О внесении изменения в статью 93 Уголовно-исполнительного кодекса Украины (относительно усовершенствования гарантий права осужденных на отбывание наказания по месту проживания до осуждения или месту постоянного проживания родственников)

Проект

вноситься народними депутатами України 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення зміни до статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо удосконалення гарантій права засуджених на відбування покарання за місцем проживання до засудження або місця постійного проживання родичів)

Верховна Рада України постановляє:

І. Статтю 93 Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України від 23.01.2004, 2004 р., N 3, стаття 21) викласти у такій редакції:

"Стаття 93. Місце відбування засудженими покарання

1. Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, яка є найближчою установою відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або, за бажанням засудженого, місця постійного проживання його родичів.

2. Тримання засуджених у інших, ніж визначено у частині першій цієї статті, установах дозволяється у виняткових випадках з метою:

лікування;

уникнення перенаповненості установи виконання покарань, але не довше шести місяців;

окремого розміщення осіб, яких засуджено за одним вироком суду;

забезпечення особистої безпеки засудженого у відповідності до статті 10 цього Кодексу;

забезпечення оперативних міркувань із наступним оформленням переведення в порядку статті 100 або 101 цього Кодексу протягом п'ятнадцяти днів з дня початку утримання у іншій, ніж визначено у частині першій цієї статті, установі.

У таких випадках засуджені повинні утримуватись у наступній найближчій установі відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або, за бажанням засудженого, місця постійного проживання його родичів.

3. Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається у відповідності до цього Кодексу. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України".

II. Прикінцеві положення:

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після набрання цим Законом чинності:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити приведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.