Идет загрузка документа (409 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О всеукраинском референдуме

Проект закона Украины от 23.06.2015 № 2145а
Дата рассмотрения: 23.06.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про всеукраїнський референдум

Цей Закон визначає правові засади, організацію та порядок проведення всеукраїнського референдуму.

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття всеукраїнського референдуму

1. Всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України (далі - громадяни) рішень шляхом голосування в порядку, встановленому Конституцією та цим Законом.

Стаття 2. Законодавство про всеукраїнський референдум

1. Підготовка і проведення всеукраїнського референдуму регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України "Про Центральну виборчу комісію", "Про Державний реєстр виборців", цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.

Стаття 3. Предмет всеукраїнського референдуму

1. На всеукраїнський референдум може виноситися тільки одне питання.

2. За предметом всеукраїнський референдум може бути:

1) про внесення змін до розділу I "Загальні положення", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" Конституції України;

2) про зміну території України;

3) щодо скасування закону України або окремих його положень.

Стаття 4. Обов'язковість результатів всеукраїнського референдуму

Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі не потребують затвердження будь-яким державним органом.

Стаття 5. Основні принципи проведення всеукраїнського референдуму

Всеукраїнський референдум проводиться на основі таких загальних принципів:

1) загального права голосу;

2) рівності;

3) законності;

4) прямого волевиявлення;

5) вільної участі у всеукраїнському референдумі;

6) таємності голосування;

7) особистої участі у голосуванні;

8) однократності голосування

Стаття 6. Загальне право голосу

1. Право голосу на всеукраїнському референдумі мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років і які не визнані у встановленому законом порядку недієздатними (виборці).

2. Підставою реалізації громадянином України права голосу на всеукраїнському референдумі є його включення до списків виборців для проведення всеукраїнського референдуму на дільниці всеукраїнського референдуму. Виборець реалізує право голосу на всеукраїнському референдумі в порядку, встановленому цим Законом.

3. Документом, який посвідчує особу виборця на всеукраїнському референдумі, є:

1) паспорт громадянина України;

2) тимчасове посвідчення громадянина України;

3) картка (довідка) установи кримінально-виконавчої системи, що повинна містити: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, громадянство, фотографію особи, підпис керівника та печатку установи (для осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи);

4) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

5) дипломатичний паспорт;

6) службовий паспорт.

4. Наявність документів, зазначених у пунктах 1, 2 частини третьої цієї статті, є підставою для отримання бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі і ці документи можуть бути використані на дільницях всеукраїнського референдуму.

5. Документ, зазначений в пункті 3 частини третьої цієї статті, є підставою для отримання бюлетеня для голосування на спеціальній дільниці референдуму, утвореній у відповідній установі виконання покарань.

6. Наявність документів, зазначених у пунктах 4-6 частини третьої цієї статті, є підставою для отримання бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі і ці документи можуть бути використані на закордонних дільницях всеукраїнського референдуму, а також на спеціальних дільницях всеукраїнського референдуму, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України. На закордонних дільницях всеукраїнського референдуму, утворених у країнах, до яких дозволений виїзд громадян України за паспортом громадянина України, підставою для отримання бюлетеня може бути наявність паспорту громадянина України.

7. Громадяни України, які мають право голосу, можуть брати участь у роботі комісій з всеукраїнського референдуму як їх члени, а також у проведенні агітації всеукраїнського референдуму, здійсненні спостереження за проведенням всеукраїнського референдуму та інших заходах щодо підготовки та проведення всеукраїнського референдуму у порядку, визначеному цим та іншими законами України.

8. Будь-які прямі чи непрямі привілеї або обмеження прав громадян України на участь у всеукраїнському референдумі за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання чи перебування, за мовними або іншими ознаками забороняються. Не допускаються обмеження щодо участі громадян України у процесі всеукраїнського референдуму, крім обмежень, передбачених Конституцією України та цим Законом.

9. Громадянин України, який проживає або перебуває в період підготовки і проведення всеукраїнського референдуму за межами України, має право голосу на всеукраїнському референдумі, реалізація якого забезпечується його включенням до списку учасників всеукраїнського референдуму на відповідній закордонній дільниці, утвореній згідно з цим Законом.

Стаття 7. Рівне право голосу

1. Громадяни України беруть участь у всеукраїнському референдумі на рівних засадах.

2. Кожний виборець на всеукраїнському референдумі має один голос. Учасник всеукраїнського референдуму може використати свій голос тільки на одній дільниці всеукраїнського референдуму, де він включений до списку виборців для проведення всеукраїнського референдуму. Виборець реалізує своє право голосу на всеукраїнському референдумі у порядку, встановленому цим Законом.

3. Рівність прав і можливостей суб'єктів процесу всеукраїнського референдуму брати участь у всеукраїнському референдумі забезпечується:

1) забороною втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у процес всеукраїнського референдуму, за винятком здійснення повноважень, передбачених цим Законом;

2) неупередженим ставленням органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб до ініціативної групи всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів процесу референдуму;

3) забороною використання під час фінансування агітації всеукраїнського референдуму інших коштів, крім визначених цим Законом;

4) рівним та неупередженим ставленням засобів масової інформації до процесу всеукраїнського референдуму, об'єктивним та збалансованим висвітленням позицій на підтримку та проти питання всеукраїнського референдуму.

Стаття 8. Пряме волевиявлення на всеукраїнському референдумі

1. Громадяни України безпосередньо беруть участь у всеукраїнському референдумі та у вирішенні питання, яке виноситься на референдум.

Стаття 9. Вільна участь у всеукраїнському референдумі

1. Участь громадян України у всеукраїнському референдумі є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у референдумі.

2. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні на всеукраїнському референдумі.

3. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі учасника всеукраїнського референдуму, забороняється.

4. Інформаційні агентства та засоби масової інформації здійснюють інформування про перебіг процесу референдуму, події, пов'язані з референдумом, на засадах збалансованості, своєчасності, достовірності, повноти і точності поширюваної інформації.

5. Для забезпечення умов для вільного волевиявлення військовослужбовцям строкової служби в день голосування надається відпустка для участі в голосуванні не менш як на чотири години.

Стаття 10. Таємне голосування

1. Голосування на всеукраїнському референдумі є таємним. Контроль за волевиявленням виборців на всеукраїнському референдумі забороняється.

2. Членам комісій всеукраїнського референдуму, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Стаття 11. Особисте голосування

1. Кожний виборець голосує на всеукраїнському референдумі особисто. Голосування за інших осіб чи передача учасником всеукраїнського референдуму права голосу будь-якій іншій особі забороняється.

Стаття 12. Однократне голосування

1. Кожний виборець може реалізувати право голосу на конкретному всеукраїнському референдумі лише один раз і лише на одній дільниці референдуму.

Стаття 13. Публічність і відкритість процесу референдуму

1. Підготовка та проведення всеукраїнського референдуму здійснюються публічно і відкрито.

2. Для забезпечення публічності і відкритості процесу всеукраїнського референдуму комісії з референдуму відповідно до своїх повноважень:

1) оприлюднюють відомості про свій склад, місцезнаходження та режим роботи, про утворення округів референдуму і дільниць;

2) забезпечують можливість ознайомлення громадян зі списками учасників референдуму;

3) оприлюднюють результати всеукраїнського референдуму;

4) надають іншу інформацію у випадках, передбачених цим Законом.

3. Рішення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, що стосуються всеукраїнського референдуму, доводяться до відома громадян України через засоби масової інформації у строки, визначені цим Законом.

4. Громадянам України, політичним партіям та громадським організаціям, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму гарантується право вільно обговорювати доцільність проведення всеукраїнського референдуму, вести агітацію щодо питань, винесених на всеукраїнський референдум, на зборах, мітингах, демонстраціях, у друкованих виданнях, через аудіовізуальні (електронні) засоби масової інформації.

5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть забороняти проведення зборів і мітингів з обговорення питання, яке виноситься на всеукраїнський референдум, створювати перешкоди завчасному сповіщенню громадян України про час і місце їх проведення, а також встановлювати перешкоди проведенню відповідних заходів.

6. Засоби масової інформації, інформаційні агентства зобов'язані об'єктивно висвітлювати хід підготовки і проведення референдуму, надавати збалансовану інформацію стосовно змісту питання референдуму та юридичних наслідків референдуму. Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов'язані з референдумом, а на засідання комісій референдуму та у приміщення для голосування на дільниці з референдуму в день голосування - на умовах, визначених цим Законом. Комісії з референдуму, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих органів зобов'язані в межах своїх повноважень надавати їм інформацію щодо підготовки і проведення референдуму.

7. Дипломатичні та консульські установи України, при яких утворені закордонні дільниці референдуму, забезпечують опублікування в місцевих засобах масової інформації відомостей про час і місце голосування, про місцезнаходження відповідних дільниць референдуму, про порядок та строки звернення до дільничних комісій референдуму, зокрема з питань включення виборців до списку виборців на закордонній дільниці референдуму.

Стаття 14. Суб'єкти призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму

1. Всеукраїнський референдум щодо внесення змін до розділів І, III, XIII Конституції України призначається Президентом України відповідно до Конституції України.

2. Всеукраїнський референдум щодо зміни території України призначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України.

3. Всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується Президентом України відповідно до Конституції України.

Стаття 15. Всеукраїнський референдум за народною ініціативою

1. Президент України проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою, якщо його ініційовано з додержанням встановлених Конституцією та законами України вимог щодо організації і порядку проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

2. Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу громадян України, які мають право голосу, у кількості, визначеній частиною другою статті 72 Конституції України, за умови, що підписи виборців на підтримку призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах регіонів, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України.

3. Проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою здійснюється указом Президента України.

Стаття 16. Всеукраїнський референдум щодо закону України про внесення змін до розділів І "Загальні засади", III "Вибори. Референдум", XIII "Внесення змін до Конституції України" Конституції України

1. Законопроект про внесення змін до розділів I "Загальні засади", III "Вибори. Референдум", XIII "Внесення змін до Конституції України" Конституції України приймається, у порядку, встановленому Конституцією України, та затверджується всеукраїнським референдумом.

2. Призначення всеукраїнського референдуму щодо внесення змін до Конституції України здійснюється указом Президента України.

Стаття 17. Всеукраїнський референдум щодо зміни території України

1. Всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України.

2. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.

Стаття 18. Форма питання референдуму

1. Питання референдуму - це текст, яким викладається пропозиція референдуму, у вигляді питального речення, що пропонує виборцю чіткі відповіді "так" або "ні".

2. Питання референдуму стосується затвердження закону, у випадках передбачених Конституцією України, або прийняття закону про скасування конкретного положення (декількох положень закону), або конкретного закону в цілому. Відповідний закон або законопроект про скасування конкретного положення закону (декількох положень закону або конкретного закону в цілому) та відповідно текст положень закону (декількох положень закону або конкретного закону в цілому), що пропонується скасувати на всеукраїнському референдумі є невід'ємною частиною питання референдуму.

3. Питання референдуму повинно мати чітке і ясне формулювання, яке не допускає різних тлумачень.

Стаття 19. Обмеження щодо ініціювання та проведення всеукраїнського референдуму

1. Ініціювання проведення всеукраїнського референдуму може бути щодо скасування закону України або окремих його положень.

2. Не може бути ініційовано проголошення всеукраїнського референдуму щодо законопроектів про скасування законів або окремих їх положень з питань:

1) податків;

2) бюджету;

3) амністії.

3. Голосування на всеукраїнському референдумі не може проводитися в день голосування на виборах Президента України або на виборах народних депутатів України.

Стаття 20. Обмеження щодо призначення (проголошення) референдуму

1. Всеукраїнський референдум не може призначатися (проголошуватися) чи проводитися в умовах воєнного чи надзвичайного стану на всій території України або на її частині.

2. Якщо воєнний чи надзвичайний стан введений після призначення (проголошення) референдуму, суб'єкт призначення (проголошення) референдуму не пізніш як на третій день після введення такого стану видає акт про зупинення процесу референдуму до закінчення дії воєнного чи надзвичайного стану.

Стаття 21. Контроль питання всеукраїнського референдуму щодо його відповідності Конституції України

1. Контроль за відповідністю Конституції України (конституційністю) питання всеукраїнського референдуму здійснює Конституційний Суд України за зверненням суб'єкта права на конституційне подання щодо відповідності Конституції України постанови Верховної Ради України або указу Президента про проголошення (призначення) всеукраїнського референдуму.

2. У випадку звернення до Конституційного Суду України суб'єкта права на конституційне подання щодо відповідності Конституції України постанови Верховної Ради України або указу Президента України про проголошення (призначення) всеукраїнського референдуму процес всеукраїнського референдуму зупиняється до вирішення питання Конституційним Судом України.

3. Конституційний Суд України зобов'язаний розглянути питання відповідності Конституції України постанови Верховної Ради України або указу Президента України про проголошення (призначення) всеукраїнського референдуму протягом місяця з моменту звернення до Конституційного Суду України уповноваженого суб'єкта права на конституційне подання.

4. Всеукраїнський референдум не може бути проголошений (призначений), якщо відповідно до рішення Конституційного Суду України питання референдуму, постанова Верховної Ради України або указ Президента України про проголошення (призначення) всеукраїнського референдуму, не відповідає Конституції України.

Стаття 22. Процес всеукраїнського референдуму

1. Процес всеукраїнського референдуму розпочинається з наступного дня після дня опублікування відповідно указу Президента чи постанови Верховної Ради України.

2. Процес всеукраїнського референдуму завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів референдуму.

Стаття 23. Суб'єкти процесу всеукраїнського референдуму

1. Суб'єктами відповідного виду процесу всеукраїнського референдуму у випадках, передбачених цим Законом, є:

1) виборці;

2) комісія з всеукраїнського референдуму, утворена відповідно до цього Закону або Закону України "Про Центральну виборчу комісію";

3) ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму, утворена відповідно до цього Закону;

4) політична партія, яка зареєструвалася у Центральній виборчій комісії як прихильник або опонент питання референдуму;

5) офіційні спостерігачі від ініціативної групи, політичних партій та громадських організацій, до статутної діяльності яких належать питання, пов'язані з процесом виборів та референдуму або із забезпеченням виборчих прав громадян України, зареєстровані відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 24. Порядок обчислення строків

1. Строки, визначені у цьому Законі, обчислюються в календарних днях; в окремих випадках строки обчислюються в годинах.

2. Першим днем строку, який відповідно до цього Закону має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після дня настання вказаної події.

3. Останнім днем строку, який відповідно до цього Закону має закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.

Розділ II
ПРИЗНАЧЕННЯ (ПРОГОЛОШЕННЯ) ВСЕУКРАЇНСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 25. Порядок призначення всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України

1. Президент України протягом п'яти днів після отримання від Голови Верховної Ради України закону про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України видає указ про призначення всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України із зазначенням дати його проведення. Текст закону, що виноситься на затвердження всеукраїнським референдумом про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України, обов'язково додається до указу Президента України.

2. Указом Президента України про призначення всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України визначається дата його проведення, якою є остання неділя шістдесятиденного строку від дня видання указу.

Стаття 26. Порядок призначення всеукраїнського референдуму про зміну території України

1. У разі прийняття закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України, укладеного Президентом України, Верховна Рада України приймає рішення про призначення всеукраїнського референдуму про зміну території України.

2. Постанова Верховної Ради України про призначення всеукраїнського референдуму про зміну території України має містити дату проведення всеукраїнського референдуму та сформульоване питання, що виноситься на референдум. Текст закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України обов'язково додається до постанови Верховної Ради України.

3. Дата проведення всеукраїнського референдуму про зміну території України призначається на останню неділю шістдесятиденного строку від дня прийняття Верховною Радою України постанови про його призначення.

Стаття 27. Порядок проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою

1. Президент України не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після отримання рішення Центральної виборчої комісії про загальні підсумки збирання підписів громадян України під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму та виконання вимог частини другої цієї статті видає указ про проголошення референдуму із зазначенням дати його проведення, сформульованим питанням, а також законопроектом про скасування конкретного положення закону (декількох положень закону або конкретного закону в цілому) та відповідно тексту положень закону (декількох положень закону або конкретного закону в цілому), що пропонується скасувати на всеукраїнському референдумі.

2. Президент України здійснює перевірку щодо відповідності Конституції України та цьому Закону питання, яке пропонується винести на всеукраїнський референдум. Центральна виборча комісія згідно з цим Законом здійснює перевірку процедур народної ініціативи щодо проголошення всеукраїнського референдуму.

3. Указом Президента України про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою визначається дата його проведення, якою є остання неділя шістдесятиденного строку від дня видання указу.

Стаття 28. Загальний порядок здійснення народної ініціативи

1. Народна ініціатива щодо проведення всеукраїнського референдуму здійснюється шляхом збирання, визначеної частиною другою статті 72 Конституцією України, кількості підписів виборців під вимогою про проведення референдуму за умови, що підписи під цією вимогою зібрано не менше ніж у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України, і не менше ніж по сто тисяч підписів у кожній з таких адміністративно-територіальних одиниць.

2. Збір підписів під вимогою щодо проведення всеукраїнського референдуму організовує ініціативна група всеукраїнського референдуму, що утворюється і діє відповідно до цього Закону.

3. Збір підписів під вимогою щодо проведення всеукраїнського референдуму з певного питання проводиться протягом шістдесяти днів з дня отримання свідоцтва про реєстрацію ініціативної групи всеукраїнського референдуму, яка пропонує винести відповідне питання на всеукраїнський референдум.

Стаття 29. Порядок утворення ініціативної групи всеукраїнського референдуму

1. Ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму утворюється на зборах громадян України, в яких бере участь не менш як триста виборців.

2. Організаторами зборів можуть бути виборці, політична партія України, громадська організація, зареєстровані відповідно до законодавства України.

3. Забороняється проводити збори громадян щодо утворення ініціативної групи референдуму в органах державної влади, органах місцевого самоврядування.

4. Не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня проведення зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму їх ініціатори повинні письмово повідомити про дату, час, місце і мету зборів Центральну виборчу комісію.

5. Центральна виборча комісія направляє на збори громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму представника (представників) для посвідчення факту проведення зборів.

6. Перед початком зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму проводиться реєстрація учасників, складається їх список із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця проживання із зазначенням адреси житла, номеру й серії паспорта та даних про час і орган видачі паспорта України - стосовно кожного учасника. Кожний учасник зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму навпроти свого прізвища ставить свій підпис, який засвідчує його участь у зборах.

7. На зборах громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму обираються голова та секретар зборів, лічильна комісія, затверджується порядок денний зборів, до якого включаються питання про доцільність проведення всеукраїнського референдуму, формулюється питання, яке пропонується винести на всеукраїнський референдум, формується персональний склад ініціативної групи всеукраїнського референдуму.

8. У разі якщо більшість від зареєстрованих учасників зборів щодо проведення всеукраїнського референдуму проголосує за проведення всеукраїнського референдуму та затвердження формулювання питання і тексту законопроекту, що пропонується на нього винести, обирається ініціативна група з числа учасників зборів, якій доручається організація збирання підписів громадян України під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму та здійснення інших функцій, передбачених цим Законом.

9. Ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму (далі - ініціативна група) складається не менш як з шістдесяти громадян України, які на день її утворення мають право голосу. Збори утворюють лише одну ініціативну групу. На зборах складається список членів ініціативної групи із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця проживання із зазначенням адреси житла, відомостей про документи, що посвідчують особу та громадянство України кожного члена ініціативної групи.

10. На зборах громадян також визначається особа (далі - уповноважений представник ініціативної групи), яка буде представляти інтереси ініціативної групи, про що складається заява, яка підписується головою та секретарем зборів.

У заяві про призначення уповноваженого представника ініціативної групи зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові представника суб'єкта процесу референдуму;

2) його громадянство;

3) день, місяць і рік народження;

4) місце роботи, займана посада (заняття);

5) місце проживання, адреса житла, а також контактний номер телефону.

До заяви додається письмова згода запропонованої особи бути уповноваженим представником ініціативної групи.

Уповноважений представник ініціативної групи повинен відповідати вимогам, передбаченим пунктами 4 - 6 статті 39 цього Закону.

11. За результатами зборів громадян України (далі - збори) оформляється протокол, в якому зазначаються дата, місце проведення, кількість їх учасників, інформація про обрання голови та секретаря зборів громадян України, хід обговорення питань порядку денного, чітке формулювання питання, яке пропонується винести на всеукраїнський референдум, результати голосування з питань порядку денного, персональний склад ініціативної групи (у разі її обрання) та, відповідно до вимог частини сьомої цієї статті, дані про особу, визначену представником ініціативної групи. Протокол підписують голова та секретар зборів. Текст законопроекту, що пропонується винести на всеукраїнський референдум, є додатком до протоколу зборів. Списки учасників зборів, членів ініціативної групи є складовими протоколу зборів.

12. До цих документів додається письмова заява кожної особи, включеної до ініціативної групи, про згоду на входження до її складу.

13. Письмова заява на згоду бути членом ініціативної групи має обов'язково містити прізвище, ім'я, по батькові такої особи, дату її народження та відомості про місце проживання із зазначенням адреси житла, відомості про документи, що посвідчують її особу та громадянство України, згоду на відповідну участь, дату написання заяви та підпис.

14. У семиденний строк з дня проведення зборів уповноважений представник ініціативної групи передає до Центральної виборчої комісії підписані головою і секретарем зборів документи проведених зборів, а саме:

протокол зборів;

список їх учасників;

список членів ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму;

заяву про призначення уповноваженого представника ініціативної групи;

письмові заяви кожного з членів ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму про згоду бути членом ініціативної групи;

письмову згоду особи бути уповноваженим представником ініціативної групи.

Список членів ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму подається до Центральної виборчої комісії також в електронному вигляді.

15. Центральна виборча комісія видає уповноваженому представнику ініціативної групи, який подав документи, зазначені у частині одинадцятій цієї статті, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи.

Стаття 30. Реєстрація ініціативної групи із всеукраїнського референдуму

1. Центральна виборча комісія у п'ятиденний строк здійснює аналіз документів, передбачених частиною п'ятнадцятою статті 28 цього Закону, на предмет відповідності вимогам законодавства і за результатами приймає постанову про реєстрацію ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму або про відмову у реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму із зазначенням мотивів такого рішення.

2. Відмова в реєстрації ініціативної групи може бути прийнята з мотивів порушення вимог цього Закону під час її утворення та/або невідповідності питання чи тексту законопроекту, що пропонується винести на всеукраїнський референдум, вимогам Конституції України та цього Закону.

3. У разі якщо Центральна виборча комісія прийняла рішення про відмову в реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму, уповноваженому представнику ініціативної групи видається відповідне рішення.

4. Відмова Центральної виборчої комісії у реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму або неприйняття нею рішення щодо реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму можуть бути оскаржені ініціативною групою в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

5. Рішення Центральної виборчої комісії щодо реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму повинно містити формулювання питання та текст законопроекту про скасування конкретного положення закону (декількох положень закону або конкретного закону в цілому) та відповідно текст положень закону (декількох положень закону або конкретного закону в цілому), що пропонується скасувати на всеукраїнському референдумі.

6. Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття рішення про реєстрацію ініціативної групи видає представнику ініціативної групи свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи, зразок підписного листа та протоколу про підсумки збору підписів на підтримку ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму за формами, встановленими Центральною виборчою комісією.

7. У свідоцтві про реєстрацію ініціативної групи всеукраїнського референдуму зазначаються формулювання питання та текст законопроекту про скасування закону або його окремої частини, щодо яких пропонується ініціювати референдум, а також загальний строк збирання підписів, визначений датою реєстрації ініціативної групи з відповідного всеукраїнського референдуму.

8. Повідомлення про реєстрацію ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму, формулювання запропонованого ними питання референдуму та тексту закону або його окремої частини, а також про початок і строк збору підписів громадян на підтримку цієї ініціативи у триденний строк публікуються в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", а також за рішенням Центральної виборчої комісії оприлюднюються в інших друкованих виданнях та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації.

9. Плата за реєстрацію ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму не стягується.

10. Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, а також підприємствам, установам, організаціям, які перебувають у державній та в комунальній власності, забороняється нести витрати, пов'язані з організацією і діяльністю ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму.

11. Ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму зобов'язана створити у порядку, встановленому у статті 79 цього Закону, фонд всеукраїнського референдуму для організації збору підписів громадян України.

12. Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації іншим ініціативним групам, які уповноважені збирати підписи виборців під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму з питань, які за змістом чи по суті збігаються з питанням, яке винесене на всеукраїнський референдум зборами громадян щодо проведення всеукраїнського референдуму та обрана ними ініціативна група референдуму вже зареєстрована Центральною виборчою комісією.

Стаття 31. Порядок збирання підписів

1. З дня одержання свідоцтва про свою реєстрацію ініціативна група референдуму має право безперешкодно збирати підписи виборців під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму.

2. Підписи виборців збираються на підписних листах, форма яких встановлена Центральною виборчою комісією. Ініціативна група з всеукраїнського референдуму має право виготовляти підписні листи у відповідності до встановленої форми Центральною виборчою комісією за рахунок коштів фонду ініціативної групи, утвореного відповідно до статті 79 цього Закону.

3. Підписний лист на підтримку проведення всеукраїнського референдуму повинен містити:

1) зазначення "всеукраїнський референдум";

2) реєстраційний номер ініціативної групи всеукраїнського референдуму, дату її реєстрації;

3) формулювання питання, яке пропонується винести на референдум;

4) відомості про особу, яка збирає підписи виборців (прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, місце проживання, виборчу адресу, за наявності - номер телефону);

5) повну назву населеного пункту (села, селища, міста), де проводиться збір підписів, а також району (міста), області, Автономної Республіки Крим, до складу яких входить цей населений пункт.

До підписного листа обов'язково додається текст законопроекту про скасування конкретного положення закону (декількох положень закону або конкретного закону в цілому) та відповідно текст положень закону (декількох положень закону або конкретного закону в цілому), що пропонується скасувати на всеукраїнському референдумі.

4. Підписний лист повинен мати графи, в яких позначаються:

1) порядковий номер виборця у підписному листі;

2) прізвище, ім'я та по батькові виборця (відповідно до документа, зазначеного у пункті 7 цієї частини);

3) число, місяць та рік народження виборця;

4) громадянство виборця;

5) місце проживання та виборча адреса виборця;

6) назва, номер і серія документа, що посвідчує особу виборця, з числа зазначених у частині третій статті 6 цього Закону;

7) дата проставлення підпису виборцем;

8) особистий підпис виборця.

5. В одному підписному листі враховуються підписи виборців лише з одного району або міста обласного (міськрайонного) значення.

6. Підписи виборців на підтримку всеукраїнського референдуму можуть збирати члени ініціативної групи та за їх письмовим дорученням громадяни України, які на час збору підписів мають право голосу.

7. Виборець, який підтримує вимогу про проведення всеукраїнського референдуму, ставить на підписному листі свій підпис і дату підписання. Виборець власноручно на підписному листі зазначає прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, номер і серію документа, що посвідчує особу й підтверджує громадянство України, та місце проживання.

8. У разі якщо через фізичні вади виборець не має можливості внести зазначені відомості до підписного листа власноручно, на його прохання це може зробити громадянин, який збирає підписи, про що біля такого підпису робиться відмітка такого громадянина.

9. Виборець, який підтримує вимогу про проведення всеукраїнського референдуму, має право ставити підпис на підтримку однієї й тієї ж ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму тільки один раз.

У разі виявлення декількох підписів однієї і тієї ж особи відповідні підписи зараховуються як один підпис.

10. Кожний підписний лист повинен бути засвідчений підписом громадянина, який здійснював збір підписів виборців, які підтримують вимогу про проведення всеукраїнського референдуму. При засвідченні підписного листа громадянин, що здійснював збір підписів, вказує свої прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, місце проживання, серію, номер і дату видачі паспорта громадянина України, а також ставить свій підпис і дату його внесення.

11. Громадянин, який збирав підписи, проставляє цифрами і прописом кількість зібраних у цьому підписному листі підписів громадян України.

12. Збір підписів на підтримку ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму може здійснюватися за місцем навчання, проживання та у інших місцях, де збирання підписів не заборонені законом.

13. Забороняється збирати підписи в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, у закладах, установах та організаціях, у військових частинах.

Забороняється в процесі збирання підписів на підтримку ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму примушувати громадян ставити або не ставити свої підписи або винагороджувати їх за це в будь-якій формі.

Забороняється збирання підписів на підтримку ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму у місцях видачі заробітної плати, пенсій, допомоги, стипендій, інших соціальних виплат, надання благодійної допомоги.

14. Витрати на збирання підписів громадян на підтримку ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму здійснюються за рахунок коштів фонду референдуму, створеного ініціативною групою відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 32. Передача ініціативною групою підписних листів до Центральної виборчої комісії

1. Після закінчення збирання підписів виборців ініціативна група підраховує загальну кількість підписів виборців, зібраних на підтримку всеукраїнського референдуму та кількість підписів, зібраних на підтримку всеукраїнського референдуму по кожній адміністративно-територіальній одиниці, визначеній частиною другою статті 133 Конституції України. Про підсумки збирання підписів виборців ініціативна група складає протокол за формою, зазначеною у частині другій цієї статті, який підписується усіма членами ініціативної групи.

2. Форма протоколу, зазначеного у частині першій цієї статті, затверджується Центральною виборчою комісією одночасно із затвердженням форми підписного листа.

3. Підписні листи, пронумеровані та зброшуровані у вигляді папок окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці, визначеній частиною другою статті 133 Конституції України, та протокол про підсумки збору підписів на підтримку ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму передаються уповноваженим представником ініціативної групи в Центральну виборчу комісію не пізніше 24-ї години дня, у який закінчується строк збору підписів на підтримку ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму.

4. Прийняття документів Центральною виборчою комісією здійснюється шляхом завірення кожної папки з підписними листами своєю печаткою, перевірки відповідності кількості представлених підписних листів їх кількості, зазначеній в протоколі про підсумки збирання підписів на підтримку ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму.

5. При прийманні підписних листів Центральна виборча комісія перевіряє відповідність кількості поданих підписних листів кількості цих листів, зазначеній у протоколі про підсумки збирання підписів виборців, та складає акт про передання-приймання підписних листів, в якому повинно бути зазначено кількість прийнятих підписних листів та заявлена кількість підписів виборців, а також зазначено дату і час їх приймання, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи. Акт складається у двох примірниках і підписується уповноваженим на це членом Центральної виборчої комісії та особою, яка передала підписні листи. Перший примірник акта видається особі, яка передала підписні листи, а другий примірник акта зберігається у Центральній виборчій комісії.

6. Центральна виборча комісія не приймає підписні листи після закінчення строку, зазначеного у частині третій цієї статті.

7. Якщо зареєстрованою ініціативною групою з проведення всеукраїнського референдуму до 24-ї години дня, у який закінчується строк збору підписів на підтримку ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму, не виконані дії, зазначені в частині другій цієї статті, Центральна виборча комісія ухвалює постанову про припинення проведення ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму. Відповідне рішення публікується Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж на третій день з дня прийняття.

Стаття 33. Підрахунок підписів Центральною виборчою комісією

1. Центральна виборча комісія після надходження підписних листів та протоколу протягом тридцяти календарних днів з дня їх отримання перевіряє дотримання вимог, встановлених у статті 31 цього Закону. Порядок здійснення перевірки визначається Центральною виборчою комісією.

2. У разі звернення Центральної виборчої комісії до Міністерства внутрішніх справ України щодо перевірки відомостей про громадян України, внесених до підписних листів, Міністерство внутрішніх справ України зобов'язане здійснити відповідну перевірку та повідомити про її результати, у строки, визначені Центральною виборчою комісією.

3. При встановленні на підставі підписних листів кількості громадян України, які підтримали проведення всеукраїнського референдуму, не враховуються підписи окремих громадян України:

1) у разі відсутності у підписному листі всіх або окремих відомостей про громадянина України, який підтримує своїм підписом проведення референдуму, передбачених формою підписного листа;

2) записи та підписи, вчинені замість громадянина України іншою особою, за винятком підстав, зазначених у цьому Законі;

3) вчинені особою, яка на день вчинення підпису не мала права голосу.

4. При встановленні на підставі підписних листів кількості громадян України, які підтримали проведення референдуму, не враховуються підписні листи:

1) якщо підписи громадян України зібрані особою, яка на день збору підписів не мала права голосу та/або не мала письмового доручення збирати підписи виборців на підтримку всеукраїнського референдуму від члена відповідної ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму;

2) які містять недостовірні відомості про особу, яка збирала підписи громадян України;

3) у яких відсутні відомості про особу, яка збирала підписи громадян України або у яких замість підпису особи, яка збирала підписи громадян України, міститься підпис іншої особи;

4) у яких підписи громадян України зібрані в органах державної влади та органах місцевого самоврядування та у місцях і за умов, визначених частиною тринадцятою статті 30 цього Закону;

6) невстановленої форми.

5. За підсумками перевірки Центральна виборча комісія приймає постанову про підсумки збору підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму.

6. У разі якщо кількості підписів громадян, які підтримують вимогу про проведення всеукраїнського референдуму, достатньо для призначення всеукраїнського референдуму Центральна виборча комісія зазначає це у своєму рішенні про підсумки збору підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму.

7. У разі якщо кількості підписів громадян, які підтримують вимогу про проведення всеукраїнського референдуму, недостатньо для призначення всеукраїнського референдуму Центральна виборча комісія приймає мотивоване рішення про підсумки збору підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму, в якому зазначає про недостатність підписів громадян, які підтримують вимогу про проведення всеукраїнського референдуму, кількість та підстави неврахування підписів окремих громадян України та підписних листів.

8. Одночасно з цим рішенням Центральна виборча комісія приймає постанову про припинення ініціативи щодо проведення відповідного всеукраїнського референдуму, яка не пізніше наступного дня від дня її прийняття видається (направляється) уповноваженому представнику ініціативної групи та публікується Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж на третій день з дня прийняття.

9. Ініціативна група з проведення всеукраїнського референдуму після одержання копії постанови, зазначеної в частині восьмій цієї статті, може оскаржити її в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Стаття 34. Передача Президенту України рішення про підсумки збору підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму

1. У разі якщо ініціативною групою зібрано підписи в кількості та в порядку, визначеними Конституцією України та цим Законом, Центральна виборча комісія не пізніше як на наступний день після прийняття Центральною виборчою комісією рішення про підсумки збору підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму передає його Президенту України.

Розділ III
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 35. Оголошення про початок процесу всеукраїнського референдуму

1. Оголошення про початок процесу всеукраїнського референдуму здійснює Центральна виборча комісія на своєму засіданні, про що зазначається у протоколі засідання комісії.

2. Оголошення про початок процесу всеукраїнського референдуму здійснюється на наступний день після дня опублікування постанови Верховної Ради України про призначення всеукраїнського референдуму або указу Президента України про призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму.

3. Витяг з протоколу засідання Центральної виборчої комісії про оголошення початку процесу всеукраїнського референдуму опубліковується Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж на третій день з дня оголошення.

Стаття 36. Округи зі всеукраїнського референдуму

1. Всеукраїнський референдум проводиться в єдиному загальнодержавному окрузі з референдуму, який охоплює всю територію України та закордонний округ.

Для проведення всеукраїнського референдуму Центральна виборча комісія утворює в єдиному загальнодержавному окрузі референдуму 225 територіальних округів з приблизно рівною кількістю дільниць з референдуму в межах округу з урахуванням адміністративно-територіального устрою України.

2. Рішення про утворення територіальних округів для проведення всеукраїнського референдуму приймається Центральною виборчою комісією не пізніше як на п'ятий день з дня опублікування відповідного указу Президента України чи постанови Верховної Ради України про призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму.

3. Закордонний округ з референдуму охоплює усі відповідні закордонні дільниці.

4. Постанова Центральної виборчої комісії про утворення територіальних округів для проведення всеукраїнського референдуму із зазначенням їх номерів, територіальних меж та центрів опубліковується в газетах "Голос України", "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж на третій день з дня їх утворення.

Стаття 37. Дільниці з референдуму

1. Для підготовки організації і проведення голосування та підрахунку голосів виборців на всеукраїнському референдумі як дільниці з референдуму використовуються постійні звичайні, спеціальні та закордонні виборчі дільниці, утворені відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України".

2. Спеціальні та закордонні дільниці з референдуму, що існують на тимчасовій основі, утворюються Центральною виборчою комісією не пізніш як за сорок днів до дня голосування у порядку, встановленому Законом України "Про вибори народних депутатів України".

3. Центральна виборча комісія забезпечує оприлюднення в загальнодержавних та у відповідних регіональних чи місцевих друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії переліку постійних дільниць з референдуму із зазначенням територіальних округів з референдуму, до яких ці дільниці відносяться, номерів дільниць з референдуму не пізніш як на десятий день з дня початку процесу референдуму.

4. Рішення Центральної виборчої комісії про утворення спеціальних дільниць з референдуму на тимчасовій основі публікується у відповідних регіональних чи місцевих друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії не пізніше як на п'ятий день після дня прийняття цього рішення.

5. Центральна виборча комісія оприлюднює своє рішення про утворення закордонних дільниць з референдуму на тимчасовій основі у загальнодержавних друкованих засобах масової інформації не пізніше як на п'ятий день після дня прийняття цього рішення.

6. Закордонні дипломатичні установи України, при яких існують закордонні виборчі дільниці на постійні основі або утворено дільницю з референдуму на тимчасовій основі, публікують повідомлення про утворення закордонної дільниці з референдуму у друкованих засобах масової інформації, доступних громадянам України, що проживають чи перебувають на відповідній території, або, у разі неможливості, оприлюднюють таке повідомлення в інший спосіб не пізніше як на десятий день після початку процесу референдуму (щодо дільниць з референдуму, утворених на тимчасовій основі, - не пізніше як на п'ятий день з дня отримання відповідного рішення).

Розділ IV
КОМІСІЇ З РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 38. Система комісій з референдуму

1. Систему комісій з референдуму, що здійснюють підготовку та проведення всеукраїнського референдуму, становлять:

1) Центральна виборча комісія як центральна комісія з референдуму;

2) окружні комісії з референдуму;

3) дільничні комісії з референдуму.

2. Повноваження комісій з референдуму щодо підготовки та проведення референдуму здійснюються:

1) Центральною виборчою комісією - на всій території України та у закордонному окрузі з референдуму;

2) окружною комісією з референдуму - у межах територіального округу референдуму;

3) дільничною комісією з референдуму - у межах дільниці референдуму.

3. Повноваження окружної комісії з референдуму закордонного округу здійснює Центральна виборча комісія.

Стаття 39. Статус комісій з референдуму

1. Комісії з референдуму є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення всеукраїнського референдуму та забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про референдум.

2. Статус Центральної виборчої комісії визначається Конституцією України, Законом України "Про Центральну виборчу комісію", цим та іншими законами України. Центральна виборча комісія очолює систему комісій з референдуму, які організовують підготовку і проведення всеукраїнського референдуму, і є комісією з референдуму вищого рівня щодо всіх окружних та дільничних комісій з референдуму, передбачених цим Законом.

3. Центральна виборча комісія не є правонаступником окружних комісій з референдуму.

4. Статус окружних та дільничних комісій з референдуму визначається цим Законом.

5. Окружна комісія з референдуму є юридичною особою. Окружна комісія з референдуму є комісією вищого рівня щодо всіх дільничних комісій з референдуму в межах відповідного територіального округу референдуму.

6. Дільнична комісія з референдуму не є юридичною особою. Дільнична комісія з референдуму є суб'єктом відповідного процесу референдуму, має право звертатися в межах своїх повноважень до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до підприємств, закладів, установ та організацій, їх посадових та службових осіб. Дільнична комісія з референдуму має власну печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією.

Стаття 40. Вимоги до членів окружної чи дільничної комісії з референдуму

1. До складу окружної комісії з референдуму чи дільничної комісії з референдуму звичайної або спеціальної дільниці референдуму можуть входити виборці, які проживають у межах території України.

2. Виборець може входити до складу лише однієї комісії з референдуму.

3. До складу окружної чи дільничної комісії з референдуму не можуть входити:

1) члени ініціативної групи референдуму;

2) представники суб'єктів процесу референдуму у Центральній виборчій комісії;

3) уповноважені особи суб'єктів процесу референдуму;

4) посадові та службові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, судді та працівники прокуратури;

5) громадяни, які утримуються в установах виконання покарань;

6) громадяни, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

4. До складу дільничної комісії з референдуму спеціальної дільниці, утвореної в стаціонарному лікувальному закладі або в установі виконання покарань, не можуть входити працівники відповідного закладу або установи.

5. Секретар окружної чи дільничної комісії з референдуму повинен володіти державною мовою в обсязі, необхідному для ведення діловодства.

Стаття 41. Повноваження Центральної виборчої комісії як комісії з референдуму

1. Повноваження Центральної виборчої комісії щодо організації підготовки і проведення всеукраїнського референдуму визначені Законом України "Про Центральну виборчу комісію", цим та іншими законами України.

2. Центральна виборча комісія здійснює контроль за додержанням і однаковим застосуванням законодавства про всеукраїнський референдум виборцями, окружними і дільничними комісіями з референдуму та їх членами, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, закладами, установами, організаціями, їх посадовими особами, засобами масової інформації, їх власниками, посадовими особами та творчими працівниками, партіями, їх представниками у Центральній виборчій комісії та уповноваженими особами, офіційними спостерігачами, громадськими організаціями, іншими громадськими об'єднаннями.

3. Для організаційного, правового, інформаційного, технічного забезпечення здійснення своїх повноважень Центральна виборча комісія на час процесу всеукраїнського референдуму може залучати відповідних спеціалістів, експертів та технічних працівників.

Стаття 42. Повноваження окружної комісії з референдуму

1. Повноваження окружної комісії з референдуму починаються з моменту складення присяги не менш як десятьма членами комісії на її першому засіданні, яке проводиться не пізніш як на третій день після дня прийняття рішення про її утворення.

2. Окружна комісія з референдуму:

1) забезпечує підготовку та проведення всеукраїнського референдуму у межах територіального округу;

2) здійснює в межах відповідного територіального округу з референдуму контроль за додержанням і однаковим застосуванням законодавства про всеукраїнський референдум виборцями, дільничними комісіями з референдуму та їх членами, органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, закладами, установами, організаціями, їх посадовими особами, засобами масової інформації, їх власниками, посадовими особами та творчими працівниками, партіями - суб'єктами процесу референдуму, їх уповноваженими особами, офіційними спостерігачами, громадськими організаціями, іншими громадськими об'єднаннями;

3) надає правову, організаційно-методичну, технічну допомогу дільничним комісіям референдуму, організовує навчання членів цих комісій з питань організації процесу референдуму;

4) утворює дільничні комісії з референдуму відповідно до цього Закону;

5) скликає у разі необхідності за власною ініціативою засідання дільничної комісії з референдуму;

6) вирішує питання використання коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення референдуму, у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією;

7) контролює забезпечення дільничних комісій з референдуму приміщеннями, транспортом, технікою, зв'язком, розглядає та вирішує інші питання матеріально-технічного забезпечення всеукраїнського референдуму на території округу;

8) контролює разом з дільничними комісіями з референдуму складання списків громадян, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі, та подання їх дільничними комісіями для загального ознайомлення;

9) передає дільничним комісіям з референдуму бюлетені для голосування та бланки іншої документації відповідно до цього Закону, забезпечує контроль за обліком бюлетенів для голосування в межах територіального округу;

10) забезпечує виготовлення печаток, штампів та скриньок для бюлетенів та передає їх дільничним комісіям з референдуму;

11) встановлює підсумки голосування у відповідному територіальному окрузі, складає протокол про встановлення підсумків голосування та передає його до Центральної виборчої комісії;

12) розглядає в межах своїх повноважень звернення, заяви і скарги щодо організації і проведення всеукраїнського референдуму на території округу, скарги на рішення, дії та бездіяльність дільничних комісій з всеукраїнського референдуму, а також щодо осіб, які входять до її складу та складу дільничних комісій з всеукраїнського референдуму, і приймає щодо них рішення;

13) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

3. Повноваження окружної комісії з референдуму припиняються через п'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму.

4. Статус окружної комісії з референдуму як юридичної особи припиняється в порядку та у строки, визначені статтею 53 цього Закону.

Стаття 43. Повноваження дільничної комісії з референдуму

1. Повноваження дільничної комісії з референдуму починаються з моменту складення присяги не менш як двома третинами її мінімального складу, визначеного частинами другою, третьою статті 47 цього Закону, на засіданні комісії, що проводиться не пізніш як на третій день після дня прийняття рішення про її утворення.

2. Дільнична комісія з референдуму:

1) здійснює контроль за неухильним додержанням та однаковим застосуванням законодавства про всеукраїнський референдум під час підготовки та проведення голосування, підрахунку голосів на дільниці з референдуму;

2) отримує список виборців від органу ведення Державного реєстру виборців, складає список виборців у випадках, передбачених цим Законом, надає його для загального ознайомлення, а також вносить до нього зміни у випадках, передбачених цим Законом;

3) в порядку та в строки, встановлені цим Законом, вручає або надсилає кожному виборцю, включеному до списку виборців на відповідній дільниці з референдуму, іменне запрошення із зазначенням дати проведення голосування, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування;

4) забезпечує можливість ознайомлення громадян з формулюванням питання, що виноситься на всеукраїнський референдум, та текстом відповідного законопроекту (закону), як під час підготовки до проведення всеукраїнського референдуму, так і в день голосування, а також з рішеннями, прийнятими Центральною виборчою комісією, відповідною окружною комісією з референдуму, власними рішеннями та повідомленнями, отриманими комісією;

5) забезпечує облік та зберігання отриманих комісією бюлетенів;

6) забезпечує підготовку приміщення для голосування та скриньок для голосування;

7) організовує голосування виборців у приміщенні для голосування, а також за місцем перебування виборців у випадках, передбачених цим Законом;

8) здійснює підрахунок голосів виборців на дільниці з референдуму, складає протокол про підрахунок голосів на дільниці з референдуму та передає його та іншу документацію референдуму відповідній окружній комісії з референдуму в порядку, встановленому цим Законом;

9) визнає недійсним голосування на дільниці з референдуму за наявності обставин, передбачених цим Закону;

10) розглядає заяви і скарги з питань підготовки та проведення голосування на дільниці з референдуму, у тому числі скарги щодо дій чи бездіяльності осіб, які входять до її складу, та в межах своїх повноважень приймає щодо них рішення;

3. Повноваження дільничної комісії референдуму припиняються через десять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму.

Стаття 44. Подання кандидатур до складу окружної комісії з референдуму

1. Право подання кандидатур до складу окружних комісій з референдуму мають:

1) ініціативна група з референдуму;

2) політична партія, яка безпосередньо за результатами останніх виборів народних депутатів України утворила депутатську фракцію та зареєструвала її у Верховній Раді України поточного скликання;

3) політична партія, яка зареєструвалася у Центральній виборчій комісії як прихильник або опонент питання референдуму (окрім політичних партій, зазначених в пункті 2 частини першої цієї статті).

2. У разі якщо у встановлений частиною четвертою цієї статті строк не надійшли подання кандидатур до складу окружної комісії з референдуму від суб'єктів, визначених у частині першій цієї статті, або якщо кількість осіб, запропонованих до складу окружної комісії з референдуму, становить менше п'ятнадцяти, право подання кандидатур до складу окружних комісій з референдуму має Центральна виборча комісія.

3. Форма подання кандидатур до складу комісій з референдуму затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як на десятий день процесу референдуму і не може бути змінена під час процесу референдуму. У поданні зазначаються:

1) прізвище, ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) особи;

2) дата народження;

3) громадянство особи;

4) виборча адреса особи, а також контактні телефони;

5) володіння державною мовою;

6) освіта;

7) місце роботи та займана посада особи;

8) наявність досвіду щодо участі в роботі виборчих комісій чи комісій з референдуму;

9) відомості про відсутність у особи судимості за вчинення умисного злочину;

10) посада в комісії, на яку пропонується особа.

4. Подання кандидатур до складу окружних комісій з референдуму вносяться на паперовому носії та в електронному вигляді не пізніше як за п'ятдесят два дні до дня голосування за підписом відповідно уповноваженої особи ініціативної групи, керівника політичної партії. Підпис керівника політичної партії скріплюється печаткою партії.

5. До подання додаються власноручно написані заяви осіб, запропонованих до складу окружної комісії з референдуму, про згоду на участь у її роботі від відповідного суб'єкта подання кандидатур із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, її виборчої адреси, а також підтвердженням громадянства України.

Стаття 45. Порядок утворення окружних комісій з референдуму

1. Окружні комісії з референдуму утворюються Центральною виборчою комісією не пізніше як за сорок днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії з всеукраїнського референдуму.

2. Окружна комісія з референдуму складається із п'ятнадцяти осіб.

3. До складу окружної комісії з референдуму обов'язково включаються за наявності відповідного подання один представник від ініціативної групи, два представники від політичної партії, яка безпосередньо за результатами останніх виборів народних депутатів України утворила депутатську фракцію та зареєструвала її у Верховній Раді України поточного скликання. До складу окружної комісії з референдуму включаються не більше ніж по одному представнику від політичних партій, які зареєструвалися у Центральній виборчій комісії як прихильники або опоненти питання референдуму, визначених шляхом жеребкування, що проводиться Центральною виборчою комісією щодо кожної окружної комісії з референдуму окремо у встановленому нею порядку не пізніш як на п'ятий день після закінчення строку внесення подань, зазначених у частині четвертій статті 43 цього Закону. З метою забезпечення представництва у складі окружної комісії з референдуму прихильників та опонентів питання референдуму таке жеребкування проводиться окремо щодо включення до складу комісії кандидатур від прихильників та опонентів питання референдуму. Кандидатури, подані до складу окружної комісії з референдуму, можуть бути відхилені лише з підстав їх невідповідності вимогам, зазначеним у статті 43 цього Закону або застосування механізму жеребкування, передбаченого цією частиною. При жеребкуванні кількість членів комісії від прихильників та від опонентів питання референдуму визначається таким чином, щоб зробити щонайменшою різницю у їх представництві в комісії.

4. Технічні описки та неточності, допущені у поданні, не є підставою для відхилення внесених кандидатур. Про виявлення таких описок і неточностей Центральна виборча комісія невідкладно повідомляє представника відповідного суб'єкта процесу референдуму у Центральній виборчій комісії. Зазначені описки та неточності можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше строку, зазначеного у частині четвертій статті 43 цього Закону, а у разі отримання вказаного повідомлення в останній день цього строку - наступного дня після дня отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

5. У разі якщо у встановлений частиною четвертою цієї статті строк не надійшли подання до складу окружної комісії з референдуму або якщо кількість осіб, запропонованих до складу окружної комісії референдуму, становить менше п'ятнадцяти, окружна комісія з референдуму утворюється Центральною виборчою комісією за поданням голови обласної ради, на території якої знаходиться центр округу, з обов'язковим урахуванням поданих кандидатур від суб'єктів, передбачених частиною першою статті 43 цього Закону. Особи, подані Центральною виборчою комісією повинні відповідати вимогам, зазначеним у статті 39 цього Закону.

6. Центральна виборча комісія невідкладно надає постанову про утворення окружних комісій з референдуму та про їх склад органам ведення Державного реєстру виборців за місцем знаходження окружної комісії з референдуму. Витяг із зазначеної постанови стосовно складу кожної окружної комісії з референдуму надсилається органам ведення Реєстру за виборчими адресами осіб, включених до складу відповідної окружної комісії з референдуму.

7. Рішення про утворення окружних комісій з референдуму та про їх склад, прийняте відповідно до вимог цього Закону, публікується Центральною виборчою комісією у триденний строк від дня його прийняття в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії. Витяг із цього рішення про утворення окружних комісій з референдуму у відповідному регіоні та про їх склад публікується Центральною виборчою комісією у регіональному друкованому засобі масової інформації у семиденний строк від дня прийняття зазначеного рішення. Постанова про зміни у складі окружної комісії з референдуму публікується у порядку та у строки, встановлені цією частиною, однак не пізніше останнього дня перед днем голосування.

8. Членам окружної комісії з референдуму Центральна виборча комісія видає посвідчення, форма яких затверджується Центральною виборчою комісією.

9. Забезпечення окружних комісій з референдуму приміщеннями та іншим матеріально-технічним обладнанням покладається на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у порядку, визначеному Центральною виборчою комісією.

Стаття 46. Розподіл керівних посад в окружних комісіях з референдуму

1. Голова, заступник голови та секретар окружної комісії з референдуму призначаються рішенням про утворення окружної комісії з референдуму, зазначеним у частині першій статті 44 цього Закону.

2. Голова, заступник голови або секретар окружної комісії референдуму повинні бути представниками різних суб'єктів подання кандидатур. Голова та секретар комісії не можуть бути одночасно або представниками прихильників, або представниками опонентів питання референдуму.

3. Кожен суб'єкт подання кандидатур, від якого включені кандидатури до складу окружних комісій з референдуму (крім голови обласної ради), має право на пропорційну частку кожної категорії керівних посад в окружних комісіях з референдуму. Частка керівних посад кожної категорії для кожного суб'єкта подання в межах загальнодержавного округу референдуму визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від цього суб'єкта до складу окружних комісій з референдуму, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу окружних комісій з референдуму від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 43 цього Закону (без врахування кандидатур, поданих Центральною виборчою комісією).

4. Особа, подана до складу окружної комісії з референдуму, може брати участь у розподілі керівних посад у комісії за умови, що вона має досвід щодо участі в роботі виборчих комісій чи комісій з референдуму.

5. Особа, включена до складу окружної комісії з референдуму за поданням Центральної виборчої комісії, не може бути призначена на керівну посаду в окружній комісії з референдуму, крім випадків, якщо до складу відповідної комісії не надійшли або надійшли у недостатній кількості подання від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 43 цього Закону, що не дозволяє дотримати вимоги частини другої цієї статті. Кількість осіб, включених за поданням Центральної виборчої комісії, не враховується при встановленні часток керівних посад відповідно до частини третьої цієї статті.

6. Порядок розподілу керівних посад між суб'єктами подання кандидатур в межах часток, визначених відповідно до частини третьої цієї статті, визначається Центральною виборчою комісією.

Стаття 47. Подання кандидатур до складу дільничної комісії з референдуму

1. Право подання кандидатур до складу дільничних комісій з референдуму мають суб'єкти, зазначені у частині першій статті 43 цього Закону. Від імені такого суб'єкта подання вносить уповноважена особа суб'єкта процесу референдуму у відповідному територіальному окрузі з референдуму. У такому поданні зазначаються особи, запропоновані на посаду голови, заступника голови та секретаря комісії.

2. У разі якщо у встановлений частиною третьою цієї статті строк не надійшли подання кандидатур до складу дільничної комісії з референдуму від суб'єктів, зазначених у частині першій статті 43, або якщо кількість осіб, запропонованих до складу дільничної комісії референдуму, становить менше ніж мінімальна кількість, визначена частинами другою, третьою статті 47 цього Закону, право подання кандидатур до складу дільничної комісії звичайної чи спеціальної дільниці референдуму має голова окружної комісії з референдуму. До складу дільничної комісії закордонної дільниці з референдуму у такому випадку кандидатури подає Міністерство закордонних справ України.

3. Подання кандидатур до складу дільничних комісій з референдуму вноситься на паперовому носії та в електронному вигляді за формою, зазначеною у частині третій статті 43 цього Закону, не пізніше як за тридцять днів до дня голосування.

4. До подання додаються власноручно написані заяви осіб, запропонованих до складу дільничної комісії з референдуму, про згоду на участь у роботі цієї комісії від відповідного суб'єкта подання кандидатур із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, її виборчої адреси, а також підтвердженням громадянства України.

Стаття 48. Порядок утворення дільничних комісій з референдуму

1. Дільнична комісія з референдуму утворюється відповідною окружною комісією з референдуму не пізніше як за двадцять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії з референдуму.

2. Дільнична комісія з референдуму утворюється у складі:

1) для малих дільниць 1018 осіб;

2) для середніх дільниць 1420 осіб;

3) для великих дільниць 1824 особи.

3. На особливо малих дільницях, де кількість виборців не перевищує п'ятдесяти осіб, дільнична комісія з референдуму може утворюватися у складі голови, секретаря та двох шести членів комісії.

4. Окружна комісія з референдуму формує склад дільничної комісії з референдуму для прийняття рішення, виходячи із встановлених частинами другою-третьою обмежень кількісного складу комісій та з дотриманням представництва прихильників та опонентів питання референдуму.

5. До складу дільничної комісії з референдуму обов'язково включаються за наявності відповідного подання один представник від ініціативної групи, два представники від політичної партії, яка безпосередньо за результатами виборів народних депутатів України утворила депутатську фракцію та зареєструвала її у Верховній Раді України поточного скликання. До складу дільничної комісії з референдуму шляхом жеребкування, що проводиться окружною комісією з референдуму щодо кожної дільничної комісії з референдуму окремо у встановленому нею порядку, не пізніш як на п'ятий день після закінчення строку внесення подань, зазначених у частині третій статті 46 цього Закону включаються не більше ніж по одному представнику від політичних партій, які зареєструвалися у Центральній виборчій комісії як прихильники або опоненти питання референдуму. З метою забезпечення представництва у складі дільничної комісії з референдуму прихильників та опонентів питання референдуму таке жеребкування проводиться окремо щодо включення до складу комісії кандидатур від прихильників та опонентів питання референдуму. Кандидатури, внесені до складу дільничної комісії з референдуму, можуть бути відхилені лише з підстав їх невідповідності вимогам, зазначеним у цьому Законі або застосування механізму жеребкування, передбаченого цією частиною. При жеребкуванні кількість членів комісії від прихильників та від опонентів питання референдуму визначається таким чином, щоб зробити щонайменшою різницю у їх представництві в комісії.

6. Окружна комісія з референдуму перевіряє достовірність відомостей про внесені кандидатури, у тому числі з використанням персональних даних Державного реєстру виборців. З цією метою окружна комісія з референдуму невідкладно після отримання подання звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо перевірки достовірності відомостей. Орган ведення Реєстру надає відповідь на запит не пізніш як на четвертий день після отримання запиту.

7. Технічні описки та неточності, допущені у поданні, не є підставою для відхилення внесених кандидатур. Про виявлення таких описок і неточностей окружна комісія з референдуму невідкладно повідомляє уповноважену особу, яка подала кандидатури. Зазначені описки та неточності можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше строку, зазначеного у частині третій статті 46 цього Закону, а у разі отримання вказаного повідомлення в останній день цього строку - наступного дня після отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

8. У разі якщо у встановлений частиною сьомою цієї статті строк не надійшли подання до складу дільничної комісії з референдуму або якщо кількість осіб, запропонованих до складу дільничної комісії з референдуму, становить менше ніж мінімальна кількість, визначена частинами другою, третьою цієї статті, дільнична комісія з референдуму утворюється окружною комісією з референдуму за поданням відповідно сільського, селищного, міського голови, з обов'язковим урахуванням поданих кандидатур від суб'єктів, передбачених частиною першою статті 43 цього Закону. Особи, подані головою окружної комісії з референдуму, повинні відповідати вимогам, зазначеним у статті 39 цього Закону.

9. Дільнична комісія з референдуму спеціальної дільниці, утвореної на судні, яке в день голосування на всеукраїнському референдумі перебуває у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, утворюється окружною комісією з референдуму у строк, передбачений частиною першою цієї статті, за місцем приписки судна, полярної станції України відповідно за поданням капітана судна, керівника полярної станції України, про що повідомляється технічними засобами зв'язку.

10. Дільнична комісія з референдуму закордонної дільниці утворюється Центральною виборчою комісією у строк, передбачений частиною першою цієї статті, з урахуванням пропозицій Міністерства закордонних справ України.

Міністерство закордонних справ України зобов'язано забезпечити кількість подань на членів дільничних комісій з референдуму закордонних дільниць, що забезпечила б склад відповідних дільничних комісій з референдуму закордонних дільниць у кількості не менше одинадцяти осіб. У разі об'єктивної неможливості утворення дільничних комісій з референдуму закордонних дільниць у зазначеному кількісному складі Центральна виборча комісія утворює відповідні дільничні комісії закордонних дільниць у складі голови, секретаря та одного - трьох членів комісії з референдуму.

11. Рішення про утворення дільничної комісії з референдуму підлягає оприлюдненню в друкованих виданнях або, у разі неможливості, в інший спосіб не пізніше як на третій день з дня її утворення.

12. Членам дільничної комісії з референдуму окружна комісія з референдуму видає посвідчення, форма яких встановлюється Центральною виборчою комісією.

13. Забезпечення дільничних комісій з референдуму приміщеннями та іншим матеріально-технічним обладнанням покладається на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у порядку, визначеному Центральною виборчою комісією.

Стаття 49. Організація роботи комісій з референдуму

1. Комісія з референдуму є колегіальним органом. Окружні та дільничні комісії з референдуму організовують свою роботу відповідно до вимог цього Закону та у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

2. Основною формою роботи комісії з референдуму є засідання, яке скликається головою комісії, в разі його відсутності - заступником голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретарем комісії. У разі необхідності засідання комісії з референдуму може бути скликане рішенням комісії з референдуму вищого рівня. Проведення голосування виборців не є засіданням дільничної комісії з референдуму.

3. На письмову вимогу третини складу комісії з референдуму голова комісії або його заступник зобов'язаний скликати засідання комісії не пізніше наступного дня після отримання такої вимоги.

4. Проведення голосування виборців у день голосування на всеукраїнському референдумі не є засіданням дільничної комісії з референдуму.

5. Засідання комісії з референдуму скликається її головою. Перше засідання скликається не пізніш як на наступний день після дня її утворення, а наступні - за необхідністю.

6. Засідання комісії з референдуму є повноважним за умови присутності більше половини членів комісії від складу цієї комісії.

7. Засідання комісії з референдуму скликається з обов'язковим повідомленням усіх членів комісії про час, місце проведення засідання та його порядок денний.

8. Членам комісії з референдуму надаються проекти рішень комісії та необхідні документи, як правило, не пізніше дня перед днем проведення засідання комісії, однак не пізніше початку засідання.

9. Засідання комісії з референдуму веде голова комісії або його заступник; у разі невиконання ними цієї функції комісія визначає зі свого складу головуючого на засіданні.

10. Комісія з референдуму на вимогу трьох членів комісії, а також за рішенням комісії з референдуму вищого рівня або суду зобов'язана розглянути на своєму засіданні питання, що належать до її повноважень, не пізніш як у триденний строк від дня заявлення вимоги або прийняття зазначеного рішення, але не пізніше дня голосування, а у день голосування, крім дільничної комісії з референдуму, - невідкладно.

11. Дільнична комісія зобов'язана розглянути на своєму засіданні питання, віднесені до сфери її компетенції, на вимогу зазначених членів комісії у день голосування або за рішенням комісії вищого рівня чи суду, прийнятим в день голосування, невідкладно після закінчення голосування, за винятком питань про внесення змін до списку виборців на всеукраїнському референдумі.

12. Рішення комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії, крім випадків передбачених цим Законом.

13. Рішення комісії набирає чинності з моменту його прийняття, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

14. Рішення комісії з референдуму, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для виконання усіма суб'єктами процесу референдуму, органами виконавчої влади; органами влади Автономної Республіки Крим; органами місцевого самоврядування; посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, закладами, установами, організаціями та їх посадовими особами; засобами масової інформації, їх власниками, посадовими особами та творчими працівниками; громадськими об'єднаннями.

15. Рішення комісії з референдуму, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для виконання усіма суб'єктами процесу референдуму, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами.

16. Рішення комісії з референдуму, що суперечить законодавству України або прийняте з перевищенням її повноважень, може бути скасоване комісією з референдуму вищого рівня, Центральною виборчою комісією за результатами розгляду звернення або з власної ініціативи чи може бути визнане протиправним та скасоване судом. У такому випадку комісія з референдуму вищого рівня має право прийняти рішення по суті питання.

17. Заяви, скарги та інші документи, що надійшли до комісії з референдуму, приймаються та реєструються у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

18. Для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень, передбачених цим Законом, комісія з референдуму може залучати відповідних спеціалістів, експертів та технічних працівників у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

19. Ніхто не має права втручатися у діяльність комісій з референдуму.

Стаття 50. Право бути присутнім на засіданні комісії

1. На засіданні Центральної виборчої комісії мають право бути присутніми:

1) уповноважені представники суб'єктів процесу референдуму в загальнодержавному окрузі;

2) не більше як по одному офіційному спостерігачу від однієї громадської організації;

3) акредитовані міжнародні спостерігачі;

4) представники засобів масової інформації, акредитовані у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

2. На засіданнях окружної чи дільничної комісії з референдуму, у тому числі при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування, на дільниці референдуму в день голосування у приміщенні, де проводиться голосування, мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення відповідної комісії лише такі особи:

1) члени комісій з референдуму вищого рівня;

2) уповноважені особи та офіційні спостерігачі;

3) акредитовані міжнародні спостерігачі;

4) представники засобів масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації).

3. Інші особи, крім зазначених у частині другій цієї статті, можуть бути присутніми на засіданні комісії з референдуму тільки з дозволу або на запрошення цієї комісії, про що приймається рішення на засіданні комісії.

4. Перебування осіб, не передбачених частиною другою цієї статті, на дільниці з референдуму під час проведення голосування, а також на засіданні комісії з референдуму при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування забороняється.

5. Комісія з референдуму може прийняти постанову про позбавлення права бути присутніми на засіданні осіб, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, якщо вони протиправно перешкоджають його проведенню.

6. Уповноважені працівники органів внутрішніх справ здійснюють охорону правопорядку в день голосування та при підрахунку голосів лише поза межами приміщення для голосування. У випадку виникнення факту порушення правопорядку голова, заступник голови чи секретар комісії може запросити працівника органів внутрішніх справ для вчинення дій з відновлення правопорядку на час, необхідний для таких дій.

Стаття 51. Документування діяльності комісії з референдуму

1. Документування діяльності окружної, дільничної комісії з референдуму здійснюється у порядку, встановленому цією статтею та порядком ведення діловодства комісій з референдуму, який затверджується Центральною виборчою комісією.

2. На засіданні комісії з референдуму ведеться протокол засідання, який веде секретар комісії. За відсутності секретаря комісії чи у разі невиконання ним своїх повноважень на засіданні комісія обирає зі свого складу секретаря засідання, який виконує обов'язки секретаря комісії на відповідному засіданні та при оформленні документів засідання. Протокол засідання комісії підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії (чи секретарем засідання). Протокол засідання комісії надається для ознайомлення членам комісії не пізніше наступного засідання комісії, при цьому член комісії має право його підписати.

3. Рішення комісії з референдуму оформляється у вигляді постанови, яка повинна містити:

1) найменування комісії;

2) найменування постанови;

3) дату та місце прийняття і порядковий номер постанови;

4) мотивувальну частину з посиланням на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні комісії, посиланнями на відповідні положення нормативно-правових актів або постанову комісії з референдуму вищого рівня чи рішення суду, якими керувалася комісія при прийнятті постанови;

5) резолютивну частину.

4. Постанова підписується головуючим на засіданні комісії з референдуму. Зміст та номер постанови повинні бути відображені у протоколі відповідного засідання комісії.

5. Постанова, прийнята окружною чи дільничною комісією з референдуму, вивішується на стенді офіційних матеріалів комісії для загального ознайомлення не пізніше ранку наступного дня після дня її прийняття, а прийнята напередодні дня голосування, у день голосування та під час встановлення результатів голосування, - не пізніше ніж через чотири години після завершення засідання комісії з референдуму. Така постанова у цей же строк доводиться також до відома суб'єктів процесу референдуму, яких вона стосується. Копія постанови, засвідчена головою комісії з референдуму чи його заступником і секретарем комісії та скріплена печаткою комісії з референдуму, не пізніше ніж через чотири години після її прийняття, а в день голосування - невідкладно, видається суб'єкту процесу референдуму, якого вона стосується, на його вимогу. Стенд офіційних матеріалів комісії обладнується в приміщенні комісії у місці, вільно доступному для відвідувачів.

6. Кожна постанова, прийнята окружною комісією референдуму, надсилається до Центральної виборчої комісії у триденний строк з дня її прийняття та невідкладно оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

7. З питань поточної діяльності та в інших випадках, передбачених цим Законом, комісія може приймати протокольні рішення, зміст яких заноситься до протоколу засідання комісії та не оформляється окремим документом.

8. Комісія з референдуму складає акти та протоколи. Акт комісії засвідчує певний факт або певну подію, виявлені і визнані комісією. Протокол комісії встановлює підсумки певних дій, виконаних комісією. Перший примірник акта чи протоколу мають право підписати присутні на засіданні особи, зазначені відповідно у пунктах 1-3 частини першої чи у пунктах 1 - 3 частини другої статті 49 цього Закону.

9. Акти і протоколи комісії з референдуму складаються у випадках, передбачених цим Законом, за формами, затвердженими Центральною виборчою комісією, та у кількості примірників, встановленій цим Законом. Акт або протокол комісії підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії, підписи яких скріплюються печаткою комісії з референдуму.

Стаття 52. Статус члена комісії з референдуму

1. Статус члена Центральної виборчої комісії визначається Законом України "Про Центральну виборчу комісію".

2. Статус члена окружної чи члена дільничної комісії з референдуму, а також порядок набуття цього статусу визначаються цим Законом.

3. Член окружної, дільничної комісії з референдуму на першому засіданні комісії з референдуму, в якому він бере участь, в обов'язковому порядку ознайомлюється зі змістом частин восьмої - чотирнадцятої цієї статті, після чого складає таку присягу члена комісії:

"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), беручи на себе повноваження члена комісії з референдуму та усвідомлюючи свою високу відповідальність перед Українським народом, присягаю додержуватися Конституції та законів України, чесно і сумлінно виконувати свої обов'язки, виходячи з принципів верховенства права, законності, об'єктивності та неупередженості, забезпечувати реалізацію і захист прав громадян України на участь у всеукраїнському референдумі".

4. Особа, що склала присягу, ставить свій підпис під текстом присяги. Цей документ є невід'ємною частиною документації відповідної комісії. Члену комісії після складення ним присяги видається посвідчення за підписом голови комісії вищого рівня. Форма посвідчення встановлюється Центральною виборчою комісією.

5. Відмова скласти присягу означає відмову особи бути членом комісії референдуму.

6. Член комісії з референдуму є посадовою особою цієї комісії.

7. За рішенням комісії з референдуму, яке затверджується комісією вищого рівня, голова, заступник голови, секретар або інші члени окружної (загальною кількістю не більше трьох осіб) чи дільничної комісії з референдуму (загальною кількістю не більше трьох осіб) протягом усього періоду повноважень комісії або частини цього періоду можуть виконувати свої повноваження у комісії з референдуму з оплатою їх праці в комісії відповідно до цього Закону. Зазначені особи на цей період звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи зі збереженням загального та спеціального стажу.

8. Член комісії з референдуму має право:

1) брати участь у підготовці питань, що вносяться на розгляд комісії з референдуму;

2) виступати на засіданнях комісії з референдуму, ставити іншим учасникам засідання запитання щодо порядку денного, вносити пропозиції з питань, віднесених до повноважень комісії;

3) за дорученням відповідної комісії з референдуму перевіряти діяльність комісій нижчого рівня;

4) безперешкодно знайомитися з усіма документами комісії з референдуму, членом якої він є, та комісій нижчого рівня;

5) на відшкодування шкоди, заподіяної його життю, здоров'ю чи майну у зв'язку з виконанням обов'язків члена комісії з референдуму, у тому числі витрат на відрядження, пов'язаних з виконанням обов'язків члена комісії, у порядку і розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

9. Член комісії не може бути звільнений з роботи, переведений на нижчу посаду з підстав, пов'язаних із виконанням його обов'язків у комісії з референдуму.

10. Член комісії з референдуму зобов'язаний:

1) додержуватися Конституції України, цього та інших законів України;

2) брати участь у засіданнях комісії з референдуму;

3) виконувати рішення відповідної комісії з референдуму, рішення комісій з референдуму вищого рівня та обов'язки члена комісії з референдуму.

11. Член комісії з референдуму має також інші права та обов'язки відповідно до цього та інших законів України.

12. На час безпосереднього виконання обов'язків члена комісії з референдуму на кожного члена комісії з референдуму поширюються гарантії і компенсації, передбачені законодавством для працівників на час виконання ними державних або громадських обов'язків у робочий час.

Член комісії з референдуму звільняється від виконання службових обов'язків за місцем постійної роботи на час, необхідний для здійснення обов'язків члена комісії, та не може бути звільнений з роботи, переведений на нижчу посаду з підстав, пов'язаних із виконанням його обов'язків у комісії з референдуму.

13. Члену комісії з референдуму протягом часу своїх повноважень забороняється проводити агітацію на підтримку чи проти питання референдуму або ж публічно надавати оцінку питанню референдуму.

Стаття 53. Дострокове припинення повноважень складу комісії з референдуму або члена комісії з референдуму

1. Повноваження усього складу окружної, дільничної комісії з референдуму можуть бути достроково припинені комісією, яка її утворила, за власною ініціативою або на підставі рішення суду в разі систематичного порушення комісією Конституції України, цього та інших законів України.

2. Дострокове припинення повноважень усього складу комісії з референдуму не є ліквідацією цієї комісії.

3. Повноваження члена окружної, дільничної комісії з референдуму припиняються достроково комісією, яка її утворила, у зв'язку із:

1) особистою заявою про складення повноважень члена комісії;

2) відкликанням його суб'єктом подання його кандидатури;

3) припиненням його громадянства України;

4) вибуттям на період до дня голосування включно за межі України (або вибуття на період до дня голосування включно за межі країни, на території якої утворена закордонна дільниця з референдуму), що тягне за собою неможливість виконувати обов'язки члена комісії;

5) реєстрацією його представником політичної партії в Центральній виборчій комісії, уповноваженою особою ініціативної групи референдуму чи політичної партії - суб'єкта референдуму;

6) входженням його до складу іншої комісії з референдуму;

7) відмовою скласти присягу члена комісії;

8) систематичним невиконанням покладених на нього обов'язків, засвідченим не менш як двома рішеннями з цього приводу комісії з референдуму, до складу якої він входить;

9) повторним або одноразовим грубим порушенням законодавства України про референдум, встановленим рішенням суду або рішенням комісії з референдуму вищого рівня;

10) виявленням наявності судимості за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не знята або не погашена;

11) визнанням його недієздатним;

12) його смертю.

4. При виникненні обставин, передбачених у пунктах 1, 3 - 6, 9 - 11 частини третьої цієї статті, повноваження члена комісії з референдуму припиняються з моменту їх виникнення або виявлення, а обставин, передбачених у пунктах 2, 7, 8 частини третьої цієї статті, - з моменту прийняття рішення про припинення його повноважень.

5. Комісія з референдуму вищого рівня, яка достроково припинила повноваження усього складу комісії, окремого члена комісії або виявила підстави для припинення повноважень, не пізніше наступного дня повідомляє про це суб'єктів, за поданням яких до складу комісії було включено осіб, повноваження яких достроково припинено або щодо яких виявлено підстави для припинення їх повноважень.

6. Суб'єкт подання кандидатури члена комісії, повноваження якого достроково припинено, має пріоритетне право на подання кандидатури для включення до складу комісії з референдуму замість вибулого. Таке подання, здійснене відповідно до вимог цього Закону не пізніш як наступного дня після дня отримання зазначеного повідомлення, не може бути відхилене.

7. У разі дострокового припинення повноважень усього складу комісії з референдуму відповідна комісія вищого рівня не пізніше як на п'ятий день з дня припинення повноважень комісії, але не пізніше останнього дня перед днем голосування, затверджує новий склад комісії з референдуму у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

8. У разі дострокового припинення повноважень члена комісії з референдум у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті відповідна комісія вищого рівня не пізніше як на третій день з дня припинення його повноважень, але не пізніше останнього дня перед днем голосування, включає до її складу іншу особу замість члена комісії, повноваження якого припинено, у порядку, встановленому цим Законом.

9. У разі дострокового припинення повноважень члена комісії з референдуму в останній день перед днем голосування таке рішення приймається одночасно з рішенням про включення до складу відповідної комісії з референдуму іншої особи від того ж суб'єкта подання. За відмови суб'єкта подання кандидатур від внесення нової кандидатури відповідне подання робить голова відповідної комісії з референдуму.

10. У разі дострокового припинення повноважень члена дільничної комісії з референдуму закордонної дільниці до складу комісії включається інша особа за поданням Міністерства закордонних справ України. У разі неможливості здійснення відповідної заміни комісія з референдуму закордонної дільниці виконує свої повноваження у наявному складі.

11. У разі якщо голова, заступник голови або секретар комісії з референдуму систематично не виконує покладені на нього обов'язки, відповідна окружна або дільнична з комісія може звернутися до комісії з референдуму, яка її утворила, з мотивованим поданням про його заміну, якщо за це проголосувала більшість від складу членів відповідної комісії з референдуму. Це подання підлягає обов'язковому розгляду у строки, зазначені у частинах сьомій, восьмій цієї статті. Рішення про заміну голови, заступника голови, секретаря комісії з референдуму приймається з урахуванням вимог частини другої, третьої статті 45 цього Закону. Зазначене рішення не тягне за собою припинення повноважень цих осіб як членів відповідної комісії з референдуму.

Стаття 54. Набуття та припинення окружною комісією з референдуму статусу юридичної особи

1. Набуття та припинення окружною комісією з референдуму статусу юридичної особи здійснюється в порядку, передбаченому законами України, з особливостями, встановленими цим Законом.

2. Окружна комісія з референдуму набуває статусу юридичної особи з моменту внесення запису про включення відомостей про комісію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

3. Для внесення запису про включення відомостей про окружну комісію з референдуму до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців голова комісії, в разі його відсутності - заступник голови, не пізніш як на четвертий день з дня утворення комісії повинен особисто подати державному реєстратору за місцем розташування окружної комісії з референдуму копію відповідної постанови Центральної виборчої комісії про утворення комісії та заповнену реєстраційну картку встановленого зразка. Державна реєстрація окружної комісії з референдуму як юридичної особи здійснюється у день надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

4. Реєстраційний збір за проведення державної реєстрації окружної комісії з референдуму як юридичної особи не сплачується.

5. Статус окружної комісії з референдуму як юридичної особи припиняється шляхом внесення запису про виключення комісії з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

6. Не пізніше як через п'ять днів з дня офіційного оприлюднення результатів всеукраїнського референдуму голова окружної комісії з референдуму, в разі його відсутності - заступник голови, звертається особисто до державного реєстратора із письмовим повідомленням про дату припинення комісії.

7. На підставі повідомлення, зазначеного в частині шостій цієї статті, у Бюлетені державної реєстрації друкується інформація про дату припинення окружної комісії з референдуму.

8. Плата за публікацію повідомлення у Бюлетені державної реєстрації про припинення окружної комісії з референдуму не сплачується.

9. Для проведення державної реєстрації припинення окружної комісії з референдуму як юридичної особи шляхом ліквідації голова комісії, в разі його відсутності - заступник голови, після закінчення процедури припинення комісії, але не раніше тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів всеукраїнського референдуму, повинен особисто подати державному реєстратору за місцем розташування комісії заповнену реєстраційну картку встановленого зразка, довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, а також акт спільної перевірки фінансово-контролюючими органами. Додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення окружної комісії з референдуму як юридичної особи в результаті її ліквідації не вимагаються. Фінансово-контролюючі органи проводять перевірки, складають відповідні акти не пізніше п'ятнадцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів всеукраїнського референдуму.

10. Голова окружної комісії з референдуму, в разі його відсутності - заступник голови, передає до Центральної виборчої комісії виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з відомостями про проведення державної реєстрації припинення окружної комісії з референдуму як юридичної особи.

Розділ V. СПИСКИ ВИБОРЦІВ

Стаття 55. Складання попередніх списків виборців органами ведення Державного реєстру виборців

1. Після початку процесу всеукраїнського референдуму кожен орган ведення Державного реєстру виборців на підставі відомостей Державного реєстру виборців не пізніше як за двадцять сім днів до дня голосування складає та виготовляє попередні списки виборців для звичайних дільниць та для постійних спеціальних дільниць в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах на території, на яку поширюються повноваження відповідного органу. Орган ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України на підставі відомостей Державного реєстру у ті ж строки складає попередні списки виборців для кожної постійної закордонної дільниці.

2. До попереднього списку виборців на дільниці включаються усі виборці, виборча адреса яких відноситься до цієї дільниці відповідно до відомостей Державного реєстру виборців, окрім тих виборців, щодо яких у службових відомостях Державного реєстру виборців містяться відомості, що засвідчують відсутність виборця за цією виборчою адресою.

3. Члени дільничної комісії з референдуму включаються до попереднього списку виборців на дільниці, членами дільничної комісії якої вони є, на підставі рішення окружної комісії з референдуму про формування та зміни складу дільничних комісій з референдуму.

4. Виборець може бути включений до попереднього списку виборців тільки один раз і тільки на одній дільниці референдуму.

5. Попередній список виборців для відповідної дільниці виготовляється за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. У попередньому списку виборців не передбачається графа "Підпис виборця".

6. Попередній список виборців на дільниці має наскрізну нумерацію аркушів та наскрізну нумерацію виборців. Відомості про виборців у списку зазначаються в порядку їх виборчих адрес так, щоб відомості про виборців з однаковою виборчою адресою у списку виборців були розміщені поруч.

7. У попередньому списку виборців зазначаються:

1) прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) виборця;

2) дата народження виборця;

3) виборча адреса виборця (без зазначення поштового індексу і країни проживання);

4) відмітка про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися (за наявності), яка проставляється у графі "Примітки".

8. Попередній список виборців для кожної дільниці виготовляється на паперовому носії у трьох примірниках та в електронному вигляді. Кожен примірник попереднього списку виборців для відповідної звичайної або постійної спеціальної дільниці на кожному його аркуші засвідчується підписом керівника органу ведення Державного реєстру виборців і скріплюється печаткою цього органу. Один примірник попереднього списку виборців зберігається в органі ведення Державного реєстру виборців до закінчення відповідного процесу всеукраїнського референдуму.

Стаття 56. Громадський контроль за складанням попередніх списків виборців

1. Для забезпечення громадського контролю за процесом складання та уточнення попередніх списків виборців та виготовлення уточнених списків виборців органами ведення Державного реєстру виборців Центральна виборча комісія не пізніше як на двадцятий день з дня початку процесу всеукраїнського референдуму створює центральну та регіональні (в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) контрольні групи, до складу кожної з яких входять не більше як по дві особи за поданням політичних партій, представлених фракціями у поточному скликанні Верховної Ради України. Подання кандидатур до складу контрольних груп підписується головою відповідної партії, підпис якого скріплюється печаткою партії, і вноситься до Центральної виборчої комісії не пізніше як на п'ятнадцятий день після початку процесу референдуму.

2. Члени контрольних груп, зазначених у частині першій цієї статті, мають право знайомитися із перебігом складання попередніх списків виборців органами ведення Реєстру та їх уточнення на дільницях референдуму, а також із виготовленням уточнених списків виборців органами ведення Державного реєстру виборців. Органи ведення Державного реєстру виборців, регіональні органи адміністрування Державного реєстру виборців зобов'язані сприяти членам контрольних груп у реалізації їх прав.

3. Контрольні групи, зазначені у частині першій цієї статті, припиняють свою діяльність у день голосування.

Стаття 57. Передання попередніх списків виборців комісіям референдуму

1. Відповідний орган ведення Державного реєстру (крім органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ) не пізніше як за двадцять п'ять днів до дня голосування надає попередні списки виборців на постійних дільницях у двох примірниках на паперових носіях та в електронному вигляді відповідній окружній комісії з референдуму.

2. Окружна комісія з референдуму контролює процес складання попередніх списків виборців органами ведення Державного реєстру виборців на відповідній території. Ненадання попередніх списків виборців у строк, встановлений частиною першою цієї статті, окружна комісія невідкладно оскаржує до адміністративного суду.

3. Передання попередніх списків виборців окружній комісії з референдуму здійснюється уповноваженим працівником органу ведення Державного реєстру виборців на засіданні комісії. Про передання списків виборців складається акт за формою і в порядку, встановлених цим Законом. Один примірник акта зберігається в органі ведення Реєстру, інший в окружній комісії референдуму.

4. Окружна комісія з референдуму не пізніш як за двадцять один день до дня голосування передає на своєму засіданні дільничній комісії з референдуму кожної постійної дільниці, зазначеної у частині першій статті 54 цього Закону, в межах територіального округу референдуму в одному примірнику попередній список виборців на відповідній дільниці, отриманий у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті. Другий примірник списку виборців зберігається в окружній комісії.

5. Від імені дільничної комісії референдуму попередній список виборців отримують не менше трьох членів цієї комісії, які представляють різних суб'єктів процесу референдуму - як прихильників, так і опонентів питання референдуму. Одним із зазначених трьох членів комісії повинен бути голова комісії, а у разі неможливості заступник голови або секретар комісії.

6. Про передання дільничній комісії попереднього списку виборців складається акт за формою і в порядку, встановлених цим Законом. Перший примірник акта зберігається в окружній комісії з референдуму, другий разом із примірником попереднього списку виборців надається дільничній комісії з референдуму.

7. Орган ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України не пізніш як за двадцять два дні до дня голосування передає один примірник попередніх списків виборців на закордонних дільницях референдуму на паперових носіях та в електронному вигляді Центральній виборчій комісії.

8. Не пізніше наступного дня після передання списків виборців Центральній виборчій комісії орган ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України передає попередні списки виборців на закордонних дільницях з референдуму закордонним дипломатичним установам України. Зміст попередніх списків виборців може передаватися за допомогою технічних засобів зв'язку з наступним переданням цих списків на паперових носіях у встановленому порядку. Зазначені дипломатичні установи надають списки виборців в одному примірнику відповідним дільничним комісіям закордонних дільниць референдуму.

Стаття 58. Повідомлення виборців про включення до попередніх списків виборців

1. Не пізніш як за двадцять один день до дня голосування орган ведення Державного реєстру виборців надсилає кожному виборцю, включеному до попередніх списків виборців на звичайних дільницях у межах території, на яку поширюються повноваження зазначеного органу, іменні запрошення, якими повідомляє про включення його до попереднього списку виборців на відповідній дільниці з референдуму, номер виборця у попередньому списку виборців, адресу дільничної комісії, час і місце голосування.

2. Виборцям, щодо яких у списку виборців є відмітки про їх постійну нездатність самостійно пересуватися, одночасно повідомляється, що їм буде надана можливість проголосувати за місцем перебування, якщо вони не подадуть до дільничної комісії з референдуму письмової заяви про відмову від цієї можливості та бажання проголосувати у приміщенні для голосування.

3. Форма іменного запрошення затверджується Центральною виборчою комісією.

Стаття 59. Складання попередніх списків виборців на спеціальних дільницях з референдуму

1. Список виборців на спеціальній дільниці референдуму, утвореній у стаціонарному лікувальному закладі, на судні, яке в день голосування перебуває у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України складається дільничною комісією цієї дільниці з референдуму не пізніш як за десять днів до дня голосування за формою, зазначеною у статті 54 цього Закону, на підставі відомостей, поданих керівником відповідного закладу, капітаном судна, керівником полярної станції.

2. Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, подаються за підписом керівника відповідного закладу, капітана судна, керівника полярної станції і засвідчуються відповідною печаткою. Подання вноситься за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, в одному примірнику на паперовому носії та в електронному вигляді. Керівник закладу, капітан судна, керівник полярної станції забезпечує не пізніше як за одинадцять днів до дня голосування подання вказаних відомостей дільничній комісії референдуму та несе відповідальність за їх достовірність.

3. У поданні, зазначеному у частині другій цієї статті, зазначаються відомості, передбачені частиною сьомою статті 54 цього Закону. У поданні керівника стаціонарного лікувального закладу зазначається також орієнтовний строк перебування виборця у стаціонарному лікувальному закладі. Виборці, які повинні покинути лікувальний заклад до дня голосування, до подання та до списку виборців на такій дільниці не включаються.

4. Після складення списку виборців на спеціальній дільниці з референдуму один примірник списку виборців передається до відповідної окружної комісії з референдуму. Зміст попередніх списків виборців на дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, передається технічними засобами зв'язку.

5. Окружна комісія з референдуму не пізніше наступного дня після отримання примірника списку виборців, зазначеного у частині четвертій цієї статті, передає відомості про виборців, включених до списку виборців на спеціальній дільниці, засвідчені головою комісії та скріплені печаткою комісії, органам ведення Державного реєстру виборців відповідно до виборчих адрес виборців, включених до такого списку.

Стаття 60. Ознайомлення виборців із списком виборців на дільниці з референдуму

1. Дільнична комісія з референдуму наступного дня після отримання попереднього списку виборців на дільниці у порядку і в строки, передбачені частиною четвертою статті 56 цього Закону, чи наступного дня після складення попереднього списку виборців на дільниці у порядку і в строки, передбачені статтею 58 цього Закону, надає цей список виборців для загального ознайомлення у приміщенні дільничної комісії.

2. Попередній список виборців повинен бути доступним для ознайомлення виборцями протягом не менше 12 годин кожного дня (крім часу засідання відповідної дільничної комісії з референдуму).

3. Дільнична комісія з референдуму організовує чергування членів комісії для забезпечення доступності попереднього списку виборців протягом часу, зазначеного у частині другій цієї статті. Розклад часу, відведеного для ознайомлення виборців із списками виборців, вивішується на стенді офіційних матеріалів комісії.

4. Кожен виборець незалежно від його виборчої адреси має право ознайомитися із попереднім списком виборців на будь-якій дільниці з референдуму у приміщенні відповідної дільничної комісії та перевірити правильність відомостей, внесених до списку виборців.

5. Ознайомлення виборців із попереднім списком виборців на дільниці припиняється за чотири дні до дня голосування.

Стаття 61. Порядок оскарження неправильностей у попередніх списках виборців

1. Виборець, політична партія - суб'єкт процесу референдуму, ініціативна група референдуму, офіційний спостерігач має право оскаржити допущені при складанні попереднього списку виборців на дільниці неправильності, у тому числі невключення чи неправильне включення до списку виборців його або інших осіб, невідповідності у їх персональних даних, зокрема у виборчій адресі, а також наявність чи відсутність відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися.

2. Скарга виборця чи іншого суб'єкта процесу референдуму, зазначеного у частині першій цієї статті, стосовно попереднього списку виборців на звичайній дільниці, адресована відповідному органу ведення Державного реєстру виборців, може бути подана до відповідної дільничної чи окружної комісії з референдуму або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців. Скарга щодо списку виборців на спеціальній дільниці може бути подана до відповідної дільничної чи окружної комісії з референдуму. Скарга щодо списку виборців на закордонній дільниці невідкладно передається через відповідну закордонну дипломатичну установу України до органу ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України. Скарга щодо неоднократного включення виборців до попередніх списків виборців на одній чи різних дільницях референдуму може бути подана до Центральної виборчої комісії.

3. Позовна заява виборця чи іншого суб'єкта процесу референдуму, зазначеного у частині першій цієї статті, стосовно неправильностей у попередньому списку виборців на дільниці може бути подана до місцевого суду у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

4. Скарга, зазначена у частині другій цієї статті, може бути подана не пізніш як за п'ять днів до дня голосування. Така скарга, що надійшла до дільничної комісії звичайної дільниці референдуму чи до окружної комісії, невідкладно передається відповідному органу ведення Державного реєстру виборців.

5. Комісія з референдуму (крім дільничних комісій спеціальних дільниць), яка самостійно або при розгляді скарг виборців, інших суб'єктів процесу референдуму виявила неправильності у попередніх списках виборців, приймає рішення про звернення із цих підстав до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо уточнення відомостей у попередньому списку виборців. Комісія невідкладно, однак не пізніш як за п'ять днів до дня голосування, передає зазначене рішення разом із доданими до неї документами до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців.

6. Якщо комісія з референдуму виявляє підстави для можливого неоднократного включення певного виборця до списків виборців на одній чи кількох інших дільницях, вона невідкладно повідомляє відповідний орган ведення Державного реєстру виборців про інші можливі місця включення цієї особи до списків виборців.

7. Орган ведення Державного реєстру виборців забезпечує розгляд скарг виборців у порядку, встановленому Законом України "Про Державний реєстр виборців" для розгляду заяв виборців, і надає відповідь виборцю по суті його скарги не пізніш як на п'ятий день з дня отримання скарги, однак не пізніш як за чотири дні до дня голосування.

8. Суд, який прийняв рішення за позовом, зазначеним у частині третій цієї статті, не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, однак не пізніш як за два дні до дня голосування передає зазначене рішення до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців, а також до відповідної дільничної комісії з референдуму.

Стаття 62. Порядок уточнення списків виборців органами ведення Державного реєстру виборців

1. Орган ведення Державного реєстру виборців, який отримав скарги, зазначені в частинах другій та четвертій статті 60 цього Закону; рішення, зазначені в частині п'ятій статті 60 цього Закону; відомості, зазначені у частині п'ятій статті 62 та частині п'ятій статті 63 цього Закону; рішення про формування та зміни у складі дільничних комісій з референдуму; додані до них документи, за необхідності невідкладно проводить перевірку цих відомостей у порядку, передбаченому Законом "Про Державний реєстр виборців", у тому числі із зверненням до виборця, якого це стосується, та не пізніш як за три дні до дня голосування вносить відповідні зміни або службові відмітки до персональних даних виборців у Державному реєстрі виборців. Про внесення змін до відомостей Державного реєстру виборців або про відмову в разі, якщо наявність неправильностей у списках виборців не підтвердилася, орган ведення Державного реєстру виборців невідкладно повідомляє виборця, якого це стосується, а також суб'єкта звернення зі скаргою (зверненням). Такі зміни враховуються органом ведення Державного реєстру виборців при виготовленні уточнених списків виборців.

2. Орган ведення Державного реєстру виборців невідкладно вносить відповідні зміни до персональних відомостей Реєстру на виконання рішень суду, зазначених у частині восьмій статті 60 цього Закону, які надійшли не пізніш як за три дні до дня голосування, та рішень Центральної виборчої комісії щодо усунення неоднократного включення виборців до попередніх списків виборців.

3. Скарги, рішення комісій з референдуму, інші відомості, які поступили до органу ведення Державного реєстру виборців менш як за п'ять днів до дня голосування, а також рішення про зміни у складі дільничних комісій, рішення суду, які поступили менш як за три дні до дня голосування, орган ведення Державного реєстру виборців розглядає у загальні строки, встановлені Законом України "Про Державний реєстр виборців". Відповідні зміни у відомостях Державного реєстру виборців не враховуються органом ведення Державного реєстру виборців при виготовленні уточнених списків виборців.

Стаття 63. Порядок уточнення списків виборців дільничними комісіями спеціальних дільниць з референдуму

1. Дільнична комісія спеціальної дільниці референдуму, яка самостійно склала попередній список виборців відповідно до статті 58 цього Закону, розглядає подані до неї скарги, зазначені у частині першій статті 60 цього Закону, та приймає щодо них рішення не пізніше як за два дні до дня голосування.

2. Дільнична комісія при розгляді скарг щодо списків виборців на спеціальних дільницях з референдуму має право звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо перевірки та уточнення інформації про виборчу адресу чи інші персональні дані виборця.

3. Орган ведення Державного реєстру виборців надає відповідь на звернення, зазначене у частині другій цієї статті, не пізніше як на другий день після отримання звернення, але не пізніше як за два дні до дня голосування.

4. Керівник стаціонарного лікувального закладу, де утворена спеціальна дільниця з референдуму, подає відповідній дільничній комісії відомості про виборців, які вибули чи вибудуть з закладу до дня голосування або прибули до закладу після складання попереднього списку виборців. Такі відомості подаються не пізніше як за чотири дні до дня голосування у двох примірниках за підписом керівника закладу і засвідчуються відповідною печаткою.

5. Дільнична комісія з референдуму невідкладно після отримання передає один примірник відомостей, зазначених у частині четвертій цієї статті, до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців.

6. Дільнична комісія спеціальної дільниці з референдуму вносить уточнення до списку виборців на дільниці:

1) на підставі власних рішень, зазначених у частині першій цієї статті;

2) на підставі відповідей органу ведення Реєстру, зазначених у частині третій цієї статті;

3) на виконання рішень суду щодо списків виборців на цій дільниці;

4) на підставі подань, зазначених у частині четвертій цієї статті.

7. Члени дільничної комісії спеціальної дільниці з референдуму включаються до списку виборців на цій дільниці на підставі рішень відповідної окружної комісії референдуму про формування та зміни складу дільничної комісії з референдуму.

8. Виборець, який поступив до лікувального закладу в тому ж населеному пункті, де він має виборчу адресу, може звернутися в порядку та у строки, передбачені частиною п'ятою статті 129 цього Закону, до дільничної комісії звичайної дільниці з референдуму, де він включений до списку виборців, щодо можливості проголосувати за місцем свого перебування. У такому разі до уточненого списку виборців на спеціальній дільниці референдуму він не включається.

Стаття 64. Виготовлення уточнених списків виборців органом ведення Державного реєстру виборців

1. Орган ведення Державного реєстру виборців не пізніше як за три дні до дня голосування виготовляє уточнені списки виборців на відповідних звичайних дільницях з референдуму за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, на паперовому носії у двох примірниках та в електронному вигляді.

2. Уточнений список виборців повинен відповідати вимогам, встановленим частинами шостою та сьомою статті 54 цього Закону. Уточнений список виборців містить графу для підписів виборців за отримання бюлетеня для голосування. Кожен примірник уточненого списку виборців на кожному його аркуші засвідчується підписом керівника органу ведення Державного реєстру виборців і скріплюється печаткою цього органу.

3. Член дільничної комісії включається до уточненого списку виборців на дільниці референдуму, де він є членом комісії. Такий виборець не включається до списку виборців для голосування за своєю виборчою адресою, якщо відповідно до цієї адреси зазначений виборець віднесений до іншої дільниці референдуму.

4. Виборець, чиї повноваження у складі дільничної комісії з референдуму припинені достроково, однак не пізніш як за три дні до дня голосування, не включається до списку виборців для голосування на дільниці референдуму, де він був включений до списку у зв'язку із здійсненням повноважень члена комісії референдуму, і включається до уточненого списку виборців за своєю виборчою адресою.

5. Член окружної комісії референдуму, який має виборчу адресу за межами населеного пункту, де знаходиться окружна комісія, включається органом ведення Державного реєстру виборців до списку виборців для голосування на звичайній дільниці референдуму у населеному пункті за місцем знаходження окружної комісії. Така особа не включається до уточненого списку виборців за своєю виборчою адресою.

6. Орган ведення Державного реєстру виборців не включає до уточненого списку виборців тих виборців, щодо яких він отримав відомості про включення їх до списків виборців на спеціальних дільницях референдуму відповідно до частини п'ятої статті 58 цього Закону.

7. Орган ведення Державного реєстру виборців не включає до уточненого списку виборців, які змінили місце голосування без зміни виборчої адреси відповідно до статті 67 цього Закону.

8. Виборці, які відповідно до відомостей, зазначених у частині п'ятій статті 62, вибули зі стаціонарного лікувального закладу до дня голосування, включаються органом ведення Державного реєстру виборців до уточненого списку виборців на звичайній дільниці за своєю виборчою адресою.

9. Виборець може бути включений до уточненого списку виборців для голосування лише один раз і лише на одній дільниці референдуму. Центральна виборча комісія, інші комісії референдуму, органи ведення Державного реєстру виборців у межах своїх повноважень вживають необхідних заходів щодо недопущення неоднократного включення будь-якого виборця до уточнених списків виборців, а також недопущення безпідставного виключення виборця зі списку виборців.

10. Уточнений список виборців на дільниці є документом референдуму. Орган ведення Державного реєстру виборців несе відповідальність за повноту і точність виготовлених ним уточнених списків виборців та їх відповідність вимогам цього Закону і своєчасне надання дільничним комісіям з референдуму.

Стаття 65. Передання уточнених списків виборців дільничним комісіям звичайних дільниць з референдуму

1. Уточнені списки виборців, виготовлені органом ведення Державного реєстру виборців, в одному примірнику передаються відповідній дільничній комісії звичайної дільниці з референдуму уповноваженим працівником органу ведення Державного реєстру виборців на засіданні окружної комісії з референдуму, на якому дільничним виборчим комісіям передаються бюлетені для голосування.

2. Другий примірник уточненого списку виборців зберігається у відповідному органі ведення Реєстру. Уточнені списки виборців на звичайних дільницях в електронній формі передаються окружній комісії з референдуму.

3. Про передання дільничним комісіям перших примірників уточнених списків виборців, а окружній комісії - списків виборців на електронному носії складається акт за формою і в порядку, встановлених цим Закону. Зазначений акт підписується також уповноваженим працівником органу ведення Державного реєстру виборців. Один примірник акта зберігається у відповідній окружній комісії референдуму, другий передається до органу ведення Державного реєстру виборців.

4. Дільнична комісія референдуму надає уточнений список виборців для загального ознайомлення у порядку, встановленому частинами першою - четвертою статті 59 цього Закону до дня голосування. Ознайомлення виборців з уточненим списком виборців припиняється о 20 годині напередодні дня голосування.

5. Дільнична комісія з референдуму не має права вносити зміни та уточнення до уточненого списку виборців, виготовленого органом ведення Реєстру, крім випадків, зазначених у частинах шостій та восьмій цієї статті.

6. У разі виявлення у день голосування неточностей та технічних описок у написанні прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові виборця, його дати народження, номера будинку, квартири адреси місця проживання, якщо, незважаючи на такі неточності та описки, є зрозумілим, що до списку виборців включено саме того виборця, який прибув на дільницю для голосування, і такі неточності та описки не ставлять під сумнів право голосу особи, голова, заступник голови та секретар дільничної комісії спільно вносять відповідні виправлення в уточнений список виборців. Таке виправлення засвідчується записом "Виправлено" та підписами голови, заступника голови та секретаря комісії у графі "Примітки" уточненого списку виборців. Про таке виправлення дільнична комісія повідомляє відповідний орган ведення Державного реєстру виборців не пізніш як на п'ятий день після дня голосування.

7. Виборець, який виявив неправильності в уточеному списку виборців (безпідставне включення або безпідставне виключення особи зі списку виборців), має право невідкладно звернутися зі скаргою до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців. Органи ведення Державного реєстру виборців організують свою роботу, у тому числі у день напередодні дня голосування, у такий спосіб, щоб забезпечити прийняття та невідкладний розгляд скарг виборців.

8. Якщо у підсумку розгляду скарги виборця, зазначеної у частині сьомій цієї статті, орган ведення Державного реєстру виборців виявить неправильність в уточненому списку виборців (безпідставне включення або безпідставне виключення особи зі списку виборців), він не пізніш як напередодні дня голосування письмово за підписом керівника органу ведення державного реєстру виборців, засвідченого печаткою органу, повідомляє дільничну комісію з референдуму про виявлену неправильність та про доручення внести відповідну зміну до уточненого списку виборців.

9. Дільнична комісія з референдуму виконує доручення органу ведення Державного реєстру виборців на своєму засіданні.

Стаття 66. Виготовлення уточнених списків виборців дільничними комісіями спеціальних дільниць з референдуму

1. Дільнична комісія спеціальної дільниці референдуму у стаціонарному лікувальному закладі за підсумками уточнення списку виборців не пізніш як за два дні до дня голосування виготовляє у двох примірниках уточнений список виборців за формою, зазначеною у частинах першій та другій статті 63 цього Закону.

2. Кожен примірник уточненого списку виборців на кожному його аркуші засвідчується підписами голови та секретаря дільничної комісії та скріплюється печаткою комісії.

3. Другий примірник уточненого списку виборців на спеціальній дільниці передається окружній комісії з референдуму, зазначеній у частині першій статті 59 цього Закону, при отриманні бюлетенів для голосування.

4. Внесення змін та уточнень до уточненого списку виборців на спеціальній дільниці референдуму після його виготовлення не допускається.

Стаття 67. Особливості уточнення списку виборців на закордонній дільниці з референдуму

1. Виборець, який на день голосування перебуватиме за межами України, однак не включений до списку виборців на жодній закордонній дільниці і не змінив місця свого голосування без зміни виборчої адреси відповідно до статті 67 цього Закону, не пізніш як за сім днів до дня голосування може особисто подати до дільничної комісії відповідної закордонної дільниці референдуму письмову заяву про включення до списку виборців на цій дільниці із зазначенням місця проживання, а також один із документів, передбачених у статті 6 цього Закону.

2. Дільничні комісії закордонних дільниць з референдуму невідкладно передають за допомогою технічних засобів зв'язку до органу ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України власні звернення щодо виявлених неточностей у списку виборців, подані до дільничної комісії скарги щодо списку виборців, а також заяви виборців, зазначені у частині першій цієї статті.

3. Орган ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України у разі отримання звернень, скарг, заяв, зазначених у частині другій цієї статті, за необхідності невідкладно проводить перевірку відповідних відомостей у порядку, передбаченому Законом України "Про Державний реєстр виборців", та вносить відповідні зміни або службові відмітки до персональних даних виборців у Державному реєстрі виборців. Про внесення змін чи службових відміток до відомостей Державного реєстру виборців або про відмову в разі, якщо наявність неправильностей у списках виборців не підтвердилася, орган ведення Державного реєстру виборців повідомляє відповідні комісії з референдуму, а також суб'єкта звернення зі скаргою через відповідну закордонну дипломатичну установу України.

4. Орган ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України вносить відповідні зміни до персональних відомостей Реєстру на виконання рішень суду, зазначених у частині восьмій статті 60 цього Закону, та рішень Центральної виборчої комісії за підсумком розгляду скарг щодо неоднократного включення виборців до попередніх списків виборців.

5. Не пізніш як за десять днів до дня голосування до органу ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України подають відомості:

1) керівники закордонних дипломатичних установ України про громадян України, які прийняті на консульський облік та зняті з консульського обліку після останнього поновлення персональних даних Державного реєстру виборців;

2) Міністерство оборони України та Міністерство внутрішніх справ України про громадян України - виборців, які прибули для проходження служби у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, та які вибули з зазначених військових частин (формувань), після останнього поновлення персональних даних Державного реєстру виборців.

6. Орган ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України вносить уточнення до списків виборців на закордонних дільницях з референдуму на підставі:

1) підсумку розгляду звернень та скарг, зазначених у частині другій цієї статті;

2) рішень суду та Центральної виборчої комісії, зазначених у частині четвертій цієї статті;

3) розгляду відомостей органів, зазначених у частині п'ятій цієї статті;

4) рішень Центральної виборчої комісії про зміни у складі відповідної дільничної комісії референдуму;

5) зміни виборцями місця голосування без зміни виборчої адреси відповідно до статті 67 цього Закону.

7. Орган ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України не пізніше ніж за п'ять днів до дня голосування виготовляє у трьох примірниках уточнені списки виборців для закордонних дільниць з референдуму за формою, зазначеною у частина першій та другій статті 63 цього Закону.

8. Орган ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України передає уточнені списки виборців дільничним комісіям закордонних дільниць референдуму через відповідні закордонні дипломатичні установи України. Списки виборців передаються разом із бюлетенями для голосування. За необхідності зміст списків виборців попередньо передається за допомогою технічних засобів зв'язку.

9. Орган ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України забезпечує своєчасне повідомлення відповідних органів ведення Державного реєстру виборців про включення до списків виборців для голосування на закордонних дільницях виборців з виборчими адресами на території України.

10. Дільнична комісія закордонної дільниці з референдуму не має права вносити зміни та уточнення до уточненого списку виборців, виготовленого органом ведення Державного реєстру виборців.

Стаття 68. Тимчасова зміна місця голосування виборця без зміни виборчої адреси

1. Виборець, який під час процесу всеукраїнського референдуму до дня голосування включно вибув або має вибути з населеного пункту, де він включений до списку виборців на звичайній дільниці з референдуму, за межі відповідної адміністративно-територіальної одиниці, зазначеної у частині другій статті 133 Конституції України, або повертається з-за кордону в Україну, може звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців за своєю виборчою адресою або за місцем перебування з письмовою заявою про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. У заяві зазначаються причина, з якої він не може проголосувати за місцем свого проживання, та номер територіального округу референдуму або закордонний виборчий округ, в якому він має намір проголосувати у день голосування.

2. Заява, зазначена у частині першій цієї статті, може бути подана виборцем особисто не пізніш як за п'ять днів до дня голосування. При поданні заяви виборець пред'являє один із документів, зазначених у частині третій (якщо має намір проголосувати в одному з територіальних округів референдуму або на одній із закордонних дільниць в іноземній державі, в'їзд до якої здійснюється на підставі паспорта громадянина України) або шостій (якщо має намір проголосувати на одній із закордонних дільниць в іноземній державі, в'їзд до якої здійснюється на підставі паспорта для виїзду за кордон) статті 6 цього Закону.

3. На підставі заяви та документа, зазначених у частині другій цієї статті, орган ведення Державного реєстру виборців, перевіривши відповідність поданих документів та відомостей про виборця (у тому числі з використанням персональних даних виборця у Державному реєстрі виборців) вимогам частин першої та другої цієї статті, приймає рішення про тимчасову зміну місця голосування виборця без зміни виборчої адреси у день голосування на всеукраїнському референдумі із зазначенням територіального (закордонного) округу референдуму, у якому буде голосувати виборець.

4. Якщо рішення, зазначене у частині третій цієї статті, приймає орган ведення Державного реєстру виборців за місцем перебування виборця, він невідкладно повідомляє про прийняте рішення орган ведення Державного реєстру виборців за виборчою адресою виборця. Орган ведення Державного реєстру виборців за виборчою адресою виборця на підставі власного рішення про тимчасову зміну місця голосування або повідомлення, отриманого від органу ведення Державного реєстру виборців за місцем перебування виборця, вносить до персональних даних виборця службову відмітку про тимчасову зміну місця голосування виборця.

5. Тимчасова зміна місця голосування виборця підтверджується посвідченням про тимчасову зміну місця голосування за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, яке видається виборцю, а також відповідною відміткою у документі, зазначеному у частині другій цієї статті, яка проставляється відповідно до частини другої статті 69 цього Закону.

6. Орган ведення Державного реєстру виборців невідкладно повідомляє розпорядника Державного реєстру виборців про кожне прийняте рішення щодо тимчасової зміни місця голосування виборця із зазначенням територіального (закордонного) округу референдуму, до якого належить виборча адреса виборця, та територіального (закордонного) округу, у якому має намір голосувати виборець. Розпорядник Державного реєстру виборців забезпечує розміщення цих відомостей на час процесу референдуму на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

Стаття 69. Посвідчення про тимчасову зміну місця голосування виборця

1. Форма посвідчення про тимчасову зміну місця голосування виборця (далі - посвідчення) встановлюються Центральною виборчою комісією не пізніш як за шістдесят днів до дня виборів.

2. На бланку посвідчення передбачаються місця для:

1) прізвища, імені, по батькові виборця, якому видано відкріпне посвідчення;

2) номера територіального округу референдуму та назви органу ведення Державного реєстру виборців, де воно було видане;

3) номера територіального або зазначення закордонного округу референдуму та номера дільниці референдуму, до яких належить виборча адреса виборця;

4) номера територіального округу референдуму або закордонної дільниці референдуму, де має намір проголосувати виборець;

5) прізвища та підпису керівника органу ведення Державного реєстру виборців, який видав посвідчення;

5) дати видання посвідчення;

6) відтиску печатки органу ведення Державного реєстру виборців;

7) підпису виборця, який отримав посвідчення.

Стаття 70. Порядок видання виборцю посвідчення про тимчасову зміну місця голосування

1. При виданні виборцю посвідчення про тимчасову зміну місця голосування керівник органу ведення Державного реєстру виборців вносить до бланку посвідчення відомості та відмітки, зазначені у пунктах 1 - 5 частини другої статті 68 цього Закону. Виборець ставить свій підпис у визначеному місці на бланку посвідчення.

2. У документі, поданому відповідно до частини другої статті 67 цього Закону, на сторінці "Особливі відмітки" або в іншому придатному для цього місці проставляється відмітка: "Видане посвідчення про тимчасову зміну місця голосування N (із зазначенням номера бланку посвідчення)", а також зазначаються: дата, коли зроблена відмітка, назва органу ведення Державного реєстру виборців, де видане посвідчення, та номер територіального округу референдуму або закордонної дільниці з референдуму, де виборець має намір проголосувати. Відмітка засвідчується підписом керівника органу ведення Державного реєстру виборців із зазначенням його прізвища та ініціалів, який скріплюється відтиском печатки зазначеного органу.

3. Відмітка, зазначена у частині другій цієї статті, проставляється з допомогою штампу, форму якого затверджує Центральна виборча комісія. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення таких штампів для кожного органу ведення Державного реєстру виборців.

4. Орган ведення Державного реєстру виборців, який видає посвідчення, самостійно встановлює номер територіального округу чи закордонної дільниці, де має намір голосувати виборець, за вказаним виборцем його місцем перебування у день голосування (місто, район, область, іноземна держава). При цьому орган ведення Державного реєстру виборців надає виборцю довідку про адресу відповідної окружної комісії з референдуму чи дільничної комісії закордонної дільниці з референдуму, а також повідомляє виборця про строки звернення до відповідної комісії для його включення до списку виборців для голосування за посвідченнями про тимчасову зміну місця голосування.

Стаття 71. Звітність про використання бланків посвідчень про тимчасову зміну місця голосування

1. Орган ведення Державного реєстру виборців (крім органу ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України) не пізніш як за чотири дні до дня голосування встановлює кількість виборців, які отримали посвідчення про тимчасову зміну місця голосування.

2. Про кількість виданих посвідчень орган ведення Державного реєстру виборців складає у двох примірниках звіт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. У звіті зазначаються:

1) кількість та номери отриманих бланків посвідчень;

2) кількість виборців, які отримали посвідчення;

3) номери територіальних округів референдуму, у яких мають намір проголосувати виборці, котрі отримали посвідчення, та кількість таких виборців по кожному територіальному округу (включно із закордонним округом референдуму).

3. Орган ведення Державного реєстру виборців невідкладно передає звіт про кількість виданих бланків посвідчень.

4. Центральна виборча комісія не пізніше 18 години останньої п'ятниці перед днем голосування подає до відповідних окружних комісій з референдуму інформацію про очікувану кількість виборців, які голосуватимуть у відповідному окрузі на підставі посвідчень про тимчасову зміну місця голосування, а також оприлюднює її на своєму офіційному веб-сайті.

5. Якщо кількість виборців, які звернулись до окружної комісії з референдуму із посвідченнями про тимчасову зміну місця голосування, перевищує очікувану кількість виборців, зазначену у частині четвертій цієї статті, окружна комісія до початку голосування проводить додаткову перевірку правомірності включення виборців до списку на підставі посвідчень про тимчасову зміну місця голосування. Результати перевірки затверджуються рішенням окружної комісії з референдуму.

6. З метою проведення перевірки, зазначеної у частині п'ятій цієї статті, окружна комісія з референдуму може звернутися із запитами про підтвердження фактів видання конкретних посвідчень до відповідних органів ведення Державного реєстру виборців. Письмові відповіді на такі запити надаються органами ведення Державного реєстру виборців і надсилаються факсограмами невідкладно, а також надсилаються поштовими повідомленнями.

7. При виявленні ознак вчинення злочину чи інших зловживань при виданні або використанні посвідчень про тимчасову зміну місця голосування окружна комісія невідкладно повідомляє Центральну виборчу комісію та вживає заходів для усунення наслідків цих порушень у межах своїх повноважень.

Стаття 72. Списки виборців для голосування на підставі посвідчень про тимчасову зміну місця голосування

1. Не пізніше як за тридцять днів до дня голосування окружна комісія територіального округу референдуму, утвореного на території міста, визначає в межах територіального округу одну велику або середню звичайну дільницю, а окружна комісія іншого територіального округу референдуму - по одній великій або середній звичайній дільниці на території кожного міста обласного значення або районного центру кожного району, а також у курортних місцевостях, що входять до складу відповідного територіального округу, на яких буде проводитися голосування виборців на підставі посвідчень про тимчасову зміну місця голосування.

2. Виборець, який має намір проголосувати на підставі посвідчення про тимчасову зміну місця голосування, не пізніше 12 години останньої суботи перед днем голосування звертається до окружної комісії територіального округу референдуму, зазначеного на посвідченні про тимчасову зміну місця голосування, із заявою, яка подається разом з посвідченням та документом, в якому зроблено відмітку про видачу посвідчення. У заяві виборець зазначає, на якій із визначених відповідно до частини першої цієї статті дільниць референдуму він має намір голосувати у день голосування.

3. Окружна комісія з референдуму складає для кожної із визначених відповідно до частини першої цієї статті дільниць список виборців для голосування на підставі посвідчення про тимчасову зміну місця голосування у двох примірниках за формою, зазначеною у частинах першій та другій статті 63 цього Закону. При цьому напроти прізвища кожного виборця, внесеного до списку виборців, у графі "Примітка" зазначається номер посвідчення та проставляються підписи двох членів окружної комісії. Кожен примірник списку на кожному його аркуші засвідчується підписами голови та секретаря окружної комісії та скріплюється печаткою комісії.

4. Посвідчення про тимчасову зміну місця голосування не дає права виборцю голосувати на будь-якій спеціальній дільниці референдуму або на звичайній дільниці в адміністративно-територіальній одиниці, зазначеній у частині другій статті 133 Конституції України, за місцем виборчої адреси виборця.

5. Виборець не включається до списку виборців для голосування на підставі посвідчень про тимчасову зміну місця голосування, якщо відповідне посвідчення неналежно оформлене або записи в ньому не відповідають записам у відмітці про отримання посвідчення відповідно до частини другої статті 69 цього Закону. Без підпису виборця посвідчення є недійсним.

6. При включенні виборця окружною комісією з референдуму до списку виборців для голосування на підставі посвідчень про тимчасову зміну місця голосування відмітка про отримання посвідчення, передбачена частиною другою статті 69 цього Закону, погашається шляхом закреслення відтиску печатки органу ведення Державного реєстру виборців, що видав посвідчення, із зазначенням дати погашення та вчиненням підписів двох членів окружної комісії.

7. Перший примірник списку виборців для голосування на підставі посвідчень про тимчасову зміну місця голосування, складений окружною комісією з референдуму у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, передається до дільничної комісії відповідної дільниці референдуму, визначеної відповідно до частини першої цієї статті, не пізніше 16 години останньої суботи перед днем виборів. Таке передання проводиться двома членами окружної комісії з референдуму на засіданні відповідної дільничної комісії, що засвідчується актом. Другий примірник списку зберігається в окружній комісії.

8. Список виборців для голосування на підставі посвідчень про тимчасову зміну місця голосування є невід'ємною частиною уточненого списку виборців на відповідній дільниці. Нумерація виборців та нумерація аркушів у списку виборців для голосування на підставі посвідчень про тимчасову зміну місця голосування ведеться окремо від нумерації виборців та нумерації аркушів в уточненому списку виборців, отриманому дільничною комісією з референдуму відповідно до частини першої статті 64 цього Закону.

9. На підставі свого рішення, прийнятого за підсумками перевірки, зазначеної у частині п'ятій статті 70 цього Закону, окружна комісія з референдуму не пізніше початку голосування на підставі прийнятого рішення може передати відповідній дільничній комісії інший список виборців для голосування на підставі посвідчень про тимчасову зміну місця голосування та вилучити список, наданий раніше відповідно до частини сьомої цієї статті.

Стаття 73. Особливості включення виборців на підставі посвідчень про тимчасову зміну місця голосування до списку виборців на закордонній дільниці з референдуму

1. Виборець, який прибув до дня голосування включно з посвідченням про тимчасову зміну місця голосування до закордонної дільниці з референдуму, номер якої зазначений у посвідченні, особисто подає до відповідної дільничної комісії письмову заяву про включення до списку виборців на цій дільниці та посвідчення про тимчасову зміну місця голосування виборця, а також документ, у якому зроблено відмітку про видання посвідчення відповідно до частини другої статті 69 цього Закону.

2. На підставі документів, зазначених у частині першій цієї статті, голова або заступник голови та секретар дільничної комісії референдуму включають виборця до уточненого списку виборців на цій дільниці у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. При цьому у списку виборців у графі "Примітка" зазначаються номер посвідчення, назва органу ведення Державного реєстру виборців, яким видано посвідчення, та підписи голови або заступника голови та секретаря дільничної комісії.

3. При включенні виборця до списку виборців відмітка про отримання відкріпного посвідчення, передбачена частиною другою статті 69 цього Закону, погашається шляхом закреслення відтиску печатки органу ведення Державного реєстру виборців, що видав посвідчення, із зазначенням дати погашення та вчиненням підписів голови або заступника голови та секретаря дільничної комісії.

4. Дільнична комісія закордонної дільниці з референдуму після завершення голосування невідкладно повідомляє за допомогою технічних засобів зв'язку Центральну виборчу комісію про кількість виборців, включених до списку виборців відповідної дільниці референдуму на підставі посвідчень про тимчасову зміну місця голосування.

РОЗДІЛ VI
ФІНАНСОВЕ І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 74. Загальні засади фінансового забезпечення всеукраїнського референдуму

1. Витрати на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму, та коштів фондів суб'єктів процесу всеукраїнського референдуму, утворених відповідно до цього Закону.

2. Ініціативна група референдуму (у разі проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою), політична партія, яка зареєструвалася як прихильний чи опонент питання референдуму відповідно до цього Закону, для фінансування своєї агітації референдуму зобов'язана утворити власний фонд у порядку, встановленому цим Законом.

3. Фінансування агітаційних заходів чи матеріалів референдуму з джерел, не передбачених частиною першою цієї статті, незалежно від наявності погодження з ініціативною групою чи партією - суб'єктом процесу всеукраїнського референдуму, забороняється.

Стаття 75. Фінансове забезпечення підготовки та проведення всеукраїнського референдуму

1. Фінансування починається з дня, наступного після дня офіційного опублікування Указу Президента України про його призначення (проголошення) чи Постанови Верховної Ради України про його призначення.

2. Фінансове забезпечення підготовки і проведення всеукраїнського референдуму за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму, здійснюється Центральною виборчою комісією, яка є головним розпорядником цих коштів.

3. Обсяг коштів для підготовки і проведення всеукраїнського референдуму за поданням Центральної виборчої комісії передбачається щорічно окремим рядком у законі про Державний бюджет України.

4. Порядок розподілу, перерахування, обліку надходження і використання бюджетних коштів, а також повернення невикористаних коштів, виділених на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму, а також форми і строки фінансової звітності комісій із всеукраїнського референдуму визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Центральної виборчої комісії.

5. Кошти на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму, передбачені Державним бюджетом України, перераховуються Центральній виборчій комісії у триденний строк з дня офіційного оприлюднення рішення про призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму. Витрати на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму здійснюються Центральною виборчою комісією та окружними комісіями з референдуму відповідно до затверджених Центральною виборчою комісією кошторисів видатків у межах коштів, передбачених на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму у Державному бюджеті України.

6. Центральна виборча комісія затверджує середні норми видатків окружної комісії з референдуму, а також середні норми видатків для потреб дільничних комісій з референдуму, які повинні включати в себе, зокрема, витрати на майновий найм (оренду) приміщень комісій та оплату за використання матеріально-технічних засобів, а також оплату праці членів комісій та осіб, які залучаються до роботи в комісіях.

7. Окружна комісія з референдуму у п'ятиденний строк з дня її утворення на основі середніх норм видатків складає єдиний кошторис видатків для підготовки і проведення всеукраїнського референдуму із включенням до нього власних видатків та видатків для потреб дільничних комісій з референдуму територіального округу та не пізніше наступного дня після прийняття цього рішення подає його на затвердження до Центральної виборчої комісії. Єдиний кошторис видатків затверджується Центральною виборчою комісією.

8. Фінансування комісій з референдуму здійснюється в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією спільно зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення державної фінансової політики.

9. Окружна комісія з референдуму зобов'язана не пізніш як у п'ятиденний строк з дня офіційного опублікування результатів всеукраїнського референдуму повернути невикористані нею на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму кошти Державного бюджету України на рахунок Центральної виборчої комісії. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у триденний строк інформує Центральну виборчу комісію про повернення цих коштів на її рахунок.

10. Окружна комісія з референдуму в десятиденний строк з дня офіційного опублікування результатів всеукраїнського референдуму складає та подає до Центральної виборчої комісії фінансовий звіт про надходження та використання коштів Державного бюджету України на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією спільно зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

11. Контроль за правильним та цільовим використанням коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму, здійснюється Центральною виборчою комісією спільно з уповноваженим центральним органом виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією спільно зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення державної фінансової політики.

12. Відшкодування кредиторської заборгованості окружних комісій з референдуму після закінчення строку їх повноважень за умов незавершеного фінансування всеукраїнського референдуму у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму, забезпечується Кабінетом Міністрів України до закінчення наступного фінансового року.

Стаття 76. Матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення всеукраїнського референдуму

1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані сприяти комісіям з всеукраїнського референдуму у реалізації їх повноважень: надавати їм необхідні приміщення відповідно до нормативів, встановлених цим Законом, та актами Центральної виборчої комісії, прийнятими на виконання вимог цього та інших законів, сприяти в облаштуванні цих приміщень; забезпечувати їх охорону, а також охорону бюлетенів для голосування та іншої документації всеукраїнського референдуму; надавати згідно із встановленими Центральною виборчою комісією переліком і нормами транспортні засоби, засоби зв'язку (з оплатою послуг щодо їх встановлення та підключення), обладнання, інвентар, оргтехніку, що підлягають поверненню після припинення повноважень комісій з всеукраїнського референдуму. Порядок оплати або відшкодування зазначених послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2. Закупівля товарів, оплата робіт, послуг для підготовки і проведення всеукраїнського референдуму під час процесу всеукраїнського референдуму здійснюються комісіями з референдуму за рахунок коштів Державного бюджету України без застосування тендерних (конкурсних) процедур в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 77. Оплата праці членів комісій з всеукраїнського референдуму та осіб, залучених до забезпечення роботи комісій

1. Робота члена комісії з референдуму, який виконує свої повноваження у комісії з референдуму на платній основі, оплачується у розмірі та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України за поданням Центральної виборчої комісії, за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму.

2. Розмір заробітної плати члена комісії з всеукраїнського референдуму, звільненого від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи, не може бути нижчим від його середньої заробітної плати за основним місцем роботи, однак не нижче від подвійного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день початку процесу референдуму. Розмір заробітної плати члена комісії з референдуму, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчим від подвійного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день початку процесу референдуму.

3. Членам комісій з референдуму у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної комісії на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму, може бути нарахована і виплачена одноразова грошова винагорода в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

4. Оплата праці членів комісій з референдуму (у тому числі пенсіонерів та осіб, які тимчасово не працюють) у день голосування і в дні встановлення підсумків голосування здійснюється у розмірі та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за поданням Центральної виборчої комісії.

5. Оплата праці залучених спеціалістів, експертів і технічних працівників, зазначених у частині вісімнадцятій статті 48 цього Закону, здійснюється в розмірі та у порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму. Розмір оплати праці таких спеціалістів не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день початку процесу референдуму.

6. Виконання робіт, пов'язаних з організацією підготовки і проведення референдуму, членами комісій з референдуму чи залученими спеціалістами, експертами та технічними працівниками, які є особами, визнаними у встановленому законом порядку безробітними, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги з безробіття та інших видів допомоги.

7. Оплата праці членів комісії з референдуму, залучених спеціалістів, експертів і технічних працівників, у тому числі у день голосування і в дні встановлення підсумків голосування, не є підставою для скасування, обмеження або зменшення будь-яких видів соціальних виплат, пенсій, субсидій їм або членам їх сімей, які проживають спільно з ними, для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг тощо.

Стаття 78. Фонд референдуму суб'єкта процесу референдуму

1. Політична партія - суб'єкт процесу референдуму для фінансування власних заходів агітації референдуму зобов'язана відкрити рахунок свого фонду референдуму не пізніш як на п'ятий день з дня її реєстрації як прихильника чи опонента питання референдуму.

2. Фонд референдуму суб'єкта процесу референдуму має один накопичувальний рахунок, на який надходять кошти для фінансування заходів агітації суб'єкта процесу референдуму, а також поточні рахунки, з яких здійснюється фінансування витрат на заходи агітації. На поточні рахунки фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму кошти надходять виключно з накопичувального рахунку фонду референдуму відповідного суб'єкта процесу референдуму.

3. Підставою для відкриття накопичувального рахунку фонду референдуму є копія рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію ініціативної групи чи політичної партії як прихильника чи опонента питання референдуму.

4. Підставою для відкриття поточного рахунку фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму є довідка установи банку про відкриття накопичувального рахунку фонду референдуму (рахунку фонду ініціативної групи).

5. Ініціативна група відкриває накопичувальний рахунок свого фонду референдуму в установі банку України у місті Києві, яку визначає на свій розсуд. Суб'єкт процесу референдуму має право відкрити тільки один накопичувальний рахунок фонду референдуму і тільки в національній валюті.

6. Ініціативна група має право відкривати в установах банків України поточні рахунки свого фонду референдуму з розрахунку не більше одного поточного рахунку на території одного територіального округу референдуму. Один поточний рахунок фонду референдуму може обслуговувати декілька територіальних округів референдуму.

Стаття 79. Відкриття, функціонування та закриття рахунків фонду референдуму

1. Суб'єкт процесу референдуму не здійснює видатків на фінансування своїх агітаційних заходів у закордонному окрузі з референдуму.

2. Партія - суб'єкт процесу референдуму відкриває накопичувальний рахунок свого фонду референдуму в установі банку України у місті Києві, яку визначає на свій розсуд. Суб'єкт процесу референдуму має право відкрити тільки один накопичувальний рахунок фонду референдуму і тільки в національній валюті.

3. Суб'єкт процесу референдуму має право відкривати в установах банків України поточні рахунки свого фонду референдуму з розрахунку не більше одного поточного рахунку на території одного територіального округу референдуму. Один поточний рахунок фонду референдуму може обслуговувати декілька територіальних округів з референдуму.

4. Порядок відкриття і закриття рахунків фондів з референдуму суб'єктів процесу референдуму встановлюється Національним банком України за погодженням із Центральною виборчою комісією заздалегідь. Цей порядок не може бути змінено в ході референдуму.

5. Послуги установ банків, пов'язані з відкриттям і закриттям рахунків фонду референдуму та їх функціонуванням, надаються безоплатно. Установа банку за користування коштами, що знаходяться на рахунках фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму, відсотки не нараховує і не сплачує.

6. Установа банку не пізніше наступного робочого дня після дня відкриття накопичувального чи поточного рахунку фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму письмово повідомляє Центральну виборчу комісію про відкриття відповідного рахунку та його реквізити.

7. Інформація про відкриття накопичувального рахунку фонду референдуму та реквізити накопичувального рахунку фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму одноразово публікується Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пізніш як на п'ятий день після отримання повідомлення установи банку про відкриття відповідного рахунку суб'єкта процесу референдуму (щодо накопичувального рахунку фонду референдуму ініціативної групи референдуму - не пізніш як на п'ятий день після початку процесу референдуму) за рахунок коштів, що виділяються на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму з Державного бюджету України. Подальша інформація про реквізити накопичувального рахунку власного фонду референдуму публікується відповідним суб'єктом процесу референдуму у друкованих засобах масової інформації за рахунок коштів цього фонду.

У разі призначення всеукраїнського референдуму щодо внесення змін до Конституції України або зміни території України, інформація про відкриття накопичувального рахунку фонду партії - суб'єкта процесу референдуму та його відповідні реквізити одноразово публікується Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пізніше як на п'ятий день після отримання повідомлення установи банку про відкриття відповідного рахунку фонду суб'єкта процесу референдуму за рахунок коштів, що виділяються на підготовку і проведення референдуму з Державного бюджету України.

8. Витрачання коштів з поточних рахунків фонду референдуму здійснюється в безготівковій формі.

9. Витрачання коштів з поточних рахунків фонду референдуму припиняється о 15-й годині останнього дня перед днем голосування.

10. Арешт коштів на рахунках фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму не допускається.

11. Закриття рахунків фонду суб'єкта референдуму, зупинення операцій по рахунках фонду референдуму раніше, ніж у строк, встановлений частиною дев'ятою цієї статті, не допускається.

12. Якщо у поточному році всеукраїнський референдум не проводиться, кошти, що передбачалися Державним бюджетом України на ці цілі, не пізніше початку четвертого кварталу відповідного бюджетного року перерозподіляються за рішенням Кабінету Міністрів на інші потреби, передбачені Державним бюджетом України.

Стаття 80. Фонд ініціативної групи

1. Для фінансування заходів із підготовки та проведення збору підписів виборців на підтримку ініціативи всеукраїнського референдуму ініціативна група референдуму утворює фонд ініціативної групи.

2. Рахунок фонду ініціативної групи відкривається не пізніше як на десятий день після дня реєстрації ініціативної групи референдуму у порядку, встановленому для відкриття накопичувального рахунку фонду референдуму відповідно до статті 78 цього Закону на підставі копії рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію ініціативної групи.

3. Кошти фонду ініціативної групи формуються виключно за рахунок власних коштів членів ініціативної групи. Кількість та обсяг внесків членів ініціативної групи не обмежується. Звіт про використання коштів фонду ініціативної групи не подається.

4. Фонд ініціативної групи має єдиний рахунок. Надходження і витрачання коштів фонду для цілей, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється з рахунку фонду виключно у безготівковій формі.

5. Установа банку не пізніше наступного робочого дня після дня відкриття рахунку фонду ініціативної групи письмово повідомляє Центральну виборчу комісію про відкриття рахунку та його реквізити.

6. Ініціативна група призначає зі свого складу розпорядника рахунку фонду ініціативної групи, який має виключне право здійснювати операції з рахунком фонду.

7. Кошти фонду ініціативної групи референдуму можуть бути використані виключно для забезпечення виготовлення підписних листів, організаційного забезпечення збору підписів та відповідної інформаційної кампанії у засобах масової інформації. Кошти фонду ініціативної групи не можуть бути використані на оплату праці членів ініціативної групи, збирачів підписів чи інших осіб.

8. Розпорядник фонду ініціативної групи зобов'язаний відмовитися від внеску фізичної особи, якщо вона не є членом ініціативної групи, про що він подає відповідну заяву та платіжний документ до установи банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок фонду ініціативної групи. Такий добровільний внесок повертається фізичній особі за рахунок її добровільного внеску, а в разі неможливості такого повернення перераховується до Державного бюджету України.

9. Арешт коштів на рахунках фонду ініціативної групи не допускається.

10. Витрачання коштів з рахунку фонду ініціативної групи припиняється в день передання ініціативною групою підписних листів до Центральної виборчої комісії відповідно до статті 29 цього Закону.

11. У разі припинення ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму з підстав, передбачених цим Законом, установа банку закриває рахунок фонду ініціативної групи на підставі письмового повідомлення Центральної виборчої комісії. Таке повідомлення Центральна виборча комісія надсилає не раніше як на сьомий день після прийняття відповідного рішення (у разі оскарження зазначеного рішення - після набрання законної сили рішенням суду). Установа банку закриває рахунок фонду ініціативної групи та перераховує невикористані кошти фонду до Державного бюджету України не пізніше як на п'ятий день після отримання зазначеного повідомлення.

12. У разі проголошення всеукраїнського референдуму рахунок фонду ініціативної групи використовується як накопичувальний рахунок фонду референдуму, передбачений статтею 78 цього Закону. Кошти фонду ініціативної групи, які були на відповідному рахунку, переходять без обмежень у фонд референдуму ініціативної групи референдуму.

Стаття 81. Розпорядники фонду референдуму суб'єкта референдуму

1. Суб'єкт процесу референдуму призначає одного розпорядника накопичувального рахунку свого фонду референдуму, який має виключне право на розпоряджання коштами з накопичувального рахунку цього фонду референдуму. Розпорядник накопичувального рахунку має виключне право на розпоряджання коштами з накопичувального рахунку фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму.

2. Про призначення розпорядника накопичувального рахунку свого фонду референдуму суб'єкт процесу референдуму не пізніше наступного дня після дня відкриття накопичувального рахунку фонду референдуму повідомляє Центральну виборчу комісію із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця проживання або місця перебування, відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. Повідомлення суб'єкта процесу референдуму підписується уповноваженою особою ініціативної групи. До повідомлення додається власноруч написана заява громадянина України про згоду бути розпорядником накопичувального рахунку.

3. Суб'єкт процесу референдуму призначає по одному розпоряднику поточного рахунку свого фонду референдуму для кожного поточного рахунку цього фонду. Розпорядник поточного рахунку фонду референдуму має виключне право на розпоряджання коштами з відповідного поточного рахунку фонду референдуму.

4. Розпорядник коштів накопичувального рахунку фонду суб'єкта процесу референдуму зобов'язаний вести облік надходження та розподілу коштів фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму між поточними рахунками цього фонду. Розпорядники поточних рахунків фонду референдуму забезпечують додержання фінансової дисципліни, цільове використання коштів фонду референдуму.

5. Установа банку, в якій відкрито накопичувальний або поточний рахунок фонду референдуму, надає розпорядникові коштів відповідного рахунку фонду референдуму потижнево або за його зверненням відомості про розміри та джерела внесків, що надійшли на рахунки фонду референдуму, рух коштів, а також їх залишки на рахунках.

6. Розпорядник коштів поточного рахунку фонду суб'єкта процесу референдуму забезпечує додержання фінансової дисципліни, цільове використання коштів фонду референдуму. Розпорядник коштів поточного рахунку фонду суб'єкта референдуму зобов'язаний вести облік використання коштів відповідного поточного рахунку фонду референдуму. Розпорядник поточного рахунку фонду референдуму суб'єкта референдуму зобов'язаний не пізніш як на сьомий день після дня голосування подати розпоряднику накопичувального рахунку фонду референдуму фінансовий звіт про використання коштів відповідного поточного рахунку фонду референдуму.

7. Розпорядник коштів накопичувального рахунку фонду референдуму зобов'язаний не пізніше як на п'ятнадцятий день після дня голосування подати до Центральної виборчої комісії фінансовий звіт про надходження та використання коштів фонду референдуму (на паперових носіях та в електронному вигляді), який невідкладно оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

8. Форми фінансових звітів суб'єкта процесу референдуму, передбачених цим Законом, встановлюються Центральною виборчою комісією завчасно. Зміни до форми фінансового звіту не можуть бути внесені під час процесу референдуму.

9. Аналіз фінансових звітів суб'єктів референдуму здійснює Центральна виборча комісія. У разі виявлення в ході аналізу фінансових звітів ознак порушення вимог цього Закону Центральна виборча комісія повідомляє відповідні уповноважені органи для перевірки і реагування відповідно до закону.

Стаття 82. Формування фонду суб'єкта процесу референдуму та використання його коштів

1. Фонд референдуму партії - суб'єкта процесу референдуму формується за рахунок власних коштів партії, а також добровільних внесків фізичних осіб.

2. Фонд референдуму ініціативної групи референдуму формується за рахунок залишків фонду ініціативної групи, зазначених у частині дванадцятої статті 622 цього Закону, власних коштів членів ініціативної групи референдуму, а також добровільних внесків фізичних осіб.

3. Добровільний внесок фізичної особи до фонду референдуму (крім випадку, зазначеного у частині четвертій цієї статті) не може перевищувати чотирьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

4. Власні кошти члена ініціативної групи референдуму, політичної партії, які перераховуються на накопичувальний рахунок власного фонду референдуму, не підлягають обмеженням за сумою і кількістю перерахувань. Власні кошти політичної партії, які перераховуються у її фонд референдуму суб'єкта процесу референдуму обов'язково відображаються у щорічному звіті партії про доходи і видатки, передбаченому Законом України "Про політичні партії в Україні".

5. Забороняється робити добровільні внески до фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму:

1) іноземцям та особам без громадянства;

2) анонімним жертводавцям (без зазначення в платіжному документі відомостей, передбачених частиною шостою цієї статті);

3) особі, яка вже зробила внесок;

4) юридичним особам (крім випадку, зазначеного у частині четвертій цієї статті);

5) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування

6. Добровільний внесок до фонду референдуму приймається установою банку або відділенням зв'язку на території України за умови подання громадянином одного із документів, зазначених у пунктах 1 чи 2 частини третьої статті 6 цього Закону. У платіжному документі при цьому обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, а також місце проживання та адреса житла цієї особи.

7. Добровільний внесок перераховується установою банку або переказується відділенням зв'язку на накопичувальний рахунок фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму не пізніше наступного банківського дня з дня отримання відповідного платіжного документа. Загальний строк безготівкового перерахування внеску на накопичувальний рахунок фонду референдуму не повинен перевищувати двох банківських днів.

6. Розпорядник накопичувального рахунку фонду референдуму має право відмовитися від внеску особи, про що він подає відповідну заяву та платіжний документ до установи банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок фонду референдуму. Такий добровільний внесок повертається фізичній особі за рахунок її добровільного внеску, а в разі неможливості такого повернення - перераховується до Державного бюджету України.

7. У разі надходження від особи добровільного внеску, який перевищує розмір, встановлений частиною третьою цієї статті, сума, що перевищує встановлений розмір внеску, на підставі відповідної заяви та платіжного документа, поданих розпорядником накопичувального рахунку фонду референдуму, повертається фізичній особі установою банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок фонду референдуму, за рахунок цих коштів, а в разі неможливості такого повернення - перераховується до Державного бюджету України.

8. Розпорядник накопичувального рахунку фонду референдуму зобов'язаний відмовитися від внеску суб'єкта, який відповідно до цього Закону не має права робити такий добровільний внесок, якщо розпоряднику про це відомо. На підставі заяви розпорядника про відмову від внеску з цієї причини установа банку, в якій відкрито рахунок фонду референдуму, перераховує такий добровільний внесок до Державного бюджету України. Якщо розпоряднику накопичувального рахунку фонду референдуму стало відомо про те, що суб'єкт, який зробив добровільний внесок, не мав на це права, він зобов'язаний протягом трьох днів від дня, коли йому стало про це відомо, відмовитися від цього внеску, подавши заяву до установи банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок фонду референдуму, про перерахування відповідної суми до Державного бюджету України.

9. Установа банку, в якій відкрито накопичувальний рахунок фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму, на підставі відповідного звернення розпорядника накопичувального рахунку фонду референдуму перераховує кошти з накопичувального рахунку на поточні рахунки цього ж фонду референдуму.

10. Установа банку, в якій відкрито поточний рахунок фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму, не пізніше ніж на п'ятий день після дня голосування перераховує кошти, не використані суб'єктом процесу референдуму, на накопичувальний рахунок відповідного фонду референдуму.

11. Контроль за надходженням, обліком і використанням коштів фондів референдуму здійснюється Центральною виборчою комісією та установою банку, в якій відкрито рахунок фонду референдуму, відповідно до порядку, встановленого Центральною виборчою комісією спільно з Національним банком України та уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку. Зазначений порядок не може бути змінений під час процесу референдуму.

12. Невикористані кошти фонду референдуму суб'єкта референдуму перераховуються установою банку, у якій було відкрито накопичувальний рахунок фонду, до Державного бюджету України на п'ятнадцятий день з дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів референдуму.

13. Кошти фонду референдуму політичної партії - суб'єкта референдуму: не використані партією, за зверненням керівного органу партії, яке подається до установи банку у десятиденний строк з дня офіційного опублікування результатів референдуму, перераховуються з накопичувального рахунку фонду референдуму партії на поточний банківський рахунок партії у п'ятиденний строк з дня надходження зазначеного звернення. Якщо таке звернення не надійшло до установи банку у встановлений строк, невикористані кошти фонду референдуму партії перераховуються банком до Державного бюджету України на п'ятнадцятий день з дня офіційного опублікування Центральною виборчою комісією результатів референдуму.

14. Добровільні внески фізичних осіб, що надійшли на накопичувальний рахунок фонду референдуму пізніше ніж за день до дня голосування, повертаються установою банку відповідній фізичній особі за рахунок коштів її внеску, а в разі неможливості такого повернення - зараховуються до Державного бюджету України.

Розділ VII
ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ПРОЦЕСУ РЕФЕРЕНДУМУ,
МІЖНАРОДНИХ СПОСТЕРІГАЧІВ

Стаття 83. Прихильники та опоненти питання референдуму

1. Політичні партії можуть брати участь у процесі всеукраїнського референдуму як його суб'єкти у разі реєстрації як прихильники або опоненти питання референдуму.

2. Реєстрацію політичних партій як прихильників або опонентів питання референдуму здійснює Центральна виборча комісія у порядку, встановленому статтею 83 цього Закону.

3. Ініціативна група всеукраїнського референдуму є суб'єктом процесу референдуму як прихильник питання референдуму.

Стаття 84. Порядок реєстрації політичних партій як прихильників або опонентів питання референдуму

1. Заяву про реєстрацію політичної партії як суб'єкта процесу всеукраїнського референдуму - прихильника чи опонента питання референдуму та інші документи, передбачені частиною третьою цієї статті, може бути подано до Центральної виборчої комісії після початку процесу референдуму, однак не пізніш як за сорок днів до дня голосування.

2. Заява, зазначена у частині першій цієї статті, підписується керівником політичної партії та скріплюється печаткою цієї політичної партії. У заяві вказується, у якій якості - прихильника чи опонента питання референдуму - політична партія буде брати участь у процесі референдуму.

3. До заяви, зазначеної у частині першій та другій цієї статті, додаються:

1) копії свідоцтва про реєстрацію політичної партії та статуту партії, засвідчені безоплатно Міністерством юстиції України після початку процесу референдуму;

2) рішення центрального керівного органу політичної партії про участь у процесі референдуму як прихильника або як опонента питання референдуму, прийняте відповідно до статуту політичної партії та підписане керівником політичної партії і скріплене печаткою цієї партії.

4. Центральна виборча комісія видає представнику політичної партії, який подав документи, зазначені у частинах другій та третій цієї статті, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи.

5. Центральна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня прийняття заяви про реєстрацію політичної партії як прихильника або опонента питання референдуму та документів, зазначених у частині третій цієї статті, приймає рішення про реєстрацію політичної партії як прихильника або опонента питання референдуму.

6. У разі виявлення невідповідності документів, поданих політичною партією для її реєстрації як суб'єкта процесу референдуму, вимогам цього Закону та/чи статуту політичної партії Центральна виборча комісія у строк, встановлений частиною п'ятою цієї статті, приймає рішення про повернення політичній партії поданих документів із зазначенням вичерпного переліку ознак невідповідності. Зазначене рішення разом із документами, поданими політичною партією, не пізніше наступного дня після дня його прийняття надається представнику політичної партії, який подав документи.

7. Політична партія, якій повернуто документи відповідно до частини шостої цієї статті, може повторно подати заяву та інші документи, зазначені у частинах другій та третій цієї статті, з дотриманням строку, встановленого частиною першою цієї статті.

8. Якщо у документах політичної партії, повторно поданих відповідно до частини сьомої цієї статті, Центральна виборча комісія виявляє невідповідності вимогам цього Закону та/чи статуту політичної партії, вказані у попередньому рішенні Центральної виборчої комісії, прийнятому відповідно до частини шостої цієї статті, Центральна виборча комісія відмовляє у реєстрації політичної партії як суб'єкта процесу референдуму.

9. Відмова у реєстрації політичної партії як суб'єкта процесу референдуму, повернення документів політичній партії відповідно до частини шостої цієї статті можуть бути оскаржені політичною партією до суду у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

10. Документи політичної партії, подані після строку, встановленого частиною першою цієї статті, повертаються Центральною виборчою комісією політичній партії без розгляду.

Стаття 85. Уповноважені особи суб'єкта процесу референдуму

1. Ініціативна група референдуму, політична партія - суб'єкт процесу референдуму може мати не більше п'яти уповноважених осіб у загальнодержавному окрузі з референдуму та не більш як по дві уповноважені особи у кожному територіальному окрузі референдуму. Повноваження уповноважених осіб у загальнодержавному окрузі референдуму поширюються також на закордонний округ референдуму.

2. Уповноваженою особою суб'єкта процесу референдуму може бути громадянин України, який має право голосу. Не може бути уповноваженою особою:

1) член комісії з референдуму

2) посадова особа органу виконавчої влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування;

3) суддя, працівник суду, прокуратури чи іншого правоохоронного органу;

4) військовослужбовець чи особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу.

3. Уповноважена особа суб'єкта процесу референдуму представляє відповідну партію суб'єкта процесу референдуму, ініціативну групу референдуму у їх відносинах, що виникають у процесі референдуму, у межах відповідного округу референдуму і не є самостійним суб'єктом процесу референдуму.

4. Уповноважений представник ініціативної групи референдуму, визначений відповідно до частини десятої статті 26 цього Закону, з початком процесу референдуму здійснює повноваження уповноваженої особи ініціативної групи у загальнодержавному окрузі референдуму.

Стаття 86. Порядок реєстрації уповноважених осіб суб'єкта процесу референдуму

1. Заява про реєстрацію уповноважених осіб суб'єкта процесу референдуму, підписана відповідно керівником партії та скріплена печаткою партії, уповноваженим представником ініціативної групи, подається до Центральної виборчої комісії у будь-який час після реєстрації суб'єкта процесу референдуму.

2. У заяві про реєстрацію уповноважених осіб суб'єкта процесу референдуму щодо кожної уповноваженої особи зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові особи;

2) громадянство особи;

3) дата народження особи;

4) місце роботи, займана посада (заняття) особи;

5) виборча адреса особи, номер контактного телефону;

6) позначення загальнодержавного округу референдуму чи номер територіального округу референдуму, в межах якого уповноважена особа буде здійснювати свої повноваження.

3. До заяви, зазначеної у частині першій цієї статті, додаються письмові згоди зазначених у заяві осіб представляти інтереси суб'єкта процесу референдуму у відповідному окрузі референдуму.

4. Центральна виборча комісія не пізніше третього дня після надходження документів, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, однак не пізніше як напередодні дня голосування реєструє уповноважених осіб суб'єкта процесу референдуму та видає одній із уповноважених осіб цього суб'єкта у загальнодержавному окрузі референдуму їх посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

Стаття 87. Повноваження уповноважених осіб суб'єктів процесу референдуму

1. Уповноважена особа суб'єкта процесу референдуму без доручення представляє суб'єкта процесу референдуму, веде агітацію відповідно до позиції суб'єкта процесу референдуму, сприяє його діяльності у процесі референдуму.

2. Уповноважена особа суб'єкта процесу референдуму:

1) представляє інтереси суб'єкта процесу референдуму у відносинах з виборцями, комісіями з референдуму, іншими суб'єктами процесу референдуму, судами, органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації, підприємствами, закладами, установами, організаціями на території відповідного округу референдуму;

2) бере участь з правом дорадчого голосу в засіданнях комісій з референдуму на території відповідного округу з референдуму;

3) має право бути присутньою при проведенні голосування у приміщенні для голосування на дільниці референдуму, при проведенні голосування за місцем перебування виборця;

4) має право бути присутньою на засіданні дільничної комісії з референдуму при підрахунку голосів виборців, на засіданні окружної комісії з референдуму при встановленні підсумків голосування у межах територіального округу референдуму;

5) має права офіційного спостерігача, передбачені частиною першою статті 92 цього Закону;

6) має інші права та здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

3. Уповноважена особа суб'єкта процесу референдуму має право у загальнодержавному окрузі референдуму, крім прав і повноважень, зазначених у частині другій цієї статті:

1) бути присутньою на всіх засіданнях Центральної виборчої комісії під час обговорення питань, пов'язаних із всеукраїнським референдумом, та брати участь у їх обговоренні з правом дорадчого голосу; отримувати до початку засідання порядок денний засідання та матеріали до питань порядку денного, які надаються членам Центральної виборчої комісії, ставити запитання доповідачу, вносити пропозиції щодо рішення Центральної виборчої комісії;

2) знайомитися зі змістом протоколів засідань Центральної виборчої комісії та її рішеннями, отримувати копії цих рішень; у разі своєї відсутності на засіданні знайомитися з документами, на підставі яких приймалися рішення на такому засіданні;

3) невідкладно знайомитися з протоколами, телефонограмами, факсограмами та іншими офіційними повідомленнями, що надходять до Центральної виборчої комісії від окружних та закордонних дільничних комісій з референдуму, про підсумки голосування у відповідному територіальному окрузі референдуму, а також з протоколами відповідних дільничних комісій з референдуму про підрахунок голосів на дільниці референдуму, протоколами окружних комісій референдуму про повторний підрахунок голосів на окремих дільницях референдуму;

4) за зверненням невідкладно отримувати копії документів, зазначених у пункті 3 цієї частини.

4. Уповноважена особа суб'єкта процесу референдуму з дня її реєстрації Центральною виборчою комісією до припинення її повноважень або закінчення процесу референдуму має право на звільнення від виробничих або службових обов'язків без збереження заробітної плати за погодженням із власником підприємства, закладу, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Стаття 88. Заміна уповноваженої особи суб'єкта процесу референдуму

1. Уповноважена особа суб'єкта процесу референдуму має право у будь-який час до дня голосування звернутися до Центральної виборчої комісії із заявою про складення своїх повноважень.

2. Суб'єкт процесу референдуму у будь-який час до дня голосування може звернутися до Центральної виборчої комісії із заявою про відкликання своєї уповноваженої особи (за винятком уповноваженого представника ініціативної групи референдуму як уповноваженої особи ініціативної групи), а також про внесення іншої кандидатури замість відкликаної. Відповідна заява разом із письмовою згодою внесеної кандидатури подається до Центральної виборчої комісії у порядку, визначеному статтею 83 цього Закону.

3. На підставі заяви, поданої відповідно до частини першої або другої цієї статті, не пізніше як на третій день з дня її надходження, але не пізніше як напередодні дня голосування, а в день голосування невідкладно Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації уповноваженої особи суб'єкта процесу референдуму та (за наявності відповідної заяви) про реєстрацію іншої уповноваженої особи цього суб'єкта. Копія такого рішення невідкладно видається уповноваженій особі суб'єкта процесу референдуму у загальнодержавному окрузі референдуму.

4. Посвідчення уповноваженої особи суб'єкта процесу референдуму, повноваження якої припинено до закінчення процесу референдуму, вважається недійсним.

Стаття 89. Офіційні спостерігачі

1. У процесі всеукраїнського референдуму можуть брати участь офіційні спостерігачі:

1) від політичних партій - суб'єктів процесу референдуму;

2) від громадських організацій, які отримали право спостереження за виборами та референдумами у порядку, встановленому цим Законом;

3) від ініціативної групи референдуму (у разі проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою).

2. Офіційний спостерігач, зазначений у частині першій цієї статті, є суб'єктом процесу референдуму.

3. Офіційний спостерігач, зазначений у частині першій цієї статті, здійснює свої повноваження, встановлені цим Законом, в межах територіального округу референдуму, в якому він зареєстрований.

4. Офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій, у тому числі міжнародних неурядових організацій, зареєстрованих за межами України, (далі - міжнародні спостерігачі) можуть вести спостереження за ходом процесу референдуму. Міжнародний спостерігач не є суб'єктом процесу референдуму.

5. Міжнародні спостерігачі здійснюють свої повноваження у межах загальнодержавного округу з референдуму.

Стаття 90. Строки повноважень офіційних спостерігачів

1. Повноваження офіційного спостерігача від суб'єкта процесу референдуму, від громадської організації починаються з дня його реєстрації окружною комісією з референдуму у порядку, передбаченому цим Закону, і припиняються після офіційного оприлюднення результатів референдуму, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

2. Офіційний спостерігач має право у будь-який час звернутися до окружної комісії референдуму, яка його зареєструвала, із заявою про складення своїх повноважень. На підставі такої заяви зазначена комісія приймає рішення про скасування реєстрації офіційного спостерігача, копія якого надається суб'єкту подання кандидатури офіційного спостерігача.

3. Суб'єкт подання кандидатури офіційного спостерігача має право відкликати цього офіційного спостерігача, звернувшись з письмовою заявою до відповідної окружної комісії референдуму про припинення його повноважень, і подати документи для реєстрації офіційним спостерігачем іншої особи в порядку, встановленому цим Законом.

4. Повноваження міжнародного спостерігача починаються з дня його акредитації Центральною виборчою комісією і припиняються після офіційного оприлюднення результатів референдуму.

Стаття 91. Участь громадських організацій у спостереженні на всеукраїнському референдумі

1. Громадська організація, до статутної діяльності якої належать питання виборчого та/або референдумного права, дотримання і захист виборчих прав громадян та/або спостереження за виборчим процесом чи процесом референдуму, зареєстрована у порядку, встановленому законом (далі - громадська організація), має право за дозволом Центральної виборчої комісії мати офіційних спостерігачів на виборах та референдумах.

2. Громадська організація у будь-який час, однак під час процесу всеукраїнського референдуму - не пізніше ніж на двадцятий день після початку процесу референдуму може звернутися до Центральної виборчої комісії з клопотанням про дозвіл мати офіційних спостерігачів на всеукраїнському референдумі. До клопотання, підписаного керівником громадської організації та засвідченого печаткою організації, додаються копії статуту громадської організації та свідоцтва про державну реєстрацію громадської організації, засвідчені в нотаріальному порядку.

3. Центральна виборча комісія не пізніше як на десятий день з дня отримання клопотання приймає рішення про надання дозволу громадській організації мати офіційних спостерігачів на всеукраїнському референдумі або про відмову в наданні такого дозволу, про що повідомляє громадську організацію наступного дня після дня прийняття відповідного рішення. Підставою для відмови може бути лише порушення громадською організацією вимог, встановлених частинами першою та другою цієї статті. Копія рішення про надання дозволу громадській організації мати офіційних спостерігачів або про відмову в наданні такого дозволу видається уповноваженому представнику громадської організації не пізніше ніж наступного дня після дня прийняття такого рішення. Громадська організація має право оскаржити до суду рішення про відмову в наданні їй дозволу мати офіційних спостерігачів.

4. Дозвіл мати офіційних спостерігачів, наданий громадській організації відповідно до частини третьої цієї статті, чинний протягом двох років з дня прийняття рішення Центральною виборчою комісією.

5. Центральна виборча комісія надсилає перелік громадських організацій, яким надано дозвіл мати офіційних спостерігачів на всеукраїнському референдумі, із зазначенням строків чинності таких дозволів, виборчій комісії Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським виборчим комісіям, міським (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районним виборчим комісіям. Зазначений перелік розміщується на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

6. Не пізніш як за тридцять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі Центральна виборча комісія надсилає перелік громадських організацій, яким надано дозвіл мати офіційних спостерігачів на всеукраїнському референдумі, із зазначенням строків чинності таких дозволів, окружним комісіям з референдуму.

Стаття 92. Реєстрація офіційних спостерігачів від суб'єктів процесу референдуму, громадських організацій

1. Офіційним спостерігачем на всеукраїнському референдумі від суб'єкта процесу чи від іншої громадської організації може бути виборець. Не може бути зареєстрований офіційним спостерігачем:

1) член комісії з референдуму

2) уповноважена особа суб'єкта процесу референдуму;

3) посадова особа органу виконавчої влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування;

4) суддя, працівник суду, прокуратури чи інших правоохоронних органів;

5) військовослужбовець або особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу.

2. Офіційний спостерігач у територіальному окрузі референдуму реєструється відповідною окружною комісією з референдуму за поданням уповноваженої особи суб'єкта процесу референдуму або керівника громадської організації.

3. У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) кожного спостерігача;

2) громадянство;

3) дата народження;

4) місце праці та посада (заняття);

5) виборча адреса, а також номери контактних телефонів.

4. До подання додаються заяви про згоду цих осіб бути офіційними спостерігачами від суб'єкта процесу референдуму чи громадської організації.

5. Подання про реєстрацію офіційного спостерігача за підписом уповноваженої особи суб'єкта процесу референдуму чи керівника громадської організації вноситься до відповідної окружної комісії з референдуму не пізніше як за п'ять днів до дня голосування.

6. Підставою для відмови у реєстрації офіційного спостерігача може бути лише порушення положень частин першої четвертої цієї статті або підстава, зазначена у частині сьомій цієї статті.

7. Технічні описки чи неточності, допущені у поданні, не є підставою для відхилення внесених кандидатур офіційних спостерігачів. При виявленні таких описок чи неточностей окружна комісія референдуму невідкладно повідомляє про це суб'єкта подання. Зазначені описки та неточності можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше строку, зазначеного у частині п'ятій цієї статті, а у разі отримання вказаного повідомлення в останній день цього строку - наступного дня після дня отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

8. Відповідна окружна комісія з референдуму здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як наступного дня після внесення подання.

9. Реєстрацію офіційних спостерігачів у закордонному окрузі з референдуму здійснює Центральна виборча комісія у порядку, встановленому цією статтею.

Стаття 93. Права та обов'язки офіційних спостерігачів від суб'єктів процесу референдуму, від громадських організацій

1. Офіційний спостерігач від суб'єкта процесу референдуму, від громадської організації має право:

1) бути присутнім з дотриманням вимог цього Закону на засіданнях дільничних та окружної комісій з референдуму відповідного територіального округу, у тому числі під час підрахунку голосів виборців на дільниці з референдуму, встановлення підсумків голосування в територіальному окрузі референдуму;

2) бути присутнім при проведенні голосування у приміщенні для голосування на дільниці референдуму, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів комісії з референдуму, у тому числі під час видання виборцям бюлетенів для голосування, не створюючи фізичних перешкод членам комісії з референдуму;

3) перебувати у приміщенні для голосування на дільниці референдуму під час голосування, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів комісії з референдуму, у тому числі під час видання виборцям бюлетенів для голосування, не створюючи фізичних перешкод членам комісії референдуму;

4) супроводжувати членів дільничної комісії з референдуму при організації голосування виборців за місцем перебування та бути присутнім при проведенні такого голосування;

5) робити фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозаписи, не порушуючи при цьому таємниці голосування та не створюючи загрози залякування виборців;

6) звертатися до членів відповідної комісії з референдуму з вимогою про невідкладне усунення порушень цього Закону в разі їх виявлення;

7) оскаржувати у встановленому законом порядку до відповідної комісії з референдуму чи до суду порушення вимог законодавства про референдум;

8) складати акт про виявлення порушення законодавства про референдум у порядку, зазначеному у частині третій цієї статті, який може бути доданий до скарги чи позовної заяви;

9) вживати необхідних заходів щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на дільниці референдуму;

10) отримати копії протоколів про передання бюлетенів для голосування комісіям всеукраїнського референдуму, про підрахунок голосів на дільниці, про підсумки голосування в межах територіального округу, про результати місцевого референдуму та інших документів у випадках, передбачених цим Законом;

11) здійснювати інші права, передбачені цим Законом для офіційних спостерігачів.

2. Офіційний спостерігач не має права:

1) заповнювати замість виборця (у тому числі і на його прохання) бюлетень для голосування;

2) бути присутнім при заповненні виборцем бюлетеня для голосування у кабіні для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування;

3) чинити інші дії, що порушують законний перебіг процесу референдуму або протиправно заважають членам комісії з референдуму здійснювати свої повноваження.

3. Акт про порушення вимог законодавства про референдум є документом, який засвідчує протиправно вчинені дії або бездіяльність комісії з референдуму, члена комісії чи іншої особи. Такий акт складається невідкладно після виявлення порушення. Акт має бути підписаний особою, яка його склала, та не менш як двома іншими виборцями, які засвідчують факт такого порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, виборчих адрес.

4. У разі порушення офіційним спостерігачем вимог пункту 4 частини другої цієї статті комісія з референдуму, на засіданні якої він присутній, робить йому попередження. У випадку вчинення ним повторного або одноразового грубого порушення зазначених вимог комісія може позбавити його права бути присутнім на своєму засіданні в порядку, встановленому цим Законом. Таке рішення може бути оскаржене офіційним спостерігачем до комісії вищого рівня в порядку, передбаченому цим Законом, або до суду.

Стаття 94. Міжнародні спостерігачі

1. Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації, у тому числі міжнародної неурядової організації, зареєстрованої за межами України, (міжнародний спостерігач) на всеукраїнському референдумі акредитується Центральною виборчою комісією. Пропозиція щодо акредитації міжнародних спостерігачів подається іноземною державою, відповідною міжнародною організацією безпосередньо або через Міністерство закордонних справ України до Центральної виборчої комісії після початку процесу референдуму, однак не пізніш як за десять днів до дня голосування на референдумі.

2. Акредитація міжнародних спостерігачів здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за п'ять днів до дня голосування. Порядок акредитації міжнародних спостерігачів визначається Центральною виборчою комісією. Рішення про відмову в акредитації може бути прийняте лише з підстав звернення суб'єкта, який не відповідає вимогам частини першої цієї статті.

3. Громадянин України не може бути акредитований як міжнародний спостерігач. Громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, яка володіє українською мовою, може супроводжувати акредитованих міжнародних спостерігачів під час їх перебування у приміщеннях для голосування на дільницях референдуму та під час засідань комісій з референдуму виключно для виконання функцій перекладача.

4. Центральна виборча комісія видає акредитованому міжнародному спостерігачу посвідчення за встановленою нею формою.

5. Міжнародні спостерігачі здійснюють свої повноваження на території України, а також на закордонних дільницях референдуму.

7. Міжнародний спостерігач має право:

1) бути присутнім на зустрічах представників суб'єктів процесу референдуму з виборцями, на зборах, мітингах та інших заходах агітації референдуму;

2) знайомитися з офіційними інформаційними матеріалами та матеріалами агітації референдуму

3) бути присутнім на засіданнях комісій референдуму;

4) перебувати у приміщенні для голосування на дільницях референдуму під час проведення голосування, а також на засіданнях комісій референдуму при підрахунку голосів виборців на дільниці, при встановленні підсумків голосування в межах територіального округу, не заважаючи членам комісій фізично;

5) робити фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозаписи, не порушуючи при цьому таємниці голосування та не створюючи загрози залякування учасників референдуму

6) після проведення всеукраїнського референдуму публічно висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення референдуму, вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;

7) утворювати разом з іншими міжнародними спостерігачами зі своєчасним інформуванням Центральної виборчої комісії тимчасові групи міжнародних спостерігачів для координації своєї діяльності в межах повноважень, передбачених цим Законом.

7. Міжнародні спостерігачі здійснюють спостереження самостійно і незалежно.

9. Міністерство закордонних справ України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та комісії з референдуму сприяють міжнародним спостерігачам у здійсненні ними повноважень.

10. Фінансове і матеріальне забезпечення діяльності міжнародних спостерігачів здійснюється за рахунок коштів держав чи організацій, які скерували цих спостерігачів в Україну, або за їх власні кошти.

11. Міжнародний спостерігач не має права втручатися в роботу комісії з референдуму, чинити дії, що порушують законний перебіг процесу референдуму, протиправно створювати перешкоди членам комісії референдуму у здійсненні своїх повноважень; заповнювати замість виборця (у тому числі і на його прохання) бюлетень для голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування; використовувати свій статус у діяльності, не пов'язаній зі спостереженням за перебігом процесу референдуму. Зазначені обмеження поширюються і на особу, яка відповідно до частини третьої цієї статті супроводжує міжнародного спостерігача, під час безпосередньої роботи з міжнародним спостерігачем.

Розділ VIII. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 95. Основні засади інформаційного забезпечення референдуму

1. Виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об'єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного формування власної волі та її виявлення.

2. Комісії з референдуму, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, політичні партії, громадські організації та інші громадські об'єднання при поширенні інформації про питання референдуму та про перебіг процесу референдуму, яка не є агітацією референдуму відповідно до статті 100 цього Закону, зобов'язані дотримуватись об'єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації.

Стаття 96. Загальне інформаційне забезпечення референдуму

1. Загальне інформаційне забезпечення референдуму включає інформування виборців про:

1) права громадян на участь у референдумі та способи їх здійснення і захисту;

2) можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на дільницях референдуму;

3) підстави та порядок зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси;

4) адресу місцезнаходження окружної та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до яких належить виборча адреса виборця;

5) адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;

6) підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;

7) процедуру голосування та спосіб заповнення бюлетеня для голосування;

8) право на оскарження порушень своїх прав на участь у референдумі та способи здійснення цього права;

9) відповідальність за порушення законодавства про референдум.

10) перелік суб'єктів процесу референдуму - прихильників та опонентів питання референдуму, зареєстрованих відповідно до статті 83 цього Закону;

2. Центральна виборча комісія не пізніше як десять днів з дня оголошення референдуму оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, зазначену в пунктах 1 - 9 частини першої цієї статті.

3. Центральна виборча комісія не пізніше як на наступний день з дня реєстрації суб'єкта процесу референдуму оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, зазначену в пункті 10 частини першої цієї статті.

4. На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення референдуму, поширюється законодавство про соціальну рекламу.

Стаття 97. Спеціальне інформаційне забезпечення референдуму

1. Спеціальне інформаційне забезпечення референдуму передбачає інформування виборців про:

1) початок процесу всеукраїнського референдуму;

2) зміст питання референдуму;

3) рахунки виборчих фондів суб'єктів процесу референдуму, допустимий розмір внеску та спосіб, у який робиться внесок;

4) офіційні (контактні) адреси суб'єктів процесу референдуму;

5) факти та події, пов'язані з процесом референдуму;

6) діяльність суб'єктів процесу референдуму під час цього процесу.

2. Спеціальне інформаційне забезпечення референдуму щодо відомостей, зазначених у пунктах 1 - 8 частини першої цієї статті, здійснюється Центральною виборчою комісією, а також окружними комісіями референдуму у межах, встановлених цим Законом, та в порядку, визначеному Центральною виборчою комісією.

3. Засоби масової інформації, інформаційні агентства можуть брати участь у спеціальному інформаційному забезпеченні референдуму на замовлення Центральної виборчої комісії чи окружної комісії референдуму, а щодо відомостей, зазначених у пунктах 5 і 6 частини першої цієї статті, - з власної ініціативи з дотриманням вимог цього Закону.

Стаття 98. Засади участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні референдуму

1. Під час процесу референдуму засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення Центральної виборчої комісії та окружних комісій референдуму на підставі відповідних договорів, укладених із зазначеними комісіями.

2. Інформаційне агентство, засіб масової інформації зобов'язані висвітлювати інформацію про референдум відповідно до наявних фактів, не припускаючи перекручування чи приховування інформації.

3. Засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг процесу референдуму, події, пов'язані з процесом референдуму, базуючись на засадах об'єктивності інформації та її неупередженого подання. Засоби масової інформації при поширенні інформації про питання референдуму, стосовно питання референдуму, позиції та дії суб'єктів процесу референдуму - прихильників та опонентів питання референдуму, повинні дотримуватись однакового ставлення до всіх позицій стосовно питання референдуму.

4. Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх суб'єктів процесу референдуму - прихильників та опонентів питання референдуму - щодо змісту питання референдуму, подій, пов'язаних із референдумом.

5. Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого відповідним суб'єктам процесу референдуму, у передачах (циклах передач), присвячених обговоренню питання референдуму. У зазначених передачах (циклах передач) телерадіоорганізації повинні дотримуватися вимоги рівного розподілу ефірного часу між прихильниками та опонентами питання референдуму, допускаючи відхилення обсягу ефірного часу для прихильників чи опонентів питання референдуму не більш як на 15 відсотків.

Стаття 99. Особливості поширення інформації про результати опитування громадської думки, пов'язаних з референдумом

1. Фізичні та юридичні особи, що проводять опитування громадської думки, мають право оприлюднювати результати такого опитування, пов'язаного з референдумом, з обов'язковим зазначенням часу його проведення, території, яку охоплювало опитування, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних, методу опитування, точного формулювання питань, можливої статистичної похибки.

2. Інформаційні агентства, засоби масової інформації у разі поширення результатів опитування громадської думки, пов'язаного з референдумом, зобов'язані зазначати повну назву організації, що проводила опитування, замовників опитування, а також інші відомості, зазначені у частині першій цієї статті.

3. Забороняється оприлюднення чи поширення в інший спосіб результатів опитування громадської думки, пов'язаних з референдумом, протягом останніх семи днів перед днем голосування.

4. Способи проведення опитувань виборців щодо їх волевиявлення під час голосування повинні забезпечувати збереження таємниці голосування опитуваного виборця. Оприлюднення в день голосування результатів такого опитування до закінчення голосування забороняється.

5. У разі оприлюднення телерадіоорганізацією результатів інтерактивного опитування аудиторії, що проводиться під час передачі, пов'язаної з референдумом або за участю представників суб'єктів процесу референдуму - прихильників та опонентів питання референдуму, учасникам передачі забороняється коментувати результати таких опитувань або іншим чином посилатися на них. Протягом всього часу оприлюднення результатів інтерактивного опитування аудиторії повинно супроводжувати текстове повідомлення "Це опитування відображає думку лише цієї аудиторії", яке має демонструватися на екрані (для телепередач) у формі, сприйнятній для глядача, чи бути озвученим (для радіопередач) чітким текстом диктора або ведучого передачі безпосередньо перед і після оприлюднення зазначених результатів.

Стаття 100. Офіційні інформаційні матеріали референдуму

1. До офіційних інформаційних матеріалів референдуму належать:

1) текст питання референдуму;

2) текст закону, що пропонується затвердити на всеукраїнському референдумі або текст законопроекту про скасування конкретного положення закону (декількох положень закону або конкретного закону в цілому) та відповідно текст положень закону (декількох положень закону або конкретного закону в цілому), що пропонується скасувати на всеукраїнському референдумі.або текст законопроекту, що включає текст положень або декількох положень закону (конкретного закону), що пропонується скасувати на всеукраїнському референдумі

3) інформаційні плакати, що роз'яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про референдум

2. Центральна виборча комісія за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення референдуму, не пізніш як за 30 днів до дня голосування забезпечує виготовлення офіційних інформаційних матеріалів референдуму, зазначених у пунктах 1 - 3 частини першої цієї статті, у кількості не менше 30 примірників кожного матеріалу на кожну дільницю з референдуму.

3. Центральна виборча комісія, за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення референдуму, забезпечує виготовлення офіційних інформаційних матеріалів референдуму, зазначених в пункті 3 частини першої цієї статі в кількості не менше трьох примірників для кожної дільниці з референдуму

4. Інформаційні матеріали, зазначені у частині другій цієї статті, передаються окружним комісіям з референдуму в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

5. Окружні комісії з референдуму невідкладно після утворення дільничних комісій з референдуму надають їм вказану у частині другій цієї статті кількість примірників офіційних матеріалів референдуму.

6. Окружні та дільничні комісії референдуму надають можливість вільно ознайомитися з офіційними інформаційними матеріалами кожному громадянину, в тому числі в день голосування.

Розділ IX. АГІТАЦІЯ РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 101. Форми і засоби агітації референдуму

1. Агітація всеукраїнського референдуму - це здійснення будь-якої діяльності, що спонукає виборців на всеукраїнського референдуму голосувати "за" чи "проти" питання референдуму. До агітації також належать повідомлення про заходи, що проводяться або підтримуються суб'єктами процесу референдуму.

2. Громадяни України - виборці мають право вільно і всебічно обговорювати питання референдуму, офіційні інформаційні матеріали референдуму, можливі наслідки референдуму, особисто вести або брати участь у проведенні агітації щодо підтримки чи непідтримки питання референдуму без витрачання власних коштів.

3. Агітація референдуму може проводитися у таких формах:

1) проведення зборів громадян, зустрічей з виборцями, дебатів, дискусій та інших публічних заходів агітації референдуму (прихильниками та опонентами питання референдуму);

2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів як за так і проти питання референдуму;

3) встановлення інформаційних наметів для агітації;

4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації, виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, інших публікацій та повідомлень за чи проти питання референдуму;

5) розповсюдження листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали агітації референдуму;

6) публічні заклики голосувати за чи проти питання референдуму або публічні оцінки змісту питання референдуму;

7) в інших формах, що не суперечать Конституції та законам України.

4. Встановлення інформаційних наметів для проведення заходів агітації референдуму, організація та проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів не потребує повідомлення чи отримання будь-яких дозволів від органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

5. Суб'єкт процесу референдуму, який утворив свій фонд референдуму, має право на договірній основі за рахунок коштів свого фонду референдуму орендувати будинки і приміщення усіх форм власності для проведення зборів, зустрічей з виборцями, дебатів, дискусій та інших публічних заходів агітації референдуму.

6. У разі якщо будинок (приміщення) незалежно від форми власності було надано для проведення публічного заходу, пов'язаного з референдумом, чи для агітації референдуму одному суб'єкту процесу референдуму, власник (володар, користувач) цього будинку (приміщення) не має права відмовити в його наданні на тих же умовах іншому суб'єкту процесу референдуму з альтернативним ставленням до питання референдуму.

7. Вимога, зазначена у частині сьомій цієї статті, не стосується приміщень, що перебувають у власності чи постійному користуванні суб'єктів процесу референдуму.

8. Інформаційні агентства надають приміщення для проведення прес-конференцій суб'єктам процесу референдуму - прихильникам та опонентам питання референдуму - на умовах рівного доступу та рівної оплати.

9. Агітація референдуму здійснюється виключно за рахунок коштів фонду референдуму ініціативної групи, політичної партії, громадської організації - суб'єктів процесу відповідного референдуму.

10. Використання власних коштів громадян чи коштів з інших джерел, у тому числі з ініціативи громадян, для проведення агітації референдуму забороняється.

Стаття 102. Строки проведення агітації референдуму

1. Суб'єкт процесу референдуму має право розпочати агітацію референдуму після утворення свого фонду референдуму у порядку і в строки, визначені цим Закону.

2. Агітація референдуму закінчується о 24-й годині останньої п'ятниці перед днем голосування.

3. Агітація референдуму напередодні дня голосування та в день голосування забороняється. У цей же час забороняються проведення масових акцій у зв'язку з проведенням референдуму чи його питанням, розповсюдження агітаційних матеріалів, обговорення питання референдуму у засобах масової інформації чи на публічних заходах.

Агітаційні матеріали знімаються з 24-ї години останньої п'ятниці перед днем голосування відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

Стаття 103. Друковані матеріали агітації референдуму

1. Суб'єкт процесу референдуму на власний розсуд може виготовляти друковані матеріали агітації референдуму за рахунок і в межах коштів свого фонду референдуму.

2. До друкованих матеріалів агітації референдуму належать листівки, постери-плакати, буклети, брошури, інша друкована продукція з написами чи текстами, що стосуються питання референдуму.

Зазначені друковані матеріали агітації референдуму не можуть містити явно неправдивої інформації або мови ворожнечі, зокрема і такої, що може підпадати під склад злочину, передбаченого статтею 161 Кримінального кодексу України. У випадку підозри щодо такого змісту друкованих матеріалів агітації будь-яка особа має право звернення до правоохоронних органів щодо оцінки зазначених матеріалів і дій з їх поширення, а також до суду щодо заборони поширення відповідних матеріалів.

3. Суб'єкт процесу референдуму може виготовляти за рахунок коштів свого фонду референдуму товари (значки, календарі, пакети, олівці, ручки тощо), які містять написи чи зображення, що виражають певне ставлення до питання референдуму, візуальні зображення назви, символіки (логотипу, прапору) політичної партії чи громадської організації - суб'єкта процесу референдуму, за умови, що вартість кожної одиниці такого товару не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати, встановленого відповідно до закону на день початку процесу референдуму.

4. Друковані матеріали агітації референдуму повинні містити відомості про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про замовника матеріалів із зазначенням чи є він прихильником або опонентом питання референдуму.

6. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування не пізніше як на десятий день процесу референдуму відводять місця та обладнують стенди, дошки оголошень у публічних місцях для розміщення матеріалів агітації референдуму.

7. Суб'єкт процесу референдуму має право вільно розповсюджувати друковані матеріали агітації референдуму, зазначені у частині другій цієї статті, друковані видання, у яких розміщені матеріали агітації референдуму, а також товари, зазначені у частині третій цієї статті.

Стаття 104. Загальний порядок використання засобів масової інформації

1. Агітація референдуму у засобах масової інформації усіх форм власності проводиться за рахунок коштів фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму та здійснюється на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу чи друкованої площі.

2. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення агітації референдуму за рахунок коштів Державного бюджету України та за рахунок коштів фондів референдуму суб'єктів процесу референдуму встановлюються відповідним засобом масової інформації не пізніше як на десятий день процесу референдуму у розмірі, що не може перевищувати розміру середньоарифметичного значення ціни за комерційну рекламу (рекламу, розповсюдження якої має на меті отримання прибутку) за перші дев'ять з дванадцяти календарних місяців, що передують місяцю початку процесу референдуму.

3. Засоби масової інформації, зареєстровані пізніше як за дванадцять календарних місяців до місяця початку процесу референдуму, встановлюють розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу на підставі даних за весь період їх діяльності в порядку, встановленому частиною другою цієї статті. Розміри розцінок таких засобів масової інформації не можуть перевищувати розмірів розцінок відповідно газети "Голос України" (для друкованих засобів масової інформації) та Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України (для телерадіоорганізацій).

4. Засоби масової інформації можуть розрахувати розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу, зазначені у частинах другій чи третій цієї статті, окремо для робочих днів і окремо для вихідних та святкових днів, а також окремо для різних за кількістю потенційної аудиторії періодів ефірного часу чи друкованої площі. Зазначені розцінки не можуть відрізнятися в залежності від близькості до дня голосування. Засіб масової інформації не може надавати знижки чи встановлювати надбавки на оплату друкованої площі чи ефірного часу суб'єктам процесу референдуму.

5. Загальнодержавні засоби масової інформації офіційно надсилають встановлені відповідно до вимог частини другої або третьої цієї статті розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу до Центральної виборчої комісії не пізніше як на дванадцятий день процесу референдуму, а регіональні та місцеві засоби масової інформації окружним комісіям референдуму не пізніше як через п'ять днів після їх утворення. Ці відомості оприлюднюються на веб-сайті Центральної виборчої комісії.

6. Засоби масової інформації усіх форм власності зобов'язані не пізніш як на дванадцятий день процесу референдуму опублікувати розцінки вартості одиниці ефірного часу, зазначені у частині другій цієї статті. Телерадіоорганізації, які ведуть мовлення на загальнонаціональних каналах, здійснюють таку публікацію в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", регіональні та місцеві телерадіоорганізації у відповідних регіональних та місцевих друкованих засобах масової інформації.

7. Матеріали агітації референдуму мають бути чітко відокремлені від іншої інформації, у тому числі від комерційної реклами, незалежно від форм чи способів їх подання, таким чином, щоб їх можна було ідентифікувати як такі матеріали агітації.

8. Засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу одному суб'єкту процесу референдуму, не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на тих же умовах іншому суб'єкту процесу референдуму з альтернативним ставленням до питання референдуму.

9. Вимоги, встановлені частинами першою, четвертою восьмою цієї статті, не поширюються на друковані засоби масової інформації, засновниками (власниками) яких є суб'єкти процесу референдуму.

Стаття 105. Порядок використання електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації

1. Ефірний час за рахунок коштів фонду референдуму суб'єкта процесу референдуму надається відповідному суб'єкту на підставі угоди, що укладається від його імені розпорядником поточного рахунку фонду референдуму відповідного суб'єкта з телерадіоорганізацією будь-якої форми власності. Без укладення такої угоди та надходження коштів на рахунок телерадіоорганізації надання ефірного часу суб'єкту процесу референдуму забороняється.

2. Неперервна тривалість ефірного часу, який надається суб'єкту процесу референдуму за рахунок коштів його фонду референдуму, не може бути меншою від трьох хвилин.

3. Включення до інформаційних теле- і радіопрограм (випусків новин) агітаційних матеріалів суб'єктів процесу референдуму забороняється. Агітація референдуму у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і в кінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слів "Агітація референдуму". Забороняється переривати передачі агітації референдуму рекламою товарів, робіт, послуг та іншими повідомленнями.

4. Протягом демонстрації агітації референдуму на телебаченні обов'язково зазначається повна назва її замовника у формі текстового повідомлення, яке має займати не менше п'ятнадцяти відсотків площі екрана і бути виконане контрастним кольором до основного фону зображення та бути сприйнятним для глядача.

5. Час мовлення, відведений на агітацію референдуму на радіо та телебаченні, не може перевищувати 20 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.

6. Телерадіоорганізації зобов'язані здійснювати аудіо-, відеозаписи усіх передач, що містять агітацію референдуму, і зберігати їх протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів референдуму.

7. Телерадіоорганізації усіх форм власності за рішенням Центральної виборчої комісії, письмовим запитом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення зобов'язані надавати у визначений у вказаному рішенні чи запиті строк всю інформацію про виділення ефірного часу суб'єкту процесу референдуму для проведення агітації референдуму, а в разі необхідності копії відповідних угод, платіжних документів і передач у запису на плівці чи інших носіях інформації.

Стаття 106. Порядок використання друкованих засобів масової інформації

1. Суб'єкт процесу референдуму має право за рахунок коштів свого фонду референдуму публікувати агітаційні матеріали в друкованих засобах масової інформації будь-яких форм власності, що видаються в Україні, за винятком засобів масової інформації, зазначених у частині тринадцятій статті 85 цього Закону.

2. Матеріали агітації референдуму повинні бути чітко відокремлені від інших матеріалів, опублікованих у друкованому засобі масової інформації, та бути опублікованими під рубрикою "Агітація референдуму".

3. Матеріали агітації, зазначені у частині першій цієї статті, публікуються на підставі угоди, що укладається від імені суб'єкта процесу референдуму розпорядником поточного рахунку його фонду референдуму з редакцією (видавцем) друкованого засобу масової інформації. Без укладення угоди та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) друкованого засобу масової інформації публікація цих матеріалів забороняється. Ця вимога не застосовується до засобу масової інформації, засновником (власником) якого є суб'єкт процесу референдуму.

4. Редакції (видавці) друкованих засобів масової інформації усіх форм власності за рішенням Центральної виборчої комісії зобов'язані надавати їй усю інформацію про використання друкованої площі для розміщення агітаційних матеріалів суб'єктів процесу референдуму, а в разі необхідності надсилати їй копії відповідних угод, платіжних документів, а також відповідні публікації.

Стаття 107. Обмеження щодо агітації референдуму

1. Поширення під час агітації референдуму у будь-якій формі матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняється.

2. Участь в агітації референдуму забороняється:

1) іноземцям та особам без громадянства, у тому числі через журналістську діяльність;

2) посадовим і службовим особам органів виконавчої влади, виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і судів, крім випадків, коли відповідна посадова особа висловлює від імені Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України їх офіційну позицію стосовно питання референдуму;

3) членам комісій з референдуму протягом строку їх повноважень у відповідних комісіях референдуму.

2. Забороняється участь в агітації референдуму в будь-якій формі місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів і судів.

3. Забороняється використання приміщень органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування для проведення заходів агітації референдуму

4. Посадовим та службовим особам органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів чи судів, державних, комунальних підприємств, закладів, установ, організацій, військових частин (формувань), забороняється використовувати для агітації референдуму службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення агітації референдуму.

5. Під час процесу референдуму забороняється використання у комерційній та соціальній рекламі:

1) тексту питання референдуму чи його частин;

2) символіки (логотипів) чи назв суб'єктів процесу референдуму.

6. Забороняється проводити агітацію референдуму, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, зазначених у частині третій статті 79 цього Закону), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей. Така агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за або проти питання референдуму чи наданням позитивних або негативних оцінок змісту питання референдуму, вважається непрямим підкупом виборців і підлягає відповідальності.

7. Забороняється виготовлення та розповсюдження друкованих матеріалів агітації референдуму, що не містять усіх або деяких відомостей, зазначених у частині п'ятій статті 79.

8. Забороняється розміщення та розповсюдження матеріалів агітації референдуму у приміщеннях органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних закладах освіти й охорони здоров'я, житлово-комунальних підприємствах та установах.

9. Забороняється розміщення матеріалів агітації референдуму на об'єктах культурної спадщини.

10. Розміщення матеріалів агітації референдуму на зовнішній поверхні транспортних засобів громадського користування, у тому числі таксі, розміщення таких матеріалів у приміщеннях та на будівлях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, а також розповсюдження агітаційних матеріалів референдуму через телерадіотрансляційні або інші інформаційні мережі сповіщання пасажирів та інформаційні табло у приміщеннях станцій та вагонах метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, у транспортних засобах громадського користування забороняється.

11. Розміщення будь-яких матеріалів прямо чи опосередковано пов'язаних з процесом референдуму на носіях зовнішньої реклами забороняється.

12. Реклама книг, випусків друкованих засобів масової інформації чи телерадіопередач із використанням тексту питання референдуму чи його частин, символіки (прапорів чи логотипів) суб'єктів агітації процесу референдуму забороняється.

13. Забороняється проведення агітації референдуму в зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України, а також у зареєстрованих в Україні засобах масової інформації, в яких частка зарубіжної власності перевищує п'ятдесят відсотків.

14. Засобам масової інформації, їх посадовим та службовим особам і творчим працівникам під час процесу всеукраїнського референдуму у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених укладеними відповідно до вимог цього Закону угодами, забороняється агітувати за або проти питання референдуму, поширювати інформацію, спрямовану на спонукання громадян голосувати за або проти питання референдуму.

15. Забороняється розміщення агітаційних матеріалів всеукраїнського референдуму в одному блоці з комерційною чи соціальною рекламою.

16. Включення до інформаційних теле- і радіопрограм (випусків новин) матеріалів суб'єктів процесу референдуму забороняється. Усі матеріали агітації референдуму повинні бути відокремленими від інших матеріалів і означені як такі.

17. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення своїм рішенням припиняє до закінчення процесу референдуму трансляцію на території України, в тому числі операторами телекомунікацій, іноземних телеканалів, у діяльності яких порушується норма щодо заборони громадянам іноземних держав, особам без громадянства ведення агітації референдуму, у тому числі через журналістську діяльність, або в передачах яких містяться заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганда війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.

18. У разі встановлення судом при розгляді спору щодо референдуму одноразового порушення засобом масової інформації вимог цього Закону Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України своїм рішенням оголошує відповідному засобу масової інформації офіційне попередження з вимогою припинити порушення вимог законодавства про референдум. Таке попередження публікується у засобах масової інформації, а також оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

19. У разі встановлення судом при розгляді спору щодо референдуму повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього Закону суд приймає рішення про тимчасове (до закінчення процесу референдуму) зупинення випуску відповідної програми, дії ліцензії аудіовізуального засобу масової інформації, або про тимчасову заборону (до закінчення процесу референдуму) випуску друкованого видання.

20. Перешкоджання здійсненню права на проведення агітації референдуму, а також порушення встановленого цим Законом порядку проведення такої агітації тягнуть за собою відповідальність, встановлену законами України.

21. У разі надходження до Центральної виборчої комісії або окружної комісії референдуму заяви, скарги чи іншого повідомлення щодо порушень вимог цього Закону щодо проведення агітації референдуму, які мають ознаки вчинення злочину чи адміністративного правопорушення, така комісія невідкладно звертається до відповідних правоохоронних органів щодо перевірки зазначеного повідомлення та реагування відповідно до законів України.

Розділ X
ГОЛОСУВАННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 108. Бюлетень для голосування

1. Голосування виборців на всеукраїнському референдумі здійснюється за допомогою бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі (далі - бюлетень для голосування).

2. Бюлетені для голосування на всеукраїнському референдумі є документами суворої звітності і підлягають обліку. Документація, що забезпечує облік бюлетенів для голосування, передається підприємствами-виготовлювачами, окружними та дільничними комісіями з референдуму до Центральної виборчої комісії. Центральна виборча комісія після офіційного оприлюднення результатів референдуму забезпечує передання облікової інформації на збереження до відповідних архівних установ.

Голова, заступник голови, секретар та члени відповідних комісій з референдуму несуть персональну відповідальність за забезпечення належного зберігання і використання бюлетенів для голосування на всеукраїнському референдумі.

3. Форму і текст бюлетеня для голосування затверджує Центральна виборча комісія відповідно до питання, винесеного на всеукраїнський референдум, протягом 10 днів з дня початку всеукраїнського референдуму. Бюлетені для голосування повинні бути однаковими за розміром, кольором та змістом. Ступінь захисту бюлетеня для голосування встановлюється Центральною виборчою комісією.

4. Бюлетень для голосування містить назву та дату референдуму, номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу референдуму, номер дільниці референдуму, а також позначення місця для печатки дільничної комісії з референдуму, прізвища та підпису члена дільничної комісії з референдуму, який видаватиме бюлетень для голосування. Текст бюлетеня для голосування викладається державною мовою і повинен бути розміщений на одному аркуші та лише з одного боку.

5. У бюлетені для голосування зазначається формулювання питання, що виноситься на всеукраїнський референдум та назва закону або законопроекту і пропонується виборцю відповісти "так" або "ні" на запитання про затвердження чи відхилення закону, або прийняття чи відхилення законопроекту. Під кожним із цих варіантів відповіді розташовується порожній квадрат.

6. Бюлетень для голосування містить роз'яснення щодо порядку його заповнення виборцем під час голосування.

7. Бюлетень для голосування має контрольний талон, відокремлений лінією відриву. Контрольний талон повинен містити назву та дату референдуму, номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу референдуму, номер дільниці референдуму, а також позначення місця для номера, за яким виборця внесено до списку виборців на дільниці, підпису виборця, який отримує бюлетень для голосування, прізвища та підпису члена дільничної комісії з референдуму, який видаватиме бюлетень для голосування.

Стаття 109. Порядок виготовлення бюлетенів для голосування

1. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення не пізніш як за сім днів до дня голосування бюлетені для голосування у централізованому порядку державним поліграфічним підприємством на підставі угоди, укладеної нею з цим підприємством.

2. Підприємство-виготовлювач бюлетенів для голосування забезпечує суворе дотримання замовленої кількості виготовлених бюлетенів, їх облік та передачу замовнику в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

3. Технічні відходи, поліграфічний брак, а також друкарські форми знищуються в порядку та у строки, визначені угодою на виготовлення бюлетенів для голосування.

4. Контроль за виготовленням бюлетенів для голосування на підприємстві-виготовлювачі, дотриманням вимог щодо знищення друкарських форм, технічних відходів, поліграфічного браку здійснюється контрольною комісією, яка утворюється Центральною виборчою комісією, за поданнями партій, депутатські фракції яких зареєстровані в Апараті Верховної Ради України поточного скликання на початок процесу референдуму та представників ініціативної групи (у разі проведення референдуму за народною ініціативою), не пізніш як у день затвердження форми виборчого бюлетеня.

5. Бюлетені для голосування отримуються Центральною виборчою комісією в упаковці підприємства-виготовлювача на підставі акта прийому-передачі за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

6. На спеціальній дільниці з референдуму, утвореній на судні, що перебуває в день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, бюлетені для голосування можуть бути виготовлені, як виняток, з дозволу Центральної виборчої комісії безпосередньо дільничною комісією з референдуму.

7. Бюлетені для голосування для кожної дільниці референдуму виготовляються у кількості, що на 0,5 відсотка перевищує кількість виборців, які включені до списку виборців на дільниці.

Стаття 110. Порядок передачі бюлетенів для голосування комісіям з референдуму

1. Окружна комісія з референдуму приймає бюлетені для голосування від уповноваженого члена Центральної виборчої комісії або представника секретаріату Центральної виборчої комісії не раніш як за сім днів до дня голосування на засіданні відповідної окружної комісії з референдуму. Окружна комісія з референдуму складає у трьох примірниках протокол про прийняття бюлетенів для голосування. Зазначений протокол складається у порядку, затвердженому Центральною виборчою комісією, а також підписується уповноваженим членом або представником секретаріату Центральної виборчої комісії, який здійснює передання бюлетенів для голосування. Перший примірник протоколу передається до Центральної виборчої комісії, другий - зберігається в окружній комісії з референдуму, третій - невідкладно вивішується в приміщенні окружної комісії з референдуму для загального ознайомлення.

2. Окружна комісія з референдуму забезпечує збереження й охорону бюлетенів для голосування, отриманих від Центральної виборчої комісії. Бюлетені зберігаються у приміщенні окружної комісії з референдуму в сейфі (металевій шафі або окремій кімнаті), що опечатується стрічкою з проставлянням на ній підписів усіх присутніх на засіданні членів комісії та печатки комісії. Сейф (металева шафа чи окрема кімната) постійно (до передачі бюлетенів дільничним комісіям з референдуму) перебуває під охороною працівника органів внутрішніх справ України.

3. Окружна комісія з референдуму не раніш як за три дні до дня голосування, але не пізніш як о 12-й годині останньої суботи перед днем голосування, на своєму засіданні передає бюлетені для голосування дільничним комісіям округу. Бюлетені приймають не менш як три члени кожної дільничної комісії з референдуму.

4. Дільничній комісії з референдуму передаються усі бюлетені для голосування, на яких зазначений номер відповідної дільниці референдуму.

5. Про передачу окружною комісією з референдуму бюлетенів для голосування дільничним комісіям округу складається протокол в порядку і за формою, встановленими Центральною виборчою комісією. У протоколі зазначаються:

1) номер територіального округу референдуму;

2) номер дільниці референдуму, членам комісії якої передаються бюлетені;

3) кількість виборців на дільниці референдуму згідно зі списком виборців на день складення протоколу;

4) кількість переданих на дільницю референдуму бюлетенів для голосування;

5) прізвища та підписи членів дільничної комісії з референдуму, які прийняли бюлетені для голосування;

6) кількість бюлетенів для голосування, які залишаються на зберіганні в окружній комісії з референдуму.

6. Протокол про передачу дільничним комісіям з референдуму бюлетенів для голосування складається у трьох примірниках. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу. Перший примірник протоколу надсилається до Центральної виборчої комісії, другий - зберігається в окружній комісії з референдуму, третій - невідкладно вивішується у приміщенні окружної комісії для загального ознайомлення.

7. Витяг із протоколу за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, із зазначенням відомостей, що стосуються відповідної дільниці референдуму, надається разом з бюлетенями для голосування представникам кожної дільничної комісії з референдуму, які отримали бюлетені для голосування, за підписами голови і секретаря окружної комісії референдуму та трьох членів відповідної дільничної комісії з референдуму, засвідчений печаткою окружної комісії.

8. Дільничним комісіям з референдуму закордонних дільниць бюлетені для голосування передаються у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

9. Уповноважена особа, офіційний спостерігач, які були присутніми при передачі бюлетенів для голосування, мають право на своє прохання невідкладно отримати копії зазначених у частинах першій і п'ятій цієї статті протоколів, засвідчені на кожній сторінці головою і секретарем окружної комісії з референдуму та скріплені печаткою комісії, з розрахунку не більш як по одній копії протоколу для відповідного суб'єкта процесу референдуму.

10. Члени дільничних комісій звичайних та спеціальних дільниць референдуму (крім дільниць на суднах, що перебувають на цей час у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України) транспортують отримані ними бюлетені для голосування до приміщення дільничної комісії з референдуму у супроводі працівника органів внутрішніх справ України.

11. Приймання бюлетенів для голосування дільничною комісією з референдуму відбувається на засіданні дільничної комісії невідкладно після прибуття членів комісії, які отримали бюлетені. Члени дільничної комісії перераховують отримані бюлетені, перевіряють відповідність номерів територіального округу та дільниці референдуму, зазначених на бюлетенях, дільниці, яка отримала бюлетені для голосування, та проставляють у визначених місцях кожного бюлетеня печатку дільничної комісії з референдуму.

12. При підрахунку бюлетенів для голосування визначений комісією референдуму член комісії рахує бюлетені вголос. Інші члени комісії спостерігають за підрахунком. При підрахунку бюлетенів забороняється поділ комісії на кілька груп, кожна з яких підраховує частину бюлетенів.

13. У разі виявлення невідповідності підрахованої кількості бюлетенів для голосування та кількості, зазначеній у витягу з протоколу окружної комісії з референдуму про передання бюлетенів для голосування, дільнична комісія з референдуму складає у двох примірниках акт про розходження із зазначенням встановленої рішенням дільничної комісії причини розходження. Цей акт складається за формою і в порядку, встановленими Центральною виборчою комісією. Один примірник акта передається до окружної комісії з референдуму, а другий зберігається у дільничній комісії. За наявності зазначених розходжень кількістю бюлетенів для голосування, отриманих дільничною комісією з референдуму, вважається кількість, встановлена на засіданні дільничної комісії та зафіксована в акті про розходження і в протоколі засідання комісії.

14. Бюлетені зберігаються у приміщенні дільничної комісії з референдуму в сейфі (металевій шафі), що опечатується на тому ж засіданні комісії стрічкою з проставлянням на ній підписів усіх присутніх на засіданні комісії та печатки комісії з референдуму і постійно (до початку підготовчого засідання комісії, передбаченого статтею 111 цього Закону) перебуває під охороною працівника органів внутрішніх справ України.

Стаття 111. Приміщення для голосування

1. Голосування проводиться в спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабіни для таємного голосування та визначаються місця видачі бюлетенів для голосування і встановлення скриньок для голосування (далі - виборчі скриньки). На одній дільниці референдуму облаштовується одне приміщення для голосування. Контроль за облаштуванням приміщення для голосування покладається на дільничну комісію з референдуму.

2. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (виконавчі органи сільських, селищних, міських (у містах, де немає районних у місті рад), районних у містах рад або органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження) забезпечують дільниці референдуму необхідними приміщеннями для голосування, придатними для облаштування відповідно до вимог цього Закону та нормативів, встановлених Центральною виборчою комісією, надають технічну допомогу в облаштуванні.

3. Приміщення для голосування повинно бути обладнане достатньою кількістю кабін для таємного голосування. Для малих дільниць референдуму кількість таких кабін повинна бути не менше двох, для середніх - не менше чотирьох, для великих - не менше шести. Розміщення обладнання у приміщенні для голосування планується таким чином, щоб місця видачі бюлетенів для голосування, вхід і вихід з кабін для таємного голосування, виборчі скриньки знаходилися у полі зору членів дільничної комісії з референдуму та осіб, які відповідно до цього Закону мають право бути присутніми в приміщенні для голосування.

4. Приміщення для голосування на спеціальній дільниці референдуму повинно мати відкритий доступ для членів комісії з референдуму, уповноважених осіб суб'єктів процесу референдуму, офіційних і міжнародних спостерігачів та представників засобів масової інформації. Керівники закладів, установ, командири військових частин (формувань), де утворені такі дільниці, зобов'язані забезпечити безперешкодний доступ членів комісій з референдуму, виборців, включених до списку цієї дільниці референдуму, уповноважених осіб суб'єктів процесу референдуму, офіційних і міжнародних спостерігачів та представників засобів масової інформації до приміщення для голосування.

5. Кожна дільниця референдуму забезпечується необхідною кількістю виборчих скриньок - стаціонарних (великих) та переносних (малих). Виборчі скриньки виготовляються з прозорого матеріалу за розмірами, встановленими Центральною виборчою комісією. Мала дільниця референдуму повинна мати не менше двох стаціонарних виборчих скриньок, середня - не менше трьох стаціонарних виборчих скриньок, велика - не менше чотирьох стаціонарних виборчих скриньок. Кожна дільниця референдуму повинна мати не менше двох переносних виборчих скриньок. Стаціонарні виборчі скриньки встановлюються у приміщенні для голосування так, щоб виборці при підході до них мали можливість проходити через кабіни (кімнати) для таємного голосування. Порядок виготовлення, обліку, використання та зберігання виборчих скриньок визначається Центральною виборчою комісією.

6. У приміщенні для голосування або безпосередньо перед ним дільнична комісія з референдуму в обов'язковому порядку забезпечує розміщення плакатів, що роз'яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про референдум.

7. У приміщенні для голосування дільнична комісія з референдуму в обов'язковому порядку забезпечує можливість виборцю ознайомитися із законом, що виноситься на затвердження на всеукраїнському референдумі або законопроектом про скасування конкретного положення закону (декількох положень закону або конкретного закону в цілому) та відповідно текстом положень закону (декількох положень закону або конкретного закону в цілому), що пропонується скасувати на всеукраїнському референдумі.

Стаття 112. Підготовка до голосування

1. Про час і місце голосування дільнична комісія з референдуму звичайної або закордонної дільниці референдуму сповіщає виборців, включених до списку виборців на цій дільниці, іменними запрошеннями, надісланими відповідно до вимог цього Закону.

2. Дільнична комісія з референдуму у день голосування не раніш як за годину до початку голосування проводить підготовче засідання. На початку засідання усі присутні оглядають стрічку, якою було опечатано сейф (металеву шафу), де зберігаються бюлетені для голосування.

3. Якщо стрічка на сейфі (металевій шафі) не пошкоджена і має відповідні підписи і печатку, голова дільничної комісії з референдуму надає для огляду членам дільничної комісії, присутнім уповноваженим особам суб'єктів процесу референдуму, офіційним та міжнародним спостерігачам, представникам засобів масової інформації почергово всі наявні на дільниці референдуму виборчі скриньки.

Після огляду кожної виборчої скриньки вона пломбується або, у разі неможливості, опечатується печаткою дільничної комісії з референдуму, після чого до неї опускається контрольний лист, у якому зазначаються номер територіального округу, номер дільниці референдуму, час вкидання контрольного листа до виборчої скриньки, підписи присутніх членів дільничної комісії з референдуму та, за бажанням, уповноважених осіб суб'єктів процесу референдуму, офіційних спостерігачів. Підписи скріплюються печаткою дільничної комісії з референдуму. Після вкидання контрольного листа до виборчої скриньки голова комісії надає для огляду наступну виборчу скриньку і проводить з нею ту саму процедуру.

Після пломбування або опечатування останньої виборчої скриньки і вкидання до неї контрольного листа та встановлення стаціонарних (великих) виборчих скриньок на відведені для них місця приміщення для голосування вважається готовим до проведення голосування. Переносні (малі) виборчі скриньки розміщуються у приміщенні для голосування отворами для бюлетенів униз у полі зору членів комісії референдуму та інших осіб, присутніх у приміщенні для голосування відповідно до вимог цього Закону.

4. Якщо при огляді стрічки, якою було опечатано сейф (металеву шафу), де зберігаються бюлетені для голосування, виявлено її пошкодження або невідповідність підписів чи печатки на ній підписам і печатці, зазначеним у частині чотирнадцятій статті 109 цього Закону, голова або заступник чи секретар дільничної комісії з референдуму негайно повідомляє про це органи внутрішніх справ України та окружну комісію з референдуму.

Після цього голова або заступник чи секретар комісії з референдуму невідкладно відкриває сейф (металеву шафу) та виймає наявні у ньому бюлетені для голосування. Члени дільничної комісії з референдуму перевіряють бюлетені для голосування, зокрема щодо відповідності номерів округу та дільниці референдуму, наявності відбитка печатки цієї дільничної комісії з референдуму, після чого перераховують бюлетені для голосування у порядку, встановленому частиною дванадцятою статті 109 цього Закону. Дільнична комісія з референдуму складає акт про виявлені ознаки відкриття сейфу (металевої шафи) та (у разі виявлення) про невідповідність кількості бюлетенів для голосування. Зазначений акт складається за формою і в порядку, встановленими Центральною виборчою комісією. Кількість виявлених у сейфі (металевій шафі) бюлетенів для голосування фіксується також у протоколі засідання комісії референдуму. У такому випадку встановлена кількість вважається кількістю бюлетенів для голосування, отриманих дільничною комісією з референдуму.

5. Якщо стрічка на сейфі (металевій шафі) не пошкоджена і має відповідні підписи і печатку, після опломбовування і встановлення виборчих скриньок відповідно до частини третьої цієї статті відкривається сейф (металева шафа) з бюлетенями. Голова дільничної комісії з референдуму виймає із сейфа бюлетені та витяг із протоколу окружної комісії з референдуму про передачу бюлетенів для голосування дільничній комісії з референдуму.

6. Голова дільничної комісії з референдуму на підставі витягу із протоколу окружної комісії з референдуму про передачу бюлетенів для голосування дільничній комісії з референдуму або акта, зазначеного у частині четвертій цієї статті, оголошує кількість бюлетенів для голосування, отриманих дільничною комісією з референдуму. Ця кількість вноситься секретарем комісії до протоколу дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів на дільниці референдуму, а також фіксується у протоколі засідання комісії.

7. Голова дільничної комісії передає необхідну кількість бюлетенів для голосування членам дільничної комісії з референдуму, які будуть видавати бюлетені виборцям у приміщенні для голосування та організовуватимуть голосування за місцем перебування виборців. Членам комісії, які організовуватимуть голосування за місцем перебування виборців, видається на два бюлетені більше, ніж кількість виборців, внесених до витягу зі списку виборців, зазначеного у частині другій статті 83 цього Закону.

Передання бюлетенів фіксується відомістю за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Зазначені члени комісії засвідчують отримання бюлетенів, проставляючи підпис у відомості, та забезпечують їх збереження і дотримання встановленого цим Законом порядку їх видачі виборцям. Жодного бюлетеня для голосування не може залишатися після цього у сейфі (металевій шафі).

Стаття 113. Організація і порядок голосування виборців у приміщенні для голосування

1. Голосування проводиться в день голосування з восьмої до двадцятої години без перерви. На закордонних дільницях з референдуму голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці.

2. Організація проведення голосування та підтримання у приміщенні для голосування належного порядку, забезпечення таємності волевиявлення виборців під час голосування покладаються на дільничну комісію з референдуму. У разі вчинення правопорушень, за які законом встановлена відповідальність, голова або заступник голови дільничної комісії з референдуму мають право запросити у приміщення для голосування працівника органів внутрішніх справ, який повинен вивести порушника із приміщення для голосування і за межами цього приміщення вжити до нього передбачених законом заходів. Перебування працівників органів внутрішніх справ у приміщенні для голосування в інших випадках забороняється.

3. При проведенні голосування на дільниці референдуму два члени дільничної комісії з референдуму надають виборцю можливість проголосувати: один член дільничної комісії за умови пред'явлення виборцем одного з документів, зазначених відповідно у статті 6 цього Закону, та наявності виборця у списку виборців на цій дільниці надає виборцю список виборців для підпису; другий член дільничної комісії вписує своє прізвище і розписується у визначеному місці на бюлетені для голосування і контрольному талоні бюлетеня. Виборець розписується за отримання бюлетеня для голосування у списку виборців та на визначеному місці на контрольному талоні бюлетеня. Після цього член комісії з референдуму відокремлює від бюлетеня для голосування контрольний талон та видає виборцю бюлетень для голосування. Контрольний талон бюлетеня зберігається у члена комісії, який видав бюлетень. Робити на бюлетенях для голосування будь-які інші позначки забороняється.

4. Виборець може перебувати у приміщенні для голосування лише протягом часу, необхідного для голосування.

5. Бюлетень заповнюються виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення бюлетеня забороняється присутність у кабіні для таємного голосування інших осіб. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити бюлетень для голосування, має право з відома голови або іншого члена дільничної комісії з референдуму скористатися допомогою іншого виборця, крім члена комісії з референдуму, уповноваженої особи суб'єкта процесу референдуму, офіційного спостерігача.

6. Виборець не має права передавати свій бюлетень для голосування іншим особам. Отримання бюлетеня для голосування від інших осіб (крім уповноваженого члена комісії з референдуму, який видає бюлетені), заохочення або змушування виборців до передачі бюлетеня для голосування іншим особам шляхом підкупу, погроз або іншим способом забороняється.

7. У бюлетені для голосування виборець робить одну позначку "плюс" ("+") або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті під відповіддю на питання референдуму, яку він обирає.

8. Виборець особисто опускає заповнений бюлетень для голосування до виборчої скриньки. Виборець, який через фізичні вади не може самостійно опустити бюлетень до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної комісії з референдуму доручити зробити це у своїй присутності іншій особі, крім члена комісії з референдуму, уповноваженої особи суб'єкта процесу референдуму, офіційного спостерігача.

9. У разі пошкодження виборчої скриньки під час голосування вона опечатується головою і не менш як трьома членами дільничної комісії, які є представниками різних суб'єктів процесу референдуму, у спосіб, що унеможливлює подальше опускання чи виймання бюлетенів для голосування.

Ця виборча скринька зберігається в приміщенні для голосування в полі зору членів комісії та інших осіб, присутніх на дільниці референдуму під час голосування відповідно до вимог цього Закону, і не використовується до закінчення голосування.

10. У разі якщо виборець, заповнюючи бюлетень для голосування, припустився помилки, він має право невідкладно звернутися з письмовою заявою до члена комісії з референдуму, який видав йому бюлетень для голосування, з проханням видати йому інший бюлетень. Член дільничної комісії видає виборцю інший бюлетень для голосування у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, тільки в обмін на повернутий виборцем бюлетень, про що член дільничної комісії з референдуму робить відповідну позначку в списку виборців навпроти прізвища виборця, яку засвідчує своїм підписом.

Повернутий виборцем бюлетень для голосування негайно погашається членом комісії, котрий його видав, як невикористаний, про що складається акт. Цей акт підписується двома членами дільничної комісії з референдуму, що оформляли видачу бюлетеня, та виборцем, який зіпсував бюлетень, і долучається до списку виборців.

Погашений бюлетень для голосування зберігається до підрахунку голосів у члена комісії, який видав бюлетень. При підрахунку голосів цей бюлетень враховується як невикористаний і запаковується разом із контрольним талоном у пакет з невикористаними бюлетенями для голосування. Повторна видача бюлетеня замість повернутого виборцем не допускається.

11. О 20-й годині голова дільничної комісії з референдуму оголошує про закінчення голосування, після чого мають право проголосувати лише виборці, які знаходяться в приміщенні для голосування.

Продовження голосування після часу, встановленого цим Законом, не допускається. Після виходу з приміщення для голосування останнього виборця приміщення зачиняється, і в ньому залишаються тільки члени дільничної комісії з референдуму та особи, які згідно з цим Законом мають право бути присутніми на засіданні комісії референдуму при підрахунку голосів.

12. На дільниці референдуму, утвореній на судні, що перебуває в день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, дільнична комісія з референдуму може оголосити голосування закінченим раніше часу, визначеного частиною першою цієї статті, якщо в голосуванні взяли участь усі виборці, включені до списку виборців на цій дільниці. Підрахунок голосів на такій дільниці проводиться у порядку, встановленому цим Законом, відразу після оголошення про закінчення голосування.

Стаття 114. Забезпечення голосування виборців поза приміщенням для голосування (за місцем перебування)

1. Виборцеві, який внесений до списку виборців на дільниці референдуму, але за віком, у зв'язку з інвалідністю чи за станом здоров'я не здатний пересуватися самостійно, дільнична комісія з референдуму надає можливість голосувати за місцем його перебування.

2. Для організації голосування виборців, не здатних пересуватися самостійно, за їх місцем перебування дільнична виборча комісія в останній день перед днем голосування на своєму засіданні виготовляє витяг зі списку виборців за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

Такий витяг невідкладно після його складання надається для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

3. До витягу зі списку виборців включаються:

1) без рішення комісії - виборці, постійно не здатні самостійно пересуватись, щодо яких у списку виборців зазначена відмітка, передбачена цим Законом, якщо такі виборці до 12-ї години останнього дня перед днем голосування письмово або особисто не повідомили відповідну дільничну комісію з референдуму про бажання проголосувати у приміщенні для голосування;

2) за рішенням дільничної комісії з референдуму - виборці, які тимчасово не здатні самостійно пересуватися, на підставі їх заяви, поданої до дільничної комісії з референдуму, з проханням забезпечити такому виборцеві голосування за місцем перебування. Така заява із зазначенням місця перебування виборцю може бути подана не пізніш 16-ї години останнього дня перед днем голосування.

4. Заява виборця про бажання голосувати за місцем перебування реєструється дільничною комісією з референдуму в окремому журналі, де зазначаються день і час її надходження, прізвище, ім'я, по батькові та місце перебування виборця.

5. При включенні виборця до витягу зі списку виборців для голосування за місцем перебування, у списку виборців на дільниці референдуму у графі "підпис виборця" секретар дільничної комісії з референдуму робить запис "голосує за місцем перебування".

6. На спеціальних дільницях з референдуму, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв'язку з необхідністю дотримання постільного режиму. Замість виборця, який через фізичні вади не може самостійно написати заяву, таку заяву може написати інша особа із зазначенням відповідного факту в даній заяві.

Стаття 115. Порядок організації голосування поза приміщенням для голосування (за місцем перебування)

1. Голосування виборців за місцем їх перебування організовують не менш як три члени дільничної комісії з референдуму, визначені дільничною комісією. Один з таких членів дільничної комісії обов'язково повинен бути представником ініціативної групи (у разі проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою).

2. Голосування виборців за місцем перебування організовується з таким розрахунком, щоб члени дільничної комісії, які організовують таке голосування, повернулись у приміщення для голосування не пізніш як за годину до закінчення голосування.

3. Голова дільничної комісії з референдуму оголошує про те, що члени дільничної комісії з референдуму відбувають для організації голосування виборців за місцем перебування.

4. Голова дільничної комісії з референдуму видає визначеним членам комісії з референдуму витяг зі списку виборців, складений відповідно до статті 113 цього Закону, та опломбовану або опечатану переносну виборчу скриньку, в яку при цьому опускає контрольний лист. У контрольному листі зазначаються час виходу (година та хвилини) членів комісії з референдуму для проведення голосування за місцем перебування виборців, кількість отриманих ними бюлетенів для голосування, прізвища членів дільничної комісії, яким видані бюлетені для голосування. Контрольний лист підписується присутніми членами комісії з референдуму та, за бажанням, уповноваженими особами суб'єктів процесу референдуму, офіційними спостерігачами; підписи скріплюються печаткою комісії з референдуму.

5. Під час проведення голосування виборців за місцем перебування мають право бути присутні офіційні спостерігачі.

6. При організації голосування виборця за місцем перебування член дільничної комісії з референдуму на підставі витягу зі списку виборців за умови надання виборцем одного з документів, зазначених у статті 6 цього Закону, видає такому виборцю один бюлетень для голосування. При цьому член дільничної комісії з референдуму вписує своє прізвище і розписується у визначених місцях на бюлетені для голосування та контрольному талоні бюлетеня. Виборець розписується у контрольному талоні бюлетеня та у витязі із списку виборців, заповнює бюлетень для голосування у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 112 цього Закону, та опускає бюлетень до виборчої скриньки.

7. У разі якщо виборець, включений до витягу зі списку виборців для голосування за місцем перебування, прибув у приміщення для голосування після того, як члени дільничної комісії з референдуму відбули для організації голосування за місцем перебування, такому виборцю не може бути виданий бюлетень для голосування до повернення членів комісії, які організовують голосування за місцем перебування, та з'ясування питання, чи не проголосував цей виборець за місцем перебування.

8. Після проведення голосування виборців за місцем перебування член дільничної комісії з референдуму, який видав виборцю бюлетень для голосування, у списку виборців напроти прізвища виборця робить позначку "голосував за місцем перебування", зазначає своє прізвище і розписується.

9. Витяг зі списку виборців, за яким організовувалося голосування виборців за місцем перебування, додається до списку виборців і є його невід'ємною складовою частиною. До списку виборців додаються письмові заяви з проханням забезпечити голосування за місцем перебування виборця.

10. Положення статті 113 та цієї статті не поширюються на закордонні дільниці з референдуму.

Стаття 116. Порядок підрахунку голосів виборців на дільниці референдуму

1. Підрахунок голосів виборців здійснюється після закінчення голосування і виключно членами дільничної комісії з референдуму на її засіданні, яке проводиться без перерви до закінчення підрахунку голосів. Протокол цього засідання дільничної комісії з референдуму складається і підписується у тому ж приміщенні, де проходило голосування.

2. У разі якщо під час проведення голосування до дільничної комісії з референдуму надходили заяви, скарги стосовно порушень, що мали місце під час проведення голосування на дільниці, дільнична комісія з референдуму розглядає їх на початку засідання до початку підрахунку голосів виборців на дільниці.

3. Підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму здійснюється відкрито і прозоро виключно членами дільничної комісії з референдуму. Підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму проводиться у послідовності викладених положень цієї статті.

4. Після закінчення голосування на підставі списку виборців дільнична комісія з референдуму встановлює кількість виборців на дільниці референдуму, які взяли участь у всеукраїнському референдумі.

5. Перед початком підрахунку голосів дільнична комісія з референдуму підраховує невикористані бюлетені. Кількість таких бюлетенів оголошується і заноситься секретарем комісії до протоколу про підрахунок голосів. Невикористані бюлетені погашаються шляхом відокремлення правого нижнього кута бюлетеня. Під час підрахунку невикористаних бюлетенів та голосів виборців забороняється робити будь-які позначки, записи на бюлетенях для голосування.

6. Після цього погашені невикористані бюлетені (разом із контрольними талонами) та бюлетені, зазначені у частині десятій статті 112 цього Закону, запаковуються. Пакет з документами референдуму заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів та їх кількість, а також зазначаються номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу з референдуму, номер дільниці референдуму, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної комісії з референдуму та печатка дільничної комісії. На пакеті робиться напис "Невикористані бюлетені".

7. Дільнична комісія з референдуму підраховує кількість виборців, які отримали бюлетені, за підписами у списку виборців. Ця кількість оголошується.

8. Дільнична комісія з референдуму підраховує кількість контрольних талонів бюлетенів з підписами виборців та членів комісії з референдуму, які їх видавали. Кількість таких талонів оголошується.

9. У разі відповідності кількості контрольних талонів, зазначених у частині восьмій цієї статті, кількості учасників всеукраїнського референдуму, які отримали бюлетені, відповідно до частини сьомої цієї статті, ця кількість оголошується і заноситься до протоколу про підрахунок голосів учасників всеукраїнського референдуму на дільниці у графу "Кількість учасників всеукраїнського референдуму, які отримали бюлетені".

10. У разі невідповідності кількості контрольних талонів, зазначених у частині восьмій цієї статті, кількості підписів виборців у списку виборців, які отримали бюлетені, складається акт із зазначенням встановленої рішенням дільничної комісії причини такої невідповідності, який підписується присутніми членами дільничної комісії з референдуму. Підписи скріплюються печаткою комісії з референдуму. Після цього комісія з референдуму приймає рішення щодо встановлення кількості виборців, які отримали бюлетені. Ця кількість оголошується і заноситься до протоколу про підрахунок голосів на дільниці референдуму.

11. Список виборців, доданий до нього витяг зі списку виборців, заяви, на підставі яких складався витяг із списку, запаковуються в окремий пакет. Пакет з документами референдуму заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів та їх кількість, а також зазначаються номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу референдуму, номер дільниці референдуму, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної комісії з референдуму та печатка дільничної комісії. На пакеті робиться напис "Списки виборців".

12. Контрольні талони бюлетенів запаковуються в окремий пакет. Пакет з документами референдуму заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів та їх кількість, а також зазначаються номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу референдуму, номер дільниці з референдуму, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної комісії з референдуму та печатка дільничної комісії. На пакеті робиться напис "Контрольні талони".

13. Дільнична комісія з референдуму перевіряє, чи дорівнює сума кількості невикористаних бюлетенів і кількості виборців, які отримали бюлетені, кількості бюлетенів, отриманих дільничною комісією з референдуму. У разі невідповідності цих даних дільнична комісія з референдуму складає акт із зазначенням встановленої рішенням дільничної комісії з референдуму причини такого розходження, який підписується присутніми членами дільничної комісії з референдуму. Підписи скріплюються печаткою комісії.

14. Голова дільничної комісії з референдуму в присутності осіб, які входять до складу дільничної комісії з референдуму, а також інших осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути присутніми на засіданні комісії, перевіряє неушкодженість відтиску печатки або пломби на скриньках для голосування.

15. У разі виявлення на виборчих скриньках пошкоджень пломб або печаток чи інших пошкоджень, які порушують цілісність виборчої скриньки, дільнична комісія з референдуму складає про це акт за формою та в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, із зазначенням характеру виявлених пошкоджень.

16. Виборчі скриньки відкриваються дільничною комісією з референдуму почергово. Першими відкриваються переносні виборчі скриньки, що використовувалися при голосуванні виборців за місцем проживання (перебування), а останніми відкриваються, у разі їх наявності, виборчі скриньки з пошкодженими печатками або пломбами, а також іншими пошкодженнями, виявленими під час голосування.

17. При відкритті непошкодженої виборчої скриньки її вміст висипається на стіл, за яким розміщуються члени дільничної комісії з референдуму. При цьому перевіряється наявність у виборчій скриньці контрольного листа (у переносній виборчій скриньці - контрольних листів).

18. Бюлетені з пошкодженої виборчої скриньки виймаються по одному без їх перемішування. Дільнична комісія з референдуму підраховує кількість бюлетенів, що знаходяться у цій виборчій скриньці. При цьому перевіряється наявність у цій виборчій скриньці контрольного листа, який повинен бути вийнятий останнім.

19. Загальна кількість бюлетенів у кожній виборчій скриньці підраховується окремо. Встановлення результатів голосування по кожній скриньці окремо не проводиться. При підрахунку бюлетенів для голосування визначений комісією з референдуму член комісії рахує бюлетені вголос. Інші члени комісії спостерігають за підрахунком. При підрахунку бюлетенів забороняється поділ комісії на кілька груп, кожна з яких підраховує частину бюлетенів.

20. Усі виявлені у виборчих скриньках предмети, що не є бюлетенями для голосування встановленої форми, складаються окремо і не підраховуються. До предметів відносять і контрольні листи. У разі виникнення сумнівів, чи є предмет бюлетенем для голосування, дільнична комісія з референдуму вирішує це питання шляхом голосування. При цьому кожен член комісії має право особисто оглянути предмет. На час його огляду підрахунок бюлетенів припиняється. Предмети, що не є бюлетенями для голосування, запаковуються.

Пакет з документами референдуму заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів, а також зазначаються номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу референдуму, номер дільниці референдуму, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної комісії з референдуму та печатка дільничної комісії. На пакеті робиться напис "Предмети".

21. Якщо при відкритті переносної виборчої скриньки у ній виявиться більше бюлетенів для голосування, ніж зазначено в контрольному листі у цій виборчій скриньці, дільнична комісія з референдуму складає акт про таку невідповідність за формою та в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, в якому зазначає кількість бюлетенів для голосування, що знаходяться у цій виборчій скриньці, та прізвища членів дільничної комісії з референдуму, чиї підписи стоять на вказаних бюлетенях.

22. При складанні акта, зазначеного у частині двадцять першій цієї статті, комісія перевіряє, чи бюлетені для голосування, виявлені у переносній скриньці, мають номери відповідного територіального округу референдуму та відповідної дільниці референдуму, відбиток печатки відповідної дільничної комісії з референдуму, зазначені прізвища та проставлені підписи членів відповідної дільничної комісії з референдуму, які проводили голосування виборців за місцем перебування. Бюлетені з неналежними ознаками не підлягають врахуванню при встановленні під час підрахунку голосів загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців. Якщо після їх відокремлення від бюлетенів для голосування, що підлягають врахуванню, невідповідність, зазначена у частині двадцять першій цієї статті, усунута, усі бюлетені з належними ознаками підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та підрахунку голосів учасників референдуму на дільниці референдуму. Якщо бюлетенів з неналежними ознаками не виявлено або їх відокремлення від бюлетенів для голосування, що підлягають врахуванню, не усуває невідповідність, зазначену у частині двадцять першій цієї статті, усі бюлетені для голосування з переносної виборчої скриньки не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців.

23. У разі відсутності у виборчій скриньці контрольного листа (у переносній виборчій скриньці - контрольних листів) дільнична комісія з референдуму складає за формою і в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, акт про відсутність у виборчій скриньці контрольного листа (контрольних листів), в якому зазначає кількість бюлетенів, що знаходяться у цій виборчій скриньці. Вказані бюлетені не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців.

24. У разі виникнення сумнівів у членів комісії щодо достовірності контрольного листа та в інших сумнівних ситуаціях у випадках, зазначених у частинах двадцять першій і двадцять третій цієї статті, дільнична комісія з референдуму приймає шляхом голосування рішення щодо визнання бюлетенів для голосування, що знаходяться у виборчій скриньці, такими, що не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців. Відповідне рішення та результати голосування фіксуються у протоколі засідання комісії.

25. Виявлені у виборчих скриньках бюлетені для голосування, на яких зазначені номери територіального округу та (або) дільниці референдуму не відповідають номерам дільниці референдуму, на якій проводиться підрахунок голосів, та/або відповідного територіального округу референдуму, а також бюлетені, на яких відсутній відтиск печатки цієї дільничної комісії з референдуму або наявний відтиск печатки іншої комісії чи будь-якої іншої печатки, вважаються такими, що не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців.

26. Після відкриття останньої скриньки загальна кількість бюлетенів у скриньках підсумовується, за винятком бюлетенів, які не підлягають врахуванню.

Встановлена у підсумку підрахунку кількість бюлетенів для голосування є кількістю виборців, які взяли участь у голосуванні.

Ця кількість оголошується головою дільничної комісії з референдуму і заноситься секретарем дільничної комісії до протоколу дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму.

27. Бюлетені, котрі, відповідно до положень цієї статті, не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців запаковуються. Пакет з документами референдуму заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів, а також зазначаються номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу з референдуму, номер дільниці референдуму, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної комісії з референдуму та печатка дільничної комісії з референдуму. На пакеті робиться напис "Бюлетені, що не підлягають врахуванню".

28. Бюлетені для голосування, які підлягають врахуванню, розкладаються на місця, позначені окремими табличками, що містять з обох боків написи "так", "ні", "недійсні". При розкладанні бюлетенів визначений дільничною комісією з референдуму член комісії показує кожний бюлетень усім членам дільничної комісії з референдуму, виголошуючи результат волевиявлення виборця.

29. Недійсним вважається бюлетень:

1) на якому не зазначено прізвище та (або) відсутній підпис члена дільничної комісії з референдуму, який його видав;

2) якщо у бюлетені зроблено більш як одну позначку у відповідних квадратах;

3) якщо не поставлено жодної позначки;

4) якщо не відокремлено контрольний талон бюлетеня;

5) якщо неможливо з інших причин встановити зміст волевиявлення виборця.

30. При підрахунку бюлетенів для голосування визначений комісією з референдуму член комісії рахує бюлетені вголос. Інші члени комісії спостерігають за підрахунком. При підрахунку бюлетенів забороняється поділ комісії на кілька груп, кожна з яких підраховує частину бюлетенів. У разі виникнення сумнівів у членів комісії щодо змісту бюлетеня комісія з референдуму вирішує це питання шляхом голосування. Перед голосуванням кожен член комісії має право особисто оглянути бюлетень. На час огляду бюлетеня та голосування підрахунок інших бюлетенів припиняється. Відповідне рішення та результати голосування фіксуються у протоколі засідання дільничної комісії з референдуму.

31. Недійсні бюлетені підраховуються окремо. Ця кількість оголошується головою дільничної комісії з референдуму і заноситься секретарем комісії до протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму.

Недійсні бюлетені запаковуються. Пакет з документами референдуму заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів, а також зазначаються номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу референдуму, номер дільниці референдуму, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної комісії з референдуму та печатка дільничної комісії. На пакеті робиться напис "Недійсні бюлетені".

32. Дільнична комісія з референдуму підраховує кількість голосів виборців, поданих на підтримку питання референдуму, а також кількість голосів виборців, які подали голоси проти питання референдуму.

Під час підрахунку голосів кожен член дільничної комісії з референдуму має право перевірити або перерахувати відповідні бюлетені. Результати підрахунку голосів виборців на дільниці референдуму оголошуються головою комісії і заносяться секретарем комісії до протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму.

33. Дільнична комісія з референдуму зобов'язана при підрахунку голосів виборців на дільниці референдуму перевірити, чи дорівнює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на дільниці, сумі кількостей недійсних бюлетенів, бюлетенів з голосами виборців, поданими на підтримку питання референдуму, та бюлетенів з голосами виборців, поданими проти питання референдуму. У разі невідповідності цих даних дільнична комісія з референдуму може повторно перерахувати бюлетені. При підтвердженні зазначеної невідповідності дільнична комісія з референдуму складає акт із зазначенням встановленої її рішенням причини такого розходження за формою та в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

34. Бюлетені з голосами виборців, поданими на підтримку питання референдуму, та бюлетені з голосами виборців, поданими проти питання референдуму, запаковуються окремо. Пакет з документами референдуму заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів, а також зазначаються номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу з референдуму, номер дільниці референдуму, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної комісії з референдуму та печатка дільничної комісії. На пакетах зазначаються відповідно написи "Так" або "Ні".

35. Запакування документів всеукраїнського референдуму у випадках, передбачених цим Законом, здійснюються таким чином, щоб без пошкодження відтиску печатки та самого пакета неможливо було вийняти з пакета або покласти в нього бюлетень для голосування чи інший документ.

Стаття 117. Протокол дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму

1. Дільнична комісія з референдуму на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму. Форма бланка протоколу дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як за тридцять днів до дня голосування.

2. До протоколу дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму прописом та цифрами заносяться:

1) кількість бюлетенів для голосування, одержаних дільничною комісією з референдуму;

2) кількість невикористаних бюлетенів для голосування;

3) кількість виборців, внесених до списку виборців на дільниці референдуму (на момент закінчення голосування);

4) кількість виборців, внесених на виборчій дільниці до витягу зі списку виборців для голосування за місцем перебування;

5) кількість виборців, які отримали бюлетені для голосування;

6) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування за місцем перебування;

7) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;

8) кількість виборчих бюлетенів, що виявилися у кожній виборчій скриньці (із зазначенням номера скриньки);

9) кількість бюлетенів для голосування, визнаних недійсними;

10) кількість голосів виборців, поданих на підтримку питання референдуму;

11) кількість голосів виборців, поданих проти питання референдуму.

3. Протокол про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму складається дільничною комісією з референдуму у кількості примірників, яка на чотири більша, ніж кількість осіб, які входять до складу дільничної комісії з референдуму. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу.

4. У протоколі про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами дільничної комісії з референдуму. Кожен примірник протоколу підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами дільничної комісії з референдуму, які присутні на засіданні комісії. У разі своєї незгоди із діями комісії чи результатами підрахунку голосів, зафіксованими у протоколі комісії, член комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму. Цей протокол підписується та засвідчується печаткою дільничної комісії з референдуму лише після його остаточного заповнення.

Непідписання або відмова у підписанні протоколу окремими членами комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

5. Перший і другий примірники протоколу підрахунку голосів виборців на дільниці референдуму мають право підписати уповноважені особи, офіційні спостерігачі, які були присутні на засіданні дільничної комісії з референдуму при підрахунку голосів виборців.

6. Забороняється заповнення протоколів про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму олівцем, а також внесення до них будь-яких виправлень.

7. Якщо після підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму, однак до відправлення цього протоколу разом із документацією референдуму до окружної комісії з референдуму, дільнична комісія з референдуму виявила в ньому неточності (описку чи помилку у цифрах), вона на тому ж засіданні розглядає питання про внесення змін до встановлених результатів голосування виборців на дільниці референдуму шляхом складення нового протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму з усуненням неточностей, на якому робиться позначка "Уточнений". При цьому перерахунок бюлетенів для голосування не проводиться. Протокол з позначкою "Уточнений" складається у кількості примірників, зазначеній у частині третій цієї статті, та підписується у порядку, встановленому частиною четвертою цієї статті. Про складення протоколу з позначкою "Уточнений" зазначається у протоколі засідання дільничної комісії з референдуму.

8. Перший і другий примірники протоколу дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на дільниці референдуму, а за наявності - і відповідні примірники протоколу з позначкою "Уточнений" запаковуються до пакета зі спеціальною системою захисту. Пакет з документами референдуму заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів, а також зазначаються номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу з референдуму, номер дільниці референдуму, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної комісії з референдуму та печатка дільничної комісії. На пакеті робиться напис "Протокол про підрахунок голосів". Третій примірник протоколу дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму, а також, за наявності, відповідний примірник протоколу з позначкою "Уточнений" зберігається у секретаря дільничної комісії з референдуму. Четвертий примірник зазначеного протоколу невідкладно вивішується для загального ознайомлення в приміщенні дільничної комісії з референдуму, а решта по одному примірнику протоколу видається членам дільничної комісії з референдуму.

9. Уповноваженим особам, офіційним спостерігачам, які були присутні при підрахунку голосів виборців на дільниці референдуму, на їх прохання невідкладно видаються копії протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму, у тому числі з позначкою "Уточнений", засвідчені головою і секретарем дільничної комісії з референдуму та скріплені печаткою дільничної комісії, з розрахунку не більш як по одній копії кожного протоколу для кожного суб'єкта процесу референдуму.

10. Про видання копій протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму складається акт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. В акті зазначаються перелік осіб, які одержали копії відповідного протоколу, номер примірника, дата та час одержання цих копій і проставляються підписи цих осіб. Акт підписується головою та секретарем дільничної комісії з референдуму і скріплюється печаткою дільничної комісії. Акт запаковується у пакет разом з першим і другим примірниками протоколу дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму.

11. Пакети з протоколами дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму, бюлетенями для голосування, контрольними талонами і предметами, списками виборців, а також, за наявності, окремими думками членів дільничної комісії, викладеними у письмовій формі, актами, заявами, скаргами та рішеннями, прийнятими комісією, невідкладно після закінчення засідання дільничної комісії доставляються до окружної комісії з референдуму у порядку, визначеному частиною першою статті 118 цього Закону.

Стаття 118. Визнання дільничною комісією з референдуму голосування на дільниці референдуму недійсним

1. Дільнична комісія з референдуму може визнати голосування на дільниці референдуму недійсним у разі встановлення нею порушень вимог цього Закону, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців, за таких обставин:

1) виявлення фактів незаконного голосування (опускання бюлетеня для голосування до виборчої скриньки за виборців іншою особою, крім випадків, передбачених цим Законом; голосування особами, які не мають права голосу; голосування особами, які не включені до списку виборців на цій дільниці референдуму або включені до нього безпідставно; голосування виборців більше ніж один раз) у кількості, що перевищує десять відсотків кількості виборців, які отримали бюлетені для голосування на дільниці референдуму;

2) знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту бюлетенів для голосування, якщо кількість цих бюлетенів перевищує десять відсотків кількості виборців, які отримали бюлетені для голосування на дільниці референдуму;

3) виявлення у виборчих скриньках бюлетенів у кількості, що перевищує більш як на десять відсотків кількість виборців, які отримали бюлетені на дільниці референдуму.

2. У разі виявлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у кожному випадку дільнична комісія з референдуму ухвалює рішення або складає акт за формою та у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. Такі рішення або акт (акти) є підставою для розгляду дільничною комісією з референдуму питання про визнання недійсним голосування на цій дільниці референдуму.

3. У разі прийняття дільничною комісією з референдуму рішення про визнання голосування на дільниці референдуму недійсним протокол дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму повинен містити лише відомості, зазначені у пунктах 1 - 6 частини другої статті 116 цього Закону. На місці інших відомостей ставиться прочерк. Протокол про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму складається дільничною комісією у порядку, встановленому статтею 116 цього Закону.

4. У разі прийняття рішення про визнання голосування на дільниці референдуму недійсним усі бюлетені для голосування, виявлені у виборчих скриньках, запаковуються. Пакет з документами референдуму заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів, а також зазначаються номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу референдуму, номер дільниці референдуму, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної комісії з референдуму та печатка дільничної комісії. На пакеті робиться напис "Бюлетені для голосування".

5. Рішення дільничної комісії з референдуму про визнання голосування на дільниці референдуму недійсним та акт (акти), на підставі якого (яких) прийнято це рішення, додаються до протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму, запаковуються та транспортуються до окружної комісії з референдуму в порядку, визначеному частиною першою статті 118 цього Закону.

Стаття 119. Порядок транспортування і передачі документів референдуму до окружної комісії з референдуму

1. Транспортування документів референдуму, зазначених у частині одинадцятій статті 116 цього Закону, здійснюється головою або заступником голови дільничної комісії з референдуму та двома членами цієї дільничної комісії з референдуму звичайної або спеціальної дільниці (крім спеціальних дільниць, утворених на суднах, що перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України) - представниками від різних суб'єктів процесу референдуму. Їх обов'язково супроводжує працівник органів внутрішніх справ України, який повинен забезпечити охорону при транспортуванні. За своїм бажанням уповноважені особи, офіційні спостерігачі можуть супроводжувати транспортування документів. Супроводження транспортування документів референдуму іншими особами забороняється.

2. Під час транспортування документів референдуму забороняється розпечатувати пакети з протоколами про підрахунок голосів, бюлетенями для голосування та іншою документацією референдуму.

3. Секретар дільничної комісії з референдуму, інші члени комісії, які не супроводжують транспортування документів референдуму до окружної комісії з референдуму, залишаються у приміщенні дільничної комісії з референдуму до отримання повідомлення про прийняття протоколу про підрахунок голосів на дільниці референдуму окружною комісією з референдуму. Під час транспортування документації референдуму печатка дільничної комісії з референдуму зберігається у сейфі (металевій шафі) у приміщенні дільничної комісії з референдуму.

4. Протокол про підрахунок голосів виборців на звичайній або спеціальній дільниці з референдуму (окрім спеціальних дільниць, утворених на суднах, що перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України) та інші документи референдуму дільничної комісії передаються відповідній окружній комісії з референдуму на її засіданні у порядку, встановленому статтею 119 цього Закону.

5. Зміст протоколу про підрахунок голосів виборців на закордонній дільниці з референдуму, а також на спеціальній дільниці з референдуму, утвореній на судні, що перебуває у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, після його підписання членами дільничної комісії з референдуму невідкладно передається дільничною комісією з референдуму за допомогою технічних засобів зв'язку до Центральної виборчої комісії (через Міністерство закордонних справ України) чи відповідної окружної комісії з референдуму з обов'язковою наступною передачею до неї першого і другого примірників протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці з референдуму в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. До протоколів додаються інші документи референдуму, зазначені у частині одинадцятій статті 116 цього Закону.

Стаття 120. Порядок прийняття та розгляду документів дільничних комісій з референдуму окружною комісією з референдуму

1. З моменту закінчення голосування окружна комісія з референдуму розпочинає засідання, яке продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування у територіальному окрузі референдуму. На цей час члени окружної комісії з референдуму не можуть залучатися до виконання інших функцій, крім участі в засіданні комісії з референдуму.

2. Засідання окружної комісії з референдуму оформляється протоколом безперервного засідання, який підписується головою або головуючим на засіданні, а також секретарем комісії або членом комісії, який виконував на зазначеному засіданні обов'язки секретаря. До протоколу приєднуються (за наявності) окремі думки членів окружної комісії, які брали участь у засіданні і не згодні з рішенням, прийнятим окружною комісією з референдуму.

3. На засіданні окружної комісії з референдуму голова окружної комісії з референдуму приймає запечатані пакети з протоколами дільничних комісій з референдуму, розпечатує їх та оголошує зміст протоколів дільничних комісій з референдуму про підрахунок голосів учасників референдуму на відповідних дільницях референдуму, а також приймає запечатані пакети з іншими документами референдуму, передбаченими частиною одинадцятою статті 116 цього Закону. Час прийняття окружною комісією з референдуму протоколу дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму, перелік прийнятих документів референдуму і занесені до протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму відомості, оголошені головою окружної комісії з референдуму, фіксуються у протоколі засідання окружної комісії.

4. При прийнятті документів дільничної комісії окружна комісія з референдуму перевіряє комплектність документів та цілісність упаковки усіх пакетів з документами референдуму. При цьому кожний член окружної комісії має право оглянути кожний пакет з документами. У разі повної комплектності документів референдуму та цілісності упаковки усіх пакетів відкривається пакет з протоколом про підрахунок голосів на дільниці референдуму та оголошуються відомості, зазначені у ньому.

За результатами розгляду документів дільничної комісії з референдуму та скарг про порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та підрахунку голосів на дільниці референдуму, а також під час транспортування документів референдуму до окружної комісії з референдуму, що надійшли до окружної комісії з референдуму на момент прийняття документів дільничної комісії, окружна комісія з референдуму приймає одне з рішень:

1) прийняти документи референдуму від дільничної комісії з референдуму та врахувати відомості протоколу про підрахунок голосів на дільниці референдуму при встановленні підсумків голосування в межах територіального округу референдуму;

2) відмовити у прийнятті протоколу про підрахунок голосів на дільниці референдуму від дільничної комісії з референдуму та зобов'язати дільничну комісію виправити виявлені недоліки;

3) провести повторний підрахунок голосів на дільниці референдуму.

5. Рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається шляхом голосування усіх присутніх на засіданні членів окружної комісії з референдуму більшістю голосів і фіксується у протоколі засідання окружної комісії.

6. Протокол дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму розглядається окружною комісією з референдуму після його оголошення. У разі виявлення у протоколі дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму виправлень, помилок, неточностей окружна комісія з референдуму своїм рішенням може зобов'язати дільничну комісію внести зміни до протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму відповідно до вимог частини сьомої статті 116 цього Закону, про що зазначається у протоколі засідання окружної комісії з референдуму. Протягом часу розгляду цього питання дільничною комісією з референдуму подані до окружної комісії з референдуму примірники протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму та додані до нього документи зберігаються в окружній комісії з референдуму.

7. Дільнична комісія з референдуму зобов'язана у строк, визначений окружною комісією з референдуму, розглянути питання про внесення змін до протоколу про підрахунок голосів без перерахунку бюлетенів. Протокол з позначкою "Уточнений" транспортується до окружної комісії з референдуму в порядку, встановленому статтею 118 цього Закону. Час прийняття окружною комісією з референдуму протоколу дільничної комісії з позначкою "Уточнений" і занесені до цього протоколу відомості фіксуються у протоколі засідання окружної комісії з референдуму.

Стаття 121. Повторний підрахунок голосів виборців

1. За наявності скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними уповноваженими особами суб'єктів процесу референдуму, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів виборців на дільниці референдуму, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій дільниці референдуму, а також за наявності акта або письмової скарги осіб, зазначених у частині першій статті 88 цього Закону, про порушення вимог цього Закону під час транспортування до окружної комісії з референдуму протоколів про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму та інших документів окружна комісія з референдуму може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на дільниці референдуму.

2. У разі неможливості усунення без перерахунку бюлетенів неточностей у протоколі дільничної комісії з референдуму, а також у разі наявних ознак розпечатування пакетів із запакованими документами дільничної комісії окружна комісія з референдуму зобов'язана прийняти рішення про повторний підрахунок голосів виборців на цій дільниці референдуму.

3. Протоколи про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму та запечатані пакети з іншими документами дільничної комісії з референдуму до проведення повторного підрахунку голосів виборців на дільниці референдуму окружною комісією з референдуму зберігаються у приміщенні, де відбувається засідання окружної комісії.

4. Повторний підрахунок голосів виборців на дільниці здійснюється окружною комісією з референдуму з обов'язковою участю членів дільничної комісії з референдуму, які передають документацію референдуму, після розгляду і прийняття протоколів та інших документів від усіх дільничних комісій округу. У повторному підрахунку окружною комісією з референдуму голосів виборців на дільниці референдуму мають право брати участь усі члени цієї дільничної комісії з референдуму; при цьому можуть бути присутніми уповноважені особи суб'єктів процесу референдуму, офіційні спостерігачі.

5. Окружна комісія референдуму за результатами повторного підрахунку голосів виборців на дільниці референдуму складає протокол про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній дільниці референдуму за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, цей протокол повинен містити відомості, передбачені частиною третьою статті 117 цього Закону.

6. Протокол про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній дільниці референдуму складається окружною комісією з референдуму у кількості примірників, на чотири більшій, ніж кількість осіб, що входять до складу окружної комісії з референдуму. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу. Усі примірники протоколу підписуються присутніми членами окружної комісії з референдуму та членами дільничної комісії з референдуму, які брали участь у повторному підрахунку голосів учасників референдуму на відповідній дільниці референдуму, та засвідчуються печаткою окружної комісії з референдуму. Відомості протоколу оголошуються у процесі його складання в порядку, передбаченому статтями 115 - 117 цього Закону. Перший та другий примірники кожного протоколу мають право підписати уповноважені особи, офіційні спостерігачі, які були присутні при повторному підрахунку голосів виборців.

Непідписання або відмова у підписанні протоколу окремими членами комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

7. Окружна комісія з референдуму може прийняти рішення про визнання голосування на дільниці референдуму недійсним у разі виявлення при повторному підрахунку голосів виборців на відповідній дільниці референдуму обставин, зазначених у частині першій статті 117 цього Закону.

8. У разі визнання голосування на дільниці референдуму недійсним при повторному підрахунку голосів протокол окружної комісії з референдуму про повторний підрахунок голосів виборців на цій дільниці референдуму складається у порядку, встановленому частинами п'ятою та шостою цієї статті, та повинен містити лише відомості, зазначені у пунктах 1 - 6 частини другої статті 116 цього Закону. На місці інших відомостей ставиться прочерк.

9. Перший примірник протоколу окружної комісії з референдуму про повторний підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму разом з відповідним протоколом дільничної комісії з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму, рішення окружної комісії з референдуму про визнання голосування на дільниці референдуму недійсним додаються до протоколу окружної комісії з референдуму про підсумки голосування у відповідному територіальному окрузі референдуму. Другий примірник протоколу окружної комісії з референдуму про повторний підрахунок голосів виборців на дільниці референдуму зберігається у секретаря окружної комісії, третій передається відповідній дільничній комісії з референдуму, четвертий - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні окружної комісії з референдуму, а решта по одному примірнику видається членам окружної комісії з референдуму.

Стаття 122. Встановлення підсумків голосування в межах територіального округу референдуму

1. Окружна комісія з референдуму після прийняття і розгляду протоколів дільничних комісій з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільницях референдуму, у тому числі з позначкою "Уточнений", на підставі протоколів дільничних комісій з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільницях референдуму та повідомлень про зміст таких протоколів дільничних комісій з референдуму, переданих за допомогою технічних засобів зв'язку зі спеціальних дільниць з референдуму, утворених на суднах, що перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, а у разі повторного підрахунку голосів виборців - також протоколу окружної комісії з референдуму про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній дільниці референдуму встановлює:

1) кількість бюлетенів для голосування, одержаних окружною комісією з референдуму;

2) кількість бюлетенів для голосування, погашених окружною комісією з референдуму;

3) кількість бюлетенів для голосування, одержаних дільничними комісіями з референдуму територіального округу референдуму;

4) кількість невикористаних бюлетенів для голосування, погашених дільничними комісіями з референдуму територіального округу референдуму;

5) кількість виборців, внесених до витягів зі списку виборців на виборчих дільницях територіального округу референдуму;

6) кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені для голосування в територіальному окрузі референдуму у приміщенні для голосування;

7) кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені для голосування в територіальному окрузі референдуму за місцем перебування;

8) загальну кількість виборців, внесених до списків виборців на дільницях референдуму територіального округу референдуму;

9) кількість виборців, які отримали бюлетені для голосування в межах територіального округу референдуму;

10) загальну кількість виборців, які взяли участь у голосуванні в межах територіального округу референдуму;

11) кількість бюлетенів для голосування, визнаних недійсними;

12) кількість голосів виборців, поданих на підтримку питання референдуму;

13) кількість голосів виборців, поданих проти питання референдуму.

2. Відомості про підсумки голосування в межах територіального округу цифрами і прописом заносяться до протоколу окружної комісії з референдуму про підсумки голосування в межах територіального округу. Відомості, зазначені у пунктах 3 - 10 частини першої цієї статті, вносяться до протоколу цифрами по кожній дільниці референдуму, що входить до складу територіального округу, а також сумарно цифрами і прописом по територіальному округу референдуму.

3. Протокол про підсумки голосування в межах територіального округу референдуму складається окружною комісією з референдуму у кількості примірників, на три більшій, ніж кількість осіб, які входять до складу окружної комісії з референдуму. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу.

4. Забороняється заповнювати протокол про підсумки голосування в межах територіального округу референдуму олівцем, а також підписувати його та засвідчувати печаткою окружної комісії з референдуму до його остаточного заповнення.

5. Протокол про підсумки голосування в межах територіального округу референдуму підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами окружної комісії з референдуму, які присутні на засіданні комісії, та засвідчується печаткою окружної комісії з референдуму. У протоколі зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами окружної комісії з референдуму. У разі своєї незгоди із встановленими підсумками голосування, зафіксованими у протоколі комісії, член комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про підсумки голосування. Перший примірник протоколу мають право підписати уповноважені особи, офіційні спостерігачі, які були присутні при встановленні підсумків голосування в межах територіального округу референдуму.

Непідписання або відмова у підписанні протоколу окремими членами комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

6. Якщо після підписання протоколу про підсумки голосування в межах територіального округу референдуму до відправки його до Центральної виборчої комісії окружна комісія з референдуму виявила в ньому неточності (описку чи помилку у цифрах), вона на тому ж засіданні розглядає питання про внесення змін до протоколу про підсумки голосування в межах територіального округу шляхом складення нового протоколу, на якому робиться позначка "Уточнений". Протокол з позначкою "Уточнений" виготовляється і підписується у порядку та в кількості примірників, встановлених цією статтею. Складання окружною комісією з референдуму протоколу з позначкою "Уточнений" на іншому засіданні комісії без доручення Центральної виборчої комісії не допускається.

7. Перший примірник протоколу окружної комісії з референдуму про підсумки голосування в межах територіального округу референдуму, а за наявності - перший примірник протоколу з позначкою "Уточнений" запаковуються до пакета зі спеціальною системою захисту. Пакет з документами референдуму заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів, а також зазначаються номер територіального округу референдуму або позначення закордонного округу референдуму, номер дільниці референдуму, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної комісії з референдуму та печатка дільничної комісії. На пакеті робиться напис "Протокол про підсумки голосування".

8. Перший примірник протоколу окружної комісії з референдуму про підсумки голосування в межах територіального округу референдуму, а у разі внесення змін до цього протоколу - протокол, в якому були допущені неточності (описки чи помилки у цифрах), та протокол з позначкою "Уточнений" разом з відповідними протоколами та актами дільничних комісій з референдуму, рішеннями, прийнятими на підставі цих актів, та, за наявності, протоколами окружної комісії з референдуму про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній дільниці референдуму, окремими думками членів окружної комісії з референдуму, викладеними у письмовій формі, заявами і скаргами про порушення окружною комісією з референдуму порядку встановлення підсумків голосування в межах територіального округу референдуму та рішеннями, прийнятими окружною комісією з референдуму за результатами їх розгляду, окружна комісія з референдуму транспортує до Центральної виборчої комісії. Другий примірник протоколу зберігається в окружній комісії з референдуму, третій - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні окружної комісії, а решта по одному примірнику видається членам окружної комісії з референдуму.

9. Транспортування документів референдуму, зазначених у частині восьмій цієї статті, здійснюється головою окружної комісії з референдуму або його заступником та двома членами цієї комісії.

10. Окружна комісія з референдуму зобов'язана встановити підсумки голосування в межах територіального округу референдуму не пізніше ніж на п'ятий день з дня проведення голосування незалежно від кількості дільниць у відповідному окрузі, щодо яких прийнято рішення про визнання голосування на дільниці недійсним. Визнання голосування недійсним у межах територіального округу референдуму забороняється. Протокол про підсумки голосування у межах територіального округу референдуму невідкладно після підписання транспортується до Центральної виборчої комісії.

Стаття 123. Встановлення підсумків голосування в межах закордонного округу референдуму

1. Центральна виборча комісія на засіданні приймає, розглядає та оголошує протоколи дільничних комісій з референдуму про підсумки голосування на закордонних дільницях референдуму або повідомлення про зміст відповідних протоколів про підрахунок голосів виборців, переданих засобами технічного зв'язку відповідно до частини п'ятої статті 118 цього Закону.

2. Центральна виборча комісія після прийняття і розгляду протоколів дільничних комісій закордонних дільниць референдуму про підрахунок голосів виборців на дільницях референдуму на тому ж засіданні на підставі протоколів дільничних комісій з референдуму про підрахунок голосів виборців на дільницях референдуму та повідомлень про зміст таких протоколів дільничних комісій з референдуму, переданих за допомогою технічних засобів зв'язку, встановлює в межах закордонного округу референдуму відомості, передбачені частиною першою статті 121 цього Закону.

3. Відомості про підсумки голосування в межах закордонного округу референдуму оголошуються на засіданні Центральної виборчої комісії та заносяться цифрами і прописом до протоколу Центральної виборчої комісії про підсумки голосування в межах закордонного округу референдуму.

4. Протокол, зазначений у частині третій цієї статті, складається у порядку, передбаченому частинами першою-четвертою статті 121 цього Закону.

5. Протокол, зазначений у частині третій цієї статті, складається у двох примірниках. Протокол підписується Головою, заступниками Голови, секретарем та іншими членами Центральної виборчої комісії, які присутні на засіданні, та засвідчується печаткою Центральної виборчої комісії.

У протоколі зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами Центральної виборчої комісії. У разі своєї незгоди зі встановленими підсумками голосування, зафіксованими у протоколі Центральної виборчої комісії, член Центральної виборчої комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про підсумки голосування. Перший примірник протоколу мають право підписати представник ініціативної групи в Центральній виборчій комісії, уповноважені особи в загальнодержавному окрузі референдуму, які були присутні при встановленні підсумків голосування в межах закордонного округу референдуму.

Непідписання або відмова у підписанні протоколу окремими членами комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

6. Представнику ініціативної групи в Центральній виборчій комісії на його прохання невідкладно видається копія протоколу (у тому числі з позначкою "Уточнений") Центральної виборчої комісії про підсумки голосування в межах закордонного округу референдуму. Зазначені копії засвідчуються на кожній сторінці Головою та секретарем Центральної виборчої комісії і скріплюються печаткою Центральної виборчої комісії.

7. Центральна виборча комісія встановлює підсумки голосування в межах закордонного округу референдуму незалежно від кількості закордонних дільниць референдуму, на яких голосування було визнано недійсним. Визнання голосування недійсним в межах закордонного округу референдуму не допускається.

Стаття 124. Встановлення результатів всеукраїнського референдуму

1. Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів окружних комісій з референдуму про підсумки голосування в межах відповідних територіальних округів референдуму, у тому числі з позначкою "Уточнений", та протоколу Центральної виборчої комісії про підсумки голосування у закордонному окрузі референдуму не пізніше як на десятий день з дня голосування встановлює результати всеукраїнського референдуму, про що складає протокол.

До протоколу про результати всеукраїнського референдуму заносяться прописом та цифрами такі відомості:

1) кількість бюлетенів для голосування, виготовлених на замовлення Центральної виборчої комісії;

2) кількість бюлетенів для голосування, одержаних окружними комісіями з референдуму;

3) кількість бюлетенів для голосування, отриманих дільничними комісіями з референдуму;

4) загальна кількість невикористаних бюлетенів для голосування;

5) кількість виборців, внесених до списків виборців;

6) кількість виборців, які отримали бюлетені у приміщенні для голосування;

7) кількість виборців, які отримали бюлетені для голосування за місцем перебування;

8) загальна кількість виборців, які отримали бюлетені для голосування;

9) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у приміщенні для голосування;

10) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні за місцем перебування;

11) загальна кількість виборців, які взяли участь у голосуванні;

12) кількість бюлетенів для голосування, визнаних недійсними;

13) кількість голосів виборців, поданих на підтримку питання референдуму;

10) кількість голосів виборців, поданих проти питання референдуму.

2. У разі неподання до Центральної виборчої комісії у терміни, передбачені цим Законом, протоколу окружної комісії з референдуму про встановлення підсумків голосування (у тому числі уточненого) Центральна виборча комісія встановлює результати всеукраїнського референдуму у цьому окрузі на підставі наявних протоколів дільничних комісій з референдуму.

3. Відомості про підсумки голосування цифрами і прописом заносяться до протоколу Центральної виборчої комісії про результати всеукраїнського референдуму. Відомості, зазначені у пунктах 2 - 10 частини першої цієї статті, вносяться цифрами по кожному територіальному (включно із закордонним) округу референдуму, а також сумарно цифрами і прописом по загальнодержавному округу референдуму.

4. Протокол Центральної виборчої комісії про результати всеукраїнського референдуму складається у двох примірниках. У протоколі зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами Центральної виборчої комісії. Зазначений протокол засвідчується печаткою Центральної виборчої комісії. У разі своєї незгоди з відомостями, що зазначені у протоколі, член комісії має право викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до протоколу.

Непідписання або відмова у підписанні протоколу окремими членами комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

Перший примірник протоколу має право підписати представник ініціативної групи в Центральній виборчій комісії (у разі проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою), уповноважені особи у загальнодержавному окрузі референдуму, які були присутні при встановленні результатів всеукраїнського референдуму.

5. Всеукраїнський референдум вважається таким, що не відбувся, якщо участь у голосуванні на всеукраїнському референдумі взяли менш як п'ятдесят відсотків виборців від кількості виборців, що входять до Державного реєстру виборців.

6. Закон або законопроект, винесений на всеукраїнський референдум, вважається затвердженим (прийнятим), якщо за це проголосувало більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

7. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання закону або законопроекту, винесеного на всеукраїнський референдум таким, що не затверджений (не прийнятий) на всеукраїнському референдумі.

Стаття 125. Офіційне оголошення результатів всеукраїнського референдуму

1. Якщо дії Центральної виборчої комісії щодо складання протоколу про результати всеукраїнського референдуму не оскаржені до суду у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, Центральна виборча комісія не пізніше як на п'ятий день з дня встановлення результатів референдуму офіційно оголошує результати всеукраїнського референдуму на своєму засіданні та своє рішення, прийняте відповідно до частин п'ятої або шостої статті 123 цього Закону.

Стаття 126. Офіційне опублікування закону, прийнятого (затвердженого) на всеукраїнському референдумі

1. Центральна виборча комісія протягом п'яти днів після оголошення результатів всеукраїнського референдуму опубліковує в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" закон, затверджений (прийнятий) на всеукраїнському референдумі та у разі проведення всеукраїнського референдуму про зміну території текст відповідного міжнародного договору України.

2. Закон, затверджений (прийнятий) на всеукраїнському референдумі датується днем проведення референдуму із зазначенням про його затвердження (прийняття) всеукраїнським референдумом.

Розділ XI
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 127. Правові наслідки всеукраїнського референдуму

1. Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі є остаточними та не потребують затвердження будь-якими органами державної влади.

2. Закон України, затверджений (прийнятий) на всеукраїнському референдумі, набирає чинності з наступного дня після дня його офіційного опублікування Центральною виборчою комісією, крім випадків, коли дата набрання ним чинності передбачена самим Законом і настає пізніше ніж наступний день після дня його офіційного опублікування.

Стаття 128. Правові наслідки всеукраїнського референдуму за народною ініціативою

1. Верховна Рада України не може відновлювати усі або окремі скасовані на всеукраїнському референдумі положення закону протягом трьох років з дня опублікування результатів відповідного всеукраїнського референдуму.

2. Верховна Рада України не може скасовувати усі або окремі положення закону, щодо яких на всеукраїнському референдумі було прийнято рішення про відмову від їх скасування протягом трьох років з дня опублікування результатів відповідного всеукраїнського референдуму.

3. Не можна ініціювати проведення всеукраїнського референдуму щодо скасування положень закону, які повторюють або відтворюють усі або окремі положення закону, які були предметом всеукраїнського референдуму, протягом року з дня офіційного опублікування його результатів.

Стаття 129. Правові наслідки всеукраїнського референдуму щодо затвердження закону про внесення змін до Конституції України

1. Подання законопроекту про внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції України, який повторює або відтворює усі або окремі положення незатвердженого на всеукраїнському референдумі закону про внесення змін до Конституції України, можливе лише до Верховної Ради України наступних скликань.

Розділ XII. ОСКАРЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ

Стаття 130. Загальні засади оскарження під час процесу референдуму

1. Рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються процесу всеукраїнського референдуму, можуть бути оскаржені до відповідної комісії з референдуму або до суду за власним вибором суб'єкта звернення (позивача).

2. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються процесу референдуму, неправильностей у списку виборців до відповідної комісії з референдуму, а також розгляд скарг та прийняття рішення комісією з референдуму здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.

3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються процесу референдуму, до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

4. Неправильності у списку виборців оскаржуються у порядку, встановленому статтею 65 цього Закону.

5. Суд, до якого подано позов, зазначений у частинах першій або третій цієї статті, невідкладно повідомляє відповідну комісію з референдуму, орган ведення Державного реєстру виборців про надходження позову, відкриття провадження чи відмову у відкритті провадження у справі, а також про ухвалене судом рішення.

6. Якщо за адміністративним позовом судом відкрито провадження, і тим же суб'єктом з того ж питання та з тих же підстав подано скаргу до комісії з референдуму, комісія з референдуму після отримання повідомлення суду про відкриття провадження зупиняє розгляд скарги до набрання рішенням суду законної сили.

7. Суди, комісії з референдуму, органи Державного реєстру виборців таким чином організують свою роботу під час процесу референдуму, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, за потреби - з продовженням прийому документів до 24-ї години, щоб забезпечити прийом та розгляд скарг (позовних заяв) суб'єктів процесу референдуму та звернень комісій з референдуму у строки та в спосіб, встановлені цим Законом.

Стаття 131. Суб'єкт звернення зі скаргою

1. Суб'єктом звернення зі скаргою, що стосується процесу референдуму, може бути:

1) ініціативна група референдуму, партія - суб'єкт процесу референдуму;

2) офіційний спостерігач - суб'єкт процесу референдуму;

3) виборець, права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у процесі референдуму, у тому числі на участь у роботі комісії з референдуму, на здійснення спостереження чи на присутність на засіданні комісії з референдуму, при проведенні голосування відповідно до цього Закону, а також щодо доступу на публічні заходи, пов'язані з референдумом, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.

2. Виборець може звернутися зі скаргою щодо неправильностей у списку виборців, зазначеною у статті 60 цього Закону, без дотримання вимог, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті.

Стаття 132. Суб'єкт та предмет оскарження

Скарга, що стосується підготовки і проведення всеукраїнського референдуму (далі скарга), може бути подана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність:

1) комісії з референдуму, члена комісії з референдуму;

2) ініціативної групи референдуму, партії - суб'єкта процесу референдуму, уповноваженої особи такого суб'єкта;

3) іншого суб'єкта процесу всеукраїнського референдуму;

4) органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи;

5) партії, яка не є суб'єктом процесу референдуму, громадського об'єднання, крім тих рішень та дій, які відповідно до закону, статуту політичної партії, громадського об'єднання належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або виключної компетенції;

6) засобу масової інформації, інформаційного агентства, його засновника (співзасновника), посадової чи службової особи, творчого працівника.

Стаття 133. Особливості представництва суб'єктів процесу референдуму при оскарженні

1. Керівник партії - суб'єкта процесу референдуму діє як представник відповідної партії при оскаржені порушень законодавства про всеукраїнський референдум до відповідної комісії з референдуму без додаткового уповноваження, в тому числі може подавати скарги від імені партії.

2. Особа, яка відповідно до цього Закону зареєстрована уповноваженою особою ініціативної групи референдуму, партії - суб'єкта процесу референдуму, діє як представник відповідного суб'єкта при оскарженні порушень законодавства про всеукраїнський референдум до відповідної комісії з референдуму без додаткового уповноваження, в тому числі може подавати скарги від імені суб'єкта процесу референдуму.

3. Документом, що підтверджує повноваження уповноважених осіб, зазначених у частині другій цієї статті, є відповідне посвідчення, видане Центральною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 134. Строки оскарження

1. Скарга до комісії з референдуму може бути подана суб'єктом звернення протягом п'яти днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

2. Скарга щодо порушення, яке мало місце до дня голосування, може бути подана у строк, встановлений частиною першою цієї статті, але не пізніше 24-ї години дня, що передує дню голосування.

3. Скарга щодо порушення, яке мало місце в день голосування до закінчення голосування, може бути подана до відповідної дільничної комісії не пізніше закінчення голосування. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності комісії референдуму, члена (членів) дільничної комісії, що мали місце у день голосування, а також під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подана до окружної комісії референдуму у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

4. Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, однак не була вчинена дія, передбачена законом.

5. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги суб'єктом розгляду скарги.

6. Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до частини першої статті 135 цього Закону.

7. Зміна або уточнення вимог суб'єкта звернення зі скаргою під час розгляду скарги суб'єктом розгляду скарги, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб'єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою і не підлягає встановленим обмеженням строків.

8. Вимоги цієї статті не поширюються на скарги щодо неправильностей у списках виборців, зазначені у статті 60 цього Закону.

Стаття 135. Форма та зміст скарги

1. Скарга до комісії з референдуму подається у письмовій формі. Скарга повинна містити:

1) назву комісії з референдуму, до якої вона подається;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта звернення зі скаргою, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта оскарження, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі суб'єкту звернення;

4) суть порушеного питання;

5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб'єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;

6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб'єкта розгляду скарги;

7) перелік документів і матеріалів, що додаються;

8) підпис суб'єкта звернення зі скаргою чи особи, яка його представляє відповідно до статті 132 цього Закону, із зазначенням дати підписання.

2. Виборець, оскаржуючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта оскарження, повинен зазначити у своїй скарзі, яким чином таке рішення, дія чи бездіяльність порушує його особисті права щодо участі у процесі референдуму, крім скарг щодо неправильностей у списках виборців.

3. Скарга може містити зазначення заінтересованих осіб, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги.

4. До скарги додаються її копії та копії усіх документів, що приєднуються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі.

Стаття 136. Повернення скарги без розгляду

1. Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 134 цього Закону, повертається суб'єкту звернення без розгляду не пізніше як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, невідкладно.

2. Право повернути скаргу без розгляду з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, мають голова або заступник голови відповідної комісії з референдуму.

3. Повернення скарги здійснюється листом за підписом особи, зазначеної у частині другій цієї статті, у якому зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення зі скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 134 цього Закону у передбачені цим Законом строки.

4. При повторному поданні скарги з невиправленими недоліками або з допущенням нових недоліків суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення її без розгляду по суті.

Стаття 137. Строки розгляду скарг

1. Скарга, оформлена з дотриманням вимог статті 134 цього Закону, розглядається відповідною комісією з референдуму на її засіданні не пізніш як на п'ятий день з дня її отримання, за винятком випадків, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

2. Скарга щодо порушень, які мали місце до дня голосування, розглядається комісією з референдуму у строк, передбачений частиною першою цієї статті, але не пізніше початку голосування.

3. Скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування до закінчення голосування, подана до дільничної комісії з референдуму, розглядається нею невідкладно після закінчення голосування.

4. Скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, подана до окружної комісії з референдуму, розглядається комісією у дводенний строк з дня її подання, однак не пізніше приймання протоколу про підрахунок голосів виборців на відповідній дільниці.

Стаття 138. Порядок розгляду скарг

1. Розгляд скарги комісією з референдуму здійснюється з обов'язковим своєчасним запрошенням суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб.

2. Про місце, день і час проведення засідання комісії, на якому передбачається розгляд скарги, та про запрошення взяти участь у такому засіданні комісія з референдуму повідомляє суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб рекомендованою телеграмою, факсимільним повідомленням, засобами електронної пошти про час і місце розгляду скарги. Допускається повідомлення суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб про час і місце розгляду скарги по телефону з фіксуванням такої дії службовою особою суб'єкта розгляду скарги окремою письмовою довідкою, яка долучається до справи (протоколу).

3. Неприбуття на засідання комісії з референдуму осіб, які були належним чином повідомлені про нього, не перешкоджає розгляду скарги.

4. Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а у разі неможливості не пізніше початку розгляду скарги. Суб'єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до уваги комісією з референдуму при розгляді скарги.

5. Якщо комісія з референдуму при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні органи за зверненням комісії з референдуму перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення комісії, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування, у день голосування чи в наступний за ним день, невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють комісію, яка до них звернулася.

6. Комісія з референдуму приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою, з порушенням строків оскарження, встановлених статтею 133 цього Закону, або якщо предмет оскарження виходить за межі встановлених законом повноважень відповідної комісії з референдуму.

7. Інші питання порядку розгляду скарг комісіями з референдуму визначаються Центральною виборчою комісією відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 139 Докази

1. Доказами, на підставі яких комісія з референдуму встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення суб'єкта звернення, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути:

1) письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;

2) письмові пояснення суб'єктів процесу референдуму, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб'єкта розгляду скарги, в тому числі і членів комісії референдуму на виконання повноважень комісії референдуму;

3) речові докази;

4) висновки експертів, надані письмово на запит комісії з референдуму - суб'єкта розгляду скарги, суб'єкта звернення або суб'єкта оскарження.

2. Докази комісії з референдуму надають суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження, заінтересовані особи. Комісія - суб'єкт розгляду скарги може звернутися із запитом (витребувати) додаткові докази за власною ініціативою або на прохання суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження, заінтересованих осіб.

3. Якщо суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, комісія з референдуму вирішує справу на основі наявних доказів.

4. Комісія з референдуму бере до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги. Про відхилення доказів, які не мають значення для розгляду скарги або не мають доказової сили, зазначається у рішенні комісії - суб'єкта розгляду скарги.

5. Обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.

6. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії. Якщо подано копію письмового доказу, комісія з референдуму має право вимагати подання оригіналу або самостійно витребовує оригінал письмового доказу. Після розгляду скарги комісія на вимогу власника документа повертає оригінал документа, а в справі скарги залишається засвідчена комісією його копія.

7. Комісія з референдуму оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають наперед встановленої сили, за винятком обставин, фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.

Стаття 140. Рішення суб'єкта розгляду скарги за підсумком розгляду скарги по суті

1. Рішення комісії з референдуму - суб'єкта розгляду скарги повинно бути законним і обґрунтованим.

2. Під час розгляду по суті скарги щодо рішення суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури;

4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин;

5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, або відмовити в їх задоволенні;

6) чи належить поновити порушені права або законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;

7) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту скасування рішення, вчинити.

3. Під час розгляду по суті скарги щодо дії (бездіяльності) суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:

1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб'єкта оскарження;

2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалась (вчинялась) суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;

4) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи або відмовити в їх задоволенні;

5) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;

6) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту визнання оскаржених дій чи бездіяльності протиправними, вчинити.

4. При розгляді скарги по суті суб'єкт розгляду скарги може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.

5. У разі задоволення скарги суб'єкт розгляду скарги може прийняти рішення, яким:

1) визнати рішення суб'єкта оскарження чи окремі його положення, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства про всеукраїнський референдум (є протиправними), порушують права громадян на участь у процесі всеукраїнського референдуму, права та законні інтереси суб'єкта процесу референдуму;

2) скасувати оскаржене рішення;

3) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення всеукраїнського референдуму;

4) зобов'язати суб'єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;

5) поновити іншим способом порушені права громадян, права та законні інтереси суб'єкта процесу референдуму;

6) зобов'язати суб'єкта оскарження та (або) інший орган, іншого суб'єкта процесу референдуму, засіб масової інформації, посадову чи службову особу здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення всеукраїнського референдуму, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.

6. Суб'єкт розгляду скарги, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність не відповідають законодавству про всеукраїнський референдум, задовольняє скаргу. При задоволенні скарги суб'єкт розгляду скарги може задовольнити усі або частину вимог суб'єкта звернення зі скаргою.

7. У разі скасування судом рішення відповідної комісії з референдуму, у тому числі з питання визнання голосування на дільниці недійсним, встановлення підсумків і результатів голосування, рішення з цього питання приймає комісія з референдуму, рішення якої було скасовано, або комісія з референдуму вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було скасовано з формальних підстав, комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює скасоване рішення.

8. Комісія з референдуму вищого рівня за підсумком розгляду скарги, рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання.

9. Комісія з референдуму відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують права виборців, права і законні інтереси інших суб'єктів процесу референдуму.

10. Копія рішення суб'єкта розгляду скарги видається чи надсилається суб'єкту звернення зі скаргою, суб'єкту оскарження, заінтересованим особам, відповідній комісії з референдуму, іншому суб'єкту, про якого йдеться у рішенні, не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а у разі прийняття рішення напередодні, в день голосування або на наступний день невідкладно.

Стаття 141. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб

1. Суб'єкт процесу референдуму, зазначений у частині першій статті 130 цього Закону, може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, у тому числі органу ведення Державного реєстру виборців чи регіонального органу адміністрування Державного реєстру виборців, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи, що стосуються невиконання покладених на них законом обов'язків, протиправного втручання у діяльність комісій референдуму або їх членів, а також недотримання вимог закону з питань агітації щодо референдуму.

2. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до Центральної виборчої комісії або окружної комісії референдуму.

3. Розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи, організації, їх посадової чи службової особи не виключає притягнення окремих посадових та службових осіб до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної чи іншої відповідальності у випадках та в порядку, передбачених законом.

Стаття 142. Особливості оскарження рішень чи дій політичних партій, громадських організацій, інших громадських об'єднань

1. Суб'єкт процесу референдуму, зазначений у частині першій статті 130 цього Закону, може оскаржити рішення чи дії ініціативної групи референдуму, політичної партії, громадської організації, іншого громадського об'єднання, її (його) посадової особи, що стосуються процесу референдуму, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту політичної партії, статуту (положення) громадського об'єднання належать до її (його) внутрішньої організаційної діяльності або її (його) виключної компетенції.

2. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до Центральної виборчої комісії або окружної комісії з референдуму.

Стаття 143. Особливості оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, їх власників (засновників), посадових осіб, творчих працівників

1. Суб'єкт процесу референдуму, зазначений у пунктах 1 чи 2 частини першої статті 130 цього Закону, може оскаржити дії чи бездіяльність засобу масової інформації, інформаційного агентства, його засновника (співзасновника), посадової або службової особи, творчого працівника, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час процесу референдуму, у тому числі стосовно інформаційного забезпечення всеукраїнського референдуму, здійснення права на відповідь, інших вимог щодо ведення агітації референдуму.

2. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до Центральної виборчої комісії або окружної комісії референдуму.

Стаття 144. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності комісій з референдуму, членів комісій з референдуму

1. Суб'єкт процесу референдуму має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність окружної чи дільничної комісії з референдуму, члена такої комісії.

2. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної комісії з референдуму, члена дільничної комісії подається до окружної комісії з референдуму.

3. Скарга щодо дій чи бездіяльності члена дільничної комісії з референдуму під час проведення голосування може бути подана до відповідної дільничної комісії з референдуму.

4. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності окружної комісії з референдуму, члена окружної комісії, може бути подана до Центральної виборчої комісії.

5. Рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії оскаржуються виключно до суду у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Розділ XIII. Прикінцеві ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

2. З дня набрання чинності цим Законом втрачає чинність Закон України "Про всеукраїнський референдум" (Відомості Верховної Ради України, 2012, N 44-45, ст. 234).

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня офіційного оприлюднення цього Закону:

підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Центральній виборчій комісії у двомісячний строк з дня офіційного оприлюднення цього Закону:

привести свої акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття актів, передбачених цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос