Идет загрузка документа (11 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовно-исполнительный кодекс Украины (относительно усовершенствования порядка применения к осужденным мер поощрения и взыскания)

Проект закона Украины от 03.07.2015 № 2251а
Дата рассмотрения: 03.07.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо удосконалення порядку застосування до засуджених заходів заохочення і стягнення)

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 3-4, ст. 21):

1) у статті 130:

частину першу викласти у такій редакції:

"1. За виконання покладених обов'язків та правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії; дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи заохочення:

подяка;

дострокове зняття раніше накладеного стягнення;

нагородження похвальною грамотою;

присвоєння почесного звання "кращий за професією", "відмінник навчання", "кращий за поведінкою", "активний учасник самодіяльності" тощо;

грошова премія;

нагородження цінним подарунком за вибором засудженого;

переведення на поліпшені умови тримання;

надання додаткового права (за вибором засудженого): користування одягом, предметами побуту та першої потреби; додаткового короткострокового або тривалого побачення; виїзду за межі колонії з метою відвідування рідних до 7 діб (за винятком засуджених, які тримаються в виправних колоніях максимального рівня безпеки)";

частину 2 виключити;

2) доповнити статтю 131 частинами восьмою і дев'ятою такого змісту:

"8. Адміністрація колонії зобов'язана щомісячно проводити оцінку поведінки особи, її ставлення до праці, навчання, участі у роботі самодіяльних організацій та мотивовано приймати рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів заохочення. Прийняте рішення відображається в індивідуальній програмі соціально-виховної роботи та доводиться до відома особи, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, під розпис.

9. Інформація про осіб, до яких застосовано заохочення, з метою виховного впливу на інших засуджених може поширюватись у місцевій стінгазеті, радіо, на зібраннях засуджених, доводитись родичам";

3) викласти частину першу статті 132 у такій редакції:

"1. За невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон, якщо воно спричинило шкоду встановленому режиму виконання-відбування покарання, до осіб, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення:

попередження;

догана;

сувора догана;

грошовий штраф до 2 мінімальних розмірів заробітної плати;

скасування поліпшених умов тримання;

скасування додаткового права;

поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до п'ятнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб;

поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, в карцер без виведення на роботу на строк до п'ятнадцяти діб;

переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

Попередження - це письмове застереження про притягнення до дисциплінарної відповідальності певного виду у разі повторення порушення";

4) статтю 133 викласти у такій редакції:

"Стаття 133. Злісне порушення встановленого порядку відбування покарання

Злісним порушником установленого порядку відбування покарання є засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації, необґрунтовано відмовляється від праці (не менш як три рази протягом року); вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб";

5) у статті 134:

викласти частину шосту у такій редакції:

"6. Стягнення накладається тільки письмово";

доповнити частиною шістнадцятою такого змісту:

"16. Адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов'язана негайно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення щодо суті проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид. Якщо адміністрація колонії прийняла рішення обмежитись іншими профілактичними заходами, це відображається в індивідуальній програмі соціально-виховної роботи та доводиться до відома особи під розпис";

6) статтю 135 викласти в такій редакції:

"Стаття 135. Процедура розгляду питання про застосування заходів стягнення

1. Питання про доцільність накладення на осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, стягнення вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи.

2. До складу комісії входять начальник установи, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов'язками безпосередньо спілкуються з особами, що відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює комісію начальник установи або особа, яка виконує його обов'язки.

3. На засідання комісії запрошуються інші особи, чия присутність є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності, за клопотанням засудженого присутність таких осіб на засіданні комісії є обов'язковою та забезпечується адміністрацією установи виконання покарань.

4. Особа, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання комісії не пізніше, ніж за три доби до його проведення. Адміністрація установи виконання покарань зобов'язана надати цій особі допомогу в отриманні документів та матеріалів, які стосуються вчиненого порушення і до яких в особи немає доступу.

5. Особа, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі прав за власним вибором під час підготовки до засідання комісії. Якщо в особи, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, відсутній доступ до адвоката або фахівця у галузі права, адміністрація установи зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до органів, які надають таку допомогу.

6. Матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, а також запрошених.

7. Рішення комісії може бути оскаржене особою, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, або його представником до вищого органу управління чи суду.

8. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, несуть персональну відповідальність за це. У випадку встановлення порушень при вирішенні питання стосовно застосування чи незастосування заохочень і стягнень винні особи притягуються до дисциплінарної відповідальності, а у разі наявності в їх діях ознак адміністративного правопорушення чи злочину - до відповідальності відповідного виду".

7) статтю 145 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Розгляд питання про застосування заходів стягнення здійснюється у порядку, встановленому статтею 135 цього Кодексу";

8) у частині другій та третій статті 146 слова "в усній формі" виключити;

9) доповнити Кримінально-виконавчий кодекс України статтями 131-1 і 131-2 у такій редакції:

"Стаття 131-1. Поняття дисциплінарного проступку

Дисциплінарним проступком особи, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на правовідносини у сфері виконання покарань та спричинила завдання їм шкоди шляхом невиконання або неналежного виконання покладених обов'язків, порушення заборон чи обмежень.

Персонал установи виконання покарань зобов'язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, що відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення".

Стаття 131-2. Обставини, що виключають дисциплінарну відповідальність

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, під дією психологічного або фізичного примусу, не підлягає дисциплінарній відповідальності".

II. Цей Закон набуває чинності через шість місяців з дня його опублікування.

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос