Идет загрузка документа (86 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О жилищно-коммунальных услугах

Проект закона Украины от 29.08.2014 № 4563а
Дата рассмотрения: 29.08.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про житлово-комунальні послуги

Цей Закон регулює правові та організаційні відносини, пов'язані з наданням і споживанням житлово-комунальних послуг.

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) аварія - пошкодження інженерних систем або конструктивних елементів будівель (споруд), характер яких не дає можливості здійснювати подальшу експлуатацію таких систем або конструктивних елементів будівель (споруд) відповідно до їх функціонального призначення;

2) виконавець житлово-комунальної послуги (далі - виконавець) - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору;

3) внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання обсягів споживання комунальних послуг, які розташовані в межах будинку, споруди;

4) вузол комерційного обліку теплової енергії, води, відведених стічних вод (далі - вузол комерційного обліку) - встановлений на межі майнової належності мереж систем централізованого теплопостачання, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення або в іншому місці за домовленістю сторін комплект засобів вимірювальної техніки, повірених в установленому законодавством порядку, відомості про які внесено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, що призначені для вимірювання обсягів використаної теплової енергії, об'ємів спожитої води, об'ємів відведених стічних вод і технічної реєстрації результатів вимірювання, а також обладнання, необхідне для влаштування вузла комерційного обліку відповідно до вимог нормативних документів;

5) гаряче водопостачання - господарська діяльність суб'єктів господарювання з надання споживачам гарячої води з використанням системи централізованого гарячого водопостачання (до точки обліку комунальної послуги без використання внутрішньобудинкових систем) та/або системи автономного гарячого водопостачання;

6) інженерний ввід - трубопровід, що з'єднує мережу системи централізованого теплопостачання, централізованого водопостачання чи централізованого водовідведення з відповідними мережами об'єкта нерухомого майна;

7) кількісний показник комунальної послуги - встановлений відповідно до законодавства показник, що дає змогу визначати обсяг отриманої споживачем послуги, визначений відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

8) комерційний облік теплової енергії, води, відведених стічних вод (далі - комерційний облік) - визначення за допомогою вузла комерційного обліку фактично використаних обсягів теплової енергії, об'ємів спожитої питної та гарячої води, а також об'ємів відведених стічних вод. Результати комерційного обліку використовуються для проведення розрахунків між споживачами та виконавцями послуг;

9) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання із задоволення господарсько-побутових потреб споживачів на підставі відповідних договорів про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком;

10) норми споживання комунальних послуг (далі - норми споживання) - кількісні показники споживання комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України або відповідно до вимог законодавства та передбачені в договорі про надання комунальних послуг і можуть використовуватися для визначення плати за комунальні послуги у разі відсутності у споживача вузлів комерційного обліку;

11) комунальні послуги - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання із задоволення потреб фізичної або юридичної особи у забезпеченні питною та гарячою водою, водовідведенням, газо-, тепло- та електропостачанням, а також поводження з побутовими відходами у порядку, встановленому законодавством;

12) об'єкт нерухомого майна - житловий будинок (садибний, багатоквартирний будинок), дачний, садовий будинки, будівля, споруда або їх окремі частини, у тому числі житлове або нежитлове приміщення, земельна ділянка;

13) поводження з побутовими відходами - господарська діяльність суб'єктів господарювання з вивезення, перероблення та/або захоронення побутових відходів або окремих їх складових;

14) послуга з управління багатоквартирним будинком - господарська діяльність суб'єктів господарювання з надання житлової послуги, спрямованої на забезпечення належного утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території, належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;

15) споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка є власником об'єкта нерухомого майна або володіє та користується таким об'єктом на підставі права господарського відання, оперативного управління, а також інша особа, яка за згодою власника володіє та/або користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком;

16) точка обліку комунальної послуги - місце передачі послуги від виконавця до споживача;

17) точка приєднання мереж споживача до внутрішньобудинкових мереж у багатоквартирному будинку (далі - точка приєднання) - місце відгалуження мереж житлового чи нежитлового приміщення від внутрішньобудинкової мережі;

18) якість житлово-комунальної послуги - сукупність установлених законодавством та договорами про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком характеристик житлово-комунальної послуги щодо її здатності задовольняти відповідні потреби споживача.

Інші терміни, що використовуються у цьому Законі, вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", "Про засади функціонування ринку природного газу", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", законі про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку.

Стаття 2. Законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг

1. Законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, господарського, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Правові і організаційні відносини, пов'язані з постачанням природного газу та електричної енергії, регулюються Законами України "Про природні монополії", "Про електроенергетику" і "Про засади функціонування ринку природного газу" та іншими нормативно-правовими актами України.

2. У разі коли міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж передбачені законами України, застосовуються правила міжнародних договорів.

Стаття 3. Застосування соціальних нормативів

1. У процесі надання житлово-комунальних послуг застосовуються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування, встановлені законодавством.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації для встановлення субсидій та надання пільг у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, встановлюють граничний розмір витрат на управління багатоквартирним будинком для фізичних осіб, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг.

Стаття 4. Нормативне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг

1. Стандарти, нормативи, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують надання житлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природно-кліматичних та інших умов регіонів та населених пунктів.

2. Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляються і затверджуються Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень та відповідно до законодавства.

3. Інші центральні органи виконавчої влади затверджують нормативно-правові акти у сфері житлово-комунальних послуг, що видаються в межах їх повноважень, після погодження або разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і реєструються в установленому законодавством порядку.

Стаття 5. Контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг

1. Контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють центральні органи виконавчої влади та інші уповноважені на це органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зазначені органи можуть залучати до своєї роботи на громадських засадах представників органів самоорганізації населення та членів правлінь об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів.

2. Результати перевірок відповідності дотримання стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг та висновки комісій, що утворені з ініціативи або за участю органів місцевого самоврядування та/або представників органів самоорганізації населення та членів правлінь об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів, повинні безперешкодно надаватися для ознайомлення за зверненням таких представників.

Розділ II
Повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, належить:

1) забезпечення формування державної політики у сфері житлово-комунальних послуг;

2) організація в межах його повноважень розроблення державних та регіональних програм у сфері житлово-комунальних послуг;

3) розроблення в межах повноважень системи нормативно-правових актів щодо формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги (крім тарифів, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг, а також актів щодо експлуатації, поточного і капітального ремонту, реконструкції об'єктів житлового фонду;

4) розроблення типових договорів;

5) координація діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг;

6) нормативно-правове забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій для здійснення контролю за формуванням і встановленням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги (крім тарифів, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики);

7) вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до закону.

2. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, належить:

1) реалізація державної політики у сфері житлово-комунальних послуг;

2) організація в межах його повноважень виконання державних та регіональних програм у сфері житлово-комунальних послуг;

3) сприяння створенню виконавцями систем управління якістю житлово-комунальних послуг відповідно до національних або міжнародних стандартів;

4) організація і виконання в межах повноважень робіт із стандартизації, метрології та підтвердження відповідності у сфері житлово-комунальних послуг;

5) проведення моніторингу стану розрахунків за житлово-комунальні послуги;

6) вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до закону.

3. Центральні органи виконавчої влади беруть участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері житлово-комунальних послуг у межах своїх повноважень, визначених законами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, організовує роботу з призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Стаття 7. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг

1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить:

1) забезпечення дотримання вимог законодавства у відповідній сфері;

2) розроблення і виконання регіональних та місцевих програм, участь у розробленні та виконанні державних програм у відповідній сфері;

3) ліцензування певних видів господарської діяльності відповідно до закону;

4) взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань надання житлово-комунальних послуг та регулювання цін/тарифів у межах своїх повноважень;

5) залучення небюджетних джерел фінансування для забезпечення виконання державних та регіональних програм у сфері житлово-комунальних послуг;

6) здійснення контролю за формуванням і встановленням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та моніторингу стану розрахунків за них;

7) вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.

Стаття 8. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг

1. До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить:

1) затвердження та виконання місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та виконанні відповідних державних і регіональних програм;

2) встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону;

3) затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за дотриманням таких норм;

4) визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

5) управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації;

6) забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості;

7) встановлення зручного для населення режиму роботи виконавців;

8) інформування населення відповідно до законодавства про стан виконання місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також про відповідність якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам;

9) укладення з підприємствами різних форм власності договорів про надання комунальних послуг;

10) здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг;

11) проведення моніторингу стану виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства;

12) вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.

Розділ III
Житлово-комунальні послуги та порядок їх надання

Стаття 9. Види житлово-комунальних послуг

1. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги, а саме:

централізоване питне водопостачання;

централізоване водовідведення;

гаряче водопостачання;

газопостачання;

енергопостачання;

постачання теплової енергії (теплопостачання);

поводження з побутовими відходами;

2) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється відповідно до договорів про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком і з урахуванням установлених законодавством вимог.

2. Житлово-комунальні послуги за порядком встановлення цін/тарифів поділяються на:

послуги, ціни/тарифи на які встановлюються в установлених законом випадках органами, уповноваженими здійснювати державне регулювання відповідно до закону, - комунальні послуги;

послуги, ціни на які є вільними, - послуги з управління багатоквартирним будинком.

3. Господарська діяльність у сфері житлово-комунальних послуг підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Стаття 10. Укладення договорів у сфері житлово-комунальних послуг

1. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

2. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є споживач, виконавець.

3. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договорів, укладених відповідно до вимог типових договорів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Договори про надання комунальних послуг не можуть містити умов стосовно додаткових видів оплати послуг, що не передбачені затвердженими Кабінетом Міністрів України типовими договорами про надання комунальних послуг.

Договори про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком набирають чинності з моменту їх укладення, якщо інше не передбачено договором.

4. Договори про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку та послуг з управління багатоквартирним будинком укладається між виконавцем відповідної послуги та особою, уповноваженою на це співвласниками такого будинку. Визначення особи, уповноваженої діяти від імені та/або в інтересах співвласників багатоквартирного будинку, здійснюється в установленому законом порядку відповідно до обраної співвласниками форми управління багатоквартирним будинком.

Після набрання чинності такі договори є обов'язковими для всіх співвласників багатоквартирного будинку.

Виконавець протягом десяти днів після підписання з ним договору про надання комунальних послуг (змін до нього) зобов'язаний подати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласникові копію такого договору (змін до нього), завірену підписом керівника та його печаткою (за наявності).

5. Точкою обліку комунальної послуги (крім послуг з газопостачання та електропостачання) у багатоквартирному будинку є встановлений у будинку (секції) комплект засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку, а в разі відсутності такого вузла - інженерний ввід.

Стаття 11. Вимоги до житлово-комунальних послуг та умови їх надання

1. Якісні та кількісні показники житлово-комунальних послуг є істотними умовами договорів, укладених відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і визначаються на підставі нормативно-технічних документів.

2. Правила надання житлово-комунальних послуг затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. Органи місцевого самоврядування в установленому Кабінетом Міністрів України порядку мають право тимчасово визначати інші норми споживання, якості та режими надання житлово-комунальних послуг з урахуванням технічних можливостей підприємств, кліматичних та інших місцевих умов. Строк дії рішення про обмеження інших параметрів та нормативів споживчих властивостей, режимів надання житлово-комунальних послуг не може перевищувати один рік, про що зазначається у договорі про надання житлово-комунальних послуг.

4. Житлово-комунальні послуги надаються споживачам залежно від рівня облаштування та технічного оснащення кожного конкретного будинку.

5. Виконавці не мають права відмовити у наданні житлово-комунальних послуг за наявності технічної можливості їх надання.

6. Житлово-комунальні послуги надаються споживачам безперебійно за винятком:

1) періоду проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем послуг за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків і правил експлуатації, поточного та капітального ремонту, реконструкції об'єктів житлового фонду;

2) міжопалювального періоду для систем теплопостачання, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями з урахуванням кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;

3) строку, необхідного для ліквідації наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Такий строк визначається нормативними документами.

7. У разі коли надання відповідної житлово-комунальної послуги необхідно припинити на період, передбачений частиною шостою цієї статті, виконавець зобов'язаний з використанням місцевих засобів масової інформації повідомити споживачу не пізніше ніж за десять днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили). У повідомленні зазначається причина та період, на який припиняється надання відповідної послуги.

Виконавець зобов'язаний проводити в установленому Кабінетом Міністрів України порядку перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі припинення їх надання, ненадання або надання не в повному обсязі.

Стаття 12. Порядок забезпечення доступу до житла та іншого володіння для ліквідації аварій, проведення оглядів технічного стану, перевірки показань засобів обліку

1. Споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників виконавця до мережі, арматури, засобів обліку і систем для:

1) ліквідації аварій - цілодобово;

2) встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань засобів обліку - згідно з умовами договору.

2. Управитель багатоквартирного будинку або його представник та представник виконавця під час доступу до житла чи іншого володіння споживача зобов'язані пред'явити відповідне посвідчення та поважати права споживачів. Управитель багатоквартирного будинку або його представник та представник виконавця можуть перебувати тільки в тих приміщеннях, в яких розташоване обладнання, перевірка, ремонт або огляд якого проводиться.

3. У невідкладних випадках, пов'язаних з урятуванням життя людей та/чи майна, в установленому законодавством та цією статтею порядку може бути здійснено доступ до житлового чи нежитлового приміщення без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ) для проведення в них огляду та ліквідації аварії.

4. Несанкціонований доступ до приміщення відбувається без отримання згоди споживача, якщо в момент виникнення невідкладного випадку споживач відсутній і немає можливості встановити зв'язок з ним для інформування про необхідність негайного прибуття до приміщення або він відмовляється допустити в належні йому приміщення управителя багатоквартирного будинку або його представника та/або представника виконавця і при цьому є об'єктивні підстави вважати, що аварія, неполадки, які створюють загрозу життю та/або майну, наявні саме в таких приміщеннях.

5. Управитель багатоквартирного будинку або його представник та представник виконавця попереджає споживача, який присутній, але відмовляється допустити їх до приміщення, про здійснення несанкціонованого доступу.

6. Під час здійснення несанкціонованого доступу і до повного завершення робіт, визначених частиною сьомою цієї статті, повинні бути присутні управитель багатоквартирного будинку або його представник та представник виконавця, представник органів внутрішніх справ, аварійно-ремонтної бригади та споживач з будь-якого із суміжних приміщень.

7. Під час несанкціонованого доступу на аварійно-ремонтну бригаду покладаються такі обов'язки:

1) забезпечення доступу до приміщення шляхом порушення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів приміщення після погодження своїх дій з іншими учасниками несанкціонованого доступу;

2) здійснення огляду місця аварії, виникнення неполадок, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам;

3) проведення ремонтних та відновних робіт;

4) термінове відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів приміщення, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення відповідних ремонтних та відновлювальних робіт;

5) дотримання прав громадян, які проживають у відповідних приміщеннях, мінімізація негативних наслідків несанкціонованого доступу, зокрема щодо їх майна, та обмеження доступу приміщеннями, в яких виконуються відповідні ремонтні та відновлювальні роботи.

8. Управитель багатоквартирного будинку або його представник та представник виконавця або представник об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або іншої особи, що здійснює управління багатоквартирним будинком, складають акт про здійснення несанкціонованого доступу та проведення ремонтних і відновлювальних робіт, який підписується всіма учасниками такого доступу. В акті обов'язково зазначаються: підстави для здійснення несанкціонованого доступу; інформація про попередження споживача із зазначенням часу та осіб, які вели переговори із споживачем, у разі їх проведення; причина та місце виникнення аварії, перелік неполадок; перелік виконаних робіт; прізвища, імена, по батькові та посади учасників несанкціонованого доступу; інформація про спосіб і час відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів приміщення, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення ремонтних та відновлювальних робіт.

Оригінал складеного акта зберігається в управителя багатоквартирного будинку або іншої особи, що здійснює управління таким будинком. Іншим учасникам несанкціонованого доступу видаються копії акта, завірені печаткою виконавця та однієї із зазначених осіб.

9. Представник виконавця у присутності управителя багатоквартирного будинку або його представника або іншої особи, що здійснює управління багатоквартирним будинком, опечатує відновлені двері, вікна чи інші елементи приміщення власною печаткою та ставить підпис, час і дату опечатування. Знімання опечатування та проникнення у приміщення здійснюються управителем багатоквартирного будинку або представником об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також споживача, який був відсутній у момент виникнення невідкладного випадку і зв'язок із яким неможливо було встановити.

10. Відповідальність за збереження цілісності опечатування, здійсненого виконавцем, несе управитель багатоквартирного будинку чи відповідальна особа іншої особи, що здійснює управління багатоквартирним будинком.

11. Витрати, понесені на здійснення несанкціонованого доступу, які мали місце у зв'язку з відмовою споживача допустити до свого приміщення, а також завдана таким недопуском шкода покладається на винну особу.

12. Витрати, пов'язані із забезпеченням несанкціонованого доступу, проведенням ремонтних і відновлювальних робіт, необхідних у зв'язку з відсутністю споживача у приміщенні, покладаються на виконавця, управителя багатоквартирного будинку.

Виконавець, управитель має право на зворотну вимогу щодо відшкодування зазначених витрат за рахунок винних осіб.

Стаття 13. Плата за житлово-комунальні послуги

1. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісяця відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оплата послуг здійснюється щомісяця, якщо інше не передбачено умовами договорів про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, що отримані ним до укладення відповідного договору.

2. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру встановлених цін/тарифів, показань засобів обліку, норм споживання, затверджених в установленому порядку, фактичного обсягу споживання послуг, документально підтвердженого в установленому порядку.

3. У разі зміни цін/тарифів на комунальні послуги виконавець не пізніше ніж через десять днів з дати введення їх у дію повідомляє про це споживачам із посиланням на рішення відповідних органів.

4. У разі несвоєчасного та/або не в повному обсязі внесення плати за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплачувати пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, крім визначених законом випадків.

5. Нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Граничним строком внесення плати за житлово-комунальні послуги є 20 число місяця, що настає за розрахунковим. При цьому пеня за кожний місяць нараховується окремо.

6. Нарахування пені здійснюється виконавцем або управителем багатоквартирного будинку.

7. Порядок нарахування та стягнення пені затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 14. Комерційний облік

1. Комерційний облік ведеться за допомогою вузлів комерційного обліку, крім випадків, коли встановлення вузлів технологічно неможливо. Порядок ведення комерційного обліку визначає Кабінет Міністрів України.

Особливості ведення комерційного обліку у сфері газо- та електропостачання визначаються окремими законами.

2. У багатоквартирному будинку вузли комерційного обліку теплової енергії, питної та/або гарячої води встановлюють виконавці на інженерному вводі до такого будинку (або секції), споруди, нежитлового приміщення.

Встановлення вузлів комерційного обліку відведених стічних вод у багатоквартирному будинку може здійснюватися за бажанням його співвласників або з ініціативи виконавця послуг з водовідведення. У такому випадку витрати, пов'язані з установленням вузлів комерційного обліку відведених стічних вод у багатоквартирному будинку, провадяться за рахунок ініціатора його встановлення. У разі невстановлення вузлів комерційного обліку відведених стічних вод у багатоквартирному будинку об'єм зазначених вод у такому будинку визначається як сума показань засобів обліку вузлів комерційного обліку питної та гарячої води.

3. Споживачі мають право передати виконавцеві у користування на умовах, визначених за домовленістю сторін, вузли комерційного обліку теплової енергії, питної та/або гарячої води, встановлені у багатоквартирних будинках відповідно до нормативних вимог.

Виконавці комунальних послуг зобов'язані прийняти від споживачів вузли комерційного обліку теплової енергії, питної та/або гарячої води у разі їх передачі.

4. Показання засобів обліку, встановлених у житлових та нежитлових приміщеннях, враховуються під час здійснення розподілу між споживачами фактично спожитих обсягів теплової енергії, об'ємів питної та/або гарячої води, що визначені за допомогою вузлів комерційного обліку.

5. Додатна або від'ємна різниця між об'ємами питної та/або гарячої води, що визначені за допомогою вузлів комерційного обліку і засобів обліку в житлових та нежитлових приміщеннях, без урахування об'єму питної та/або гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, розподіляється між споживачами відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, якщо співвласниками багатоквартирного будинку або об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не встановлено іншого порядку здійснення розподілу.

6. За наявності в житловому або нежитловому приміщенні багатоквартирного будинку засобу обліку теплової енергії власник такого приміщення зобов'язаний оплачувати, крім вартості фактично спожитої теплової енергії, відповідну частку теплової енергії, яка використовується для опалення місць загального користування багатоквартирного будинку. Зазначена частка розраховується відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Стаття 15. Джерела фінансування робіт із встановлення та технічного обслуговування вузлів комерційного обліку

1. Фінансування робіт із встановлення у багатоквартирних будинках вузлів комерційного обліку, їх технічного обслуговування, періодичної повірки та ремонту засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок:

коштів суб'єктів господарювання, яким належать на підставі права власності або іншого речового права системи централізованого теплопостачання, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення;

інших джерел, не заборонених законодавством.

2. За згодою фізичних осіб, що є співвласниками або користувачами житлових приміщень у багатоквартирному будинку, фінансування (співфінансування) робіт із встановлення вузлів комерційного обліку може здійснюватися також за їх рахунок.

3. Фінансування робіт із встановлення вузлів комерційного обліку на інших об'єктах нерухомого майна, що мають окремі інженерні вводи, їх технічного обслуговування, періодичної повірки та ремонту засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок коштів власників таких об'єктів.

Стаття 16. Відповідальність за порушення законодавства щодо комерційного обліку

1. Невиконання вимог статей 14 і 15 цього Закону юридичними особами, до яких застосовується відповідно до законодавства обмеження обсягу питного водопостачання до рівня екологічної броні такого водопостачання, є підставою для обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні після попередження споживача у письмовій формі не пізніше ніж за три місяці до такого обмеження.

2. Невиконання вимог статей 14 і 15 цього Закону фізичними особами - підприємцями та юридичними особами, крім зазначених у частині першій цієї статті, є підставою для припинення централізованого теплопостачання, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення після письмового попередження споживача, надісланого не пізніше ніж за три місяці до припинення, крім централізованого теплопостачання для потреб опалення.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, розробляє та затверджує методики визначення обсягів та вартості теплової енергії, води, відведених стічних вод, що не були обліковані з використанням вузлів комерційного обліку внаслідок їх пошкодження споживачами та підлягають оплаті.

4. Законами України можуть бути встановлені інші види відповідальності за порушення законодавства у сфері комерційного обліку.

Стаття 17. Оформлення претензій споживачів щодо якості житлово-комунальних послуг

1. У разі ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості послуг з управління багатоквартирним будинком або комунальних послуг у такому будинку, управління яким здійснюється управителем багатоквартирного будинку, споживач має право заявити про це управителеві багатоквартирного будинку і викликати управителя (його представника) для складення та підписання акта-претензії.

Управитель багатоквартирного будинку (його представник) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строк, визначений у договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, але не пізніше ніж протягом двох днів з моменту отримання заяви споживача. На вимогу управителя багатоквартирного будинку на виклик споживача також зобов'язаний прибути виконавець або представник виконавця, про ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості якої заявлено споживачем.

Акт-претензія, що складається управителем багатоквартирного будинку (його представником) та споживачем, повинен містити інформацію про причину ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості послуг з управління багатоквартирним будинком або комунальних послуг, дату (строк) їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості, а також іншу інформацію про ненадання або надання послуг низької якості.

Акт-претензія підписується управителем багатоквартирного будинку (його представником) і споживачем. У разі неприбуття управителя багатоквартирного будинку (його представника) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію, такий акт підписується споживачем та ще не менш як двома споживачами відповідної послуги, що проживають (розташовані) у зазначеному багатоквартирному будинку, і надсилається управителю багатоквартирного будинку рекомендованим листом.

У разі коли на вимогу управителя багатоквартирного будинку прибув виконавець або представник виконавця відповідної комунальної послуги, він також підписує акт-претензію. Неприбуття або відмова виконавця або представника виконавця відповідної комунальної послуги підписати акт-претензію не є перешкодою до його складення і підписання.

Управитель багатоквартирного будинку протягом двох робочих днів вирішує питання про задоволення вимог, викладених в акті-претензії споживача, або про здійснення перерахунку платежів, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

2. У разі ненадання або надання не в повному обсязі, зниження якості комунальних послуг у багатоквартирному будинку, управління яким здійснюється об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією об'єднань співвласників багатоквартирного будинку), порядок подання заяв і складення, підписання та розгляду актів-претензій щодо ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості комунальних послуг у таких будинках визначається статутом та рішеннями органів управління таких об'єднань (асоціацій).

На вимогу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку), що здійснює управління таким будинком, на виклик споживача зобов'язаний прибути виконавець або представник виконавця комунальної послуги, про ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості якої заявлено споживачем.

3. У разі надання комунальної послуги на підставі договорів, що укладаються виконавцем такої послуги з кожним споживачем у багатоквартирному будинку, споживач має право заявити про це такому виконавцю та викликати його або його представника для складення та підписання акта-претензії.

Виконавець або його представник зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом двох днів з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем (його представником) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості комунальної послуги, дату (строк) її ненадання, надання послуги низької якості, а також іншу інформацію, яка характеризує ненадання або надання послуги низької якості.

Акт-претензія підписується виконавцем або його представником та споживачем. У разі неприбуття виконавця або його представника в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, що проживають (розташовані) в одному із споживачем багатоквартирному будинку, і надсилається виконавцю рекомендованим листом.

Виконавець протягом двох робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або здійснення перерахунку платежів, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

4. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді.

Розділ IV
Особливості надання окремих житлово-комунальних послуг

Стаття 18. Особливості постачання природного газу

1. Газопостачальне підприємство надає послугу з газопостачання споживачеві на підставі договору, що укладається відповідно до типового договору, з урахуванням вимог цього Закону. Типові договори з газопостачання затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, крім випадків, визначених законом.

2. У багатоквартирних будинках газопостачальне підприємство здійснює постачання природного газу безпосередньо споживачам - власникам житлових та/або нежитлових приміщень згідно з договорами, укладеними відповідно до типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Сторонами такого договору є газопостачальне підприємство та споживач - власник житлового та/або нежитлового приміщення.

Стаття 19. Особливості постачання електричної енергії

1. У багатоквартирних будинках електропостачальник має право використовувати технологічні електричні мережі будинку для надання споживачу послуги з електропостачання до точки обліку комунальної послуги.

2. Електропостачальник здійснює нарахування плати за спожиту електричну енергію відповідно до показань засобів обліку електричної енергії. Засіб обліку електричної енергії є власністю електропостачальника, який відповідає за його обслуговування, ремонт, заміну та повірку.

3. Електропостачальник укладає договір про постачання електричної енергії для потреб утримання місць загального користування багатоквартирного будинку із суб'єктом, що здійснює управління таким будинком.

4. Розрахунки за електричну енергію, спожиту на загальнобудинкові потреби, здійснюються на підставі показань засобу обліку електричної енергії, що використовується для загальнобудинкових потреб, який є власністю електропостачальника, що відповідає за його обслуговування, ремонт, заміну та повірку.

5. Спільне використання технологічних електричних мереж у багатоквартирному будинку здійснюється відповідно до законодавства про електроенергетику.

6. Методику розрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж у багатоквартирному будинку затверджує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Стаття 20. Особливості укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком

1. Управління багатоквартирним будинком управителем багатоквартирного будинку здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Умови такого договору з управителем багатоквартирного будинку повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

2. Сторонами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є управитель багатоквартирного будинку та співвласники багатоквартирного будинку. Такий договір (зміни та доповнення до нього) з управителем багатоквартирного будинку від імені співвласників багатоквартирного будинку підписує співвласник (співвласники), уповноважений (уповноважені) на це зборами співвласників багатоквартирного будинку, або особа, уповноважена статутом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Управитель багатоквартирного будинку протягом одного місяця після підписання з ним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (змін, доповнень до нього) зобов'язаний подати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласникові копію такого договору (змін, доповнень до нього), завірену підписом і печаткою управителя багатоквартирного будинку.

3. Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є обов'язковим для виконання всіма співвласниками такого будинку.

4. В одному багатоквартирному будинку договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком може укладатися одночасно не більш як з одним управителем багатоквартирного будинку.

5. Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово другій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.

6. Якщо протягом строку дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком співвласники або об'єднання співвласників багатоквартирного будинку приймають рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком, договір залишається чинним протягом двох календарних місяців, що настають за місяцем, в якому було прийнято зазначене рішення. Такий строк може бути скорочено за згодою сторін.

7. Дія договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком припиняється:

1) у разі закінчення строку, на який його було укладено відповідно до частин п'ятої і шостої цієї статті;

2) за згодою сторін або за рішенням суду у випадку, передбаченому частиною шостою статті 21 цього Закону;

3) у разі смерті або припинення підприємницької діяльності управителя багатоквартирного будинку, що є фізичною особою - підприємцем;

4) у разі ліквідації управителя багатоквартирного будинку, що є юридичною особою;

5) в інших випадках, передбачених законодавством України та договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

8. У разі припинення дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний не пізніше дня, що настає за днем припинення дії договору, передати новому управителю багатоквартирного будинку або іншій особі, визначеній співвласниками або об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку:

1) технічну документацію на такий будинок за переліком, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства;

2) копії документів щодо виконаних робіт з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем;

3) журнали реєстрації заявок про виникнення аварійних ситуацій та технічних несправностей;

4) копії документів щодо обліку доходів та витрат на утримання багатоквартирного будинку;

5) залишок коштів, отриманих для здійснення платежів та проведення розрахунків за таким багатоквартирним будинком, за винятком суми винагороди управителю багатоквартирного будинку за відпрацьований період;

6) дебіторську заборгованість з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком (за винятком суми винагороди управителю багатоквартирного будинку), плати за використання/розпорядження спільним майном;

7) інше майно, передане управителю багатоквартирного будинку за рішенням співвласників.

Стаття 21. Вимоги до діяльності управителя багатоквартирного будинку

1. Управителем багатоквартирного будинку може бути фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємництва, яка здатна забезпечити якісне надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

2. Управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, який перебуває в його управлінні, та забезпечити співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації стосовно їх будинку.

3. У разі коли управління багатоквартирним будинком здійснюється юридичною особою, управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний надати документи щодо відповідної фінансової звітності на запит будь-кого із співвласників багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні.

4. Управитель багатоквартирного будинку за рішенням співвласників зобов'язаний відкрити для приймання платежів та проведення розрахунків за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, окремий банківський рахунок та забезпечити співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до інформації про рух коштів на відповідному рахунку.

5. Управитель багатоквартирного будинку протягом одного місяця після укладення з ним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком зобов'язаний за власний рахунок укласти договір страхування своєї відповідальності за шкоду, заподіяну спільному майну, строком не менш як на один рік та своєчасно його продовжувати (укладати новий договір) протягом строку дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

6. У разі невиконання управителем багатоквартирного будинку вимог частин другої - п'ятої цієї статті співвласники багатоквартирного будинку або об'єднання співвласників багатоквартирного будинку мають право в односторонньому порядку достроково розірвати договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

7. Стандарти організації управління багатоквартирним будинком та якості послуг з управління ним визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Стаття 22. Управитель багатоквартирного будинку

1. Управитель багатоквартирного будинку:

1) забезпечує належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладає з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт, надання комунальних та інших послуг;

2) від імені співвласників багатоквартирного будинку вживає заходів до забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;

3) складає, веде і зберігає технічну документацію багатоквартирного будинку;

4) інформує співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;

5) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовує виконання та виступає замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;

6) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надає в оренду, встановлює сервітути щодо спільного майна багатоквартирного будинку;

7) від свого імені в інтересах та за рахунок співвласників багатоквартирного будинку укладає з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг та контролює їх якість;

8) контролює виконання умов договорів про надання комунальних послуг;

9) приймає на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, плату за послуги з управління багатоквартирним будинком, а в разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку - також внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечує проведення відповідних розрахунків;

10) забезпечує приймання на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, платежів за комунальні послуги та їх подальше перерахування виконавцям таких послуг, якщо інше не передбачено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;

11) має доступ до приміщення, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

2. За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов'язки управителя багатоквартирного будинку.

3. До відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та управителем багатоквартирного будинку, який від свого імені в інтересах та за рахунок співвласників багатоквартирного будинку укладає з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, застосовуються положення Цивільного кодексу України про комісію, якщо інше не випливає із змісту зазначених відносин та договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. При цьому управитель багатоквартирного будинку не вправі вимагати комісійну плату додатково до винагороди управителеві багатоквартирного будинку, передбаченої статтею 19 цього Закону, або отримувати комісійну плату із сум, отриманих як оплата комунальних послуг.

Стаття 23. Відповідальність управителя багатоквартирного будинку

1. Управитель несе відповідальність:

1) за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання ним своїх обов'язків;

2) за шкоду, заподіяну спільному майну, правам та законним інтересам співвласників багатоквартирного будинку внаслідок невиконання або неналежного виконання управителем своїх обов'язків;

3) за невиконання та/або неналежне виконання умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

2. Управитель багатоквартирного будинку відповідає перед співвласниками багатоквартирного будинку за ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості послуг, що надаються в багатоквартирному будинку за договором, укладеним управителем багатоквартирного будинку від свого імені в інтересах та за рахунок співвласників багатоквартирного будинку, якщо не доведе, що таке ненадання або неналежна якість комунальних послуг сталися не з його вини.

Управитель багатоквартирного будинку відповідає перед співвласниками за неналежні умови проживання (перебування) у квартирах і нежитлових приміщеннях багатоквартирного будинку, якщо не доведе, що такі неналежні умови сталися не з його вини.

Управитель багатоквартирного будинку відповідає перед співвласниками згідно із законом у разі непередачі новому управителю багатоквартирного будинку або іншій особі, визначеній співвласниками або об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, технічної документації на багатоквартирний будинок за переліком, який визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства у разі припинення дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

3. Збитки, завдані окремим співвласникам або третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання управителем багатоквартирного будинку своїх обов'язків, відшкодовуються таким особам безпосередньо управителем багатоквартирного будинку в установленому цивільним законодавством порядку.

4. Контроль за якістю послуг управителя багатоквартирного будинку здійснюється співвласниками багатоквартирного будинку відповідно до умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Стаття 24. Ціна на послуги з управління багатоквартирним будинком та її розрахунки

1. Ціна на послуги з управління багатоквартирним будинком складається з:

1) витрат на утримання і проведення ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території;

2) винагороди управителеві багатоквартирного будинку.

2. Ціна на послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку за один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

3. У разі відкриття за рішенням співвласників багатоквартирного будинку окремого банківського рахунка для приймання платежів та проведення розрахунків за таким будинком усі платежі, пов'язані з управлінням таким будинком, управитель багатоквартирного будинку має право приймати та здійснювати лише з використанням такого рахунка.

4. Кошти, що перебувають на такому рахунку, за винятком сум плати за послугу з управління багатоквартирним будинком, є власністю співвласників багатоквартирного будинку і не можуть використовуватися для погашення грошових зобов'язань управителя багатоквартирного будинку, не пов'язаних з управлінням таким будинком.

5. Доходи від надання спільного майна в оренду та встановлення сервітутів спрямовуються на проведення капітального ремонту (заміну) спільного майна багатоквартирного будинку, якщо інше не встановлено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком або рішенням співвласників чи об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Розділ V
Права та обов'язки споживачів та виконавців

Стаття 25. Права та обов'язки споживача

1. Споживач має право:

1) одержувати своєчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами договорів про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком;

2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості, про співвласників багатоквартирного будинку, в якому споживачу належить житлове та/чи нежитлове приміщення;

3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та несанкціонованого проникнення в належне йому приміщення;

4) на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;

5) на зменшення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їх якості;

6) на несплату вартості комунальних послуг (крім послуги з постачання теплової енергії) за період тимчасової відсутності понад 30 календарних днів споживача та/або членів його сім'ї за умови відповідного документального підтвердження згідно з умовами договорів про надання комунальних послуг;

7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договорами про надання комунальних послуг, рішенням суду або законодавством за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;

8) на проведення перевірки кількості та якості житлово-комунальних послуг в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

9) отримувати інформацію про перелік інших споживачів будинку і показники щодо належних їм площ житлових/нежитлових приміщень, а також про загальну площу багатоквартирного будинку.

2. Споживач має право на укладення з виконавцем відповідних послуг договору про проведення профілактики, повірки, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.

3. Споживач послуги з управління багатоквартирним будинком має право укладати з управителем багатоквартирного будинку договори на інші, ніж передбачені договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, роботи та послуги. Оплата таких робіт, послуг здійснюється за вільними цінами, встановленими за домовленістю сторін, і не залежить від плати за послугу з управління багатоквартирним будинком.

4. Споживач зобов'язаний:

1) укладати договори про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком у порядку і випадках, визначених законом;

2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;

3) забезпечувати цілісність засобів обліку житлово-комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;

4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, що було пошкоджено з його вини;

5) оплачувати фактично спожиті житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами та у строки, встановлені договорами про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком;

6) дотримуватися правил пожежної та газової безпеки, санітарних норм;

7) допускати у приміщення, будинки і споруди управителя багатоквартирного будинку або його представника та/або представників виконавця в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) своєчасно проводити підготовку об'єктів, що перебувають у його власності, у тому числі спільній сумісній, до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в установлених законом або договорами про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком.

Стаття 26. Права та обов'язки виконавця

1. Виконавець має право:

1) брати участь у конкурсах на набуття права надавати комунальні послуги;

2) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил, інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;

3) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;

4) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг або пільг;

5) на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів на комунальні послуги нижчими, ніж розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;

6) доступу до приміщення, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком;

7) отримувати інформацію про перелік споживачів будинку і показники щодо належних їм площ житлових/нежитлових приміщень.

2. Виконавець зобов'язаний:

1) забезпечувати своєчасність і відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про надання комунальних послуг, у тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

2) готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;

3) надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік комунальних послуг, ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості;

4) своєчасно проводити підготовку об'єктів комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період;

5) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їх якості;

6) вживати заходів для ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені договорами про надання комунальних послуг та/або законодавством;

7) сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному договорами про надання комунальних послуг або законодавством;

8) своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;

9) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням комунальних послуг, що виникли з його вини.

Розділ VI
Порядок формування та встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги

Стаття 27. Порядок формування та встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги

1. Порядки (методики) формування цін/тарифів на комунальні послуги затверджуються Кабінетом Міністрів України, крім установлених законом випадків.

2. Ціни на послуги з управління багатоквартирним будинком є вільними, формуються суб'єктами господарювання самостійно і встановлюються за домовленістю сторін.

3. Виконавці готують розрахунки економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги і подають їх органам, уповноваженим установлювати тарифи, з урахуванням вимог порядку формування та встановлення тарифів на відповідну послугу.

4. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче від розміру економічно обґрунтованих витрат на виробництво з урахуванням планового прибутку без їх відшкодування забороняється.

Стаття 28. Порядок встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, органи місцевого самоврядування, що здійснюють встановлення цін/тарифів у межах своїх повноважень, зобов'язані розглянути звернення суб'єкта господарювання про встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у порядку і строки, встановлені законодавством. Забороняється вимагати від заявника документи, подання яких не передбачено відповідним порядком.

2. Спори щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат виконавцю, які пов'язані із встановленням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими, ніж розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 29. Доведення до споживачів інформації про житлово-комунальні послуги

1. Виконавець або об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, інша особа, що здійснює управління багатоквартирним будинком, доводить до відома споживача інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, структуру їх цін/тарифів, зміну таких цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності, а також про якість послуг. Порядок доведення інформації про перелік житлово-комунальних послуг до відома споживача затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

2. Публічне обговорення пропозицій суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках щодо зміни цін/тарифів на комунальні послуги, які вони передали Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, відбувається на місцевому рівні.".

Розділ VII
Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 47, ст. 514).

3. Установити, що у разі коли до набрання чинності цим Законом не встановлено засоби комерційного обліку та/або співвласниками багатоквартирного будинку не визначено в установленому порядку форми управління таким будинком, до правовідносин між споживачем та виконавцем комунальних послуг з централізованого постачання питної води, централізованого опалення і постачання гарячої води застосовуються положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 47, ст. 514), але не довше ніж протягом одного року після набрання чинності цим Законом.

4. Договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, повинні бути до 1 липня 2016 р. приведені у відповідність із цим Законом.

Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, вважаються припиненими.

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у частинах третій і п'ятій статті 102 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 50-51, ст. 572) слова "(утримання будинків і споруд та прибудинкових територій)" замінити словами "(управління багатоквартирним будинком)";

2) в абзаці першому пункту 11 частини першої статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 із наступними змінами) слова "утримання будинків" замінити словами "управління багатоквартирними будинками";

3) частину першу статті 7 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50 із наступними змінами) доповнити пунктом 47 такого змісту:

"47) страхування цивільно-правової відповідальності управителя багатоквартирного будинку за шкоду, завдану спільному майну.";

4) пункт "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170 із наступними змінами) доповнити підпунктом 18 такого змісту:

"18) призначення у випадках та в порядку, встановлених законом, управителя багатоквартирного будинку;";

5) статтю 9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 48, ст. 409) викласти в такій редакції:

"Стаття 9. Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування

Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.

До державних соціальних нормативів належать:

гранична норма витрат на управління житлом і оплату комунальних послуг залежно від отримуваного доходу;

соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам;

показники якості управління багатоквартирним будинком і надання комунальних послуг.";

6) частину першу статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 16, ст. 112; 2013 р., N 48, ст. 682) після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"власниками квартир та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів;".

У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим;

7) у Законі України "Про теплопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 28, ст. 373 із наступними змінами):

у статті 1:

абзац дев'ятий після слова "теплоносія" доповнити словами "та/або гарячої води";

доповнити статтю з урахуванням алфавітного порядку терміном такого змісту:

"гаряча вода - вода, призначена для задоволення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб споживачів, якісні та температурні характеристики якої відповідають нормативним вимогам;";

статтю 19 доповнити частиною такого змісту:

"Споживачам у багатоквартирних будинках теплова енергія постачається згідно з договором про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії.";

частину четверту статті 20 після слів "на теплову енергію" доповнити словами ", комунальну послугу з постачання теплової енергії".

6. Кабінету Міністрів України:

1) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів, що випливають із цього Закону;

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

2) розробити у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом типові договори, передбачені цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос