Идет загрузка документа (79 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О системе гарантирования вкладов физических лиц" (относительно защиты средств вкладчиков и других кредиторов неплатежеспособных банков и восстановления доверия к банковской системе)

Проект закона Украины от 03.03.2015 № 2188-1
Дата рассмотрения: 03.03.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (щодо захисту коштів вкладників та інших кредиторів неплатоспроможних банків та відновлення довіри до банківської системи)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України 2012, N 50 (14.12.2012), ст. 564, з наступними змінами) такі зміни:

1. У частині першій статті 2:

1) доповнити частину пунктами 10-1 та 14-1 такого змісту:

"10-1) пов'язана особа неплатоспроможного банку (пов'язана особа) - пов'язані з банком особи, визначені статтею 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

"14-1) реструктуризація зобов'язань - процедура зміни умов договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку, випуску ощадних сертифікатів (іменних та на пред'явника) та інших договорів (правочинів), на підставі яких виникли зобов'язання неплатоспроможного банку перед кредиторами, яка здійснюється Фондом в ходів виконання плану врегулювання та передбачає зміну строків виконання зобов'язань та/або розміру процентних ставок, та/або валюти зобов'язання, та/або інших умов обслуговування боргу перед кредиторами;";

2) у пункті 15-1 слова "неплатоспроможного банку" замінити словами "неплатоспроможних банків".

2. У статті 12:

1) частину п'яту доповнити пунктом 7-1 такого змісту:

"7-1) приймає рішення про створення перехідного банку;"

3. У статті 16:

1) частину першу доповнити абзацом такого змісту:

"Не можуть бути працівниками Фонду особи, які обіймали посади в органах управління і контролю банків протягом одного року до запровадження в них тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку (зазначена вимога діє протягом наступних трьох років з дня настання події) і не відповідають іншим вимогам щодо бездоганної ділової репутації згідно із законодавством України."

2) частину третю доповнити абзацом такого змісту:

"Відшкодування Фондом згідно із законодавством та страховими компаніями відповідно до умов договорів страхування (у разі їх укладення) шкоди, заподіяної внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності Фонду (його працівників), у тому числі шкоди, заподіяної внаслідок професійної помилки членів виконавчої дирекції Фонду та/або уповноважених осіб Фонду, не звільняє винних осіб від адміністративної та/або кримінальної відповідальності згідно чинного законодавства, якщо судом буде встановлена їх вина."

3) в частині п'ятій слова та цифри "пунктів 1 і 2" виключити.

4. У статті 26:

1) у частині четвертій:

в пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) розміщені на вклад у банку пов'язаною особою цього банку, яка перебувала з ним у трудових відносинах, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік, а також розміщені на вклад іншими пов'язаними особами банку;";

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6) розміщені на вклад особою, частка якої в статутному капіталі становить понад 5 відсотків, яка не є власниками істотної участі банку;";

після пункту 10 доповнити частину четверту абзацом такого змісту:

"Кошти осіб за вкладами, визначеними пунктами 4 та 6 цієї частини під час ліквідації неплатоспроможного банку задовольняються у восьму чергу в порядку, передбаченому статтею 52 цього Закону."

4. У статті 27:

1) у частині другій слово "трьох" замінити словом "п'ятнадцяти";

2) у частині п'ятій:

в першому реченні слово "шести" замінити словом "тридцяти";

в другому реченні слово "сім" замінити словом "тридцять".

5. У частині першій статті 28 слово "семи" замінити словом "тридцяти".

6. У статті 36:

1) у частині першій другий абзац замінити абзацами такого змісту:

"У день призначення уповноважена особа Фонду набуває виключного права підпису від імені банку бухгалтерської, фінансової та іншої документації банку.

У день призначення уповноваженої особи Фонду:

керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів банку,

відзиваються (анулюються) усі видані керівниками банку довіреності щодо права підпису, вчинення правочинів та представлення інтересів від імені банку в установах та організаціях усіх форм власності,

здійснюється ревізія готівки в касі та матеріальних цінностей у сховищі банку на кінець дня.

Протягом трьох днів з дня призначення уповноваженої особи Фонду керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду, матеріальних та інших цінностей банку, бухгалтерської та іншої документації банку.

У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.";

2) у частині п'ятій:

пункт 1 після слова "банку" доповнити словами ", крім випадків, встановлених частиною шостою цієї статті";

пункт 5 виключити.

7. У статті 37:

1) у частині другій:

пункт 11 викласти в такій редакції:

"11) розпоряджатися акціями (паями) банку від імені будь-якої особи, яка є акціонером (учасником) банку, без необхідності додаткового оформлення повноважень на продаж акцій (паїв) з дня затвердження плану врегулювання, яким передбачено продаж неплатоспроможного банку інвестору відповідно до цього Закону;";

доповнити частину пунктами 12 - 14 такого змісту:

"12) вчиняти дії та правочини, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

13) розпоряджатися правом вимоги за договорами банківського рахунку, банківського вкладу та іншими зобов'язаннями неплатоспроможного банку перед пов'язаними особами та особами, що володіють часткою в статутному капіталі понад 5 відсотків і не є власниками істотної участі цього банку, без необхідності додаткового оформлення повноважень з дня затвердження плану врегулювання, яким передбачене зменшення статутного капіталу неплатоспроможного банку в процесі його продажу інвестору відповідно до цього Закону;

14) здійснювати реструктуризацію зобов'язань неплатоспроможного банку відповідно до цього Закону.".

8. У частині сьомій статті 38:

1) доповнити частину пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1) залишків на кореспондентських та інших рахунках, відкритих в Національному банку України та інших банках;";

2) пункти 2 та 3 викласти в такій редакції:

"2) заборгованості перед банком за наданими кредитами та іншими кредитними операціями, у тому числі гарантіями, поручительствами, авалями, а також наявності відповідного забезпечення виконання зобов'язань боржників перед банком;

3) цінних паперів на балансі банку;";

3) доповнити частину пунктами 6 - 8 такого змісту:

"6) дебіторської заборгованості;

7) матеріальних активів;

8) інших балансових та позабалансових активів.".

9. У статті 39:

1) назву статті викласти в такій редакції:

"Стаття 39. План врегулювання та способи виведення неплатоспроможного банку з ринку";

2) частину другу замінити частиною другою та третьою такого змісту:

"2. План врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку визначаються способи виведення неплатоспроможного банку з ринку, заходи та строки їх реалізації.

3. Способи виведення неплатоспроможного банку з ринку:

1) ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб - спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку, який передбачає відкликання банківської ліцензії, виплату (відшкодування) вкладникам належних їм вкладів у порядку, визначеному Законом та нормативно-правовими актами Фонду, з подальшим припиненням неплатоспроможного банку як юридичної особи (ліквідацією);

2) ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку - спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку, який передбачає відкликання НБУ банківської ліцензії неплатоспроможного банку, передачу в процесі ліквідації неплатоспроможного банку всіх або частини його активів і зобов'язань кваліфікованому інвестору-банку (приймаючому банку), з подальшим припиненням неплатоспроможного банку як юридичної особи (ліквідацією). План врегулювання, що передбачає відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку, повинен бути виконаний в частині передачі активів і зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому банку не пізніше строку початку здійснення виплат гарантованих сум відшкодування вкладникам неплатоспроможного банку, визначеного цим Законом;

3) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією - спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку, який передбачає передачу кваліфікованому інвестору-банку (приймаючому банку) всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, з подальшим прийняттям рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію неплатоспроможного банку (припиненням неплатоспроможного банку як юридичної особи);

4) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку - спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку, який передбачає створення перехідного банку, передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку перехідному банку, який в подальшому продається кваліфікованому інвестору - переможцю конкурсу, та ліквідацію неплатоспроможного банку;

5) продаж неплатоспроможного банку інвестору - спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку, який передбачає перехід права власності на 100 % акцій неплатоспроможного банку від власників такого банку кваліфікованому інвестору - переможцю конкурсу.";

У зв'язку з цим частини третю - дев'яту вважати частинами четвертою - десятою відповідно.

3) у частині четвертій:

у пункті 3 слово "(аукціону)" виключити;

пункт 4 після слова "банку" доповнити словами "(крім способів виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом продажу неплатоспроможного банку інвестору).";

4) у частині сьомій:

у першому реченні слова "вживає будь-яких заходів на" замінити словами "та уповноважена особа Фонду здійснюють усі правочини та інші дії для";

доповнити частину абзацом такого змісту:

"В ході виконання плану врегулювання передача активів і зобов'язань до приймаючого банку та продаж неплатоспроможного або перехідного банку інвестору здійснюється Фондом шляхом проведення відкритого конкурсу.";

5) частину десяту замінити частинами десятою, одинадцятою, дванадцятою такого змісту:

"10. У разі виконання плану врегулювання, що передбачає виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 - 4 частини третьої цієї статті, Фонд направляє НБУ пропозицію щодо прийняття рішення про відкликання ліцензії та ліквідацію неплатоспроможного банку у строки, зазначені у плані врегулювання, але не пізніше граничного терміну завершення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку.

11. При виконанні плану врегулювання для завершення процедури ліквідації у встановлений Законом строк Фонд має право прийняти рішення про передачу залишків активів, що потенційно можуть бути реалізовані, та зобов'язань перед кредиторами неплатоспроможного банку спеціалізованій установі, створеній відповідно до статті 52-2 цього Закону.

Після передачі залишків активів та зобов'язань перед кредиторами неплатоспроможного банку спеціалізованій установі уповноважена особа Фонду вживає заходів щодо припинення банку як юридичної особи.

Спеціалізована установа зобов'язана вжити заходів до продовження погашення заборгованості кредиторів неплатоспроможного банку за рахунок отриманих активів у порядку, передбаченому цим Законом.

12. За результатами вжитих заходів спеціалізованою установою щодо реалізації активів неплатоспроможного банку вимоги кредиторів, що залишилися незадоволеними внаслідок недостатності активів неплатоспроможного банку, вважаються погашеними. Спеціалізована установа повідомляє Фонду про закінчення процедури погашення вимог кредиторів неплатоспроможного банку.".

10. У статті 39-1:

1) частини першу та другу викласти в такій редакції:

"1. Відкритий конкурс проводиться Фондом в ході виконання плану врегулювання у випадках:

1) визначення приймаючого банку (кваліфікованого інвестора) для передачі усіх або частини активів та зобов'язань неплатоспроможного банку, крім випадку передачі активів та зобов'язань неплатоспроможного банку перехідному банку або виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави;

2) продажу неплатоспроможного банку та перехідного банку, крім випадку продажу неплатоспроможного банку за участю держави.

2. Порядок проведення відкритого конкурсу встановлюється актами Фонду. Умови конкурсу визначаються у плані врегулювання.

Фонд зобов'язаний оголосити відкритий конкурс з метою визначення приймаючого банку (кваліфікованого інвестора) для передачі усіх або частини активів та зобов'язань неплатоспроможного банку у десятиденний строк з дати оцінки активів.

Обов'язковою умовою для участі у відкритому конкурсі є внесення учасниками конкурсу гарантійного внеску на рахунок Фонду у розмірі, встановленому виконавчою дирекцією Фонду умовами конкурсу для конкретного банку.";

2) у частині третій:

слова "після виконання ним умов відповідного договору" замінити словами "протягом трьох робочих днів після виконання ним умов відповідного договору у встановлені строки",

текст в дужках після першого словосполучення "купівлі-продажу акцій" доповнити словами "неплатоспроможного банку";

3) у частині четвертій слова "не визнаним переможцям" замінити словами "які не визнані переможцями".

11. У статті 40:

1) частину першу та другу викласти в такій редакції:

"1. Передача всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку може здійснюватися Фондом в процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із визначених цим Законом способів відповідно до плану врегулювання на стадії тимчасової адміністрації та ліквідації, у тому числі:

1) як окремий спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку під час дії тимчасової адміністрації (відповідно до пунктів 2 - 4 частини третьої статті 39 цього Закону);

2) як спосіб реалізації активів під час ліквідаційної процедури в ході виведення неплатоспроможного банку у спосіб, передбачений пунктом 1 частини третьої статті 39 цього Закону.

Фонд відповідно до плану врегулювання забезпечує передачу (відчуження) всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку згідно з умовами, визначеними цією статтею та нормативно-правовими актами Фонду, на підставі позитивного висновку Національного банку України щодо фінансового стану приймаючого банку та його спроможності виконати зобов'язання перед вкладниками і кредиторами.

Національний банк України надає висновок, зазначений у цій частині, не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.

2. Передача активів та зобов'язань неплатоспроможного банку здійснюється до приймаючого банку, який визначається за результатами проведення відкритого конкурсу у порядку, встановленому статтею 39-1 цього Закону та нормативно-правовими актами Фонду. Якщо планом врегулювання передбачено створення перехідного банку, відкритий конкурс для передачі активів та зобов'язань неплатоспроможного банку не проводиться.";

2) у частині третій слова "(аукціону) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду" виключити;

3) частини четверту, п'яту та шосту викласти в такій редакції:

"4. Фонд складає реєстр активів і зобов'язань, що підлягають передачі.

Активи і зобов'язання неплатоспроможного банку передаються приймаючому банку за ціною та на умовах, визначених Фондом за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду, з дотриманням принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом.

Фонд може проводити оцінку активів неплатоспроможного банку за методикою, встановленою нормативно-правовими актами Фонду. Перелік активів, для яких проведення незалежної оцінки є обов'язковим, визначається нормативно-правовими актами Фонду.

Якщо за результатами оцінки активів неплатоспроможного банку Фондом встановлено, що їх обсяг або прогнозована сума коштів, що може бути отримана від їх реалізації не покриває в повному обсязі зобов'язань неплатоспроможного банку які підлягають передачі, зобов'язання передаються частково з дотриманням таких умов:

1) зобов'язання неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково;

2) зобов'язання, крім тих, що визначені пунктом 1 цієї частини, передаються у черговості, встановленій статтею 52 цього Закону. Зобов'язання, віднесені до кожної наступної черги вимог кредиторів, можуть передаватися тільки, якщо зобов'язання попередньої черги передаються в повному обсязі;

3) якщо зобов'язання, віднесені до однієї черги, не можуть бути передані в повному, такі зобов'язання передаються частково на суму, яка відповідає розміру активів, достатніх для покриття таких зобов'язань. Зобов'язання по кожному кредитору передаються пропорційно загальній сумі зобов'язань однієї черги, яка передається до приймаючого банку.

5. Передача активів неплатоспроможного банку у вигляді прав грошової вимоги банку здійснюється на підставі договору про відступлення права вимоги за реєстром договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення. При цьому згода відповідних боржників не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо боржників, вимоги до яких передані відповідно до договору про відступлення права вимоги, разом із правами за договорами забезпечення таких вимог. Внесення змін до договорів з відповідними боржниками не вимагається.

6. Зобов'язання неплатоспроможного банку передаються приймаючому банку за їх балансовою вартістю (з можливістю виплати премії з боку покупця) на підставі договору про переведення боргу за реєстром договорів з відповідними кредиторами (вкладниками). Договір про переведення боргу укладається без необхідності отримання згоди кредиторів (вкладників). При цьому внесення змін до договорів з кредиторами (вкладниками) не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків боржника перед відповідними кредиторами (вкладниками) неплатоспроможного банку.

Зобов'язання передаються у валюті зобов'язання, відображеній в балансі неплатоспроможного банку на дату укладення договору про переведення боргу (договору про передачу активів і зобов'язань - разі укладення одного договору для передачі активів і зобов'язань).

Під час відчуження зобов'язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону.

Не підлягають передачі до приймаючого банку зобов'язання неплатоспроможного банку перед:

1) пов'язаними особами цього банку, які перебували з ним у трудових відносинах, якщо з дня їх звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік, та перед іншими пов'язаними особами банку;

2) акціонерами (учасниками) банку з часткою в статутному капіталі понад 5 відсотків, які не є власниками істотної участі банку.";

4) частину дев'яту доповнити реченням такого змісту:

"Днем офіційного повідомлення є дата розміщення інформації про передачу активів та зобов'язань на відповідних офіційних сайтах Фонду, неплатоспроможного банку, приймаючого банку.";

5) частину десяту виключити.

У зв'язку з цим частину одинадцяту вважати частиною десятою.

12. Доповнити статтею 40-1 такого змісту:

"Стаття 40-1. Особливості реструктуризації зобов'язань в ході виведення неплатоспроможного банку з ринку

1. В процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку у способи, визначені частиною третьою статті 39 цього Закону, Фонд має право здійснити реструктуризацію всіх або частини зобов'язань неплатоспроможного банку, які передаються до приймаючого банку згідно статті 40 цього Закону, або всіх зобов'язань під час продажу неплатоспроможного банку згідно статті 41 та статті 41-1 цього Закону. Доцільність реструктуризації визначається в залежності від розміру зобов'язань неплатоспроможного банку, прогнозних строків реалізації активів та обсягу додаткових коштів, які приймаючий банк/ інвестор повинен направити на виконання зобов'язань перед кредиторами неплатоспроможного банку.

2. Реструктуризація зобов'язань кредиторів може здійснюватися на таких умовах:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, та грошові вимоги щодо заробітної плати, які виникли із зобов'язань банку перед працівниками, не можуть бути реструктуризовані і виплачуються у порядку, встановленому цим Законом;

2) кошти вкладників фізичних осіб за договорами банківського рахунку, що надійшли внаслідок виплати заробітної плати, пенсії, стипендії, інших соціальних виплат, та на які поширюються гарантії Фонду за цим Законом, не реструктуризуються та підлягають виплаті на першу вимогу вкладника після завершення тимчасової адміністрації або відшкодовуються Фондом у порядку, встановленому цим Законом;

3) кошти вкладників фізичних осіб за договорами банківського вкладу, банківського рахунку та інші кошти, на які поширюються гарантії Фонду за цим Законом, крім коштів що надійшли внаслідок виплати заробітної плати, пенсії, стипендії, інших соціальних виплат, реструктуризуються на строк до 1 року;

4) зобов'язання перед Фондом реструктуризуються на строк до 5 років або на умовах субординованого боргу;

5) кошти вкладників фізичних осіб за договорами банківського вкладу та банківського рахунку, які перевищують суму відшкодування Фондом, реструктуризуються на строк від 1 до 3 років;

6) зобов'язання перед Національним банком України за кредитом рефінансування реструктуризуються на строк до 5 років. Фонд узгоджує з Національним банком України умови реструктуризації кредиту рефінансування;

7) інші зобов'язання реструктуризуються на строк від 2 до 5 років або на умовах субординованого боргу;

8) допускається реструктуризація зобов'язань із одночасною заміною валюти зобов'язання.

Якщо відповідно до плану врегулювання зобов'язання неплатоспроможного банку передаються частково, реструктуризованими може бути тільки та частина зобов'язань, які будуть передані до приймаючого банку.

3. Строки реструктуризації в межах, встановлених частиною другою цієї статті, валюта зобов'язань та процентні ставки узгоджуються між Фондом та інвестором (крім перехідного банку) і визначаються рішенням уповноваженої особи Фонду про реструктуризацію зобов'язань перед підписанням відповідним договору під час передачі активів та зобов'язань до приймаючого банку або договору купівлі-продажу акцій (паїв) неплатоспроможного банку. При цьому згода відповідних кредиторів не вимагається.

Умови, на яких зобов'язання були реструктуризовані в розрізі кожного кредитора, визначаються у договорі про передавання активів та зобов'язань (договорі про переведення боргу) між Фондом та приймаючим банком або договорі купівлі-продажу акцій (паїв) неплатоспроможного банку між Фондом та інвестором (як окремі умови для інвестора).

4. Фонд зобов'язаний повідомити кредиторів про реструктуризацію зобов'язань, її умови (щодо строку, валюти зобов'язань та процентної ставки) та адресу і контактні телефони для отримання детальної інформації протягом двох робочих днів з дати прийняття рішення про реструктуризацію та підписання відповідного договору між уповноваженою особою Фонду та інвестором/приймаючим банком. Днем офіційного повідомлення кредиторів є дата розміщення умов про передачу активів та зобов'язань до приймаючого банку на офіційних сайтах Фонду, неплатоспроможного банку та приймаючого банку.

Кредитори мають право на отримання інформації щодо умов реструктуризації своїх зобов'язань на підставі особистого звернення або через уповноваженого представника до уповноваженої особи Фонду або приймаючого банку. Уповноважена особа Фонду протягом строку виконання своїх повноважень, приймаючий банк та неплатоспроможний банк (у разі його продажу інвестору) зобов'язані на вимогу кредитора надати інформацію щодо умов реструктуризації його зобов'язань.

Дострокове розірвання договорів, зобов'язання за якими перед кредиторами неплатоспроможного банку передані згідно даного Закону, здійснюється за взаємною згодою сторін, якщо на дату такого розірвання Цивільним кодексом України не буде встановлено інших вимог щодо строковості вкладів.".

13. У статті 41:

1) у частині першій слова "згідно з умовами, визначеними цією статтею та нормативно-правовими актами Фонду" замінити словами ", визначеному за результатами відкритого конкурсу у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду";

2) у частині другій:

у третьому абзаці частини в назві Закону України слова "або фінансуванню тероризму" замінити словами "фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

після третього абзацу доповнити частину новим абзацом такого змісту:

"Не можуть бути інвесторами неплатоспроможного банку особи, які були акціонерами (учасниками) з часткою в статутному капіталі понад 5 % або пов'язаними особами банків протягом одного року до запровадження в них тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку (зазначена вимога діє протягом наступних трьох років з дня настання події), за виключенням випадку, коли докапіталізація неплатоспроможного банку здійснюється за рахунок додаткових внесків його акціонерів (учасників) в статутний капітал, які приймають на себе зобов'язання перед Фондом щодо приведення діяльності банку у відповідність чинному законодавству.";

3) у частині третій:

у пунктах 1, 3 та 4 слова "учасником", "учаснику", "учасниками" замінити словами "акціонер (учасник)" у відповідних відмінках;

пункт 2 доповнити новим реченням такого змісту:

"Повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів з питань зменшення статутного капіталу, розміру статутного капіталу, визначення нової номінальної вартості акцій банку та/або про деномінацію акцій банку, не здійснюється. Перед зменшенням статутного капіталу уповноважена особа здійснює заходи, встановлені частиною четвертою цієї статті;";

доповнити частину пунктом 5 такого змісту:

"5) уповноважена особа Фонду відповідно до закону набуває права розпорядження правом вимоги за договорами банківського рахунку, банківського вкладу та іншими зобов'язаннями неплатоспроможного банку перед: пов'язаними особами, які перебували у трудових відносинах з цим банком, якщо з дня їх звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; іншими пов'язаними особами та акціонерами (учасниками) банку з часткою в статутному капіталі понад 5 відсотків, які не є власниками істотної участі банку. Право розпорядження зобов'язаннями банку перед особами, вказаними в цьому пункті, від їх імені переходить до уповноваженої особи Фонду без додаткового оформлення повноважень. Таке право використовується уповноваженою особою Фонду за умови проведення процедури зменшення статутного капіталу відповідно до вимог частини четвертої цієї статті.";

4) частину четверту замінити частинами четвертою та п'ятою такого змісту:

"4. У разі прийняття рішення про зменшення статутного капіталу неплатоспроможного банку згідно пункту 2 частини третьої цієї статті з метою продажу його інвестору, уповноважена особа вживає наступних заходів:

1) визначає загальний розмір зобов'язань неплатоспроможного банку перед пов'язаними особами, які перебували у трудових відносинах з цим банком, якщо з дня їх звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; іншими пов'язаними особами та акціонерами (учасниками) банку з часткою в статутному капіталі понад 5 відсотків, які не є власниками істотної участі банку. Вартість зобов'язань в іноземній валюті визначається в національній валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату запровадження тимчасової адміністрації;

2) уповноваженою особою Фонду приймається рішення про збільшення статутного капіталу банку на суму, яка дорівнює загальний розміру зобов'язань неплатоспроможного банку перед особами, вказаними в пункті 1 частини четвертої цієї статті. Повідомлення акціонерів (учасників) банку про скликання загальних зборів не здійснюється;

3) у строк не пізніше двох робочих днів після прийняття уповноваженою особою Фонду рішення про збільшення статутного капіталу неплатоспроможного банку здійснюється укладення договорів уповноваженою особою Фонду від імені осіб, визначених пунктом 1 частини четвертої цієї статті, та неплатоспроможним банком про купівлю-продаж акцій. Повідомлення акціонерів (учасників) про скликання загальних зборів для прийняття рішень про затвердження результатів розміщення акцій не здійснюється;

4) дата подання рішення про додаткове розміщення акцій та змін до статуту неплатоспроможного банку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є датою реєстрації випуску акцій. Фактичне подання документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску акцій з врахуванням додатково розміщених акцій банку вважається реєстрацією випуску акцій неплатоспроможного банку. Підтвердженням фактичного подання належних документів вважається наявність відмітки органу про прийняття документів (реєстраційний індекс);

5) дата подання змін до статуту неплатоспроможного банку на погодження Національному банку України та реєстрацію державному реєстратору вважається датою погодження їх Національним банком України та реєстрації державним реєстратором відповідно. Дата подання належних документів до Національного банку України та державного реєстратора визначається за відміткою відповідного державного органу про прийняття документів (реєстраційний індекс);

6) уповноважена особа Фонду після реєстрації випуску акцій з врахуванням додатково розміщених акцій від імені осіб, визначених пунктом 1 частини четвертої цієї статті, здійснює викуп додатково розміщених акцій за рахунок зобов'язань банку перед зазначеними особами. Вартість акцій має дорівнювати балансовій вартості зобов'язань по кожній особі, оціненій в національній валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату запровадження тимчасової адміністрації;

7) до дати укладення між уповноваженою особою Фонду та інвестором договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку уповноважена особа Фонду зменшує статутний капітал неплатоспроможного банку відповідно до пункту 2 частини третьої цієї статті.

Заходи щодо збільшення/зменшення статутного капіталу неплатоспроможного банку під час його продажу інвестору в ході виконання плану врегулювання здійснюються уповноваженою особою Фонду з урахуванням вимог, встановлених частиною десятою статті 41-1 цього Закону.

Процедура, визначена цією частиною, не застосовується у випадку, коли докапіталізація неплатоспроможного банку здійснюється за рахунок додаткових внесків його акціонерів (учасників) в статутний капітал, які за результатами відкритого конкурсу визначені переможцем та приймають на себе зобов'язання перед Фондом щодо приведення діяльності банку у відповідність чинному законодавству.

5. Якщо продаж неплатоспроможного банку здійснюється із застосуванням процедури реструктуризації зобов'язань, передбаченої статтею 40-1 цього Закону, уповноважена особа Фонду приймає рішення про реструктуризацію перед підписанням договору купівлі-продажу акцій (паїв) неплатоспроможного банку між Фондом та інвестором.".

У зв'язку з цим частини п'яту - дванадцяту вважати частинами шостою - тринадцятою відповідно;

5) у першому реченні частини дев'ятої слова "банку відповідно до цієї статті" замінити словами "неплатоспроможного банку відповідно до цього Закону".

14. У статті 41-1:

1) у частині першій:

у першому абзаці слова "спосіб, визначений пунктами 3 та 5 частини другої" замінити словами "способи, визначені частиною третьою";

другий абзац замінити абзацами такого змісту:

"Виведення неплатоспроможного банку з ринку за участі держави здійснюється за рахунок державного бюджету та/або за рахунок коштів державного банку на таких умовах:

1) переведення зобов'язань неплатоспроможного банку перед: пов'язаними особами, які перебували у трудових відносинах з цим банком, якщо з дня їх звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; іншими пов'язаними особами та акціонерами (учасниками) банку з часткою в статутному капіталі понад 5 відсотків, які не є власниками істотної участі банку, у статутний капітал банку з подальшим зменшенням статутного капіталу на максимальну суму збитків до 1 гривні під час продажу неплатоспроможного банку. У разі від'ємного розміру регулятивного капіталу статутний капітал банку вважається таким, що дорівнює 1 гривні;

2) можливості здійснення реструктуризації зобов'язань неплатоспроможного банку перед кредиторами на умовах, визначених статтею 40-1 цього Закону;

3) керівниками банку, який виводиться з ринку за участю держави шляхом продажу неплатоспроможного банку згідно цього Закону, не можуть бути: особи, які обіймали керівні посади в цьому банку протягом одного року до прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних; особи, які обіймали посади в органах управління і контролю інших банків протягом одного року до запровадження в них тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку (зазначена вимога діє протягом наступних трьох років з дня настання події) і не відповідають іншим вимогам щодо бездоганної ділової репутації згідно із законодавством.

Держава в особі Міністерства фінансів України або в особі державного банку може брати участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку як шляхом внесення коштів, так і шляхом обміну акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку або державного банку, що бере участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, на облігації внутрішньої державної позики.";

2) у частині другій слова "у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої" замінити словами "неплатоспроможного банку з ринку шляхом його продажу інвестору у спосіб, визначений пунктом 5 частини третьої";

3) частини третю - п'яту замінити частинами третьою - десятою такого змісту:

"3. Рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку шляхом передачі усіх або частини активів і зобов'язань державному банку у порядку, визначеному статтею 40 цього Закону, приймає наглядова рада та/або правління державного банку відповідно до своїх повноважень за погодженням з Міністерством фінансів України на підставі пропозиції Фонду.

4. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку за участі Міністерства фінансів України або державного банку, копія такого рішення має бути подана до Фонду не пізніше кінця дня, у якому було запроваджено тимчасову адміністрацію такого неплатоспроможного банку. Після отримання такого рішення Кабінету Міністрів України у зазначені строки Фонд починає здійснення всіх процедур щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, без пошуку інших інвесторів.

5. Міністерство фінансів України та державний банк вважаються кваліфікованими інвесторами, такими, що відповідають вимогам, визначеним нормативно-правовими актами Фонду, з дня подання ними до Фонду заявки про намір взяти участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у способи, визначені частиною третьою статті 39 цього Закону.

6. Передача активів і зобов'язань неплатоспроможного банку державному банку в ході виведення неплатоспроможного банку з ринку у способи, визначені частиною третьою статті 39 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому статтями 40 та 40-1 цього Закону.

7. Продаж неплатоспроможного банку Міністерству фінансів України або державному банку не потребує отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій та/або концентрацію.

8. З дня затвердження плану врегулювання, який передбачає виведення з ринку неплатоспроможного банку за участю держави згідно цього Закону:

1) уповноважена особа Фонду відповідно до закону набуває права розпорядження акціями (паями) банку від імені будь-якої особи, яка є акціонером (учасником) банку, без необхідності додаткового оформлення повноважень на продаж акцій (паїв);

2) акціонеру (учаснику) банку забороняється розпоряджатися акціями (паями) банку у будь-який спосіб, у тому числі шляхом їх відчуження, передачі в забезпечення чи управління. Відомості про таке обтяження акцій на вимогу уповноваженої особи Фонду мають бути внесені до системи обліку прав власності на акції в депозитарній системі;

3) будь-які правочини, вчинені акціонерами (учасниками) банку всупереч вимогам цієї статті, є нікчемними;

4) уповноважена особа Фонду відповідно до закону набуває права розпорядження правом вимоги за договорами банківського рахунку, банківського вкладу та іншими зобов'язаннями неплатоспроможного банку перед: пов'язаними особами, які перебували у трудових відносинах з цим банком, якщо з дня їх звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; іншими пов'язаними особами та акціонерами (учасниками) банку з часткою в статутному капіталі понад 5 відсотків, які не є власниками істотної участі банку. Право розпорядження зобов'язаннями банку перед особами, вказаними в цьому пункті, від їх імені переходить до уповноваженої особи Фонду без додаткового оформлення повноважень.

9. У день отримання рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, у строки, встановлені цією частиною, уповноважена особа Фонду вживає заходів до додаткового розміщення акцій неплатоспроможного банку за такою процедурою і особливостями:

1) визначається загальний розмір зобов'язань неплатоспроможного банку перед особами, вказаними в пункті 4 частини восьмої цієї статті. Вартість зобов'язань в іноземній валюті визначається в національній валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату запровадження тимчасової адміністрації;

2) уповноваженою особою Фонду приймається рішення про збільшення статутного капіталу банку на суму, яка дорівнює загальний розміру зобов'язань неплатоспроможного банку перед особами, вказаними в пункті 4 частини восьмої цієї статті. Повідомлення акціонерів (учасників) банку про скликання загальних зборів не здійснюється;

3) у строк не пізніше двох робочих днів після прийняття уповноваженою особою Фонду рішення про збільшення статутного капіталу неплатоспроможного банку здійснюється укладення договорів уповноваженою особою Фонду від імені осіб, визначених пунктом 4 частини восьмої цієї статті, та неплатоспроможним банком про купівлю-продаж акцій. Повідомлення акціонерів (учасників) про скликання загальних зборів для прийняття рішень про затвердження результатів розміщення акцій не здійснюється;

4) дата подання рішення про додаткове розміщення акцій та змін до статуту неплатоспроможного банку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є датою реєстрації випуску акцій. Фактичне подання документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску акцій з врахуванням додатково розміщених акцій банку вважається реєстрацією випуску акцій неплатоспроможного банку. Підтвердженням фактичного подання належних документів вважається наявність відмітки органу про прийняття документів (реєстраційний індекс);

5) дата подання змін до статуту неплатоспроможного банку на погодження Національному банку України та реєстрацію державному реєстратору вважається датою погодження їх Національним банком України та реєстрації державним реєстратором відповідно. Дата подання належних документів до Національного банку України та державного реєстратора визначається за відміткою відповідного державного органу про прийняття документів (реєстраційний індекс);

6) уповноважена особа Фонду після реєстрації випуску акцій з врахуванням додатково розміщених акцій від імені осіб, визначених пунктом 4 частини восьмої цієї статті, здійснює викуп додатково розміщених акцій за рахунок зобов'язань банку перед зазначеними особами. Вартість акцій має дорівнювати балансовій вартості зобов'язань по кожній особі, оціненій в національній валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату запровадження тимчасової адміністрації;

7) до дати укладення між уповноваженою особою Фонду та Міністерством фінансів України або державним банком договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку уповноважена особа Фонду зменшує статутний капітал неплатоспроможного банку на максимальну суму збитків до 1 гривні. У разі від'ємного розміру регулятивного капіталу статутний капітал банку вважається таким, що дорівнює 1 гривні. Повідомлення акціонерів (учасників) банку про скликання загальних зборів не здійснюється;

8) уповноважена особа Фонду продає акції неплатоспроможного банку державі у повному обсязі. Договір купівлі-продажу акцій, укладений уповноваженою особою Фонду та Міністерством фінансів України/ державним банком, є підставою для реєстрації права власності інвестора на акції в депозитарній системі.

10. Під час продажу неплатоспроможного банку державі відповідно до цього Закону застосовується спрощена процедура, встановлена пунктом 13 частини першої статті 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків" N 78-VIII від 28.12.2014 (Відомості Верховної Ради, 2015, N 6, ст. 41), відповідно до якої не застосовуються положення законодавства щодо:

1) необхідності повідомлення всіх кредиторів банку про рішення загальних зборів учасників щодо зменшення статутного капіталу банку;

2) права кредиторів вимагати забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового припинення або дострокового виконання зобов'язань та відшкодування збитків у зв'язку із зменшенням статутного капіталу банку;

3) недопущення зменшення статутного капіталу банку за наявності заперечень кредиторів, учасників банку;

4) необхідності ліквідації банку, якщо розмір його статутного капіталу стає меншим за мінімальний розмір статутного капіталу банку, визначений законом;

5) необхідності відшкодування збитків акціонерам-учасникам банку, пов'язаних із зменшенням статутного капіталу банку;

6) обмеження щодо мінімальної номінальної вартості акції;

7) обов'язкового викупу акцій на вимогу учасників банку;

8) кворуму загальних зборів учасників. Рішення загальних зборів учасників, необхідні для проведення капіталізації, у тому числі про збільшення або зменшення статутного капіталу банку згідно із цим Законом, затвердження результатів розміщення акцій, приймаються уповноваженою особою Фонду від імені акціонерів (учасників) банку відповідно до цього Закону.".

15. У статті 42:

1) частину першу після абзацу першого доповнити абзацами другим-п'ятим такого змісту:

"Рішення про створення перехідного банку приймається виконавчою дирекцією Фонду.

Статутний капітал перехідного банку формується за рахунок коштів Фонду.

Статутний капітал перехідного банку, створеного з метою, визначеною пунктом 1 частини шістнадцятої статті 42 цього Закону, має відповідати мінімальним вимогам щодо статутного капіталу акціонерного товариства.

Статутний капітал перехідного банку, створеного з метою, визначеною пунктом 1 частини шістнадцятої статті 42 Закону, має відповідати мінімальним вимогам щодо статутного капіталу банків.".

У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом шостим.

2) у частині шостій слова "конкурсу (аукціону)" замінити словами "відкритого конкурсу відповідно до цього Закону та";

3) частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Переможцем відкритого конкурсу є інвестор, який запропонував найкращу ціну та взяв на себе зобов'язання, визначені умовами конкурсу (у тому числі, може бути зобов'язання здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до платоспроможного банку, який має банківську ліцензію, провадить свою діяльність згідно чинного законодавства України та виконує економічні нормативи та інші вимоги Національного банку України).";

4) у частині дев'ятій:

після першого абзацу доповнити частину другим абзацом такого змісту:

"Не можуть бути інвесторами перехідного банку особи, які були акціонерами (учасниками) з часткою в статутному капіталі понад 5 % або пов'язаними особами банків протягом одного року до запровадження в них тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку (зазначена вимога діє протягом наступних трьох років з дня настання події).".

У зв'язку з цим абзаци другий-четвертий вважати абзацами третім-п'ятим відповідно.

у четвертому абзаці в назві Закону України слова "або фінансуванню тероризму" замінити словами "фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

у п'ятому абзаці слово "(аукціону)" виключити;

5) частину десяту викласти в такій редакції:

"10. Перехідному банку передаються відповідно до плану врегулювання всі або частина активів і зобов'язань неплатоспроможного банку у порядку, визначеному статтею 40 цього Закону та з можливістю реструктуризації зобов'язань відповідно до статті 40-1 цього Закону.";

6) частину шістнадцяту викласти в такій редакції:

"16. Утворення перехідного банку згідно цього Закону здійснюється Фондом з метою:

1) передачі всіх або частини зобов'язань неплатоспроможного банку до перехідного банку з подальшим продажем перехідного банку в ході реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктом 5 частини третьої статті 39 цього Закону, на строк не більше ніж на шість місяців;

2) передачі всіх або частини зобов'язань одного або декількох неплатоспроможних банків до перехідного банку як приймаючого банку в ході реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктами 2 та 3 частини третьої статті 39 цього Закону, на строк не більше ніж три роки. Передумови утворення такого перехідного банку встановлюються нормативно-правовими актами Фонду.";

7) частини сімнадцяту - дев'ятнадцяту замінити частинами сімнадцятою - двадцять першою такого змісту:

"17. Діяльність та продаж перехідного банку здійснюється з урахуванням наступних умов:

1) статутний капітал перехідного банку формується у розмірі, визначеному частиною першою цієї статті Закону;

2) перехідний банк звільняється від сплати початкового внеску та регулярних внесків до Фонду. Після продажу перехідного банку інвестору цей банк сплачує регулярні внески до Фонду на загальних підставах;

3) переможцем конкурсу є інвестор, який запропонував найкращу ціну та, за потреби, який взяв на себе зобов'язання здійснити заходи з приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України або здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до іншого платоспроможного банку;

4) після завершення процедури створення перехідного банку, видачі банківської ліцензії та передачі йому активів та зобов'язань неплатоспроможного банку Фонд укладає з інвестором договір купівлі-продажу всіх акцій перехідного банку. Цей договір є підставою для реєстрації права власності інвестора на акції перехідного банку та здійснення інших облікових операцій з акціями банку в депозитарній системі;

5) інвестор до укладення договору купівлі-продажу акцій перехідного банку зобов'язаний надати до Фонду план заходів з приведення перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності;

6) умовою договору купівлі-продажу акцій перехідного банку є зобов'язання інвестора у визначені договором терміни, але у не більше трьох місяців, здійснити заходи з приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України або здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку. Договір має передбачати штрафні санкції за неналежне виконання інвестором цієї умови. Її невиконання є підставою для розірвання договору купівлі-продажу акцій перехідного банку на вимогу Фонду.

7) Фонд зобов'язаний забезпечити контроль за діяльністю перехідного банку до дня втрати ним статусу перехідного. Фонд зобов'язаний забезпечити відповідне корпоративне управління, звітність та контроль, а також безперебійну операційну діяльність та виконання усіх чинних зобов'язань перехідного банку до дня його продажу;

8) Фонд припиняє керівництво в перехідному банку після реєстрації прав власності на акції такого банку в депозитарній системі та формування нових органів управління в такому банку.

18. Перехідний банк, створений відповідно до пункту 1 частини шістнадцятої цієї статті, має буди проданий Фондом протягом шести місяців з дня його реєстрації як юридичної особи.

Утворення такого перехідного банку здійснюється після отримання письмового зобов'язання інвестора щодо придбання перехідного банку та зарахування інвестором коштів на накопичувальний рахунок, відкритий йому у Національному банку України, у розмірі, визначеному фондом. Національний банк України застосовує режим блокування коштів на цьому рахунку до укладення Фондом з інвестором договору купівлі-продажу всіх акцій перехідного банку.

Банківський нагляд за таким перехідним банком Національним банком України не здійснюється. Нагляд за його діяльністю здійснює Фонд у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

Якщо протягом зазначених у цій частині строків перехідний банк не продано інвестору, Фонд має право передати активи та зобов'язання такого банку іншому перехідному банку або не пізніше дня, наступного за днем закінчення встановленого строку, вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку. Передача активів та зобов'язань здійснюється без необхідності отримання висновку Національного банку України щодо фінансового стану перехідного банку як приймаючого банку та без надання фінансової підтримки з боку Фонду.

Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.

19. Перехідний банк, створений відповідно до пункту 2 частини шістнадцятої цієї статті, має буди проданий Фондом протягом трьох років з дня його реєстрації як юридичної особи.

Банківський нагляд за таким банком здійснює Національний банк України у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України встановлює окремі вимоги до діяльності перехідного банку, створеного відповідно до пункту 2 частини шістнадцятої цієї статті, а саме: обов'язкових економічних нормативів, лімітів валютної позиції, нормативів обов'язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України, формування резервів на покриття збитків від активів. Національний банк України не застосовує до перехідного банку заходи впливу за порушення ним вимог щодо обов'язкових економічних нормативів, лімітів валютної позиції, нормативів обов'язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України, формування резервів на покриття збитків від активів, протягом одного року з дати утворення такого перехідного банку.

Фонд має право як акціонер перехідного банку, зокрема, обмежити види банківських або інших фінансових послуг, які має право надавати перехідний банк, суму операції, здійснення якої потребує обов'язкового погодження виконавчою дирекцією Фонду.

До такого перехідного банку додатково можуть передаватися частина або всі активи та зобов'язання системно важливих банків, а за окремим рішенням виконавчої дирекції Фонду - інших банків, що не належать до категорії системно важливих, на підставі їх планів врегулювання, у порядку та на умовах, визначених статтею 40 цього Закону.

Якщо протягом зазначених у цій частині строків не виявлено наміру інвестора купити перехідний банк, Фонд має право передати активи та зобов'язання такого банку іншому приймаючому банку або не пізніше дня, наступного за днем закінчення встановленого строку, вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку.

Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію перехідного банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.

Уповноважена особа Фонду за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду має право передати частину або всі активи та зобов'язання перехідного банку іншому приймаючому банку у строк до початку виплат відшкодування коштів вкладникам відповідно до цього Закону.

20. Фонд з метою контролю за процесом виконання інвестором договору купівлі-продажу акцій перехідного банку призначає з числа своїх працівників куратора такого банку.

Куратор Фонду призначається на строк виконання інвестором зобов'язань, взятих на себе згідно з умовами договору купівлі-продажу акцій перехідного банку, але не більше трьох місяців.

Куратор Фонду має право призупиняти, припиняти, обмежувати будь-які операції, що здійснюються перехідним банком, крім заборони використання в банку права голосу придбаних акцій, без необхідності отримання на це згоди керівників, органів управління та контролю перехідного банку, а також контролює відповідність всіх операцій перехідного банку вимогам законодавства.

Вимоги куратора Фонду є обов'язковими до виконання інвестором, керівниками, органами управління та контролю перехідного банку, а також працівниками такого банку.

Куратор Фонду підзвітний виконавчій дирекції Фонду.

Інвестор, керівники, органи управління та контролю перехідного банку є підзвітними куратору Фонду та надають йому будь-яку інформацію, у тому числі інформацію з обмеженим доступом.

Протягом строку виконання куратором Фонду передбачених цією статтею функцій такий банк діє у відповідності до плану врегулювання, а також на нього поширюються обмеження, визначені у частинах п'ятій та шостій статті 36 цього Закону.

Після здійснення інвестором відповідно до умов договору заходів з приведення перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності куратор Фонду повідомляє Національний банк України про необхідність проведення інспекційної перевірки банку. Банк надає Національному банку України необхідну інформацію та документи для проведення інспекційної перевірки і підготовки обґрунтованих висновків.

Національний банк України проводить інспекційну перевірку перехідного банку та подає звіт про її результати не пізніше 15 робочих днів з дня отримання Національним банком України повідомлення Фонду про необхідність її проведення.

Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у перехідному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки Національного банку України, яка підтвердила приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, та повідомляє про прийняте рішення Національний банк України.

У разі якщо результати інспекційної перевірки Національного банку України не підтвердили приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, Фонд вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку. Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.

Після прийняття Національним банком України такого рішення уповноважена особа Фонду за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду має право передати активи та зобов'язання іншому перехідному банку у строк до початку виплат відшкодування коштів вкладникам у порядку, встановленому цим Законом. Передача активів та зобов'язань здійснюється без необхідності отримання висновку Національного банку України щодо фінансового стану перехідного банку як приймаючого банку та без надання фінансової підтримки з боку Фонду.

21. Фонд як власник перехідного банку не несе відповідальності за нанесення збитків та моральної шкоди кредиторам такого банку, а також за дії, що були здійснені відповідно до плану врегулювання неплатоспроможного банку та цього Закону.".

16. У статті 44:

1) частину п'яту викласти в такій редакції:

"5. Ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року, а системно важливих банків - не пізніше двох років з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року.".

17. У статті 46:

1) частину другу доповнити пунктом 8 такого змісту:

"8) не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.";

2) частину четверту викласти в такій редакції:

"4. У день призначення уповноважена особа Фонду набуває виключного права підпису від імені банку бухгалтерської, фінансової та іншої документації банку.

У день призначення уповноваженої особи Фонду:

керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів банку,

відзиваються (анулюються) усі видані керівниками банку довіреності щодо права підпису, вчинення правочинів та представлення інтересів від імені банку в установах та організаціях усіх форм власності.

Протягом трьох днів з дня призначення уповноваженої особи Фонду керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду, матеріальних та інших цінностей банку, бухгалтерської та іншої документації банку.

У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.".

18. У статті 48:

1) у частині першій:

у пункті 3 частини:

слова "три дні" замінити словами "п'ятнадцять днів",

після слова "Фонду" доповнити пункт словами ", та подає його на затвердження виконавчій дирекції Фонду";

пункт 4 частини перед словом "складає" доповнити словами "в установленому законом порядку";

пункт 10 після слова "банку" доповнити словами "відповідно до цього Закону".

18. У статті 49:

1) пункт 1 частини другої після слова "погашення" доповнити словами "відповідно до статті 52 цього Закону".

19. У статті 51:

1) у частині четвертій:

у пункті 3 слово "установам" замінити словами "фінансовим установам, які мають право здійснювати кредитні операції";

доповнити частину пунктом 6 такого змісту:

"6) шляхом відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку до приймаючого банку відповідно до статті 40 цього Закону в разі, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.";

2) після частини п'ятої доповнити статтю частиною 5-1 такого змісту:

"5-1. Відкритий конкурс проводиться уповноваженою особою Фонду у порядку, передбаченому статтею 39-1 цього Закону, у випадках:

1) відчуження вимоги за кредитами іншим фінансовим установам;

2) відчуження активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку.";

3) частину десяту викласти у такій редакції:

"10. Уповноважена особа Фонду має право здійснювати продаж валютних цінностей фізичним та юридичним особам за ринковою вартістю без отримання відповідної ліцензії Національного банку України.";

4) частини дванадцяту та тринадцяту викласти у такій редакції:

"12. Актив, який виставлявся на продаж і не був проданий у зв'язку з відсутністю пропозицій, за рішенням уповноваженої особи Фонду може бути переданий кредитору для задоволення його вимог під час задоволення вимог кредиторів відповідної черги згідно зі статтею 52 цього Закону. Передача активу неплатоспроможного банку кредитору має здійснюватися за умови, що ця особа відповідно до законодавства України може мати зазначений актив у власності. Передача активу кредитору здійснюється за ціною, не нижчою, ніж та, за якою востаннє цей актив був виставлений для продажу відповідно до плану врегулювання. Взаємні зобов'язання банку і конкретного кредитора погашаються в рівнозначних сумах.

13. Активи, визнані безнадійними згідно чинного законодавства, та майно, яке згідно чинного законодавства не може бути визнане активом, списуються уповноваженою особою Фонду з балансу банку.";

5) доповнити статтю частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою такого змісту:

"14. У разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку, що потенційно можуть бути реалізовані, уповноважена особа Фонду передає такі активи та залишок незадоволених вимог кредиторів неплатоспроможного банку спеціалізованій установі, створеній відповідно до статті 52-2 цього Закону.

15. Активи, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, передаються Фонду.".

20. У статті 52:

1) у частині першій:

пункт 4 після слова "Фондом" доповнити словами ", крім вимог пов'язаних осіб, які перебували з банком у трудових відносинах, якщо з дня їх звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік, інших пов'язаних осіб та акціонерів (учасників) банку з часткою в статутному капіталі понад 5 відсотків, які не є власниками істотної участі банку";

пункт 7 після слова "боргом" доповнити словами "та вимог пов'язаних осіб, які перебували з банком у трудових відносинах, якщо з дня їх звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік, інших пов'язаних осіб (фізичних та юридичних) та акціонерів (учасників) банку з часткою в статутному капіталі понад 5 відсотків, які не є власниками істотної участі банку";

пункт 8 після слова "боргом" доповнити словами "та вимог пов'язаних осіб (фізичних та юридичних) і акціонерів (учасників) банку з часткою в статутному капіталі понад 5 відсотків, які не є власниками істотної участі банку";

2) другий абзац частини п'ятої виключити;

3) частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна банку, вважаються погашеними.";

4) частину сьому виключити.

21. У статті 52-2:

1) частину першу доповнити другим абзацом такого змісту:

"Кошторис на забезпечення діяльності спеціалізованої установи затверджується виконавчою дирекцією Фонду.";

2) у частині другій:

в абзаці першому слова "неплатоспроможного банку" та "такого банку" замінити словами "неплатоспроможних банків" та "таких банків" відповідно;

після абзацу першого доповнити частину другим абзацом такого змісту:

"Під час виконання дій, спрямованих на повернення активів неплатоспроможних банків, спеціалізована установа має право здійснювати будь-які правочини щодо таких активів та діє в інтересах кредиторів цих банків.".

У зв'язку з цим абзаци другий - четвертий вважати третім - п'ятим відповідно.

у другому реченні абзацу п'ятого слова "неплатоспроможного банку" та "по неплатоспроможних банках" замінити словами "неплатоспроможних банків" та "по кожному неплатоспроможному банку" відповідно;

3) у частині третій:

в абзаці першому друге речення виключити;

після абзацу другого пункти 1 та 2 викласти в такій редакції:

"1) забезпечує повідомлення боржників та кредиторів неплатоспроможного банку про передачу активів та зобов'язань спеціалізованій установі. Днем офіційного повідомлення є дата розміщення інформації на офіційному сайті Фонду;

2) складає ліквідаційний баланс банку та остаточний звіт і подає їх на затвердження виконавчій дирекції Фонду у порядку, визначеному статтею 53 цього Закону та нормативно-правовими актами Фонду;";

4) частину четверту замінити частинами четвертою - сьомою в такій редакції:

"4. Після передачі Фондом залишків активів та зобов'язань перед кредиторами неплатоспроможного банку спеціалізована установа зобов'язана вжити заходів до продовження погашення заборгованості кредиторів неплатоспроможного банку за рахунок отриманих активів у порядку, передбаченому цим Законом.

5. Актив, який виставлявся на продаж і не був проданий у зв'язку з відсутністю пропозицій, за рішенням спеціалізованої установи може бути переданий кредитору для задоволення його вимог під час задоволення вимог кредиторів відповідної черги згідно зі статтею 52 цього Закону. Передача активу неплатоспроможного банку кредитору має здійснюватися за умови, що ця особа відповідно до законодавства України може мати зазначений актив у власності. Передача активу кредитору здійснюється за ціною, не нижчою, ніж та, за якою востаннє цей актив був виставлений для продажу відповідно до плану врегулювання. Взаємні зобов'язання неплатоспроможного банку і конкретного кредитора погашаються в рівнозначних сумах.

6. Активи, визнані безнадійними згідно чинного законодавства, та майно, яке згідно чинного законодавства не може бути визнане активом, списуються спеціалізованою установою.

7. За результатами вжитих заходів спеціалізованою установою щодо реалізації активів неплатоспроможного банку вимоги кредиторів, що залишилися незадоволеними внаслідок недостатності активів неплатоспроможного банку, вважаються погашеними. Спеціалізована установа повідомляє Фонду про закінчення процедури погашення вимог кредиторів неплатоспроможного банку.".

22. У статті 53:

1) у частині першій абзаци перший та другий перед словом "звіт" доповнити словом "остаточний".

II. Прикінцеві та перехідні положення.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. До приведення у відповідність з цим Законом законодавчі та інші нормативні акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Для банків, рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних щодо яких прийнято Національним банком України у 2014 - 2015 роках до дня набрання чинності цим Законом, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб може застосовувати процедуру щодо передачі активів та зобов'язань та реструктуризації зобов'язань з відповідним внесенням змін до планів врегулювання.

4. Для банків, які виводяться з ринку за участю держави на виконання Закону України "Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків" N 78-VIII від 28.12.2014 (Відомості Верховної Ради, 2015, N 6, ст. 41), може здійснюватися процедура реструктуризації зобов'язань, передбачена статтею 40-1 цього Закону.

5. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національному банку України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

6. Доповнити Закон України N 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03.06.2014 (Відомості Верховної Ради, 2014, N 28, ст. 940) статтею 7 такого змісту:

"7. Дія цього Закону не поширюється на осіб, які є позичальниками неплатоспроможних, приймаючих та перехідних банків відповідно до визначень у Законі "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".".

 

Голова Верховної Ради
України

В. ГРОЙСМАН

Опрос