Идет загрузка документа (37 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О Концепции реформы местного самоуправления и территориальной организации власти в Украине

Проект закона Украины от 27.02.2014 № 4313
Дата рассмотрения: 27.02.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Концепцію реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні

Верховна Рада України постановляє:

1. Затвердити Концепцію реформи місцевого самоврядування (додається).

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців внести до Верховної Ради України законопроекти, необхідні для реалізації положень Концепції.

3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

 

Голова Верховної Ради
України

 

 

Концепція реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні

Проблема, яка потребує розв'язання

В Україні закладено конституційні засади місцевого самоврядування, ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування, прийнято низку базових нормативно-правових актів, які створюють правові та фінансові основи його діяльності.

Проте від часу ухвалення Конституції України та базових для місцевого самоврядування нормативно-правових актів розвиток місцевого самоврядування фактично зупинився на рівні територіальних громад міст обласного значення, оскільки переважна більшість територіальних громад через їх надмірну подрібненість та надзвичайно слабку матеріально-фінансову базу виявилась неспроможною до виконання усіх повноважень місцевого самоврядування.

Існуюча в Україні система та стан місцевого самоврядування на сьогодні не задовольняє потреби суспільства. Умови функціонування органів місцевого самоврядування у більшості територіальних громад не забезпечують створення та підтримки сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав, надання населенню якісних і доступних адміністративних та соціальних послуг шляхом сталого розвитку громади.

Починаючи з 1991 року чисельність сільського населення зменшилася на 2,5 млн. осіб, а кількість сільських населених пунктів - на 348 одиниць. Разом з тим кількість сільських рад збільшилася на 1067 одиниць.

З майже 12 тис. територіальних громад більш як половина має чисельність жителів менш як 3 тис. осіб, з них 4809 громад - менш як 1 тис. осіб, а 1129 громад - менш як 500 осіб, у більшості з яких не утворено відповідно до законодавства виконавчих органів місцевих рад, відсутні бюджетні установи, комунальні підприємства тощо. Органи місцевого самоврядування таких громад фактично не можуть здійснювати надані їм законом повноваження.

Дотаційність 5419 місцевих бюджетів становить понад 70 відсотків, 483 територіальні громади на 90 відсотків утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Необхідність постійної фінансової підтримки малочисельних територіальних громад з використанням системи дотацій вирівнювання, яка реалізується через районні бюджети, обтяжлива для державного бюджету та стримує розвиток малих міст та великих селищ.

Суттєвого вдосконалення також потребує система територіальної організації влади з метою підвищення ефективності управління соціальним та економічним розвитком на відповідній території.

Збереження диспропорційності та архаїзму радянської системи адміністративно-територіального устрою як основи існування нераціональної територіальної організації влади (відсутність цілісної території адміністративно-територіальної одиниці базового рівня, перебування територіальної громади села, селища, міста у складі іншої територіальної громади або на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, територіальної громади району в місті), призводять до конфліктів компетенції як між органами місцевого самоврядування, так і між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, а відтак до неналежного рівня організації регіональної та місцевої влади, малоефективного управління суспільним розвитком на відповідній території.

Реалізація структурних реформ матиме більш комплексний і стійкий економічний ефект за умови гармонізації їх пріоритетів і етапів з реформою місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Перед місцевим самоврядуванням постали виклики, які потребують ефективного та швидкого реагування:

- тенденція до погіршення якості та доступності публічних послуг через ресурсну неспроможність переважної більшості органів місцевого самоврядування щодо здійснення власних і делегованих повноважень;

- загрозлива зношеність теплових, каналізаційних, водопостачальних мереж і житлового фонду та зростаюча кількість техногенних катастроф за несприятливості тарифної політики держави та в умовах обмеженості фінансових ресурсів місцевого самоврядування для інвестицій в інфраструктуру;

- складна демографічна ситуація у більшості територіальних громад (старіння населення, знелюднення сільських територій та монофункціональних міст);

- тенденції до розходження місцевої політики у соціально-економічному розвитку з реальними інтересами територіальних громад через відірваність від виборців депутатського корпусу, залежного від місцевих організацій політичних партій, соціальну дезінтегрованість самих громад, нерозвиненість форм демократії участі, неспроможність жителів до солідарних дій, спрямованих на захист своїх прав і відстоювання інтересів у співпраці з органами місцевої влади та досягнення спільних цілей розвитку громади;

- зниження кваліфікаційного рівня посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема через високу плинність кадрів, недостатню конкурентність органів місцевого самоврядування на ринку праці за висококваліфікованих працівників, зниження рівня престижності посад, що призводить до низької ефективності управлінських рішень;

- корпоратизація органів місцевого самоврядування в умовах їхньої партизації, закритість і непрозорість їх діяльності, корупція, що веде до зниження ефективності використання ресурсів, погіршення інвестиційної привабливості територій, зростання соціальної напруженості;

- тенденція до надмірної централізації повноважень та фінансово-матеріальних ресурсів;

- порушення принципу повсюдності місцевого самоврядування викликало відсторонення місцевого самоврядування від вирішення питань у сфері земельних відносин, посилило політичну та соціальну напругу серед сільського населення.

Ці виклики посилюються проблемами правового та інституційного характеру, які не були вирішені належним чином за роки незалежності.

Мета концепції

Метою Концепції є визначення напрямів, механізмів та строків формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади, спроможних максимально забезпечити передовсім, надання якісних та доступних публічних послуг, становлення інститутів демократії участі, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території, узгодження інтересів держави та територіальних громад.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Проблему передбачається розв'язати шляхом:

- запровадження обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, здатної забезпечити доступність та якість адміністративних та соціальних послуг, що надаються цими органами, а також, значною мірою, необхідну для цього ресурсну базу;

- створення на новій територіальній основі ефективної системи органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади;

- розмежування повноважень в системі органів місцевого самоврядування та в системі органів виконавчої влади на місцях на різних рівнях адміністративно-територіального устрою за принципом субсидіарності;

- розмежування повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на засадах децентралізації влади;

- створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування власних (самоврядних) і делегованих повноважень;

- максимального залучення населення до прийняття управлінських рішень, сприяння розвитку форм демократії участі на місцях;

- встановлення механізмів державного контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування та якістю надання населенню адміністративних та соціальних послуг;

- встановлення механізмів координації діяльності місцевих органів виконавчої влади.

Принципи реформування

Реформування місцевого самоврядування має базуватись на основі Конституції Україні та законів України та положеннях Європейської хартії місцевого самоврядування і здійснюватись на основі наступних принципів:

- законності та верховенства права;

- відкритості, прозорості та громадської участі;

- повсюдності місцевого самоврядування;

- субсидіарності;

- доступності адміністративних та соціальних послуг;

- підзвітності і підконтрольності органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальній громаді;

- підконтрольності органів місцевого самоврядування органам виконавчої влади у межах делегованих повноважень;

- правової, організаційної та фінансової спроможності місцевого самоврядування;

- державної підтримки місцевого самоврядування;

- партнерства між державою та місцевим самоврядуванням;

- стимулювання економічного зростання територій.

Завдання реформи

1. Забезпечення доступності та якості публічних послуг.

1.1. Базові адміністративні та соціальні послуги мають надаватися відповідно до державних стандартів. Основою таких стандартів мають бути:

- територіальна доступність. Базові адміністративні та соціальні послуги повинні надаватися у громаді, де проживає особа;

- зручність. Для надання базових адміністративних та соціальних послуг у зручний для споживачів спосіб органи місцевого самоврядування повинні мати в своєму розпорядженні відповідні приміщення та інфраструктуру;

- інформаційна відкритість. Інформація про базові послуги (порядок і умови їх отримання) має бути доступною у кожному населеному пункті;

- професійність. Для залучення фахового персоналу, що добре обізнаний у відповідних категоріях справ, до надання базових адміністративних та соціальних послуг органи місцевого самоврядування повинні бути конкурентними як працедавці на ринку праці. Для навчання персоналу запроваджується система безперервної освіти службовців органів місцевого самоврядування.

2. Забезпечення необхідної територіальної основи для надання якісних базових адміністративних та соціальних послуг на найближчому до громадян базовому рівні місцевого самоврядування.

2.1. Критерії формування адміністративно-територіального устрою країни, який передбачає на своєму базовому рівні таку територіальну основу, є наступними:

- адміністративно-територіальний устрій складається з трьох рівнів:

базовий (адміністративно-територіальні одиниці - громади), районний (адміністративно-територіальні одиниці - райони) та регіональний (Автономна Республіка Крим, області, місто Київ та Севастополь);

- територія адміністративно-територіальної одиниці є нерозривною, наявність анклавів та ексклавів не допускається;

- в межах адміністративно-територіальної одиниці не може бути інших адміністративно-територіальних одиниць того ж рівня;

- адміністративний центр адміністративно-територіальної одиниці, як правило, повинен бути максимально наближеним до географічного її центру.

2.2. Розміри територіальної основи базового рівня місцевого самоврядування мають виходити з забезпечення своєчасності надання швидкої допомоги в ургентних випадках пацієнтові у найвіддаленішому від адміністративного центру територіальної громади населеному пункті.

Адміністративний центр такої громади є й центром надання громадянам інших публічних послуг, визначених законом для цього рівня.

2.3. Територіальною основою районного рівня місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади є медичні округи, які створюються в ході реформи системи охорони здоров'я.

2.4. Територіальна основа місцевого самоврядування регіонального рівня в ході даної реформи не переглядається.

3. Для забезпечення доступності та якості адміністративних та соціальних послуг на найближчому до громадян рівні має бути проведено оптимальний розподіл повноважень щодо їх надання. Вони розподіляються між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади по різних рівнях адміністративно-територіального устрою за принципами субсидіарності та децентралізації.

3.1. Послуги органів місцевого самоврядування базового рівня:

Органам місцевого самоврядування базового рівня надаються повноваження відповідно до їх вищого кадрового, фінансового, інфраструктурного потенціалу та більших ресурсів на новій територіальній основі. Ці повноваження поділяються на власні, пов'язані з вирішенням питань місцевого значення, та делеговані (передані державою), що стосуються здійснення державних програм.

Основні послуги, що надаються органами місцевого самоврядування базового рівня в рамках власних повноважень:

- місцевий економічний розвиток (залучення інвестицій, розвиток підприємництва);

- розвиток місцевої інфраструктури (доріг, мереж водо-, тепло-, газо-, електропостачання і водовідведення, інформаційних мереж, об'єктів соціального та культурного призначення);

- планування розвитку території громади (стратегічне та генеральне планування, зонування);

- вирішення питань забудови території (відведення земельних ділянок, надання дозволів на будівництво, прийняття в експлуатацію будівель);

- благоустрій території;

- житлово-комунальні послуги - централізоване водо-, теплопостачання і водовідведення, вивезення і утилізація відходів, утримання житла комунальної власності;

- організація пасажирських перевезень на території громади;

- утримання доріг комунальної власності в поселеннях;

- громадська безпека (дільничні міліціонери і патрульно-постова служба).

Основні послуги, що надаються органами місцевого самоврядування базового рівня в рамках делегованих державою повноважень:

- середня, дошкільна та позашкільна освіта;

- швидка медична допомога, первинна охорона здоров'я, профілактика хвороб;

- культура та фізична культура - утримання та організація роботи будинків культури, клубів, бібліотек, стадіонів, спортивних майданчиків;

- соціальна допомога через територіальні центри.

3.2. Послуги органів виконавчої влади, що можуть надаватися громадянами на базовому рівні:

- охорона правопорядку;

- пожежна безпека та гасіння пожеж;

- санітарно-епідеміологічний захист;

- соціальний захист населення (виплата пенсій, субсидій, компенсацій, забезпечення надання пільг);

- ветеринарні послуги.

3.3. Основні послуги, що надаються територіальним громадам та громадянам органами місцевого самоврядування районного рівня:

Основні послуги, що надаються органами місцевого самоврядування районного рівня в рамках власних повноважень:

- утримання об'єктів спільної власності територіальних громад району;

- розвиток районної інфраструктури - передусім шляхів районного значення, пасажирського транспорту.

Основні послуги, що надаються органами місцевого самоврядування районного рівня в рамках делегованих повноважень:

- виховання та навчання дітей у школах-інтернатах;

- забезпечення лікування громадян у лікарняних стаціонарах загального профілю.

3.4. Основні послуги, що надаються територіальним громадам та громадянам органами місцевого самоврядування обласного рівня:

Основні послуги, що надаються органами місцевого самоврядування обласного рівня в рамках власних повноважень:

- утримання об'єктів спільної власності територіальних громад області (наприклад, філармонії, театри, вищі навчальні заклади, лікарні та ін.);

- розвиток обласної інфраструктури - передусім шляхів обласного значення, міжрайонного та міжобласного пасажирського транспорту.

Основні послуги, що надаються органами місцевого самоврядування обласного рівня в рамках делегованих повноважень:

- забезпечення професійно-технічної освіти;

- надання високоспеціалізованої медичної допомоги;

4. Побудова системи органів публічної влади по рівнях адміністративно-територіального устрою, призначеної забезпечувати надання зазначених та інших публічних послуг громадянам.

4.1. В територіальних громадах, створених на новій територіальній основі, обираються єдина сільська, селищна або міська рада, єдиний сільський, селищний або міський голова, утворюється виконавчий комітет відповідної ради. На цьому рівні розміщуються також представництва (представники) окремих територіальних органів центральних органів виконавчої влади для надання послуг громадянам відповідно до компетенції. На рівні населених пунктів, крім адміністративних центрів громад, утворюються органи самоорганізації населення.

4.2. На районному рівні адміністративно-територіального устрою обираються районні ради, які обирають своїх голів та утворюють свої виконавчі органи. На цьому ж рівні функціонують районні державні адміністрації з контрольно-наглядовими та координаційними функціями, а також територіальні органи центральних органів виконавчої влади та правоохоронні органи, що не є органами виконавчої влади (суди першої інстанції, органи прокуратури);

4.3. На регіональному рівні обираються відповідні ради (Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради, Київська та Севастопольська міські ради), які утворюють власні виконавчі органи (відповідно Рада міністрів АРК, виконавчі органи обласних рад, міських у містах Києві та Севастополі рад). На цьому ж рівні функціонують обласні державні адміністрації з контрольно-наглядовими та координаційними функціями, а також територіальні органи центральних органів виконавчої влади та правоохоронні органи, що не є органами виконавчої влади (апеляційні суди, органи прокуратури);

5. Створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування власних (самоврядних) і делегованих повноважень щодо надання якісних адміністративних та соціальних послуг громадянам.

5.1. Визначені законом повноваження органів місцевого самоврядування мають бути забезпечені відповідними ресурсами для їх здійснення.

5.2. Для виконання власних повноважень органи місцевого самоврядування наділяються податковими джерелами на основі вагомих місцевих податків і зборів. Зокрема, таким місцевим податком є податок на нерухоме майно, який має сплачуватися до відповідних місцевих бюджетів всіма власниками такого майна, розташованого на території відповідної територіальної громади, за доступними для всіх категорій громадян ставками. До місцевих податків має бути віднесено також плату за землю в межах територіальної громади, в тому числі за межами населених пунктів. Місцеві ради самостійно визначають ставки місцевих податків та зборів у визначених законом межах.

5.3. Не допускається надання іншими органами публічної влади податкових пільг, які зменшують власні доходи місцевих бюджетів. Пільги по місцевих податках і зборах можуть встановлюватися лише тим органом місцевого самоврядування, до бюджету якого зараховуються такі податки.

5.4. Обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення виконання делегованих повноважень розраховується на основі уніфікованих стандартів та нормативів надання адміністративних та соціальних послуг. Такі трансферти, як і дотації вирівнювання, надаються з державного бюджету безпосередньо до кожного місцевого бюджету.

5.5. Органи місцевого самоврядування територіальних громад, створених на новій територіальній основі, повинні отримати доступ до залучення кредитних ресурсів для інвестиційного розвитку через спрощення процедур погодження запозичень та місцевих гарантій та збалансування їх з способами державного контролю, спрямованого на убезпечення органів місцевого самоврядування від банкрутства.

5.6. Для підвищення прозорості та ефективності використання бюджетних коштів створюються умови для впровадження програмно-цільового методу бюджетування для місцевих бюджетів усіх рівнів та переходу до середньострокового бюджетного планування, у тому числі в системі між бюджетних відносин.

5.7. До юрисдикції територіальних громад, створених на новій територіальній основі, відповідно до принципу повсюдності місцевого самоврядування мають бути віднесені земельні ресурси на території всієї громади, в тому числі за межами населених пунктів.

5.8. Територіальні громади повинні отримати право та законодавчу можливість об'єднувати їх майно та ресурси для реалізації спільних програм та для більш ефективного надання адміністративних та соціальних послуг населенню суміжних територіальних громад.

6. Максимальне залучення населення до прийняття управлінських рішень, сприяння розвитку форм демократії участі на місцях.

6.1. Запровадження ефективних механізмів громадської участі у виробленні органами місцевого самоврядування важливих управлінських рішень, зокрема в питаннях прийняття стратегії розвитку громади, ухвалення статутів територіальних громад, схем планування територій (генпланів міст, сіл, селищ), тощо.

6.2. Надання загальним зборам громадян за місцем проживання, згідно із законом, права ініціювати позачергові звіти посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою, а також встановлення обов'язку для органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб обґрунтовувати власні рішення про врахування або неврахування рішень загальних зборів.

6.3. Створення при органах місцевого самоврядування консультативно-дорадчих органів для проведення консультацій з громадськістю, сприяння здійсненню громадських експертиз проектів рішень та рішень органів місцевого самоврядування.

6.4. Забезпечення права територіальних громад на місцевий референдум, мінімізувати можливості адміністративного тиску на суб'єктів місцевого референдуму.

6.5. Спрощення процедури створення органів самоорганізації населення (ОСН), встановлення чіткого порядку виділення коштів з місцевого бюджету для співфінансування проектів, ініційованих ОСН, їх витрачання, звітування за їх використання.

7. Встановлення механізмів державного контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування та якістю надання населенню адміністративних та соціальних послуг.

7.1. Зміна статусу місцевих державних адміністрацій з органів загальної компетенції на контрольно-наглядові органи у системі виконавчої влади з функцією координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади відповідного рівня.

7.2. Закріплення за місцевими державними адміністраціями зі статусом, зміненим відповідно до пункту 5.1 функції нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування з правом їх зупинення та одночасним зверненням до суду.

7.3. Позбавлення районних та обласних рад, наділених власними виконавчими органами, права висловлювати недовіру главам відповідних місцевих державних адміністрацій.

Реалізація Концепції здійснюється двома етапами.

На першому підготовчому етапі (2014 рр.) передбачається:

створити законодавчу основу для реалізації права територіальних громад на добровільне об'єднання, передбачивши при цьому 3 роки надання державної підтримки новоутвореним об'єднаним громадам для поліпшення інфраструктури надання послуг та транспортної доступності;

запровадити співробітництво територіальних громад на засадах ресурсно-організаційної кооперації; прийняти закони про співробітництво територіальних громад, про внесення змін до Бюджетного кодексу (щодо визначення основних засад фінансування проектів такого співробітництва);

законодавчо врегулювати систему адміністративно-територіального устрою;

здійснити моделювання адміністративно-територіальних одиниць в регіонах та підготувати проекти необхідних нормативних актів для завершення формування нової системи адміністративно-територіального устрою України;

визначити Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства головним центральним органом виконавчої влади з проведення реформи та запровадити на рівні Кабінету Міністрів України механізм координації проведення реформи місцевого самоврядування через створення комітету з реформи на чолі з Прем'єр-міністром;

забезпечити комплексну підготовку посадових осіб, залучених до проведення реформи на національному та регіональному рівнях;

провести широку інформаційно-роз'яснювальну роботу з реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади;

розробити та прийняти акти законодавства щодо удосконалення та впровадження механізмів демократії участі на місцях, вдосконалення правового регулювання процедур проведення загальних зборів (конференцій) жителів територіальної громади за місцем проживання та встановлення додаткових гарантій діяльності органів самоорганізації населення, створити сприятливі правові умови для широкого залучення населення до прийняття управлінських рішень органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами;

створити конституційну основу утворення виконавчих органів обласних та районних рад, розподілу повноважень між ними та відповідними місцевими адміністраціями;

завершити формування законодавчої бази діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на новій територіальній основі з визначенням повноважень та їх ресурсного забезпечення відповідно до вимог цієї Концепції;

На другому етапі впровадження (2015 - 2017 рр.) передбачається:

уніфікувати та стандартизувати адміністративні та соціальні послуги, що надаються населенню органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, виходячи із принципів максимальної доступності послуг для їх споживачів та забезпечити на законодавчому рівні умови для їх належного фінансування;

провести місцеві вибори з урахуванням реформованої системи органів місцевого самоврядування;

здійснити інституційну реорганізацію органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади на новій територіальній основі та перерозподіленими повноваженнями;

удосконалити систему планування території громад, вирішити питання забезпечення новостворених громад схемами планування території та генеральними планами.

Реформування місцевого самоврядування передбачає:

визначення повноважень органів місцевого самоврядування, що утворюються в адміністративно-територіальних одиницях базового, районного та обласного рівня, на засадах субсидіарності з урахуванням їх спроможності здійснювати такі повноваження і рівня їх фінансового забезпечення, а також повноважень місцевих органів виконавчої влади;

визначення на законодавчому рівні вимог до якості адміністративних та соціальних послуг, що надаються населенню органами місцевого самоврядування базового та регіонального рівня, критеріїв оцінювання їх якості;

удосконалення механізму здійснення жителями відповідних адміністративно-територіальних одиниць контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування;

забезпечення визначення на законодавчому рівні порядку здійснення місцевими органами виконавчої влади контролю за виконанням органами місцевого самоврядування Конституції і законів України;

утворення об'єднаних територіальних громад згідно із законодавчо визначеною процедурою з власними органами місцевого самоврядування, в тому числі виконавчими органами рад. Жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що не є самостійною адміністративно-територіальною одиницею, можуть ініціювати створення та обирати органи самоорганізації населення або ініціювати започаткування посади старости та обирати його, які входять до складу системи органів місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, що є самостійною адміністративно-територіальною одиницею;

визначення чітких меж кожної адміністративно-територіальної одиниці, забезпечення повсюдності юрисдикції органів місцевого самоврядування на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, недопущення існування в межах територіальної громади інших адміністративно-територіальних одиниць;

утворення виконавчих органів обласних та районних рад.

Реформування територіальної організації влади передбачає:

зміну статусу місцевих держадміністрацій з місцевих органів виконавчої влади на органи, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства, законністю актів органів місцевого самоврядування, а також координацію діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади на відповідній території;

виконання територіальними органами центральних органів виконавчої влади на відповідній території функцій із здійснення контролю за дотриманням у визначених сферах вимог законодавства, надання адміністративних та соціальних послуг населенню та юридичним особам;

формування мережі територіальних органів центральних органів виконавчої влади з метою забезпечення оптимальних умов для одержання населенням та юридичними особами адміністративних та соціальних послуг, які надаються такими органами.

Очікувані результати

Реалізація Концепції сприятиме:

правовій, організаційній та матеріальній спроможності територіальних громад, органів місцевого самоврядування, провадженню їх діяльності з дотриманням принципів та положень Європейської хартії місцевого самоврядування;

доступності адміністративних та соціальних послуг на найближчому до громадян рівні, підвищенню їх якості;

впровадженню механізму здійснення місцевими держадміністраціями та населенням контролю за наданням органами місцевого самоврядування,

територіальними органами центральних органів виконавчої влади адміністративних та соціальних послуг;

створенню сприятливих правових умов для максимально широкого залучення населення до прийняття управлінських рішень, а також розвитку форм демократії участі на місцях;

формуванню ефективної територіальної системи місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, здатної забезпечити сталий соціально-економічний розвиток відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

утворенню об'єднаних територіальних громад, спроможних самостійно або через органи місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення;

створенню умов для забезпечення соціально-економічного розвитку територіальних громад, зокрема об'єднаних;

стимулюванню економічного розвитку територій за рахунок удосконалення механізмів впливу органів місцевого самоврядування на визначення пріоритетів місцевого економічного розвитку;

забезпеченню розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування базового та регіонального рівня, місцевими держадміністраціями та територіальними органами центральних органів виконавчої влади.

Обсяг фінансових ресурсів

Фінансування заходів щодо реалізації Концепції здійснюється з державного та місцевих бюджетів у межах асигнувань, що передбачаються у державному бюджеті та бюджетах відповідних територіальних громад на відповідний рік, а також міжнародної технічної та фінансової допомоги.

____________

Опрос