Идет загрузка документа (184 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "Об адвокатуре и адвокатской деятельности"

Проект закона Украины от 02.03.2015 № 2270
Дата рассмотрения: 01.07.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (нова редакція)

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Відомості Верховної Ради, 2013, N 27, ст. 282) виклавши його в такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про адвокатуру та адвокатську діяльність

Цей Закон визначає правові засади організації адвокатури та здійснення адвокатської діяльності для забезпечення виконання суспільної функції незалежного професійного захисту прав і свобод в Україні.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставі та в порядку, передбаченому цим Законом;

2) адвокатська діяльність - незалежна професійна систематична діяльність адвоката щодо надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва відповідно до Конституції України в порядку та на засадах, визначених цим та іншими законами України;

3) адвокатський запит - обов'язкова для виконання письмова вимога адвоката до органу державної влади та органу місцевого самоврядування, посадової особи, підприємства, установи чи організації, або їх керівника або їх органу управління, об'єднання громадян або фізичної особи про надання відомостей, довідок, характеристик чи інших документів (їх копій), предметів, або надання висновків, офіційних роз'яснень чи офіційної відповіді з питань, віднесених до їх компетенції, які необхідні адвокату для належного виконання договору про надання правової допомоги;

4) адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання, пов'язані з організацією та діяльністю адвокатури в порядку встановленому цим Законом;

5) гонорар - грошова винагорода за надану адвокатом правову допомогу, здійснення захисту та представництва;

6) договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва (договір про надання правової допомоги) - домовленість, в силу якої одна сторона (адвокат, адвокатське об'єднання), зобов'язується надати правову допомогу, здійснити захист чи представництво клієнта на умовах та в порядку, передбачених договором, а друга сторона (клієнт) зобов'язується сплатити гонорар адвокату, адвокатському об'єднанню, а також фактичні витрати, пов'язані з виконанням договору про надання правової допомоги;

7) захист - діяльність адвоката, спрямована на забезпечення дотримання органами дізнання, досудового слідства, державним обвинуваченням, судом законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у кримінальному судочинстві та при розгляді справ про адміністративні правопорушення;

8) клієнт - фізична або юридична особа, держава чи територіальна громада (орган місцевого самоврядування) права і свободи якої адвокат захищає, або чиї законні інтереси він представляє, або якій він безпосередньо надає правову допомогу в формах, передбачених цим Законом;

9) конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката або інтересами клієнта, якому адвокат надавав (надає) правову допомогу, здійснював (здійснює) його захист або представництво та професійними правами і обов'язками адвоката, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час здійснення адвокатом його професійної діяльності;

10) ордер - письмовий документ, який у випадках встановлених цим Законом, посвідчує повноваження адвоката на підставі договору про надання правової допомоги;

11) правова допомога - діяльність адвоката з надання правових консультацій і роз'яснень клієнту, підготовки та складання документів правового характеру, правового супроводу діяльності клієнта у якості повіреного;

12) представництво - діяльність, яка здійснюється адвокатом в інтересах і від імені клієнта, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а також забезпечення реалізації прав та обов'язків клієнта у судах, органах законодавчої та виконавчої влади, підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності.

Стаття 2. Адвокатура України

1. Адвокатура України - спеціально уповноважений Конституцією України суспільний, публічний, самоврядний інститут до складу якого входять всі адвокати, який на професійній основі забезпечує захист прав, свобод і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави, територіальних громад (органів місцевого самоврядування) та доступ до правосуддя.

2. Організація та діяльність адвокатури базується на принципах верховенства права, гуманізму, демократизму, добровільності, законності, конфіденційності, незалежності та самоврядності.

3. З метою дотримання гарантій адвокатської діяльності, забезпечення високого фахового рівня адвокатів та відповідальності за якість наданої адвокатом правової допомоги в Україні діє адвокатське самоврядування та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.

Стаття 3. Правове регулювання організації та діяльності адвокатури України

1. Організація та діяльність адвокатури України регулюються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України в частині, що не суперечить цьому Закону, іншими актами законодавства України, правилами адвокатської етики, рішеннями органів адвокатського самоврядування.

2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності

1. Надання професійної правової допомоги, захисту та представництва у судах України прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб здійснюється лише адвокатами.

2. Адвокатську діяльність адвокат здійснюється на всій території України та за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним договором або законодавством країни перебування.

3. Право на здійснення адвокатської діяльності виникає з дати внесення до Єдиного реєстру адвокатів і адвокатської практики України інформації про обрану адвокатом організаційну форму діяльності.

4. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, незалежності, гуманізму, професіоналізму та конфіденційності.

5. Адвокат здійснює адвокатську діяльність (практикує) в одній із організаційних форм, визначених цим Законом.

Стаття 5. Адвокатура і держава

1. Адвокатура не входить до системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

2. Держава створює належні умови діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

3. Органи державної влади узгоджують з представницькими органами адвокатури проекти законодавчих та підзаконних актів, що впливають на конституційні права та обов'язки фізичних та юридичних осіб.

3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язанні узгоджувати з органами адвокатського самоврядування відповідного рівня проекти нормативно-правових актів, які стосуються питань організації та діяльності адвокатури України.

4. Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції сприяють адвокатам у вирішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги щодо орендної плати та плати за комунальні послуги тощо.

Розділ II. НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТА СТАТУСУ АДВОКАТА

Стаття 6. Умови набуття статусу адвоката

1. Фізична особа набуває статусу адвоката, якщо відповідає вимогам частини першої статті 9 цього Закону, склала кваліфікаційний іспит, успішно пройшла стажування, склала Присягу адвоката України, отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та обрала організаційно-правову форму адвокатської діяльності (практики).

2. Не може бути адвокатом особа, яка:

1) має непогашену чи не зняту судимість за вчинення тяжких, особливо тяжких злочинів, а також злочинів середньої тяжкості, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі;

2) у встановленому законом порядку визнана недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) була позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю - протягом семи років з дня прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури про анулювання свідоцтва;

4) була звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса або з державної служби за порушення присяги чи вчинення корупційного правопорушення - протягом трьох років з дня такого звільнення.

Стаття 7. Діяльність, несумісна із статусом адвоката

1. Не сумісною із статусом адвоката є:

1) робота у суді, прокуратурі, органах внутрішніх справ, Службі безпеки України, на призначуваних посадах в органах державної влади чи місцевого самоврядування, перебування на державній службі, у штаті підприємств організацій, установ в тому числі на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності);

2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

3) нотаріальна діяльність;

4) судово-експертна діяльність.

2. У разі настання обставин, зазначених в частині першій цієї статті адвокат невідкладно зобов'язаний подати заяву про зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

3. Здійснення несумісної із статусом адвоката діяльності є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Стаття 8. Стаж роботи в галузі права

1. До стажу роботи в галузі права, необхідного для набуття статусу адвоката, зараховується робота на посадах:

1) судді, прокурора, слідчого, нотаріуса;

2) помічника судді, помічника адвоката, помічника нотаріуса;

3) юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу та інших посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, якщо зайняття такої посади вимагає наявності повної вищої юридичної освіти;

4) педагогічних або науково-педагогічних працівників, які здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в професійно-технічних, вищих навчальних закладах або вищих навчальних закладах післядипломної освіти, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

5) працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

6) на інших посадах, які відповідно до закону вимагають наявності повної вищої юридичної освіти.

2. Для цілей частини першої цієї статті стаж роботи в галузі права рахується не раніше дати отримання особою повної вищої юридичної освіти.

Стаття 9. Допуск до складання кваліфікаційного іспиту

1. Особа, яка закінчила вищий навчальний заклад III або IV рівня акредитації та отримала повну вищу освіту за спеціальностями "Правознавство", "Міжнародне право", "Правоохоронна діяльність", має стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.

2. До заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту заявником додаються:

1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

2) анкета з автобіографічними даними;

3) витяг з трудової книжки або інші документи, що підтверджують необхідний стаж роботи в галузі права;

4) нотаріально засвідчена копія документа про повну вищу юридичну освіту;

5) документ, який підтверджує місце проживання (за відсутності таких відомостей у документі, що посвідчує особу);

6) довідка про відсутність судимості.

3. У разі неповноти поданих документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури призупиняє розгляд заяви та надає заявнику строк для усунення недоліків. Строк розгляду заяви не повинен перевищувати двох місяців з дня її надходження.

4. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має право перевіряти достовірність поданих документів і відомостей, звернутися до відповідних органів із запитом про їх перевірку або підтвердження.

5. Після проведення перевірки кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту або відмову в цьому. Голова атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше двадцяти днів до дати проведення кваліфікаційного іспиту письмово повідомляє особі, яка подала заяву, про допуск або про відмову у допуску до складання кваліфікаційних іспитів. Повідомлення кандидату про допуск до складання кваліфікаційних іспитів має містити відомості про місце, дату і час складання кваліфікаційних іспитів.

6. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в допуску особи до складання іспиту може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Стаття 10. Кваліфікаційний іспит

1. Кваліфікаційний іспит - перевірка теоретичних та практичних знань в галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики, вміння застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності адвоката, виявлення особистих і моральних якостей особи, яка виявила намір набути статус адвоката.

2. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Прийом та оцінювання іспитів здійснює атестаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

3. Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.

4. Зразок свідоцтва про складення теоретичного та практичного кваліфікаційного іспиту затверджується Радою адвокатів України.

Стаття 11. Порядок складення кваліфікаційного іспиту

1. Кваліфікаційний іспит складається державною мовою. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення, але у розмірі не більше трьох мінімальних заробітних плат на момент подачі особою заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.

2. Кваліфікаційний іспит складається з двох частин: теоретичного кваліфікаційного іспиту, що направлений на виявлення теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, правил адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, та практичного кваліфікаційного іспиту, що полягає у визначені рівня практичних навичок та умінь у застосуванні закону даною особою.

3. Теоретичний кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складення анонімного тестування. Анонімне тестування може проводитись за допомогою автоматизованої комп'ютеризованої системи, адміністратором якої є Рада адвокатів України.

Особі, яка успішно склала теоретичний кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення даної частини кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення теоретичного кваліфікаційного іспиту.

Свідоцтво про складення теоретичного кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.

4. Особа, яка не склала теоретичний кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала теоретичний кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного теоретичного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через один рік.

5. Особа, яка не склала теоретичний кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

По результатам розгляду заяви, ВКДКА може прийняти наступні рішення: залишити оскаржуване рішення без змін або направити особу для складання повторного теоретичного кваліфікаційного іспиту, в тому числі до іншої КДКА, у найближчий час проведення таких іспитів, без внесення повторної оплати за такий іспит.

По результатам розгляду заяви, суд може залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов'язати ВКДКА направити особу для складання теоретичного кваліфікаційного іспиту, в тому числі до іншої КДКА, у найближчий час проведення таких іспитів, без внесення повторної оплати за такий іспит.

6. Практичний кваліфікаційний іспит складається шляхом підготовки процесуальних документів та/або правового висновку в галузі права. Підставою допуску особи до складання практичного кваліфікаційного іспиту є рішення ради адвокатів регіону про успішне проходження стажування даною особою.

Особі, яка успішно склала практичний кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення даної частини кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення практичного кваліфікаційного іспиту.

7. Особа, яка не склала практичний кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через два місяці. Особа, яка не склала практичний кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного практичного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через чотири місяці.

8. Особа, яка не склала практичний кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

По результатам розгляду заяви, ВКДКА може прийняти наступні рішення: залишити оскаржуване рішення без змін або направити особу для складання повторного практичного кваліфікаційного іспиту, в тому числі до іншої КДКА, у найближчий час проведення таких іспитів.

По результатам розгляду заяви, суд може залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов'язати ВКДКА направити особу для складання практичного кваліфікаційного іспиту, в тому числі до іншої КДКА, у найближчий час проведення таких іспитів.

Стаття 12. Стажист адвоката. Стажування

1. Стажуванням є діяльність з формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих у результаті теоретичної підготовки, особи, яка отримала свідоцтво про складення теоретичного кваліфікаційного іспиту. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону, або керівник стажування погоджується радою адвокатів регіону, при наявності письмової згоди такого адвоката, якого самостійно обрала особа, яка має намір пройти стажування.

2. Стажистом адвоката може бути особа, яка на день початку стажування має дійсне свідоцтво про складення теоретичного кваліфікаційного іспиту.

3. Керівником стажування може бути адвокат України, який має стаж адвокатської діяльності не менше п'яти років. В одного адвоката можуть проходити стажування не більше трьох стажистів одночасно. Рада адвокатів регіону може призначити (погодити) керівника стажування з числа адвокатів, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні.

4. Порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування затверджуються Радою адвокатів України.

5. За результатами стажування стажист адвоката складає звіт про стажування, який затверджується керівником стажування. Цей звіт направляється до ради адвокатів регіону.

6. Результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту.

За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про:

1) успішне проходження стажування та направлення особи для складання практичного кваліфікаційного іспиту;

2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.

Рішення ради адвокатів регіону про успішне проходження стажування та направлення особи для складання практичного кваліфікаційного іспиту дійсне протягом одного року з дня прийняття даного рішення.

Стажист адвоката та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

7. Рішення ради адвокатів регіону про продовження стажування може бути оскаржено стажистом адвоката або керівником стажування протягом тридцяти днів з дня його отримання до Ради адвокатів України або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов'язати раду адвокатів регіону видати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

8. Оплата за проведення стажування встановлюється радою адвокатів регіону та не може перевищувати однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць фактичного стажування. Кошти отримані у рахунок проведення стажування направляються на оплату керівника стажування, у повному обсязі за виключенням однієї мінімальної заробітної плати, яка направляється на організаційні витрати відповідної ради адвокатів регіону.

Стягувати будь-які інші платежі зі стажиста заборонено. Відлік проходження стажування починається з допуску (погодження) керівника стажиста відповідною радою регіону але не раніше моменту оплати за його проведення.

За рішенням ради адвокатів регіону, у виключних випадках, особа може бути звільнена від проведення оплати за стажування, у такому випадку встановлений розмір оплати керівнику стажування проводить відповідна рада адвокатів регіону за власні кошти.

9. На стажиста адвоката поширюються права та обов'язки помічника адвоката.

Стаття 13. Набуття статусу адвоката

1. За результатами складення практичного кваліфікаційного іспиту рада адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання результатів даного іспиту приймає рішення про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

2. Рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його прийняття до суду.

3. За видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа сплачує внесок, розмір якого встановлюється Радою адвокатів України.

4. Особа, яка набула статусу адвоката, стає членом Національної асоціації адвокатів України.

Стаття 14. Складання Присяги адвоката України

1. Особа, якій вручається свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, складає Присягу адвоката України такого змісту:

ПРИСЯГА АДВОКАТА УКРАЇНИ

"Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю: у своїй професійній діяльності стверджувати принципи верховенства права, принципово, беззастережно та відповідально захищати і представляти права та свободи людини і громадянина, права та законні інтереси юридичних осіб на підставі законодавства України, міжнародних актів про права та свободи людини, використовуючи для цього свої знання і майстерність, неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, суворо зберігати адвокатську таємницю, бути завжди незалежним та принциповим, уважним до людей, всюди і завжди берегти чистоту звання "адвокат", бути вірним Присязі.

2. Текст Присяги, підписаний адвокатом, зберігається регіональною радою адвокатів в особовій справі адвоката.

Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 15. Організаційні форми адвокатської діяльності (практики)

1. Організаційними формами адвокатської діяльності (практики) є:

1) адвокатський кабінет;

2) адвокатське бюро;

3) адвокатське об'єднання,

4) робота по трудовому контракту в адвокатському об'єднанні (бюро, кабінеті)

2. Учасниками (засновниками, партнерами, членами) організаційних форм адвокатської діяльності можуть бути виключно адвокати.

3. Адвокат вправі самостійно обирати та змінювати організаційну форму адвокатської діяльності (практики) відповідно до цього Закону та місце її здійснення. Про обрану форму адвокатської діяльності (практики) і місце її здійснення адвокат письмово повідомляє регіональну раду адвокатів протягом десяти днів з моменту набуття статусу адвоката.

4. Організаційна форма адвокатської діяльності повинна бути відображена у назві адвокатського утворення.

5. Слово "адвокат" та похідні від нього слова можуть використовуватися в найменуванні лише організаційних форм адвокатської діяльності та органів адвокатського самоврядування, передбачених цим Законом.

Стаття 16. Адвокатський кабінет

1. Адвокатський кабінет є організаційною формою адвокатської практики адвоката, який здійснює професійну діяльність індивідуально.

2. Адвокатський кабінет є робочим місцем адвоката і може бути розміщений у житловому приміщенні.

3. Договори про надання правової допомоги в адвокатському кабінеті укладаються між адвокатом і клієнтом та реєструються в документації адвокатського кабінету.

4. Про заснування адвокатського кабінету адвокат протягом десяти робочих днів письмово повідомляє регіональну раду адвокатів.

5. Адвокатський кабінет не є юридичною особою.

Стаття 17. Адвокатське бюро

1. Адвокатське бюро є організаційною формою адвокатської практики адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

2. Адвокатське бюро є робочим місцем адвоката і може бути розміщено у житловому приміщенні.

3. Договори про надання правової допомоги в адвокатському бюро укладаються між адвокатом і клієнтом та реєструються в документації адвокатського бюро.

4. Про заснування адвокатського бюро протягом десяти робочих днів адвокат повідомляє письмово регіональну раду адвокатів.

5. Адвокатське бюро є юридичною особою, діє на підставі статуту. Назва адвокатського бюро повинна містити прізвище адвоката, який його заснував.

Стаття 18. Адвокатське об'єднання

1. Адвокатське об'єднання є організаційною формою адвокатської практики заснованої адвокатами на наступних умовах:

2. Без створення юридичної особи у формі простого товариства (партнерське товариство).

До відносин, що виникають у зв'язку із створенням та діяльністю партнерського товариства, застосовуються правила цього Закону, якщо інше не передбачено цією статтею.

Адвокати, які утворили партнерське товариство, укладають між собою партнерський договір в простій письмовій формі. Відповідно до партнерського договору адвокати-партнери зобов'язуються об'єднати свої зусилля для надання правової допомоги від імені всіх партнерів.

У партнерському договорі зазначається: строк дії партнерського договору, порядок прийняття партнерами рішень, порядок виборів керуючого партнера і його компетенція, інші істотні умови.

Ведення загальних справ партнерського товариства здійснюється керуючим партнером, якщо інше не встановлено партнерським договором. Угода про надання правової допомоги з клієнтами укладається керуючим партнером або іншим партнером від імені всіх партнерів на підставі виданих ними доручень. В дорученнях вказуються всі обмеження компетенції партнера, який укладає угоди з клієнтами та третіми особами. Вказані обмеження доводяться до відома клієнтів і третіх осіб.

Партнерський договір припиняється: закінченням строку його дії, припинення або зупинення дії свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності одного з партнерів, якщо партнерським договором не передбачено збереження його дії у відносинах між іншими партнерами, розірвання партнерського договору на вимогу одного із партнерів, якщо партнерським договором не передбачено збереження його дії у відносинах між іншими партнерами.

З моменту припинення партнерського договору, його учасники несуть солідарну відповідальність по невиконаним загальним зобов'язанням по відношенню до клієнтів та третіх осіб.

При виході із партнерського договору одного із партнерів він зобов'язаний передати керуючому партнеру провадження по всіх справах, у яких він надавав правову допомогу.

3. Шляхом створення адвокатами юридичної особи у формі непідприємницького товариства, створеного для забезпечення здійснення професійної діяльності.

Непідприємницьке товариство засновується двома або більше адвокатами на засадах рівноправного членства, діє на підставі статуту, у своїй діяльності керується чинним законодавством України, з урахуванням положень цього Закону.

Засновниками та учасниками товариства можуть бути тільки особи, дія свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності яких не припинена. У випадку, якщо така особа припиняє адвокатську практику, або у випадку смерті учасника (засновника) товариства членство у товаристві припиняється.

Товариство має самостійний баланс, відкриває рахунки у банківських установах, відповідно до чинного законодавства України, має печатку, штампи та бланки з адресою та найменуванням колегії адвокатів.

Про заснування, реорганізацію або ліквідацію товариства її засновники на протязі десяти днів з моменту прийняття відповідного рішення направляють в регіональну раду адвокатів письмове повідомлення, в якому вказуються дані щодо засновників, місцезнаходження товариства адвокатів, порядок здійснення телефонного, телеграфного, поштового та іншого зв'язку з товариством.

Товариство зобов'язано повідомляти регіональну раду адвокатів про зміну складу адвокатів - його членів.

Члени товариства не відповідають по її зобов'язаннях, товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх членів.

Договори про надання правової допомоги у товаристві укладаються між адвокатом та клієнтом, Договори про надання правової допомоги від імені товариства не укладаються.

4. Шляхом створення юридичної особи у формі підприємницького товариства, що засноване виключно з метою здійснення адвокатської діяльності адвокатом, (адвокатами), та діє на підставі статуту та договору, укладеного засновниками (учасниками) товариства.

Засновниками та учасниками товариства можуть бути тільки особи, дія свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності яких не припинена. У випадку, якщо така особа припиняє адвокатську практику, або у випадку смерті учасника(засновника) товариства належна йому частка повинна протягом шести календарних місяців бути відчужена виключно практикуючому адвокату.

Організація адвокатської діяльності у товаристві здійснюється адвокатом-керуючим партнером, якщо інше не встановлено установчим договором.

Договори про надання правової допомоги укладаються керуючим партнером, якщо інше не передбачено установчим договором.

Про заснування, реорганізацію або ліквідацію товариства, його засновники на протязі десяти днів з моменту прийняття відповідного рішення направляють в регіональну раду адвокатів письмове повідомлення, в якому вказуються дані щодо засновників, місцезнаходження товариства, здійснення телефонного, телеграфного, поштового та іншого зв'язку.

Товариство має самостійний баланс, відкриває рахунки в банківських установах, має печатку, штампи та бланки. Товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством України, з урахуванням положень цього Закону.

Товариство вправі створювати філіали. Про створення або ліквідацію філіалу товариство на протязі десяти днів з моменту прийняття відповідного рішення направляє в регіональну раду адвокатів письмове повідомлення, в якому вказуються дані про адвокатів, що здійснюють свою діяльність в філіалі, місцезнаходження філіалу, порядок здійснення телефонного, телеграфного, поштового та іншого зв'язку з філіалом.

Товариство зобов'язано повідомляти регіональну раду адвокатів про зміну у складі адвокатів.

Стаття 19. Здійснення адвокатської діяльності за трудовим контрактом

1. Адвокат, який не заснував адвокатський кабінет, адвокатське бюро та не набув статусу учасника (партнера) в адвокатському об'єднанні, може перебувати у трудових відносинах з адвокатським об'єднанням (бюро, кабінетом).

2. Адвокат, який перебуває у трудових відносинах з адвокатським об'єднанням у формі підприємницького товариства надає правову допомогу виключно клієнтам товариства та не може здійснювати власну практику.

3. Положення трудового контракту не можуть обмежувати професійні права адвоката та гарантії адвокатської діяльності. Адвокат, який перебуває у трудових відносинах з адвокатським об'єднанням, у випадку порушення відносно нього дисциплінарного провадження, не має права посилатися як на підставу звільнення від відповідальності на виконання наказів керівництва.

4. Керівник адвокатського об'єднання зобов'язаний забезпечити дотримання професійних прав та гарантій діяльності адвокатів.

Стаття 20. Заборона впливу на правову позицію адвоката

1. Адвокат, член (учасник, партнер) адвокатського об'єднання у професійній діяльності керується цим Законом, Правилами адвокатської етики, законодавством України, принципом пріоритету інтересів клієнта. Втручання у правову позицію адвоката у конкретній справі іншим учасникам (членам) адвокатського об'єднання, органами адвокатського самоврядування заборонено.

Стаття 21. Помічник адвоката

1. Адвокат може мати помічників з числа осіб, які отримали повну вищу освіту у вищому навчальному закладі III або IV рівня акредитації за спеціальністю "Правознавство", "Міжнародне право", "Правоохоронна діяльність". Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом (адвокатським об'єднанням) з додержанням вимог цього Закону та законодавства про працю.

2. Помічник адвоката виконує доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов'язків) адвоката у суді.

3. Помічник адвоката має право:

1) бути присутнім разом з адвокатом на всіх судових засіданнях, в яких бере участь адвокат, в тому числі на закритих;

2) бути присутнім разом з адвокатом на всіх слідчих діях в кримінальній справі, в якій адвокат виступає в якості захисника або представника;

3) з дозволу адвоката бути присутнім разом з ним на зустрічах з клієнтами;

4) з дозволу адвоката та за відсутності заперечень з боку клієнта бути присутнім при побаченнях адвоката з клієнтом, в тому числі при його затриманні, перебуванні під вартою та в установах виконання покарань;

5) разом з адвокатом, або за його дорученням - самостійно збирати та зберігати докази в справах, у яких адвокат надає правову допомогу;

6) за дорученням адвоката ознайомлюватися з матеріалами судових справ, правову допомогу по яким надає адвокат, робити з них копії та витяги.

4. Помічник адвоката зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю та дотримуватися Правил адвокатської етики. Помічнику забороняється суміщати роботу у адвоката з діяльністю, несумісною із статусом адвоката.

5. Помічниками адвоката не можуть бути особи, зазначені в частині другій статті 6 цього Закону.

Стаття 22. Єдиний реєстр адвокатів та адвокатської практики України

1. З метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність в України, ведеться Єдиний реєстр адвокатів та адвокатської практики України. Інформаційною базою Реєстру є відповідні регіональні реєстри.

2. Ведення Реєстру здійснюється на засадах відкритості та безкоштовного доступу до інформації відповідно до цього Закону.

3. Адміністратором Реєстру є Рада адвокатів України, яка здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Реєстру, контроль за діяльністю реєстраторів та надання офіційних даних з Реєстру.

4. Реєстраторами Реєстру є регіональні ради адвокатів, до повноважень яких належить внесення відомостей до Реєстру.

5. До Реєстру вносяться такі відомості:

1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката;

2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер, дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, (дозволу на надання правової допомоги адвокату іноземної держави);

3) назва та місцезнаходження організаційної форми адвокатської практики;

4) адреса робочого місця адвоката, номер засобів зв'язку;

5) інформація про зупинення або припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

6) прізвище, ім'я та по батькові особи, яка внесла відомості до Реєстру та дата внесення відомостей до Реєстру.

6. Відомості Реєстру є відкритими та розміщуються для загального ознайомлення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Стаття 23. Спілки та інші громадські організації адвокатів

1. Адвокати мають право створювати місцеві, всеукраїнські та міжнародні спілки, інші громадські організації та благодійні фонди.

2. Адвокати, громадські організації адвокатів можуть бути членами міжнародних організацій адвокатів та юристів.

Розділ IV. АДВОКАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ. НАДАННЯ АДВОКАТОМ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ, ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХИСТУ ТА ПРЕДСТАВНИЦТВА

Стаття 24. Види адвокатської діяльності

1. Видами адвокатської діяльності є:

1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень законодавства, складання письмових довідок, заяв, скарг, клопотань, договорів, правових висновків та інших документів правового характеру;

2) представництво фізичних, юридичних осіб, держави чи територіальної громади (органів місцевого самоврядування) у всіх категоріях справ у суді, правоохоронних органах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, перед фізичними особами в Україні та за кордоном, іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

3) захист прав, свобод та інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого в усіх судах, правоохоронних органах, інших державних і недержавних органах в Україні та за кордоном, іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

4) представництво у виконавчому провадженні і при виконанні вироку в органах державної влади, органах місцевого самоврядування підприємствами, установами, організаціями і перед фізичними особами;

5) надання правової допомоги затриманій особі та особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, захист її прав, свобод та інтересів;

6) представництво інтересів виправданого, потерпілого, свідка, цивільного позивача, цивільного відповідача в процесі дізнання, досудового слідства, в судах.

7) діяльність повіреного в управлінні майном (грошовими коштами) клієнта на підставі договору, заповіту або декларації про довірче управління;

8) правове посередництво у вирішенні спорів фізичних та юридичних осіб;

9) інші види правової допомоги.

2. Не є адвокатською діяльністю:

1) діяльність осіб, які працюють юристами, юрисконсультами на підприємствах, в установах, організаціях та надають правову допомогу, визначену в пункті 1 частини першої цієї статті, цим підприємствам, установам та організаціям;

2) діяльність працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, які відповідно до закону здійснюють захист прав і свобод людини і громадянина в межах своєї компетенції.

3. Здійснювати види діяльності, які передбачені частиною першою цієї статті на постійній професійній основі з отриманням оплати (гонорару) або без такої, мають право виключно адвокати.

4. При здійсненні будь-якого з видів адвокатської діяльності адвокат користується всіма правами, передбаченими цим та іншими законами України, на нього поширюються всі гарантії адвокатської діяльності.

Стаття 25. Надання безоплатної правової допомоги

1. У випадках та порядку, визначених законом, адвокат надає правову допомогу фізичним особам безоплатно.

2. Загальний обсяг робочого часу адвоката на надання безоплатної правової допомоги не може перевищувати 144 робочі години у календарному році.

3. Адвокат здійснює облік робочого часу на надання безоплатної правової допомоги за спеціальною формою, визначеною Радою адвокатів України.

4. Адвокат має право зменшити для цілей оподаткування, отриманий за податковий період дохід на суму умовно нарахованого гонорару, обчисленого як добуток кількості робочих годин на надання безоплатної правової допомоги на величину середньої погодинної заробітної плати у регіоні, в якому практикує адвокат.

Стаття 26. Підстави для здійснення адвокатської діяльності

1. Адвокат здійснює адвокатську діяльність будь-якого виду на підставі договору про надання правової допомоги.

2. Повноваження адвоката щодо виконання договору про надання правової допомоги (на участь у справі) перед третіми особами посвідчуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордером, виданим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням).

3. У випадку, якщо за договором про надання правової допомоги клієнт обмежив повноваження адвоката як свого представника, в ордері зазначається обсяг такого обмеження.

Стаття 27. Договір про надання правової допомоги

1. Договір про надання правової допомоги має обов'язково містити дані про:

1) сторін договору;

2) предмет договору (вид та обсяг правової допомоги, захисту, представництва, що надається клієнту);

3) умови і розмір виплати гонорару за виконання договору про надання правової допомоги;

4) порядок і розмір компенсації витрат адвоката (адвокатське об'єднання), пов'язаних з виконанням договору про надання правової допомоги.

Договором про надання правової допомоги можуть передбачатися інші умови надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва визначені на розсуд сторін.

2. Договір про надання правової допомоги вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору, а при укладенні договору у письмовій формі - з моменту його підписання сторонами.

3. Сторонами договору про надання правової допомоги є адвокат, а у випадках передбачених цим Законом адвокатське об'єднання (адвокатське бюро), та клієнт.

4. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах, законного представника або органу (посадової особи), уповноваженого призначати захисника в кримінальному судочинстві відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, або повноважного представника юридичної особи. У такому випадку для надання адвокатом правової допомоги необхідна наступна згода клієнта.

5. Договір про надання правової допомоги не повинен містити положень, що суперечать законодавству, моральним засадам суспільства та Правилам адвокатської етики.

Стаття 28. Форма договору про надання правової допомоги

1. Договір про надання правової допомоги укладається у письмовій формі.

2. У випадках надання правової допомоги таких видів, як консультація або роз'яснення з правових питань, видача довідки щодо законодавства, складання окремих правових документів, угода може укладатися в спрощеній письмовій формі (запис у відомості, запис у журналі тощо).

3. Договір про надання правової допомоги може укладатися в усній формі лише у випадках, коли клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору є неможливим, за умови, що такий договір матиме належне оформлення протягом наступних трьох днів або, якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - в найближчий можливий термін за межами зазначеного строку.

Стаття 29. Підстави для відмови в укладенні договору про надання правової допомоги

1. Адвокат не має права укладати договір про надання правової допомоги якщо:

1) доручення на виконання дій виходять за межі його професійних прав і обов'язків;

2) результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними або суперечать моральним засадам суспільства;

3) адвокат брав чи бере участь як захисник чи представник осіб, інтереси яких суперечать інтересам особи, яку він захищає або представляє, або якій він надає правову допомогу, а також особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або якщо він брав участь у цій справі як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, народний засідатель, присяжний, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий;

4) адвокат перебуває в родинних або сімейних стосунках з посадовою особою, яка брала або бере участь у розслідуванні або розгляді справи, у якій до адвоката звертаються за правовою допомогою, захистом чи представництвом;

5) виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;

6) інтереси клієнта суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв'язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є достатні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів цих осіб призведе до виникнення суперечностей. Це обмеження може бути скасовано в конкретному випадку за письмовою згодою осіб, інтереси яких є (або можуть стати) суперечливими;

7) його виконання може суперечити власним інтересам адвоката, його родичів, адвокатському об'єднанню, засновником або учасником якого він є, або суперечитиме його професійним та іншим обов'язкам.

2. У випадку відмови від укладення договору про надання правової допомоги адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю щодо інформації, яка стала йому відомою перед укладенням договору про надання правової допомоги.

Стаття 30. Припинення, дострокове розірвання договору про надання правової допомоги

1. Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.

2. Достроково договір про надання правової допомоги може бути в будь-який час розірваний за взаємною згодою сторін.

3. Клієнт, який погоджується на розірвання договору про надання правової допомоги, має право отримати інформацію від адвоката про можливі наслідки цього для наслідків виконання його доручення та мати можливість звернутися до іншого адвоката.

4. Клієнт може в будь-який час і з будь-яких причин розірвати договір про надання правової допомоги в односторонньому порядку.

5. Адвокат (адвокатська фірма) може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір про надання правової допомоги, якщо клієнт:

1) використовує правову допомогу, що надається адвокатом, для полегшення вчинення протиправних діянь, якщо про це стало відомо адвокату або це є для нього очевидним;

2) грубо порушує обов'язки, взяті ним на себе згідно з договором про надання правової допомоги;

3) всупереч діям та порадам адвоката вчиняє дії, що можуть спричинити неможливість належного виконання адвокатом договору про надання правової допомоги;

4) не погоджується погашати передбачені договором про надання правової допомоги фактичні видатки, якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення;

5) не виконав зобов'язання щодо сплати авансу, якщо це було передбачено договором про надання правової допомоги;

6) в інших випадках, передбачених законодавством чи Правилами адвокатської етики, що унеможливлює виконання адвокатом договору про надання правової допомоги згідно з вимогами цього Закону та Правил адвокатської етики.

Стаття 31. Гонорар адвоката

1. Гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом (адвокатським об'єднанням) винагороди за виконання договору про надання правової допомоги.

2. До суми гонорару не включаються кошти, що вносяться клієнтом (іншою особою, яка діє в його інтересах) на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням договору про надання правової допомоги.

3. Порядок обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, зміни гонорару у зв'язку із зміною обсягу і складності роботи тощо) визначається за домовленістю з клієнтом в договорі про надання правової допомоги.

4. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші важливі обставини.

5. Рекомендації щодо граничного розміру гонорару за дії, пов'язанні з представництвом фізичних, юридичних осіб, держави чи територіальної громади (органів місцевого самоврядування) у суді, захистом прав, свобод та інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого в усіх судах, правоохоронних органах, інших державних і недержавних органах в Україні та за кордоном, іноземних, міжнародних судових органах, приймаються Радою адвокатів України.

6. Адвокат не може укладати з клієнтом правочинів майнового характеру, окрім договорів (угод) про забезпечення зобов'язань клієнта щодо сплати гонорару або погашення фактичних видатків, пов'язаних з виконанням договору про надання правової допомоги.

7. Види передбачуваних витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і порядок їх оплати обумовлюються в договорі про надання правової допомоги.

Стаття 32. Порядок виплати гонорару

1. Право адвоката (адвокатського об'єднання, адвокатського бюро) на гонорар в повному обсязі виникає після належного виконання договору про надання правової допомоги, якщо інше не передбачено самим договором. За виконаний адвокатом обсяг роботи допускається часткова поетапна виплата гонорару у разі, якщо це передбачено договором про надання правової допомоги.

2. Якщо договір про надання правової допомоги розривається достроково, виплата гонорару адвокату провадиться за фактично виконану роботу.

3. Договором про надання правової допомоги можуть бути передбачені можливість наступної зміни гонорару, визначеного у фіксованій сумі, у зв'язку із суттєвим збільшенням або зменшенням обсягу роботи та наслідки недосягнення згоди з цього питання.

4. Витрати адвоката (адвокатського об'єднання, адвокатського бюро), пов'язані з виконанням договору про надання правової допомоги не включаються до суми гонорару і оплачуються клієнтом окремо, якщо інше не встановлено цим договором.

5. Види передбачуваних витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги і порядок їх оплати обумовлюються в договорі про надання правової допомоги.

6. У разі невиконання або неналежного виконання договору про надання правової допомоги на вимогу клієнта (іншої особи, яка діє в його інтересах) внесена плата повертається повністю або частково, а при виникненні спору - за рішенням суду.

7. Виплата гонорару адвокату за здійснення захисту у кримінальній справі за призначенням установ вторинної безоплатної правової допомоги здійснюється відповідно до законодавства України.

8. У разі припинення адвокатської діяльності адвоката, який здійснює таку діяльність індивідуально, регіональна рада адвокатів зобов'язана вжити відповідних заходів щодо захисту майнових інтересів клієнтів такого адвоката, зокрема, вжити заходів для ідентифікації та збереження коштів, які отримані адвокатом авансом.

Стаття 33. Адвокатське досьє

1. По справі кожного клієнта адвокат (адвокатське утворення) веде адвокатське досьє (крім справ, які виконуються безпосередньо під час укладання).

2. Всі матеріали адвокатського досьє, що підготовлені адвокатом (адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро), належать адвокатові (адвокатському утворенню). На звернення клієнта адвокат надає йому копії матеріалів з адвокатського досьє по його справі. Після припинення договору про надання правової допомоги адвокат (адвокатське об'єднання) забезпечує зберігання матеріалів адвокатського досьє протягом трьох років з моменту припинення цього договору.

Стаття 34. Зберігання та передача справ адвоката

1. У випадку припинення адвокатської діяльності адвоката, який здійснює таку діяльність індивідуально, адвокатські досьє зберігаються регіональною Радою адвокатів протягом трьох років у справах, де провадження закінчено; до розпорядження клієнта про передачу справ іншому адвокату - у справах де провадження не закінчено.

2. У випадку припинення адвокатської діяльності адвоката, який здійснює таку діяльність індивідуально, адвокат (а якщо таке неможливо - регіональна рада адвокатів) має вжити заходів щодо передачі справи клієнта (адвокатського досьє) іншому адвокату. Така передача справ має відбуватися за письмовим погодженням з клієнтом.

3. Клієнт має право відмовитися від запропонованого адвоката. У такому випадку справа (адвокатське досьє) передається клієнту.

Стаття 35. Страхування цивільно-правової відповідальності професійної діяльності адвоката

1. Для забезпечення відшкодування заподіяної внаслідок здійснення адвокатської діяльності шкоди адвокат має право до початку укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.

2. Держава не несе відповідальності за шкоду, завдану неправомірними діями адвоката при здійсненні ним професійної діяльності.

3. Страхування цивільно-правової відповідальності професійної діяльності адвоката, який є партнером (членом) адвокатського об'єднання (адвокатського бюро), здійснює таке адвокатське об'єднання (адвокатське бюро).

4. Розмір відшкодування заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку.

Розділ V. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ АДВОКАТА
ГАРАНТІЇ ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 36. Професійні права адвоката

1. При здійсненні адвокатської діяльності адвокат має право:

1) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян, перед громадянами, посадовими особами, до компетенції яких належать вирішення відповідних питань як в Україні, так і за межами державного кордону України;

2) приймати заяви, збирати предмети, документи, відомості про факти, у справах, в яких адвокат надає правову допомогу, здійснює захист та представництво, збирати та подавати інші докази у справах, в яких адвокат надає правову допомогу, здійснює захист або представництво;

3) звертатися із адвокатськими запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян тощо, вимагати відповіді на них;

4) безперешкодно ознайомлюватися у будь-яких юридичних осіб з необхідними для виконання доручення документами, матеріалами, іншими джерелами інформації, в тому числі з тими, що становлять державну чи комерційну таємницю, відповідно до процедури, встановленої для ознайомлення з цією категорією документів;

5) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань;

6) складати заяви, скарги, клопотання і інші правові документи та подавати їх в установленому законом порядку;

7) надавати консультації і довідки з правових питань як в усній, так і в письмовій формі;

8) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, за винятком тих, які вимагають обов'язкового нотаріального посвідчення відповідно до закону;

9) застосовувати технічні засоби, в тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає правову допомогу, фіксувати аудіо- та відео-засобами процесуальні дії, в яких він бере участь, хід судового засідання тощо;

10) доповідати заяви, клопотання, скарги на прийомі у посадових осіб та одержувати письмові мотивовані відповіді на них бути присутнім при розгляді своїх заяв, клопотань і скарг, давати пояснення щодо їх суті, у тому числі на засіданнях колегіальних органів;

11) без спеціального дозволу зустрічатися наодинці без обмежень і в умовах, що забезпечують дотримання конфіденційності, із своїм підзахисним, у тому числі при його затриманні, арешті і перебуванні під вартою без обмеження кількості побачень і їх тривалості;

12) за згодою осіб проводити їх опитування, якщо вони володіють інформацією у справі, в якій адвокат бере участь, складати протоколи опитування, огляду;

13) бути присутнім при проведенні будь-яких процесуальних дій з особою, інтереси якої адвокат захищає або представляє, з правом ставити запитання всім учасникам процесуальних дій та занесенням цих запитань і відповідей на них до протоколу в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом;

14) безперешкодного допуску у приміщення органів державної влади, судів, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства та інші службові приміщення у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності на підставі посвідчення адвоката, крім випадків встановлених законодавством;

15) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення в передбачених законом випадках;

16) на забезпечення власної безпеки та безпеки членів своєї сім'ї відповідно до законодавства України;

17) приймати на роботу помічників адвоката та інших працівників;

18) виконувати інші дії, що не суперечать законодавству.

Стаття 37. Професійні обов'язки адвоката

1. При здійсненні адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний:

1) професійно та сумлінно захищати права, свободи і законні інтереси клієнта;

2) діяти відповідно до вимог законодавства, Присяги адвоката, Правил адвокатської етики;

3) з повагою ставитися до колег;

4) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції;

5) сплачувати щорічні внески на забезпечення діяльності органів адвокатського самоврядування;

6) підвищувати свій професійний рівень відповідно до правил, встановлених компетентним професійним органом;

7) зберігати адвокатську таємницю;

8) мати робоче місце;

9) протягом десяти днів письмово повідомити регіональну раду адвокатів про зміну відомостей про себе, що містяться в Єдиному реєстрі адвокатів та адвокатської практики України;

10) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги.

2. Адвокату забороняється:

1) використовувати свої повноваження на шкоду клієнту;

2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, коли адвокат впевнений у самообмові клієнта;

4) визнавати доведеною вину клієнта, якщо останній її заперечує;

5) співпрацювати з органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове слідство.

Стаття 38. Гарантії здійснення адвокатської діяльності

1. Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються державою і охороняються Конституцією України, цим та іншими законами України, зокрема:

1) гарантується забезпечення рівності прав адвоката з іншими учасниками судового процесу перед законом і судом, дотримання засад змагальності та свободи в наданні органам досудового слідства та суду доказів і у доведенні перед цими органами та судом їх переконливості;

2) забороняється порушення встановлених законом гарантій адвокатської діяльності. Будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності адвокатом або порушення встановлених законом гарантій адвокатської діяльності, його незалежності і адвокатської таємниці тягне відповідальність, передбачену законодавством;

3) забороняється вимагати від адвоката, помічника, стажиста, інших осіб, які працюють на адвоката, надання відомостей, що складають адвокатську таємницю; з цих питань вони не можуть бути допитані по справі; забороняється також вимагати від громадян, посадових осіб свідчень, пов'язаних з наданням адвокатом правової допомоги, здійсненням ним захисту та представництва, якщо відповідні відомості відносяться до предмету адвокатської таємниці;

4) забороняється проведення обшуку і особистого огляду адвоката, його речей і приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність або проживає, стеження за адвокатом, контролювання застосовуваних адвокатом для надання правової допомоги інформаційних систем і засобів зв'язку, знімання з них інформації, прослуховування його розмов;

5) забороняється проведення будь-яких оперативно-розшукових заходів, що можуть призвести до розголошення адвокатської таємниці;

6) під час проведення слідчих дій щодо адвоката, або на його робочому місці чи за місцем його проживання має бути присутнім представник відповідної регіональної ради адвокатів.

Посадова особа, яка проводить слідчі дії має забезпечити збереження адвокатської таємниці. Відомості, які складають адвокатську таємницю, та стали відомі органам досудового слідства в наслідок проведення слідчих дій, є таємницею слідства та не підлягають подальшому розголошенню;

7) життя, здоров'я адвоката і його близьких родичів та членів сім'ї перебуває під охороною держави, вона забезпечує їх безпеку від злочинних посягань. Майно адвоката і майно його близьких родичів перебуває під охороною держави і держава забезпечує збереження його від злочинних посягань. Посягання на них, прояви неповаги до адвоката, образа, наклеп на його адресу, погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо адвоката, а також щодо його близьких родичів, умисне знищення або пошкодження майна, що належить адвокату або його близьким родичам, вбивство або замах на вбивство адвоката, поширення відомостей, що ганьблять адвоката, у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, тягнуть відповідальність, встановлену законом;

8) документи, пов'язані із здійсненням адвокатом адвокатської діяльності, не підлягають витребуванню, огляду, розголошенню чи вилученню без його згоди;

9) не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду (судді) щодо правової позиції адвоката у справі;

10) кримінальне провадження стосовно адвоката може бути порушено тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя,;

11) про затримання адвоката або застосування до нього запобіжного заходу суд та орган досудового слідства зобов'язаний негайно повідомити відповідну регіональну раду адвокатів;

12) адвоката не можна притягнути до кримінальної чи іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з наданням ним правової допомоги, здійсненням захисту та представництва згідно із законом (у тому числі й після втрати ним статусу адвоката, якщо ці дії пов'язані з його попередньою адвокатською діяльністю);

13) підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, видів діяльності, фізичні особи (за згодою) зобов'язані безоплатно надавати адвокату на підставі його письмового запиту відповідні відомості, документи або їх копії не пізніше п'яти днів з дня надходження до них запиту. Ухилення від надання відповіді на запит тягне за собою встановлену законодавством відповідальність;

14) при здійсненні адвокатської діяльності адвокат користується свободою слова. Всі його висловлювання в процесі, заяви у засобах масової інформації, які не порушують Правил адвокатської етики, не можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної, цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності;

15) забороняється ідентифікація адвоката з клієнтом. Будь які висловлювання, які відображають правову позицію особи, якій адвокат надає правову допомогу, або щодо якої він здійснює захист чи представництво не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності.

Стаття 39. Адвокатський запит

1. Адвокатський запит має містити наступні відомості:

1) назву документу;

2) прізвище, ім'я та по-батькові адвоката;

3) номер та дату видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката, органу, що його видав;

4) прізвище, ім'я та по-батькові або найменування особи (осіб), яких представляє адвокат;

7) перелік (зміст, опис) відомостей, документів (копій документів), предметів, висновків, офіційних роз'яснень та іншої інформації, які запитує адвокат;

8) адресу, на яку має бути надіслана відповідь на адвокатський запит;

9) вказівку на обов'язок адресата адвокатського запиту надати відповідь на адвокатський запит;

10) дату складання адвокатського запиту;

11) підпис адвоката, який склав адвокатський запит.

2. Адвокатський запит має бути розглянутий адресатом протягом п'яти днів з дня одержання. Якщо для надання відповіді за адвокатським запитом адресатові адвокатського запиту потрібно більше часу, він має узгодити з адвокатом строк надання відповіді на адвокатський запит.

3. Адресат адвокатського запиту, який не має відомостей, документів, предметів або іншої запитуваної інформації, відносно яких направлений адвокатський запит, або якому адвокатський запит направлений помилково, зобов'язаний письмово повідомити про це адвоката.

Стаття 40. Адвокатська таємниця

1. Предметом адвокатської таємниці є будь-яка інформація про особу, що стала відома адвокату в зв'язку з здійсненням адвокатської діяльності, факт звернення і питання, з яких клієнт (особа) звертався (зверталася) до адвоката (адвокатського об'єднання), а також суть порад, консультацій, роз'яснень адвоката, складені ним правові документи, інформація, яка зберігається на електронних носіях, та будь-які документи і відомості, одержані адвокатом при здійсненні адвокатської діяльності.

2. Статус адвокатської таємниці з інформації може зняти лише клієнт.

3. Обов'язок адвоката зберігати адвокатську таємницю поширюються на особу, яка мала статус адвоката, навіть після припинення такого статусу. За порушення адвокатської таємниці, яким заподіяно шкоду особі, яка була клієнтом або іншій особі, якої стосувалася відповідна інформація, адвокат несе дисциплінарну і цивільно-правову відповідальність, а особа, чий статус адвоката припинено, - цивільно-правову відповідальність.

4. У разі пред'явлення клієнтом необґрунтованих вимог до адвоката з підстав надання неякісної правової допомоги, адвокат звільняється від обов'язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту своїх прав та інтересів, і лише перед судом або дисциплінарним органом адвокатури, які зобов'язані вжити заходів для унеможливлення подальшого поширення такої інформації.

5. Адвокат (адвокатське об'єднання, адвокатське бюро) зобов'язані забезпечити умови, які унеможливлювали б доступ сторонніх осіб до інформації, що є предметом адвокатської таємниці.

Розділ VI. ЗУПИНЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Стаття 41. Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю

1. Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється шляхом зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у таких випадках:

1) подання адвокатом заяви про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;

2) здійснення адвокатом діяльності, несумісної із статусом адвоката;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення необережного злочину, якщо призначене покарання не пов'язано з позбавленням або обмеженням волі;

4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;

5) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.

2. Дія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється на строк дії обставин, вказаних у частині першій цієї статі.

3. Рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю приймається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, про що робиться відповідний запис в Єдиному реєстрі адвокатів України та адвокатської практики.

4. Рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

5. Протягом строку зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа не має права здійснювати адвокатську діяльність та брати участь в роботі органів адвокатського самоврядування.

6. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, за рішенням якої було зупинено дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, поновлює його дію в десятиденний строк з моменту надходження відповідної заяви, якщо буде встановлено, що обставини, передбачені частиною першою цієї статті, відпали.

Зупинення адвокатської діяльності на підставі заяви адвоката здійснюється регіональною радою адвокатів шляхом внесення відповідного запису до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатської практики.

Стаття 42. Припинення права на заняття адвокатською діяльністю

1. Право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у таких випадках:

1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення померлим;

3) смерті адвоката;

4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю;

5) надання недостовірних відомостей, на підставі яких адвокат набув статус адвоката;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

2. Рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю приймається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

3. Рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

4. У випадку припинення права на заняття адвокатською діяльністю інформація про адвоката виключається з Єдиного реєстру адвокатів та адвокатської практики України, а свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю анулюється.

5. Особа, щодо якої прийнято рішення про припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не має права здійснювати адвокатську діяльність та брати участь в роботі органів адвокатського самоврядування.

6. Особа щодо якої прийнято рішення про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через сім років з дня прийняття відповідного рішення.

Розділ VII. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АДВОКАТА

Стаття 43. Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвокатів

1. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав та в порядку дисциплінарного провадження, встановленого цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених Правилами адвокатської етики.

2. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури письмової скарги, в якій містяться відомості про наявність у поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку.

3. Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за місцем знаходження робочого місця адвоката.

Стаття 44. Види дисциплінарних стягнень та строки їх застосування і зняття

1. За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано тільки одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

2. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності не пізніше одного року з дня виявлення проступку.

Стаття 45. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та звільнення від дисциплінарної відповідальності

1. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку при здійсненні адвокатської діяльності.

2. Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

2) порушення адвокатом Присяги адвоката України;

3) порушення Правил адвокатської етики;

4) порушення адвокатської таємниці;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків, якщо це стало причиною порушення прав та інтересів клієнта;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах їх компетенції;

7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених цим Законом та процесуальним законодавством України.

3. Не є підставою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом рішення не на користь клієнта, скасування або зміна судового рішення, винесеного судом у справі, в якій адвокат надавав правову допомогу, здійснював захист, представництво, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

4. Адвоката може бути звільнено від дисциплінарної відповідальності з урахуванням даних про особу адвоката, конкретної поведінки адвоката, що стала приводом для дисциплінарного провадження, вжитих адвокатом заходів до виправлення наслідків такої поведінки та інших обставин.

Стаття 46. Ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката

1. Право ініціювати питання дисциплінарної відповідальності адвоката, шляхом подання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури письмової скарги, належить клієнту, а також іншим особам, чиї права, свободи чи законні інтереси були порушені адвокатом. Право звернення з питання дисциплінарної відповідальності адвоката має кваліфікаційно-дисциплінарна комісія за ініціативою не менш як третини її членів.

2. Не допускається зловживання правом ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката, зокрема, ініціювання питання дисциплінарної відповідальності адвоката без достатніх підстав і використання вказаного права як способу впливу на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Стаття 47. Стадії дисциплінарного провадження стосовно адвоката

1. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката складається з таких стадій:

1) перевірка даних про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи або відмова у порушенні дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи у разі її порушення;

4) прийняття рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення; закриття дисциплінарної справи, у тому числі, у зв'язку із звільненням адвоката від дисциплінарної відповідальності.

5) перегляд Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішення про звільнення або притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (в разі його оскарження).

Стаття 48. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката

1. Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом трьох днів з дня надходження скарги про дисциплінарний проступок адвоката, доручає не менш як трьом членам відповідної дисциплінарної палати провести колегіальну перевірку відомостей, що містяться у скарзі.

2. За наслідками перевірки складається висновок, який має містити викладення обставин, що їх виявлено при перевірці, пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи або відмови у такому порушенні.

Під час проведення перевірки члени дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури звертаються до адвоката для отримання письмового пояснення, мають право опитувати осіб, яким відомі обставини, викладені у скарзі, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.

Стаття 49. Порушення дисциплінарної справи або відмова у порушенні дисциплінарної справи

1. За наявності підстав, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується постановою голови дисциплінарної палати відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у п'ятиденний строк з дня одержання висновку перевірки про наявність ознак дисциплінарного проступку у поведінці адвоката.

2. При наявності висновку перевірки про відсутність у поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку, голова дисциплінарної палати призначає його розгляд на засіданні дисциплінарної плати. Про дату, час і місце розгляду скарги голова дисциплінарної палати повідомляє суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності та адвоката. Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за наслідками розгляду скарги та висновку про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи, затверджує висновок перевірки та приймає рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи або призначає додаткову перевірку.

3. Рішення про порушення дисциплінарної справи із зазначенням дати її розгляду або рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається адвокату та суб'єкту ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката.

4. Відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня прийняття відповідного рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Стаття 50. Розгляд дисциплінарної справи

1. Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури протягом місяця з дня її порушення.

2. Під час розгляду справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має заслухати пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, а також суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката. Зазначені особи мають право подавати докази на підтвердження своїх доводів.

3. На засіданні дисциплінарної палати можуть бути заслухані повідомлення інших осіб, запрошених за клопотанням адвоката, суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката або за ініціативою дисциплінарної палати, оголошені документи та розглянуті інші матеріали, що є у дисциплінарній справі або додатково подані під час засідання.

4. Неявка адвоката чи суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії без поважних причин, за умови наявності доказів про направлення цим особам повідомлення про дату та час засідання, не перешкоджає розгляду справи.

5. Під час засідання ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні та особою, яка вела цей протокол.

Стаття 51. Прийняття рішення у дисциплінарній справі

1. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів від загальної кількості її членів приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи, в тому числі, у зв'язку із звільненням адвокат від дисциплінарної відповідальності.

2. Рішення приймається в режимі закритого засідання та оголошується адвокату під розписку. Копія рішення надається адвокату та суб'єкту ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката протягом трьох робочих днів з дня винесення рішення або подання відповідного звернення.

3. Рішення у дисциплінарній справі повинно містити:

1) назву комісії;

2) час та місце прийняття рішення;

3) прізвища та ініціали членів комісії;

4) прізвище, ім'я, по батькові адвоката, відносно якого проводилося дисциплінарне провадження;

5) обставини справи;

6) пояснення адвоката, якщо такі надавалися;

7) пояснення суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката;

8) обґрунтування прийнятого рішення з посиланням на встановлені обставини вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, вмотивоване визначення виду дисциплінарного стягнення, застосованого до адвоката, або підстави закриття дисциплінарної справи;

9) порядок і строк оскарження прийнятого рішення.

4. При обранні виду дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа адвоката, ступінь та вид його вини, інші обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Стаття 52. Оскарження рішення у дисциплінарній справі

1. Адвокат чи суб'єкт ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката має право оскаржити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

2. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання скарги витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і розглядає їх у порядку, передбаченому цим Законом.

3. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду.

Розділ VIII. ОРГАНІЗАЦІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

Стаття 53. Система адвокатури України

1. Адвокатуру України складають всі адвокати України, об'єднані через регіональні асоціації адвокатів у Національну асоціацію адвокатів України.

2. Національна асоціація адвокатів України є організацією професійного самоврядування адвокатів в Україні.

3. Національна асоціація адвокатів України в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києва та Севастополі діє через регіональні асоціації адвокатів.

4. Для визначення кваліфікаційного рівня осіб, які виявили намір здійснення адвокатської діяльності та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів діють кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України.

5. Повноваження органів Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, а також порядок їх формування визначаються цим Законом.

6. Право адвокатів на самоврядування реалізується через З'їзд адвокатів України та збори (конференції) адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Стаття 54. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури

1. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури обираються зборами (конференціями), адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі строком на три роки шляхом таємного голосування.

2. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури є юридичними особами і діють у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат.

Кваліфікаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури діє у складі одинадцяти адвокатів регіону, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше семи років. Голову атестаційної палати обирають зі свого складу члени атестаційної палати.

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури діє у складі дев'яти адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше семи років. Голову дисциплінарної палати обирають з свого складу члени дисциплінарної палати.

3. Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обирається зборами (конференцією) адвокатів строком на три роки, його заступниками є голови атестаційної та дисциплінарної палат.

4. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать:

1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів;

2) розгляд та вирішення справ про дисциплінарну відповідальність адвокатів;

3) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішенням З'їзду адвокатів України або зборів (конференції) адвокатів, прийнятих в межах своєї компетенції.

5. Засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів. Засідання кваліфікаційної та дисциплінарної палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважаються правомочними, якщо на них присутні не менше половини членів від загальної кількості обраних членів відповідної палати.

6. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається простою більшістю голосів її членів від загальної кількості. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом п'яти днів з дня його винесення направляється особі, щодо якої прийнято рішення, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або передається особисто під розписку.

7. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Стаття 55. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

1. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури обирається З'їздом адвокатів України у складі 27 осіб, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше десяти років (по одному адвокату від Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (з числа кандидатів, висунутих зборами (конференціями) адвокатів), шляхом таємного голосування, строком на три роки.

2. Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, та його заступники обираються шляхом таємного голосування, строком на три роки З'їздом адвокатів України з числа членів комісії.

3. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури:

1) розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісії адвокатури;

2) розробляє Положення про порядок складання кваліфікаційних іспитів та Програму кваліфікаційних іспитів;

3) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури і розробляє у зв'язку з цим відповідні рекомендації.

4. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури:

1) залишає рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінює рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасовує рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалює нове рішення;

4) направляє на новий розгляд до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

5. Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються більшістю голосів її членів.

6. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду.

7. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього, інших законів України та Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Стаття 56. Гарантії незалежності рішень кваліфікаційно-дисциплінарних органів адвокатури

1. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури є незалежними від Ради адвокатів України та регіональних рад адвокатів. Будь-яке втручання в діяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або кваліфікаційно-дисциплінарних комісій з боку виконавчих органів адвокатського самоврядування не допускається.

2. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури підконтрольні і підзвітні вищим органам адвокатського самоврядування - З'їзду адвокатів України, зборам (конференціям) адвокатів.

3. Одні й ті самі особи не можуть одночасно бути обраними до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, займати посади в Раді адвокатів України та регіональній раді адвокатів.

4. Дострокове припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури можливе за рішенням органу, яким їх було обрано. Якщо дострокове припинення повноважень членів комісії відбувається з підстав грубого порушення ними законодавства України та Правил адвокатської етики, за таке рішення повинно проголосувати не менш як дві третини присутніх на З'їзді адвокатів України або зборах (конференції) адвокатів.

Розділ IX. АДВОКАТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 57. Засади професійного самоврядування адвокатів (адвокатського самоврядування)

1. З метою забезпечення незалежності адвокатури, належного виконання адвокатурою її конституційних завдань, забезпечення умов для ефективного виконання адвокатами своїх професійних обов'язків, розширення можливостей впливу адвокатури на забезпечення фахового захисту прав і свобод в Україні, захисту професійних прав адвокатів, представництва адвокатів України у відносинах з державними органами та органами місцевого самоврядування, а також між державними і міжнародними організаціями та установами, залучення адвокатури до законотворчого процесу діє професійне самоврядування адвокатів - адвокатське самоврядування.

2. Адвокатське самоврядування здійснюється на засадах:

1) дотримання органами адвокатського самоврядування принципу незалежності адвокатської діяльності та заборони втручатися в будь-якій формі у професійну діяльність адвоката по конкретних справах;

2) рівності прав адвокатів, залучення всіх адвокатів до адвокатського самоврядування через механізми виборів виконавчих органів адвокатського самоврядування, делегатів на З'їзд адвокатів України та безпосередньої участі у роботі зборів (конференції) адвокатів;

3) обов'язковості рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах своєї компетенції;

4) можливості для кожного адвоката оскаржити рішення органу адвокатського самоврядування, які прийняті за межами повноважень органів самоврядування та на порушення принципів, передбачених цим Законом;

5) підзвітності делегатів З'їзду адвокатів України зборам (конференціям) адвокатів, які їх обрали, обов'язковості рішень цих зборів (конференцій) для делегатів З'їзду адвокатів України;

Стаття 58. Національна асоціація адвокатів України

1. Національна асоціація адвокатів України:

1) представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, організаціями, установами, підприємствами незалежно від форм власності та міжнародними організаціями;

2) захищає професійні, соціальні, громадянські права адвокатів, та забезпечує гарантії адвокатської діяльності;

3) забезпечує здійснення адвокатами захисту за призначенням та надання безоплатної правової допомоги у випадках, передбачених законодавством України;

4) забезпечує високий кваліфікаційний рівень адвокатів України;

5) забезпечує доступ та відкритість інформації про адвокатів України;

6) забезпечує залучення адвокатури до процесу законотворення та впровадження судово-правової реформи;

7) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

2. Національна асоціація адвокатів України, є договірним об'єднанням асоціацій адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке створюється з метою представництва на загальнодержавному рівні адвокатури України та координації діяльності органів самоврядування

3. До органів адвокатського самоврядування відносяться:

1) на національному рівні - З'їзд адвокатів України, Рада адвокатів України, Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатів України;

2) на регіональному рівні - збори (конференції) адвокатів, регіональні ради адвокатів, ревізійні комісії регіональних рад адвокатів.

Стаття 59. З'їзд адвокатів України

1. З'їзд адвокатів України є вищим органом Національної асоціації адвокатів України.

2. З'їзд адвокатів України формується з делегатів, які обираються зборами (конференціями) адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя шляхом таємного голосування більшістю голосів присутніх на зборах (конференції).

3. Черговий З'їзд адвокатів України скликається Радою адвокатів України кожного року. Позачерговий З'їзд адвокатів України скликається у місячний термін за ініціативою Ради адвокатів України або на вимогу не менш як однієї третини від загальної кількості адвокатів, включених до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатської практики України, або не менш як однієї третини регіональних рад адвокатів.

4. З'їзд адвокатів України є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше як половина делегатів за встановленою квотою представництва та які представляють не менше половини регіональних асоціацій адвокатів.

5. Якщо З'їзд адвокатів України не має кворуму внаслідок відсутності делегатів, відразу може скликатися повторний З'їзд адвокатів України, на який не поширюються жодні вимоги щодо кворуму. Такий з'їзд уповноважений приймати рішення виключно по питаннях, що перебували на порядку денному попередньо не проведеного З'їзду адвокатів України.

Стаття 60. Повноваження З'їзду адвокатів України

1. З'їзд адвокатів України:

1) обирає Голову Ради адвокатів України, який за посадою є Головою Національної асоціації адвокатів України, його заступників, приймає рішення про їх відкликання;

2) приймає акти адвокатського самоврядування, вносить зміни до них;

3) затверджує основні напрями діяльності Національної асоціації адвокатів України на період повноважень новообраних виконавчих органів;

5) заслуховує звіт Ради адвокатів України про виконання завдань органів адвокатського самоврядування;

6) обирає членів Вищої ради юстиції відповідно до статті 131 Конституції України і Закону України "Про Вищу раду юстиції", а також до інших органів, відповідно до законів України;

7) обирає Голову Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та його заступників та відкликає їх з посад.

8) затверджує Правила адвокатської етики;

9) затверджує Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Положення про Єдиний реєстр адвокатів та адвокатської практики України, Положення про порядок здійснення дисциплінарного провадження;

10) затверджує Положення про здійснення адвокатської діяльності в Україні адвокатом іноземної держави;

11) затверджує Статут Національної асоціації адвокатів України, Положення про Раду адвокатів України, Положення про Ревізійну комісію Національної асоціації адвокатів України, Положення про постійні та тимчасові комісії, інші дорадчі і допоміжні органи Національної асоціації адвокатів України та зміни до них;

12) затверджує Типове положення регіональної асоціації адвокатів, Типове положення про регіональну раду адвокатів, Типове положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Типове положення про ревізійну комісію регіональної асоціації адвокатів;

13) затверджує кошторис Національної асоціації адвокатів України, звіти про результати фінансово-господарської діяльності Ради адвокатів України, в тому числі про виконання кошторису Національної асоціації адвокатів України, висновки перевірок, проведених Ревізійною комісією Національної асоціації адвокатів України;

14) затверджує рішення про вступ Національної асоціації адвокатів України до міжнародних та інших об'єднань;

15) встановлює мінімальний і максимальний розмір та порядок сплати щорічних внесків на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування;

16) встановлює розмір внеску на організаційно-технічне забезпечення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій по організації кваліфікаційного іспиту;

17) визначає розмір відрахувань регіональних асоціацій адвокатів до Національної асоціації адвокатів України;

18) визначає розмір винагороди за роботу у Раді адвокатів України для Голови, його заступників та членів Ради адвокатів України.

19) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

2. З'їзд адвокатів України відповідно до цього Закону приймає рішення, які є обов'язковими для всіх адвокатів України та органів адвокатського самоврядування.

3. Рішення З'їзду адвокатів України приймаються простою більшістю голосів від кількості делегатів, які беруть участь в його роботі. Рішення з питань, визначених в пунктах 8, 14, 16, 17 частини першої цієї статті, приймаються двома третинами голосів від кількості делегатів, які беруть участь в роботі З'їзду адвокатів України.

4. З'їзд адвокатів України може скасувати будь-яке рішення Ради адвокатів України.

Стаття 61. Рада адвокатів України

1. Рада адвокатів України є постійно діючим колегіальним виконавчим органом Національної асоціації адвокатів України. До складу Ради адвокатів України входять тридцять осіб - по одному представнику від кожного регіону, які обираються відповідними зборами (конференціями) адвокатів, а також голова та два його заступників, які обираються делегатами З'їзду адвокатів України шляхом таємного голосування.

2. Строк повноваження Ради адвокатів України становить три роки. Одна й та сама особа не може бути членом Ради адвокатів України більш ніж два строки підряд.

3. Склад Ради адвокатів України підлягає ротації кожного року в порядку, затвердженому З'їздом адвокатів.

4. Рада адвокатів України:

1) скликає З'їзд адвокатів України;

2) визначає норму представництва делегатів від регіональних палат адвокатів на З'їзд адвокатів України та порядок проведення З'їзду адвокатів України;

3) сприяє діяльності регіональних асоціацій адвокатів;

4) веде Єдиний реєстр адвокатів і адвокатської практики Україні;

5) здійснює організаційне та матеріально-технічне забезпечення З'їзду адвокатів України, інших органів адвокатського самоврядування, утворених З'їздом адвокатів України;

6) організовує інформаційно-методичне забезпечення адвокатів;

7) забезпечує високий кваліфікаційний рівень адвокатів України;

8) визначає порядок здійснення адвокатами захисту за призначенням та надання безоплатної правової допомоги відповідно до законодавства України;

9) захищає професійні і соціальні права адвокатів, забезпечує гарантії адвокатської діяльності;

10) приймає рішення щодо розпорядження майном і коштами Національної асоціації адвокатів України у відповідності з кошторисом і призначенням майна;

11) затверджує форму Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката та ордера;

12) затверджує Положення про порядок проходження стажування та Програму стажування;

13) залучає адвокатів до процесу законотворення та впровадженням судово-правової реформи;

14) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

5. У разі невиконання Радою адвокатів України вимог цього Закону її повноваження можуть бути припинені достроково З'їздом адвокатів України.

6. Засідання Ради адвокатів України скликається її Головою, а в період його відсутності - заступником за потреби, але не рідше одного разу на два місяці. Засідання Ради адвокатів України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів.

7. Рішення Ради адвокатів України приймаються простою більшістю голосів з присутніх її членів.

8. Повноваження Ради адвокатів України, Голови, заступників Голови та членів Ради адвокатів України визначаються цим Законом та з'їздом адвокатів України.

9. Голова і його заступники, а також інші члени Ради адвокатів України можуть поєднувати роботу у Раді адвокатів України з адвокатською діяльністю, одержувати винагороду за роботу у Раді адвокатів України у розмірі, визначеному З'їздом адвокатів України.

Стаття 62. Голова Ради адвокатів України

1. Голова Ради адвокатів України обирається З'їздом адвокатів України строком на три роки. Голова Ради адвокатів України за посадою є Головою Національної асоціації адвокатів України.

2. Одна й та сама особа не може бути обрана Головою Ради адвокатів України більш ніж на два строки підряд.

3. Голова Ради адвокатів України представляє Національну асоціацію адвокатів України в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності в Україні та за межами державного кордону, у відносинах з фізичними особами, діє від імені Національної асоціації адвокатів України без довіреності, видає довіреності, укладає договори, розпоряджається її коштами та майном за рішенням Ради адвокатів України у відповідності з кошторисом і з призначенням майна. Голова Ради адвокатів України розподіляє обов'язки між своїми заступниками, здійснює прийом на роботу і звільнення з роботи працівників апарату Ради адвокатів України, скликає засідання Ради адвокатів України, забезпечує виконання рішень Ради адвокатів України та З'їзду адвокатів України.

Стаття 63. Регіональні асоціації адвокатів

1. Регіональні асоціації адвокатів об'єднують адвокатів, що включені до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатської практики України за розташуванням робочого місця відповідно в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

2. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі діє тільки одна регіональна асоціація адвокатів.

3. Регіональна асоціація адвокатів є юридичною особою.

Стаття 64. Збори (конференція) адвокатів

1. Вищим органом регіональної палати адвокатів є збори адвокатів - загальні збори всіх адвокатів які здійснюють адвокатську діяльність відповідно в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі та включені до Єдиного реєстру адвокатів України по відповідному регіону. У разі якщо кількість адвокатів регіону перевищує 300 осіб, вищим органом регіональної палати адвокатів є конференція адвокатів конференція адвокатів, яка складається з уповноважених делегатів. Норму представництва на конференцію та порядок виборів делегатів визначає регіональна рада адвокатів.

2. Збори (конференції) адвокатів скликається не рідше одного разу на рік за рішенням регіональної ради адвокатів.

3. Позачергові збори (конференція) адвокатів скликаються за рішенням регіональної ради адвокатів, Ради адвокатів України або на вимогу не менш як однієї третини адвокатів, які включені до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатської практики України по відповідному регіону. Якщо протягом місяця з дня надходження вимоги адвокатів про проведення позачергових зборів (конференції) адвокатів регіональна рада адвокатів не виконує вказану вимогу, проведення зборів (конференції) адвокатів організовує ініціативна група у складі не менш як десяти відсотків адвокатів регіону.

4. Конференція адвокатів вважається повноважними, якщо в їх роботі беруть участь не менше половини адвокатів регіону (делегатів конференції).

5. Якщо конференція адвокатів не мають кворуму внаслідок відсутності делегатів, відразу можуть скликатися повторні збори (конференція) адвокатів. На повторні збори (конференції) адвокатів не поширюються вимоги щодо кворуму. Такі збори (конференції) адвокатів уповноважені приймати рішення виключно по питаннях, що перебували на порядку денному попередньо не проведених зборів (конференції).

6. До повноважень зборів (конференції) адвокатів належать:

1) обрання Голови регіональної ради адвокатів, який за посадою є головою регіональної асоціації адвокатів, прийняття рішення про його відкликання;

2) обрання членів регіональної ради адвокатів, прийняття рішення про їх відкликання;

3) обрання делегатів на З'їзд адвокатів України;

4) обрання кандидатури представника регіону до складу Ради адвокатів України та обрання кандидатури представника регіону до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

5) обрання голови та членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

6) обрання членів ревізійної комісії регіональної асоціації адвокатів;

7) затвердження Положення про регіональну асоціацію адвокатів, Положення про регіональну раду адвокатів, Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Положення про ревізійну комісії регіональної палати адвокатів;

8) затвердження розміру щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування у регіоні в межах мінімального і максимального розміру, встановленого рішенням З'їзду адвокатів України;

9) затвердження кошторису регіональної асоціації адвокатів;

10) затвердження звітів регіональної ради адвокатів, у тому числі про виконання її кошторису;

11) затвердження звіту ревізійної комісії регіональної асоціації адвокатів про результати фінансово-господарської діяльності регіональної асоціації адвокатів;

12) затвердження штатного розкладу апарату регіональної ради адвокатів;

13) прийняття інших рішень на реалізацію повноважень адвокатського самоврядування.

7. Збори (конференція) адвокатів приймає рішення простою більшістю голосів від загальної кількості адвокатів (делегатів конференції), що беруть участь у їх роботі. Рішення з питань, визначених в пунктах 7, 8, 9 частини шостої цієї статті, приймаються не менш як двома третинами голосів від кількості адвокатів(делегатів конференції), що беруть участь у роботі зборів (конференції) адвокатів.

8. Збори (конференція) адвокатів своїм рішенням може скасувати будь-яке рішення регіональної ради адвокатів.

Стаття 65. Регіональна рада адвокатів

1. Регіональна рада адвокатів є постійно діючим колегіальним виконавчим органом регіональної асоціації адвокатів.

2. Голова та члени регіональної ради адвокатів обираються зборами (конференцією) адвокатів строком на три роки шляхом таємного голосування. Одна й та сама особа не може бути членом регіональної ради адвокатів більш ніж два строки підряд. Кількість членів кожної регіональної ради адвокатів визначається відповідним Положенням про регіональну раду адвокатів.

3. Склад регіональної ради адвокатів України підлягає ротації кожного року в порядку, визначеному відповідним Положенням про регіональну раду адвокатів.

4. На першому засіданні члени регіональної ради адвокатів за пропозицією голови регіональної ради адвокатів обирають із свого складу двох заступників голови строком на три роки.

5. Членами регіональної ради адвокатів можуть бути лише адвокати, включені до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатської практики України по відповідному регіону.

6. Регіональна рада адвокатів:

1) представляє регіональну асоціацію адвокатів;

2) скликає збори (конференцію) адвокатів, визначає норму представництва на конференцію адвокатів, порядок виборів делегатів на неї, формує порядок денний зборів (конференції);

3) здійснює інформаційно-методичне забезпечення адвокатів регіону;

4) здійснює заходи щодо забезпечення проходження стажування осіб, що мають намір набути статус адвоката;

5) видає свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності;

6) вносить відомості Єдиного реєстру адвокатів та адвокатської практики в Україні:

7) здійснює заходи щодо організації підвищення кваліфікації адвокатів регіону;

8) захищає професійні і соціальні права адвокатів, сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності;

9) створює спеціальні фонди для забезпечення діяльності адвокатів;

10) розпоряджається коштами та майном регіональної асоціації адвокатів у відповідності з кошторисом, що затверджується зборами (конференцією) адвокатів.

11) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

7. Регіональна рада адвокатів підконтрольна та підзвітна зборам (конференції) адвокатів відповідного регіону. У разі, якщо регіональна рада адвокатів діє всупереч вимогам цього Закону, актам адвокатського самоврядування та положенню про регіональну асоціацію адвокатів, повноваження ради можуть бути припинені достроково за рішенням зборів (конференції) адвокатів.

8. Засідання регіональної ради адвокатів є повноважним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів.

9. Рішення регіональної ради адвокатів приймаються простою більшістю голосів її членів, що беруть участь у засіданні.

10. Голова, заступники Голови та інші члени регіональної ради адвокатів можуть поєднувати роботу в регіональній раді адвокатів з адвокатською діяльністю, одержувати винагороду за роботу в раді в розмірі, визначеному З'їздом адвокатів України.

Стаття 66. Голова регіональної ради адвокатів

1. Голова регіональної ради адвокатів обирається зборами (конференцією) адвокатів строком на три роки. Голова регіональної ради адвокатів за посадою є Головою регіональної асоціації адвокатів України.

2. Одна й та сама особа не може бути обрана Головою регіональної ради адвокатів більш ніж два строки підряд.

3. Голова регіональної ради адвокатів представляє регіональну асоціацію адвокатів у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, а також з фізичними і юридичними особами, діє від імені регіональної палати адвокатів без довіреності, видає довіреності й укладає договори від імені регіональної ради адвокатів, розпоряджається її майном та коштами за рішенням ради у відповідності з кошторисом і з призначенням майна, здійснює прийом на роботу і звільнення з роботи працівників апарату ради, скликає засідання ради, забезпечує виконання рішень ради та зборів (конференції) адвокатів.

Стаття 67. Майно Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів

1. Майно Національної асоціації адвокатів України формується за рахунок відрахувань регіональних асоціацій адвокатів, благодійної допомоги (пожертвувань), що надходять від юридичних і фізичних осіб, та інших не заборонених законом джерел у порядку, встановленому законодавством України.

2. Майно регіональних асоціацій адвокатів формується за рахунок щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, грантів і благодійної допомоги (пожертвувань), що надходять від юридичних і фізичних осіб, інших не заборонених законом джерел у порядку, встановленому законодавством України.

3. До витрат Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів відносяться витрати на матеріальне забезпечення діяльності та виконання функцій відповідно до цього Закону.

Стаття 68. Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатів України, ревізійні комісії регіональних асоціацій адвокатів

1. Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатів України, ревізійні комісії регіональних асоціацій адвокатів обираються з числа адвокатів для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів.

2. Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатів України обирається З'їздом адвокатів України шляхом таємного голосування строком на три роки в кількості семи членів. Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатури керується у своїй діяльності Положенням про Ревізійну комісію Національної асоціацію адвокатів України.

3. Ревізійна комісія регіональної асоціації адвокатів обирається зборами (конференцією) адвокатів у кількості, що визначається зборами (конференцією), шляхом таємного голосування строком на два роки. Регіональна ревізійна комісія адвокатури керується у своїй діяльності Положенням про ревізійну комісію регіональної палати адвокатів.

4. Про підсумки своєї діяльності ревізійні комісії звітують, відповідно, перед З'їздом адвокатів України та зборами (конференцією) адвокатів.

5. Члени ревізійної комісії не можуть бути обрані до складу інших органів адвокатського самоврядування. Члени ревізійної комісії можуть поєднувати роботу в ревізійній комісії з адвокатською діяльністю, одержувати винагороду за роботу в ревізійній комісії в розмірі, визначеному З'їздом адвокатів України.

Стаття 69. Рішення органів адвокатського самоврядування

1. Рішення З'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України, прийняті в межах повноважень, визначених цим Законом, є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.

2. Рішення зборів (конференції) адвокатів та регіональної ради адвокатів, прийняті в межах повноважень, визначених цим Законом, є обов'язковим до виконання адвокатами відповідного регіону.

3. Рішення органів адвокатського самоврядування набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо інше не визначено в самому рішенні або в цьому Законі.

Стаття 70. Фінансове забезпечення діяльності органів адвокатського самоврядування

1. Фінансове забезпечення органів адвокатського самоврядування здійснюється за рахунок:

1) внесків на організаційно-технічне забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій;

2) щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

3) добровільних внесків адвокатів, адвокатських об'єднань;

4) благодійної допомоги (пожертв), що надходять від фізичних і юридичних осіб;

5) інших не заборонених законом джерел.

2. Кошти, визначені у пункті 1 частини 1 цієї статті підлягають внесенню на рахунки кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, а вказані у пункті 2 частини 1 цієї статті - на рахунки регіональних асоціацій адвокатів, і використовуються ними виключно відповідно до кошторисів, що затверджуються зборами (конференціями) адвокатів.

3. Кошти, передбачені пунктами 4, 5 частини першої цієї статті, можуть бути внесені безпосередньо на рахунок Ради адвокатів України та використані відповідно до кошторису, затвердженого З'їздом адвокатів України.

4. Регіональні асоціації адвокатів здійснюють фінансове забезпечення розгляду дисциплінарних проваджень адвокатів на регіональному та національному рівнях в обсягах, визначених з'їздом адвокатів України.

5. Фінансові звіти органів адвокатського самоврядування всіх рівнів щорічно оприлюднюються в порядку, встановленому Радою адвокатів України, та надаються будь-якому адвокату на його вимогу.

Стаття 71. Гарантії участі адвокатів у самоврядуванні

1. Регіональна рада адвокатів повідомляє всіх адвокатів регіону про проведення чергових зборів (конференції) адвокатів та про їх порядок денний не менш як за сорок п'ять днів, а у випадку скликання позачергових зборів (конференції) - не менш як за десять днів.

2. Рада адвокатів України повідомляє делегатів З'їзду адвокатів України про проведення З'їзду та про його порядок денний не менш ніж за два місяці до проведення З'їзду, а у випадку скликання позачергового З'їзду - не менш як за десять днів.

3. Всі проекти рішень органів адвокатського самоврядування, які включаються до порядку денного, відповідно, зборів (конференції) адвокатів або З'їзду адвокатів України, доводяться до відома всіх адвокатів регіону або адвокатів України через офіційні періодичні видання регіональних асоціацій адвокатів та Національної асоціації адвокатів України і розміщуються на офіційних веб-сайтах Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів.

4. Порушення вимог, визначених у частині третій цієї статті, при прийнятті будь-якого акту самоврядування адвокатури загального характеру тягне його нікчемність.

5. Адвокат (адвокатське об'єднання), громадська організація адвокатів може оскаржити будь-яке рішення органів адвокатського самоврядування до суду з підстав порушення гарантій участі адвокатів у самоврядуванні, втручання в професійну діяльність адвоката, недотримання основних засад організації та здійснення адвокатської діяльності, визначених цим Законом, а також з підстав перевищення органом самоврядування, який прийняв рішення, своїх повноважень, порушення процедури його прийняття.

Розділ X. ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТОМ ІНОЗЕМНОЇ ДЕРЖАВИ. ОСОБЛИВОСТІ
СТАТУСУ АДВОКАТА ІНОЗЕМНОЇ ДЕРЖАВИ

Стаття 72. Межі здійснення адвокатської діяльності в Україні адвокатом іноземної держави. Особливості статусу адвоката іноземної держави

1. Адвокат іноземної держави в Україні може надавати правову допомогу на постійній основі щодо законодавства та здійснювати представництво інтересів і захист в судах громадян тієї держави, в якій він отримав статус адвоката

2. При наданні адвокатом іноземної держави правової допомоги в Україні на нього поширюються професійні права та обов'язки адвоката, визначені цим Законом.

3. На адвоката іноземної держави повною мірою поширюються передбачені цим Законом гарантії адвокатської діяльності.

Стаття 73. Набуття адвокатом іноземної держави права на надання правової допомоги в Україні

1. Рішення про дозвіл на надання правової допомоги адвокату іноземної держави на постійній основі в Україні приймається Радою адвокатів України в разі підтвердження адвокатом іноземної держави його статусу адвоката відповідної держави в порядку, встановленому Положенням про надання правової допомоги в Україні адвокатом іноземної держави.

2. За результатами розгляду документів, що підтверджують статус адвоката в іноземній державі та відсутність перешкод для набуття статусу адвоката, передбачених цим Законом, Рада адвокатів України на підставі відповідного рішення видає адвокату іноземної держави дозвіл на надання правової допомоги на території України з питань законодавства відповідної держави.

Стаття 74. Форми здійснення адвокатської діяльності адвокатом іноземної держави на території України

1. На адвоката іноземної держави, який надає правову допомогу на постійній основі в Україні поширюються норми цього Закону щодо організаційних форм здійснення адвокатської діяльності.

2. Адвокат іноземної держави може бути членом (учасником, партнером) адвокатського об'єднання разом з адвокатами України.

Стаття 75. Відповідальність адвоката іноземної держави

1. В разі вчинення адвокатом іноземної держави дисциплінарного проступку він несе дисциплінарну відповідальність в порядку, передбаченому цим Законом для адвокатів України.

2. За надання неякісної правової допомоги адвокат іноземної держави несе незалежно від дисциплінарної цивільну відповідальність на загальних засадах, відповідно до цього та інших законів України.

3. Про накладення на адвоката іноземної держави дисциплінарного стягнення Рада адвокатів України повідомляє асоціацію адвокатів відповідної держави.

Стаття 76. Участь адвоката іноземної держави в адвокатському самоврядуванні

1. Адвокат іноземної держави, який отримав дозвіл на надання правової допомоги в Україні, може звертатись до органів адвокатського самоврядування за захистом своїх професійних прав та обов'язків; на оплатних засадах брати участь в навчально-методичних заходах, що проводяться регіональними радами адвокатів та Радою адвокатів України; брати участь в зборах (конференціях) адвокатів, З'їзді адвокатів України з правом дорадчого голосу.

Стаття 77. Реєстр адвокатів іноземних держав, які мають дозвіл надавати правову допомогу в Україні

1. Реєстр адвокатів іноземних держав, які отримали дозвіл надавати правову допомогу в Україні, в якості самостійної складової входить до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатської практики України.

2. Реєстр адвокатів іноземних держав має містити чітку вказівку на обмеження предмету, з якого адвокатами, внесеними до цього реєстру, може надаватись правова допомога, дані про приналежність адвоката до адвокатської асоціації певної держави, відомості про спеціалізацію адвоката та інші відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатської практики України.

3. При отриманні дозволу на надання правової допомоги в Україні адвокат іноземної держави сплачує обліковий внесок.

II. Прикінцеві та перехідні положення:

1. Цей закон набирає чинності з дня наступного, за днем його опублікування.

2. Раді адвокатів України у строк до двох місяців з дня набрання чинності цим Законом провести З'їзд адвокатів України, на якому обрати Раду адвокатів України відповідно до цього Закону.

3. Радам адвокатів регіонів упродовж 30 днів з дня набрання чинності цим Законом провести збори (конференції) адвокатів, на яких сформувати органи адвокатського самоврядування відповідно до цього Закону.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до N 51, ст. 1122).

а) Частину п'яту статті 212-3 викласти у такій редакції:

"Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, рад адвокатів регіону, запит кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, їх голів, заступників та членів відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.".

б) Статтю 271 викласти у такій редакції:

"Стаття 271. Захисник

У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги або договором про надання правової допомоги.

Якщо особа є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначений адвокат має права, передбачені частиною першою цієї статті та іншими законами.

Повноваження адвоката, призначеного Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, підтверджуються дорученням, що видається Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Крім прав, визначених статтею 268 цього Кодексу, адвокат має право залучати помічника. Помічник адвоката, дані про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, діє на підставі посвідчення помічника адвоката та довіреності, виданої та підписаної адвокатом в простій письмовій формі. Помічник адвоката має право робити витяги та копії з матеріалів справи з використанням власних технічних засобів, одержувати копії рішень, ухвал, інформацію про рух справи, знімати копії з журналу судового засідання та отримувати копії запису фіксування судового засідання технічними засобами, подавати до суду процесуальні документи пов'язані зі справою.".

2) до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 6, ст. 56).

а). Статтю 22 доповнити новим абзацом сьомим такого змісту:

"Представник, що має статус адвоката, має право залучати помічника. Помічник адвоката, дані про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, діє на підставі посвідчення помічника адвоката та довіреності, виданої та підписаної адвокатом в простій письмовій формі. Помічник адвоката має право робити витяги та копії з матеріалів справи з використанням власних технічних засобів, одержувати копії рішень, ухвал, інформацію про рух справи, знімати копії з журналу судового засідання та отримувати копії запису фіксування судового засідання технічними засобами, подавати до суду процесуальні документи пов'язані зі справою.".

б). У статті 28:

Частину першу викласти у такій редакції:

"Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, або, разом з ними, представники органів юридичних осіб, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами.".

Частину п'яту викласти у такій редакції:

"Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через адвоката.".

Частину сьому викласти у такій редакції:

"Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися або ордером, або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором.".

3) до Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст. 492).

а) Частину першу статті 12 викласти у такій редакції:

"1. Особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу. Для надання правової допомоги при розгляді і вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура та система безоплатної вторинної правової допомоги.".

б) Частину першу статті 38 викласти у такій редакції:

"1. Сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника, яким може бути виключно адвокат України, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

Дія даного положення не стосується тих органів (установ) та осіб, які здійснюють представництво відповідно до діючих законів.".

в) Частину першу статті 40 викласти у такій редакції:

"1. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, зазначена у статті 38 цього Кодексу.".

г) Частину четверту статті 42 викласти у такій редакції:

"4. Повноваження адвоката також можуть бути підтверджені або ордером, або договором про надання правової допомоги, або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги".

д) Статтю 46 доповнити новою частиною сьомою такого змісту:

"7. Представник, що має статус адвоката, має право залучати помічника. Помічник адвоката, дані про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, діє на підставі посвідчення помічника адвоката та довіреності, виданої та підписаної адвокатом в простій формі. Довіреність, зазначена в даній статті, не потребує додаткового посвідчення. Помічник адвоката має право робити витяги та копії з матеріалів справи з використанням власних технічних засобів, одержувати копії рішень, ухвал, знімати копії з журналу судового засідання та отримувати копії запису фіксування судового засідання технічними засобами, подавати до суду процесуальні документи пов'язані зі справою та отримувати інформацію про хід справи.".

е). Статтю 56 виключити.

4) до Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 35-36, N 37, ст. 446).

а) Частину другу статті 16 викласти у такій редакції:

"2. Для надання правової допомоги при розгляді і вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.".

б) Частину другу статті 56 викласти у такій редакції:

"2. Представником в адміністративному процесі може бути адвокат України, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

Дія даного положення не стосується тих органів (установ) та осіб, які здійснюють представництво відповідно до діючих законів.".

в) Частину п'яту статті 58 викласти у такій редакції:

"5. Повноваження адвоката як представника також можуть бути підтверджені або ордером, або договором про надання правової допомоги, або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Якщо представником є адвокат, то крім прав, визначених статтях 49 та 51, він має право залучати помічника. Помічник адвоката, дані про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, діє на підставі посвідчення помічника адвоката та довіреності, виданої та підписаної адвокатом. Довіреність, зазначена в даній статті, не потребує додаткового посвідчення. Помічник адвоката має право робити витяги та копії з матеріалів справи з використанням власних технічних засобів, одержувати копії рішень, ухвал, знімати копії з журналу судового засідання та отримувати копії запису фіксування судового засідання технічними засобами, подавати до суду процесуальні документи, пов'язані зі справою.".

5) до Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 24, ст. 207).

а). У статті 9:

Частину першу доповнити новим реченням такого змісту:

"Представником фізичної особи може бути адвокат, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.".

Частину п'яту доповнити новим реченням такого змісту:

"Повноваження адвоката також можуть бути підтверджені або ордером, або договором про надання правової допомоги, або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.".

6) до Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 3-4, ст. 21).

а) Частину другу статті 8 викласти у такій редакції:

"2. Засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені мають право користуватися послугами адвокатів, а також на безоплатну вторинну правову допомогу.".

7) до Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, N 9-10, N 11-12, N 13, ст. 88).

а) пункт 26 частини першої статті 3 викласти у такій редакції:

26. Учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, особа, щодо якої застосовані заходи забезпечення кримінального провадження, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

б) частину першу статті 20 викласти у такій редакції:

1. Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію) має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

в) частину третю статті 21 викласти у такій редакції:

3. Кожен має право на звернення та участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

г) статтю 36 викласти у такій редакції:

1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги прокурора.

2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, має право:

6) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному цим Кодексом;

8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу;

д) пункт 9 частини 3 статті 42 викласти у такій редакції:

9) брати участь у проведенні процесуальних дій, безпосередній перевірці доказів, які обґрунтовують підозру, обвинувачення;

е) Статтю 45 викласти у такій редакції:

"Стаття 45. Захисник, його права та гарантії діяльності

1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

2. Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

3. Права захисника та гарантії його діяльності, передбачені цим Кодексом, а також Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повинні бути забезпечені оперативним підрозділом, слідчим, керівником органу досудового розслідування, прокурором, слідчим суддею, судом.

4. З моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, захисник здійснює захист на всіх стадіях та видах кримінального провадження і має наступні права:

- до першого та перед кожним наступним допитом підозрюваного або обвинуваченого мати побачення з ним з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;

- мати побачення з обвинуваченим та засудженим, чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру, та з особою, щодо якої вирішується питання про екстрадицію;

- ініціювати проведення слідчих, розшукових та негласних слідчих розшукових дій, інших процесуальних дій;

- застосовувати технічні засоби, у тому числі аудіо та відеозапис, при провадженні тих процесуальних дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи;

- збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;

- безперешкодно знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з документами та іншими джерелами інформації, необхідними для здійснення захисту та надання правової допомоги крім тих, що містять таємну або службову інформацію, та отримувати копії таких документів;

- залучати спеціалістів та експертів з питань, що вимагають спеціальних знань, та отримувати їх висновки;

- бути належно та в строки, встановлені цим Кодексом, повідомленим про дату, час та зміст будь-яких процесуальних дій, брати участь в їх проведенні, під час яких ставити запитання учасникам процесуальних дій, знайомитися з протоколами проведених процесуальних дій, подавати свої зауваження та заперечення, в тому числі власноручно щодо порядку їх проведення, із занесенням до протоколу, та отримувати копії протоколів цих процесуальних дій;

- заявляти клопотання та відводи, робити заяви та заявляти протести;

- знайомитися з протоколами проведених оперативно-розшукових, слідчих розшукових, негласних розшукових та інших процесуальних дій, вносити зміни, доповнення та зауваження до них, в тому числі власноручно; ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного або обвинуваченого чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження або повідомлення про підозру, з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, вимагати відкриття матеріалів кримінального провадження та отримувати їх копії;

- висловлювати під час проведення процесуальних дій на досудовому розслідуванні свою думку щодо клопотань, заяв та інших дій учасників кримінального провадження та знайомитися із процесуальними результатами розгляду таких клопотань, заяв та інших звернень;

- мати доступ до матеріалів кримінального провадження та отримувати належним чином завірені копії процесуальних документів та письмові повідомлення на будь-якій стадії кримінального провадження;

- оскаржувати рішення, дії та бездіяльність працівника (співробітника) оперативних підрозділів, слідчого, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого судді або суду;

- брати участь під час досудового розслідування або судового розгляду у допиті свідків сторони обвинувачення, потерпілих або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту, потерпілого на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення, та брати участь в таких допитах;

- бути завчасно повідомленим про будь-які зустрічі або спілкування сторони обвинувачення із суддею з питань, що стосуються кримінального провадження, в якому захисник бере участь, та бути присутнім на них. Якщо адвокату стане відомо про таку зустріч або спілкування за його відсутності, це є безумовною підставою для відводу судді;

- висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо дій учасників судового провадження, робити заяви та заявляти протести;

- виступати в судових дебатах, обмінюватися репліками та надавати копії письмових виступів в судових дебатах;

- знайомитися з протоколами, додатками до них, журналами судового засідання та носіями інформації, за допомогою яких зафіксовані процесуальні дії, отримувати належним чином завірені їх копії та подавати свої зауваження;

- оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку процесуальні рішення та ініціювати їх перегляд, а також знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.

Усі зазначені в цій статті права захисника обумовлюють кореспондуючі обов'язки суду, прокурора та слідчого.

5. Захисник користується також іншими правами, визначеними цим Кодексом, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими нормами законодавства України та міжнародними договорами України.

6. Захисник є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, фізичні особи-підприємці зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.

7. Адвокат має право залучати помічника. Помічник адвоката, дані про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, діє на підставі посвідчення помічника адвоката та довіреності, виданої та підписаної адвокатом в простій письмовій формі. Помічник адвоката має право робити витяги та копії з матеріалів справи з використанням власних технічних засобів, одержувати копії рішень, ухвал, інформацію про рух справи, знімати копії з журналу судового засідання та отримувати копії запису фіксування судового засідання технічними засобами, подавати до суду процесуальні документи, пов'язані зі справою.".

є) частину 6 статті 46 викласти у такій редакції:

6. Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків,не підлягають огляду, вилученню чи розголошенню слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.

ж) У частині першій статті 47 слово "передбачені" замінити словами "не заборонені".

з) Частину першу статті 50 викласти у такій редакції:

"1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються ордером.".

и) пункт 4 частини 3 статті 56 викласти у такій редакції:

3. Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:

4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення або його зміні;

і) Частину четверту статті 58 доповнити останнім реченням такого змісту:

"Адвокат, який здійснює представництво потерпілого в кримінальному провадженні, має такі ж гарантії та процесуальні права, що й адвокат-захисник, за виключенням реалізації процесуальних прав потерпілого.".

ї) Частину третю статті 63 доповнити другим реченням такого змісту:

"Адвокат, який здійснює представництво цивільного позивача в кримінальному провадженні, має такі ж гарантії та процесуальні права, що і адвокат-захисник, за виключенням реалізації процесуальних прав, що безпосередньо пов'язані зі статусом цивільного позивача.".

й) частину 2 статті 65 викласти у такій редакції:

2. Не можуть бути викликані та допитані як свідки:

к) Частину першу статті 66 доповнити останнім абзацом такого змісту:

"Адвокат, який надає правову допомогу свідку в кримінальному провадженні, має такі ж гарантії та процесуальні права, що й адвокат-захисник, за виключенням реалізації процесуальних прав, що безпосередньо пов'язані зі статусом свідка.".

л) статтю 67 викласти у такій редакції

Стаття 67. Відповідальність свідка

1. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань слідчому судді чи суду, сторонам кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.

2. За злісне ухилення від явки до слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.

м) Частину першу статті 75 доповнити новим пунктом шостим такого змісту:

"6) якщо він зустрічався або спілкувався із стороною обвинувачення з питань, що стосуються кримінального провадження, в якому бере участь захисник, у відсутність останнього.".

н) частину 2 статті 78 викласти у такій редакції

2. Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник також у випадках:

о) частину першу статті 84 викласти у такій редакції:

1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий суддя і суд, сторони кримінального провадження встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

п) частину другу статті 87 викласти у такій редакції:

2. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

2) отримання доказів внаслідок провокації, катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

6) отримання показань від свідка, якому надалі буде оголошена підозра чи обвинувачення, пов'язане з цим кримінальним провадженням.

р) частину 1 статті 91 викласти у такій редакції:

1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія, склад та правова кваліфікація кримінального правопорушення;

2) обґрунтованість підозри, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

т) статтю 94 викласти у такій редакції:

Стаття 94. Оцінка доказів

1. Слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ, наданий сторонами кримінального провадження, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

2. Жодний доказ, наданий сторонами кримінального провадження, не має наперед встановленої сили.

у) статтю 104 доповнити частиною 7 в такій редакції:

7. На вимогу сторони кримінального провадження, особи щодо якої застосовані заходи забезпечення кримінального провадження, на виконання якого вчинена відповідна процесуальна дія та складений протокол, видається копія протоколу.

ф) частину 2 статті 114 викласти у такій редакції:

2.Встановлені строки не повинні перешкоджати реалізації права на захист.

х) Статтю 115 доповнити новими частинами восьмою та дев'ятою такого змісту:

"8. Негайність вчинення будь-якої дії або прийняття рішення означає здійснення їх відразу з настанням тих обставин, на які вказується, до вчинення будь-яких інших дій (прийняття рішень), але в будь-якому разі не пізніше 12 годин з моменту настання відповідних обставин.

9. Завчасність вчинення будь-якої дії означає здійснення її заздалегідь, перед початком настання обставин, на які вказується, без невиправданої затримки, але в будь-якому разі не пізніше 24 годин до відповідного початку.".

ц) Частину другу статті 120 доповнити реченням такого змісту:

"Вирішення питання відшкодування цих витрат вирішуються судом при ухваленні судового рішення в кримінальному провадженні за правилами Цивільного процесуального кодексу України.".

ч) Частину четверту статті 216 після слів "працівниками правоохоронних органів," додати слово "адвокатами".

ш) Частину першу статті 220 викласти у такій редакції:

"1. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій, бездіяльності та процесуальних рішень слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з дня подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.".

щ) Доповнити статтю 223 новою частиною дев'ятою такого змісту:

"9. Забороняється проникнення в житло або інше володіння адвоката, кабінет або приміщення, в якому він здійснює адвокатську діяльність, проживає або перебуває, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи будь-яких слідчих та/або негласних розшукових дій, прослуховування його телефонних розмов. Забороняється особистий обшук адвоката, а так само огляд, вилучення, тимчасовий доступ до його кореспонденції, речей та документів, у тому числі на електронних носіях, стеження за адвокатом, контролювання застосовуваних адвокатом для надання правової допомоги інформаційних систем і засобів зв'язку, зняття з них інформації.

Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії, але не пізніше ніж за 24 години.

Зазначені процесуальні дії, проведені у відсутність представника ради адвокатів регіону, яку не було завчасно повідомлено про їх проведення, є незаконними, а дані, здобуті в результаті таких дій, є недопустимими доказами.".

ь) частину 2 статті 224 викласти у такій редакції:

2.Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад чотири години на день

ю) частину 3, 7, 8 статті 236 викласти у такій редакції:

3. Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред'явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення. На вимогу особі яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути надана можливість скористатися правовою допомогою. Слідчий прокурор не має право перешкоджати адвокату особи долучитися до процесуальної дії у будь-який час до її закінчення. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

7. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

8. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній при обшуку особі видається копія протоколу.

я) Статтю 246 доповнити новою частиною сьомою такого змісту:

"7. Забороняється проводити будь-які негласні слідчі (розшукові) дії щодо адвокатів, у тому числі в їх житлі чи іншому володінні.".

а1) Статтю 262 доповнити новою частиною шостою такого змісту:

"6. Забороняється огляд, вилучення, тимчасовий доступ до його кореспонденції, речей та документів, у тому числі на електронних носіях, стеження за адвокатом, контролювання застосовуваних адвокатом для надання правової допомоги інформаційних систем і засобів зв'язку, зняття з них інформації.

Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії, але не пізніше ніж за 24 години".

б1) пункт 6 статті 277 викласти у такій редакції:

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням даних, на яких підозра ґрунтується;

в1) частину 1 статті 278 викласти у такій редакції:

1. Письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складення слідчим або прокурором одночасно з ознайомленням з даними якими вона обґрунтовується, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

г1) Статтю 482 доповнити новою частиною п'ятою такого змісту:

"5. Кримінальне провадження щодо адвоката здійснюється відповідно до цього Кодексу, а також Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

д1) статтю 303 викласти у такій редакції:

"Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про таке кримінальне правопорушення, у недотриманні вимог статті 218 цього Кодексу щодо місця проведення досудового розслідування та виконання вимог про перевірку розпочатих розслідувань щодо кримінального правопорушення,у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, у пору а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначені цим Кодексом спосіб і строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна, особою щодо якої застосовані заходи забезпечення кримінального провадження";

е1) статтю 304 викласти у такій редакції:

"Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені статтею 303 цього Кодексу, можуть бути подані до суду за місцезнаходженням органу досудового особою, протягом десяти днів з моменту прийняття оскаржуваного рішення, вчинення дії, скарги на бездіяльність можуть бути подані протягом усього строку, протягом якого така бездіяльність продовжується. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії".

є1) частину 1 статті 308 викласти у такій редакції:

"1. Сторони кримінального провадження, особи особа, щодо якої застосовані заходи забезпечення кримінального провадження мають право оскаржити прокурору вищого рівня або слідчому судді недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Суд, прокурор вищого рівня зобов'язані розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття рішень".

8) до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст. 131).

а) Статтю 397 викласти у такій редакції:

"Стаття 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи

1. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення адвокатської діяльності або порушення встановлених законом професійних прав адвоката, гарантій адвокатської діяльності чи адвокатської таємниці - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища - караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.".

9) до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 31-32, ст. 263).

а) Доповнити статтею 26-1 такого змісту:

"Стаття 26-1. Передача відомостей про державну реєстрацію адвокатського бюро до ради адвокатів регіону

1. Державний реєстратор у день державної реєстрації адвокатського бюро зобов'язаний передати відповідній раді адвокатів регіону відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації адвокатського бюро.".

б) Доповнити статтею 40-1 такого змісту:

"Стаття 40-1. Порядок повідомлення ради адвокатів регіону про реєстрацію реорганізації або припинення адвокатського бюро

1. Державний реєстратор у день державної реєстрації реорганізації або припинення адвокатського бюро зобов'язаний надіслати відповідній раді адвокатів регіону повідомлення про проведення державної реєстрації реорганізації або припинення адвокатського бюро із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості реєстраційної картки на проведення державної реєстрації реорганізації або припинення адвокатського бюро.".

10) до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст. 529).

а) Частину першу статті 149 доповнити новим пунктом 131) такого змісту:

"131) створює для адвокатів належні умови для реалізації професійних прав адвокатів у судах шляхом виділення в приміщеннях судів придатних для роботи адвокатів з клієнтами кабінетів (кімнат)".

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос