Идет загрузка документа (42 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О ломбардах и ломбардной деятельности

Проект закона Украины от 20.01.2015 № 1800
Дата рассмотрения: 20.01.2015 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ломбарди та ломбардну діяльність

Цей Закон визначає організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності ломбардів, надання послуг ломбардами та здійснення регулятивних і наглядових функцій за діяльністю ломбардів.

Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності ломбардів в Україні, створення належного конкурентного середовища на ринку послуг ломбардів та забезпечення захисту законних інтересів споживачів таких послуг.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:

1) відокремлений підрозділ ломбарду - структурний підрозділ ломбарду, що створюється у формі філії ломбарду або ломбардного відділення, не має статусу юридичної особи, розташовується поза місцезнаходженням ломбарду та здійснює визначені цим Законом функції або частину функцій ломбарду;

2) власний капітал ломбарду - частина в активах ломбарду, що залишається після відрахування його зобов'язань;

3) залучені кошти ломбарду - кошти, отримані на зворотній основі від фізичних осіб та юридичних осіб - учасників ломбарду, інших юридичних осіб, кредитних установ за кредитними договорами, та випуску емісійних цінних паперів;

4) клієнти ломбарду - фізичні особи - споживачі послуг, що надаються ломбардом, заставодавці, поклажодавці. Клієнтом ломбарду може бути особа, яка досягла 18-річного віку;

5) ломбард - небанківська фінансова установа, виключними видами діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів за рахунок власних або залучених коштів під заставу рухомого майна на визначений строк і під проценти та інша діяльність, визначена цим Законом;

6) ломбардна діяльність - надання ломбардами фінансових кредитів під заставу рухомого майна та інша діяльність, визначена цим Законом;

7) Уповноважений орган - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

8) фактичний строк користування фінансовим кредитом - строк, перебіг якого починається з наступного дня після календарної дати отримання фінансового кредиту та закінчується календарною датою фактичного повернення фінансового кредиту та повної сплати процентів за ним та інших платежів, якщо це передбачено умовами договору, або датою звернення ломбардом стягнення на предмет застави. У разі повернення фінансового кредиту в день його отримання фактичний строк дорівнює одному дню.

Стаття 2. Законодавство про ломбарди та ломбардну діяльність

1. Ломбарди діють відповідно до цього Закону, інших законодавчих актів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Стаття 3. Створення ломбарду

1. Ломбард створюється у формі господарського товариства з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

2. Державна реєстрація ломбардів здійснюється в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Ломбард набуває статусу фінансової установи після внесення запису про нього (реєстрації) до Державного реєстру фінансових установ в порядку, встановленому Уповноваженим органом.

3. Крім відомостей, передбачених законодавством, в установчих документах ломбарду мають зазначатися порядок затвердження правил ломбардної діяльності.

4. Для внесення інформації про ломбард до Державного реєстру фінансових установ та набуття статусу фінансової установи ломбард подає Уповноваженому органу заяву та документи за формою та переліком, визначеними нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

5. Уповноважений орган, має право перевіряти документи, подані для включення ломбарду до Державного реєстру фінансових установ, на відповідність їх нормам законодавства та достовірність зазначеної в них інформації та, в разі необхідності, вимагати подання додаткових документів і пояснень, які підтверджують відомості, що містяться у поданих документах. Рішення про включення ломбарду до Державного реєстру фінансових установ або про відмову у включенні до такого реєстру приймається протягом 30 календарних днів з дня подання документів, встановлених Уповноваженим органом. У разі прийняття рішення про включення до Державного реєстру фінансових установ Уповноваженим органом ломбарду видається свідоцтво.

6. Підставами для прийняття Уповноваженим органом рішення про відмову у включенні ломбарду до Державного реєстру фінансових установ є:

невідповідність поданих документів, що додаються до заяви, вимогам, встановлених нормативно-правовими актами Уповноваженого органу;

наявність розбіжностей в інформації, що міститься в документах, поданих заявником для набуття статусу фінансової установи;

наявність недостовірної інформації в документах, поданих заявником для внесення інформації про нього до Державного реєстру фінансових установ;

невідповідність заявника згідно з поданими документами вимогам цього Закону.

7. У разі відмови у включенні до Державного реєстру фінансових установ ломбарду Уповноважений орган зобов'язаний письмово повідомити про це заявника з обов'язковим обґрунтуванням причин відмови та повного переліку зауважень.

8. Відмова у включенні до Державного реєстру фінансових установ ломбарду не перешкоджає повторному зверненню засновника (засновників) ломбарду до Уповноваженого органу у загальному порядку після усунення причин, що були підставою такої відмови.

9. Рішення про відмову у включенні ломбарду до Державного реєстру фінансових установ або порушення строків такої реєстрації може бути оскаржене засновником (засновниками) ломбарду в судовому порядку. Збитки, завдані неправомірною відмовою у реєстрації ломбарду як фінансової установи, відшкодовуються згідно із законом.

10. Документ про внесення до Державного реєстру фінансових установ запису про ломбард, виданий Уповноваженим органом, або його завірена копія повинні бути доступні для ознайомлення клієнтів ломбарду та розміщуватись на видному місці у приміщенні ломбарду та його відокремлених підрозділів.

Стаття 4. Найменування ломбарду

1. Повне та скорочене найменування ломбарду має містити слово "ломбард", посилання на його організаційно-правову форму та інші відомості згідно з вимогами до найменування юридичних осіб, установленими законодавством.

2. Слово "ломбард" та похідні від нього дозволяється використовувати у найменуванні лише ломбарду.

Юридична особа, яка не є ломбардом, не має права використовувати у своїй назві, рекламі або іншій діяльності українською або іншою іноземною мовами слово "ломбард" або похідні від нього.

3. Не допускається використання найменувань, які тотожні до вже існуючих найменувань ломбардів чи подібні такою мірою, що це може призвести до помилки у сприйнятті.

Стаття 5. Вимоги до статутного (складеного) капіталу ломбарду

1. Статутний (складений) капітал ломбарду формується виключно грошовими коштами. Мінімальний розмір статутного (складеного) капіталу ломбарду встановлюється у сумі 500 тисяч гривень. У разі наявності у ломбарду відокремлених підрозділів мінімальний розмір статутного (складеного) капіталу ломбарду встановлюється у сумі 1 мільйона гривень.

2. До дня набуття ломбардом статусу фінансової установи ломбард повинен мати сплачений грошовими коштами статутний (складений) капітал у розмірі не менше встановленого частиною першої цієї статті.

3. Ломбард має право збільшувати розмір статутного (складеного) капіталу після виконання усіма засновниками (учасниками) своїх зобов'язань щодо формування попередньо заявленого статутного (складеного) капіталу в повному обсязі.

4. Ломбард не має права зменшувати розмір статутного (складеного) капіталу нижче мінімального рівня, встановленого частиною першою цієї статті.

Стаття 6. Вимоги до фінансового стану ломбарду

1. Власний капітал ломбарду не повинен бути меншим мінімального розміру статутного (складеного) капіталу ломбарду, встановленого цим Законом.

2. Якщо власний капітал ломбарду стає менше встановленого цим Законом мінімального розміру статутного (складеного) капіталу, ломбард зобов'язаний протягом наступного звітного кварталу привести розмір власного капіталу до вимог, встановлених цим Законом.

3. Невиконання ломбардом вимог цієї статті є підставою для виключення ломбарду з Державного реєстру фінансових установ відповідно до порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Стаття 7. Вимоги до ломбарду щодо надання послуг

1. Для надання фінансових та інших послуг ломбард має відповідати таким умовам:

1) мати правила ломбардної діяльності, затверджені уповноваженим органом управління ломбарду;

2) ломбардна діяльність може здійснюватись у нежитлових приміщеннях, що належать ломбарду на правах власності або користування або житлових приміщеннях, які належать ломбарду на правах власності, та які відповідають таким вимогам:

приміщення має бути розташовано у капітальній будівлі; Забороняється розташування приміщення ломбарду в малих архітектурних формах, тимчасових або некапітальних спорудах;

площа приміщення складає не менш як п'ять квадратних метрів;

приміщення повинно бути обладнано засобами охоронної сигналізації та відеоспостереженням;

3) мати облікову та реєструючу систему, що відповідає вимогам, установленим Уповноваженим органом;

4) керівник, головний бухгалтер ломбарду (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку, в тому числі на підставі договору) повинні відповідати професійним вимогам, установленим Уповноваженим органом.

Стаття 8. Відокремлені підрозділи ломбарду

1. З метою провадження своєї діяльності ломбард має право засновувати філії, відділення, інші відокремлені підрозділи відповідно до законодавства у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Стаття 9. Діяльність ломбарду з надання фінансових кредитів та інших послуг

1. Надання послуг ломбардом може здійснюватися за місцезнаходженням ломбарду та/або його відокремлених підрозділів.

2. Діяльність ломбарду з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів не потребує отримання ліцензії. Під час провадження діяльності з надання фінансових кредитів ломбарду забороняється залучати кошти фізичних осіб, за винятком коштів, отриманих на зворотній основі від фізичних осіб - учасників ломбарду.

3. Надання ломбардом фінансових кредитів здійснюється на підставі кредитних договорів і договорів застави, укладених у письмовій формі.

4. Ломбард надає фінансові кредити у національній валюті України у готівковій або безготівковій формі.

5. Проценти за фінансовим кредитом сплачуються згідно з кредитним договором.

6. Предметом застави може бути виключно рухоме майно (крім вибухонебезпечних, отруйних, їдких, радіоактивних речовини та інших речей, вилучених з цивільного обороту або обмежено оборотоздатних, а також іншого рухомого майна, що не може бути предметом застави відповідно до закону).

7. У разі передання предмету застави у володіння ломбарду, він зберігається ломбардом.

При зберіганні предмета застави ломбард зобов'язаний:

забезпечувати схоронність предмета застави;

страхувати предмет застави в обсязі його оціночної вартості за рахунок та в інтересах заставодавця, якщо інше не передбачено договором;

належним чином утримувати предмет застави, нести відповідальність за нього у разі, коли немає доказів, що втрата, пошкодження або загибель предмета застави сталися внаслідок непереборної сили;

негайно повідомляти заставодавця про виникнення загрози загибелі чи пошкодження предмета застави;

у разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження предмета застави змінити спосіб, місце та інші умови його зберігання, не чекаючи відповіді заставодавця;

негайно повернути предмет застави після виконання заставодавцем або третьою особою забезпеченого заставою зобов'язання.

8. Ломбард набуває право звернення стягнення на заставлене майно згідно з законами та умовами договору застави.

9. Порядок звернення стягнення на заставлене майно визначається законом та умовами договору застави. У разі якщо суми, вирученої від продажу заставленого майна, недостатньо для повного задоволення вимог ломбарду, він не має права звертати стягнення на інше майно боржника.

У разі реалізації предмета застави шляхом продажу з аукціону (публічних торгів) початковою ціною предмета застави є сума його оцінки, зазначена у договорі застави.

10. У разі продажу предмета застави на аукціоні (публічних торгах), ломбард зобов'язаний не пізніш як за десять днів до його проведення в письмовій формі повідомити заставодавця про дату, час та місце проведення аукціону (публічних торгів) за адресою, що була вказана клієнтом ломбарду у договорі застави.

Позичальник зберігає право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на предмет застави шляхом виконання забезпеченого заставою зобов'язання.

11. Продаж майна, що було предметом застави у ломбарді, та на яке ломбардом було звернено стягнення, у тому числі ювелірних виробів, брухту дорогоцінних металів, банківських металів провадиться ломбардом самостійно, виходячи з економічної доцільності та відповідно до умов договору.

12. Ломбард у своїй діяльності зобов'язаний дотримуватися законодавства про захист прав споживачів.

13. Крім діяльності з надання фінансових кредитів ломбард може здійснювати:

агентську діяльність із страхування предмета застави, яким забезпечено зобов'язання за кредитним договором;

продаж предмета застави, на який ломбардом звернено стягнення;

передпродажну підготовку, ремонт, переробку майна, яке було предметом застави у ломбарді, та на яке ломбардом було звернено стягнення;

діяльність із зберігання майна;

діяльність із надання в оренду/суборенду приміщень, які належать ломбарду на правах власності та/або користування та не використовуються для провадження ломбардної діяльності.

Стаття 10. Кредитний договір

1. Ломбард надає фінансові кредити на підставі кредитного договору.

2. Кредитний договір повинен містити такі істотні умови:

1) найменування, дату та місце укладення договору;

2) найменування, місцезнаходження ломбарду та інші реквізити ломбарду, а також його відокремленого підрозділу, в разі укладення договору через такий відокремлений підрозділ;

3) інформація про клієнта ломбарду:

прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання, дані паспорта (серія, номер, ким і коли виданий) або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті), - для фізичної особи;

прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання, дані паспорта (серія, номер, ким і коли виданий) або іншого документа, що посвідчує особу, реквізити документа про державну реєстрацію та орган, що його видав, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку (за наявності) - для фізичної особи - підприємця;

4) умови надання та сума фінансового кредиту;

5) проценти за користування фінансовим кредитом;

6) строк, на який надається фінансовий кредит;

7) посилання на договір застави, згідно з яким забезпечується зобов'язання за кредитним договором;

8) терміни виконання сторонами зобов'язань;

9) порядок внесення змін, підстави для продовження, припинення дії та розірвання кредитного договору, штрафи та пені;

10) права та обов'язки сторін, зокрема право позичальника достроково виконати свої зобов'язання за договором з дотриманням вимог частини третьої цієї статті;

11) відповідальність сторін;

12) строк дії договору;

13) порядок розв'язання спорів між сторонами;

14) підписи сторін.

3. До кредитного договору не дозволяється включати умови щодо можливості стягнення штрафу, пені, комісії та/або інших додаткових платежів, крім процентів за фінансовим кредитом, у разі дострокового погашення зобов'язань за фінансовим кредитом.

4. Кредитний договір може містити інші умови, погоджені сторонами.

Стаття 11. Договір застави

1. Зобов'язання позичальника за кредитним договором забезпечуються заставою рухомого майна відповідно до договору застави. Договір застави укладається у письмовій формі та повинен містити такі істотні умови:

1) найменування, дату та місце укладення договору;

2) найменування, місцезнаходження та інші реквізити ломбарду, а також його відокремленого підрозділу у разі укладення договору через такий відокремлений підрозділ;

3) інформація про клієнта ломбарду:

прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання, дані паспорта (серія, номер, ким і коли виданий) або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті), - для фізичної особи;

прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання, дані паспорта (серія, номер, ким і коли виданий) або іншого документа, що посвідчує особу, реквізити документа про державну реєстрацію та орган, що його видав, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку (за наявності) - для фізичної особи - підприємця;

4) спосіб, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою;

5) опис та суму оцінки предмета застави;

6) розмір плати за зберігання або умову про безоплатність зберігання предмета застави;

7) порядок внесення змін, підстави для продовження, припинення дії та розірвання договору застави;

8) інформацію про умови страхування предмета застави від ризиків втрати, випадкового знищення, випадкового пошкодження та псування такого предмета застави;

9) інформацію про згоду або незгоду заставодавця на користування ломбардом предметом застави;

10) права та обов'язки сторін;

11) відповідальність сторін;

12) термін повернення предмета застави заставодавцю;

13) строк дії договору;

14) порядок розв'язання спорів між сторонами;

15) підписи сторін.

2. Оціночна вартість заставленого майна встановлюється за домовленістю сторін. У разі втрати заставленого майна, переданого у володіння ломбарду, ломбард відшкодовує заставодавцю збитки у розмірі оціночної вартості, зазначеної в договорі застави. Визначення оціночної вартості заставленого майна проводиться ломбардом самостійно.

Стаття 12. Зберігання майна у ломбарді

1. Ломбард провадить діяльність із зберігання рухомого майна фізичних осіб, у тому числі предмета застави, яким забезпечено зобов'язання за кредитним договором.

2. Зберігання ломбардом предмета застави, яким забезпечено зобов'язання за кредитним договором, здійснюється на підставі договору застави. Зберігання ломбардом іншого майна здійснюється на підставі договору зберігання, що оформлюється шляхом видачі ломбардом поклажодавцю іменної квитанції.

Іменна квитанція повинна містити:

1) повне найменування та місцезнаходження ломбарду, а в разі прийняття майна на зберігання відокремленим підрозділом ломбарду - також повне найменування та місцезнаходження цього підрозділу;

2) інформація про клієнта ломбарду:

прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання, дані паспорта (серія, номер, ким і коли виданий) або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті), - для фізичної особи;

прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання, дані паспорта (серія, номер, ким і коли виданий) або іншого документа, що посвідчує особу, реквізити документа про державну реєстрацію та орган, що його видав, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку (за наявності) - для фізичної особи - підприємця;

3) опис майна, прийнятого на зберігання;

4) оціночна вартість майна, прийнятого на зберігання, яка встановлюється за домовленістю сторін та в розмірі якої ломбард відшкодовує клієнту ломбарду його збитки у разі втрати (нестачі) такого майна;

5) дата прийняття майна на зберігання та строк його зберігання;

6) плата за зберігання майна та строки її внесення;

7) умови страхування майна, переданого на зберігання, від ризиків втрати, випадкового знищення, випадкового пошкодження та псування такого майна;

8) підписи сторін.

3. Плата за зберігання майна встановлюється ломбардом.

4. Договором зберігання (іменною квитанцією) може бути передбачено безоплатне зберігання майна.

5. Визначення оціночної вартості майна, що приймається на зберігання, проводиться ломбардом самостійно.

6. У разі, коли поклажодавець не забрав майно з ломбарду після закінчення трьох місяців від дня завершення строку дії договору зберігання, ломбард має право на власний розсуд обрати один із таких способів продажу майна:

1) продаж майна шляхом укладення договору купівлі-продажу з будь-якою іншою особою-покупцем за ціною, не нижчою ціни, визначеної під час прийняття майна на зберігання;

2) продаж майна шляхом передачі його для реалізації спеціалізованим організаціям на аукціоні (публічних торгах). При цьому початковою ціною майна є сума його оцінки, визначена під час прийняття майна на зберігання.

Договір купівлі-продажу майна, яке поклажодавець не забрав з ломбарду, укладається ломбардом від імені поклажодавця і є правовою підставою для набуття покупцем права власності на відповідне майно.

Стаття 13. Правила ломбардної діяльності

1. Ломбард провадить діяльність відповідно до правил ломбардної діяльності.

2. Правила ломбардної діяльності повинні містити:

1) граничні суми та строки фінансових кредитів, що надаються ломбардом;

2) граничні розміри річних процентних ставок за фінансовими кредитами, що надаються ломбардом;

3) граничні розміри плати за зберігання ломбардом майна;

4) права, обов'язки та відповідальність ломбарду та клієнтів ломбарду;

5) порядок створення та використання резервного фонду та інших фондів ломбардів, зокрема розміри відрахувань до них.

Правила ломбардної діяльності можуть містити також інші умови.

3. Правила ломбардної діяльності повинні бути доступні для ознайомлення клієнтів ломбарду і розміщуватись на видному місці у приміщеннях ломбарду та його відокремлених підрозділів.

Стаття 14. Облік та звітність ломбарду

1. Ломбард зобов'язаний:

вести бухгалтерський облік, складати, подавати та оприлюднювати фінансову звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

вести облік своїх операцій, складати та подавати Уповноваженому органу фінансову та іншу звітність відповідно до нормативно-правових актів Уповноваженого органу;

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Стаття 15. Фонди та резерви ломбарду

1. Ломбард створює резервний фонд з метою покриття можливих збитків, пов'язаних з наданням ломбардом фінансових послуг.

Резервний фонд створюється у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 15 відсотків розміру мінімального статутного (складеного) капіталу, передбаченого цим Законом.

Резервний фонд створюється шляхом щорічного відрахування у розмірі не менше п'яти відсотків чистого прибутку ломбарду.

2. Ломбард створює інші фонди та резерви відповідно до закону або установчих документів.

Стаття 16. Вимоги щодо збереження конфіденційної інформації

1. Інформація про діяльність ломбарду та фінансово-майновий стан клієнта ломбарду, яка стала відомою ломбарду і розголошення якої може спричинити матеріальну та/або моральну шкоду клієнту, є конфіденційною.

Конфіденційною, зокрема, є інформація про:

1) операції, які були проведені на користь клієнтів ломбарду, здійснені ними правочини;

2) фінансово-майновий стан клієнтів ломбарду;

3) системи охорони ломбарду;

4) господарську діяльність клієнтів ломбарду;

5) звітність щодо конкретного ломбарду, крім тієї, яка розкривається відповідно до законодавства або підлягає поширенню за рішенням ломбарду;

6) коди, що використовуються ломбардами для захисту інформації.

Інформація про ломбарди або клієнтів ломбарду, яка стає відомою Уповноваженому органу під час здійснення ним нагляду за діяльністю ломбарду, є конфіденційною, крім узагальненої інформації про ломбарди, яка підлягає опублікуванню.

2. Ломбарди та їх посадові особи зобов'язані забезпечити збереження конфіденційної інформації шляхом:

1) обмеження кола осіб, що мають доступ до конфіденційної інформації;

2) організації спеціального діловодства з документами, що містять конфіденційну інформацію;

3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;

4) встановлення застережень щодо збереження конфіденційної інформації та відповідальності за її розголошення в договорах між ломбардом і клієнтом ломбарду.

3. Конфіденційна інформація про клієнтів ломбарду подається ломбардами:

1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;

2) на письмову вимогу суду або за рішенням (ухвалою, постановою) суду;

3) органам прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, органам доходів і зборів - на їх письмову вимогу стосовно надання ломбардом фінансових кредитів та інших послуг конкретній фізичній особі, фізичній особі - підприємцю у разі початку кримінального провадження щодо певної фізичної особи, з обов'язковим посиланням на найменування (номер) кримінального провадження;

4) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму на його запит щодо фінансових операцій, які стали об'єктом аналізу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій;

5) органам Антимонопольного комітету України на їх письмову вимогу при виконанні завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції;

6) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів стосовно стану операцій конкретного клієнта ломбарду;

7) Уповноваженому органу та іншим державним органам у випадках, визначених законами.

4. Вимога відповідного державного органу щодо отримання конфіденційної інформації повинна:

1) викладатися на бланку державного органу;

2) видаватися за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;

3) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації, та мету її отримання.

5. Ломбард має право надавати конфіденційну інформацію іншим ломбардам в обсягах, необхідних для надання фінансових кредитів.

6. Обмеження стосовно отримання конфіденційної інформації, передбачені цією статтею, не поширюються на працівників Уповноваженого органу, які в межах повноважень, наданих Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", здійснюють наглядові функції, пов'язані з діяльністю ломбардів.

7. Положення цієї статті не поширюються на випадки надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму інформації про фінансові операції у передбачених законом випадках.

8. Матеріали, що подаються для проведення аналізу або перевірки, а також відомості та документи про фінансовий, майновий стан юридичних та фізичних осіб, що стали відомі Уповноваженому органові при здійсненні нагляду, становлять професійну таємницю і можуть бути використані лише для виконання Уповноваженим органом його функцій, у тому числі щодо законодавчо встановленого порядку обміну інформацією.

9. Посадові особи Уповноваженого органу у випадку розголошення в будь-якій формі відомостей, що є конфіденційною інформацією, несуть відповідальність, передбачену законом.

Стаття 17. Об'єднання ломбардів

1. Ломбарди можуть утворювати господарські об'єднання ломбардів відповідно до Господарського кодексу України, а також об'єднання (у вигляді спілок, асоціацій та інших об'єднань юридичних осіб), які утворюються для представлення інтересів своїх засновників (учасників).

Об'єднання ломбардів, які утворюються для представлення інтересів своїх засновників (учасників), утримуються лише за рахунок внесків таких засновників (учасників) та не можуть провадити господарську діяльність, крім отримання пасивних доходів.

2. Об'єднання ломбардів, яке утворено для представлення інтересів своїх засновників (учасників), діє на підставі статуту, який затверджується рішенням загальних зборів його засновників (учасників).

Статут такого об'єднання ломбардів повинен містити:

1) найменування об'єднання;

2) мету створення і завдання об'єднання;

3) порядок утворення і повноваження органів об'єднання;

4) права і обов'язки засновників та учасників об'єднання;

5) умови і порядок вступу до об'єднання та виходу з нього;

6) порядок сплати засновниками та учасниками об'єднання вступних, членських та спеціальних внесків;

7) інформацію про джерела формування і порядок використання майна об'єднання;

8) порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю виконавчого та інших органів управління об'єднання;

9) порядок внесення змін до статуту;

10) порядок припинення об'єднання та вирішення майнових питань у зв'язку з його ліквідацією (реорганізацією).

Статут об'єднання ломбардів може містити також інші положення.

3. За рішенням Уповноваженого органу відповідно до закону в установленому Уповноваженим органом порядку одному з об'єднань ломбардів, що утримується лише за рахунок внесків своїх засновників (учасників) та не провадить господарську діяльність, може бути надано статус саморегулівної організації ломбардів.

Стаття 18. Органи, що здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю ломбардів

1. Державне регулювання і нагляд за діяльністю ломбардів здійснює Уповноважений орган згідно із законодавством про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, а також інші державні органи відповідно до їх повноважень.

Стаття 19. Виключення ломбарду з Державного реєстру фінансових установ

1. Уповноважений орган приймає рішення про виключення ломбарду з Державного реєстру фінансових установ у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

2. Підстави для виключення ломбарду з Державного реєстру фінансових установ визначаються нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

Стаття 20. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім підпунктів 2 - 3 пункту 2 цієї статті, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону.

2. Внести зміни до таких законів України:

1) у частині другій статті 4 Закону України "Про підприємництво" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст. 168; Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299; 2005 р., N 9, ст. 183; 2006 р., N 2 - 3, ст. 37) слова "а проведення ломбардних операцій - також і повними товариствами" виключити;

2) частину першу статті 25 Закону України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642) доповнити словами "у встановленому законом порядку";

3) в абзаці другому частини четвертої статті 4 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 9, ст. 34; 2003 р., N 39, ст. 332) слова "не викуплені з-під застави" виключити;

4) у Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1 із наступними змінами):

частину першу статті 151 викласти в такій редакції:

"1. Для забезпечення проведення внутрішнього аудиту (контролю) у фінансовій установі вищий орган управління або наглядова рада фінансової установи обирає форму його організації:

утворення в складі фінансової установи структурного підрозділу для проведення внутрішнього аудиту (контролю);

визначення окремої посадової особи для проведення внутрішнього аудиту (контролю);

визначення особи, яка відповідає вимогам, встановленим державними органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, та на договірних засадах проводитиме внутрішній аудит (контроль) фінансової установи.";

пункт 3 частини першої статті 34 доповнити словами "за винятком випадків, встановлених законом".

3. Ломбарди, утворені до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом шести місяців з дня набрання ним чинності:

привести статутний (складений), власний капітал та свої установчі документи у відповідність з цим Законом;

затвердити правила ломбардної діяльності відповідно до вимог цього Закону;

привести свою діяльність у відповідність з цим Законом.

4. До чинних договорів, укладених з клієнтами ломбарду до набрання чинності цим Законом, до закінчення дії таких договорів або їх припинення згідно з їх умовами, застосовується законодавство, чинне на день укладення таких договорів.

5. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

Голова Верховної Ради
України

В. ГРОЙСМАН

Опрос