Идет загрузка документа (15 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины (относительно внедрения института священнослужителей (капелланов) в воинских, правоохранительных органах)

Проект закона Украины от 02.12.2014 № 1153
Дата рассмотрения: 02.12.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України (щодо запровадження інституту священнослужителів (капеланів) у військових, правоохоронних органах)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про свободу совісті та релігійні організації" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, N 25, ст. 283):

1) статтю 3 доповнити новою частиною п'ятою такого змісту:

"Особи, які обмежені у можливості задоволення своїх релігійних потреб з огляду на характер виконуваної ними військової служби, проходження стаціонарного лікування у закладах охорони здоров'я, місцях попереднього ув'язнення, або в установах виконання покарань, мають право на душпастирську опіку, здійснювану відповідно до законодавства капеланами (священнослужителями відповідного профілю), уповноваженими на це релігійними організаціями, зареєстрованими у встановленому законом порядку".

У зв'язку з цим частину п'яту вважати відповідно частиною шостою;

2) частину другу статті 5 викласти у такій редакції:

"Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави, що не виключає їх співпраці відповідно до законодавства з метою реалізації прав і свобод громадян";

3) частину третю статті 21 доповнити реченням такого змісту:

"Військовослужбовці, резервісти та члени їх сімей мають право на душпастирську опіку, що здійснюється відповідно до законодавства військовими священнослужителями (капеланами), уповноваженими на це відповідними релігійними центрами і управліннями, зареєстрованими у встановленому законом порядку".

2. У Законі України "Про Збройні Сили України" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 9, ст. 108):

1) частини восьму та дев'яту статті 17 виключити;

2) доповнити статтею 17-1 такого змісту:

"Стаття 17-1. Реалізація військовослужбовцями та резервістами права на свободу світогляду і віросповідання

Кожному військовослужбовцю та резервісту гарантується право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої.

Військовослужбовцям та резервістам надається можливість відправляти, одноособово чи колективно, релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність з додержанням вимог Конституції України та законів України.

Військовослужбовці, резервісти, працівники Збройних Сил України та члени їх сімей мають право на душпастирську опіку, що здійснюється відповідно до законодавства військовими священнослужителями (капеланами), уповноваженими на це відповідними релігійними центрами і управліннями, зареєстрованими у встановленому законом порядку.

Організація, координація та здійснення душпастирської опіки військовослужбовців та резервістів регулюється відповідними нормативно-правовими актами, розробленими за участі міжконфесійного консультативно-дорадчого органу у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України та затвердженими Міністерством оборони України.

Військові священнослужителі (капелани) здійснюють душпастирську опіку військовослужбовців та резервістів на добровільних засадах. Міністерство оборони України може здійснювати оплату душпастирської опіки за рахунок коштів, включених до складу поточних видатків Міністерства.

Усі військові священнослужителі (капелани), незалежно від конфесійної належності, є рівними у своїх правах та зобов'язані керуватись законодавством, яке регламентує порядок здійснення душпастирської опіки військовослужбовців та резервістів, дотримуватися норм правопорядку, не допускати появи та поширення серед військовослужбовців та резервістів релігійної ворожнечі та упередженого ставлення до інших віросповідань чи представників інших конфесій.

Командування військових частин (підрозділів) сприяє у межах законодавства військовим священнослужителям (капеланам) у виконанні їх функцій".

3. У статті 6 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 15, ст. 190):

1) у частині четвертій слова "не несе зобов'язань щодо задоволення" замінити словами "сприяє задоволенню";

2) доповнити новою частиною сьомою такого змісту:

"7. Душпастирська опіка військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється військовими священнослужителями (капеланами) відповідно до законодавства з метою задоволення їх релігійних потреб".

4. У Законі України "Про військовий обов'язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 27, ст. 385):

1) частину третю статті 2 після слів "від держави" доповнити словами "та принципу співпраці держави і церкви (релігійних організацій) у питаннях забезпечення свободи світогляду і віросповідання";

2) статтю 40 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Громадяни України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, мають право на душпастирську опіку, що здійснюється відповідно до законодавства військовими священнослужителями (капеланами)".

5. Закон України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 29, ст. 397) доповнити статтею 13-1 такого змісту:

"Стаття 13-1. Реалізація військовослужбовцями внутрішніх військ права на свободу світогляду і віросповідання

Кожному військовослужбовцю внутрішніх військ гарантується право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої.

Військовослужбовцям внутрішніх військ надається можливість відправляти, одноособово чи колективно, релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність з додержанням вимог Конституції України та законів України.

Військовослужбовці внутрішніх військ і члени їх сімей мають право на душпастирську опіку, що здійснюється відповідно до законодавства військовими священнослужителями (капеланами), уповноваженими на це відповідними релігійними центрами і управліннями, зареєстрованими у встановленому законом порядку.

Організація, координація та здійснення душпастирської опіки регулюється відповідними нормативно-правовими актами, розробленими за участі міжконфесійного консультативно-дорадчого органу у справах душпастирської опіки при Міністерстві внутрішніх справ України та затвердженими Міністерством внутрішніх справ України.

Військові священнослужителі (капелани) здійснюють душпастирську опіку військовослужбовців внутрішніх військ і членів їх сімей на добровільних засадах. Міністерство внутрішніх справ України може здійснювати оплату душпастирської опіки за рахунок коштів, включених до складу поточних видатків Міністерства.

Усі військові священнослужителі (капелани), незалежно від конфесійної належності, є рівними у своїх правах та зобов'язані керуватись законодавством, яке регламентує порядок здійснення душпастирської опіки військовослужбовців, дотримуватися норм правопорядку, не допускати появи та поширення серед військовослужбовців релігійної ворожнечі та упередженого ставлення до інших віросповідань чи представників інших конфесій.

Командувач внутрішніх військ МВС України, командування з'єднань, військових частин, військових установ та навчальних закладів внутрішніх військ сприяють у межах законодавства військовим священнослужителям (капеланам) у виконанні їх функцій".

6. У Законі України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки" (Відомості Верховної Ради України, 1999, N 22 - 23, ст. 202) статтю 8 доповнити новою частиною другою такого змісту:

"Учасники міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки мають право на душпастирську опіку, що здійснюється відповідно до законодавства штатними військовими священнослужителями (капеланами), уповноваженими на це відповідними релігійними центрами і управліннями, зареєстрованими у встановленому законом порядку. Військові священнослужителі (капелани) у складі міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки можуть бути цивільним персоналом, який працює на основі трудового договору".

У зв'язку з цим частини другу та третю вважати відповідно частинами третьою та четвертою.

7. У Законі України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 2002, N 32, ст. 225) статтю 14 доповнити частиною другою такого змісту:

"Військовослужбовці та працівники Служби правопорядку і члени їх сімей, мають право на душпастирську опіку, що здійснюється військовими священнослужителями (капеланами), відповідно до Закону України "Про Збройні Сили України"".

8. Закон України "Про Державну прикордонну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 27, ст. 208) доповнити статтею 25-1 такого змісту:

"Стаття 25-1. Реалізація військовослужбовцями і працівниками Державної прикордонної служби України права на свободу світогляду і віросповідання

Кожному військовослужбовцю і працівнику Державної прикордонної служби України гарантується право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої.

Військовослужбовцям і працівникам Державної прикордонної служби України та членам їх сімей надається можливість відправляти, одноособово чи колективно, релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність з додержанням вимог Конституції України та законів України.

Військовослужбовці і працівники Державної прикордонної служби України та члени їх сімей мають право на душпастирську опіку, що здійснюється відповідно до законодавства військовими священнослужителями (капеланами), уповноваженими на це відповідними релігійними центрами і управліннями, зареєстрованими у встановленому законом порядку.

Організація, координація та здійснення душпастирської опіки регулюється відповідними нормативно-правовими актами, розробленими за участі міжконфесійного консультативно-дорадчого органу у справах душпастирської опіки при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, та затвердженими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Військові священнослужителі (капелани) здійснюють душпастирську опіку військовослужбовців і працівників Державної прикордонної служби України та членів їх сімей на добровільних засадах. Державна прикордонна служба України може здійснювати оплату душпастирської опіки за рахунок коштів, включених до складу поточних видатків Державної прикордонної служби України.

Усі військові священнослужителі (капелани), незалежно від конфесійної належності, є рівними у своїх правах та зобов'язані керуватись законодавством, яке регламентує порядок здійснення душпастирської опіки військовослужбовців, дотримуватися норм правопорядку, не допускати появи та поширення серед військовослужбовців релігійної ворожнечі та упередженого ставлення до інших віросповідань чи представників інших конфесій.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, структурні підрозділи Державної прикордонної служби України сприяють у межах законодавства військовим священнослужителям (капеланам) у виконанні їх функцій.".

II. Прикінцеві положення.

1. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

- забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос