О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно стажа реабилитированных и депортированных лиц

Проект
(доопрацьований)

вноситься народним депутатом України Ю. Шухевичем (посвідчення N 191) 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо стажу реабілітованих та депортованих осіб

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. Статтю 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003, NN 49 - 51, ст. 376, із наступними змінами) доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"5. Особам, які реабілітовані відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", період їх тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на примусовому лікуванні, заслання, спецпоселення зараховується до страхового стажу для призначення пенсії у потрійному розмірі.

Депортованим особам, які знаходилися на спецпоселенні, що визначається періодом з моменту депортації до моменту зняття режиму спецпоселень, стаж їх роботи за період спецпоселення зараховується до страхового стажу для призначення пенсії у потрійному розмірі.".

2. Частину першу статті 6 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 22, ст. 262, із наступними змінами) викласти у такій редакції:

"Особам, які реабілітовані відповідно до ст. ст. 1, 3 цього Закону, період їх тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на примусовому лікуванні, заслання, спецпоселення зараховується до страхового стажу для призначення пенсії у потрійному розмірі.".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

2. Встановити, що особам, які знаходилися на спецпоселенні, здійснюється перерахунок призначених пенсій за матеріалами пенсійних справ з урахуванням положень цього Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

1) привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.