О прекращении участия Украины в Едином экономическом пространстве (ЕЭП) и о внесении изменений в некоторые законы Украины по вопросам международных договоров

Проект

вноситься народним депутатом України Ю. Тимошенко 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про припинення участі України в Єдиному економічному просторі (ЄЕП) та про внесення змін до деяких законів України з питань міжнародних договорів

I. Зважаючи на те, що:

Україна приєдналася до Угоди "Про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП)" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 32, ст. 388) із таким застереженням: "Україна братиме участь у формуванні та функціонуванні Єдиного економічного простору в межах, що відповідають Конституції України";

Усі пропозиції України про створення на першому етапі економічної інтеграції в межах ЄЕП зони вільної торгівлі без винятків та обмежень; умов для вільного переміщення послуг (включаючи продукти інтелектуальної праці) та робочої сили; про запровадження консенсусного голосування у єдиному регулюючому органі ЄЕП замість "зваженого" голосування, базованого на економічних потенціалах країн; про утримання від делегування частини суверенних повноважень країн - членів ЄЕП на користь наднаціональних органів, були де-юре або де-факто відхилені іншими країнами - членами Угоди;

Україна набула членство у Світовій Організації Торгівлі згідно із Законом України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 23, ст.213);

З 1 січня 2010 року почала діяти Комісія Митного союзу, в якій Україна не бере участь, а з 1 липня 2010 року набрав чинності Митний кодекс та Митний тариф, обов'язковий для країн - членів Митного союзу. Зважаючи на те, що Бєларусь та Казахстан не є членами СОТ, то для країн Митного союзу було встановлено ставки митного тарифу на рівні, узгодженого між Російською Федерацією та країнами - членами СОТ. Такі ставки відрізняються від ставок, узгоджених між Україною та країнами - членами СОТ. Отже, для приєднання України до Митного союзу як складової частини ЄЕП, Україна має припинити участь в Світовій організації торгівлі (денонсувати Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі);

З 1 січня 2012 року без згоди України:

ЄЕП набув статусу "ЄЕП ЄврАзЕС", що є неприйнятним для України, оскільки Україна є країною - спостерігачем, а не членом Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС);

Митний союз, укладений між Бєларуссю, Республікою Казахстан та Російською Федерацією, став складовою частиною ЄЕП, що є неприйнятним для України, як співзасновника Угоди "Про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП)", оскільки Україна не є членом Митного союзу;

Пропозиції України щодо впровадження формату "3+1" були де-факто відкинуті іншими сторонами такої Угоди, а укладення будь-яких міжнародних договорів між Україною та Митним союзом стане можливим лише після отримання Митним союзом статусу суб'єкта міжнародного публічного права у спосіб, визначений Статутом Організації Об'єднаних Націй;

А також зважаючи на суспільну беззмістовність витрат українських платників податків на оплату праці чиновників, які опікуються проектом ЄЕП від імені України:

Верховна Рада України постановляє:

1) Припинити участь України в Угоді "Про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП)" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 32, ст. 388) згідно з положеннями статті 54 "Припинення договору або вихід з нього відповідно до положень договору або за згодою учасників" Віденської конвенції про право міжнародних договорів.

Угода "Про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП)" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 32, ст. 388) припиняється з дати, визначеної згідно із частиною другої статті 11 такої Угоди.

Прикінцеві положення

2) Унести зміни до таких Законів України:

у Законі України "Про міжнародні договори України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 50, ст. 540):

доповнити пункт "е" статті 9 словосполученням такого змісту: "(крім норм Конституції України)";

пункт 2 статті 19 викласти у такій редакції:

"2. Норми Конституції України мають пріоритет над нормами будь-яких міжнародних договорів, у тому числі тих, що залишаються чинними для України згідно із Законом України "Про правонаступництво України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 46, ст. 617)";

У Законі України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р.):

у статті 193:

у пункті 1 слова "Президент України, Кабінет Міністрів України" замінити словами: "суб'єкти права законодавчої ініціативи, визначені такими Конституцією України";

доповнити пункт 2 підпунктом 4) такого змісту:

"4) відмову у наданні згоди на обов'язковість міжнародного договору (його ратифікації) або на правонаступництво щодо міжнародних договорів, укладених колишнім Союзом РСР".

II. Цей Закон набирає чинності від дати офіційного оприлюднення.