Идет загрузка документа (49 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внутреннем аудите

Проект закона Украины от 07.07.2015 № 2308а
Дата рассмотрения: 07.07.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внутрішній аудит

Цей Закон визначає правові засади здійснення внутрішнього аудиту в України і спрямований на створення системи незалежного внутрішнього контролю відповідно до міжнародних стандартів в антикризових та антикорупційних цілях з метою захисту інтересів суспільства, держави та власників.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дії Закону

Положення цього Закону поширюються на діяльність:

- міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, бюджетних, державних цільових фондів та їх територіальних органів, державних і комунальних підприємств, акціонерних і холдингових компаній, суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв);

- Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень інших законів України;

- фінансових установ в Україні, що створені і діють на території України відповідно до положень інших законів України.

Стаття 2. Законодавство про внутрішній аудит

Правове регулювання внутрішнього аудиту у сфері забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю здійснюється відповідно до Конституції України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, а також чинних міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

У разі якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Стаття 3. Терміни, що використовуються в Законі

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

внутрішній аудит - це незалежна, об'єктивна діяльність з надання впевненості, що включає комплекс експертно-аналітичних, оціночних, перевірочних та інших форм контрольних заходів, спрямованих на діяльність об'єкта контролю та його посадових осіб, пов'язану з ухваленням ними управлінських рішень та виконанням функцій відповідно до нормативно-правових, розпорядчих, інших актів і внутрішніх документів з метою визначення ефективності діяльності об'єкта контролю та підготовки рекомендацій з удосконалення управлінських процесів залежно від характеру виявленої проблеми;

надання впевненості (аудиторські перевірки) - комплекс експертно-аналітичних, оціночних, перевірочних та інших форм контрольних заходів, спрямованих на діяльність суб'єкта внутрішнього аудиту та його посадових осіб, пов'язану з ухваленням ними управлінських рішень та виконанням функцій відповідно до нормативно-правових, розпорядчих, інших актів і внутрішніх документів з метою проведення незалежної оцінки процесів корпоративного управління, управління ризиками і контролю в суб'єкті внутрішнього аудиту та підготовка рекомендацій щодо вдосконалення системи внутрішнього контролю та мінімізації виявлених ризиків;

консультаційні послуги - консультативна діяльність з надання послуг суб'єкту, характер й обсяг якої узгоджено з суб'єктом та спрямована на додавання вартості і покращення процесів корпоративного управління, управління ризиками та контролю суб'єкта внутрішнього аудиту, що не передбачає прийняття внутрішнім аудитором на себе управлінських обов'язків;

незалежність - свобода від умов, які ставлять під загрозу спроможність підрозділу внутрішнього аудиту щодо неупередженого виконання обов'язків з внутрішнього аудиту;

обмеження - обмеження щодо організаційної незалежності підрозділу внутрішнього аудиту та індивідуальної об'єктивності внутрішніх аудиторів. Обмеження включає конфлікт інтересів, обмеження повноважень, обмеження доступу до інформації, документів, персоналу, майна та обмеження у фінансуванні;

конфлікт інтересів - будь-які відносини, що є, або виявляються такими, що не відповідають інтересам об'єкту внутрішнього аудиту, суперечать принципам внутрішнього аудиту та можуть вплинути на об'єктивність, незалежність, компетентність рішень, суджень, висновків працівника внутрішнього аудиту;

суб'єкти внутрішнього аудиту - міністерства, центральні органи виконавчої влади, розпорядники бюджетних, державних цільових фондів та їх територіальні органи, державні і комунальні підприємства, акціонерні і холдингові компанії, суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), Національний банк України, банки України, філії іноземних банків, фінансові установи;

об'єкт внутрішнього аудиту - пріоритетна тема дослідження, яка визначена за результатами попередньої оцінки ризиків у діяльності суб'єкта внутрішнього аудиту на етапі планування;

підрозділ внутрішнього аудиту - структурний підрозділ суб'єкта внутрішнього аудиту, який виконує незалежну, об'єктивну діяльність з внутрішнього аудиту. Підрозділ внутрішнього аудиту допомагає суб'єкту внутрішнього аудиту досягати поставлених цілей за допомогою систематичного, послідовного підходу до оцінки і до підвищення ефективності процесів управління ризиками, контролю і корпоративного управління;

керівник підрозділу внутрішнього аудиту - особа, що обіймає керівну посаду, відповідальна за ефективне управління підрозділом внутрішнього аудиту у відповідності до вимог законодавства, нормативно-правових актів, установчих документів та внутрішніх положень суб'єкта внутрішнього аудиту, договірних зобов'язань та інших вимог і дотримання кодексу етики внутрішнього аудиту;

корпоративне управління - система відносин, яка визначає правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності об'єкта внутрішнього аудиту та здійснення контролю, а також розподіл прав і обов'язків між органами управління об'єкта внутрішнього аудиту та учасниками (засновниками) стосовно управління підприємством;

рада суб'єкта внутрішнього аудиту - орган управління акціонерного товариства відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства";

керівництво суб'єкта внутрішнього аудиту - орган, який здійснює керівництво поточною діяльністю суб'єкта внутрішнього аудиту та визначений законодавством України, відповідними постановою, положенням або статутом, в залежності від виду суб'єкта внутрішнього аудиту;

державний сектор - міністерства, центральні органи виконавчої влади, розпорядники бюджетних, державних цільових фондів та їх територіальні органи, державні і комунальні підприємства, акціонерні і холдингові компанії, суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв);

ризик - можливість/ймовірність настання події, що матиме вплив на досягнення поставлених цілей. Ризик оцінюється виходячи з його впливу та ймовірності;

управління ризиками - процес ідентифікації, оцінки, управління та контролю потенційних подій або ситуацій з метою надання обґрунтованої впевненості щодо досягнення цілей суб'єктом внутрішнього аудиту;

система внутрішнього контролю - комплекс заходів, вжитих органами управління суб'єкта внутрішнього аудиту з метою управління ризиками та збільшення ймовірності досягнення поставлених цілей та задач. Органи управління суб'єкта внутрішнього аудиту планують, організовують і керують реалізацією необхідних заходів для виконання поставлених завдань;

Міжнародні стандарти професійної практики внутрішнього аудиту - професійні стандарти, які прийняті Міжнародним інститутом внутрішнього аудиту, що визначають вимоги до підрозділів внутрішнього аудиту, їхньої діяльності, а також до оцінки якості внутрішнього аудиту.

Стаття 4. Впровадження системи внутрішнього контролю

Суб'єкти внутрішнього аудиту зобов'язані впровадити комплексну і ефективну систему внутрішнього контролю, визначити мінімальні вимоги до системи внутрішнього контролю, а також нести відповідальність за системне покращення і моніторинг системи внутрішнього контролю для досягнення поставлених цілей з питань:

1) достовірності і цілісності фінансової і управлінської інформації;

2) результативності, економічності і ефективності діяльності суб'єкта внутрішнього аудиту;

3) належного збереження активів;

4) дотримання законодавства та внутрішніх регламентуючих документів при здійсненні операцій суб'єктом внутрішнього контролю.

Система внутрішнього контролю повинна бути впроваджена в усіх структурних підрозділах суб'єкта внутрішнього аудиту та підзвітних йому підрозділах.

Перелік об'єктів внутрішнього аудиту в державному секторі, які зобов'язані мати підрозділ внутрішнього аудиту, а також порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту в банках визначається Національним банком України.

Розділ II
ЦІЛІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА
ПОВНОВАЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

Стаття 5. Цілі внутрішнього аудиту

Цілі, відповідальність та повноваження підрозділу внутрішнього аудиту визначаються Положенням про підрозділ внутрішнього аудиту суб'єкта внутрішнього аудиту, розробленим відповідно до цього Закону, чинного законодавства України, Національних стандартів внутрішнього аудиту та Кодексу етики внутрішніх аудиторів.

Цілі внутрішнього аудиту:

Підрозділ внутрішнього аудиту створюється з метою захисту інтересів суспільства, держави, акціонерів, інвесторів, кредиторів та інших зацікавлених сторін, надання суб'єкту внутрішнього аудиту доданої вартості, поліпшення його діяльності та сприяння в досягненні його цілей шляхом:

- надання керівникові установи, наглядовій раді та керівництву центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту незалежних об'єктивних суджень, висновків і оцінок щодо достатності та ефективності систем управління ризиками і внутрішнього контролю в адміністративній, операційній і фінансовій сферах діяльності об'єкта внутрішнього аудиту, в галузі інформаційних систем, сфері дотримання зовнішніх і внутрішніх нормативних вимог, а також висновків щодо системи корпоративного управління та ступеня досягнення стратегічних цілей;

- сприяння керівникові установи, раді, керівництву центрального органу виконавчої влади та персоналу об'єкта внутрішнього аудиту в поліпшенні якості системи управління ризиками, внутрішнього контролю та корпоративного управління, а також в ефективному виконанні покладених на них обов'язків шляхом надання консультацій та рекомендацій.

Стаття 6. Сфера відповідальності внутрішнього аудиту

Внутрішні аудитори та особи, що надають послуги з внутрішнього аудиту несуть відповідальність за надання раді та керівництву центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту незалежних об'єктивних суджень, висновків і оцінок щодо:

1) достатності і ефективності систем і методів управління ризиками,

внутрішнього контролю та корпоративного управління, що застосовуються радою та керівництвом центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту;

2) відповідності діяльності суб'єкта внутрішнього аудиту стратегії,

встановленим політикам, стандартам та іншим вимогам внутрішніх нормативних документів, а також правилам та процедурам;

3) відповідності діяльності суб'єкта внутрішнього аудиту законодавству

України та іншим нормативним правовим актам;

4) ефективності процесів, делегування повноважень та розподілу

відповідальності в суб'єкті внутрішнього аудиту;

5) економності та доцільності використання ресурсів суб'єкта внутрішнього аудиту;

6) ефективності системи управління ризиками і внутрішнього контролю в

процесі складання звітності, підготовки фінансової та управлінської інформації;

7) адекватності внутрішніх нормативних документів, стандартів, правил,

політик і процедур, що стосуються внутрішнього контролю, управління ризиками чи корпоративного управління, які розробляються і використовуються в діяльності суб'єкта внутрішнього аудиту;

8) збереження активів та інвестицій;

9) ефективності використання інформаційних систем і технологій;

10) достатності та ефективності заходів, направлених на зменшення ризиків та усунення недоліків, виявлених державними органами, зовнішніми аудиторами та підрозділом внутрішнього аудиту.

11) сприяння персоналу і керівництву суб'єкта внутрішнього аудиту в

поліпшенні якості управління ризиками та системи внутрішнього контролю, а також в ефективному виконанні покладених на них обов'язків шляхом надання консультацій та рекомендацій.

Стаття 7. Повноваження підрозділів внутрішнього аудиту

До повноважень підрозділів внутрішнього аудиту належить:

1) здійснення перевірок діяльності:

а) будь-якого структурного підрозділу суб'єкта внутрішнього аудиту;

б) дочірніх організацій суб'єкта внутрішнього аудиту;

в) організацій, у яких з суб'єктом внутрішнього аудиту укладені договори щодо надання аутсорсингових послуг. Характер та предмет перевірок мають бути визначені у відповідних договорах.

2) безперешкодний доступ до структурних підрозділів, документів, майна,

цінностей, приміщень та інформаційних систем суб'єкта внутрішнього аудиту;

3) отримання необхідних документів щодо суб'єкта

перевірки у третіх осіб. Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно суб'єкта перевірки, зобов'язані надати їх на вимогу внутрішнього аудиту, якщо це передбачено контрактними зобов'язаннями між суб'єктом внутрішнього аудиту та третьою стороною;

4) отримання необхідних пояснень в письмовій чи усній формі від

керівництва центрального органу виконавчої влади та працівників суб'єкта внутрішнього аудиту;

У разі необхідності залучати працівників інших структурних підрозділів суб'єкта внутрішнього аудиту, зовнішніх експертів, консультантів, аудиторів для виконання завдань внутрішнього аудиту.

У разі необхідності скликати позачергові засідання ради та керівництва центрального органу виконавчої влади та вносити на розгляд ради та керівництва центрального органу виконавчої влади пропозиції з вдосконалення діяльності об'єкта внутрішнього аудиту.

Розділ III
КОДЕКС ЕТИКИ ТА НАЦІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

Стаття 8. Кодекс етики внутрішнього аудитора

Внутрішні аудитори та особи, що надають послуги з внутрішнього аудиту, повинні дотримуватися таких принципів та правил поведінки, що встановлюються Кодексом етики внутрішнього аудитора:

1) чесність - чесність внутрішніх аудиторів є основою, на якій ґрунтується довіра до висновків внутрішнього аудитора. Принцип чесності зобов'язує всіх внутрішніх аудиторів бути відвертими та чесними у своїх професійних та ділових стосунках та передбачає справедливе ведення аудиторських перевірок та правдивість у викладенні аудиторських висновків.

2) об'єктивність - внутрішні аудитори демонструють найвищий рівень об'єктивності під час збору, оцінювання та звітування інформації щодо діяльності чи процесу, який перевіряється. Внутрішні аудитори роблять зважену оцінку всіх релевантних обставин та у своїх судженнях несхильні до неналежного впливу на свої власні інтереси чи інтереси інших осіб;

3) конфіденційність - внутрішні аудитори визнають право власності на інформацію, яку вони отримують при виконанні своєї діяльності, та її цінність і не розкривають інформацію без відповідних на те повноважень, за винятком випадків, коли таке розкриття вимагається юридичним чи професійним обов'язком;

4) професійна компетентність - внутрішні аудитори застосовують знання, навички та досвід, необхідні для виконання завдань внутрішнього аудиту

Кодекс етики внутрішнього аудитора розробляється у відповідності до Кодексу етики, виданого Міжнародним інститутом внутрішніх аудиторів, та затверджується уповноваженими державними органами з питань внутрішнього аудиту.

При розробці Кодексу етики внутрішнього аудитора уповноважені державні органи з питань внутрішнього аудиту мають право вносити зміни до принципів та правил поведінки, що передбачають більш жорсткі вимоги в частині застосування Кодексу етики, виданого Міжнародним інститутом внутрішніх аудиторів.

Стаття 9. Національні стандарти внутрішнього аудиту

Національні стандарти внутрішнього аудиту розробляються та затверджуються відповідними уповноваженими державними органами з питань внутрішнього аудиту та базуються на Міжнародних стандартах професійної практики внутрішнього аудиту.

Національні Стандарти внутрішнього аудиту впроваджуються з метою:

- визначення єдиних вимог до підрозділів внутрішнього аудиту та

проведення внутрішнього аудиту, підготовки аудиторських звітів, висновків та рекомендацій, а також до оцінки підрозділу внутрішнього аудиту;

- створення ефективного підрозділу внутрішнього аудиту;

- вдосконалення практики проведення внутрішнього аудиту;

- забезпечення якісного аналізу й оцінки корпоративного управління,

систем управління ризиками та внутрішнього контролю;

- перевірки відповідності діяльності організації політикам, стандартам та

встановленим процедурам, а також чинному законодавству України;

- інформування ради та керівництва центрального органу виконавчої влади про вплив

значних ризиків, недоліки контролів та інших важливих питань;

- дотримання працівниками підрозділу внутрішнього аудиту правил

поведінки та етичних професійних норм;

- встановлення основи для оцінки ефективності діяльності внутрішнього

аудиту;

- сприяння вдосконаленню організаційних процесів та операційної

діяльності суб'єкта внутрішнього аудиту.

При розробці Національних стандартів внутрішнього аудиту уповноважені державні органи з питань внутрішнього аудиту мають право вносити зміни до стандартів, що передбачають більш жорсткі вимоги в частині застосування Міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту, виданих Міжнародним інститутом внутрішніх аудиторів.

Керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний забезпечити загальне дотримання Національних стандартів внутрішнього аудиту відповідним підрозділом внутрішнього аудиту.

Розділ IV
УПОВНОВАЖЕНІ ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ
З ПИТАНЬ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

Стаття 10. Уповноважені державні органи з питань внутрішнього аудиту

Уповноваженими державними органами з питань внутрішнього аудиту є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, органи, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, та Національний банк України.

Стаття 11. Повноваження уповноважених державних органів у сфері внутрішнього аудиту

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики у сфері внутрішнього аудиту належить:

- затвердження Національних стандартів внутрішнього аудиту із врахуванням

Міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту;

- затвердження методології здійснення внутрішнього аудиту та інших

нормативних документів для суб'єктів внутрішнього аудиту державного сектора;

- здійснення моніторингу суб'єктів внутрішнього аудиту державного сектора

шляхом аналізу відповідної звітності суб'єктів внутрішнього аудиту;

- здійснення внутрішнього аудиту на підприємствах, в установах і

організаціях, що належать до сфери його управління;

- здійснення інших повноважень відповідно до закону.

До повноважень органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг належить:

- установлення умов та порядку проведення внутрішнього аудиту у

фінансових установах;

- здійснення контролю фінансових установ щодо дотримання ними вимог законодавства про внутрішній аудит;

- здійснення контролю діяльності внутрішнього аудиту під час проведення

перевірки фінансової установи;

- здійснення інших повноважень відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, належить:

- здійснення не рідше ніж один раз на три роки незалежної оцінки якості внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

- надання консультаційної допомоги підрозділам внутрішнього аудиту суб'єктів внутрішнього аудиту державного сектора у відповідності до їх запитів;

- забезпечення проведення внутрішнього аудиту в суб'єктів внутрішнього

аудиту державного сектора, де відсутні підрозділи внутрішнього аудиту;

- здійснення інших повноважень відповідно до закону.

До повноважень Національного банку України у сфері внутрішнього аудиту належить:

- затвердження методології здійснення внутрішнього аудиту та інших нормативних документів для банків;

- здійснення нагляду за діяльністю банків щодо дотримання ними вимог

законодавства про внутрішній аудит;

- здійснення моніторингу суб'єктів внутрішнього аудиту банківського

сектора шляхом аналізу відповідної звітності суб'єктів внутрішнього аудиту;

- здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Стаття 12. Звітування уповноваженим державним органам з питань внутрішнього аудиту

Підрозділи внутрішнього аудиту державного та банківських секторів надають відповідним державним уповноваженим органам один раз на півроку звіт про стан виконання планів діяльності з внутрішнього аудиту та дотримання підрозділами внутрішнього аудиту стандартів внутрішнього аудиту у їх суб'єктів внутрішнього аудиту у визначені нормативно-правовими актами терміни.

Звіт також повинен містити інформацію про істотні ризики, проблеми заходів контролю, у тому числі ризик шахрайства, проблеми корпоративного управління, і інформацію з інших питань, що є важливими.

Звіт щодо діяльності підрозділу внутрішнього аудиту в фінансових установах надається за письмовим запитом органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Вимоги до форми та змісту звітів затверджуються уповноваженими державними органами з питань внутрішнього аудиту в межах їх повноважень, передбачених законом.

Розділ V
ПІДРОЗДІЛ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

Стаття 13. Підрозділ внутрішнього аудиту

Підрозділ внутрішнього аудиту є структурним підрозділом суб'єкта внутрішнього аудиту, керівник якого функціонально підзвітний раді та керівництву центрального органу виконавчої влади, і є незалежним від інших структурних підрозділів суб'єкта внутрішнього аудиту в питаннях діяльності з внутрішнього аудиту.

Утворення, ліквідація, структура та штатна чисельність підрозділу внутрішнього аудиту визначаються рішеннями ради або керівництвом центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту, виходячи з умов діяльності та обсягів робіт, що покладаються на підрозділ внутрішнього аудиту.

Керівництво підрозділом внутрішнього аудиту здійснюється виключно керівником підрозділу внутрішнього аудиту.

Якщо в суб'єкті внутрішнього аудиту не утворюється підрозділ внутрішнього аудиту, вимоги до керівника підрозділу внутрішнього аудиту суб'єкта внутрішнього аудиту, встановлені цією статтею, поширюються на спеціаліста, на якого покладається виконання обов'язків підрозділу внутрішнього аудиту.

Стаття 14. Організаційна незалежність підрозділу внутрішнього аудиту

Організаційна незалежність підрозділу внутрішнього аудиту забезпечується радою, керівництвом центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту та уповноваженими державними органами з питань внутрішнього аудиту.

Організаційна незалежність підрозділу внутрішнього аудиту досягається:

1) безпосередньою підзвітністю керівника підрозділу внутрішнього аудиту раді або керівництву центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту, на базі якого він створений, шляхом затвердження:

а) положення про підрозділ внутрішнього аудиту;

б) порядку роботи та планів підрозділу внутрішнього аудиту;

в) кошторису підрозділу внутрішнього аудиту;

г) звіту про діяльність підрозділу внутрішнього аудиту, включаючи щорічне підтвердження організаційної незалежності підрозділу внутрішнього аудиту;

д) рішень стосовно призначення та усунення з посади керівника внутрішнього аудиту;

є) заробітної плати керівника та працівників підрозділу внутрішнього аудиту.

2) відокремленням діяльності підрозділу внутрішнього аудиту від дій, що виконуються іншими структурними підрозділами суб'єкта внутрішнього аудиту;

3) можливістю керівника підрозділу внутрішнього аудиту звернутися до ради, вищестоящої організації для повідомлення інформації, що стала відома під час здійснення аудиту чи щодо можливого тиску з боку керівництва суб'єкта внутрішнього аудиту, на базі якого утворено підрозділ внутрішнього аудиту.

Підрозділ внутрішнього аудиту не формує та прямо не впливає на робочі процеси, що здійснюються/контролюються іншими працівниками, не несе прямої відповідальності й не має повноважень щодо напрямків діяльності, за якими він здійснює аудит.

Стаття 15. Забезпечення діяльності підрозділу внутрішнього аудиту

Рада та керівництво центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту відповідають за забезпечення:

1) організаційної незалежності підрозділу внутрішнього аудиту та відсутності втручання в його діяльність будь-яких осіб;

2) належних умов для досягнення цілей підрозділом внутрішнього аудиту цілей та реалізації повноважень;

3) вжиття відповідних заходів реагування за результатами перевірок підрозділом внутрішнього аудиту;

4) достатньої штатної чисельності і структури підрозділу внутрішнього аудиту, виходячи з умов діяльності та обсягів робіт, що покладаються на підрозділ внутрішнього аудиту;

5) систематичного підвищення кваліфікації працівників підрозділу внутрішнього аудиту.

Стаття 16. Керівник підрозділу внутрішнього аудиту

Керівник підрозділу внутрішнього аудиту призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до законодавства про працю з урахуванням вимог до професійно-кваліфікаційного рівня радою або керівництвом центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту з обов'язковим погодженням із уповноваженим державним органом з питань внутрішнього аудиту.

Погодження призначення на посаду та звільнення з посади керівника підрозділу внутрішнього аудиту суб'єкта внутрішнього аудиту здійснюється в порядку, встановленому уповноваженим державним органом з питань внутрішнього аудиту.

Висновок про погодження (відмову в погодженні) кандидатури для призначення на посаду керівника підрозділу внутрішнього аудиту уповноважений державний орган з питань внутрішнього аудиту надсилає протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного подання керівника суб'єкта внутрішнього аудиту.

На посаду керівника підрозділу внутрішнього аудиту призначається громадянин України, який володіє державною мовою та відповідає вимогам професійно-кваліфікаційного рівня, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Звітність та документи, підписані особою, призначеною на посаду керівника підрозділу внутрішнього аудиту без дотримання вимог щодо її професійно-кваліфікаційного рівня, уповноваженими державними органами з питань внутрішнього аудиту не приймаються.

Призначення особи з числа військовослужбовців на посаду керівника підрозділу внутрішнього аудиту суб'єкта внутрішнього аудиту, якій не підпорядковані інші суб'єкти внутрішнього аудиту, а також на посаду спеціаліста, на яку покладається виконання обов'язків підрозділу внутрішнього аудиту суб'єкта внутрішнього аудиту, в якому не утворюється підрозділ внутрішнього аудиту, здійснюється з урахуванням відповідних положень про проходження військової служби громадянами України згідно з законодавством.

Керівник підрозділу внутрішнього аудиту несе відповідальність за:

1) дотримання вимог Національних стандартів внутрішнього аудиту та Кодексу етики внутрішніх аудиторів;

2) дотримання політики, процедур, описаних в документах, що регламентують діяльність підрозділу внутрішнього аудиту, в цьому Законі та інших законодавчих актах;

3) ефективне управління підрозділом внутрішнього аудиту у відповідності до положення про підрозділ внутрішнього аудиту;

4) наявність положення про підрозділ внутрішнього аудиту та операційних процедур, затверджених керівником суб'єкта внутрішнього аудиту, та їх відповідність цьому Закону, законодавству України, Національним стандартам внутрішнього аудиту та Кодексу етики внутрішніх аудиторів;

5) розробку плану роботи внутрішнього аудиту використовуючи принципи зважених ризиків, який визначить пріоритети та забезпечить належне виконання функцій згідно наданих повноважень та поставлених завдань перед внутрішнім аудитом;

6) періодичне звітування про діяльність підрозділу внутрішнього аудиту перед аудиторським комітетом, радою або керівництвом центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту, уповноваженим державним органом з питань внутрішнього аудиту згідного цього Закону, але не рідше одного разу на рік;

7) підвищення професійно-кваліфікаційного рівня штатних працівників підрозділу внутрішнього аудиту та розробку планів розвитку та професійної сертифікації внутрішніх аудиторів;

8) проведення незалежної зовнішньої оцінки діяльності підрозділу внутрішнього аудиту з періодичністю не менше одного разу на п'ять років;

9) ефективне та раціональне використання коштів, що передбачені для утримання підрозділу внутрішнього аудиту;

10) дотримання конфіденційності інформації, отриманої в процесі

діяльності підрозділу внутрішнього аудиту;

11) організацію, планування, проведення аудиторських перевірок об'єктів внутрішнього аудиту та належний контроль на усіх етапах перевірки;

12) в цілому володіння підрозділом внутрішнього аудиту необхідними знаннями, навичками або іншими вміннями, що необхідні для виконання завдань;

13) проведення позапланових перевірок з власної ініціативи, якщо таке вимагається обставинами справи за дорученням аудиторського комітету, ради або керівництва центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту;

14) належну підготовку та своєчасне подання раді або керівництву центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту звітів за результатами аудиторських перевірок;

15) проведення моніторингу виконання рекомендацій, наданих за результатами перевірок внутрішнім аудитом.

Стаття 17. Внутрішній аудитор

Внутрішній аудитор - працівник підрозділу внутрішнього аудиту, який об'єктивно оцінює докази та обставини для формування незалежного судження або висновків стосовно організації, операцій, функцій, процесів, систем у відповідності до положень цього Закону та Національних стандартів внутрішнього аудиту.

Внутрішні аудитори призначаються на посаду та звільняються з посади у порядку, встановленому законодавством про працю та підпорядковуються керівнику підрозділу внутрішнього аудиту.

Внутрішнім аудитором може бути призначена особа, яка має повну вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста (для кандидатів, які здобули вищу освіту до набрання чинності Законом України "Про вищу освіту" від 1 липня 2014 року N 1556-VII) або не нижче другого рівня вищої освіти за відповідним освітнім ступенем магістра (для кандидатів, які здобули вищу освіту після набрання чинності зазначеним Законом), володіє державною мовою.

Внутрішній аудитор повинен володіти знаннями, навичками та іншими компетенціями, необхідними для виконання покладених на нього обов'язків; мати справедливе, неупереджене ставлення при виконанні поставлених завдань та уникати будь-якого конфлікту інтересів.

Внутрішній аудитор повинен удосконалювати свої знання, навички та інші вміння шляхом постійного професійного розвитку.

Внутрішній аудитор несе відповідальність за:

1) якісне виконання поставлених перед ним завдань керівником підрозділу

внутрішнього аудиту;

2) дотримання політик, процедур, описаних в документах, що регламентують діяльність підрозділу внутрішнього аудиту, в цьому Законі та інших законодавчих актах;

3) дотримання вимог Національних стандартів внутрішнього аудиту та Кодексу етики внутрішніх аудиторів;

4) дотримання конфіденційності інформації, отриманої в процесі діяльності підрозділу внутрішнього аудиту.

Стаття 18. Обмеження щодо призначення на посади в підрозділ внутрішнього аудиту

Керівником підрозділу внутрішнього аудиту чи внутрішнім аудитором не можуть бути призначені особи, які:

1) визнані у встановленому Законом порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

2) були засуджені і відносно яких не знята (погашена) судимість у встановленому Законом порядку;

3) були засуджені за умисні особливо тяжкі, тяжкі та середньої тяжкості злочини незалежно від зняття (погашення) судимості;

4) притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Стаття 19. Обмеження в діяльності працівників підрозділу внутрішнього аудиту

Керівник підрозділу внутрішнього аудиту та внутрішні аудитори не мають права:

1) проводити оцінку операційної діяльності, за яку вони були

відповідальними протягом попереднього року;

2) керувати діяльністю будь-якого працівника суб'єкта внутрішнього

аудиту;

3) ініціювати або уповноважувати на здійснення/зміну умов/скасування

операції, що не мають відношення до виконання обов'язків, пов'язаних з проведенням внутрішнього аудиту;

4) використовувати активи суб'єкта внутрішнього аудиту, його внутрішню

інформацію, службове положення в особистих інтересах або в інтересах третьої особи.

Стаття 20. Конфлікт інтересів

Керівник підрозділу внутрішнього аудиту та внутрішні аудитори або окремі особи, що проводять внутрішній аудит, зобов'язані:

- вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення

конфлікту інтересів;

- невідкладно в письмовій формі повідомити безпосередньо керівника внутрішнього аудиту, а керівник підрозділу внутрішнього аудиту або окремі особи, що проводять внутрішній аудит - орган, якому вони підпорядковуються, про наявність конфлікту інтересів.

У разі наявності конфлікту інтересів у осіб, зазначених в абзаці першому цієї статті, такі особи не повинні виконувати завдання з внутрішнього аудиту.

Урегулювання конфлікту інтересів може здійснюватися шляхом:

1) передачі завдання з внутрішнього аудиту для виконання іншому

працівнику підрозділу внутрішнього аудиту;

2) визначення іншої посадової особи, що проводить внутрішній аудит;

3) призначення іншого керівника підрозділу внутрішнього аудиту;

4) запровадження інших заходів, що дозволять врегулювати конфлікт

інтересів.

Урегулювання конфлікту інтересів забезпечується керівником підрозділу внутрішнього та органом, якому підпорядковується підрозділ внутрішнього аудиту.

Керівник підрозділу внутрішнього аудиту суб'єкта внутрішнього аудиту у разі отримання від керівництва центрального органу виконавчої влади, ради чи аудиторського комітету розпорядження вчинити дії, які суперечать законодавству України та/або Кодексу етики внутрішніх аудиторів інформує у письмовій формі керівника та раду про неправомірність такого розпорядження, а у разі отримання даного розпорядження повторно надсилає раді та керівникові уповноваженого державного органу з питань внутрішнього аудиту відповідне повідомлення.

Керівник підрозділу внутрішнього аудиту має право вимагати позачергового скликання ради чи аудиторського комітету.

Керівник підрозділу внутрішнього аудиту суб'єкта внутрішнього аудиту державного сектору у разі отримання від керівника бюджетної установи розпорядження вчинити дії, які суперечать законодавству України та/або Кодексу етики внутрішніх аудиторів інформує у письмовій формі керівника про неправомірність такого розпорядження, а у разі отримання даного розпорядження повторно надсилає керівникові бюджетної установи, якій підпорядкована бюджетна установа, та керівникові уповноваженого державного органу з питань внутрішнього аудиту відповідне повідомлення.

Керівник уповноваженого державного органу з питань внутрішнього аудиту розглядає в триденний строк отримане повідомлення та здійснює у разі встановлення факту порушення законодавства України та/або Кодексу етики внутрішніх аудиторів заходи відповідно до законодавства, про що інформує у письмовій формі раду і керівництво центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту, якому підпорядкований суб'єкт внутрішнього аудиту, та керівника підрозділу внутрішнього аудиту.

Якщо факт порушення не встановлено, керівник зазначеного органу інформує про це у письмовій формі раду і керівництво центрального органу виконавчої влади суб'єкта внутрішнього аудиту, якому підпорядкований суб'єкт внутрішнього аудиту, та керівника підрозділу внутрішнього аудиту.

РОЗДІЛ VI
КООРДИНАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ З ЗОВНІШНІМИ СТОРОНАМИ

Стаття 21. Взаємодія підрозділу внутрішнього аудиту з зовнішніми аудиторами

З метою уникнення дублювання та повного охоплення операцій суб'єкта внутрішнього аудиту керівник підрозділу внутрішнього аудиту координує взаємодію внутрішнього аудиту з зовнішніми аудиторами з питань оцінки систем внутрішнього контролю і управління ризиками.

Підрозділ внутрішнього аудиту та зовнішній аудитор можуть діяти спільно в межах:

- обміну інформацією за результатами оцінки ефективності роботи

суб'єкта дослідження;

- обговорення планів діяльності підрозділу внутрішнього аудиту з зовнішнім аудитором з метою координації діяльності за взаємоузгодженими процедурами;

- аналізу ефективності запровадження заходів, спрямованих на усунення

недоліків.

Стаття 22. Взаємодія підрозділу внутрішнього аудиту з уповноваженими державними органами з питань внутрішнього аудиту

Уповноважені державні органи з питань внутрішнього аудиту здійснюють контроль за роботою підрозділу внутрішнього аудиту шляхом проведення перевірок його діяльності посадовими особами відповідного уповноваженого державного органу з питань внутрішнього аудиту відповідно до закону.

Стаття 23. Взаємодія підрозділу внутрішнього аудиту з міжнародними організаціями

Міжнародне співробітництво в галузі аудиту здійснюється відповідно до законів та міжнародних договорів України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші вимоги, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

З метою розвитку міжнародного співробітництва з питань внутрішнього аудиту можуть розроблятися спільні програми та проекти організації аудиторської діяльності внутрішнього аудиту.

РОЗДІЛ VII
КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

Стаття 24. Забезпечення якісного проведення внутрішнього аудиту

Керівник внутрішнього аудиту розробляє та впроваджує програму забезпечення та підвищення якості, що включає всі аспекти діяльності внутрішнього аудиту.

Програма забезпечення та підвищення якості містить внутрішні і зовнішні оцінки.

Керівник внутрішнього аудиту періодично звітує про результати програми забезпечення та підвищення якості керівництву центрального органу виконавчої влади та раді.

Стаття 25. Внутрішня оцінка якості внутрішнього аудиту

Внутрішня оцінка діяльності підрозділу внутрішнього аудиту забезпечується постійним моніторингом його діяльності та проведенням періодичної самооцінки або оцінки, що виконуються іншими працівниками суб'єкта внутрішнього аудиту, які володіють достатніми знаннями практики внутрішнього аудиту.

Стаття 26. Зовнішня оцінка якості внутрішнього аудиту

Зовнішня оцінка діяльності підрозділу внутрішнього аудиту повинна проводитися щонайменше один раз на п'ять років кваліфікованим незалежним експертом або групою експертів, які не є працівниками суб'єкта внутрішнього аудиту.

Розділ VIII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.

 

Голова Верховної Ради
України

В. Гройсман

Опрос