Идет загрузка документа (173 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О кормах

Проект закона Украины от 27.05.2015 № 2845-1
Дата рассмотрения: 27.05.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про корми

Цей Закон визначає правові та організаційні засади виробництва, обігу, маркування та презентації кормів, забезпечення гігієни, формування належної практики годування тварин, регулює відносини між органами виконавчої влади та операторами ринку.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Терміни та їх визначення

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

безпечний корм - корм, що не має негативного впливу на здоров'я людини або тварини та не робить харчові продукти, одержані від тварин, яким його згодували, небезпечними для споживання людиною;

благополуччя тварин - відповідність умов, в яких перебуває тварина, встановленим вимогам, включаючи наявність систематичного догляду, годування, чистих приміщень (місць), в яких тварини утримуються, заходів з лікування і попередження хвороб, а також гуманне поводження із тваринами, в тому числі, під час забою;

вилучення корму - заходи, спрямовані на припинення та/або запобігання обігу корму, який не було реалізовано кінцевому користувачу;

виробництво - діяльність, пов'язана з виготовленням кормів, у тому числі будь-яка із стадій технологічного процесу, а саме: первинне виробництво, виготовлення, підготовка, змішування, обробка, наповнення, фасування (пакування), переробка, відновлення корму та інші зміни його стану;

відкликання корму - заходи, спрямовані на повернення оператору ринку корму, який було реалізовано кінцевому користувачу;

гігієна кормів - заходи та умови, необхідні для здійснення контролю небезпечних факторів і забезпечення придатності кормів з урахуванням їх використання згідно із призначенням;

господарство - будівлі, споруди, будь-яке інше місце на території України, де перебувають, розводяться та/або утримуються тварини, проводиться їх реалізація, забій, утилізація, штучне осіменіння, презентація або виставка;

добовий раціон - середня загальна кількість кормів, які щодобово необхідні тваринам даного виду, щоб задовольнити їх потребу в отриманні поживних речовин, обчислена із розрахунку вологи корму 12 %;

додатковий корм - кормова суміш, яка є лише частиною добового раціону і яка сама по собі не може задовольнити всі потреби тварини в поживних речовинах;

домашня тварина - будь-яка непродуктивна тварина, яка вигодовується, вирощується та утримується людиною, але зазвичай не використовується для виробництва харчових продуктів, що споживаються людиною;

допоміжний засіб для переробки - будь-яка речовина, яка сама по собі не є кормом і яка навмисно додається під час переробки (обробки) корму або кормових матеріалів з метою досягнення технологічних цілей, що може викликати появу у готовому продукті залишків такої речовини або її похідних, які, однак, не впливають на безпечність корму;

експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл) - документ дозвільного характеру, який видається оператору ринку на підставі результатів перевірки відповідності його потужностей вимогам законодавства про корми та підтверджує право оператора ринку провадити господарську діяльність з:

виробництва та/або реалізації кормових добавок;

виробництва та/або реалізації преміксів, виготовлених з використанням таких кормових добавок;

виробництва з метою реалізації, або виробництва лише для власного господарства, кормових сумішей з використанням кормових добавок або преміксів;

етикетка - бирка, напис, ярлик, що містить малюнки чи написи, нанесені за допомогою трафарету, витиснені, вдавлені та/або прикріплені до одиниці упаковки;

забруднення - наявність або поява небезпечного фактору в кормах;

забруднююча речовина - будь-яка біологічна речовина, в тому числі організми, мікроорганізми та їх частини, або хімічна речовина, стороння домішка чи інша речовина, що потрапила до корму і становить загрозу безпечності корму;

замінник молока - кормова суміш, яка призначена для вживання у сухому вигляді або після розчинення у певній кількості рідини для годівлі молодих тварин в якості доповнення або заміни післямолозивного молока, або для годівлі молодих тварин, таких як телята, козенята або ягнята, призначених для забою;

зоотехнічна добавка - будь-яка добавка, яка сприятливо впливає на продуктивність та фізіологічний стан тварин, або використовуються для сприятливого впливу на навколишнє природне середовище, зокрема, підсилювачі засвоюваності, стабілізатори кишкової флори;

інгредієнт корму (далі - інгредієнт) - кормовий матеріал, кормова добавка, дозволена до використання, допоміжні засоби для переробки, дозволені до використання, або будь-яка речовина, яка використовується для приготування кормів, та не заборонена для використання у кормах. залишки ветеринарних препаратів та/або пестицидів не вважаються інгредієнтом;

кінцевий користувач - юридична або фізична особа, яка придбаває корм не для його подальшої реалізації;

кокцидіостатики та гістомоностатики - речовини, що призначені для знищення або пригнічення росту протозойних організмів;

кормова суміш - суміш, що складається щонайменше з двох кормових матеріалів, які містять або не містять кормові добавки, призначені для згодовування тваринам у якості повнораціонних або додаткових кормів;

корм - будь-яка речовина або продукт, включаючи кормові добавки, перероблені, частково перероблені чи не перероблені, призначені для годування тварин;

корм, призначений для особливих поживних цілей - корм, який може задовольняти особливі поживні потреби організму тварини завдяки його особливому складу або способу виробництва, що відрізняє його від звичайних кормів. Лікувальний корм не є кормом, призначеним для особливих поживних цілей;

кормова добавка - речовина, мікроорганізми або суміші, інша ніж кормовий матеріал або премікс, яка додана до корму або води із метою задоволення потреб тварин у годуванні, досягнення сприятливого впливу на характеристики корму, продукту тваринного походження, екологічні наслідки тваринницької діяльності, продуктивність та благополуччя тварин, зокрема шляхом впливу на шлунково-кишкову флору та засвоюваність корму, колір декоративних рибок та птахів або здійснення кокцидіостатичної чи гістомоностатичної дії;

кормовий матеріал - продукт рослинного або тваринного походження, головним призначенням якого є задоволення поживних потреб організму тварин у їх природному стані, свіжий або консервований, та продукти його промислової переробки, а також органічна та неорганічна речовина, що містить або не містить кормові добавки, який призначений для годівлі тварин безпосередньо або після переробки, або у приготуванні кормової суміші, або як носій для преміксів;

лікувальний корм - суміш ветеринарного лікарського засобу або декількох ветеринарних лікарських засобів та корму, яка готова до реалізації та призначена для годівлі тварин без подальшої переробки, завдяки її лікувальним або профілактичним властивостям, або іншим властивостям як лікарського засобу;

маркування - присвоєння корму будь-яких слів, знаків для товарів і послуг, комерційного (фірмового) найменування, графічних даних або символів шляхом розміщення цієї інформації на будь-якому носії, який супроводжує корм чи пов'язаний з ним (у тому числі з рекламною метою), наприклад, упаковці, етикетці, інструкції, документі, кільці, хомуті або в мережі Інтернет;

методичні настанови - затверджені в порядку, встановленому цим Законом методичні настанови об'єднань операторів ринку щодо розроблення, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), гігієни, простежуваності кормів, реалізації інших вимог законодавства про корми;

мінеральний корм - додатковий корм, який містить щонайменше 40 % сирої золи;

Національний орган України з ветеринарних препаратів та кормових добавок - Національне агентство ветеринарних препаратів та кормових добавок, створене відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину";

небезпечний фактор - будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник або стан корму, що може спричинити шкідливий вплив на здоров'я тварини та/або людини;

небезпечний корм - корм, що має негативний вплив на здоров'я людей або тварин, або корм, що робить харчові продукти, одержані від тварин, яким його згодували, небезпечними для споживання людиною;

неправильно маркований корм - корм, маркування якого не відповідає вимогам законодавства про корми, у тому числі маркування, яке вводить в оману та/або яким корму присвоюється назва іншого продукту;

носій - речовина, яка, як правило, використовується для розчинення, розведення, розпилення або іншої зміни фізичного стану кормової добавки з метою полегшення її застосування або використання без зміни її специфічних властивостей та функцій, та яка не виконує інших технологічних функцій;

обіг - реалізація та/або зберігання кормів для цілей реалізації, включаючи презентацію. Дії, спрямовані на виконання рішення про переробку (зміну призначення використання), вилучення та/або відкликання та/або утилізацію кормів, не вважаються обігом;

одиниця упаковки - будь-яка упаковка, включаючи обгортку, незалежно від матеріалу і форми, яка частково або повністю покриває корми для їх постачання як окремої одиниці;

оператор ринку кормів (далі - оператор ринку) - суб'єкт господарювання, під управлінням якого перебувають потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг кормів, який відповідає за виконання вимог законодавства про корми в межах діяльності, яку він здійснює;

фасування (пакування) - вміщення кормів в одиницю упаковки;

партія - будь-яка визначена оператором ринку кількість корму з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за визначений цим оператором період часу за однакових умов виробництва на одній і тій самій потужності;

первинне виробництво кормів - виробництво продукції, включаючи вирощування, збір врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, або рибальство, що призводить виключно до появи продуктів, які не піддаються іншим операціям після їх заготівлі, збирання або ловлі, крім простої фізичної обробки, такої як очищення, пакування, зберігання, природне сушіння або силосування;

повнораціонний корм - кормова суміш, яка внаслідок її складу, є достатньою для добового раціону тварини;

поживна добавка - будь-яка речовина, додана до корму із поживними цілями, зокрема, вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією; суміші мікроелементів; амінокислоти, солі амінокислот та їх аналоги; сечовина та її похідні;

потужність - споруди або комплекс споруд, приміщення, обладнання, у тому числі виробничі лінії, та інші засоби виробництва, включаючи транспортні засоби, а також територія, які використовуються для виробництва та/або обігу кормів;

презентація корму - пропонування корму до реалізації у будь-який спосіб, у тому числі з використанням упаковки;

премікс - суміш кормових добавок або суміш однієї кормової добавки (кількох кормових добавок) з кормовими матеріалами чи водою, які використовуються як носії, не призначені для безпосереднього годування тварин;

простежуваність - можливість ідентифікувати оператора ринку, час, місце, предмет та інші умови реалізації, достатні для встановлення походження кормів, матеріалів, що контактують з кормами або речовин, що призначені для включення, або очікується, що вони будуть включені в корми, на всіх стадіях виробництва та обігу;

реалізація - продаж, обмін, дарування, відчуження іншим шляхом;

ризик - можливість виникнення шкідливого впливу на здоров'я людини і тварини та ступінь цього впливу, що походить з небезпечного фактору у кормах;

роздрібна торгівля - діяльність із реалізації кінцевому користувачу та будь-які пов'язані з цим дії, зокрема, зберігання та презентація;

сенсорна (смакова, органолептична) кормова добавка - будь-яка речовина, що додається в корм для покращення або зміни його органолептичних властивостей, або візуальних характеристик харчових продуктів тваринного походження, зокрема, барвник, в тому числі речовини, що надають або відновлюють забарвлення корму, речовини, що надають забарвлення продукту тваринного походження, речовини, що сприятливо впливають на колір декоративних рибок та птахів, або ароматичні суміші, наявність яких у кормі підвищує їх запах та смакові якості;

система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, які є визначальними для безпечності кормів;

тварина для виготовлення хутра - будь-яка непродуктивна тварина, яка вигодовується, вирощується та утримується для виробництва хутра та не використовується для споживання людиною;

тварина, призначена для виробництва харчових продуктів (продуктивні тварини) - тварина, яка вирощується, годується та утримується для виробництва харчових продуктів для споживання людиною, включаючи тварин, які не використовуються для споживання людиною, але належать до видів, які можуть споживатись людиною;

тварина, не призначена для споживання людиною (непродуктивні тварини) - тварина, яка вирощується, годується та утримується, але не використовується для споживання людиною (наприклад, тварина для виготовлення хутра, домашня тварина, тварина, яка утримується в лабораторії, зоопарку, цирку);

мінімальний строк придатності - строк, протягом якого оператор ринку гарантує, що за умови дотримання встановлених ним умов зберігання маркований таким оператором ринку корм збереже заявлені властивості. Якщо компоненти корму мають різні мінімальні строки придатності, то мінімальний строк придатності корму не може перевищувати найменший мінімальний строк придатності з усіх компонентів такого корму;

технологічна добавка - будь-яка речовина, додана до корму із технологічною метою, зокрема консервант (в тому числі мікроорганізм), антиоксидант, емульгатор, стабілізатор, желюючий агент або драглеутворювач, згущувач, зв'язуючий агент, речовина для контролю радіонуклідного забруднення, антиспікаючий агент, регулятор кислотності, силосна добавка (в тому числі ензим чи мікроорганізм), денатурант, речовина для зменшення забруднення корму мікотоксинами;

фасований (запакований) корм - призначений для реалізації корм, фасування (пакування) якого здійснено без участі в цьому кінцевого користувача, за умови, що кількість корму в упаковці відповідає його кількості, зазначеній на упаковці, і не може бути змінена без розкривання упаковки або її видимого пошкодження.

2. Термін "ветеринарний лікарський засіб" вживається у значенні, встановленому Законом України "Про ветеринарну медицину".

Стаття 2. Законодавство про корми

1. Законодавство про корми складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про ветеринарну медицину", "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин", інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про корми, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 3. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на правовідносини, що виникають між операторами ринку і органами державної влади, їх посадовими особами, під час виробництва та обігу кормів, годування тварин, а також на:

корми для тварин, призначених для виробництва харчових продуктів;

корми для тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів;

операторів ринку та потужності.

2. Дія цього Закону не поширюється на:

корми власного виробництва для тварин, призначених для виробництва харчових продуктів для власного споживання;

кормів власного виробництва для тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів;

ветеринарні лікарські засоби.

Розділ II. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ КОРМІВ, ГОДУВАННЯ ТВАРИН

Стаття 4. Органи, що здійснюють державне управління у сфері виробництва та обігу кормів, годування тварин

1. Державне управління у сфері виробництва та обігу кормів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.

2. Інші органи державної влади не мають права встановлювати чи будь-яким іншим чином здійснювати регулювання у сфері виробництва та обігу кормів, якщо це не передбачено цим Законом.

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері виробництва та обігу кормів

1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері виробництва та обігу кормів належить:

1) забезпечення здійснення державної політики у сфері виробництва та обігу кормів;

2) затвердження:

порядку формування та ведення Державного каталогу кормових матеріалів;

порядку формування та ведення Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей;

порядку формування та ведення Державного реєстру країн, з яких дозволено ввезення (пересилання) кормів;

порядку формування та ведення Державного реєстру потужностей, що виробляють корми з метою їх ввезення (пересилання) на митну територію України;

вимог до ввезення (пересилання) кормів на митну територію України.

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, належать:

1) затвердження:

граничних норм включень кормових добавок до корму для тварин або на поверхні корму під час здійснення державної реєстрації (перереєстрації) таких кормових добавок;

переліку речовин, обіг або використання яких для споживання тваринами є небажаним, обмеженим чи забороненим;

загальних вимог щодо розроблення, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), включаючи випадки, коли застосування цих принципів може бути спрощеним;

методичних настанов;

форм експлуатаційного дозволу та тимчасового експлуатаційного дозволу;

порядку формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва кормів;

2) здійснення державної реєстрації кормових добавок, формування та ведення Державного реєстру кормових добавок, включаючи здійснення щоквартального моніторингу рішень Європейської Комісії щодо заборони виробництва та використання кормових добавок в Європейському Союзі;

3) формування та ведення Державного каталогу кормових матеріалів;

4) здійснення державної реєстрації тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей, формування та ведення Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей;

5) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.

Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини (компетентний орган), належать:

організація та здійснення державного контролю відповідно до положень Закону України "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин";

видача документів дозвільного характеру, передбачених Законом України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" та цим Законом;

здійснення державної реєстрації потужностей з виробництва кормів, формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва кормів;

ведення реєстру потужностей, що використовуються для виробництва та/або обігу кормів з метою їх імпорту в Україну та відповідного реєстру країн;

застосування у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень законодавства про корми та притягнення до відповідальності осіб, які є винними в таких порушеннях, у порядку, встановленому законом;

здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.

Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ

Стаття 8. Права операторів ринку

1. Оператори ринку мають право:

1) вимагати зберігання та нерозголошення конфіденційної інформації, за винятком випадків, передбачених законом;

2) розробляти методичні настанови;

3) звертатися за захистом своїх прав до суду;

4) вимагати відшкодування збитків, заподіяних внаслідок постачання їм маркованого з порушенням законодавства або небезпечного корму за умови його використання та зберігання з дотриманням правил, встановлених оператором ринку або нормативно-правовими актами;

5) застосовувати затверджені відповідно до цього Закону методичні настанови.

Стаття 9. Обов'язки операторів ринку,

1. Оператори ринку відповідають за дотримання законодавства про корми в межах діяльності, яку вони здійснюють.

2. Оператори ринку зобов'язані:

1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієни кормів на усіх стадіях виробництва та обігу кормів;

2) розробляти, запроваджувати та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), а також забезпечувати підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу кормів;

3) забезпечувати відповідність кормів показникам безпечності, які затверджено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини;

4) отримувати експлуатаційний дозвіл чи тимчасовий експлуатаційний дозвіл або повідомляти про початок діяльності у випадках та порядку, передбачених цим Законом;

5) забезпечувати достовірність інформації, що надається про корм, а також відповідність такої інформації вимогам законодавства про корми;

6) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо маркування та презентації кормів на усіх стадіях виробництва та/або обігу кормів;

7) забезпечувати простежуваність та надавати інформацію, передбачену частиною четвертою статті 11 цього Закону;

8) застосовувати вимоги статей 41 - 45 цього Закону під час годівлі тварин, призначених для виробництва харчових продуктів;

9) запобігати обігу небезпечних кормів та/або кормів, маркування яких не відповідає законодавству про корми;

10) у встановлених законом випадках вилучати та/або відкликати небезпечний корм, а також повідомляти компетентний орган про виявлення небезпечного корму, що перебуває в обігу та/або знаходиться у розпорядженні кінцевого споживача;

12) компенсувати відповідно до закону шкоду, заподіяну з їх вини;

13) використовувати лише корми, отримані із зареєстрованих потужностей, та/або потужностей, що мають експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл), та/або потужностей, що відповідають вимогам статті 17 цього Закону;

14) використовувати лише кормові добавки, зареєстровані відповідно до законодавства про корми (ті, що включено до Державного реєстру кормових добавок);

15) надавати компетентному органу на його письмовий запит інформацію щодо складу або заявлених властивостей кормів з метою перевірки компетентним органом достовірності інформації, яка розміщується в маркуванні, в тому числі відсоткове співвідношення по вазі (до загальної маси корму) категорій кормових матеріалів та/або кормових добавок, які використовуються у кормі, якщо їх присутність в кормі виокремлено в маркуванні словами, малюнками або графічним зображенням;

16) забезпечувати функціонування системи реєстрації та обробки скарг щодо безпечності та якості кормів.

3. Якщо оператору ринку стало відомо, що корми, які він ввіз (переслав) на митну територію України, виробив, переробив, або обіг яких здійснює, не відповідають вимогам безпечності, він негайно розпочинає процедуру вилучення цих кормів з обігу та у строк не більше двох робочих днів письмово інформує про виявлену невідповідність компетентний орган. Якщо такі корми могли потенційно потрапити до інших операторів ринку та/або кінцевого користувача, оператор ринку інформує інших операторів ринку/кінцевих користувачів про причини їх вилучення та у разі потреби відкликає корми, якщо застосування інших заходів є недостатнім для досягнення прийнятного рівня захисту здоров'я тварин.

4. Оператор ринку, що здійснює роздрібну торгівлю або розповсюдження кормів і не здійснює при цьому пакування або маркування, або іншим чином не впливає на безпечність та цілісність кормів, у межах своєї діяльності, ініціює процедури вилучення з обігу кормів, що не відповідають вимогам безпечності. Такий оператор ринку повинен сприяти забезпеченню безпечності кормів та передавати інформацію, необхідну для забезпечення простежуваності кормів.

5. Оператор ринку здійснює знищення, утилізацію кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей за свій рахунок у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

6. Оператор ринку взаємодіє з компетентним органом для здійснення заходів щодо запобігання виникненню або зменшенню ризиків, що становлять корми, які він ввів в обіг.

7. Оператор ринку, що здійснює роздрібну торгівлю кормами для домашніх тварин, повинен забезпечувати дотримання умов зберігання, зазначених у маркуванні.

Стаття 10. Вимоги щодо застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP)

1. Оператори ринку повинні розробляти, запроваджувати та використовувати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP).

2. Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво, а також провадять пов'язану з первинним виробництвом діяльність, зокрема транспортування, зберігання та поводження із первинною продукцією в місцезнаходженні первинного виробництва, транспортування первинної продукції з місцезнаходження первинного виробництва до місцезнаходження потужності, а також змішування кормів лише для потреб власного господарства без використання кормових добавок, або без попереднього змішування кормових добавок, за винятком кормових силосних добавок.

3. До принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), зазначених у частині першій цієї статті, належать:

1) ідентифікація небезпечних факторів, які необхідно попередити, усунути або зменшити до прийнятного рівня;

2) визначення критичних контрольних точок на етапах, на яких контроль є визначальним для запобігання виникненню небезпечних факторів, їх усунення або зменшення до прийнятного рівня;

3) установлення критичних меж у критичних контрольних точках, які дають змогу відрізнити прийнятність корму від неприйнятності, з точки зору його безпечності;

4) запровадження результативних процедур проведення моніторингу в критичних контрольних точках, які забезпечують отримання даних для оперативного управління небезпечними факторами;

5) запровадження корекцій та коригувальних дій, які повинні здійснюватися, якщо результати проведення моніторингу свідчать про те, що певна критична контрольна точка вийшла з-під контролю;

6) розроблення процедур, які мають застосовуватися на періодичній основі з метою перевірки повноти і результативності заходів, зазначених у пунктах 1 - 5 цієї частини;

7) розроблення документів та ведення записів відповідно до виду діяльності та обсягів виробництва для підтвердження результативного застосування заходів, які зазначені у пунктах 1 - 6 цієї частини.

4. Вимоги щодо розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), допускають застосування спрощеного підходу, за умови якщо такий підхід забезпечує однаковий рівень захисту здоров'я тварин, що і в разі запровадження принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, як це встановлено частиною третьою цієї статті.

5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, визначає види потужностей та/або умови, коли допускається застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP)

6. Оператори ринку у разі будь-яких змін в кількісному та якісному складі інгредієнтів корму, а також на будь-якій стадії виробництва та обігу, які можуть вплинути на безпечність корму, повинні переглядати та оновлювати процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), з метою внесення необхідних змін.

7. Для виконання процедур, які засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), оператори ринку:

1) надають компетентному органу під час здійснення державного контролю докази відповідності їх діяльності вимогам частини третьої цієї статті з урахуванням сфери діяльності та обсягу виробництва, а також спрощених вимог для невеликих потужностей;

2) гарантують, що документи, у яких наводиться опис процедури, розробленої відповідно до цієї статті, містять достовірну інформацію;

3) забезпечують зберігання документів і записів щодо виконання принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках протягом трьох місяців після закінчення мінімального строку придатності корму, якщо інше не передбачено методичними настановами,.

8. Сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), є добровільною.

Стаття 11. Вимоги до операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності

1. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм корми, матеріали, що контактують з кормами або речовини, що призначені для включення, або очікується, що вони будуть включені в корми.

2. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, яким вони постачають корми, матеріали, що контактують з кормами або речовини, що призначені для включення, або очікується, що вони будуть включені в корми.

3. Зазначені в частинах першій і другій цієї статті вимоги до операторів ринку не передбачають встановлення ними зв'язку (так званої внутрішньої простежуваності) між кормами, матеріалами, що контактують з кормами або речовини, що призначені для включення, або очікується, що вони будуть включені в корми, які використовуються під час виробництва, та кормами, отриманими в результаті такого виробництва.

4. З метою виконання вимог частин першої та другої цієї статті оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують доступність компетентному органу за його запитом зазначеної інформації, яка повинна зберігатися протягом шести місяців після закінчення мінімального строку придатності корму.

Розділ IV. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ КОРМІВ

Стаття 12. Експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл)

1. Експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл) видається компетентним органом на потужність, що використовується для:

1) виробництва та/або реалізації таких кормових добавок:

поживних добавок, до яких належать: вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією; сполуки мікроелементів; амінокислоти, солі амінокислот та їх аналоги; сечовина та її похідні;

зоотехнічних добавок, до яких належать: підсилювачі засвоюваності (речовини, які під час згодовування тваринам підвищують засвоюваність кормів у результаті впливу на цільові кормові матеріали); стабілізатори кишкової флори (мікроорганізми або інші речовини з визначеним хімічним складом, які під час згодовування тваринам сприятливо впливають на кишкову флору); речовини, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище; інші зоотехнічні добавки;

технологічних добавок (лише з максимальним встановленим вмістом, визначеним в Державному реєстрі харових добавок), до яких належать: антиоксиданти (речовини, які продовжують мінімальний строк придатності кормів та кормових матеріалів, знижуючи вплив процесів окислення на них);

сенсорних добавок;

2) виробництва та/або реалізації преміксів, виготовлених з використанням таких кормових добавок:

інших зоотехнічних добавок ніж: підсилювачі засвоюваності (речовини, які під час згодовування тваринам підвищують засвоюваність кормів у результаті впливу на цільові кормові матеріали); стабілізатори кишкової флори (мікроорганізми або інші речовини з визначеним хімічним складом, які під час згодовування тваринам сприятливо впливають на кишкову флору); речовини, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;

поживних добавок: вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією, а саме - вітаміни "А" та "Д", мікроелементи; мідь та селен); кокцидіостатиків та гістомоностатиків;

3) виробництва з метою реалізації, або виробництва лише для власного господарства, кормових сумішей з використанням кормових добавок або преміксів, що містять:

зоотехнічні добавки інші, ніж: підсилювачі засвоюваності (речовини, які під час згодовування тваринам підвищують засвоюваність кормів у результаті впливу на цільові кормові матеріали); стабілізатори кишкової флори (мікроорганізми або інші речовини з визначеним хімічним складом, які під час згодовування тваринам сприятливо впливають на кишкову флору); речовини, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;

кокцидіостатики та гістомоностатики.

2. Оператори ринку повинні отримувати експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл) на потужності, що зазначені у частині першій цієї статті, до початку експлуатації таких потужностей.

3. Для отримання експлуатаційного дозволу або тимчасового експлуатаційного дозволу оператори ринку, які володіють потужностями, зазначеними у частині першій цієї статті, подають заяву встановленої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, форми, та перелік кормових добавок, преміксів та кормів, які планується виробляти, переробляти, обробляти та/або зберігати. Перелік документів, які необхідно подавати для отримання експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу), є вичерпним.

4. Експлуатаційний дозвіл видається компетентним органом, якщо після інспектування потужностей, зазначених у частині першій цієї статті, було встановлено, що вони відповідають вимогам законодавства про корми.

Не потребують інспектування потужностей оператори ринку, які діють виключно як продавці, та здійснюють лише реалізацію кормів, без їх зберігання на потужностях. Такі оператори ринку подають компетентному органу заяву за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, для підтвердження того, що корми, які вони реалізують, відповідають вимогам законодавства про корми.

5. Якщо під час інспектування потужностей, зазначених у частині першій цієї статті, виявляється, що потужність відповідає вимогам лише щодо інфраструктури та обладнання, встановленим законодавством про корми, то на таку потужність компетентний орган видає тимчасовий експлуатаційний дозвіл. Якщо результат нового інспектування потужності, проведеного протягом трьох місяців з дня видачі тимчасового експлуатаційного дозволу доведе, що потужність відповідає усім вимогам, встановленим законодавством про корми, компетентний орган видає на таку потужність експлуатаційний дозвіл. У випадку, якщо має місце прогрес в усуненні невідповідностей законодавству про корми, але потужність все ще не відповідає усім вимогам законодавства про корми, компетентний орган може подовжити дію тимчасового експлуатаційного дозволу. У будь-якому разі дія тимчасового експлуатаційного дозволу припиняється після спливу шестимісячного строку з дня його видачі.

6. У разі коли оператор ринку, який вже має експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл), побудував нові або здійснює реконструкцію потужностей і планує використовувати їх для виробництва та обігу кормів, змінює вид діяльності, він повинен звернутися із заявою про це до компетентного органу не пізніше ніж за 20 робочих днів до запланованого початку їх використання.

Інспектування нових або реконструйованих потужностей проводиться протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви від оператора ринку.

Оператор ринку має право використовувати нові або реконструйовані потужності, здійснювати нові види діяльності після отримання акту за результатами проведення інспектування, яким підтверджується відповідність вимогам законодавства про корми.

7. За видачу експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) справляється плата (адміністративний збір), яка перераховується до державного бюджету.

8. Видача експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) здійснюється після пред'явлення оператором ринку документа про внесення плати (адміністративного збору) за його видачу.

9. Переоформлення, видача дубліката експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) здійснюються безоплатно з підстав, у порядку та строки, що встановлені Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

10. Документи, зазначені у частині третій цієї статті, що подаються для отримання експлуатаційного дозволу, мають бути засвідчені підписом оператора ринку, який провадить діяльність, зазначену у частині першій цієї статті, або уповноваженої ним особи.

11. Рішення про видачу або відмову у видачі експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) приймається компетентним органом на підставі результатів інспектування заявлених потужностей щодо їх відповідності законодавству про корми.

12. Інспектування заявлених потужностей проводиться не пізніше 10 робочих днів з дня отримання компетентним органом визначених законом документів.

13. Строк видачі експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) становить 20 робочих днів з дня отримання компетентним органом відповідних документів.

14. Строк дії експлуатаційного дозволу є необмеженим.

15. Оператори ринку та потужності, на які видано експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл), вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей з виробництва кормів, зазначеного у частині другій статті 14 цього Закону, одночасно із видачею такого дозволу та присвоєнням реєстраційного номеру.

Реєстраційні номери присвоюються компетентним органом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

16. Компетентний орган забезпечує відкритість, доступність та безоплатність Державного реєстру потужностей з виробництва кормів для громадськості в електронному вигляді на своєму веб-сайті.

17. Підставами для відмови у видачі експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) є:

1) відсутність будь-якого з документів, передбачених цією статтею;

2) недостовірність відомостей, зазначених у поданих для отримання експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) документах;

3) заявлені потужності не відповідають вимогам законодавства про корми (крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті).

18. Відмова у видачі експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) з підстав, не передбачених частиною сімнадцятою цієї статті, забороняється. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) повинне містити посилання на конкретні положення законодавства про корми, яких не було дотримано оператором ринку.

19. У разі прийняття рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) оператору ринку, який провадить діяльність, зазначену у частині першій цієї статті, копія такого рішення має бути вручена (направлена) оператору ринку у будь-який спосіб, що забезпечує наявність у компетентного органа доказів такого вручення (направлення).

20. Надання оператору ринку рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) здійснюється в строк, встановлений для видачі експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу), але не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення.

21. У разі усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу), повторний розгляд документів здійснюється компетентним органом у строк та в порядку, передбаченими для отримання експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу).

22. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) може бути оскаржене до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, або суду.

23. Оператор ринку, який має намір припинити виробництво на тій чи іншій потужності, зобов'язаний повідомити про це компетентний орган, не пізніше ніж за 7 робочих днів до такого припинення. Форма зазначеного повідомлення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

Стаття 13. Тимчасове припинення та відновлення виробництва, а також анулювання експлуатаційного дозволу та вилучення потужностей з реєстру

1. У випадку встановлення компетентним органом факту того, що діяльність оператора ринку з виробництва та/або обігу кормів має наслідком шкоду чи загрозу для здоров'я та/або життя тварин чи людей, компетентний орган має право прийняти рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів. Строк тимчасового припинення виробництва та/або обігу кормів не може становити більше 7 робочих днів після дня прийняття відповідного рішення. Не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів компетентний орган повинен подати відповідну позовну заяву до суду.

2. Рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів забороняє виробництво та/або обіг кормів лише в частині діяльності (потужності), яка має наслідком шкоду чи загрозу для здоров'я та/або життя тварин чи людей. У рішенні компетентного органу про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів повинно бути зазначено, який конкретний вид діяльності та з використанням якої потужності (її частини) тимчасово припиняється.

3. Тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів понад строк, зазначений у частині першій цієї статті, можливе виключно за рішенням суду на строк, необхідний для усунення виявлених порушень, погоджений з виробником.

4. У разі прийняття компетентним органом або судом рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів інформація про це вноситься до Державного реєстру потужностей з виробництва кормів та оприлюднюється на веб-сайті компетентного органу.

5. Оператор ринку, щодо якого прийнято рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів, має право після усунення причин, що стали підставою для такого рішення, подати заяву компетентному органу про відновлення виробництва та/або обігу кормів.

6. Компетентний орган протягом 7 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви про відновлення виробництва та/або обігу кормів, повинен здійснити повторне інспектування відповідних потужностей. У випадку позитивного результату інспектування, та пред'явлення оператором ринку документа про внесення плати (адміністративного збору) за відновлення виробництва та/або обігу кормів, компетентний орган приймає рішення про відновлення виробництва та/або обігу кормів протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання вказаного документу. Інформація про відновлення виробництва та/або обігу кормів заноситься до Державного реєстру потужностей з виробництва кормів та оприлюднюється на веб-сайті компетентного органу.

7. Рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів може бути оскаржене до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини або суду.

8. Оператор ринку має право відновити виробництво та/або обіг кормів, якщо:

1) компетентний орган не подав до суду позовну заяву про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів у визначений частиною першою цієї статті строк;

2) суд повернув позовну заяву компетентного органу про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів чи залишив її без розгляду;

3) суд відмовив у відкритті провадження за позовною заявою компетентного органу про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів;

4) компетентний орган відкликав позовну заяву до суду про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів;

5) компетентний орган або суд скасував рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів;

6) суд не прийняв рішення до закінчення строку тимчасового припинення виробництва та/або обігу кормів, зазначеного у рішенні компетентного органу;

7) суд прийняв рішення про відмову у позові компетентного органу про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів;

8) за результатами інспектування встановлено, що порушення, які стали підставою для рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів, усунуті.

9. Дія експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) анулюється, а потужності вилучаються з Державного реєстру потужностей з виробництва кормів у наступних випадках:

1) подання оператором ринку компетентному органу заяви про анулювання експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу);

2) ліквідація оператора ринку - юридичної особи;

3) припинення підприємницької діяльності оператора ринку - фізичної особи - підприємця;

4) набрання законної сили рішенням суду про скасування експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу);

5) встановлення наявності в заяві або інших документах, що були надані для отримання експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу), недостовірної інформації;

6) закінчення одного року з дня, наступного за днем виявлення компетентним органом невідповідності потужності вимогам законодавства про корми, якщо протягом цього строку оператор ринку не усунув зазначену невідповідність;

7) якщо протягом року компетентним органом чи судом прийнято три або більше рішень про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів щодо відповідної потужності.

10. Анулювання експлуатаційного дозволу проводиться у порядку та строки, що встановлені Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Стаття 14. Державна реєстрація потужностей

1. Оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов'язані зареєструвати потужності, які вони використовують на будь-якій стадії виробництва та/або обігу кормів.

2. Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру потужностей з виробництва кормів на безоплатній основі. Потужностям у Державному реєстрі потужностей з виробництва кормів присвоюється реєстраційний номер.

3. Для внесення потужностей, які підлягають державній реєстрації, до Державного реєстру потужностей з виробництва кормів оператори ринку кормів подають компетентному органу заяву встановленої форми, за місцезнаходженням потужностей не пізніше ніж за 7 робочих днів до початку роботи потужностей. У заяві зазначаються: найменування оператора ринку, місцезнаходження потужностей, телефон та електронна адреса та вид діяльності, що планується здійснювати на цих потужностях, керівництво оператора ринку та його контактні дані. Заява засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи, може подаватися в електронному або паперовому вигляді та підлягає реєстрації компетентним органом в день її надходження до зазначеного органу.

Державна реєстрація потужностей здійснюється протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви про таку реєстрацію.

4. Якщо державна реєстрація потужностей не закінчена протягом строку, визначеного у частині третій цієї статті, заявнику надається письмове обґрунтування причин продовження строку проведення реєстрації, який не може бути продовжений більше, ніж на 15 робочих днів.

5. Форму заяви, порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення Державного реєстру потужностей з виробництва кормів та надання інформації з реєстрів заінтересованим суб'єктам затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

6. Компетентний орган оприлюднює на своєму веб-сайті Державний реєстр потужностей, зазначених у частині першій цієї статті, а також забезпечує відкритість, доступність та безоплатність цього реєстру для громадськості.

7. Оператор ринку, який має намір припинити виробництво на тій чи іншій потужності, або змінити вид діяльності, зобов'язаний надіслати повідомлення встановленої форми до компетентного органу за місцезнаходженням потужностей у разі припинення виробництва - не пізніше ніж за 7 робочих днів, а у разі зміни виду діяльності, перепланування та/або реконструкції потужностей - не пізніше ніж за 20 робочих днів.

8. Форма повідомлень, передбачених цієї статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

9. Підставою для відмови у державній реєстрації потужностей є недостовірність даних, зазначених у заяві, або невірно заповнена заява.

Копія рішення про відмову з обґрунтуванням причин такої відмови надсилається заявнику не пізніше 3 робочих днів із дня прийняття такого рішення.

Стаття 15. Тимчасове припинення, відновлення, та анулювання державної реєстрації потужності, а також вилучення потужностей з Державного реєстру потужностей з виробництва кормів

Тимчасове припинення, відновлення та анулювання державної реєстрації потужності, а також вилучення потужностей з Державного реєстру потужностей з виробництва кормів здійснюється згідно підстав та порядку, що визначені для тимчасового припинення та відновлення виробництва, а також анулювання експлуатаційного дозволу та вилучення потужностей з Державного реєстру потужностей з виробництва кормів, що визначені в Статті 13 цього Закону.

Стаття 16. Вимоги до виробництва та обігу кормів

1. Корми, які перебувають в обігу, повинні бути безпечними та відповідати вимогам, встановленим законодавством про корми.

2. Забороняється виробництво кормів:

1) на потужностях, що не відповідають вимогам законодавства про корми;

2) на потужностях, які не пройшли державної реєстрації або щодо яких не отримано експлуатаційного дозволу, передбаченого Законом України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" та цим Законом, або державна реєстрація потужності тимчасово припинена;

3) на потужностях, щодо яких прийнято рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів;

4) із використанням кормових добавок, які не зареєстровані в Україні згідно із законодавством про корми.

3. Забороняється обіг кормів:

1) вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам законодавства про корми;

2) вироблених на потужностях, щодо яких не отримано державної реєстрації та/або експлуатаційного дозволу, передбаченого Законом України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" та цим Законом, або дія державної реєстрації тимчасово припинена, а також на потужностях, щодо яких прийнято рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу кормів;

3) вироблених із використанням кормових добавок, які не зареєстровані в Україні згідно із законодавством про корми;

4) які марковані із порушенням вимог законодавства про корми;

5) ввезені (переслані) на територію України контрабандно;

6) мінімальний строк придатності яких закінчився.

4. Вилучені корми, які неможливо повернути в обіг, використовуються для цілей, не пов'язаних з годуванням тварин, або підлягають знищенню у порядку, встановленому законом, за рахунок оператора ринку.

5. У разі коли будь-які небезпечні корми є частиною партії або вантажу з кормами одного найменування, вважається, що всі корми цього найменування в конкретній партії або вантажі також є небезпечними, їх подальший обіг забороняється, якщо тільки після проведення подальшого контролю не буде доведено, що решта партії або вантажу є безпечною.

6. Обіг кормів на стадії їх транспортування повинен супроводжуватися товарно-транспортною накладною яка забезпечує простежуваність. За рішенням оператора ринку для забезпечення простежуваності обіг кормів на стадії їх транспортування може супроводжуватися іншим документом, в тому числі, в електронному вигляді..

Встановлення вимог щодо наявності додаткових до зазначених в абзаці першому цієї частини документів, що повинні супроводжувати обіг кормів на стадії їх транспортування, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Стаття 17. Вимоги до ввезення (пересилання) кормів на митну територію України

1. Вимоги до потужностей, що виробляють корми для їх ввезення (пересилання) на митну територію України, не можуть перевищувати аналогічні вимоги, які встановлені для потужностей в Україні.

2. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, що не відповідають вимогам, встановленим законодавством України про корми, заборонено.

3. Вимоги до ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, порядку формування та ведення Державного реєстру країн, з яких дозволено ввезення (пересилання) кормів, та Державного реєстру потужностей, що виробляють корми з метою їх ввезення (пересилання) на митну територію України затверджує Кабінет Міністрів України.

Стаття 18. Державний контроль кормів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України

1. Державний контроль кормів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин".

Стаття 19. Вимоги до кормових добавок

1. Будь-які суб'єкти господарювання та фізичні особи можуть використовувати кормову добавку для виробництва корму та/або здійснювати її обіг за умови, що вона відповідає всім нижчезазначеним вимогам:

пройшла державну реєстрацію та внесена в Державний реєстр кормових добавок за виключенням випадків, передбачених цією статтею та розділом IX цього Закону;

відповідає вимогам, встановленим законодавством про корми.

2. Дозволяється ввозити на територію України кормову добавку, яка не відповідає вимогам, встановленим в частині першій цієї статті, з метою:

державної реєстрації в Україні;

презентації (демонстрації) на ярмарках, виставках, конференціях інших публічних заходах;

наукових цілей;

для внутрішніх потреб оператора ринку, зокрема, розробки нових кормів, без права введення в обіг кормової добавки окремо або в складі корму, а також без права введення в обіг тварин, що годувалися з використанням цієї кормової добавки, у тому числі харчових продуктів із них.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, здійснює державну реєстрацію кормових добавок, формує та веде Державний реєстр кормових добавок.

4. Кормова добавка не повинна:

чинити несприятливий вплив на здоров'я людей та/або тварин та/або довкілля;

бути презентованою в такий спосіб, що може вводити в оману оператора ринку та/або кінцевого користувача;

завдавати шкоди людині шляхом погіршення характерних особливостей продуктів тваринного походження або справляти на кінцевого користувача помилкове враження щодо характерних особливостей продуктів тваринного походження.

5. Кормова добавка повинна відповідати, щонайменше, одній з наступних вимог:

позитивно впливати на характеристики корму;

позитивно впливати на характеристики продуктів тваринного походження;

позитивно впливати на забарвлення декоративних риб та птахів;

задовольняти поживні потреби тварин;

позитивно впливати на екологічні наслідки виробництва тваринницької продукції;

позитивно впливати на виробництво тваринницької продукції, продуктивність та благополуччя тварин шляхом впливу на шлунково-кишкову флору та засвоюваність кормів;

мати кокцидіостатичну або гістомоностатичну дію.

6. Кормові добавки розподіляються на такі категорії:

Категорія 1 - технологічні кормові добавки;

Категорія 2 - сенсорні кормові добавки;

Категорія 3 - поживні кормові добавки;

Категорія 4 - зоотехнічні кормові добавки;

Категорія 5 - кокцидіостатики та гістомоностатики.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, може визначати додаткові категорії кормових добавок за власною ініціативою або після звернення зацікавлених осіб.

7. Антибіотики (крім кокцидіостатиків та гістомоностатиків) не можуть бути кормовою добавкою чи її компонентом.

Стаття 20. Державна реєстрація кормової добавки

1. Для здійснення державної реєстрації кормової добавки суб'єкт господарювання, що зареєстрований в Україні (далі - заявник), подає заяву разом з відповідними супровідними документами (реєстраційне досьє) до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

Разом із заявою про державну реєстрацію кормової добавки заявник подає таку інформацію та документи:

1) найменування та адреса заявника;

2) ідентифікаційні відомості про кормову добавку - пропозиція щодо її класифікації по категорії(ям) та функціональній(им) групі(ам), відповідно до цього Закону, її характеристики, в тому числі, де це є доречним, критерії чистоти;

3) опис процесу виробництва, виготовлення і пропонованого застосування кормової добавки, методика аналізу добавки в кормі, в якому планується її застосування, і, де це є доречним, методика аналізу залишкових кількостей добавки та/або її метаболітів в харчових продуктах;

4) копію результатів проведених досліджень та інші наявні матеріали, що підтверджують відповідність кормової добавки критеріям, викладеним у частинах четвертій та п'ятої цієї статті;

5) запропоновані умови розміщення кормової добавки на ринку, в тому числі вимоги до маркування та, при необхідності, особливі умови застосування та поводження (в тому числі відомі випадки несумісності), рівні застосування у додаткових кормах, види та категорії тварин, для яких призначена кормова добавка;

6) для поживних, зоотехнічних кормових добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків, а також для кормових добавок, які містять або виготовлені з використанням ГМО, пропозиції із постреєстраційного моніторингу;

7) інформація про надання/відправлення трьох зразків кормової добавки до Національного органу України з ветеринарних препаратів та кормових добавок;

8) короткий виклад (резюме) інформації та документів, що наведені у пунктах 1 - 7 цієї частини;

9) для кормових добавок, які підпадають під дію законодавства України стосовно ГМО - відомості про наявні дозвільні документи, якщо їх отримання вимагається цим законодавством;

10) копію документу, що підтверджує внесення плати (адміністративного збору) за здійснення державної реєстрації кормової добавки.

Зазначений в цій частині перелік документів є вичерпним.

2. Вимоги до документів та інформації, що складають реєстраційне досьє (зазначені в підпунктах першому - шостому цієї частини), затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

3. Заявник несе відповідальність за достовірність поданих даних відповідно до законодавства.

Заявник має право зазначати в окремому документі, що додається до заяви про державну реєстрацію кормової добавки, ті частини реєстраційного досьє, які він бажає залишити конфіденційними Інформація, що вноситься до Державного реєстру кормових добавок, не може визначатися заявником як конфіденційна.

4. Протягом 3 робочих днів після дня отримання документів, які передбачені частиною першою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, зобов'язаний передати копію заяви та оригінал досьє Національному органу України з ветеринарних препаратів та кормових добавок.

Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви разом із реєстраційним досьє, Національний орган України з ветеринарних препаратів та кормових добавок зобов'язаний повідомити заявника у письмовій формі про отримання заяви, а також розмістити на своєму веб-сайті резюме реєстраційного досьє з урахуванням вимог заявника щодо конфіденційності інформації, яка міститься в цьому досьє.

5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини та Національний орган України з ветеринарних препаратів та кормових добавок є відповідальними за забезпечення та дотримання режиму конфіденційності інформації, яку містять документи, зазначені у частині першій цієї статті і визначені заявником як конфіденційні, та несуть відповідальність за порушення цього режиму.

6. Національний орган України з ветеринарних препаратів та кормових добавок здійснює наукову оцінку (експертизу) отриманих документів, організовує необхідні дослідження і вживає інших заходів для перевірки інформації та відомостей, зазначених у реєстраційному досьє, в строк, що не перевищує 180 календарних днів з дня, наступного за днем отримання заяви та інших документів, зазначених в частині шостій цієї статті.

В межах цього ж строку Національний орган України з ветеринарних препаратів та кормових добавок готує експертний висновок з рекомендацією центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, щодо державної реєстрації відповідної кормової добавки або відмови в ній.

7. При позитивному рішенні експертний висновок Національного органу України з ветеринарних препаратів та кормових добавок повинен містити таку інформацію:

1) найменування та адреса заявника;

2) ідентифікаційні відомості про кормову добавку, її класифікація, по категорії та функціональній групі, її характеристики, в тому числі, при необхідності, критерії чистоти;

3) особливі умови та/або обмеження для обігу кормової добавки, вимоги стосовно постреєстраційного моніторингу, умови застосування, види та категорії тварин, для яких призначена кормова добавка, якщо результати наукової оцінки обумовлюють їх необхідність;

4) додаткові вимоги до маркування кормової добавки, необхідні для забезпечення особливих умов та/або обмежень, що зазначені в підпункті третьому абзацу третього цієї частини;

5) максимально допустимий вміст кормової добавки у кормі (за необхідності);

6) максимально допустимий вміст залишкової кількості кормової добавки та/або її метаболітів в харчових продуктах тваринного походження (за необхідності).

8. Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання від Національного органу України з ветеринарних препаратів та кормових добавок рекомендації щодо державної реєстрації відповідної кормової добавки або відмови в ній, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, приймає рішення про державну реєстрацію кормової добавки або відмову в її реєстрації. Днем державної реєстрації кормової добавки вважається день прийняття відповідного рішення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

9. У державній реєстрації кормової добавки може бути відмовлено, якщо внаслідок перевірки інформації та документів, поданих заявником:

виявлено некомплектність реєстраційного досьє:

встановлена небезпечність кормової добавки чи не підтверджено характерні для цієї кормової добавки показники, зазначені в частині п'ятій статті 19.

10. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем прийняття рішення про державну реєстрацію кормової добавки центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, заносить інформацію про таку кормову добавку до Державного реєстру кормових добавок, у якому зазначається:

1) реєстраційний номер;

2) категорія та функціональна група кормової добавки;

3) назва кормової добавки;

4) діюча речовина (діючи речовини);

5) дата державної реєстрації або державної перереєстрації;

6) вид тварин, для яких призначена кормова добавка;

7) максимально допустимий вміст кормової добавки у кормах (за необхідності);

8) максимально допустимий вміст залишкових кількостей кормової добавки та/або її метаболітів в харчових продуктах тваринного походження (за необхідності).

11. Строк чинності державної реєстрації та державної перереєстрації кормової добавки складає 10 років з дня, наступного за днем державної реєстрації або державної перереєстрації такої добавки. Державна перереєстрація кормової добавки відбувається у порядку, встановленому для її державної реєстрації. Заява про державну перереєстрацію кормової добавки та інші документи повинні подаватись не пізніше ніж за один рік до закінчення чинності попередньої державної реєстрації. У разі якщо з незалежних від заявника причин рішення про державну перереєстрацію кормової добавки не прийнято до спливу строку чинності її попередньої реєстрації, остання продовжує свою дію до моменту прийняття відповідного рішення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

12. У разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, рішення про відмову в державній реєстрації кормової добавки, це рішення, а також вичерпні пояснення причин відмови із зазначенням конкретних вимог законодавства, яким не відповідає така кормова добавка, надсилаються та/або видаються заявнику. Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, про відмову в державній реєстрації кормової добавки може бути оскаржене до суду.

13. Адміністративна послуга з державної реєстрації кормової добавки є платною. Розмір відповідної плати (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються Кабінетом Міністрів України.

14. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, забезпечує відкритість, доступність та безоплатність Державного реєстру кормових добавок на своєму веб-сайті.

15. Порядок проведення державної реєстрації кормових добавок, порядок формування та ведення Державного реєстру кормових добавок, зокрема, включаючи щоквартальний моніторинг рішень Європейської Комісії щодо заборон виробництва та використання кормових добавок в Європейському Союзі і відповідного вилучення з Державного реєстру кормових добавок, кормових добавок, що заборонені в ЄС, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

16. Якщо протягом 30 робочих днів, після дня отримання документів, що передбачені частиною шостою цієї статті центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, заявник не отримав від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, повідомлення про державну реєстрацію кормової добавки або відмову з посиланням на положення нормативно-правових актів України, яким не відповідає інформація, що була надана в заяві про державну реєстрацію та/або інших документах, вказаних в цій частині, кормова добавка вважається зареєстрованою та внесеною в Державний реєстр кормових добавок на 31-й робочий день, наступний за днем подання документів, зазначених в частині вісімнадцятій цієї статті.

Стаття 21. Державна реєстрація кормової добавки за спрощеною процедурою, строки чинності державної реєстрації та державної перереєстрації кормових добавок

1. Харчові добавки, ароматизатори, ензими, що містяться в Державному реєстрі харчових добавок, Державному реєстрі ароматизаторів та Державному реєстрі ензимів, існування яких передбачено законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, а також кормові добавки, що дозволені (зареєстровані) Комісією Європейського Союзу для їх вільного використання та обігу на території Європейського Союзу, реєструються як кормові добавки за спрощеною процедурою.

2. Для здійснення державної реєстрації за спрощеною процедурою харчової добавки, ароматизатору, ензиму, що містяться в Державному реєстрі харчових добавок, Державному реєстрі ароматизаторів та Державному реєстрі ензимів, існування яких передбачено законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів в якості кормової добавки, заявник разом із заявою подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, такі документи:

1) резюме українською мовою;

2) досьє українською мовою, перелік документів і інформації якого визначені в пунктах 1 - 7 частини першої статті 20 цього Закону;

3) копію документу, що підтверджує внесення плати (адміністративного збору) за здійснення державної реєстрації кормової добавки.

Зазначений в цій частині перелік документів є вичерпним.

3. Для здійснення державної реєстрації за спрощеною процедурою кормової добавки, що зареєстрована в Європейському Союзі, заявник разом із заявою подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, такі документи:

1) копію акту Європейського Союзу про реєстрацію кормові добавки в Європейському Союзі англійською мовою;

2) резюме українською мовою;

3) досьє українською мовою, перелік документів і інформації якого визначені в пунктах 1 - 7 частини першої статті 20 цього Закону;

4) копію документу, що підтверджує внесення плати (адміністративного збору) за здійснення державної реєстрації кормової добавки.

Зазначений в цій частині перелік документів є вичерпним.

4. Заяву та інші документи про проведення державної реєстрації зоотехнічної кормової добавки, або кокцидіостатику, або гістомоностатику за спрощеною процедурою може подавати тільки та особа, назва якої зазначена у відповідному акті Комісії Європейського Союзу про реєстрацію цієї кормової добавки в Європейському Союзі.

5. Вимоги до документів та інформації, що складають реєстраційне досьє, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

6. Заявник несе відповідальність за достовірність поданих документів та інформації відповідно до законодавства.

Заявник має право зазначати в окремому документі, що додається до заяви про державну реєстрацію кормової добавки за спрощеною процедурою, ті частини реєстраційного досьє, які він бажає залишити конфіденційними. Інформація, що вноситься до Державного реєстру кормових добавок, не може визначатися заявником як конфіденційна.

7. Протягом 3 робочих днів після дня отримання документів, що передбачені частиною другою або третьою цієї статті центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, зобов'язаний передати копію заяви та оригінал досьє Національному органу України з ветеринарних препаратів та кормових добавок.

Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви разом із реєстраційним досьє, Національний орган України з ветеринарних препаратів та кормових добавок зобов'язаний повідомити заявника у письмовій формі про отримання заяви, а також розмістити на своєму веб-сайті резюме реєстраційного досьє з урахуванням вимог заявника щодо конфіденційності інформації, яка міститься в цьому досьє.

8. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини та Національний орган України з ветеринарних препаратів та кормових добавок є відповідальними за забезпечення режиму конфіденційності інформації, яку містять документи, зазначені у частині шостій цієї статті та несуть відповідальність за порушення цього режиму.

9. Національний орган України з ветеринарних препаратів та кормових добавок здійснює наукову оцінку (експертизу) отриманих документів, організовує необхідні дослідження і вживає інших заходів для перевірки інформації та відомостей, зазначених у реєстраційному досьє, в строк, що не перевищує 20 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви та інших документів, зазначених в частині шостій цієї статті.

В межах цього ж строку Національний орган України з ветеринарних препаратів та кормових добавок готує експертний висновок з рекомендацію центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, щодо державної реєстрації відповідної кормової добавки або відмови в ній.

У разі необхідності, Національний орган України з ветеринарних препаратів та кормових добавок після проведення консультацій із заявником та в межах визначеного цією частиною строку має право вимагати надання заявником додаткових відомостей ніж ті, що встановлено частиною шостою цієї статті протягом строку, встановленого цим органом.

10. При позитивному рішенні експертний висновок Національного органу України з ветеринарних препаратів та кормових добавок повинен містити інформацію, що встановлена частиною десятою статті 20 цього Закону.

11. Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання від Національного органу України з ветеринарних препаратів та кормових добавок рекомендації щодо державної реєстрації відповідної кормової добавки або відмови в ній, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, приймає рішення про державну реєстрацію кормової добавки або відмову в її реєстрації. Днем державної реєстрації кормової добавки вважається день прийняття відповідного рішення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

12. У державній реєстрації кормової добавки може бути відмовлено, якщо внаслідок перевірки інформації та документів, поданих заявником:

виявлено некомплектність реєстраційного досьє:

встановлена небезпечність кормової добавки чи характерні для цієї кормової добавки показники, зазначені в частині п'ятій цієї статті.

13. Протягом 5 робочих днів після прийняття рішення про реєстрацію кормової добавки центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини заносить інформацію про таку кормову добавку до Державного реєстру кормових добавок, у якому зазначаються відомості, встановлені частиною десятою статті 20 цього Закону.

14. У разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, рішення про відмову в державній реєстрації кормової добавки, це рішення, а також вичерпні пояснення причин відмови із зазначенням конкретних вимог законодавства, яким не відповідає така кормова добавка, надсилаються та/або видаються заявнику. Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини рішення про відмову в державній реєстрації кормової добавки може бути оскаржене до суду.

15. Якщо протягом 30 робочих днів, після дня отримання документів, що передбачені частиною шостою цієї статті центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, заявник не отримав від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, повідомлення про державну реєстрацію кормової добавки або відмову з посиланням на положення нормативно-правових актів України, яким не відповідає інформація, що була надана в заяві про державну реєстрацію та/або інших документах, вказаних в цій частині, кормова добавка вважається зареєстрованою та внесеною в Державний реєстр кормових добавок на 33 робочий день, наступний за днем подання документів, зазначених в частині вісімнадцятій цієї статті.

16. Адміністративна послуга з державної реєстрації кормової добавки за спрощеною процедурою є платною. Розмір плати (адміністративного збору) за надання адміністративної послуги з державної реєстрації кормової добавки за спрощеною процедурою і порядок її справляння визначаються Кабінетом Міністрів України.

17. Строк чинності державної реєстрації та державної перереєстрації кормової добавки складає 10 років з дня, наступного за днем державної реєстрації або державної перереєстрації такої кормової добавки, за виключенням випадків коли центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, встановив інші терміни чинності державної реєстрації та державної перереєстрації кормової добавки відповідно до вимог законодавства ЄС.

Розділ V. ВИМОГИ ДО МАРКУВАННЯ, ПРЕЗЕНТАЦІЇ ТА ФАСУВАННЯ (ПАКУВАННЯ) КОРМІВ

Стаття 22. Принципи маркування, реклами та презентації кормів

1. Маркування, реклама та презентація кормів для тварин, включаючи їх форму, зовнішній вигляд та упаковку, пакувальний матеріал, що використовується, спосіб їх розміщення та оформлення, а також інформація в будь-яких засобах масової інформації не повинні вводити в оману кінцевого користувача, зокрема:

щодо передбачуваного використання чи характеристик кормів, а саме: характеру, способу виготовлення або виробництва, властивостей, складу, кількості, мінімального строку придатності, видів або категорій тварин, для яких він призначений;

шляхом присвоєння кормам ефектів і характеристик, яким вони не притаманні, або інформації про те, що їм притаманні особливі характеристики, коли насправді всім аналогічним кормам притаманні такі характеристики.

Стаття 23. Загальні вимоги щодо маркування кормів

1. Маркування кормів виконується державною мовою, на видному місці упаковки, або на етикетці, яка прикріплена до неї, або у супровідних документах, у формі, яка є легкою для розуміння. Маркування повинне бути чітким, стійким, нерозтертим.

2. Маркування на упаковці повинно легко розпізнаватися, не повинно приховуватися та/або спотворюватися іншою інформацією.

Попереджувальні написи у маркуванні повинні виконуватися в кольорі, шрифті та розмірі, що привертають увагу, але при цьому не ускладнюють сприйняття іншої інформації про корм.

3. Маркування кормового матеріалу або кормової суміші повинно містити наступну інформацію:

1) вид корму: кормовий матеріал, повнораціонний корм чи додатковий корм, в залежності від конкретних випадків:

для повнораціонного корму може у відповідних випадках використовуватися позначення "повнораціонний замінник молока";

для додаткового корму можуть використовуватися, в залежності від конкретних випадків, наступні позначення: "мінеральний корм", або "додатковий корм", або "замінник молока";

для домашніх тварин, окрім котів та собак, повнораціонний корм та додатковий корм може замінюватися терміном "кормова суміш";

2) назву та адресу оператора ринку, відповідального за маркування корму;

3) номер партії;

4) номінальна кількість корму (в одиницях маси, об'єму або одиницях рахунку);

5) список кормових добавок, якому передує заголовок "добавки";

6) вміст вологи.

4. Оператором ринку, що відповідає за маркування корму є оператор ринку, якому належить зареєстрований згідно із законодавством знак для товарів і послуг, що розміщений в маркуванні корму, а для імпортованих кормів - імпортер.

Якщо знак для товарів і послуг в маркуванні відсутній, оператором ринку, що відповідає за маркування корму, є оператор ринку, який вводить корм в обіг.

5. Зазначення у маркуванні відомостей, які вимагаються пунктами третім, четвертим та шостим частини третьої цієї статті не є обов'язковим, якщо кінцевий користувач та/або оператор ринку, який виступає покупцем, перед кожною угодою щодо придбання корму зробить письмову заяву, що він не буде вимагати зазначену інформацію.

6. Для фасованих кормів зазначення у маркуванні відомостей, які вимагаються пунктами третім та четвертим частини третьої цієї статті можуть наноситися безпосередньо на упаковку. В цьому випадку необхідно чітко зазначити, в якому місці знаходяться ці відомості.

7. Зазначення у маркуванні відомостей, які вимагаються пунктами третім, четвертим та шостим частини третьої цієї статті не є обов'язковим для кормових матеріалів, які не містять кормові добавки, за виключенням консервантів та добавок для силосування, які виробляються та постачаються оператором ринку відповідно до статті 34 цього Закону іншому оператору ринку, який займається первинним виробництвом для потреб власного господарства.

8. Кормові матеріали та кормові суміші, які знаходяться в обігу насипом або в незакритих упаковках відповідно до статті 31 цього Закону, повинні супроводжуватися документами, що містять інформацію, яка відповідно до вимог цього Закону повинна бути представлена в маркуванні.

9. Корми, призначені для особливих поживних цілей, можуть маркуватися такими тільки якщо їх включено до Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, а також якщо вони відповідають основним поживним характеристикам, які встановлені у цьому Державному реєстрі.

Порядок формування та ведення Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей є весь аналогічний реєстр, затверджений Комісією Європейського Союзу.

10. Для кормових матеріалів та кормових сумішей, вага одиниці упаковки якої не перевищує 20 кг, призначені кінцевому користувачу та знаходяться в обігу розсипом, відомості, передбачені частиною третьою цієї статті, можуть надаватися кінцевому користувачу шляхом надання відповідних інструкцій у місцях продажу. В цьому випадку відомості, передбачені пунктом першим частини третьої цієї статті, можуть надаватися кінцевому користувачу разом із документом про проведений розрахунок.

11. Відомості, які вимагаються пунктами другим, п'ятим та шостим частини третьої цієї статті щодо фасованих кормів для домашніх тварин, можуть наноситися на зовнішню упаковку, за умови, що вага одиниці упаковки не перевищує 10 кг.

12. Порядок маркування кормів, призначених для тварин, які утримуються для наукових та експериментальних цілей встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

13. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, затверджує дозволені відхилення між наведеними у маркуванні значеннями складу кормового матеріалу та/або кормової суміші та значеннями, встановленими під час здійснення державного контролю.

14. На виконання пунктів п'ятого та шостого частини третьої цієї статті центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, встановлює вимоги щодо маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для продуктивних та непродуктивних тварин, включаючи:

1) функціональні групи кормових добавок;

2) особливості маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для продуктивних тварин;

3) особливості маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для непродуктивних тварин;

4) особливості зазначення вмісту вологи у маркуванні.

Стаття 24. Вимоги щодо додаткового маркування кормових матеріалів, формування та ведення Державного каталогу кормових матеріалів

1. На додаток до вимог, передбачених статтями 22 та 23 цього Закону, маркування кормових матеріалів також повинно мітити наступну інформацію:

1) назву кормового матеріалу;

2) інформацію щодо особливостей кормового матеріалу.

2. На додаток до вимог, передбачених частиною першою цієї статті, маркування кормових матеріалів у випадку включення до них кормових добавок, також повинно містити наступну інформацію:

1) види або категорії тварин, для яких призначено даний кормовий матеріал, якщо відповідні кормові добавки були дозволені не для усіх видів тварин або дозволені із максимальними межами для деяких тварин;

2) вказівки щодо використання, якщо встановлено максимальний вміст відповідних кормових добавок відповідно до частини дев'ятої статті 25;

3) мінімальний строк придатності кормових добавок за виключенням технологічних кормових добавок.

3. Для фасованих кормів зазначення у маркуванні відомостей, які вимагаються пунктом третім частини другої цієї статті можуть наноситися безпосередньо на упаковку. В цьому випадку необхідно чітко зазначити, в якому місці знаходяться ці відомості.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини формує, затверджує та веде Державний каталог кормових матеріалів. Державний каталог кормових матеріалів включає у себе перелік категорій кормових матеріалів, які можуть зазначатися замість окремих кормових матеріалів у маркуванні кормів, за виключенням тварин для виготовлення хутра.

5. Порядок формування та ведення Державного каталогу кормових матеріалів Кабінет Міністрів України.

6. Каталог кормових матеріалів Європейського Союзу є частиною Державного каталогу кормових матеріалів.

7. Виконання положень частини шостої цієї статті не залежить від затвердження чи будь-яких інших дій стосовно створення та/або ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, Державного каталогу кормових матеріалів.

8. Вимоги до інформації щодо особливостей кормового матеріалу затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

9. Зазначення у маркуванні відомостей, які вимагаються пунктом другим частини першої цієї статті не є обов'язковим, якщо кінцевий користувач та/або оператор ринку, який виступає покупцем, перед кожною угодою щодо придбання корму зробить письмову заяву, що він не буде вимагати зазначену інформацію.

10. Зазначення у маркуванні відомостей, які вимагаються пунктом другим частини першої цієї, статті не є обов'язковим для кормових матеріалів, які не містять кормові добавки, за виключенням консервантів та/або добавок для силосування, які виробляються та постачаються оператором ринку іншому оператору ринку, який займається первинним виробництвом для використання для потреб власного господарства.

11. Для кормових матеріалів та кормових сумішей, вага одиниці упаковки якої не перевищує 20 кг, призначені кінцевому користувачу та знаходяться в обігу розсипом, відомості, передбачені пунктом першим частини першої цієї статті можуть надаватися кінцевому користувачу шляхом надання відповідних інструкцій у місцях продажу. В цьому випадку відомості, передбачені пунктом першим частини другої цієї статті, можуть надаватися кінцевому користувачу разом із документом про проведений розрахунок.

12. Вимоги до додаткового маркування кормових матеріалів для продуктивних та непродуктивних тварин встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

Стаття 25. Вимоги щодо додаткового маркування кормових сумішей

1. На додаток до вимог, передбачених статтею 23 цього Закону, маркування кормових сумішей повинно містити наступну інформацію:

1) види або категорії тварин, для яких призначено дану кормову суміш;

2) вказівки щодо використання, які вказують на мету, для якої дана кормова суміш призначена;

3) у випадках, коли виробник не є особою, відповідальною за маркування, потрібно наводити назву та адресу виробника, або номер експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу), або реєстраційний номер;

4) зазначення мінімального строку придатності відповідно до наступних вимог:

або "вжити до ", після чого вказується день, місяць та рік - в маркуванні кормів кормових сумішей, що швидко псуються;

або "вжити до кінця", після чого вказується місяць та рік в маркуванні інших кормових сумішей;

Якщо в маркуванні вказана дата виробництва, дата, яка вказує мінімальний строк зберігання, може бути наведена у форматі "період часу в днях або місяцях" від дати виробництва;

5) перелік назв кормових матеріалів, що входять до складу кормової суміші, якому передує заголовок "склад" у відповідності до вимог статті 24 цього Закону. Перелік кормових матеріалів, які входять до складу кормової суміші, зазначається в порядку зменшення їх ваги, в кормовій суміші. Цей перелік може включати відсотки кормових матеріалів за вагою;

6) особливості окремих складових кормової суміші для продуктивних тварин та окремих складових кормової суміші для непродуктивних тварин, які встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

2. До переліку кормових матеріалів, який зазначений у пункті п'ятому частини першої цієї статті, застосовуються наступні вимоги:

назва та відсоток за вагою кормового матеріалу повинні зазначатися, якщо його наявність виокремлено у маркуванні словами, малюнками або графічними зображеннями;

якщо вага у відсотках кормових матеріалів, які містяться у кормовій суміші для продуктивних тварин не зазначається у маркуванні, оператор ринку, відповідальний за маркування, зобов'язаний надати покупцю за його запитом інформацію щодо кількісного складу даних у діапазоні плюс/мінус 15 відсотків від значення відповідно до складу корму, якщо зазначена інформація не носить конфіденційний характер відповідно до законодавства;

якщо кормова суміш призначена для непродуктивних тварин, за виключенням тварин для виготовлення хутра, зазначення конкретної назви кормового матеріалу може бути замінено на назву категорії, до якої належить кормовий матеріал.

3. Для фасованих кормів зазначення у маркуванні відомостей, які вимагаються пунктами третім - п'ятим частини першої цієї статті можуть наноситися безпосередньо на упаковку. В цьому випадку необхідно чітко зазначити, в якому місці знаходяться ці відомості.

4. Зазначення у маркуванні відомостей, які вимагаються пунктами першим та другим частини першої цієї статті не є обов'язковим, якщо кормова суміш складається не більше, ніж з трьох кормових матеріалів, і ці кормові матеріали чітко зазначені в описі.

5. Для кормових матеріалів та кормових сумішей, вага яких не перевищує 20 кг та які призначені кінцевому користувачу і перебувають в обігу розсипом, відомості, передбачені частиною третьою цієї статті можуть повідомлятися кінцевому користувачу шляхом надання відповідних інструкцій у місці реалізації. У цьому випадку відомості, передбачені пунктами першим та другим частини третьої цієї статті, можуть надаватися кінцевому користувачу у документі, який підтверджує оплату відповідної продукції.

6. Відомості, які вимагаються пунктами другим, п'ятим, шостим частини третьої статті 23, а також пунктами другим, третім, п'ятим, шостим частити першої статті 25 цього Закону щодо кормів для домашніх тварин, які реалізовуються в упаковках, що об'єднані в групову (транспортну) упаковку, можуть наноситися на групову (транспортну) упаковку за умови, що вага групової (транспортної) упаковки не перевищує 10 кг.

7. Зазначення у маркуванні відомостей, які зазначені в пункті шостому частини першої цієї статті, не є обов'язковим для сумішей суцільних рослинних зерен, насіння та плодів.

8. Вказівки, зазначені у пункті другому частини першої цієї статті, у випадку коли кормові матеріали та додаткові корми містять кормові добавки вище максимальних рівнів, які встановлені для повнораціонних кормів, зазначають максимальну кількість:

1) або у грамах, або кілограмах, або одиницях об'єму додаткового корму або кормових матеріалів на тварину на день;

2) або відсоток від добового раціону;

3) або на кілограм повнораціонного корму або відсоток у повнораціонному кормі, з метою забезпечення того, що максимальний вміст кормових добавок у добовому раціоні відповідає встановленим вимогам.

Стаття 26. Вимоги щодо додаткового маркування кормів, призначених для спеціальних поживних цілей

1. На додаток до вимог, передбачених статтями 22 - 25 цього Закону в залежності від конкретних випадків, маркування кормів, призначених для спеціальних поживних цілей, повинно також мітити наступну інформацію:

1) слово "дієтичний" у відповідних відмінках виключно для кормів, призначених для спеціальних поживних цілей, після наведення інформації відповідно до пункту 1) частини третьої статті 23 цього Закону;

2) відомості щодо відповідного можливого використання;

3) застереження, щодо отримання висновку від ветеринара або експерта щодо годування перед використанням корму та/або перед подовженням строку його застосування.

Стаття 27. Вимоги щодо додаткового маркування кормів для домашніх тварин

1. Маркування кормів для домашніх тварин повинно містити безкоштовний телефонний номер, або інших засобів комунікації (зв'язку), для того щоб покупець, кінцевий користувач міг отримати наступну додаткову інформацію щодо:

1) кормових добавок, які містяться в кормі для домашніх тварин;

2) кормових матеріалів, які містяться в кормі для домашніх тварин, та позначаються відповідно до пункту третього частини другої статті 25.

Стаття 28. Загальні вимоги до маркування кормових добавок та преміксів, що пропонуються окремо (не в складі корму)

1. Маркування кормової добавки або преміксу, що пропонується окремо (не в складі корму), повинно містити таку інформацію:

1) назва кормової добавки якій передує назва функціональної групи, встановленої під час її реєстрації, або назва преміксу;

2) назва та адреса оператора ринку, відповідального за маркування відповідно до вимог цієї статті;

3) номінальна кількість кормової добавки або преміксу (в одиницях маси, об'єму або одиницях рахунку);

4) номер експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу), якщо такий вимагається відповідно до Закону;

5) інструкції або рекомендації щодо безпечного використання, а також, за необхідності, особливі вимоги, зазначені при реєстрації кормової добавки, у тому числі види тварин та категорії, для яких призначена добавка чи премікс;

6) ідентифікаційний номер кормової добавки;

7) номер партії та дата виробництва.

2. В маркуванні ароматичних сумішей перелік кормових добавок може бути замінено на "ароматична суміш". Це не поширюється на ароматичні суміші, які підлягають кількісному обмеженню при використанні в кормах та питній воді.

3. На додаток до вимог, встановлених частинами першою та другою цієї статті, упаковка кормових добавок, що належать до: зоотехнічних добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків; поживних добавок; ензимів; мікроорганізмів; ароматичних кормових сумішей; технологічних добавок; сенсорних (смакових) добавок або преміксів із вмістом добавок, що належать до вище зазначених, повинні містити інформацію, зазначену у статті 29 цього Закону.

4. Якщо вода використовується у якості носія, то повинен зазначатися вміст вологи в преміксі.

5. Лише один мінімальний строк придатності може бути зазначено для преміксу. Якщо компоненти преміксу мають різні мінімальні строки придатності, то мінімальний строк придатності преміксу в цілому не може перевищувати найменший строк придатності відповідного компонента такого преміксу.

Стаття 29. Вимоги до маркування окремих кормових добавок та преміксів, що пропонуються окремо (не в складі корму)

1. В маркуванні зоотехнічних кормових добавок, кокцидіостатиків і гістомоностатиків, повинна зазначатися наступна інформація:

дата закінчення строку зберігання або строк зберігання від дати виробництва;

рекомендації щодо використання;

концентрація.

2. В маркуванні ензимів повинна зазначатися наступна інформація:

назва активного компоненту або компонентів відповідно до їх ензимної дії у відповідності до інформації, що міститься в реєстраційних даних;

ідентифікаційний номер Міжнародного союзу біохімії;

замість концентрації: одиниці дії (одиниці дії на грам або одиниці дії на один мілілітр).

3. В маркуванні мікроорганізмів повинна зазначатися наступна інформація:

дата закінчення строку зберігання, розрахована від дати виробництва;

рекомендації щодо використання;

ідентифікаційний номер штаму;

кількість колоній утворюючих одиниць в одному грамі.

4. В маркуванні поживних добавок повинна зазначатися наступна інформація:

вміст активної речовини;

дата закінчення строку зберігання, розрахована від дати виробництва.

5. В маркуванні технологічних та сенсорних добавок, за виключенням ароматичних кормових сумішей, повинен зазначатися вміст активної речовини.

6. В маркуванні ароматичних кормових сумішей повинна зазначатися частка її вмісту у преміксах.

Стаття 30. Добровільне додаткове маркування

1. Оператор ринку може на додаток до маркування, вимоги до якого встановлені законодавством про корми, застосовувати добровільне маркування, яке містить відомості, які не повинні суперечити принципам маркування, презентації та реклами, зазначених в цьому розділі.

2. Принципи добровільного маркування можуть розроблятися об'єднаннями операторів ринку.

Стаття 31. Вимоги до фасування (пакування) кормів

1. Кормові матеріали, кормові суміші, кормові добавки та премікси можуть перебувати в обігу тільки в закритих упаковках. Упаковки мають бути закриті таким чином, щоб при відкритті вони пошкоджувались та не могли бути повторно використані.

2. Перебувати в обігу розсипом або у не фасованому вигляді можуть:

1) кормові матеріали;

2) кормові суміші, отримані виключно шляхом змішування зерна або цілих плодів;

3) кормові суміші для їх поставки між виробниками;

4) кормові суміші, поставлені безпосередньо від виробника до господарств;

5) кормові суміші, поставлені від виробників до потужностей, де здійснюється пакування;

6) кормові суміші масою не більш як 50 кілограмів, які призначені для кінцевого користувача і відбираються безпосередньо із закритої упаковки;

7) сіль в блоках або лизунці.

Стаття 32. Вимоги до тверджень щодо властивостей кормових матеріалів та кормових сумішей

1. В маркуванні та презентації кормових матеріалів та кормових сумішей можуть бути виокремлено наявність або відсутність тієї чи іншої речовини у складі цих кормів, поживні характеристики або процеси, або функції, які до них відносяться, за умови виконання наступних вимог:

1) твердження щодо властивості кормового матеріалу або кормової суміші (далі - твердження) є об'єктивним та доступним для перевірки компетентним органом та є зрозумілим для кінцевого користувача;

2) оператор ринку, відповідальний за маркування, повинен надавати на запит компетентного органу наукове обґрунтування свого твердження щодо властивостей кормового матеріалу або кормової суміші шляхом посилання на науковий доказ, який знаходиться у вільному доступі для всіх зацікавлених осіб, або за допомогою задокументованого дослідження оператора ринку.

2. Наукове обґрунтування повинне знаходитися у вільному публічному доступі протягом всього періоду часу реалізації відповідного корму на ринку.

3. Якщо компетентний орган має обґрунтовані підстави вважати, що наукове обґрунтування не є вірним, він може провести перевірку даного наукового обґрунтування у відповідно до законодавства. У випадку, якщо за результатами перевірки встановлено, що твердження є науково необґрунтованим, маркування у відношенні щодо цього твердження буде вважатися таким, яке вводить в оману. Зазначене рішення щодо відсутності науково обґрунтованого твердження може бути оскаржене до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, або до суду.

4. Твердження щодо оптимізації годівлі або захисту фізіологічних умов дозволяються, якщо вони не містять положень, зазначених у пункті першому частини третьої цієї статті.

5. Маркування та презентація кормових матеріалів та кормових сумішей не може містити інформацію про те, що корм:

1) за виключенням кокцидіостатиків та гістомоностатиків, попереджує, виліковує або має цілющу дію відносно певної хвороби. Цей пункт не застосовується відносно дисбалансів поживних речовин, за умови, що з ним не пов'язано жодного патологічного симптому;

2) має особливі поживні властивості, за виключенням випадку, коли цей корм відповідає положенням частини третьої статті 22 цього Закону.

Розділ VI. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА КОРМІВ

Стаття 33. Загальні вимоги до операторів ринку, які здійснюють первинне виробництво

1. Оператори ринку, що здійснюють первинне виробництво, а також провадять пов'язану з первинним виробництвом діяльність (транспортування, зберігання та поводження із продукцією первинного виробництва в місці первинного виробництва, транспортування продукції первинного виробництва з місця первинного виробництва до потужності, а також змішування кормів лише для потреб власного господарства без використання добавок або без попереднього змішування добавок, за винятком добавок для силосування) повинні забезпечити попередження, зменшення або знищення небезпечних факторів.

2. Оператори ринку забезпечують, щоб первинна продукція, яка була вироблена, підготовлена, очищена та фасована, а також первинна продукція, що зберігається або транспортується, була захищена від забруднення та псування.

3. Оператори ринку забезпечують виконання вимог, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, шляхом дотримання законодавства про корми щодо контролю небезпечних факторів, включаючи:

1) заходи щодо контролю забруднення, яке походить з повітря, ґрунту, води, добрив, продуктів захисту рослин, біоцидів, ветеринарних препаратів, а також поводженням та знищенням відходів;

2) заходи щодо здоров'я рослин, тварин та довкілля, які можуть вплинути на безпечність кормів, включаючи програми з моніторингу та контролю зоонозів та зоонозних агентів.

4. З метою забезпечення безпечності первинної продукції оператори ринку впроваджують відповідні заходи, зокрема:

1) утримання в чистому стані та дезінфекція приміщень, обладнання, контейнерів, тари та транспортних засобів, які використовуються для виробництва, приготування, сортування, пакування, зберігання та транспортування кормів;

2) забезпечення гігієни виробництва, транспортування та зберігання кормів та їх чистоту;

3) використання чистої води для запобігання забрудненню;

4) попередження поширення забруднення серед тварин;

5) збереження та вивезення відходів та небезпечних речовин у безпечний спосіб з метою запобігання забрудненню;

6) забезпечення того, щоб пакувальні матеріали не були джерелом забруднення кормів;

7) врахування результатів будь-яких відповідних досліджень (випробувань) зразків продукції первинного виробництва або інших зразків, пов'язаних із безпечністю кормів.

5. Оператори ринку зобов'язані вести записи щодо заходів контролю небезпечних факторів, враховуючи природу та розмір потужності, зокрема, про:

1) використання продуктів захисту рослин та біоцидів;

2) використання генетично модифікованого насіння;

3) наявність шкідливих організмів чи хвороб, що можуть вплинути на безпечність продукції первинного виробництва;

4) результати досліджень (випробувань) зразків, отриманих від продукції первинного виробництва, або інших зразків, відібраних із діагностичною метою, які є важливими для безпечності кормів;

5) джерела та кількість кожного виду корму, що використовується у виробництві, а також призначення та кількість кожного виду кормів, що є результатом відповідного процесу виробництва.

Оператори ринку повинні надавати всю інформацію із цих записів компетентному органу на його запит.

6. На операторів ринку, які здійснюють діяльність, передбачену частиною першою цієї статті, не поширюються зазначені у статтях 35 - 40 цього Закону вимоги, покладені на операторів ринку, які займаються діяльністю, іншою, ніж первинне виробництво.

Стаття 34. Розробка, затвердження та застосування методичних настанов, вимоги до методичних настанов для первинного виробництва

1. Оператори ринку мають право застосовувати при виробництві кормів методичні настанови.

2. Методичні настанови розробляються об'єднаннями операторів ринку (розробник) і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, відповідно до вимог цього Закону.

3. Повідомлення про початок розробки методичних настанов здійснюється на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини. протягом 10 робочих днів з дати подання цьому органу тексту повідомлення розробником.

4. У тексті повідомлення про початок розробки методичних настанов повинна бути наведена така інформація:

1) найменування та контактні дані (телефон, поштова та електронна адреси, прізвище, ім'я та по-батькові відповідальної особи) розробника;

2) мета розробки та передбачувана сфера дії методичних настанов.

5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, повинен оприлюднити проект методичних настанов на своєму веб-сайті, протягом 5 робочих днів з дня отримання проекту від розробника. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, повідомляє про контактні дані розробника та своїх фахівців, що приймають зауваження до проекту методичних настанов. Протягом 30 календарних днів будь-яка особа може подати зауваження та пропозиції до проекту методичних настанов одночасно до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, та розробника.

6. Розробник зобов'язаний опрацювати проект з урахуванням поданих зауважень та пропозицій і надати свої висновки щодо них центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, який зобов'язаний оприлюднити їх на власному веб-сайті.

7. Розробник надає доопрацьований проект і перелік отриманих зауважень та пропозицій центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, який повинен провести його аналіз впродовж 30 робочих днів з метою:

1) встановлення відповідності методичних настанов законодавству про корми або, у разі відсутності відповідного регулювання, вимогам відповідних міжнародних організацій;

2) оцінки можливості застосування положень методичних настанов на практиці.

8. У разі невідповідності проекту методичних настанов вимогам частин шостої та сьомої цієї статті проект методичних настанов повертається розробнику із детальним поясненням причин неможливості їх затвердження.

9. Розробник після доопрацювання проекту методичних настанов з урахуванням зауважень та пропозицій, отриманих від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, може повторно подати його на затвердження до відповідного органу державної влади відповідно до частин п'ятої - шостої цієї статті.

10. Застосування методичних настанов не є обов'язковим.

11. Виконання положень методичних настанов означає виконання загальних вимог законодавства про корми в тій частині, яку регулюють такі положення.

12. Методичні настанови для первинного виробництва повинні містити інформацію щодо небезпечних факторів, які можуть виникнути під час первинного виробництва кормів, а також дії щодо контролю таких небезпечних факторів, включаючи такі заходи, передбачені законодавством про корми, як:

1) контроль мікотоксинів, важких металів, радіоактивних матеріалів;

2) використання води, органічних відходів та добрив;

3) використання засобів захисту рослин і біоцидів, та їх простежуваність;

4) використання ветеринарних препаратів і кормових добавок, та їх простежуваність;

5) підготовка, зберігання та простежуваність кормових матеріалів;

6) знищення мертвих тварин, поводження з відходами та їх захоронення;

7) вжиття захисних заходів для запобігання проникненню заразних хвороб, що передаються тваринам через корми, а також виконання вимог щодо повідомлення компетентного органу про такі випадки;

8) проведення процедур та вжиття практичних заходів для забезпечення умов гігієни під час виробництва, підготовки, пакування, зберігання та транспортування кормів, включаючи ефективне очищення та боротьбу із шкідниками;

9) вимоги до ведення записів.

Стаття 35. Вимоги до потужностей та обладнання

1. Приміщення для переробки та зберігання кормів, обладнання, ємності, тара, транспортні засоби повинні утримуватися в чистому стані.

2. Розташування, конструкція, монтаж та розмір потужностей (об'єктів) і обладнання цих потужностей повинні відповідати таким вимогам:

1) дозволяти проводити чищення та/або дезінфекцію;

2) дозволяти мінімізувати ризик виникнення помилок та уникати забруднення, перехресного забруднення та будь-якого несприятливого впливу на безпечність продуктів. Обладнання, яке контактує з кормами, повинно бути висушене після будь-якого процесу мийки.

3. Обладнання, що використовується для змішування та/або виробництва, повинне підлягати регулярним перевіркам відповідно до письмових процедур, які виробник цього обладнання попередньо встановив, а саме:

1) усі ваги та вимірювальні пристрої, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об'ємів, які вимірюються, з необхідним регулярним тестуванням для підтримання їхньої точності;

2) усі мішалки, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об'ємів, які змішуються, вони мають бути здатні виробляти однорідні суміші та розчини.

4. Приміщення для переробки та зберігання кормів повинні мати природне та/або штучне освітлення, рівень якого відповідає потребам технологічних операцій.

5. Дренажні системи повинні відповідати призначеним цілям їх використання та бути сконструйованими у такий спосіб, щоб уникнути ризику забруднення кормів.

6. Вода, яку використовують у виробництві кормів, повинна бути такої якості, щоб не підвищувати рівень небезпечних факторів в кормах; труби для подачі води повинні бути зроблені з матеріалів, що не підвищують рівень небезпечних факторів в воді.

7. Стічні, відпрацьовані води та дощову воду необхідно утилізувати у такий спосіб, щоб це не впливало на обладнання, безпечність та якісні показники кормів. Повинні вживатися заходи, що унеможливлюють поширення шкідників внаслідок накопичення відходів та пилу. 8. Вікна та інші отвори повинні мати захист проти проникнення шкідників. Двері повинні бути щільно змонтовані та у зачиненому стані мати захист проти проникнення шкідників.

9. Стеля та верхні кріплення мають бути сконструйовані, змонтовані та оброблені таким чином, щоб попереджувати накопичення бруду, зменшувати конденсат, ріст небажаної плісняви і відпадання частинок конструкції, що може вплинути на безпечність та якість кормів.

10. На потужностях мають бути запроваджені програми ефективної боротьби зі шкідниками.

Стаття 36. Вимоги до виробництва кормів

1. Оператори ринку під час виробництва кормів повинні дотримуватися таких вимог:

1) всі процеси на виробництві виконуються згідно із затвердженими керівництвом потужності письмовими процедурами та інструкціями або іншими подібними документами;

2) застосовуються технічні або організаційні заходи для уникнення або зменшення перехресного забруднення;

3) відповідно до вимог, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, проводиться періодичні випробування (дослідження) наявності у кормах діоксину та інших небезпечних речовин, які є шкідливими для здоров'я людей та/або тварин; Строк набрання чинності вимог щодо проведення періодичних випробувань кормів на вміст діоксину та речовин з групи діоксиноподібних поліхлорбіфенілів не може бути меншим ніж три роки.

4) відокремлення та ідентифікація відходів та матеріалів, які не придатні для кормів;

5) знищення та заборона використання в якості кормів матеріалів, що містять ветеринарні препарати на рівні, що перевищують встановлені законодавством, забруднюючих речовин або інших небезпечних факторів;

Стаття 37. Вимоги до зберігання та перевезення кормів

1. Оператор ринку під час зберігання або перевезення кормів зобов'язаний:

1) зберігати перероблені корми окремо від неперероблених кормових матеріалів та кормових добавок для запобігання перехресному забрудненню перероблених кормів. При цьому повинні використовуватися пакувальні матеріали, які відповідають вимогам нормативно-правових актів;

2) зберігати корми у призначених для цього місцях;

3) зберігати та перевозити корми таким чином, щоб їх можна було легко ідентифікувати, а також запобігти перехресному забрудненню та/або псуванню;

4) утримувати у чистому стані ємності та обладнання, яке використовується для транспортування, зберігання, конвеєрного транспортування, оброблення та зважування кормів, а також запровадити їх очищення після використання з мінімізацією залишків миючих та дезінфікуючих засобів.

5) мінімізувати псування та зараження шкідниками;

6) дотримуватись умов зберігання.

Стаття 38. Вимоги до персоналу потужностей

1. Оператори ринку повинні виконувати наступні вимоги:

1) повинна бути призначена кваліфікована особа, відповідальна за виробництво;

2) персонал повинен володіти кваліфікацією, необхідною для виробництва кормів;

3) персонал повинен мати посадові інструкції із зазначенням їх прав, обов'язків та відповідальності щодо виробництва кормів. Такі інструкції мають надаватися компетентному органу на його запит;

4) персонал повинен бути проінформованим письмово про його обов'язки та повноваження, в тому числі у випадку змін у відповідних інструкціях.

Стаття 39. Вимоги до ведення документації щодо простежуваності

1. Документація щодо простежуваності ведеться оператором ринку у паперовому та/або електронному вигляді, і повинна бути доступною на запит компетентного органу.

2. Документація щодо простежуваності включає:

1) для кормових добавок: відомості про кількість вироблених добавок, відповідні дати виробництва та, за необхідності, номер партії або конкретної частини виробництва (у разі неперервного виробництва); назву та адресу потужності, до якої були доставлені добавки, кількість поставлених добавок та, за необхідності, номер партії або конкретної частини виробництва (у разі неперервного виробництва);

2) для преміксів: назву та адресу виробників або постачальників добавок, відомості про кількість використаних добавок та номер партії або конкретної частини виробництва (у разі неперервного виробництва); дату виробництва преміксів та номер партії за необхідності; назву та адресу установи, до якої премікси було доставлено, дату поставки, кількість поставлених преміксів, номер партії за необхідності;

3) для кормових сумішей/кормових матеріалів: назву та адресу виробників або постачальників кормових добавок/преміксів, відомості про кількість використаних преміксів разом з номером партії; назву та адресу постачальників кормових матеріалів та додаткових кормів та дату поставки; тип, кількість та склад кормових сумішей; кількість виготовлених кормових матеріалів або кормових сумішей разом з датою виробництва, назву і адресу покупця (наприклад, іншого оператора ринку).

3. З метою забезпечення простежуваності оператор ринку веде записи стосовно сировини, що використовується у кінцевому продукті.

Стаття 40. Вимоги до контролю якості кормів

1. Оператор ринку для забезпечення контролю якості кормів повинен дотримуватися таких вимог:

1) здійснює перевірку кормів у лабораторії, яка діє відповідно до чинного законодавства;

2) складає та запроваджує у письмовій формі план контролю якості, до якого включено проведення перевірки критичних точок під час виробництва, процедури відбору зразків та частота такого відбору, методи досліджень та частота їх проведення, відповідність специфікаціям та у разі невідповідності - місце, куди відправляються продукти (від матеріалів переробки до кінцевих продуктів);

3) за необхідності призначає кваліфіковану особу, яка несе відповідальність за контроль якості.

2. Зразки інгредієнтів та кожної партії вироблених кормів та реалізованих кормів, або кожної визначеної частини виробленої продукції (у разі неперервного виробництва) повинні відбиратися у достатній кількості з використанням процедури, яка попередньо встановлена та дотримується оператором ринку, для забезпечення простежуваності. Такий відбір повинен здійснюватися з частотою, необхідною для забезпечення простежуваності для виробництва, яке оператор ринку веде тільки для своїх потреб.

3. Зразки, зазначені у частині третій цієї статті, опечатуються та на них наноситься маркування для їх ідентифікації. Зберігання зразків здійснюється таким чином, щоб запобігти заміні складу зразка та його підробці. Зразки зберігаються для надання компетентному органу та інших цілей протягом трьох місяців після спливу мінімальному строку придатності корму, а зразки відібрані з швидкопсувних кормів - в строк визначений оператором. У разі використання кормів для тварин, які не призначені для виробництва харчових продуктів, виробник кормів повинен зберігати тільки зразки кінцевого продукту.

Розділ VII. ВИМОГИ ДО ГОДУВАННЯ ТВАРИН, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Стаття 41. Вимоги до випасу тварин на пасовищах

1. Випас на пасовищах та землях сільськогосподарських угідь повинен контролюватися для того, щоб мінімізувати забруднення харчових продуктів тваринного походження фізичними, біологічними або хімічними небезпечними факторами.

2. Відповідний період відпочинку землі перед тим, як дозволити випас поголів'я худоби на пасовищах, сільськогосподарських угіддях та між пасовищними ротаціями, повинен витримуватися за необхідності з метою мінімізації біологічного перехресного забруднення від гною та повинне бути забезпечено дотримання періодів утримання від внесення сільськогосподарських хімічних добрив.

Стаття 42. Вимоги до стаєнь та обладнання для годування тварин

1. Потужність, де перебувають тварини, повинна бути сконструйована у такий спосіб, щоб забезпечити можливість її періодичного чищення. Потужність та обладнання для годування повинні ретельно та регулярно чиститися з метою запобігання появі будь-якого небезпечного фактору. Хімічні речовини для чищення та санітарної обробки необхідно використовувати відповідно до інструкцій, а також зберігати окремо від кормів та зони годування.

2. Система боротьби із шкідниками повинна бути запроваджена для того, щоб контролювати доступ шкідників на потужність, де перебувають тварини, з метою мінімізації можливого забруднення кормів, підстилок для тварин або місць утримання тварин.

3. Будівлі та обладнання для годування повинні утримуватися в чистоті. Для усунення гною, сміття та інших можливих джерел забруднення кормів необхідно запровадити системи усунення гною, сміття та інших можливих джерел забруднення кормів. Корми та підстилки, що використовуються на потужності, повинні замінюватися щоб не допустити забруднення кормів та появи на них цвілі.

Стаття 43. Вимоги до зберігання кормів

1. Корми зберігаються окремо від хімічних речовин та іншої продукції, що заборонені для годування тварин.

2. Зони зберігання та ємності повинні чиститися і висушуватися. За необхідності повинні вживатися відповідні заходи боротьби із шкідниками.

3. Зони зберігання та ємності повинні чиститися для того, щоб запобігти небажаному перехресному забрудненню.

4. Зерно повинне зберігатися у такий спосіб, щоб тварини не могли до нього дістатися.

5. Лікувальні корми та корми, що не належать до лікувальних, які призначаються для різних категорій або видів тварин, повинні зберігатися у такий спосіб, щоб зменшити ризик їх згодовування не призначеним для цього тваринам та ризик їх забруднення.

Стаття 44. Вимоги до роздавання кормів, та заборона щодо годування певними видами кормів

1. Система роздавання кормів в господарствах повинна забезпечити потрапляння відповідних кормів до місця призначення. Під час розповсюдження та годування корми повинні зберігатися у такий спосіб, щоб запобігти забрудненню від забруднених зон зберігання та забрудненого обладнання.

2. Транспортні засоби та обладнання для годування повинні регулярно чиститися, особливо якщо їх використовують для роздавання лікувальних кормів.

3. Забороняється годувати жуйних тварин кормами, що містять тваринний білок жуйних тварин.

4. Вимоги стосовно виконання операторами ринку положень частини третьої цієї статті затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

Стаття 45. Вимоги до води

1. Вода, призначена для споживання тваринами, повинна відповідати встановленим вимогам. Якщо існують підозри щодо забруднення тварин або продуктів тваринного походження від води, необхідно вжити заходів для оцінки та зменшення впливу небезпечного фактору.

2. Водопійне обладнання та обладнання для годування повинне бути сконструйоване, змонтоване та розміщене у такий спосіб, щоб мінімізувати забруднення кормів та води. Водопійні системи необхідно регулярно очищати та, за необхідності, ремонтувати.

Розділ VIII. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КОРМИ

Стаття 46. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства про корми

1. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства про корми здійснюється відповідно до Закону України "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин".

Стаття 47. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про корми

1. Оператори ринку в разі порушення вимог законодавства про корми несуть відповідальність, в межах діяльності яку вони здійснюють, у вигляді адміністративно-господарського штрафу та інших адміністративно-господарських санкцій, а саме:

1) використання потужностей без державної реєстрації, якщо обов'язковість такої реєстрації встановлена цим Законом, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від восьми до п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

2) використання потужностей без отримання експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу), якщо обов'язковість його отримання встановлена цим Законом, -

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від тридцяти до тридцяти восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат;

3) використання незареєстрованих кормових добавок якщо обов'язковість такої реєстрації встановлена цим Законом, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат;

4) обіг кормів, що є небезпечними для тварин, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'ятнадцяти до тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від восьми до п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

5) не впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від тридцяти до сімдесяти п'яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від трьох до п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

6) обіг кормів, мінімальний строк придатності яких сплинув, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів;

7) порушення вимог щодо гігієни кормів, у тому числі допущення до процесу виробництва та/або обігу кормів осіб, які мають протипоказання до роботи з кормами і присутність яких на робочому місці може спричинити виробництво та/або обіг небезпечних кормів, -

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двох до п'яти мінімальних заробітних плат;

8) не відкликання або не вилучення з обігу кормів, які є небезпечними, -

тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від тридцяти до тридцяти восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких продуктів, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів;

9) порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від трьох до п'яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двох до трьох мінімальних заробітних плат;

10) невідповідність кормів мікробіологічним критеріям, встановленим законодавством про корми, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двох до п'яти мінімальних заробітних плат;

11) реалізація неправильно маркованих кормів, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних із відкликанням та/або вилученням з обігу таких кормів, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від трьох до п'яти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких кормів;

12) невиконання законних вимог (рішень) посадових осіб компетентного органу щодо усунення порушень законодавства про корми, у тому числі не приведення маркування у відповідність з законодавством у строк, погоджений із компетентним органом, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від трьох до п'яти мінімальних заробітних плат;

13) приховування (ненадання), відмова у наданні, надання неправдивої інформації за запитами посадових осіб компетентного органу, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від трьох до п'яти мінімальних заробітних плат;

14) невиконання законних вимог (рішень) посадових осіб компетентного органу щодо знищення небезпечних кормів та кормових добавок, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат.

2. Під час визначення розміру штрафу враховується ступінь ризику для здоров'я тварин та/або людей, який спричиняє правопорушення.

Стаття 48. Провадження у справах про порушення законодавства про корми

1. Провадження у справах про порушення законодавства про корми стосовно юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється відповідно до вимог цього Закону.

2. Протокол про правопорушення, передбачені статтею 47 цього Закону мають право складати посадові особи компетентного органу згідно встановленого керівником цього органу порядку.

3. Протокол про правопорушення, передбачені статтею 47 цього Закону, складається у двох примірниках. Один примірник протоколу вручається оператору ринку або уповноваженій ним особі, другий - зберігається у компетентного органу.

4. Форма протоколу про правопорушення, передбачені статтею 47 цього Закону, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

5. У протоколі про правопорушення, передбачені статтею 47 цього Закону, зазначаються:

1) дата і місце його складення;

2) посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;

3) відомості про оператора ринку;

4) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або назва юридичної особи, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про корми;

5) місце, час вчинення і суть правопорушення;

6) посилання на положення нормативно-правового акту, які були порушені;

7) місцезнаходження свідків і потерпілих, якщо вони є;

8) пояснення особи, яка притягається до відповідальності;

9) інші відомості, необхідні для вирішення справи.

6. Протокол про правопорушення підписується особою, яка його склала, та фізичною особою - підприємцем, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про корми, або уповноваженою нею особою, а у разі провадження у справі щодо оператора ринку - юридичної особи - уповноваженою ним особою. За наявності свідків і потерпілих протокол підписується такими особами.

7. У разі відмови від підписання протоколу фізичною особою - підприємцем, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про корми, або уповноваженою нею особою, а у разі провадження у справі щодо оператора ринку - юридичної особи - уповноваженою ним особою в протоколі робиться відповідний запис. Зазначені особи мають право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також зазначають мотиви своєї відмови від його підписання.

8. Розгляд справ про порушення законодавства про корми здійснюється у судовому порядку відповідно до закону.

9. Заява про правопорушення, передбачені статтею 47 цього Закону, разом з іншими матеріалами надсилається до суду протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем складення протоколу про правопорушення.

10. Сплата штрафу не звільняє оператора ринку від обов'язку щодо усунення допущеного правопорушення (включаючи, за потреби, заходи із відкликання та/або вилучення), а також від відшкодування заподіяної внаслідок такого правопорушення шкоди (завданих збитків).

Розділ IX. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через один рік з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин" та за виключенням положень, вказаних в абзацах третьому-шостому цього пункту та пункту 2 цього розділу.

Якщо один рік з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, спливе раніше ніж набуде чинності Закон України "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин", то цей Закон набуває чинності в день набуття чинності Законом України "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин".

Набуття чинності, передбачене абзацами першим та другим цієї частини не поширюються на:

розділ V, який набирає чинності через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, окрім випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу;

розділ VI (крім статті 39) та розділ VII, які набувають чинності через два роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;

статтю 11 та статтю 39, які набувають чинності через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;

пункт 10 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Постійно діючі процедури, засновані на визначених в статті 10 цього Закону принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), повинні бути повністю розроблені, запроваджені та застосовуватися протягом трьох років із дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

3. Корми, які відповідають вимогам, що діяли до набрання чинності цим Законом, але які не відповідають вимогам цього Закону після набрання ним чинності, можуть вироблятися та/або реалізовуватись протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом. Зазначені корми можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку придатності. Корми, які були марковані до набрання чинності розділом V цього Закону, можуть знаходитися в обігу до закінчення мінімального строку зберігання.

Оператори ринку можуть за власним рішенням здійснювати маркування кормів відповідно до розділу V цього Закону з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. У цьому випадку положення розділу V цього Закону стають для таких операторів ринку обов'язковими і державний контроль маркування вироблених ними кормів здійснюється шляхом перевірки відповідності вимогам розділу V цього Закону.

4. Якщо на момент набрання чинності цим Законом потужності вже діють та на них відсутній експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл), оператори ринку повинні отримати експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл) на такі потужності в порядку, встановленому цим Законом. Експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл), що діє на момент набрання чинності цим Законом, продовжує свою дію після набрання чинності цим Законом та не потребує заміни. Потужності, які на момент набрання чинності цим Законом вже мають експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл), але які згідно положень цього Закону підлягають реєстрації, автоматично вносяться компетентним органом в частину Державного реєстру потужностей з виробництва кормів, в якій наведені потужності, що підлягають реєстрації.

5. Країни та потужності з країн, які на день набрання чинності цим Законом мають дозвіл на ввезення на територію України кормів, кормових добавок, преміксів автоматично заносяться у реєстри країн та потужностей, з яких дозволено ввезення на територію України кормів, кормових добавок, преміксів.

6. Вважаються зареєстрованими в Україні та автоматично включаються до Державного реєстру кормових добавок кормові добавки, які на день набрання чинності цим Законом:

були зареєстровані в Україні відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину";

містилися в кормах та/або преміксах, які були зареєстровані в Україні відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину";

дозволені (зареєстровані) Комісією Європейського Союзу для їх вільного використання та обігу на території ЄС;

зоотехнічні кормові добавки, кокцидіостатики та гістомоностатики, дозволені Комісією Європейського Союзу, можуть використовуватися в Україні за умови дотримання прав інтелектуальності власності на ці об'єкти.

Днем державної реєстрації зазначених в цьому пункті кормових добавок є день набуття чинності цим Законом.

7. Кормові добавки, що зазначені в пункті 6 цього розділу мають право використовувати будь-які оператори ринку.

8. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

у статті 18822 слова "для споживання людиною, твариною чи для іншого використання" і слово "та" виключити, слова "добавок та допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів" замінити словами "добавок, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів або кормів", а слова "п'ятдесяти до ста" замінити словами "ста до однієї тисячі";

2) у Законі України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 36, ст. 531):

у статті 1:

у визначенні терміна "ветеринарна довідка" слова "кормів тваринного та рослинного походження," виключити;

у визначенні терміна "ветеринарні документи" слова "та кормів" виключити;

термін "ветеринарні лікарські засоби" викласти у такій редакції:

"ветеринарний лікарський засіб - будь-яка речовина або поєднання речовин, що мають властивість лікувати або попереджувати захворювання у тварин, або які можуть бути використані для тварин або введені тваринам з метою відновлення, корекції або зміни фізіологічних функцій внаслідок фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії, або з метою встановлення медичного діагнозу;";

у визначенні терміна "ветеринарне свідоцтво" слова "кормів тваринного та рослинного походження," виключити;

у визначенні терміна "ветеринарно-санітарна експертиза" слова ", а на агропродовольчих ринках - і рослинного", а також слова "кормових добавок, преміксів та кормів," виключити;

у визначенні терміна "потужності (об'єкти)" слова "кормових добавок, преміксів, кормів," виключити;

у визначенні термінів "серія" і "система аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points - HACCP)" слова ", кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

у визначенні терміна "висновок державної ветеринарно-санітарної експертизи (експертний висновок)" слова ", кормових добавок, преміксів та кормів" виключити;

визначення термінів "готові корми", "корми", "корми рослинного походження", "корми тваринного походження", "кормові добавки", "премікси" виключити;

у назві та визначенні терміна "належна практика виробництва (для ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів)" слова ", кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

у визначенні терміна "продукти тваринного походження" слова ", корми тваринного походження" виключити;

у визначенні терміна "продукти тваринного походження для сільськогосподарського або промислового використання" слова "і кормів тваринного походження" виключити;

у визначенні терміна "субстанція" слова ", і кормових добавок" виключити;

у визначенні терміна "товари" слова ", кормові добавки, премікси та корми" виключити;

визначення терміна "експлуатаційний дозвіл" викласти у такій редакції:

"експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, який видається оператору потужностей з переробки неїстівних продуктів тваринного походження на підставі перевірки відповідності його потужностей вимогам ветеринарно-санітарних заходів та дозволяє оператору потужностей здійснювати господарську діяльність з переробки неїстівних продуктів тваринного походження";

статтю 2 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Дія цього Закону не поширюється на виробництво, обіг та державний контроль кормів, крім статті 71";

в абзаці тринадцятому статті 3 слова ", а на агропродовольчих ринках - і рослинного", "кормових добавок, преміксів, кормів," виключити;

у статті 7:

в частині сьомій:

у пункті другому слова "кормовими добавками, преміксами, кормами рослинного та тваринного походження, готовими кормами," виключити;

у пункті дванадцятому слова "кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів," виключити;

у пункті тринадцятому слова "кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів," виключити;

у пункті шістнадцятому слова "кормових добавок, преміксів, кормів," виключити;

у пункті двадцять першому слова "кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів," виключити;

у частині восьмій:

у пункті першому слова ", кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

у пункті другому слова "кормові добавки, премікси, готові корми," та слова ", кормових добавок, преміксів і готових кормів" виключити;

у пункті четвертому слова "кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів," виключити;

у пункті п'ятому слова "та кормах" виключити;

у пункті шостому слова ", кормових добавок, преміксів, готових кормів" виключити;

у пункті шістнадцятому слова ", кормових добавок" виключити;

у пункті шостому частини першої статті 11 слова "кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів," виключити;

у пункті першому частини першої статті 13 слова ", кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

у частині сьомій статті 17 слова "ідентифікації ветеринарних препаратів та кормових добавок" замінити словами "ідентифікації ветеринарних препаратів, а кормових добавок - у встановлених законом випадках,";

у частині першій статті 32 слова "і кормах" виключити;

у частині першій статті 36 слова "кормових добавок, преміксів, кормів," виключити;

у статті 50:

пункт четвертий частини першої викласти у такій редакції:

"4) потужностях (об'єктах) з виробництва, змішування та приготування лікувальних кормів";

у частині третій слова ", кормових добавок, преміксів та кормів" виключити;

частину шосту виключити;

у статті 56:

у частині другій слова "корми тваринного походження насипом," виключити;

у частині третій слова "та кормів тваринного походження" виключити";

у статті 59:

у частинах першій - третій слова ", кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

у статті 61:

у частині другій слова ", а також їх реєстрації" виключити;

у частині третій:

у пункті першому слова ", кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

пункти другий та третій виключити;

у статті 62:

у частині шостій слова "продукції тваринного походження та кормів в Україні" виключити;

у частині тринадцятій слова ", кормових добавок, преміксів та кормів" виключити;

назву розділу XI викласти у наступній редакції:

"Розділ XI. ВИМОГИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ХАРЧОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ГОДІВЛІ ТВАРИН";

статті 76 - 79 виключити;

у частині четвертій статті 82 слова ", кормових добавок, преміксів та готових кормів" та "та частині дванадцятій статті 76" виключити;

у частині другій статті 99 слова ", кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

3) Абзац перший частини третьої статті 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 48, ст. 483) викласти у такій редакції:

"3. Видача, анулювання, поновлення ветеринарних документів та експлуатаційних дозволів здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ветеринарну медицину", Законом України "Про безпечність та якість харчових продуктів", Законом України "Про корми".

4) у Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 47, ст. 532):

у пункті 81 у графі "Назва документа дозвільного характеру" слова "з виробництва, змішування та приготування кормових добавок, преміксів і кормів" виключити;

доповнити Перелік новим рядком такого змісту:

 

Експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл) на потужність, що використовується для:
1) виробництва та/або реалізації кормових добавок;
2) виробництва та/або реалізації преміксів, виготовлених з використанням кормових добавок;
3) виробництва з метою реалізації, або виробництва лише для власного господарства, кормових сумішей з використанням кормових добавок або преміксів

Закон України "Про корми"

5) у Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, N 41 - 42, ст. 2024):

у статті 1:

у частині першій абзаци 83 - 85 виключити;

доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Терміни "стандарт", "технічні умови" вживаються у значеннях, встановлених Законом України "Про стандартизацію", термін "технічний регламент" - у значенні, встановленому Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".".

9. Положення частини першої та другої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 30, ст. 379) при маркуванні кормів не застосовуються.

10. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня, наступного за днем опублікування цього Закону:

привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити набрання чинності всіма зазначеними у цьому підпункті нормативно-правовими актами одночасно з набранням чинності цим Законом;

забезпечити перегляд існуючих та затвердження нових вимог до безпечності та гігієни кормів з метою приведення законодавства про корми у відповідність із законодавством Європейського Союзу.

 

Голова Верховної Ради
України

В. ГРОЙСМАН

Опрос