Идет загрузка документа (127 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О Национальной службе борьбы с коррупцией

Проект закона Украины от 06.10.2014 № 5125-1
Дата рассмотрения: 06.10.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Національну службу боротьби з корупцією

Цей Закон визначає статус, правові, організаційні засади діяльності Національної служби боротьби з корупцією, функції, права та обов'язки її органів та співробітників.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Національна Служба боротьби з корупцією

Національна служба боротьби з корупцією (НСБК) є правоохоронний орган державної влади спеціального призначення, діяльність якого спрямована на забезпечення національної безпеки України у сфері боротьби з корупцією, корупційними діяннями та відповідними злочинами, що вчиняються особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і становлять особливу суспільну небезпеку, загрожують національній безпеці України та порушують конституційні права та законні інтереси громадян України.

Основним завданням НСБК є реалізація державної політики з протидії корупції в Україні у вищих органах державної влади та місцевого самоврядування.

Національна служба боротьби з корупцією підпорядкована Президенту України та підзвітна Президентові України і Верховній Раді України.

Стаття 2. Засади діяльності Національної служби боротьби з корупцією

Діяльність Національної служби боротьби з корупцією ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності, незалежності та відповідальності перед народом України.

Національна служба боротьби з корупцією створюється та функціонує як незалежний орган, що здійснює дізнання та слідство у справах, віднесених до його підслідності. Національна служба боротьби з корупцією є підпорядкованою Президенту України та підзвітною Верховній Раді України.

Жоден державний орган, орган місцевого самоврядування або службова особа не можуть впливати на діяльність Національної служби боротьби з корупцією.

Будь-яке втручання у діяльність Національної служби боротьби з корупцією, зокрема у вигляді вказівок, інструкцій, перевірок, витребування документів тощо є правопорушенням, відповідальність за яке визначається згідно з чинним законодавством України.

Стаття 3. Завдання Національної служби боротьби з корупцією

До завдань Національної служби боротьби з корупцією входить:

1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері протидії корупції та її реалізація в сфері державного управління;

2) попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних правопорушень державних службовців та службових осіб центральних органів державної влади та прирівняних до них згідно із законодавством осіб;

3) здійснення оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування корупційних злочинів, які становлять особливу суспільну небезпеку та загрожують національній безпеці України;

4) здійснення інформаційно-аналітичної роботи та моніторингу з метою виявлення та усунення причин і умов, що породжують корупцію, розробка пропозицій і рекомендацій щодо підвищення ефективності протидії корупції;

5) сприяння в рамках чинного законодавства здійсненню державного контролю за використанням коштів, отриманих у рамках міжнародної фінансової допомоги та фінансування;

6) забезпечення захисту від протиправних посягань учасників кримінального провадження у підслідних йому кримінальних справах.

7) організація міжнародного співробітництва у сфері протидії корупції;

8) забезпечення повернення державі майна та коштів, втрачених внаслідок корупції та відповідних злочинів та ефективного застосування фінансових стягнень щодо осіб, винних у вчиненні відповідних злочинів, зокрема сприяти спеціальній конфіскації майна у встановленому законодавством України порядку;

Стаття 4. Обов'язки та права Національної служби боротьби з корупцією України

Національна служба боротьби з корупцією зобов'язана:

1) системно протидіяти корупційним діянням, що становлять особливу суспільну небезпеку, які вчинені особами, що вказані в ст. 11 цього Закону, запобігати цим протиправним діянням, своєчасно їх виявляти і припиняти;

2) контролювати дотримання законодавчих обмежень, встановлених для осіб, визначених у статті 11 цього Закону;

3) контролювати реалізацію проектів фінансової допомоги міжнародних організацій та інституцій іноземних держав;

4) відповідно до своєї компетенції перевіряти скарги і заяви фізичних та юридичних осіб та проводити перевірки за ініціативою Голови Верховної Ради України,, Прем'єр-Міністра України, Президента України, Генерального прокурора України;

5) аналізувати та узагальнювати практику державних установ щодо протидії корупції;

6) аналізувати та узагальнювати досвід інших держав щодо протидії корупції;

7) проводити вивчення громадської думки.

Національна служба боротьби з корупцією України має право:

1) укладати договори з юридичними і фізичними особами на виконання робіт і надання послуг у сфері інформаційно-аналітичного та іншого забезпечення;

2) безкоштовно одержувати повну інформацію, необхідну для виконання завдань, з інформаційних і довідкових систем та автоматизованих банків даних, створюваних Антимонопольним комітетом України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Верховним Судом України, Вищим Адміністративним Судом України, Вищим Господарським Судом України, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Генеральною прокуратурою України, Міністерством доходів і зборів України, Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України, Національним банком України, Фондом державного майна України, Державною виконавчою службою України, Державною міграційною службою України, Державною реєстраційною службою України, Державною службою фінансового моніторингу України, Державною фінансовою інспекцією України, іншими міністерствами та відомствами, а також підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності. Суб'єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов'язані негайно надати відповідну інформацію або повідомити про причини, які перешкоджають його виконанню.

Суб'єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов'язані негайно, а у разі неможливості не пізніше 10-денного терміну, надати відповідну інформацію або повідомити про причини, які перешкоджають його виконанню.

3) користуватися державними, у тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;

4) здійснювати оперативно-розшукові (розшукові, розвідувальні, контррозвідувальні) заходи із застосуванням оперативних сил, засобів і методів. При їх здійсненні використовувати документи прикриття представників органів державної влади та управління, судової влади (окрім суддів) та формений одяг представників правоохоронних органів. Мати конспіративні та явочні квартири, утворювати підприємства та організації під прикриттям;

5) збирати і вивчати документи та відомості про будь-яких фізичних та юридичних осіб, установ та організацій, службових осіб будь-яких державних органів, установ та місцевого самоврядування незалежно від їх рангу, будь-яких політичних партій та громадських об'єднань, а також щодо способу життя осіб, визначених у статті 11 цього Закону, джерела і розміри їх доходів для попередження і припинення корупційних діянь, що становлять особливу суспільну небезпеку;

6) проводити спеціальні операції та відповідні оперативно-розшукові і оперативно-технічні заходи з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення корупційних правопорушень, що становлять особливу суспільну небезпеку;

7) витребувати через відповідного прокурора з інших правоохоронних органів і приймати до свого провадження матеріали кримінальних проваджень, інші матеріали про корупційні правопорушення, вчинені особами, які є суб'єктами діяльності НСБК України;

8) здійснювати затримання при вчиненні корупційного правопорушення службових осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що становлять особливу суспільну небезпеку відповідно до статті 11 цього Закону.

9) здійснювати попередньо затримання осіб, які є суб'єктами кримінальних проваджень за підслідністю НСБК України, з обов'язковим доставлянням до суду з метою обрання судом запобіжного до них заходу. Мати у своєму штаті спеціальний озброєний підрозділ для затримання осіб які є суб'єктами кримінальних впроваджень за підслідністю НСБК України. Вимагати від правоохоронних органів затримання осіб, які входять до злочинних корупційних організацій, але за підслідністю не відносяться до НСБК України;

10) відповідно до порядку, визначеного законодавством України, зупиняти операції по рахунках в банках, накладати арешт на майно або кошти на рахунках фізичних та юридичних, обмежувати права осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування щодо розпорядження грошовими коштами на їх рахунках, якщо є мотивована підозра, що зазначені кошти, майно є предметом корупційного діяння, що становить особливу суспільну небезпеку, або доходами, одержаними внаслідок вчинення такого діяння;

11)створювати інформаційні, інформаційно-аналітичні, облікові та обліково-аналітичні системи та автоматизовані банки даних, мати доступ до баз даних органів державної влади та правоохоронних органів України;

12) виключно з метою ефективного здійснення проваджень, що віднесені до їх підслідності брати участь у розвідувальній діяльності відповідно до законодавства України;

13) направляти своїх співробітників або мати офіцерів діючого резерву на відповідних посадах в органах державної та виконавчої влади, правоохоронних органах, Службі безпеки України, Міністерстві оборони України, Службі зовнішньої розвідки України, судових органах (крім посад суддів), Національному банку України та органах місцевого самоврядування;

14) через відкомандированих прокурорів порушувати перед відповідними судовими органами про визнання недійсними угод, укладених з порушенням законодавства України;

15) ініціювати проведення перевірок щодо державних закупівель та витрати коштів, що надходять до України в рамках міжнародної фінансової допомоги та кредитів;

16) погоджувати призначення в органи державної влади та управління заступників керівників з питань протидії корупції. Направляти в органи законодавчої, виконавчої влади, центральні органи влади та місцевого самоврядування на відповідні посади (заступників керівників з питань протидії корупції) своїх працівників. Встановлювати та контролювати механізм інформування НСБК України уповноваженими за протидію корупції в органах державної влади та місцевого самоврядування.

17) використовувати за межами України будови консульств, посольств, інші дипломатичні представництва України для організації діяльності НСБК України. При необхідності за погодженням з МЗС України мати представників НСБК України у штаті дипломатичних представництв України за кордоном. При виконанні службових завдань пов'язаних з відрядженням працівників НСБК України за кордон іноземні дипломатичні та інші представництва України за кордоном зобов'язані сприяти діяльності співробітникам НСБК України, утворювати умови для виконання покладених на НСБК України завдань;

18) надсилати центральним і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування обов'язкові для розгляду пропозиції щодо усунення причин і умов, які сприяють корупції, а також отримувати від цих органів інформацію про результати їх розгляду.

19) мати відповідно до Положення "Про національну службу боротьби з корупцією" інші права, передбачені Законом України "Про міліцію " та "Про Службу безпеки України".

Надані права співробітники Національної служби боротьби з корупцією не можуть використовувати у протиправних цілях. У разі невиконання цих вимог вони несуть відповідальність, встановлену законом.

Стаття 5. Принципи організації та діяльності Національної служби боротьби з корупцією

Принципами організації та діяльності Національної служби боротьби з корупцією є:

верховенство права;

законність;

рівність перед законом громадян України;

захист прав та законних інтересів громадян України, їх честі та гідності;

поєднання гласності з конспіративністю діяльності;

невідворотність покарання;

централізація і єдиноначальність;

обмежена підконтрольність та підзвітність;

позапартійність;

незалежність;

адекватність заходів щодо захисту інтересів держави реальним і потенційним загрозам;

дотримання вимог щодо збереження конфіденційності та державної таємниці у встановленому законом порядку.

Стаття 6. Правова основа діяльності Національної служби боротьби з корупцією

Правову основу діяльності Національної служби боротьби з корупцією становлять Конституція України, цей Закон, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України: "Про основи національної безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові засади боротьби з організованою злочинністю", "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про державну службу", Положення про Національну службу боротьби з корупцією та інші законодавчі акти.

Положення про Національну службу боротьби з корупцією розробляється Радою Національної безпеки та оборони України та затверджується Указом Президента України.

Стаття 7. Взаємодія Національної служби боротьби з корупцією з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, службовими особами, громадянами України та їх об'єднаннями

Національна служба боротьби з корупцією для виконання покладених на неї завдань та обов'язків взаємодіє з Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством оборони України, Управлінням державної охорони України, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, службовими особами, громадянами України та їх об'єднаннями у порядку і на засадах, визначених цим Законом та іншими законами України, Указами Президента України та іншими нормативно - правовими актами України.

Відповідні службові особи Національної служби боротьби з корупцією мають право надавати обов'язкові до виконання доручення правоохоронним органам України, створювати робочі групи, до яких залучати службових осіб правоохоронних органів України та прокуратури, а також фахівців та експертів інших установ та організацій.

Національна служба боротьби з корупцією для виконання покладених на неї завдань має право залучати до співробітництва на платній та безоплатній основі громадян України, іноземців та осіб без громадянства, за їх згодою, у порядку, встановленому законодавством України. Положенням про Національну службу боротьби з корупцією можуть встановлюватися інші види матеріального заохочення, що сприяють розкриттю корупційних діянь.

Стаття 8. Міжнародне співробітництво Національної служби боротьби з корупцією та діяльність за межами України

Національна служба боротьби з корупцією з метою забезпечення ефективності її діяльності, невідворотності покарання та для забезпечення повернення державі втраченого внаслідок корупційних діянь майна та коштів і застосування передбачених законодавством фінансових стягнень щодо осіб, винних у вчиненні злочинів, віднесених до її підслідності, співпрацює та взаємодіє у сфері боротьби з корупцією та відмиванням коштів з відповідними органами інших держав, міжнародними організаціями, недержавними організаціями, об'єднаннями та установами.

Національна служба боротьби з корупцією може від імені України надавати міжнародні доручення щодо проведення оперативно-розшукових та слідчих дій, укладати угоди про співробітництво з питань її повноважень з іноземними і міжнародними правоохоронними органами та організаціями, звертатися від імені України до іноземних державних органів в установленому законодавством України та відповідних держав порядку тощо.

Національна служба боротьби з корупцією може створювати та брати участь у міжнародних слідчих групах відповідно до цього закону та інших законодавчих актів та міжнародних договорів України, залучати до роботи іноземних експертів у боротьбі з корупцією, мати інші повноваження, пов'язані виконанням нею своїх обов'язків.

Стаття 9. Позапартійність Національної служби боротьби з корупцією

Використання Національної служби боротьби з корупцією у партійних, групових чи особистих інтересах не допускається.

На період служби чи роботи за контрактом членство співробітників Національної служби боротьби з корупцією у політичних партіях зупиняється.

Стаття 10. Право громадян України на інформацію про діяльність Національної служби боротьби з корупцією

Громадяни України через засоби масової інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку інформується про діяльність Національної служби боротьби з корупцією.

Забороняється встановлювати обмеження на інформацію щодо загального бюджету Національної служби боротьби з корупцією, її компетенції та основних напрямів діяльності, статистичних відомостей щодо злочинів, розслідування яких закінчено та винних осіб, притягнутих у встановленому законодавством України порядку до відповідальності за вчинення кримінально-караних діянь, віднесених до підслідності Національної служби боротьби з корупцією.

Забороняється приховувати інформацію щодо випадків протиправних дій органів і співробітників Національної служби боротьби з корупцією.

Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну, банківську, військову, службову та комерційну таємницю, а також інформація конфіденційного характеру, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України, честі і гідності особи або порушити її законні права, крім випадків, передбачених законодавством України в інтересах правосуддя.

Стаття 11. Корупційні діяння, що становлять особливу суспільну небезпеку та злочини, що до них належать

Корупційні діяння, що становлять особливу суспільну небезпеку загрожують національній безпеці держави та порушують конституційні права та законні інтереси громадян України.

Корупційними діяннями, що становлять особливу суспільну небезпеку, відповідно до цього Закону, є використання особами, визначеними у пунктах 1, 2, 3 цієї статті, наданих їм службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, преференцій, переваг та пільг для себе чи інших фізичних або юридичних осіб, а також схиляння або примушування з цією метою інших службових осіб органів державної влади та самоврядування, прокуратури та суду до протиправного використання наданих їм службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей. До таких діянь також відносяться також суспільно-небезпечні діяння, що мають своїм наслідком завдання збитків державі, зокрема шляхом втілення корупційних схем та створення злочинних корупційних організацій, якщо в цьому задіяні особи, визначені у пунктах 1, 2, 3 цієї статті.

До корупційних діянь, що становлять особливу суспільну небезпеку, належать суспільно-небезпечні діяння, відповідальність за які передбачена статтями 157, 158, 159-1, 190, 191, 201, 209, 210, 211, 212, 212-2, 222, 222-1, 233, 255, 255-1, 256, 258-3, 258-5, 294, 305, 328, 330, 332, 343, 344, 354, 355, 357, 361, 364, 365, 368, 368-2, 369-2, 371, 372, 387, 388 Кримінального кодексу України, вчинені особисто або разом з іншими наступними особами:

1) Службовими особами, які займають відповідальне становище та посади яких згідно з Законом України "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп І-4, II-2, II-3, II-4, III-1, III-2, III-3, III-4, судді, прокурори і слідчі, керівники і заступники керівників органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць, керівники і заступники підприємств, що знаходяться у державній власності, незалежно від частки такої власності.

2) Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище є Президент України, члени Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністр України, Віце-Прем'єр-міністри України, перші заступники та заступники міністрів України, Голова Верховної Ради України, його перший заступник та заступник, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, працівники прокуратури, яким присвоюються класні чини, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, члени Ради національної безпеки і оборони України, народні депутати України; особи, посади яких згідно з Законом України "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп І-1, І-2, І-3 та II-1; особи, посади яких згідно зі статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої та другої категорії посад в органах місцевого самоврядування.

3) Особами, що мають політичний вплив, та членами їх сімей. Під особами, що мають політичний вплив, розуміються особи, що раніше займали посади Президента України, членів Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України, Віце-Прем'єр-міністра України, перших заступники та заступників міністрів України, а також керівники політичних партій, що мають представництво у Верховній Раді України, та їх заступники.

Стаття 12. Підслідність Національної служби боротьби з корупцією

Злочини, визначені у ст. 11 цього закону належать до підслідності Національної служби боротьби з корупцією. Дізнання та слідство по ним здійснюється на умовах, визначених в цій статті.

Якщо під час здійснення дізнання, досудового слідства або перевірки службова особа будь-якого правоохоронного органу виявить ознаки злочинів, визначених у ст. 11 цього Закону, така службова особа має негайно повідомити про це Національну службу боротьби з корупцією.

Національна служба боротьби з корупцією та не пізніше 10 днів з моменту одержання такого повідомлення за погодженням з відкомандированим прокурором приймає одне з таких рішень:

1) про прийняття оперативно-розшукової або кримінальної справи до свого виключного провадження;

2) про прийняття оперативно-розшукової або кримінальної справи до свого провадження із тимчасовим залученням службових осіб, які вже почали здійснення дізнання, досудового слідства або перевірки, до подальшої участі у здійсненні відповідних дій;

3) про виділення оперативно-розшукової або кримінальної справи в окреме провадження та прийняття її до свого виключного провадження;

4) про створення спільної оперативної або слідчої групи з метою розслідування цієї справи або остаточного визначення підслідності;

5) про залишення оперативно-розшукової або кримінальної справи у провадженні органу, який проводить дізнання, досудове слідство або перевірку у зв'язку з не підслідністю цієї справи Державній службі боротьби з корупцією.

У випадках, передбачених пунктами 1 - 3 цієї статті, відповідна справа має бути передана до Національної служби боротьби з корупцією не пізніше 3 днів.

У випадку, передбаченому пунктом 4 цієї статті, у разі прийняття рішення про прийняття справи до провадження Національної служби боротьби з корупцією, справа підлягає передачі не пізніше 3-х днів.

Після порушення кримінальної справи, що належить до її підслідності, Національна служба боротьби з корупцією за погодженням з відкомандированим прокурором має право передати її для розслідування та передачі до суду іншому органу слідства. При цьому за Національною службою боротьби з корупцією залишається право контролю за розслідуванням таких справ.

Якщо злочини, не підслідні Національній службі боротьби з корупцією, є такими, що пов'язані з злочинами, зазначеними в ст. 11 цього Закону, за умови неможливості виділення справ в окреме провадження, всі злочини вважаються підслідними Національній служби боротьби з корупцією.

РОЗДІЛ 2. СКЛАД, ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛУЖБИ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

Стаття 13. Структура і чисельність Національної служби боротьби з корупцією

Національна служба боротьби з корупцією складається з Центрального апарату, Центрального управління, Колегії, структурних підрозділів, воєнізованих підрозділів, територіальних управлінь та інших підрозділів, створених відповідно до Положення про Національну службу боротьби з корупцією.

Національна служба боротьби з корупцією здійснює свої повноваження через Центральне управління у місті Києві, що поширює свою діяльність на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області та такі територіальні управління:

1) територіальне управління, яке знаходиться у місті Львів, що поширює свою діяльність на Львівську, Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Тернопільську області;

2) територіальне управління, яке знаходиться у місті Хмельницький, що поширює свою діяльність на Хмельницьку, Вінницьку, Житомирську, Рівненську, Чернівецьку області;

3) територіальне управління, яке знаходиться у місті Миколаїв, що поширює свою діяльність на Миколаївську, Кіровоградську, Одеську області;

4) територіальне управління, яке знаходиться у місті Херсон, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим, місто Севастополь, Запорізьку та Херсонську області;

5) територіальне управління, яке знаходиться у місті Полтава та поширює свою діяльність на Полтавську, Дніпропетровську, Сумську, Харківську області;

6) територіальне управління, яке знаходиться у місті Донецьк та поширює свою діяльність на Донецьку та Луганську області;

Національною службою боротьби з корупцією можуть утворюватися інші територіальні управління, територія діяльності яких може не збігатися з адміністративно-територіальним поділом України.

До складу Національної служби боротьби з корупцією входять оперативно-розшуковий, оперативно-технічний, слідчий, інформаційно-аналітичний, міжнародного співробітництва та інші підрозділи.

Гранична штатна чисельність Національної служби боротьби з корупцією визначається Положенням про НСБК, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Національна служби боротьби з корупцією та її управління є юридичними особами, мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках у національній та іноземній валютах.

Національна служба боротьби з корупцією для тимчасового утримання осіб, затриманих та взятих під варту, використовує ізолятори тимчасового тримання на умовах, визначених в законодавстві та нормативно-правових актах України.

Стаття 15. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності Національної служби боротьби з корупцією

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності Національної служби боротьби з корупцією здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до норм забезпечення, визначених Положенням про Національну службу боротьби з корупцією.

Положенням про Національну службу боротьби з корупцією може бути передбачена можливість додаткового фінансування служби за рахунок коштів та майна, що повертаються до держави у результаті діяльності Національної служби боротьби з корупцією, а також за рахунок міжнародної фінансової допомоги.

Стаття 16. Керівництво Національної служби боротьби з корупцією

Керівництво діяльністю Національної служби боротьби з корупцією здійснює Директор Національної служби боротьби з корупцією.

Директор Національної служби боротьби з корупцією призначається Верховною Радою України за поданням Президента України за результатами відкритого конкурсного відбору.

Конкурсний відбір здійснює Конкурсна комісія, яка утворена на паритетних засадах Президентом України, Верховною Радою України та Кабінету Міністрів України у складі дев'яти осіб. Положення про Конкурсний відбір затверджується Кабінетом Міністрів України.

Директор НСБК несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених законодавством України на Національну службу боротьби з корупцією.

Директор Національної служби боротьби з корупцією призначається терміном на 5 років.

Директором Національної служби боротьби з корупцією може бути призначена особа, яка відповідає таким вимогам:

- має громадянство України;

- має вищу освіту;

- володіє державною мовою;

- не була засуджена за умисне злочинне діяння;

- не була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення;

- не є членом будь-якої політичної партії або надає згоду на тимчасове припинення членства у політичній партії на період зайняття посади Директора Національної служби боротьби з корупцією;

- не має обмежень для зайняття посади Директора за станом здоров'я;

- за своєю репутацією та моральними якостями відповідає посаді Директора Національної служби боротьби з корупцією і має підтримку громадськості як особа, що бореться з корупцією в Україні.

Дострокове припинення повноважень Директора Національної служби боротьби з корупцією здійснюється Верховною Радою України за поданням Президента України або за ініціативою 150 Народних депутатів України в разі:

- припинення громадянства України;

- призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;

- відставки за власним бажанням;

- неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

- порушення вимог щодо несумісності;

- набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

- порушення вимог щодо заборони займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо або через представників або підставних осіб;

Директор Національної служби боротьби з корупцією має трьох заступників, один з яких є Першим заступником. Перший заступник призначається на посаду та звільняється з посади Указом Президента України за поданням Директора Національної служби боротьби з корупцією. Заступники Директора Національної служби боротьби з корупцією призначаються на посади та звільняються з посад Директором Національної служби боротьби з корупцією за погодженням Президента України.

Стаття 17. Повноваження Директора Національної служби боротьби з корупцією

Директор Національної служби боротьби з корупцією: Національної служби боротьби з корупцією:

1) організовує роботу Національної служби боротьби з корупцією, координує і контролює діяльність її структурних підрозділів та територіальних управлінь;

2) призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів та територіальних управлінь;

3) визначає відповідно до законодавства України порядок призначення та звільнення інших співробітників Національної служби боротьби з корупцією;

4) видає у межах повноважень накази і розпорядження, обов'язкові до виконання співробітниками Національної служби боротьби з корупцією;

5) скликає і веде засідання Колегії Національної служби боротьби з корупцією;

6) приймає рішення про розподіл бюджетних коштів та затверджує звіт про їх використання;

7) розглядає скарги фізичних та юридичних осіб на дії співробітників Національної служби боротьби з корупцією;

8) вживає заходів щодо забезпечення конфіденційності інформації та запобігання несанкціонованому доступу до неї; надає дозвіл на розкриття співробітникам Національної служби боротьби з корупцією інформації, що містить державну таємницю, та є необхідною для здійснення ними дізнання, слідства або перевірок;

9) встановлює порядок реєстрації, обробки, зберігання і знищення отриманої Національною службою боротьби з корупцією інформації;

10) вирішує питання про підслідність розгляду справ і ухвалення рішень;

11) вирішує питання щодо заохочення чи накладення дисциплінарних стягнень на співробітників Національної служби боротьби з корупцією;

12) вносить у встановленому порядку пропозиції Президенту України щодо вдосконалення законодавства з питань, які належать до компетенції Національної службі боротьби з корупцією;

13) представляє Національну службу боротьби з корупцією у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, політичними партіями і громадськими об'єднаннями, правоохоронними органами України та відповідними органами, службами, організаціями іноземних держав;

14) присвоює в межах своїх повноважень у встановленому законодавством України порядку ранги державних службовців співробітникам Національної служби боротьби з корупцією;

15) Щорічно звітує перед Верховною Радою України та письмово інформує Президента України про результати діяльності НСБК.

Директор Національної служби боротьби з корупцією здійснює інші повноваження, визначені законодавством України та Положенням про Національну службу боротьби з корупцією.

Стаття 18. Колегія Національної служби боротьби з корупцією

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Національної служби боротьби з корупцією, утворюється Колегія у складі Директора, його заступників за посадою, керівників територіальних управлінь та структурних підрозділів Національної служби боротьби з корупцією.

Завданнями колегії є:

1) розробка та затвердження планів діяльності Національної служби боротьби з корупцією;

2) розгляд питань про співпрацю із органами, службами та організаціями іноземних держав;

3) вирішення будь-яких інших питань, що знаходяться у компетенції Директора.

Рішення Колегії приймаються на засіданнях і вводяться в дію наказами Директора Національної служби боротьби з корупцією.

Внесення питань до порядку денного здійснюється членами Колегії у порядку, визначеному Положенням Про Національну службу боротьби з корупцією.

Стаття 19. Співробітники Національної служби боротьби з корупцією

На службу до Національної служби боротьби з корупцією за результатами професійного відбору зараховуються громадяни України, які за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я здатні виконувати відповідні службові обов'язки.

Особи, що вперше зараховуються на службу до Національної служби боротьби з корупцією, проходять випробування терміном до двох місяців. З особою, яка не пройшла випробування, контракт не укладається. Співробітники Національної служби боротьби з корупцією, які успішно пройшли випробування, укладають перший контракт терміном на рік з правом брати участь у наступних професійних відборах на раніше займані та інші посади на умовах, визначених Положенням про Національну службу боротьби з корупцією. Наступні контракти укладаються з співробітниками на п'ять років.

При прийнятті на роботу співробітникам Національної служби боротьби з корупцією присвоюється ранг державного службовця у межах відповідної групи.

Співробітники Національної служби боротьби з корупцією мають службове посвідчення, зразок та форма якого затверджується Радою національної безпеки та оборони України.

Стаття 20. Обмеження щодо співробітників Національної служби боротьби з корупцією

Співробітники Національної служби боротьби з корупцією не мають права: перебувати на службі в інших правоохоронних органах; бути членами політичних партій; брати участь у мітингах або страйках, займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб; бути повіреними третіх осіб у справах державного органу, в якому вони працюють, а також виконувати іншу роботу на умовах сумісництва.

Не може бути призначена на посаду співробітника Національної служби боротьби з корупцією особа, яка:

1) має судимість за вчинення умисного злочину;

2) відповідно до вироку суду позбавлена права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави або обіймати відповідні посади;

3) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення або притягалася судом до відповідальності за вчинення злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, злочинів проти правосуддя;

4) має громадянство іншої держави;

5) у разі призначення буде безпосередньо підпорядкована особі, яка є її близькою особою відповідно до Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції ";

6) не надала згоду на проведення щодо себе регулярних перевірок на доброчесність та моніторингу способу життя в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" та Положенням Про Національну службу боротьби з корупцією;

7) відмовляється від припинення членства у політичній партії;

8) має протипоказання за станом здоров'я щодо роботи в Національній службі боротьби з корупцією.

У разі виникнення у співробітника Національної служби боротьби з корупцією конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього керівника. Керівник зобов'язаний вжити усіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання чи усунення конфлікту інтересів шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншому працівнику Національної служби боротьби з корупцією, особистого виконання цього завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.

Стаття 21. Воєнізовані підрозділи Національної служби боротьби з корупцією

На співробітників воєнізованих підрозділів Національної служби боротьби з корупцією поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством України.

Співробітники воєнізованих підрозділів Національної служби боротьби мають службове посвідчення, єдину форму одягу, зразки яких затверджуються Радою національної безпеки та оборони України.

Стаття 22. Присяга співробітників Національної служби боротьби з корупцією

Особи, які зараховуються на службу до Національної служби боротьби з корупцією, складають Присягу такого змісту:

"Вступаючи на службу до Національної служби боротьби з корупцією, присягаю на вірність Українському народу. Зобов'язуюся суворо дотримувати Конституції та законів України, боротися з корупцією в Україні як з одним з найнебезпечніших злочинів, що руйнує мою Державу, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян України, незалежно від їх національності, походження, соціального статусу, політичних або релігійних поглядів, сумлінно виконувати свої обов'язки, бути чесним і непідкупним. У разі порушення мною цієї присяги, я негайно припиню службу та буду нести відповідальність згідно з законодавством України".

РОЗДІЛ 3 ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СПІВРОБІТНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛУЖБИ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

Стаття 23. Права співробітників Національної служби боротьби з корупцією

Співробітники Національної служби боротьби з корупцією для виконання завдань, покладених на Національну службу боротьби з корупцією, мають право:

1) здійснювати оперативно-розшукові заходи з залученням оперативних та оперативно-технічних сил і засобів, опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

2) мати гласних і негласних штатних і позаштатних співробітників, використовувати документи, що зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів органів та підрозділів Національної служби боротьби з корупцією;

3) витребовувати, збирати і вивчати документи та відомості про будь-яких фізичних та юридичних осіб, установ та організацій, службових осіб будь-яких державних органів, установ та місцевого самоврядування незалежно від їх рангу, будь-яких політичних партій та громадських об'єднань, а також щодо способу життя осіб, визначених у статті 11 цього Закону, джерела і розміри їх доходів для попередження і припинення корупційних діянь, що становлять особливу суспільну небезпеку;

4) виявляти, фіксувати і документувати гласно і негласно корупційні діяння, що вчиняються особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначеними у статті 11 цього Закону, вести їх оперативний облік, здійснювати візуальне спостереження у громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;

5) проводити спеціальні операції та відповідні оперативні і оперативно-технічні заходи з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення корупційних діянь, що становлять особливу суспільну небезпеку;

6) виключно з метою ефективного здійснення проваджень, що віднесені до їх підслідності брати участь у здійсненні кримінальної розвідки відповідно до законодавства України;

7) здійснювати затримання службових осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які скоїли або скоюють корупційні діяння, що становлять особливу суспільну небезпеку відповідно до статті 11 цього Закону.

8) у будь-який час безперешкодно, а на об'єкти, що перебувають на спеціальному режимі охорони, - в установленому законодавством України порядку, заходити і перебувати на території та в приміщеннях будь-яких органів державної влади та їх структурних підрозділів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності.

9) зупиняти будь-які транспортні засоби незалежно від їх належності та посади осіб, що в них перебувають, та перевіряти їх з метою здійснення обов'язків, покладених на Державну службу боротьби з корупцією. Вилучати будь-які речі та документи, що знаходяться у транспортних засобах на умовах, визначених законодавством України.

10) при здійсненні своїх службових обов'язків безперешкодно користуватися засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, - за їх згодою, з наступним відшкодуванням витрат за їх вимогою.

11) зберігати, носити, застосовувати, використовувати зброю, спеціальні засоби, вживати заходів фізичного впливу відповідно до законів України та інших актів законодавства України, провозити

зброю та спеціальні засоби в усіх видах транспорту;

12) надсилати органам державної влади, органам місцевого самоврядування обов'язкові до розгляду пропозиції та рекомендації щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню корупційних правопорушень, що вчиняються особами, уповноваженими на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування;

13) відповідно до порядку, визначеного законодавством України, зупиняти операції по рахунках в банках, накладати арешт на майно або кошти на рахунках фізичних та юридичних, обмежувати права осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування щодо розпорядження грошовими коштами на їх рахунках, якщо є мотивована підозра, що зазначені кошти, майно є предметом корупційного діяння, що становить особливу суспільну небезпеку, або доходами, одержаними внаслідок вчинення такого діяння;

14) опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, вилучати предмети і документи, зокрема такі, що можуть бути речовими доказами;

15) залучати на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів для забезпечення виконання повноважень Національної служби боротьби з корупцією;

16) утворювати власні інформаційні, інформаційно-аналітичні, облікові та обліково-аналітичні бази даних, мати доступ до баз даних органів державної влади та правоохоронних органів України;

17) направляти своїх співробітників або мати офіцерів діючого резерву на відповідних посадах в органах державної та виконавчої влади, правоохоронних органах, Службі безпеки України, Міністерстві оборони України, Службі зовнішньої розвідки України, судових органах (крім посад суддів), Національному банку України та органах місцевого самоврядування;

18) через відкомандированих прокурорів порушувати перед відповідними судовими органами про визнання недійсними угод, укладених з порушенням законодавства України;

19) ініціювати проведення перевірок щодо державних закупівель та витрат державних коштів, а також коштів що надходять до України в рамках міжнародної фінансової допомоги та кредитів;

20) мати відповідно до Положення "Про національну службу боротьби з корупцією" інші права, передбачені Законом України "Про міліцію" та "Про Службу безпеки України".

Надані права співробітники Національної служби боротьби з корупцією не можуть використовувати у протиправних цілях. У разі невиконання цих вимог вони несуть відповідальність, встановлену законом.

Стаття 24. Обов'язки співробітників Національної служби боротьби з корупцією

Співробітники Національної служби боротьби з корупцією зобов'язані:

1) забезпечувати захист прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства у кримінальних справах, які розслідуються Національною службою боротьби з корупцією, особисту безпеку своїх співробітників, свідків та інших осіб, що надають допомогу у протидії корупції;

2) забезпечувати додержання режиму внутрішньої безпеки і таємності в роботі, конфіденційності інформації та її джерел;

3) здійснювати відповідно до Закону України "Про державну таємницю" та інших актів законодавства заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави;

4) забезпечувати захист своїх баз даних та не оприлюднювати інформацію, отриману з баз даних органів державної влади, місцевого самоврядування правоохоронних та інших органів, установ та організацій;

5) не розголошувати інформацію, що стала відома під час оперативно-розшукової діяльності, слідства та перевірок;

6) відмовлятись від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать законодавству України;

7) додержуватися вимог Конституції України, цього Закону та інших законів України, забезпечувати відповідність прийнятих рішень за заявами та повідомленнями, а також у кримінальних справах під час проведення досудового слідства.

Стаття 25. Відповідальність співробітників Національної служби боротьби з корупцією

Співробітники Національної служби боротьби з корупцією несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність за протиправні дії чи бездіяльність відповідно до законодавства України.

У разі порушення співробітниками Національної служби боротьби з корупцією під час виконання ними службових обов'язків прав чи свобод особи, Національна служба боротьби з корупцією вживає в межах своїх повноважень заходи із поновлення цих прав і свобод, відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди, притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до законодавства України.

Поведінка співробітників Національної ї служби боротьби з корупцією, порядок проведення службового розслідування, накладання на них стягнень та заохочень регламентується Положенням про Національну службу боротьби з корупцією.

Стаття 26. Контроль і нагляд за діяльністю Національної служби боротьби з корупцією

Прокурорський нагляд за додержанням законності під час проведення Національною службою боротьби з корупцією оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування здійснюється відкомандированими Генеральним прокурором України прокурорами, які прикріплюються до Національної служби боротьби з корупцією терміном на 5 років і не можуть відкомандировуватись повторно. Кількість відкомандированих прокурорів визначається Положенням про Національну службу боротьби з корупцією.

Директор Національної служби боротьби з корупцією може без пояснення причин відмовитись від прийняття будь-якого відкомандированого прокурора або припинити його діяльність. В цьому випадку він має бути не пізніше 10 робочих днів замінений на іншого. Прокурори, що здійснюють нагляд за додержанням законності під час проведення Національною службою боротьби з корупцією оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування, не підпорядковуються вищестоящим прокурорам в порядку, визначеному іншими актами законодавства України, та не мають права розголошувати відомості, що стали їм відомі під час виконання ними своїх повноважень.

Положення законодавства України, які регламентують діяльність органів прокуратури України, застосовуються до відкомандированих прокурорів за виключенням тих положень, які суперечать цьому закону та Положенню про Національну службу боротьби з корупцією.

Прийняті відкомандированими до Національної служби боротьби з корупцією прокурорами рішення можуть бути скасовані Генеральним прокурором України.

Справи, що знаходяться у провадженні Національної служби боротьби з корупцією не можуть бути витребувані на перевірку або передані іншому органу дізнання та слідства.

Відкликання та звільнення з посади відкомандированих до Національної служби боротьби з корупцією прокурорів здійснюється Генеральним прокурором України.

Стаття 27. Оскарження дій або бездіяльності Національної служби боротьби з корупцією та відкомандированих прокурорів

Скарги на дії або бездіяльність співробітників Національної служби боротьби з корупцією розглядаються відкомандированими до неї прокурорами, Генеральним прокурором України та апеляційними судами або вищими спеціалізованими судами за підвідомчістю.

Скарги на дії або бездіяльність відкомандированих прокурорів розглядаються Генеральним прокурором України, апеляційними судами або вищими спеціалізованими судами за підвідомчістю.

РОЗДІЛ 4 ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛУЖБИ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ ТА КОНТРОЛЬ

Стаття 28. Гарантії незалежності співробітників Національної служби боротьби з корупцією

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності, житла, майна співробітників Національної служби боротьби з корупцією під час виконання службових обов'язків, якщо вони діють у межах своїх повноважень.

Опір, погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на таких співробітників завдань, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.

Кримінальна справа щодо співробітника Національної служби боротьби з корупцією може порушуватись лише Генеральним прокурором України або його заступниками у встановленому законом порядку.

Кримінальна справа щодо Директора Національної служби боротьби з корупцією може порушуватись виключно Генеральним прокурором України. Про порушення кримінальної справи має бути негайно повідомлено Голову Верховної Ради України та Президента України;

Отримання необхідних дозволів на проведення прослуховування телефонних розмов, розкриття листування, в тому числі, що здійснюється за допомогою засобів електронного зв'язку, затримання, привід, арешт і пов'язані з цим особистий огляд, обшук та огляд речей, транспортних засобів, які використовують співробітники Національної служби боротьби з корупцією, проведення інших оперативно-розшукових та слідчих дій щодо співробітників Національної служби боротьби з корупцією здійснюється виключно за поданням Генерального прокурора України або його заступників на підставі відповідного дозволу апеляційного суду за місцезнаходженням відповідно Центрального апарату, Центрального або територіального управління, до штату якого входить такий співробітник. Подібні дії щодо Директора Національної служби боротьби з корупцією можуть проводитись виключно за поданням Генерального прокурора України та дозвіл має бути наданий апеляційним судом міста Києва.

Зазначені дії без дозволу суду можуть бути здійснені виключно у випадках, якщо співробітника або Директора Національної служби боротьби з корупцією затримано під час скоєння злочину.

Про затримання, привід, арешт співробітника Національної служби боротьби з корупцією має бути негайно повідомлено Директора Національної служби боротьби з корупцією або його заступників.

Стаття 29. Соціальний захист співробітників Національної служби боротьби з корупцією

Держава забезпечує соціальний захист співробітників Національної служби боротьби з корупцією відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів України.

Пенсійне забезпечення співробітників Національної служби боротьби з корупцією здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу".

Життя і здоров'я співробітників Національної служби боротьби з корупцією підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів Державного бюджету України.

У разі загибелі співробітника Національної служби боротьби з корупцією, під час виконання службових обов'язків членам сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі трирічного окладу за останньою посадою, яку він займав, і призначається пенсія у зв'язку із втратою годувальника у розмірі половини від його заробітної платні.

У разі каліцтва, заподіяного співробітнику Національної служби боротьби з корупцією під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період роботи або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце у період роботи, виплачується одноразова допомога в розмірі річного окладу та призначається пенсія по інвалідності.

Шкода, завдана майну співробітників Національної служби боротьби з корупцією або членам їх сімей у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, підлягає компенсації, а у разі їх загибелі - підлягає компенсації членам сім'ї у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 30. Заробітна плата співробітників Національної служби боротьби з корупцією

Заробітна плата співробітників Національної служби боротьби з корупцією повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Національної служби боротьби з корупцією висококваліфікованими працівниками з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати.

Форми і розмір заробітної плати та умови оплати праці співробітників Національної служби боротьби з корупцією України встановлюються Положенням про Національну службу боротьби з корупцією.

Стаття 31. Підвищення кваліфікації співробітників Національної служби боротьби з корупцією

З метою підвищення кваліфікації співробітників Національної служби боротьби з корупцією Національна служби боротьби з корупцією може направляти їх у вітчизняні або закордонні навчальні заклади та центри підготовки.

Співробітники Національної служби боротьби з корупцією можуть брати участь у відповідних спільних навчаннях та міжнародних семінарах.

Стаття 32. Взаємодія Національної служби боротьби з корупцією з громадськістю

Національна служба боротьби з корупцією взаємодіє з громадськістю та громадськими об'єднаннями України, до статутної діяльності яких входить протидія корупції.

З метою такої взаємодії та здійснення громадського контролю за діяльністю Національної служби боротьби з корупцією, оцінки її ефективності, утворюється постійно діюча Громадська рада, до складу якої входить заступник Національної служби боротьби з корупцією.

Положення про Громадську раду Національної служби боротьби з корупцією затверджує Директор НСБК.

Стаття 33. Інформування суспільства про результати діяльності Національної служби боротьби з корупцією

Директор Національної служби боротьби з корупцією інформує суспільство через засоби масової інформації та в інших формах про результати діяльності Національної служби боротьби з корупцією.

Директор Національної служби боротьби з корупцією несе персональну відповідальність за своєчасність, об'єктивність і повноту поданої інформації.

РОЗДІЛ 5. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. До набрання чинності Законом України "Про державну службу в Україні" пункти 1 та 2 статті 11 цього Закону застосовуються в такій редакції:

1) Службовими особами, які займають відповідальне становище та посади яких згідно з Законом України "Про державну службу" віднесені до посад державної служби третьої категорії, судді прокурори і слідчі, керівники і заступники керівників органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць, керівники і заступники підприємств, що знаходяться у державній власності, незалежно від частки такої власності.

2) Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище є Президент України, члени Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністр України, Віце-Прем'єр-міністри України, перші заступники та заступники міністрів України, Голова Верховної Ради України, його перший заступник та заступник, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, працівники прокуратури, яким присвоюються класні чини, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, члени Ради національної безпеки і оборони України, народні депутати України; особи, посади яких згідно з Законом України "Про державну службу" віднесені до посад державної служби першої та другої категорії; особи, посади яких згідно зі статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої та другої категорії посад в органах місцевого самоврядування ".

3. До набрання чинності Законом України "Про державну службу в Україні" у статті 19 замість слів відповідної групи застосовується відповідної категорії посад.

4. Внести зміни до Кримінального кодексу України:

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст. 131)

- пункт 7 статті 51 викласти у наступній редакції:

конфіскація та спеціальна конфіскація майна.

- статтю 96-1 викласти у наступній редакції:

"Стаття 96-1. Спеціальна конфіскація

1. Спеціальна конфіскація - це виключний вид конфіскації, який полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, фактичним вигодоодержувачем (бенефіціаром) якого є засуджений, не залежно від того, хто володіє майном у відповідності з правовстановлюючими документами.

2. Спеціальна конфіскація може застосовуватися як додатковий вид покарання до службових осіб, що визначені в примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу, у випадках, передбачених цим Кодексом.

3. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Примітка. Фактичним вигодоодержувачем (бенефіціаром) вважається особа, яка, не залежно від оформлення правовстановлюючих або трастових документів, якщо це стосується іноземної власності, фактично володіє, контролює кошти, в тому числі на банківських рахунках, майно або корпоративні права, або одержує прибуток від коштів, в тому числі на банківських рахунках, майна або корпоративних прав на юридичну особу, які передано в довірче користування або управління другій юридичній чи фізичній особі (в тому числі оренда, винайм), або від використання яких третіми особами (наприклад, коли акціонер передає акції в користування брокеру), вона отримує прибуток. Способами доказування в даному випадку можуть бути як докази фактичного управління та контролю таких коштів, майна або корпоративних прав, так і докази одержання прибутку та вигоди в інший формі особисто, або разом з іншими особами.

- частину 1 статті 96-2 викласти у наступній редакції:

"1. Спеціальна конфіскація застосовується на засадах, передбачених у ст. 96-1, а також якщо гроші, цінності та інше майно:"

- пункт 4 статті 190 викласти в такий редакції:

Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, або службовою, що займає відповідальне або особливо відповідальне становище, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією та спеціальною конфіскацією майна.

- додати до статті 190 Примітку такого змісту:

Примітка. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- пункт 5 статті 191 викласти в такий редакції:

5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, або службовою особою, що займає важливе або особливо важливе становище - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією та спеціальною конфіскацією майна.

- Додати до статті 191 Примітку такого змісту:

Примітка. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- Додати до статті 201 частину 3 такого змісту:

3. Та сама дія, вчинена службовою особою, що займає відповідальне або особливо відповідальне становище, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією та спеціальною конфіскацією майна.

- Додати до статті 201 Примітку такого змісту:

Примітка. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- додати до статті 209 частину 4 такого змісту:

4. Дії, передбачені частинами першою або другою або третьою цієї статті, вчинені службовою особою, що займає відповідальне або особливо відповідальне становище, а також легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом службовими особами, що займають відповідальне або особливо відповідальне становище, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією та спеціальною конфіскацією майна.

- додати до статті 209 примітку 4 такого змісту:

Примітка 4. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- додати до статті 210 частину 3 такого змісту:

3. Ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах, вчинені службовою особою, що займає важливе або особливо важливе становище, караються обмеженням волі на строк від п'яти до восьми років або позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією та спеціальною конфіскацією майна.

- додати до статті 210 примітку 4 такого змісту:

Примітка 4. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- додати до статті 211 частину 3 такого змісту:

3. Ті самі дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті вчинені службовою особою, що займає важливе або особливо важливе становище, караються обмеженням волі на строк від чотирьох до семи років або позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією та спеціальною конфіскацією майна.

- Додати до статті 211 Примітку такого змісту:

Примітка 1. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- додати до статті 212 частину 4 такого змісту:

Діяння, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, вчинені службовою особою, що займає важливе або особливо важливе становище, караються обмеженням волі на строк від п'яти до восьми років або позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією та спеціальною конфіскацією майна.

- частину 4 статті 212 перенумерувати на частину 5.

- додати до ст. 212 примітку 2 такого змісту:

Примітка 2. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- додати статтю 212-2 наступного змісту:

Стаття 212-2. Втілення корупційних схем

1. Умисне втілення корупційних схем, в яких беруть участь службові особи, що займають відповідальне становище, наслідком яких є ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, або збагачення вказаних службових осіб або інших осіб, в інтересах яких вони діють, - карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або позбавленням волі на строк до трьох років з конфіскацією майна, яке було отримано внаслідок втілення корупційної схеми.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, що займає особливо відповідальне становище, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, - караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років з конфіскацією майна та спеціальною конфіскацією майна.

4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від покарання у вигляді позбавлення волі, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Примітка 1. Під корупційною схемою розуміється розроблений та реалізований план дій, який включає використання службовими особами, наданих їм службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, преференцій, переваг та пільг для себе чи інших фізичних або юридичних осіб, а також схиляння або примушування з цією метою інших службових осіб органів державної влади та самоврядування, прокуратури та суду до протиправного використання наданих їм службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей, що призвів до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів або збагачення або отримання пільг, преференцій та переваг у порівнянні з іншими особами, службовими особами або фізичними чи юридичними особами, в інтересах яких вони діяли.

Примітка 2. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- додати до статті 222-1 частину 3 такого змісту:

2. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, що становить відповідальне або особливо відповідальне становище, - караються штрафом від десяти до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або обмеженням волі на строк до п'яти років та/або з конфіскацією та спеціальною конфіскацією майна.

- додати до статті 222-1 примітку 4 такого змісту:

Примітка 4. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- додати до статті 233 частину 3 такого змісту:

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо воно вчинено службовою особою, що займає відповідальне або особливо відповідальне становище, або особою, що має політичний вплив,

- караються штрафом від десяти до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або обмеженням волі на строк від трьох до шести років та/або з конфіскацією та спеціальною конфіскацією майна.

- додати до статті 233 примітки 2, 3 такого змісту:

Примітка 2. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

Примітка 3. Під особами, що мають політичний вплив, належать особи, що раніше займали посади Президента України, членів Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України, Віце-Прем'єр-міністра України, перших заступники та заступників міністрів України, керівники політичних партій, що мають представництво у Верховній Раді України, та їх заступники та члени сімей цих осіб.

- додати статтю 255-1 такого змісту:

Стаття 255-1. Створення злочинної корупційної організації

1. Створення злочинної корупційної організації з метою скоєння корупційних діянь, що становлять особливу суспільну небезпеку, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння координації представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років та конфіскацією та спеціальною конфіскацією майна.

2. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо вона не скоїла іншого злочину, добровільно заявила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю.

Примітка. корупційним діянням, що становить особливу суспільну небезпеку, є діяння, перелічені у ст. 11 Закону України "Про державну службу боротьби з корупцією ", вчинене службовими особами, які перелічені у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- додати до статті 305 частину 4 такого змісту:

4. Діяння, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, вчинені службовою особою, що займає відповідальне або особливо відповідальне становище, - караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією та спеціальною конфіскацією майна.

- додати до статті 305 примітку 2 такого змісту:

Примітка 2. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- включити до переліку осіб, визначених у частині 1 статті 344 Директора Національної служби боротьби з корупцією.

- включити до переліку осіб, визначених у частині 1 статті 346 Директора Національної служби боротьби з корупцією.

- додати до статті 364 частину 3 такого змісту:

3. те саме діяння, якщо воно вчинене службовою особою, що займає відповідальне становище, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, зі штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

- додати до ст. 364 частину 4 такого змісту:

4. те саме діяння, якщо воно вчинене службовою особою, що займає особливо відповідальне становище, - карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років, зі штрафом до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

- Примітку 1 до ст. 364 викласти у такий редакції:

Примітка 1. Службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, судом або законом.

Для цілей статей 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, не залежно від розміру державної або комунальної частки у їх статутному фонді.

- додати до статті 364 примітки 5, 6 такого змісту:

Примітка 5. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

Примітка 6. Під особами, що мають політичний вплив, розуміються особи, визначені у Примітці 3 до статті 233 цього Кодексу.

- додати до статті 365 частину 4 такого змісту:

4. Дії, передбачені частинами першою-третьою цієї статті, якщо вони вчинені службовою особою, що займає відповідальне становище, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, зі штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

- додати до ст. 365 частину 5 такого змісту:

5. Дії, передбачені частинами першою-третьою цієї статті, якщо вони вчинені службовою особою, що займає особливо відповідальне становище,-

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років, зі штрафом до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

- додати до статті 365 примітку такого змісту:

Примітка. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- додати до частин 4, 5 статті 368:

"та спеціальною конфіскацією майна".

- примітку 2 до статті 368 викласти у такій редакції:

Примітка 2. Службовими особами, що займають відповідальне становище є особи, посади яких зі статтею 6 Закону України "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп І-4, II-2, II-3, II-4, III-1, III-2, III-3, III-4, судді, прокурори і слідчі, керівники і заступники керівників органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць, керівники і заступники керівників підприємств, що знаходяться у державній та комунальній власності, незалежно від частки такої власності.

- примітку 2-1 до статті 368 викласти у такій редакції:

Примітка 2-1. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є особи, 1) зазначені у пунктах 1, 2 та 3 частини другої статті 2 Закону України "Про державну службу", Голова Верховної Ради України, його перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, члени Ради національної безпеки і оборони України, народні депутати України, Директор Національної служби боротьби з корупцією та його заступники; 2) особи, посади яких згідно зі статтею 6 Закону України "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп І-1, І-2, І-3 та II-1; 3) особи, посади яких згідно зі статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої та другої категорії посад в органах місцевого самоврядування

- додати до статті 368-2- частину 4 такого змісту:

4. Діяння, передбачені частинами першою третьою цієї статті, якщо вони вчинені службовою особою, що займає відповідальне становище, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, зі штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

- додати до ст. 368-2 частину 5 такого змісту:

5. Діяння, передбачені частинами першою третьою цієї статті, якщо вони вчинені службовою особою, що займає особливо відповідальне становище, - карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років, зі штрафом до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

- додати до статті 368-2 примітку 2 такого змісту:

Примітка 2. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

- додати до статті 369-2- частину 4 такого змісту:

4. Діяння, передбачені частинами першою третьою цієї статті, якщо вони вчинені службовою особою, що займає відповідальне становище, або особою, що має політичний вплив, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, зі штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

- додати до ст. 369-2 частину 5 такого змісту:

5. Діяння, передбачені частинами першою третьою цієї статті, якщо вони вчинені службовою особою, що займає особливо відповідальне становище, -

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років, зі штрафом до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

- додати до статті 369-2 примітки 2, 3 такого змісту:

Примітка 2. Під службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються особи, визначені визначеними у примітках 2, 2-1 до ст. 368 цього Кодексу.

Примітка 3. Під особами, що мають політичний вплив, розуміються особи, визначені в Примітці 3 до статті 233 цього Кодексу.

5. У Кримінальному процесуальному кодексі України:

(Відомості Верховної Ради України, 2013 р., NN 9-13, ст. 88)

- у абзаці першому частини дев'ятої статті 31 слова "а також осіб, посади яких, згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу", віднесені до посад державної служби підгруп І-1, І-2, І-3" замінити словами осіб, обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень яких, віднесено до підслідності Національної служби боротьби з корупцією ";

- статтю 32 доповнити новою частиною третьою такого змісту:

"3. Кримінальне провадження щодо обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національної служби боротьби з корупцією здійснюється:

- щодо кримінальних проваджень, досудове слідство у яких проводилося Центральним управлінням Національної служби боротьби з корупцією, апеляційним судом у місті Києві;

- місцевими апеляційними судами за місцезнаходженням територіальних управлінь Національної служби боротьби з корупцією, якщо досудове слідство проводилося такими територіальними управліннями.

- частину 5 статті 36 доповнити новим реченням такого змісту:

Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національної служби боротьби з корупцією, іншому органу досудового розслідування.

- частину шосту статті 36 доповнити новим реченням такого змісту:

скасування постанов слідчих Національної служби боротьби з корупцією здійснюється у відповідності з Законом України "Про Національну службу боротьби з корупцією";

- частину першу статті 41 після слів органів безпеки " доповнити словами національної служби боротьби з корупцією ";

- частину третю статті 154 доповнити реченням такого змісту:

Відсторонення від посади Директора Національної служби боротьби з корупцією здійснюється Радою національної безпеки і оборони в порядку, встановленому законодавством.

- частину другу статті 170 доповнити новим абзацом такого змісту:

"У невідкладних випадках, з метою забезпечення збереження речових доказів або можливої наступної конфіскації чи спеціальної конфіскації коштів та іншого майна, у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національної служби боротьби з корупцією, арешт на майно або кошти на рахунках фізичних та юридичних осіб в фінансових установах, може бути накладено за письмовим рішенням Директора Національної служби боротьби з корупцією, погодженим з відповідним прокурором. Такі заходи застосовуються на строк до 72 годин. Національна служба боротьби з корупцією впродовж 72 годин з моменту прийняття такого рішення звертається до слідчого судді відповідного суду з клопотанням про арешт майна.";

- частину другу статті 214 після слів службою безпеки України доповнити словами національною службою боротьби з корупцією";

- у статті 216:

абзац другий частини другої доповнити словами ", крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності Національної служби боротьби з корупцією ";

доповнити частину другу новим абзацом такого змісту:

слідчі органів безпеки здійснюють також досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених абзацом першим частини четвертої цієї статті, якщо вони були вчинені службовими особами Національної служби боротьби з корупцією у відповідності з особливостями Закону України про національну службу боротьби з корупцією";

частину четверту викласти у такій редакції:

"4. Слідчі Національної служби боротьби з корупцією здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 157, 158, 159-1, 190, 191, 201, 209, 210, 211, 212, 212-2, 222, 222-1, 233, 255, 255-1, 256, 258-3, 258-5, 294, 305, 328, 330, 332, 343, 344, 354, 355, 357, 361, 364, 365, 368, 368-2, 369-2, 371, 372, 387, 388 Кримінального кодексу України, якщо їх вчинено службовими особами, визначеними у статті 11 Закону України "Про державну службу боротьби з корупцією".

частину п'яту доповнити новим абзацом такого змісту:

питання підслідності у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національної служби боротьби з корупцією, розв'язує прокурор, відкомандирований до Національної служби боротьби з корупцією за правилами Закону України "Про Національну службу боротьби з корупцією";

- у статті 246:

абзаци четвертий та п'ятий частини п'ятої після слів служби безпеки України доповнити відповідно словами керівником відповідного управління Національної служби боротьби з корупцією та Директором Національної служби боротьби з корупцією";

частину шосту після слів "органів безпеки" доповнити словами "Національної служби боротьби з корупцією";

- статтю 480 доповнити пунктом 9 такого змісту:

9) Директора та службових осіб Національної служби боротьби з корупцією.

- пункти 2, 3 статті 481 викласти в такий редакції:

2) народному депутату України, кандидату у Президенти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Рахункової палати, його першому заступнику, заступнику, головному контролеру, секретарю Рахункової палати, Директору Національної служби боротьби з корупцією, заступникам Генерального прокурора України - Генеральним прокурором України;

3) судді Конституційного Суду України, професійному судді, присяжному та народному засідателю на час здійснення ними правосуддя, службовій особі Національного бюро антикорупційних розслідувань - Генеральним прокурором України або його заступником;

- пункти 1, 2 статті 545 викласти у наступній редакції:

1. Генеральна прокуратура України звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів, крім досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національної служби боротьби з корупцією, яке у таких випадках здійснює функції центрального органу України.

2. Міністерство юстиції України звертається із запитами про міжнародну правову допомогу, позовами та клопотаннями до іноземних судів та розглядає відповідні запити судів іноземних держав крім справ, пов'язаних з діяльністю Національної служби боротьби з корупцією.

- абзац третій пункту 1 розділу X "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:

"частини четвертої статті 216 цього Кодексу, яка вводиться в дію з дня початку діяльності Національної служби боротьби з корупцією";

- пункт 1 Розділу XI "Перехідні положення" викласти в такій редакції:

"1. До дня введення в дію частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених нею кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених цим Кодексом.

Після введення в дію частини четвертої статті 216 цього Кодексу матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органів прокуратури Національній службі боротьби з корупцією";

6. Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793) доповнити статтею 17-1 такого змісту:

"Стаття 17-1. Прокурори, відкомандировані до Національної служби боротьби з корупцією"

Стаття 17-1. Прокурори Національної служби боротьби з корупцією

Наказом Генерального прокурора України до Національної служби боротьби з корупцією терміном на 5 років відкомандировуються прокурори для здійснення нагляду за додержанням законів під час діяльності Національної служби боротьби з корупцією.

Прокурори, що відкомандировуються до Національної служби боротьби з корупцією, залишаються на службі в органах прокуратури.

Кількість прокурорів, що відкомандировуються, та порядок їх служби в Національній службі боротьби з корупцією визначаються Генеральним прокурором України за погодженням з Директором Національної служби боротьби з корупцією.

Прокурори, що відкомандировуються до Національної служби боротьби з корупцією, підпорядковуються безпосередньо Генеральному прокуророві України.

7. У Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради, 1992, N 22, ст. 303):

- частину першу статті 5 доповнити новим абзацом такого змісту:

"Національної служби боротьби з корупцією.";

- у статті 9:

частину першу після слів "розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону" доповнити словами "підрозділу Національної служби боротьби з корупцією";

частину другу після слів "розвідувальним органом Міністерства оборони України" доповнити словами " Національної служби боротьби з корупцією";

частину восьму після слів "Служба зовнішньої розвідки України" доповнити словами "Національна служба боротьби з корупцією";

- частини другу та третю статті 9-1 після слів "Головою Служби зовнішньої розвідки України" доповнити словами "Директором національної служби боротьби з корупцією.";

8. У статті 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 35, ст. 360; 2001 р., N 40, ст. 193; 2002 р., N 33, ст. 236; 2003 р., N 15, ст. 109, N 29, ст. 233; 2005, N 10, ст. 187):

- абзац четвертий частини другої після слів "розвідувальних органів України" доповнити словами "та співробітників Національної служби боротьби з корупцією ";

- абзац десятий частини другої після слова "юстиції" доповнити словами "Національній службі боротьби з корупцією";

9. частину другу статті 9 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993 р., N 52, ст. 490; ВВР, 2003 р., N 30, ст. 247) після слів "внутрішніх справ" доповнити словам "Національної служби боротьби з корупцією";

10. Абзац перший частини третьої статті 3 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 11, ст. 51; 2003, N 16, ст. 124) викласти в такій редакції:

"3. Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки, органи внутрішніх справ або Національної служби боротьби з корупцією, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні справи знаходяться у провадженні прокуратури або суду, здійснюється за їх рішенням відповідно органами служби безпеки, органами внутрішніх справ, Національною службою боротьби з корупцією чи органами і установами виконання покарань та слідчими ізоляторами.";

11. У Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 11, ст. 50; 1999 р., N 4, ст. 35; 2002 р., N 33, ст. 236; 2003 р., N 29, ст. 233; 2004 р., N 22, ст. 314; 2006 р., N 14, ст. 116):

- абзац перший пункту 1 частини першої статті 2 після слів "Військової служби правопорядку у Збройних Силах України" доповнити словами "Національна служба боротьби з корупцією";

- статтю 14 доповнити пунктом "ж" такого змісту:

"ж) Директор Національної служби боротьби з корупцією, голови її територіальних управлінь - щодо захисту підлеглих співробітників Національної служби боротьби з корупцією, а також їх близьких родичів.";

- частину першу статті 15 доповнити пунктом "д" такого змісту:

"д) щодо співробітників Національної служби боротьби з корупцією та їх близьких родичів - на відповідні підрозділи Національної служби боротьби з корупцією.";

12. Статтю 15 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 1, ст. 1; 2001 р., N 9, ст. 38; 2003, N 27, ст. 209) після слів "Державної кримінально-виконавчої служби України" доповнити словами "співробітниками Національної служби боротьби з корупцією,";

13. Пункт 3 частини першої статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6, ст. 30; 2004, N 13, ст. 181) після слів "Міністерства внутрішніх справ України" доповнити словами "Національній службі боротьби з корупцією ";

14. Частину четверту статті 24 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 38, ст.385) після слів "Державний комітет телебачення і радіомовлення України" доповнити словами "Національна служба боротьби з корупцією";

15. Статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41-45, ст. 529 із наступними змінами) доповнити пунктом 4 такого змісту:

4. У місцевих загальних судах та апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим діє спеціалізація зі здійснення кримінального провадження щодо обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро антикорупційних розслідувань.

Судді (суддя), уповноважені здійснювати таке кримінальне провадження, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. Кількість суддів, уповноважених здійснювати таке кримінальне провадження, визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду.

Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національної служби боротьби з корупцією, не звільняються від виконання обов'язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними таких повноважень враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

16. В абзаці другому частини п'ятої статті 5 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 40, ст. 404 із наступними змінами) слова "органи прокуратури" замінити словами "органи прокуратури та відповідно до підслідності Національна служба боротьби з корупцією". Останній абзац частини 5 доповнити словами "та прокурори, прикомандировані до Національної служби боротьби з корупцією".

17. Кабінету Міністрів України:

1) не пізніше одного місця з дня набрання чинності цим Законом, вжити заходів для забезпечення фінансування Національної служби боротьби з корупцією.

2) врахувати у проекті Державного бюджету України на наступний рік видатки на діяльність Національної служби боротьби з корупцією;

18. Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України та органам прокуратури у тримісячний строк з дня введення в дію цього Закону забезпечити передачу Національної служби боротьби з корупцією та його територіальним органам інформаційної бази, закріпленої за їх відповідними підрозділами, в частині необхідній для утворення та функціонування Національної служби боротьби з корупцією та її територіальних управлінь.

19. Питання подальших досудових розслідувань, які були розпочаті до набрання чинності цим Законом, у кримінальних провадженнях, що відповідно до закону віднесені до підслідності Національної служби боротьби з корупцією, вирішуються відкомандированими прокурорами у відповідності з законодавством України.

20. До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші законодавчі та нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

21.Національна служба боротьби з корупцією України (НСБК України) та її міжрегіональні та регіональні органи утворюються на базі Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Антикорупційного бюро Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, антикорупційного підрозділу Управління боротьби з транскордонною злочинністю та виконання завдань кримінального провадження Департаменту оперативної діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, слідчих підрозділів по розслідуванню особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими злочинними групами Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України; головних відділів, відділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю органів Служби безпеки України в областях та місті Києві; відповідних антикорупційних підрозділів управлінь по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України в областях та місті Києві, що ліквідуються, у межах їх штатної чисельності, матеріально-технічної бази та фінансування за станом на 01 серпня 2014 року, а також за рахунок скорочення чисельного складу цих правоохоронних органів України.

22. Працівники правоохоронних органів оформляються на службу (роботу) до НСБК України в атестаційному порядку відповідно до Закону України "Про Національну службу боротьби з корупцією України" та Положення про НСБК України.

 

Голова Верховної Ради України

 

Опрос