Идет загрузка документа (89 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам военной службы, социальной защиты военнослужащих, лиц, уволенных с военной службы, и членов их семей

Проект закона Украины от 27.11.2014 № 926
Дата рассмотрения: 27.11.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань військової служби, соціального захисту військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Житловому кодексі Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до N 28, ст. 573):

1) частину першу статті 5 доповнити реченням такого змісту: "Відомчий житловий фонд включає також жилі будинки і жилі приміщення, розташовані на території військових містечок";

2) доповнити статтею 51 такого змісту:

"Стаття 51. Військове містечко

1. Військове містечко - територія окремої земельної ділянки (ділянок) разом з розташованими на ній (них) службовими будівлями і спорудами, жилими будинками і жилими приміщеннями в інших будівлях, що взяті на облік і обслуговуються квартирно-експлуатаційними органами (підрозділами) Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, закріплені за ними на праві оперативного управління та призначені для постійного розміщення, забезпечення функціонування і життєдіяльності одного чи декількох органів військового управління, з'єднань, військових частин чи їх підрозділів, військових навчальних закладів, установ та організацій.

2. До складу військового містечка можуть включатися зазначені в частині першій цієї статті окремо розташовані службові будівлі і споруди, жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях.

3. Залежно від вимог режиму секретності, зумовлених особливостями життєдіяльності та функціонування військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, режиму охорони, обмежень щодо проживання, перебування та пересування на їх території військовим містечкам може надаватися статус закритих.

4. Порядок утворення, функціонування, ліквідації військових містечок та надання їм відповідного статусу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення, Державній спеціальній службі транспорту визначається Кабінетом Міністрів України";

3) частину першу статті 39 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"за місцем проходження військової служби - спільним рішенням командування та житлової комісії військової частини (гарнізону), яке затверджується командиром військової частини (начальником гарнізону)";

4) частину першу статті 46 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сім'ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, у разі потреби таких сімей у поліпшенні житлових умов - за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов".

У зв'язку з цим абзаци третій - одинадцятий вважати відповідно абзацами четвертим - дванадцятим;

5) частину другу статті 119 викласти в такій редакції:

"Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, можуть надаватися службові жилі приміщення відповідно до законодавства України";

6) главу 3 розділу III доповнити статтею 1262 такого змісту:

"Стаття 1262. Виселення осіб з жилих приміщень, розташованих у військових містечках

Особи, звільнені з військової служби в запас або у відставку, а також члени їх сімей, які проживають разом з ними, підлягають виселенню з жилих приміщень, розташованих у військових містечках, з наданням органом, який їх виселяє, іншого жилого приміщення поза межами військового містечка з урахуванням норм жилої площі і вимог до житла, передбачених цим Кодексом. У такому ж порядку підлягають виселенню з жилих приміщень, розташованих у військових містечках, працівники Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, звільнені із зазначених органів.

Забезпечення жилими приміщеннями осіб, які підлягають виселенню з жилих приміщень, розташованих у військових містечках, здійснюється органами місцевого самоврядування та фінансується за рахунок видатків Державного бюджету України, передбачених на поточний рік для утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту.

Порядок виселення таких осіб з жилих приміщень, розташованих у військових містечках, визначається Кабінетом Міністрів України.

Особи, зазначені в частині першій цієї статті, які підлягають виселенню з жилих приміщень, розташованих у військових містечках, забезпечуються жилими приміщеннями у позачерговому порядку та не можуть бути виселені із жилих приміщень, які вони займають у військових містечках, до забезпечення їх житлом".

2. У частині першій статті 77 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27):

слова "законодавства України" замінити словами "законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту";

доповнити реченням такого змісту: "У разі необхідності за рішенням Міністерства оборони України, іншого центрального органу виконавчої влади чи державного органу, що має у своєму підпорядкуванні утворене відповідно до законів України військове формування, Державної спеціальної служби транспорту, правоохоронного органу спеціального призначення на цих землях може здійснюватися будівництво об'єктів соціально-культурного призначення, а також житла для військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту та членів їх сімей".

3. Частину першу статті 10 Закону України "Про Збройні Сили України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 48, ст. 410; 2004 р., N 2, ст. 8; 2009 р., N 36 - 37, ст. 513) після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"забезпечує створення, функціонування та ліквідацію військових містечок у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України".

У зв'язку з цим абзаци п'ятий - дев'ятий вважати відповідно абзацами шостим - десятим.

4. У Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 15, ст. 190 із наступними змінами):

1) статтю 1 доповнити частиною другою такого змісту:

"Соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей забезпечується закріпленням у законах прав, гарантій і компенсацій для зазначених осіб, а також правового механізму їх реалізації";

2) частину першу статті 11 доповнити словами "у сфері соціального захисту громадян";

3) статтю 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей

Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, у тому числі ті, які передбачають рівні права і можливості жінок і чоловіків, та які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.

У разі здійснення призову на військову службу, укладення з військовослужбовцями контракту на проходження військової служби, а також звільнення військовослужбовців з військової служби держава забезпечує надання пільг, гарантій та компенсацій, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними з дня їх прийняття.

У разі порушення прав або законних інтересів осіб, які мають право на передбачені цим Законом гарантії та компенсації, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності і підпорядкування, органів військового управління, командири військових частин (підрозділів), до яких звернуто вимогу про припинення порушення законності, зобов'язані негайно вжити заходів до поновлення порушених прав та захисту законних інтересів зазначених осіб, а в разі необхідності - притягти винних до відповідальності. У разі невжиття заходів щодо усунення порушення такі посадові особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку";

4) у пункті 1 статті 3:

у підпункті 3 слова "та резервістів" виключити;

доповнити підпунктами 4 і 5 такого змісту:

"4) резервістів та членів їх сімей;

5) осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей";

5) друге речення частини п'ятої статті 5 викласти в такій редакції: "На період військової служби військовослужбовці зупиняють членство у політичних партіях та професійних спілках";

6) у статті 8:

у пункті 1:

друге речення абзацу другого після слів "строкової військової служби" доповнити словами "та військової служби за призовом осіб офіцерського складу", а слово "строкову" виключити;

в абзаці першому пункту 2 слова "(крім військовослужбовців строкової військової служби)" замінити словами "(крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу)";

у першому реченні абзацу першого пункту 3 слова "строкової служби" замінити словами "строкової військової служби та військовослужбовцями, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу";

абзац другий пункту 5 замінити трьома абзацами такого змісту:

"Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають вислугу не менше 10 років та позитивні службові характеристики, дозволяється у рік звільнення з військової служби за віком, після закінчення строку контракту або за станом здоров'я пройти у навчальних закладах, що надають такі освітні послуги за замовленням служб зайнятості або центрах перепідготовки та працевлаштування всіх форм власності, за рахунок службового часу професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації (тривалістю не менше 500 годин) за однією з цивільних спеціальностей без стягнення з них платні за навчання та із збереженням матеріального, грошового, інших видів забезпечення терміном до трьох місяців, а при звільненні з військової служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - до шести місяців. За зазначеними категоріями військовослужбовців, які протягом останнього року перед звільненням з військової служби не змогли пройти професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації, зберігається право на тих самих умовах пройти таке навчання після звільнення їх у запас або відставку.

Порядок та умови направлення зазначених військовослужбовців на навчання визначаються Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, Управлінням державної охорони України.

Витрати, пов'язані з проведенням професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації зазначених в абзаці першому цього пункту військовослужбовців за однією з цивільних спеціальностей, відшкодовуються за рахунок коштів, що виділяються Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Управлінню державної охорони України на підготовку, перепідготовку кадрів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";

7) у статтю 91 включити пункт 2 такого змісту:

"2. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України";

8) у статті 11:

у пункті 3:

абзац перший викласти в такій редакції:

"3. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу) та члени їх сімей мають право не більше одного разу на рік на санаторно-курортне лікування та відпочинок у закладах Міністерства оборони України, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту, до яких належать: санаторії, центри оздоровлення, будинки відпочинку, пансіонати, туристські бази (далі - санаторно-курортні та оздоровчі заклади). Такі військовослужбовці сплачують 25 відсотків, а члени їх сімей - 50 відсотків вартості путівки, крім випадків, коли відповідно до законодавства встановлені інші умови оплати. Таким самим правом користуються члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби. До таких членів сімей належать: батьки, дружина (чоловік), неповнолітні діти, а також діти - інваліди з дитинства (незалежно від віку)";

абзац третій після слів "строкової військової служби" доповнити словами "та військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу";

пункт 7 доповнити реченням такого змісту: "Забороняються також їх корпоратизація, ліквідація, передача в оренду цілісних майнових комплексів та відчуження в інший спосіб нерухомого майна цих закладів, вчинення будь-яких дій, спрямованих на зміну правового режиму майна, цільового чи функціонального призначення цих об'єктів";

9) статтю 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями

1. Держава забезпечує військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями для постійного проживання в будинках державного або комунального житлового фонду або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку та відповідно до вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами.

2. Військовослужбовці, які потребують поліпшення житлових умов, мають право безоплатно отримати житло для постійного проживання в будинках державного або комунального житлового фонду чи придбати (побудувати) житло за рахунок власних коштів. У разі придбання або будівництва житла за рахунок власних коштів військовослужбовцям надається державна допомога у формі грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення для постійного проживання на умовах, зазначених у статтях 128, 1210 цього Закону, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Право на таку допомогу вважається реалізованим з моменту отримання військовослужбовцем грошової компенсації після документального оформлення права власності на придбане або збудоване ним житло.

3. Військовослужбовці, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та члени їх сімей, які проживають разом з ними у таких будинках (квартирах) та потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.

4. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями може здійснюватися також шляхом:

1) житлового будівництва за рахунок коштів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту;

2) пайової участі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту в житловому будівництві;

3) залучення кредитів на будівництво або придбання житла;

4) використання земельних ділянок і будівель вивільнених військових містечок для створення фонду службового і постійного житла за рахунок переобладнання казарм, інших будівель у військових містечках;

5) придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту;

6) надання земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво;

7) залучення на конкурсних засадах коштів інвесторів для участі у спільному з Міністерством оборони України будівництві житла на земельних ділянках, що вивільняються в результаті реформування Збройних Сил України;

8) реалізації коштів, одержаних від благодійних фондів;

9) використання коштів, отриманих від продажу військового майна;

10) участі в державних програмах щодо забезпечення житлом на загальних підставах;

11) запровадження та використання накопичувальної системи, що встановлюється законом та передбачає внесення Збройними Силами України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, Державною спеціальною службою транспорту на особисті рахунки військовослужбовців протягом часу проходження ними військової служби грошових коштів під відсотки, які після звільнення з військової служби військовослужбовці мають використати на будівництво або придбання житла;

12) використання інших не заборонених законом коштів.

5. Збройні Сили України, інші утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, Державна спеціальна служба транспорту здійснюють розподіл коштів на житлове будівництво між підпорядкованими їм підрозділами пропорційно до числа осіб, які перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням часу взяття їх на такий облік.

6. У населених пунктах, де не здійснюється власне будівництво Збройними Силами України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, Державною спеціальною службою транспорту, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються жилими приміщеннями за місцем перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, відповідно до житлового законодавства України та цього Закону.

7. Військовослужбовці, які перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у разі їх переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону, в іншу місцевість або переведенням до іншого військового формування чи правоохоронного органу спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, зараховуються на облік за новим місцем служби (проживання) разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.

8. Списки військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, вивішуються для загального відома в порядку, передбаченому законодавством, із дотриманням вимог щодо збереження державної таємниці.

9. Інформація про обсяг житла, що підлягає розподілу в поточному році, доводиться до відома особового складу військової частини (підрозділу) наказом відповідного командира (начальника) не пізніше 1 квітня щороку. У такому наказі зазначається обсяг жилої площі для надання військовослужбовцям поза чергою, у першу чергу і в порядку загальної черги";

10) доповнити статтями 121 - 1210 такого змісту:

"Стаття 121. Забезпечення службовими жилими приміщеннями або гуртожитками військовослужбовців, які проходять військову службу (навчаються) за контрактом або кадрову військову службу, та членів їх сімей

1. Службове жиле приміщення - жиле приміщення, що надається в користування військовослужбовцям Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту, які проходять військову службу (навчаються) за контрактом або кадрову військову службу, та членам їх сімей, які проживають разом з ними. Службове жиле приміщення надається військовослужбовцю без урахування пільг. Службові жилі приміщення мають відповідати вимогам житлового законодавства.

2. Службові жилі приміщення перебувають у державній власності, не підлягають приватизації та призначені для заселення особами, зазначеними у пункті 1 цієї статті, на час проходження ними військової служби. Фонд службових жилих приміщень, що можуть надаватися військовослужбовцям Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової військової служби), інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту та членам їх сімей, формується з новозбудованого житла, звільнених жилих приміщень або квартир, придбаних у фізичних чи юридичних осіб за рахунок коштів Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і залучених інвестицій.

У разі отримання службового жилого приміщення військовослужбовці не знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

3. У разі якщо військовослужбовець проживає у службовому жилому приміщенні і отримав грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення для себе та членів своєї сім'ї в порядку та на умовах, визначених статтею 128 цього Закону, він зобов'язаний разом з членами своєї сім'ї звільнити службове жиле приміщення не пізніше як через три місяці з дня отримання такої компенсації. Якщо після закінчення тримісячного строку наймач або члени його сім'ї і особи, які постійно проживають разом з ним, відмовляються добровільно звільнити службове жиле приміщення, виселення здійснюється в судовому порядку без надання іншого житла.

4. Порядок користування жилою площею у службових жилих приміщеннях визначається законодавством.

5. У разі відсутності службових жилих приміщень для розміщення (проживання) військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах, Державній спеціальній службі транспорту створюються спеціально пристосовані житлові приміщення (гуртожитки), а для проживання тих, хто має сім'ю, - сімейні гуртожитки. Житлово-побутові умови в таких гуртожитках мають відповідати вимогам житлового законодавства.

Порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством.

6. У разі відсутності у військової частини службового жилого приміщення або гуртожитку для проживання військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, та членів їх сімей військова частина зобов'язана орендувати житло або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення в порядку, встановленому статтею 127 цього Закону.

7. Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, які направлені на навчання до вищих військових навчальних закладів з виключенням із списків особового складу військових частин, забезпечуються на час навчання жилою площею в гуртожитках (сімейних гуртожитках). За ними на весь період навчання зберігаються жиле приміщення, яке вони займали до направлення на навчання, та черга на отримання житла за місцем попередньої служби.

8. Порядок забезпечення службовими жилими приміщеннями військовослужбовців, які проходять військову службу (навчаються) за контрактом або кадрову військову службу, визначається Кабінетом Міністрів України, а порядок забезпечення гуртожитками - Міністром оборони України, керівниками утворених відповідно до законів України військових формувань, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи.

Стаття 122. Забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та членів їх сімей

1. Військовослужбовці строкової військової служби, курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів розміщуються в казармах (на кораблях) згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. За ними та членами їх сімей зберігається право на користування жилими приміщеннями (жилою площею), які (яку) вони займали на правах найму до призову на строкову військову службу чи до зарахування на навчання до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

2. Курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ю, надається жила площа в сімейних гуртожитках.

3. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, розміщуються в гуртожитках (сімейних гуртожитках). У разі відсутності у військової частини гуртожитку (сімейного гуртожитку) для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військова частина зобов'язана орендувати житло або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення в порядку, встановленому статтею 127 цього Закону.

Стаття 123. Забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, та членів їх сімей або виплата за їх бажанням грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення

1. Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, мають вислугу на військовій службі не менше 20 років, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належні їм для отримання жилі приміщення в порядку та на умовах, встановлених статтею 128 цього Закону.

2. За військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу, та членами їх сімей зберігається право на користування жилими приміщеннями (жилою площею), які (яку) вони займали на правах найму до вступу на військову службу за контрактом чи на кадрову військову службу до закінчення строку служби у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах, Державній спеціальній службі транспорту. У разі якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім'ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до закінчення строку служби таких осіб у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах, Державній спеціальній службі транспорту.

Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за попереднім місцем проживання.

3. Забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців, відряджених до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, на підприємства, в установи, організації і вищі навчальні заклади, які виконують роботи в інтересах оборони держави та її безпеки, здійснюється тими органами, підприємствами, установами, організаціями, вищими навчальними закладами, до яких вони відряджені.

Стаття 124. Бронювання військовослужбовцями жилих приміщень

1. Бронювання військовослужбовцями жилих приміщень здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

2. Жила площа, заброньована за військовослужбовцями, обліковується у квартирно-експлуатаційних частинах району і військової частини у спеціальних книгах обліку заброньованої жилої площі.

Стаття 125. Право військовослужбовців на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання жилого будинку (квартири)

1. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі не менше 15 років та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням суми кредиту та сплати відсотків за користування ним за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту, а також за рахунок коштів, призначених для фінансування спеціальних цільових програм або будь-яких інших державних програм з житлового забезпечення військовослужбовців у розмірі: які мають вислугу від 15 до 20 років, - 50 відсотків, більше 20 років - 75 відсотків, більше 25 років - 100 відсотків наданого кредиту та відсотків за користування ним. Зазначений кредит надається військовослужбовцю один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.

2. Порядок надання військовослужбовцям кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання жилого будинку (квартири) визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 126. Право військовослужбовців на одержання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва

1. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі не менше 15 років та потребують поліпшення житлових умов, мають право на безоплатне одержання у власність або надання у користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у розмірах, визначених законом, у населених пунктах, обраних ними для постійного проживання з дотриманням встановленого порядку реєстрації місця проживання.

2. Надання особам, зазначеним у пункті 1 цієї статті, ділянок у власність або у користування для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд здійснюється відповідно до закону.

Стаття 127. Право військовослужбовців на отримання грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень. Розміри і порядок виплати грошової компенсації за піднайм (найм) військовослужбовцями жилих приміщень

1. Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, які не мають постійного житла або яким не надано службове жиле приміщення та які піднаймають (наймають) жиле приміщення для себе та членів своєї сім'ї, мають право на отримання грошової компенсації за піднайм (найм) жилого приміщення. Таким самим правом користуються курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ю, а також військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, у разі відсутності сімейних гуртожитків.

2. Військовослужбовцям, зазначеним у пункті 1 цієї статті, грошова компенсація за піднайм (найм) жилого приміщення виплачується в розмірі фактичних витрат, але не більше граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України для відповідного регіону.

3. Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайм (найм) жилих приміщень та граничні розміри таких виплат залежно від регіону визначаються Кабінетом Міністрів України. Щороку протягом місяця з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України Кабінет Міністрів України визначає граничний розмір компенсації військовослужбовцям за піднайм (найм) жилих приміщень у розрізі регіонів на поточний рік.

Стаття 128. Умови та порядок визначення розміру грошової компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей за належні їм для отримання жилі приміщення для постійного проживання

1. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі не менше 20 років, та членам їх сімей, які перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належні їм для отримання жилі приміщення. Грошова компенсація виплачується в разі надходження черги на отримання ними житла для постійного проживання. Черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім'ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або включення до списків осіб, які мають право на позачергове та першочергове отримання жилих приміщень. Таким правом зазначені у цьому пункті особи можуть скористатися один раз протягом усього часу проходження військової служби з урахуванням використаного ними права на безоплатну приватизацію житла.

У разі використання військовослужбовцем або членами його сім'ї в неповному обсязі права на приватизацію раніше наданого жилого приміщення загальна площа жилого приміщення, що підлягає компенсації, зменшується на площу, безоплатно передану з державного житлового фонду у приватну власність військовослужбовця або членів його сім'ї.

У разі отримання військовослужбовцем з державного житлового фонду жилого приміщення, що на час отримання грошової компенсації не було приватизовано ним або членами його сім'ї, за умови подальшого перебування цих осіб на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або включення їх до списку осіб, які мають право на позачергове та першочергове отримання жилих приміщень, загальна площа житла, що підлягає компенсації, зменшується на загальну площу житла, що перебуває у користуванні військовослужбовця та членів його сім'ї.

2. Грошова компенсація особам, зазначеним у пункті 1 цієї статті, визначається за нормою 13,65 квадратного метра жилої площі на військовослужбовця і кожного члена його сім'ї, який перебуває з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням граничної вартості будівництва 1 квадратного метра загальної площі житла у відповідному регіоні України на час виплати цієї компенсації, де військовослужбовець перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Понад норму жилої площі для окремих категорій військовослужбовців та членів їх сімей, визначених законодавством, враховується додаткова жила площа у розмірі 10 квадратних метрів.

Про виплату грошової компенсації військовослужбовцю за належне йому для отримання жиле приміщення здійснюється відповідний запис в його особовій справі.

3. У разі отримання військовослужбовцем грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення військовослужбовець та члени його сім'ї знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім'ї грошової компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списку громадян, які мають право на позачергове або першочергове отримання жилих приміщень.

Отримання військовослужбовцем грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення позбавляє його права на отримання ним та членами його сім'ї жилого приміщення для постійного проживання.

4. Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, центральний орган виконавчої влади що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України щороку до 1 червня визначають потребу в бюджетних призначеннях для виплати грошової компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей за належні їм для отримання жилі приміщення, затверджують персональні списки цих військовослужбовців та членів їх сімей і передають їх до Кабінету Міністрів України для врахування у видатках Державного бюджету України на наступний рік.

5. Порядок визначення розміру виплати військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення для постійного проживання визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 129. Забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей

1. Особам, звільненим з військової служби і визнаним інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов'язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, жилі приміщення в населених пунктах, обраних ними для постійного проживання з дотриманням встановленого порядку реєстрації місця проживання, надаються позачергово за рахунок Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту або органів місцевого самоврядування за місцем перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

2. У позачерговому порядку з державного житлового фонду за потреби поліпшення житлових умов надаються жилі приміщення членам сімей військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти під час проходження військової служби.

3. Особи, які звільнені з військової служби в запас або у відставку за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів і мають вислугу на військовій службі не менше 20 років, а також звільнені з військової служби і визнані інвалідами I чи II групи внаслідок причин, зазначених у пункті 1 цієї статті, мають право на безоплатне одержання у приватну власність жилого приміщення незалежно від розміру його загальної площі, яке вони займають у будинках державного житлового фонду, в порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

4. Особи, які звільнені з військової служби в запас або у відставку за віком, за станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі неможливості продовження ними військової служби, якщо вони перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і мають вислугу на військовій службі не менше 20 років, залишаються на такому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах або у квартирно-експлуатаційних органах, та мають право на позачергове одержання житла.

5. Особи, які звільнені з військової служби в запас або у відставку у зв'язку із закінченням строку контракту, за власним бажанням, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, і мають вислугу на військовій службі не менше 20 років, залишаються на такому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах або у квартирно-експлуатаційних органах.

6. У разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку з підстав, зазначених у пунктах 4 і 5 цієї статті, яка відповідно до законодавства перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за сім'єю зберігається право на одержання житла в тому самому порядку.

7. Дія цієї статті в частині забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання поширюється на всіх осіб, які звільнені з військової служби в запас або у відставку за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів і мають вислугу на військовій службі не менше 20 років, а також на осіб, які звільнені з військової служби і визнані інвалідами I чи II групи внаслідок причин, зазначених у пункті 1 цієї статті, на сім'ї військовослужбовців, які загинули або пропали безвісти під час проходження військової служби, та перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, незалежно від дня звільнення з військової служби.

Стаття 1210. Умови та порядок визначення розміру грошової компенсації особам, звільненим з військової служби в запас або у відставку за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, та членам їх сімей за належні їм для отримання жилі приміщення для постійного проживання

1. Особам, які звільнені з військової служби в запас або у відставку за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, мають вислугу на військовій службі не менше 20 років, та членам їх сімей, які перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також особам, звільненим з військової служби і визнаним інвалідами I чи II групи внаслідок причин, зазначених у пункті 1 статті 129 цього Закону, особам, звільненим з військової служби в запас або у відставку у зв'язку із закінченням строку контракту, за власним бажанням, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу на військовій службі не менше 20 років, та перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах або виконавчих органах органів місцевого самоврядування і які після звільнення з військової служби не були забезпечені жилими приміщеннями для постійного проживання, за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належні їм для отримання жилі приміщення. Грошова компенсація замість таких приміщень виплачується їм у разі надходження черги на отримання ними житла для постійного проживання. Черговість надання компенсації визначається за часом взяття особи та членів його сім'ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або включення до списків осіб, які мають право на позачергове та першочергове отримання жилих приміщень. Таким правом зазначені у цьому пункті особи можуть скористатися один раз протягом усього часу проходження військової служби з урахуванням використаного ними права на безоплатну приватизацію житла.

У разі використання особою або членами її сім'ї у неповному обсязі права на приватизацію раніше наданого жилого приміщення загальна площа жилого приміщення, що підлягає компенсації, зменшується на площу, безоплатно передану з державного житлового фонду у приватну власність такої особи або членів її сім'ї.

У разі отримання особою з державного житлового фонду жилого приміщення, що на час отримання грошової компенсації не було приватизовано нею або членами її сім'ї, і подальшого перебування цих осіб на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, включені до списку осіб, які мають право на позачергове отримання жилих приміщень, загальна площа, що підлягає компенсації, зменшується на загальну площу житла, що перебуває у користуванні такої особи та членів її сім'ї.

2. Грошова компенсація особам, зазначеним у пункті 1 цієї статті, визначається за нормою 13,65 квадратного метра жилої площі на особу і кожного члена її сім'ї, який перебуває з нею на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням граничної ринкової вартості будівництва 1 квадратного метра загальної площі житла у відповідному регіоні України на час виплати цієї компенсації, де ця особа перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Понад норму жилої площі для окремих категорій громадян та членів їх сімей, визначених законодавством, враховується додаткова жила площа у розмірі 10 квадратних метрів.

Грошова компенсація зазначеним у пункті 1 цієї статті особам виплачується за місцем перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що ведеться відповідно у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах, а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях) чи у виконавчих органах органів місцевого самоврядування.

Про виплату грошової компенсації особі за належне їй для отримання жиле приміщення здійснюється відповідний запис в її квартирній справі.

3. У разі отримання звільненими із служби військовослужбовцями грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення вони та члени їх сімей знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Підставою для відмови в наданні особі та членам її сім'ї грошової компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списку громадян, які мають право на позачергове та першочергове отримання жилих приміщень.

4. У разі якщо особа, яка звільнена з військової служби, проживає у службовому жилому приміщенні і отримала грошову компенсацію за належне їй для отримання жиле приміщення для себе та членів своєї сім'ї, вона зобов'язана разом з членами своєї сім'ї звільнити службове жиле приміщення не пізніше як через три місяці з дня отримання такої компенсації. У разі якщо після закінчення трьохмісячного строку наймач або члени його сім'ї і особи, які постійно проживають з ним, відмовляються добровільно звільнити службове жиле приміщення, виселення здійснюється в судовому порядку без надання іншого житла.

5. У разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, яка відповідно до законодавства мала право на грошову компенсацію за належні їм для отримання жилі приміщення, її сім'я зберігає право на отримання такої компенсації в порядку, передбаченому цією статтею.

6. Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, центральний орган виконавчої влади що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України щороку до 1 червня визначають потребу в бюджетних призначеннях для виплати грошової компенсації особам, які залишилися на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та членам їх сімей за належні їм для отримання жилі приміщення у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах, а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), затверджують персональні списки таких осіб та членів їх сімей і передають до Кабінету Міністрів України для врахування у видатках Державного бюджету України на наступний рік.

Персональні списки осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, які перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, для отримання грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення у виконавчих органах органів місцевого самоврядування, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту інвалідів та ветеранів, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, жертв нацистських переслідувань за поданням обласних державних адміністрацій. Такі списки передаються до Кабінету Міністрів України для врахування сум компенсацій у видатках Державного бюджету України на наступний рік.

7. Порядок визначення розміру грошової компенсації особам, зазначеним у пунктах 1 і 5 цієї статті, за належні їм для отримання жилі приміщення визначається Кабінетом Міністрів України.

8. Дія цієї статті щодо визначення розміру грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для постійного проживання поширюється на всіх осіб, які звільнені з військової служби в запас або у відставку з підстав та внаслідок причин, зазначених у пункті 1 цієї статті, мають вислугу на військовій службі не менше 20 років та перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, незалежно від дня звільнення з військової служби";

11) статтю 14 доповнити пунктом 91 такого змісту:

"91. Військовослужбовцям та членам їх сімей, особам, звільненим з військової служби і визнаним інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов'язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) у жилих будинках усіх форм власності в межах норм, встановлених законодавством.

Особам, звільненим з військової служби і визнаним інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов'язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.

Дія цього пункту в частині надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг та плати за встановлення і користування квартирним телефоном поширюється на дружин (чоловіків) померлих колишніх військовослужбовців, визнаних за життя інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов'язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, якщо такі вдови (вдівці) не взяли повторний шлюб";

12) пункт 4 статті 15 викласти в такій редакції:

"4. Міністерство оборони України, Збройні Сили України, інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні органи, Державна спеціальна служба транспорту, військовослужбовці яких загинули (померли) під час проходження військової служби, надають їх сім'ям, батькам або іншим особам, які здійснюють (здійснили) поховання загиблих (померлих) військовослужбовців, допомогу в проведенні похорону та компенсують їм матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження надгробків у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження надгробків не компенсуються в разі, якщо поховання військовослужбовця здійснено за рахунок держави";

13) в абзаці четвертому пункту 5 статті 18 слово "закритих" замінити словами "військових містечок".

5. Частину першу статті 13 Закону України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 397; 1995 р., N 42, ст. 304; 2000 р., N 10, ст. 79; 2006 р., N 51, ст. 519; 2009 р., N 36 - 37, ст. 511) замінити вісьмома частинами такого змісту:

"Стаття 13. Держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців внутрішніх військ та членів їх сімей відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Соціальний і правовий захист військовослужбовців внутрішніх військ та членів їх сімей здійснюється відповідно до законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів".

Соціальний захист службовців та працівників внутрішніх військ забезпечується відповідно до законодавства про працю, про державну службу, інших нормативно-правових актів.

Пенсійне забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Військовослужбовцям внутрішніх військ створюються необхідні санітарно-гігієнічні та соціально-психологічні умови. Зазначені особи забезпечуються безоплатною кваліфікованою медичною допомогою в військово-медичних закладах Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, а також Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, за угодами, укладеними ним із зазначеними центральними органами виконавчої влади. У разі відсутності за місцем проходження служби чи проживання військовослужбовців внутрішніх військ військово-медичних закладів Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я медична допомога таким військовослужбовцям надається відповідно до законодавства в інших державних або комунальних закладах охорони здоров'я. При цьому витрати на лікування військовослужбовців внутрішніх військ здійснюються за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

Забезпечення медичною допомогою членів сімей військовослужбовців внутрішніх військ, ветеранів військової служби Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в разі відсутності за місцем їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров'я здійснюється на умовах і в порядку, визначених частиною п'ятою цієї статті для військовослужбовців внутрішніх військ.

Військовослужбовці внутрішніх військ та члени їх сімей мають право на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторно-курортних та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, на основі укладених з ними угод згідно із законодавством.

Медична допомога службовцям та працівникам внутрішніх військ надається на загальних підставах у порядку, визначеному законодавством".

У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами дев'ятою - одинадцятою.

6. У Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399 із наступними змінами):

1) у статті 12:

пункт "є" частини першої викласти в такій редакції:

"є) особи із числа військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу";

доповнити частиною другою такого змісту:

"Право на пенсію за цим Законом у передбачених цим Законом випадках мають також члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців строкової та надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом";

2) у статті 2:

частину першу викласти в такій редакції:

"Військовослужбовцям, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії призначаються і виплачуються після звільнення їх із служби";

перше речення частини другої викласти в такій редакції:

"У разі повторного прийняття осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які отримують пенсію за цим Законом, на військову службу, службу до Державної спеціальної служби транспорту, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата призначених їм пенсій на час їх служби припиняється";

3) у статті 7:

перше речення частини першої викласти в такій редакції:

"Військовослужбовці, інші особи, які мають право на пенсію за цим Законом, та члени їх сімей за наявності у них одночасно права на різні види державної пенсії мають право вибору виду державної пенсії";

доповнити частиною другою такого змісту:

"Особи, звільнені з військової служби, інші особи, яким призначена пенсія за цим Законом, та члени їх сімей мають право за їх вибором перейти на інший вид державної пенсії в разі набуття ними такого права відповідно до закону";

4) статтю 13 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Особам, зазначеним у пунктах "а" - "в" частини першої цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження служби і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2 та 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

5) перше речення статті 29 викласти в такій редакції:

"Пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення із служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа осіб, звільнених з військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - якщо годувальник помер у період одержання пенсії за цим Законом або не пізніше п'яти років після припинення її виплати";

6) у частинах першій та другій статті 31 слово "померлого" замінити словами "загиблого, померлого або такого, що пропав безвісти військовослужбовця, іншої особи, яка має право на пенсію за цим Законом";

7) у статті 52:

частину першу викласти в такій редакції:

"Пенсіонерам з числа осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, а також членам їх сімей, яким призначена пенсія за цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України. Пенсії виплачуються за місцем фактичного проживання пенсіонера незалежно від реєстрації його місця проживання";

частину другу виключити.

7. У Законі України "Про приватизацію державного житлового фонду" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 36, ст. 524; 2012 р., N 19 - 20, ст. 167):

1) частину другу статті 1 доповнити словами "а також утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту";

2) у пункті 2 статті 2 слова "закритих військових поселень" замінити словами "військових містечок".

8. У Законі України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 35, ст. 236):

1) частину першу статті 20 викласти в такій редакції:

"Соціальний і правовий захист військовослужбовців Управління державної охорони України та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

2) статтю 22 викласти в такій редакції:

"Стаття 22. Медичне та санаторно-курортне забезпечення військовослужбовців Управління державної охорони України та членів їхніх сімей. Медична допомога працівникам Управління державної охорони України

Військовослужбовцям Управління державної охорони України створюються необхідні санітарно-гігієнічні та соціально-психологічні умови. Зазначені особи забезпечуються безоплатною кваліфікованою медичною допомогою у військово-медичних закладах Управління державної охорони України, а також Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Управління державної охорони України, за угодами, укладеними ним із зазначеними центральними органами виконавчої влади. У разі відсутності за місцем проходження служби чи проживання військовослужбовців Управління державної охорони України військово-медичних закладів Управління державної охорони України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я медична допомога таким військовослужбовцям надається відповідно до законодавства в інших державних або комунальних закладах охорони здоров'я. При цьому витрати на медичне обслуговування військовослужбовців Управління державної охорони України здійснюються за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Управління державної охорони України.

Забезпечення медичною допомогою членів сімей військовослужбовців Управління державної охорони України, ветеранів військової служби Управління державної охорони України здійснюється на умовах і в порядку, визначених частиною першою цієї статті для військовослужбовців Управління державної охорони України.

Військовослужбовці Управління державної охорони України та члени їхніх сімей мають право на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторно-курортних та оздоровчих закладах Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Управління державної охорони України, на основі укладених з ними угод згідно із законодавством.

Медична допомога працівникам Управління державної охорони України надається на загальних підставах у порядку, визначеному законодавством".

9. У Законі України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 40 - 41, ст. 249; 2001 р., N 24, ст. 127; 2005 р., N 4, ст. 107; 2006 р., N 30, ст. 258; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78; 2009 р., N 34 - 35, ст. 507; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року N 5462-VI):

1) частину другу статті 41 доповнити реченням такого змісту: "Порядок надання пільг іноземцям та особам без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України";

2) у статті 6:

пункт 7 частини першої викласти в такій редакції:

"7) першочергове забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання осіб, які потребують поліпшення житлових умов, або за їх бажанням виплата грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення.

Позачергово забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання або за їх бажанням отримують грошову компенсацію за належні їм для отримання жилі приміщення ветерани військової служби, які при звільненні з військової служби здали державним органам займане ними жиле приміщення і не були забезпечені іншим жилим приміщенням для постійного проживання за обраним після звільнення із служби місцем проживання та яким виповнилося 60 і більше років, а також сім'ї померлих таких ветеранів.

Порядок визначення розміру та виплати грошової компенсації особам, зазначеним у цьому пункті, за належні їм для отримання жилі приміщення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту поширюється на всіх ветеранів військової служби, а також сім'ї померлих ветеранів, які перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов".

10. Статтю 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 48, ст. 408) після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Забороняється також передача в оренду військово-медичних закладів охорони здоров'я, санаторно-курортних та оздоровчих закладів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, відчуження нерухомого майна цих закладів, вчинення будь-яких дій, спрямованих на зміну правового режиму майна, цільового чи функціонального призначення цих об'єктів".

У зв'язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами п'ятою - сьомою.

11. Частину першу статті 21 Закону України "Про розвідувальні органи України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 19, ст. 94; 2005 р., NN 17 - 19, ст. 267; 2006 р., N 14, ст. 116, N 51, ст. 519; 2007 р., NN 5 - 8, ст. 66) замінити трьома частинами такого змісту:

"Держава забезпечує соціальний і правовий захист співробітників розвідувальних органів України та членів їх сімей відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Соціальний і правовий захист військовослужбовців кадрового складу розвідувальних органів України, а також військовослужбовців, які не належать до кадрового складу цих органів, та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Соціальний захист службовців кадрового складу розвідувальних органів України та службовців і працівників, які не належать до кадрового складу цих органів, забезпечується відповідно до законодавства про працю, про державну службу, інших нормативно-правових актів".

У зв'язку з цим частини другу - чотирнадцяту вважати відповідно частинами четвертою - шістнадцятою.

12. Статтю 15 Закону України "Про поховання та похоронну справу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 7, ст. 47; 2009 р., N 36 - 37, ст. 511) викласти в такій редакції:

"Стаття 15. Поховання загиблих (померлих) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, органів і підрозділів цивільного захисту, начальницького складу податкової міліції, рядового та начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту

Міністерство оборони України, Збройні Сили України, інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні органи спеціального призначення, центральні органи виконавчої влади та інші державні органи, у підпорядкуванні яких перебувають утворені відповідно до законів України військові формування, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державний департамент України з питань виконання покарань, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державна спеціальна служба транспорту надають допомогу в проведенні поховання сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, органів і підрозділів цивільного захисту, начальницького складу податкової міліції, рядового та начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту, їхнім батькам або іншим особам, які здійснюють (здійснили) поховання зазначених вище загиблих (померлих) осіб, які загинули (померли) під час проходження служби (при виконанні ними службових обов'язків), та компенсують їм матеріальні витрати на ритуальні послуги і спорудження надгробків у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження надгробків не компенсуються в разі, якщо поховання військовослужбовця, особи начальницького чи рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, органів і підрозділів цивільного захисту, начальницького складу податкової міліції або особи рядового чи начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту здійснено за рахунок держави".

13. Частину четверту статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 14, ст. 209) доповнити реченням такого змісту: "Не підлягають зміні цільового призначення землі оборони, на яких здійснюється будівництво житла для військовослужбовців та інших об'єктів, зазначених у частині другій статті 4 цього Закону".

14. У Законі України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 15, ст. 232; із змінами, внесеними Законом України від 5 липня 2012 року N 5088-VI):

1) статтю 6 після частини сьомої доповнити трьома частинами такого змісту:

"Військовослужбовці, які проходять військову службу (навчаються) за контрактом, кадрову військову службу, та члени їх сімей, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на період проходження військової служби (навчання) у разі відсутності в них у даному населеному пункті житла для постійного проживання мають право до отримання ними службового жилого приміщення або жилого приміщення для постійного проживання зареєструватися за місцезнаходженням військової частини (органу, закладу, установи), а в разі її розформування - за місцезнаходженням військового комісаріату або квартирно-експлуатаційного органу.

Військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби в запас або у відставку, та члени їх сімей, які перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем проходження служби і залишилися на ньому перебувати після звільнення з військової служби, за відсутності в них у даному населеному пункті житла для постійного проживання мають право до одержання жилого приміщення зареєструватися за місцезнаходженням військової частини, а в разі звільнення військовослужбовця з військової служби та розформування військової частини - за місцезнаходженням військового комісаріату або квартирно-експлуатаційного органу.

Військовослужбовці відокремлених підрозділів військової частини і військовослужбовці військових комісаріатів за відсутності в них у даному населеному пункті житла для постійного проживання мають право до одержання жилого приміщення зареєструватися за місцезнаходженням військової частини, визначеної начальником гарнізону як місцеперебування їх на квартирному обліку, а в разі звільнення військовослужбовця з військової служби та розформування військової частини - за місцезнаходженням військового комісаріату або квартирно-експлуатаційного органу".

У зв'язку з цим частину восьму вважати частиною одинадцятою;

2) абзац третій частини першої статей 12 і 13 доповнити словами "та військових містечок".

15. У статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 36, ст. 444; 2005 р., NN 17 - 19, ст. 267; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78):

1) пункт 2 доповнити словами "в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

2) абзац перший пункту 3 доповнити словами "в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України";

3) пункти 6 і 8 викласти в такій редакції:

"6) особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії обчислюються в порядку, визначеному зазначеним законом";

"8) особи, які звільнені з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

16. У Законі України "Про військовий обов'язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 38, ст. 324 із наступними змінами):

1) доповнити статтею 31 такого змісту:

"Стаття 31. Статус військовослужбовців

1. Статус військовослужбовців - сукупність прав та обов'язків військовослужбовців, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами.

2. Громадяни України набувають статусу військовослужбовців з початком проходження військової служби і втрачають його з її закінченням відповідно до статті 24 цього Закону.

Крім підстав, зазначених в абзаці першому цієї частини, статус військовослужбовця припиняється в особи в разі її смерті або визнання її судом безвісно відсутньою чи оголошення померлою.

3. На військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, статус військовослужбовців поширюється у випадках та порядку, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

4. Особливості статусу військовослужбовців, які проходять військову службу у воєнний час, під час мобілізації, виконання обов'язків військової служби в умовах надзвичайного стану, збройних конфліктів, а також у військовому резерві регулюються окремими законами.

5. Особливості статусу військовослужбовців, направлених до інших держав, можуть додатково визначатися міжнародними договорами України.

6. За військовослужбовцями, захопленими у полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах, зберігається статус військовослужбовців. Органи державної влади і військове командування зобов'язані вживати заходів до звільнення таких військовослужбовців";

2) частину першу статті 19 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Особам, які вперше приймаються на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського та старшинського складу, надається право вибору місця проходження військової служби";

3) главу IX доповнити статтею 421 такого змісту:

"Стаття 421. Відповідальність військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори

1. Військовослужбовці і військовозобов'язані, призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, залежно від характеру вчиненого правопорушення несуть дисциплінарну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність згідно із законом.

2. Військовослужбовці і військовозобов'язані, призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за таке правопорушення.

3. За вчинення злочину військовослужбовці і військовозобов'язані, призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, притягаються до кримінальної відповідальності згідно із законом".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

абзаців четвертого та п'ятого підпункту 9, абзаців тридцять першого - сорок п'ятого підпункту 10, абзацу четвертого підпункту 11 пункту 4, підпункту 4 пункту 6 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2015 року;

абзаців п'ятдесят четвертого - шістдесят сьомого підпункту 10 пункту 4 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2016 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність, пункт 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 13, ст. 102, N 23, ст. 178; 2001 р., N 31, ст. 155; 2002 р., N 33, ст. 236; 2003 р., N 27, ст. 209; 2006 р., N 14, ст. 116).

3. Витрати, пов'язані з реалізацією норм цього Закону в 2013 році, здійснюються в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2013 рік на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.

4. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:

розробити нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

____________

Опрос