Идет загрузка документа (7 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно реализации принципа гуманизма при исполнении отдельных видов наказаний

Проект закона Украины от 12.11.2013 № 3599
Дата рассмотрения: 12.11.2013 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації принципу гуманізму при виконанні окремих видів покарань

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1, Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131) доповнити статтею 841 такого змісту:

"Стаття 841. Звільнення від відбування покарання у зв'язку з необхідністю лікування особи за кордоном

1. Особа, яка під час відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк захворіла на передбачену частиною другою статті 84 цього Кодексу чи іншу хворобу, що унеможливлює дотримання нею встановленого кримінально-виконавчим законодавством режиму відбування покарання, може бути звільнена від відбування покарання, якщо належне лікування такої хвороби може бути проведено в іноземній медичній установі, а перебіг хвороби без такого лікування створює небезпеку для життя особи чи настання тяжких наслідків для її здоров'я.

2. Рішення про звільнення від відбування покарання на підставі частини першої цієї статті приймається судом за заявою засудженої особи, її захисника, близького родича чи подання начальника установи (органу) виконання покарань за наявності письмової згоди відповідної іноземної медичної установи прийняти таку особу на лікування та висновку медичної установи, залученої до її лікування.

3. Звільнення від відбування покарання у зв'язку з необхідністю лікування особи за кордоном не застосовується до особи, яка:

1) відбуває покарання у виді позбавлення волі на певний строк за умисний особливо тяжкий злочин або умисний тяжкий злочин, поєднаний з насильством, а також за злочин, вчинений у складі організованої групи чи злочинної організації, або за злочин, передбачений статтями 258 - 2585, 305 - 307, 436 - 447 цього Кодексу;

2) відбуває покарання за умисний тяжкий злочин, який вона вчинила до погашення або зняття судимості за раніше вчинений умисний тяжкий або умисний особливо тяжкий злочин;

3) відбуває покарання за умисний злочин, вчинений у період після звільнення особи від покарання, його відбування, заміни покарання більш м'яким або пом'якшення покарання і до погашення чи зняття судимості.

4. Контроль за початком, перебігом та закінченням лікування здійснює установа (служба), визначена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

5. Час лікування особи зараховується у строк невідбутої частини покарання, при цьому один день лікування відповідає одному дню позбавлення волі.

6. Якщо після звільнення особа без поважних причин не розпочала або припинила лікування, залишила медичний заклад або іншим чином ухиляється від лікування, суд за поданням центрального органу виконавчої влади України, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), приймає рішення про направлення особи для відбування невідбутої частини покарання.

7. Якщо після звільнення особи на підставі частини першої цієї статті виникли підстави для її звільнення від відбування покарання, не пов'язані з лікуванням, суд приймає рішення про таке звільнення до завершення лікування. Рішення про звільнення від подальшого відбування покарання до завершення лікування суд приймає також у разі, якщо час, що минув від початку лікування, після обчислення його за правилами, передбаченими частиною п'ятою цієї статті, перевищує строк невідбутої частини покарання.

8. Після завершення лікування суд:

1) звільняє особу від подальшого відбування покарання, якщо підстави для такого звільнення, не пов'язані з лікуванням особи, виникли після його завершення або якщо час лікування, обчислений за правилами, передбаченими частиною п'ятою цієї статті, перевищує строк невідбутої частини покарання;

2) залежно від наслідків лікування та поведінки особи може звільнити її від подальшого відбування покарання, замінити їй невідбуту частину покарання більш м'яким покаранням чи направити особу для відбування покарання, яке вона має відбути після зарахування часу лікування в строк невідбутої частини покарання".

2. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України від 08.03.2013 р., N 9-10, ст. 88):

1) пункт шостий статті 537 викласти в такій редакції: "6) про звільнення від покарання за хворобою та про звільнення від відбування покарання у зв'язку з необхідністю лікування особи за кордоном";

3. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004 р., N 3, стаття 21):

1) у абзаці шостому частини першої статті 8 після слів "про охорону здоров'я" доповнити словами "в тому числі у лікувальних закладах за кордоном";

2) статтю 116 доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. У передбачених законом випадках лікування засуджених може здійснюватися поза межами місць позбавлення волі, у тому числі в іноземних медичних закладах. Оплата такого лікування здійснюється засудженими або їхніми родичами за рахунок власних коштів";

3) статтю 154 після частини п'ятої доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. Подання начальника установи чи органу виконання покарань або заява засудженої особи, її захисника, близького родича про звільнення від відбування покарання у зв'язку з необхідністю лікування засудженої особи за кордоном подається до суду разом із висновком медичної установи, залученої до її лікування, та письмовою згодою відповідної іноземної медичної установи прийняти таку особу на лікування".

У зв'язку з цим частини 6 - 10 вважати відповідно частинами 7 - 11.

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону та забезпечити приведення у відповідність до цього Закону нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос