Идет загрузка документа (61 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об упаковке и отходах упаковки

Проект закона Украины от 08.07.2014 № 4266а
Дата рассмотрения: 08.07.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про упаковку та відходи упаковки

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні засади та регулює відносини у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки з метою забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативному впливу таких відходів на здоров'я людини і навколишнє природне середовище шляхом організації та координації діяльності з їх збирання та утилізації.

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

упаковка (споживча, групова, транспортна), включаючи зворотну тару - виріб, виготовлений з будь-яких матеріалів та допоміжних засобів, який використовується для вміщення, захисту, збереження, переміщення, доставки та презентації товарів - від сировини до готових виробів, що надходять від виробника до користувача чи споживача;

Предмет не може належати до упаковки, якщо він є складовою частиною товару та призначений для вміщення, підтримки або його захисту протягом строку служби і всі елементи призначені для використання, споживання чи утилізації разом.

Предмети, розроблені та призначені для наповнення на час продажу, предмети разового вжитку, що продаються, наповнюються та призначені для наповнення на час продажу, вважаються упаковкою.

Закупорювальні та допоміжні пакувальні засоби, інтегровані в упаковку, вважаються її частиною.

Допоміжні засоби, що приєднані до продукту або долучені до нього та виконують функцію упаковки, вважаються упаковкою, крім випадків, коли вони є невід'ємною частиною цього продукту і всі засоби призначені для використання, споживання чи утилізації разом.

упаковка споживча - упаковка, що становить товарну одиницю для споживача в момент купівлі;

упаковка групова - упаковка, яка містить певну кількість однотипного товару, незалежно від того чи вона є засобом доповнення до нього, та яку можна вилучити, не завдавши шкоди споживчій упаковці та/чи характеристикам товару;

упаковка транспортна - упаковка, призначена для переміщення та перевезення певної кількості товару з метою уникнення механічного пошкодження на час транспортування. Транспортна упаковка не включає контейнери для автомобільних, залізничних, водних та повітряних перевезень;

відновлення енергії - процес термічної утилізації з отриманням енергії з відходів упаковки, змішаних чи не змішаних з іншими відходами, із генеруванням тепла або електроенергії;

відходи упаковки - будь-яка упаковка чи пакувальний матеріал, що відповідають визначенню терміну "відходи", визначеному у Законі України "Про відходи";

випуск товарів в упаковці - момент передачі права власності на товари в упаковці вперше в Україні або імпорт товарів в упаковці;

збирання відходів упаковки - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у санкціонованих місцях, включаючи сортування відходів упаковки з метою подальшої утилізації чи видалення;

зворотна тара - елемент і/або різновид упаковки, якому властива спеціально розроблена форма його повернення зобов'язаному суб'єкту, що здійснив його випуск в продаж, з метою повторного використання.

зобов'язаний суб'єкт - суб'єкт господарювання, який здійснює випуск товарів в упаковці і забезпечує маркування упаковки відповідно до вимог цього Закону;

маркування упаковки - знаки, написи, піктограми, що служать для інформування користувачів про матеріал/ речовину, з якої виготовлено упаковку, а також про здатність упаковки до біологічного розкладу;

обіг товарів в упаковці - будь - яка, окрім випуску товарів в упаковці, передача права власності на товари в упаковці третій особі;

переробка відходів упаковки - процес, за допомогою якого відходи чи залишки упаковки, окремо чи разом з іншими матеріалами, перетворюються у виріб чи матеріал;

поводження з відходами упаковки - діяльність, яка спрямована на запобігання накопиченню відходів упаковки шляхом їх збирання, сортування, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями;

поводження з упаковкою - діяльність, що пов'язана з проектуванням, виробництвом та кінцевим використанням упаковки;

регенерація органічних відходів упаковки - процес аеробного або анаеробного зброджування компонентів таких відходів, здатних до біохімічного розкладу за контрольованих умов, із використанням мікроорганізмів для одержання стабілізованих органічних залишків або метану (надалі, "регенерація органічних речовин"); захоронення відходів упаковки в землю не вважається формою регенерації органічних речовин;

санкціоновані місця - місця для встановлення контейнерів, урн чи інших спеціально призначених засобів, які застосовуються для роздільного збирання відходів упаковки;

система поводження з відходами упаковки - комплекс взаємопов'язаних та взаємодіючих організаційних, фінансових, матеріально-технічних, наукових та інформаційних заходів зобов'язаних суб'єктів, споживачів, органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами упаковки, спрямованих на запобігання негативному впливу відходів упаковки на здоров'я людини і навколишнє природне середовище;

утилізація відходів упаковки - використання відходів упаковки як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про відходи".

Стаття 2. Законодавство України про упаковку та відходи упаковки

Законодавство України про відходи упаковки регулюється Господарським кодексом України, цим Законом, законами України "Про відходи", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 3. Сфера дії цього Закону

Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки щодо забезпечення їх збирання, переробки та утилізації.

Дія цього Закону не поширюється на упаковку експортної продукції, упаковку з-під радіоактивних матеріалів і речовин та відходи упаковки, віднесені законодавством до небезпечних відходів.

Стаття 4. Суб'єкти відносин у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки

Суб'єктами відносин у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки є:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства;

сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи;

зобов'язані суб'єкти;

уповноважені компанії з утилізації;

суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки ( спеціалізовані організації);

споживачі товарів в упаковці.

Стаття 5. Об'єкти правового регулювання у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки

Об'єктами правового регулювання у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки є суспільні відносини з питань:

господарської діяльності у сфері поводженням з упаковкою та відходами упаковки, що включає:

нормування обсягів з переробки та утилізації відходів упаковки;

маркування та вимог до упаковки;

моніторингу, обліку і контролю;

інформування населення щодо стану навколишнього природного середовища у сфері поводження з відходами упаковки.

Стаття 6. Основні принципи державної політики у сфері поводження з відходами упаковки

До основних принципів державної політики у сфері поводження з відходами упаковки належать:

пріоритетність охорони довкілля та здоров'я людини, підтримки та відтворення сприятливого стану навколишнього природного середовища;

сприяння розвитку добросовісної конкуренції, недопущення неправомірного її обмеження;

попередження утворення відходів упаковки;

впровадження роздільного збирання відходів упаковки та обладнання санкціонованих місць для збирання цих відходів;

максимальне залучення в господарський обіг відходів упаковки як вторинної сировини;

використання способів утилізації відходів упаковки, що забезпечують безпечність і мінімізацію шкоди здоров'ю людини та навколишньому природному середовищу;

доступність інформації у сфері поводження з відходами упаковки для суб'єктів господарювання і населення;

формування екологічної свідомості суспільства щодо необхідності підтримання сприятливого стану навколишнього природного середовища, пропаганда належного поводження з упаковкою та відходами упаковки, економного використання ресурсів та залучення населення до роздільного збирання відходів упаковки;

стимулювання використання вторинної сировини, що утворюється з відходів упаковки.

організація контролю за місцями чи об'єктами утворення, розміщення, перероблення, утилізації та нагляд за місцями видалення відходів упаковки.

Стаття 7. Права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства у сфері поводження з відходами упаковки

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з упаковкою та відходами упаковки мають право на:

безпечні для життя і здоров'я умови при здійсненні операцій з відходами упаковки.

одержання в установленому порядку повної та достовірної інформації про наявність у складі упаковки та її відходів шкідливих та небезпечних компонентів.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з відходами упаковки зобов'язані:

дотримуватися вимог законодавства України у сфері поводження з відходами упаковки;

забезпечувати роздільне збирання відходів упаковки та їх надходження до санкціонованих місць.

Стаття 8. Маркування упаковки

Зобов'язані суб'єкти забезпечують маркування упаковки з метою ідентифікації при роздільному збиранні, повторному (багаторазовому) використанні та утилізації відходів упаковки.

Маркування є засобом ідентифікації і класифікації відходів упаковки для їх використання як вторинної сировини у відповідних галузях промисловості.

На пакувальній тарі чи ярлику вказується:

матеріал (речовина), з якого (якої) виготовлено упаковку, здатність упаковки до біологічного розкладу;

Маркування має бути чітко видиме і легко зрозуміле, належно стійким і тривким, навіть після відкриття упаковки.

Стаття 9. Вимоги до упаковки

До упаковки та її виробництва встановлюються такі вимоги:

відповідність нормативним документам (ДСТУ, СОУ, ТУ);

обов'язкове маркування та декларування, як передбачено в статтях 8 та 11 цього Закону;

рівні концентрації важких металів (свинцю, кадмію, ртуті та шестивалентного хрому), що наявні в упаковці чи компонентах упаковки, не повинні перевищувати таких значень:

600 частин на мільйон за вагою через чотири роки після набрання чинності цього Закону;

250 частин на мільйон за вагою через п'ять років після набрання чинності цього Закону;

100 частин на мільйон за вагою через сім років після набрання чинності цього Закону.

Стаття 10. Умови випуску товарів в упаковці

Зобов'язані суб'єкти повинні забезпечити виконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки, встановлених статтею 14 цього Закону за допомогою принаймні одного із таких процесів:

переробки відходів упаковки;

відновлення енергії;

регенерації органічних речовин.

Стаття 11. Декларація про відповідність умовам випуску упаковки

Виробники та імпортери упаковки повинні видати декларацію про відповідність упаковки вимогам, визначених у статтях 8 і 9 цього Закону.

Зобов'язані суб'єкти повинні отримати декларацію про відповідність умовам випуску упаковки від виробників та імпортерів упаковки і надати її на вимогу контролюючих органів.

Декларація про відповідність умовам випуски упаковки повинна містити інформацію:

назви та адресу виробника або імпортера упаковки;

назву пакувального матеріалу та іншу інформацію, необхідну для ідентифікації;

про обсяги упаковки, яку передбачається розмістити на ринку;

щодо здатності відходів упаковки до біохімічного розкладу та терміну такого розкладу;

відповідність вимог, визначених у статтях 8 і 9 цього закону;

дату видачі, прізвище, підпис та посаду особи, яка видала декларацію.

Стаття 12. Приймання відходів упаковки

Зобов'язаний суб'єкт повинен забезпечити організацію приймання відходів упаковки, відповідно до порядку, встановленого органом місцевого самоврядування та інформувати про це споживачів через засоби масової інформації, шляхом випуску науково-популярної літератури, наглядної агітації, листівок, інших доступних засобів. Приймання безпосередньо від споживача має здійснюватися на безоплатній основі.

Уповноважені компанії з утилізації у межах своїх акредитованих повноважень, повинні забезпечити дотримання вимог, визначених в статті 23 цього Закону.

Стаття 13. Технічний регламент у сфері поводження з відходами упаковки

Поводження з упаковкою та відходами упаковки здійснюється відповідно до технічного регламенту, розробленого згідно вимог Закону України "Про стандарти,технічні регламенти та процедури оцінки відповідності".

Стаття 14. Норми з утилізації і переробки відходів упаковки

З метою запобігання та зменшення обсягів утворення відходів упаковки для зобов'язаних суб'єктів встановлюються такі норми з утилізації і переробки відходів упаковки за роками після набрання чинності цим Законом:

Види відходів упаковки

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік

5-й рік

утилізація

в т. ч. переробка

утилізація

в т. ч. переробка

утилізація

в т. ч. переробка

утилізація

в т. ч. переробка

утилізація

в т. ч. переробка

%

%

%

%

%

%

%

%

%

%

Папір/картон

22

20

28

25

38

32

45

39

56

43

Скло

22

22

27

27

36

36

46

46

57

57

Пластмаси

8

6

11

10

15

13

18

16

22

19

Метали

8

8

14

14

19

19

23

23

25

25

Всього

15

14

20

19

27

25

33

31

40

36

Упаковка розглядається як така, що виготовлена із одного матеріалу, якщо такий матеріал становить більше 60 % її загальної ваги.

Норми з утилізації або переробки відходів упаковки зобов'язаних суб'єктів обчислюються як вага утилізованих або перероблених відходів упаковки у відсотках від загальної ваги упаковки, в якій знаходилися реалізовані в Україні товари цих зобов'язаних суб'єктів.

Для виконання норм утилізації і переробки відходів упаковки зобов'язані суб'єкти можуть використовувати відходи того самого виду упаковки інших суб'єктів господарювання.

Зворотна споживча і транспортна упаковки включаються до норм з утилізації відходів упаковки.

Після закінчення п'ятого календарного року, що наступає за роком, в якому набрав чинності цей Закон, норми з утилізації і переробки відходів упаковки на наступні роки встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади,що забезпечує формування та реалізацію державної політики к сфері охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.

Якщо зобов'язаний суб'єкт перевиконав норми з утилізації і переробки відходів упаковки за відповідний календарний рік, відповідні норми з утилізації відходів упаковки на наступний календарний рік для нього зменшуються на величину, що дорівнює різниці між фактичними показниками з утилізації і переробки та встановленими цим Законом нормами.

Стаття 15. Обов'язки зобов'язаних суб'єктів

Зобов'язані суб'єкти повинні виконати зобов'язання, викладені в статтях 12, 14 цього Закону шляхом:

самостійного забезпечення виконання цих зобов'язань за рахунок власної організаційної та технічної діяльності;

укладання договору про передачу своїх зобов'язань щодо виконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки (договір про спільне виконання зобов'язань) відповідно до цього Закону із уповноваженою компанією з утилізації.

У разі самостійного способу виконання норм з утилізації зобов'язані суб'єкти щодо поводження з відходами упаковки зобов'язані:

забезпечувати здійснення роздільного збирання відходів упаковки, що утворилися в процесі їх діяльності, за видами матеріалів, якщо інше не передбачено технологічними вимогами, що передбачають утилізацію матеріалів відходів упаковки;

забезпечувати приймання та утилізацію відходів упаковки, що утворилися в процесі випуску товарів в упаковці, в тому числі безпосередньо від споживача;

забезпечувати обладнання санкціонованих місць контейнерами, урнами чи іншими засобами для роздільного збирання відходів упаковки;

надавати до 1 жовтня поточного року до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів інформацію про обраний на наступний календарний рік спосіб виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки, встановлених цим Законом;

звітувати щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки.

У разі, якщо зобов'язаний суб'єкт уклав договір про спільне виконання зобов'язань відповідно до цього Закону із уповноваженою компанією з утилізації, обов'язки щодо виконання зобов'язань, встановлених в статтях 12 та 14 цього Закону, а також цієї статті переходять до уповноваженої компанії.

Стаття 16. Реєстрація зобов'язаних суб'єктів

Зобов'язані суб'єкти повинні звернутися із заявою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів про включення до реєстру суб'єктів господарювання, зобов'язаних забезпечувати виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки, встановлених цим Законом

У разі, якщо зобов'язаний суб'єкт уклав договір про спільне виконання зобов'язань відповідно до цього Закону із уповноваженою компанією, вона повинна забезпечити представлення його облікових даних для реєстрації.

Порядок ведення реєстру суб'єктів господарювання, зобов'язаних забезпечувати виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки,визначається Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви про включення до реєстру суб'єктів господарювання, зобов'язаних забезпечувати виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Реєстр суб'єктів господарювання, зобов'язаних забезпечувати виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки розміщується на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Стаття 17. Ведення облікових документів і звітності

Зобов'язані суб'єкти повинні:

вести облік обсягів утворення відходів упаковки за видами матеріалів;

облік кількості упаковки, проданої ними разом з товарами, із зазначенням, яку кількість з неї становила зворотна тара;

облік кількості відходів упаковки, отриманих від повернення, із зазначенням, яку кількість із них становила зворотна тара;

надавати щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів підготовлену на основі цього обліку інформацію за квартал, що минув.

Всі форми обліку і звітності ведуться в електронному вигляді.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснює загальний облік представлених даних.

Обсяг і форма інформації та порядок ведення записів обліку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Стаття 18. Уповноважена компанія з утилізації

Уповноважена компанія з утилізації (уповноважена компанія) - юридична особа, зареєстрована відповідно до чинного законодавства України та акредитована центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Діяльність уповноваженої компанії з утилізації не має на меті отримання прибутку.

Повноваження для цілей цього Закону включають право забезпечення спільного дотримання вимог з виконання обов'язку щодо організації збирання, переробки і утилізації відходів упаковки згідно зі встановленими цим Законом нормами і на укладення з цією метою договорів із зобов'язаними суб'єктами.

Перелік уповноважених компаній розміщується на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 19. Порядок та умови проведення акредитації уповноважених компаній

Акредитація уповноважених компаній з утилізації проводиться шляхом надсилання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноваженою компанією повідомлення про своє створення та подання наступних документів:

нотаріально засвідчена копія статуту, положення якого передбачають організацію системи збирання та утилізації відходів упаковки для виконання уповноваженою компанією обов'язків зобов'язаних суб'єктів, які уклали з нею договір про спільне виконання зобов'язань, встановлених в статтях 12 та 14 цього Закону

список учасників уповноваженої компанії;

копію затвердженого керівником уповноваженої компанії плану дій щодо виконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки.

План дій щодо виконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки повинен містити такі компоненти:

схему залучення на загальнодержавному рівні різних територій до системи збирання відходів упаковки;

копію фінансового плану та джерел його фінансування;

стратегію залучення інших зобов'язаних суб'єктів до системи поводження з відходами упаковки;

форму договору із зобов'язаним суб'єктом стосовно передачі його зобов'язань щодо виконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки уповноваженій компанії;

форму договору із органами місцевого самоврядування та спеціалізованими організаціями щодо компенсації витрат на організацію роздільного збирання відходів упаковки;

зобов'язання щодо організації у співробітництві з органами місцевого самоврядування або укладення зі суб'єктами господарювання договорів щодо прийому, збирання та утилізації відходів упаковки;

план інформаційних заходів щодо інформування кінцевих користувачів та споживачів про необхідність повернення відходів упаковки, організації їх збирання.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення розглядає його та у разі наявності повного комплекту документів включає уповноважену компанію до переліку уповноважених компаній.

Стаття 20. Обов'язки учасників уповноваженої компанії

Учасниками уповноваженої компанії можуть бути тільки зобов'язані суб'єкти.

Учасник уповноваженої компанії повинен укласти договір про спільне виконання зобов'язань з уповноваженою компанією, учасником якої він є.

Учасник уповноваженої компанії не повинен брати участі в будь-якій господарській діяльності у сфері збирання і видалення відходів.

Стаття 21. Конфлікт інтересів

Керівник уповноваженої компанії, призначений на цю посаду згідно з її статутом, не може бути членом статутного органу іншої юридичної особи, яка здійснює господарську діяльність відповідно до законодавства України, та/або представляти інтереси учасників в органах управління уповноваженої компанії.

Учасники, члени органів управління уповноваженої компанії і службовці уповноваженої компанії не можуть діяти в інтересах інших суб'єктів господарювання, мета господарської діяльності яких полягає в організації збирання та утилізації відходів, і, зокрема, збирання та утилізації відходів упаковки, або в інтересах суб'єктів господарювання, господарська діяльність яких безпосередньо пов'язана із організацією збирання та утилізації відходів.

Стаття 22. Деякі обмеження, що поширюються на уповноважену компанію

Уповноважена компанія не повинна брати участі в керівних органах або діяльності інших юридичних осіб, за винятком юридичних осіб, з якою її зв'язують аналогічний предмет і цілі діяльності, передбаченої статутом.

Дохід уповноваженої компанії не може розподілятися між учасниками і повинен бути направлений на реінвестування діяльності згідно зі Статутом уповноваженої компанії та інвестиційним планом.

Уповноважена компанія не може укладати договори з пов'язаними особами.

Для цілей цієї статі пов'язаними особами вважаються:

директори, ревізори та службовці уповноваженої компанії, призначені на їхні посади створеним статутним органом уповноваженої компанії;

учасники уповноваженої компанії, які є фізичними особами, що відповідають вимогам для здійснення господарської діяльності, і члени створених статутом органів юридичних осіб, які є учасниками уповноваженої компанії;

близькі родичі /батько, мати, брат, сестра, чоловік, дружина / вищезазначених осіб;

юридичні особи, в акціонерному капіталі яких будь-якій із близьких родичів належить частка, що перевищує 33 відсотки;

учасники уповноваженої компанії, які є юридичними особами, та інші юридичні особи під їхнім контролем;

службовці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також організацій, заснованих вищезгаданими органами.

Уповноважена компанія не може укладати інший договір з учасником уповноваженої компанії, юридичною особою, контрольованою учасником, або особою, яка контролює будь-якого учасника уповноваженої компанії, крім контракту про спільне виконання зобов'язань або контракту, передбаченого статтею 24 цього Закону.

Стаття 23. Вимоги до організації спільного виконання зобов'язань

Уповноважена компанія повинна:

встановити однакові умови для укладення договорів про спільне виконання зобов'язань для всіх зобов'язаних суб'єктів і таким чином, щоб не створити жодному виду упаковки невигідних умов з погляду конкуренції;

укладати договір про спільне виконання зобов'язань із будь-яким зобов'язаним суб'єктом, який заявляє про свою зацікавленість і не має жодних невиконаних зобов'язань перед уповноваженою компанією;

укладати договір про спільне виконання зобов'язань для всіх видів упаковки, що продається чи пускається в обіг зобов'язаними суб'єктами, для яких вона організовує спільне виконання зобов'язань;

організовувати, відповідно до акредитованих повноважень, у співробітництві з органами місцевого самоврядування або укладати зі суб'єктами господарювання договори щодо прийому, збирання та утилізації відходів упаковки згідно з укладеними нею договорами про спільне виконання зобов'язань, дотримуючись вимог, викладених у цьому Законі.

Уповноважена компанія зобов'язана не розголошувати будь-якій третій особі (крім центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища) інформацію про кількість упаковки, що продається чи пускається в обіг будь-ким із суб'єктів господарювання, з якими вона уклала договір про спільне виконання зобов'язань, за винятком розкриття такої інформації відповідним правоохоронним органам у встановленому законодавством порядку. Відповідальність за нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю, несе особа, яка має доступ до такої інформації або отримала таку інформацію.

Стаття 24. Інша діяльність уповноваженої компанії

Окрім діяльності, пов'язаної з організацією спільного виконання зобов'язань, уповноважена компанія не повинна здійснювати нічого іншого, за винятком консультативної діяльності у сфері запобігання утворенню відходів упаковки і маркірування упаковки або діяльності з дослідження, поширення знань чи сприяння розвитку у сфері поводження з відходами упаковки. Уповноважена компанія може провадити дослідження, поширення знань та сприяти розвиткові лише у формі допоміжної діяльності.

Стаття 25. Обов'язки уповноважених компаній щодо ведення обліку та інформації

Уповноважені компанії повинні вести записи обліку і надавати в першому кварталі поточного року центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів наступну інформацію, підготовлену на основі цього обліку,за календарний рік,що минув:

дані зобов'язаних суб'єктів, з якими нею укладені договори про спільне виконання зобов'язань для їх реєстрації;

дані щодо кількості упаковки, виду матеріалів відходів упаковки, обсягів відходів, що є предметом чинних договорів про спільне виконання зобов'язань;

про виконання норм з переробки і утилізації відходів упаковки,згідно укладених договорів про спільне виконання зобов'язань.

Уповноважені компанії зобов'язані організовувати, шляхом найма аудитора, перевірку записів обліку, інформації і підготовку аудиторського висновку.

Не можуть бути аудиторами уповноваженої компанії особи, визначені в статті 20 Закону України "Про аудиторську діяльність".

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів організовує ведення обліку даних, зібраних відповідно до частини першої цієї статті від усіх уповноважених компаній. Такі дані повинні включати, як спеціальну частину, перелік зобов'язаних суб'єктів, з якими кожною із уповноважених компаній укладені договори про спільне виконання зобов'язань. Дані обліку мають бути доступними для громадськості, кожний має право ознайомитися із ними, копіювати їх чи отримувати з них витяги.

Уповноважена компанія повинна опублікувати до 30 квітня поточного року звіт про свою діяльність за рік, що минув.

Стаття 26. Виключення з переліку уповноважених компаній

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, виключає уповноважену компанію з переліку, якщо:

уповноважена компанія не укладає жодного договору про спільне виконання зобов'язань протягом року від дати включення в реєстр;

наявне рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання уповноваженої компанії банкрутом;

протягом 18 місяців від дати включення в перелік уповноважена компанія не забезпечує виконання принаймні 10 відсотків обсягів утилізації відходів упаковки, стосовно яких нею укладені договори про спільне виконання зобов'язань.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища про виключення з переліку уповноважених компаній (про анулювання акредитації) може бути оскаржене в судовому порядку в 10-дениий строк з дня його отримання.

Уповноважена компанія може добровільно припинити діяльність у порядку, визначеному чинним законодавством в разі відмови у продовженні діяльності, для здійснення якої вона була акредитована.

Рішенням щодо добровільного припинення (ліквідації) уповноваженої компанії визначаються правонаступники уповноваженої компанії відповідно до законодавства України та затверджуються відповідні баланси. Правонаступником уповноваженої компанії може бути тільки інша уповноважена компанія, створена відповідно до цього Закону. Активи, що залишились після задоволення вимог кредиторів уповноваженої компанії, передаються іншій уповноваженій компанії, створеній відповідно до цього Закону, або направляються до державного бюджету України.

Стаття 27. Компетенція Кабінету Міністрів України в сфері поводження з відходами упаковки

До компетенції Кабінету Міністрів України в сфері поводження з відходами упаковки належать:

а) реалізація державної політики у сфері поводження з упаковкою;

б) координація роботи міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади в сфері поводження з відходами упаковки;

в) встановлення після закінчення п'ятого календарного року, що наступає за роком, в якому набрав чинності цей Закон, норм з утилізації і переробки відходів упаковки;

г) затвердження порядку ведення реєстру суб'єктів господарювання, зобов'язаних забезпечувати виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки;

Кабінет Міністрів України може здійснювати й інші повноваження у сфері поводження з відходами упаковки, відповідно до законів України.

Стаття 28. Повноваження Автономної Республіки Крим у сфері поводження з відходами упаковки

До повноважень Автономної Республіки Крим у сфері поводження з відходами упаковки належать:

а) участь у формуванні державної політики у сфері поводження з відходами упаковки;

б) координація і сприяння розробленню місцевих програм поводження з відходами упаковки;

в) здійснення заходів у сфері поводження з відходами упаковки відповідно до цього Закону;

г) залучення на договірних засадах з уповноваженими компаніями і спеціалізованими організаціями коштів на компенсацію витрат на організацію роздільного збирання і утилізації відходів упаковки;

д) здійснення, спільно з уповноваженими компаніями, виховної та освітньої діяльності серед населення з проблем ресурсозберігаючого поводження з відходами упаковки, необхідності організації роздільного збирання відходів упаковки як вторинної сировини;

е) контроль за дотриманням законодавства підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами упаковки на території Автономної Республіки Крим.

Стаття 29. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами упаковки

До повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами упаковки належить:

а) організація розроблення та здійснення регіональних та місцевих програм поводження з відходами упаковки;

б) здійснення контролю за використанням відходів упаковки з урахуванням їх ресурсної цінності та вимог безпеки для здоров'я людей і навколишнього природного середовища;

в) організація та сприяння створенню спеціалізованих підприємств усіх форм власності для збирання, оброблення,переробки, та утилізації відходів упаковки, а також для виготовлення, монтажу та сервісного обслуговування відповідного устаткування;

г) залучення на договірних засадах з уповноваженими компаніями і спеціалізованими організаціями коштів на компенсацію витрат на організацію роздільного збирання і утилізації відходів упаковки;

д) здійснення, спільно з уповноваженими компаніями, виховної та освітньої діяльності серед населення з проблем ресурсозберігаючого поводження з відходами упаковки, необхідності організації роздільного збирання відходів упаковки як вторинної сировини.

Стаття 30. Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері поводження з відходами упаковки

Органи місцевого самоврядування в сфері поводження з відходами упаковки забезпечують:

а) проведення контролю щодо виконання вимог законодавства про відходи упаковки;

б) організацію роздільного збирання відходів упаковки;

в) розроблення та впровадження місцевих заходів із роздільного збирання та утилізації відходів упаковки, включення їх у місцеві програмні документи щодо поводження з відходами, охорони довкілля та соціально-економічного розвитку місцевості;

г) укладання договорів з уповноваженими компаніями і спеціалізованими організаціями щодо виконання послуг із роздільного збирання та утилізації відходів упаковки;

д) надання в оренду приміщень, об'єктів інфраструктури, земельних ділянок для облаштування санкціонованих місць з роздільного збирання відходів упаковки;

е) спільно з уповноваженими компаніями організацію виховної та освітньої діяльності серед населення щодо проблем безпечного та ресурсозберігаючого поводження з відходами упаковки;

є) встановлення відповідно до законодавства порядку поводження з відходами упаковки в самостійних адміністративно-територіальних одиницях або їх об'єктах, що мають єдиний адміністративний центр.

Стаття 31. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони природного середовища, у сфері поводження з відходами упаковки

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони природного середовища, у сфері поводження з відходами упаковки належить:

а) здійснення державної політики щодо поводження з відходами упаковки;

б) забезпечення розроблення та впровадження заходів із збирання, перероблення та утилізації відходів упаковки в Україні, здійснення контролю за їх реалізацією, а також включення їх до програмних документів щодо поводження з відходами, охорони довкілля та соціально-економічного розвитку України;

в) подання Кабінету Міністрів України, після закінчення п'ятого календарного року, що наступає за роком, в якому набрав чинності цей Закон, пропозицій щодо встановлення норм з утилізації і переробки відходів упаковки на наступні п'ять років;

г) подання на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, пропозицій щодо порядку ведення записів обліку, обсягу і форми інформації, що повинні надаватися зобов'язаними суб'єктами відповідно до вимог цього Закону;

д) проведення акредитації і розміщення переліку акредитованих уповноважених компаній на його веб-сайті;

е) забезпечення розроблення та впровадження просвітницьких заходів серед населення України щодо необхідності залучення відходів упаковки у господарський обіг;

є) виключення з переліку уповноважених компаній, як це визначено в статті 26.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони природного середовища, здійснює й інші функції, передбачені цим Законом.

Стаття 32. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері поводження з відходами упаковки

До компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері поводження з відходами упаковки належить:

а) координація роботи інших уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами упаковки;

б) забезпечення розроблення та погодження законодавчих і нормативних документів, що регулюють питання поводження з відходами упаковки;

в) забезпечення обміну інформацією з відповідними органами влади інших держав та міжнародними організаціями у сфері поводження з відходами упаковки;

г) здійснення інших повноваження у сфері поводження з відходами упаковки відповідно до своєї компетенції.

Стаття 33. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері поводження з відходами упаковки

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері поводження з відходами упаковки належить:

а) здійснення державного нагляду (контролю) за виконанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, іншими органами, органами місцевого самоврядування делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, за додержанням підприємствами,установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання,громадянами України, іноземцями та особами без громадянства,а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами упаковки;

б) отримувати в термін до 1 жовтня поточного року інформацію зобов'язаних суб'єктів про обраний ними на наступний календарний рік спосіб виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки,встановлених цим Законом;

в) отримувати в першому кварталі,що настає за звітним, від зобов'язаних суб'єктів та уповноважених компаній звіт про виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки;

г) затвердження форми заяви про включення до реєстру суб'єктів господарювання, зобов'язаних забезпечувати виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки;

д) ведення реєстру суб'єктів господарювання, зобов'язаних забезпечувати виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки і розміщення його на своєму веб-сайті;

е) отримувати від зобов'язаних суб'єктів в першому кварталі поточного року інформацію,обсяг і форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики;

є) організація ведення загального обліку даних, отриманих від зобов'язаних суб'єктів і уповноважених компаній;

ж) розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері поводження з відходами упаковки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснює також інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 34. Правопорушення у сфері поводження з відходами упаковки

Посадові особи, винні в порушенні законодавства про відходи упаковки, несуть дисциплінарну, адміністративну чи цивільну відповідальність за:

1) продаж упаковки, яка не відповідає вимогам цього Закону;

2) незабезпечення умов випуску товарів в упаковці згідно вимог цього закону;

3) відсутність обліку обсягів утворення відходів упаковки за видами матеріалів;

4) невідповідність упаковки вимогам цього Закону щодо її маркування;

5) неподання в установлений цим Законом строк інформації про обраний на наступний календарний рік спосіб виконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки;

6) неподання звітів про виконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки;

7) подання недостовірних відомостей про виконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки;

8) невиконання встановлених цим законом норм з переробки та утилізації відходів упаковки.

Прикінцеві положення

1. Цей Закон набуває чинності з 1 січня 2015 року.

2.Внести зміни до Закону України "Про відходи" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 36-37, ст. 242; 2002 р., N 31, ст. 214; 2005 р., N 6, ст. 140; 2010 р., N 10, ст. 107; 2011 р., N 23, ст. 160; 2013 р., N 15, ст. 98:

у пункті "г" частини першої статті 31 словосполучення "пакувальними матеріалами і тарою" замінити словами "відходами упаковки"

3. Доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122), статтею 82-8 такого змісту:

"Стаття 82-8. Порушення вимог законодавства у сфері поводження з відходами упаковки

Продаж упаковки, яка не відповідає вимогам Закону "Про упаковку та відходи упаковки":

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незабезпечення умов випуску товарів в упаковці згідно вимог цього Закону:

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відсутність обліку обсягів утворення відходів упаковки за видами матеріалів:

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невідповідність упаковки вимогам цього Закону щодо її маркування:

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання в установлений цим Законом строк заяви про обраний спосіб виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки:

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання звітів про виконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки:

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Подання недостовірних даних про виконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки:

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки:

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

4. Кабінету Міністрів України у чотиримісячний термін:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос