Идет загрузка документа (63 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины и Закон Украины "О судоустройстве и статусе судей" относительно суда присяжных

Проект закона Украины от 14.05.2013 № 2982
Дата рассмотрения: 14.05.2013 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо суду присяжних

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" такі зміни:

1. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Офіційний вісник України, 2012 р., N 37, стор. 11, стаття 1370):

1) частину першу статті 3 доповнити новими пунктами 1а та 22а такого змісту:

"1а) вердикт - рішення суду присяжних за наслідками кримінального провадження; вердикт може бути виправдувальним та обвинувальним;";

"22а) суд присяжних - мале журі (12 присяжних) та велике журі (24 присяжних), що за наслідками кримінального провадження постановляє вердикт з питань, віднесених до його компетенції;";

2) перше речення частини третьої статті 31 замінити двома новими абзацами такого змісту:

"Кримінальне провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять та більше років, за клопотанням обвинуваченого (обвинувачених) здійснюється у суді присяжних (мале журі) відповідно до правил, встановлених главою 301 цього Кодексу.

Кримінальне провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання на строк понад десять років або довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого (обвинувачених) здійснюється у суді присяжних (велике журі) відповідно до правил, встановлених главою 301 цього Кодексу. За клопотанням обвинуваченого (обвинувачених) таке провадження може також розглядатись судом присяжних (мале журі) за правилами, встановленими главою 301 цього Кодексу.";

3) частину першу статті 32 доповнити новим абзацом такого змісту:

"Кримінальне провадження судом присяжних (мале журі) здійснюється за місцем вчинення злочину. Якщо місця вчинення злочину встановити не можна, матеріали провадження розглядаються судом присяжних, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.";

4) статтю 33 доповнити новою частиною шостою такого змісту:

"6. Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється в Апеляційному суді Автономної Республіки Крим, апеляційних судах областей, міст Києва, Севастополя та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.";

5) у пункті 2 частини першої статті 35 слова "з числа осіб, які внесені до списку присяжних" замінити словами "відповідно до глави 301 цього Кодексу";

6) параграф 2 Глави 30 замінити новим розділом IVа та новою главою 301 такого змісту:

"Розділ IVа. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У СУДІ ПРИСЯЖНИХ

Глава 301. Провадження у суді присяжних

Стаття 383. Порядок провадження у суді присяжних

Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цією главою.

Суд присяжних утворюється при Апеляційному суді Автономної Республіки Крим, апеляційних судах областей, міст Києва, Севастополя та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Стаття 384. Роз'яснення права на суд присяжних

1. Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Обвинувачений у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про здійснення кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Кримінальне провадження по обвинуваченню кількох осіб, здійснюється у суді присяжних відносно усіх цих осіб, якщо хоча б одна особа заявила клопотання про здійснення провадження у суді присяжних.

Стаття 385. Порядок здійснення підготовчого провадження у суді присяжних

Підготовче провадження у суді присяжних відбувається з урахуванням вимог та правил цієї глави.

За відсутності клопотання про здійснення провадження у суді присяжних, кримінальне провадження здійснюється судом першої інстанції відповідно до розділу IV цього Кодексу.

У постанові про здійснення кримінального провадження судом присяжних зазначається кількість кандидатів у присяжні, які підлягають виклику в судове засідання і яких має бути не менше 25 (для малого журі) та не менше 50 (для великого журі), а також зазначається, у відкритому чи закритому судовому засіданні буде здійснюватись провадження.

Постанова судді про здійснення провадження судом присяжних є остаточною і не підлягає оскарженню. Наступна відмова обвинуваченого (обвинувачених) від здійснення кримінального провадження судом присяжних не приймається.

Копії постанови про здійснення кримінального провадження судом присяжних вручаються сторонам за вимогою.

Стаття 386. Складання попереднього списку присяжних

Після призначення судового розгляду судом присяжних судовий розпорядник за допомогою автоматизованої системи документообігу суду проводить добір кандидатів у присяжні із списку присяжних, що знаходиться у суді, шляхом випадкового вибору, та направляє складений список головуючому судді.

Помічник головуючого судді проводить перевірку дотримання вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при доборі кандидатів до списку присяжних для здійснення кримінального провадження судом присяжних.

Присяжний може залучатися до здійснення кримінального провадження судом присяжних не більше одного разу протягом одного календарного року на термін не більше 30 календарних днів. У випадку, якщо здійснення провадження потребує більшого часу, - то на весь період судового розгляду відповідного кримінального провадження.

Після завершення добору кандидатів у присяжні для участі у судовому розгляді складається попередній список із зазначенням їхніх прізвищ, імен, по батькові та домашніх адрес, який підписується помічником головуючого судді, який склав цей список.

Прізвища кандидатів у присяжні вносяться до списку у тому порядку, в якому відбувався випадковий вибір.

Включеним у попередній список кандидатам у присяжні не пізніше 10 днів до початку судового розгляду секретарем судового засідання направляється письмовий виклик, у якому зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити кандидата у присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

Включені до попереднього списку кандидати у присяжні не пізніше 5 днів до початку судового розгляду можуть подати головуючому судді мотивовану заяву про неможливість участі в якості присяжного у суді, і за наслідками розгляду такої заяви головуючий суддя може звільнити цих осіб від участі у здійсненні кримінального провадження судом присяжних.

Стаття 387. Підготовче судове засідання

Після доповіді про явку сторін та інших учасників судового розгляду судовий розпорядник доповідає про явку кандидатів у присяжні.

Якщо у судове засідання у суді присяжних (мале журі) з'явилось менше двадцяти кандидатів у присяжні, головуючий суддя дає розпорядження про додатковий виклик у суд кандидатів у присяжні, добір яких проводиться за правилами, встановленими статтею 386 цього Кодексу.

Якщо у судове засідання у суді присяжних (велике журі) з'явилось менше сорока кандидатів у присяжні, головуючий суддя дає розпорядження про додатковий виклик у суд кандидатів у присяжні, добір яких проводиться за правилами, встановленими статтею 386 цього Кодексу.

Списки кандидатів у присяжні, які з'явились в судове засідання, без зазначення їхніх адрес вручаються сторонам.

Крім роз'яснення прав та обов'язків учасникам судового розгляду відповідно до вимог статті 345 цього Кодексу, головуючий у справі суддя також зобов'язаний роз'яснити сторонам:

1) право заявити мотивований відвід присяжному з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу;

2) право обвинуваченого, його захисника, потерпілого, представника потерпілого, державного обвинувача (прокурора) на немотивований відвід присяжного. Обвинувачений, а якщо їх декілька, то всі обвинувачені, мають право відвести не більше двох присяжних із складу малого журі, та не більше трьох присяжних із складу великого журі. Обвинувачені можуть об'єднатися для спільної заяви всіх або частини відводів. Захисник (захисники) обвинуваченого (обвинувачених) мають право відвести не більше двох присяжних із складу малого журі, та не більше трьох присяжних із складу великого журі. Потерпілий, представник потерпілого мають право відвести не більше одного присяжного із складу малого та великого журі. Прокурор має право відвести не більше трьох присяжних із складу малого та не більше чотирьох присяжних із складу великого журі. Суд присяжних вважається сформованим з моменту, коли зі списку будуть вибрані 12 кандидатів (для малого журі) та 24 кандидати (для великого журі), щодо яких не заявлено відводу, а у разі необхідності - то й додаткові (запасні) кандидати у присяжні у кількості: два кандидата для малого журі та чотири - для великого журі.

3) інші права, передбачені цією Главою, а також наслідки відмови скористатися наданими правами.

Стаття 388. Формування лави присяжних

Після проведення підготовчої частини судового засідання проводиться формування лави присяжних з дотриманням вимог цієї статі.

Головуючий суддя проголошує промову, у якій повідомляє присяжним, під чиїм головуванням відбувається здійснення провадження, представляє присяжних сторонам, повідомляє, яка справа розглядається, передбачуваний строк розгляду справи, роз'яснює присяжним, прийняття якого рішення у справі належить до їх компетенції, роз'яснює інші вимоги, передбачені цим Кодексом.

Головуючий суддя роз'яснює присяжним обов'язок давати правдиві відповіді на запитання сторін, повідомляти про себе відомості, які можуть бути перепоною для участі їх в якості присяжних, після чого кожен із кандидатів у присяжні, що з'явились у судове засідання, може вказати на причини, що перешкоджають його участі у розгляді справи в якості присяжного. У разі надходження від кандидата у присяжні таких повідомлень, питання про участь такого кандидата у судовому розгляді обговорюється сторонами, після чого головуючий суддя приймає рішення щодо самовідводу кандидата у присяжні.

Кандидати у присяжні, самовідводи яких задоволені, виключаються із попереднього списку та видаляються із залу суду.

Після вирішення питань про самовідводи кандидатів у присяжні, головуючий суддя роз'яснює сторонам право на відводи (мотивовані та немотивовані) кандидатів у присяжні, після чого сторони мають право задавати питання кожному із кандидатів у присяжні питання, пов'язані із з'ясуванням обставин, що перешкоджають їх участі у судовому розгляді в якості присяжних. Питання кандидатам у присяжні сторони ставлять у такому порядку: обвинувачений (обвинувачені), захисник (захисники), потерпілий, представник потерпілого, прокурор.

Після завершення опитування кандидатів у присяжні проводиться обговорення кожного кандидата у присяжні відповідно до списку. Головуючий суддя опитує сторони про відводи кандидатів у присяжні та пропонує надати мотивовані письмові та немотивовані клопотання про відводи. Мотивовані клопотання про відводи в судовому засіданні сторони передають головуючому судді без оголошення мотивів. Заявлені сторонами клопотання про відводи кандидатів у присяжні вирішуються головуючим суддею без видалення у нарадчу кімнату, про що робиться запис у протоколі судового засідання. Відведені кандидати у присяжні вилучаються із попереднього списку.

Про прийняте рішення щодо заявлених мотивованих відводів кандидатів у присяжні, головуючий повідомляє учасників судового засідання, що про що робиться запис у протоколі судового засідання.

Немотивовані відводи кандидатів у присяжні подаються сторонами шляхом викреслення із отриманого ними попереднього списку кандидатів у присяжні прізвищ кандидатів, що відводяться. Ці списки, а також мотивовані клопотання про відвід кандидатів у присяжні приєднуються до матеріалів кримінального провадження.

Про результати процедури відбору кандидатів у присяжні головуючий суддя повідомляє учасників судового розгляду, не вказуючи при цьому підстав для виключення кандидатів у присяжні із попереднього списку.

У випадку, коли внаслідок самовідводів та задоволених мотивованих клопотань про відводи залишилось менше чотирнадцяти кандидатів у присяжні для малого журі, або менше двадцяти восьми кандидатів у присяжні для великого журі, головуючий суддя оголошує перерву не більше, ніж на п'ять днів для добору необхідної кількості кандидатів та включення їх до попереднього списку відповідно до вимог статті 386 цього Кодексу. Процедура добору кандидатів у присяжні, додатково включених до попереднього списку, проводиться з дотриманням вимог цієї статі.

По завершенні процедури відбору кандидатів у присяжні, головуючий суддя оголошує прізвища, імена, по батькові перших чотирнадцяти присяжних для малого журі та перших двадцяти восьми присяжних для великого журі у тому порядку, в якому проводився відбір кандидатів. Прізвища, імена, по батькові присяжних заносяться до протоколу судового засідання у тому порядку, в якому їх оголошує головуючий суддя. Після цього головуючий суддя висловлює подяку іншим кандидатам у присяжні, які не увійшли до списку присяжних для розгляду матеріалів кримінального провадження судом присяжних, за участь у процедурі добору кандидатів у присяжні.

Перші дванадцять по списку присяжних із чотирнадцяти для малого журі утворюють лаву присяжних для судового розгляду матеріалів кримінального провадження (справи), а двоє наступних присяжних беруть участь у судовому розгляді в якості запасних присяжних.

Перші двадцять чотири по списку присяжних із двадцяти восьми для великого журі утворюють лаву присяжних для судового розгляду матеріалів кримінального провадження (справи), а четверо наступних присяжних беруть участь у судовому розгляді в якості запасних присяжних.

Після завершення формування лави присяжних, головуючий суддя пропонує присяжним зайняти відведене їм у залі суду місце. Запасні присяжні займають місце на лаві присяжних у відведеному головуючим суддею місці.

За клопотанням сторін, у випадках, передбачених цим Кодексом, формування лави присяжних може відбуватися у закритому судовому засіданні.

У випадках, коли в матеріалах кримінального провадження (справи) є відомості, що містять державну таємницю, у присяжних відбирається підписка про її нерозголошення. У разі відмови присяжного давати таку підписку, він відводиться головуючим суддею, а місце відведеного присяжного займає запасний присяжний.

Стаття 389. Заміна присяжного запасним присяжним

У разі неможливості когось із присяжних брати участь у судовому розгляді, відбувається заміна цього присяжного запасним у порядку, передбаченому статтею 388 цього Кодексу.

Заміна старшини присяжних через обставини, зазначені у частині першій цієї статті, відбувається в порядку, передбаченому статтею 390 цього Кодексу.

Якщо кількість присяжних, що вибули через обставини, зазначені у частині першій цієї статті, перевищує кількість запасних присяжних, судовий розгляд визнається недійсним, про що головуючим суддею постановлюється ухвала про недійсність судового розгляду та цією ж ухвалою головуючий суддя призначає матеріали кримінального провадження (справу) до повторного розгляду з дотриманням вимог, передбачених статтею 386 цього Кодексу. Ухвала оскарженню та опротестуванню не підлягає.

При повторному доборі кандидатів у присяжні до списку можуть бути включені й ті особи, які брали участь в якості присяжних по даному кримінальному провадженні до оголошення недійсним судового розгляду з підстав, зазначених у частині третій цієї статті.

У разі неможливості когось із присяжних брати участь у судовому розгляді, що виявиться під час перебування журі у нарадчій кімнаті для винесення вердикту, то присяжні зобов'язані вийти до залу судового засідання та повідомити про такі обставини. У цьому випадку за розпорядженням головуючого судді відбувається заміна присяжного запасним присяжним, після чого журі видаляється до нарадчої кімнати для винесення вердикту.

Стаття 390. Старшина присяжних

Присяжні, з яких сформовано лаву присяжних, у нарадчій кімнаті шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів обирають старшину присяжних. Протокол про обрання старшини присяжних за підписом усіх присяжних по виходу з нарадчої кімнати вручається головуючому судді для приєднання до матеріалів кримінального провадження.

Старшина присяжних за дорученням присяжних звертається до головуючого судді з питаннями в межах компетенції журі, що стосуються судового розгляду, оголошує сформовані присяжними питання обвинуваченому (обвинуваченим), потерпілому (потерпілим), свідкам, експерту (фахівцю), записує відповіді на ці питання, організовує голосування та формулює його підсумки, оформлює вердикт та проголошує його в судовому засіданні.

Заміна старшини присяжних відбувається за правилами частини першої цієї статті з дотриманням вимог статті 389 цього Кодексу.

Стаття 391. Присяга присяжних

Після обрання старшини присяжними головуючий суддя пропонує присяжним скласти присягу. Стоячи та без головного убору усі присутні у залі суду вислуховують звернення головуючого судді такого змісту: "Присяжні. Ви присягаєте і обіцяєте народу України розглянути чесно й неупереджено питання про обвинувачення, висунуте (називає прізвище обвинуваченого (обвинувачених), захищати однаково інтереси обвинуваченого (обвинувачених), потерпілих, інтереси суспільства; не спілкуватись ні з ким до моменту прийняття остаточного рішення; не піддаватися ні ненависті, ні злобі, ні страху, ні особистій прихильності; приймати рішення відповідно до матеріалів обвинувачення й захисту, згідно із своєю совістю та внутрішнім переконанням, безсторонністю і твердістю, що притаманні чесній і вільній людині і громадянину, зберігати таємницю нарадчої кімнати навіть після припинення своїх функцій".

Після оголошення тексту присяги головуючий суддя називає за списком прізвища присяжних, кожен з яких відповідає: "Присягаю".

Присягу складають також і запасні присяжні.

Про складання присяги присяжними робиться запис у протоколі судового засідання.

Усі присутні у залі суду заслуховують текст присяги та її складання стоячи.

Після складання присяги головуючий суддя роз'яснює присяжним права та обов'язки.

Стаття 3911. Права присяжних

Присяжні, у тому числі й запасні, мають право:

1) брати участь у дослідженні усіх обставин кримінального провадження (справи), задавати через головуючого суддю питанням особам, що допитуються, брати участь в огляді речових доказів, документів;

2) просити головуючого суддю роз'яснити норми закону, що відносяться до даного кримінального провадження; роз'яснити зміст документів, що оголошуються у судовому засіданні, та інші незрозумілі питання;

3) вести власні записи під час судового засідання та користуватися ними при підготовці у нарадчій кімнаті відповідей на поставлені присяжним питання.

Присяжні, у тому числі й запасні, не мають права:

1) виходити із залу суду під час судового розгляду;

2) висловлювати свою думку по суті обвинувачення до обговорення питань при винесенні вердикту;

3) спілкуватися з особами, що не входять до складу журі, з приводу обставин кримінального провадження, що розглядається;

4) збирати відомості по кримінальному провадженні поза межами судового розгляду;

5) порушувати таємницю наради та голосування присяжних по питанням, поставленим для винесення вердикту.

Головуючий суддя попереджає присяжних про наслідки порушення вимог, передбачених частиною другою цієї статті. У разі порушення зазначених вимог, присяжний може бути відсторонений від подальшої участі у судовому розгляді за ініціативою головуючого судді або за клопотанням сторін. У цьому випадку відсторонений присяжний замінюється запасним присяжним, а відсторонений видаляється із залу суду на весь період судового розгляду.

Стаття 3912. Повноваження присяжних

При розгляді матеріалів кримінального провадження (справи) журі вирішує лише питання, зазначені у пунктах 1, 3, 31 частини першої статті 368 цього Кодексу, які формулюються в опитувальному листі. У випадку визнання обвинуваченого винуватим, журі також зазначає, чи заслуговує обвинувачений на пом'якшення покарання.

Якщо обвинувачений обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, то журі вирішує питання, зазначені у пунктах 1, 3, 31 частини першої статті 368 цього Кодексу, по кожному злочину окремо.

Якщо у вчиненні злочину (злочинів) обвинувачується декілька обвинувачених, журі вирішує питання, зазначені пунктах 1, 3, 31 частини першої статті 368 цього Кодексу, відносно кожного з обвинувачених окремо.

Питання, зазначені у частині першій статті 368 цього Кодексу і не зазначені у частині першій цієї статті, вирішуються судом без участі присяжних.

Стаття 3913. Судове слідство у суді присяжних

Судове слідство у суді присяжних розпочинається із вступних заяв прокурора та захисника (захисників).

У вступній заяві прокурор зазначає суть пред'явленого обвинувачення та пропонує порядок дослідження доказів.

Захисник у вступній заяві зазначає погоджену із підзахисним позицію щодо суті пред'явленого обвинувачення та думку щодо порядку дослідження доказів.

Прокурор та захист в обґрунтування своєї позиції зобов'язані надати докази, забезпечити явку свідків, експертів (фахівців). Для забезпечення явки свідків, експертів (фахівців) прокурор та захисник за розпорядженням головуючого судді можуть отримати у секретаря судового засідання судові повістки.

Присяжні через головуючого суддю вправі після допиту сторонами ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експерту (фахівцю). Запитання присяжних у письмовому вигляді передаються головуючому судді через старшину присяжних.

Відомості про особу обвинуваченого досліджуються лише в частині, необхідній для встановлення ознак складу злочину, у вчиненні якого він обвинувачується. Забороняється досліджувати факти попередній судимостей, інші відомості, що можуть викликати упередженість присяжних щодо обвинуваченого.

Стаття 3914. Дебати

Дебати проводяться після закінчення судового слідства з дотриманням вимог, передбачених статтею 364 цього Кодексу.

Дебати проводяться лише з питань, віднесених до вирішення журі. Сторони під час проведення дебатів не вправі посилатись на обставини, які підлягають розгляду після винесення вердикту без участі присяжних.

Після закінчення промов учасники мають право обмінятись репліками. Право останньої репліки належить захиснику та обвинуваченому.

Стаття 3915. Останнє слово обвинуваченого

Після оголошення судових дебатів закритими, обвинуваченому надається останнє слово відповідно до вимог статті 365 цього Кодексу.

Стаття 3916. Питання, що підлягають вирішенню присяжними

Головуючий суддя на підставі результатів судового слідства, дебатів сторін формулює у письмовому вигляді питання, що підлягають вирішенню присяжними, оголошує ці питання та передає сторонам.

Сторони вправі висловити свої зауваження про зміст та формулювання питань та вносити пропозиції щодо формулювання нових питань.

Під час обговорення та формулювання питань присяжні видаляються із залу судового засідання.

Після обговорення, з урахуванням зауважень та пропозицій сторін, головуючий суддя у нарадчій кімнаті остаточно формулює питання, що підлягають вирішенню присяжними, вносить питання в опитувальний лист, який підписує.

Опитувальний лист проголошується у присутності журі та передається старшині присяжних. Присяжні після ознайомлення з питаннями вправі отримати від головуючого судді роз'яснення по суті поставлений питань, не торкаючись при цьому суті вірогідних відповідей на ці питання.

Стаття 3917. Зміст питань для вирішення журі

По кожному з діянь, що інкримінуються обвинуваченому (обвинуваченим) формулюються у письмовому виді такі основні (обов'язкові) питання:

1) чи доведено, що мало місце діяння, яке інкримінується обвинуваченому;

2) чи доведено вчинення обвинуваченим (обвинуваченими) інкримінованого діяння;

3) чи винуватий обвинувачений у вчиненні інкримінованого діяння;

4) чи заслуговує обвинувачений, за умови позитивних відповідей на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої цієї статті, на пом'якшення покарання;

5) чи заслуговує обвинувачений, за умови позитивних відповідей на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої цієї статті, на довічне позбавлення волі, якщо таке покарання передбачено за вчинення злочину, у вчиненні якого обвинуваченому пред'явлено обвинувачення.

Після формулювання основних питань відповідно до частини першої цієї статті, в опитувальному листі можуть бути сформульовані інші питання про обставини, які:

1) впливають на ступінь вини;

2) є підставою для звільнення обвинуваченого від покарання;

3) вказують на реалізацію злочинного умислу (вчинено закінчений чи незакінчений злочин);

4) вказують на характер співучасті кожного з обвинувачених у вчиненні діянь, що інкримінуються.

У випадку, коли це не погіршує становище обвинуваченого (обвинувачених) та не порушує право на захист, в опитувальному листі можуть бути сформульовані питання, що дозволяють встановити вину обвинуваченого у менш тяжкому злочині.

Забороняється формулювати в опитувальному листі питання, що стосуються відомостей про особу обвинуваченого, за винятком обставин, які є підставою для кваліфікації його дій.

Забороняється формулювати питання в опитувальному листі, які не стосуються суті пред'явленого обвинувачення або по обвинуваченню, яке обвинуваченому не пред'являлось.

Питання, що підлягають розгляду журі, формулюються в опитувальному листі щодо кожного з обвинувачених.

Стаття 3918. Напутнє слово головуючого судді

Перед видаленням журі до нарадчої кімнати головуючий суддя звертається до присяжних з напутнім словом, в якому зазначає:

1) суть пред'явленого обвинувачення;

2) зміст правових норм, що підлягають застосуванню в даному кримінальному провадженні;

3) досліджені докази;

4) роз'яснює зміст презумпції невинуватості, принципи належності та допустимості доказів;

5) зміст позиції обвинувачення та захисту;

6) роз'яснює, що відмова обвинуваченого давати свідчення проти себе, своїх рідних та близьких, є конституційним правом і не може впливати на рішення журі;

7) роз'яснює, що вердикт повинен ґрунтуватися лише на доказах, які були досліджені під час судового розгляду;

8) роз'яснює порядок наради присяжних, підготовки відповідей на сформульовані в опитувальному листі питання, порядок голосування за питаннями, сформульованими в опитувальному листі;

9) нагадує про дотримання даної присяжними присяги при постановленні вердикту.

Присяжні після напутнього слова головуючого судді вправі отримати від нього додаткові роз'яснення з питань, що стосуються суті пред'явленого обвинуваченому (обвинуваченим) обвинувачення, уточнення питань, що підлягають вирішенню журі.

Головуючий суддя не вправі давати роз'яснення, які наперед визначають явно обвинувальну чи виправдувальну позицію, формулювати роз'яснення таким чином, що вони фактично містять відповіді на питання, що віднесені виключно до компетенції журі.

Сторони вправі заявити в судовому засіданні зауваження у зв'язку зі змістом напутнього слова головуючого судді з мотивів порушення принципу об'єктивності та неупередженості.

Стаття 3919. Таємниця нарадчої кімнати журі

Вислухавши напутнє слово головуючого судді, присяжні видаляються до нарадчої кімнати для постановлення вердикту.

Присутність у нарадчій кімнаті інших (сторонніх) осіб, крім присяжних, забороняється.

Після видалення журі до нарадчої кімнати, головуючий суддя дає розпорядження начальнику караулу виставити охорону біля виходів з нарадчої кімнати й оголошує перерву в судовому засіданні до виходу журі з нарадчої кімнати.

Перебування журі у нарадчій кімнаті не може перериватися і має тривати до тих пір, доки не завершиться постановленням вердикту журі, але не більше семи годин.

Під час перебування присяжних у нарадчій кімнаті у них вилучаються мобільні телефони та інші засоби зв'язку та передаються на відповідальне зберігання до камери схову суду.

З настанням нічного часу, а з дозволу головуючого судді, і після закінчення робочого дня, присяжні мають право перервати нараду на відпочинок.

Якщо під час перерви на відпочинок відповідно до зазначеного у даній статті порядку мали місце випадки тиску на присяжних будь-кого у будь-який спосіб щодо постановлення вердикту, про ці випадки присяжний (присяжні) зобов'язані повідомити головуючому судді. За наявності повідомлень про неправомірне втручання у діяльність присяжних, головуючий суддя ухвалою доводить ці факти до відома прокурора для належного реагування.

Стаття 39110. Порядок проведення наради та голосування у нарадчій кімнаті

Нарадою присяжних керує старшина присяжних.

Якщо протягом трьох годин обговорення присяжні не дійшли єдиної думки щодо поставлених в опитувальному листі питань, старшина присяжних ставить на голосування кожне питання окремо відповідно до їх викладу в опитувальному листі, проводить голосування та веде підрахунок голосів.

Голосування проводиться таємно.

Жоден з присяжних не може утриматись від голосування.

Старшина присяжних робить відмітку в опитувальному листі по кожному питанню окремо про кількість схвальних та негативних відповідей.

Після проведення голосування та зазначення наслідків голосування в опитувальному листі, опитувальний лист підписується старшиною присяжних та усіма присяжними.

Стаття 39111. Постановлення вердикту

За наслідками наради та голосування журі може постановити виправдувальний або обвинувальний вердикт.

Вердикт вважається виправдувальним, якщо за негативні відповіді на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 3917 цього Кодексу, проголосувало не менше шести присяжних малого журі, а у випадку розгляду матеріалів кримінального провадження (справи) великим журі - не менше дванадцяти присяжних великого журі.

Вердикт вважається обвинувальним, якщо за позитивні відповіді на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 3917 цього Кодексу, проголосувала проста більшість (половина плюс один голос) присяжних.

Відповіді присяжних на поставлені питання мають бути чіткими та визначеними, за змістом є схвальними чи негативними та обов'язково складаються із словосполучення ("Так, винуватий", "Ні, не винуватий" за змістом усіх питань в опитувальному листі).

У випадку, коли відповіді на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 3917 цього Кодексу, виключають необхідність давати відповіді на інші питання, старшина присяжних з дозволу присяжних вписує в опитувальному листі навпроти таких питань "без відповіді".

Стаття 39112. Додаткове уточнення сформульованих питань. Відновлення судового слідства

Якщо під час наради присяжних виникне необхідність в уточненні окремих питань, сформульованих в опитувальному листі, журі повертається до залу судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого судді з проханням роз'яснити або уточнити окремі питання. Прохання про уточнення та роз'яснення окремих питань подається головуючому судді у письмовій формі.

Головуючий суддя після отримання від старшини присяжних у письмовому виді прохання у присутності сторін роз'яснює та уточнює визначені присяжними питання, а у разі необхідності формулює додаткові питання, відповідно до вимог, зазначених у статтях 3916 та 3917 цього Кодексу. З приводу уточнень та роз'яснень, а також з приводу додаткових питань головуючий суддя звертається до присяжних з напутнім словом, після чого присяжні видаляються до нарадчої кімнати для постановлення вердикту.

У випадку, коли під час наради присяжних виникне необхідність у з'ясуванні та уточненні фактичних обставин, що мають значення для кримінального провадження (справи), журі виходить до залу судового засідання, і старшина присяжних звертається до головуючого судді з проханням відновити судове слідство та подає у письмовому виді питання, з'ясування яких необхідно під час відновленого судового слідства. Судове слідство в цьому випадку проводиться лише в межах з'ясування обставин, що викликали його відновлення.

Після з'ясування обставин, що викликали відновлення судового слідства, головуючий суддя оголошує про закінчення судового слідства, після чого з дотриманням вимог статей 3914, 3915, 3916, 3917, 3918 цього Кодексу журі видаляється до нарадчої кімнати для постановлення вердикту.

Стаття 39113. Проголошення вердикту

Після підписання опитувального листа за наслідками наради та голосування, журі повертається до залу судового засідання, де старшина журі у присутності сторін проголошує вердикт, зачитуючи питання, сформульовані в опитувальному листі, та відповіді присяжних на них.

Вердикт - виправдувальний чи обвинувальний - проголошується публічно.

Усі присутні в залі суду заслуховують вердикт стоячи.

Проголошений вердикт передається головуючому судді для схвалення та приєднання до матеріалів кримінального провадження.

Вердикт вважається остаточним лише після того, як головуючий суддя схвалить його та приєднає до матеріалів кримінального провадження (справи).

Стаття 39114. Судовий розгляд після проголошення вердикту

Після проголошення вердикту, його схвалення та приєднання до матеріалів кримінального провадження головуючий суддя оголошує судовий розгляд продовженим за участю сторін без участі присяжних.

Після постановлення виправдувального вердикту дослідженню та обговоренню підлягають лише питання, пов'язані з вирішенням цивільного позову, долі речових доказів, розподілу судових витрат.

Після постановлення обвинувального вердикту дослідженню та обговоренню підлягають лише питання кваліфікації діянь обвинуваченого (обвинувачених), призначення покарання, вирішення цивільного позову, долі речових доказів, розподілу судових витрат, застосування примусових заходів медичного характеру та примусового лікування у випадках, передбачених статтями 92 - 96 Кримінального кодексу України.

Сторони вправі після постановлення вердикту під час судового розгляду досліджувати та обговорювати питання, зазначені у частинах другій та третій цієї статті. Забороняється ставити під сумнів правильність вердикту, постановленого журі.

Після дослідження та обговорення питань, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, головуючий суддя відкриває судові дебати, які проводяться з дотриманням вимог, передбачених статтею 364 цього Кодексу.

Дебати проводяться лише з питань, зазначених у частинах другій та третій цієї статті.

Після закінчення промов учасники мають право обмінятись репліками. Право останньої репліки належить захиснику та обвинуваченому.

Після оголошення судових дебатів закритими, обвинуваченому надається останнє слово відповідно до вимог статті 365 цього Кодексу.

Стаття 39115. Обов'язковість вердикту журі

Виправдувальний вердикт журі є обов'язковим для суду і тягне постановлення виправдувального вироку.

Обвинувальний вердикт журі є обов'язковим для суду, за виключенням випадків, зазначених у частинах четвертій та п'ятій цієї статті.

На підставі обвинувального вердикту присяжних, а також з урахуванням фактичних обставин, досліджених під час судового слідства, що не віднесені до компетенції журі і вимагають юридичної оцінки, суд проводить кримінально-правову кваліфікацію вчиненого обвинуваченим (обвинуваченими).

Обвинувальний вердикт журі не є перепоною для постановлення виправдувального вироку, якщо суд визнає, що в діяннях обвинуваченого (обвинувачених) відсутній склад інкримінованого злочину (злочинів).

У випадку, коли суд визнає, що обвинувальний вердикт постановлений відносно невинуватої особи і є достатні дані для постановлення виправдувального вироку, оскільки не встановлена подія злочину чи не доведено участь обвинуваченого у вчиненні злочину, то суд постановляє ухвалу про розпуск журі та направлення матеріалів кримінального провадження на новий судовий розгляд в іншому складі суду зі стадії підготовчого провадження. Ухвала є остаточною та не підлягає оскарженню та опротестуванню.

Стаття 39116. Правові наслідки визнання обвинуваченого таким, що заслуговує чи не заслуговує на пом'якшення покарання

Якщо вердикт містить позитивну відповідь на питання, зазначене у пункті 4 частини першої статті 3917 цього Кодексу, це є обов'язковим для врахування головуючим суддею при вирішенні питання про призначення покарання.

У випадку, якщо вердикт містить негативну відповідь на питання, зазначене у пункті 5 частини першої статті 3917 цього Кодексу, призначення довічного позбавлення волі не допускається.

Стаття 39117. Рішення суду за наслідками розгляду матеріалів кримінального провадження (справи) судом присяжних

За наслідками розгляду матеріалів кримінального провадження (справи) судом присяжних суд постановляє такі рішення:

1) ухвалу про закриття кримінального у випадках, передбачених частиною першою статті 373, пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу;

2) виправдувальний вирок у випадках, передбачених частиною другою статті 39111, частиною першою статті 39115 цього Кодексу;

3) обвинувальний вирок у випадках, передбачених частиною третьою статті 39111, частиною другою статті 39115 цього Кодексу;

4) ухвалу про розпуск журі та направлення матеріалів кримінального провадження на новий судовий розгляд в іншому складі суду зі стадії попереднього розгляду у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 39115.

Стаття 39118. Постановлення вироку

Вирок за наслідками розгляду матеріалів кримінального провадження (справи) судом присяжних постановлюється відповідно до статті 374 цього Кодексу з дотриманням вимог цієї статті.

У вступній частині вироку не зазначаються прізвища присяжних.

У мотивувальній частині виправдувального вироку викладається суть обвинувачення, по якому постановлено виправдувальний вердикт журі, містяться посилання на вердикт журі або на постанову прокурора про відмову від обвинувачення. Наведення доказів необхідно лише в частині, що не пов'язана із рішенням журі.

Мотивувальна частина обвинувального вироку викладається з дотриманням вимог частини третьої статті 374 цього Кодексу.

Резолютивна частина вироку викладається з до триманням вимог частини четвертої статті 374 цього Кодексу. У резолютивній частині вироку обов'язково зазначається, в якій частині і в якому порядку вирок може бути переглянуто в касаційному порядку.";

7) частину першу статті 368 доповнити новим пунктом 31 такого змісту:

"31) чи доведено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, вчинено цією особою;";

8) статтю 424 доповнити новою частиною п'ятою такого змісту:

"5. Вироки, постановлені судом присяжних (малим журі) підлягають перевірці в касаційному порядку Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за правилами, передбаченими главою 301 цього Кодексу.";

9) статтю 445 доповнити новою частиною третьою такого змісту:

"3. Вироки, постановлені судом присяжних (великим журі) підлягають перевірці в касаційному порядку до Верховного Суду України за правилами, передбаченими главою 301 цього Кодексу.";

10) підпункт 1 пункту 26 розділу XI "Перехідні положення" виключити.

2. У Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст. 529 із наступними змінами):

1) доповнити частину першу статті 27 новим пунктом 21 такого змісту:

"21) розглядає кримінальні справи (здійснює судовий розгляд матеріалів кримінального провадження) за участю малого журі відповідно до вимог глави 301 Кримінального процесуального кодексу України;";

2) доповнити частину першу статті 32 новим пунктом 21 такого змісту:

"21) розглядає кримінальні справи (здійснює судовий розгляд матеріалів кримінального провадження) за участю великого журі відповідно до вимог глави 301 Кримінального процесуального кодексу України;";

3) доповнити частину другу статті 38 новим пунктом 21 такого змісту:

"21) перевіряє в касаційному порядку вироки, постановлені судом присяжних (великим журі);";

4) у частині першій статті 57 після слів "спільно із суддею (суддями)" доповнити словами "та у складі суду присяжних";

5) статтю 57 доповнити новою частиною третьою такого змісту:

"3. Участь у здійсненні правосуддя громадян України, які обрані присяжними, є громадянським обов'язком.";

6) статтю 581 викласти у такій редакції:

"Стаття 581. Вибори присяжних

1. Присяжні обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування, крім перехідного складу присяжних, що набувають статусу присяжних відповідно до статті 583 цього Закону і здійснюють свої повноваження до обрання присяжних на виборах присяжних, які проводяться одночасно з черговими виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

2. Вибори присяжних для Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ здійснюються за мажоритарною системою відносної більшості у 450 одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія України.

3. Вибори присяжних для апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя та Апеляційного суду Автономної Республіки Крим здійснюються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно областей, міст Києва і Севастополя та Автономної Республіки Крим.

4. Право висування кандидатів у присяжні належить громадянам України, які мають право голосу. Це право може бути реалізовано громадянами України також через об'єднання громадян, трудові колективи підприємств, установ, організацій або шляхом самовисування.

5. Організація і проведення виборів у присяжні покладається на Центральну виборчу комісію.

6. Видатки на організацію і проведення виборів у присяжні здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України.

7. Порядок і строки висування кандидатів у присяжні, формування виборчих округів, дільниць, списків виборців, права та обов'язки виборчих комісій, порядок проведення голосування та встановлення результатів виборів у присяжні, оскарження рішень відповідних виборчих комісій встановлюється відповідним Законом України про вибори присяжних, крім перехідного складу присяжних, що набувають статусу присяжних відповідно до статті 583 цього Закону.";

7) доповнити Закон новими статтями 582 - 584 такого змісту:

"Стаття 582. Список присяжних

1. Списки присяжних, які обрані на виборах, направляються Центральною виборчою комісією до Державної судової адміністрації України для формування списків присяжних Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя та Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.

2. Кількісний склад присяжних, які включаються до списку присяжних Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, складає 450 присяжних.

3. Кількісний склад присяжних, які включаються до списку присяжних апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя та Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, визначаються Державною судовою адміністрацією відповідно до вимог цього Закону і складає від 100 до 450 присяжних для кожного апеляційного суду.

При цьому, кількісний склад присяжних апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя та Апеляційного суду Автономної Республіки Крим має не менш ніж у 3 рази перевищувати кількісний склад суддів цих судів.

Стаття 583. Формування перехідного складу присяжних

1. Формування перехідного складу присяжних відбувається Державною судовою адміністрацією України шляхом випадкового відбору громадян України із Державного реєстру виборців спеціальною автоматизованою комп'ютерною програмою, що генерує випадкові числа (далі - спеціальна програма).

2. До списків кандидатів у присяжні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ потрапляють громадяни України встановленого статтею 59 цього Закону віку, що проживають у будь-якому регіоні України. До списків кандидатів у присяжні апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя та Апеляційного суду Автономної Республіки Крим потрапляють громадяни України встановленого статтею 59 цього Закону віку, що проживають на відповідній території області, міста Києва і Севастополя та Автономної Республіки Крим.

3. Спеціальна програма та відповідний програмно-технічний комплекс (обладнання), вводиться у експлуатацію та здійснює добір кандидатів у присяжні, лише після отримання позитивного висновку провідної наукової установи відділення інформатики Національної академії наук України, визначеної постановою Президії Національної академії наук України, про спроможність цієї системи генерувати дійсно випадковий вибір із відповідних масивів бази даних Державного реєстру виборців, а також неможливість втручання у систему сторонніх осіб та їх впливу на вибір кандидатів у присяжні.

4. Добір кандидатів у присяжні спеціальною програмою відбувається у прямому ефірі Першого національного телеканалу України. Крім прізвища, ім'я, по-батькові та присвоєного порядкового номеру вибраних спеціальною програмою кандидатів у присяжні у прямому ефірі зазначається лише назва населеного пункту, де проживає відповідний кандидат, та його рік народження. Місце проживання кандидатів у присяжні доводиться до відома лише Державної судової адміністрації України, а також може бути повідомлено відповідним компетентним органам, яким законом надане таке право, на запити цих органів.

5. За результатами добору кандидатів у присяжні спеціальною програмою формуються списки кандидатів у присяжні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя та Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, із розрахунку щоб кількість кандидатів у присяжні кожного суду вдвічі перевищувала кількість присяжних цього суду, яка встановлена Державною судовою адміністрацією України.

6. Державна судова адміністрація України у 15-денний термін перевіряє дотримання вимог статті 59 цього Закону щодо кожного кандидата у присяжні (до сформування повного складу присяжних Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя та Апеляційного суду Автономної Республіки Крим) і у разі відповідності цим вимогам надає статус присяжного або приймає рішення про відмову у наданні цього статусу відповідним кандидатам у присяжні починаючи з першого порядкового номеру. У рішенні про відмову у наданні статусу присяжного відповідним кандидатам у присяжні має обов'язково бути зазначена причина відмови.

7. При визначенні складу присяжних Державна судова адміністрація України чітко дотримується порядкових номерів, наданих відповідним кандидатам у присяжні спеціальною програмою.

8. Видатки на організацію і проведення добору перехідного складу присяжних здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України.

Стаття 584. Порядок та строки виконання обов'язків присяжного

1. Громадяни України, включені до списку присяжних залучаються до виконання обов'язків присяжних на строк не більше 30 днів на протязі одного календарного року. У випадку, коли судовий розгляд матеріалів кримінального провадження потребує більшого терміну, - то на весь період судового розгляду.

2. Повноваження присяжних припиняються у день затвердження Центральною виборчою комісією нового складу присяжних, обраних на останніх виборах. Повноваження присяжних, які у день затвердження Центральною виборчою комісією нового складу присяжних включені до лави присяжних і продовжують судовий розгляд матеріалів кримінального провадження, припиняються у день, наступний після постановлення вердикту суду присяжних по цьому кримінальному провадженню.";

8) частину першу статті 59 викласти у такій редакції::

"1. Народним засідателем, присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку - для народних засідателів та тридцяти п'яти річного віку - для присяжних, і постійно проживає на протязі останніх п'яти років на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, має місце роботи або постійний заробіток.";

9) у абзаці першому частини другої статті 59 після слів "народних засідателів" доповнити словами "обранню (добору) та включенню до";

10) пункт 4 частини другої статті 59 доповнити словами "службові особи юридичних осіб публічного права";

11) частину першу статті 62 викласти у такій редакції:

"1. Народним засідателям, присяжним за час виконання ними обов'язків у суді в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету виплачується винагорода у розмірі 50 відсотків посадового окладу судді відповідного суду пропорційно кількості днів для участі у здійсненні правосуддя, але не менше середнього заробітку за місцем основної роботи чи середнього постійного заробітку. Їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Перші вибори присяжних відбуватимуться одночасно з наступними черговими виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

3. Кабінету Міністрів України:

у місячний термін вжити заходів для забезпечення фінансування видатків на організацію і проведення добору перехідного складу присяжних та виплату винагороди і відповідних компенсацій присяжним за здійснення ними повноважень присяжних;

у двомісячний термін забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом та забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом;

у шестимісячний термін розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про вибори присяжних одночасно з виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

4. Державній судовій адміністрації України:

у 15-денний термін визначити кількісний склад присяжних апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя та Апеляційного суду Автономної Республіки Крим;

у місячний термін розробити (закупити) спеціальну програму та програмно-технічну апаратуру (обладнання) для добору кандидатів у присяжні за даними Державного реєстру виборців та надати їх для отримання висновку до провідної наукової установи відділення інформатики Національної академії наук України, визначеної постановою Президії Національної академії наук України;

у двомісячний термін сформувати повний перехідний склад присяжних Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя та Апеляційного суду Автономної Республіки Крим відповідно до статті 583 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

5. Центральній виборчій комісії у 15-денний термін надати Державній судовій адміністрації України копію бази даних Державного реєстру виборців.

6. Президії Національної академії наук України визначити провідну наукову установу відділення інформатики Національної академії наук України, яка перевірятиме (тестуватиме) спеціальну програму та програмно-технічний комплекс (обладнання), що має здійснити добір кандидатів у присяжні, та готуватиме висновок про спроможність цієї системи генерувати дійсно випадковий вибір із відповідних масивів бази даних Державного реєстру виборців, а також неможливість втручання у систему сторонніх осіб та їх впливу на вибір кандидатів у присяжні.

7. Присяжні, які були включені до списку присяжних за пропозицією місцевих рад відповідно до підпункту 1 пункту 26 розділу XI Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України", втрачають повноваження присяжних з часу набрання чинності цим Законом, крім присяжних, що здійснюють судовий розгляд на момент набрання цим Законом чинності. Присяжні, що на момент набрання цим Законом чинності здійснюють судовий розгляд, втрачають повноваження присяжних з часу закриття відповідного кримінального провадження.

 

Голова Верховної Ради України

В. РИБАК

Опрос