Идет загрузка документа (19 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О реструктуризации кредитных обязательств с иностранной валюты в национальную валюту Украины - гривню

Проект закона Украины от 27.06.2014 № 4185а
Дата рассмотрения: 27.06.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну валюту України - гривню

Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян України - споживачів фінансових послуг відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів", які мають зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті, укладеним з банками України, шляхом проведення реструктуризації таких зобов'язань, в тому числі зміни валюти їх виконання за кредитним договором з іноземної валюти на національну валюту України - гривню.

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

позичальник - громадянин України - споживач фінансових послуг, відповідно Закону України "Про захист прав споживачів", що має зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту, укладеним з банком, а також за договором про надання споживчого кредиту, в тому числі право вимоги за яким відступлене банком України за договором відступлення права вимоги та/або договором факторингу іншій установі;

реструктуризація - зміна валюти виконання зобов'язання з іноземної валюти на національну валюти України - гривню, в тому числі, але не виключно, зміна умов діючого договору про надання споживчого кредиту (зміна графіку погашення, подовження дії договору споживчого кредиту тощо);

споживчий кредит - кредит, отриманий позичальником в іноземній валюті на підставі кредитного договору, укладеного з банком України (далі - банк), на придбання житла або майнових прав на житло для власного проживання, яке є єдиним житлом фізичної особи та/або його сім'ї на дату набуття чинності цим Законом або з метою поліпшення житлових умов, а також кредит, отриманий позичальником в іноземній валюті під заставу житлової нерухомості;

єдине житло - жиле приміщення, що є предметом іпотеки (застави) за споживчим кредитом та в якому позичальник та/або члени його сім'ї зареєстрували своє постійне місце проживання, і не мають більше у власності приміщень придатних для проживання.

Стаття 2. Реструктуризація зобов'язань за договором споживчого кредиту

1. Реструктуризації підлягають:

- споживчий кредит, який було отримано позичальником по одному договору споживчого кредиту в банківській системі, заборгованість за основною сумою якого станом на 01.01.2014 року в еквіваленті не перевищує 1,5 мільйонів гривень згідно з офіційним курсом Національного банку України на дату підписання договору споживчого кредиту;

- споживчий кредит, право вимоги за яким відступлене банком за договором відступлення права вимоги та/або договором факторингу іншій установі, незалежно від розміру суми залишку заборгованості.

Не підлягають реструктуризації споживчі кредиті, які були отримані позичальниками під заставу житлової нерухомості, але були використані на ведення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

2. Банк (інша установа) за письмовою заявою позичальника, який має зобов'язання за договором споживчого кредиту в розмірі, встановленому в частині першій цієї статті, та відповідає вказаним в статті 1 та частині 1 статті 2 цього Закону критеріям, зобов'язаний провести реструктуризацію зобов'язань за договором споживчого кредиту на умовах і в порядку, визначеному цим Законом. Позичальник зобов'язаний здійснити всі необхідні передбачені цим Законом та законодавством України дії, направлені на проведення реструктуризації зобов'язань за договором споживчого кредиту.

3. Банку (іншій установі) забороняється вимагати від позичальника сплати будь-яких платежів, зборів, комісій, тощо на свою користь за проведення та оформлення реструктуризації зобов'язань за договором споживчого кредиту.

Стаття 3. Порядок реструктуризації зобов'язань за договором споживчого кредиту

1. Банк проводить реструктуризацію таким чином:

- заборгованість за споживчим кредитом конвертується по офіційному курсу Національного банку України на день проведення реструктуризації та по офіційному курсу Національного банку України, який був встановлений станом на 01 січня 2014 року;

- на суму, яка була отримана в результаті конвертації по офіційному курсу Національного банку України, який був встановлений на 01 січня 2014 року, банк встановлює фіксовану процентну ставку у розмірі 16,5 (шістнадцять цілих і п'ять десятих) процентів річних;

- на різницю між двома позитивними результатами банк встановлює фіксовану процентну ставку у розмірі 0,1 (нуль цілих і одна десята) процентів річних, яка підлягає сплаті позичальником в кінці строку споживчого кредиту разовим платежем.

2. Реструктуризація зобов'язань за договором споживчого кредиту здійснюється шляхом перерахунку та фіксації у гривні залишку заборгованості за договором споживчого кредиту в іноземній валюті, про що укладається окремий договір про внесення змін та доповнень до чинного договору споживчого кредиту між банком (іншою установою) та позичальником в порядку, визначеному законодавством України.

3. Разом із договором про внесення змін та доповнень між банком (іншою установою) та позичальником підписується графік платежів по кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору про внесення змін та доповнень та визначає розмір щомісячного платежу, порядок його сплати на період дії договору споживчого кредиту.

4. В договорі про внесення змін та доповнень до чинного договору споживчого кредиту повинен бути встановлений такий порядок погашення зобов'язань за споживчим кредитом:

- у першу чергу відшкодовуються витрати банку, пов'язані з одержанням виконання за споживчим кредитом;

- у другу чергу сплачується основна сума боргу, що дорівнює щомісячному платежу за споживчим кредитом та проценти за користування споживчим кредитом;

- у третю чергу сплачується неустойка (штраф, пеня).

Банки не мають право змінювати порядок виконання зобов'язань за договором споживчого кредиту, якщо інше не встановлено договором про внесення змін та доповнень до чинного договору споживчого кредиту.

5. Банк (інша установа) повинен ознайомити позичальника з інформацією, обсяг та перелік якої встановлений статтею 11 Закону України "Про захист прав споживачів".

6. Після підписання договору про внесення змін та доповнень до договору споживчого кредиту та графіку платежів по кредиту, до іпотечного договору підписується договір про внесення змін та доповнень щодо заміни валюти виконання зобов'язань.

7. Нотаріус зобов'язаний посвідчити зміни до іпотечного договору та здійснити інші нотаріальні дії, пов'язані з оформленням таких змін, розмір плати за які не повинен перевищувати в загальній сумі 500 гривень, що сплачуються позичальником.

8. Всі необхідні дії пов'язані із реєстрацією, внесенням змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших державних реєстрах, у зв'язку з проведенням реструктуризації заборгованості за договором споживчого кредиту, здійснюються державним реєстратором та/або особами, що наділені цими функціями, - безоплатно.

9. Після проведення реструктуризації зобов'язань за договором споживчого кредиту погашення заборгованості здійснюється позичальником у гривні згідно з умовами договору про внесення змін та доповнень до договору споживчого кредиту та новим графіком платежів по кредиту на умовах та в порядку, визначених договором про надання споживчого кредиту.

10. У випадку своєчасного виконання зобов'язань позичальника за договором споживчого кредиту та відсутності прострочених платежів тривалістю більш ніж на 30 (тридцять) днів, банк (інша установа) зобов'язаний по закінченню договору споживчого кредиту здійснити анулювання (прощення) боргу за частиною заборгованості за споживчим кредитом, на яку була встановлена процентна ставка у розмірі 0,1 (нуль цілих і одна десятих) процентів річних.

11. Інформація щодо проведення реструктуризації заборгованості за договором споживчого кредиту передається банками (іншими установами) до відповідного Бюро кредитних історій в Україні в обов'язковому порядку на умовах та у строки, передбачені Законом України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" для формування відповідної кредитної історії. У випадку, якщо банк (інша установа) не є користувачем бюро кредитних історій, такий банк (інша установа) зобов'язаний зареєструватися в будь-якому обраному за власним бажанням бюро кредитних історій для виконання вимог цього Закону щодо обов'язкової передачі інформації про позичальників, щодо яких було проведено реструктуризацію заборгованості за договором споживчого кредиту у відповідності з цим Законом.

Стаття 4. Строки реструктуризації зобов'язань за договорами споживчого кредиту

1. Позичальник має право подати до банку (іншої установи) письмову заяву про проведення реструктуризації за договором споживчого кредиту протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.

2. Реструктуризація зобов'язань за договорами споживчого кредиту здійснюється банком (іншою установою) протягом місяця з моменту отримання письмової заяви від позичальника про проведення реструктуризації.

3. Протягом трьох місяців з дати набуття чинності цим Законом, з метою проведення реструктуризації зобов'язань за договорами споживчого кредиту вводиться мораторій (заборона) на примусове відчуження нерухомого майна позичальників, кредитні зобов'язання яких підлягають реструктуризації, а також забороняється нарахування штрафних санкцій (штрафів, пені) за договорами споживчого кредиту у розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України.

Стаття 5. Умови забезпечення виконання зобов'язань

1. Штрафні санкції (штраф, пеня), які виникли внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань позичальником за договором споживчого кредиту перед банками, які нараховані та несплачені за вказаним договором у період з 1 січня 2014 року до дати проведення реструктуризації, визнаються банком безнадійними та підлягають списанню (прощенню).

2. Суми коштів, що були сплачені позичальником у якості штрафних санкцій у період з 1 січня 2014 року до дати проведення реструктуризації договорів підлягають зарахуванню в рахунок погашення кредитної заборгованості.

3. Штрафні санкції (штраф, пеня), які виникли внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань позичальником за договором споживчого кредиту, право вимоги за яким відступлене банками за договорами відступлення права вимоги та/або договорами факторингу іншим установам, які нараховані та несплачені за вказаними кредитними договорами у період з дати набрання чинності відповідними договорами відступлення права вимоги та/або договорами факторингу до дати проведення реструктуризації та укладання договору про внесення змін та доповнень до відповідних кредитних договорів, визнаються такими установами безнадійними та підлягають списанню (прощенню).

Стаття 6. Особливості звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) за договором споживчого кредиту в іноземній валюті

1. Після проведення реструктуризації відповідно до статті 3 цього Закону та при подальшій неможливості виконувати свої обов'язки за договором споживчого кредиту протягом трьох місяців позичальник має право звернутись з односторонньою заявою з пропозицією про передачу предмета застави (іпотеки) банку (іншій установі) у власність в якості погашення заборгованості.

2. Банк (інша установа) повинен прийняти предмет застави (іпотеки) у свою власність у тридцятиденний строк з моменту отримання заяви позичальника шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя або шляхом застосування відповідного застереження в чинному іпотечному договорі згідно з вимогами чинного законодавства України виключно у випадку відсутності обтяжень будь-яких третіх осіб (окрім зареєстрованих за заявою банку (іншої установи)), та/або інших встановлених чинним законодавством обмежень прав іпотекодержателя на предмет застави (іпотеки), які унеможливлюють передачу предмета застави (іпотеки) банку (іншій установі) у власність в якості погашення заборгованості.

3. Передача банку (іншій установі) предмета застави (іпотеки) у власність в якості погашення заборгованості у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, є підставою для припинення зобов'язань за договором споживчого кредиту, якщо ринкова вартість предмета застави (іпотеки) є достатньою для повного задоволення вимог банку (іншої установи).

4. Якщо ринкова вартість предмета застави (іпотеки) є меншою за розмір заборгованості за договором споживчого кредиту, то сума різниці між ринковою вартістю предмету застави (іпотеки) та розміром заборгованості, в рахунок погашення якої передається предмет застави (іпотеки), визнається банком (іншою установою), безнадійною та підлягає списанню (прощенню).

5. Ринкова вартість предмета застави (іпотеки), за якою предмет застави (іпотеки) передається позичальником у власність банку (іншої установи) в якості погашення заборгованості, визначається суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання за домовленістю між позичальником та банком (іншою установою) в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

6. Вартість послуг суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання за проведення оцінки по визначенню ринкової вартості предмету застави (іпотеки), та за вчинення всіх інших необхідних дій, пов'язаних з проведенням такої оцінки, не повинна перевищувати 300 гривень, що сплачуються позичальником. Суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання забороняється встановлювати вартість послуг за вчинення дій, що вказані вище, у розмірі, що перевищує розмір вартості послуг, що вказаний в цій статті.

7. Нотаріус зобов'язаний посвідчити договір про задоволення вимог іпотекодержателя та здійснити інші нотаріальні дії, пов'язані з його укладенням, розмір плати за які не повинен перевищувати в загальній сумі 500 гривень, що сплачуються позичальником.

8. Всі необхідні дії, пов'язані із реєстрацією, внесенням змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв'язку з укладанням та реєстрацією договору про задоволення вимог іпотекодержателя, реєстрацією іпотечного договору у разі застосування відповідного застереження в чинному іпотечному договорі, здійснюються державним реєстратором та особами, що наділені цими функціями, - безоплатно.

9. У випадку відступлення банком за договором відступлення права вимоги та/або договором факторингу іншій установі прав за договором споживчого кредиту, позичальник має право придбати таке право за ціною пропозиції, зробленої банку іншою установою, яка має намір прийняти участь у спеціальному аукціоні щодо придбання прав вимоги, що відступаються банком, порядок та строки проведення якого регулюються окремим нормативно-правовим актом.

Стаття 7. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

2. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Пункт 4 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" доповнити словами "окрім сум операцій, що здійснюються банками України, для проведення заміни валюти виконання зобов'язань за договорами споживчого кредиту відповідно до Закону України "Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну валюту України - гривню".

4. З дня набрання чинності цим Законом втрачає чинність Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" N 1304-VII від 3 червня 2014 року.

5. Вимоги пункту 9 статті 6 розповсюджуються на всі діючі споживчі кредити, які відповідають критеріям, встановленим цим Законом, незалежно від валюти зобов'язання, укладені на території України станом на день набрання чинності цим Законом.

6. Кабінету Міністрів України протягом 30 днів з моменту набрання чинності цим Законом:

розробити та привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;

забезпечити розроблення та прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів відповідно до цього Закону.

7. Національному банку України протягом 15 днів з моменту набрання чинності цим Законом:

розробити положення щодо реструктуризації зобов'язань позичальників за договорами споживчого кредиту та порядку рефінансування банків у відповідності до цього Закону;

привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти.

 

Голова Верховної Ради
України

О. ТУРЧИНОВ

Опрос