Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно поддержки молодых работников, привлеченных к работе в селах и поселках, стажировки студентов и обеспечения молодых специалистов первым рабочим местом)

Проект закона Украины от 05.07.2013 № 2413а-1
Дата рассмотрения: 05.07.2013 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підтримки молодих працівників, залучених до роботи в селах і селищах, стажування студентів та забезпечення молодих спеціалістів першим робочим місцем)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У частині першій ст. 197 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375) цифри "28" замінити цифрами "35".

2. У Законі України "Про зайнятість населення" (Офіційний вісник України, 2012 р., N 63, ст. 2565), такі зміни:

2.1 У пункті 10 частини першої статті 1 слова "у шестимісячний строк" замінити словами "протягом року".

2.2 У пункті 13 частини першої статті 1 цифри "16" замінити цифрами "15".

2.3 У пункті 16 частини першої статті 1 цифри "16" замінити цифрами "15".

2.4 У частині третій статті 11 після слів "що надають перевагу одній із статей," доповнити словами "встановлювати обмеження щодо навчальних закладів (крім визначення рівня акредитації) випускниками або студентами яких є кандидати на посаду".

2.5 У пункті 4 частини першої статті 14 слова "шести місяців" замінити словами "року".

2.6 У частині другій статті 14 після слів "з чисельністю штатних працівників" викласти у такій редакції "від 15 до 30 осіб встановлюється квота у розмірі одного робочого місця, а якщо чисельність штатних працівників облікового складу більше 30 осіб, встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.".

2.7 У частині третій статті 14 після речення "Роботодавці самостійно розраховують квоту, зазначену в частині другій цієї статті, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), та забезпечують їх працевлаштування самостійно" доповнити реченнями такого змісту: "При розрахунку квот кількість робочих місць округляються до цілого значення. Виконанням квоти робочих місць вважається працевлаштування підприємством, установою та організацією молоді, для яких це місце роботи є основним.".

2.8 Статтю 14 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Порядок квотування і бронювання робочих місць та працевлаштування на них молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, і яка вперше приймається на роботу, встановлюється з урахуванням положень цього Закону.".

2.9 Частину першу статті 28 викласти в наступній редакції:

"1. 3 метою залучення до роботи за відповідною професією (спеціальністю) в селах і селищах молодому працівнику, який уклав трудовий договір на строк не менш як три роки з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і виду діяльності, що розташовані у таких населених пунктах, протягом 3 місяців з моменту укладання договору надається житло на строк його роботи та одноразова адресна допомога у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку та за переліком професій (спеціальностей), затверджених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо молодий працівник відповідно до трудового договору пропрацює в такому населеному пункті не менше п'яти років, житло передається йому у власність або виділяється земельна ділянка під забудову в межах земель населеного пункту.

У випадку відсутності житла у підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду діяльності, яке повинно передатися йому після строку вказаного у частині першій цієї статті, молодий працівник має право отримати у державному банку пільговий кредит для побудови житла при наявності земельної ділянки або на придбання житла в цьому населеному пункті.

Відсоткова ставка такого кредиту не може перевищувати 3 відсотків річних.

У разі укладання молодим працівником додаткової угоди строком не менше п'яти років, відсоткова ставка по пільговому кредиту зменшується до 1 відсотка річних.

Підставою для отримання пільгового кредиту молодому працівнику є діюча трудова угода з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і виду діяльності.

У разі розірвання трудового договору з цим підприємством, установою та організацією незалежно від форми власності і виду діяльності, пільгові умови кредитування анулюються, але при умові, що це не стосується підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності і виду діяльності, які визнані у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство, при цьому, що молодий працівник протягом трьох місяців укладе новий трудовий договір з підприємством, установою та організацією незалежно від форми власності і виду діяльності, яке здійснює свою діяльність у даному населеному пункті.

У випадку, якщо в цьому населеному пункті не має вільних робочих місць, молодий працівник може заключити трудовий договір з іншими підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і виду діяльності, які знаходяться поряд з цим населеним пунктом.

Умови надання пільгового кредиту та перелік фінансових установ, які здійснюють кредитування, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень цього Закону.".

2.10 У частині першій статті 29 після слів "у вільний від навчання час" доповнити словами "або з вільним графіком відвідування за рішенням навчального закладу".

2.11 Частину першу статті 29 доповнити абзацом другим наступного змісту:

"Також студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобувають професію (кваліфікацію) мають право проходити стажування за кордоном для здобуття кваліфікаційного рівня на основі закріплених теоретичних знань, а також вивчення практичного досвіду роботи підприємств в країнах з розвиненим сектором економіки, оволодіння студентами та учнями передовими технологіями, досвіду застосування сучасної техніки та набуття практичних навичок роботи з нею.".

2.12 У частині четвертої статті 29 слова "може оплачуватися" викласти у такій редакції "оплачується".

2.13 У частині четвертої статті 29 цифри "5" замінити цифрами "10".

2.14 У частині п'ятої статті 29 після слів "про можливість" доповнити словом "проходження".

2.15 Статтю 29 доповнити частинами шостою, сьомою, восьмою, дев'ятою та десятою, такого змісту:

"6. Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання розглядають можливість взяти на стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів за направленням (клопотанням) вищого та/або професійно-технічного навчального закладу, та/або за заявою (клопотанням) студента вищого та/або учня професійно-технічного навчального закладу за якою здобувається освіта.

У випадках, коли студент вищого та/або учень професійно-технічного навчального закладу надав докази (завірену довідку з місця стажування) про проходження на даний момент стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, вищий або професійно-технічний навчальний заклад розглядає можливість надати студенту право на вільний графік відвідування занять на період стажування з метою сприяти студенту у розвитку професійних практичних навичок.

7. Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання з чисельністю штатних працівників від 10 до 25 осіб, можуть взяти одного стажера, а якщо понад 25 осіб у розмірі не менше 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

8. Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання самостійно розраховують можливість взяти стажера з урахуванням штатних працівників, які на умовах повної зайнятості вже працюють.

9. Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, мають право разом з вищим та/або професійно-технічним навчальним закладом, та/або з особою, зазначеною в частині першій цієї статті, укласти договір на те, що після закінчення навчального закладу особа зазначена в частині першій цієї статті буде працювати не менше двох років на підприємстві, установі та організації, де проходив стажування.

10. Керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання несуть відповідальність за забезпечення належних умов стажування (праці) на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії відповідно до укладених договорів для проходження стажування.".

2.16 Доповнити Закон статтею 291 такого змісту:

"Стаття 291. Стимулювання стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці

1. Підприємству, установі та організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які візьмуть осіб на стажування, зазначених у частині першій статті 29 цього Закону за направленням вищого та/або професійно-технічного навчального закладу, та/або за заявою (клопотанням) осіб, зазначених у частині першій статті 29 цього Закону строком не більше шести місяців, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.

Компенсація виплачується протягом шести місяців з дня стажування особи за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, коштів Державного бюджету України для забезпечення молоді, яка здобуває професійно-технічну або вищу освіту та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі стажування інваліда), у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

2. У разі звільнення особи, зазначеної у частині першій статті 29 цього Закону, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або за згодою (угодою) сторін на його місце стажування у межах шестимісячного строку стажується інша особа за направленням вищого та/або професійно-технічного навчального закладу, або за заявою (клопотанням) особи зазначеною у частині першій статті 29 цього Закону.

3. Зазначена в частині першій цієї статті компенсація не виплачується у разі, коли підприємство, установа та організація незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання:

1) має заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

2) визнане у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.".

3. Внести до Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 16, ст. 167), такі зміни:

3.1 У першому реченні абзацу другого статті 7 слова "двох" замінити словами "трьох".

3.2. У другому реченні абзацу другого статті 7 слова "Дворічний" замінити словами "Трирічний".

3.3 Доповнити статтю 7 абзацом третім наступного змісту:

"Роботодавець, який надає працездатній молоді перше робоче місце, зобов'язаний забезпечити гарантії зайнятості прийнятих осіб та не розривати трудовий договір у зв'язку з скороченням чисельності або штату працівників протягом трьох років.".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

В. РИБАК

Опрос