Идет загрузка документа (73 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О реабилитации участников боевых действий и антитеррористической операции

Проект закона Украины от 26.02.2015 № 2248
Дата рассмотрения: 26.02.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про реабілітацію учасників бойових дій та антитерористичної операції

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. Визначення понять

Стаття 1. Визначення понять

У цьому Законі поняття вживаються в такому значенні:

індивідуальна програма реабілітації - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи, на соціальну адаптацію осіб, що перебували в умовах ведення бойових дій та антитерористичної операції;

медична реабілітація - система лікувальних заходів, що спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи, на виявлення та активізацію компенсаторних можливостей організму з метою забезпечення умов для повернення особи до нормальної життєдіяльності, на профілактику ускладнень та рецидивів захворювання;

огляд у центрі реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції - первинний медичний огляд осіб, визначених у статті 2 цього Закону, та консультація психолога; огляд є складовою частиною реабілітаційних заходів на первинному рівні реабілітації;

перевірка у центрі реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції - перевірка дотримання особами, визначеними у статті 2 цього Закону, вимог законодавства після звільнення з військової служби чи відправлення у відпустку;

психологічна реабілітація - це система заходів, спрямованих на відновлення, корекцію психологічних функцій, якостей, властивостей особи, створення сприятливих умов для розвитку та утвердження особистості;

реабілітаційні заходи - комплекс заходів, якими здійснюється реабілітація учасників бойових дій та антитерористичної операції;

реабілітаційні послуги - послуги, спрямовані на відновлення оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і соціального рівня життєдіяльності особи з метою сприяння її інтеграції в суспільство; надання реабілітаційних послуг є складовою частиною проведення заходів реабілітації;

реабілітація - комплекс заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для соціальної інтеграції осіб, передбачених у статті 2 цього Закону, в суспільство, відновлення їх соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності шляхом орієнтації у соціальному середовищі, соціально-побутової адаптації, проведення медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових та інших заходів;

рівень реабілітації - комплекс проведених заходів реабілітації, що об'єднані найближчою метою і мають визначені часові рамки або проводяться безстроково;

Центральний орган - центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, соціальної та професійної адаптації осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції.

Стаття 2. Законодавство України з питань реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції

Законодавство України з питань реабілітації інвалідів ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, законів України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про соціальні послуги", інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у цій сфері, та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Глава 2. Перелік осіб, які мають право на отримання реабілітаційних послуг

Стаття 3. Перелік осіб, які мають право на отримання реабілітаційних послуг відповідно до цього Закону

1. Дія цього Закону поширюється на:

1) осіб, визначених у абзаці другому пункту 2, пунктах 19 і 20 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

2) військовослужбовці, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення, перебуваючи в районах антитерористичної операції у період її проведення, після їх звільнення із військової служби у порядку передбаченому статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";

3) військовослужбовці, які під час дії режиму воєнного стану брали безпосередню участь у бойових діях, перебуваючи в районах ведення бойових дій у період їх ведення, після їх звільнення із військової служби у порядку передбаченому статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";

4) військовослужбовці, які перебувають у відпустці тривалістю не менше п'яти днів після безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи в районах антитерористичної операції у період її проведення;

5) військовослужбовці, які перебувають у відпустці тривалістю не менше п'яти днів після безпосередньої участі у бойових діях під час дії режиму воєнного стану, перебуваючи в районах ведення бойових дій у період їх ведення.

Стаття 4. Права осіб, які мають право на отримання реабілітаційних послуг відповідно до цього Закону

1.Особи, визначені у статті 3 цього Закону, мають право:

1) на поважливе і гуманне ставлення з боку органів у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції;

2) відмовитись від проходження реабілітаційних заходів на будь-якому рівні реабілітації;

3) оборати чи відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу реабілітаційних заходів;

4) обирати заклад охорони здоров'я та реабілітаційну установу проходження реабілітаційних заходів;

5) бути проінформований про свої права щодо проходження реабілітації, умови та форми здійснення реабілітаційних заходів;

6) клопотати про перегляд чи оскаржувати рішення органів у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції;

7) за власний рахунок проходити реабілітаційні заходи, не передбачені в індивідуальний програмі реабілітації;

8) відмовитись від внесення відомостей про них до бази даних "Реабілітація учасників бойових дій та антитерористичної операції";

9) на конфіденційність інформації особистого характеру, в тому числі стосовно особливостей і характеру ураження здоров'я, факту проходження реабілітації, реабілітаційних заходів, які проходить особа;

10) на захист своїх прав і законних інтересів, у тому числі в судовому порядку;

11) інші права, передбачені законодавством України.

РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ У СФЕРІ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ТА АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ

Глава 1. Повноваження центральних органів виконавчої у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції

Стаття 5. Повноваження Центрального органу

1. Центральний орган здійснює загальне керівництво та координацію органів державної та місцевої влади у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції у межах повноважень, встановлених у частині 2 цієї статті.

2. Центральний орган:

розробляє нормативно-правові акти з питань реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції;

затверджує положення про центри реабілітацію бойових дій та антитерористичної операції;

затверджує положення про реабілітаційну справу;

затверджує положення про експертну комісії. Таке положення затверджується за участю експертів, представників реабілітаційних установ, закладів охорони здоров'я, інших установ, що проводять заходи реабілітації;

здійснює керівництво та контроль за діяльністю центрів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, забезпечує їх матеріальною базою, необхідною для здійснення їх діяльності, проводить добір персоналу центрів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції із числа тих осіб, які прийшли відповідну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації;

здійснює координації центральних органів виконавчої влади з приводу підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації кадрів з питань реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, розробляє загальну методику та загальні стандарти підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації таких кадрів;

організовує розроблення та впровадження державних нормативів у сфері реабілітації, Державної типової програми реабілітації;

організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги учасникам бойових дій та антитерористичної операції, грошових компенсацій учасникам бойових дій та антитерористичної операції на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, забезпечення їх соціальним обслуговуванням, технічними та іншими засобами реабілітації, а також санаторно-курортним лікуванням;

розробляє правові, економічні та організаційні механізми, що стимулюють ефективну діяльність закладів соціального обслуговування, реабілітаційних установ, санаторіїв для учасників бойових дій та антитерористичної операції і забезпечує оптимізацію та розвиток їх мережі;

здійснює методологічне забезпечення, організовує впровадження реабілітаційних заходів, визначає напрями фінансування для забезпечення потреби в технічних та інших засобах реабілітації, автомобілях, санаторно-курортному лікуванні, соціальній, трудовій та професійній реабілітації;

сприяє працевлаштуванню учасників бойових дій та антитерористичної операції через державну службу зайнятості;

сприяє роботі громадських об'єднань у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, залучає їх до співпраці та партнерства у цій сфері;

організує інформування учасників бойових дій та антитерористичної операції про положення законодавства про реабілітацію учасників бойових дій та антитерористичної операції, у тому числі про зміни у такому законодавстві;

сприяє міжнародному співробітництву у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції.

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, у межах своїх повноважень щодо здійснення державної політики у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції:

розробляє нормативно-правові акти з питань реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, що регламентує правовідносини у сфері соціального захисту та соціальної адаптації цих осіб;

організовує проведення заходів щодо працевлаштування та підвищення конкурентоспроможності осіб, визначених у статті 3 цього Закону, на ринку праці;

здійснює підготовку, перепідготовку, проводить заходи та розробляє методику і стандарти підвищення кваліфікації працівник соціальної сфери з питань реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.

Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах охорони здоров'я

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах охорони здоров'я:

розробляє нормативно-правові акти з питань реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, що регламентує правовідносини у сфері медичної реабілітації цих осіб;

контроль якості виробів медичного призначення, що використовується у межах реалізації програм реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції;

здійснює підготовку, перепідготовку, проводить заходи та розробляє методику і стандарти підвищення кваліфікації працівник медичної сфери з питань реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері:

розробляє нормативно-правові акти з питань реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, що регламентують правовідносини військового та військо-адміністративного характеру;

здійснює підготовку, перепідготовку, проводить заходи та розробляє методику і стандарти підвищення кваліфікації працівник військової сфери з питань реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції;

організує інформування учасників бойових дій та антитерористичної операції про положення законодавства про реабілітацію учасників бойових дій та антитерористичної операції, у тому числі про зміни у такому законодавстві;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.

Глава 2. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції

Стаття 9. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції

1. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених нормативно-правовими актами:

вживають заходів щодо розширення мережі реабілітаційних установ, у тому числі шляхом створення комунальних реабілітаційних установ;

сприяють виконанню державних програм у сфері реабілітації інвалідів;

сприяють забезпеченню учасників бойових дій та антитерористичної операції, виходячи з їх потреб та відповідно до затвердженої індивідуальної програми реабілітації, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення та реабілітаційними послугами;

затверджують положення (статути) реабілітаційних установ комунальної форми власності;

забезпечують реалізацію державних програм реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, розробляють з урахуванням соціально-економічних, демографічних та інших особливостей і фінансують регіональні, місцеві програми зазначеного напряму;

сприяють роботі громадських об'єднань у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, залучають їх до співпраці та до партнерства у цій сфері;

організують інформування учасників бойових дій та антитерористичної операції про положення законодавства про реабілітацію учасників бойових дій та антитерористичної операції, у тому числі про зміни у такому законодавстві.

Глава 3. Центри реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції

Стаття 10. Статус та повноваження центрів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції

1. Центри реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції підконтрольні та підзвітні Центральному органу.

2. У кожній області України створюється щонайменше один центр реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції. Центри реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції створюються за рішенням Центрального органу, погодженого із Кабінетом Міністрів України.

3. Центр реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції очолює голова, який має двох заступників. Голова центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції призначається Центральним органом. Заступники голови призначаються головою центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції. Повноваження голови центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції та його заступників визначаються положенням про центри реабілітацію бойових дій та антитерористичної операції.

4. Повноваження центрів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції:

проведення заходів первинної реабілітації;

моніторингу за станом здоров'я, соціальної захищеності та психологічної стійкості осіб, визначених у статті;

контроль за проведенням заходів реабілітації на всіх рівнях реабілітації;

формування реабілітаційних справ, контроль за правильним заповненням та веденням реабілітаційних справ на всіх рівнях реабілітації.

Стаття 11. Відділи центрів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції

1. У складі центрів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції створюються такі відділи:

медичний відділ;

психологічний відділ;

адміністративний відділ;

відділ контролю за проходженням реабілітації;

координаційно-управлінський відділ.

2. Кожен відділ центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції очолює голова, які призначаються головою центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції. Повноваження голів відділів центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції визначаються положенням про центри реабілітацію бойових дій та антитерористичної операції. Координаційно-управлінський відділ очолює голова центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції.

3. Медичний відділ призначений для первинного медичного огляду та, в разі необхідності, надання первинної медичної допомоги. Основною метою медичного відділу є визначення кола заходів реабілітації, які потребує особа на вторинному рівні реабілітації.

4. Психологічний відділ призначений для надання первинної психологічної допомоги, проведення заходів первинної соціальної адаптації, визначення кола заходів реабілітації, які потребує особа на вторинному рівні реабілітації.

5. Адміністративний відділ призначений для оформлення документів військово-адміністративного характеру та документів на соціальну та іншу допомогу, а також проводить перевірку чи дотримано особами, визначеними у статті 3 цього Закону, вимог законодавства після звільнення з військової служби чи відправлення у відпустку.

6. Відділ контролю за проходженням реабілітації призначений для проведення контролю за проходженням повного медичного огляду, заходів реабілітації на вторинному та постійному рівні реабілітації, організації та проведення моніторингу за станом здоров'я, соціальної захищеності та психологічної стійкості осіб, визначених у статті 3 цього Закону.

7. Координаційно-управлінський відділ здійснює контрольно-розпорядчі функції центру, контролює проведення реабілітаційних заходів на вторинному та постійному рівні, здійснює координацію органів державної влади та громадських об'єднань у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції.

Стаття 12. Фінансування діяльності центрів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції

Фінансове забезпечення діяльність центрів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції здійснюється відповідно до статті 52 цього Закону.

Стаття 13. Кадрове забезпечення реабілітаційних центрів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції

Кадровий склад центрів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції формується відповідно до положення, розробленого Центральним органом, з числа осіб, що пройшли підготовку, перепідготовку чи підвищення кваліфікації з питань реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції.

Глава 4. Реабілітаційні установи та заклади охорони здоров'я

Стаття 14. Статус реабілітаційних установ

1. Реабілітаційні установи - установа, підприємство, заклад, у тому числі їх відділення, структурні підрозділи, незалежно від форми власності, що здійснює реабілітацію учасників бойових дій та антитерористичної операції.

2. Центральний орган забезпечує всім реабілітаційним установам незалежно від їх відомчого підпорядкування, типу і форми власності рівні умови для здійснення реабілітації.

Стаття 15. Типи реабілітаційних установ

1. Реабілітаційні установи залежно від змісту реабілітаційних заходів, які вони здійснюють, відносяться до таких типів:

медичної реабілітації;

медико-соціальної реабілітації;

соціальної реабілітації;

психолого-педагогічної реабілітації;

психологічної реабілітації;

фізичної реабілітації;

професійної реабілітації;

трудової реабілітації;

фізкультурно-спортивної реабілітації.

2. Реабілітаційні установи можуть мати змішаний тип.

Стаття 16. Створення та припинення діяльності реабілітаційних установ

1. Реабілітаційні установи в Україні створюються на основі державної, комунальної і приватної власності, а також шляхом об'єднання майна різних форм власності.

2. Порядок створення, реорганізації та ліквідації реабілітаційних установ встановлюється законом та статутом (положенням) цих установ.

3. Рішення про створення реабілітаційних установ державної форми власності приймаються Центральним органом.

4. Потребу в комунальних реабілітаційних установах визначають місцеві органи виконавчої влади. Рішення про їх створення приймаються органами місцевого самоврядування.

5. Реабілітаційні установи, засновані на приватній власності, можуть надавати реабілітаційні послуги на професійній основі за рахунок власних коштів, залучених коштів або коштів державного чи місцевих бюджетів у порядку, встановленому Центральним органом.

Стаття 17. Реабілітаційні комісії реабілітаційних установ

1. Реабілітаційні установи можуть створювати реабілітаційні комісії, до складу яких входять провідні фахівці реабілітаційної установи та представники центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції.

2. Реабілітаційні комісії здійснюють:

1) планування навчально-виховної та корекційно-відновлювальної роботи, контроль за її ефективністю;

2) визначення реабілітаційних технологій, строків і тривалості проходження реабілітації відповідно до індивідуальної програми реабілітації з урахуванням реабілітаційного потенціалу особи, визначеної у статті 2 цього Закону, та реабілітаційного прогнозу;

3) забезпечення послідовності, комплексності і безперервності виконання реабілітаційних заходів, оцінку їх результатів та ефективності;

4) внесення змін до індивідуальної програми реабілітації у разі необхідності її оперативного коригування;

5) інші повноваження відповідно до цього Закону.

Стаття 18. Фінансування надання реабілітаційних послуг та харчування у реабілітаційних установах

1. Особам, визначеним у статті 2 цього Закону, які проходять реабілітацію в реабілітаційних установах державної і комунальної форм власності, реабілітаційні послуги надаються безоплатно.

2. Порядок організації і надання реабілітаційних послуг, проведення реабілітаційних заходів встановлюються нормативами та стандартами відповідно до цього Закону.

Стаття 19. Організація харчування в реабілітаційних установах

1. Організація та відповідальність за якість харчування в реабілітаційних установах незалежно від відомчого підпорядкування, типу, форми власності покладається на засновників (власників) і керівників реабілітаційних установ.

2. Харчування осіб, визначених у статті 2 цього Закону, які проходять реабілітацію в реабілітаційних установах державної і комунальної форм власності, здійснюється безоплатно.

3. Порядок організації і норми харчування осіб, які проходять реабілітацію в реабілітаційних установах, встановлюються нормативами та стандартами відповідно до цього Закону.

Стаття 20. Кадрове забезпечення реабілітаційних установ

1. Кадровий склад реабілітаційних установ державної і комунальної форм власності формується відповідно до положення, розробленого Центральним органом.

2. Навантаження, тривалість і режим робочого часу, тривалість і види відпусток працівників реабілітаційних установ державної і комунальної форм власності встановлюються відповідно до нормативно-правових актів і не залежать від відомчої підпорядкованості, типу реабілітаційних установ.

3. Умови оплати праці працівників реабілітаційних установ державної і комунальної форм власності визначаються згідно із законодавством незалежно від відомчої підпорядкованості.

4. Умови оплати праці та штатна чисельність працівників реабілітаційних установ, заснованих на приватній власності, встановлюються власником (засновником).

Стаття 21. Заклади охорони здоров'я у системі реабілітації учасників бойових та антитерористичної операції

Заклади охорони здоров'я проводять повний медичний огляд осіб, визначених у статті 2 цього Закону, які проходять реабілітацію, здійснюють моніторинг і корекцію стану здоров'я, лікувально-профілактичні заходи та інші заходи реабілітації за рахунок коштів, визначених у частині 1 статті 2 цього Закону.

Глава 5. Експертні комісії

Стаття 22. Склад та повноваження експертних комісій

1. Експертні комісії діють відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про експертну комісію.

2. До числа експертної комісії входять два представники центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції та по одному представнику від реабілітаційних установ, закладів охорони здоров'я, інших установ, що проводять заходи реабілітації, науково-дослідних та експертних установ у галузі психології, охорони здоров'я та реабілітації, галузевих вищих навчальних закладів IV рівня акредитації із медичним і (або) психологічним профілем. До участі в експертній комісії із правом дорадчого голосу можуть запрошуватись представники іноземних реабілітаційних установ, закладів охорони здоров'я, інших установ, що проводять заходи реабілітації, науково-дослідних та експертних установ у галузі психології, охорони здоров'я та реабілітації, галузевих вищих навчальних закладів IV рівня акредитації із медичним і (або) психологічним профілем.

3. Експертні комісії формують індивідуальну програму реабілітації, приймають рішення чи переглядають рішення органів у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції у випадках, передбачених цим Законом.

4. У кожній області України діє щонайменше одна експертна комісія.

Стаття 23. Порядок прийняття та перегляду рішень експертною комісією

1. Експертна комісія приймає та переглядає рішення в разі подачі відповідної заяви, передбаченої цим Законом. Така заява подається до центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції. Така заява також може бути подана до реабілітаційної установи чи закладу охорони здоров'я, в яких особа, визначена у статті 3 цього Закону, проходить реабілітацію. Якщо заява була подана до реабілітаційної установи чи закладу охорони здоров'я, то реабілітаційна установа чи заклад охорони здоров'я не пізніше наступного дня після подання заяви надсилають таку заяву до центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції.

2. Центр реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції не пізніше наступного дня після подання чи отримання заяви розсилає всім членам експертної комісії та заявнику запрошення на засідання експертної комісії, до якого додає копію заяви та всіх доданих до неї документів, копії рішення, про перегляд якого подано заяву, а також копії індивідуальної програми реабілітації та інших документів, які необхідні для перегляду чи ухвалення рішення. У запрошенні на засідання експертної комісії зазначається дата, час та місце проведення такого засідання. Засідання експертної комісії проводиться не пізніше двадцяти днів з дня надсилання запрошення.

3. Експертна комісія приймає рішення чи ухвалює нове рішення за наслідком перегляду рішення не пізніше двадцяти п'яти днів з дня подачі відповідної заяви. У випадку необхідності дослідити великий масив документації чи провести консультації з особами та установами, які не входять до складу експертної комісії, строк прийняття та перегляду рішення може бути продовжений не більше ніж на п'ятнадцять днів. У випадку необхідності провести додатковий огляд осіб, визначених у статті 2 цього Закону, провести експертизу чи отримати результати аналізів строк прийняття та перегляду рішення може бути зупинений до отримання результатів додаткового огляду, експертизи чи аналізів.

4. Протягом періоду розгляду заяви експертною комісією особа, яка подала заяву, проходить реабілітаційні заходи, визначені у її діючій програмі реабілітації, за її згодою.

4. До засідання експертної комісії кожен член експертної комісії готує свої пропозиції щодо питань, визначених у заяві. Такі пропозиції представляються на засіданні експертної комісії. Представники центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції готують спільні пропозиції. Якщо заява була подана центром реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції або реабілітаційною установою, представники цих органів у сфері реабілітації не готують своїх пропозицій.

5. Рішення експертної комісії приймаються на засідання експертної комісії простою більшістю голосів. Експертна комісія є уповноваженою на прийняття рішень за умови присутності на засідання експертної комісії не менше половини від її складу.

РОЗДІЛ 4. ПРОГРАМИ, СТАНДАРТИ ТА НОРМАТИВИ ПРОВЕДЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Стаття 24. Державні нормативи у сфері реабілітації

1. Державні нормативи у сфері реабілітації інвалідів встановлюють вимоги до змісту та обсягу реабілітаційних заходів з урахуванням оцінки стану здоров'я щодо здатності до самообслуговування, самостійного пересування, спілкування, контролювання своєї поведінки, навчання і зайняття трудовою діяльністю.

2. Державні нормативи у сфері реабілітації розробляються центральними органами виконавчої влади у межах їх повноважень, за участю реабілітаційних установ, відповідних науково-дослідних установ, на основі наукових досліджень та затверджуються Центральним органом.

Стаття 25. Міжнародні стандарти у сфері реабілітації

1. До міжнародних стандартів у сфері реабілітації належать:

1) нормативно-правові та інші акти видані відповідними органами зарубіжних держав чи міжнародними організаціями, що закріпляють порядок, обсяг, методику, інші вимоги до проведення заходів реабілітації;

2) письмові стандарти та документи видані відповідними органами, установами, громадськими об'єднаннями, іншими резидентами зарубіжних держав чи міжнародними організаціями, що мають рекомендаційний характер і закріплюють порядок, обсяг, методику, інші вимоги до проведення заходів реабілітації;

3) типова практика, що застосовується відповідними органами, установами, громадськими об'єднаннями, іншими резидентами зарубіжних держав чи міжнародними організаціями у сфері реабілітації.

2. В Україні допускається використання міжнародних стандартів у сфері реабілітації країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міжнародної організації праці.

3. Міжнародні стандарти, що використовуються центрами реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, реабілітаційними установами, закладами охорони здоров'я, інші установами, що проводять заходи реабілітації, державної форми власності, затверджуються Центральним органом.

Стаття 26. Державна типова програма реабілітації

1. Державна типова програма реабілітації встановлює гарантований державою перелік послуг з медичної, психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, які надаються особам, визначеним у статті 2 цього Закону, з урахуванням фактичних потреб залежно від віку, статі, виду захворювання безоплатно або на пільгових умовах.

2. Державна типова програма реабілітації розробляється Центральним органом з урахуванням пропозицій громадських об'єднань та інших заінтересованих осіб на основі державних нормативів та міжнародних стандартів.

Стаття 27. Індивідуальна програма реабілітації

1. Індивідуальна програма реабілітації розробляється відповідно до Державної типової програми реабілітації.

2. Обсяг реабілітаційних заходів, що передбачається індивідуальною програмою реабілітації інваліда, не може бути меншим від передбаченого Державною типовою програмою реабілітації інвалідів.

3. Індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, закладами хорони здоров'я, іншими установами, що проводять заходи реабілітації, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває особа, визначені у статті 3 цього Закону, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

4. Особа, визначена у статті 3 цього Закону, має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу реабілітаційних заходів, передбачених його індивідуальною програмою реабілітації, або від усієї програми в цілому, а також подавати заяву про перегляд індивідуальної програми реабілітації в цілому чи її частини та заміну одних видів, форм та обсягів реабілітаційних заходів на інші протягом всього періоду проведення реабілітації на будь-якому рівні реабілітації. У випадку подачі заяви про перегляд індивідуальної програми реабілітації індивідуальна програма реабілітації формується експертною комісією за участю заявника чи його представника.

5. Особа, визначена у статті 3 цього Закону, бере участь у виборі конкретних технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, реабілітаційних послуг і санаторно-курортного лікування тощо в межах його індивідуальної програми реабілітації у порядку, визначеному Центральним органом.

6. Положення про індивідуальну програму реабілітації, порядок її фінансування та реалізації затверджується Центральним органом.

Стаття 28. Обов'язковість дотримання міжнародних стандартів та державних нормативів у сфері реабілітації

1. Центри реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, реабілітаційні установи, заклади охорони здоров'я, інші установи, що проводять заходи реабілітації, державної форми власності проводять реабілітації на основі міжнародних стандартів, затверджених Центральним органом, та державних нормативів у сфері реабілітації.

2. Реабілітаційні установи, заклади охорони здоров'я, інші установи, що проводять заходи реабілітації, недержавної форми власності проводять реабілітації на основі міжнародних стандартів та (або) державних нормативів у сфері реабілітації. Якість реабілітаційних послуг, що надаються установами, закладами охорони здоров'я, іншими установами, що проводять заходи реабілітації, недержавної форми власності, не можуть бути нижчими за мінімальний рівень якості реабілітаційних послуг, встановлених у державних нормативах у сфері реабілітації.

Стаття 29. Організація реабілітаційного процесу

Реабілітаційний процес включає такі складові:

1) відновлювальні медичні заходи, реконструктивна хірургія, ендопротезування, протезування, ортезування, санаторно-курортне лікування;

2) медична, медико-соціальна, соціальна, психологічна, психолого-педагогічна, фізична, професійна, трудова, фізкультурно-спортивна реабілітація, соціальна адаптація;

3) забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення;

4) освіта, професійна орієнтація, сприяння в працевлаштуванні, виробнича адаптація;

5) фізкультурно-спортивні заходи, оздоровлення.

Стаття 30. Види реабілітаційних заходів

1. Відповідно до Державної типової програми реабілітації інвалідів можуть здійснюватися такі види реабілітаційних заходів щодо інвалідів, дітей-інвалідів:

1) медичні, які передбачають медикаментозне лікування, відновлювальну терапію, реконструктивну хірургію, ендопротезування, забезпечення виробами медичного призначення, протезуванням, ортезуванням;

2) фізичні, які передбачають відновлення, покращення, стабілізацію, координацію рухових дій, уміння користуватися протезами, ортезами та іншими технічними засобами реабілітації, що поліпшать самообслуговування, адаптацію інваліда, дитини-інваліда в суспільному житті;

3) психологічні, які мають на меті психокорекцію якостей і функцій інваліда, його мотивації до життєдіяльності та праці, профілактику негативних психічних станів, навчання прийомів і методів психологічної саморегуляції;

4) професійні, які передбачають сприяння у професійному навчанні і професійній адаптації;

5) трудові, які передбачають раціональне працевлаштування і психологічну підтримку в процесі професійної адаптації до виробничих умов;

6) соціальні, які передбачають соціально-побутову адаптацію і соціально-середовищну орієнтацію, соціальне обслуговування, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення;

7) психолого-педагогічні, які передбачають психологічну і педагогічну корекцію розвитку;

8) фізкультурно-спортивні, які передбачають фізкультурно-спортивну підготовку та адаптацію, організацію і проведення фізкультурно-оздоровчих і спортивних занять;

9) інші заходи, передбачені міжнародними стандартами у сфері реабілітації.

Стаття 31. Засоби реабілітації інвалідів

1. Держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення осіб визначених у статті 2 цього Закону, для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб визначених у статті 2 цього Закону,, поширює інформацію про таку продукцію.

РОЗДІЛ 5. РІВНІ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ТА АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ

Глава 1. Перелік та мета рівнів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції

Стаття 32. Перелік рівнів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції

1. Реабілітація учасників бойових дій та антитерористичної операції проводиться на таких рівнях:

1) первинна реабілітація;

2) вторинна реабілітація;

3) постійна реабілітація.

Стаття 33. Призначення рівнів реабілітації

1. Первинна реабілітація призначена для виявлення порушень життєдіяльності організму психологічних девіацій, потреб у ресоціалізації осіб, визначених у статті 2 цього Закону, та визначення кола заходів реабілітації, які необхідно провести на вторинному рівні реабілітації, а, в разі потреби, надання невідкладної медичної та психологічної допомоги.

2. Вторинна реабілітація призначена для проведення безпосередніх заходів реабілітації, а саме для створення і забезпечення умов для соціальної інтеграції осіб, передбачених у статті 2 цього Закону цього Закону, в суспільство, відновлення їх соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності шляхом орієнтації у соціальному середовищі, соціально-побутової адаптації, проведення медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових та інших заходів.

3. Постійна реабілітація призначена для здійснення заходів реабілітації, що потребують довгострокового проведення, та для моніторингу за станом здоров'я, соціальної захищеності та психологічної стійкості осіб, визначених у статті 2 цього Закону.

Глава 2. Первинна реабілітація

Стаття 34. Установа, що проводить реабілітаційні заходи на первинному рівні реабілітації

1. Всі заходи реабілітації, крім повного медичного огляду, на первинному рівні проводять центри реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції.

2. Повний медичний огляд проводиться в закладах охорони здоров'я за направленням центрів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції або в закладах охорони здоров'я за вибором осіб, визначених у статті 2 цього Закону.

Стаття 35. Початок проходження реабілітації на первинному рівні реабілітації

1. Особи, визначені у пунктах 2 - 5 частини 1 статті 2 цього Закону, не пізніше наступного дня після закінчення перебування у зоні проведення бойових дій чи антитерористичної операції до прибуття за місцем проживання проходять огляд та перевірку у центрі реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, що знаходиться найближче до місця проживання осіб, визначених у пунктах 2 - 5 частини 1 статті 2 цього Закону.

2. Військовослужбовець, який ухиляється від проходження огляду та перевірки у центрі реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

3. Особи, визначені у пункті 1 і 6 частини 1 статті 2 цього Закону, починають проходження первинної реабілітації у день їхньої особистої явки до центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції та подачі заяви про проведення реабілітації. Такі особи проходять первинну реабілітацію у центрі, до якого вони подали заяву про проведення реабілітації. Типову форму заяви про проведення реабілітації затверджує Центральний орган.

Стаття 36. Загальні вимоги проведення реабілітаційних заходів на рівні первинної реабілітації

1. Особи, визначені у статті 2 цього Закону, які проходять первинну реабілітацію у центрі реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, проходять почергово огляд та перевірку у кожному відділі центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції за винятком координаційно-управлінського відділу та відділу контролю за проходженням реабілітації.

2.З метою комфортного проходження первинної реабілітації центр реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції повинен бути забезпечений душовою кімнатою, місцем для відпочинку, місцем для зустрічі і спілкування з рідними та членами сім'ї, іншими приміщеннями відповідно до положення про центри реабілітації бойових дій та антитерористичної операції.

3. Перевірка, оформлення документів військово-адміністративного характеру та документів на соціальну та іншу допомогу, проведення заходів первинної реабілітації повинні тривати не більше чотирьох годин.

Стаття 37. Реабілітаційна справа

1. На кожну особу, яка проходить первинну реабілітацію в центрі реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, формується реабілітаційна справа.

2. Реабілітаційна справа складається із відомостей про особу, визначену у статті 2 цього Закону, індивідуальної програми реабілітації, відомостей про проходження рівнів реабілітації та про проведені заходи реабілітації, у тому числі про ті, які не визначені в індивідуальній програмі реабілітації, копії документів, що підтверджують проведення заходів реабілітації, інші документи та відомості визначені у положенні про реабілітаційну справу.

3. Реабілітаційна справа зберігається у центрі реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції. Копія індивідуальної програми реабілітації, завірена центром реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, видається особі, яка проходить реабілітацію у центрі реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції.

4. Індивідуальна програма реабілітації, розроблена центром реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, має попередній характер.

5. Центр реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції за результатами огляду також видає особам, визначеним у статті 2 цього Закону, рекомендований перелік реабілітаційних установ, які надають реабілітаційні послуги необхідні для реабілітації особи, яка пройшла реабілітацію у центрі реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції.

Стаття 38. Повний медичний огляд та закінчення проходження реабілітації на первинному рівні реабілітації

1. Не пізніше десяти днів після проходження первинної реабілітації в центрі реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції особи, визначені у статті 2 цього Закону, проходить повний медичний огляд у закладі охорони здоров'я.

2. За результатами повного медичного огляду та попередньої індивідуальної програми реабілітації заклад охорони здоров'я формує індивідуальну програму реабілітації, яка видається особі, яка пройшла повний медичний огляд. Копія індивідуальної програми реабілітації, засвідчена закладом охорони здоров'я, надсилається до центру реабілітації учасників бойових та антитерористичної операції і додається до реабілітаційної справи. Копія індивідуальної програми реабілітації, засвідчена закладом охорони здоров'я, також видається особам, які пройшли повний медичний огляд.

3. Заклад охорони здоров'я, який проводить повний медичний огляд, за результатами повного медичного огляду видає особам, визначеним у статті 2 цього Закону, рекомендований перелік реабілітаційних установ, які надають реабілітаційні послуги необхідні для реабілітації особи, яка пройшла повний медичний огляд. Такий перелік видається тільки, якщо він відрізняється чи доповнює перелік, складений центром реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції.

4. День формування індивідуальної програми реабілітації є днем закінчення проходження реабілітації на первинному рівні реабілітації.

Стаття 39. Встановлення інвалідності

1. Встановлення інвалідності у осіб, визначених у статті 2 цього Закону, проводиться відповідно до статті 7 Закону України "Про реабілітацію інвалідів" та інших законів та підзаконних актів України.

Глава 3. Вторинна реабілітація

Стаття 40. Початок проходження реабілітації на вторинному рівні реабілітації

1. Початком проходження реабілітації на вторинному рівні реабілітації є день закінчення проходження реабілітації на первинному рівні реабілітації.

Стаття 41. Проходження реабілітації на вторинному рівні реабілітації

1. Особи, визначені у статті 2 цього Закону, з'являються до установ, що проводять заходи реабілітації, у строки визначені в індивідуальній програмі реабілітації. У випадку неможливості особистої явки до установ, що проводять заходи реабілітації, центри реабілітації учасників бойових та антитерористичної операції або інші установи, що проводять заходи реабілітації, забезпечують транспортування осіб, визначених у статті 2 цього Закону.

2. Порядок проходження реабілітації визначається в індивідуальній програмі реабілітації.

Стаття 42. Зміна індивідуальної програми реабілітації на вторинному рівні реабілітації

1. Зміни в індивідуальну програму реабілітації за ініціативи центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції або реабілітаційної установи вносяться реабілітаційними комісіями реабілітаційних установ. Такі зміни можуть стосуватись тільки тих видів реабілітації, які відповідають типу реабілітаційної установи, реабілітаційна комісія якої ухвалила рішення про внесення змін до індивідуальної програми реабілітації. Рішення про внесення змін до індивідуальної програми реабілітації може бути переглянуто експертною комісією за заявою осіб, індивідуальна програма реабілітація яких була змінена, центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, реабілітаційної установи.

2. Зміни в індивідуальну програму реабілітації за ініціативи, осіб визначених у статті 2 цього Закону, вносяться відповідно до ч. 4 статті 26 цього Закону.

Стаття 43. Контроль за проходженням заходів реабілітації

1. Центр реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції здійснює контроль за проходженням заходів реабілітації на вторинному рівні реабілітації.

2. Реабілітаційні установи, заклади охорони здоров'я, інші установи, в яких особи, визначені у статті 2 цього Закону, пройшли заходи реабілітації, надсилають центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, який веде відповідну реабілітаційну справу, копії документів про проведені ними заходи реабілітації.

Стаття 44. Закінчення проходження реабілітації на вторинному рівні реабілітації

1. На основі даних, отриманих від установ, що проводять заходи реабілітації, центр реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції не пізніше року з дня початку проходження реабілітації на вторинному рівні реабілітації виносить одне з наступних рішень:

1) про закінчення проходження реабілітації на вторинному рівні реабілітації та початок проходження реабілітації на постійному рівні реабілітації. У випадку прийняття такого рішення визначається графік та обсяг медичного і психологічного огляду, що проходиться на постійному рівні реабілітації, які є складовою частиною індивідуальної програми реабілітації;

2) про повторне проходження окремих заходів реабілітації на вторинному рівні чи про проходження реабілітації на вторинному рівні за зміненою індивідуальною програмою реабілітації

2. У випадку незгоди особи, визначеної у статті 2 цього Закону, із рішеннями, визначеними у частині 1 цієї статті, і подачі відповідної заяви таке рішення приймається експертною комісією за участю заявника чи його представника.

3. Днем закінчення проходження реабілітації на вторинному рівні реабілітації є день прийняття рішення про закінчення проходження реабілітації на вторинному рівні реабілітації та початок проходження реабілітації на постійному рівні реабілітації.

Глава 4. Постійна реабілітація

Стаття 45. Початок проходження реабілітації на постійному рівні реабілітації

1. Початком проходження реабілітації на постійному рівні реабілітації є день закінчення проходження реабілітації на вторинному рівні реабілітації.

Стаття 46. Реабілітаційні заходи, які проводять на постійному рівні реабілітації

1. На постійному рівні реабілітації проводяться заходи реабілітації, проведення яких займає більше одинадцяти місяців.

Стаття 47. Зміна індивідуальної програми реабілітації на постійному рівні реабілітації

1. Зміни в індивідуальну програму реабілітації за ініціативи центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції або реабілітаційної установи вносяться реабілітаційними комісіями реабілітаційних установ. Такі зміни можуть стосуватись тільки тих видів реабілітації, які відповідають типу реабілітаційної установи, реабілітаційна комісія якої ухвалила рішення про внесення змін до індивідуальної програми реабілітації. Рішення про внесення змін до індивідуальної програми реабілітації може бути переглянуто експертною комісією за заявою осіб, індивідуальна програма реабілітація була змінена, центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, реабілітаційної установи.

2. Зміни в індивідуальну програму реабілітації за ініціативи, осіб визначених у статті 2 цього Закону, вносяться відповідно до ч. 4 статті 26 цього Закону.

Стаття 48. Контроль за проходженням заходів реабілітації

1. Центр реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції здійснює контроль за проходженням заходів реабілітації на постійному рівні реабілітації.

2. Реабілітаційні установи, заклади охорони здоров'я, інші установи, в яких особи, визначені у статті 2 цього Закону, пройшли заходи реабілітації, надсилають центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, який веде відповідну реабілітаційну справу, копії документів про проведені ними заходи реабілітації.

Стаття 49. Моніторинг за станом здоров'я, соціальної захищеності та психологічної стійкості осіб, визначених у статті 2 цього Закону

1. Особи,визначені у статті 2 цього Закону, проходять періодичний медичний та психологічний огляд у закладах охорони здоров'я, реабілітаційних установах, центрах реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції відповідно до індивідуальної програми реабілітації. Реабілітаційні установи, заклади охорони здоров'я, інші установи, в яких особи, визначені у статті 2 цього Закону, пройшли періодичний медичний та психологічний огляд, надсилають центру реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, який веде відповідну реабілітаційну справу, копії документів про проведені ними заходи реабілітації.

2. На основі даних отриманих у порядку, передбаченому частиною 1 цієї статті, центри реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції визначають потребу у проведенні додаткових заходів реабілітації та у межах своїх повноважень забезпечує проведення таких заходів.

Стаття 50. Закінчення проходження реабілітації на постійному рівні реабілітації

1. На основі даних моніторингу за станом здоров'я, соціальної захищеності та психологічної стійкості та даних про проходження додаткових заходів реабілітації центр реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції може прийняти рішення про закінчення проходження реабілітації на постійному рівні реабілітації та визнання особи реабілітованою.

2. У випадку незгоди особи, визначеної у статті 2 цього Закону, із рішеннями, визначеними у частині 1 цієї статті, і подачі відповідної заяви таке рішення приймається експертною комісією за участю заявника чи його представника.

3. Постійна реабілітація може проводитись по життєво.

РОЗДІЛ 6. ФІНАНСОВЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ, ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ

Стаття 51. База даних "Реабілітація учасників бойових дій та антитерористичної операції"

1.Інформаційні ресурси у сфері реабілітації інвалідів формуються у базі даних "Реабілітація учасників бойових дій та антитерористичної операції", до якої включаються такі дані:

1) відомості про реабілітаційні установи, заклади охорони здоров'я, громадські об'єднання, які діють у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції;

2) відомості про осіб, визначених у статті 2 цього Закону, які проходять реабілітацію, а саме їх анкетні дані (прізвище, ім'я, по батькові, адрес проживання, контактний телефон), рівень реабілітації, який проходить особа, їх освітній і професійний рівень, склад сім'ї, рівень доходів, потреба у проведенні заходів реабілітації;

3) інші відомості, визначені Положенням про базу даних "Реабілітація учасників бойових дій та антитерористичної операції".

2. Відомості про реабілітаційні установи, заклади охорони здоров'я, громадські об'єднання, які діють у сфері реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, мають статус публічної інформації без обмеженого доступу.

3. Відомості про осіб, визначених у статті 2 цього Закону, які проходять реабілітацію, є конфіденційною інформацією, яка публікується та поширюється у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації.

4. Відомості, що знаходяться у даних "Реабілітація учасників бойових дій та антитерористичної операції" публікується на офіційному веб-сайті Центрального органу.

5. Положення про базу даних "Реабілітація учасників бойових дій та антитерористичної операції" та порядок публікації відомостей, які знаходяться в ній, затверджується Центральним органом.

Стаття 52. Фінансове забезпечення системи реабілітації учасників бойових та антитерористичної операції

1. Фінансування заходів з реабілітації, витрат на утримання реабілітаційних установ здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, цільових страхових фондів, засновників реабілітаційних установ, добровільних пожертвувань та інших джерел, передбачених законом.

2. Заходи реабілітації, визначені в індивідуальній програмі реабілітації, надаються особам, визначеним у статті 2 цього Закону, на безоплатній основі за рахунок коштів, передбачених у частині першій цієї статті. Заходи реабілітації, не передбачені в індивідуальній програмі реабілітації, проводяться за рахунок осіб, визначених у статті 2 цього Закону, або з інших джерел, передбачених законом.

3. Щорічно при формуванні державного і місцевих бюджетів визначаються видатки на реалізацію індивідуальних програм реабілітації учасників бойових та антитерористичної операції, а також на функціонування реабілітаційних установ - для відповідних розпорядників коштів.

Стаття 53. Виплата грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування

1. Виплата грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування здійснюється у порядку, передбаченому статтею 28 Закону України "Про реабілітацію інвалідів".

Стаття 54. Виплата грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування

1. Виплата грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування здійснюється у порядку, передбаченому статтею 29 Закону України "Про реабілітацію інвалідів".

РОЗДІЛ 7. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕАБІЛІТАЦІЮ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ТА АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ

Стаття 55. Відповідальність за порушення законодавства з питань реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції

1. Особи, винні у порушенні законодавства про реабілітацію з питань реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, несуть відповідальність згідно із законом.

ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Абзац п'ятий частини першої статті 4 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 2-3, ст. 36 із наступними змінами) виключити.

2. Статтю 4 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 2-3, ст. 36 із наступними змінами) доповнити частину другою такого змісту:

"Особи, визначені у пунктах 7, 10 і 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та особи, визначені у статті 2 Закону України "Про реабілітацію учасників бойових дій та антитерористичної операції", проходять реабілітацію відповідно до Закону України "Про реабілітацію учасників бойових дій та антитерористичної операції"."

3. Реабілітаційні установи, що були утворені та діють відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", прирівнюються до реабілітаційних установ, утворених відповідно до цього Закону.

4. За рішенням Кабінету Міністрів України в областях (області) України, на території яких проводиться антитерористична операція чи бойові дії, експертні комісії та центри реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції можуть не створюватись, тимчасово припиняти свою діяльність чи бути переміщені в населені пункти, в яких не проводиться антитерористична операція чи бойові дії.

5. Центри реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції можуть створюватись при діючих закладах охорони здоров'я державної форми власності або при діючих реабілітаційних установах державної форми власності. Працівники центрів реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, що утворені при діючих закладах охорони здоров'я державної форми власності або при діючих реабілітаційних установах державної форми власності, можуть користуватися матеріально-технічною базою таких закладів охорони здоров'я та реабілітаційних установ у порядку, встановленому спільним наказом Центрального органу та Міністерства охорони здоров'я. Працівники закладів охорони здоров'я державної форми власності або діючих реабілітаційних установах, при яких утворено центри реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції, можуть працювати за сумісництвом у центрах реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції у порядку, встановленому спільним наказом Центрального органу та Міністерства охорони здоров'я.

6. Доручити органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування:

привести свої акти у відповідність із цим законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію цього Закону.

7. Доручити Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом.

8. Доручити Президенту України, Кабінету Міністрів України та Міністерству оборони України привести у відповідність свої акти у частині проведення військо-адміністративних дій відповідно до положень цього Закону.

9. Доручити Центральному органу до набрання чинності цим Законом:

утворити центри реабілітації учасників бойових дій та антитерористичної операції у кількості, що є не меншою за кількість, передбачену частиною другою статті 10 цього Закону;

прийняти положення та інші акти на виконання цього закону, у тому числі акти, передбачені статтею 5 цього Закону.

10. Цей Закон набирає чинності через три місяці з моменту його прийняття.

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос