Идет загрузка документа (140 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О безопасности и гигиене кормов

Проект закона Украины от 28.07.2014 № 4280а-1
Дата рассмотрения: 28.07.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про безпечність та гігієну кормів

Цей Закон визначає правові та організаційні засади виробництва та обігу кормів, регулює відносини між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Терміни та їх визначення

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) аналіз ризику - процес, що складається із трьох взаємопов'язаних компонентів: оцінка ризику, управління ризиком та повідомлення про ризик;

2) аудит - систематичне та незалежне вивчення певної дії з метою визначення того, чи відповідає така діяльність та пов'язані з нею результати запланованим заходам і чи запроваджені такі заходи результативно та у спосіб, який дозволяє досягти поставленої мети;

3) безпечні корми - корми, що не мають негативного впливу на здоров'я людей або тварин, або корми, що не роблять харчові продукти, одержані від тварин, які використовуються для виробництва харчових продуктів, небезпечними для споживання людиною;

4) благополуччя тварин - умови, в яких перебуває тварина, включаючи наявність систематичного догляду, належного годування, належних приміщень для утримання тварин, попередження хвороб, гуманне поводження із тваринами, в тому числі, під час забою;

5) вантаж - будь-яка кількість корму, що перевозиться від відправника на адресу одного або декількох отримувачів по одній або декільком товарно-транспортним накладним;

6) реалізація - передача, обмін, поставка за договором та відчуження іншим шляхом кормів від однієї особи до іншої, платно чи в іншій формі;;

7) вид корму - це комбікорм, кормова добавка, кормовий матеріал кормовий концентрат, лікувальний корм або будь-які інші речовини, призначені для годування тварин та придатні для споживання тваринами як самостійна одиниця;

8) ветеринарний лікарський засіб - будь-яка речовина або поєднання речовин, що мають властивість лікувати або попереджувати захворювання у тварин, або що можуть бути використані для тварин або введені тваринам з метою відновлення, корекції або зміни фізіологічних функцій внаслідок фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії, або з метою встановлення медичного діагнозу;

9) вхідний корм - сировина, яка постачається на початку виробничого процесу, така як кормові матеріали, кормові добавки, премікси, допоміжні засоби для переробки;

10) вихідний корм - це комбікорм, кормова добавка або кормовий матеріал, що є результатом виробничого процесу;

11) вилучення кормів - заходи, спрямовані на запобігання розповсюдженню, демонстрації чи пропозиції небезпечних кормів;

12) виробництво - діяльність, пов'язана з виробництвом кормів, у тому числі всі стадії технологічного процесу, а саме первинне виробництво, виготовлення, підготовка, змішування та пов'язані з цим процедури, обробка, наповнення, пакування, переробка, відновлення та інші зміни стану об'єкта;

13) відкликання кормів - заходи, спрямовані на повернення оператору ринку небезпечних кормів, які продано або передано кінцевому користувачу, або який є доступним кінцевий користувачу;

14) гігієна кормів - заходи та умови, необхідні для здійснення контролю небезпечних факторів і забезпечення придатності кормів з урахуванням їх використання згідно із призначенням;

15) господарство - будівлі, споруди, ферми на відкритому просторі, будь-яке інше місце на території України, де перебувають, розводяться та утримуються тварини, проводиться їх продаж, забій, утилізація і штучне осіменіння, організовуються виставки тварин;

16) денний раціон - середня загальна кількість кормів, які щоденно необхідні тваринам даного виду, вікової категорії, щоб задовольнити всі їхні потреби, обчислена із розрахунку вологи корму 12 %;

17) державний інспектор - посадова особа компетентного органу;

18) державний контроль - діяльність, що провадиться з метою проведення перевірки відповідності законодавству про корми;

19) додаткові корми - комбікорми, які мають високий вміст певних речовин, але які, беручи до уваги їх склад, є достатніми для денного раціону тварин лише за умови, якщо вони вживаються разом з іншими кормами;

20) допоміжні засоби для переробки - будь-яка речовина, що сама по собі не є кормом, а навмисно додана під час переробки кормів або кормових матеріалів з метою досягнення технологічних цілей під час обробки або переробки, що може спричинити ненавмисну, але невідворотну появу залишків речовин або їх похідних у готовому продукті. Однак такі залишки не мають жодного шкідливого впливу на здоров'я тварин, людей чи на стан навколишнього середовища, та не вплинуть негативно в технологічному плані на готовий корм;

21) експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, оператору ринку кормів на підставі проведення перевірки відповідності його потужностей вимогам законодавства про корми та дає змогу оператору ринку кормів провадити господарську діяльність з виробництва та/або обігу кормів;

22) забруднення - наявність або поява небезпечного фактору в кормах;

23) забруднений кормовий матеріал - корм, який містить небажані речовини у рівнях, які перевищують ті, які передбачені законодавством.

24) забруднююча речовина - будь-яка біологічна речовина, в тому числі організми, мікроорганізми та їх частини, або хімічна речовина, стороння домішка чи інша речовина, що ненавмисно потрапила до кормів і становить загрозу безпечності кормів;

25) етикетка - бирка, напис, ярлик, що містить малюнки чи написи, написані, надруковані, нанесені за допомогою трафарету, витиснені або вдавлені та прикріплені до одиниці упаковки (контейнера) з кормами;

26) кінцевий користувач - юридична особа або фізична особа-підприємець, які не використовують корм для здійснення комерційної діяльності;

27) кокцидіостатики та гістомоностатики - протипаразитарні засоби, що призначені для боротьби або пригнічення росту протозойних організмів.

28) комбікорми - суміші, що складаються щонайменше з двох кормових матеріалів, які містять або не містять кормові добавки, призначені для згодовування тваринам у якості готових або додаткових кормів.

29) компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;

30) корми - будь-яка речовина або продукт, включаючи добавки, перероблені, частково перероблені чи неперероблені, призначені для годування тварин;

31) кормові добавки - речовини, мікроорганізми або суміші, інші ніж кормовий матеріал або премікси, які додані до корму або води із метою підвищення ефективності засвоєння корму та його органолептичних властивостей;

32) кормові матеріали - продукти рослинного або тваринного походження, головним призначенням яких є задоволення поживних потреб тварин у їх природному стані, свіжі або консервовані, та продукти їх промислової переробки, а також органічні та неорганічні речовини, що містять або не містять кормові добавки, які призначені для годівлі тварин безпосередньо або після переробки, або у приготуванні комбікормів, або як носії для преміксів;

33) кормовий інгредієнт - кормовий матеріал, кормова добавка, дозволена до використання, допоміжні засоби для переробки, дозволені до використання, або будь-яка речовина, яка використовується для приготування кормів, та не заборонена для використання у кормах;

34) лікувальний корм - суміш ветеринарного(их) лікарського(их) засобу(ів) та корму(ів), яка готова до реалізації та призначена для годівлі тварин без подальшої переробки, завдяки її лікувальним або профілактичним властивостям, або іншим властивостям як лікарського засобу;

35) маркування - описи, знаки для товарів і послуг, назва торгової марки, зображення чи символи, що стосуються кормів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до таких кормів, включаючи надання такої інформації в рекламних цілях;

36) небезпечний фактор - будь-який фізичний, хімічний, біологічний чинник у кормі або стан корму, що може спричинити шкідливий вплив на здоров'я тварини або людини;

37) небезпечні корми - корми, що мають негативний вплив на здоров'я людей або тварин, або корми, що роблять харчові продукти, одержані від тварин, які використовуються для виробництва харчових продуктів, небезпечними для споживання людиною;

38) неправильно марковані корми - корми, маркування яких вводить в оману оператора ринку кормів/кінцевого користувача, в тому числі, якщо корм продається під назвою іншого продукту, або схожий на загальновизнану назву, або маркування корму не відповідає вимогам законодавства про корми;

39) носій - речовина, яка, зазвичай, використовується для розчинення, розведення, розпилення або іншої зміни фізичного стану кормової добавки з метою полегшення її застосування або використання без зміни її специфічних властивостей та функцій;

40) обіг - реалізація та/або зберігання кормів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації, та/або іншої форми передачі, реалізації, розповсюдження або будь-яку іншу форму передачі незалежно від її здійснення на платній чи безоплатній основі. Дії, спрямовані на виконання рішення про переробку (зміну призначення використання), вилучення та/або утилізацію кормів, не вважаються обігом;

41) одиниця упаковки (контейнер) - будь-яка упаковка, включаючи обгортку, незалежно від матеріалу і форми, яка частково або повністю покриває корми, для їх постачання як окремої одиниці (контейнер може містити кілька упаковок);

42) оператор ринку кормів (далі - оператор ринку) - суб'єкт господарювання в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг кормів та допоміжних засобів для виробництва кормів, який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про корми в межах діяльності, яку він здійснює;

43) оцінка ризику - науково-обґрунтований процес, який складається з ідентифікації небезпечного фактора, характеристики небезпечного фактора, оцінки його впливу, характеристики ризику;

44) пакування - вміщення кормів в одиницю упаковки (контейнер);

45) партія - будь-яка визначена оператором ринку кількість корму з однаковими характеристиками, яку можна ідентифікувати, такими як походження, властивості, тип пакування, пакувальник, вантажовідправник або маркування, та у випадку виробничого процесу - одиниця виробництва, що походить з однієї потужності, вироблена із використанням однакових умов виробництва, або кілька таких одиниць, якщо вони вироблені одночасно та зберігаються разом;

46) первинне виробництво кормів - виробництво продукції, включаючи вирощування, збір врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, або рибальство, що призводить виключно до появи продуктів, які не піддаються іншим операціям після їх заготівлі, збирання або ловлі, крім простої фізичної обробки, такої як очищення, пакування, зберігання, природне сушіння або силосування;

47) повідомлення про ризик - обмін інформацією і висновками протягом усього процесу проведення аналізу ризику щодо небезпечних факторів і ризиків, факторів, пов'язаних з ризиком і усвідомленням ризику;

48) повноцінні корми - комбікорми, які внаслідок їх складу, є достатніми для денного раціону тварини;

49) поживна цінність - усі основні природні компоненти кормів, включаючи вуглеводи, білки, жири, вітаміни, мінерали та солі;

50) потужності - споруди або комплекс споруд, приміщення, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу кормів;

51) премікси - суміші кормових добавок або суміші однієї кормової добавки або кількох кормових добавок з кормовими матеріалами чи водою, які використовуються як носії, не призначені для безпосереднього годування тварин;

52) програма-передумова - основні умови та види діяльності по забезпеченню безпечності кормів, які є необхідними для підтримання гігієнічних умов на всіх стадіях виробництва кормів;

53) простежуваність - можливість документально ідентифікувати оператора ринку, час, місце, предмет та інші умови поставки (продажу або передачі), достатні для встановлення походження кормів, або речовин, що призначені для включення, або очікується, що вони будуть включені в харчові продукти, на всіх стадіях виробництва, переробки та обігу;

54) ризик - можливість виникнення шкідливого впливу на здоров'я людини і тварини та ступінь цього впливу, що походить з небезпечного фактора у кормах;

55) система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, які є визначальними для безпечності кормів;

56) стадії виробництва та/або обігу кормів - будь-які стадії виробництва, у тому числі первинне виробництво, реалізація, зберігання, транспортування, реалізація або постачання кормів для тварин;

57) тварини, призначені для виробництва харчових продуктів (продуктивні тварини) - тварини, які вирощуються, годуються та утримуються для виробництва харчових продуктів для споживання людиною, включаючи тварин, які не використовуються для споживання людиною, але належать до видів, які можуть споживатись людиною;

58) тварини, не призначені для споживання людиною (непродуктивні тварини) - тварини, які вирощуються, годуються та утримуються, але не використовуються для споживання людиною (тварини для виготовлення хутра, домашні тварини, тварини, яких утримують в лабораторіях, зоопарках та цирках);

59) термін зберігання - строк, протягом якого за умови дотримання належних умов зберігання, оператор ринку, який здійснює маркування корму, гарантує, що корм збереже заявлені властивості. Лише один термін зберігання може бути зазначено на кормі, який визначається на підставі терміну зберігання кожного із компонентів корму;

60) технологічна добавка - будь-яка речовина, додана до корму із технологічними цілями, зокрема консерванти, антиоксиданти, емульгатори, засоби желатинування, згущувачі, зв'язуючі засоби, речовини контролю над радіонуклідним зараженням, реактиви, що запобігають спіканню, регулятори кислотності, силосні добавки, денатуранти;

61) управління ризиком - процес вибору альтернативних рішень на підставі результатів оцінки ризику та у разі необхідності вибору і впровадження відповідних засобів управління (контролю), включаючи коригувальні заходи.

Стаття 2. Законодавство про корми

1. Законодавство про корми складається з Конституції України, цього Закону, інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

2. Законодавство щодо окремих видів кормів повинно відповідати положенням цього Закону, у разі його невідповідності застосуванню підлягають положення цього Закону.

3. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про корми, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 3. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на:

корми для тварин, призначених для виробництва харчових продуктів, та допоміжні засоби для переробки;

корми для тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів;

операторів ринку та потужності;

систему державного контролю.

2. Дія цього Закону не поширюється на:

корми приватного виробництва для тварин, призначених для виробництва харчових продуктів для власного споживання,;

кормів приватного виробництва для тварин, не призначених для виробництва харчових продуктів;

роздрібну торгівлю кормами, призначеними для домашніх тварин;

ветеринарні лікарські засоби.

Розділ II
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ КОРМІВ, ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Стаття 4. Органи, що здійснюють державне управління у сфері виробництва та обігу кормів

1. Державне управління у сфері виробництва та обігу кормів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.

2. Інші органи державної влади не мають права встановлювати чи будь-яким іншим чином здійснювати регулювання та/або державний контроль, якщо це не передбачено цим Законом.

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері виробництва та обігу кормів

1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері виробництва та обігу кормів належить:

забезпечення здійснення державної політики у сфері виробництва та обігу кормів;

інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, належать:

затвердження:

довгострокового національного плану державного контролю;

порядку здійснення державного контролю;

методичних настанов щодо розроблення, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP, включаючи випадки, коли застосування цих принципів може бути спрощеним;

форми документів, що застосовуються державними інспекторами ветеринарної медицини під час здійснення державного контролю;

рівнів включень кормових домішок до корму для тварин або на поверхні корму;

порядку та критерії уповноваження акредитованих лабораторій, у тому числі референс-лабораторій;

порядку ведення реєстру референс-лабораторій;

методичних рекомендацій об'єднань операторів ринку;

методичних рекомендацій щодо забезпечення простежуваності кормів.

Здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини (компетентний орган)

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини (компетентний орган), належать:

організація та здійснення державного контролю, в тому числі на державному кордоні;

видача документів дозвільного характеру, передбачених цим Законом;

делегування повноважень щодо здійснення державного контролю в установлених законом випадках;

здійснення державної реєстрації та ведення реєстру потужностей;

здійснення державної реєстрації кормових добавок;

видача експлуатаційного дозволу та ведення реєстру потужностей, на які видано такий дозвіл;

розробка вимог щодо розроблення, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP, включаючи випадки, коли застосування цих принципів може бути спрощеним;

ведення реєстру потужностей, що використовуються для виробництва та/або обігу кормів, кормових добавок, преміксів з метою їх імпорту в Україну;

розробка та виконання довгострокового національного плану державного контролю та звітування про стан його виконання;

затвердження програми щорічного державного контролю та програм державного моніторингу;

здійснення державного контролю за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP;

уповноваження лабораторій та референс-лабораторій на проведення досліджень (випробувань) кормів для цілей державного контролю;

встановлення періодичності здійснення державного контролю кожної потужності на підставі результатів проведення аналізу ризиків;

забезпечення відкритості, доступності та безоплатності реєстру потужностей для громадськості в електронному вигляді на його офіційному веб-сайті;

застосування у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону та притягнення до відповідальності осіб, які є винними в таких порушеннях, у порядку, встановленому законом;

Здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 8. Обов'язки державного інспектора

1. Під час проведення державного контролю державні інспектори ветеринарної медицини зобов'язані:

1) дотримуватися вимог цього Закону та законодавства про корми;

2 надавати документи, що посвідчують його особу як державного інспектора,

3) надавати документи, які э підставою для здійснення державного контролю, включаючи перелік об'єктів державного контролю;

4) оформлювати та надавати оператору ринку документи, що є результатом здійснення державного контролю;

5) забезпечувати конфіденційність будь-якої інформації, яка становить комерційну таємницю, за винятком випадків, передбачених законодавством України;

Стаття 9. Права державного інспектора

1. Державні інспектори під час проведення державного контролю мають право:

1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їх роботи;

2) здійснювати інспектування будь-яких будівель, транспортних засобів, тимчасових та інших потужностей, випробувальних лабораторій, що розміщуються на потужностях і мають відношення до виробництва та/або обігу кормів;

3) відбирати і інспектувати зразки кормів та допоміжних засобів для переробки з метою перевірки відповідності законодавству про корми;

4) проводити державний аудит постійно діючих процедур, що засновані на принципах HACCP;

5) перевіряти документи щодо виконання операторами ринку кормів вимог законодавства про корми та отримувати їх копії;

6) проводити оцінку результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків кормів;

7) збирати докази, необхідні для обґрунтування порушення вимог гігієни, у тому числі відбирати зразки матеріалів і речовин, які підтверджують або документально фіксують порушення;

8) видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства про корми;

9) видавати розпорядження, накази про тимчасову заборону обігу кормів, про тимчасове припинення виробництва або його окремих процесів, якщо існує безпосередня загроза здоров'ю тварин;

10) заповнювати відповідну частину міжнародного сертифіката для вивезення (пересилання) вантажів із кормами з території України.

2. Під час здійснення прикордонного державного контролю державні інспектори мають право:

1) перевіряти вантажі кормів/допоміжних засобів для переробки, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї;

2) заповнювати міжнародні сертифікати при ввезенні (пересиланні) на митну територію України вантажів кормів та/або допоміжних засобів для переробки.

3. Головні державні інспектори мають право:

1) видавати постанови про виправлення маркування кормів;

2) видавати постанови про відкликання та/або вилучення з обігу кормів/допоміжних засобів для переробки, що не відповідають вимогам законодавства про корми, створюючи безпосередню загрозу здоров'ю тварини;

3) у визначених законом випадках видавати розпорядження, накази, приписи про тимчасову заборону обігу кормів, тимчасове припинення виробництва або його окремих процесів, що створюють безпосередню загрозу здоров'ю тварин;

4) видавати, тимчасово припиняти, анулювати та поновлювати дію державної реєстрації/експлуатаційних дозволів у передбачених цим Законом випадках;

Стаття 10. Уповноважені лабораторії, референс-лабораторії, що проводять дослідження (випробування) для цілей державного контролю

1. Дослідження (випробування) кормів для цілей державного контролю проводиться уповноваженими лабораторіями.

2. Функції референс-лабораторій здійснюють:

уповноважені компетентним органом акредитовані лабораторії;

референс-лабораторії, які визнані такими Європейським Союзом.

3. Референс-лабораторія повинна відповідати таким критеріям:

1) бути акредитованою на проведення досліджень (випробувань) з використанням референс-методик;

2) мати персонал з досвідом роботи у розробленні методик досліджень (випробувань) відповідних кормів та з досвідом проведення навчання персоналу інших лабораторій;

3) мати бази даних національних, міжнародних та європейських стандартів щодо безпечності кормів та їх досліджень (випробувань)в межах повноважень.

4. Основними функціями референс-лабораторій є:

1) розроблення методик досліджень (випробувань);

2) організація проведення навчальних курсів для персоналу лабораторій;

3) управління програмами професійного тестування лабораторій;

4) участь у розробленні нормативно-правових актів та нормативних документів з питань безпечності кормів;

5) проведення досліджень (випробувань) для цілей державного контролю;

6) проведення арбітражних досліджень.

5. Реєстр уповноважених лабораторій та референс-лабораторій веде компетентний орган та оприлюднює його на офіційному веб-сайті.

6. Для цілей державного контролю використовуються методики відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що встановлені національними стандартами України. У разі обґрунтування неможливості застосування таких стандартів або їх відсутності застосовуються методики відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що встановлені відповідними міжнародними організаціями або законодавством Європейського Союзу.

У разі відсутності зазначених методик використовуються інші методики, що розроблені і валідовані відповідно до вимог національних стандартів України або документів відповідних міжнародних організацій чи Європейського Союзу.

7. Переліки референс-методик відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що повинні застосовуватися в арбітражних дослідженнях, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини. У разі відсутності зазначених переліків або відсутності в цих переліках певної референс-методики застосовуються референс-методики, що затверджені відповідними міжнародними організаціями або, якщо їх не існує, референс-методики, що застосовуються в Європейському Союзі.

8. Арбітражне дослідження (випробування) проводиться будь-якою акредитованою лабораторією, яка застосовує методики, зазначені в частині сьомій цієї статті, та яка не пов'язана та/або незалежна від оператора ринку, що замовляє таке дослідження (випробування).

9. Результати арбітражних досліджень у цьому разі не можуть визнаватися судом, органами виконавчої влади, будь-якою особою недійсними та/або не братися до уваги на тій підставі, що вони:

замовлені оператором ринку;

проведені лабораторією, яка була обрана оператором ринку відповідно до критеріїв, установлених частиною восьмою цієї статті;

проведені лабораторією, яка відповідає критеріям, установленим частиною восьмою цієї статті, але є відмінною від лабораторії, що обрана компетентним органом.

РОЗДІЛ III
ЗАСАДИ ТА ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 11. Засади здійснення державного контролю

1. Здійснення державного контролю кормів організовується виключно компетентним органом.

2. Компетентний орган може делегувати повноваження на здійснення державного контролю у встановлених законом випадках.

3. Державний контроль здійснюється без попередження оператора ринку під час роботи потужності. Винятки становлять випадки, коли завчасне повідомлення є важливим фактором забезпечення результативності контролю, зокрема у разі планування проведення державного аудиту постійно діючих процедур, що засновані на принципах HACCP. Державний аудит постійно діючих процедур, що засновані на принципах HACCP, проводиться за умови письмового повідомлення оператору ринку не пізніше ніж за три робочих дня здійснення такого заходу.

4. Державний контроль здійснюється із застосуванням актів державного контролю.

Акт державного контролю має містити перелік питань для перевірки виконання вимог законодавства про корми.

Кожне питання, що стосується перевірки, повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає виконанню (дотриманню).

Перелік питань для перевірки, що включені до актів державного контролю, є вичерпним.

5. Забороняється перевіряти питання, які:

відсутні у акті державного контролю;

не містять посилань на вимогу нормативно-правового акта (статтю, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає виконанню (дотриманню).

Здійснення державного контролю без застосування акта державного контролю заборонено.

6. Форми актів державного контролю затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

7. Періодичність проведення державного контролю ґрунтується на ризик-орієнтованому підході та має, зокрема, включати:

визначені ризики, пов'язані з кормами або потужностями, а також з технологією виробництва та/або переробки;

результати попереднього державного контролю;

результативність процедур, які застосовуються оператором ринку для забезпечення дотримання вимог законодавства про корми

Порядок визначення періодичності проведення державного контролю встановлюється законом.

8. Якщо під час проведення державного контролю є підстави вважати, що корм є небезпечним, державний інспектор відбирає 2 ідентичні зразки такого корму та видає розпорядження про тимчасову заборону обігу корму строком не більш як на 10 робочих днів, про що негайно інформує головного державного інспектора чи його заступників, а також оператора ринку, під управлінням якого знаходиться такий об'єкт. Один зразок повинен бути негайно відправлений в уповноважену лабораторію для проведення досліджень (випробувань),

9. Зразки кормів, відібрані у зв'язку з підозрою або встановленням факту їх небезпечності, негайно направляються до уповноваженої лабораторії для проведення досліджень (випробувань). Уповноважена лабораторія після проведення досліджень (випробувань) негайно надає звіт про результати дослідження (випробування) компетентному органу для прийняття рішення щодо подальшого поводження із зазначеним кормом.

10. У разі, якщо в результаті дослідження (випробування), проведеного уповноваженою лабораторією, підозра щодо небезпечності корму не підтвердилась, державний інспектор негайно видає розпорядження про скасування раніше виданого розпорядження про тимчасову заборону обігу корму, про що негайно інформує головного державного інспектора чи його заступників, а також оператора ринку, під управлінням якого знаходиться такий об'єкт.

11. У разі, якщо в результаті дослідження (випробування), проведеного уповноваженою лабораторією, підозра щодо небезпечності корму підтвердилась, головний державний інспектор чи його заступники приймають рішення щодо заходів, яких необхідно вжити відповідно до частин дванадцятої - чотирнадцятої цієї статті.

12. Якщо за результатами лабораторних досліджень (випробувань) корму виявлено порушення положень цього Закону, головний державний інспектор чи його заступники повинні вжити таких заходів:

1) у разі невідповідності маркування вимогам законодавства - видати постанову про виправлення маркування. Спосіб виправлення маркування визначається оператором ринку;

2) у разі якщо корм є небезпечним для споживання твариною - видати постанову про його вилучення та/або відкликання у погоджений з оператором ринку строк та заборону використання за призначенням.

13. Якщо результати лабораторного дослідження (випробування) підтверджують, що корм є таким, що створює безпосередню загрозу здоров'ю тварини, головний державний інспектор чи його заступники видають постанову про вилучення та/або відкликання і зобов'язує його власника знищити цей корм під наглядом державного інспектора.

14. Рішення разом з результатами лабораторного дослідження (випробування) щодо подальшого поводження з кормом, зразки якого були відібрані у зв'язку з підозрою або встановленням факту їх небезпечності, повинно бути доведено до відома оператора ринку протягом одного робочого дня після отримання державним інспектором або компетентним органом результатів лабораторного дослідження (випробування), зазначеного у частині одинадцятої цієї статті.

15. Якщо під час здійснення державного контролю буде виявлено порушення вимог законодавства про корми, які не створюють безпосередню загрозу здоров'ю тварин, державний інспектор обмежується винесенням попередження оператору ринку про необхідність усунення виявлених порушень у погоджений з оператором ринку термін, про що робить відповідний запис у акті державного контролю без оформлення протоколу про порушення. У разі не усунення оператором ринку виявлених порушень державний інспектор складає протокол про правопорушення відповідно до статті 40 цього Закону.

Стаття 12. Довгостроковий національний план державного контролю

1. Компетентний орган розробляє та організовує виконання довгострокового плану державного контролю. Виконання довгострокового національного плану державного контролю здійснюється шляхом складання, затвердження та реалізації річних програм державного контролю, оцінки їх виконання та шляхом планування заходів з метою вирішення виявлених проблем.

2. Довгостроковий план державного контролю має містити загальну інформацію про структуру та організацію системи державного контролю, зокрема:

1) стратегічні цілі такого плану та опис того, яким чином зазначені цілі враховані під час встановлення пріоритетів державного контролю та розподілу ресурсів для його виконання;

2) поділ діяльності операторів ринку на категорії відповідно до ризиків;

3) загальну організацію та управління державним контролем на центральному та інших рівнях, включаючи здійснення державного контролю окремих потужностей;

4) системи контролю, які застосовуються у різних галузях, та систему координації діяльності структурних підрозділів компетентного органу, відповідальних за здійснення державного контролю;

5) делегування повноважень державного контролю кормів у встановлених законом випадках;

6) навчання державних інспекторів, які здійснюють державний контроль;

7) процедури, необхідні для здійснення державного контролю;

8) організацію та здійснення заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з хворобами тварин, забрудненням кормів, та інших ризиків для здоров'я людини;

9) організацію співпраці та взаємну допомогу між компетентним органом та особами, уповноваженими здійснювати державний контроль;

10) механізми координації діяльності між особами, уповноваженими здійснювати державний контроль.

3. До довгострокового плану державного контролю вносяться зміни у разі:

1) зміни законодавства про корми;

2) виникнення нових хвороб або інших ризиків для здоров'я;

3) змін у структурі, управлінні або функціях компетентного органу;

4) якщо за результатами виконання річної програми державного контролю виявлено необхідність внесення змін до довгострокового плану державного контролю;

5) отримання нових наукових або інших даних, що свідчать про необхідність внесення змін до довгострокового плану державного контролю;

6) аудиту системи державного контролю, проведеного представниками інших держав.

Перегляд та внесення змін до довгострокового національного плану контролю відбуваються не пізніше трьох місяців із моменту виникнення обставин, зазначених у частині третій цієї статті.

4. Компетентний орган розробляє до першого грудня поточного року та затверджує річну програму державного контролю на наступний рік.

5. Компетентний орган звітує щороку Кабінету Міністрів України про стан виконання довгострокового плану державного контролю за попередній рік та оприлюднює звіт на офіційному веб-сайті не пізніше 1 березня наступного за звітним року.

Розділ III
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ КОРМІВ

Стаття 13. Права операторів ринку кормів

1. Оператори ринку кормів мають право:

1) одержувати в установленому порядку від компетентного органу: належним чином оформлені документи, які є результатом здійснення державного контролю потужностей та кормів, які перебувають в управлінні оператора ринку, включаючи акти перевірок, приписи, розпорядження, протоколи, документи, на підставі яких оператор ринку кормів або його посадові особи притягаються до відповідальності;

публічну інформацію, пов'язану із здійсненням державного контролю потужностей та кормів, що перебувають в управлінні оператора ринку кормів;

2) вимагати, в тому числі від державних інспекторів, зберігання та нерозголошення конфіденційної інформації, за винятком випадків, передбачених законом;

3) оскаржувати результати лабораторних досліджень (випробувань), у тому числі арбітражних;

4) замовляти та використовувати як докази результати арбітражних досліджень (випробувань);

4) розробляти настанови з належної практики виробництва кормів;.

5) оскаржувати рішення державних інспекторів;

6) звертатися за захистом своїх прав до суду;

7) вимагати відшкодування збитків, заподіяних внаслідок постачання їм неправильно маркованих або небезпечних кормів за умови їх використання та зберігання відповідно до інструкцій, наданих постачальником цих кормів, або нормативно-правових актів;

8) бути звільненими за рішенням суду від відшкодування збитків, пов'язаних із небезпечністю кормів, завданих внаслідок порушення іншими особами, в тому числі кінцевими користувачами, вимог законодавства про корми;

9) на відшкодування збитків, завданих неправомірними діями державних інспекторів;

10) застосовувати затверджені методичні настанови та методичні рекомендації об'єднань операторів ринку;

11) мати безкоштовний доступ до законодавства про корми, зокрема на офіційних сайтах державних органів, що їх прийняли/затвердили.

Стаття 14. Обов'язки операторів ринку кормів,

1. Оператори ринку відповідають за дотримання законодавства про корми в межах діяльності, яку вони здійснюють.

2. Оператори ринку зобов'язані:

1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієни кормів на усіх стадіях виробництва та/або обігу кормів;

2) розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах HACCP, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах HACCP, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів;

3) забезпечувати відповідність кормів мікробіологічним критеріям, встановленим законодавством;

4) надсилати компетентному органу повідомлення у випадках, передбачених частинами третьою - п'ятою цієї статті, і отримувати експлуатаційний дозвіл у випадках, передбачених цим Законом;

5) забезпечувати достовірність інформації, що надається про корм, а також відповідність такої інформації вимогам цього Закону;

6) забезпечувати простежуваність та надавати інформацію, передбачену частинами другою та третьою статті 16 цього Закону;

7) застосовувати вимоги статей 34 - 38 цього Закону під час годівлі тварин, призначених для виробництва харчових продуктів;

8) запобігати обігу небезпечних та неправильно маркованих кормів;

9) вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках корми, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці корми становлять високий ризик для здоров'я;

10) забезпечувати безперешкодний доступ державних інспекторів, які здійснюють державний контроль, до потужностей під час роботи цих потужностей та дозволяти відбір зразків кормів на зазначених потужностях, а також надавати на вимогу державного інспектора документи, необхідні для здійснення державного контролю;

11) компенсувати відповідно до закону шкоду, заподіяну операторам ринку/ кінцевим користувачам внаслідок використання корму згідно із призначенням, якщо судом буде доведено причинно-наслідковий зв'язок між цією шкодою і діяльністю та/або бездіяльністю оператора ринку, крім випадків, установлених законом;

12) використовувати лише корми, отримані із зареєстрованих потужностей, або потужностей, на які отримано експлуатаційний дозвіл;

13) використовувати лише кормові добавки, зареєстровані відповідно до чинного законодавства;

14) виконувати вимоги статті 71 закону України "Про ветеринарну медицину" у випадку використання лікувальних кормів.

3. Якщо оператор ринку вважає або має підстави вважати, що корми, які він ввіз (переслав) на митну територію України, виробив, переробив, або обіг яких здійснює, не відповідають вимогам безпечності, він негайно розпочинає процедуру вилучення цих кормів з обігу та у строк не більше двох робочих днів письмово інформує про виявлену невідповідність компетентний орган. Якщо такі корми могли потенційно потрапити до інших операторів ринку та/або кінцевого користувача, оператор ринку інформує інших операторів ринку/кінцевих користувачів про причини їх вилучення та у разі потреби відкликає корми, якщо застосування інших заходів є недостатнім для досягнення прийнятного рівня захисту здоров'я тварин.

4. Оператор ринку, що здійснює роздрібну торгівлю або розповсюдження кормів і не здійснює при цьому пакування або маркування, або іншим чином не впливає на безпечність та цілісність кормів, у межах своєї діяльності, ініціює процедури вилучення з обігу кормів, що не відповідають вимогам безпечності. Такий оператор ринку повинен сприяти забезпеченню безпечності кормів, передавати інформацію, необхідну для забезпечення простежуваності кормів, а також співпрацювати з операторами ринку та/або компетентним органом.

5. Якщо оператор ринку має підстави вважати, що корми, які він ввів в обіг, не відповідають вимогам безпечності кормів, він у строк не більше одного робочого дня з дати виявлення таких підстав письмово інформує про це компетентний орган, а також про вжиті заходи для запобігання виникненню ризиків для тварин.

6. Оператор ринку здійснює знищення, утилізацію кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей за свій рахунок у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

7. Оператор ринку взаємодіє з компетентним органом для здійснення заходів щодо запобігання виникненню або зменшенню ризиків, що становлять корми, які він ввів або реалізовує.

8. У разі надходження інформації про невідповідність потужностей установленим законодавством вимогам, виявлену під час здійснення державного контролю, оператор ринку зобов'язаний вжити необхідних заходів для усунення такої невідповідності.

9. Оператор ринку, який не зобов'язаний отримувати експлуатаційний дозвіл згідно з вимогами статті 19 цього Закону, подає повідомлення встановленої форми компетентному органу за місцезнаходженням потужностей не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку роботи потужностей.

У повідомленні зазначаються найменування оператора ринку, місцезнаходження потужностей та види кормів, що плануються до виробництва, керівництво оператора ринку та їх контактні дані.

10. Оператор ринку, який має намір припинити виробництво на тій чи іншій потужності, зобов'язаний подати повідомлення встановленої форми компетентному органу, до якого він подавав повідомлення, передбачене частиною дев'ятою цієї статті, - не пізніше ніж за 10 календарних днів до припинення роботи потужностей, а у разі зміни виду кормів - не пізніше ніж за 30 календарних днів.

11. Форма повідомлень, передбачених цієї статтею, встановлюється компетентним органом та не може містити вимогу про надання іншої інформації, крім тієї, що зазначена у частині дев'ятій цієї статті.

Стаття 15. Принципи системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках

1. Оператори ринку розробляють, запроваджують та використовують постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.

2. Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво, а також провадять пов'язану з первинним виробництвом діяльність, зокрема транспортування, зберігання та поводження із первинною продукцією в місцезнаходженні первинного виробництва, транспортування первинної продукції з місцезнаходження первинного виробництва до місцезнаходження потужності, а також змішування кормів лише для потреб власного господарства без використання добавок, або без попереднього змішування добавок, за винятком силосних добавок.

У випадку, якщо визначення критичних точок є неможливим, а також коли застосування належних гігієнічних практик заміняє процедури моніторингу в критичних точках, оператори ринку можуть використовувати спрощений підхід у застосуванні HACCP. При визначенні можливості застосування спрощеного підходу враховуються небезпечні фактори, пов'язані з технологічним процесом та кормом, ймовірність їх впливу на корм. На потужностях з низьким ступенем ризику (потужності, на яких не здійснюються підготовка, обробка чи переробка кормів) або таких, що мають малий обсяг виробництва, небезпечні фактори можуть контролюватися за допомогою програм-передумов. При запровадженні спрощеного підходу у застосуванні HACCP оператори ринку можуть користуватись відповідними методичними рекомендаціями об'єднань операторів ринку.

3. До принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, зазначених у частині першій цієї статті, належать:

1) ідентифікація будь-яких небезпечних факторів, які необхідно попередити, усунути або зменшити до прийнятного рівня;

2) визначення критичних контрольних точок на етапах, на яких контроль є визначальним для запобігання виникненню небезпечних факторів, їх усунення або зменшення до прийнятного рівня;

3) установлення критичних меж у критичних контрольних точках, які дають змогу відрізнити прийнятність корму від неприйнятності, з точки зору його безпечності;

4) запровадження ефективних процедур проведення моніторингу в критичних контрольних точках;

5) запровадження коригувальних дій, які повинні здійснюватися, якщо результати проведення моніторингу свідчать про те, що певна критична контрольна точка вийшла з-під контролю;

6) розроблення процедур, які мають застосовуватися на постійній основі, з метою перевірки ефективності заходів, зазначених у пунктах 1 - 5 частини третьої цієї статті. Зазначені процедури перевірки мають проводитися регулярно;

7) розроблення документів та ведення записів відповідно до виду діяльності та обсягів виробництва для підтвердження ефективного застосування заходів, які зазначені у пунктах 1 - 6 частини третьої цієї статті.

4. Оператори ринку кормів у разі будь-яких змін в кількісному та якісному складі інгредієнтів корму, а також на будь-якій стадії виробництва та обігу, які можуть вплинути на безпечність корму, в умовах поводження з кормом, повинні переглядати та оновлювати процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, з метою внесення необхідних змін.

5. Для виконання процедур, які засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, оператори ринку:

1) надають компетентному органу під час здійснення державного контролю докази відповідності їх діяльності вимогам частини третьої цієї статті з урахуванням сфери діяльності та обсягу виробництва, а також спрощених вимог для невеликих потужностей;

2) гарантують, що документи, у яких наводиться опис процедури, розробленої відповідно до цієї статті, містять достовірну інформацію;

3) забезпечують зберігання документів і записів щодо виконання принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках протягом трьох місяців після закінчення терміну зберігання корму, якщо інше не передбачено методичними рекомендаціями об'єднань операторів ринку, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

7. Сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP, є добровільною.

Стаття 16. Простежуваність

1. Простежуваність повинна бути забезпечена на всіх стадіях виробництва та обігу кормів.

2. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм корми та/або інші речовини, призначені до включення у корми. З цією метою оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують доступність такої інформації компетентному органу за його запитом.

3. Оператори ринку зобов'язані застосовувати процедури для встановлення операторів ринку, яким вони постачають корми та/або інші речовини, призначені до включення у корми. З цією метою оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують доступність такої інформації компетентному органу за його запитом.

4. Для забезпечення простежуваності корми, що реалізуються або будуть реалізовані, повинні бути марковані відповідно до вимог цього Закону.

5. Методичні рекомендації щодо забезпечення простежуваності кормів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері ветеринарної медицини.

6. Застосування методичних рекомендацій не є обов'язковим.

Розділ IV
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ КОРМІВ

Стаття 17. Державна реєстрація потужностей

1. Державній реєстрації підлягають потужності, які оператори ринку кормів використовують на будь-якій стадії виробництва та/або обігу кормів.

2. Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер.

3. Для внесення потужностей, які підлягають державній реєстрації, до реєстру потужностей операторів ринку кормів (державний реєстр потужностей) оператори ринку кормів подають заяву встановленої форми компетентному органу, за місцезнаходженням потужностей не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку роботи потужностей. У заяві зазначаються: найменування оператора ринку, місцезнаходження потужностей, телефон та електронна адреса та вид діяльності, що планується здійснювати на цих потужностях, керівництво оператора ринку та його контактні дані. Заява засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи та може подаватися в електронному або паперовому вигляді та реєструється в день її надходження.

Державна реєстрація потужностей здійснюється протягом 15 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію.

4. Якщо державна реєстрація потужностей не закінчена протягом строку, визначеного у частині третій цієї статті, замовнику надається письмове обґрунтування причин продовження строку проведення реєстрації, який не може бути продовжений більше, ніж на 15 робочих днів.

5. Компетентний орган затверджує форму заяви, процедуру проведення державної реєстрації потужностей, ведення реєстрів та надання інформації з реєстрів заінтересованим суб'єктам.

6. Компетентний орган оприлюднює на власному офіційному веб-сайті державний реєстр потужностей, зазначених у частині першій цієї статті, а також забезпечує відкритість, доступність та безоплатність реєстру для громадськості в електронному вигляді на його офіційному сайті в мережі Інтернет.

7. Оператор ринку, який має намір припинити виробництво на тій чи іншій потужності, або змінити вид діяльності, зобов'язаний подати повідомлення встановленої форми до компетентного органу за місцезнаходженням потужностей у разі припинення виробництва - не пізніше ніж за 10 календарних днів, а у разі зміни виду діяльності, встановлення нової виробничої лінії, або перепланування та/або реконструкції потужностей - не пізніше ніж за 30 календарних днів.

8. Форма повідомлень, передбачених цієї статтею, затверджується компетентним органом та не може містити вимогу про надання іншої інформації, крім тієї, що зазначена у частинах третій та сьомій цієї статті.

9. Підставою для відмови у державній реєстрації потужностей є недостовірність даних, зазначених у заяві, або невірно заповнена заява.

Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин такої відмови надсилається заявнику не пізніше 15 робочих днів із дня прийняття заяви.

Стаття 18. Тимчасове припинення, поновлення тимчасового припинення та скасування дії державної реєстрації потужності

1. Дію державної реєстрації потужності може бути тимчасово припинено на один, декілька або усі види діяльності, якщо під час здійснення державного контролю було встановлено, що потужність не відповідає вимогам, які встановлені законодавством про корми до таких потужностей. Таке тимчасове припинення дії державної реєстрації потужності продовжується до того моменту, поки оператор ринку не виконає усі вимоги законодавства, які висуваються до таких видів діяльності.

Якщо зазначені вище вимоги не виконуються протягом одного року, застосовуються положення частини восьмої цієї статті.

2. Дія державної реєстрації потужності припиняється шляхом видачі постанови про тимчасове припинення дії державної реєстрації потужності головним державним інспектором компетентного органу.

3. У разі тимчасового припинення дії державної реєстрації потужності інформація про це заноситься до відповідного реєстру та оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу.

4. Оператор ринку, дію державної реєстрації потужності якого тимчасово припинено, не має права здійснювати виробництво та/або обіг кормів на такій потужності.

5. Оператор ринку, дію державної реєстрації потужності якого тимчасово припинено, може подати заяву компетентному органу на поновлення дії державної реєстрації потужності після усунення причин, що стали підставою для такого припинення.

6. Поновлення дії державної реєстрації потужності здійснюється у триденний термін після усунення невідповідностей вимогам, які встановлені законодавством про корми до такої потужності шляхом скасування постанови про тимчасове припинення дії державної реєстрації потужності головним державним інспектором компетентного органу. Інформація про поновлення дії державної реєстрації потужності заноситься до реєстру та оприлюднюється на офіційному веб-сайті компетентного органу.

7. Рішення про тимчасове припинення державної реєстрації потужності може бути оскаржене до компетентного органу або суду.

8. Дія державної реєстрації потужності скасовується, а потужність вилучається з реєстру потужностей у наступних випадках:

а) оператор ринку припиняє діяльність;

б) якщо протягом року після виявлення невідповідностей потужностей вимогам законодавства про корми та тимчасового припинення дії державної реєстрації оператор ринку не усуває зазначені невідповідності;

в) якщо протягом року видано три або більше постанови про тимчасове припинення дії державної реєстрації даної потужності.

Стаття 19. Експлуатаційний дозвіл

1. Експлуатаційний дозвіл видається компетентним органом на потужність, що використовується для:

1) виробництва та/або реалізація таких кормових добавок:

поживних добавок, до яких належать: вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією; сполуки мікроелементів; амінокислоти, солі амінокислот та їх аналоги; сечовина та її похідні;

зоотехнічних добавок, до яких належать: підсилювачі засвоюваності (речовини, які під час згодовування тваринам підвищують засвоюваність кормів у результаті впливу на цільові кормові матеріали); стабілізатори кишкової флори (мікроорганізми або інші речовини з визначеним хімічним складом, які під час згодовування тваринам сприятливо впливають на кишкову флору); речовини, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище; інші зоотехнічні добавки;

технологічних добавок, до яких належать (лише з максимальним встановленим вмістом): антиоксиданти (речовини, які продовжують строк зберігання кормів та кормових матеріалів, захищаючи їх від пошкоджень, спричинених окисненням);

органолептичних добавок, до яких належать: барвники (каротиноїди та ксантофіли: речовини, які підсилюють чи відновлюють колір кормів; речовини, які під час згодовування тваринам підсилюють забарвлення харчових продуктів тваринного походження; речовини, які сприятливо впливають на забарвлення декоративних риб та птахів);

2) виробництва та/або реалізація преміксів, виготовлених з використанням таких кормових добавок:

зоотехнічних добавок інших, ніж: підсилювачі засвоюваності (речовини, які під час згодовування тваринам підвищують засвоюваність кормів у результаті впливу на цільові кормові матеріали); стабілізатори кишкової флори (мікроорганізми або інші речовини з визначеним хімічним складом, які під час згодовування тваринам сприятливо впливають на кишкову флору); речовини, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище;

поживних добавок:вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією (вітаміни А та Д), сполуки мікроелементів; сполуки елементів, які простежуються (міді та селену);

кокцидіостатиків та гістомоностатиків;.

3) виробництва з метою реалізації, або виробництва лише для власного господарства, комбікормів з використанням кормових добавок або преміксів, що містять:

зоотехнічні добавки інші, ніж: підсилювачі засвоюваності (речовини, які під час згодовування тваринам підвищують засвоюваність кормів у результаті впливу на цільові кормові матеріали); стабілізатори кишкової флори (мікроорганізми або інші речовини з визначеним хімічним складом, які під час згодовування тваринам сприятливо впливають на кишкову флору); речовини, які сприятливо впливають на навколишнє природне середовище.

кокцидіостатики та гістомоностатики;

4) виробництва лікувальних кормів.

2. На потужності, зазначені у частині першій цієї статті, оператори ринку зобов'язані отримати експлуатаційний дозвіл:

на кожну окрему потужність;

до початку експлуатації потужності.

3. Для отримання експлуатаційного дозволу особи, зазначені у частині першій цієї статті, подають заяву, встановленої компетентним органом форми, та перелік кормових добавок, преміксів та кормів, які планується виробляти, переробляти, обробляти або зберігати. Перелік документів, які необхідно подавати для отримання експлуатаційного дозволу, є вичерпним.

4. Експлуатаційний дозвіл видається компетентним органом, якщо після інспектування потужностей, зазначених у частині першій цієї статті, було встановлено, що вони відповідають вимогам цього Закону.

Не потребують інспектування потужностей оператори ринку, які діють виключно як продавці, та здійснюють лише продаж кормів, без їх зберігання на потужностях. Такі оператори ринку подають компетентному органу заяву, встановленої компетентним органом форми, для підтвердження того, що корми, які вони реалізують відповідають вимогам цього Закону.

5. Якщо під час інспектування потужностей, зазначених у частині першій цієї статті, виявляється, що потужність відповідає вимогам лише щодо інфраструктури та обладнання, встановленим цим Законом, то на таку потужність компетентний орган видає тимчасовий експлуатаційний дозвіл. Якщо результат нового інспектування потужності, проведеного протягом трьох місяців з видачі тимчасового дозволу доведе, що потужність відповідає усім вимогам, встановленим цим Законом, компетентний орган видає на таку потужність експлуатаційний дозвіл. У випадку, якщо було зроблено відповідні зміни, але потужність все ще не відповідає усім вимогам цього Закону, компетентний орган може подовжити дію тимчасового дозволу. За жодних умов дія тимчасового дозволу не може перевищувати термін шість місяців.

6. У разі коли оператор ринку, який вже має експлуатаційний дозвіл, побудував нові або здійснює реконструкцію потужностей і планує використовувати їх для виробництва та обігу кормів, встановлює нову виробничу лінію, змінює вид діяльності, він повинен звернутися із заявою до головного державного інспектора про зазначені наміри не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку зазначених дій.

Інспектування нових або реконструйованих потужностей, нових виробничих ліній та необхідні дослідження проводяться протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви.

Оператор ринку використовує нові або реконструйовані потужності, нові виробничі лінії та здійснює нові види діяльності після отримання акта за результатами проведення інспектування, якщо такий акт підтверджує відповідність вимогам законодавства про корми. Якщо в акті зазначено про невідповідність вимогам, використання нових або реконструйованих потужностей, нових виробничих ліній та видів діяльності можливе тільки після проведення повторного інспектування з оформленням відповідного акта.

7. За видачу та поновлення дії експлуатаційного дозволу в разі тимчасового припинення його дії справляється плата, яка перераховується до державного бюджету.

8. Видача або поновлення дії експлуатаційного дозволу здійснюється після пред'явлення оператором ринку документа про внесення плати за його видачу або поновлення.

9. Переоформлення, видача дубліката експлуатаційного дозволу здійснюються безоплатно з підстав, у порядку та строки, що встановлені законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

10. Документи, зазначені у цій статті, що подаються для отримання експлуатаційного дозволу, мають бути засвідчені підписом оператора ринку, який провадить діяльність, зазначену у частині першій цієї статті, або уповноваженої ним особи.

11. Рішення про видачу або відмову у видачі експлуатаційного дозволу приймається компетентним органом, на підставі результатів інспектування заявлених потужностей щодо їх відповідності цьому Закону

12. Інспектування заявлених потужностей проводиться не пізніше 15 календарних днів з дня отримання компетентним органом документів.

13. Строк видачі експлуатаційного дозволу становить 30 календарних днів з дня отримання компетентним органом відповідних документів.

14. Експлуатаційний дозвіл є безстроковим.

15. Оператори ринку та потужності, на які видано експлуатаційний дозвіл, вносяться до реєстру, зазначеного у частині другій статті 17 цього Закону, із наданням реєстраційного номеру, який ведеться компетентним органом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань ветеринарної медицини.

16. Компетентний орган забезпечує відкритість, доступність та безоплатність цього реєстру для громадськості в електронному вигляді на його офіційному сайті в Інтернеті.

18. Підставами для відмови у видачі експлуатаційного дозволу є:

1) відсутність будь-якого з документів, передбачених цією статтею;

2) недостовірність відомостей, зазначених у поданих для отримання експлуатаційного дозволу документах;

3) заявлені потужності не відповідають вимогам цього Закону.

19. Відмова у видачі експлуатаційного дозволу з підстав, не передбачених частиною вісімнадцятою цієї статті, забороняється.

20. У разі прийняття рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу оператору ринку, який провадить діяльність, зазначену у частині першій цієї статті, має бути надано (особисто та/або поштовим відправленням) рішення про таку відмову з посиланням на конкретні положення законодавства про корми.

21. Надання рішення про відмову здійснюється в строк, встановлений для видачі експлуатаційного дозволу, але не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення.

22. У разі усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу, повторний розгляд документів здійснюється компетентним органом у строк та в порядку, передбаченими для отримання експлуатаційного дозволу.

23. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу може бути оскаржене до компетентного органу або суду.

24. Оператор ринку, який має намір припинити виробництво на тій чи іншій потужності, зобов'язаний подати повідомлення про це встановленої форми до компетентного органу за місцезнаходженням потужностей - не пізніше ніж за 10 календарних днів.

25. Форма експлуатаційного дозволу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 20. Тимчасове припинення, поновлення тимчасового припинення та анулювання дії експлуатаційного дозволу

1. Дію експлуатаційного дозволу потужностей може бути тимчасово припинено на один, декілька або усі види діяльності, якщо під час здійснення державного контролю було встановлено, що потужність не відповідає вимогам, які встановлені законодавством про корми до таких потужностей. Таке тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу продовжується до того моменту, поки оператор ринку не виконає усі вимоги законодавства, які висуваються до таких видів діяльності.

Якщо зазначені вище вимоги не виконуються протягом одного року, застосовуються положення частини восьмої цієї статті.

2. Дія експлуатаційного дозволу потужностей припиняється шляхом видачі постанови про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу потужностей головним державним інспектором компетентного органу.

3. Оператор ринку, дію експлуатаційного дозволу якого тимчасово припинено, не має права здійснювати виробництво, реалізацію та/або обіг кормів на таких потужностях.

4. У разі тимчасового припинення дії експлуатаційного дозволу інформація про це вноситься до відповідного реєстру та оприлюднюється на офіційному веб-сайті компетентного органу.

5. Оператор ринку, дію експлуатаційного дозволу на потужності якого тимчасово припинено, може подати заяву компетентному органу про поновлення дії експлуатаційного дозволу після усунення причин, що стали підставою для такого припинення.

6. Поновлення дії експлуатаційного дозволу здійснюється після усунення невідповідностей законодавству про корми, які стосуються зазначених потужностей шляхом скасування постанови про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу головним державним інспектором компетентного органу. Для цього компетентний орган протягом 10 днів після отримання заяви про поновлення експлуатаційного дозволу, має здійснити повторне інспектування зазначених потужностей. У випадку позитивного результату інспектування, та пред'явлення оператором ринку документа про внесення плати за його поновлення, таке поновлення здійснюється у десятиденний термін. Інформація про поновлення дії експлуатаційного дозволу заноситься до реєстру та оприлюднюється на офіційному веб-сайті компетентного органу.

7. Рішення про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу може бути оскаржене до компетентного органу або суду.

8. Дія експлуатаційного дозволу анулюється, а потужності вилучаються з реєстру потужностей у наступних випадках:

а) оператор ринку припиняє діяльність;

б) якщо протягом року після виявлення невідповідностей потужностей вимогам законодавства про корми та тимчасового припинення дії експлуатаційного дозволу оператор ринку не усуває зазначені невідповідності;

в) якщо протягом року видано три або більше постанови про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу на дану потужності.

9. Анулювання експлуатаційного дозволу з підстав, у порядку та строки, що встановлені законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Стаття 21. Вимоги до виробництва та обігу кормів

1. Корми, які знаходяться в бігу в Україні, повинні бути безпечними та відповідати вимогам, встановленим законодавством про корми.

2. Забороняється виробництво кормів:

а) на потужностях, що не відповідають вимогам законодавства про корми;

б) на потужностях, щодо яких не отримано державної реєстрації та/або експлуатаційного дозволу, передбаченого цим Законом, або дія державної реєстрації чи експлуатаційного дозволу тимчасово припинена;

в) із використанням кормових добавок, які не зареєстровані в Україні згідно із відповідним законодавством про корми.

3. Забороняється обіг кормів:

а) вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам законодавства про корми;

б) вироблених на потужностях, щодо яких не отримано державної реєстрації та/або експлуатаційного дозволу, передбаченого цим Законом, або дія державної реєстрації чи експлуатаційного дозволу тимчасово припинена;

в) вироблених із використанням кормових добавок, які не зареєстровані в Україні згідно із відповідним законодавством про корми;

г) які марковані із порушенням вимог законодавства про корми;

д) ввезені(переслані) на територію України контрабандно;

є) термін зберігання, яких закінчено.

4. Вилучені корми, які неможливо повернути в обіг, використовуються для інших, ніж споживання тваринами, призначеними для виготовлення харчових продуктів, цілей або підлягають знищенню у порядку, встановленому законом, за рахунок оператора ринку.

5. У разі коли будь-які небезпечні корми є частиною партії або вантажу з кормами одного найменування, вважається, що всі корми цього найменування в конкретній партії або вантажі також є небезпечними, їх подальший обіг забороняється, якщо не буде доведено, що решта партії або вантажу є безпечною.

6. Документом, який має супроводжувати корми в обігу є товарно-транспортна накладна. Встановлення вимог щодо наявності додаткових документів, що мають супроводжувати корми в обігу, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

7. Товарно-транспортна накладна, зокрема, містить інформацію, яка забезпечує простежуваність кормів, що транспортуються та має зберігатися протягом строку, необхідного для забезпечення простежуваності.

Стаття 22. Вимоги до потужностей, що виробляють корми для їх ввезення (пересилання) на митну територію України

1. Вимоги до потужностей, що виробляють корми для їх ввезення (пересилання) на митну територію України, повинні відповідати вимогам, які встановлені для вітчизняних потужностей.

2. Державний інспектор перевіряє дотримання вимог до потужностей, виробничих процесів, умов зберігання та інших вимог у країнах, з яких корми ввозяться (пересилаються) на митну територію України.

З цією метою компетентний орган повідомляє відповідній компетентній службі країни-імпортера про проведення зазначеного інспектування за 60 календарних днів. Період проведення процедури інспектування з моменту такого повідомлення або подання відповідної заявки оператором ринку кормів до прийняття рішення не повинен перевищувати 60 календарних днів.

3. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам, встановленим українським законодавством про корми, не дозволяється.

4. Компетентний орган веде реєстр потужностей для імпорту в Україну.

5. Порядок проведення перевірки виконання встановлених законодавством вимог, реєстрації та вилучення з реєстру потужностей для імпорту в Україну встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань ветеринарної медицини.

Стаття 23. Корми, заборонені до ввезення (пересилання) на митну територію України

1. Забороняється ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, які є небезпечними або марковані із порушенням вимог цього Закону.

2. Якщо виявляється, що корми для тварин, виготовлені в інших країнах, можуть становити ризик для здоров'я людини, здоров'я тварин чи навколишнього природного середовища компетентний орган може вжити таких заходів:

1) припинення ввезення (пересилання) на митну територію України кормів для тварин з країни-виробника і, якщо можливо, з транзитної країни;

2) встановлення особливих вимог до відповідних кормів для тварин з усієї або частини території країни-виробника;

3) будь-який інший тимчасовий захід.

3. У строк не більш як п'ять робочих днів вжиті компетентним органом заходи повинні бути підтверджені, змінені, скасовані чи розширені відповідно до встановлених законодавством процедур, а рішення про це опубліковано на офіційному веб-сайті компетентного органу.

Стаття 24. Вимоги до маркування кормів

1. Забороняється обіг кормів, маркування яких не відповідає вимогам цього Закону. Корми, що перебувають в обігу на території України, повинні маркуватися державною мовою та містити на упаковці у доступній для сприймання кінцевим користувачем формі інформацію про:

1) вид кормів (в тому числі кормовий матеріал);

2) назву (найменування) та місцезнаходження, номер телефону в Україні оператора ринку кормів та/або потужностей, а для кормів, ввезених (пересланих) на митну територію України, - назву виробника і країну виробництва, а також назву і місцезнаходження оператора ринку кормів, який здійснює функції щодо прийняття претензій від кінцевих користувачів на території України;

3) реєстраційний номер потужності (та/або експлуатаційного дозволу);

4) номер партії;

5) кількість нетто корму в установлених одиницях виміру (маса нетто, вага брутто, об'єм або поштучно);

4) список груп кормових добавок, якому передує заголовок "добавки".

У випадках, передбачених законодавством, зазначається також кількість кормових добавок та належність до певної функціональної групи/груп.

5) максимальний вміст вологи, відповідно до вимог, передбачених законодавством;

6) дані про термін зберігання та умови зберігання;

7) вміст показників, що характеризують поживну цінність, відповідно до вимог, встановлених законодавством;

8) у випадку кормових матеріалів, до яких додано кормові добавки, зазначаються види або категорії тварин, для яких призначено кормовий матеріал; вказівки по належному використанню із зазначенням максимального вмісту відповідних добавок; та термін зберігання для кормових добавок, інших ніж технологічні добавки)

2. Маркування комбікормів, окрім вище зазначеного, також має містити наступні елементи:

a) види або категорії тварин, для яких призначено даний комбікорм;

б) вказівки по належному використанню, що вказують на мету, для якої даний комбікорм призначено;

в) у випадках, коли виробник не є особою, відповідальною за маркування, потрібно наводити наступне:

назву та адресу виробника, або

номер експлуатаційного дозволу, або реєстраційний номер;

визначення терміну зберігання відповідно до наступних вимог: "використати до …", за чим слідує дата, яка вказує конкретний день, у випадку кормів, які швидко піддаються псуванню; або "придатний до …", за чим слідує дата, яка вказує конкретний місяць, у випадку інших кормів. Якщо дата виробництва вказана на етикетці, то дата, яка вказує мінімальний термін зберігання може бути наведена у вигляді "… (період часу в днях або місяцях) від дати виробництва";

список кормового матеріалу, з якого складається корм, що йде під заголовком "склад" та містити назву кожного виду кормового матеріалу. Перелік кормового матеріалу, який входить до складу комбікорму, зазначається в порядку зменшення ваги, вирахуваною по вмісту вологи в комбікормі. Цей список може включати вагу у відсотках.

3. Маркування повинне бути на кожній окремій упаковці, ємності або на етикетці, прикріпленій до них, у кормів насипом - у супровідному документі, якщо інше не передбачено відповідним законодавством.

4. Маркування повинне бути чітким, стійким, нерозтертим.

5. Маркування, реклама та надання інформації про корми для тварин, включаючи їх форму, зовнішній вигляд та упаковку, пакувальний матеріал, що використовується, спосіб їх розміщення та оформлення, а також інформація в будь-яких засобах масової інформації не повинні вводити в оману кінцевого користувача, зокрема:

що корм виліковує або полегшує хвороби чи запобігає хворобам тварин;

щодо передбачуваного використання чи характеристик кормів, а саме: характеру, способу виготовлення або виробництва, властивостей, складу, кількості, строку придатності, видів або категорій тварин, для яких він призначений;

шляхом присвоєння кормам ефектів і характеристик, яким вони не притаманні, або інформації про те, що їм притаманні особливі характеристики, коли насправді всім аналогічним кормам притаманні такі характеристики.

6. Обов'язкові відомості на упаковці повинні легко розпізнаватися без доповнень іншою інформацією. Вони повинні бути представлені в кольорі, шрифті та розмірі, який не ускладнює сприйняття інформації про корм і не виділяє якусь частину інформації, якщо тільки таке виділення не призначено для привернення уваги до безпечності.

7. Додаткові вимоги та виключення з обов'язкових вимог щодо маркування, вимоги щодо довільного маркування встановлюються відповідним законодавством, яке розробляється компетентним органом та затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику в сфері ветеринарної медицини.

Стаття 25. Вимоги до пакування кормів

1. Кормові матеріали та комбікорми можуть перебувати в обігу тільки в закритих упаковках або контейнерах. Упаковки чи контейнери мають бути закриті таким чином, щоб при відкритті вони пошкоджувались та не могли бути повторно використані. 2. Перебувати в обігу розсипом або в незапакованих упаковках або контейнерах можуть:

1) кормові матеріали;

2) комбікорми, отримані виключно шляхом змішування зерна або цілих плодів;

3) комбікорми для їх поставки між виробниками;

4) комбікорми, поставлені безпосередньо від виробника до господарств;

5) комбікорми, поставлені від виробників до потужностей, де здійснюється пакування;

6) корми масою не більш як 50 кілограмів, які призначені для кінцевого користувача і відбираються безпосередньо із закритої упаковки або контейнера;

7) сіль в блоках або лизунці.

Розділ V
ВИМОГИ ДО ГІГІЄНИ КОРМІВ

Стаття 26. Загальні вимоги до операторів ринку, які здійснюють первинне виробництво та ведення записів щодо забезпечення безпечності кормів

1. Оператори ринку, що здійснюють первинне виробництво, а також провадять пов'язану з первинним виробництвом діяльність, зокрема транспортування, зберігання та поводження із продукцією первинного виробництва в місці первинного виробництва, транспортування продукції первинного виробництва з місця первинного виробництва до потужності, а також змішування кормів лише для потреб власного господарства без використання добавок або без попереднього змішування добавок, за винятком добавок для силосування, забезпечують, що їхня діяльність, спрямована на попередження, зменшення або знищення небезпечних факторів, які можуть становити загрозу безпечності кормів.

2. Оператори ринку забезпечують, щоб первинна продукція, яка була вироблена, підготовлена, очищена та запакована на їх потужностях, а також первинна продукція, що зберігається або транспортується, захищена від забруднення та псування.

3. Оператори ринку забезпечують виконання вимог, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, шляхом дотримання відповідного законодавства щодо контролю небезпечних факторів, включаючи:

а) заходи щодо контролю небезпечного забруднення, яке походить з повітря, ґрунту, води, добрив, продуктів захисту рослин, біоцидів, ветеринарних препаратів, а також поводженням та знищенням відходів;

б) заходи щодо здоров'я рослин, тварин та довкілля, які можуть вплинути на безпечність кормів, включаючи програми з моніторингу та контролю зоонозів та зоонозних агентів.

4. З метою забезпечення безпечності первинної продукції оператори ринку впроваджують відповідні заходи, зокрема:

a) утримання в чистому стані, та дезінфекція приміщень, обладнання, контейнерів, тари та транспортних засобів, які були використані для виробництва, приготування, сортування, пакування, зберігання та транспортування кормів після очищення;

б) забезпечення гігієни виробництва, транспортування та зберігання кормів та їх чистоту;

в) використання чистої води для запобігання небезпечному забрудненню;

г) попередження поширення небезпечного забруднення серед тварин;

ґ) збереження та вивезення відходів та небезпечних речовин у безпечний спосіб з метою запобігання забрудненню;

д) забезпечення того, щоб пакувальні матеріали не були джерелом небезпечного забруднення кормів;

е) врахування результатів будь-яких відповідних досліджень (випробувань) зразків продукції первинного виробництва або інших зразків, пов'язаних із безпечністю кормів.

5. Оператори ринку за відповідні періоди ведуть записи щодо заходів контролю небезпечних факторів, враховуючи природу та розмір потужності, зокрема, про:

a) використання продуктів захисту рослин та біоцидів;

б) використання генетично модифікованого насіння;

в) наявності шкідливих організмів чи хвороб, що можуть вплинути на безпечність продукції первинного виробництва;

г) результатів досліджень (випробувань) зразків, отриманих від продукції первинного виробництва, або інших зразків, відібраних із діагностичною метою, які є важливими для безпечності кормів;

д) джерела та кількість кожного виду вхідних кормів, а також призначення та кількість кожного виду вихідних кормів.

Оператори ринку повинні надавати усю інформацію із цих записів компетентному органу під час здійснення державного контролю.

6. На операторів ринку кормів, які здійснюють діяльність, передбачену частиною першою цієї статті, не поширюються вимоги, покладені на операторів ринку, які займаються діяльністю, іншою, ніж первинне виробництво, зазначені у статтях 28 - 33 цього Закону.

Стаття 27. Методичні рекомендації щодо належної практики для первинного виробництва

1. Методичні рекомендації щодо належної практики для первинного виробництва мають містити інформацію щодо небезпечних факторів, які можуть виникнути під час первинного виробництва кормів, а також дії щодо контролю таких небезпечних факторів, включаючи заходи, передбачені відповідним законодавством, такі як:

a) контроль забруднення мікотоксинами, важкими металами, радіоактивними матеріалами;

б) використання води, органічних відходів та добрив;

в) використання засобів захисту рослин і біоцидів, та їх простежуваності;

г) використання ветеринарних препаратів і кормових добавок, та їх простежуваності;

д) підготовку, зберігання та простежуваність кормових матеріалів;

є) знищення мертвих тварин, поводження з відходами та їх захоронення;

е) вжиття захисних заходів для запобігання проникненню заразних хвороб, що передаються тваринам через корми, а також зобов'язання щодо повідомлення компетентного органу про такі випадки;

ж) проведення процедур та вжиття практичних заходів для забезпечення умов гігієни під час виробництва, підготовки, пакування, зберігання та транспортування кормів, включаючи ефективне очищення та боротьбу із шкідниками;

з) вимог до ведення записів.

2. Застосування методичних рекомендацій не є обов'язковим.

Стаття 28. Вимоги до потужностей та обладнання

1. Приміщення для переробки та зберігання кормів, обладнання, контейнери, тара, транспортні засоби утримуються в чистому стані.

2. Розташування, конструкція, монтаж та розмір потужностей (об'єктів) і обладнання повинні відповідати таким вимогам:

a) дозволяти проводити чищення та/або дезінфекцію;

б) дозволяти мінімізувати ризик виникнення помилок та уникати забруднення, перехресного забруднення та будь-якого несприятливого впливу на безпечність продуктів. Машинне обладнання, яке контактує з кормами, повинно бути висушене після будь-якого мокрого процесу чищення.

3. Обладнання, що використовуються для змішування та/або виробництва, повинні підлягати регулярним перевіркам відповідно до письмових процедур, які виробник цього обладнання попередньо встановив, а саме:

a) усі ваги та вимірювальні пристрої, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об'ємів, які вимірюються, з необхідним регулярним тестуванням для підтримання їхньої точності;

б) усі мішалки, що використовуються у виробництві кормів, повинні відповідати діапазонам ваги або об'ємів, які змішуються, вони мають бути здатні виробляти однорідні суміші та розчини.

4. Приміщення повинні мати належне природне та/або штучне освітлення.

5. Дренажні приміщення мають відповідати призначеним цілям їх використання та бути сконструйованими у такий спосіб, щоб уникнути ризику забруднення кормів.

6. Вода, яку використовують у виробництві кормів, повинна мати відповідну якість для тварин; труби для подачі води повинні мати інертну природу.

7. Стічні, відпрацьовані води та дощову воду необхідно утилізувати у такий спосіб, щоб це не впливало на обладнання, безпечність та якість кормів. Зіпсовані продукти та пил необхідно контролювати для запобігання поширенню шкідників.

8. Вікна та інші отвори повинні мати захист проти проникнення шкідників. Двері повинні бути щільно змонтовані та у зачиненому стані мати захист проти проникнення шкідників.

9. Стеля та верхні кріплення мають бути сконструйовані, змонтовані та оброблені таким чином, щоб попереджувати накопичення бруду, зменшувати конденсат, ріст небажаної плісняви і відпадання частинок конструкції, що може вплинути на безпечність та якість кормів.

10. На потужностях мають бути запроваджені програми ефективної боротьби зі шкідниками.

Стаття 29. Вимоги до виробництва

1. Оператори ринку під час виробництва кормів повинні дотримуватися таких вимог:

1) етапи виробництва виконуються згідно з попередньо встановленими письмовими процедурами та інструкціями, призначеними для визначення, перевірки та контролю критичних точок у процесі виробництва;

2) застосовуються технічні або організаційні заходи для уникнення або зменшення перехресного забруднення;

3) проводиться моніторинг наявності заборонених небажаних речовин у кормах та/або інших забруднюючих речовин, які можуть вплинути на здоров'я людей або тварин, одночасно з розробленням стратегії контролю для зменшення ризику;

4) відокремлення та ідентифікація відходів та матеріалів, які не придатні для кормів;

5) знищення та заборона використання в якості кормів матеріалів, що містять небезпечні рівні ветеринарних препаратів, забруднюючих речовин або інших небезпечних факторів;

6) запровадження заходів для ефективного забезпечення простежуваності продуктів.

Стаття 30. Вимоги до зберігання та перевезення

1. Оператор ринку під час зберігання або перевезення кормів зобов'язаний:

1) зберігати перероблені корми окремо від неперероблених кормових матеріалів та добавок для запобігання перехресному забрудненню перероблених кормів. При цьому використовуються належні пакувальні матеріали;

2) зберігати корми у призначених для цього місцях;

3) зберігати та перевозити корми таким чином, щоб їх можна було легко ідентифікувати, а також запобігти перехресному забрудненню та/або псуванню;

4) утримувати у чистому стані контейнери та обладнання, яке використовується для транспортування, зберігання, конвеєрного транспортування, оброблення та зважування кормів, а також запровадити їх належне очищення після використання з мінімізацією слідів чистячих та дезінфікуючих засобів;

5) мінімізувати псування та зараження шкідниками;

6) дотримуватись умов зберігання.

Стаття 31. Вимоги до персоналу потужностей

1. Оператори ринку на власних потужностях повинні виконувати наступні вимоги:

1) персонал повинен володіти кваліфікацією, необхідною для виробництва кормів;

2) персонал повинен мати посадові інструкції із зазначенням їх прав, обов'язків та відповідальності щодо виробництва кормів. Такі інструкції мають надаватися компетентному органу під час проведення державного контролю;

3) персонал повинен бути проінформованим письмово про їх обов'язки та повноваження, в тому числі у випадку змін у інструкціях.

Стаття 32. Вимоги до ведення документації щодо простежуваності

1. Документація щодо простежуваності здійснюються оператором ринку у письмовому або електронному вигляді, і має бути доступною на запит компетентного органу.

2. Усі оператори ринку кормів, включаючи тих, що діють виключно як продавці без зберігання продукту на своїх потужностях, повинні для забезпечення ефективної простежуваності вести відповідну документацію, яка включає відомості про деталі закупівлі, виробництво та продаж кормів.

3. Оператори ринку кормів, за винятком тих, що діють виключно як продавці без зберігання продукту на своїх потужностях, повинні вести наступну документацію:

відомості щодо процесу виробництва та засобів контролю;

відомості щодо простежуваності.

4. Документація щодо процесу виробництва та засобів контролю призначена для встановлення та контролю критичних точок у виробничому процесі. Результати відповідних заходів контролю зберігаються операторами ринку кормів для забезпечення простежуваності виробництва кожної реалізованої партії продуктів,, та встановлення відповідальності у разі виникнення скарг.

5. Документація щодо простежуваності включає:

1) для кормових добавок: відомості про природу та кількість вироблених добавок, відповідні дати виробництва та, за необхідності, номер партії або конкретної частини виробництва (у разі неперервного виробництва); назву та адресу потужності, до якої були доставлені добавки, природу та кількість поставлених добавок та, за необхідності, номер партії або конкретної частини виробництва (у разі неперервного виробництва);

2) для преміксів: назву та адресу виробників або постачальників добавок, відомості про природу та кількість використаних добавок та номер партії або конкретної частини виробництва (у разі неперервного виробництва); дату виробництва преміксів та номер партії за необхідності; назву та адресу установи, до якої премікси було доставлено, дату поставки, природу та кількість поставлених преміксів, номер партії за необхідності;

3) для комбікормів/кормових матеріалів: назву та адресу виробників або постачальників кормових добавок/преміксів, відомості про природу та кількість використаних преміксів разом з номером партії; назву та адресу постачальників кормових матеріалів та додаткових кормів та дату поставки; тип, кількість та склад комбікормів; природу та кількість виготовлених кормових матеріалів або комбікормів разом з датою виробництва, назву і адресу покупця (наприклад, іншого оператора ринку кормів).

Стаття 33. Вимоги до контролю якості

1. Оператор ринку кормів для забезпечення контролю якості кормів дотримується таких вимог:

1) здійснює перевірку кормів у лабораторії, яка діє відповідно до чинного законодавства;

2) складає та запроваджує у письмовій формі план контролю якості, до якого включено проведення перевірки критичних точок під час виробництва, процедури відбору зразків та частота такого відбору, методи досліджень та частота їх проведення, відповідність специфікаціям та у разі невідповідності - місце, куди відправляються продукти (від матеріалів переробки до кінцевих продуктів).

2. З метою забезпечення простежуваності оператор ринку кормів веде документацію стосовно сировини, що використовується у кінцевому продукту. Зазначена документація повинна бути доступною для компетентного органу протягом знаходження корму в обігу.

3. Зразки інгредієнтів та кожної партії вироблених кормів та реалізованих кормів, або кожної конкретної частини виробництва (у разі неперервного виробництва) повинні відбиратися у достатній кількості з використанням процедури, яка попередньо встановлена та дотримується оператором ринку, для забезпечення простежуваності. Такий відбір має здійснюватися з частотою необхідною для визначення простежуваності у разі виробництва, яке оператор ринку веде тільки для своїх потреб.

4. Зразки, зазначені у частині третій цієї статті, опечатуються та на них наноситься маркування для їх ідентифікації. Зберігання зразків здійснюється таким чином, щоб запобігти заміні складу зразка та його підробці. Зразки зберігаються для надання компетентним органам протягом періоду, який відповідає терміну зберігання цих кормів. У разі використання кормів для тварин, які не призначені для виробництва харчових продуктів, виробник кормів повинен тримати тільки зразки кінцевого продукту.

Розділ VI
НАЛЕЖНА ПРАКТИКА ГОДУВАННЯ ТВАРИН

Стаття 34. Вимоги гігієни до випасу тварин на пасовищах

1. Випас на пасовищах та землях сільськогосподарських угідь повинен контролюватися для того, щоб мінімізувати забруднення харчових продуктів тваринного походження фізичними, біологічними або хімічними небезпечними факторами.

2. Відповідний період відпочинку землі перед тим, як дозволити випас поголів'я худоби на пасовищах, сільськогосподарських угіддях та між пасовищними ротаціями, повинен витримуватися за необхідності з метою мінімізації біологічного перехресного забруднення від гною та повинне бути забезпечено дотримання періодів утримання від внесення сільськогосподарських хімічних добрив.

Стаття 35. Вимоги гігієни до стаєнь та обладнання для годування тварин

1. Потужність, де перебувають тварини, повинна бути сконструйована у такий спосіб, щоб забезпечити належне чищення. Потужність та обладнання для годування повинні ретельно та регулярно чиститися з метою запобігання появі будь-якого небезпечного фактора. Хімічні речовини для чищення та санітарної обробки необхідно використовувати відповідно до інструкцій, а також зберігати окремо від кормів та зони годування.

2. Система боротьби із шкідниками повинна бути запроваджена для того, щоб контролювати доступ шкідників на потужність, де перебувають тварини, з метою мінімізації можливого забруднення кормів, підстилок для тварин або місць утримання тварин.

3. Будівлі та обладнання для годування повинні утримуватися в чистоті. Для усунення гною, сміття та інших можливих джерел забруднення кормів необхідно запровадити системи усунення гною, сміття та інших можливих джерел забруднення кормів. Корми та підстилки, що використовуються на потужності, повинні замінюватися щоб не допустити забруднення кормів та появу на них цвілі.

Стаття 36. Вимоги гігієни до зберігання кормів

1. Корми зберігаються окремо від хімічних речовин та інших продуктів, що заборонені для годування тварин.

2. Зони зберігання та контейнери повинні чиститися і висушуватися, а за необхідності повинні вживатися відповідні заходи боротьби із шкідниками.

3. Зони зберігання та контейнери повинні чиститися для того, щоб запобігти небажаному перехресному забрудненню.

4. Зерно повинне зберігатися у такий спосіб, щоб тварини не могли до нього дістатися.

5. Лікувальні та нелікувальні корми, які призначаються для різних категорій або видів тварин, повинні зберігатися у такий спосіб, щоб зменшити ризик їх згодовування не призначеним для цього тваринам.

Стаття 37. Вимоги гігієни до розповсюдження кормів

1. Система розповсюдження кормів на господарствах повинна забезпечити потрапляння відповідних кормів до належного місця призначення. Під час розповсюдження та годування корми повинні зберігатися у такий спосіб, щоб запобігти забрудненню від забруднених зон зберігання та забрудненого обладнання. Нелікувальні корми повинні зберігатися окремо від лікувальних кормів для запобігання забрудненню.

2. Транспортні засоби та обладнання для годування на господарствах повинні чиститися, особливо якщо їх використовують для поставки та розповсюдження лікувальних кормів.

Стаття 38. Вимоги гігієни до води

1. Вода, яку будуть пити тварини, повинна бути відповідної якості. Якщо існують підозри щодо забруднення тварин або продуктів тваринного походження від води, необхідно вжити заходів для оцінки та зменшення впливу небезпечного фактора.

2. Водопійне обладнання та обладнання для годування повинне бути сконструйоване, змонтоване та розміщене у такий спосіб, щоб мінімізувати забруднення кормів та води. Водопійні системи необхідно очищати та ремонтувати.

Розділ VII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КОРМИ

Стаття 39. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про корми

1. Оператори ринку кормів в разі порушення вимог законодавства про корми несуть відповідальність за:

1) використання потужностей з виробництва кормів без державної реєстрації, якщо обов'язковість такої встановлена Законом, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців - у розмірі від восьми до п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

2) використання незареєстрованих кормових добавок якщо обов'язковість такої реєстрації встановлена законом, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат;

3) виробництво, зберігання кормів без отримання експлуатаційного дозволу, якщо обов'язковість його отримання встановлена Законом, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від тридцяти до тридцяти восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат;

4) обіг кормів, що є небезпечними для тварин, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'ятнадцяти до тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від восьми до п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

5) невиконання обов'язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від тридцяти до сімдесяти п'яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від трьох до п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат та зупинення роботи потужності, а у разі, коли на потужності необхідно отримувати експлуатаційний дозвіл, - тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу;

6) обіг кормів, мінімальний термін зберігання яких минув, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів;

7) порушення вимог нормативно-правових актів щодо гігієни кормів, у тому числі допущення до процесу виробництва та/або обігу кормів осіб, які мають протипоказання до роботи з кормами і присутність яких на робочому місці може спричинити виробництво та/або обіг небезпечних кормів, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двох до п'яти мінімальних заробітних плат;

8) невиконання обов'язку щодо відкликання або вилучення з обігу кормів, які є небезпечними, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від тридцяти до тридцяти восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких продуктів, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів;

9) порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від трьох до п'яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двох до трьох мінімальних заробітних плат;

10) невідповідність кормів мікробіологічним критеріям, встановленим законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двох до п'яти мінімальних заробітних плат;

11) реалізація неправильно маркованих кормів, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів, на фізичних осіб-підприємців - у розмірі від трьох до п'яти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів;

12) невиконання законних вимог (рішень) посадових осіб компетентного органу, щодо усунення порушень законодавства про корми, у тому числі не приведення маркування у відповідність з законодавством у строк, погоджений із компетентним органом, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від трьох до п'яти мінімальних заробітних плат;

13) приховування (ненадання), відмова у наданні, надання неправдивої інформації за запитами посадових осіб компетентного органу, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від трьох до п'яти мінімальних заробітних плат;

14) невиконання законних вимог (рішень) посадових осіб компетентного органу щодо знищення небезпечних кормів та кормових добавок, -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат;

15) відмова з підстав, не передбачених законом, у допуску посадових компетентного органу до здійснення державного контролю -

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від дванадцяти до п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат.

2. Під час визначення розміру штрафу враховується категорія ризику щодо безпечності корму.

Стаття 40. Провадження у справах про порушення законодавства про корми

1. Оператори ринку за порушення законодавства про корми несуть відповідальність згідно із законом. Провадження у справах про порушення законодавства про корми стосовно юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється відповідно до вимог цього Закону.

2. Розглядати справи про правопорушення, передбачені цим Законом, і накладати стягнення мають право головні інспектори компетентного органу.

3. Штраф може бути накладено на суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

4. Підставою для розгляду справи про порушення норм цього Закону є протокол. Протоколи про правопорушення мають право складати державні інспектори компетентного органу.

5. Протокол про правопорушення складається у двох примірниках. Один примірник протоколу надається оператору ринку або уповноваженій ним особі, другий - зберігається у компетентному органі.

6. Форма протоколу про правопорушення розробляється компетентним органом та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань ветеринарної медицини.

7. У протоколі про порушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про оператора ринку, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-підприємця, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про корми; місце, час вчинення і суть порушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане порушення; прізвища, місцепроживання свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи фізичної особи-підприємця, яка притягається до відповідальності або уповноваженої особи оператора ринку - юридичної особи; інші відомості, необхідні для розгляду справи про порушення законодавства про корми.

8. Протокол про правопорушення підписується особою, яка його склала, фізичною особою-підприємцем, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про корми, або уповноваженою нею особою. У разі провадження у справі щодо оператора ринку - юридичної особи, протокол підписує уповноважена ним особа. За наявності свідків і потерпілих протокол підписується також і цими особами.

9. У разі відмови фізичної особи - підприємця, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про корми, або уповноваженої нею особи, а у разі провадження у справі щодо оператора ринку - юридичної особи, уповноваженої ним особи від підписання протоколу, в протоколі робиться відповідний запис. Зазначені вище особи мають право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

10. Інспектор передає протокол про правопорушення разом з іншими матеріалами відповідному головному інспектору компетентного органу протягом 15 днів з дати складення такого протоколу.

11. Справа про правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання головним інспектором компетентного органу протоколу про порушення цього закону.

12. Штраф сплачується не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення або отримання суб'єктом правопорушення копії постанови про накладення штрафу.

13. Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу у повному обсязі, надсилається до компетентного органу.

14. У разі якщо штраф не сплачено у строки, встановлені цією статтею, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

15. Суми штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

16. Сплата штрафу не звільняє оператора ринку кормів від обов'язку усунення допущеного порушення, а також від відшкодування заподіяної внаслідок такого порушення шкоди (завданих збитків).

17. Постанову про притягнення до відповідальності за порушення цього Закону може бути оскаржено до суду.

Стаття 41. Відшкодування шкоди (збитків)

1. Відшкодування операторами ринку заподіяної шкоди (завданих збитків) здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

2. Відшкодування шкоди (збитків), заподіяної (завданих) незаконними діями посадових осіб компетентного органу здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Розділ VIII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня, його опублікування, крім:

статті 24, яка набирає чинності через три роки з дня наступного за днем опублікування цього Закону. При цьому корми, які були марковані до набрання чинності цих положень, можуть знаходитися в обігу до закінчення їх терміну зберігання;

підпункту 1 пункту 5 цього розділу, який набирає чинності після набрання чинності законодавством України, яке регулює здійснення державного контролю, що проводиться із метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин.

2. Постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, встановлені статтею 15 цього Закону, мають бути повністю розроблені, запроваджені та введені в дію протягом двох років із дати опублікування цього Закону.

3. Закони та інші нормативно-правові акти до приведення законодавства у відповідність із цим Законом застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Положення розділу XII закону України "Про ветеринарну медицину" застосовуються щодо правовідносин в сфері виробництва та обігу кормів до моменту набуття чинності законодавством України про здійснення державного контролю кормів.

Корми, які відповідають вимогам, що діяли до набрання чинності цим Законом, але які не відповідають вимогам цього Закону після набрання ним чинності, можуть вироблятися та/або реалізовуватись протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом. Зазначені корми можуть перебувати в обігу на ринку України до закінчення строку їх придатності.

5. Якщо на момент набрання чинності цим Законом потужності вже діють та на них відсутній експлуатаційний дозвіл, оператори ринку повинні отримати експлуатаційний дозвіл на такі потужності в порядку, встановленому цим Законом. Експлуатаційний дозвіл, що діє на момент набрання чинності цим Законом, продовжує свою дію після набрання чинності цим Законом та не потребує заміни.

6. Положення частини п'ятої статті 4, частин другої та четвертої статті 5, частини першої статті 13, частини другої статті 14, абзацу другого частини третьої статті 15, частини першої статті 16, частини четвертої статті 17 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 29, ст. 389; із змінами, внесеними законами України від 2 жовтня 2012 року N 5404-VI і від 20 червня 2013 року N 353-VII) під час державного контролю, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про корми, не застосовуються.

7. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Законі України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 5-6, ст. 53 із наступними змінами):

у визначенні терміна "ветеринарна довідка " слова "продуктів тваринного походження" та "кормів тваринного та рослинного походження" виключити;

у визначенні терміна "ветеринарні документи" слова "продуктів тваринного походження" та "та кормів" виключити;

у визначенні терміна "ветеринарне свідоцтво" слова "продуктів тваринного походження" та "кормів тваринного та рослинного походження" виключити;

у визначенні термінів "ветеринарно-санітарна експертиза", "серія", "потужності (об'єкти)", "система аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points - HACCP)" слова "кормових добавок, преміксів та кормів" виключити;

у визначенні терміна "висновок державної ветеринарно-санітарної експертизи (експертний висновок)" слова "продуктів тваринного походження" та "кормових добавок, преміксів та кормів" виключити;

визначення термінів "готові корми", "корми", "корми рослинного походження", "корми тваринного походження", "кормові добавки", "продукти тваринного походження для споживання людиною" виключити;

у визначенні терміна "належна практика виробництва (для ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів)" слова "кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

у визначенні терміна "продукти тваринного походження" слова "корми тваринного походження" виключити;

у визначенні терміна "продукти тваринного походження для сільськогосподарського або промислового використання" слова "і кормів тваринного походження" виключити;

у визначенні терміна "субстанція" слова "і кормових добавок" виключити;

у визначенні терміна "товари" слова "кормові добавки, премікси та корми" виключити;

визначення терміну "експлуатаційний дозвіл" викласти у такій редакції:

"експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, який видається оператору потужностей з переробки неїстівних продуктів тваринного походження на підставі перевірки відповідності його потужностей вимогам ветеринарно-санітарних заходів та дозволяє оператору потужностей здійснювати господарську діяльність з переробки неїстівних продуктів тваринного походження ";

статтю 2 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Дія цього Закону не поширюється на виробництво, обіг та державний контроль кормів, крім статей 71 та 76";

у статті 3:

в абзаці "здійснення передзабійного клінічного огляду тварин та проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного походження, у тому числі тварин, забитих на полюванні, включаючи бактеріологічні, радіологічні, паразитологічні та токсикологічні лабораторні дослідження;" слова "та проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного походження" виключити;

в абзаці "здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в процесі виробництва і обігу продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів, штамів мікроорганізмів, репродуктивного і патологічного матеріалу та здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду під час обігу засобів ветеринарної медицини та засобів догляду за тваринами;" слова "кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

в абзаці "виконання загальнодержавної програми здійснення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та інших забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах;" слова "продуктах тваринного походження і кормах" виключити;

в абзаці третьому частини першої статті 5 слова "забезпечення безпечності продуктів тваринного походження" виключити;

в статті 7:

в частині сьомій:

у пункті 2 слова "кормовими добавками, преміксами, кормами рослинного та тваринного походження, готовими кормами" виключити;

пункт 12 слова "кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів" виключити;

у пункті 13 слова "продуктів тваринного походження" та кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів" виключити;

у пункті 16 слова "кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

у пункті 21 слова "кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів" виключити;

у пункті 1 слова "кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

в частині восьмій:

у пункті 2 слова "кормові добавки, премікси, готові корми" у всіх відмінках виключити;

у пункті 4 слова "кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів" виключити;

у пункті 5 слова "та кормах" виключити;

у пункті 6 слова "кормових добавок, преміксів, готових кормів" виключити;

у пункті 16 слова "кормових добавок" виключити;

у пункті 19 слова "здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за безпечністю продуктів тваринного походження" виключити;

у пункті 6 частини першої статті 11 слова "кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів" виключити;

у пункті 1 частини першої статті 13 слова "кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

у статті 17:

у частині четвертій слова "і кормах" виключити;

у частині сьомій слова "та кормових добавок" виключити;

в пункті "б" статті 20 слова "чи кормах" включити"

у частині першій статті 32 слова "і кормах" виключити;

у частині першій статті 36 слова "кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

у статті 50:

пункт 4 частини першої виключити;

у частині четвертій слова "кормових добавок, преміксів та кормів" виключити;

частину шосту вилучити;

у статті 56:

у частині другій слова "корми тваринного походження насипом" виключити;

у частині третій слова "та кормів тваринного походження" виключити";

у частині першій, в абзаці першому частини другої, у пункті 4 частини другої та у частині третій статті 59 слова "кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

у статті 61:

у частині другій вилучити слова "а також їх реєстрації"

та у пункті 1 частини третьої слова "кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

пункти 2 та 3 частини третьої виключити;

у статті 62:

у частині першій слова "кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

у частині шостій слова "ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного

походження та кормів виключити;

у частині тринадцятій слова "продуктів тваринного походження" та "кормових добавок, преміксів та кормів" виключити;

назву розділу XI викласти у наступній редакції:

"Розділ XI
ВИМОГИ ДО РЕЄСТРАЦІЇ КОРМОВИХ ДОБАВОК ТА ВИКОРИСТАННЯ ХАРЧОВИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ГОДІВЛІ ТВАРИН
";

у статті 76:

у назві статті слова "преміксів та готових кормів" виключити;

у частинах першій, другій, третій, з п'ятої по десяту, а також дванадцятій слова "премікси та готові корми", "премікси і готові корми" у всіх відмінках виключити;

частину 7 доповнити абзацом такого змісту:

"Частиною реєстру кормових добавок є кормові добавки, які визнані Європейським Союзом такими, що є безпечними для споживання тваринами. Включення зазначених кормових добавок до реєстру кормових добавок не залежить від затвердження чи будь-яких інших дій стосовно створення та/або ведення Департаментом реєстру кормових добавок".

в пункті 2 частини десятої слова "премікси, готові або" виключити;

частину одинадцяту та тринадцяту виключити;

статті 77-79 виключити;

у частині четвертій статті 82 слова "кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

у частині другій статті 99 слова "кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

2) пункт 81 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 47, ст. 532; 2012 р., N 17, ст. 155, N 23, ст. 238; 2013 р., N 2, ст. 4, ст. 10, N 8, ст. 75, N 14, ст. 92, N 15, ст. 104, ст. 105, ст. 116), у графі "Законодавчий акт України" доповнити словами "Закон України "Про корми".

8. Компетентний орган у шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону повинен розробити та подати на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань ветеринарної медицини:

мікробіологічні критерії для кормів; вимоги щодо маркування кормів, в тому числі до лікувальних кормів;

довгостроковий план державного контролю;

методичні рекомендації щодо розроблення, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP), включаючи випадки, коли застосування цих принципів може бути спрощеним;

методичні рекомендації щодо розроблення, впровадження та застосування простежуваності;

процедуру реєстрації кормових добавок та ведення реєстру дозволених до використання кормових добавок. До моменту затвердження зазначеної процедури використовується процедура реєстрації кормових добавок, передбачена Законом України "Про ветеринарну медицину";

вимоги до виробництва та обігу ветеринарних лікарських засобів;

форму протоколу про правопорушення, передбачені статтею 38 цього Закону.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос