відповідний мотивований висновок щодо цього фільму надаються директору Інституту для вирішення питання щодо оголошення переможців конкурсу.

5. Для отримання додаткової експертної інформації стосовно проектів з виробництва фільмів, які розглядаються експертними комісіями, директор Інституту може залучати незалежних рецензентів зі складу фахівців, які не є співробітниками Інституту, та входять до складу Наглядової ради та експертних комісій.

Стаття 23. Визначення переможця конкурсу

1. Переможець конкурсу визначається Інститутом на підставі наданих експертними комісіями рішень та висновків.

Рішення або висновок експертної комісії не є обов'язковим для Інституту. Інститут не може здійснювати фінансування проектам, які не розглядались експертними комісіями.

Обов'язковою умовою для оголошення переможця є наявність висновку спеціаліста в сфері економіки відносно певного проекту, який складається фахівцем, залученим Інститутом.

Інститут може визначати декілька переможців.

2. Про оголошення переможця (або декількох переможців) конкурсу на отримання фінансування проектів з виробництва фільмів Інститут приймає рішення (надалі - рішення про виділення фінансування).

3. Рішення Інституту про виділення фінансування має містити ім'я або найменування переможця, робочу назву фільму, а також істотні умови договору на фінансування кінематографу, що буде укладатись з переможцем конкурсу, в тому числі граничні ставки гонорарів учасникам фільму, виражені в певній грошовій сумі або процентах від загального кошторису фільму.

4. У випадку, якщо впродовж 60 днів від дати прийняття рішення про виділення фінансування договір на фінансування кінематографу укладений не буде, вказане рішення втрачає чинність.

Наведений у попередньому абзаці термін може бути продовжений за рішенням Інституту за наявності об'єктивних, незалежних від волі сторін перешкод для укладення договору на фінансування кінематографу або його подальшого виконання.

Про втрату чинності зазначеним рішенням Інститут повідомляє переможця конкурсу.

Стаття 24. Реалізація проектів з виробництва фільмів

1. З переможцем конкурсу на отримання фінансування проектів з виробництва фільмів укладається договір про участь держави у виробництві фільму (надалі - договір про участь держави у виробництві фільму) на основі типової форми, затвердженої Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

Договір про участь держави у виробництві фільму має містити:

а) порядок здійснення фінансування;

б) розподіл прав інтелектуальної власності між сторонами;

в) кошторис фільму;

г) граничні ставки оплати гонорарів та послуг учасникам фільму, виражені в грошовій сумі або в процентах від загального кошторису фільму;

д) відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

е) порядок здійснення контролю Інститутом за виконанням умов договору, в тому числі за отриманням доходів та здійснення витрат.

2. Інститут зобов'язаний контролювати порядок виконання умов договору про участь держави у виробництві фільму.

Переможець конкурсу щомісячно надає Інституту звіт про використання ним коштів, отриманих від Інституту.

У разі необхідності Інститут може призначити аудит діяльності переможця конкурсу при виконанні ним умов договору про участь держави у виробництві фільму.

3. Договір про участь держави у виробництві фільму може бути розірваний достроково у випадку неналежного використання переможцем конкурсу коштів, наданих Інститутом для фінансування фільму, що підтверджено висновком незалежного фахівця (аудитор, кваліфікований експерт тощо) або іншими доказами, передбаченими умовами договору про участь держави у виробництві фільму.

В рішенні про розірвання договору за власною ініціативою Інститут визначає суму коштів, яка була використана неналежним чином, та встановлює строк повернення цієї суми, а також суми, наданої Інституту, яка була не використана.

Стаття 25. Участь Інституту в розподілу прибутків від реалізації фільмів

1. Інститут вправі отримати частину чистого прибутку від виробництва фільму та реалізації прав на нього. Частка отриманого Інститутом чистого прибутку відповідає частці його участі у фінансуванні проекту з виробництва фільму.

Реалізацією прав на фільм є видача будь-якого дозволу на використання фільму як об'єкту права інтелектуальної власності, в тому числі шляхом укладення ліцензійних та інших договорів на розпорядження правами інтелектуальної власності на фільм.

2. Порядок розподілу прибутку регулюється договором про участь держави у виробництві фільму.

3. У випадку, якщо переможець конкурсу впродовж п'яти років від дати прем'єрного показу фільму отримує будь-які доходи від реалізації прав на фільм, ці доходи йдуть в першу чергу на компенсацію витрат, здійснених переможцем конкурсу відповідно до кошторису.

У випадку, якщо доходи від реалізації прав на фільм перевищать витрати переможця конкурсу, всі подальші надходження розподіляються між виробником фільму та Інститутом відповідно до пропорції їхніх внесків у створення фільму.

5. Через п'ять років від дати прем'єрного показу фільму, всі майнові права інтелектуальної власності на нього переходять Інституту, який у подальшому одноособово отримує кошти від реалізації прав на фільм.

Переможець конкурсу вправі викупити майнові права на фільм за оціночною вартістю.

6. У випадку, якщо переможець конкурсу прострочив виконання грошових зобов'язань щодо відрахування Інституту надходжень від реалізації прав на фільм, він не має права впродовж 3 років приймати участь в конкурсах на отримання фінансування відповідно до цього Закону.

Перелік осіб, які відповідно до цієї статті не мають права приймати участь в конкурсах на отримання фінансування відповідно до цього Закону публікується на веб-сайті Інституту.

Відповідна заборона поширюється як на особу-порушника, так і на всі інші особи, учасником яких є порушник, а також осіб, учасниками яких є учасники порушника.

Розділ IV. ПРИКІНЦЕВІ І ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через два місяці з дня набрання ним чинності.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, які прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, яка не суперечить йому.

3. Внести зміни до Закону України "Про державні лотереї в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2013р., N 31, ст. 369):

в частині першій статті 1:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) державна лотерея - лотерея, що проводиться суб'єктом господарювання, який має право на проведення державних лотерей на території України, а також здійснює відповідно до цього закону відрахування соціальної спрямованості від проведення державних лотерей";

абзац другий пункту 16 викласти в такій редакції:

"Електронна система прийняття ставок складається з центральної електронної системи та терміналів електронної системи прийняття ставок, пов'язаних між собою електронним або іншим зв'язком.";

доповнити підпунктом 22 такого змісту:

"22) відрахування соціального спрямування від проведення державних лотерей - відрахування на фінансування кінематографії, відрахування на фінансування розвитку фізичної культури і спорту та відрахування до Державного бюджету України від проведення державних лотерей, які здійснюються відповідно до цього Закону суб'єктами господарювання, що проводять на території України державні лотереї;";

доповнити підпунктом 23 такого змісту:

"23) відрахування на фінансування кінематографії - цільові відрахування, що здійснюються суб'єктом господарювання, який проводить державні лотереї, на користь Українського інституту кіномистецтв, передбаченого Законом України "Про систему державної підтримки кінематографії", згідно із укладеним між ними договором;";

доповнити підпунктом 24 такого змісту:

"24) відрахування на фінансування розвитку фізичної культури і спорту - цільові відрахування, що здійснюються суб'єктом господарювання, який проводить державні лотереї, на користь Національного олімпійського комітету України згідно із укладеним між ними договором;";

статтю 3 доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. Принцип соціальної спрямованості лотереї передбачає спрямування коштів, які надійшли до Державного бюджету України від операторів лотерей в якості відрахувань від проведення державних лотерей, на фінансування розвитку культури, лікування дітей, хворих на онкологічні, онкогематологічні захворювання чи інші тяжкі (у тому числі рідкісні) захворювання. Принцип соціальної спрямованості також полягає у безпосередньому фінансуванні операторами лотерей розвитку кінематографії, фізичної культури та спорту (у тому числі олімпійського та параолімпійського спорту) шляхом здійснення відрахувань, передбачених цим законом.";

абзац четвертий частини шостої статті 6 викласти в такій редакції:

"Суб'єкт господарювання на момент звернення із заявою про отримання ліцензії повинен підтвердити свою відповідність вимогам, що передбачені цим Законом до операторів лотерей, а також додержання інших нормативів, встановлених ліцензійними умовами, шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, політики у сфері випуску і проведення лотерей, документів, які підтверджують укладення таким суб'єктом господарювання із Національним олімпійським комітетом України та Українським інститутом кіномистецтв договорів, визначених статтею 61 цього закону, а також шляхом подання інших підтвердних документів, передбачених ліцензійними умовами.";

доповнити статтею 61 такого змісту:

"Стаття 61. Соціальна спрямованість державних лотерей

1. Оператор лотерей зобов'язаний щомісячно нараховувати відрахування соціального спрямування від проведення державних лотерей, які поділяються на: відрахування до Державного бюджету України від проведення державних лотерей; відрахування на фінансування кінематографу; відрахування на фінансування розвитку фізичної культури і спорту.

Суб'єкти господарювання, які проводять на території України державні лотереї, зобов'язані щомісячно здійснювати нарахування відрахувань соціального спрямування від проведення державних лотерей у наступному розмірі:

упродовж першого календарного року запровадження відрахувань соціального спрямування від проведення державних лотерей - 21 відсоток від валового лотерейного доходу, отриманого суб'єктом господарювання від проведення державних лотерей протягом звітного періоду (місяця);

упродовж другого календарного року запровадження відрахувань соціального спрямування від проведення державних лотерей - 23 відсотки від валового лотерейного доходу, отриманого суб'єктом господарювання від проведення державних лотерей протягом звітного періоду (місяця);

упродовж третього календарного року запровадження відрахувань соціального спрямування від проведення державних лотерей - 25 відсотків від валового лотерейного доходу, отриманого суб'єктом господарювання від проведення державних лотерей протягом звітного періоду (місяця);

упродовж четвертого календарного року запровадження відрахувань соціального спрямування від проведення державних лотерей - 27 відсотків від валового лотерейного доходу, отриманого суб'єктом господарювання від проведення державних лотерей протягом звітного періоду (місяця);

упродовж п'ятого та наступних років запровадження відрахувань соціального спрямування від проведення державних лотерей - 30 відсотків від валового лотерейного доходу, отриманого суб'єктом господарювання від проведення державних лотерей протягом звітного періоду (місяця).

Нараховані суб'єктом господарювання за відповідний звітний період (місяць) відрахування соціального спрямування від проведення державних лотерей повинні бути розподілені цим суб'єктом наступним чином (крім випадків, передбачених цим Законом):

25 відсотків на фінансування кінематографії (відрахування на фінансування кінематографії);

25 відсотків на фінансування розвитку фізичної культури та спорту в Україні (відрахування на фінансування фізичної культури і спорту);

50 відсотків на відрахування до Державного бюджету України від проведення державних лотерей.

2. Нараховані суб'єктом господарювання, який проводить державні лотереї, відрахування на фінансування кінематографії перераховуються (сплачуються) цим суб'єктом щомісячно Українському інституту кіномистецтв, передбаченому Законом України "Про систему державної підтримки кінематографії", відповідно до укладеного між ними договору. Відрахування на фінансування кінематографії здійснюються щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, що слідує за звітним.

Відрахування на фінансування кінематографії, визначені цим законом, використовуються Українським інститутом кіномистецтв за напрямками, передбаченими Законом України "Про систему державної підтримки кінематографії".

3. Нараховані суб'єктом господарювання, який проводить державні лотереї, відрахування на фінансування розвитку фізичної культури і спорту перераховуються (сплачуються) цим суб'єктом щомісячно Національному олімпійському комітету України відповідно до укладеного між ними договору. Відрахування на фінансування розвитку фізичної культури і спорту здійснюються щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, що слідує за звітним.

Відрахування на фінансування розвитку фізичної культури і спорту, визначені цим законом, використовуються Національним олімпійським комітетом України за напрямками, передбаченими законом.

4. Нараховані суб'єктом господарювання, який проводить державні лотереї, відрахування до Державного бюджету України від проведення державних лотерей, перераховуються (сплачуються) цим суб'єктом до Державного бюджету України щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, що слідує за звітним.

5. Контроль за правильністю нарахування та своєчасністю перерахування (сплати) відрахувань соціального спрямування від проведення державних лотерей здійснюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

6. Суб'єкти господарювання, які проводять державні лотереї, зобов'язані щомісячно, не пізніше 25 числа місяця, що слідує за звітним, подавати до органів доходів і зборів звітність щодо нарахованих та сплачених відрахувань соціального спрямування від проведення державних лотерей. Форма звітності затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, а також податкової і митної політики (крім адміністрування податків, зборів, митних платежів та реалізації податкової і митної політики).";

у частині першій статті 8:

пункт 2 викласти в такій редакції:

"2) оператор державних лотерей систематично (більше трьох разів на рік) порушує строки перерахування (сплати) відрахувань соціального спрямування від проведення державних лотерей, що визначені цим Законом;";

доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) оператор державних лотерей не уклав, відповідно до цього Закону, договір із Українським інститутом кіномистецтв, що функціонує згідно із Законом України "Про "Про систему державної підтримки кінематографії", або із Національним олімпійським комітетом України щодо здійснення на їх користь, відповідно, відрахувань на фінансування кінематографії, відрахувань на розвиток фізичної культури і спорту".

частину першу доповнити новим абзацом такого змісту:

"Суб'єкт господарювання позбавляється статусу оператора державних лотерей у разі, якщо ним протягом трьох місяців з дня закінчення строку дії передбаченого цим законом договору із Українським інститутом кіномистецтв, що функціонує згідно із Законом України "Про систему державної підтримки кінематографії", або із Національним олімпійським комітетом України не укладено нового договору".

статтю 9 доповнити частиною 9 такого змісту:

"9. Операції із прийняття ставок у державні лотереї повинні відображатись в реальному часі в електронній системі прийняття ставок. Забороняється прийняття ставки в державну лотерею (реалізація лотерейного білета, іншого засобу, який засвідчує участь в державній лотереї) без реєстрації (в режимі реального часу) цієї операції в електронній системі прийняття ставок.";

частину першу статті 14 виключити.

у статті 15:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 4 пункту 5 статті 15, який набирає чинності з 1 січня 2013 року, та крім положень цього Закону, які стосуються укладення із Національним олімпійським комітетом України договору щодо здійснення на його користь відрахувань на фінансування розвитку фізичної культури і спорту, а також положень цього Закону, які стосуються нарахування і сплати (перерахування) таких відрахувань Національному олімпійському комітету України, що набирають чинності з дня набрання чинності спеціальним законом, яким передбачатимуться напрями та порядок використання Національним олімпійським комітетом України відрахувань на фінансування фізичної культури та спорту, отриманих від операторів лотерей.

доповнити частиною 21 такого змісту:

"21. Оператори лотерей зобов'язані протягом двох місяців з дня набрання чинності Законом України "Про систему державної підтримки кінематографії" укласти із Українським інститутом кіномистецтв договір щодо здійснення на його користь відрахувань на фінансування кінематографії.

Оператори лотерей зобов'язані протягом двох місяців з дня набрання чинності спеціальним законом, яким передбачатимуться напрями та порядок використання Національним олімпійським комітетом України відрахувань на фінансування фізичної культури і спорту, укласти із Національним олімпійським комітетом України договір щодо здійснення на його користь відповідних відрахувань.";

доповнити частиною 22 такого змісту:

"22. До набрання чинності спеціальним законом, яким передбачатимуться напрями та порядок використання Національним олімпійським комітетом України відрахувань на фінансування фізичної культури та спорту, що здійснюються суб'єктами господарювання відповідно до цього Закону, нараховані суб'єктом господарювання за відповідний звітний період (місяць) відрахування соціального спрямування від проведення державних лотерей повинні бути розподілені цим суб'єктом наступним чином:

50 відсотків на фінансування кінематографії (відрахування на фінансування кінематографії);

50 відсотків на відрахування до Державного бюджету України від проведення державних лотерей."

частину восьму статті 15 викласти в такій редакції:

"8. Кабінету Міністрів України передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на відповідний рік визначення відрахувань до Державного бюджету України від проведення державних лотерей одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України і спрямування цих коштів на лікування дітей, хворих на онкологічні, онкогематологічні захворювання чи інші тяжкі (у тому числі рідкісні) захворювання, на фінансування культури.

Кабінету Міністрів України визначати розпорядником коштів спеціального фонду Державного бюджету України, які надійшли від проведення державних лотерей та призначені для фінансування культури, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури та мистецтв, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам'яті.

Кабінету Міністрів України визначати розпорядником коштів спеціального фонду Державного бюджету України, які надійшли від проведення державних лотерей та призначені для фінансування лікування дітей, хворих на онкологічні, онкогематологічні захворювання чи інші тяжкі (у тому числі рідкісні) захворювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.".

4. Пункт 4 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000, N 38, ст. 315; 2001, N 7, ст. 34; 2013, N 38, ст. 502; 2014, N 4, ст. 61) викласти в такій редакції:

"4) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при прийнятті ставки (ставок) у державні лотереї (реалізації лотерейних білетів, інших засобів, документів, які засвідчують участь у державних лотереях), виплаті виграшів у державні лотереї з фіксацією відповідної операції у електронній системі прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Для цілей цього Закону, порядок здійснення контролю за електронною системою прийняття ставок визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.";

5. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 5-6, ст. 30; 2011, N 36, ст. 362; 2014, N 4, ст. 61, N 20-21, ст. 712, ст. 745, N 28, ст. 937, N 36, ст. 1183, N 49, ст. 2056):

частину першу статті 62 доповнити пунктами 10 та 11 такого змісту:

"10) центральному органу виконавчої влади, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, на його письмову вимогу щодо операцій за рахунками Українського інституту мистецтв, що функціонує відповідно до Закону України "Про систему державної підтримки кінематографії", за конкретний проміжок часу;

11) центральному органу виконавчої влади, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, на його письмову вимогу щодо операцій за рахунками Національного олімпійського комітету України за конкретний проміжок часу.";

абзац перший частини першої розділу VII Прикінцеві положення викласти в такій редакції:

"1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 11 частини першої статті 62, що набирає чинності з дня набрання чинності спеціальним законом, яким передбачатимуться напрями та порядок використання Національним олімпійським комітетом України відрахувань на фінансування фізичної культури та спорту, отриманих від операторів лотерей.".

6. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

В. Гройсман

Опрос