Идет загрузка документа (79 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О семенах и посадочном материале" (относительно гармонизации законодательства Украины в сфере семеноводства и питомниководства с законодательством ЕС и ВТО)

Проект закона Украины от 12.12.2014 № 1460
Дата рассмотрения: 12.12.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про насіння і садивний матеріал" (щодо гармонізації законодавства України у сфері насінництва та розсадництва до законодавства ЄС та СОТ)

Верховна Рада України постановляє:

Внести зміни до Закону України "Про насіння і садивний матеріал" (Офіційний вісник України, 2012, N 85, ст. 3426), виклавши його в такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про насіння і садивний матеріал

Цей Закон визначає основні засади виробництва та обігу насіння і садивного матеріалу, а також порядок здійснення державного контролю за ними.

Дія цього Закону не поширюється на обіг насіння і садивного матеріалу генетично модифікованих організмів (рослин), що регулюється спеціальним законодавством, а також на фізичних осіб, які вирощують насіння та садивний матеріал для власних потреб, що не пов'язані із здійсненням господарської діяльності.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

насіння - генеративні органи рослин, що використовуються для їх відтворення;

садивний матеріал - рослини та їх вегетативні органи (частини), придатні для відтворення цілісного організму рослин;

насінництво - галузь рослинництва, що забезпечує виробництво насіння і садивного матеріалу сортів культурних рослин, сертифікацію та здійснення державного контролю у процесі його обігу;

первинні ланки насінництва - посіви (насадження) розсадників добору і розмноження визнаного сорту добазового насіння;

розсадництво - галузь рослинництва, діяльність юридичних та/або фізичних осіб - підприємців щодо виробництва, дорощування, зберігання, реалізації, транспортування та/або використання садивного матеріалу;

первинні ланки розсадництва - маточні насадження багаторічних рослин, створені з використанням вихідного садивного матеріалу визнаних сортів у базових розсадниках, і садивний матеріал, що з них отримується;

дорощування рослин - складова процесу виробництва та/або утримання різних видів садивного матеріалу;

категорія насіння і садивного матеріалу - належність визнаного насіння і садивного матеріалу до певного етапу відтворення сорту;

Категорії насіння:

добазове насіння - насіння первинних ланок насінництва, яке використовують для подальшого його розмноження і отримання базового насіння;

базове насіння - насіння, отримане від послідовного розмноження добазового насіння;

сертифіковане насіння - насіння, отримане від послідовного розмноження базового насіння.

До насіння категорій добазове, базове і сертифіковане належить садивний матеріал картоплі та лікарських культур з урахуванням особливостей їх розмноження;

Категорії садивного матеріалу за етапами відтворення сорту (розмноження):

добазовий садивний матеріал - здорові безвірусні (тестовані на віруси) рослини та/або частини рослин сортів, клонів, створені внаслідок селекційної роботи чи отримані за результатами сортового, та санітарного відбору від вихідних материнських рослин, призначений для подальшого розмноження;

базовий садивний матеріал - здорові безвірусні (тестовані на віруси) рослини та/або частини рослин сортів, клонів, отримані від розмноження добазового садивного матеріалу, призначені для створення маточних насаджень;

сертифікований садивний матеріал - здорові безвірусні (тестовані на віруси) рослини сортів, клонів, отримані від розмноження базового садивного матеріалу;

стандартний садивний матеріал - садивний матеріал сортів, клонів, здоровий за візуальними ознаками, отриманий від розмноження сертифікованого садивного матеріалу чи від матеріалу, що не має наявних даних про його походження, відповідає вимогам стандартної якості;

Категорії садивного матеріалу за фітосанітарним станом:

безвірусний (вільний від вірусів) - це матеріал вільний від усіх описаних на цій культурі вірусів та вірусоподібних патогенів;

тестований на віруси - це матеріал, вільний від найбільш поширених та шкодочинних для даної культури вірусів та вірусоподібних патогенів;

До садивного матеріалу категорій добазовий, базовий, сертифікований, стандартний належать також виноград, хміль, плодові, ягідні, горіхоплідні, з урахуванням особливостей їх розмноження;

санітарний контроль - перевірка наявності вірусів та інших збудників хвороб у садивному матеріалі;

лабораторний фітовірусологічний контроль - визначення фітовірусологічної чистоти садивного матеріалу шляхом лабораторних аналізів;

базове маточне насадження - спеціальне насадження, створене з вихідного садивного матеріалу і призначене для отримання сертифікованого садивного матеріалу;

базовий розсадник - суб'єкт розсадництва з відповідною матеріально-технічною базою, визначений органом з оцінки відповідності, який займається розмноженням садивного матеріалу багаторічних рослин категорій вихідний та базовий;

партія насіння і садивного матеріалу - визначена кількість однорідного за якістю насіння або садивного матеріалу однієї категорії;

паковання - одиниця затареного (фасованого) насіння, садивного матеріалу (пакет, торбинка, мішок, контейнер тощо);

пакування - процес затарювання (фасування) відповідної маси насіння або кількості садивного матеріалу;

етикетка - ярлик відповідної форми та кольору, виготовлений зі спеціального паперу чи іншого матеріалу, призначений для маркування насіння, який закріплюється зовні;

розсадники добору - ланка розмноження насіння, яке відбирається від кращих рослин для закладання розсадників розмноження;

розсадники розмноження - ланки розмноження насіння, отриманого з розсадників добору;

маркування - нанесення на етикетці інформації згідно технічного регламенту;

сортові якості насіння і садивного матеріалу - сукупність морфологічних ознак, за якими визначається належність рослини до відповідного сорту;

посівні якості насіння - сукупність якісних показників насіння, що характеризують його придатність до сівби (садіння);

товарні якості садивного матеріалу - сукупність біометричних показників садивного матеріалу, встановлених технічними регламентами, згідно з якими ведеться сортування і визначання господарської придатності садивного матеріалу;

сортова чистота (типовість) - відношення числа рослин сорту, або насіння, що відповідає офіційному опису сорту в межах, до їх загальної кількості в посівах (насадженнях);

кондиційне насіння - насіння, сортові та посівні якості якого відповідають вимогам, встановленим технічним регламентом;

некондиційне насіння - насіння, що не відповідає за сортовими та/або посівними якостями вимогам, встановленим технічним регламентом;

система насінництва та розсадництва - це комплекс взаємозв'язаних організаційних, наукових і агротехнічних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва, реалізації та використання насіння і садивного матеріалу зі збереженням біологічного потенціалу та господарсько-цінних ознак сільськогосподарських, лісових, декоративних та лікарських рослин;

Реєстр сортів - Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні;

Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу (далі - Реєстр виробників) - перелік суб'єктів насінництва та розсадництва, яким надано право виробляти та реалізувати насіння та/або садивний матеріал;

реалізація - діяльність юридичних та/або фізичних осіб - підприємців з продажу та/або постачання насіння/садивного матеріалу;

інспектування - польове, складське оцінювання, лабораторний контроль стану та сортової чистоти (типовості) насіннєвих посівів, багаторічних насаджень, насіння та садивного матеріалу;

державний контроль у сфері насінництва та розсадництва - діяльність центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства;

сортовий контроль - діяльність щодо визначення сортової чистоти (типовості) насіння, садивного матеріалу або маточних насаджень багаторічних рослин шляхом польового оцінювання насіннєвих посівів та/або насаджень багаторічних рослин, ділянкового та лабораторного сортового контролю;

насіннєвий контроль - державний та внутрішньогосподарський контроль сортових і посівних якостей насіння (садивного матеріалу);

ділянковий та лабораторний сортовий контроль - визначення сортової чистоти (типовості) сортів, ліній та гібридів, а також встановлення відповідності контрольної проби насіння стандартному зразку та/або офіційному опису складається із:

визначення автентичності сорту з встановленням сортової чистоти методом порівняльної ідентифікаційної оцінки рослин контрольної проби із стандартним зразком та/або офіційнім описом (ділянковий сортовий контроль);

встановлення належності вегетативних та генеративних органів рослин до відповідного сорту і визначення сортової чистоти насіння методом порівняльної ідентифікаційної оцінки в лабораторних умовах (лабораторний сортовий контроль);

ідентифікація сорту - дія, спрямована на встановлення відповідного ідентифікаційного коду для підтвердження морфологічних ознак (якісних, кількісних, псевдоякісних) та їхнього виявлення у відповідні фази росту і розвитку рослин;

проба (зразок) - необхідна кількість рослин або частин (вегетативні та генеративні органи) відповідного сорту, відібраних від загальної кількості для обстеження та аналізу;

контрольна проба - зразок, сформований з проби для безпосередньої сівби на контрольних ділянках для проведення ділянкового та лабораторного сортового контролю;

стандартна проба - зразок насіння, отриманий від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин або після встановлення автентичності офіційного зразка добазовому насінню від виробника.

державний резервний насіннєвий фонд - запас насіння, яке має сертифікат на насіння, що використовується за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики;

оновлення насіння і садивного матеріалу - періодична заміна насіння, яке має сертифікат, маточних насаджень багаторічних рослин у порядку сортозаміни або сортооновлення;

сільськогосподарські рослини - культурні рослини, що використовуються для виробництва сільськогосподарської сировини і продуктів харчування;

багаторічні рослини - рослини, розвиток яких відбувається понад два вегетаційні періоди;

лісові рослини - лісові дерева і кущі, які використовуються в лісовому господарстві;

декоративні рослини - деревні і травянисті та інші рослини, представлені видами та сортами, які культивуються та/або використовуються в декоративних цілях;

лікарські рослини - дикорослі та культурні рослини або їх частини (насіння, бруньки, квіти, плоди, стебла, кореневища), які використовуються в медицині для виготовлення лікарських препаратів;

сертифікація насіння і садивного матеріалу - процедури, за наслідками яких акредитований та уповноважений орган з оцінки відповідності документально засвідчує відповідність насіння та/або садивного матеріалу сортовим, посівним та товарним якостям, що встановлені відповідним технічним регламентом;

сертифікат на насіння - документ, що засвідчує сортові та посівні якості насіння, садивного матеріалу вимогам встановленим технічним регламентом;

сертифікат на садивний матеріал - документ, що засвідчує походження, санітарний стан і товарну якість садивного матеріалу вимогам встановленим технічним регламентом;

садивний матеріал (in vitro) - отриманий способом виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з маточних рослин;

культура меристем (in vitro) - спосіб вегетативного розмноження багаторічних рослин на основі виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з подальшим відтворенням цілісного рослинного організму на штучному поживному середовищі в асептичних умовах з адаптацією до оточуючого середовища;

лісонасіннєва база - природні та штучно створені насадження з цінними спадковими ознаками, призначені для заготівлі лісового насіння;

арбітражне визначення сортових та посівних якостей насіння і садивного матеріалу - процедура, яка проводиться методом польового інспектування, ділянкового сортового контролю та методом аналізу проб, відібраних від партії насіння та/або садивного матеріалу, і встановлює відповідність сортових, посівних та товарних якостей якостей насіння і садивного матеріалу вимогам технічних регламентів у сфері насінництва та розсадництва;

насіннєві схеми Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) - набір процедур, методів і прийомів, за допомогою яких здійснюється моніторинг якості насіння в процесі розмноження і які гарантують підтримання та збереження достовірності сорту та сортової чистоти;

орган з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх підрозділ, акредитовані в установленому порядку та уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, які провадять сертифікацію насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, декоративних, лікарських та лісових рослин на відповідність вимогам, встановлених технічним регламентом;

аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) - фізична особа, яка має відповідну кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації насіння та/або садивного матеріалу, пройшла навчання і атестована в установленому порядку та занесена до відповідного реєстру;

уповноваження органів з оцінки відповідності - засвідчення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам для провадження діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва.

Стаття 2. Об'єкти насінництва та розсадництва

До об'єктів насінництва та розсадництва належать:

види рослин;

сорти рослин (клон, лінія, гібрид, популяція);

насіння і садивний матеріал;

насінницькі посіви та насадження.

Стаття 3. Суб'єкти насінництва та розсадництва

До суб'єктів насінництва та розсадництва належать фізичні-особи підприємці та юридичні особи, які включені до Реєстру виробників та/або реалізують насіння та/або садивний матеріал.

Стаття 4. Законодавство України про насіння і садивний матеріал

Законодавство України про насіння і садивний матеріал базується на Конституції України і складається з цього Закону, законів України "Про охорону прав на сорти рослин", "Про карантин рослин", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА

Стаття 5. Органи, що здійснюють державне управління у сфері насінництва та розсадництва

Державне регулювання у сфері насінництва та розсадництва здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері насінництва та розсадництва

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері насінництва та розсадництва належить:

забезпечення проведення державної політики та організація здійснення державного контролю у сфері насінництва та розсадництва;

визначення пріоритетних напрямів розвитку насінництва та розсадництва;

координація діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики;

забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних програм розвитку насінництва та розсадництва;

затвердження технічних регламентів з питань насінництва та розсадницва;

видання в межах повноважень нормативно-правових актів, з питань насінництва та розсадництва і контроль за їх виконанням;

державна підтримка розвитку насінництва та розсадництва і державне регулювання ринку насіння;

організація міжнародного співробітництва з питань насінництва та розсадництва.

Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики у сфері насінництва та розсадництва належить:

формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері сільськогосподарського, лікарського, лісового, декоративного насінництва та розсадництва;

здійснення державного управління у сфері насінництва та розсадництва;

розроблення та організація виконання державних цільових програм розвитку селекції, насінництва та розсадництва;

прийняття нормативно-правових актів щодо виробництва, реалізації та використання насіння і садивного матеріалу відповідно до закону;

забезпечення формування державного резервного насіннєвого фонду і контроль за ефективним використанням цього фонду;

розроблення проектів технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у сфері насінництва та розсадництва;

організація розроблення проектів нормативно-правових актів, що встановлюють загальні вимоги та правила сертифікації насіння та садивного матеріалу;

сприяння розвитку ринку насіння і садивного матеріалу;

організація ведення державного обліку об'єктів постійної лісонасіннєвої бази;

створення системи зонального лісового і декоративного насінництва та розсадництва;

участь у міжнародному співробітництві з питань насінництва та розсадництва, а також виконання міжнародних договорів України у цій сфері.

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі належить:

здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами насінництва та розсадництва, органами з оцінки відповідності, аудиторами із сертифікації вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, включаючи сільськогосподарське, лісове, квітково-декоративне насінництво та розсадництво, насінництво картоплі, овочевих, баштанних, плодових і горіхоплідних культур та розсадництво плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю, садівництва та лісових насаджень, а також за створенням та зрошенням багаторічних насаджень відповідно до проектно-кошторисної документації;

узгодження розроблених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики технічних регламентів, що подаються на затвердження Кабінету Міністрів України;

ведення державного реєстру органів з оцінки відповідності та державного реєстру аудиторів з сертифікації (агрономів-інспекторів), організовує та забезпечує відкритий доступ до відомостей цих реєстрів;

організація підготовки та атестації аудиторів з сертифікації (агрономів-інспекторів);

уповноваження органів з оцінки відповідності;

організація нагляду за проведенням робіт з оцінки відповідності уповноваженими органами з оцінки відповідності та аудиторами-сертифікаторам;

прийняття рішення щодо скасування уповноваження, якщо встановлено недотримання органом з оцінки відповідності встановлених вимог, або якщо він не виконує свої обов'язки згідно із законом;

ведення реєстру сертифікатів, виданих органами з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва, організація та забезпечення відкритого доступу до нього;

участь у межах повноважень у міжнародному співробітництві з питань здійснення контролю та сертифікації насіння і садивного матеріалу;

ведення Реєстру виробників;

проведення експертизи проектно-кошторисної документації на створення та зрошення насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених культур, винограду, хмелю та інших багаторічних насаджень;

прийняття рішення про скасування сертифікату або сертифікатів, виданих органом з оцінки відповідності, якщо встановлено недотримання уповноваженим органом з оцінки відповідності встановлених вимог;

вирішує інші питання, визначені цим Законом.

Розділ III. СИСТЕМА НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА

Стаття 9. Організація системи насінництва та розсадництва

Система насінництва та розсадництва складається з ланок добазового, базового і сертифікованого насіння, державного резервного насіннєвого фонду.

Стаття 10. Наукове забезпечення насінництва та розсадництва

Наукове забезпечення насінництва та розсадництва здійснюють Національна академія аграрних наук України, Національна академія наук України, інші науково-дослідні установи, наукові організації та фізичні особи, які провадять наукові дослідження у сфері насінництва та розсадництва, а також наукові організації та їхні дослідні господарства, що діють у системі вищої професійної освіти в цій сфері, відповідно до своїх повноважень (прав), а також інші організації у сфері насінництва та розсадництва в установленому законом порядку, а саме:

провадять наукові дослідження з питань сортовивчення, насінництва та розсадництва;

співпрацюють з науковими установами інших держав.

Стаття 11. Державний резервний насіннєвий фонд

Державний резервний насіннєвий фонд створюється для реалізації державної аграрної політики, забезпечення насіння і садивним матеріалом фізичних та юридичних осіб, що не виробляють власного насіння і садивного матеріалу, або мають обмежені можливості для його виробництва, надання допомоги у разі знищення чи пошкодження насінницьких посіві та насаджень внаслідок стихійного лиха, а також для забезпечення сортооновлення, сортозаміни та реалізації насіння і садивного матеріалу за міжнародними договорами.

Кабінет Міністрів України затверджує загальний обсяг формування державного резервного насіннєвого фонду в обсязі не менше п'яти відсотків потреби держави в насінні та садивному матеріалі.

Заготівля насіння і садивного матеріалу до державного резервного насіннєвого фонду здійснюється підприємством (організацією) визначеним(ою) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування а реалізацію державної політики за рахунок коштів Державного бюджету України, в порядку, встановленому Законом, що визначає засади здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти.

Порядок формування, поповнення, зберігання, використання та оновлення державного резервного насіннєвого фонду затверджується Кабінетом Міністрів України.

Формування партій насіння з товарного зерна забороняється.

Стаття 12. Право на виробництво та використання насіння і садивного матеріалу

Фізичні особи - підприємці та юридичні особи мають право на виробництво насіння та садивного матеріалу для його реалізації на ринку після внесення таких осіб до Реєстру виробників.

Суб'єкт насінництва та розсадництва має право на виробництво насіння та/або садивного матеріалу за умови додержання ним майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, зокрема, при наявності дозволу (ліцензії) від особи, яка володіє майновим правом інтелектуальної власності на сорт рослин та/або майновим правом інтелектуальної власності на поширення сорту рослин.

Фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які не включені до Реєстру виробників, мають право здійснювати реалізацію на ринку насіння та садивного матеріалу, лише за умови наявності сертифікатів на насіння/садивний матеріал.

Стаття 13. Реєстр виробників

Для включення до Реєстру виробників фізична особа - підприємець або юридична особа має подати заяву до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, в якій, крім інших відомостей, така особа має заявити про:

вид діяльності, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який передбачає здійснення господарської діяльності у сфері насінництва та/або розсадництва;

наявність у штаті спеціалістів, що є необхідними для організації насінництва та/або розсадництва;

наявність у фізичної особи - підприємства відповідної кваліфікації для організації насінництва та/або розсадництва у разі відсутності у штаті фізичної особи - підприємця відповідних(ого) спеціалістів(а);

наявність матеріально-технічної бази, необхідної для господарської діяльності у сфері насінництва та/або розсадництва;

наявність ліцензійних угод на право виробництва насіння та/або садивного матеріалу та/або договору на використання майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин.

Відповідальність за достовірність заявлених відомостей несе, відповідно, фізична особа - підприємець та посадова особа юридичної особи.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі має право організувати перевірку відомостей, заявлених фізичною особою - підприємцем та юридичною особою з метою включення такої особи до Реєстру виробників.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики та не може передбачати подання фізичною особою - підприємцем або юридичною особою документів, що підтверджують заявлені відомості та, одночасно, є в розпорядженні будь-яких органів державної та/або місцевої влади та/або містяться у відповідних державних реєстрах.

Рішення про включення фізичної особи - підприємця або юридичної особи до Реєстру виробників або про відмову у включенні до цього реєстру приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, протягом тридцяти календарних днів з дня надходження заяви та відповідних документів.

Копія рішення, зазначеного у частині п'ятій цієї статті, вручається (направляється) фізичній особі - підприємцю або юридичній особі не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.

Вручення (направлення) копії рішення, зазначеного у частині п'ятій цієї статті, здійснюється будь-яким способом, що забезпечує наявність доказів здійснення такого вручення (направлення).

Включення фізичної особи - підприємця або юридичної особи до Реєстру виробників здійснюється не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення, зазначеного у частині п'ятій цієї статті.

Фізична особа - підприємець або юридична особа набуває статусу суб'єкта насінництва та розсадництва із відповідними правами та обов'язками, якщо такою фізичною особою - підприємцем або юридичною особою (або уповноваженою особою) подано в установленому порядку заяву та передбачені цим законом документи в повному обсязі, але у встановлений цим законом строк рішення про включення фізичної особи - підприємця або юридичної особи до Реєстру виробників або про відмову у включенні до цього реєстру не прийнято та не направлено відповідній фізичній особі - підприємцю або юридичній особі.

Підставами для відмови у включенні до Реєстру виробників є:

невідповідність поданих документів вимогам закону;

виявлення у поданих документах недостовірної інформації.

Рішення про виключення суб'єкта насінництва та розсадництва з Реєстру виробників приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у сфері насінництва та розсадництва, у разі:

подання суб'єктом насінництва та розсадництва заяви про виключення з Реєстру виробників;

наявності відомостей про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;

неподання у встановлений строк інформації про зміни, внесені до документів, які додаються до заяви про внесення до Реєстру виробників;

порушення законодавства у сфері насінництва та розсадництва, які були виявлені та не усунуті суб'єктами насінництва та розсадництва протягом одного календарного року.

Оновлення інформації Реєстру виробників, а також переліку категорій/культур та переліку сортів для суб'єктів насінництва та розсадництва проводиться щороку.

Вимоги, яким мають відповідати фізичні особи - підприємці та юридичні особи для їх включення до Реєстру виробників, порядок ведення Реєстру виробників та положення про Реєстр виробників, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Дії та/або бездіяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, щодо ведення Реєстру виробників (у тому числі щодо включення і виключення з Реєстру виробників), можуть бути оскаржені до суду.

Стаття 14. Вимоги до реєстрів, ведення яких передбачено цим Законом

Відомості, що містять Реєстр виробників, Реєстр органів з оцінки відповідності, Реєстр аудиторів з сертифікації (агрономів-інспекторів), Реєстр сертифікатів, виданих органами з оцінки відповідності на насіння та/або садивний матеріал є відкритими і загальнодоступними.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, організовує та забезпечує вільний, цілодобовий, безоплатний доступ через мережу Інтернет до актуальних відомостей, включених до Реєстру виробників, Реєстру органів з оцінки відповідності та Реєстру аудиторів з сертифікації (агрономів-інспекторів), Реєстру сертифікатів, виданих органами оцінки відповідності.

Відомості, отримані з реєстрів, передбачених частиною першою цієї статті, шляхом доступу до них через мережу Інтернет:

мають статус офіційної інформації органу, який веде відповідний реєстр;

не потребують будь-якого додаткового підтвердження органом, який веде відповідний реєстр;

можуть використовуватися будь-якими органами державної влади, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, юридичними особами та іншими зацікавленими особами в офіційному документообігу.

Стаття 15. Експертиза проектно-кошторисної документації на створення та зрошення насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених культур, винограду, хмелю та інших багаторічних насаджень

Закладання багаторічних насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених культур, винограду та хмелю проводиться згідно з проектно-кошторисною документацією на їх створення та зрошення. Експертизу проектно-кошторисної документації на предмет її узгодженості з вимогами законодавства проводить центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, на платній основі.

Розмір плати та порядок проведення експертизи відповідної проектно-кошторисної документації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Для проведення експертизи проектно-кошторисної документації заявник подає до Держсільгоспінспекції заяву на її проведення, до якої додаються:

проектно-кошторисна документація;

копія документа, оформленого відповідно до законодавства, що підтверджує право власності, користування чи оренди земельної ділянки.

Строк проведення експертизи проектно-кошторисної документації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дати реєстрації заяви на її проведення Повторна експертиза проектно-кошторисної документації проводиться протягом 15 календарних днів з дати реєстрації заяви на її проведення.

Підставами для відмови у проведення експертизи проектно-кошторисної документації є:

невідповідність поданих документів вимогам закону;

виявлення у поданих документах недостовірної інформації.

Стаття 16. Права та обов'язки суб'єктів насінництва та розсадництва

Суб'єкти насінництва та розсадництва мають право:

на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів сортів рослин (клонів, ліній, гібридів) перехреснозапильних культур перед іншими товаровиробниками;

вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення рослин вирощуваного сорту іншим сортом внаслідок невиконання сусіднім виробником умов укладеного з ним договору щодо розміщення посівів перехреснозапильників;

звертатися до відповідних органів виконавчої влади та до суду у разі порушення прав, наданих їм цим Законом;

брати участь у виконанні державних цільових програм щодо виробництва насіння і садивного матеріалу;

брати участь у формуванні державного резервного насіннєвого фонду.

Порядок узгодження розташування насіннєвих посівів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Суб'єкти насінництва та розсадництва зобов'язані:

вирощувати насіння і садивний матеріал сортів, внесених до Реєстру сортів, в обсязі, визначеному ліцензійним договором;

додержуватися технологічних і методичних вимог насінництва та розсадництва щодо збереження сортової чистоти, морфологічних, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;

гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовій чистоті (типовості) та фітосанітарній чистоті і посівним та товарним якостям, зазначеним у сертифікатах на насіння та садивний матеріал;

зберігати дублікати проб насіння і садивного матеріалу (відповідно до біологічної здатності) упродовж строку дії сертифіката на насіння;

вести по кожному сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років;

додержуватися встановленого порядку пакування, маркування, транспортування та зберігання насіння і садивного матеріалу відповідно до вимог технічних регламентів;

відшкодовувати матеріальні збитки споживачу в разі реалізації йому некондиційного насіння чи садивного матеріалу;

здійснювати внутрішньогосподарський контроль за виробництвом і обігом насіння і садивного матеріалу;

у разі створення базових маточних насаджень формувати їх вихідним садивним матеріалом багаторічних рослин отриманих від базових розсадників;

повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі про зміну інформації стосовно виду діяльності, місце знаходження суб'єкта насінництва та розсадництва, що була надана для цілей включення такої особи до Реєстру виробників, не пізніше 30 календарних днів після настання таких змін.

Посадові особи суб'єктів насінництва та розсадництва, реалізатори насіння і садивного матеріалу в разі проведення заходів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва, зобов'язані сприяти посадовим особам, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва у виконанні їх функцій.

Суб'єкти насінництва та розсадництва мають також інші права та обов'язки, визначені законом.

Стаття 17. Використання насіння і садивного матеріалу сортів рослин суб'єктами насінництва та розсадництва

Суб'єкти насінництва та розсадництва можуть використовувати сорти насіння і садивного матеріалу рослин відповідно до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин".

Стаття 18. Органи з оцінки відповідності

Органи з оцінки відповідності:

проводять відбір проб насіння для проведення сертифікації, ділянкового та лабораторного сортового контролю;

проводять сертифікацію насіння і садивного матеріалу;

проводять інспектування, ділянковий і лабораторний сортовий контроль;

видають сертифікати на насіння та садивний матеріал після внесення відомостей до Реєстру сертифікатів;

визначають посівні якості насіння та/або товарні якості садивного матеріалу;

здійснюють інші повноваження, що передбачені цим Законом.

Органи з оцінки відповідності мають бути акредитовані органом, що акредитує та уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Порядок акредитації та уповноваження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19. Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) насіння та садивного матеріалу

Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) здійснює:

визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу шляхом польового інспектування;

маркування партій насіння та садивного матеріалу.

Аудитор з сертифікації (агроном-інспектор) здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва.

Право на отримання свідоцтва мають фізичні особи, які мають відповідну освіту, а також необхідні теоретичні знання, та пройшли відповідне навчання.

Наявність необхідного обсягу знань для отримання свідоцтва визначається шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту органом, що акредитує за програмою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Термін чинності свідоцтва становить три роки.

Продовження терміну чинності свідоцтва здійснюється за підсумками контрольного тестування за фахом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

За навчання, видачу свідоцтва, складання письмового кваліфікаційного іспиту, складання контрольного тестування справляється плата в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Стаття 20. Акредитація органів з оцінки відповідності

Акредитація органів з оцінки відповідності здійснюється органом, що акредитує.

Орган, що акредитує - державна організація, яка належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, та уповноважена акредитувати органи з оцінки відповідності.

Положення про орган, що акредитує затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, не має права втручатися в діяльність органу, що акредитує.

Основними функціями органу, що акредитує, є:

акредитація органів з оцінки відповідності, в тому числі прийняття рішень про акредитацію, відмову в акредитації, розширення та обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення і поновлення дії та скасування акредитації;

акредитація лабораторій, що здійснюють визначення посівних якостей насіння/ товарних якостей садивного матеріалу;

арбітражне визначення якості насіння та/або садивного матеріалу;

проведення моніторингу за відповідністю акредитованих ним органів з оцінки відповідності та лабораторій вимогам акредитації шляхом здійснення нагляду, проведення повторних та позачергових оцінок;

навчання, підготовка та атестація персоналу органів з оцінки відповідності;

організація інформаційного забезпечення з питань акредитації.

Орган, що акредитує надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, інформацію про провадження ним діяльності з акредитації.

Орган, що акредитує проводить моніторинг шляхом періодичного здійснення повторних оцінок акредитованих органів з оцінки відповідності та аудиторів із сертифікації, та на підставі звернень, поданих у встановлених законодавством випадках, або скарг, пов'язаних з діяльністю акредитованих органів, - здійснення у разі необхідності їх позачергових оцінок.

Акредитація та моніторинг здійснюються на платній основі. Розміри та порядок оплати робіт з акредитації та моніторингу встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Орган, що акредитує доводить до загального відома інформацію про розміри оплати робіт з акредитації та моніторингу.

Стаття 21. Оскарження процедур оцінки відповідності

Особа, яка є заявником процедури оцінки відповідності у сфері насінництва і розсадництва, може оскаржити дії та рішення уповноваженого органу з оцінки відповідності шляхом надання скарги до апеляційної комісії, що утворюється при центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

У разі незгоди однієї із сторін з рішенням апеляційної комісії, воно може бути оскаржено в судовому порядку.

Витрати на подання скарги здійснюються за рахунок заявника.

Положення про апеляційну комісію та порядок розгляду ними скарг затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Розділ IV. ОБІГ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Стаття 22. Введення в обіг насіння і садивного матеріалу

Насіння і садивний матеріал може бути введено в обіг після їх сертифікації та внесення відомостей до Реєстру сертифікатів на насіння/садивний матеріал.

Сертифікат на насіння та сертифікат на садивний матеріал може бути виданий, якщо відповідне насіння або садивний матеріал:

належить до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України.

за сортовими та посівними/товарними якостями, фітосанітарною чистотою відповідають вимогам технічних регламентів.

Насіння і садивний матеріал декоративних рослин повинні відповідати вимогам технічного регламенту та вводиться в обіг згідно порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Стаття 23. Вимоги щодо визначення сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу

При визначенні сортових, посівних якостей насіння використовуються єдині методи, термінологія і вимоги технічних регламентів.

При визначенні сортових, фітосанітарних та товарних якостей садивного матеріалу використовуються єдині методи, термінологія і вимоги технічних регламентів.

Норми сортових, посівних якостей насіння та товарних якостей насіння та якості садивного матеріалу встановлюються технічними регламентами у сфері насінництва та розсадництва.

Стаття 24. Визначення сортових, посівних/товарних якостей насіння і садивного матеріалу

Визначення сортових, посівних/товарних якостей насіння і садивного матеріалу здійснюється одночасно шляхом польового інспектування, ділянкового та лабораторного сортового контролю на відповідність сорту морфологічним ознакам, визначеним при його реєстрації. У разі розбіжностей між результатами польового інспектування та ділянкового та лабораторного сортового контролю, при видачі сертифіката на насіння/садивний матеріал, основними є результати ділянкового та лабораторного сортового контролю.

У разі невідповідностей результатів ділянкового та лабораторного сортового контролю та морфологічних ознак сорту, визначених при його реєстрації, сертифікат на насіння/садивний матеріал не видається.

Польове інспектування садивного матеріалу, призначеного для реалізації, та багаторічних насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених культур, винограду та хмелю, проводиться щорічно незалежно від обсягів виробництва з метою визначення його якості та видачі сертифіката.

Якщо посів (насадження) за сортовою чистотою не відповідає вимогам до заявленої категорії, одержане насіння та/або садивний матеріал може бути переведено в нижчу категорію, вимогам якої воно відповідає.

У разі невідповідності посіву (насадження) вимогам встановленим технічним регламентом, він вилучається з числа насіннєвих (розсадницьких).

Насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові або інші цілі, знищується під наглядом інспектора органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, за рахунок власника насіння.

Садивний матеріал, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях, знищується під наглядом інспектора органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, за рахунок власника садивного матеріалу.

Усі партії насіння і садивного матеріалу повинні супроводжуватись сертифікатами:

насіння - сертифікатом на насіння, що засвідчує сортові та посівні якості;

садивний матеріал - сертифікатом, що засвідчує походження, санітарний стан і товарну якість садивного матеріалу.

У разі якщо насіння та/або садивний матеріал не відповідає вимогам заявленої категорії, орган з оцінки відповідності, знижує її до тієї категорії, вимогам якої воно відповідає, або надає обґрунтовану відмову у видачі сертифіката.

Використання для сівби/посадки насіння та/або садивного матеріалу, яке не має відповідного сертифіката та/або відомості про який не внесено до Реєстру сертифікатів на насіння та садивний матеріал забороняється.

Визначення посівних якостей насіння та/або товарних якостей садивного матеріалу шляхом аналізування проб, відібраних від партій насіння та/або садивного матеріалу, здійснюється лабораторіями, що входять до органу з оцінки відповідності, акредитованими та уповноваженими у встановленому порядку.

Проби насіння і садивного матеріалу відбираються від партій насіння та садивного матеріалу повноважними представниками органу з оцінки відповідності.

Стаття 25. Проведення сертифікації насіння та садивного матеріалу

Сертифікації підлягають усі категорії насіння і садивного матеріалу сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні та/або Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, тих культур, до схем сертифікації яких приєдналася Україна.

Форма та зміст сертифіката на насіння та/або садивний матеріал затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Видача сертифікатів, проведення польового інспектування, ділянкового та лабораторного сортового контролю, маркування партій насіння та садивного матеріалу, а також визначення посівних/товарних якостей, здійснюється органом оцінки відповідності на платній основі.

Порядок здійснення сертифікації, видачі сертифікатів та визначення вартості, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відомості про сертифікацію насіння та/або садивний матеріал перевіряються та вносяться до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, після чого видається сертифікат на насіння/садивний матеріал.

Порядок ведення Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Стаття 26. Використання невизнаного насіння і садивного матеріалу

Кондиційне насіння і садивний матеріал сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України, можуть використовуватися для посівних цілей лише у разі, якщо:

розмноження насіння сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, до схем сертифікації яких приєдналася Україна, передбачено договорами між суб'єктами господарювання для вивезення за межі України;

заявник сорту створює запас насіння та садивного матеріалу в період проведення державної науково-технічної експертизи.

Стаття 27. Ввезення та вивезення насіння і садивного матеріалу

Насіння і садивний матеріал, крім насіння сортів рослин, які використовуються в декоративних цілях, дозволяється ввозити в Україну за умови належності його до сорту, який занесений до Реєстру сортів.

Насіння і садивний матеріал, який ввозиться на митну територію України підлягає обов'язковій сертифікації згідно вимог законодавства України.

Відповідність насіння і садивного матеріалу, яке ввозиться і реалізується на території України, повинно відповідати вимогам технічних регламентів, що діють в Україні, та підтверджуватися сертифікатом на насіння/садивний матеріал виданим органом з оцінки відповідності, який уповноважений на здійснення цієї діяльності. При цьому, іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі здійснює контроль за наявністю сертифікатів на насіння/садивний матеріал, що реалізуються юридичними та/або фізичними особами на митній території України.

Насіння сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, ввозиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, за умови, що воно призначене для розмноження і наступного вивезення за межі країни.

Зразки насіння і садивного матеріалу сортів рослин, не занесених до Реєстру сортів та/або до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, ввозяться в Україну для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами господарювання незалежно від форми власності на основі підтвердження, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (далі - підтвердження).

Порядок підтвердження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підтвердження надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі на безоплатній основі в десятиденний строк з дня отримання клопотання про ввезення насіння і садивного матеріалу для селекційних/дослідних робіт і експонування.

Для отримання підтвердження суб'єкт господарювання звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі із заявою в якій вказується ботанічний таксон, вага/кількість насіння та/або садивного матеріалу, мета його ввезення та країна походження.

До заяви додаються:

копія статуту (положення), що підтверджує здійснення дослідної, селекційної діяльності суб'єктом господарювання або

документи, які підтверджують, що дане насіння та/або садивний матеріал буде використане для експонування;

Усі документи подаються в одному примірнику, з перекладом на українську мову: оригінал або завірені в установленому порядку копії.

У разі надання неповного комплекту документів заява залишається без розгляду.

Зразки насіння і садивного матеріалу, що ввозяться в Україну для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами насінництва та розсадництва не підлягають ліцензуванню, сертифікації та державній санітарно-гігієнічний експертизі.

Карантинний огляд зазначених зразків здійснюється на безоплатній основі.

Суб'єкт господарювання несе передбачену законом відповідальність за використання зразків насіння та садивного матеріалу, що ввозиться в Україну для селекційних, дослідних робіт та експонування, відповідно до призначення.

Вивезення насіння та/або садивного матеріалу (крім дослідних зразків) за межі України та його митне оформлення здійснюється за наявності дозволу (ліцензії) від особи, яка володіє майновим правом інтелектуальної власності на сорт рослин та/або майновим правом інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, сертифікату на насіння та/або садивний матеріал та фітосанітарного сертифікату.

Вивезення за межі митної території України дослідних зразків насіння та/або садивного матеріалу сортів рослин, не занесених до реєстру сортів України, може здійснюватися лише з метою проведення експертизи на придатність до поширення в іншій країні або обміну генофондом, селекційних і науково-дослідних робіт, експонування без одержання передбачених попередньою частиною цієї статті документів.

Насіння і садивний матеріал, що експортуються, супроводжуються фітосанітарним сертифікатом та сертифікатом на насіння /садивний матеріал.

Стаття 28. Маркування та пакування насіння і садивного матеріалу

Насіння і садивний матеріал, що вводяться в обіг, обов'язково маркуються і пакуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Стаття 29. Гарантії на насіння і садивний матеріал

Суб'єкт насінництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння, а суб'єкт розсадництва - походження, санітарний стан і якість садивного матеріалу згідно з вимогами, встановленими технічним регламентом, про що зазначається у сертифікатах.

На придбане насіння і садивний матеріал гарантії діють протягом строку, визначеного в сертифікаті.

У разі порушення гарантій суб'єкт насінництва та розсадництва несе відповідальність згідно із законом.

Стаття 30. Арбітражне визначення якості насіння і садивного матеріалу

Арбітражне визначення якості насіння та/або садивного матеріалу проводиться органом, що акредитує.

Правила арбітражного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядок оформлення відповідних заяв встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Розділ V. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД (КОНТРОЛЬ) У СФЕРІ НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА

Стаття 31. Державні органи нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва

Державний контроль у сфері насінництва та розсадництва здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, та його територіальні органи в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 32. Посадові особи, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва

Організація та здійснення державного контролю у сфері насінництва та розсадництва покладається на керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, - Головного державного інспектора сільського господарства України та його заступників, відповідно першого заступника та заступника Головного державного інспектора сільського господарства України, головних державних інспекторів сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, та їх заступників, відповідно першого заступника та заступників Головних державних інспекторів сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, на старших державних та державних інспекторів, які призначаються на посади і звільняються з посад в установленому законодавством порядку.

Керівники структурних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, на яких покладено повноваження щодо виконання інспекційних функцій, є одночасно старшими державними інспекторами сільського господарства України.

Головні та провідні спеціалісти, які безпосередньо здійснюють державний нагляд (контроль), є одночасно державними інспекторами сільського господарства України.

На посадових осіб, яким надано повноваження головних державних інспекторів сільського господарства, та їх заступників, старших державних та державних інспекторів, поширюється дія Закону України "Про державну службу".

Стаття 33. Повноваження посадових осіб з питань нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва

Посадові особи з питань нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва у межах своїх повноважень мають право:

контролювати додержання суб'єктами насінництва та розсадництва вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;

давати обов'язкові для виконання суб'єктами насінництва та розсадництва вказівки про усунення порушень щодо ведення насінництва та розсадництва та визначати строк усунення виявлених порушень;

безперешкодного доступу в будь-яке місце вирощування, оброблення та зберігання насіння і садивного матеріалу відповідно до закону;

безперешкодного доступу в будь-яке місце реалізації насіння і садивного матеріалу;

ознайомлюватися з документацією щодо насінництва та розсадництва, відкривати будь-яке паковання з насінням чи садивним матеріалом для відбору контрольних проб;

накладати на винних осіб адміністративні стягнення за порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів;

звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення або заборони реалізації будь-якого насіння і садивного матеріалу, зупинення діяльності, якщо під час перевірки виявлено невідповідність їхніх якісних показників вимогам законодавства;

виконувати інші повноваження, визначені законом відповідно до їх компетенції.

Розділ VI. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА СЕЛЕКЦІЇ, НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА

Стаття 34. Державна підтримка селекції, насінництва та розсадництва

Державна підтримка селекції, насінництва та розсадництва здійснюється в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Розділ VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА

Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства у сфері насінництва та розсадництва

Особи, винні в порушенні законодавства у сфері насінництва та розсадництва, несуть відповідальність згідно із законом.

Суб'єкт насінництва та розсадництва може бути позбавлений за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі підтвердженим судом, права займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу в разі порушення ним законодавства у сфері насінництва та розсадництва та недотримання встановлених вимог до суб'єктів насінництва та розсадництва.

Підтвердження такого рішення адміністративним судом здійснюється шляхом звернення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) розпорядчого документа.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, обґрунтованість яких має бути підтверджена адміністративним судом, не застосовуються, а відповідний розпорядчий документ підлягає негайному скасуванню у разі, якщо:

1) в установлений цим Законом строк орган не звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом;

2) позовну заяву повернено ухвалою адміністративного суду, і така ухвала набрала законної сили;

3) адміністративний суд ухвалив постанову, якою відмовив у підтвердженні обґрунтованості вжиття заходів реагування, або постанову про відсутність підстав для вжиття таких заходів, і така постанова набрала законної сили;

4) протягом 30 робочих днів з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа про вжиття заходів реагування їх обґрунтованість не буде підтверджено постановою адміністративного суду, що набрала законної сили.

Здійснення юридичними особами та фізичними - особами - підприємцями діяльності з виробництва, заготівлі насіння і садивного матеріалу з метою продажу або іншого його введення в обіг без включення таких осіб до Реєстру виробників тягне за собою накладення штрафу у розмірі від дев'яти тисяч п'ятиста до тридцяти восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення юридичними особами та фізичними - особами - підприємцями діяльності з пакування, маркування, затарювання насіння і садивного матеріалу з метою продажу або іншого його введення в обіг без включення таких осіб до Реєстру виробників тягне за собою накладення штрафу у розмірі від дев'яти тисяч п'ятиста до тридцяти восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення юридичними особами та фізичними - особами - підприємцями діяльності з зберігання насіння і садивного матеріалу з метою продажу або іншого його введення в обіг без включення таких осіб до Реєстру виробників тягне за собою накладення штрафу у розмірі від дев'яти тисяч п'ятиста до тридцяти восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення юридичними особами та фізичними - особами - підприємцями діяльності з продажу або іншого його введення в обіг насіння і садивного матеріалу, крім осіб, які розміщують на ринку насіння та садивного матеріалу за наявності сертифікатів на насіння/садивний матеріал, без включення таких осіб до Реєстру виробників тягне за собою накладення штрафу у розмірі від дев'яти тисяч п'ятиста до тридцяти восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Використання юридичними особами та фізичними - особами - підприємцями не за призначенням зразків насіння та садивного матеріалу ввезених в Україну для селекційних, дослідних робіт та експонування тягне за собою накладення штрафу у розмірі від дев'яти тисяч п'ятиста до тридцяти восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне здійснення юридичними особами та фізичними - особами - підприємцями діяльності зазначеної у частині п'ятій, шостій, сьомій, восьмій, дев'ятій цієї статті тягне за собою накладення штрафу у розмірі від тридцяти восьми тисяч до ста п'ятдесяти двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення органом з оцінки відповідності встановлених правил відбору проб насіння, сертифікації насіння і садивного матеріалу вчинених призначеним органом під час виконання своїх обов'язків тягне за собою накладення штрафу у розмірі від дев'яти тисяч п'ятиста до тридцяти восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про накладання штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та його територіальними органами.

Суми штрафів перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, державними інспекторами сільського господарства, що виявили правопорушення, складається протокол.

Форма протоколу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, його територіальний орган розглядає справу протягом 15 днів з дня складання протоколу.

Рішення про накладання штрафу оформляється постановою за формою затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Штраф може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня вчинення порушення.

У разі вчинення суб'єктом господарювання двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.

Рішення надсилається суб'єкту господарювання для виконання рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Суб'єкт господарювання повинен сплатити штраф у п'ятнадцятиденний термін із дня отримання постанови про його накладання.

Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу в повному обсязі надсилається або надається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, його територіального органу, що надіслав постанову.

У разі несплати штрафу в зазначений строк, другий примірник постанови надсилається до державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.

Постанову може бути оскаржено у центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі або до суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Порядок розгляду справ про накладання штрафів за порушення, визначені цією статтею, та стягнення штрафів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законом.

Розділ VIII. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА

Стаття 36. Участь у міжнародному співробітництві у сфері насінництва та розсадництва

Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері насінництва та розсадництва, зокрема на основі міжнародних договорів.

Участь України у міжнародному співробітництві у сфері насінництва та розсадництва здійснюється в порядку, встановленому законом.

У разі якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, застосовуються правила міжнародних договорів.

Розділ IX. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Установити, що з дня набрання чинності цього Закону до моменту акредитації та уповноваження органів з оцінки відповідності сертифікація насіння та садивного матеріалу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у сфері насінництва та розсадництва відповідно до вимог чинних нормативних документів.

4. Кабінету Міністрів України:

1) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Закону:

прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити прийняття міністерствами нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

2) протягом року після набрання чинності цим Законом затвердити технічні регламенти відповідно до цього Закону.".

II. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос