Идет загрузка документа (47 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О садоводстве граждан

Проект закона Украины от 06.03.2013 № 2481
Дата рассмотрения: 06.03.2013 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про садівництво громадян

Цей Закон визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері садівництва громадян і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами та громадянами щодо організації використання земельних ділянок для колективного або індивідуального ведення садівництва та діяльності садівницьких товариств.

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

земельна ділянка для садівництва - ділянка землі визначеного законом розміру, яка надається (надана) громадянам для садівництва і використовується для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних садових будинків, господарських споруд тощо;

індивідуальне садівництво - форма ведення споживчого сільськогосподарського виробництва, заснованого на індивідуальному або сімейному використанні земельних ділянок, наданих для садівництва;

колективне садівництво - форма ведення споживчого сільськогосподарського виробництва шляхом об'єднання громадян в садівницькі товариства з реєстрацією статуту, у відповідності до вимог якого члени товариства індивідуально використовують свої земельні ділянки, надані для садівництва;

садівницьке товариство - неприбуткове, некомерційне добровільне об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, правових, організаційно-економічних та інших спільних інтересів в процесі використання земельних ділянок для ведення садівництва в складі товариства;

об'єднання садівницьких товариств - спілка, масив та інші форми добровільного об'єднання садівницьких товариств за територіальною ознакою з метою створення сприятливих умов для вирішення загальних економічних, соціальних, адміністративно-господарських завдань у веденні садівництва в складі товариств;

землекористування садівницького товариства - це частина земної поверхні з визначеними межами в натурі (на місцевості), яка використовується для споживання у встановленому порядку корисних властивостей землі на різних правах власності та користування як об'єкт земельних, екологічних, сільськогосподарських, містобудівних та інших відносин. Воно включає земельні ділянки, надані громадянам для садівництва та ділянки загального користування садівницького товариства, що зайняті захисними смугами, шляхами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.

Стаття 2. Законодавство про садівництво громадян

Правові та організаційні засади і порядок використання земельних ділянок громадянами для ведення індивідуального або колективного садівництва визначаються Конституцією України, Земельним та Податковим кодексами України, законами України "Про об'єднання громадян", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про землеустрій", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 3. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов'язані із використанням земельних ділянок, наданих громадянам для ведення індивідуального або колективного садівництва.

2. Цей Закон включає в себе норми інших галузей права, комплексно регулює відносини, які виникають у зв'язку з веденням громадянами індивідуального або колективного садівництва, встановлює особливості правових та організаційних положень організації використання земельних ділянок.

3. Земельні відносини, які виникають у зв'язку із наданням і використанням земельних ділянок громадянами для ведення індивідуального, або колективного садівництва, цей Закон регулює в тій мірі, в якій вони не врегульовані законодавством України.

Стаття 4. Облік заяв громадян на отримання земельної ділянки для ведення садівництва

1. Облік заяв громадян на отримання земельної ділянки для ведення садівництва здійснюють сільські, селищні та міські ради за місцем розташування земельних ділянок.

2. Заяви громадян на отримання земельної ділянки для ведення садівництва обліковуються шляхом їх реєстрації у Книзі реєстрації заяв, яка пронумерована та прошнурована і засвідчена печаткою органу місцевого самоврядування про наявність сторінок, з присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати їх реєстрації.

3. Заяви реєструються в день їх надходження в порядку черговості. Дата реєстрації заяви у Книзі реєстрації заяв вважається моментом їх прийняття.

4. При прийнятті заяв до Книги реєстрації заяв вносяться такі дані:

1) реєстраційний номер заяви;

2) дата реєстрації заяви;

3) відомості про особу, яка звернулася із заявою: для фізичних осіб (громадян України, іноземців, осіб без громадянства) - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності); податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); номер та серія паспорта громадянина України (для громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); реквізити документа, що посвідчує особу власника (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб'єкта, що здійснив його видачу, тощо).

5. Сільські, селищні та міські ради у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з дня прийняття заяви на отримання земельної ділянки для ведення садівництва, розглядає її разом з доданими до неї документами та перевіряє на відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 2 статті 7 цього Закону.

Розділ II. Організація землекористування садівницьких товариств та порядок організації використання і охорони земель

Стаття 5. Територіальне розміщення землекористування садівницьких товариств

1. Територіальне розміщення землекористування садівницьких товариств за межами населених пунктів здійснюється шляхом розроблення схеми землеустрою щодо розміщення земельних ділянок для садівництва громадян з урахуванням потреби громадян в земельних ділянках для садівництва в межах територій адміністративних районів або рад.

2. Схеми землеустрою щодо розміщення земельних ділянок для садівництва громадян повинні містити відомості про місце розташування, площі і цільове призначення земельних ділянок (для ведення садівництва громадян), дозволене використання земельних ділянок (перелік обмежень і земельних сервітутів), а також дані про права, на яких земельні ділянки можуть надаватися громадянам (право власності, постійного користування чи оренди).

3. На підставі розроблених та затверджених схеми землеустрою щодо розміщення земельних ділянок для садівництва громадян органи виконавчої влади на територіях адміністративних районів з урахуванням побажань громадян та з їх згоди формують персональний склад членів садівницьких товариств, а також пропонують варіанти розміщення земельних ділянок.

4. На основі вибраного варіанту розміщення землекористування садівницьких товариств і їх орієнтовних розмірів органи виконавчої влади надають дозвіл і формулюють вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки відповідному товариству садівників у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Стаття 6. Земельні ділянки для ведення садівництва

1. Ведення садівництва може здійснюватися громадянами як в складі садівницького товариства - колективне садівництво, так і самостійно - індивідуальне садівництво.

2. Розмір земельної ділянки для ведення садівництва громадян може бути збільшений у разі придбання за договором купівлі - продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами чи прийняття спадщини відповідно до Закону.

4. Земельні ділянки для ведення садівництва громадян можуть бути власністю однієї особи, або сумісною власністю подружжя відповідно до Закону.

5. Земельні ділянки, надані для ведення садівництва громадян в складі товариства у спільну часткову власність чи сумісну власність подружжя, можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом відповідно до Закону.

6. У разі поділу земельної ділянки для ведення садівництва громадян в складі товариства кожен член подружжя має право на відведення належної йому, при можливості, частки земельної ділянки в натурі (на місцевості), або компенсації її вартості за згодою сторін.

Стаття 7. Порядок надання (передачі) у власність або в оренду земельних ділянок громадянам для садівництва

1. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності з метою ведення садівництва у складі садівницького товариства громадяни подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

2. У клопотанні зазначаються: бажання вести колективне або індивідуальне садівництво, надання земельної ділянки у власність чи оренду, цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри і місце розташування, наявність у заявника права на безоплатне одержання земельної ділянки у власність. При наданні земельної ділянки для ведення колективного садівництва до клопотання додаються:

а) згода на створення садівницького товариства та зобов'язання на фінансове забезпечення діяльності товариства шляхом сплати вступних, членських та цільових внесків;

б) викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали із схем землеустрою, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;

в) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки, яку передбачається надати не із земель запасу;

г) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);

д) копія документа, що посвідчує особу.

3. Клопотання громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або розроблення проекту землеустрою щодо створення нових землеволодінь і землекористувань для ведення колективного садівництва громадян чи надає мотивовану відмову у його наданні.

4. Проект відведення земельних ділянок для ведення садівництва громадян розробляється за рахунок їх коштів. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до положень Земельного кодексу та цього Закону.

5. Земельні ділянки для ведення садівництва передаються громадянам України у власність або надаються в оренду із земель державної чи комунальної власності відповідно до вимог Земельного кодексу та цього Закону.

6. Відмову відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення садівництва заявник може оскаржити в суді. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності, або укладення договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.

7. Громадяни, які протягом п'яти і більше років не використовують за цільовим призначенням свою садівницьку земельну ділянку і не вносять плату за землю та членські внески у садівницьке товариство, позбавляються її у визначеному чинним законодавством судовому порядку за поданням правління садівницького товариства.

Стаття 8. Порядок організації використання і охорони земель в садівницьких товариствах

1. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. Земельні ділянки, призначені для садівництва громадян, використовуються для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування овочевих сільськогосподарських культур, квітів а також для зведення необхідних садових будинків, господарських споруд тощо в розмірах, визначених проектом землеустрою та містобудівною документацією.

2. Землі загального користування садівницького товариства є спільною власністю членів товариства. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та іншими об'єктами загального користування.

3. Порядок використання земельних ділянок загального користування садівницького товариства визначається його статутом відповідно до вимог законодавства України та проекту землеустрою організації території землекористування садівницького товариства. В статуті визначаються правила користування землями загального користування та обов'язки членів товариства щодо охорони земель, боротьби з хворобами рослин тощо і мають бути чітко прописані в статуті кожного садівницького товариства.

4. Власники та землекористувачі земельних ділянок для ведення садівництва повинні обирати такі способи їх використання, при яких власникам або землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

5. Власники та землекористувачі земельних ділянок для ведення садівництва зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх для садівництва (неприпустимий вплив).

6. Власники та землекористувачі земельних ділянок для ведення садівництва зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із додержанням правил землекористування визначених статутом товариства щодо вирощування сільськогосподарських культур, охорони земель, обміну (продажу, здачі в оренду) земельних ділянок, раціональна організація садових ділянок, встановлення, зберігання межових знаків тощо.

7. Охорона земель в садівницьких товариствах забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, визначених проектом землеустрою щодо створення нових чи впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб.

8. Захист земель в садівницьких товариствах від ерозії, селів, підтоплення та інших видів деградації здійснюється на основі реалізації заходів, передбачених державними, регіональними та місцевими програмами, відповідно до робочих проектів рекультивації, захисту земель від ерозії та іншої документації із землеустрою.

Стаття 9. Розробка і затвердження проектів землеустрою щодо створення нових чи впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань для ведення садівництва

1. Проект землеустрою щодо створення нових чи впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань садівницького товариства розробляється державними та іншими землевпорядними організаціями, подається на погодження відповідній сільській, селищній, міській раді чи районній державній адміністрації і затверджується на зборах більшістю членів садівницьких товариств та оформляється відповідним протоколом.

2. У проекті землеустрою щодо створення нових чи впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань садівницького товариства визначаються місце розташування земельних ділянок членів садівничих товариств, їх межі та площі угідь, що підлягають передачі безоплатно громадянам - членам садівницьких товариств і товариствам садівників у власність, їх функціональне призначення та дозволене використання, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів, заходи щодо охорони земель та джерела їх фінансування. Із площі земельних ділянок, що підлягають приватизації, виключаються: сильно деградовані, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.

3. Проекти землеустрою щодо створення нових чи впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань садівницьких товариств зберігаються у відповідній сільській, селищній або міській раді за місцем розміщення земельної ділянки та в районному відділі земельних ресурсів.

Стаття 10. Проекти землеустрою щодо впорядкування землекористування існуючих садівницьких товариств

1. Проекти землеустрою щодо впорядкування землекористування існуючих садівницьких товариств розробляються з метою удосконалення раціональної існуючої системи землеволодіння та землекористування громадян, зміною цільового призначення частини земельних ділянок для садівництва, об'єднання (поділу) земельних ділянок, розширення доріг, усунення черезсмужжя, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земельних ділянок, об'єднання (злиття) земельних ділянок для створення територіальних умов раціонального використання та охорони земель.

2. Склад і зміст проектів землеустрою щодо впорядкування землекористування існуючих садівницьких товариств визначається державними стандартами, нормами і правилами.

3. Проекти землеустрою щодо впорядкування землекористування існуючих садівницьких товариств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами, або районними державними адміністраціями, місцевими органами земельних ресурсів, містобудівними та природоохоронними органами розглядаються і затверджуються загальними зборами садівницьких товариств.

Стаття 11. Постійні помешкання і території тимчасового проживання та відпочинку на території садівницьких товариств

1. Території (ділянки) компактного розташування землекористування садівницьких товариств реєструються місцевою радою як території тимчасового проживання громадян у складі сільського поселення, на території ради якої вони розташовані.

2. Садові будинки громадян цих товариств, щодо яких прийняті рішення про право власності на нерухоме майно, власникам яких видано відповідне свідоцтво та його державної реєстрації, а також реєстрації їх жителів для постійного проживання у сільському населеному пункті, реєструються відповідною радою як постійні помешкання відповідних сіл чи селищ.

3. Окремі садові будинки у приморських, гірських та інших рекреаційних місцевостях, які надаються в тимчасове користування відпочиваючим і туристам, реєструються виконавчими органами місцевої ради у складі сільського населеного пункту, на території ради якої вони розташовані.

Розділ III. Діяльність садівницьких товариств щодо забезпечення раціонального використання та охорони земель

Стаття 12. Порядок створення, реорганізації та діяльності садівницьких товариств щодо забезпечення раціонального використання та охорони земель

1. Садівницькі товариства створюються як неприбуткові добровільні об'єднання громадян на підставі рішення зборів громадян-засновників для задоволення та захисту своїх законних соціальних, організаційно-економічних та інших спільних інтересів, що виникають в процесі організації використання земельних ділянок для ведення садівництва в складі товариств відповідно до вимог Закону України "Про об'єднання громадян".

2. Кількість членів садівницьких товариств повинна бути не меншою 5 чоловік.

3. Установчим документом садівницьких товариств є Статут, який затверджується загальними зборами товариства. Склад і зміст Статуту визначається вимогами Закону України "Про громадські об'єднання" та Типовим статутом, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

5. Легалізація садівницьких товариств до їх державної реєстрації здійснюється відповідно до Закону України "Про громадські об'єднання".

6. Реорганізація організаційно-правових форм діяльності садівницьких товариств та кооперативів, створених раніше, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про громадські об'єднання" та цього закону. Реорганізація землекористування існуючих садівницьких товариств може проводитися з метою формування раціональної й удосконалення існуючої системи землеволодіння та землекористування громадян, зміни цільового призначення частини земельних ділянок для садівництва, об'єднання земельних ділянок, розширення доріг, усунення черезсмужжя, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земельних ділянок, об'єднання (злиття) земельних ділянок для створення територіальних умов раціонального використання та охорони земель за бажанням членів, садівницьких товариств та згодою тих членів, права яких зачіпаються процесом реорганізації землеволодінь і землекористувань відповідно до вимог законодавства.

6. Діяльність садівницьких товариств щодо забезпечення раціонального використання та охорони земель здійснюється у відповідності до вимог Закону України "Про громадські об'єднання", цього закону та Типового статуту.

7. Садівницькі товариства мають право входити до складу Всеукраїнського громадського об'єднання садівницьких товариств України шляхом членства в обласних об'єднаннях садівницьких товариств за умови дотримання вимог статуту Республіканського АР Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського об'єднання садівницьких товариств та Всеукраїнського громадського об'єднання садівницьких товариств України.

Стаття 13. Права і обов'язки членів садівницького товариства щодо забезпечення раціонального використання та охорони земель

1. Члени садівницького товариства мають право:

1) самостійно господарювати на землі;

2) здійснювати будівництво садового будинку та інших споруд із дотриманням норм і правил чинного законодавства та статуту товариства;

4) утримувати на виділеній земельній ділянці птицю у вольєрах, кролів і нутрій у клітках, бджіл з обов'язковим дотриманням санітарних і ветеринарних правил та без нанесення шкоди нормальному відпочинку людей на сусідніх ділянках, якщо це передбачено статутом товариства;

5) за рішенням загальних зборів або зборів уповноважених, визначених статутом товариства утримувати, на ділянці дрібну іншу живність, за виключенням крупних тварин;

6) реалізовувати надлишки вирощеної власної продукції на ринках, заготівельним, переробним підприємствам та організаціям;

7) на свій розсуд розпоряджатися виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;

8) використовувати спільне майно товариства у встановленому загальними зборами чи правлінням товариства порядку, визначеному статутом;

9) продавати, дарувати, здавати в оренду земельну ділянку відповідно до чинного законодавства;

10) отримувати дорадчі послуги.

2. Члени садівницького товариства зобов'язані:

1) дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства про охорону земель і довкілля;

2) використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

3) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

4) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних із охороною земель та грунтів, встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

5) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

6)дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;

7) брати участь у роботах щодо забезпечення раціонального використання та охорони земель, що виконуються колективно за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства або за рішенням правління товариства;

8) своєчасно сплачувати вступні та членські внески в строки, встановлені Всеукраїнським громадським об'єднанням садівників, а також цільові внески в розмірах і в строки, встановлені загальними зборами членів товариства;

9) відповідно до рішення загальних зборів товариства здійснювати фінансову підтримку діяльності товариства з благоустрою землекористування садівницького товариства (будівництво, утримання та ремонт об'єктів загального користування: під'їзних доріг, водопостачання, енергопостачання тощо);

10) використовувати за цільовим призначенням та утримувати в належному стані садову ділянку і будови, що знаходяться на ній, прилеглі території, дотримуватись санітарно-гігієнічних, екологічних, протипожежних та інших норм, правил та нормативів;

11) дотримуватися законодавства про садівництво громадян та Статуту товариства, виконувати законні вимоги органів місцевої влади, загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства і правління товариства;

12) виконувати інші обов'язки, передбачені Статутом товариства.

3. Законодавством можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів садівницьких товариств.

4. В разі невиконання членом товариства взятих на себе зобов'язань, визначених статутом товариства та рішенням загальних зборів товариства, він може бути виключений зі складу товариства із обов'язковим укладанням договору на земельний сервітут, користування майном садівницького товариства, інженерними мережами та послугами з організації життєзабезпечення.

Стаття 14. Права і обов'язки садівницьких товариств щодо забезпечення раціонального використання та охорони земель

1. Садівницьке товариство має право:

1) здійснювати дії, необхідні для досягнення цілей товариства щодо забезпечення раціонального використання та охорони земель, передбачених чинним законодавством України та статутом товариства;

2) відповідати по своїм зобов'язанням своїм майном;

3) від свого імені набувати та здійснювати майнові та не майнові права;

4) виступати позивачем чи відповідачем у суді;

5) буди засновником або членом об'єднання садівничих товариств, здійснювати діяльність відповідно до статуту такого об'єднання;

6) залучати позикові кошти.

2. Садівницьке товариство зобов'язане:

1) здійснювати діяльність у відповідності зі статутом товариства та вести відповідну звітність, передбачену Всеукраїнським громадським об'єднанням садівницьких товариств України та чинним законодавством;

2) своєчасно сплачувати членські внески в розмірах і в строки, які встановлені Всеукраїнським громадським об'єднанням садівників.

Стаття 15. Порядок будівництва об'єктів індивідуального (сімейного) і загального користування в садівницьких товариствах

1. Будівництво садових будинків і споруд в садівницькому товаристві здійснюється у відповідності з проектом землеустрою його території по типових та погоджених у встановленому порядку індивідуальних проектах. При цьому є обов'язковим забезпечення всіх нормативних відстаней і розривів між будинками, спорудами та межами сусідніх садових ділянок.

2. Контроль за дотриманням вимог при зведенні садових будинків і споруд в садівницькому товаристві здійснює правління такого товариства, а також відповідні служби державних органів.

3. Зведення громадянами на садових земельних ділянках будівель і споруд допускається після затвердження проектів будівництва даних будівель і споруд в порядку, встановленому містобудівним законодавством, в межах норм, визначених цим Законом.

4. Порушення вимог проекту землеустрою території садівницькою товариства та проекту будівництва є основою для притягнення такого товариства, а також його членів, що допустили порушення, до відповідальності у відповідності із даним законом та іншим чинним законодавством, які діяли на момент затвердження цього проекту.

5. Відповідні територіальні спеціалізовані державні і приватні організації та установи за клопотанням садівницьких товариств зобов'язані приймати на свій баланс і обслуговування всі побудовані садівниками і функціонуючі автодороги, трансформаторні підстанції, лінії електропередачі, водопровідні, каналізаційні, телефонні та інші інженерні мережі і споруди на території садівницьких товариств.

Стаття 16. Майно садівницьких товариств

1. До майна садівницьких товариств належать будівлі та споруди (адмінбудинки, склади, водонапірні башти, електро-, газо- та теплопідстанції, протипожежні вежі тощо), відповідна інфраструктура з водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання, зв'язку та охорони, а також дороги, об'єкти для організації відпочинку та інших потреб, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби й інше майно, придбане у власність товариством садівників в установленому законодавством порядку.

2. Майно товариств садівників може бути сумісною та спільною частковою власністю його членів, відповідно до Закону та статуту садівницького товариства.

3. Стягнення на майно садівницьких товариств допускається лише на підставі рішення суду.

Стаття 17 Державна цільова підтримка садівництва громадян

1. Державна підтримка садівництва громадян здійснюється в номенклатурі і на рівні як для сільгоспвиробників та жителів села відповідно до державної цільової та регіональних програми розвитку колективного садівництва громадян за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом. Для садівницьких товариств застосовуються тарифи на електроенергію та інші комунальні послуги як для сільських жителів.

2. Кабінет Міністрів України відповідно до державної цільової програми розвитку колективного садівництва громадян щорічно при підготовці проекту Державного бюджету України передбачає відповідні кошти на підтримку розвитку садівництва громадян та підвищення родючості ґрунтів.

3. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до регіональних програм розвитку колективного садівництва громадян щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку садівництва громадян та підвищення родючості ґрунтів.

4. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень сприяють розвитку колективного садівництва та надають допомогу:

в організації у сільській місцевості кредитних спілок, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для надання послуг із заготівлі, зберігання, переробки та збуту сільськогосподарської продукції, спільного використання технічних і транспортних засобів та соціально-побутового обслуговування тощо;

в безоплатному користуванні консультативними послугами державних дорадчих установ;

в організації обслуговування інженерно-технічними, ветеринарними, агрономічними, зоотехнічними та іншими службами, в забезпеченні сортовим насінням, садівним матеріалом тощо;

у виділенні земельних ділянок єдиним масивом;

в отриманні кредитів для будівництва садових будинків та господарських будівель і споруд, а також для придбання сільськогосподарської техніки та обладнання.

5. Садівницькі товариства входять в юрисдикцію органів місцевого самоврядування, на господарській території яких вони розташовані. Органи Міністерства внутрішніх справ України та місцевого самоврядування зобов'язані реєструвати фактичне тимчасове проживання громадян в садових будинках на території садівницьких товариств відповідно до чинного законодавства без зміни їх цільового призначення. Зареєстровані громадяни включаються до членів територіальної громади, сплачують їй податки та отримують всі конституційні права, включаючи повне медичне, шкільне та інше соціальне обслуговування і забезпечення згідно чинного законодавства.

Стаття 18. Громадське регулювання режиму землекористування в садівницьких товариствах

1. Громадське регулювання режиму землекористування в садівницьких товариствах здійснюють загальні збори, збори уповноважених та правління товариств (масивів).

2. Загальні збори садівницьких товариств затверджують внутрішні правила організації використання земель в межах товариства за цільовим призначенням, порядок надання інженерно-технічних (електро-, газо-, водозабезпечення тощо) та інших послуг щодо землекористування, життєзабезпечення та внутрішнього розпорядку.

3. Рада (правління) садівницьких товариств здійснюють організацію виконання внутрішніх правил організації використання земель в межах товариства та порядку надання інженерно-технічних та інших послуг щодо землекористування.

Розділ IV. Вирішення спорів та порядок ліквідації садівницьких товариств

Стаття 19. Вирішення спорів щодо ведення колективного садівництва

Спори щодо ведення колективного садівництва можуть вирішуватись органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених Законом або в судовому порядку.

Стаття 20. Відповідальність за порушення положень цього Закону

Особи, винні в порушенні положень цього Закону, несуть відповідальність згідно із законами України.

Стаття 21. Припинення ведення колективного садівництва

1. Ведення колективного садівництва припиняється в разі:

рішення членів товариства садівників про припинення діяльності садівницького товариства;

якщо не залишилось жодного члена товариства садівників або спадкоємця, який бажає продовжити ведення колективного садівництва.

2. У разі припинення ведення колективного садівництва сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку колективного садівництва.

Стаття 22. Порядок ліквідації садівницького товариства у зв'язку із припиненням ведення колективного садівництва

1. Ліквідація садівницького товариства у зв'язку із припиненням ведення колективного садівництва здійснюється в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України.

2. Загальні збори членів садівницького товариства (збори уповноважених), що ухвалили рішення про його ліквідацію, призначають ліквідаційну комісію і визначають порядок і терміни ліквідації такого товариства. Порядок формування ліквідаційної комісії має бути визначено в статуті товариства.

3. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження на управління справами ліквідовуваного садівницького товариства. Ліквідаційна комісія від імені ліквідовуваного товариства виступає його повноважним представником в органах державної влади, органах місцевого самоврядування і в суді.

4. Орган, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, вносить до єдиного державного реєстру юридичних осіб інформацію про те, що садівницьке товариство перебуває в процесі ліквідації.

5. Ліквідаційна комісія через засоби масової інформації інформує про ліквідацію садівницького товариства.

6. Ліквідаційна комісія приймає заходи по виявленню кредиторів і отримання дебіторської заборгованості, а також повідомляє у письмовій формі кредиторів про ліквідацію садівницького товариства.

7. Після закінчення терміну пред'явлення вимог кредиторів до садового товариства, ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить дані про наявність землі і іншого майна спільного користування ліквідовуваного товариства, переліку пред'явлених кредиторами вимог і результатах їх розгляду. При цьому до складу майна не може бути включено в якості джерела погашення заборгованості земельні ділянки та будівлі членів товариства (в тому числі тих, хто займається садівництвом в індивідуальному порядку), а також земельні ділянки спільної власності, без яких використання земельних ділянок членами товариства є неможливим. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується загальними зборами членів садівницького товариства (зборами уповноважених).

8. Якщо засобів, що є у садівницького товариства, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія має право запропонувати для розгляду загальним зборам членів такого товариства (зборам уповноважених) погасити наявну заборгованість за рахунок збору додаткових засобів з кожного члена такого товариства або здійснити продаж частини або всього майна спільної власності такого кооперативу з публічних торгів в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Непогашення заборгованості не є підставою для порушення судових справ про погашення заборгованості за рахунок решти майна членів садівницького товариства.

9. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується загальними зборами членів садівницького товариства (зборами уповноважених).

Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. У Законі України "Про землеустрій" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 36, ст. 282; 2009 р., N 29, ст. 396, N 47-48, ст. 719; 2010 р., N 5, ст. 40; із змінами, внесеними законами України від 17 лютого 2011 року N 3038-VI та від 3 березня 2011 року N 3123-VI, N 3613-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 8, ст. 61, N 3774-VI від 22.09.2011, ВВР, 2012, N 21, ст. 193, N 4444-VI від 23.02.2012):

а) у частині другій статті 25:

пункт "е" викласти в такій редакції:

"е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, а також проекти землеустрою щодо реорганізації землекористування існуючих садівницьких товариств".

2. Кабінету Міністрів України:

1) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

розробити та затвердити Державну цільову програму розвитку садівництва громадян в Україні на період до 2020 року, у якій, зокрема, передбачити заходи щодо державної цільової підтримки садівництва громадян.

Розділ VI. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Якщо садівницьке товариство (кооператив громадян) було створене до набуття чинності Земельного кодексу України (до 1 січня 2002 р.) із працівників підприємств, організацій і закладів, яким в установленому законом порядку земельні ділянки були надані під колективні сади, то такі земельні ділянки можуть бути приватизовані після відновлення меж землекористування товариства та ділянок його членів в натурі, або їх визначення відповідно до даних земельно-кадастрової документації з дотриманням вимог цього закону.

2. Громадянин - член садівницького товариства, якому була виділена земельна ділянка для ведення садівництва за законодавством до 1 січня 2002 р., має право на її безоплатну приватизацію за умови підтвердження правлінням садівницького товариства факту користування ділянкою в межах землекористування товариства, якщо її розмір не перевищує 0,12 гектара та якщо такий громадянин не отримав раніше земельну ділянку для колективного чи індивідуального садівництва у приватну власність безоплатно. Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

3. Землі загального користування садівницького товариства (або кооперативу громадян після його перереєстрації в товариство) безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос