Идет загрузка документа (9 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О дорожном движении" относительно основных принципов государственной политики по обеспечению безопасности дорожного движения

Проект закона Украины от 28.12.2014 № 1671
Дата рассмотрения: 28.12.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" щодо основних засад державної політики із забезпечення безпеки дорожнього руху

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Закону України "Про дорожній рух" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 31, ст. 338 із наступними змінами) такі зміни:

1. Доповнити статтею 11 такого змісту:

"Стаття 11. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

безпека дорожнього руху - стан процесу (системи) дорожнього руху, що визначає ступінь (рівень) захищеності учасників дорожнього руху від дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків;

дорожній рух - відносини, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах автомобільної дороги;

дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;

дорожньо-транспортна система - система органів та підрозділів, що забезпечують безпеку та організацію дорожнього руху, здійснюють транспортно-експлуатаційні та інженерні заходи, забезпечують технічну експлуатацію транспортних засобів та організацію перевезень, надають екстрену медичну допомогу, а також вулично-дорожня мережа, зовнішнє природне середовище та учасники дорожнього руху;

дорожньо-транспортний травматизм - сукупність травм, що призвели до заподіяння шкоди здоров'ю або смерті учасника дорожнього руху внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

забезпечення безпеки дорожнього руху - діяльність, спрямована на усунення причин та умов виникнення дорожньо-транспортних пригод та зниження тяжкості їх наслідків, систематичне виявлення, оцінку, попередження та усунення факторів ризику, що призводять до дорожньо-транспортного травматизму;

фактори ризику - умови та обставини, що збільшують ймовірність отримання травм або загибелі людей внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. До таких факторів ризику належать, зокрема, об'єктивні (незадовільний стан дорожнього покриття, складні погодні умови, рівень безпеки на дорогах тощо) та суб'єктивні (стан алкогольного, токсичного або наркотичного сп'яніння, порушення правил дорожнього руху, культура учасників дорожнього руху) фактори;

національна система безпеки дорожнього руху - сукупність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, громадських об'єднань та громадян, які взаємодіють відповідно до нормативно-правових актів та стандартів, що регулюють сферу забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні;

потерпілий - юридична або фізична особа, життю, здоров'ю та/або майну якої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник транспортного засобу;

уразливі учасники дорожнього руху - пішоходи, велосипедисти, мотоциклісти, діти, люди старшого (похилого) віку та інваліди, які є учасниками дорожнього руху;

учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин;

вартість середньостатистичного життя - виражена в грошовій формі вартість життя фізичної особи, яка вимірюється шляхом визначення чистої обґрунтованої вартості вигод, які інші фізичні особи (чоловік, дружина, утриманці, партнери, роботодавці) та держава могли б очікувати від майбутніх зусиль цієї особи, вартість життя якої підлягає оцінці.".

2. Статтю 3 викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Державна політика та управління у сфері дорожнього руху та забезпечення його безпеки

Державне управління у сфері дорожнього руху та забезпечення його безпеки полягає у формуванні державної політики та стратегії її розвитку, визначенні її завдань, цілей і принципів, а також розмежуванні повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що формують національну систему безпеки дорожнього руху, для ефективного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством внутрішніх справ України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, та іншими центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом.

Забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на відповідний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України.

Завданням державної політики у сфері дорожнього руху та його безпеки є регулювання суспільних відносин з метою захисту життя, здоров'я та майна громадян, захисту їх прав і законних інтересів, а також захисту суспільних і державних інтересів шляхом запобігання дорожньо-транспортним пригодам та зниження тяжкості їх наслідків, упорядкування транспортних і пішохідних потоків, зменшення шкідливого впливу транспорту на довкілля.

Цілями здійснення державної політики у сфері дорожнього руху та забезпечення його безпеки є зниження рівня смертності, травматизму, матеріальної шкоди (збитків), завданої учасникам дорожнього руху внаслідок дорожньо-транспортних пригод, попередження та зменшення аварійності на автомобільних дорогах.

Основними принципами забезпечення безпеки дорожнього руху є:

пріоритет життя і здоров'я громадян, що беруть участь у дорожньому русі, над економічними результатами господарської діяльності;

пріоритет відповідальності держави за забезпечення безпеки дорожнього руху над відповідальністю громадян, що беруть участь у дорожньому русі;

дотримання інтересів громадян, суспільства і держави при забезпеченні безпеки дорожнього руху;

відкритість, гласність, інформаційна доступність заходів, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері дорожнього руху та його безпеки;

програмно-цільовий підхід до діяльності щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

систематичний моніторинг результатів, аудит та аналіз ефективності заходів, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері дорожнього руху та забезпечення його безпеки.

Обов'язкові до виконання нормативно-правові та інші акти, які встановлюють вимоги до учасників дорожнього руху, розробляються, приймаються та переглядаються на основі принципів державної політики у сфері дорожнього руху та забезпечення його безпеки.".

3. Статтю 4 доповнити абзацом сімнадцятим такого змісту:

"затвердження порядку обліку дорожньо-транспортних пригод, методики оцінювання витрат від дорожньо-транспортних пригод для виявлення економічних збитків держави від дорожньо-транспортних пригод, методики оцінювання вартості середньостатистичного життя потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах.".

4. Статтю 44 доповнити частиною другою такого змісту:

"Обсяг коштів Державного бюджету України, що виділяється на фінансування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, розраховується, зокрема, на підставі методики оцінювання витрат від дорожньо-транспортних пригод.".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, крім пункту 4 розділу І цього Закону, що набирає чинності з 1 січня 2016 року.

2. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня опублікування цього Закону:

затвердити нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України 

В. Гройсман

Опрос