Идет загрузка документа (21 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно урегулирования рассмотрения дел с иностранным элементом

Проект закона Украины от 26.08.2015 № 2527а
Дата рассмотрения: 26.08.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання розгляду справ з іноземним елементом

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56):

1) статтю 87 доповнити частиною такого змісту:

"Повне рішення надсилається судом сторонам, третім особам, які мають місце проживання або місцезнаходження за кордоном і брали участь у судовому процесі, але не були присутніми на судовому засіданні, у вигляді судового доручення у порядку, передбаченому статтями 125 і 126 цього Кодексу.";

2) у статті 128:

частину другу доповнити реченням такого змісту: "Якщо документи, що підлягають врученню, викладені іноземною мовою, вони можуть бути вручені особі чи її представникові або представникові юридичної особи лише в разі, коли вони погоджуються отримати такі документи.";

частину сьому після слова "отримання" доповнити словами ", крім відмови отримати документи, викладені іноземною мовою,".

2. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 21-22, ст. 135):

1) у частині четвертій статті 19 слова "відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду" замінити словами "відібрання або повернення дитини";

2) в абзаці першому частини першої статті 162 слово "позовом" замінити словом "заявою", а слова "відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання" - словами "повернення дитини";

3) у частині другій статті 163 слово "вимагати" замінити словами "звернутися з позовом про";

4) у частині третій статті 170 слово "повернення" замінити словом "передачу";

5) у частині другій статті 249 слово "повернення" замінити словом "відібрання".

3. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 40-42, ст. 492):

1) у статті 78:

назву статті доповнити словами ", осіб в окремому провадженні";

у частині першій:

у першому реченні після слів "або смертю фізичної особи" доповнити словами ", а також осіб в окремому провадженні", а слово "його" замінити словом "їх";

у другому реченні слово "відповідача" замінити словами "осіб, зазначених у цій статті,";

2) статтю 201 після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:

"2. Суд зупиняє провадження у справі, що стосується правовідносин між батьками (усиновлювачами), опікуном, піклувальником і дитиною, яка не досягла шістнадцятирічного віку, в разі надходження до суду відомостей про початок розгляду в цьому або іншому суді справи стосовно повернення такої дитини відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

3) частину першу статті 203 доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6) частиною другою статті 201 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням.";

4) частину третю статті 222 доповнити новим другим реченням такого змісту: "Особам, які брали участь у справі, але не були присутніми на судовому засіданні, і проживають за кордоном, копії повного судового рішення надсилаються у вигляді судового доручення у порядку, передбаченому статтями 415 і 416 цього Кодексу.";

5) частину другу статті 234 доповнити пунктом 12 такого змісту:

"12) повернення дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.";

6) у статті 235:

частину першу після слова "Конституцією" доповнити словами "України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,";

частину п'яту після слів "мирової угоди" доповнити словами ", якщо інше не встановлено цим Кодексом";

частину шосту доповнити реченням такого змісту: "У разі коли суд розглядає справу про повернення дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, застосовується положення частини другої статті 201 цього Кодексу.";

7) розділ IV доповнити главою 13 такого змісту:

"Глава 13. РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ДИТИНИ, ЯКА НЕ ДОСЯГЛА ШІСТНАДЦЯТИРІЧНОГО ВІКУ, ВІДПОВІДНО ДО КОНВЕНЦІЇ ПРО ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНОГО ВИКРАДЕННЯ ДІТЕЙ

Стаття 2901. Підсудність

1. Заява про повернення дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, подається до суду за місцезнаходженням Міністерства юстиції України або його територіальних органів.

Стаття 2902. Зміст заяви

1. У заяві про повернення дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, зазначається прізвище, ім'я (імена) та по батькові (за наявності) (найменування) і адреса заявника; прізвище, ім'я (імена) та по батькові (за наявності) дитини і назва держави, в якій вона постійно проживала безпосередньо перед прибуттям в Україну; прізвище, ім'я (імена) та по батькові (за наявності) і адреса особи (осіб), з якою (якими) перебуває дитина в Україні; дата в'їзду дитини в Україну; дата звернення заявника відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей до Міністерства юстиції України або його територіальних органів; посилання на закон або рішення суду чи іншого компетентного органу, згідно з яким заявник має право на піклування про дитину.

2. До заяви додаються такі документи (за наявності):

1) копії заяви про повернення дитини, поданої до Міністерства юстиції України або його територіального органу чи центрального органу будь-якої іншої держави, що є стороною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (якщо така заява подавалася);

2) довіреність, видана відповідно до статті 28 зазначеної Конвенції, що підтверджує повноваження представника;

3) копія документа про народження дитини;

4) копія документа про шлюб;

5) копія документа про розірвання шлюбу в разі, коли шлюб подружжя розірвано;

6) документ (відмітка в паспорті або інше), що підтверджує факт постійного проживання дитини в іноземній державі;

7) документ, що містить норми права іноземної держави, який обґрунтовує вимоги щодо повернення дитини.

3. Крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, до заяви можуть додаватися документи, які підтверджують, що виїзд з іноземної держави або утримування в Україні дитини відбулися без згоди заявника; рішення суду або іншого компетентного органу іноземної держави, що визнають переміщення або утримування дитини таким, що підпадає під дію Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Стаття 2903. Підготовка справи до розгляду

1. Суддя під час підготовки до розгляду справи про повернення дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, за заявою осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про тимчасову заборону вивезення за межі України дитини; про забезпечення права заявника на спілкування з дитиною на строк розгляду справи; про влаштування дитини до дитячого, навчального або лікувального закладу для запобігання заподіянню їй шкоди.

Стаття 2904. Розгляд справи

1. Справа про повернення дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, розглядається судом за участю заявника або його представника, особи (осіб), з якою (якими) перебуває дитина в Україні.

2. У виняткових випадках неявка на судове засідання без поважних причин особи (осіб), з якою (якими) перебуває дитина в Україні, чи її (їх) представника (представників) не перешкоджає розгляду справи, якщо суд визнав їх участь необов'язковою з урахуванням особливостей розгляду справи.

3. Суд може залучити до участі в таких справах дитину та заслухати її думку в разі, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

4. Під час розгляду справи про повернення дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, може бути укладена мирова угода між заявником і особою (особами), з якою (якими) перебуває дитина в Україні.

5. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи підлягають застосуванню положення Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей;

2) коли відбулося переміщення та/або утримування в Україні дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку;

3) чи є переміщення та/або утримування дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, протиправним відповідно до статті 3 зазначеної Конвенції;

4) чи дитина, яка не досягла шістнадцятирічного віку, постійно проживала в іноземній державі до переміщення в Україну;

5) чи порушені батьківські права, права опіки або піклування заявника, у тому числі право на визначення місця проживання дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, передбачені законодавством іноземної держави або рішенням іноземного суду.

6. Суд розглядає справу про повернення дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви.

7. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на 10 днів.

Стаття 2905. Рішення суду

1. Суд, розглянувши заяву про повернення дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, по суті, ухвалює рішення, яким задовольняє або відмовляє у задоволенні вимоги заявника.

2. У разі задоволення заяви про повернення дитини суд встановлює строк та порядок виконання рішення, а також визначає порядок покриття витрат, пов'язаних з поверненням дитини в державу постійного проживання.

3. Суд відмовляє у задоволенні заяви про повернення дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, якщо особа, з якою перебуває дитина в Україні, надала докази про те, що:

1) внаслідок повернення дитини в державу постійного проживання існуватиме серйозна загроза її життю, здоров'ю чи психічному стану;

2) заявник не здійснював або був позбавлений батьківських прав, прав опіки або піклування, у тому числі права на визначення місця проживання дитини, передбачених законодавством іноземної держави або рішенням іноземного суду, на момент переміщення та/або утримування дитини;

3) заявник надав згоду, в тому числі мовчазну, на переміщення та/або зміну місця проживання дитини.

4. Суд може відмовити у задоволенні заяви про повернення дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, якщо:

1) дитина заперечує проти повернення в державу постійного проживання і за віком та рівнем розвитку може висловити свою думку;

2) минуло більше одного року від дати переміщення та/або утримування дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, та наявні докази, які підтверджують, що дитина адаптувалася до нового місця проживання в Україні.

5. Апеляційне та касаційне оскарження рішення суду у справах про повернення дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційний суд розглядає такі справи протягом 15 днів з дня надходження справи.";

8) частину першу статті 376 після слів "про її відібрання" доповнити словами "або повернення";

9) частину першу статті 398 після слів "встановленому законом" доповнити словами ", крім випадків визнання рішень іноземних чи міжнародних арбітражів та за принципом взаємності";

10) у статті 418:

частину другу доповнити реченням такого змісту: "Якщо документи, що підлягають врученню, викладені іноземною мовою, вони можуть бути вручені особі чи її представникові або представникові юридичної особи лише у разі, коли вони погоджуються отримати такі документи.";

частину сьому після слова "отримання" доповнити словами ", крім відмови отримати документи, викладені іноземною мовою,".

4. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 35-37, ст. 446):

1) у статті 1154:

частину другу доповнити реченням такого змісту: "Якщо документи, що підлягають врученню, викладені іноземною мовою, вони можуть бути вручені особі чи її представникові або представникові юридичної особи лише у разі, коли вони погоджуються отримати такі документи.";

частину сьому після слова "отримання" доповнити словами ", крім відмови отримати документи, викладені іноземною мовою,";

2) абзац перший частини третьої статті 167 доповнити новим другим реченням такого змісту: "Особам, які брали участь у справі, але не були присутні на судовому засіданні, і проживають за кордоном, копія судового рішення надсилається у вигляді судового доручення у порядку, передбаченому статтями 1151 і 1152 цього Кодексу.".

5. Частину третю статті 11 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 6, ст. 35; 2007 р., N 15, ст. 194; 2013 р., N 50, ст. 693; 2014 р., N 6-7, ст. 80, N 12, ст. 178) викласти в такій редакції:

"У притулках для дітей тимчасово розміщуються діти віком від 3 до 18 років, які:

опинилися у складних життєвих обставинах;

відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають поверненню до держави постійного проживання.".

6. В абзаці сьомому частини третьої статті 31 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 6, ст. 147) слово "повернення" замінити словом "відібрання".

7. У частині першій статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 32, ст. 422; 2012 р., N 32-33, ст. 413):

1) пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) якщо у справі про стягнення аліментів позивач має місце проживання в Україні;";

2) доповнити частину пунктом 41 такого змісту:

"41) якщо у справі про визначення місця проживання дитини, встановлення батьківства, позбавлення або поновлення батьківських прав чи участь у вихованні дитини дитина, якої стосується справа, має місце проживання в Україні;".

8. У Законі України "Про безоплатну правову допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 51, ст. 577; 2013 р., N 21, ст. 208, N 41, ст. 549; 2015 р., N 2-3, ст. 12):

1) частину першу статті 14 доповнити пунктом 13 такого змісту:

"13) особи, які не мають в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування, у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді.";

2) статтю 18 доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"5. Звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, подаються Міністерством юстиції України в інтересах осіб, передбачених пунктом 13 частини першої статті 14 цього Закону, до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.";

3) статтю 19 доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. У разі отримання звернення Міністерства юстиції України в інтересах осіб, передбачених пунктом 13 частини першої статті 14 цього Закону, про надання одного з видів правових послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення призначити представника і письмово повідомити його контактні дані Міністерству юстиції України.".

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 8 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2016 року.

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос