Идет загрузка документа (19 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О стимулировании развития регионов

Проект закона Украины от 04.06.2015 № 2023а
Дата рассмотрения: 04.06.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про стимулювання розвитку регіонів

(нова редакція)

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної регіональної політики щодо стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності територій

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

регіон - територія Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя;

стимулювання розвитку регіонів - комплекс правових, організаційних, наукових, фінансових та інших заходів, спрямованих на досягнення сталого розвитку регіонів на основі поєднання економічних, соціальних та екологічних інтересів на загальнодержавному та регіональному рівнях, максимально ефективного використання потенціалу регіонів в інтересах їх жителів та держави в цілому;

депресивна територія - регіон чи його частина (район чи місто обласного значення), що визнаються депресивними за умов та в порядку, визначених цим Законом;

Стаття 2. Мета і засади стимулювання розвитку регіонів

Стимулювання розвитку регіонів здійснюється з метою:

забезпечення їх сталого розвитку в інтересах усієї України, підвищення рівня життя населення, подолання бідності та безробіття, формування середнього класу;

ефективного використання економічного, наукового, трудового потенціалу, природних та інших ресурсів, а також особливостей регіонів для досягнення на цій основі підвищення рівня життя людей, оптимальної спеціалізації регіонів у виробництві товарів та послуг;

створення рівних умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів України;

забезпечення додержання визначених державою соціальних гарантій для кожного громадянина незалежно від місця його проживання;

подолання депресивного стану окремих територій, своєчасного і комплексного розв'язання проблем охорони довкілля.

Стимулювання розвитку регіонів здійснюється на засадах:

збалансування загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів розвитку, визначення державою з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування науково обґрунтованих пріоритетних напрямів регіонального розвитку;

програмно-цільового підходу до розв'язання проблем соціально-економічного розвитку, створення сприятливого інвестиційного середовища в регіонах;

максимального наближення послуг, що надаються державними органами та органами місцевого самоврядування, до споживачів цих послуг;

концентрації на конкурсній основі коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також інших ресурсів з метою досягнення найбільш ефективного їх використання для цілей регіонального розвитку;

співробітництва та взаємної відповідальності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових і громадських організацій та інших суб'єктів у виконанні завдань регіонального розвитку.

РОЗДІЛ II. ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Стаття 3. Організація забезпечення державного стимулювання розвитку регіонів

Державне стимулювання розвитку регіонів здійснюється відповідно до основ державної регіональної політики, законів про Державний бюджет України, загальнодержавних програм, інших законів та актів законодавства України, а також програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, місцевих бюджетів.

З метою забезпечення реалізації державної політики щодо стимулювання розвитку регіонів затверджуються:

Кабінетом Міністрів України - державна стратегія регіонального розвитку;

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідно Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з урахуванням норм, закладених у державній стратегії регіонального розвитку, спільних інтересів територіальних громад регіонів - регіональні стратегії розвитку.

Реалізацію державної політики щодо стимулювання розвитку регіонів забезпечують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, інші центральні, а також місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

РОЗДІЛ III. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСИВНИХ ТЕРИТОРІЙ

Стаття 4. Депресивна територія

Депресивні території поділяються на такі групи:

регіон;

район, місто обласного значення.

Території надається статус депресивної з метою створення правових, економічних та організаційних засад для вжиття державними органами та органами місцевого самоврядування особливих заходів для стимулювання розвитку таких територій.

Стаття 5. Перелік критеріїв та соціально-економічних показників розвитку регіонів, районів, міст обласного значення для визнання територій депресивними

Для визначення територій депресивними використовуються 4 базові критерії: рівень господарської діяльності, рівень інвестиційної та будівельної діяльності, рівень фінансової забезпеченості, рівень соціального розвитку. Кожен з цих критеріїв характеризується наступними показниками:

рівень господарської діяльності:

- обсяг реалізованої промислової продукції на душу населення;

- частка інноваційно активних підприємств у загальній кількості

промислових підприємств;

- обсяг валової продукції сільського господарства на душу населення.

рівень інвестиційної та будівельної діяльності:

- обсяг інвестицій в основний капітал на 1 особу;

- обсяг введеного в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис.

населення;

- темп зростання (зменшення) обсягу виконаних будівельних робіт.

рівень фінансової забезпеченості:

- обсяг податкових надходжень до місцевого бюджету у розрахунку на

душу населення;

- розмір дотацій у відсотках від загальних видатків місцевого бюджету;

- питома вага податкового боргу в загальному обсязі податкового боргу.

рівень соціального розвитку:

- приріст (зменшення) населення, % до початку звітного року

- рівень зареєстрованого безробіття;

- середньомісячна номінальна заробітна плата працівників.

Стаття 6. Методика обрахунку індикаторів

На першому етапі комплексна оцінка визначається на основі підсумків відносних відхилень показників розвитку регіону від їх найкращих значень в інших регіонах за формулою:

 ,

де Rj - сума рейтингів конкретного регіону за кожним з показників; Xij - значення i-го показника j-го регіону (і = від 1 до n); Xmax, Xmin - максимальне та мінімальне значення показників.

Перша частина формули використовується для оцінки показників, зростання яких має позитивне значення (наприклад приріст обсягу виробництва промислової продукції), друга частина - для оцінки показників, зростання яких має негативний ефект (наприклад приріст безробіття).

На другому етапі визначається середнє арифметичне суми рейтингів конкретного регіону за кожним з показників одного критерію за формулою:

 ,

де - середнє арифметичне суми рейтингів конкретного регіону за кожним з показників в межах одного критерію; n - кількість показників, за якими проводився розрахунок, k - кількість критеріїв. Після розрахунку для кожного критерію у аналогічний спосіб розраховується інтегральний показник стану соціально-економічного розвитку, як середнє арифметичне суми .

За результатами розрахунку визначається місце кожного регіону у загальному рейтингу. Найкращим є регіон, у якого середнє арифметичне рейтингів має найнижче значення.

Одночасно з розрахунками в розрізі регіонів здійснюються відповідні розрахунки по Україні в цілому. Отримані результати є характеристикою середнього рівня соціально-економічного розвитку регіонів. Рейтинг районів та міст обласного значення розраховується за цією ж методикою.

Стаття 7. Заходи державного стимулювання розвитку депресивних територій

З метою стимулювання розвитку депресивних територій у їх межах можуть здійснюватися такі заходи:

цільове спрямування державних капітальних вкладень у розвиток виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури;

надання державної підтримки, у тому числі фінансової, малим підприємствам, сприяння формуванню об'єктів інфраструктури розвитку підприємництва, таких як бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інноваційні та консалтингові центри, венчурні фонди тощо;

спрямування міжнародної технічної допомоги на розв'язання актуальних соціально-економічних та екологічних проблем, а також здійснення інших найважливіших заходів;

сприяння зайнятості населення, забезпечення цільового фінансування програм перекваліфікації та професійного розвитку трудових ресурсів, стимулювання трудової міграції, удосконалення соціальної сфери, зокрема житлового будівництва, охорони здоров'я та охорони довкілля;

надання іншої державної підтримки розвитку таких територій.

Стаття 8. Основні принципи державного стимулювання розвитку депресивних територій

До основних принципів державного стимулювання розвитку депресивних територій належать:

об'єктивність і відкритість при визначенні територій для державного стимулювання їх розвитку;

одночасна концентрація зусиль і коштів на відносно невеликій кількості територій з метою досягнення максимального соціально-економічного розвитку;

неприпустимість використання цільової державної підтримки для фінансування поточних потреб територій;

максимальне використання можливостей самих територій у розробці і реалізації системи заходів з подолання депресивності.

Стаття 9. Соціально-економічні показники розвитку території, за якими вона може бути визнана депресивною

Депресивним може бути визнано:

1) регіон, в якому протягом останніх трьох років інтегральний показник стану соціально-економічного розвитку становить 0,75 і вище;

2) район чи місто обласного значення, в якому протягом останніх двох років інтегральний показник стану соціально-економічного розвитку становить 0,75 і вище.

В окремих випадках за рішенням Верховної Ради України на основі подання Кабінету Міністрів України депресивною може бути визнаний регіон, район чи місто обласного значення якому завдано суттєвих збитків (пошкоджень) внаслідок військових чи антитерористичних дій або надзвичайних ситуацій.

Для цілей цього Закону під суттєвими розуміються такі збитки, розмір яких перевищує суму зведеного бюджету попереднього року для відповідного регіону, району чи міста обласного значення.

Стаття 10. Порядок визнання територій депресивними

Пропозиції щодо визнання території депресивною розробляються за результатами щорічного моніторингу розвитку регіонів, районів та міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення відповідно до показників, визначених цим Законом.

Моніторинг показників розвитку регіонів, районів та міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації на підставі даних державної статистичної звітності та інших даних центральних органів виконавчої влади в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України на основі методики та критеріїв визначених у цьому Законі.

За результатами моніторингу Кабінет Міністрів України визначає:

території, яким надається статус депресивних, встановлює їх межі;

строк, на який території надається статус депресивної;

заходи державного стимулювання розвитку території з метою подолання депресивного стану та форми й умови їх застосування;

співвідношення державних, регіональних та інших фінансових ресурсів, що спрямовуються на виконання програми подолання стану депресивності території;

строк внесення проекту програми подолання стану депресивності території.

Кабінет Міністрів України відповідно до закону може визначати й інші заходи щодо стимулювання розвитку депресивної території.

Строк, на який території надається статус депресивної, не може перевищувати трьох років.

Статус депресивної території вважається скасованим після закінчення строку, на який цей статус було надано, якщо цей строк не буде продовжено у порядку, встановленому цим Законом.

У разі якщо, незважаючи на виконання програми подолання стану депресивності, територія за показниками розвитку, визначеними цим Законом, залишається депресивною, Кабінет Міністрів України за погодженням із відповідною місцевою радою території, визнаної депресивною, може продовжити строк надання території статусу депресивної, але не більше ніж на три роки.

Стаття 11. Заходи для подолання стану депресивності територій

З метою подолання стану депресивності територія має наступні пільги:

- обсяг субвенції на соціально-економічний розвиток, що виділяється щорічно з Державного бюджету України на основі розрахунків центрального орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики множиться на коефіцієнт 1,5;

- першочергове право на участь в отриманні міжнародної технічної допомоги та, зокрема, коштів грантових програм;

- для суб'єктів господарювання, що займаються (планують займатись) виробництвом на цій території вводиться режим пільгового кредитування у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за ставкою кредитування не вище 10 %.

Органи державної влади та місцевого самоврядування депресивної території зобов'язані:

- у двомісячний термін з дня набуття статусу депресивної території розробити та винести на затвердження місцевої ради середньострокову програму розвитку (подолання депресивного стану);

- у місячний термін затвердити заходи щодо наповнення бюджету території, його збалансування та встановити внутрішній контроль за ефективним використанням бюджетних коштів. Такі заходи затверджувати щороку протягом дії статусу депресивної території.

РОЗДІЛ IV. ЗВІТНІСТЬ ЩОДО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ ТА ПОДОЛАННЯ ДЕПРЕСИВНОСТІ ТЕРИТОРІЙ

Стаття 12. Організація контролю та звітності

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, щорічно у квітні року, що настає за звітним, подає на розгляд Кабінету Міністрів України доповідь про виконання програм подолання депресивності територій, використання виділених на ці потреби коштів Державного бюджету України.

РОЗДІЛ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у двохмісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

3. Визнати таким, що втратив чинність Закон України "Про стимулювання розвитку регіонів" від 08.09.2005 N 2850-IV (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 51, ст. 548).

 

Голова Верховної Ради
України

В. Гройсман

Опрос