Идет загрузка документа (48 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О восстановлении платежеспособности или ликвидации кредитных союзов Украины

Проект закона Украины от 25.09.2014 № 5107
Дата рассмотрения: 25.09.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України

Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади відновлення платоспроможності кредитних спілок України, які втратили здатність вчасно та у повному обсязі розраховуватись за своїми зобов'язаннями перед своїми членами, або їх ліквідації.

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Мета закону

1.1. Метою цього Закону є захист прав та законних інтересів членів кредитних спілок, які тимчасово втратили доступ до своїх заощаджень в результаті об'єктивної неспроможності таких спілок забезпечити поточні виплати по вкладах, або які з інших причин стали неплатоспроможними.

1.2. Відновлення у порушенні прав фізичних осіб, що є членами кредитних спілок, платоспроможність яких відновлюється, здійснюється за рахунок тимчасової фінансової підтримки (рефінансування) з боку держави. При прийнятті рішення про ліквідацію чи відновлення платоспроможності кредитних спілок, держава керується пріоритетом відновлення платоспроможності, якщо рівень шкоди для такої спілки визнано прийнятним, а відновлення повної платоспроможності - можливим.

Стаття 2. Сфера дії закону

2.1. Цей Закон регулює відносини, пов'язані із відновленням, цивільної правової дієздатності, операційної керованості та платоспроможності кредитних спілок України, а також виплатою компенсацій вкладникам кредитних спілок, платоспроможність яких відновити не можливо, і стосовно яких прийнято рішення про ліквідацію.

2.2. Цей закон регулює економіко-правові відносини держави та кредитних спілок, що визнано неплатоспроможними, і яким не вдалось подолати самостійно наслідки пікового попиту на відторгнення депозитних вкладів або пайових внесків членів спілки.

2.3. Цей Закон не поширюється на кредитні спілки, керівників (членів Правлінь, Кредитних Комітетів, Спостережних Рад, Ревізійних Комісій тощо) та членів кредитних спілок, дані про які внесено до державного реєстру фінансових установ, і які своєчасно та у повному обсязі виконують свої зобов'язання перед своїми членами, або є членами всеукраїнських асоціацій кредитних спілок, що реалізують власні програми фінансового оздоровлення, захисту вкладів, мають стабілізаційні фонди та інші системи захисту від фінансових ризиків.

Стаття 3. Законодавство про кредитні спілки, платоспроможність яких порушено

3.1. Даний закон базується на Конституції України, і застосовується із врахуванням відповідних положень Цивільного кодексу України, Закону України "Про кредитні спілки", Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законодавчих актів, а також прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів в частині, в якій зазначені закони не суперечать нормам цього закону.

3.2. У випадку, якщо між вимогами норм цього Закону, Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та Закону України "Про кредитні спілки" виникають протиріччя, застосовуються норми цього закону.

3.3. На кредитні спілки, що знаходяться у стані відновлення платоспроможності або ліквідації не розповсюджуються вимоги Закону України "Про захист прав споживачів", а члени таких кредитних спілок не мають статусу та не користуються правами споживача фінансових послуг.

Стаття 4. Державне регулювання та нагляд у сфері дії цього закону

4.1. Державне регулювання та нагляд у сфері дії цього Закону здійснює постійно діюча Комісія з Питань Відновлення Платоспроможності або Ліквідації Кредитних Спілок (далі - "Уповноважений орган"), організаційні основи формування якої та основні повноваження визначено у Розділ III цього Закону.

4.2. Органи центральної виконавчої влади, представлені в Уповноваженому органі, координують власну діяльність щодо державного регулювання та нагляду у сфері діяльності кредитних спілок у складі Уповноваженого органу у порядку та формах, визначених цим законом.

4.3. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю кредитних спілок та отримують інформацію щодо їх діяльності від Уповноваженого органу у межах повноважень, визначених відповідним Положенням.

Стаття 5. Загальні принципи відновлення платоспроможності кредитних спілок

5.1. Основою діяльності держави по відновленню платоспроможності та операційної здатності кредитних спілок є конституційні принципи невтручання у справи суб'єктів господарювання, недоторканості приватної власності кредитних спілок та їх членів, та створення належних умов для збереження та розвитку відкритих форм господарювання, участь у яких приймають широкі верстви населення.

5.2. Для кредитних спілок та їх членів, а також органів, що здійснюють державне регулювання кредитних спілок, пріоритетним є дотримання принципу рівноправності членства та справедливості у питаннях регулювання доступу до послуг спілки, встановлення цін на такі послуги, порядку задоволення вимог, та інших умов щодо членства у спілці.

5.3. Для держави основним способом захисту інтересів членів кредитних спілок є створення умов для збереження присутності кредитної спілки на ринку, її здатності до росту, а також здатності у повному обсязі та своєчасно виконувати всі свої зобов'язання перед членами.

Розділ II. Визначення потреб спілки та заподіяна шкода

Стаття 6. Визначення потреб кредитної спілки

6.1. Стан неплатоспроможності кредитної спілки може мати тимчасовий характер, якщо неможливість здійснювати поточні виплати за вкладами зумовлена недостатністю ліквідних коштів, або постійний характер - якщо спілка не здатна розраховуватись із вкладниками у довготривалій перспективі.

6.2. Кредитна спілка, не можливість якої вчасно розраховуватись із вкладниками за своїми зобов'язаннями зумовлена недостатністю ліквідних коштів, потребує рефінансування (відновлення платоспроможності) відповідно до процедур, визначених Уповноваженим органом.

6.3. Кредитна спілка, яка втратила інституційну здатність розрахуватись за своїми зобов'язаннями більше, ніж на 50 відсотків її зобов'язань перед членами за депозитами, може потребувати ліквідації.

6.4. При неможливості сформувати персональний склад статутних органів управління спілки, або призначити Голову правління, що має відповідний рівень кваліфікації, Уповноважений орган може прийняти рішення про акумулювання вимог вкладників та передачу активів такої кредитної спілки до іншої кредитної спілки, платоспроможність якої відновлюється, і що діє та зареєстрована у межах тієї самої адміністративно-територіальної одиниці.

Стаття 7. Визначення заподіяної шкоди

7.1. В разі визнання Уповноваженим органом кредитної спілки такою, що потребує відновлення платоспроможності або ліквідації, Уповноважений орган обраховує завдану кредитній спілці шкоду за складовими, визначеними у п. п. 7.2, 7.3 цієї Статті.

7.2. Пряма шкода, заподіяна кредитній спілці, як юридичній особі, обраховується як різниця між сумою невиконаних зобов'язань, які спілка має перед своїми членами у вигляді депозитів та паїв, іншими кредиторами, та величиною кредитного портфелю спілки, що знаходиться у нормальному (непростроченому) режимі погашення наданих кредитів, і стосовно якого не сплинув строк загальної позовної давності, встановлений законодавством. Пряма шкода обраховується на момент здійснення оцінки поточного фінансового та операційного стану спілки Уповноваженим органом.

7.3. За наявності обставин, що вказують про наявність додаткової шкоди, завданої кредитній спілці у попередні періоди неправомірними діями посадових осіб державних органів або власників орендованих спілкою приміщень, Уповноважений орган збільшує оцінку шкоди, здійснену у відповідності до п. 7.2 цієї Статті, на суму:

1) вилученої тимчасовою адміністрацією або правоохоронними органами документації спілки (зокрема кредитного портфелю), якщо ці документи не було повернено спілці, або втрачено з їх вини - згідно електронних реєстрів та даних бухгалтерського обліку кредитної спілки на момент вилучення;

2) позовних вимог за зобов'язаннями позичальників спілки за наданими їм кредитами, якщо спілка пропустила строк загальної позовної давності з причини накладення арешту на розрахунковий рахунок, і як наслідок - не можливості сплатити державне мито або судовий збір за розгляд справи у суді;

3) неправомірно накладених штрафів, обтяжень у вигляді пені за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами перед державою або суб'єктами господарювання - у обсязі таких накладених штрафів;

4) вартості вилученого правоохоронними органами або органами державної виконавчої служби обладнання, яке не було продано та використано для розрахунку із членами спілки - у обсязі балансової вартості такого обладнання та первинної вартості програмного забезпечення;

5) додаткових операційних витрат спілки, пов'язаних із необхідністю виготовлення та відправлення дублікатів ліцензійних пакетів, плати за надання ліцензії, якщо відмова у наданні ліцензії була безпідставною, або якщо внесену плату за отримання ліцензій при відмові не було повернуто - у обсязі фактичних витрат;

6) витрат на обов'язкове оплатне навчання персоналу спілки.

7) неправомірно накладених штрафів на посадову особу кредитної спілки;

8) Заробітної плати, не отриманої працівниками у зв'язку із накладенням арешту (блокуванням) розрахункового рахунку спілки у банку, або у зв'язку із втратою об'єктивної здатності спілки виплачувати заробітну плату - у обсязі останньої нарахованої та виплаченої заробітної плати працівникам, помноженої на кількість місяців вимушеної нездатності спілки здійснювати оплату праці найманого персоналу;

Стаття 8. Порядок обчислення заподіяної шкоди

8.1. Обчислення прямої та додаткової шкоди, заподіяної кредитним спілкам та їх членам, здійснюється Уповноваженим органом на основі консервативної оцінки інформації про нанесену шкоду, що міститься у відповідній заяві кредитної спілки.

8.2. Уповноважений орган здійснює співставлення інформації, що надана кредитною спілкою у заяві про нанесення додаткової шкоди із змістом приписів, розпоряджень, постанов, наказів та інших розпорядчих документів державних органів, що спричинили таку шкоду.

8.3. До складу прямої шкоди не включаються суми невиконаних спілкою зобов'язань перед вкладниками, стосовно яких прийнято судові рішення, або стосовно яких відкрито судове провадження за зверненням члена кредитної спілки про захист своїх прав.

8.4. Уповноважений орган перевіряє обґрунтованість вимог вкладників щодо компенсації їх вкладів у кредитній спілці, яка ліквідується, та вимагає від них представлення документів, що свідчать про наявність такої заборгованості спілки перед нею - депозитних та інших договорів, касових ордерів, інших документів, що свідчать про внесення членами спілки коштів на відповідні рахунки та повне (неповне) повернення, або відсутність повернення таких коштів членам спілки.

8.5. Рефінансування кредитній спілці, платоспроможність якої буде відновлено, надається кредитній спілці у обсязі не меншому, ніж сукупна сума заподіяної їй прямої та додаткової шкоди.

Стаття 9. Кредитна спілка, якій завдано шкоди

9.1. Підставами, які окремо або у сукупності можуть бути основою для визнання кредитної спілки такою, що потребує відновлення платоспроможності або ліквідації згідно із цим законом, є:

1) Наявність заяв від статутних органів управління кредитної спілки або членів кредитної спілки, які свідчать про неможливість виконання (неповне виконання) кредитною спілкою своїх грошових зобов'язань перед членами станом на момент подання такої заяви на адресу Уповноваженого органу;

2) Відсутність даних про кредитну спілку у державному реєстрі фінансових установ, що ведеться Уповноваженим органом у сфері регулювання ринків фінансових послуг, або наявність відповідної помітки у цьому реєстрі;

3) Наявність арешту, накладеного на поточні рахунки кредитної спілки у банку, та/або на касу спілки, що не дозволяє спілці використовувати кошти каси чи поточного рахунку для сплати державного мита або судового збору за подання позовів стосовно наданих спілкою кредитів.

4) Пропущення спілкою позовної давності за наданими кредитами, спричинене арештом керівника, вилученням правоохоронними органами документації (обладнання) спілки, уведенням тимчасової адміністрації, порушенням справи щодо банкрутство, або іншими причинами, що свідчать про об'єктивну неможливість для спілки виконувати свої зобов'язання щодо стягнення за наданими кредитами в інтересах вкладників.

9.2. Уповноважений орган оцінює підстави для визнання кредитної спілки такою, що потребує відновлення платоспроможності або ліквідації за сукупністю ознак та приймає з цього приводу відповідну постанову.

Стаття 10. Неправомірні дії осіб, що призвели до завдання шкоди

10.1. Неправомірними діями посадових осіб, що призвели до завдання шкоди кредитній спілці є:

1) Виключення даних про кредитну спілку з реєстру фінансових установ, якщо стосовно такої спілки не було здійснено процедуру ліквідації;

2) Відсторонення від управління всіх керівників та посадових осіб кредитної спілки, арешт керівника спілки, що не супроводжувався передаванням документації, обладнання та справ спілки іншій особі, уповноваженій спілкою здійснювати управління її поточними справами;

3) Уведення тимчасової адміністрації без затвердженого плану фінансового оздоровлення, або невиконання такого плану тимчасовим адміністратором, якщо такий план було затверджено;

4) Вилучення правоохоронними органами документації та обладнання кредитних спілок (зокрема кредитного портфелю) на строк, що перевищує 1 місяць;

5) Не уведення тимчасової адміністрації у випадках, коли спілка зверталась про застосування такого заходу впливу, або за відсутності такого звернення, коли своєчасне введення тимчасової адміністрації або скликання позачергових загальних зборів могло стабілізувати діяльність кредитної спілки;

6) Не створення передумов для своєчасного формування резерву ліквідності для кредитних спілок у вигляді об'єднаної кредитної спілки, як це передбачено статтею 25 Закону України "Про кредитні спілки";

7) Не вжиття заходів щодо створення системи гарантування вкладів членів у кредитних спілках України;

8) Відмова кредитним спілкам у рефінансуванні за рахунок коштів державного бюджету під час фінансової кризи;

9) Ініціювання та проведення перевірок кредитних спілок правоохоронними органами на підставі відсутності у кредитної спілки ліцензії;

10) Здійснення державними посадовцями заяв у пресі, електронних засобах масової інформації, спрямованих на підтримання ажіотажного попиту на відторгнення заощаджень з кредитних спілок напередодні, або під час фінансової кризи 2008 - 2011 років;

11) Не застосування передбаченого законодавством заходу впливу у вигляді скликання позачергових загальних зборів членів кредитної спілки, які (і тільки вони) повноважні вирішувати питання про добровільну ліквідацію кредитної спілки;

12) Вимагання особою прямо або опосередковано від посадових осіб кредитних спілок не передбачених законом платежів (хабарів) за виконання своїх державних повноважень, таких як отримання ліцензій, порушення (не порушення) кримінальних справ, сприяння отриманню несправедливого та незаконного рішення суду тощо;

13) Відсутність реакції посадових осіб на звернення кредитної спілки про порушення її законних прав;

Стаття 11. Особи, що завдали шкоди

11.1. Особи, що здійснили, або повинні були здійснити та не здійснили заходів, передбачених у Стаття 10 цього закону, за поданням Уповноваженого органу до суду, можуть бути визнані винними у завданні кредитній спілці шкоди, передбаченої у Стаття 7 цього Закону.

11.2. Органи прокуратури, за наявності підозри у скоєнні такими посадовими особами злочинів, відкривають кримінальне провадження та класифікують дії посадовців згідно чинного Кримінального кодексу України.

11.3. Цей закон не скасовує відповідальності керівників (голів правлінь, головних бухгалтерів, членів колегіальних органів управління кредитних спілок), якщо їх провину було доведено у суді, але лише в частині індивідуальної відповідальності, і без можливості поширити таку відповідальність керівника на зобов'язання кредитної спілки перед своїми членами.

11.4. Згідно цього закону підлягають перегляду кримінальні справи та вироки, винесені керівникам кредитних спілок по звинуваченнях у привласненні коштів вкладників, якщо таким вкладникам керівником було свого часу надано документи, які підтверджують отримання від них відповідних коштів кредитною спілкою, як юридичною особою, і не доведено незаконного (безпідставного) вилучення керівником коштів з каси або розрахункового рахунку спілки саме цього вкладника саме в день залучення таких коштів.

Розділ III. Уповноважений орган з питань відновлення платоспроможності або ліквідації кредитних спілок

Стаття 12. Уповноважений орган

12.1. З метою подолання негативних наслідків фінансової кризи та оперативної координації дій державних органів у процесі відновлення платоспроможності або ліквідації кредитних спілок, згідно Стаття 4 цього Закону Кабінетом Міністрів України створюється спеціальний уповноважений орган.

12.2. З моменту визнання Уповноваженим органом кредитної спілки такою, що знаходиться у стані відновлення платоспроможності або ліквідації, і до моменту відновлення її повної платоспроможності або ліквідації, кредитна спілка діє за правилами та згідно нормативних актів, прийнятих Уповноваженим органом згідно цього Закону.

12.3. До складу Уповноваженого органу входять представники Президента України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого органу з питань регулювання ринків фінансових послуг, Національного Банку України та представники інших міністерств та відомств (за згодою).

12.4. До компетенції Уповноваженого органу відноситься вирішення всіх оперативних питань, пов'язаних із виконанням цього закону, зокрема питань, вирішення яких не віднесено до компетенції інших органів державної виконавчої влади, а саме:

1) про включення та виключення кредитної спілки до (з) реєстру кредитних спілок, що знаходяться у процесі відновлення платоспроможності або ліквідації (далі - "реєстру");

2) про зміну статусу спілки в процесі відновлення її повної фінансової платоспроможності (визнання ліквідованою або платоспроможною);

3) про визначення обсягу шкоди, заподіяної кредитній спілці та її членам з вини посадових осіб та їх причетність до нанесення такої шкоди, або шкоди, спричиненої іншими чинниками;

4) про визначення обсягу державної підтримки (рефінансування) кредитним спілкам за складовими операційної підтримки, рефінансування та компенсацій їх членам за напрямками, визначеними у Стаття 15 - Стаття 16 цього закону;

5) про звернення від імені кредитної спілки, що ліквідується, до суду із позовами щодо стягнення заборгованості за простроченими кредитами, а також до правоохоронних органів стосовно осіб, що завдали шкоди (свідомо чи несвідомо) кредитній спілці своїми діями або бездіяльністю;

6) забезпечення контролю за цільовим використанням спілкою коштів рефінансування, поверненням коштів тимчасової фінансової підтримки та станом здійснення розрахунків із спілкою;

7) забезпечення обліку і контролю за цільовим використанням коштів компенсаційних виплат членам кредитної спілки, яка ліквідується;

8) здійснення інших повноважень, передбачених законодавством.

12.5. Уповноважений орган здійснює свої повноваження шляхом проведення засідань за необхідності, але не рідше, ніж 1 раз на місяць. За результатами кожного засідання складається протокол, який відображає перелік питань, що розглянуто Уповноваженим органом, а також прийняті ним рішення. Уповноважений орган забезпечує публічний доступ до інформації про статус кредитних спілок, що знаходяться у процесі відновлення платоспроможності або ліквідуються.

12.6. Оперативне управління справами кредитної спілки, платоспроможність якої відновлюється, здійснюється статутними органами управління кредитної спілки під наглядом Комісії, та відповідно із затвердженим нею планом відновлення платоспроможності.

12.7. Прийняття Уповноваженим органом рішення про визнання спілки такою, що знаходиться у процесі відновлення платоспроможності або ліквідації, перериває перебіг строку позовної давності за вимогами кредитної спілки до своїх дебіторів (позичальників) згідно ч. 1 статті 264 Цивільного кодексу України, та створює для спілки підставу для звернення до суду щодо стягнення такої заборгованості.

12.8. Після відновлення повної платоспроможності кредитної спілки, Державне регулювання та контроль у сфері кредитування кредитною спілкою здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у порядку та формах, визначених законодавством.

Розділ IV. Відновлення платоспроможності кредитних спілок

Стаття 13. Надзвичайні загальні збори

13.1. Надзвичайні Загальні збори кредитної спілки повинні розглянути питання щодо відновлення її платоспроможності, або ліквідації в юрисдикції цього закону, та згідно визначених ним процедур. Такі збори провадяться за ініціативою Уповноваженого органу, та зобов'язані прийняти рішення про формування статутних органів управління спілкою та обрання голови правління, якщо вони вирішать здійснювати відновлення платоспроможності спілки.

13.2. До порядку денного надзвичайних загальних зборів повинно бути включено питання про поточний операційний та фінансовий стан спілки. Участь у таких зборах без права вирішального голосу повинен приймати представник Уповноваженого органу.

13.3. При проведенні надзвичайних загальних зборів вони вважаються такими, що відбулись, якщо на них присутні особисто або за дорученням власники більше, ніж 50 % невиплачених депозитів, за якими вкладник не звертався до суду, або 50 % чи більше загальної кількості пайовиків спілки (якщо депозити у такій спілці відсутні, або якщо обсяг пайового капіталу перевищує 50 % пасивів). При цьому голоси осіб, які мають на свою користь рішення судів щодо всіх своїх депозитів у спілці, втрачають право членства та участі у голосуванні не приймають.

13.4. Якщо надзвичайні загальні збори прийняли рішення про ліквідацію спілки, вони є останніми, і інші загальні збори, якщо такі буде скликано відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про кредитні спілки", вважаються такими, що не відбулись.

13.5. Наступні чергові Загальні збори для спілок, що прийняли рішення на надзвичайних загальних зборах про відновлення платоспроможності, може бути проведено за згодою Уповноваженого органу з метою інформування членів спілки про хід реалізації плану відновлення платоспроможності спілки, і такі збори не можуть вирішувати питання про ліквідацію спілки.

13.6. Подальше вирішення питання про ліквідацію спілки до завершення строку дії затвердженого плану відновлення платоспроможності, можливе лише за рішенням Уповноваженого органу, якщо він визнає відновлення платоспроможності спілки не можливим.

Стаття 14. Відновлення цивільної дієздатності

14.1. Під цивільною дієздатністю розуміється здатність спілки самостійно організувати процес виконання плану відновлення платоспроможності, наявність необхідної документації (договорів, внутрішніх реєстрів, банківських та касових документів), печаток та штампів, що дозволяють у сукупності здійснити відновлення повної платоспроможності спілки, або її ліквідацію.

14.2. Цивільна дієздатність кредитної спілки вважається обмеженою діями, визначеними у п. п. 1 - 4 п. 10.1 статті 10 цього Закону, або визнається ушкодженою при об'єктивній нездатності провести справедливу та прозору ліквідацію кредитної спілки самостійно з інших причин.

14.3. Відновлення цивільної дієздатності спілки, порушеної згідно пп. 1) 10.1 цього закону здійснюється з моменту внесення інформації про кредитну спілку до реєстру кредитних спілок, що знаходяться у стані відновлення платоспроможності або ліквідації.

14.4. Відновлення цивільної дієздатності спілки, порушеної згідно 2) п. 10.1 відбувається з моменту проведення за ініціативою Уповноваженого органу Надзвичайних загальних зборів у порядку, визначеному Стаття 13 цього Закону, формування статутних органів управління та визначення особи, яка представляє спілку у відносинах із органами державної влади, або звільнення такої особи, яка незаконно користувалась такими повноваженнями.

14.5. Відновлення цивільної дієздатності, обмеженої згідно пп. 3) п. 10.1 цього закону, здійснюється через три роки після завершення строку дії тимчасової адміністрації, якщо діяльність такої тимчасової адміністрації не призвела до відновлення платоспроможності спілки.

14.6. Відновлення цивільної дієздатності, обмеженої згідно пп. 4) п. 10.1 цього закону, здійснюється після повного повернення відповідної документації та обладнання статутним органам спілки та визнання факту такого повернення спілкою та Уповноваженим органом.

14.7. Якщо цивільну дієздатність спілки було порушено згідно більше, ніж одного з пунктів 1) - 4) п. 10.1 Стаття 10 цього закону, повна цивільна дієздатність спілки вважається поновленою з моменту усунення всіх (останньої) з ознак її порушення, що мають місце у кожному окремому випадку.

14.8. Цивільна дієздатність спілки вважається відновленою з моменту складення та затвердження Уповноваженим органом балансу її активів та пасивів, що може слугувати основою складання плану відновлення платоспроможності, або ліквідаційного балансу спілки.

14.9. У тримісячний термін після проведення надзвичайних загальних зборів спілки, що ліквідується, Уповноважений орган приймає заяви членів кредитної спілки, які супроводжуються копіями депозитних договорів, або інших укладених між спілкою та громадянином правочинів, які після звірки із електронними базами даних спілки та іншими внутрішніми реєстрами, підтверджуються уповноваженим керівником спілки, та завіряються печаткою кредитної спілки.

Стаття 15. Відновлення операційної спроможності спілки

15.1. Відновлення операційної спроможності спілки має своєю передумовою виконання всіх процедур по відновленню цивільної дієздатності, передбачених Стаття 14 цього закону, і є в свою чергу передумовою відновлення повної платоспроможності або ліквідації спілки.

15.2. Операційна спроможність кредитної спілки вважається відновленою, якщо отримуваних нею поточних доходів достатньо для фінансування поточних витрат, пов'язаних із відновленням платоспроможності або ліквідацією спілки, а саме - витрат на оплату праці найманого персоналу, виплат на оренду та утримання приміщення і обладнання, комунікацій, відряджень, правової допомоги тощо.

15.3. Операційні видатки спілки, що ліквідується, фінансуються згідно кошторису ліквідації, що затверджується Уповноваженим органом, за рахунок коштів, що стягуються із боржників спілки у встановленому законодавством порядку.

15.4. Уповноважений орган вживає наступних заходів, спрямованих на відновлення операційної спроможності кредитних спілок, що прийняли рішення про відновлення платоспроможності або ліквідацію:

1) Приймає рішення щодо зняття арешту (розблокування) розрахункового рахунку кредитної спілки для здійснення поточних розрахунків та надає відповідний припис органам Державної виконавчої служби;

2) Приймає рішення щодо поважності причин пропуску кредитною спілкою позовної давності та звертає увагу органів прокуратури на наявність обставин, що дозволяють продовжити строки позовної давності по позовах кредитної спілки, та переглянути в інтересах кредитних спілок судові рішення, якими кредитній спілці було відмовлено у задоволенні її вимог на підставі пропуску спілкою позовної давності;

3) Надає обов'язкові до виконання приписи Уповноваженому органу у сфері регулювання ринків фінансових послуг щодо внесення інформації про кредитну спілку до реєстру фінансових установ, скасування приписів та постанов, що перешкоджають відновленню повної платоспроможності кредитної спілки.

4) Забезпечує фінансування операційних витрат у визначених ним обсягах та на визначених ним умовах, кожній кредитній спілці, яка ліквідується, у межах кошторису ліквідації.

15.5. За наявності у активі кредитної спілки, платоспроможність якої відновлюється, не виконаних державною виконавчою службою зобов'язань на її користь, а також зустрічних вимог до спілки з боку Державної виконавчої служби в інтересах вкладників спілки, такі зустрічні вимоги передаються в рамках реалізації плану відновлення платоспроможності спілки Державній виконавчій службі за окремим актом Уповноваженого органу, який підписується також представниками ДВС. Державна Виконавча служба стягає заборгованість за кредитами спілки на користь вкладників спілки, відповідно до акту, при цьому повідомляючи Уповноважений орган про загальні обсяги такого взаємозаліку, і індивідуальні вимоги до спілки вкладників, що увійшли до акту, таким чином припиняються.

15.6. Кредитна спілка, платоспроможність якої відновлюється, або ліквідатор спілки, яка знаходиться у стані ліквідації, звільняється від сплати судового збору за подання позовів до позичальників спілки, а накладення арешту на розрахункові рахунки або каси такої спілки не дозволяється.

Стаття 16. Відновлення повної платоспроможності спілки

16.1. Повна платоспроможність кредитної спілки вважається відновленою, коли її фінансовий та операційний стан відповідають всім вимогам, встановленим Уповноваженим органом у сфері регулювання ринків фінансових послуг, і при цьому спілка більше не користується коштами зовнішньої підтримки (рефінансування) з боку держави.

16.2. З моменту прийняття Уповноваженим органом рішення про визнання спілки такою, що знаходиться у стані відновлення платоспроможності, регулювання діяльності кредитної спілки здійснюється згідно цього закону, а процедури, вимоги та нормативи, передбачені законами України "Про фінансової послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про банкрутство" та "Про кредитні спілки", до такої кредитної спілки не застосовуються.

16.3. Уповноважений орган забезпечує відновлення цивільної дієздатності та надає тимчасову фінансову підтримку (рефінансування) кредитній спілці, платоспроможність якої відновлюється, у визначених ним обсягах, та на визначених ним умовах, на підставі поданої спілкою заяви та оцінки пов'язаних ризиків.

16.4. Кошти тимчасової підтримки (рефінансування) повинні спрямовуватись спілкою на надання нових кредитів, і не можуть бути використані для погашення накопичених раніше зобов'язань спілки. При цьому обсяги такої тимчасової підтримки повинні давати спілці можливість фінансувати поточні витрати у обсязі затвердженого Уповноваженим органом кошторису операційних витрат, формування резервного фонду, резерву ліквідності та забезпечувати своєчасну виплату нарахованих процентів вкладникам, а цільове призначення кредитів та інші можливі обмеження щодо кредитування - регулюватись відповідними Розпорядженнями Уповноваженого органу або рішеннями Кабінету Міністрів України.

16.5. При рефінансуванні депозитного портфелю кредитна спілка формує пропозицію своїм членам, яка стимулює укладення договорів довгострокового характеру на строк більше, ніж 1 рік, і забезпечує рівномірне погашення зобов'язань по знову укладених депозитах на період дії плану відновлення платоспроможності. При формуванні плану відновлення платоспроможності та пропозиції щодо вкладів, необхідно також враховувати вимоги щодо ліквідності, встановлені Уповноваженим органом.

16.6. План відновлення платоспроможності спілки складається на строк від трьох до п'яти років, розробляється та подається спілкою, та затверджується Уповноваженим органом. По завершенні строку відновлення платоспроможності (рефінансування), кошти тимчасової фінансової допомоги повертаються спілкою до державного бюджету України.

16.7. Планом відновлення платоспроможності може передбачатись негайна виплата за рахунок коштів рефінансування залишків вкладів, або частини цих вкладів, громадянам, що підпадають на момент затвердження плану під віковий ценз, який у свою чергу визначається Уповноваженим органом, та (або) залишків коштів за депозитами громадян, що отримали на свою користь рішення суду, які залишаються не виконаними на момент затвердження цього плану.

16.8. Кредитна спілка, повну платоспроможність якої відновлено, після відповідного рішення Уповноваженого органу та виключення даних про таку кредитну спілку з реєстру, а також внесення інформації про таку спілку до державного реєстру фінансових установ, діє із врахуванням вимог норм законів, зазначених у п. 16.2 цієї статті.

Стаття 17. Конфлікт інтересів

17.1. Під конфліктом інтересів розуміється ситуація, коли посадова особа кредитної спілки або уповноваженого органу прямо або опосередковано через родичів першого ступню споріднення, має можливість використання рішень, які вона приймає у зв'язку із виконанням своїх посадових обов'язків, на свою користь, або на користь таких споріднених осіб.

17.2. Посадові особи, що мають ризик потрапляння у ситуацію конфлікту інтересів, повинні зробити заяву про наявність конфлікту інтересів до осіб, яким вони безпосередньо підпорядковані, або до колегіального органу, до складу яких входить така посадова особа, і утриматись від прийняття участі у прийнятті такого рішення.

17.3. Посадова особа, винна у прийнятті рішення за наявності конфлікту інтересів, підлягає дисциплінарному, адміністративному або кримінальному покаранню за перевищення посадових повноважень, а саме таке рішення, прийняте із порушенням вимог щодо уникнення конфлікту інтересів є нікчемним та підлягає перегляду.

Стаття 18. Реалізація державних програм підтримки кредитної кооперації

18.1. Кредитні спілки повинні використовувати ресурси, тимчасово доступні їм у рамках рефінансування, для стимулювання розвитку пріоритетних галузей народного господарства та споживання товарів національного виробництва у порядку, визначеному Уповноваженим органом.

18.2. Уповноважений орган готує пропозиції та подає на затвердження Кабінету Міністрів України державні програми розвитку фермерства, малого та середнього бізнесу, стимулювання попиту на продукцію національного виробництва через кредитні спілки, платоспроможність яких відновлюється.

18.3. Кредитні спілки, цивільну та операційну дієздатність яких відновлено, можуть продовжувати приймати участь у реалізації державних програм, що стимулюють розвиток конкуренції, підприємництва, створення робочих місць, розвиток малого та середнього бізнесу у регіонах, енергозбереження та споживання продукції вітчизняних товаровиробників.

Розділ V. Ліквідація кредитної спілки

Стаття 19. Рішення про ліквідацію спілки

19.1. Уповноважений орган виконує функції ліквідаційного агента та розпочинає процедуру ліквідації кредитної спілки на підставі;

1) рішення Надзвичайних загальних зборів кредитної спілки;

2) висновку Уповноваженого органу, зробленого на підставі аналізу фінансового та операційного стану спілки, яка звернулась щодо відновлення платоспроможності, або якщо реалізувати такий план відновлення платоспроможності не можливо;

19.2. Звернення щодо ліквідації кредитної спілки до Уповноваженого органу може бути здійснено Спостережною Радою спілки, Головою Правління спілки, або іншими комітетами спілки на підставі рішення Надзвичайних загальних зборів, скликаних та проведених у порядку, передбаченому Стаття 13 цього закону.

Стаття 20. Період ліквідації кредитної спілки

20.1. Період ліквідації встановлюється тривалістю у три роки з моменту прийняття відповідного рішення Надзвичайними загальними зборами, і визначає часові рамки плану ліквідації та кошторису ліквідації, що затверджуються Уповноваженим органом.

Стаття 21. Виплата компенсацій вкладникам кредитних спілок

21.1. Під компенсацією вкладів розуміється виплата за рахунок держави залишків вкладів членам кредитних спілок, за договорами яких (або за іншими правочинами) строк виконання зобов'язань минув, і які не отримали своїх коштів вчасно з причин, визначених у Стаття 10 цього Закону.

21.2. Уповноважений орган виступає ліквідаційним агентом спілки, позивається до суду від її імені до її боржників, та є розпорядником коштів, отриманих в інтересах членів кредитної спілки за рішеннями суду.

21.3. Право вимоги по зобов'язаннях членів перед кредитною спілкою переходить ліквідатору з моменту прийняття рішення про ліквідацію спілки Уповноваженим органом.

21.4. Протягом всього періоду ліквідації Уповноважений орган позивається до суду щодо дебіторів кредитної спілки, здійснює стягнення за відповідним рішенням суду та виплачує кошти вкладникам спілки, веде облік цих операцій та фінансує операційні витрати, пов'язані із ліквідацією.

21.5. Одноразова компенсаційна виплата залишку визнаної суми вкладу в інтересах члена кредитної спілки здійснюється після завершення періоду ліквідації. В цьому випадку виплата здійснюється у обсязі залишку вкладу, без урахування процентів, що могли би бути нараховані члену спілки за умовами відповідного договору.

21.6. З метою визначення остаточної суми компенсацій для кожної окремої кредитної спілки, Уповноважений орган формує та веде реєстр вкладників кредитних спілок, що ліквідуються, у якому фіксує суму залишку невиплаченої заборгованості, та відображає здійснені компенсаційні платежі.

Розділ VI. Відповідальність за порушення вимог законодавства про кредитні спілки. Розгляд спорів

Стаття 22. Види відповідальності

22.1. Особи, винні у порушенні вимог законодавства про відновлення платоспроможності та ліквідацію кредитних спілок несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.

Стаття 23. Застосування заходів впливу

23.1. Уповноважений орган, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері дії цього закону, залежно від природи, ступеня, тривалості та наслідків порушення вимог цього закону, може застосовувати до посадових осіб кредитних спілок та посадових осіб державних органів, які припустили порушення прав кредитних спілок та їх членів такі заходи пливу:

1) зобов'язати порушника усунути припущені порушення;

2) накладати штрафи в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті;

3) обмежувати, зупиняти чи припиняти здійснення операційної підтримки та рефінансування, приймаючи на себе відповідальність за наслідки таких дій;

4) включати дані про осіб, що скоїли корисливі злочини за рахунок завдання шкоди державі, кредитним спілкам та їх членам, до списків осіб, що підлягають люстрації.

23.2. У разі створення посадовими особами перешкод для досягнення цілей та вимог цього закону, Уповноважений орган застосовує до таких посадових осіб штрафні санкції згідно Кодексу про адміністративні правопорушення.

23.3. Посадові особи кредитної спілки, відповідальні за виконання плану відновлення платоспроможності (рефінансування), використання державних коштів, спрямованих на рефінансування та компенсацію втрат, несуть кримінальну відповідальність за порушення встановлених вимог Уповноваженого органу щодо цільового використання таких коштів.

Стаття 24. Порядок розгляду спорів

24.1. Спори, що виникають при застосуванні цього Закону, розглядаються у судовому порядку.

Розділ VII. Прикінцеві та перехідні положення

1) Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2) Цей Закон застосовується до кредитних спілок, їх членів та договорів, укладених між ними та іншими кредиторами кредитної спілки до набрання ним чинності, статутних взаємовідносин між членами кредитних спілок. Щодо договорів, укладених після набрання чинності цим законом, положення цього Закону застосовується до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

3) Внести до Закону України "Про кредитні спілки" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 15, ст. 101) такі зміни:

Пункт 3 статті 9 викласти у редакції: "Добровільне припинення кредитної спілки провадиться за рішенням її вищого органу управління.";

Пункт 6 статті 9 викласти у редакції: "6. Ліквідація кредитної спілки під управлінням зовнішнього ліквідатора здійснюється після вирішення питання про можливість відновлення платоспроможності кредитної спілки у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України".

4) Кабінету Міністрів України:

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

- забезпечити приведення органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос