Идет загрузка документа (129 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О документах Украины, удостоверяющих личность и дающих право выезда за рубеж

Проект закона Украины от 22.04.2014 № 4751
Дата рассмотрения: 22.04.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про документи України, що посвідчують особу та дають право виїзду за кордон

Цей Закон визначає види документів України, що посвідчують особу, їх призначення, порядок видачі та обміну, права та обов'язки осіб, що пов'язані з отриманням та користуванням цими документами, порядок зберігання інформації, що міститься у документах з гарантуванням права осіб на захист від втручання в особисте та сімейне життя.

Розділ I
Загальні положення

Глава 1
Загальні засади

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) безконтактний електронний носій - матеріальний носій, що використовується для запису, збереження та відтворення інформації, що обробляється за допомогою технічних засобів;

2) біометричні дані - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (зображення обличчя особи, підпис особи, відбитки пальців рук особи);

3) заявник - особа (громадянин України, особа без громадянства, іноземець), яка особисто звернулася до уповноваженого органу за отриманням документа, що посвідчує особу, або законний представник такої особи;

4) ідентифікація особи - встановлення тотожності особи за сукупністю інформації про неї у документі, що посвідчує особу та за допомогою її біографічних та біометричних даних.

5) сторінка даних - призначений для внесення інформації про особу аркуш із спеціального матеріалу, що забезпечує персоналізацію за допомогою технологій лазерного гравіювання та лазерної перфорації для документів, виготовлених у формі книжечки, або лицьовий чи зворотний бік документа, виготовленого у формі картки.

6) документ, що посвідчує особу для виїзду за кордон - це документ, що посвідчує особу та дає їй право на виїзд з України та в'їзд в Україну відповідно до цього Закону та міжнародних договорів України.

2. Термін "законні представники" у цьому Законі вживається у значенні, визначеному в Сімейному та Цивільному кодексах України.

Стаття 2. Види документів України, що посвідчують особу

1. Документом, що посвідчує особу громадянина України, є:

1) посвідчення особи;

2) дійсний паспорт громадянина України, виданий до набуття чинності Розділом II цього Закону.

До документів, що посвідчують особу громадянина України прирівнюється посвідчення водія, крім випадків встановлених законом.

2. Документами, що посвідчують особу громадянина України для виїзду за кордон є:

1) паспорт громадянина України;

2) дипломатичний паспорт України;

3) службовий паспорт України;

4) посвідчення особи моряка;

5) посвідчення члена екіпажу;

6) посвідчення особи на повернення в Україну.

Документи, передбачені пунктами 4 - 6 цієї частини можуть видаватися також іноземцям та особам без громадянства.

3. Документами України, що посвідчують особу іноземця або особи без громадянства, яка постійно або тимчасово проживає на території України є:

1) посвідка на постійне проживання;

2) посвідка на тимчасове проживання.

4. Документом України, що посвідчує особу іноземця, який постійно або тимчасово проживає в Україні та не може отримати проїзний документ країни свого громадянства, або особи без громадянства, яка постійно або тимчасово проживає в Україні, для виїзду за кордон є паспорт негромадянина України.

5. У випадках передбачених цим Законом, громадянину України, іноземцю або особі без громадянства, яка має право на постійне або тимчасове проживання в Україні, може бути видано посвідчення особи на повернення в Україну.

6. Документи, передбачені в частинах першій та третій цієї статті, можуть давати право особі на в'їзд в Україну та виїзд з України, якщо це передбачено міжнародними договорами України.

7. Особа, на ім'я якої видано документ України, що посвідчує особу (далі - документ, що посвідчує особу), зобов'язана зберігати його, та не передавати стороннім особам, крім випадків, передбачених законами України.

Не дозволяється використання особою документа, що посвідчує особу, що належить іншій особі, як власного.

8. Технічний опис бланків документів, що посвідчують особу, їх зразки, порядок виготовлення, зберігання, обліку та знищення визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням міжнародних стандартів.

9. Суб'єкт (суб'єкти) виготовлення бланків документів, що посвідчують особу, визначається Кабінетом Міністрів України на конкурсних засадах.

Угода на виготовлення документів укладається на строк до п'яти років.

10. Бланки документів, що посвідчують особу, є документами суворої звітності.

11. Відносини щодо видачі документів, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства на території України, у тому числі для виїзду за кордон, регулюються Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" з урахуванням положень цього Закону.

Відносини щодо видачі посвідчення водія регулюються Законом України "Про дорожній рух" з урахуванням положень цього Закону.

Стаття 3. Форма документів, що посвідчують особу

1. Форма документів, що посвідчують особу встановлюється цим Законом та іншими законами України.

2. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки.

Посвідчення особи на повернення в Україну виготовляється у формі буклета.

Стаття 4. Мова, якою оформляються документи України, що посвідчують особу

1. Документи, що посвідчують особу, і які використовуються лише на території України оформляються українською мовою.

2. Документи для виїзду за кордон та документи, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства, оформляються українською та англійською мовою.

3. Правила транслітерації, що застосовуються при записі імен громадян України, іноземців та осіб без громадянства в документах, що посвідчують особу, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Інформація, яка вноситься у документи, що посвідчують особу

1. Перелік інформації, яка вноситься у документи, що посвідчують особу визначається цим Законом та іншими законами України. Внесення до документів інформації, не передбаченої законами України, забороняється.

2. Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, то у документах на підставі письмової заяви особи зазначаються лише складові прізвища та імені, або лише імені.

3. До безконтактного електронного носія, який наявний у визначених цим Законом документах, вноситься інформація, що знаходиться на сторінці даних документа, біометричні дані особи, а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що знаходиться на безконтактному електронному носії, відповідно до міжнародних стандартів, якщо інше не передбачено цим Законом.

4. Особа, яка отримала документ, що містить безконтактний електронний носій, має право перевірити інформацію, внесену на безконтактний електронний носій та, у разі виявлення помилок, вимагати їх виправлення.

5. У разі допущення помилки в інформації про особу, внесеній до документа, така інформація підлягає виправленню, а документ - обміну.

6. Порядок внесення інформації на безконтактний електронний носій та її відтворення, зчитування визначається Кабінетом Міністрів України.

7. Безконтактний електронний носій повинен відповідати вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні.

8. Особі, яка через свої релігійні переконання відмовляється від отримання документа з безконтактним електронним носієм, що імплантований у відповідний бланк документа або відмовляється від внесення інформації до безконтактного електронного носія, що імплантований у відповідний бланк документа, гарантується право на отримання такого документа без безконтактного електронного носія. Таке право реалізується шляхом подання відповідної заяви до уповноваженого органу з видачі документа. У цьому випадку особі у порядку та строки, встановлені цим Законом, видається відповідний документ, що не містить безконтактного електронного носія. У такому документі зазначається інформація про його особливості.

Кабінет Міністрів окремо затверджує технічний опис та зразки бланків документів, які на відхилення від загального правила, не містять безконтактного електронного носія.

9. У разі зміни інформації про особу, внесеної у документ, такий документ підлягає обміну, крім випадків зміни інформації щодо місця проживання особи.

Стаття 6. Строк дії документів, що посвідчують особу

1. Строк дії документів, що посвідчують особу визначається цим Законом та іншими законами України.

Стаття 7. Оформлення заяви-анкети на отримання документа, що посвідчує особу

1. Заява-анкета на отримання документа, що посвідчує особу, оформлюється у письмовій та/або електронній формі службовою або посадовою особою уповноваженого органу на підставі наданих заявником документів, усної інформації, отриманої від заявника, а також у випадках передбачених законом - на підставі інформації, якою володіють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

2. В заяву-анкету не можуть вноситися інші персональні дані інформацію особи, окрім персональних даних, що вносяться у документ, за отриманням якого звертається особа, а також її контактних даних.

3. У разі звернення за документом особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, або недієздатною особою, інформація та документи необхідні для оформлення заяви-анкети подаються її законним представником. При цьому така особа (яка не досягла шістнадцятирічного віку, або недієздатна особа) також повинна бути присутньою при оформленні заяви-анкети.

4. Оригінали документів, що подавалися для оформлення заяви-анкети, повертаються особі після прийняття оформленої заяви-анкети до розгляду.

5. Зразки заяв-анкет, порядки опрацювання заяви-анкет після її отримання від заявника, а також знищення заяви-анкети визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Підстави та порядок зняття біометричних даних особи для отримання документа України, що посвідчує особу

1. Для отримання документів, передбачених частиною 1 цієї статті, особа може за власним бажанням здати відбитки пальців рук для їх подальшого внесення у безконтактний електронний носій документа:

1) паспорт громадянина України;

2) дипломатичний паспорт України;

3) службовий паспорт України;

4) посвідчення особи моряка;

5) посвідчення члена екіпажу;

6) паспорт негромадянина України.

2. Відбитки пальців рук не знімаються, якщо:

1) взяття відбитків пальців неможливе з медичних причин, які не є просто тимчасовими;

2) особа не досягла дванадцятирічного віку.

3. Особа у віці від дванадцяти років до шістнадцяти років може знімати відбитки пальців рук для їх подальшого внесення у безконтактний електронний носій документа лише за письмовою згодою законних представників.

4. Відбитки пальців рук особи вносяться у безконтактний електронний носій у формі плаского відтиску лівого та правого вказівного пальців, які знімаються на електронному приладі для запису та обробки. У випадку відсутності вказівного пальця, недостатньої якості відбитку пальця або пошкоджень подушки пальця на його заміну знімається плаский відбиток великих пальців, або середніх чи безіменних пальців.

5. У разі отримання фізичних вад пальців рук або рук після одержання особою документа, що зазначений у частині першій цієї статті, що унеможливлюватиме ідентифікацію особи за відбитками пальців рук відтворених на безконтактному електронному носії, особа повинна звернутись до уповноваженого органу, що видав цей документ, для внесення на безконтактний електронний носій відповідної інформації.

6. Для отримання документа, що посвідчує особу, особа має надати фотокартку, зроблену не пізніше, ніж за шість місяців на момент звернення, розміру, встановленого цим Законом.

Якщо уповноваженим органом здійснюється фотографування особи при замовленні документа, що посвідчує особу, така супутня послуга надається на безоплатній основі.

Вимоги до фотокартки для отримання документа, що посвідчує особу, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

7. Для отримання документа, що посвідчує особу, особа має надати зразок власного підпису, як правило, шляхом поставлення підпису у спеціальному полі заяви-анкети, або на електронному приладі для запису та обробки в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підпис особи, не вноситься у документ, якщо заявником на його отримання є особа, яка не досягла чотирнадцятирічного віку або особа, яка в установленому законом порядку визнана недієздатною.

Особа з фізичними вадами має право відмовитись від внесення підпису у документ, про що у документі зазначається окремо.

8. Після отримання заявником документа, що посвідчує особу, відбитки пальців рук особи негайно видаляються з усіх носіїв інформації та баз даних уповноважених органів.

Стаття 9. Адміністративний збір та консульський збір

1. За видачу (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін документів, що посвідчують особу, справляється адміністративний збір у порядку та розмірах, визначених цим Законом.

За видачу (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін документів, що посвідчують особу, за кордоном справляється консульський збір.

Тариф консульського збору України встановлюється в межах базових тарифів консульського збору України та у порядку, визначеним Кабінетом Міністрів України.

2. Адміністративний (консульський) збір не справляється за наявності законних підстав, що доводять неспроможність особи здійснити його сплату, а також в інших випадках, передбачених законом.

3. Сплата адміністративного (консульського) збору підтверджується відповідним документом, що додається до заяви-анкети на отримання документів, передбачених цим Законом.

4. Розмір адміністративного (консульського) збору включає вартість бланку документа та інші витрати, що безпосередньо стосуються надання адміністративної послуги з його видачі (обміну).

5. У разі видачі або обміну документа через виявлення помилки у внесеній до нього інформації не з вини заявника, адміністративний (консульський) збір не справляється.

Стаття 10. Порядок отримання особою готового документа, що посвідчує особу

1. Готовий документ, що посвідчує особу, отримується особисто заявником після пред'явлення ним наявного документа, що посвідчує особу, або його уповноваженим представником після пред'явлення ним власного документа, що посвідчує особу, та доручення, або за клопотанням заявника - надсилається поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, з оплатою за рахунок одержувача).

2. Якщо заявник не досяг 16-річного віку, або є недієздатним, готовий документ, що посвідчує особу, отримується його законним представником після пред'явлення ним власного документа, що посвідчує особу, а також документа, що підтверджує статус законного представника, або за клопотанням законного представника - надсилається поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, з оплатою за рахунок одержувача).

3. Надсилання поштою готового посвідчення особи не допускається.

Розділ II
Документи, що посвідчують особу громадянина України

Глава 2
Посвідчення особи

Стаття 11. Призначення, зміст та форма посвідчення особи

1. Посвідчення особи є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

2. До посвідчення особи вноситься така текстова та графічна інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) номер документа;

4) прізвище, ім'я, по батькові особи;

5) дата народження;

6) стать;

7) громадянство;

8) місце народження;

9) місце проживання;

10) дата виготовлення документа;

11) дата закінчення строку дії документа (або зазначення про те, що документ видано довічно);

11) уповноважений орган, що видав документ (код);

12) зображення обличчя особи;

13) підпис особи.

За бажанням громадянина, до посвідчення особи також вноситься інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків, або відмітка про відмову від прийняття реєстраційного номеру облікової картки через релігійні або інші переконання.

3. Посвідчення особи виготовляється у формі картки.

Стаття 12. Обов'язок отримання посвідчення особи

1. Кожен громадянин України, який досяг шістнадцяти років та постійно проживає на території України, зобов'язаний отримати посвідчення особи.

2. Особа зобов'язана звернутися за отриманням посвідчення особи не пізніше, ніж протягом одного місяця після досягнення особою шістнадцятирічного віку.

Стаття 13. Строк дії посвідчення особи

1. Посвідчення видається особі на строк:

1) 10 років - особам віком до 70 років;

2) довічно - особам віком від 70 років;

3) 2 роки - особам, які набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з дня набуття громадянства України.

2. Особа повинна подати заяву про обмін посвідчення особи, строк дії якого закінчується, не пізніше, ніж за 15 робочих днів до закінчення строку його дії.

Стаття 14. Органи, що здійснюють видачу посвідчення особи

1. Повноваження з видачі та обміну посвідчення особи належать виконавчому органу міської ради міста обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Севастопольській міській, районній, районній у місті Києві державній адміністрації (далі - уповноважений орган) за місцем проживання особи.

Стаття 15. Документи та інформація, необхідні для видачі посвідчення особи

1. За отриманням посвідчення особи, громадянин звертається до уповноваженого органу для оформлення заяви-анкети.

2. Для отримання посвідчення особи вперше (при досягненні шістнадцятирічного віку) подаються:

1) свідоцтво про народження;

2) одна фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см.

3. Для отримання посвідчення особи вперше, особами які користуються паспортом громадянина України, виданим до набуття чинності Розділом II цього Закону подаються:

1) паспорт громадянина України;

2) одна фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см;

3) платіжний документ з відміткою банку про сплату адміністративного збору або оригінал і копія документа про звільнення від сплати адміністративного збору.

4. Для обміну посвідчення особи, строк дії якого закінчується, подаються:

1) посвідчення особи, строк дії якого закінчується або закінчився;

2) одна фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см;

3) платіжний документ з відміткою банку про сплату адміністративного збору або оригінал і копія документа про звільнення від сплати адміністративного збору.

5. Для отримання посвідчення особою, яка набула громадянство України подається:

1) довідка про реєстрацію особи громадянином України або інші документи, що підтверджують громадянство України;

2) одна фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см;

3) паспортний документ особи або документ, що замінює його та посвідчує особу;

4) платіжний документ з відміткою банку про сплату адміністративного збору або оригінал і копія документа про звільнення від сплати адміністративного збору.

6. Для отримання посвідчення особи громадянином України, який постійно проживав за кордоном, подається:

1) паспорт громадянина України;

2) одна фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см;

3) платіжний документ з відміткою банку про сплату адміністративного збору або оригінал і копія документа про звільнення від сплати адміністративного збору.

7. Для отримання посвідчення особи громадянин, який є бездомним, подає посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане центром обліку бездомних осіб.

8. У разі клопотання громадянина про внесення до посвідчення особи інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків або відмітки про відмову від прийняття реєстраційного номеру облікової картки через релігійні або інші переконання, таким громадянином також подається відповідна довідка центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері оподаткування або надається згода на отримання такої довідки (інформації) уповноваженим органом самостійно.

Стаття 16. Строк видачі посвідчення особи

1. Посвідчення особи видається у строк:

1) до 15 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети;

2) до 5 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання.

Стаття 17. Розмір адміністративного збору за видачу посвідчення особи

1. За видачу посвідчення особи (у тому числі замість втраченого або викраденого), його обмін справляється адміністративний збір, крім випадку видачі посвідчення особи вперше при досягненні шістнадцятирічного віку.

2. Розмір адміністративного збору становить:

1) 50 гривень - за видачу посвідчення особи протягом 15 робочих днів;

2) 150 гривень - за термінову видачу посвідчення особи протягом 5 робочих днів.

Розділ III
Документи, що посвідчують особу громадянина України для виїзду за кордон

Глава 3
Паспорт громадянина України

Стаття 18. Призначення, зміст та форма паспорта громадянина України

1. Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та надає особі, якій його видано, право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

2. До паспорта громадянина України вноситься наступна текстова і графічна інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) прізвище, ім'я особи;

7) стать;

8) громадянство;

9) дата народження;

10) місце народження;

11) дата виготовлення документа;

12) дата закінчення строку дії документа;

13) уповноважений орган, що видав документ (код);

14) зображення обличчя особи;

15) підпис особи.

Зазначена інформація, а також за бажанням особи - відцифровані відбитки пальців рук особи, відтворюються і на безконтактному електронному носії.

3. Паспорт громадянина України виготовляється двох типів:

1) у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.

2) у формі книжечки, яка не містить безконтактного електронного носія, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.

Стаття 19. Право на отримання паспорта громадянина України

1. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України.

2. У разі здійснення регулярних поїздок за кордон та необхідності при цьому завчасного оформлення віз для в'їзду до іноземних держав, особі за її заявою може бути видано другий паспорт громадянина України.

Стаття 20. Строк дії паспорта громадянина України

1. Паспорт громадянина України видається:

1) особам, які не досягли шістнадцятирічного віку - строком на чотири роки;

2) особам, які досягли шістнадцятирічного віку - строком на десять років.

Стаття 21. Органи, що здійснюють видачу паспорта громадянина України

1. Видача паспорта громадянина України здійснюється уповноваженим органом, яким є:

1) центральний орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної політики у сфері міграції;

2) закордонна дипломатична установа України - у випадку звернення за паспортом громадянина України, який постійно або тимчасово проживає або перебуває за кордоном.

2. Особа має право звертатися за видачею паспорта громадянина України до уповноваженого органу незалежно від свого місця проживання в Україні.

Стаття 22. Документи та інформація, необхідні для видачі паспорта громадянина України

1. За отриманням паспорта громадянина України особа звертається до уповноваженого органу для оформлення заяви-анкети.

2. Для отримання паспорта громадянина України подаються:

1) документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (посвідчення особи або паспорт громадянина України, виданий до набуття чинності Розділом II цього Закону) або свідоцтво про народження (для особи, яка не досягла шістнадцяти років);

2) одна фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см;

3) платіжний документ з відміткою банку про сплату адміністративного збору або оригінал і копія документа про звільнення від сплати адміністративного збору.

3. Для отримання паспорта громадянина України дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, яка не досягла шістнадцятирічного віку, необхідно разом із документами, зазначеними у частині 3 цієї статті, подати також оригінал або засвідчену в установленому законодавством порядку копію одного з таких документів:

1) документа, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу (контракту тощо);

2) договору про влаштування дитини до прийомної сім'ї;

3) договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу;

4) рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки (піклування);

5) рішення суду про встановлення опіки (піклування);

6) договору про патронат.

4. Особа, за власним бажанням, проходить процедуру зняття відбитків пальців рук для внесення у безконтактний електронний носій.

Стаття 23. Строк видачі паспорта громадянина України

1. Паспорт громадянина України видається у строк:

1) до 15 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети в Україні;

2) до 40 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети закордонною дипломатичною установою України;

3) до 5 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання.

4) до 3 робочих днів - у зв'язку з необхідністю термінового виїзду за кордон, пов'язаною з нагальною потребою в лікуванні особи, що від'їжджає, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном, на підставі документів, що підтверджують необхідність термінового виїзду за кордон.

Стаття 24. Розмір адміністративного збору за видачу паспорта громадянина України

1. Адміністративний збір за видачу паспорта громадянина України становить:

1) 170 гривень - за видачу паспорта громадянина України особам, яким не виповнився 21 рік, а також паспорта, що не містить не містить безконтактного електронного носія;

2) 250 гривень - за видачу паспорта громадянина України особам, яким виповнилось 21 рік і старше, а також за термінову видачу паспорта громадянина України у строк до 3 робочих днів відповідно до пункту 4 частини 1 статті 23 цього Закону;

3) 500 гривень - за термінову видачу паспорта громадянина України у строк до 5 робочих днів.

Глава 4
Дипломатичний та службовий паспорти України

Стаття 25. Дипломатичний паспорт України

1. Дипломатичний паспорт України є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та дипломатичний статус під час перетинання державного кордону і перебування за межами України та надає право такій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.

2. Дипломатичний паспорт України є дійсним для виїзду з України в усі держави світу та повернення в Україну з усіх держав світу.

3. Особи, які мають право на отримання дипломатичного паспорта України, порядок його видачі, повернення, зберігання і знищення визначаються Кабінетом Міністрів України.

4. До дипломатичного паспорта України вноситься така текстова та графічна інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) прізвище, ім'я особи;

7) громадянство;

8) дата народження;

9) стать;

10) місце народження;

11) дата виготовлення документа;

12) уповноважений орган, що видав документ (код);

13) дата закінчення строку дії документа;

14) зображення обличчя особи;

15) підпис особи.

Зазначена інформація, а також за бажанням особи - відбитки пальців рук особи, відтворюються і на безконтактному електронному носії.

5. Дипломатичний паспорт виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.

Стаття 26. Службовий паспорт України

1. Службовий паспорт України є документом, що посвідчує особу і її службовий статус, підтверджує громадянство України під час перетинання державного кордону і перебування за межами України та надає право такій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.

2. Службовий паспорт України є дійсним для виїзду з України в усі держави світу та повернення в Україну з усіх держав світу.

3. Особи, які мають право на отримання службового паспорта України, порядок його видачі, повернення, зберігання і знищення визначаються Кабінетом Міністрів України.

4. До службового паспорта України вноситься така інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) прізвище, ім'я особи;

7) громадянство;

8) стать;

9) місце народження;

10) дата виготовлення документа;

11) уповноважений орган, що видав документ (код);

12) дата закінчення строку дії документа;

13) зображення обличчя особи;

14) підпис особи.

Зазначена інформація, а також за бажанням особи - відбитки пальців рук особи, відтворюються і на безконтактному електронному носії.

5. Службовий паспорт України виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок і сторінки даних.

Глава 5
Посвідчення особи на повернення в Україну

Стаття 27. Призначення, зміст та форма посвідчення особи на повернення в Україну

1. Посвідчення особи на повернення в Україну є документом, що посвідчує особу, дає право на в'їзд в Україну та видається особі у разі втрати нею документа України, що посвідчує особу для виїзду за кордон, або якщо строк дії такого документа закінчився, або встановлено, що він є недійсним з інших причин.

2. Посвідчення особи на повернення в Україну може бути видано:

1) громадянину України;

2) іноземцю або особі без громадянства, які мають право на постійне або тимчасове проживання в Україні.

3. На підставі звернення міністерства закордонних справ або іншого компетентного органу іноземної держави посвідчення особи на повернення в Україну може бути видане на ім'я особи, щодо якої прийнято рішення про реадмісію відповідно до міжнародних договорів України.

4. До посвідчення особи на повернення в Україну вноситься така текстова та графічна інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) прізвище, ім'я особи;

7) громадянство/або обставини, що підтверджують зв'язок особи з Україною;

8) дата народження;

9) стать;

10) місце народження;

11) дата виготовлення документа;

12) дата закінчення строку дії документа;

13) уповноважений орган, що видав документ (код);

14) зображення обличчя особи;

15) підпис особи;

5. Бланк посвідчення особи на повернення в Україну виготовляється у формі буклета з трьома згинами, обсягом у 8 сторінок та окремою самоклейною сторінкою даних.

Стаття 28. Органи, що здійснюють видачу посвідчення особи на повернення в Україну

1. Посвідчення особи на повернення в Україну видається закордонними дипломатичними установами України.

Стаття 29. Строк дії посвідчення особи на повернення в Україну

1. Строк дії посвідчення особи на повернення в Україну визначається посадовою особою закордонної дипломатичної установи України, відповідальною за його видачу, виходячи з реальної можливості повернення особи в Україну, але не може перевищувати 30 днів.

2. У разі хвороби, нещасного випадку та інших поважних причин строк дії посвідчення може бути продовжено закордонною дипломатичною установою на шляху прямування пред'явника посвідчення до України на строк, необхідний для повернення заявника на територію України, але не більше 30 днів.

Про це у місці, відведеному для особливих відміток, робиться відповідний запис, який засвідчується підписом дипломатичного працівника і скріплюється малою гербовою печаткою. Строк дії посвідчення особи на повернення в Україну може бути продовжено не більше одного разу.

Дипломатичний працівник, який продовжив строк дії посвідчення, повинен письмово поінформувати про цей факт закордонну дипломатичну установу України, яка видала посвідчення.

Стаття 30. Документи та інформація, необхідні для видачі посвідчення особи на повернення в Україну

1. За отриманням посвідчення особи на повернення в Україну особа звертається до закордонної дипломатичної установи України для оформлення заяви-анкети.

2. Для отримання посвідчення особи на повернення в Україну подаються:

1) дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

2) документ (протокол, довідка), виданий компетентними органами держави перебування, що підтверджує факт звернення особи у зв'язку із втратою документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу під час перебування за межами України; або документ, що дає громадянину України право на виїзд з України та посвідчує особу під час перебування за її межами, якщо строк дії такого документа закінчився або встановлено, що він є недійсним з інших причин;

3) документи (за можливості) та/або дані, що дають змогу ідентифікувати особу заявника, встановити його місце проживання в Україні та підтвердити належність до громадянства України або встановити зв'язок з Україною;

3. Посвідчення особи на повернення в Україну може бути видане на підставі звернення міністерства закордонних справ або іншого компетентного органу іноземної держави. В такому разі замість заяви-анкети до справи додається анкета, форма якої встановлюється Міністерством закордонних справ України. Документ, передбачений пунктом 2 частини 2 цієї статті, не вимагається.

4. Рішення про видачу посвідчення особи на повернення в Україну приймається дипломатичним працівником шляхом унесення власноручного запису до відповідної рубрики заяви-анкети або анкети та в журнал видачі посвідчень особи на повернення в Україну, вимоги щодо форми та порядку ведення якого встановлюються Кабінетом Міністрів України.

5. У разі відсутності у заявника документів, що посвідчують його особу, закордонна дипломатична установа України в день оформлення відповідної заяви-анкети надсилає запит за встановленою Міністерством закордонних справ України формою до центрального органу виконавчої влади, відповідального за реалізацію державної політики з питань міграції з метою підтвердження його громадянства (зв'язку з Україною) та ідентифікації особи за фотокарткою.

Запити надсилаються безпосередньо до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, яке розглядає їх у терміновому порядку і протягом трьох діб з моменту отримання запиту надсилає відповідь до закордонної дипломатичної установи України.

6. У разі, коли особа виїхала за межі України з неповнолітніми дітьми, відомості про яких було внесено до його паспортного документа, закордонна дипломатична установа України повинна отримати підтвердження від центрального органу виконавчої влади, відповідального за реалізацію державної політики з питань міграції про факт унесення таких відомостей до її паспортного документа.

Стаття 31. Строк видачі посвідчення особи на повернення в Україну

1. При наданні заявником (або міністерством закордонних справ або іншим компетентним органом іноземної держави) усіх документів, передбачених частиною 2 статті 30 цього Закону, посвідчення має бути видане в день оформлення відповідної заяви-анкети та без попереднього запиту до центрального органу виконавчої влади, відповідального за реалізацію державної політики з питань міграції.

За інших обставин, посвідчення на повернення видається особі у строк до трьох робочих днів.

Стаття 32. Розмір консульського збору за видачу посвідчення особи на повернення в Україну

1. За видачу посвідчення особи на повернення в Україну стягується консульський збір України, що встановлюється та справляється у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

2. За видачу посвідчення особи на повернення в Україну на звернення міністерства закордонних справ або іншого компетентного органу іноземної держави, згідно з частиною 3 статті 27 цього Закону, консульський збір не справляється.

Глава 6
Посвідчення особи моряка

Стаття 33. Призначення, зміст та форма посвідчення особи моряка

1. Посвідчення особи моряка є документом, що посвідчує особу, видається громадянинові України, який займає будь-яку посаду на борту судна (крім військового судна), зареєстрованого на території України чи інших держав - учасниць Конвенції 1958 року про посвідчення особи моряків і звичайно використовуваного для морського плавання.

Посвідчення особи моряка може бути також видано моряку іншої держави, який несе службу на борту судна, зареєстрованого на території України, з дотриманням законів України про працевлаштування іноземців та осіб без громадянства в Україні.

2. Посвідчення особи моряка дає право особі, якій його видано, на виїзд з України і в'їзд в Україну на судні, членом екіпажу якого вона є, а також виїзд з України і в'їзд в Україну в індивідуальному порядку під час прямування чи переходу на інше судно, списання з судна.

3. Посвідчення особи моряка не може бути використано на території України чи інших держав для вчинення правочинів та здійснення приватних поїздок за кордон, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків.

4. Протягом перебування особи на судні або в рейсі посвідчення особи моряка зберігається в особи, якій видано цей документ. У виняткових випадках за письмової згоди особи, якій видано цей документ, з метою надійного збереження, посвідчення особи моряка може зберігатися у капітана відповідного судна.

5. До посвідчення особи моряка вноситься така текстова і графічна інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) прізвище, ім'я особи;

7) громадянство (підтвердження зв'язку особи з Україною);

8) дата народження;

9) стать;

10) місце народження;

11) дата виготовлення документа;

12) уповноважений орган, що видав документ (код);

13) дата закінчення строку дії документа;

14) зображення обличчя особи;

15) підпис особи.

Зазначена інформація, а також за бажанням особи - відбитки пальців рук особи, відтворюються і на безконтактному електронному носії.

6. Заповнення посвідчення особи моряка здійснюється українською та англійською мовами.

7. Посвідчення особи моряка містить напис українською та англійською мовами: "Посвідчення особи моряка є власністю України. Цей документ є посвідченням особи моряка відповідно до Конвенції 1958 року N 108 Міжнародної організації праці про національні посвідчення особи моряків".

8. Посвідчення особи моряка виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 16 сторінок і сторінки даних.

Стаття 34. Строк дії посвідчення особи моряка

1. Посвідчення особи моряка видається на строк до п'яти років. Строк дії посвідчення особи моряка може бути продовжений один раз ще до п'яти років, після закінчення якого таке посвідчення підлягає обміну.

2. Особам, які оформлені для тимчасової роботи на суднах, посвідчення особи моряка видається на строк їх роботи, але не більше, як на п'ять років. У цьому разі продовження строку дії посвідчення здійснюється за умови відповідного оформлення власника посвідчення для подальшої роботи на суднах.

Стаття 35. Органи, що здійснюють видачу посвідчення особи моряка

1. Посвідчення особи моряка видають, продовжують строк його дії капітани морських портів України.

2. Загальне керівництво роботою щодо видачі, обліку та зберіганню посвідчень особи моряка здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, відповідальним за формування державної політики у сфері транспорту.

3. При переміщенні членів екіпажу з одного судна на інше, а також при зміні службового становища, відмітки в посвідченні особи моряка робляться капітанами морських портів України на підставі письмового розпорядження судновласника.

4. При переміщенні членів екіпажу під час рейсу з одного судна на інше відмітки в посвідчення особи моряка вносяться капітанами суден, на які переміщені моряки, за письмовим розпорядженням судновласників. Щодо посади в межах одного й того ж судна вказані відмітки робляться в такому ж порядку.

Стаття 36. Документи та інформація, необхідні для видачі посвідчення особи моряка

1. За отриманням посвідчення особи моряка мають право звертатись моряки або керівники підприємств, установ і організацій, які уклали трудовий договір з моряком.

2. Для отримання посвідчення особи моряка подаються:

1) заява-анкета моряка;

2) одна фотокартка розміром 3,5 х 4,5.

3. Особа, за власним бажанням, проходить процедуру зняття біометричних даних для внесення у безконтактний електронний носій.

4. При оформленні посвідчення особи моряка капітан порту звертається із запитом щодо наявності допуску, доступу до державної таємниці, а також порушеної кримінальної справи проти особи, яка претендує на отримання посвідчення моряка, у відповідні регіональні органи Служби безпеки України.

5. Посвідчення особи моряка вручається власнику під розписку в журналі видачі посвідчень особи моряка.

Стаття 37. Строк видачі посвідчення особи моряка

1. Капітани морських портів України видають посвідчення особи моряка не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня отримання заяви-анкети та фотокарток.

Стаття 38. Підстави та порядок продовження строку дії посвідчення особи моряка

1. Продовження строку дії посвідчення особи моряка здійснюється капітаном морського порту України на підставі записки судновласника. Продовження строку дії посвідчення також дозволяється за запискою капітана судна, що знаходиться поза базовим портом, про що повідомляється капітан морського порту України, який видав посвідчення особи моряка.

2. При продовженні строку дії посвідчення особи моряка капітан порту звертається із запитом щодо наявності допуску, доступу до державної таємниці, а також порушеної кримінальної справи проти особи, яка претендує на отримання посвідчення особи моряка, у відповідні регіональні органи Служби безпеки України.

Стаття 39. Адміністративний збір за видачу посвідчення особи моряка

1. Адміністративний збір за видачу посвідчення особи моряка становить 370 гривень.

Стаття 40. Особливості відносин у зв'язку з втратою посвідчення особи моряка

1. У випадку втрати посвідчення особи моряка, його власник повинен негайно повідомити про це капітану судна, посаду на якому він займає, або капітану морського порту України, в якому було видано посвідчення.

2. Капітан судна або капітан морського порту України, до якого надійшло повідомлення про втрату посвідчення особи моряка, негайно інформують про це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону України.

Стаття 41. Повернення посвідчення особи моряка до місця видачі

1. У разі списання з судна власник посвідчення особи моряка повинен здати документ за місцем його отримання. Здане посвідчення особи моряка зберігається протягом 5 років. Одержання посвідчення особи моряка після відновлення цього статусу здійснюється ним на підставі клопотання, форма якого затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, відповідальним за формування державної політики у сфері транспорту.

2. У випадку смерті або позбавлення волі працівника судна, у якого є посвідчення особи моряка, судновласник повинен повідомити про це морський порт України, що видав посвідчення, та вжити заходів для його повернення до місця видачі.

Глава 7
Посвідчення члена екіпажу

Стаття 42. Призначення, зміст та форма посвідчення члена екіпажу

1. Посвідчення члена екіпажу є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України і видається громадянину України, який належить до складу екіпажу повітряного судна або забезпечує виконання технологічних процесів перевезення, виконання видів польотів або авіаційних робіт чи технічне обслуговування повітряних суден у позабазових аеропортах.

2. Посвідчення члена екіпажу дає право особі, якій його видано, на виїзд з України і в'їзд в Україну з метою виконання службових обов'язків.

3. Посвідчення члена екіпажу не може бути використано на території України громадянином України, якому його видано, для вчинення правочинів та здійснення приватних поїздок за кордон, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

4. До посвідчення члена екіпажу вноситься така текстова і графічна інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) прізвище, ім'я особи;

7) стать;

8) громадянство;

9) дата народження;

10) місце народження;

11) місце роботи;

12) посада;

13) дата виготовлення документа;

14) дата закінчення строку дії документа;

15) дозвіл на повторний в'їзд;

16) місце видачі;

17) уповноважений орган, що видав документ (код);

18) група крові, резус-фактор власника посвідчення;

19) зображення обличчя особи;

20) підпис особи.

Зазначена інформація, а також за бажанням особи - відбитки пальців рук особи, відтворюються і на безконтактному електронному носії.

5. Заповнення посвідчення члена екіпажу здійснюється українською та англійською мовами.

6. Посвідчення члена екіпажу містить напис українською та англійською мовами: "Посвідчення надає право на виїзд з України та в'їзд в Україну".

7. Посвідчення члена екіпажу виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Стаття 43. Строк дії посвідчення члена екіпажу

1. Посвідчення члена екіпажу видається строком на п'ять років.

Стаття 44. Органи, що здійснюють видачу посвідчення члена екіпажу

1. Посвідчення члена екіпажу видається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері використання повітряного простору України (далі - уповноважений орган).

Стаття 45. Документи та інформація, необхідні для видачі посвідчення члена екіпажу

1. Для видачі посвідчення члена екіпажу керівник авіакомпанії чи авіапідприємства подає до уповноваженого органу такі документи особи-заявника:

1) подання;

2) засвідчену в установленому законодавством України порядку копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

3) засвідчену в установленому законодавством України порядку копію свідоцтва авіаційного персоналу (льотного складу та інженерно-технічного персоналу) і додатків до нього з відміткою про допуск до виконання міжнародних польотів;

4) документ для виїзду за кордон (паспорт громадянина України) (за наявності);

5) документ, що містить відомості про групу крові;

6) одну фотокартку розміром 3 x 4 см;

7) раніше одержане посвідчення (за наявності).

2. Відповідальна особа уповноваженого органу приймає подані документи, перевіряє наявність їх повного комплекту, у присутності отримувача посвідчення заповнює анкету отримувача посвідчення члена екіпажу. Форма анкети затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері використання повітряного простору України.

3. Член екіпажу, за власним бажанням, може пройти процедуру зняття біометричних даних (відбитків пальців рук) для внесення у безконтактний електронний носій.

4. За результатами перевірки документів на отримання посвідчення члена екіпажу уповноваженим органом приймається рішення про видачу (або відмову у видачі) посвідчення, що підтверджується його підписом в анкеті та поданні.

Стаття 46. Строк видачі посвідчення члена екіпажу

1. Посвідчення члена екіпажу видається не пізніше ніж через 15 робочих днів після оформлення анкети.

Стаття 47. Адміністративний збір за видачу посвідчення члена екіпажу

1. Адміністративний збір за видачу посвідчення члена екіпажу становить 200 гривень.

Стаття 48. Особливості відносин у зв'язку з втратою посвідчення члена екіпажу

1. У випадку втрати посвідчення члена екіпажу, особа зобов'язана негайно повідомити про це командира повітряного судна, керівника авіакомпанії чи авіапідприємства.

2. Керівник авіакомпанії чи авіапідприємства, до якого надійшло повідомлення про втрату членом екіпажу посвідчення негайно інформує про це у письмовій формі орган державного регулювання у сфері цивільної авіації для подальшого інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону України.

3. У випадку втрати посвідчення керівник авіакомпанії чи авіапідприємства подає до уповноваженого органу документи, передбачені цим Законом для видачі такого посвідчення.

Стаття 49. Повернення посвідчення члена екіпажу

1. У разі зміни місця роботи або припинення льотної роботи члена екіпажу відповідна авіакомпанія чи авіапідприємство невідкладно повідомляє про це уповноважений орган. Член екіпажу зобов'язаний повернути посвідчення авіакомпанії чи авіапідприємству, де він здійснював трудову діяльність, про що їх керівництво протягом трьох робочих днів інформує у письмовій формі уповноважений орган. Посвідчення члена екіпажу передається до уповноваженого органу не пізніше семи робочих днів з дати його повернення особою.

2. Посвідчення члена екіпажу, не здане в установленому законодавством порядку, вважається недійсним.

Розділ IV
Документ України, що посвідчує особу іноземця, який постійно проживає в Україні та не може отримати проїзний документ країни свого громадянства, та особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні

Глава 8
Паспорт негромадянина України

Стаття 50. Призначення, зміст та форма паспорта негромадянина України

1. Паспорт негромадянина України є документом, що посвідчує особу іноземця та особи без громадянства, яка постійно чи тимчасово проживає в Україні, та надає право такій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.

2. На сторінці даних у паспорті негромадянина України зазначається така текстова та графічна інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) прізвище, ім'я особи;

7) дата народження;

8) місце народження;

9) громадянство особи (в паспорті негромадянина, виданому особі без громадянства, зазначається відсутність громадянства);

10) дата виготовлення документа;

11) уповноважений орган, що видав документ (код);

12) дата закінчення строку дії документа;

13) зображення обличчя особи;

14) підпис особи.

Зазначена інформація, а також за бажанням особи - відбитки пальців рук особи, відтворюються також на безконтактному електронному носії документа.

2. Паспорт негромадянина України виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та яка складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок і сторінки даних.

Стаття 51. Право особи на отримання паспорта негромадянина України

1. Право на отримання паспорта негромадянина України мають:

1) особи без громадянства, які постійно проживають в Україні;

2) біженці, які отримали статус біженця в Україні, та біженці, які отримали статус біженця в інших державах та перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до вимог Конвенції про статус біженців від 28 липня 1951 року;

3) особи, яким надано додатковий захист;

4) особи, яким надано тимчасовий захист;

5) в інших випадках, коли особа не має дійсного визнаного Україною паспорта та об'єктивної можливості отримати його

Стаття 52. Строк дії паспорта негромадянина України

1. Паспорт негромадянина України видається на строк до 5 років, але не довше ніж строк дії посвідки на постійне проживання чи посвідки на тимчасове проживання особи.

Стаття 53. Органи, що здійснюють видачу паспорта негромадянина України

1. Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної політики у сфері міграції (далі - уповноважений орган) здійснює видачу паспорта негромадянина України.

2. Іноземець чи особа без громадянства має право звертатися за отриманням паспорта негромадянина України до уповноваженого органу за місцем свого проживання в Україні.

Стаття 54. Документи та інформація, необхідні для видачі паспорта негромадянина України

1. За отриманням негромадянина України особа звертається до уповноваженого органу за місцем свого проживання для оформлення заяви-анкети.

2. Для отримання паспорта негромадянина України особа подає:

1) паспортний документ іноземця чи особи без громадянства (в разі наявності) або свідоцтво про народження дитини (в разі наявності) - для осіб, що не досягли 16 років.

Якщо свідоцтво про народження дитини видане за кордоном, то також подається його нотаріально посвідчена копія з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.;

2) посвідка на постійне проживання (для біженців та осіб без громадянства) або посвідка на тимчасове проживання (для осіб, яким надано додатковий захист, та осіб, яким надано тимчасовий захист) або документ, що підтверджує статус біженця, виданий в іншій державі, та його копія з перекладом, посвідченим у встановленому законодавством порядку (у разі звернення особи, визнаної біженцем в іншій державі, відповідно до вимог Конвенції про статус біженців від 28 липня 1951 року);

3) копія сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними (у разі наявності);

4) одна фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см;

Особа без громадянства також подає платіжний документ з відміткою банку про сплату адміністративного збору.

За бажанням, особа проходить процедуру зняття біометричних даних (відбитків пальців рук) для внесення у безконтактний електронний носій.

Стаття 55. Строк видачі документів, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства

1. Паспорт негромадянина України видається у строк:

1) до 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання;

2) до 5 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання;

3) до 3 робочих днів - у зв'язку з необхідністю термінового виїзду за кордон, пов'язаною з нагальною потребою в лікуванні особи, що від'їжджає, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном, на підставі документів, що підтверджують необхідність термінового виїзду за кордон.

Стаття 56. Розмір адміністративного збору за видачу паспорта негромадянина України

1. Адміністративний збір за видачу паспорта негромадянина України становить:

1) 170 гривень - за видачу документа особам, яким не виповнилось 21 рік;

2) 250 гривень - за видачу документа особам, яким виповнилось 21 рік і старше, а також за термінову видачу документа у строк до 3 робочих днів, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 55 цього Закону.

3) 500 гривень - за термінову видачу документа протягом 5 робочих днів.

3. Від сплати адміністративного збору за видачу документів, передбачених цим законом, звільняються:

1) біженці;

2) особи, яким надано додатковий захист;

3) особи, яким надано тимчасовий захист.

Розділ V
Обмін та інші відносини, пов'язані з видачею документів, що посвідчують особу

Глава 9
Обмін документів, що посвідчують особу

Стаття 57. Підстави для обміну документів, що посвідчують особу

1. Обмін документів, що посвідчують особу здійснюється у зв'язку з:

1) зміною інформації про особу, внесеної до документа, крім випадків зміни інформації щодо місця проживання особи;

2) виявленням помилки в інформації, внесеній до документа;

3) закінчення строку дії документа;

4) непридатність документа для подальшого використання у зв'язку з приведенням документа до такого стану, що унеможливлює ідентифікацію особи за цим документом або встановлення автентичності документа.

2. У разі закінченням строку дії документа, особа повинна звернутися до уповноваженого органу для оформлення заяви-анкети на обмін документа не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення строку дії документа.

3. Особа має право на достроковий обмін документа, що посвідчує особу для виїзду за кордон протягом останнього року дії такого документа або якщо вільних сторінок для проставлення віз та штампів залишилося три та менше.

Стаття 58. Зміна інформації про місце проживання особи

1. У разі зміни місця проживання особи, документ, що посвідчує особу не підлягає обміну. У такому випадку, органом, уповноваженим здійснювати реєстрацію місця проживання, вноситься до документа інформація про нове місце проживання особи.

2. Зміна місця проживання у документі, що посвідчує особу, який виготовляється у формі картки здійснюється шляхом вклеєння стрічки з записом нової адреси місця проживання (реєстрації) особи на запис попереднього місця проживання у документі, а також підтверджується штампом уповноваженого органу, підписом посадової або службової особи із зазначенням її прізвища та імені, і дати внесення змін.

Стаття 59. Порядок обміну документів, що посвідчують особу

1. Для обміну документів, що посвідчують особу, особа звертається для оформлення заяви-анкети до органу, уповноваженого на видачу такого документа (далі - уповноважений орган). Для цього також подається:

1) документ, що підлягає обміну;

2) документи, що підтверджують обставини (події), у зв'язку з якими документ підлягає обміну, у разі зміни інформації, внесеної до документа;

3) одна фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см;

4) платіжний документ з відміткою банку про сплату адміністративного збору (у разі платності відповідної адміністративної послуги) або оригінал і копію документа про звільнення від сплати адміністративного збору.

2. Для обміну паспорта громадянина України особа також подає посвідчення особи (у разі постійного проживання в Україні).

3. Обмін документів, що посвідчують особу здійснюється в порядку і строки, встановленому для їх видачі.

4. У разі обміну документа у зв'язку зі зміною інформації, внесеної до документа, особа зобов'язана звернутися до уповноваженого органу протягом 20 робочих днів з дати настання таких обставин (подій).

5. У разі непридатності документа, крім документів, що посвідчують особу для виїзду за кордон, для використання та у разі обміну документа у зв'язку з закінченням строку його дійсності, уповноваженим органом за клопотанням особи видається довідка на час оформлення нового документа. Форма такої довідки та порядок видачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

6. У разі подання особою клопотання про надсилання поштою готового документу у разі обміну, наявний документ, що підлягає обміну, вилучається в особи при оформленні заяви-анкети про обмін документа.

Надсилання поштою готового посвідчення особи у разі обміну не допускається.

Глава 10
Окремі відносини, пов'язані з видачею та обміном документів, що посвідчують особу

Стаття 60. Відносини у зв'язку з втратою документа, що посвідчує особу

1. Втрата документа, що посвідчує особу, настає у випадках, коли:

1) документ викрадено;

2) документ загублено;

3) документ знищено (за винятком знищення документа уповноваженим органом у випадках, передбачених цим Законом).

2. У випадку втрати документа, що посвідчує особу, заявник повинен звернутися для оформлення заяви-анкети до органу, уповноваженого на видачу такого документа (далі - уповноважений орган).

3. Для отримання нового документа у зв'язку з втратою попереднього подаються:

1) посвідчення особи - для громадян України (крім випадку втрати посвідчення особи), або паспортний документ іноземця чи особи без громадянства. У випадку втрати посвідчення особи, заявник повинен подати інші документи, які посвідчують її особу;

3) фотокартки у кількості і розміру, встановлених для отримання відповідного документа;

4) платіжний документ з відміткою банку про сплату адміністративного (консульського) збору або оригінал і копію документа про звільнення від сплати адміністративного (консульського) збору (у випадку платності адміністративної послуги з видачі відповідного документа, що посвідчує особу).

У разі втрати паспорта негромадянина України іноземцем чи особою без громадянства, яка не має паспортного документа, така особа також має подати документи, які допоможуть встановити її особу.

4. У разі втрати усіх документів, що посвідчують особу, заявник повинен надати відомості про місце (орган) видачі втрачених документів.

5. Про втрату документа, що посвідчує особу на території України особа зобов'язана невідкладно повідомити уповноважений орган. Про втрату документа, що посвідчує особу, за кордоном особа зобов'язана повідомити найближчу закордонну дипломатичну установу України.

6. Уповноважений орган, до якого в установленому законодавством порядку надійшло повідомлення про втрату документа невідкладно приймає рішення про визнання такого документа недійсним.

7. Уповноважений орган невідкладно інформує про визнання документа, що посвідчує особу для виїзду за кордон, недійсним центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону України.

8. Замість втраченого документа, що посвідчує особу, уповноважений орган видає новий документ протягом строку встановленого цим Законом для його видачі.

9. У разі надходження повідомлення про втрату документа, що посвідчує особу, крім документів, що посвідчують особу для виїзду за кордон, уповноваженим органом за клопотанням особи видається довідка на час оформлення нового документа згідно з частиною п'ятою статті 59 цього Закону.

10. Надсилання поштою готового посвідчення особи взамін втраченого не допускається.

Стаття 61. Підстави для відмови у видачі та обміні документів, що посвідчують особу

1. У видачі та обміні документів, що посвідчують особу, може бути відмовлено з таких підстав:

1) особа не має підстави отримати документ, відповідно до законів України;

2) стосовно видачі чи обміну документа звернулася особа, яка не досягла шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має підтвердження законних повноважень на отримання документа;

3) особа вже має дійсний документ, за отриманням якого вона звернулася, на день звернення (крім випадків обміну документа та отримання другого паспорта громадянина України);

4) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для видачі документа, і при цьому на письмове попередження уповноваженого органу не подала таких документів, інформації.

2. У рішенні про відмову у видачі чи обміні документа, що посвідчує особу, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлених для його видачі, зазначаються підстави для відмови та порядок оскарження.

3. Особа має право звернутися до відповідного органу з повторною заявою про видачу чи обмін документа в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими їй було відмовлено в видачі чи обміні документа.

Стаття 62. Оскарження та перегляд рішень про відмову у видачі документа, що посвідчує особу

1. Рішення про відмову у видачі документа, що посвідчує особу, може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Стаття 63. Визнання недійсним документа, що посвідчує особу

1. Документ, що посвідчує особу, визнається недійсним у разі:

1) обміну документу на підставах, передбачених у частині першій статі 57 цього Закону;

2) відсутності у особи права мати документ, відповідно до закону, або втратою чи припиненням такого права особи;

3) втрати документа особою;

4) коли втрачений документ знайдено, але замість нього видано новий;

5) закінчення строку дії документа;

6) смерті особи, якій було видано такий документ;

7) зіпсуття документа під час заповнення (оформлення, виготовлення);

8) якщо особа не звернулася за виготовленим документом протягом року з дати його виготовлення.

2. Втратою права мати паспорт негромадянина України для цілей пункту 2 частини першої цієї статті є втрата іноземцем чи особою без громадянства права постійного чи тимчасового проживання в Україні відповідно до законів України.

3. Визнання документа недійсним здійснюється шляхом внесення запису до відповідного реєстру документів, що посвідчують особу.

4. Особа, у разі виникнення обставин передбачених пунктом другим, четвертим та п'ятим частини першою цієї статті зобов'язана протягом 20 робочих днів з дня їх виникнення або виявлення здати документ до уповноваженого органу.

У разі смерті особи, документи, за можливості, повертаються її спадкоємцями.

5. Власники документів, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства, для виїзду за кордон під час перебування за кордоном мають право здати такий документ до дипломатичної установи, для його подальшого знищення.

6. Недійсний документ, що посвідчує особу, вилучається, списується та знищується уповноваженим органом, який прийняв рішення про видачу такого документа в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

7. За клопотанням особи документ може не підлягати знищенню у разі позначення такого документа недійсним в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 64. Особливості відносин щодо втрати та повернення посвідчення особи моряка та посвідчення члена екіпажу

1. Особливості відносин у зв'язку з втратою та поверненням посвідчення особи моряка та посвідчення члена екіпажу регулюються відповідними главами цього Закону щодо видачі таких документів.

Розділ VII
Реєстри документів

Глава 11
Реєстри документів, що посвідчують особу

Стаття 65. Реєстри документів, що посвідчують особу

1. Для потреб видачі документів, що посвідчують особу, передбачених цим Законом, встановлення справжності (автентичності) цих документів, ідентифікації особи, яка має документ, що посвідчує особу створюються такі реєстри (тут і далі - реєстри):

1) реєстри посвідчень особи;

2) Реєстр паспортів громадянина України;

3) Реєстр дипломатичних паспортів України;

4) Реєстр службових паспортів України;

5) Реєстр посвідчень члена екіпажу;

6) Реєстр посвідчень особи на повернення в Україну;

7) Реєстр посвідок на постійне проживання;

8) Реєстр посвідок на тимчасове проживання;

9 Реєстр проїзних документів особи без громадянства;

10) Реєстр паспортів негромадян України.

2. Заборонено об'єднувати реєстри, передбачені цим Законом, між собою та з іншими реєстрами.

Стаття 66. Інформація, що заноситься до реєстрів документів, що посвідчують особу

1. До реєстрів вноситься така інформація:

1) дані про особу та дані про документ зі сторінки даних документа (текстова та графічна інформація);

2) дата подачі та номер заяви-анкети на отримання документа, прізвище, ім'я та по батькові законного представника, якщо він діє від імені особи, та відомості про документ, що посвідчує повноваження законного представника;

3) рішення за результатами розгляду заяви-анкети;

4) дата та номер рішення, підстава, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, яка прийняла рішення;

5) дата виготовлення (персоналізації) документа, дата доставки документа до уповноваженого органу, дата отримання документа заявником, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи, якщо вона отримує документ, та відомості про документ, що посвідчує повноваження представника;

6) дата визнання документа недійсним, підстави визнання документа недійсним, номер відповідного рішення, найменування уповноваженого органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, яка прийняла рішення.

2. Заборонено вимагати від особи та вносити до реєстрів інформацію, не зазначену у частині першій цієї статті.

3. Заборонено вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічну або расову приналежність, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані, що стосуються здоров'я або статевого життя.

Окремі види даних про стан здоров'я та засудження до кримінального покарання можуть вимагатися лише якщо вони є підставою для видачі документа, що посвідчує особу.

4. Номер та перевірочні цифри документа, що посвідчує особу, не можуть містити ніяких даних про особу власника документа або вказівки на такі дані.

Стаття 67. Якість даних

1. Персональні дані, що вносяться до реєстрів, повинні:

1) отримуватися та оброблятися сумлінно та законно;

2) зберігатися для визначених і законних цілей та не використовуватися в спосіб, несумісний із цими цілями;

3) бути точними та в разі необхідності оновлюватися.

2. Внесення даних до відповідного реєстру та їх видалення здійснюється:

1) на підставі та зі змісту заяви особи та документів, що надаються особою для отримання відповідного документа;

2) на підставі рішення щодо видачі чи відмови у видачі відповідного документа особі;

3) при прийнятті рішення про визнання недійсним документа, виданого особі.

3. Дані про особу зберігаються в реєстрі протягом строку дії документа, виданого їй, та протягом 5 років після закінчення строку його дії. Для документів, що посвідчують особу, виданих закордонними дипломатичними установами України строк зберігання інформації складає 30 років.

4. Дані про особу видаляються з реєстру у разі:

1) закінчення строку зберігання даних, визначеного в частині третій цієї статті;

2) набрання законної сили рішенням суду щодо вилучення даних про особу з реєстру.

Стаття 68. Власники реєстрів

1. Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної політики у сфері міграції, є власником реєстрів:

1) паспортів громадянина України;

2) посвідчень особи на повернення в Україну;

3) посвідок на постійне проживання;

4) посвідок на тимчасове проживання;

5) паспортів негромадянина України;

2. Власниками реєстрів посвідчень особи є уповноважені органи, які здійснюють видачу таких документів.

Програмне забезпечення для ведення реєстрів посвідчень особи уповноваженим органам надається центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику з питань громадянства. Вимоги до такого програмного забезпечення та його оновлення, збирання, зберігання, обробки, використання і захисту інформації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику з питань громадянства ведеться загальний облік виданих посвідчень особи за:

1) номером документа;

2) та датою виготовлення (персоналізації) документа;

3) кодом уповноваженого органу, що видав документ особі.

3. Міністерство закордонних справ України є власником реєстрів:

1) дипломатичних паспортів;

2) службових паспортів.

4. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері використання повітряного простору України, є власником Реєстру посвідчень члена екіпажу.

5. Власник реєстрів забезпечує належний захист персональних даних, у тому числі від випадкового або неуповноваженого доступу, зміни, використання та передачі.

6. Порядок збирання, зберігання, обробки, використання і захисту інформації, що міститься у посвідченні особи моряка визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 69. Доступ до реєстрів

1. Інформація з реєстрів використовується з додержанням вимог Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про захист персональних даних".

2. Службовим та посадовим особам власників реєстрів та інших органів влади, що обробляють персональні дані внесені до реєстрів, забороняється розголошувати персональні дані, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

3. Доступ до реєстрів, передбачених цим Законом, здійснюється виключно авторизовано, із збереженням інформації про службову або посадову особу, яка здійснювала запит та час такого запиту.

4. Власнику реєстру заборонено передавати дані з реєстру третім особам з метою, не передбаченою цим Законом.

5. Обмін інформацією між власником реєстрів та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування здійснюється за письмовою згодою особи з метою надання адміністративних послуг такій особі.

6. Передача персональних даних, внесених до реєстрів, органам влади без письмової згоди особи може здійснюватися на підставі обґрунтованого запиту правоохоронних органів або суду виключно:

1) в рамках кримінального провадження;

2) провадження у справі про адміністративне правопорушення;

3) з метою захисту національної безпеки.

7. Ніхто не може використовувати інформацію з документа, що посвідчує особу для автоматизованого доступу до персональних даних особи, за винятком органів, які здійснюють повноваження:

1) прикордонного контролю;

2) митного контролю;

3) у випадках передбачених частиною 6 цієї статті.

8. Персональні дані, внесені до реєстрів, можуть передаватися органам влади іноземних держав на умовах взаємності та виключно за умови:

1) передачі даних до дипломатичних та консульських установ іноземних держав;

2) використання персональних даних для визначених цілей:

а) для особистих цілей особи, чиї персональні дані передаються, або

б) для запобігання злочинам або боротьби із злочинністю, або

в) у разі, коли не виникає сумніву у тому, що дані будуть використані в інтересах особи, чиї персональні дані передаються;

г) за умови належного захисту персональних даних особи іноземною державою, до якої такі дані передаються.

9. Дані реєстрів можуть використовуватися зі статистичною або науковою метою за умови їх знеособлення.

Стаття 70. Доступ особи до своїх персональних даних, внесених до реєстрів

1. Кожна особа має право на доступ до своїх персональних даних, внесених до реєстрів, передбачених цим Законом, та записів про кожен сеанс доступу інших осіб до цих даних (крім випадку передбаченого пунктом 3 частини 6 статті 69 цього Закону), а також інші права щодо своїх персональних даних, передбачені Законом України "Про захист персональних даних".

Розділ VIII
ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім:

Розділу II (щодо посвідчення особи), який набирає чинності з 1 липня 2015 року;

статті 37-4 Закону України "Про дорожній рух" N 3353-XII від 30 червня 1993 доповненого новим Розділом V-I (статті 37-1 - 37-9), яка набирає чинності з 1 січня 2016 року. До цього моменту уповноваженим органом з видачі посвідчень водія є центральний орган виконавчої влади, відповідальний за безпеку дорожнього руху.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, N 51, ст. 716; ВВР, 2013, N 24, ст. 243).

3. Документи, що посвідчують особу, виданні до набуття чинності цим Законом, є дійсними до закінчення строку їхньої дії, передбаченого законами України, або до їх обміну на відповідні документи нового зразка, що передбачені цим Законом. Особа, яка користується документом старого зразка може за бажанням достроково обміняти його на документ нового зразка, що передбачений цим Законом.

4. За рішенням Кабінету Міністрів України, адміністративні послуги з видачі відповідних документи, що посвідчують особу, які належать до компетенції органів виконавчої влади можуть видаватися через центри надання адміністративних послуг.

5. Внести такі зміни до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" N 3773-VI від 22 вересня 2011 року:

1) у тексті Закону замінити слова "посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон" в Законі словами "паспорт негромадянина України" у відповідних відмінках;

2) викласти пункт 21 частини першої статті 1 Закону в такій редакції:

"21) паспорт негромадянина України - документ, що посвідчує особу іноземця та особи без громадянства, яка постійно чи тимчасово проживає в Україні, та надає право такій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну";

3) у частині другій статті 4 Закону слова "посвідченням біженця" замінити словами "посвідкою на постійне проживання";

4) у частині третій статті 4 Закону слова "посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, або посвідченням особи, якій надано тимчасовий захист в Україні" замінити словами "посвідкою на тимчасове проживання";

5) у частині першій статті 15 Закону слова "проїзним документом для виїзду за кордон" та "посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон" замінити словами "паспортом негромадянина України";

6) доповнити Закон новим розділом II-1 зі статтями з 22-1 до 22-10 такого змісту:

"Розділ II-1
Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання в Україні

Стаття 22-1. Зміст та форма посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання

1. До посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання вноситься така текстова та графічна інформація:

1) назва документа;

2) номер документа;

3) прізвище, ім'я особи;

4) дата народження;

5) стать;

6) місце народження;

7) громадянство (в посвідках осіб без громадянства зазначається відсутність громадянства);

8) підстава для видачі документа (відповідно до статті 4 цього Закону);

9) дата виготовлення документа;

10) дата закінчення строку дії документа;

11) уповноважений орган, що видав документ;

12) зображення обличчя особи;

13) підпис особи;

14) місце проживання особи.

2. Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання виготовляються у формі картки.

Стаття 22-2. Строк дії документів, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства

1. Посвідка на постійне проживання видається:

1) на 5 років - особам віком до 16 років та біженцям.

2) на 10 років - особам віком до 70 років;

3) довічно - особам віком від 70 років;

2. Посвідка на тимчасове проживання видається на строк:

1) існування підстав для тимчасового проживання особи на території Україні, але не довше ніж на один рік - особам, зазначеним в частині 3 статті 5 цього Закону;

2) 5 років - особам, які потребують додаткового захисту;

3) дії тимчасового захисту - особам, яким надано тимчасовий захист.

3. Строк дії посвідки на тимчасове проживання та посвідки на постійне проживання не може перевищувати строку дії паспортного документа особи.

4. Іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне чи тимчасове проживання та проживають на території України на момент подачі заяви про обмін посвідки у зв'язку з закінченням строку дії, отримують нову посвідку без отримання нової довгострокової візи.

Стаття 22-3. Органи, що здійснюють видачу посвідки на тимчасове проживання та посвідки на постійне проживання

1. Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної політики у сфері міграції (далі - уповноважений орган) здійснює видачу посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

2. Іноземець чи особа без громадянства має право звертатися за отриманням посвідки до уповноваженого органу за своїм місцем проживання в Україні.

Стаття 22-4. Документи та інформація, необхідні для видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання

1. За отриманням посвідки на постійне проживання чи посвідки на тимчасове проживання особа звертається до уповноваженого органу за місцем свого проживання для оформлення заяви-анкети.

Видача посвідки на постійне проживання біженцям, посвідки на тимчасове проживання особам, які потребують додаткового захисту, та особам, яким надано тимчасовий захист, відбувається за результатами розгляду звернення особи про присвоєння відповідного статусу в Україні.

2. Для отримання посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання особа подає:

1) паспортний документ іноземця чи особи без громадянства з дійсною довгостроковою візою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами чи законодавством України щодо безвізового режиму в'їзду іноземних громадян в Україну, або свідоцтво про народження дитини (якщо свідоцтво видане за кордоном, то також подається його нотаріально посвідчена копія з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально) - для осіб, що не досягли 16 років;

2) копія сторінок паспортного документа паспорта іноземця чи особи без громадянства з особистими даними;

3) одна фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см;

4) платіжний документ з відміткою банку про сплату адміністративного збору (не подається біженцями, особами, які потребують додаткового захисту, та особами, яким надано тимчасовий захист).

3. Для отримання посвідки на постійне проживання додатково подаються:

1) особою, яка отримала дозвіл на імміграцію - копія рішення про надання особі дозволу на імміграцію. На момент звернення іноземець чи особа без громадянства повинен мати дійсну довгострокову візу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами чи законодавством України щодо безвізового режиму в'їзду іноземних громадян в Україну. Отримання довгострокової візи не вимагається, якщо на момент звернення особа перебуває чи проживає в Україні на законних підставах.

2) особам, які змушені залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Республіки Грузія і прибули в Україну, а також їх повнолітніми дітьми, які прибули в Україну разом з ними до досягнення повноліття:

а) тимчасова довідка (або довідка, що підтверджує факт прибуття неповнолітнього разом з батьками), отримана після прибуття в Україну та

б) документ про підтвердження факту безперервного проживання в Україні не менш як п'ять років, видані спеціально уповноваженим центральним органом влади;

3) особам, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв'язку із збройними конфліктами в місцях їх постійного проживання і виховуються (виховувалися) у державних дитячих закладах чи дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено опіку чи піклування громадян України:

а) документ, що підтверджує виховання в державному дитячому закладі чи дитячому будинку сімейного типу або встановлення опіки чи піклування;

4) особам, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території:

- довідка про припинення громадянства України, видана спеціально уповноваженим центральним органом влади.

4. Для отримання посвідки на тимчасове проживання додатково подаються документи, передбачені частинами 4 - 14 та 17 статті 4 цього Закону для відповідної категорії іноземців та осіб без громадянства.

На момент звернення особа повинна мати дійсну довгострокову візу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами чи законодавством України щодо безвізового режиму в'їзду іноземних громадян в Україну. Довгострокова віза не вимагається, якщо на момент звернення особа перебуває чи проживає в Україні на законних підставах або посвідка видається особі, яка потребує додаткового захисту, чи особі, якій надано тимчасовий захист.

5. Посвідка на постійне проживання видається біженцям, а посвідка на тимчасове проживання - особам, які потребують додаткового захисту, та особам, яким надано тимчасовий захист, на підставі документів та відомостей, одержаних від особи для надання їй відповідного статусу в Україні.

Стаття 22-5. Строк видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання

1. Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання видаються у строк:

1) до 15 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на її отримання;

2) до 5 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на її термінове отримання;

3) до семи робочих днів з дати прийняття рішення про визнання біженцем, особою, яка потребує додаткового захисту, або особою, якій надано тимчасовий захист.

Стаття 22-6. Розмір адміністративного збору за видачу документів, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства

1. Адміністративний збір за видачу посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання становить:

1) 250 гривень - за видачу документа протягом 15 робочих днів;

2) 400 гривень - за термінову видачу документа протягом 5 робочих днів.

2. Від сплати адміністративного збору за видачу документів, передбачених цим законом, звільняються:

1) біженці;

2) особи, які потребують додаткового захисту;

3) особи, яким надано тимчасовий захист.

Стаття 22-7. Особливості регулювання відносин, пов'язаних з видачею документів, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства

1. Вимоги до:

1) інформації, яка вноситься до посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання;

2) оформлення заяви-анкети на отримання посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання;

3) порядку одержання особою посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання;

4) підстав та порядку обміну посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання;

5) відносин у зв'язку з втратою посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання;

6) підстав для відмови у видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання;

7) повернення державі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання;

8) визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання;

9) ведення реєстрів посвідок на постійне проживання та посвідок на тимчасове проживання

визначаються Законом України "Про документи, що посвідчують особу та дають право виїзду за кордон" з урахуванням особливостей визначеним цим Законом.

Стаття 22-8. Особливості відносин у зв'язку з втратою посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, якщо іноземець чи особа без громадянства не має паспортного документа

1. Якщо посвідку на постійне проживання чи посвідку на тимчасове проживання втрачено іноземцем чи особою без громадянства, яка не має паспортного документа, така особа також має подати документи, які допоможуть встановити її особу.

Стаття 22-9. Особливості визнання посвідки на тимчасове проживання недійсною

1. Посвідка на тимчасове проживання визнається недійсною центральним органом виконавчої влади, відповідальним за реалізацію державної політики у сфері міграції, у разі втрати чи позбавлення особи права тимчасового проживання з таких підстав:

1) отримання від центрального органу з розкриття та розслідування злочинів чи органу влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;

2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;

3) коли іноземця та особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;

4) коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

5) коли уповноваженим органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства або їх примусове видворення за межі України.

2. Рішення про визнання посвідки на тимчасове проживання недійною може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду, у порядку передбаченому законодавством.

Стаття 22-10. Особливості повернення державі документа, що посвідчує особу іноземця та особи без громадянства

1. Втратою права мати документ, що посвідчує особу іноземця та особи без громадянства, як підставою для відмови у видачі такої посвідки для цілей цього Закону та Закону України "Про документи, що посвідчують особу" є:

1) скасування дозволу на імміграцію;

2) визнання посвідки на тимчасове проживання недійсною у зв'язку з втратою права тимчасового проживання в Україні з підстав, зазначених в статті 22-9 цього Закону;

3) втрата особою статусу біженця чи позбавлення її такого статусу, позбавлення особи додаткового захисту чи тимчасового захисту;

4) втрата іноземцем чи особою без громадянства права постійного чи тимчасового проживання в Україні з інших підстав відповідно до законів України.

2. Іноземець чи особа без громадянства може за власним бажанням відмовитися від права тимчасового чи постійного проживання в Україні та повернути посвідку на постійне проживання чи тимчасове проживання. В такому разі особа зобов'язана повернути також паспорт негромадянина України, якщо такий у неї є.

У разі повернення посвідки на постійне проживання чи посвідки на тимчасове проживання, а також паспорта негромадянина України - у разі наявності, іноземцем чи особою без громадянства, яка перебуває на території України, уповноважений орган визнає такий документ недійсним та видає особі довідку для пред'явлення при перетині кордону України.

На підставі цієї довідки особа має залишити територію України впродовж семи робочих днів з дати її видачі. Форма такої довідки встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. У випадках, передбачених в частині першій цієї статті, уповноважений орган вилучає та визнає недійсною посвідку на постійне проживання, посвідку на тимчасове проживання у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади, відповідальним за формування державної політику у сфері міграції.".

6. Внести такі зміни до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 8 липня 2011 року N 3671-VI:

1) замінити у тексті Закону слова "проїзні документи для виїзду за кордон" словами "паспорт негромадянина України" у відповідному відмінку;

2) пункти 15 - 17 частини першої статті 1 Закону виключити;

3) у статті 10 Закону:

абзац перший частини восьмої викласти у такій редакції:

"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, протягом семи робочих днів з дня прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає кожній особі, визнану біженцем, посвідку на постійне проживання, та особі, визнану особою, яка потребує додаткового захисту, посвідку на тимчасове проживання";

в абзаці другому частини восьмої перше речення виключити;

перше речення частини дванадцятої після слів "мають право отримати" доповнити словами "паспорт негромадянина України в порядку, встановленому Законом України "Про статус іноземців та осіб без громадянства";

частину десяту виключити;

абзац перший частини 11 виключити;

абзац другий частини 11 викласти в такій редакції:

"Під час перереєстрації біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, видається нова посвідка на постійне проживання або посвідка на тимчасове проживання";

у частині дванадцятій слова "проїзний документ для виїзду за кордон" замінити словами "паспорт негромадянина України", слова "які досягли шістнадцятирічного віку" та друге речення виключити;

4) у частині шістнадцятій та частині вісімнадцятій статті 11 Закону слова "посвідчення біженця та посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту" замінити словами "посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання";

5) у частині четвертій статті 18 Закону слово "повнолітній" виключити;

6) у частині четвертій статті 18 та статті 23 Закону слова "посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист" замінити словами "посвідка на тимчасове проживання";

7) доповнити статтю 18 частиною п'ятою такого змісту:

"5. Особа, яка належить до осіб, яким надано тимчасовий захист, має право отримати паспорт негромадянина України у порядку, встановленому Законом України "Про статус іноземців та осіб без громадянства";

8) пункт 3 частини 1 статті 26 Закону виключити.

7. Доповнити Закон України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353-XII новим Розділом V-I зі статтями з 37-1 по 37-10 такого змісту:

"Розділ V-I
ПОСВІДЧЕННЯ ВОДІЯ

Стаття 37-1. Призначення, зміст та форма посвідчення водія

1. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та право особи на керування транспортними засобами.

2. На лицьовому боці посвідчення водія інформація розміщується в такій послідовності:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) прізвище, ім'я, по батькові особи;

4) дата і місце народження;

5) дата виготовлення документа;

6) дата закінчення терміну дії;

7) уповноважений орган, що видав документ (код);

8) серія і номер документа;

9) підпис особи;

10) категорія;

11) особливі відмітки.

У лівій частині лицьового боку посвідчення водія розміщується зображення обличчя особи.

3. На зворотному боці посвідчення водія ліворуч друкуються номери та назви полів відповідно до інформації, що вноситься з лицьового боку посвідчення водія, та зазначається така інформація:

1) прізвище особи;

2) ім'я та по батькові;

3) дата і місце народження;

4) дата виготовлення документа;

5) дата закінчення терміну дії документа;

6) уповноважений орган, що видав документ (код);

7) серія і номер документа;

8) відцифрований підпис особи;

9) категорія;

10) "Категорія діє з";

11) "Категорія діє до";

12) обмеження.

У нижній лівій частині зворотного боку посвідчення водія зазначається серія і номер документа.

Праворуч друкується таблиця, в якій зазначаються категорії транспортних засобів з піктограмами, та інформація про категорії транспортних засобів, право на керування якими підтверджує посвідчення водія, строки дії категорії та обмеження.

4. Назва держави і назва документа зазначаються українською, російською, англійською та французькою мовами. Інформація про прізвище та ім'я особи зазначається українською мовою і латинськими літерами. Всі інші написи у посвідченні водія зазначаються українською та англійською мовами.

5. Посвідчення водія виготовляється у формі картки.

Стаття 37-2. Право особи на отримання посвідчення водія

1. Кожна особа, яка досягла визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшла повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Стаття 37-3. Строк дії посвідчення водія

1. Посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії A, A1, B та B1 дійсне протягом 20 років, для всіх інших категорій - протягом 10 років з дати його видачі.

Стаття 37-4. Органи, що здійснюють видачу посвідчення водія

1. Повноваження з видачі посвідчення водія належать виконавчому органу міської ради міста обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Севастопольській міській, районній, районній у місті Києві державній адміністрації (далі - уповноважений орган).

2. Особа має право звертатися за видачею посвідчення водія незалежно від місця свого проживання в Україні.

Стаття 37-5. Документи та інформація, необхідні для видачі посвідчення водія

1. За отриманням посвідчення водія особа звертається до уповноваженого органу для оформлення заяви-анкети.

2. Для отримання посвідчення особи вперше (при досягненні шістнадцятирічного віку) подаються:

1) посвідчення особи або паспортний документ іноземця чи особи без громадянства або документ, що його замінює;

2) одна фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см;

3) документ, що підтверджує здачу теоретичного та практичного іспитів, які дають право керування транспортним засобом відповідної категорії, виданий ліцензованим закладом з підготовки водіїв;

4) медична довідка зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України, про придатність до керування транспортним засобом відповідної категорії;

5) платіжний документ з відміткою банку про сплату адміністративного збору або документ про звільнення від адміністративного збору.

Стаття 37-6. Строк видачі посвідчення водія

1. Посвідчення водія видається протягом 2 робочих днів з моменту прийняття оформленої заяви-анкети та необхідних документів.

Стаття 37-7. Розмір адміністративного збору за видачу посвідчення водія

1. За видачу посвідчення водія (у тому числі замість втраченого або викраденого), його обмін справляється адміністративний збір.

2. Розмір адміністративного збору за видачу посвідчення водія становить 150 гривень.

3. У разі якщо посвідчення водія підлягає обміну через виявлення помилки у внесеній до нього інформації, адміністративний збір не справляється.

Стаття 37-8. Реєстр посвідчень водія

1. Власником Реєстру посвідчень водія є центральний орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

2. Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, забезпечує доступ до Реєстру посвідчень водія органам місцевого самоврядування та іншим уповноваженим органам для потреб видачі посвідчень водія, у відповідних межах.

Стаття 37-9. Особливості регулювання відносин, пов'язаних з видачею посвідчення водія

1. Вимоги до:

1) інформації, яка вноситься у посвідчення водія;

2) оформлення заяви-анкети на отримання посвідчення водія;

3) порядку видачі готового посвідчення водія;

4) підстав та порядку обміну посвідчення водія;

5) відносин у зв'язку з втратою або викраденням посвідчення водія;

6) підстав для відмови у видачі посвідчення водія;

7) повернення державі посвідчення водія;

8) визнання недійсним та знищення посвідчення водія;

9) ведення Реєстру посвідчень водія

визначаються Законом України "Про документи, що посвідчують особу та дають право виїзду за кордон" з урахуванням особливостей визначеним цим Законом.

Стаття 37-10. Особливості відносин у зв'язку з втратою та викраденням посвідчення водія

1. На час оформлення нового посвідчення водія замість втраченого або викраденого уповноваженим органом видається тимчасовий талон на право керування транспортним засобом відповідної категорії".

8. Пункт 2 частини 2 статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1997 p., N 24, ст. 170; 2003 p., N 45, ст. 360; 2006 p., N 12, ст. 104; 2013 р., N 15, ст. 97, N 24, ст. 243; із змінами, внесеними законами України від 16 жовтня 2012 року N 5461-VI та від 2 липня 2013 року N 379-VII) викласти у такій редакції:

"2) видача посвідчень особи та посвідчень водія".

9. Внести такі зміни до Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 18, ст. 101; 2003 р., N 27, ст. 209; 2011 р., N 19-20, ст. 142; 2013 р., N 21, ст. 208, N 40, ст. 522; із змінами, внесеними Законом України від 16 травня 2013 року N 245-VII):

1) у тексті Закону слова "паспорт громадянина України для виїзду за кордон" замінити словами "паспорт громадянина України" у відповідних відмінках;

2) абзац другий частини першої статті 2 Закону виключити;

3) статті 4, 5, 7 виключити;

4) статтю 6 викласти у новій редакції:

"Стаття 6. Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон

Право громадянина України на виїзд за кордон тимчасово обмежується у таких випадках:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;

2) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

3) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

4) він перебуває під адміністративним наглядом міліції - до припинення нагляду.

Паспорт громадянина України може бути вилучено в особи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, у разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки. Вилучення паспорта у таких випадках здійснюється в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.";

5) статтю 8 викласти у новій редакції:

"Стаття 8. Порядок розв'язання спорів

Вилучення паспорта та відмова у виїзді з України у випадку, передбаченому пунктом першим частини першої статті 6 цього Закону, можуть бути оскаржені особою до суду.

Вилучення паспорта та відмова у виїзді з інших підстав оскарженню не підлягають.".

 

Голова Верховної Ради
України

О. ТУРЧИНОВ

Опрос