Проект
вноситься народними депутатами України О. Ю. Вілкулом (реєстр. N 161), Д. Ю. Шпеновим (реєстр. N 252)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо цивільної відповідальності позичальника перед кредитором в межах предмета застави (іпотеки) та запобігання подвійному стягненню одного і того боргу з однієї і тієї ж особи
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких Законів України:
1. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 44 від 31.10.2003, ст. 356):
1) частину 3 статті 13 викласти у такій редакції:
"3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, у тому числі подвійне стягнення одного і того боргу з однієї і тієї ж особи за одним і тим же договором, різними способами примусового стягнення; встановлення непропорційно великої суми компенсації, або неустойки, чи пені, або штрафу в розмірі, що перевищує понад п'ятдесят відсотків вартість продукції (товару, роботи, послуги).";
2) частину 3 статті 16 викласти у такій редакції:
"3. Суд відмовляє у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.";
3) частину 4 статті 591 викласти у такій редакції:
"4. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, зобов'язання за основним та/або забезпечувальним правочином припиняються.";
4) частину 2 статті 607 викласти у такій редакції:
"2. Якщо суми, одержаної від реалізації предмета застави (іпотеки), недостатньо для повного задоволення всіх вимог заставодержателя (іпортекодержателя), зобов'язання за основним та/або забезпечувальним правочином припиняються.".
2. Частину 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 42 від 15.10.2004, ст. 492) доповнити пунктами 8, 9, 10 такого змісту:
"8) вчинено виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на майно в рахунок погашення розміру боргу за правочином, якщо набрало законної сили судове рішення про стягнення того ж розміру боргу за тим же правочином, тобто подвійне стягнення;
9) розглядається позов про звернення стягнення заставного (іпотечного) майна в рахунок погашення розміру боргу за правочином, якщо набрало законної сили судове рішення про стягнення того ж розміру боргу за тим же правочином грошовими коштами чи валютними цінностями, тобто подвійне стягнення;
10) розглядається позов про стягнення суми боргу за правочином коштами, якщо набрало законної сили судове рішення про звернення стягнення заставного (іпотечного) майна в рахунок погашення тієї ж суми боргу за тим же правочином, тобто подвійне стягнення.".
3. Статтю 24 Закону України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47 від 24.11.1992) викласти у такій редакції:
"Стаття 24. Задоволення вимог заставодержателя в разі недостатньої суми, вирученої від реалізації предмета застави
У випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, зобов'язання за основним та/або забезпечувальним правочином припиняються.".
4. Пункт 7 статті 47 Закону України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 38 від 19.09.2003, ст. 313) викласти у такій редакції:
"7. Якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, зобов'язання за основним та/або забезпечувальним правочином припиняються.".
5. У Законі України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 30, ст. 379):
1) доповнити новою статтею 11-1 такого змісту:
"Стаття 11-1. Державні гарантії економічної безпеки споживачів
Держава встановлює гарантії економічної безпеки споживачів шляхом:
а) нікчемності подвійного стягнення із споживача одного і того ж боргу за одним і тим же правочином, різними способами примусового стягнення;
б) нікчемності неустойки (пені, штрафу), відсоток за рік яких перевищує облікову ставку Національного банку України;
в) припинення зобов'язання за основним та/або забезпечувальним правочином, якщо після реалізації предмета застави (іпотеки), сума, одержана від реалізації предмета застави (іпотеки), не покриває всіх вимог заставодержателя (іпотекодержателя);
г) нікчемність звернення стягнення на нерухоме майно житлового фонду, що є єдиним житлом, та земельну ділянку під таким об'єктом житлового фонду;
д) заборона виселення боржника з єдиного житла у випадку ненадання іншого житла;
е) підвідомчості всіх спорів за споживчими договорами виключно судам загальної юрисдикції.";
2) пункт 5 частини 3 статті 18 викласти у такій редакції:
"5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації, або неустойки, або пені, або штрафу (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції, в тому числі розміру кредиту) у разі невиконання ним зобов'язань за договором;".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та поширює свою дію на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, а також на правовідносини, що регулюються цим Законом і виникли до набрання ним чинності.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради | В. ГРОЙСМАН |
