Идет загрузка документа (47 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О защите экономической конкуренции" относительно обеспечения доказательств в делах, рассматриваемых органами Антимонопольного комитета Украины

Проект закона Украины от 07.05.2013 № 2955
Дата рассмотрения: 30.04.2013 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо забезпечення доказів у справах, що розглядаються органами Антимонопольного комітету України

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України "Про захист економічної конкуренції" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 12, ст. 64; 2005 р., N 26, ст. 348; 2006 р., N 31, ст. 269) такі зміни:

1. Статті 36, 37, 39 - 41 викласти в такій редакції:

"Стаття 36. Підстави для початку розгляду справи

1. У разі наявності даних про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема наслідки такого порушення, органи Антимонопольного комітету України починають розгляд справи.

2. Джерелами, з яких органи Антимонопольного комітету України одержують дані про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є:

1) заяви осіб, які відповідають вимогам, установленим у частині четвертій цієї статті;

2) подання органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

3) повідомлення посадових і службових осіб підприємств, установ та організацій;

4) відомості, виявлені органом Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення під час здійснення своїх повноважень.

3. У разі коли дані про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції є суперечливими чи недостатніми, органи Антимонопольного комітету України проводять розслідування з метою встановлення достатніх підстав для початку розгляду справи.

Під час проведення зазначеного розслідування органи Антимонопольного комітету України, голови його територіальних відділень, уповноважені ними посадові особи Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень мають право:

отримувати пояснення осіб у порядку, встановленому статтею 411 цього Закону;

вимагати подання інформації у порядку, встановленому статтею 421 цього Закону;

проводити перевірки у порядку, встановленому частинами першою - третьою і п'ятою - сьомою статті 44 цього Закону.

4. Особами, які мають право подавати заяву про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є суб'єкти господарювання, об'єднання, громадяни, установи, організації, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність особи, в діях якої вбачається порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, можуть безпосередньо ущемляти їх права та інтереси.

Заяви подаються до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення.

Порядок подання та розгляду заяв встановлюється Антимонопольним комітетом України.

5. У разі подання заяви про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції особою, зазначеною у частині четвертій цієї статті, розгляд справи про таке порушення починається за заявою.

У разі отримання даних про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції із джерел, передбачених пунктами 2 - 4 частини другої цієї статті, розгляд справи про таке порушення починається за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Особа, яка подала заяву про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, має право подати разом із заявою клопотання про початок розгляду справи про таке порушення за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України у зв'язку з можливістю настання негативних для неї наслідків, пов'язаних з поданням заяви. В такому разі розслідування за заявою, розгляд справи починаються за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

З метою захисту інтересів заявника, яким подано зазначене клопотання, для відповідної заяви та доданої до неї інформації забезпечується режим інформації з обмеженим доступом відповідно до вимог законодавства. Такий режим не забезпечується, якщо це перешкоджає встановленню факту порушення.

6. Органи Антимонопольного комітету України мають право не починати розгляд справи, якщо дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відчутно не впливають на конкуренцію. Під час вирішення цього питання органи Антимонопольного комітету України враховують, зокрема, тяжкість, тривалість та масштаб порушення, можливість припинення порушення та усунення його наслідків без розгляду справи, співвідношення обсягу необхідного розслідування та наслідків порушення.

Про відмову в розгляді справи зазначеній у частині четвертій цієї статті особі, яка подала заяву про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, наведених у цій частині, орган Антимонопольного комітету України приймає відповідне розпорядження, яке протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається такій особі.

Стаття 37. Початок розгляду справи

1. Про початок розгляду справи орган Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення приймають відповідне розпорядження.

2. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У такий самий строк заявнику надсилається повідомлення про початок розгляду справи.

3. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, орган Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення приймають розпорядження про залучення відповідної особи до участі у справі як відповідача, яке протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом з розпорядженням про початок розгляду справи надсилається відповідачу.";

"Стаття 39. Особи, які беруть участь у справі

1. Особами, які беруть участь у справі, є заявник (у разі, коли справу розпочато за відповідною заявою), відповідач, їх представники.

2. Заявником є особа, за заявою якої розпочато розгляд справи.

Якщо особа подала відповідну заяву після початку розгляду справи, орган Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення приймають розпорядження про залучення такої особи до участі у справі на правах заявника та надсилають їй повідомлення про це протягом трьох робочих днів з дня прийняття розпорядження.

3. Відповідачем є особа, щодо якої здійснюється розгляд справи.

У разі коли під час розгляду справи буде встановлено, що як відповідач у справі повинна бути залучена інша особа, орган Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення приймають розпорядження про заміну відповідача або про залучення до участі у справі співвідповідача. Зазначене розпорядження надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття відповідачу (співвідповідачу).

Стаття 40. Права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі

1. Особа, яка бере участь у справі, має право:

1) бути поінформованою про дату, час і місце розгляду справи, про всі рішення, розпорядження, що приймаються у справі та стосуються її інтересів;

2) отримувати копію попередніх висновків, складених за результатами розгляду справи, та висловлювати щодо них власні міркування до прийняття рішення у справі;

3) після складення попередніх висновків ознайомлюватися з матеріалами справи, робити виписки, знімати копії (фотокопії) з матеріалів справи, крім документів, що становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію (доповідні і службові записки, листування між підрозділами тощо), які не використовуються для доведення наявності чи відсутності порушення, іншої інформації з обмеженим доступом, а також інформації, внаслідок розголошення якої може бути заподіяна шкода заявнику, відповідачу, іншим особам або створена перешкода для розгляду справи (така інформація може бути подана для ознайомлення за згодою її власника або за рішенням суду);

4) бути заслуханою в установленому законодавством про захист економічної конкуренції порядку органами Антимонопольного комітету України до прийняття рішення у справі, зокрема під час розгляду справи;

5) подавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність), подавати клопотання, усні та письмові пояснення, доводи, міркування та заперечення до прийняття рішення у справі;

6) одержувати копії рішень, прийнятих за результатами розгляду справи, витяги з них (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може заподіяти шкоду заявнику, відповідачу, іншим особам);

7) користуватися іншими правами, наданими їй законодавством про захист економічної конкуренції.

2. Документи, до яких особам, які беруть участь у справі, надано доступ, можуть бути використані ними лише для забезпечення реалізації прав, наданих їм законодавством про захист економічної конкуренції.

Особи, які беруть участь у справі, мають право замовити та отримати в Антимонопольному комітеті України, його територіальному відділенні додаткові примірники завірених копій рішень, витягів з них на умовах, установлених статтею 34 цього Закону.

3. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм правами та неухильно виконувати обов'язки, встановлені законодавством про захист економічної конкуренції.

Стаття 41. Забезпечення доказів

1. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких орган Антимонопольного комітету України з'ясовує обставини, які мають значення для справи, зокрема дають можливість установити наявність чи відсутність порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Зазначені фактичні дані встановлюються на підставі:

пояснень осіб;

письмових доказів;

речових доказів;

висновків експертів.

2. Докази мають право подавати особи, які беруть участь у справі, а також будь-які інші особи.

3. Обов'язок доказування обставин, які мають значення для справи, покладається на органи Антимонопольного комітету України, якщо інше не встановлено законом.

4. Під час розгляду справи орган Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення, уповноважені ними посадові особи Антимонопольного комітету України, його територіального відділення збирають докази шляхом вчинення необхідних дій, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, зокрема отримують пояснення осіб у порядку, встановленому статтею 411 цього Закону, вимагають подання інформації у порядку, встановленому статтею 421 цього Закону, призначають експертизу в порядку, встановленому статтею 43 цього Закону, проводять перевірку в порядку, встановленому статтею 44 цього Закону.

Збір доказів здійснюється незалежно від їх місцезнаходження на території України.

За межами території України збір доказів здійснюється з урахуванням умов та у порядку, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Іноземці та особи без громадянства, підприємства, установи та організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, мають право подавати докази за власною ініціативою або на письмовий запит органів Антимонопольного комітету України.".

2. Доповнити Закон статтями 411 - 415 і 421 такого змісту:

"Стаття 411. Пояснення

1. Поясненням є відомості, надані фізичною особою (від свого імені або від імені юридичної особи), про обставини, які можуть мати значення для справи, зокрема надані нею відповіді на поставлені запитання.

Від імені юридичної особи пояснення надаються особами, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені або є її представниками.

2. Перед наданням пояснень у справі особа попереджається про встановлену законом відповідальність за неподання, подання в неповному обсязі або подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.

3. Орган Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення, уповноважені ними посадові особи Антимонопольного комітету України, його територіального відділення мають право вимагати від осіб надання усних або письмових пояснень.

Усні пояснення фіксуються у протоколі, форма якого затверджується Антимонопольним комітетом України.

Особа, що надала пояснення, має право робити зауваження щодо змісту протоколу, які повинні бути зазначені в протоколі перед його підписанням.

Протокол та кожна його сторінка підписуються уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету України, його територіального відділення, яка отримала пояснення, та особою, що надала пояснення.

Про мотиви своєї відмови від підписання протоколу або окремих його сторінок особа, що надала пояснення, має право повідомити уповноваженій посадовій особі Антимонопольного комітету України, його територіального відділення.

Про відмову особи, яка надала пояснення, підписати протокол або окремі сторінки протоколу, а також про мотиви такої відмови (чи про неповідомлення мотивів) робиться запис у протоколі.

Усні пояснення можуть фіксуватися з використанням засобів аудіозапису, а за згодою особи, що дає пояснення, - засобів відеозапису.

Стаття 412. Письмові і речові докази

1. Письмовими доказами є документи на паперовому носії, електронні, інші види документів або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмовими доказами можуть бути, зокрема, акти, нотатки, листування, телеграми, телефонограми, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, рисунки, схеми тощо), протоколи з відповідними додатками, складені органом Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення, уповноваженими ними посадовими особами Антимонопольного комітету України, його територіального відділення, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів, а також файли, електронні листи і повідомлення, метадані про електронні документи (прізвище та ініціали автора, дата створення чи зміни електронного документа тощо), що зберігаються на електронних носіях.

Документи подаються у вигляді засвідченої належним чином копії на паперовому носії.

Копія документа, що подається фізичною особою, засвідчується підписом такої особи із зазначенням її прізвища та ініціалів і дати засвідчення копії.

За згодою органу Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення документи на паперовому носії можуть подаватися у вигляді електронної копії, створеної на електронних носіях з можливістю однократного запису. Такі носії подаються разом із супровідним листом, в якому зазначаються перелік документів та їх відповідних електронних копій, а також унікальні (неповторювані) буквено-цифрові коди, що нанесені на носіях їх виробником. Відповідність копії оригіналу засвідчується особою, що подає письмові докази, шляхом проставляння підпису на супровідному листі поряд з унікальним (неповторюваним) буквено-цифровим кодом носія, а також у разі можливості на такому носії.

Оригінали документів на паперовому носії подаються у разі, коли обставини справи можуть бути з'ясовані лише на підставі таких документів або документ був змінений (містить закреслення, доповнення, зміни, нерозбірливо написані слова, цифри чи знаки, сліди витирання слів, цифр чи знаків або немає взаємозв'язку між частинами документа, який складається з кількох сторінок) чи не може бути розділений без ушкоджень.

Усі примірники електронного документа, що зафіксовані на електронному носії та є ідентичними, вважаються оригіналами.

2. Речовими доказами є предмети матеріального світу, властивості, наявність чи місце виявлення яких свідчать про обставини, що мають значення для справи, а також магнітні, електронні та інші матеріальні носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про такі обставини.

3. Після проведення аналізу оригіналів документів на паперовому носії, огляду та дослідження речових доказів органи Антимонопольного комітету України протягом 20 календарних днів повертають їх особам, які їх подали або в яких вони вилучені.

Якщо повернення оригіналів документів на паперовому носії чи речових доказів неможливе без шкоди для розгляду справи, вони повертаються:

протягом 20 календарних днів після закінчення строку оскарження відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України до господарського суду;

у разі оскарження відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України до господарського суду - протягом 20 календарних днів після набрання законної сили відповідним рішенням господарського суду.

Клопотання осіб про повернення їм оригіналів документів на паперовому носії та речових доказів розглядаються державним уповноваженим, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

У справі залишається копія документа на паперовому носії, засвідчена належним чином. Перед поверненням предмети, що є речовими доказами, повинні бути сфотографовані або зняті із застосуванням засобів відеозапису. У справі повинен зберігатися документ про повернення оригіналів документів на паперовому носії та речових доказів.

У разі відмови у поверненні оригіналів документів на паперовому носії Антимонопольний комітет України, його територіальне відділення надає відповідним особам засвідчені належним чином копії таких документів.

4. Шкода, завдана внаслідок пошкодження чи втрати письмових або речових доказів з вини органів Антимонопольного комітету України, відшкодовується у порядку, встановленому законом.

Стаття 413. Залучення понятих

1. Поняті залучаються у випадках, передбачених цим Законом.

2. Як поняті запрошуються будь-які дієздатні громадяни, які не мають особистої заінтересованості у результатах справи і не пов'язані між собою або з особами, які беруть участь у справі, родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Понятими не можуть бути працівники Антимонопольного комітету України, його територіального відділення. Кількість понятих повинна становити не менше двох осіб.

3. Перед початком провадження відповідних дій, в яких беруть участь поняті, посадова особа Антимонопольного комітету України, його територіального відділення роз'яснює їх права і обов'язки. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати дій, під час провадження яких він присутній. Понятий має право знати, для участі у провадженні яких дій його запрошено, на підставі якого документа вони здійснюються, а також робити зауваження з приводу вчинення таких дій. Зауваження понятого підлягають внесенню до відповідного протоколу.

Стаття 414. Залучення спеціалістів

1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і залучена за її згодою за ініціативою органу Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення, уповноваженими ними посадовими особами Антимонопольного комітету України, його територіального відділення або за письмовим клопотанням осіб, які беруть участь у справі, для надання консультацій, технічної та іншої спеціальної допомоги під час розгляду справи.

2. Спеціаліст зобов'язаний давати пояснення з приводу спеціальних питань, що виникають під час розгляду справи.

3. Спеціаліст має право звертатися із запитаннями до органів Антимонопольного комітету України та осіб, які беруть участь у справі, робити заяви, пов'язані з предметом консультацій та іншої спеціальної допомоги.

Стаття 415. Застосування технічних засобів

1. Під час здійснення дій, пов'язаних з розглядом справи, орган Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення, уповноважені ними посадові особи Антимонопольного комітету України, його територіального відділення, мають право застосовувати фото- і кінозйомку, аудіо- чи відеозапис, інші технічні чи програмно-технічні засоби.

Матеріали, отримані у результаті застосування технічних засобів, додаються до протоколу, складеного за результатами таких дій. При цьому у протоколі зазначаються марка та модель технічного засобу, відомості про носій інформації, що використовувався у технічному засобі.";

"Стаття 421. Письмова вимога про подання інформації

1. У випадках, передбачених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення мають право вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, інших юридичних осіб, а також фізичних осіб інформацію, зокрема з обмеженим доступом, та інформацію, що становить банківську таємницю.

У вимозі про подання інформації зазначаються посада, прізвище та ініціали державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення, які вимагають подання інформації, мета та правові підстави для витребування інформації, строк та порядок її подання, а також попередження про обов'язковість подання інформації та відповідальність за неподання чи подання в неповному обсязі в установлений строк або подання недостовірної інформації.

У разі витребування інформації, що становить банківську таємницю, вимога державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення скріплюється гербовою печаткою з найменуванням Антимонопольного комітету України, його територіального відділення. Зазначена вимога надсилається (вручається) виключно за місцезнаходженням юридичної особи.

2. Вимога про подання інформації надсилається рекомендованим поштовим відправленням або вручається під розписку.

У разі коли за місцезнаходженням юридичної особи чи останнім відомим місцем проживання фізичної особи неможливо вручити вимогу про подання інформації, вона вважається такою, що вручена адресатові, через десять днів з дня її оприлюднення на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України або опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України чи відповідному друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження, визначеному Кабінетом Міністрів України, в якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме.

3. Відповідь на вимогу про подання інформації підписується особою, яка відповідно до установчих документів чи закону виступає від імені відповідної юридичної особи. Відповідь на вимогу, адресовану фізичній особі, підписує така особа.

У разі коли відповідь на вимогу про подання інформації підписується представником, до неї додається документ (договір, доручення чи довіреність), що підтверджує повноваження представника представляти інтереси відповідної особи у відносинах з органами Антимонопольного комітету України.".

3. Статті 43 і 44 викласти в такій редакції:

"Стаття 43. Проведення експертизи

1. Для роз'яснення питань, що виникають під час розгляду справи і потребують спеціальних знань, орган Антимонопольного комітету України за власною ініціативою або клопотанням особи, яка бере участь у справі, має право призначати експертизу.

Проведення експертизи доручається особам, що відповідають вимогам Законів України "Про судову експертизу" та/або "Про наукову і науково-технічну експертизу".

Особа не може залучатися як експерт, якщо вона:

1) є особою, яка бере участь у справі;

2) пов'язана з особами, які беруть участь у справі, підлеглістю чи підконтрольністю;

3) є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) особи, яка бере участь у справі.

Під час призначення експертизи та визначення переліку питань, що слід поставити експерту (експертам), орган Антимонопольного комітету України враховує пропозиції осіб, які беруть участь у справі. Відхилення пропозицій осіб, які беруть участь у справі, орган Антимонопольного комітету України повинен вмотивувати.

2. Експертиза призначається органом Антимонопольного комітету України, про що приймається розпорядження, в якому зазначаються підстави для проведення експертизи; прізвище, ім'я та по батькові експерта або найменування експертної установи; питання, з яких необхідно подати висновки експертів; об'єкти, що підлягають дослідженню; перелік матеріалів, що передаються для дослідження.

Розпорядження про призначення експертизи надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття особі, яка бере участь у справі та подала клопотання про призначення експертизи.

3. Експерт має право:

1) знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;

2) подавати клопотання про надання йому відповідних роз'яснень щодо поставлених питань, а також додаткових матеріалів, необхідних для подання висновку;

3) включати до висновку свої думки щодо виявлених під час проведення експертизи обставин, які мають значення для справи і з приводу яких йому не поставлені питання;

4) поставити з відома органу Антимонопольного комітету України, що призначив експертизу, питання, що стосуються предмета дослідження, особам, які беруть участь у справі;

5) відмовитися від подання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків;

6) на оплату за виконану роботу та компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.

4. Експерт зобов'язаний:

1) провести повне дослідження і подати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок щодо поставлених йому питань, а в разі потреби роз'яснити висновок;

2) невідкладно повідомити органу Антимонопольного комітету України, що призначив експертизу, про неможливість її проведення за поставленими питаннями внаслідок відсутності в нього необхідних знань або без залучення інших експертів у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення, недостатньої кількості поданих йому матеріалів;

3) одержати згоду органу Антимонопольного комітету України, що призначив експертизу, на проведення досліджень, пов'язаних з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи чи зміною його властивостей;

4) не розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, та не повідомляти будь-кому, крім органу Антимонопольного комітету України, що призначив експертизу, про її результати;

5) у разі прийняття розпорядження про припинення проведення експертизи негайно повернути матеріали справи та інші носії інформації, що використовувалися для проведення експертизи.

5. Експерт подає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені за їх результатами висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені питання.

6. Якщо орган Антимонопольного комітету України, що призначив експертизу, визнав висновок експерта неповним або неясним, він має право призначити додаткову експертизу, проведення якої доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Повторна експертиза призначається, якщо висновок експерта визнаний органом Антимонопольного комітету України необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, чи викликає сумніви в його правильності. Проведення повторної експертизи доручається органом Антимонопольного комітету України іншому експерту (експертам).

7. Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, відшкодовуються особою, щодо якої прийнято рішення про визнання порушення законодавства про захист економічної конкуренції. У разі відмови у відшкодуванні зазначених витрат особа, яка їх зазнала, може звернутися до господарського суду із заявою про їх відшкодування.

Стаття 44. Проведення перевірки

1. Перевірка суб'єкта господарювання (юридичної особи), об'єднання, органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю проводиться у випадках, передбачених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції, на підставі розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення.

У справах про порушення, що визначені пунктом 1 або 2 статті 50 цього Закону, в разі необхідності здійснення під час проведення перевірки повноважень, передбачених частиною четвертою цієї статті, розпорядження про проведення перевірки відповідача (юридичної особи), а також інших юридичних осіб, пов'язаних з ним відносинами контролю, що дає підстави для визнання відповідної групи осіб згідно із статтею 1 цього Закону єдиним суб'єктом господарювання, приймає Голова Антимонопольного комітету України за поданням органу Антимонопольного комітету України, що проводить розслідування.

Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи з метою проведення перевірки інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Не допускається повторне проведення перевірки особи стосовно тих самих дій (бездіяльності), вчинених за відповідний період, інакше як за вмотивованим рішенням суду, крім випадків створення цією особою перешкод у проведенні попередньої перевірки, що унеможливило або суттєво ускладнило збір доказів наявності чи відсутності у таких діях (бездіяльності) порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

2. Розпорядження про проведення перевірки повинне містити:

номер, дату і місце його прийняття;

посаду, прізвище та ініціали посадової особи, що приймає розпорядження;

номер справи (у разі проведення перевірки згідно із частиною четвертою статті 41 цього Закону);

найменування юридичної особи, що підлягає перевірці (далі - суб'єкт, який перевіряється);

відомості про обставини, що зумовлюють необхідність проведення перевірки, її мету;

дані про склад комісії з проведення перевірки з числа посадових осіб Антимонопольного комітету України, його територіального відділення (не менш як три особи);

інформацію про права членів комісії;

попередження про установлену законом відповідальність за створення перешкод у проведенні перевірки.

У разі прийняття розпорядження, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, у ньому також зазначається найменування органу Антимонопольного комітету України, що вніс подання.

Розпорядження про проведення перевірки є чинним протягом одного місяця з дня його прийняття.

3. Члени комісії на підставі розпорядження про проведення перевірки, прийнятого відповідно до абзацу першого або другого частини першої цієї статті, мають право:

1) безперешкодного доступу до приміщень (офісів, кабінетів, підсобних та складських приміщень тощо), транспортних засобів чи інших володінь, які перебувають у власності або користуванні суб'єкта, який перевіряється, за умови пред'явлення службового посвідчення та належним чином засвідченої копії розпорядження про проведення перевірки;

2) вимагати пред'явлення посвідчення чи іншого документа, що посвідчує особу та дає змогу визначити її посадову належність;

3) вимагати пред'явлення або видачу документів, предметів, інших носіїв інформації або їх копій (витягів з них);

4) отримувати пред'явлені або видані документи, предмети, інші носії інформації або їх копії (витяги з них);

5) вимагати від керівника, посадових осіб та інших працівників суб'єкта, який перевіряється, усних або письмових пояснень щодо фактів, документів (зокрема змісту приміток, символів, кодів тощо) та інших питань, що стосуються мети перевірки;

6) залучати працівників органів внутрішніх справ для здійснення у разі потреби заходів, передбачених законом, для усунення перешкод у проведенні перевірки;

7) застосовувати фото- і кінозйомку, аудіо- чи відеозапис, інші технічні чи програмно-технічні засоби;

8) складати в установленому законом порядку протоколи про адміністративні правопорушення.

4. Члени комісії на підставі розпорядження про проведення перевірки, прийнятого відповідно до абзацу другого частини першої цієї статті, крім прав, передбачених частиною третьою цієї статті, мають право:

1) мати безперешкодний та безпосередній доступ до місць зберігання інформації (комп'ютерів, шаф, сейфів, робочих місць працівників тощо), отримувати копії такої інформації;

2) у разі необхідності вилучати засвідчені належним чином копії документів;

3) з метою запобігання знищенню, переміщенню або підміні документів, предметів чи інших носіїв інформації:

опечатувати (опломбовувати) приміщення, системи комунікації (інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні, комп'ютерні тощо) чи місця зберігання інформації або обмежувати доступ до носіїв інформації в інший спосіб на строк, що не може перевищувати десяти робочих днів;

забороняти особам, що перебувають у приміщенні під час проведення перевірки, а також особам, які під час проведення такої перевірки увійшли в приміщення, переміщувати документи, предмети та інші носії інформації з місць їх зберігання, працювати на комп'ютері до закінчення перевірки у приміщенні;

звертатися до окремих осіб з вимогою звільнити приміщення (крім керівника суб'єкта, який перевіряється, та осіб, що надають йому правову допомогу);

4) залучати спеціалістів для надання допомоги, необхідної, зокрема, для відкриття замкнених приміщень та місць зберігання інформації, виготовлення копій документів (у тому числі електронних) та копій відповідних електронних носіїв.

Дії, передбачені пунктом 3 цієї частини, повинні здійснюватися за присутності понятих.

5. Члени комісії з проведення перевірки зобов'язані шанобливо ставитися до осіб, присутніх під час проведення перевірки, роз'яснити їх права та обов'язки, пред'явити перед початком проведення перевірки найвищій за посадою з присутніх посадових осіб суб'єкта, який перевіряється, а під час перевірки іншим присутнім особам на їх вимогу службове посвідчення та засвідчену копію розпорядження про проведення перевірки.

6. Керівник, інші посадові особи та працівники суб'єкта, який перевіряється, зобов'язані не чинити перешкод у проведенні перевірки, зокрема виконувати законні вимоги членів комісії без невиправданих зволікань та співпрацювати з членами комісії (у тому числі провести їх до місць зберігання інформації, надати схеми та опис систем комунікації, паролі доступу до серверів, робочих станцій та ноутбуків, відкрити замкнені приміщення та місця зберігання інформації або надати відповідні коди та ключі).

Керівник суб'єкта, який перевіряється, зобов'язаний надавати пояснення особисто або визначити з числа працівників осіб, уповноважених для цього. Уповноваження осіб надавати пояснення не обмежує членів комісії у праві вимагати пояснення від інших посадових осіб та працівників суб'єкта, який перевіряється.

У разі коли посадова особа, працівник суб'єкта, який перевіряється, надали на вимогу членів комісії пояснення, зафіксовані у порядку, встановленому статтею 411 цього Закону, та не уповноважені довіреністю чи іншим документом надавати такі пояснення, голова комісії, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення встановлюють строк, протягом якого керівник відповідної юридичної особи, інша уповноважена особа має право зробити виправлення, внести зміни чи доповнення до пояснень, наданих посадовою особою, працівником під час перевірки. Такі виправлення, зміни та доповнення додаються до відповідних пояснень, зафіксованих у порядку, встановленому статтею 411 цього Закону. Невиправлення керівником відповідної юридичної особи, іншою уповноваженою особою протягом установленого строку наданої під час перевірки в неповному обсязі чи недостовірної інформації тягне за собою встановлену цим Законом відповідальність за подання в неповному обсязі чи подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.

Керівник суб'єкта, який перевіряється, або визначена ним з числа працівників уповноважена особа, особи, що надають йому правову допомогу, мають право бути присутніми під час перевірки, не заважаючи її проведенню, заявляти голові комісії про порушення комісією порядку проведення перевірки, визначеного цією статтею. Відсутність зазначених осіб у приміщеннях чи інших володіннях, які перебувають у власності або користуванні суб'єкта, який перевіряється, не є перешкодою для проведення в них перевірки.

7. Відомості про хід проведення перевірки фіксуються у протоколі, в якому зазначаються:

1) дата та час початку проведення перевірки (визначаються з часу входу до приміщень чи інших володінь, які перебувають у власності або користуванні суб'єкта, який перевіряється, та представлення членів комісії);

2) місце проведення перевірки;

3) номер та дата розпорядження, на підставі якого проводиться перевірка;

4) найменування суб'єкта, який перевіряється;

5) посада, прізвище та ініціали голови та інших членів комісії;

6) відомості про дату та час пред'явлення копії розпорядження про проведення перевірки із зазначення посади, прізвища, ім'я та по батькові посадової особи суб'єкта господарювання або інформації про відмову особи надати такі відомості;

7) відомості про залучення понятих, спеціалістів та працівників органів внутрішніх справ;

8) заходи щодо запобігання знищенню, переміщенню або підміні документів, предметів та інших носіїв інформації, зокрема відомості про опечатування (опломбовування) приміщень, систем комунікації чи місць зберігання інформації та зняття печаток (пломб);

9) дані про будь-яку шкоду, заподіяну приміщенням та майну суб'єкта, який перевіряється, у зв'язку з проведенням перевірки;

10) дані про вчинення дій, які перешкоджають проведенню перевірки, зокрема час, місце і обставини їх вчинення;

11) заяви (зауваження, заперечення, клопотання тощо) керівника суб'єкта, який перевіряється, та уповноважених ним осіб у зв'язку з проведенням перевірки;

12) дані про діяння посадових осіб, інших працівників суб'єкта, який перевіряється, та членів комісії, а також інші відомості, які комісія вважає за доцільне зазначити у протоколі;

13) відомості про застосування фото- і кінозйомки, аудіо- чи відеозапису, інших технічних чи програмно-технічних засобів;

14) перелік вилучених під час проведення перевірки документів, предметів та інших носіїв інформації із зазначенням їх назви, кількості та інших необхідних ознак;

15) дата та час завершення перевірки;

16) перелік матеріалів та документів, що додаються до протоколу.

Протокол та кожна його сторінка підписуються головою комісії, керівником суб'єкта, який перевіряється (особою, що його заміщує), а також понятими (у разі їх залучення). У разі відсутності керівника суб'єкта, який перевіряється (особи, що його заміщує), протокол та кожна його сторінка підписуються іншою уповноваженою особою суб'єкта, який перевіряється.

Керівник суб'єкта, який перевіряється (особа, що його заміщує, чи уповноважена особа), а також поняті мають право подати пояснення і зауваження стосовно змісту протоколу, які додаються до протоколу або вносяться до нього перед підписами осіб, викласти (повідомити) мотиви своєї відмови від підписання протоколу або його окремих сторінок, отримати копію протоколу, засвідчену підписом голови комісії. Про виправлення, зміни та доповнення, внесені до протоколу, робиться запис у протоколі перед його підписанням.

Про відмову особи підписати протокол або окремі його сторінки, а також про мотиви такої відмови (чи про неповідомлення мотивів) робиться запис у протоколі.

Антимонопольний комітет України, його територіальне відділення протягом одного робочого дня з моменту надходження клопотання суб'єкта, який перевіряється, надає довідку про перелік вилучених під час проведення перевірки документів, предметів та інших носіїв інформації.

Вилучені під час проведення перевірки документи, предмети та інші носії інформації повертаються суб'єкту, який перевіряється, за умов та у порядку, що визначені статтею 412 цього Закону.

8. Про опечатування (опломбування) приміщень, систем комунікації чи місць зберігання інформації та зняття печаток (пломб) складається протокол, в якому зазначаються дата, час і місце опечатування (опломбування) чи зняття печаток (пломб), реквізити розпорядження (номер та дата), на підставі якого проводиться перевірка, найменування суб'єкта, який перевіряється, відомості про об'єкт опечатування. Протокол підписується у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті.

9. Розпорядження, рішення та вимоги органів Антимонопольного комітету України, а також дії чи бездіяльність посадових осіб органів Антимонопольного комітету України під час проведення перевірки можуть бути оскаржені в установленому порядку до Антимонопольного комітету України або в судовому порядку.

10. Перевірка у разі потреби проводиться із залученням працівників органів внутрішніх справ.

Порядок залучення працівників органів внутрішніх справ для проведення таких перевірок встановлюється Антимонопольним комітетом України та центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки.".

4. Пункт 16 статті 50 викласти в такій редакції:

"16) створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок;".

II. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос