Идет загрузка документа (67 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О системе досудебного следствия Украины и статусе следователей

Проект закона Украины от 02.12.2014 № 1187
Дата рассмотрения: 02.12.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про систему досудового слідства України та статус слідчих

Цей Закон визначає правові основи діяльності органів досудового розслідування в Україні, їх завдання, організаційну структуру, фінансові та інші умови, необхідні для виконання покладених на них обов'язків, неухильного дотримання Конституції та інших законів України, захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення системи досудового слідства в Україні

1. Систему досудового слідства в Україні складають державні органи, уповноважені цим законом на здійснення досудового розслідування (далі - органи досудового розслідування).

2. До органів досудового розслідування належать слідчі підрозділи:

1) Міністерства внутрішніх справ України;

2) Служби безпеки України;

3) Державної фіскальної служби України;

4) Державного бюро розслідувань України;

5) Національного антикорупційного бюро України.

3. Структура органів досудового розслідування, чисельність їх працівників та Положення про організацію діяльності органів досудового розслідування затверджуються в установленому законодавством порядку.

4. Порядок провадження досудового розслідування визначається Кримінальним процесуальним кодексом України.

Стаття 2. Завдання органів досудового розслідування

Основними завданнями органів досудового розслідування є:

1) участь у реалізації державної політики у сфері правопорядку;

2) вжиття передбачених законодавством заходів щодо швидкого, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження;

3) забезпечення прав і законних інтересів людини, суспільства та держави при здійсненні досудового розслідування;

4) виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, здійснення інформаційно-аналітичної роботи в цій сфері, виховання громадян в дусі неухильного дотримання законодавства України;

5) організація та здійснення, у межах компетенції, міжнародного співробітництва та взаємодії у сфері боротьби зі злочинністю на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України;

6) визначення основних напрямків вдосконалення слідчої роботи, запровадження в практику новітніх досягнень науки і техніки, позитивного досвіду, прогресивних форм і методів організації досудового розслідування.

Стаття 3. Основні засади діяльності органів досудового розслідування

1. Основними засадами діяльності органів досудового розслідування є верховенство права; законність; додержання конституційних прав і свобод людини та громадянина; позапартійність; додержання таємниці досудового розслідування; цілісність системи органів досудового розслідування і централізація управління ними; відкритість для демократичного цивільного контролю.

2. При здійсненні досудового розслідування органи досудового розслідування дотримуються принципу процесуальної самостійності та незалежності слідчих.

Стаття 4. Правова основа діяльності органів досудового розслідування

Правову основу діяльності органів досудового розслідування становлять Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, цей Закон, інші закони та чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

Стаття 5. Діяльність органів досудового розслідування і забезпечення прав людини

1. Діяльність органів досудового розслідування здійснюється на основі поваги та дотримання прав і свобод людини і громадянина. Працівники органів досудового розслідування зобов'язані поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення. Неправомірне обмеження прав і свобод людини та громадянина є неприпустимим і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

2. Орган досудового розслідування в разі порушення його працівниками під час виконання службових обов'язків прав чи свобод людини та громадянина зобов'язаний в межах своїх повноважень ужити заходів для поновлення цих прав і свобод, забезпечити в установленому законом порядку відшкодування збитків і компенсацій за заподіяну матеріальну і моральну шкоду, притягнути винних осіб до відповідальності.

3. Не підлягають розголошенню дані досудового розслідування, а також конфіденційна інформація, розголошення яких може порушити законні права людини і громадянина, заподіяти шкоду честі та гідності особи або державним інтересам України, крім випадків, передбачених Конституцією і законами України.

Розділ II. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Стаття 6. Обов'язки органів досудового розслідування

1. Органи досудового розслідування зобов'язані:

1) здійснювати у порядку встановленому законом швидке, повне та неупереджене досудове розслідування злочинів у межах визначеної законом їх підслідності;

2) виявляти причини і умови, що сприяють учиненню злочинів, і вживати заходів до їх усунення;

3) взаємодіяти з іншими правоохоронними органами України під час провадження досудового розслідування.

2. Забороняється використання органів досудового розслідування в партійних, групових чи особистих інтересах, а також діяльність в органах досудового розслідування організаційних структур партій, рухів та інших об'єднань громадян, які мають політичну спрямованість.

Стаття 7. Права органів досудового розслідування

1. Органи досудового розслідування в установленому порядку мають право:

1) давати письмові доручення оперативним та іншим уповноваженим підрозділам на проведення відповідних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, вимагати від цих органів допомоги і сприяння у виконанні органом досудового розслідування таких дій;

2) залучати кваліфікованих спеціалістів підприємств, установ і організацій, контролюючих органів до проведення у встановленому порядку перевірок (ревізій) та експертиз;

3) одержувати інформацію з питань, що належать до їх компетенції, з автоматизованих інформаційних і довідкових систем та банків даних, які створюються в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також установ, організацій і підприємств незалежно від форм власності;

4) надсилати центральним і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, установам, організаціям і підприємствам незалежно від їх форм власності обов'язкові для розгляду подання щодо усунення причин і умов, що сприяють учиненню злочинів;

5) створювати для забезпечення потреб досудового розслідування інформаційно-довідкові системи.

2. Центральні органи досудового розслідування є юридичними особами публічного права, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Розділ III. СЛІДЧИЙ, ПОВНОВАЖЕННЯ СЛІДЧИХ

Стаття 8. Слідчий

1. Слідчий є службовою особою, уповноваженою в межах компетенції, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України, провадити досудове розслідування.

2. Статус слідчого, матеріальне забезпечення та соціальні гарантії поширюються також на керівників відповідних органів досудового розслідування, які діють у межах своєї компетенції.

Стаття 9. Повноваження слідчих

1. Повноваження слідчих, необхідні для здійснення досудового розслідування, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.

2. При здійсненні досудового розслідування у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, слідчий зобов'язаний:

1) забезпечувати реалізацію прав, свобод та законних інтересів осіб, які беруть участь у досудовому розслідуванні, поважати честь і гідність особи, виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права, свободи та законні інтереси людини і громадянина, права та інтереси юридичних осіб, інтереси держави;

2) поновлювати порушені під час здійснення процесуальних дій права особи і у визначеному законом порядку вживати заходів щодо відшкодування завданої вказаними діями шкоди;

3) не допускати вчинення дій в особистих інтересах з корисливих чи інших мотивів або в інтересах інших осіб, пов'язаних з використанням службового становища всупереч інтересам служби, перевищенням службових повноважень, дотримуватися вимог і обмежень для державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, які визначені законом.

3. Слідчий для виконання покладених на нього обов'язків має право:

1) невідкладного прийому з питань провадження досудового розслідування та з інших питань, що входять до його посадових обов'язків, керівниками та іншими службовими і посадовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності та об'єднань громадян;

2) безперешкодного входу у передбачених законом випадках до приміщень та на територію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, військових частин, об'єднань громадян у порядку, погодженому з керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації, командуванням військових частин, з пред'явленням службового посвідчення, якщо законом не передбачено інший порядок;

3) у встановленому законом порядку одержувати безперешкодно, невідкладно і безоплатно в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності та об'єднаннях громадян, від службових, посадових та фізичних осіб на письмовий запит відомості, необхідні для досудового розслідування. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її на те згоди допускається у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини;

4) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності та об'єднань громадян, від інших службових і посадових, а також фізичних осіб пред'являти або надавати у визначеному законом порядку необхідні документи, у тому числі рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти, статистичні дані, акти ревізій, перевірок, висновки спеціалістів, а також предмети та матеріали, що мають значення для досудового розслідування;

5) викликати у встановленому порядку осіб для проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі службових та посадових осіб незалежно від їх службового стану та статусу, крім випадків, коли Конституцією України, іншими законами України та чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, визначено інший порядок виклику осіб до слідчого чи виконання слідчих (розшукових) дій за їх участю;

6) доручати в установленому законом порядку відповідним органам, установам, організаціям проведення ревізій або перевірок господарської діяльності в установах, організаціях і на підприємствах незалежно від їх підпорядкування і форм власності, якщо це необхідно для проведення досудового розслідування, а також залучати у необхідних випадках спеціалістів для проведення слідчих дій;

7) давати у зв'язку з провадженням досудового розслідування оперативним та іншим уповноваженим підрозділам обов'язкові для виконання доручення і вказівки щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій і вимагати допомоги при провадженні окремих процесуальних дій;

8) вносити відповідним органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям, їх службовим та посадовим особам, об'єднанням громадян обов'язкові для розгляду подання про усунення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів, та вимагати вжиття відповідних заходів у визначений законом строк, а в разі залишення такого подання без розгляду складати протоколи про адміністративні правопорушення, які направляються органам, уповноваженим розглядати справи про такі адміністративні правопорушення;

9) інформувати відповідно до закону громадськість через засоби масової інформації про вчинений злочин з метою встановлення обставин його скоєння, осіб, які його вчинили, а також свідків і потерпілих тощо.

4. Відмова без поважних причин службових і посадових осіб у наданні допомоги слідчому в реалізації його прав, передбачених частиною третьою цієї статті, тягне за собою відповідальність згідно із законом.

5. Слідчий має право при виконанні обов'язків, пов'язаних із досудовим розслідуванням, користуватися безоплатно всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі), залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів.

6. Слідчий при виконанні обов'язків, пов'язаних із досудовим розслідуванням, вправі у невідкладних випадках користуватися безперешкодно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв'язку, що належать фізичним особам, за їх згодою, а також вправі використовувати з подальшим повним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від їх підпорядкування і форм власності, військовим частинам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), а ті, що належать фізичним особам, за їх згодою.

7. Під час службового відрядження в межах території України слідчий користується правом позачергового розміщення в готелях і позачергового придбання квитків на всі види транспорту з пред'явленням службового посвідчення та посвідчення про відрядження.

8. Слідчі мають право на постійне носіння і зберігання табельної вогнепальної зброї та спеціальних засобів індивідуального захисту, порядок застосування яких визначається законом.

9. Слідчий при виконанні обов'язків, пов'язаних із досудовим розслідуванням, має й інші права, визначені законом.

Розділ IV. ВИМОГИ, ЩО ПРЕД'ЯВЛЯЮТЬСЯ ДО СЛІДЧОГО, ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ СЛІДЧИХ НА ПОСАДИ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ЇХ З ПОСАД

Стаття 10. Вимоги, що пред'являються до слідчого

1. Слідчим може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, необхідний рівень знань, достатній для здійснення досудового розслідування, за умови, якщо він склав кваліфікаційні іспити та Присягу слідчого та пройшов спеціальну перевірку.

2. Слідчий не може обіймати будь-які інші посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої у вільний від роботи час.

3. Не може бути слідчим особа, яка має судимість, цивільна дієздатність якої обмежена або яка визнана в установленому порядку недієздатною чи стан здоров'я якої, на підставі висновку відповідно лікарської чи військово-лікарської комісії, не дає можливості виконувати обов'язки слідчого.

4. На слідчих поширюються інші обмеження і вимоги, встановлені Законом України "Про запобігання корупції".

5. Порядок прийняття слідчого на службу до відповідного державного органу, уповноваженого цим законом на здійснення досудового розслідування (далі - відповідного відомства), призначення його на посаду та проходження лікарської чи військово-лікарської комісії встановлюється згідно із цим Законом нормативно-правовими актами відповідних відомств з урахуванням особливостей проходження служби в цих відомствах.

Стаття 11. Порядок призначення слідчих на посади

1. На посаду слідчого призначаються громадяни України, які відповідають вимогам, зазначеним у статті 10 цього Закону.

На посаду слідчого регіонального (територіального) органу досудового розслідування може бути призначений громадянин України, який має стаж роботи на посаді слідчого не менше трьох років.

На посаду слідчого центрального органу досудового розслідування може бути призначений громадянин України, який має стаж роботи на посаді слідчого не менше п'яти років.

2. При призначенні на посаду слідчого особа повідомляється про можливість проведення щодо неї перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя.

3. Призначення на посади керівників органів досудового розслідування відповідних відомств, їх заступників та слідчих, а також припинення їх повноважень здійснюються у встановленому законодавством порядку.

Керівником місцевого органу досудового розслідування може бути призначений громадянин України, який має стаж роботи на посаді слідчого не менше трьох років.

На посаду керівного складу регіонального (територіального) органу досудового розслідування може бути призначений громадянин України, який має стаж роботи на посаді слідчого не менше п'яти років.

На посаду керівного складу центральних органів досудового розслідування може бути призначений громадянин України, який має стаж роботи на посаді слідчого не менше семи років.

Керівники центральних органів досудового розслідування відповідних відомств мають повноваження щодо призначення слідчих на посади та звільнення їх з посад, застосування заохочень та дисциплінарних стягнень щодо них.

Стаття 12. Підбір кандидатів на посаду слідчого

1. Підбір кандидатів на посаду слідчого здійснюється відповідно до визначеного законами України та іншими нормативно-правовими актами порядку проходження служби у відповідних відомствах та за результатами складення кваліфікаційного іспиту.

2. При підборі кандидатів на посаду слідчого забезпечується рівність їх прав незалежно від соціального походження, майнового стану, расової та національної належності, статі, політичних, релігійних та інших переконань.

3. Кожен громадянин України, який відповідає вимогам, передбаченими статтею 10 цього Закону та іншими законодавчими актами, має право звернутися до відповідного керівника органу досудового розслідування із заявою про прийняття на службу у відповідне відомство та призначення його на посаду слідчого, а також скласти кваліфікаційні іспити.

4. Кваліфікаційні іспити на посаду слідчого приймаються вищими кваліфікаційними комісіями центральних органів досудового розслідування відповідних відомств, кваліфікаційними комісіями органів досудового розслідування відповідних відомств в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, прирівняних до них органів досудового розслідування відповідних відомств. Якщо особа, яка претендує на посаду слідчого, не склала кваліфікаційного іспиту, повторне його складання допускається не раніше ніж через рік.

5. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до вищої кваліфікаційної комісії центрального органу досудового розслідування відповідного відомства або до суду.

6. Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади слідчих кандидатів, які виявили найвищий рівень знань.

7. Функції, порядок створення і діяльності кваліфікаційних комісій органів досудового розслідування відповідних відомств визначаються Положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 13. Присяга слідчого

1. Особа, призначена на посаду слідчого, в урочистій обстановці складає Присягу слідчого такого змісту:

"Я (прізвище, ім'я, по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки слідчого, керуючись тільки Конституцією та законами України, бути об'єктивним і справедливим, поважати честь і гідність особи, виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права, свободи та інтереси людини і громадянина, права та інтереси юридичних осіб, інтереси держави, суворо зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю. Якщо я порушу цю присягу, готовий нести відповідальність, визначену законом".

2. Особа, призначена на посаду слідчого, підписує текст Присяги, який зберігається в її особовій справі.

Стаття 14. Підстави звільнення слідчого з посади

1. Звільнення слідчого з посади може бути здійснене службовою особою, яка наділена правом призначати слідчого на посаду.

2. Слідчий може бути звільнений з посади лише в таких випадках:

1) за власним бажанням на підставі письмової заяви (рапорту) про відставку або про звільнення зі служби чи з посади;

2) за віком: у разі досягнення слідчим пенсійного віку, встановленого статтею 37 Закону України "Про державну службу" для державних службовців; у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі або службі на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ чи податкової міліції, визначеного законом, для військовослужбовців чи осіб начальницького складу відомств;

3) у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років;

4) визнання його судом безвісно відсутнім;

5) припинення його громадянства чи скасування рішення про набуття ним громадянства України;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

7) визнання його судом недієздатним або обмежено дієздатним;

8) застосування судом стосовно нього примусових заходів медичного характеру;

9) звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину за нереабілітуючими підставами;

10) у разі неможливості виконувати обов'язки слідчого за станом здоров'я на підставі висновку відповідно лікарської чи військово-лікарської комісії;

11) скорочення штатів у разі неможливості використання на службі;

12) за службовою невідповідністю на підставі рішення атестаційної комісії з умов проходження військової служби чи служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та податкової міліції;

13) порушення Присяги слідчого;

14) установлення факту наявності громадянства іншої держави;

15) безпосереднього підпорядкування особі, яка є його близькою особою відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";

16) не проходження спеціальної перевірки;

17) не проходження перевірки і встановлення стосовно нього заборони відповідно до Закону України "Про очищення влади";

18) не подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

3. Слідчий, який проходить службу у відповідному відомстві за контрактом, може бути також звільнений з посади у зв'язку із:

1) закінченням строку контракту;

2) систематичним невиконанням ним умов контракту;

3) власним бажанням у разі систематичного невиконання умов контракту керівництвом відповідного відомства, де проходить службу слідчий.

4. Порядок звільнення слідчих зі служби визначається законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Розділ V. ГАРАНТІЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО

Стаття 15. Забезпечення процесуальної самостійності та незалежності слідчого

1. Процесуальна самостійність та незалежність слідчого забезпечується:

1) визначеним законом порядком його призначення на посаду та звільнення з посади;

2) передбаченою законом процедурою здійснення досудового розслідування;

3) відповідальністю за неповагу до слідчого та за незаконне втручання в його процесуальну діяльність, вчинення перешкод його діяльності з досудового розслідування, невиконання процесуальних рішень та законних вимог слідчого;

4) створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчого;

5) матеріальним і соціальним забезпеченням слідчого відповідно до його статусу.

2. Усі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднання громадян, службові та посадові особи і громадяни зобов'язані поважати незалежність слідчого і не посягати на неї.

3. Гарантії незалежності слідчого, включаючи заходи щодо його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим та іншими законами, поширюються на всіх слідчих незалежно від їхньої відомчої належності.

Стаття 16. Неприпустимість втручання в процесуальну діяльність слідчого

1. При виконанні своїх повноважень слідчий незалежний у своїй діяльності і керується виключно законом.

2. Ніхто, крім керівника органу досудового розслідування, прокурора, які діють у межах повноважень, визначених законом, не може витребувати у слідчого матеріали кримінального провадження для перевірки стану досудового розслідування, вивчення і дачі у них вказівок, визначення кваліфікації злочину чи в будь-який інший спосіб втрутитися в процесуальну діяльність слідчого. Слідчий не зобов'язаний надавати інформацію або пояснення по суті закінчених ним кримінальних проваджень або тих матеріалів, які знаходилися чи перебувають у його провадженні, щодо стану їх розслідування, виконання окремих слідчих дій та інших заходів, а також давати такі матеріали будь-кому для ознайомлення інакше, як у випадках і в порядку, визначених законом.

3. Будь-яке не передбачене законом втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, службових та посадових осіб і громадян у діяльність слідчого при провадженні досудового розслідування забороняється.

4. Звернення службових та посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування до слідчого з приводу конкретних кримінальних проваджень, не можуть містити будь-яких пропозицій, вказівок або вимог щодо результатів їх вирішення.

5. Слідчий не може бути залучений до іншої діяльності, не пов'язаної з досудовим розслідуванням.

Стаття 17. Відповідальність за неповагу до слідчого та незаконне втручання в його діяльність

Прояв неповаги до слідчого з боку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, незаконне втручання в діяльність слідчого з метою перешкоджання виконанню ним обов'язків, пов'язаних із досудовим слідством, або з метою прийняття ним незаконних рішень тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Стаття 18. Обов'язковість виконання вимог слідчого

1. Вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов'язковими для виконання у передбачені строки всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднаннями громадян, службовими і посадовими особами та громадянами.

2. Невиконання процесуальних рішень або законних вимог слідчого, чинення перешкод для його діяльності при досудовому розслідуванні тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

3. Усі громадяни зобов'язані з'являтися за викликом слідчого для дачі пояснень та показань про обставини, що з'ясовуються у зв'язку з досудовим розслідуванням, якщо інший порядок не визначений Конституцією України, іншими законами України та чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

4. Доручення слідчого оперативному або іншому уповноваженому підрозділу про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання. У разі їх невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання керівництво оперативного або іншого уповноваженого підрозділу за поданням слідчого вживає заходів щодо притягнення винних до передбаченої законом відповідальності.

Стаття 19. Державний захист слідчих та членів їх сімей

1. Слідчі, члени їх сімей та їх майно перебувають під особливим захистом держави. На слідчих поширюється дія Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів".

2. Вчинені у зв'язку із службовою діяльністю слідчого посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна слідчого, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров'я близьких родичів слідчого, погроза їм убивством, насильством чи пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

3. Правопорушення щодо особи, яка раніше працювала слідчим, членів його сім'ї, вчинені у зв'язку з її попередньою службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

4. Слідчий має право оскаржити до суду прийняте щодо нього рішення службових та посадових осіб, якщо вважає, що вони обмежують його професійні та особисті права, принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

Розділ VI. ЗАОХОЧЕННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СЛІДЧИХ

Стаття 20. Заохочення слідчих

1. За сумлінне і зразкове виконання посадових обов'язків слідчі заохочуються у встановленому законодавством порядку.

2. За особливі заслуги у зміцненні законності, боротьбі із злочинністю та високу професійну майстерність слідчі можуть бути представлені у встановленому порядку до нагородження державними та іншими нагородами чи відзнаками.

Стаття 21. Відповідальність слідчих

1. За порушення закону, неналежне виконання посадових обов'язків слідчі несуть передбачену законом відповідальність. Накладати дисциплінарні стягнення на слідчого може лише та службова особа, яка наділена правом призначати слідчого на посаду, та керівник вищого рівня органу досудового розслідування відповідного відомства.

2. У разі порушення слідчим прав і законних інтересів фізичних чи юридичних осіб центральний орган досудового розслідування відповідного відомства зобов'язаний вжити заходів щодо поновлення цих прав та забезпечити відшкодування завданої шкоди і притягнення винних до відповідальності.

3. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого можуть бути відповідно до закону оскаржені до вищого за підпорядкованістю органу досудового розслідування, прокурора або до суду.

Розділ VII. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ

Стаття 22. Матеріальне забезпечення слідчих

1. Заробітна плата (грошове забезпечення) слідчих складається з окладів за посадою, за військове (спеціальне) звання, надбавок за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, що виплачуються щомісячно, і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного та сумлінного виконання службових обов'язків (обов'язків військової служби), а так само закріплення кваліфікованих кадрів в органах досудового розслідування.

2. Посадовий оклад слідчого органу досудового розслідування місцевого рівня (в районах, районах в містах, містах (за виключенням міст Києва та Севастополя), прирівняних до них органів) встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно:

з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат;

з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат;

з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

3. Посадові оклади інших слідчих установлюються пропорційно до посадового окладу слідчого органу досудового розслідування місцевого рівня з коефіцієнтом:

1) слідчого регіонального (територіального) органу досудового розслідування (органів відповідних відомств в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, прирівняних до них органів відповідних відомств, територіальних управлінь) - 1,2;

2) слідчого центрального органу досудового розслідування - 1,3.

4. Посадові оклади керівників органів досудового розслідування, встановлюються у такому розмірі:

1) керівника центрального органу досудового розслідування - 1,4 посадового окладу слідчого центрального органу досудового розслідування;

2) першого заступника керівника центрального органу досудового розслідування - 1,3 посадового окладу слідчого центрального органу досудового розслідування;

3) заступника керівника центрального органу досудового розслідування - 1,27 посадового окладу слідчого центрального органу досудового розслідування;

4) керівника підрозділу центрального органу досудового розслідування -1,23 посадового окладу слідчого центрального органу досудового розслідування;

5) заступника керівника підрозділу центрального органу досудового розслідування, іншого керівника у складі цього підрозділу - 1,2 - 1,1 посадового окладу слідчого центрального органу досудового розслідування;

6) керівника регіонального (територіального) органу досудового розслідування - 1,5 посадового окладу слідчого регіонального (територіального) органу досудового розслідування;

7) першого заступника керівника регіонального (територіального) органу досудового розслідування - 1,4 посадового окладу слідчого регіонального (територіального) органу досудового розслідування;

8) заступника керівника регіонального (територіального) органу досудового розслідування - 1,3 посадового окладу слідчого регіонального (територіального) органу досудового розслідування;

9) керівника підрозділу регіонального (територіального) органу досудового розслідування - 1,27 - 1,2 посадового окладу слідчого регіонального (територіального) органу досудового розслідування;

10) заступника керівника підрозділу регіонального (територіального) органу досудового розслідування - 1,17 - 1,1 посадового окладу слідчого регіонального (територіального) органу досудового розслідування;

11) керівника місцевого органу досудового розслідування - 1,5 посадового окладу слідчого місцевого органу досудового розслідування;

12) заступника керівника місцевого органу досудового розслідування - 1,4 посадового окладу слідчого місцевого органу досудового розслідування;

13) керівника підрозділу місцевого органу досудового розслідування - 1,3 - 1,2 посадового окладу слідчого місцевого органу досудового розслідування;

14) заступника керівника підрозділу місцевого органу досудового розслідування - 1,17 - 1,1 посадового окладу слідчого місцевого органу досудового розслідування.

5. Слідчим виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи на посадах слідчих понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

6. Слідчим, які мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років та продовжують працювати на посадах слідчих, виплачується у повному розмірі заробітна плата (грошове забезпечення) відповідно до законодавства, у тому числі щомісячна доплата у розмірі 100 відсотків суми пенсії, яка могла бути їм нарахована. Слідчим, які після призначення їм пенсії продовжують працювати на посадах слідчих, ця доплата не виплачується.

7. Розміри окладів за військові (спеціальні) звання і надбавок за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України залежно від підпорядкованості відповідних відомств згідно з Конституцією та законами України.

8. Безпідставна невиплата слідчим заробітної плати (грошового забезпечення), щомісячних надбавок, доплат, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення не допускається і тягне за собою встановлену законом відповідальність.

9. Фінансування оплати праці слідчих здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 23. Відпустки слідчих

1. Слідчим надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця відпочинку і у зворотному напрямку, та з оплатою за рахунок держави проїзду в межах України до місця відпочинку і у зворотному напрямку.

2. Слідчим, які мають стаж роботи (служби) понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю:

після 10 років 5 календарних днів;

після 15 років 10 календарних днів;

після 20 років 15 календарних днів.

3. Слідчим учасникам бойових дій та прирівняним до них особам щорічна основна відпустка надається без урахування вислуги років строком 45 календарних днів у зручний для них час.

4. Слідчим за рішенням керівника органу досудового розслідування відповідного відомства можуть надаватися передбачені законом додаткові та соціальні відпустки із збереженням матеріального забезпечення. Додаткові та соціальні відпустки слідчим надаються відповідно до закону.

5. Слідчим при наданні щорічної основної відпустки виплачується матеріальна допомога на оздоровлення у визначеному законодавством розмірі.

6. Для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань слідчі можуть бути відкликані з щорічної основної чи додаткової оплачуваної відпустки. Частина невикористаної відпустки надається слідчим у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відповідним відшкодуванням непередбачуваних витрат у зв'язку з відкликанням із відпустки. Порядок такого відшкодування визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24. Забезпечення слідчих житлом

1. Держава забезпечує слідчих та членів їх сімей, які проживають разом з ними, жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, установлених Житловим кодексом Української РСР, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2. Жилі приміщення слідчим, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку, та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надаються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади у позачерговому порядку не пізніше трьох років роботи (служби) з дня призначення на посаду слідчого з урахуванням терміну перебування на службі у відповідному відомстві на іншій посаді.

3. Слідчі, призначені на роботу (переведені на службу) в іншу місцевість, забезпечуються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади або за рахунок коштів місцевого бюджету органами місцевого самоврядування упорядженим жилим приміщенням у позачерговому порядку не пізніше шести місяців з дня призначення на посаду слідчого.

4. До одержання жилого приміщення для постійного проживання слідчі та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

5. Відомства, в яких працюють слідчі, зобов'язані наймати (орендувати) житло для забезпечення ним слідчого та членів його сім'ї або за бажанням слідчого виплачувати йому грошову компенсацію за піднайм (найм) жилого приміщення. Порядок забезпечення слідчих та членів їх сімей службовими жилими приміщеннями, а також порядок виплати слідчим грошової компенсації за піднайм (найм) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

6. Жилі приміщення сім'ям слідчих, які загинули (померли) або визнані у встановленому порядку безвісно відсутніми в період перебування на службі, у разі потреби в одержанні житла або поліпшенні житлових умов надаються за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у позачерговому порядку, але не пізніше трьох місяців з дня загибелі (смерті) слідчого чи визнання його судом безвісно відсутнім.

7. Слідчим, у тому числі звільненим на пенсію, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей слідчих, які загинули (померли) або визнані в установленому порядку безвісно відсутніми в період перебування на службі, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення та користування квартирним телефоном, користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законом.

8. Слідчі, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за умови тривалості їх роботи (служби) на посадах слідчих не менше 10 років, мають право на придбання на пільгових умовах жилих приміщень комунального житлового фонду зі знижкою їх вартості на 50 відсотків та на одержання кредитів на індивідуальне та кооперативне житлове будівництво на строк до 20 років з погашенням 50 відсотків наданого кредиту за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання відповідних відомств, у яких діють органи досудового розслідування. Зазначений кредит надається слідчому тільки один раз протягом усього часу його роботи (служби) на посаді слідчого. Порядок та умови надання слідчим кредиту на індивідуальне та кооперативне житлове будівництво визначаються Кабінетом Міністрів України.

9. Слідчі, які мають стаж роботи (служби) на посадах слідчих не менше 15 років та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з урахуванням встановленого законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати земельні ділянки та в межах визначених законом повноважень надавати допомогу в будівництві слідчим, батькам та членам сімей слідчих, які загинули (померли) або визнані в установленому порядку безвісно відсутніми в період перебування на службі, а також звільненим зі служби особам, які стали інвалідами при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби), якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.

10. Слідчі, які мають стаж роботи (служби) на посадах слідчих не менше 10 років, у разі звільнення з посади слідчого за станом здоров'я, за віком, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, у зв'язку зі скороченням штатів у разі неможливості використання на службі, а також члени сімей слідчих, які загинули (померли) або визнані у встановленому порядку безвісно відсутніми в період перебування на службі, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду.

11. Слідчі, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з посади слідчого за вислугою років, станом здоров'я, за віком, а також у зв'язку зі скороченням штатів у разі неможливості використання на службі залишаються на цьому обліку у відповідному відомстві до одержання житла, а в разі реорганізації відомства у відомстві, що є його правонаступником, чи в органах виконавчої влади. У разі смерті особи, звільненої з посади слідчого на підставах, зазначених у першому реченні цієї частини, її сім'я зберігає право на одержання житла.

Стаття 25. Тривалість робочого часу слідчих

1. Тривалість робочого часу слідчих установлюється відповідно до законодавства України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

2. Для виконання невідкладних заходів під час досудового розслідування та інших службових завдань слідчі за розпорядженням керівника органу досудового розслідування відповідного відомства можуть залучатися до роботи в надурочний, а також у нічний час, у святкові, неробочі та вихідні дні. Оплата праці слідчих у надурочний, нічний час, а також у святкові, неробочі та вихідні дні проводиться відповідно до законодавства.

3. Науково обґрунтовані норми навантаження на слідчого визначаються керівниками центральних органів досудового розслідування відповідних відомств.

Стаття 26. Пенсійне забезпечення слідчих

1. Слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах слідчих не менше 10 років;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах слідчих не менше 10 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах слідчих не менше 11 років;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах слідчих не менше 11 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах слідчих не менше 12 років;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах слідчих не менше 12 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах слідчих не менше 13 років;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах слідчих не менше 13 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах слідчих не менше 14 років;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах слідчих не менше 14 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах слідчих не менше 15 років.

2. Пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати (грошового забезпечення), до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

3. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

4. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою слідчого, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

5. Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах слідчих, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на посадах слідчих, із розрахунку 70 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встановленого цією частиною, право на пенсію за віком мають чоловіки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 31 грудня 1957 року;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1958 року по 31 грудня 1958 року;

56 років - які народилися з 1 січня 1959 року по 31 грудня 1959 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1960 року по 31 грудня 1960 року.

6. Слідчим, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

7. Слідчий, звільнений з посади у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким його визнано винним у вчиненні умисного злочину з використанням свого службового становища або іншого умисного тяжкого чи особливо тяжкого злочину, втрачає право на призначення пенсії за вислугу років.

8. Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

9. За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію слідчого.

10. Призначені слідчим пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати (грошового забезпечення) слідчим на рівні умов та складових заробітної плати (грошового забезпечення) відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах досудового розслідування на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

11. Дія цієї статті не поширюється на осіб, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім осіб, які в установленому порядку продовжили службу за межами тимчасового окупованої території України.

Стаття 27. Державне страхування та відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва слідчого

1. Життя і здоров'я слідчих підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів Державного бюджету України на суму десятирічного заробітку (грошового забезпечення) за останньою посадою. Умови страхування та порядок виплати страхових сум установлюються Кабінетом Міністрів України.

2. У разі загибелі слідчого при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) сім'ї загиблого або його утриманцям не пізніше трьох місяців з дня загибелі слідчого виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного заробітку (грошового забезпечення) загиблого за останньою посадою, яку він займав, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

3. У разі каліцтва, заподіяного слідчому при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби), а також інвалідності, що настала в період проходження служби чи не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, пов'язаного з виконанням службових обов'язків (обов'язків військової служби), йому залежно від ступеня втрати працездатності виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від трирічного до десятирічного заробітку (грошового забезпечення) за останньою посадою та призначається пенсія по інвалідності.

4. Шкода, завдана майну слідчого чи майну його близьких родичів у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків (обов'язків військової служби), відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб у порядку, встановленому законом.

Стаття 28. Інші гарантії соціального захисту слідчих

1. Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати й інші не передбачені цим Законом гарантії соціальної захищеності слідчих.

2. Слідчі та члени їх сімей поряд з гарантіями соціального захисту, передбаченими цим Законом, користуються гарантіями соціального захисту, встановленими для них іншими нормативно-правовими актами.

3. У разі якщо право на одну і ту саму гарантію соціального захисту передбачено різними нормативно-правовими актами, ця гарантія соціального захисту надається по одному з них за вибором слідчого (члена його сім'ї).

Розділ VIII. ІНШІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ

Стаття 29. Формений одяг слідчих

1. Слідчі, яким присвоєні спеціальні звання, мають формений одяг з відповідними відзнаками.

2. Для слідчих-військовослужбовців установлюються військова форма одягу та знаки розрізнення.

3. Формений одяг слідчим видається безкоштовно. Порядок видачі та носіння форменого одягу встановлюється законодавством.

4. Носіння форменого одягу слідчого особою, яка не є слідчим, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 30. Звання слідчих

1. Слідчим присвоюються військові (спеціальні) звання в установленому порядку.

2. Порядок присвоєння військових (спеціальних) звань визначається відповідними положеннями.

Стаття 31. Посвідчення слідчих

1. Слідчі мають службові посвідчення встановленого зразка, які засвідчують особу слідчого, його посаду, військове (спеціальне) звання.

2. Використання службового посвідчення слідчого особою, яка не є слідчим, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділ IX. ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Стаття 32. Фінансування діяльності органів досудового розслідування

Фінансування діяльності органів досудового розслідування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 33. Матеріально-технічне забезпечення органів досудового розслідування

Матеріально-технічне забезпечення органів досудового розслідування здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розділ X. КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Стаття 34. Контроль за діяльністю органів досудового розслідування

1. Контроль за процесуальною діяльністю слідчих, додержанням ними законодавства України здійснюють керівники органів досудового розслідування відповідних відомств, керівники підпорядкованих ним регіональних органів та їх структурних підрозділів.

2. Центральні органи досудового розслідування відповідних відомств за результатами діяльності за рік інформують Верховну Раду України з питань забезпечення прав і свобод людини і громадянина при провадженні досудового розслідування.

3. Центральні органи досудового розслідування відповідних відомств щорічно подають Президентові України та Прем'єр-міністрові України звіти про свою діяльність.

Стаття 35. Нагляд за додержанням законів у діяльності органів досудового розслідування

Нагляд за додержанням і застосуванням законів у діяльності органів досудового розслідування здійснює Генеральний прокурор України та уповноважені ним прокурори.

Розділ XI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів слідчими Державного бюро розслідувань України, які вводяться в дію після утворення Державного бюро розслідувань України.

2. Установити, що при створенні Державного бюро розслідувань України його органи комплектуються за рахунок слідчих кадрів Прокуратури України з передачею до Державного бюро розслідувань України штатної чисельності, матеріально-технічної бази та фінансування органів досудового розслідування, що ліквідуються в органах Прокуратури України.

3. До прийняття відповідних законодавчих актів слідчим Державного бюро розслідувань України, які призначені з посад органів прокуратури, зберігаються в повному обсязі раніше встановлені Законом України "Про прокуратуру" заробітна плата, соціально-побутове, матеріальне, пенсійне та інші види забезпечення.

4. До приведення законодавства у відповідність до Закону України "Про систему досудового слідства України та статус слідчих" законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

5. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня опублікування цього Закону:

1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

4) забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону.

 

Голова Верховної Ради України

В. Б. Гройсман 

Опрос