Идет загрузка документа (145 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О технических регламентах и оценке соответствия

Проект закона Украины от 27.11.2014 № 1065
Дата рассмотрения: 27.11.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про технічні регламенти та оцінку відповідності

Цей Закон визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

введення продукції в експлуатацію - використання продукції за її призначенням споживачем (користувачем) в Україні в перший раз;

введення продукції в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз;

визначені вимоги - заявлені потреби чи очікування, які визначені в технічних регламентах, стандартах, інших документах, що встановлюють технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг, або в інший спосіб;

випробувальна лабораторія - орган з оцінки відповідності, який проводить випробування;

випробування - визначення однієї або кількох характеристик об'єкта оцінки відповідності згідно з установленою процедурою;

виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка розробляє, виготовляє та реалізує продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою або доручає розроблення чи виготовлення цієї продукції та реалізує продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою;

гармонізований європейський стандарт - стандарт, який прийнятий однією з європейських організацій стандартизації на основі запиту, зробленого Європейською Комісією, та номер і назву якого опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу;

декларація про відповідність - письмова заява виробника про те, що виконання визначених вимог, які стосуються об'єкта оцінки відповідності, було доведене;

декларування відповідності - підтвердження відповідності, яке проводиться першою стороною, - особою, що надає об'єкт оцінки відповідності;

документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), протокол, звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (в тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання визначених вимог, які стосуються об'єкта оцінки відповідності;

заінтересована сторона - будь-яка фізична чи юридична особа або громадське об'єднання без статусу юридичної особи (резидент чи нерезидент України), що має безпосередній або опосередкований інтерес стосовно діяльності з розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і процедур оцінки відповідності та/або використання результатів оцінки відповідності;

знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає вимогам, які застосовуються до такої продукції та визначені у технічних регламентах, що передбачають нанесення цього маркування;

імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни;

інспектування - перевірка продукції, процесу, послуги чи устаткування або їх розроблення та визначення їх відповідності конкретним вимогам або, на основі професійного судження, загальним вимогам;

коментарі - зауваження та пропозиції до технічних регламентів і процедур оцінки відповідності та їх проектів;

модуль оцінки відповідності - уніфікована процедура оцінки відповідності чи її частина, визначена згідно з відповідним актом законодавства Європейського Союзу;

надання продукції на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності;

об'єкт оцінки відповідності - конкретний матеріал, продукція, устаткування, процес, послуга, система, особа або орган, стосовно яких застосовується оцінка відповідності;

орган з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ, що здійснює діяльність з оцінки відповідності, включаючи випробування, сертифікацію та інспектування;

орган, що призначає - орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України призначати органи з оцінки відповідності, обмежувати сферу їх призначення, тимчасово припиняти чи поновлювати дію рішень про призначення або анулювати ці рішення у встановленому законами порядку;

оцінка відповідності - процес доведення того, що визначені вимоги, які стосуються продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу, були виконані. Оцінка відповідності органу здійснюється шляхом акредитації органів з оцінки відповідності;

підтвердження відповідності - видача документа про відповідність на основі прийнятого після аналізу рішення про те, що виконання визначених вимог було доведене;

презумпція відповідності - припущення, яке визнається достовірним, поки не буде доведено інше, про те, що продукція або пов'язані з нею процеси та методи виробництва відповідають вимогам відповідного технічного регламенту, а орган з оцінки відповідності відповідає вимогам до призначених органів з оцінки відповідності;

призначення - надання органом, що призначає, органу з оцінки відповідності права здійснювати певну діяльність з оцінки відповідності згідно з відповідним технічним регламентом (далі - призначений орган);

продукція - речовина, препарат або товар, виготовлений у ході виробничого процесу;

процедура оцінки відповідності - будь-яка процедура, яка безпосередньо чи опосередковано використовується для визначення того, що визначені вимоги виконуються;

ризик - можливість виникнення та вірогідні масштаби наслідків негативного впливу протягом певного періоду часу;

розповсюдження продукції - надання продукції на ринку України після введення її в обіг;

розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України;

сертифікація - підтвердження відповідності, яке проводиться третьою стороною - особою, що є незалежною від особи, яка надає об'єкт оцінки відповідності (першої сторони), та від особи, яка заінтересована в такому об'єкті як споживач чи користувач (другої сторони), та стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу;

система оцінки відповідності - правила, процедури та управління для проведення оцінки відповідності;

суб'єкти господарювання - виробник, уповноважений представник, імпортер і розповсюджувач;

сфера призначення - перелік процедур оцінки відповідності та видів продукції, стосовно яких згідно з відповідним технічним регламентом призначено орган з оцінки відповідності;

технічне регулювання - правове регулювання відносин у сфері визначення та виконання обов'язкових вимог до характеристик продукції або пов'язаних з ними процесів і методів виробництва, а також перевірки їх додержання шляхом оцінки відповідності та/або державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції чи інших видів державного нагляду (контролю);

технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов'язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва;

уповноважений представник - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених у цьому дорученні завдань.

2. Терміни "користувач", "ланцюг постачання продукції", "постачання продукції", "суспільні інтереси" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

3. У технічних регламентах та процедурах оцінки відповідності, застосування яких передбачене технічними регламентами, терміни, визначені в частині першій цієї статті, можуть доповнюватися та/або уточнюватися.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з розробленням та прийняттям технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, їх застосуванням стосовно продукції, яка вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію в Україні, а також здійсненням добровільної оцінки відповідності.

Технічними регламентами та процедурами оцінки відповідності, застосування яких передбачене технічними регламентами, можуть бути встановлені особливості регулювання відносин, на які поширюється дія цього Закону.

2. Дія цього Закону поширюється на всі види продукції, за винятком:

товарів, які конфісковані за порушення митних правил;

продукції кустарного виробництва;

вживаної та відремонтованої продукції, що передається поза межами господарської діяльності;

виробів мистецтва та унікальних виробів народного художнього промислу;

предметів колекціонування та антикваріату.

3. Дія цього Закону не поширюється на:

санітарні заходи безпечності харчових продуктів, ветеринарно-санітарні та фітосанітарні заходи;

оцінку відповідності якості зерна та продуктів його переробки, насіння та садивного матеріалу згідно із Законами України "Про зерно та ринок зерна в Україні", "Про насіння і садивний матеріал";

оцінку відповідності колісних транспортних засобів та їх частин;

заходи щодо державної експертизи у сферах криптографічного та технічного захисту інформації;

обов'язкову оцінку відповідності послуг.

Обов'язкова оцінка відповідності послуг здійснюється відповідно до законодавства.

4. Дія цього Закону не поширюється на законодавчу процедуру, пов'язану з розглядом Верховною Радою України проектів технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, які приймаються законами, їх прийняттям, внесенням змін до них та визнанням їх такими, що втратили чинність.

Процедурні питання, пов'язані з розробленням та прийняттям технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, внесенням змін до них, визнанням їх такими, що втратили чинність, та їх скасуванням, які не визначені цим Законом, визначаються відповідними нормативно-правовими актами.

5. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням сертифікації продукції в державній системі сертифікації, крім положень розділів III - V цього Закону, які застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Декретом Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію".

Стаття 3. Законодавство про технічні регламенти та оцінку відповідності

1. Законодавство про технічні регламенти та оцінку відповідності складається з цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері.

2. У разі коли міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про технічні регламенти та оцінку відповідності, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Конфіденційність інформації

1. Уся інформація, яка є конфіденційною або надана відповідно до положень цього Закону на конфіденційній основі, захищається в режимі комерційної таємниці. Відповідні органи не розголошують таку інформацію без дозволу осіб або органів, що її надали, якщо інше не визначено законом.

Розділ II
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері технічного регулювання

1. Кабінет Міністрів України:

забезпечує здійснення державної політики у сфері технічного регулювання;

спрямовує і координує роботу центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності (далі - відповідні центральні органи виконавчої влади);

визначає сфери діяльності, в яких відповідні центральні органи виконавчої влади здійснюють функції технічного регулювання;

у межах своєї компетенції приймає технічні регламенти, якщо їх не прийнято законами чи актами центральних органів виконавчої влади;

приймає процедури оцінки відповідності, застосування яких передбачене технічними регламентами;

укладає міжнародні договори України про взаємне визнання результатів оцінки відповідності відповідно до наданих йому повноважень;

здійснює інші повноваження у сфері технічного регулювання, визначені законами.

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання:

визначає пріоритетні напрямки розвитку технічного регулювання в Україні;

забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері технічного регулювання;

координує діяльність з розроблення та перегляду технічних регламентів і процедур оцінки відповідності;

затверджує план розроблення технічних регламентів;

погоджує проекти технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, розроблені відповідними центральними органами виконавчої влади;

здійснює методичне забезпечення діяльності з розроблення та перегляду технічних регламентів і процедур оцінки відповідності;

визначає порядок формування та ведення бази даних про технічні регламенти і реєстру призначених органів;

готує пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України про взаємне визнання результатів оцінки відповідності та з інших питань технічного регулювання;

здійснює міжнародне співробітництво у сфері технічного регулювання з відповідними органами інших держав;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Кабінету Міністрів України.

Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання:

призначає за пропозиціями відповідних центральних органів виконавчої влади органи з оцінки відповідності для здійснення ними певної діяльності з оцінки відповідності згідно з технічними регламентами, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності із залученням призначених органів;

організовує проведення відповідними центральними органами виконавчої влади оцінювання органів з оцінки відповідності, які претендують на призначення (далі - претендент на призначення), стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів (далі - оцінювання претендентів на призначення);

проводить із залученням відповідних центральних органів виконавчої влади моніторинг призначених органів стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів і виконання ними своїх обов'язків, установлених цим Законом та відповідними технічними регламентами (далі - моніторинг призначених органів);

формує та веде базу даних про технічні регламенти і реєстр призначених органів;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Кабінету Міністрів України.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, є органом, що призначає.

Стаття 8. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади

1. Відповідні центральні органи виконавчої влади в межах їх компетенції:

розробляють та переглядають технічні регламенти і процедури оцінки відповідності у визначених сферах діяльності;

беруть участь у розробленні проектів нормативно-правових актів у сфері технічного регулювання;

забезпечують впровадження розроблених та/або прийнятих ними технічних регламентів;

затверджують методичні рекомендації із застосування технічних регламентів;

затверджують переліки національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції або пов'язаних з нею процесів та методів виробництва вимогам технічних регламентів;

проводять оцінювання претендентів на призначення та за його результатами подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності чи відмови в їх призначенні;

беруть участь у проведенні моніторингу призначених органів;

здійснюють інші повноваження у сфері технічного регулювання, визначені законами та покладені на них актами Кабінету Міністрів України.

2. Центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, у межах своєї компетенції приймають технічні регламенти, якщо їх не прийнято законами чи актами Кабінету Міністрів України.

Розділ III
ТЕХНІЧНІ РЕГЛАМЕНТИ ТА ПРОЦЕДУРИ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

Стаття 9. Технічні регламенти

1. Цілями прийняття технічних регламентів є захист життя та здоров'я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача (користувача) в оману.

Законами також можуть бути визначені інші цілі прийняття технічних регламентів.

2. Технічні регламенти розробляються, приймаються та застосовуються на основі принципів, установлених Угодою Світової організації торгівлі про технічні бар'єри у торгівлі, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року.

3. Технічні регламенти розробляються на основі:

міжнародних стандартів, якщо вони вже прийняті або перебувають на завершальній стадії розроблення, чи їх відповідних частин, за винятком випадків, коли такі міжнародні стандарти чи їх відповідні частини є неефективними або невідповідними засобами для досягнення визначених цілей прийняття технічних регламентів, зокрема внаслідок суттєвих кліматичних чи географічних чинників або суттєвих технологічних проблем;

регіональних стандартів, національних стандартів України чи інших держав, актів законодавства Європейського Союзу, митних союзів, економічних угруповань або інших держав чи відповідних частин таких стандартів і актів законодавства.

4. Технічні регламенти приймаються законами, актами Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади.

Технічні регламенти, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, приймаються законами або актами Кабінету Міністрів України.

5. Нормативно-правовий акт, що має визначені цим Законом ознаки технічного регламенту, вважається технічним регламентом незалежно від використання в назві такого акта слів "технічний регламент".

6. Визначення в різних технічних регламентах спеціальних вимог, що спрямовані на запобігання чи усунення одного й того ж виду ризику стосовно одного й того ж виду продукції, забороняється.

Стаття 10. Зміст, форма та структура технічних регламентів

1. Технічні регламенти, як правило, містять, не обмежуючись цим переліком:

визначення видів продукції або пов'язаних з нею процесів та методів виробництва, на які поширюється дія технічних регламентів, та в разі потреби визначення видів продукції або пов'язаних з нею процесів та методів виробництва, на які не поширюється дія цих технічних регламентів;

технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію. Зазначені технічні вимоги можуть бути визначені як суттєві вимоги, що визначають рівень захисту суспільних інтересів та формулюються з точки зору результатів, яких необхідно досягти;

права та обов'язки суб'єктів господарювання, які стосуються введення продукції в обіг, надання її на ринку або введення її в експлуатацію, а у разі коли технічні регламенти передбачають залучення до цієї діяльності інших, ніж суб'єкти господарювання, фізичних чи юридичних осіб - також їх права та обов'язки;

вимоги щодо надання супровідної інформації про продукцію для споживачів (користувачів), зокрема маркування, інструкцій з користування;

спеціальні вимоги щодо здійснення державного ринкового нагляду стосовно продукції.

2. Технічні регламенти, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, також, як правило, містять, не обмежуючись цим переліком:

процедури оцінки відповідності, які повинні або можуть застосовуватися для оцінки відповідності продукції технічним вимогам, визначеним технічними регламентами, а у разі коли такі процедури прийняті іншими нормативно-правовими актами - посилання на них;

вимоги, яким повинні відповідати органи з оцінки відповідності, що здійснюють оцінку відповідності продукції або беруть в цьому участь, їх права та обов'язки (у разі коли технічні регламенти передбачають застосування процедур оцінки відповідності із залученням органів з оцінки відповідності);

вимоги щодо складання, зберігання та надання органам державного ринкового нагляду декларації про відповідність та технічної документації, необхідної для оцінки відповідності продукції;

правила нанесення знака відповідності технічним регламентам.

3. У разі коли технічний регламент розробляється на основі акта законодавства Європейського Союзу, зміст, форма та структура такого технічного регламенту повинні максимально повно і точно відповідати змісту, формі та структурі відповідного акта законодавства Європейського Союзу з урахуванням можливості врегулювання конкретних суспільних відносин нормами законодавства України.

Кабінет Міністрів України визначає правила підготовки проектів технічних регламентів, що приймаються актами Кабінету Міністрів України та розробляються на основі актів законодавства Європейського Союзу.

4. Відповідні центральні органи виконавчої влади в кожному конкретному випадку визначають зміст і структуру технічних регламентів з урахуванням норм частин першої - третьої цієї статті.

5. У разі потреби разом з технічними регламентами, крім тих, що прийняті законами, приймаються плани заходів з їх впровадження. Плани заходів із впровадження технічних регламентів, прийнятих законами, у разі потреби приймаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Відповідність продукції вимогам технічних регламентів

1. Відповідність введеної в обіг, наданої на ринку або введеної в експлуатацію в Україні продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, є обов'язковою, за винятком випадків, визначених абзацами другим та третім частини першої цієї статті.

Технічним регламентом може бути встановлено право суб'єктів господарювання вводити в обіг, розповсюджувати або вводити в експлуатацію продукцію, що відповідає вимогам технічного регламенту, який був чинним раніше, після набрання чинності новим технічним регламентом, але не пізніше строку (терміну), встановленого нормативно-правовим актом, яким прийнято новий технічний регламент, або самим новим технічним регламентом.

Технічним регламентом, який було прийнято вперше чи дія якого раніше не поширювалася на певний вид продукції, може бути встановлено право суб'єктів господарювання вводити в обіг, розповсюджувати або вводити в експлуатацію продукцію, що не відповідає усім чи окремим вимогам цього технічного регламенту, після набрання ним чинності, але не пізніше строку (терміну), встановленого нормативно-правовим актом, яким прийнято зазначений технічний регламент, або самим технічним регламентом.

2. Відповідність продукції вимогам технічних регламентів може бути забезпечена шляхом застосування виробниками національних стандартів та/або інших документів, що встановлюють технічні вимоги до продукції, посилання на які містяться у відповідних технічних регламентах. В технічному регламенті зазначається, чи відповідність продукції таким національним стандартам та/або іншим документам, що встановлюють технічні вимоги до продукції, є єдиним способом, чи одним із способів задоволення відповідних вимог технічного регламенту.

3. Технічним регламентом може бути передбачено, що відповідність продукції або пов'язаних з нею процесів та методів виробництва національним стандартам, перелік яких затверджений відповідним центральним органом виконавчої влади, або їх частинам надає презумпцію відповідності такої продукції або пов'язаних з нею процесів та методів виробництва вимогам зазначеного технічного регламенту, які охоплюються цими стандартами або їх частинами та вказані в технічному регламенті.

4. У разі коли національний стандарт не повною мірою задовольняє вимогам технічного регламенту, які охоплюються цим стандартом та вказані в цьому технічному регламенті, відповідний центральний орган виконавчої влади за результатами консультацій з національним органом стандартизації включає такий національний стандарт до переліку національних стандартів, не включає його, включає його з обмеженням або виключає його з переліку.

У переліку національних стандартів для тих стандартів, що включені до нього з обмеженням, зазначаються положення таких стандартів, відповідність яким не надає презумпції відповідності вимогам технічного регламенту або надає її лише частково.

У разі потреби відповідні центральні органи виконавчої влади звертаються до національного органу стандартизації щодо необхідності забезпечення перегляду національних стандартів, відповідність яким не надає презумпції відповідності вимогам технічного регламенту або надає її лише частково.

5. У разі включення до переліку національних стандартів нового стандарту на заміну тому стандарту, що раніше був включений до переліку, зазначається дата припинення надання презумпції відповідності внаслідок застосування заміненого стандарту. При цьому може передбачатися, що до настання цієї дати презумпція відповідності надається внаслідок застосування як нового, так і заміненого національного стандарту.

6. У разі коли технічний регламент було розроблено на основі акта законодавства Європейського Союзу, який передбачає надання презумпції відповідності продукції або пов'язаних з нею процесів та методів виробництва, що відповідають гармонізованим європейським стандартам, до переліку національних стандартів включаться лише ті національні стандарти, що є ідентичними відповідним гармонізованим європейським стандартам.

При цьому в переліку національних стандартів враховуються відомості про періоди надання та обмеження презумпції відповідності, яка надається внаслідок застосування гармонізованих європейських стандартів.

7. Переліки національних стандартів формуються згідно з методичними рекомендаціями, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.

Національний орган стандартизації за запитами відповідних центральних органів виконавчої влади надає їм інформаційну та методологічну допомогу стосовно формування переліків національних стандартів.

Перелік національних стандартів затверджується вперше до набрання чинності відповідним технічним регламентом, а після цього - в разі потреби в оновленні переліку.

Відповідні центральні органи виконавчої влади розміщують затверджені ними переліки національних стандартів на своїх офіційних веб-сайтах не пізніше п'яти робочих днів з дня їх затвердження.

8. Крім відповідності стандартам з переліку національних стандартів, технічними регламентами можуть бути передбачені інші випадки надання презумпції відповідності продукції або пов'язаних з нею процесів та методів виробництва.

9. Конкретні умови надання презумпції відповідності продукції або пов'язаних з нею процесів та методів виробництва визначаються технічними регламентами, які передбачають її надання.

10. Виробники мають право приймати інші рішення для задоволення вимог технічних регламентів, крім застосування стандартів з переліку національних стандартів.

Стаття 12. Методичні рекомендації із застосування технічних регламентів

1. Відповідні центральні органи виконавчої влади в разі потреби затверджують методичні рекомендації із застосування розроблених та/або прийнятих ними технічних регламентів з метою роз'яснення їх положень і забезпечення їх узгодженого застосування.

2. Методичні рекомендації із застосування технічних регламентів не пізніше п'яти робочих днів з дня їх затвердження розміщуються на офіційних веб-сайтах відповідних центральних органів виконавчої влади, що їх затвердили.

Стаття 13. Процедури оцінки відповідності, застосування яких передбачене технічними регламентами

1. Процедури оцінки відповідності, застосування яких передбачене технічними регламентами, розробляються, приймаються та застосовуються на основі принципів, установлених Угодою Світової організації торгівлі про технічні бар'єри у торгівлі, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року.

2. Процедури оцінки відповідності, застосування яких передбачене технічними регламентами, розробляються на основі:

настанов або рекомендацій міжнародних організацій стандартизації, якщо вони вже прийняті або перебувають на завершальній стадії розроблення, чи їх відповідних частин, за винятком випадків, коли, як буде належним чином роз'яснено за запитом держав - членів Світової організації торгівлі (далі - СОТ), такі настанови або рекомендації чи їх відповідні частини є невідповідними з таких причин, зокрема, як захист життя чи здоров'я людей, тварин або рослин, охорона довкілля чи природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки, запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача (користувача) в оману, суттєві кліматичні чи інші географічні чинники, суттєві технологічні або інфраструктурні проблеми;

настанов або рекомендацій регіональних організацій стандартизації, актів законодавства Європейського Союзу, митних союзів, економічних угруповань або інших держав чи відповідних частин таких настанов, рекомендацій і актів законодавства.

3. У разі коли технічні регламенти передбачають застосування процедур оцінки відповідності, такі процедури містяться в технічних регламентах, прийнятих законами чи актами Кабінету Міністрів України, або окремо приймаються Кабінетом Міністрів України.

4. Кабінет Міністрів України приймає модулі оцінки відповідності, які використовуються відповідними центральними органами виконавчої влади для розроблення процедур оцінки відповідності, та правила використання модулів оцінки відповідності.

Модулі оцінки відповідності застосовуються як процедури оцінки відповідності в разі посилання на них у відповідних технічних регламентах. У разі коли в документах, на основі яких згідно з частиною третьою статті 9 цього Закону розробляються технічні регламенти, містяться процедури оцінки відповідності, у відповідних технічних регламентах не допускається посилання на модулі оцінки відповідності, прийняті Кабінетом Міністрів України.

Розділ IV
ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБЛЕННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ ТЕХНІЧНИХ РЕГЛАМЕНТІВ І ПРОЦЕДУР ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

Стаття 14. План розроблення технічних регламентів

1. План розроблення технічних регламентів формується за пропозиціями заінтересованих сторін на один або кілька календарних років з метою забезпечення координації цієї діяльності.

2. Заінтересовані сторони подають у довільній формі пропозиції щодо розроблення технічних регламентів, внесення змін до них або визнання їх такими, що втратили чинність, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання:

разом з відповідними центральними органами виконавчої влади розглядає всі одержані пропозиції на предмет їх відповідності вимогам, визначеним статтею 9 цього Закону, підтримує чи відхиляє їх;

на основі підтриманих пропозицій формує проект плану розроблення технічних регламентів і затверджує план або вносить відповідні зміни до нього;

не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження плану розроблення технічних регламентів і змін до неї розміщує їх на своєму офіційному веб-сайті.

Стаття 15. Особливості розроблення проектів технічних регламентів і процедур оцінки відповідності

1. Національний орган стандартизації за запитами відповідних центральних органів виконавчої влади, що розробляють проекти технічних регламентів і процедур оцінки відповідності:

надає їм інформацію про чинність національних стандартів, які застосовуються у сфері, що є предметом правового регулювання проекту технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності, або їх очікуване прийняття, а також інформацію про чинність відповідних міжнародних і регіональних стандартів, настанов та рекомендацій міжнародних і регіональних організацій стандартизації щодо процедур оцінки відповідності, а у разі їх відсутності - відповідних національних стандартів інших держав;

надає їм методологічну допомогу стосовно правильності посилань у проектах технічних регламентів і процедур оцінки відповідності на національні стандарти.

2. Проекти технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, розроблені відповідними центральними органами виконавчої влади, підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, стосовно відповідності проектів вимогам законодавства про технічні регламенти та оцінку відповідності.

Стаття 16. Особливості оприлюднення та обговорення проектів технічних регламентів і процедур оцінки відповідності

1. Не пізніше дня подання проекту технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності для погодження заінтересованими органами відповідний центральний орган виконавчої влади, що його розробив, розміщує на своєму офіційному веб-сайті повідомлення про оприлюднення відповідного проекту, а в разі потреби - також оприлюднює це повідомлення в інший спосіб, визначений Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Крім інформації, визначеної Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", у повідомленні про оприлюднення проекту технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності додатково вказуються:

назва проекту та найменування відповідного центрального органу виконавчої влади, що його розробив;

види продукції, на які передбачається поширити дію розробленого технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності;

стисле зазначення цілі та обґрунтування необхідності прийняття технічного регламенту або процедури оцінки відповідності;

інформація про відповідність проекту відповідним міжнародним стандартам або настановам чи рекомендаціям міжнародних організацій стандартизації щодо процедур оцінки відповідності.

2. Проект технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності повинен бути оприлюднений на офіційному веб-сайті відповідного центрального органу виконавчої влади, який його розробив, та розміщуватися на ньому з дня розміщення на цьому ж веб-сайті повідомлення про оприлюднення відповідного проекту до закінчення строку для подання письмових коментарів до цього проекту. У разі потреби відповідний центральний орган виконавчої влади також оприлюднює проект технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності в інший спосіб, визначений Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

3. У разі коли відповідний міжнародний стандарт або настанова чи рекомендація міжнародної організації стандартизації щодо процедури оцінки відповідності відсутня або технічний зміст розробленого технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності не відповідає технічному змісту відповідних міжнародних стандартів або настанов чи рекомендацій міжнародних організацій стандартизації щодо процедур оцінки відповідності та якщо технічний регламент або процедура оцінки відповідності може мати істотний вплив на торгівлю з державами - членами СОТ, відповідний центральний орган виконавчої влади, що його (її) розробив, повинен:

невідкладно після оприлюднення проекту технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності на своєму офіційному веб-сайті, але не пізніше п'яти робочих днів з дня такого оприлюднення, надати державам - членам СОТ повідомлення про відповідний проект технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності за формою, в обсязі та порядку, визначених правилами СОТ;

за запитами компетентних органів держав - членів СОТ надавати їм детальний опис або копії тексту проекту технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності, а також, по можливості, зазначати ті частини проекту, в яких він суттєво відхиляється від відповідних міжнародних стандартів або настанов чи рекомендацій міжнародних організацій стандартизації щодо процедур оцінки відповідності;

надати можливість компетентним органам держав - членів СОТ подати письмові коментарі до проекту технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності, обговорити такі коментарі за їх запитами та взяти до уваги ці письмові коментарі і результати їх обговорення.

Повідомлення та інші документи, визначені цією частиною, надаються відповідними центральними органами виконавчої влади через центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, відповідно до вимог статті 21 цього Закону. Відповіді на письмові коментарі компетентних органів держав - членів СОТ повинні надаватися до дня прийняття відповідного технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності.

4. Істотний вплив технічних регламентів і процедур оцінки відповідності на торгівлю з державами - членами СОТ встановлюється згідно з критеріями, визначеними правилами СОТ.

5. Строк для подання письмових коментарів до проекту технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності не може бути меншим ніж 60 днів з дня:

оприлюднення проекту на офіційному веб-сайті відповідного центрального органу виконавчої влади - для подання коментарів заінтересованими сторонами;

розповсюдження Секретаріатом СОТ повідомлення про відповідний проект серед держав - членів СОТ - для подання коментарів компетентними органами зазначених держав.

Термін подання письмових коментарів повинен бути визначений таким чином, щоб було забезпечено достатній час для обговорення одержаних коментарів із заінтересованими сторонами та можливість внесення в разі потреби необхідних змін до проектів технічних регламентів чи процедур оцінки відповідності з урахуванням установленого законодавством порядку розроблення нормативно-правових актів.

6. Відповідні центральні органи виконавчої влади повідомляють державам - членам СОТ про стандарти, обов'язковість застосування яких установлена технічними регламентами та які мають інші визначені цим Законом ознаки технічного регламенту, одночасно з повідомленням про проекти технічних регламентів, якими передбачається встановити обов'язковість застосування таких стандартів. Надання повідомлень та інших документів стосовно таких стандартів та їх обговорення здійснюються в порядку, визначеному частиною третьою та абзацами першим, третім та четвертим частини п'ятої цієї статті.

7. Міжнародними договорами України та зобов'язаннями, що випливають із членства України в міжнародних та регіональних організаціях, можуть бути передбачені додаткові заходи щодо обміну інформацією про проекти технічних регламентів і процедур оцінки відповідності з іншими державами.

Стаття 17. Особливості розроблення та прийняття технічних регламентів і процедур оцінки відповідності за невідкладних обставин

1. У разі виникнення або загрози виникнення невідкладних проблем у сфері захисту життя чи здоров'я людей, тварин або рослин, охорони довкілля чи природних ресурсів або національної безпеки, які вимагають термінового прийняття технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності, відповідний центральний орган виконавчої влади має право не виконувати тих обов'язків, що встановлені частиною третьою статті 16 цього Закону, які не вважатиме за необхідні, за умови, що після прийняття зазначеного технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності цей орган повинен:

не пізніше п'яти робочих днів з дня офіційного опублікування технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності, прийнятих за невідкладних обставин, надати державам - членам СОТ повідомлення про відповідний технічний регламент чи процедуру оцінки відповідності за формою, в обсязі та порядку, визначених правилами СОТ;

за запитами компетентних органів держав - членів СОТ надавати їм копії тексту технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності, прийнятих за невідкладних обставин;

надати можливість компетентним органам держав - членів СОТ подати письмові коментарі до технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності, прийнятих за невідкладних обставин, обговорити такі коментарі за їх запитами та взяти до уваги ці письмові коментарі і результати їх обговорення.

Повідомлення та інші документи, визначені цією частиною, надаються відповідними центральними органами виконавчої влади через центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, відповідно до вимог статті 21 цього Закону.

2. Наявність чи відсутність невідкладних обставин, які визначені частиною першою цієї статті, встановлюється у відповідному висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання. Зазначений висновок готується за результатами розгляду письмового обґрунтування наявності невідкладних обставин, поданого відповідним центральним органом виконавчої влади, та надається цьому органу в установленому порядку.

3. Строк для подання компетентними органами держав - членів СОТ письмових коментарів до технічного регламенту або процедури оцінки відповідності, прийнятих за невідкладних обставин, не може бути меншим ніж 60 днів з дня розповсюдження Секретаріатом СОТ повідомлення про відповідний технічний регламент чи процедуру оцінки відповідності серед зазначених держав.

Строк для подання заінтересованими сторонами письмових коментарів до розробленого за невідкладних обставин проекту технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності, який встановлений частиною п'ятою статті 16 цього Закону, може бути скорочений, але не може бути меншим, ніж мінімальний строк, передбачений Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

4. Відповідні центральні органи виконавчої влади повідомляють державам - членам СОТ про стандарти, обов'язковість застосування яких установлена технічними регламентами та які мають інші визначені цим Законом ознаки технічного регламенту, одночасно з повідомленням про технічні регламенти, прийняті за невідкладних обставин, якими встановлюється обов'язковість застосування зазначених стандартів. Надання повідомлень та інших документів стосовно стандартів, що вважаються технічними регламентами, та їх обговорення здійснюються в порядку, визначеному частиною першою та абзацом першим частини третьої цієї статті.

5. Відповідний центральний орган виконавчої влади за результатами розгляду письмових коментарів компетентних органів держав - членів СОТ переглядає технічний регламент чи процедуру оцінки відповідності, прийняті за невідкладних обставин, у строк, визначений частиною третьою статті 19 цього Закону.

Стаття 18. Особливості опублікування технічних регламентів і процедур оцінки відповідності та набрання ними чинності

1. Усі нормативно-правові акти про прийняття технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, внесення змін до них, визнання їх такими, що втратили чинність, чи їх скасування підлягають опублікуванню в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" незалежно від їх опублікування в інших офіційних друкованих виданнях, визначених законодавством.

2. Нормативно-правові акти, якими приймаються технічні регламенти і процедури оцінки відповідності або вносяться зміни до них (за винятком нормативно-правових актів, прийнятих за невідкладних обставин, що визначені статтею 17 цього Закону), набирають чинності у термін, визначений цими нормативно-правовими актами, але не раніше ніж через шість місяців з дня їх офіційного опублікування, з метою надання суб'єктам господарювання часу для приведення своєї продукції або пов'язаних з нею процесів чи методів виробництва у відповідність до нових вимог.

Стаття 19. Перегляд технічних регламентів і процедур оцінки відповідності

1. Відповідні центральні органи виконавчої влади переглядають технічні регламенти та процедури оцінки відповідності, які вони розробили та/або прийняли, на предмет їх відповідності вимогам цього Закону з метою визначення потреби у внесенні змін до них або визнанні їх такими, що втратили чинність.

Перегляд технічних регламентів і процедур оцінки відповідності з інших підстав, ніж ті, що визначені цим Законом, здійснюється відповідно до законодавства.

2. Технічні регламенти переглядаються не рідше ніж один раз на п'ять років з дня:

набрання ними чинності;

набрання чинності змінами до них, які були внесені за результатами попереднього перегляду;

надання відповідними центральними органами виконавчої влади інформації про залишення їх без змін за результатами попереднього перегляду.

У базі даних про технічні регламенти вказуються нормативно-правові акти, якими вносяться зміни до технічних регламентів за результатами їх перегляду, із зазначенням дня набрання чинності цими змінами. Технічні регламенти позначаються в базі даних про технічні регламенти як такі, що за результатами їх перегляду були залишені без змін, із зазначенням дня надання відповідними центральними органами виконавчої влади інформації про це центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.

3. Технічні регламенти та процедури оцінки відповідності, які були прийняті за невідкладних обставин, крім строків, визначених частиною другою цієї статті, також переглядаються не пізніше шести місяців з дня їх офіційного опублікування.

4. Технічні регламенти та процедури оцінки відповідності також підлягають перегляду в разі внесення змін до документів, на основі яких згідно з частиною третьою статті 9 та частиною другою статті 13 цього Закону були розроблені такі технічні регламенти і процедури оцінки відповідності, визнання їх такими, що втратили чинність, чи скасування цих документів.

5. Відповідні центральні органи виконавчої влади після завершення перегляду надають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, інформацію про зроблені ними висновки щодо потреби у внесенні змін до технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, визнанні їх такими, що втратили чинність, або залишенні їх без змін.

У разі коли перегляд технічних регламентів і процедур оцінки відповідності з підстав та у строки, що визначені цим Законом, не було проведено, вони переглядаються відповідними центральними органами виконавчої влади за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.

Стаття 20. Внесення змін до технічних регламентів і процедур оцінки відповідності

1. Проекти змін до технічних регламентів і процедур оцінки відповідності розробляються та оприлюднюються відповідно до статей 15 - 17 цього Закону.

2. Прийняті зміни до технічних регламентів і процедур оцінки відповідності опубліковуються та набирають чинності відповідно до статті 18 цього Закону.

Розділ V
НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ТЕХНІЧНІ РЕГЛАМЕНТИ, СТАНДАРТИ ТА ПРОЦЕДУРИ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

Стаття 21. Обмін інформацією про технічні регламенти, стандарти та процедури оцінки відповідності з державами - членами СОТ

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, здійснює функції центру обробки запитів та надання повідомлень у рамках виконання Угоди СОТ про технічні бар'єри у торгівлі, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року.

2. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, щодо надання інформації про технічні регламенти, стандарти та процедури оцінки відповідності належить:

1) надання відповідей і відповідних документів на обґрунтовані запити держав - членів СОТ та заінтересованих сторін у зазначених державах стосовно:

технічних регламентів і національних стандартів, які прийняті або розробляються в Україні;

прийнятих або розроблюваних процедур оцінки відповідності, які застосовуються в Україні;

членства та участі України, органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб публічного права в міжнародних і регіональних організаціях стандартизації та системах оцінки відповідності, укладання ними двосторонніх і багатосторонніх договорів (у тому числі міжнародних договорів України) щодо технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності та взаємного визнання результатів оцінки відповідності, а також положень таких систем та договорів;

джерел опублікування повідомлень про оприлюднення проектів технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, про оприлюднення програми робіт з національної стандартизації та про проекти національних стандартів або способу одержання відомостей про джерела опублікування зазначених повідомлень;

місцезнаходження інших центрів обробки запитів та надання повідомлень в Україні, якщо буде прийнято рішення про створення кількох центрів;

2) організаційне, методичне та інформаційне забезпечення підготовки та надання відповідними центральними органами виконавчої влади повідомлень і документів, визначених частиною третьою статті 16 та частиною першою статті 17 цього Закону, державам - членам СОТ, а також обговорення коментарів, поданих компетентними органами зазначених держав;

3) організаційне, методичне та інформаційне забезпечення підготовки та подання запитів і коментарів відповідних центральних органів виконавчої влади та інших українських заінтересованих сторін щодо проектів чи прийнятих технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, про які держави - члени СОТ надали відповідні повідомлення;

4) інформування відповідних центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, українських суб'єктів господарювання про технічні регламенти, стандарти та процедури оцінки відповідності держав - членів СОТ.

3. У разі розроблення, прийняття або застосування технічного регламенту, який може мати істотний вплив на торгівлю з державами - членами СОТ, відповідний центральний орган виконавчої влади на запит держави - члена СОТ роз'яснює необхідність такого технічного регламенту з точки зору положень принципів розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів, установлених Угодою Світової організації торгівлі про технічні бар'єри у торгівлі, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року.

У разі укладання двосторонніх та багатосторонніх договорів (в тому числі міжнародних договорів України) щодо технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності, які можуть мати істотний вплив на торгівлю держав - членів СОТ, що не є сторонами цього договору, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, надає зазначеним державам повідомлення про такі договори за формою та в порядку, визначених правилами СОТ.

4. Відповідні центральні органи виконавчої влади повинні надавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, всі документи та відомості, необхідні для здійснення ним своїх повноважень, визначених частиною другою та третьою цієї статті.

5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, за запитами держав - членів СОТ повинен надавати їм переклади документів, які стосуються конкретних повідомлень, на одну з робочих мов СОТ або, якщо обсяг документів є великим, переклади стислого викладу таких документів на одну з таких мов.

6. Розмір плати за надання згідно з цим Законом копій документів за запитами держав - членів СОТ та заінтересованих сторін у зазначених державах повинен бути однаковим як для українських, так і для іноземних сторін, за винятком фактичної вартості доставки цих документів.

Стаття 22. Систематизація відомостей про технічні регламенти

1. Відомості про прийняття технічних регламентів, їх перегляд, внесення до них змін, визнання їх такими, що втратили чинність, чи їх скасування вносяться до бази даних про технічні регламенти, яка формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.

До бази даних про технічні регламенти вносяться також відомості про стандарти, обов'язковість застосування яких установлена технічними регламентами та які мають інші визначені цим Законом ознаки технічного регламенту.

2. Відомості з бази даних про технічні регламенти розміщуються у систематизованому вигляді на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, не пізніше п'яти робочих днів з дня офіційного опублікування відповідних нормативно-правових актів або з дня надання відповідними центральними органами виконавчої влади інформації про висновки, зроблені за результатами перегляду.

3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, стосовно кожного технічного регламенту розміщує на своєму офіційному веб-сайті та постійно оновлює:

перелік національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції або пов'язаних з нею процесів та методів виробництва вимогам технічного регламенту (в разі його затвердження);

методичні рекомендації із застосування технічного регламенту (в разі їх затвердження);

перелік призначених органів (якщо технічний регламент передбачає застосування процедур оцінки відповідності із залученням призначених органів).

Розділ VI
ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ

Стаття 23. Види оцінки відповідності

1. Видами оцінки відповідності є добровільна оцінка відповідності та оцінка відповідності вимогам технічних регламентів.

2. Здійснення добровільної оцінки відповідності не передбачається технічними регламентами.

3. Оцінка відповідності вимогам технічних регламентів може мати обов'язковий або необов'язковий характер.

Необов'язкові процедури оцінки відповідності можуть бути визначені в технічних регламентах виключно як додаткові до обов'язкових процедур оцінки відповідності.

Стаття 24. Добровільна оцінка відповідності

1. Добровільна оцінка відповідності здійснюється в будь-яких формах оцінки відповідності, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, які здійснюються на добровільних засадах та на відповідність будь-яким заявленим вимогам.

2. Добровільна оцінка відповідності за участі органу з оцінки відповідності здійснюється на умовах, визначених договором між заявником та таким органом з оцінки відповідності.

3. Добровільна оцінка відповідності може здійснюватися також призначеними органами.

Стаття 25. Оцінка відповідності вимогам технічних регламентів

1. Оцінка відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється шляхом застосування процедур оцінки відповідності, які визначені такими технічними регламентами.

2. Оцінка відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється виробниками або призначеними органами.

Якщо це визначено технічним регламентом чи процедурою оцінки відповідності, уповноважений представник може виконувати від мені виробника та під його відповідальність окремі обов'язки виробника, пов'язані з виконанням процедури оцінки відповідності, за умови визначення цих обов'язків у письмовому дорученні виробника.

Виробник може використовувати для застосування окремих процедур оцінки відповідності, визначених у технічних регламентах, власну акредитовану випробувальну лабораторію, якщо такі процедури передбачають для виробника вибір щодо звернення до зазначеної випробувальної лабораторії або до призначеного органу. Встановлення вимог щодо використання акредитованої випробувальної лабораторії виробника для застосування процедури внутрішнього контролю виробництва забороняється.

Стаття 26. Декларування відповідності вимогам технічних регламентів

1. У випадках, визначених технічними регламентами, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, виробник або його уповноважений представник повинен складати декларацію про відповідність.

2. У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, які застосовуються до продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, було доведене.

3. Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами.

Декларація про відповідність повинна у разі потреби оновлюватися.

Декларація про відповідність складається державною мовою, а якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні повинна супроводжуватися декларацією про відповідність - згідно з вимогами законодавства про мови.

У разі коли виробник - нерезидент України склав декларацію про відповідність іншою мовою (іншими мовами) згідно з вимогами до змісту декларації, примірною структурою чи формою, визначеними технічними регламентами, така декларація про відповідність повинна бути перекладена на мову (мови), визначені абзацом третім частини третьої цієї статті.

4. У разі коли на певний вид продукції поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складання декларації про відповідність, складається єдина декларація про відповідність стосовно всіх таких технічних регламентів, якщо це передбачено відповідними технічними регламентами. В єдиній декларації про відповідність повинні бути зазначені всі технічні регламенти, стосовно яких складена така декларація.

5. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах.

6. У випадках, визначених технічними регламентами, продукція при наданні на ринку або введенні в експлуатацію повинна супроводжуватися декларацією про відповідність.

Стаття 27. Знак відповідності технічним регламентам

1. У випадках, визначених технічними регламентами, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об'єкти, що супроводжують продукцію (інформаційну табличку, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам.

2. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням продукції в обіг або в експлуатацію.

3. У разі коли це передбачено технічним регламентом, до знака відповідності технічним регламентам додається ідентифікаційний номер призначеного органу, який залучався до здійснення оцінки відповідності продукції.

Ідентифікаційний номер призначеного органу наноситься самим органом або за його вказівкою виробником чи його уповноваженим представником, якщо інше не передбачено технічним регламентом.

4. Форма та опис знака відповідності технічним регламентам встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Окремими технічними регламентами може бути передбачено застосування знака відповідності технічним регламентам, що має іншу форму, ніж та, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правила нанесення знака відповідності технічним регламентам встановлюються технічними регламентами, які передбачають його нанесення, а у разі коли такі правила не встановлені окремими технічними регламентами - Кабінетом Міністрів України.

У разі коли в технічних регламентах, розроблених на основі актів законодавства Європейського Союзу, міститься посилання на загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам, його слід розуміти як посилання на статтю 28 цього Закону.

Стаття 28. Загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам

1. Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

2. Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише на продукцію, для якої його нанесення передбачене конкретними технічними регламентами, та не повинен наноситися на будь-яку іншу продукцію.

3. Виробник шляхом нанесення знака відповідності технічним регламентам ним самим або його уповноваженим представником вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність продукції всім вимогам, які застосовуються до такої продукції та визначені у технічних регламентах, що передбачають нанесення знака відповідності технічним регламентам.

4. Знак відповідності технічним регламентам повинен бути єдиним маркуванням, що засвідчує відповідність продукції вимогам, які застосовуються до такої продукції та визначені у технічних регламентах, що передбачають нанесення знака відповідності технічним регламентам.

5. Нанесення на продукцію інших маркувань, знаків або написів, які можуть вводити в оману третіх осіб щодо значення чи форми знака відповідності технічним регламентам, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене на продукцію за умови, що це не вплине негативно на видимість, розбірливість та значення знака відповідності технічним регламентам.

Стаття 29. Акредитовані випробувальні лабораторії виробників

1. Акредитована випробувальна лабораторія виробника може здійснювати діяльність з оцінки відповідності для підприємства, що є виробником та структурним підрозділом якого є така випробувальна лабораторія, з метою застосування окремих процедур оцінки відповідності. Така випробувальна лабораторія повинна бути структурним підрозділом відповідного підприємства та не повинна брати участі в розробленні, виробництві, постачанні, встановленні, використанні або технічному обслуговуванні продукції, яку вона оцінює.

2. Акредитована випробувальна лабораторія виробника повинна:

бути акредитованою національним органом України з акредитації або національним органом з акредитації іншої держави;

надавати свої послуги виключно підприємству, структурним підрозділом якого вона є;

відповідати іншим вимогам до акредитованих випробувальних лабораторій виробників (зокрема щодо їх неупередженості та доброчесності), визначеним у відповідних технічних регламентах.

3. Акредитовані випробувальні лабораторії виробників не підлягають призначенню органом, що призначає. Підприємство, структурним підрозділом якого є акредитована випробувальна лабораторія виробника, та національний орган України з акредитації повинні надавати органу, що призначає, за його запитом інформацію стосовно її акредитації.

Стаття 30. Визначення вартості робіт з оцінки відповідності

1. Вартість робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, що виконуються призначеними органами, визначається згідно з правилами, які встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Вартість робіт з добровільної оцінки відповідності визначається на договірних засадах.

Розділ VII
ПРИЗНАЧЕНІ ОРГАНИ

Стаття 31. Вимоги до призначених органів

1. Органи з оцінки відповідності можуть бути призначені для здійснення ними певної діяльності з оцінки відповідності згідно з відповідними технічними регламентами за умови, що вони:

є юридичними особами - резидентами України незалежно від форми власності;

відповідають вимогам до призначених органів, визначеним у відповідних технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності із залученням призначених органів, а у разі коли такі вимоги не визначені окремими технічними регламентами - вимогам, установленим Кабінетом Міністрів України (далі - вимоги до призначених органів).

Вимоги до призначених органів, як правило, включають, не обмежуючись цим переліком, вимоги щодо:

забезпечення незалежності, відсутності конфлікту інтересів, доброчесності, неупередженості та об'єктивності органу з оцінки відповідності та його персоналу стосовно діяльності з оцінки відповідності у сфері призначення;

спроможності та технічної компетентності органу з оцінки відповідності та його персоналу здійснювати діяльність з оцінки відповідності у сфері призначення, в тому числі щодо наявності кваліфікованого та досвідченого персоналу, процедур та засобів, необхідних для виконання органом своїх завдань з оцінки відповідності, та доступу органу до необхідного обладнання;

кваліфікації, знань та практичних навичок персоналу органу з оцінки відповідності;

страхування цивільної відповідальності органу з оцінки відповідності;

забезпечення захисту комерційної таємниці стосовно одержаної інформації.

2. Доведення органом з оцінки відповідності своєї відповідності вимогам, встановленим відповідними національними стандартами, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, або частинам цих стандартів, надає такому органу з оцінки відповідності презумпцію відповідності вимогам до призначених органів в тій мірі, в якій національні стандарти, що застосовуються, охоплюють зазначені вимоги.

3. До переліку національних стандартів, визначеного частиною другою цієї статті, включаються лише ті національні стандарти, що є ідентичними відповідним гармонізованим європейським стандартам.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, формує перелік національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності органів з оцінки відповідності вимогам до призначених органів, в порядку, встановленому частинами четвертою, п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 11 цього Закону.

Зазначений перелік національних стандартів оновлюється в разі потреби шляхом його затвердження.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, розміщує затверджений ним перелік національних стандартів на своєму офіційному веб-сайті не пізніше п'яти робочих днів з дня його затвердження.

4. Відповідність органу з оцінки відповідності вимогам, встановленим стандартами з переліку національних стандартів, визначеного частиною другою цієї статті, може бути доведена виключно шляхом акредитації такого органу національним органом України з акредитації, а у разі коли національний орган України з акредитації не здійснює акредитацію стосовно відповідних видів діяльності з оцінки відповідності - національним органом з акредитації іншої держави.

Стаття 32. Особливості залучення призначеними органами субпідрядників та дочірніх підприємств до виконання робіт з оцінки відповідності

1. У разі коли призначений орган залучає до виконання конкретних робіт з оцінки відповідності субпідрядника або дочірнє підприємство, він повинен пересвідчитися у відповідності субпідрядника чи дочірнього підприємства вимогам до призначених органів та повідомити про це орган, що призначає.

2. Призначені органи несуть повну відповідальність за роботи, виконані субпідрядниками або дочірніми підприємствами, незалежно від їх місцезнаходження.

3. Призначений орган може залучити субпідрядника або дочірнє підприємство до виконання робіт з оцінки відповідності лише за згодою замовника.

4. Призначені органи повинні зберігати та надавати органу, що призначає, за його запитом відповідні документи стосовно оцінювання кваліфікації залучених субпідрядників та дочірніх підприємств і робіт, виконаних ними згідно з відповідними технічними регламентами.

Стаття 33. Видача, відмова у видачі, переоформлення та видача дубліката рішення про призначення органу з оцінки відповідності на здійснення оцінки відповідності вимогам відповідного технічного регламенту, розширення сфери призначення

1. Призначення здійснюється шляхом прийняття органом, що призначає, рішення про призначення органу з оцінки відповідності на здійснення оцінки відповідності вимогам відповідного технічного регламенту (далі - рішення про призначення).

2. Претендент на призначення подає органу, що призначає, заяву на призначення згідно з формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

До заяви на призначення додаються:

опис діяльності з оцінки відповідності, процедур оцінки відповідності, визначених у відповідному технічному регламенті, та видів продукції, на які поширюється дія цього технічного регламенту, стосовно яких претендент на призначення заявляє про свою компетентність. Зазначений опис підписується претендентом на призначення;

засвідчена претендентом на призначення копія атестата про акредитацію, що засвідчує відповідність претендента на призначення вимогам до призначених органів. Сфера акредитації претендента на призначення повинна охоплювати процедури оцінки відповідності та види продукції, стосовно яких він заявляє про свою компетентність;

інші документи, що засвідчують відповідність претендента на призначення тим вимогам до призначених органів, які не можуть бути засвідчені атестатом про акредитацію.

Вичерпний перелік зазначених документів встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.

3. Орган, що призначає:

проводить аналіз поданого претендентом на призначення комплекту документів та перевіряє повноту відомостей;

надсилає копії заяви на призначення та комплекту документів, що додаються до неї, відповідному центральному органу виконавчої влади для проведення ним оцінювання претендента на призначення.

Відповідний центральний орган виконавчої влади проводить оцінювання претендента на призначення та готує пропозиції щодо його призначення чи відмови в призначенні протягом 50 календарних днів з дня одержання цим органом копії заяви на призначення та комплекту документів, що додаються до неї.

Орган, що призначає, видає рішення про призначення або у разі відмови в призначенні надсилає претенденту на призначення письмове повідомлення про відмову у видачі рішення про призначення із зазначенням підстав такої відмови.

Рішення про призначення складається у двох примірниках, один з яких видається призначеному органу, а другий зберігається в органі, що призначає. Копія рішення про призначення чи письмового повідомлення про відмову у видачі рішення про призначення надсилається відповідному центральному органу виконавчої влади.

4. Строк для видачі рішення про призначення або надсилання претенденту на призначення письмового повідомлення про відмову у видачі рішення про призначення не може бути більшим ніж 90 календарних днів з дня одержання органом, що призначає, заяви на призначення та комплекту документів, що додаються до неї.

5. Орган, що призначає, присвоює призначеним органам ідентифікаційні номери.

Кожному призначеному органу присвоюється лише один ідентифікаційний номер незалежно від того, чи був цей орган призначений згідно з кількома технічними регламентами.

6. У рішенні про призначення зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження призначеного органу;

2) ідентифікаційний номер призначеного органу;

3) сфера призначення згідно з відповідним технічним регламентом:

види продукції із зазначенням категорій та/або груп продукції (якщо вони визначені в технічному регламенті) чи інших деталізованих визначень продукції;

процедури оцінки відповідності з посиланням на положення технічного регламенту чи додатки до нього, в яких визначені ці процедури;

додаткові відомості щодо сфери призначення, якщо це вимагається технічним регламентом.

7. Призначення здійснюється на необмежений строк.

8. Підставами для відмови у видачі рішення про призначення є:

подання претендентом на призначення неповного комплекту документів, необхідних для призначення;

виявлення у документах, поданих претендентом на призначення, недостовірних відомостей;

невідповідність претендента на призначення вимогам до призначених органів.

У разі усунення претендентом на призначення причин, що стали підставою для відмови у видачі рішення про призначення, видача рішення про призначення або надсилання письмового повідомлення про відмову у видачі рішення про призначення здійснюється в порядку та у строки, встановлені частинами третьою та четвертою цієї статті.

9. Переоформлення та видача дубліката рішення про призначення здійснюються відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Орган, що призначає, протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня одержання заяви про переоформлення рішення про призначення та оригіналу рішення, що додається до заяви, повинен видати переоформлене на новому бланку рішення про призначення з урахуванням змін, зазначених у заяві про його переоформлення.

Орган, що призначає, протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня одержання заяви про видачу дубліката рішення про призначення повинен видати заявникові дублікат рішення про призначення замість втраченого або пошкодженого.

10. Розширення сфери призначення згідно з технічним регламентом, стосовно якого орган з оцінки відповідності було призначено раніше, здійснюється в порядку та у строки, встановлені цією статтею для видачі рішення про призначення, з видачею призначеному органу примірника рішення про призначення із внесеними змінами, що пов'язані з розширенням сфери призначення.

Стаття 34. Обмеження сфери призначення, тимчасове припинення і поновлення дії та анулювання рішення про призначення

1. Якщо за результатами моніторингу призначених органів встановлено, що призначений орган не відповідає вимогам до призначених органів або не виконує своїх обов'язків, визначених цим Законом та відповідними технічними регламентами, згідно з якими його призначено, орган, що призначає, звертається у порядку та у строки, встановлені законом, з позовом до адміністративного суду щодо обмеження сфери призначення, тимчасового припинення дії або анулювання рішення про призначення у залежності від ступеня невідповідності вимогам чи невиконання обов'язків.

2. Орган, що призначає, приймає рішення про обмеження сфери призначення, тимчасове припинення дії або анулювання рішення про призначення:

у разі звернення призначеного органу з відповідною заявою;

у разі повідомлення національним органом України з акредитації відповідно про обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення дії чи скасування атестата про акредитацію призначеного органу.

Орган, що призначає, анулює рішення про призначення також у разі припинення призначеного органу (злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації).

3. Тимчасове припинення дії рішення про призначення може поширюватися як на сферу призначення в цілому, так і на окремі види продукції та процедури оцінки відповідності.

4. Орган, що призначає, приймає рішення про поновлення дії рішення про призначення:

у разі встановлення за результатами моніторингу призначених органів відповідності призначеного органу вимогам до призначених органів або виконання ним своїх обов'язків стосовно тих видів продукції та процедур оцінки відповідності, щодо яких було прийнято рішення про тимчасове припинення дії рішення про призначення;

у разі повідомлення національним органом України з акредитації про поновлення дії атестата про акредитацію призначеного органу.

5. Орган, що призначає, приймає рішення про обмеження сфери призначення, тимчасове припинення чи поновлення дії або анулювання рішення про призначення протягом 30 робочих днів з дня одержання відповідної заяви, повідомлення, інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, результатів моніторингу призначених органів.

У разі прийняття рішення про обмеження сфери призначення орган, що призначає, видає призначеному органу примірник рішення про призначення із внесеними змінами, що пов'язані з обмеженням сфери призначення.

6. Національний орган України з акредитації невідкладно повідомляє органові, що призначає, та відповідному центральному органу виконавчої влади про обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення чи поновлення дії або скасування атестата про акредитацію призначеного органу.

7. У разі обмеження сфери призначення, тимчасового припинення дії або анулювання рішення про призначення орган, що призначає, за пропозицією відповідного центрального органу виконавчої влади вживає відповідних заходів для того, щоб комплекти документації, пов'язаної з оцінкою відповідності, яка здійснювалася таким органом, в подальшому опрацьовувалися іншим призначеним органом або зберігалися для надання органу, що призначає, відповідному центральному органу виконавчої влади та відповідним органам державного ринкового нагляду за їх запитами.

Стаття 35. Організація діяльності з призначення

1. Орган, що призначає, та відповідні центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності з оцінювання претендентів на призначення, їх призначення та моніторингу призначених органів повинні:

забезпечувати запобігання виникненню конфлікту інтересів з органами з оцінки відповідності;

забезпечувати об'єктивність та неупередженість своєї діяльності;

забезпечувати прийняття будь-яких рішень, які стосуються призначення органів з оцінки відповідності, іншими уповноваженими особами, ніж ті, що провели оцінювання таких органів;

забезпечувати конфіденційність одержаної інформації;

мати у своєму розпорядженні достатню кількість компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань.

2. Оцінювання претендентів на призначення та моніторинг призначених органів здійснюються шляхом проведення виїзних та невиїзних документальних перевірок. Моніторинг призначених органів також включає:

розгляд звернень щодо обмеження сфери призначення, тимчасового припинення дії рішень про призначення чи анулювання цих рішень, які надаються органу, що призначає, органами державного ринкового нагляду у випадках, визначених Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";

аналіз відомостей, які надаються органу, що призначає, призначеними органами відповідно до частини четвертої статті 32, абзаців третього і п'ятого частини четвертої статті 38 цього Закону.

Посадові особи органу, що призначає, та відповідних центральних органів виконавчої влади, які здійснюють оцінювання претендентів на призначення або моніторинг призначених органів, мають право:

безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення оцінювання або моніторингу, претендентів на призначення чи призначених органів;

вимагати від претендентів на призначення чи призначених органів надання документів і матеріалів, необхідних для проведення оцінювання або моніторингу, одержувати копії таких документів і матеріалів;

вимагати від посадових осіб претендентів на призначення чи призначених органів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення оцінювання або моніторингу.

Моніторинг призначених органів здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

3. Делегування повноважень щодо проведення оцінювання претендентів на призначення, їх призначення та моніторингу призначених органів іншим особам або залучення в будь-який спосіб до цієї діяльності інших осіб забороняється.

Стаття 36. Вимоги до порядку призначення

1. Орган, що призначає, повідомляє відповідному центральному органу виконавчої влади та національному органу України з акредитації про призначення, відмову в призначенні, розширення або обмеження сфери призначення, тимчасове припинення чи поновлення дії рішень про призначення або анулювання цих рішень не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття відповідних рішень.

2. Принцип мовчазної згоди до порядку призначення органів з оцінки відповідності не застосовується.

3. Видача, переоформлення та видача дубліката рішення про призначення, розширення та обмеження сфери призначення, тимчасове припинення і поновлення дії рішення про призначення та анулювання цього рішення здійснюються на безоплатній основі.

4. Спори з питань призначення органів з оцінки відповідності вирішуються в судовому порядку.

5. Порядок видачі, відмови у видачі, переоформлення та видачі дубліката рішення про призначення, розширення та обмеження сфери призначення, тимчасового припинення і поновлення дії рішення про призначення та анулювання цього рішення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 37. Оприлюднення інформації про призначені органи

1. Орган, що призначає, розміщує на своєму офіційному веб-сайті рішення про призначення, розширення та обмеження сфери призначення, тимчасове припинення і поновлення дії рішень про призначення та їх анулювання не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття відповідних рішень.

2. Відомості про призначені органи вносяться до реєстру призначених органів, який формується та ведеться органом, що призначає.

3. Орган, що призначає, розміщує на своєму офіційному веб-сайті та постійно оновлює переліки призначених органів стосовно кожного технічного регламенту, який передбачає застосування процедур оцінки відповідності із залученням призначених органів.

У переліках призначених органів зазначаються їх найменування та місцезнаходження, ідентифікаційні номери та сфери їх призначення.

Стаття 38. Обов'язки призначених органів

1. Призначені органи повинні проводити оцінки відповідності згідно з процедурами оцінки відповідності, визначеними у відповідних технічних регламентах.

2. Оцінки відповідності повинні проводитися у пропорційний спосіб, без покладання зайвого навантаження на суб'єктів господарювання. Призначені органи повинні здійснювати свою діяльність з відповідним урахуванням величини підприємства, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій воно діє, його структури, ступеня складності технології виробництва відповідної продукції та масового чи серійного характеру виробничого процесу.

Водночас вони повинні дотримуватися ступеня вимогливості та рівня захисту, що є необхідними для відповідності продукції конкретному технічному регламенту.

3. У разі коли призначений орган виявить, що виробником не були виконані вимоги, визначені в технічному регламенті, стандартах з переліку національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції вимогам технічного регламенту, чи відповідних інших документах, що встановлюють технічні вимоги до продукції, зазначений орган вимагає від виробника вжиття відповідних корегувальних заходів та не повинен видавати документ про відповідність.

У разі коли під час проведення моніторингу відповідності після видачі документа про відповідність призначений орган виявить, що продукція не відповідає вимогам технічного регламенту, зазначений орган вимагає від виробника вжиття відповідних корегувальних заходів і в разі необхідності повинен призупинити або скасувати документ про відповідність.

У разі коли корегувальних заходів не було вжито або вони не дали необхідних результатів, призначений орган в залежності від обставин повинен обмежити сферу, призупинити або скасувати будь-які документи про відповідність.

4. Призначені органи повинні надавати органу, що призначає, відомості про:

будь-які відмови у видачі, обмеження сфери, призупинення або скасування документів про відповідність;

будь-які обставини, що впливають на сферу та умови призначення цих органів;

будь-які запити щодо надання інформації стосовно діяльності з оцінки відповідності, одержані ними від органів державного ринкового нагляду.

Призначені органи також повинні інформувати орган, що призначає, за його запитом про діяльність з оцінки відповідності, здійснену в межах сфери свого призначення, та про будь-яку іншу здійснену діяльність, включаючи роботи за договорами субпідряду.

5. Призначені органи повинні надавати іншим органам з оцінки відповідності, які призначені згідно з тим же технічним регламентом та провадять аналогічну діяльність з оцінки відповідності, що охоплює таку ж саму продукцію, відповідну інформацію з питань, які стосуються негативних результатів оцінки відповідності, а за запитом цих органів - також позитивних результатів оцінки відповідності.

6. Відомості, зазначені в частинах четвертій та п'ятій цієї статті, надаються призначеними органами не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття відповідних рішень, виникнення обставин та одержання запитів.

Орган, що призначає, накопичує, систематизує та зберігає інформацію, одержану від призначених органів, шляхом формування та ведення відповідних баз даних.

7. Технічними регламентами можуть бути передбачені додаткові обов'язки призначених органів, у тому числі щодо інформування органу, що призначає, та інших призначених органів.

Стаття 39. Розгляд апеляцій на рішення призначених органів

1. Особа, яка надає об'єкт оцінки відповідності, має право подати призначеному органу апеляцію з вимогою переглянути будь-яке рішення, що було прийняте цим органом стосовно об'єкта оцінки відповідності.

Подання апеляції не обмежує права заявника на звернення до суду.

2. Для розгляду апеляцій та прийняття рішень за ними призначені органи створюють апеляційні комісії.

Рішення апеляційної комісії призначеного органу може бути оскаржене в судовому порядку.

3. Витрати на подання апеляції та проведення повторної оцінки відповідності здійснюються за рахунок заявника. У разі коли результати повторної оцінки відповідності відрізняються від результатів попередньої, зазначені витрати заявника відшкодовуються призначеним органом, який одержав недостовірні результати попередньої оцінки відповідності.

4. Типове положення про апеляційні комісії призначених органів та порядок розгляду ними апеляцій затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, з урахуванням положень національних стандартів, що стосуються розгляду апеляцій органами з оцінки відповідності.

Розділ VIII
ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

Стаття 40. Визнання результатів оцінки відповідності, яка була проведена за межами України

1. Результати оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, що проведена в іншій державі, приймаються і визнаються в Україні, якщо застосовані в цій державі процедури оцінки відповідності, навіть якщо вони відрізняються від українських процедур, забезпечують ь такий самий рівень відповідності вимогам відповідних технічних регламентів, як і українські процедури оцінки відповідності.

2. Документи про відповідність продукції вимогам технічних регламентів, видані за результатами оцінки відповідності, що проведена в іншій державі, приймаються у разі, коли між Україною та іншою державою укладено міжнародний договір України про взаємне визнання результатів робіт з оцінки відповідності.

3. Призначені органи мають право визнавати результати оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, проведеної іноземними акредитованими органами з оцінки відповідності, на підставі договорів з такими органами з оцінки відповідності за умови, що:

національні органи з акредитації, які акредитують органи з оцінки відповідності як в Україні, так і в іншій державі, є членами міжнародної або регіональної організації з акредитації та/або уклали угоду про взаємне визнання з такою організацією стосовно відповідних видів діяльності з оцінки відповідності;

призначений орган на підставі документа про відповідність, виданого іноземним органом з оцінки відповідності, застосовує процедуру оцінки відповідності або її частину та видає документ про відповідність, передбачений цією процедурою, під свою відповідальність.

4. Документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності, визнаються за правилами, визначеними українським та іноземним органами з оцінки відповідності, які домовляються про таке визнання, або за правилами міжнародних чи регіональних систем оцінки відповідності, членами яких є український та іноземний органи з оцінки відповідності.

Розділ IX
КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Стаття 41. Контроль за додержанням законодавства про технічні регламенти та оцінку відповідності

1. Контроль за відповідністю продукції вимогам технічних регламентів проводиться шляхом здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, а в разі коли певні види продукції, на які поширюється дія технічних регламентів, не підлягають державному ринковому нагляду і контролю нехарчової продукції - шляхом здійснення інших видів державного нагляду (контролю) відповідно до закону.

2. Орган, що призначає, із залученням відповідних центральних органів виконавчої влади проводить моніторинг призначених органів відповідно до цього Закону.

Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства про технічні регламенти та оцінку відповідності

1. Особи, винні в порушенні законодавства про технічні регламенти та оцінку відповідності, притягуються до відповідальності згідно із законами.

Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування, крім пунктів 4 та 9 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Закон України "Про підтвердження відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 32, ст. 169; 2005 р., N 2, ст. 33; 2006 р., N 12, ст. 101; 2009 р., N 24, ст. 297; 2012 р., N 36, ст. 420; 2013 р., N 38, ст. 500; 2014 р., N 4, ст. 61);

Закон України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 12, ст. 101; 2007 р., N 35, ст. 488; 2008 р., N 23, ст. 218; 2009 р., N 24, ст. 297; 2011 р., N 21, ст. 144; 2012 р., N 36, ст. 420; 2013 р., N 38, ст. 500; 2014 р., N 4, ст. 61), крім абзаців четвертого і шостого статті 1 (в частині стандартів), частин першої та третьої статті 2 (в частині стандартизації), статті 4 (в частині стандартизації), статті 5 (в частині стандартів), першого речення статті 6 (в частині національних стандартів), статей 8 - 12, які втрачають чинність з дня набрання чинності Законом України "Про стандартизацію".

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

статті 169 та 1701 виключити;

назву та абзац перший статті 1721 викласти в такій редакції:

"Стаття 1721. Порушення законодавства про оцінку відповідності

Порушення призначеними органами з оцінки відповідності процедур оцінки відповідності вимогам технічних регламентів; порушення органами з сертифікації, призначеними в державній системі сертифікації, правил і порядку сертифікації продукції -"

статтю 1889 викласти в такій редакції:

"Стаття 1889. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології, щодо усунення порушень законодавства про метрологію або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків -

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

доповнити статтею 18843 такого змісту:

"Стаття 18843. Перешкоджання посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, у проведенні моніторингу призначених органів з оцінки відповідності

Вчинення дій, що перешкоджають посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, у проведенні моніторингу призначених органів з оцінки відповідності, -

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

у частині першій статті 2444 слова та цифри "стаття 1701 - щодо правопорушень під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам," виключити;

статтю 2447 викласти в такій редакції:

"Стаття 2447. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері метрології (статті 171, 1711, 172, 1889).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.";

доповнити статтею 24420 такого змісту:

"Стаття 24420. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 1721, 18843.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.";

у статті 255:

абзац "органів виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації (стаття 1712);" пункту 1 частини першої викласти в такій редакції:

"центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології (стаття 1712);";

в абзаці першому частини другої цифри "222 - 24419" замінити цифрами "222 - 24420";

2) статтю 46 Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., N 34 - 35, ст. 458) викласти в такій редакції:

"Стаття 46. Оцінка відповідності у сфері цивільного захисту

1. Оцінка відповідності у сфері цивільного захисту здійснюється у випадках та порядку, визначених законодавством.";

3) у статті 13 Закону України "Про трубопровідний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 29, ст. 139; 2006 р., N 22, ст. 184):

у назві слова "та сертифікація" виключити;

у першому реченні частини першої слова "і підлягає обов'язковій сертифікації" виключити;

4) у Законі України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 32, ст. 170; 2009 р., N 24, ст. 297; 2012 р., N 36, ст. 420):

у статті 1:

абзац шостий викласти в такій редакції:

"орган з інспектування - орган з оцінки відповідності, який здійснює інспектування;";

абзаци сьомий та дев'ятий виключити;

доповнити частиною другою такого змісту:

"Терміни "інспектування", "орган з оцінки відповідності" та "оцінка відповідності" вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".";

абзац дев'ятий частини другої статті 61 викласти в такій редакції:

"перевіряти, чи акредитовані органи з оцінки відповідності проводять оцінки відповідності у пропорційний спосіб, без покладання зайвого навантаження на суб'єктів господарювання та з належним урахуванням величини підприємства, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій воно діє, його структури, ступеня складності технології виробництва відповідної продукції та масового чи серійного характеру виробничого процесу;";

5) у Законі України "Про питну воду та питне водопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 16, ст. 112; 2013 р., N 48, ст. 682):

в абзаці четвертому статті 5 слова ", ліцензування та сертифікації" замінити словами "та ліцензування";

в абзаці шостому частини другої статті 16 слова "сертифіката відповідності та" виключити;

абзац сьомий статті 23 виключити;

в абзаці другому частини першої статті 46 слова "чи дозволу на тимчасове відхилення якості питної води від вимог державних стандартів" виключити;

6) у статті 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 35, ст. 258; 2014 р., N 6 - 7, ст. 80):

частину п'яту викласти в такій редакції:

"Регламент зберігання зерна та продуктів його переробки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.";

у частині шостій слово "технічного" замінити словом "зазначеного";

7) у частині першій статті 11 Закону України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 15, ст. 107; 2014 р., N 6 - 7, ст. 80; 2014, N 36, ст. 954) слова ", стандартизації, метрології та сертифікації" виключити.

8) статтю 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 9, ст. 79) доповнити частиною дев'ятою такого змісту:

"Законами можуть бути встановлені додаткові вимоги щодо оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій.";

9) частину третю статті 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 48, ст. 483; 2010 р., N 13, ст. 128; 2013, N 15, ст. 105) доповнити абзацами шостим - сьомим такого змісту:

"Видача рішення про призначення органу з оцінки відповідності на здійснення оцінки відповідності вимогам відповідного технічного регламенту здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".

Видача рішення про призначення органу з сертифікації в державній системі сертифікації здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Декретом Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію".";

10) у Законі України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 2 - 3, ст. 36; 2014 р., N 6 - 7, ст. 80):

абзац сьомий статті 9 викласти у такій редакції;

"надає пропозиції до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в державній системі сертифікації;";

у статті 26:

частину одинадцяту викласти у такій редакції:

"Технічні та інші засоби реабілітації та комплектуючі до них, що випускаються в умовах серійного виробництва (крім медичних виробів та допоміжних засобів до них, на які поширюється дія технічного регламенту щодо медичних виробів), підлягають сертифікації в державній системі сертифікації відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію".";

частину дванадцяту виключити;

у частині сімнадцятій слова ", які також формують переліки продукції, яка підлягає сертифікації" виключити;

11) у Законі України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 21, ст. 144; 2014 р., N 4, ст. 61; із змінами, внесеними Законом України від 4 липня 2013 р. N 406-VII):

у статті 1:

у частині першій:

абзац четвертий виключити;

в абзаці п'ятому слова ", та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів" замінити словами "та технічними регламентами";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Терміни "вільний обіг", "декларант", "зона митного контролю", "митне оформлення", "митний контроль", "митний режим", "органи доходів і зборів" вживаються у значеннях, визначених Митним кодексом України; терміни "послуга", "робота", "споживач" - у значеннях, визначених Законом України "Про захист прав споживачів"; терміни "введення продукції в обіг", "випробувальна лабораторія", "декларація про відповідність", "документ про відповідність", "імпортер", "надання продукції на ринку", "знак відповідності технічним регламентам", "орган з оцінки відповідності", "процедура оцінки відповідності", "ризик", "розповсюдження продукції", "розповсюджувач", "суб'єкти господарювання", "технічний регламент", "уповноважений представник" - у значеннях, визначених Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності"; терміни "вилучення продукції з обігу", "виробник", "відкликання продукції", "забезпечення безпечності продукції", "користувач", "ланцюг постачання продукції", "небезпечна нехарчова продукція", "продукція", "серйозний ризик", "ступінь ризику", "суспільні інтереси" - у значеннях, визначених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".";

у статті 2:

у першому реченні частини другої слова "законами України та виданими відповідно до них" виключити;

у частині третій слова "законів України та виданих відповідно до них технічних регламентів, у яких містяться вимоги до продукції та її обігу на ринку," замінити словами "технічних регламентів";

у статті 23:

у частині тринадцятій слова "або сертифікати відповідності" замінити словами ", сертифікати відповідності або інші документи про відповідність";

частину чотирнадцяту викласти в такій редакції:

"14. Органи ринкового нагляду мають право звертатися до органів з оцінки відповідності із запитами стосовно надання відомостей про видачу, відмову у видачі, обмеження сфери, призупинення та скасування документів про відповідність відповідної продукції. Органи з оцінки відповідності повинні надавати відомості за такими запитами не пізніше наступного робочого дня з дня їх одержання.";

у пункті 1 частини другої статті 24:

у підпункті "а" слово "коду" замінити словом "номеру";

у підпункті "б" слова "нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами)" замінити словами "технічними регламентами";

у статті 25:

у пункті 1 частини другої:

у підпункті "а" слово "коду" замінити словом "номеру";

у підпункті "б" слова "нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами)" замінити словами "технічними регламентами";

пункти 1 та 2 частини третьої викласти в такій редакції:

"1) звертатися до органів з оцінки відповідності щодо розгляду ними питання про обмеження сфери, призупинення чи скасування виданих ними документів про відповідність такої продукції;

2) звертатися за наявності матеріалів та інформації, що свідчать про некомпетентність призначених та/або акредитованих органів з оцінки відповідності, що видали документи про відповідність такої продукції, до органу, що призначає органи з оцінки відповідності, щодо обмеження сфери призначення, тимчасового припинення дії рішень про призначення таких органів з оцінки відповідності чи анулювання цих рішень або до національного органу України з акредитації щодо обмеження сфери акредитації, тимчасового зупинення дії чи скасування атестатів про акредитацію відповідних органів.";

у тексті Закону слова "Національний знак відповідності" в усіх відмінках замінити словами "знак відповідності технічним регламентам" у відповідному відмінку;

12) у статті 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 22, ст. 145):

у частині першій визначення термінів "введення продукції в обіг", "імпортер", "надання продукції на ринку", "розповсюдження продукції", "розповсюджувач", "суб'єкти господарювання", "уповноважений представник виготовлювача продукції в України" виключити;

у частині другій слова "терміни "ризик" та "технічний регламент" - у значеннях Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності";" замінити словами "терміни "введення продукції в обіг", "імпортер", "надання продукції на ринку", "ризик", "розповсюдження продукції", "розповсюджувач", "суб'єкти господарювання", "технічний регламент" та "уповноважений представник" - у значеннях Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності";";

13) Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 47, ст. 532; 2012 р., N 17, ст. 155, N 23, ст. 238; 2013 р., N 2, ст. 4, ст. 10, N 8, ст. 75, N 14, ст. 92, N 15, ст. 104, ст. 105, ст. 116, N 41, ст. 550), доповнити пунктами 1201 та 1202 такого змісту:

"1201.

Рішення про призначення органу з оцінки відповідності на здійснення оцінки відповідності вимогам відповідного технічного регламенту

Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності"

1202.

Рішення про призначення органу з сертифікації в державній системі сертифікації

Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію";

14) у Декреті Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 27, ст. 289; 1997 р., N 31, ст. 201; 2000 р., N 5, ст. 34; 2001 р., N 4, ст. 16; 2002 р., N 9, ст. 68; 2003 р., N 16, ст. 126, ст. 128; 2004 р., N 16, ст. 238; 2005 р., N 51, ст. 557; 2010 р., N 5, ст. 41; 2011 р., N 40, ст. 402):

назву розділу IV викласти в такій редакції:

"Розділ IV. Сертифікація продукції в державній системі сертифікації";

у статті 13:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 13. Види та мета сертифікації продукції в державній системі сертифікації";

абзаци перший та другий викласти в такій редакції:

"Сертифікація продукції в державній системі сертифікації поділяється на обов'язкову та добровільну.

Сертифікація продукції в державній системі сертифікації здійснюється призначеними на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою:";

статтю 14 викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Державна система сертифікації

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання:

визначає основні принципи, структуру та правила державної системи сертифікації;

затверджує перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, та строки її запровадження;

встановлює вимоги до призначених органів з сертифікації в державній системі сертифікації (далі - призначений орган);

встановлює правила визнання сертифікатів відповідності інших країн;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Кабінету Міністрів України.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання:

призначає органи із сертифікації, акредитовані національним органом України з акредитації, а у разі коли національний орган України з акредитації не здійснює акредитацію стосовно відповідних видів діяльності із сертифікації, - національним органом з акредитації іншої країни;

розглядає спірні питання щодо проведення випробувань;

здійснює державний нагляд за дотриманням органами із сертифікації правил і порядку сертифікації продукції шляхом проведення планових та позапланових перевірок;

веде Реєстр державної системи сертифікації (далі - Реєстр);

організовує інформаційне забезпечення з питань сертифікації;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Кабінету Міністрів України.";

доповнити Декрет статтею 141 такого змісту:

"Стаття 141. Реєстр та внесення до нього інформації про сертифікати відповідності та свідоцтва про визнання відповідності

1. Сертифікати відповідності та свідоцтва про визнання відповідності реєструються в Реєстрі на безоплатній основі на підставі прийнятого органами із сертифікації рішення про видачу сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності.

2. Вимоги до змісту інформації про прийняті рішення щодо видачі, відмови у видачі, анулювання, призупинення дії сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності, яка подається для включення до Реєстру, та порядок ведення Реєстру встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.

3. Органи із сертифікації присвоюють виданим ними сертифікатам відповідності та свідоцтвам про визнання відповідності реєстраційні номери у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання. Інформація про прийняття рішення щодо видачі, відмови у видачі, анулювання, призупинення дії сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності подається органами із сертифікації в день прийняття відповідного рішення для включення до Реєстру з використанням засобів електронного зв'язку центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.

4. Подання інформації про прийняття рішення щодо видачі, відмови у видачі, анулювання, призупинення дії сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності з порушенням вимог до змісту інформації, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, відповідно до пункту 2 цієї статті, є підставою для відмови у включенні зазначеної інформації до Реєстру.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, подає органам із сертифікації письмове рішення про відмову у включенні інформації до Реєстру з обґрунтуванням причини відмови.

Органи із сертифікації не пізніше наступного робочого дня з дати одержання рішення про відмову у включенні інформації щодо видачі, відмови у видачі, анулювання, призупинення дії сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності усувають причини, що були підставою для винесення зазначеного рішення та повторно подають таку інформацію для включення її до Реєстру.";

пункт 1 статті 15 викласти в такій редакції:

"1. Обов'язкова сертифікація проводиться для встановлення відповідності продукції вимогам нормативних документів, визначеним у переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації.";

Доповнити статтею 151 такого змісту:

"Стаття 151. Видача, відмова у видачі, переоформлення та видача дубліката рішення про призначення органів з сертифікації в державній системі сертифікації, розширення сфери призначення та анулювання рішення про призначення

1. Призначення органів з сертифікації у державній системі сертифікації здійснюється шляхом видачі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, рішення про призначення органу з сертифікації в державній системі сертифікації (далі - рішення про призначення).

2. Організація, яка претендує на призначення (далі - претендент), подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, заявку на призначення згідно з формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.

До заявки на призначення додаються:

перелік видів продукції, стосовно яких претендент заявляє про свою компетентність, який підписується ним;

засвідчена претендентом копія атестата про акредитацію, що засвідчує відповідність претендента вимогам до призначених органів. Сфера акредитації претендента повинна охоплювати перелік видів продукції, стосовно яких він заявляє про свою компетентність;

інші документи, що засвідчують відповідність претендента вимогам до призначених органів, які не можуть бути засвідчені атестатом про акредитацію. Вичерпний перелік зазначених документів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.

3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, протягом 90 робочих днів з дня одержання заявки на призначення:

проводить аналіз поданих претендентом документів та перевіряє повноту відомостей;

приймає рішення про призначення, копію якого надсилає призначеному органу;

у разі відмови в призначенні надсилає претенденту письмове повідомлення про відмову в призначенні із зазначенням підстав такої відмови.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, присвоює ідентифікаційні номери призначеним органам.

5. У рішенні про призначення зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження призначеного органу;

2) ідентифікаційний номер призначеного органу;

3) сфера призначення:

види продукції із зазначенням категорій та/або груп продукції чи інших деталізованих визначень продукції;

відповідні схеми (моделі) сертифікації.

6. Призначення здійснюється на необмежений строк.

7. Підставами для відмови у видачі рішення про призначення є:

подання претендентом неповного пакета документів, необхідних для призначення;

виявлення у документах, поданих претендентом, недостовірних відомостей;

невідповідність претендента вимогам до призначених органів.

8. Переоформлення та видача дубліката рішення про призначення здійснюються відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня одержання заяви про переоформлення рішення про призначення та оригіналу рішення, що додається до заяви, повинен видати переоформлене на новому бланку рішення про призначення з урахуванням змін, зазначених у заяві про його переоформлення.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня одержання заяви про видачу дубліката рішення про призначення повинен видати заявникові дублікат рішення про призначення замість втраченого або пошкодженого.

9. Розширення сфери призначення, стосовно якого орган з сертифікації було призначено раніше, здійснюється в порядку та у строки, встановлені цією статтею для призначення органів із сертифікації.

11. Підставами для анулювання рішення про призначення є:

звернення призначеного органу з відповідною заявою;

повідомлення національним органом України з акредитації про скасування атестата про акредитацію призначеного органу;

припинення призначеного органу (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація).

12. Видача, переоформлення та видача дубліката рішення про призначення органів з сертифікації в державній системі сертифікації, розширення сфери призначення та анулювання рішення про призначення здійснюються на безоплатній основі.";

статтю 16 доповнити абзацами четвертим та п'ятим такого змісту:

"Виробник зобов'язаний надавати постачальнику інформацію про обов'язкову сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція.

Постачальник зобов'язаний реалізовувати продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації, за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності.";

у статті 18:

абзац перший викласти в такій редакції:

"Відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України та включена до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності, виданим акредитованим в установленому порядку органом з сертифікації, який призначений на здійснення цієї діяльності в державній системі сертифікації.";

абзаци третій - п'ятий виключити;

в абзаці шостому слова "виданого або визнаного центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері" замінити словами "виданого акредитованим в установленому порядку органом з сертифікації, який призначений на здійснення цієї діяльності в державній системі сертифікації";

в абзаці сьомому слова "зазначеного Єдиного реєстру" замінити словом "Реєстру";

в абзаці восьмому слова "Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання" замінити словами "Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання,";

у пункті 1 статті 19 слово "акредитації," виключити;

у пункті 2 статті 20:

в абзаці першому слова "центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання" замінити словами "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання", а слово "акредитації" - словами "повноважень на виконання робіт із сертифікації";

в абзаці другому слово "акредитації" замінити словами "повноважень на виконання робіт із сертифікації";

у статті 27:

абзац перший після слів "з дня опублікування" доповнити словами і цифрами "та втрачає чинність з 1 січня 2017 року";

доповнити статтю абзацом такого змісту:

"Кабінету Міністрів України до дня втрати чинності цього Декрету забезпечити проведення аналізу обґрунтованості запровадження оцінки відповідності окремих видів продукції, що підлягають обов'язковій сертифікації згідно з цим Декретом, вимогам технічних регламентів та розроблення в разі потреби відповідних технічних регламентів.".

4. Відповідні центральні органи виконавчої влади протягом п'яти років з дня набрання чинності цим Законом повинні:

переглянути розроблені та/або прийняті ними технічні регламенти та процедури оцінки відповідності на предмет їх відповідності вимогам цього Закону з метою визначення потреби у внесенні змін до них або визнанні їх такими, що втратили чинність, в порядку, встановленому частиною п'ятою статті 19 цього Закону;

привести прийняті ними технічні регламенти та інші нормативно-правові акти у відповідність з технічними регламентами, прийнятими законами України та актами Кабінету Міністрів України.

5. Сертифікація певного виду продукції в державній системі сертифікації згідно з вимогами Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" здійснюється до набрання чинності технічним регламентом, дія якого поширюється на цей вид продукції.

6. Рішення про призначення органів з оцінки відповідності на виконання робіт з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів, прийняті до набрання чинності цим Законом, є чинними не більш як протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

7. Рішення про призначення неакредитованих органів із сертифікації в державній системі сертифікації, прийняті до набрання чинності цим Законом, є чинними не більш як протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, за винятком випадків, коли протягом зазначеного строку такі органи із сертифікації будуть акредитовані стосовно відповідних видів діяльності із сертифікації.

8. До початку функціонування національного органу стандартизації, що не є органом державної влади, його функції, передбачені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

9. Кабінету Міністрів України протягом року з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос