Идет загрузка документа (37 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О Национальной гвардии Украины

Проект закона Украины от 12.03.2014 № 4393-1
Дата рассмотрения: 12.03.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Національну гвардію України

Цей Закон відповідно до Конституції України визначає організаційно-правові засади діяльності Національної гвардії України.

Стаття 1. Національна гвардія України (далі - Національна гвардія) є правоохоронним органом спеціального призначення, створеним на базі з'єднань, військових частин і підрозділів з охорони важливих державних об'єктів, військових частин спеціального призначення внутрішніх військ, на який покладається захист суверенітету України, її територіальної цілісності, а також життя та особистої гідності громадян, їх конституційних прав і свобод від злочинних посягань та запобігання інших антигромадських дій.

Стаття 2. Основними завданнями Національної гвардії є:

захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб змінити їх насильницьким шляхом;

охорона та оборона важливих державних об'єктів, зокрема атомних електростанцій, дипломатичних і консульських представництв іноземних держав на території України;

участь у підтриманні режиму надзвичайного стану в порядку, як це передбачає законодавство України;

участь у ліквідації наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха;

супроводження спеціальних вантажів;

участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю;

подання допомоги Державній прикордонній службі в затриманні порушників державного кордону України силами частин, дислокованих у прикордонних районах;

участь у бойових діях з відсічі збройній агресії;

участь у боротьбі з тероризмом.

Використання Національної гвардії для виконання завдань, що не передбачені цим Законом, не допускається.

Стаття 3. Правовою основою діяльності Національної гвардії є Конституція України, цей Закон та інші нормативно-правові акти України.

Стаття 4. Діяльність Національної гвардії ґрунтується на принципах законності і гуманізму та поваги до особи, її прав і свобод. Національна гвардія діє на засадах централізованого керівництва, єдиноначальності, принципу добровільності при її комплектуванні.

Стаття 5. Національна гвардія підзвітна і підконтрольна Верховній Раді України.

Безпосередньо керує Національною гвардією командувач, якого призначає Верховна Рада України за поданням Президента України терміном на 5 років. Одна і та ж особа не може бути командувачем Національною гвардією більше двох термінів підряд.

Заступників командувача Національною гвардією призначає на посади Президент України за поданням командувача.

Стаття 6. Національна гвардія організаційно складається із Головного управління (Головної Управи), з'єднань, військових частин та підрозділів, військових установ, військових навчальних закладів та навчальних частин.

Організаційну структуру, чисельність з'єднань військових частин та установ Національної гвардії визначає та затверджує Верховна Рада України.

План дислокації Національної гвардії розробляє Головне управління (Головна Управа) Національної гвардії, узгоджує Кабінет Міністрів України та затверджує Президент України.

Штати з'єднань, військових частин і установ Національної гвардії затверджує командувач Національної гвардії.

Фінансове, та матеріально-технічне забезпечення діяльності Національної гвардії здійснює Кабінет Міністрів України за рахунок коштів Державного бюджету.

Стаття 7. Особовий склад Національної гвардії складається із військовослужбовців та осіб, які працюють за трудовим договором.

Комплектування Національної гвардії військовослужбовцями здійснюється на контрактній основі. Військовослужбовці Національної гвардії складають військову присягу на вірність українському народові, мають єдині для Збройних Сил України військові звання і знаки розрізнення. Формений одяг військовослужбовців Національної гвардії затверджує Кабінет Міністрів України за поданням командувача Національної гвардії.

Проходження служби в Національній гвардії здійснюється відповідно до Положення про проходження військової служби відповідними категоріями громадян, що затверджується Президентом України, і військових Статутів.

Стаття 8. Військовослужбовці Національної гвардії приймають рішення у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами.

Стаття 9. Національна гвардія під час виконання покладених на них завдань зобов'язана:

1) готувати сили і засоби для охорони та оборони важливих державних об'єктів, спеціальних вантажів під час транспортування;

2) брати участь в ліквідації диверсійно-розвідувальних і терористичних груп та незаконно створених військових формувань;

3) на випадок запровадження правового режиму надзвичайного стану:

брати участь у забезпеченні зазначеного правового режиму, громадського порядку і безпеки громадян;

охороняти і захищати від нападу найважливіші об'єкти, що забезпечують життєдіяльність населення та нормальне функціонування управлінських і господарських структур, за переліком, який визначає Кабінет Міністрів України;

забезпечувати перепускний режим та особливий порядок в'їзду і виїзду громадян;

4) забезпечувати разом зі Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, створеними відповідно до законодавства України, дотримання правового режиму воєнного стану в окремих місцевостях або на всій території України у випадках оголошення стану війни чи загрози збройної агресії;

5) сприяти Державній прикордонній службі в затриманні порушників державного кордону України;

6) контролювати в зоні особливого режиму у взаємодії з прикордонними військами та органами внутрішніх справ дотримання громадянами і посадовими особами встановлених правил зазначеного режиму та припиняти правопорушення;

7) здійснювати в разі необхідності у взаємодії з Управлінням державної охорони зовнішню охорону резиденції Президента України та будинків Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України;

8) охороняти розташовані на території України будинки і приміщення дипломатичних та консульських представництв чужоземних держав;

9) брати участь у проведенні невідкладних заходів щодо ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, у врятуванні людей і наданні їм допомоги, забезпечувати проведення карантинних і санітарно-протиепідемічних заходів під час епідемій та епізоотій;

10) разом з органами внутрішніх справ виконувати функції щодо охорони громадського порядку в населених пунктах, а також під час проведення масових громадсько-політичних, спортивних та інших заходів, припинення масових заворушень, які спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу або дезорганізують роботу органів державної влади і управління, підприємств, установ та організацій.

На випадок залучення до виконання завдань з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю на Національну гвардію поширюються також обов'язки, передбачені Законом України "Про міліцію" для підрозділів міліції для виконання цих завдань.

Стаття 10. Військовослужбовцям Національної гвардії для виконання покладених на них обов'язків надається право:

1) вимагати від громадян та посадових осіб дотримання громадського порядку та припинення правопорушень;

2) перекривати (блокувати) ділянки місцевості та здійснювати пошук з метою затримання порушників державного кордону, диверсійно-розвідувальних і терористичних груп, а також незаконно створених збройних формувань;

3) тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти під час ліквідації наслідків аварій, катастроф чи стихійного лиха;

4) створювати контрольно-перепускні пункти для підтримання пропускного режиму, особливого порядку в'їзду і виїзду громадян у випадках, передбачених законодавством;

5) здійснювати на контрольно-пропускних пунктах особистий огляд речей громадян, зупиняти транспортні засоби і проводити огляд багажу, поклажі та пасажирів з дотриманням встановленого законодавством порядку;

6) затримувати і доставляти в органи внутрішніх справ громадян, підозрюваних у вчиненні злочинів, а також у випадках, коли вичерпані інші передбачені законодавством заходи для припинення ними правопорушень;

7) перевіряти у громадян документи, що посвідчують особу, при підозрі у вчиненні ними правопорушень;

8) вилучати у громадян вогнепальну або холодну зброю, боєприпаси, вибухівку, а у підприємств, установ та організацій - також навчальну військову техніку в разі їх незаконного придбання, володіння та зберігання;

9) входити на територію і в приміщення підприємств, установ та організацій під час переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та з метою припинення правопорушень, що загрожують громадському порядку і безпеці громадян, під час ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха та за інших надзвичайних обставин;

10) затримувати осіб, які порушили правовий режим надзвичайного стану чи зону особливого режиму, та передавати їх органам внутрішніх справ;

11) користуватись у невідкладних випадках безперешкодно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам за їх згодою;

12) використовувати з наступним відшкодуванням витрат транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам за їх згодою, крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв чужоземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення, для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки до лікувальних закладів осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, або для переслідування та затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів;

13) зберігати, носити і застосовувати зброю та спеціальні засоби на підставах і в порядку, передбачених статутами Збройних Сил України, Законом України "Про міліцію" та іншими законодавчими актами.

Стаття 11. Для виконання завдань, передбачених цим Законом, Національна гвардія забезпечується необхідними спеціальними засобами, зброєю, бойовою і спеціальною технікою.

Стаття 12. На службу в Національну гвардію приймаються громадяни України, які досягли вісімнадцятирічного віку, незалежно від національності та віросповідання та не були засуджені за вчинення умисних злочинів.

Діяльність будь-яких політичних партій і рухів у Національній гвардії забороняється. На період служби в Національній гвардії членство військовослужбовців у будь-якій політичній партії призупиняється.

Стаття 13. Держава забезпечує соціальні і правові гарантії військовослужбовцям Національної гвардії та членам їх сімей відповідно до Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Військовослужбовці, які беруть участь в охороні об'єктів, мають право отримувати трудові та соціально-побутові пільги, передбачені для працівників цих об'єктів за особливі умови праці.

На військовослужбовців Національної гвардії, які беруть участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю поширюються гарантії правового і соціального захисту працівників міліції.

Стаття 14. У Національній гвардії створюється Військова рада, персональний склад якої затверджує Президент України за поданням командувача.

Діяльність Військової ради та Головного управління (Головної Управи) Національної гвардії здійснюється згідно з Положеннями про них, які затверджує Президент України.

Стаття 15. У Національній гвардії мовою службової діяльності, діловодства та документації є державна мова.

Стаття 16. Будівництво або надання приміщень для розквартирування частин (підрозділів) Національної гвардії здійснюється за нормами, встановленими для військовослужбовців Збройних Сил України.

Стаття 17. Особовий склад Національної гвардії користується всіма політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, передбаченими Конституцією України, іншими законами України, за винятками, встановленими цим Законом.

Стаття 18. Особовий склад Національної гвардії при виконанні службових обов'язків перебуває під захистом держави. Ніхто не вправі втручатись в їхню службову діяльність, якщо вона не суперечить Конституції та законодавству України, за винятком органів і посадових осіб, уповноважених на це законами України.

Стаття 19. Громадяни України в добровільному порядку можуть проходити службу у військовому резерві Національної гвардії України. Порядок відбору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови й порядок її проходження, а також підстави й порядок звільнення зі служби визначаються Законом України про військовий обов'язок, відповідними положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 20. Особи, які порушили цей Закон, несуть відповідальність у порядку передбаченому законами України.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

I. Військовослужбовці строкової служби, які проходять військову службу в військових частинах внутрішніх військ, які в зв'язку із створенням Національної гвардії увійшли до її складу, продовжують проходити військову службу в Національній гвардії до звільнення зі служби.

II. Внести зміни до таких нормативно-правових актів України:

1. У Законі України "Про засади запобігання і протидії корупції" (Відомості Верховної України (ВВР), 2011, N 40, ст. 404):

- підпункт "г" пункту 1 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:

"військові посадові особи Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби".

2. У Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 29, ст. 399):

- перший абзац преамбули викласти в такій редакції:

"Цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Національній гвардії України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, Національній та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом".

3. У Законі України "Про транспорт" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 51, ст. 446):

- частину другу статті 15 викласти в такій редакції:

"Центральні та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ на транспорті та інші підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Цивільної оборони України, Збройних Сил України, Національної гвардії України подають негайну допомогу у ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф на транспорті та припиненні протизаконного втручання у діяльність транспорту, яке загрожує безпеці життя або здоров'ю людей, безпеці експлуатації транспортних засобів і збереженню вантажів".

4. У Законі України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 24, ст. 348):

- абзац другий підпункту "а" частини 2 статті 5 викласти в такій редакції:

"Майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільної оборони, Національної гвардії України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних та органів доходів і зборів, що безпосередньо забезпечує виконання цими органами встановлених законодавством завдань, майно закладів охорони здоров'я системи екстреної медичної допомоги".

5. У Законі України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 40-41, ст. 249):

- статтю 4 викласти в такій редакції:

"Забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального захисту ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної гвардії України, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування".

6. У Законі України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст. 197):

- частину четверту преамбули Дисциплінарного статуту Збройних Сил України викласти в такій редакції:

"Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту".

7. У Законі України "Про Стройовий статут Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст. 195):

- частину четверту преамбули Стройового статуту Збройних Сил України викласти в такій редакції:

"Дія Стройового статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Національну гвардію України, інші військові формування, створені відповідно до закону, Державну спеціальну службу транспорту та на службу цивільного захисту".

8. У Законі України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст. 194):

- частину четверту вступу Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України викласти в такій редакції:

"Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту."

9. У Законі України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст. 196):

- частину третю преамбули викласти в такій редакції:

"Дія Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту."

- частину другу статті 1 Загальних положень викласти в такій редакції:

"До складу гарнізону також входять військові частини Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.";

- частину шосту статті 4 Загальних положень викласти в такій редакції:

"Розпорядження командувача військ оперативного командування (начальника гарнізону) з цих питань повинні точно виконуватися військовими частинами, командами у межах даного оперативного командування (гарнізону) і окремими військовослужбовцями Збройних Сил України. Розпорядження начальника гарнізону з питань гарнізонної служби виконуються військовими частинами, командами Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, іншими військовими формуваннями, створеними відповідно до законів України, які розташовані у межах гарнізону, і окремими військовослужбовцями."

- частину четверту статті 6 Загальних положень викласти в такій редакції:

"У разі спільного розміщення в гарнізоні військових частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, вони залучаються до несення служби в гарнізоні, за винятком гарнізонних варт. Від цих військ (військових частин) для вирішення спільних питань з організації гарнізонної служби, протидії диверсійно-терористичним групам, власної безпеки, ліквідації наслідків стихійного лиха тощо призначаються позаштатні помічники начальника гарнізону."

10. У Законі України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 46, ст. 366):

- абзац четвертий частини першої статті 8 розділу 2 викласти в такій редакції:

"затверджує загальну структуру, чисельність, визначає функції Збройних Сил України, Служби безпеки України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України;"

11. У Законі України "Про боротьбу з тероризмом" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 25, ст. 180):

- частину третю статті 4 розділу 2 доповнити абзацом четвертим:

"Національна гвардія України".

- статтю 5 розділу 2 доповнити частиною третьою:

"Національна гвардія України бере участь в ліквідації диверсійно-розвідувальних і терористичних груп та незаконно створених військових формувань".

12. У Законі України "Про правовий режим надзвичайного стану" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 23, ст. 176):

- статтю 10 розділу 3 викласти в такій редакції:

"Військовим командуванням, якому в межах, визначених цим Законом, надається право разом з органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування здійснювати заходи правового режиму надзвичайного стану, є:

Національна гвардія України;

Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;

Служба безпеки України;

Військова служба правопорядку у Збройних Силах України".

- частину четверту статті 14 розділу 3 викласти в такій редакції:

"Для координації дії органів, зазначених в частині третій цієї статті, підприємств, установ і організацій в умовах надзвичайного стану з питань підтримання правопорядку і забезпечення безпеки громадян на відповідній території згідно з Указом Президента України про введення надзвичайного стану на місцях можуть створюватися оперативні штаби, до складу яких можуть включатися представники Служби безпеки України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту, внутрішніх справ, Національної гвардії України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування на чолі з комендантами територій".

- частину першу статті 20 розділу 4 викласти в такій редакції:

"Забезпечення громадського порядку, охорони життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян в умовах надзвичайного стану здійснюється силами і засобами органів Міністерства внутрішніх справ України, в тому числі Внутрішніх військ, Національної гвардії України, військ Цивільної оборони, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відповідно до їх повноважень, встановлених Законом".

13. У Законі України "Про правовий режим воєнного стану" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 28, ст. 224):

- статтю 17 розділу 4 викласти у такій редакції:

"За рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним в дію в установленому порядку Указом Президента України, Національна гвардія, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану відповідно до їх призначення та специфіки діяльності".

- статтю 18 розділу 4 викласти в такій редакції:

"В умовах воєнного стану військове командування виконує свої завдання у тісній взаємодії із Службою безпеки України, Національною гвардією України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, органами внутрішніх справ та органами управління і силами цивільного захисту, а також може приймати в підпорядкування чи в оперативне підпорядкування інші військові формування або їх з'єднання, військові частини, установи та організації".

14. У Законі України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 1, ст. 1):

- пункт 11 статті 1 викласти в такій редакції:

"підрозділ з охорони - військовий підрозділ Національної гвардії України або суб'єкт охоронної діяльності, який згідно із законодавством виконує завдання з охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання".

- абзац п'ятий частини четвертої статті 52 викласти в такій редакції:

"Національна гвардія України".

- частину четверту статті 8 викласти в такій редакції:

"Оборону ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання від нападу ззовні та звільнення їх від нападників здійснює Національна гвардія та сили допомоги ззовні (відповідні правоохоронні органи, підрозділи спеціального призначення, інші утворені відповідно до законів України військові формування) згідно із законодавством".

15. У Законі України "Про військовий обов'язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 27, ст. 385):

- абзац шостий частини дев'ятої статті 1 викласти у такій редакції:

"резервісти - військовозобов'язані, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших військових формувань".

- частину сьому статті 2 викласти в такій редакції:

"Громадяни України в добровільному порядку можуть проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України, Національної гвардії України або інших військових формувань. Порядок відбору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови й порядок її проходження, а також підстави й порядок звільнення зі служби визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами".

- частину третю статті 4 викласти в такій редакції:

"Для доукомплектування Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян".

- частину четверту статті 6 викласти в такій редакції:

"Військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов'язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України".

16. У Законі України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 29, ст. 397):

- зі статті 2 вилучити третій, дев'ятий та одинадцятий абзаци частини першої;

- зі статті 9 вилучити абзац восьмий частини першої та частину третю;

- зі статті 10 вилучити абзац третій;

- зі статті 13 вилучити частину четверту.

17. У Положенні про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі (243/95-ВР), затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 25, ст. 193):

- абзац третій пункту 1 розділу I викласти в такій редакції:

"До військовослужбовців належать: солдати, матроси, сержанти, старшини строкової військової служби і ті, які проходять військову службу за контрактом, курсанти (слухачі) військово-навчальних закладів, жінки, які проходять військову службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу, прапорщики, мічмани і офіцери Збройних Сил України, Прикордонних військ України, військ Цивільної оборони, Управління державної охорони України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, Служби безпеки України, Національної гвардії України, військ внутрішньої та конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ України, а також призвані на збори військовозобов'язані".

IV. Кабінету Міністрів у тримісячний термін привести свої нормативні акти у відповідність із даним законом;

підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають з цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади у відповідність з цим Законом їх нормативно-правових актів.

V. Закон набуває чинності з дня його підписання.

 

Голова Верховної Ради
України

О. ТУРЧИНОВ

Опрос