Идет загрузка документа (19 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О восстановлении доверия к судебной власти в Украине

Проект закона Украины от 12.03.2014 № 4378-2
Дата рассмотрения: 12.03.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про відновлення довіри до судової влади в Україні

Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення люстраційної перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - перевірка суддів).

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Мета перевірки суддів

1. Метою перевірки суддів є:

утвердження в суспільстві верховенства права та законності;

відновлення довіри до судової влади в України та підвищення авторитету суддів;

системне очищення суддівського корпусу від суддів, які порушують присягу;

запобігання та протидія корупції в системі судів загальної юрисдикції.

2. Положення цього закону не обмежують та не скасовують дії інших законодавчих актів, які регулюють питання дисциплінарної відповідальності суддів.

Стаття 2. Строки перевірки суддів

1. Перевірка суддів проводиться протягом шести місяців з моменту формування Органу, що проводить перевірку суддів, відповідно до статті 3 цього закону.

2. За рішенням Органу, що проводить перевірку суддів, строк проведення перевірки може бути подовжено, проте не більше ніж до одного року.

Стаття 3. Орган, що проводить перевірку суддів

1. З метою реалізації цього Закону та здійснення перевірки суддів судів загальної юрисдикції при Вищій раді юстиції створюється Люстраційна комісія суддів, яка складається із 17 членів. Створення Люстраційної комісії суддів при Вищій раді юстиції здійснюється з урахуванням вимог пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" цього Закону.

2. Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія судів України призначають до Люстраційної комісії суддів по чотири члени з числа суддів, Кабінет Міністрів України призначає три члени з представників громадськості, які мають вищу юридичну освіту, а Верховна Рада України - шість членів, з яких по одному з числа суддів та адвокатів.

3. Люстраційна комісія суддів обирає із свого складу голову, заступника голови і секретаря.

4. До повноважень Люстраційної комісії суддів належить:

організація та здійснення перевірки суддів на предмет порушення ними присяги за ознаками, визначеними у статті 4 цього закону;

прийняття рішень щодо визнання судді таким, що порушив присягу за ознаками, визначеними у статті 4 цього закону;

інші повноваження, визначені цим законом та Положенням про Люстраційну комісію суддів, затвердженим Радою суддів України.

Стаття 4. Зміст та критерії перевірки суддів

1. Перевірка суддів полягає у об'єктивному та неупередженому вивченні Люстраційною комісією суддів діяльності кожного судді судів загальної юрисдикції з метою виявлення ознак порушення присяги судді (виявлення випадків вчинення суддею дій, які порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів) та наявності підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

2. Порушення присяги судді полягає у прийнятті суддею одноособово або у складі колегії суддів будь-якого з таких рішень:

1) щодо яких рішенням Європейського суду з прав людини встановлено порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

2) у виборчих справах у зв'язку із проведенням виборів до Верховної Ради України VII скликання, що грубо порушило норми виборчого права та вплинуло або могло вплинути на результати виборів в одномандатних виборчих округах NN 94, 132, 194, 197, 223 у 2013 році;

3) про безпідставне обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків, рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій про перегляд обвинувальних вироків, наслідком якого не було їх скасування, щодо осіб, які відповідно до закону визнані політичними в'язнями, за дії, пов'язані з їх політичною діяльністю;

4) про безпідставне надання дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відносно осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року, за дії, пов'язані з участю в таких акція протесту;

5) про безпідставне обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року, за дії, пов'язані з участю в таких акція протесту;

6) про безпідставне обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року;

7) про безпідставне накладення адміністративних стягнень на підставі статті 1851 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції;

8) про безпідставне накладення адміністративних стягнень у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту та підпадають під дію Закону України від 21 лютого 2014 року N 743-VII "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України".

9) рішення іншого змісту, що відповідно до закону свідчить про наявність ознак порушення суддею присяги.

3. З метою виявлення наявності підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, за зверненням будь-якої фізичної або юридичної особи, перевірці підлягають судді:

1) які після 30 липня 2010 року одноособово або у складі колегії суддів приймали рішення, які призвели до грубого порушення прав, свобод та інтересів фізичних або юридичних осіб;

2) стосовно яких наявні дані щодо неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру згідно з вимогами закону, або про зазначення в декларації завідомо неправдивих відомостей.

Стаття 5. Заходи, які застосовуються за результатами проведення перевірки суддів

1. Судді, які за результатами проведеної перевірки визнані такими, що порушили присягу, підлягають негайному відстороненню від здійснення правосуддя із подальшим звільненням з посади судді.

Висновки Люстраційної комісії суддів щодо порушення суддею присяги є обов'язковими при вирішенні питання про звільнення судді із займаної посади та не потребують додаткової перевірки Вищою радою юстиції. Висновки Люстраційної комісії суддів про наявність ознак порушення присяги, визначених статтею 4 цього закону, надсилаються відповідному органу, що обрав або призначив суддю, для прийняття рішення про звільнення судді з посади.

Матеріали перевірки суддів Люстраційною комісією суддів, які свідчать про порушення суддею присяги, надсилаються Тимчасовою спеціальною комісією до Генеральної прокуратури України для встановлення підстав для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Судді, яких визнано такими, що порушили присягу, не можуть бути повторно призначені чи обрані на посаду судді протягом п'яти років з моменту звільнення з посади судді.

Розділ II
Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 5 цього розділу, який набирає чинності через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

2. З моменту набрання чинності цим Законом припинити повноваження членів Вищої ради юстиції, обраних за квотою Верховної Ради України. Рекомендувати Президенту України, з'їзду суддів України, з'їзду адвокатів України, з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнській конференції працівників прокуратури протягом 30 днів з моменту набрання чинності цим Законом відкликати призначених ними членів Вищої ради юстиції та призначити нових.

Рекомендувати з'їзду суддів України, з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, Міністру юстиції України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Державної судової адміністрації України протягом 30 днів з моменту набрання чинності цим Законом відкликати призначених ними членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та призначити нових.

Діючі члени Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України продовжують виконувати свої повноваження до моменту формування повноважного складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до вимог цього Закону, але не довше ніж протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом.

3. Рішення щодо звільнення суддів з підстав, зазначених у пунктах 1 - 4, 7 - 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України не приймаються до моменту завершення перевірки суддів у порядку, визначеному цим Законом.

4. З моменту набрання чинності цим Законом вважаються звільненими з адміністративних посад Голови вищих спеціалізованих судів та їх заступники, Голови судів апеляційної інстанції та їх заступники, які призначені на адміністративні посади після 30 липня 2010 року. Вказані особи не можуть бути призначені на посаду голів або заступників голів вищих спеціалізованих судів, апеляційних судів загальної юрисдикції протягом 5 років з моменту набрання чинності цим законом. Адміністративні повноваження голів та заступників голів судів, звільнених з адміністративних посад згідно з цим пунктом Закону, здійснюються в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 29, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

5. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 41-45, ст. 529) доповнити статтею 1251 такого змісту:

"Стаття 1251. Обрання делегатів на позачерговий з'їзд суддів України

1. Делегати на позачерговий з'їзд суддів України обираються на зборах суддів загальних, господарських та адміністративних судів по одному делегату від кожного суду першої інстанції з числа суддів цих судів, які не займають адміністративних посад.

2. Збори суддів апеляційних судів обирають по три делегати від кожного апеляційного суду з числа суддів цих судів, які не займають адміністративних посад.

3. Від кожного вищого спеціалізованого суду обираються по сім делегатів відповідно із числа суддів цих судів, які не займають адміністративних посад.

4. Збори суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду України обирають на позачерговий з'їзд суддів України по три та п'ять делегатів відповідно із числа суддів цих судів.

5. Делегати на позачерговий з'їзд суддів України обираються шляхом відкритого голосування на альтернативній основі за умови вільного висунення кандидатур для обрання.

6. Голови апеляційних, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України, Конституційного Суду України є делегатами позачергового з'їзду за посадою.".

7. Внести наступні зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 6 (11.02.92), ст. 56):

Пункт 3 частини другої статті 112 викласти в наступній редакції:

"3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, або встановлення компетентним органом факту порушення суддею присяги судді, або притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з порушеннями, допущеними суддею при винесенні такого рішення";

Пункт 2 частини другої статті 113 викласти в наступній редакції:

"2) у випадках, встановлених пунктами 2, 3 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили, або встановлено факт порушення суддею присяги судді, або суддю притягнуто до дисциплінарної відповідальності".

8. Внести наступні зміни до Цивільного процесуального кодексу України (Офіційний вісник України, 2004, N 16 (07.05.2004), ст. 1088):

Пункт 2-1 частини другої статті 361 викласти в наступній редакції:

"2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, або встановлення компетентним органом факту порушення суддею присяги судді, або притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з порушеннями, допущеними суддею при винесенні такого рішення";

Пункт 2 частини другої статті 362 викласти в наступній редакції:

"2) у випадках, встановлених пунктами 2, 2-1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили, або встановлено факт порушення суддею присяги судді, або суддю притягнуто до дисциплінарної відповідальності".

9. Пункт 3 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (Голос України, 2005, 08, 23.08.2005 N 158) викласти в наступній редакції:

"3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, або встановлення компетентним органом факту порушення суддею присяги судді, або притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з порушеннями, допущеними суддею при винесенні такого рішення";

10. Статтю 19 Закону України "Про Вищу раду юстиції" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 25, ст. 146; 2004 р., N 29) доповнити частиною 5 такого змісту:

"При Вищій раді юстиції можуть створюватись тимчасові колегіальні органи (комісії), компетенція, склад та порядок діяльності яких визначається законом."

11. Раді суддів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом прийняти Положення про Люстраційну комісію суддів.

12. Кабінету Міністрів України, за погодженням з Радою суддів України, протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом прийняти нормативно-правовий акт щодо запровадження механізму перевірки достовірності та повноти відомостей, що містяться у деклараціях про доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру суддів та членів їх сімей.

13. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

14. Технічне, інформаційне та організаційне забезпечення роботи Тимчасової спеціальної комісії покладається на апарат Вищої ради юстиції та секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос