Идет загрузка документа (53 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об электронной коммерции

Проект закона Украины от 17.06.2013 № 2306а
Дата рассмотрения: 15.10.2014 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про електронну комерцію

Цей Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Розділ I
Загальні засади електронної комерції в України

Стаття 1. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

2. Дія цього Закону не поширюється на правочини, якщо:

законом встановлено спеціальний порядок переходу права власності або предметом правочину є об'єкти, вилучені з цивільного обороту або обмежені в цивільному обороті відповідно до законодавства;

однією із сторін є фізична особа, яка не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та реалізує або пропонує до реалізації товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, крім випадків, коли сторони прямо домовилися про застосування положень цього Закону до правочину;

стороною правочину виступає орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування чи правочин вчиняється відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель";

правочин підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації відповідно до законодавства;

вчинення правочину регулює сімейні правовідносини;

правочин стосується грального бізнесу, у тому числі парі, тоталізатори та інші азартні ігри, або проведення лотерей, крім негрошових лотерей відповідно до Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" та лотерей, визначених Законом України "Про рекламу";

виконання зобов'язання забезпечується особою, яка уклала договір поруки або іншої форми майнового забезпечення, за умови що така особа діє в цілях, що виходять за межі її господарської діяльності чи незалежної професійної діяльності;

предметом правочину є персональні дані.

3. У разі якщо однією із сторін електронного правочину є іноземець, особа без громадянства або іноземна юридична особа, норми цього Закону застосовуються з урахуванням положень Закону України "Про міжнародне приватне право".

Стаття 2. Законодавство у сфері електронної комерції

1. Законодавство у сфері електронної комерції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, Цивільним і Господарським кодексами України, законами України "Про захист прав споживачів", "Про рекламу", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про телекомунікації", "Про електронний цифровий підпис", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про захист персональних даних", міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 3. Визначення термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

3) електронна форма представлення інформації - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною;

5) електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі;

1) електронна комерція - суспільні відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру;

15) суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, утворений відповідно до законодавства України, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

9) інформаційні електронні послуги - платні або безоплатні послуги щодо обробки та зберігання інформації, що надаються дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем за індивідуальним запитом їх одержувача;

4) електронне повідомлення - інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;

10) комерційне електронне повідомлення - електронне повідомлення у будь-якій формі, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт чи послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність.

Не є комерційним електронним повідомленням:

інформація, що надає прямий доступ до діяльності особи, доменне ім'я або адреса електронної пошти;

повідомлення про товари, роботи чи послуги або ділову репутацію особи, розміщене не з метою їх просування;

7) електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;

2) електронна торгівля - господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;

8) інтернет-магазин - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину;

6) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

12) одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;

13) послуга проміжного характеру в інформаційній сфері - послуга з передачі та / або зберігання інформації та присвоєння мережевих ідентифікаторів.

Якщо послуга надається особою, яка є ініціатором передачі інформації, має змогу впливати на вибір одержувача інформації або може змінювати зміст інформації, що передається, така послуга не є послугою проміжного характеру в інформаційній сфері;

11) мережевий ідентифікатор - індивідуальний набір цифр та/або символів, присвоєний кінцевому обладнанню учасника відносин у сфері електронної комерції в інформаційно-телекомунікаційній мережі;

14) реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

2. Термін "електронний підпис" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про електронний цифровий підпис".

3. Термін "електронний документ" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Стаття 4. Інформаційні електронні послуги

1. Інформаційними електронними послугами вважаються послуги щодо:

розповсюдження реклами;

створення можливостей для пошуку інформації та доступу до неї;

передачі та зберігання інформації;

розміщення інформації на замовлення іншої особи;

передачі інформації за запитом особи або відправлення комерційних електронних повідомлень;

вчинення інших дій у сфері електронної комерції.

2. До інформаційних електронних послуг не належать послуги, якщо їх надання:

здійснюється без використання інформаційно-телекомунікаційних систем;

за технологією потребує безпосередньої присутності замовника чи постачальника послуг, включаючи послуги, що надаються з використанням електронних пристроїв (медична консультація з оглядом пацієнта, аудит діяльності суб'єкта господарювання тощо);

передбачає одночасну передачу інформації невизначеному колу осіб (телевізійне мовлення, радіомовлення тощо).

Стаття 5. Основні принципи правового регулювання у сфері електронної комерції

1. Основними принципами електронної комерції є:

свобода здійснення підприємницької діяльності з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;

свобода вибору контрагента, електронних засобів, видів та форм діяльності;

свобода конкуренції та забезпечення її сумлінності;

свобода вчинення електронних правочинів;

рівність і охорона прав учасників відносин у сфері електронної комерції;

дотримання вимог законодавства, правил професійної етики, повага до прав, свобод, законних інтересів учасників відносин у сфері електронної комерції;

забезпечення належної якості товарів, робіт та послуг, що реалізуються у сфері електронної комерції;

однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством;

забезпечення доступу до інформації щодо учасників відносин у сфері електронної комерції;

доступність комерційних електронних повідомлень та можливість обмеження їх надходження.

2. Обмеження прав і свобод учасників відносин у сфері електронної комерції можуть встановлюватися виключно законом.

3. Правочин не може бути визнано недійсним у зв'язку з його вчиненням у електронній формі, якщо інше не передбачено законом.

4. Якщо для провадження діяльності з розповсюдження певних товарів, виконання робіт чи надання послуг законом передбачено обов'язковість отримання ліцензії або дозвільного документа, суб'єкт електронної комерції може здійснювати реалізацію таких товарів, робіт, послуг виключно з моменту отримання ліцензії або дозволу на провадження відповідного виду діяльності.

РОЗДІЛ II
УЧАСНИКИ ВІДНОСИН У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

Стаття 6. Учасники відносин у сфері електронної комерції

1. Учасниками відносин у сфері електронної комерції є суб'єкти електронної комерції, постачальники послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в частині виконання ними функцій держави або місцевого самоврядування.

2. Постачальниками послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є оператори (провайдери) телекомунікацій, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб'єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

3. Учасники відносин у сфері електронної комерції можуть розробляти правила професійної етики у цій сфері. Ці правила можуть використовуватися під час вчинення електронних правочинів, підготовки установчих та інших документів.

Стаття 7. Правовий статус продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в електронній комерції

1. Продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до таких відомостей:

повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи;

місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи;

адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;

ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті;

відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;

інформація щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, - інформація про вартість доставки;

інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

2. Продавець (виконавець, постачальник) під час вчинення електронного правочину зобов'язаний забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісним та якісним характеристикам.

3. Якщо продавець (виконавець, постачальник) пропонує іншій стороні електронного договору надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов'язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" і "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Стаття 8. Правовий статус покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції

1. Права та обов'язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначені Законом України "Про захист прав споживачів" та іншими нормативно-правовими актами, що містять положення про захист прав споживачів.

Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов'язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів".

2. Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

3. Особа, яка приймає (акцептує) пропозицію суб'єкта електронної комерції щодо укладення електронного договору, зобов'язана повідомити повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи та інші відомості, необхідні для його укладення.

У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа може повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати.

4. Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.

5. У випадках, передбачених договором, покупець (замовник, споживач) повинен повідомити точну адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.

6. Перелік інформації, необхідної для вчинення електронного правочину, визначається законом або за домовленістю сторін.

7. Суб'єкт електронної комерції, який надсилає пропозицію укласти електронний договір, має право вимагати від іншої особи лише такі відомості, без яких укладення та виконання зобов'язань за електронним договором неможливе.

Стаття 9. Правовий статус постачальника послуг проміжного характеру у сфері електронної комерції

1. Сторони електронного правочину можуть користуватися послугами постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.

2. Права та обов'язки постачальника послуг проміжного характеру в інформаційній сфері визначаються договором про надання таких послуг, Цивільним та Господарським кодексами України, положеннями цього Закону та законодавством про телекомунікації.

3. Надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем оформлюється окремим правочином або електронним правочином між стороною такого правочину та постачальником послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.

4. Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері не є стороною електронного правочину, предметом якого виступають товари, роботи або послуги, інші ніж послуги проміжного характеру в інформаційній сфері (реєстрація доменних імен або IP-адрес, присвоєння інших мережевих ідентифікаторів, фіксація часу відправлення/надходження електронного повідомлення, надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем тощо), і не несе відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що він не є ініціатором передачі такої інформації, не обирає її одержувача та не може змінити її зміст.

5. У разі якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є ініціатором передачі інформації, обирає її одержувача та може змінити її зміст, він зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до таких відомостей:

повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи;

місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи;

адреса електронної пошти;

ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи, або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті;

відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі);

інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

Якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері зазначає вартість таких послуг, він зобов'язаний повідомити про включення податків у розрахунок їх вартості.

РОЗДІЛ III
Порядок вчинення Електронних правочинів

Стаття 10. Поширення комерційних електронних повідомлень у сфері електронної комерції

1. Електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг проводиться відповідно до вимог Закону України "Про рекламу" та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень.

2. Поширення комерційних електронних повідомлень може відбуватися лише на підставі згоди на отримання таких повідомлень, наданої особою, якій такі повідомлення адресовані.

3. Комерційне електронне повідомлення може надсилатися особі без її згоди лише за умови створення можливості відмови від подальшого отримання таких повідомлень.

4. Комерційне електронне повідомлення має відповідати таким вимогам:

комерційне електронне повідомлення має чітко ідентифікуватися як таке;

особа, від імені якої надсилається комерційне електронне повідомлення, зобов'язана забезпечити прямий, простий доступ осіб, яким адресовано таке повідомлення, до відомостей, визначених статтею 7 цього Закону;

комерційні електронні повідомлення щодо знижок, премій, заохочувальних подарунків тощо мають чітко ідентифікуватися як такі, а умови їх отримання мають бути доступними та викладатися у спосіб, що унеможливлює двозначне розуміння, а також відповідати вимогам законодавства про рекламу;

інформація про вартість товару, роботи, послуги повинна містити відомості щодо включення податків у її розрахунок та, у разі доставки товару, - інформацію про вартість доставки.

5. Отримання особою комерційних електронних повідомлень без її згоди не може бути підставою для збільшення вартості наданих їй послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.

Стаття 11. Порядок укладення електронного договору

1. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

2. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити відомості про:

технологію (процедуру) укладення договору;

порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору;

можливість та порядок внесення змін до умов договору;

спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);

порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань;

технічні засоби ідентифікації сторони;

порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);

посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа;

спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них;

умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів;

можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору;

інші відомості.

3. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

4. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

5. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали можливість ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

6. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, у якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

7. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

8. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та повинен містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

9. Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

10. Момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов'язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.

У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов'язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством.

Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов'язань між сторонами.

11. Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа повинно містити такі відомості:

умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;

найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;

гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;

порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов'язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.

12. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за допомогою електронного підпису або іншого аналогу власноручного підпису, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього електронним підписом або іншим аналогом власноручного підпису в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

13. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно з нормами статті 64 Цивільного процесуального кодексу України, статті 36 Господарського процесуального кодексу України та статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 12. Підпис у сфері електронної комерції

1. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеного цим Законом;

аналогу власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Стаття 13. Розрахунки у сфері електронної комерції

1. Розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

2. Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі.

3. Порядок здійснення безготівкових розрахунків у сфері електронної комерції визначається законами України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", іншими законами та нормативно-правовими актами Національного банку України.

4. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти електронний договір (оферту), протягом строку для відповіді не здійснила оплату відповідно до зазначених у пропозиції умов, така пропозиція вважається неприйнятою.

5. Здійснення оплати відповідно до умов, зазначених у пропозиції укласти електронний договір, без виконання інших умов та/або без надання усіх відомостей, визначених у такій пропозиції, не вважається прийняттям пропозиції укласти договір (акцептом), а оплата вважається неналежною та підлягає поверненню особі, яка її здійснила.

Стаття 14. Захист персональних даних у сфері електронної комерції

1. Використання персональних даних у сфері електронної комерції може здійснюватися у разі створення суб'єктом електронної комерції умов для захисту таких даних.

Учасники відносин у сфері електронної комерції зобов'язані забезпечити захист персональних даних, що стали їм відомі з електронних документів (повідомлень) під час вчинення електронних правочинів, у порядку, передбаченому Законом України "Про захист персональних даних".

2. Забороняється використання та витребування персональних даних сторонами електронного правочину з іншою метою, ніж вчинення електронного правочину, якщо інше не встановлено законом або за домовленістю сторін.

Суб'єкт електронної комерції має право вимагати від особи, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, лише відомості та документи (включаючи персональні дані), необхідні для його укладення та/або виконання своїх зобов'язань за електронним правочином.

3. Реєстрація фізичної особи в інформаційній системі суб'єкта електронної комерції означає надання нею згоди на використання та обробку її персональних даних і вчинення інших дій, передбачених Законом України "Про захист персональних даних".

4. Ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в інформаційну систему суб'єкта електронної комерції.

З метою недопущення несанкціонованого доступу до облікового запису особи в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції для ідентифікації такої особи може використовуватися додатковий унікальний набір електронних даних, що додаються (приєднуються) до спеціального набору електронних даних, який був введений (створений) такою особою під час реєстрації.

Стаття 15. Зберігання електронних документів

1. Якщо законом або договором між сторонами визначено строк зберігання окремих видів документів, пов'язаних з вчиненням електронного правочину, сторони зобов'язані забезпечити архівне зберігання таких електронних документів (повідомлень), програмних, апаратно-програмних, апаратних або інших засобів для їх зберігання, у яких вони зберігаються і за допомогою яких можна відобразити інформацію, що в них міститься.

2. Строки архівного зберігання електронних документів (повідомлень), програмних, апаратно-програмних, апаратних або інших засобів для їх зберігання повинні відповідати строкам зберігання інших видів архівних документів, визначених відповідно до законодавства, але не менше ніж строк позовної давності.

3. Зберігачем електронних документів може бути суб'єкт господарювання, який надає послуги із зберігання електронних документів (повідомлень) шляхом забезпечення їх цілісності та незмінності за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Надання послуг зберігання електронних документів (повідомлень) є видом господарської діяльності, що не підлягає ліцензуванню та не потребує отримання будь-яких документів дозвільного характеру.

Стаття 16. Час відправлення та отримання електронного документа (повідомлення)

1. Якщо інше не передбачено законом або договором, електронний документ (повідомлення) вважається відправленим суб'єктом електронної комерції у момент, коли такий документ (повідомлення) переданий за межі інформаційної системи суб'єкта або особи, уповноваженої на його відправлення.

2. Якщо інше не передбачено законом або договором, електронний документ (повідомлення) вважається отриманим суб'єктом електронної комерції у момент, коли такий документ (повідомлення) отриманий інформаційно-телекомунікаційною системою суб'єкта.

РОЗДІЛ IV
Вирішення спорів та відповідальність у сфері електронної комерції

Стаття 17. Відповідальність учасників відносин у сфері електронної комерції

1. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку, визначеному законодавством або договором.

2. Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері несе відповідальність за невиконання своїх зобов'язань у порядку, визначеному законодавством або відповідним договором про надання таких послуг.

3. Постачальник послуг проміжного характеру несе відповідальність за забезпечення технічного захисту інформації та здійснення контролю за ним у порядку, визначеному законодавством або відповідним договором про надання таких послуг.

4. Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері не несе відповідальності за зміст переданої (отриманої) інформації у сфері електронної комерції, за автоматичне, проміжне або тимчасове зберігання такої інформації та її передачу, якщо відповідно до договору про надання таких послуг він надає виключно технічні та/або програмні засоби для такої передачі (зберігання) інформації, крім випадків, визначених цим Законом.

Стаття 18. Вирішення спорів між учасниками відносин у сфері електронної комерції

1. Вирішення спорів між учасниками відносин у сфері електронної комерції здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

Стаття 19. Відповідальність за порушення законодавства у сфері електронної комерції

1. Порушення законодавства у сфері електронної комерції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділ V
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

6) абзац четвертий статті 2 Закону України "Про захист персональних даних" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 34, ст. 481; 2013 р., N 51, ст. 715; 2014 р., N 14, ст. 252, N 27, ст. 914) доповнити другим реченням такого змісту: "У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про те, що він надає дозвіл на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки";

3) абзац сьомий частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 40, ст. 365) після слів "особистий підпис" доповнити словами "аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис";

2) пункт 13 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 38, ст. 315; 2005 р., N 1 ст. 23) викласти в такій редакції:

"13) при вчиненні правочину з виконання робіт, надання послуг у сфері електронної комерції відповідно до Закону України "Про електронну комерцію";

1) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN40 - 44, ст. 356):

частину першу статті 205 після слова "письмовій" доповнити словом "(електронній)";

у статті 207:

абзац перший частини першої після слова "документах" доповнити словами "(у тому числі електронних)";

в абзаці другому частини другої слова "та скріплюється печаткою" виключити;

частину третю після слова "механічного" доповнити словом "електронного";

частину другу статті 639 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі";

4) частину першу статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 36, ст. 275) викласти в такій редакції:

"Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис";

7) у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 8, ст. 90; N 20 - 21, ст. 712):

в абзаці п'ятому підпункту 6 пункту 5 розділу I цифри "2015" замінити цифрами "2016";

в абзаці другому та третьому пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" цифри "2015" замінити цифрами "2016".

5) у Законі України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84):

частину шосту статті 12 після слова "документ" у всіх відмінках доповнити словами "(електронний документ) у відповідному відмінку";

пункт 7 частини першої статті 23 після слова "продукцію" доповнити словами "або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію")";

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

розробити та затвердити ліцензійні умови провадження окремих видів господарської діяльності щодо реалізації товарів, виконання робіт чи надання послуг, що підлягають ліцензуванню, з урахуванням особливостей, пов'язаних з дистанційною формою провадження такої діяльності у сфері електронної комерції;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. До приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

____________

Опрос