Идет загрузка документа (33 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об использовании языков в Украине

Проект закона Украины от 14.02.2013 № 2302
Дата рассмотрения: 14.02.2013 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про використання мов в Україні

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання законодавства про мови в Україні

Законодавство України про мови має своїм завданням регулювання суспільних відносин у сфері всебічного розвитку і вживання мов, якими користується населення України в державному, економічному, політичному, громадському і приватному житті, охорону конституційних прав громадян у цій сфері, виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури і мови та для подальшої консолідації на цій основі всього українського суспільства.

Стаття 2. Державна мова України

Відповідно до Конституції України державною мовою в Україні на всій її території є українська мова.

Україна забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя. Органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, громадські органи, підприємства, установи і організації забезпечують громадянам України необхідні умови для оволодіння українською мовою в дошкільних дитячих установах, загальній середній школі та у вищих навчальних закладах, а також через мережу українськомовних теле- і радіопередач, озвучених українською мовою кінофільмів, аудіовізуальної продукції, українськомовної друкованої преси та інтернет-порталів. Державні органи сприяють створенню курсів та гуртків української мови.

Стаття 3. Мови національних меншин в Україні

Україна створює необхідні умови для розвитку і використання мов національних меншин в Україні.

У роботі державних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих в адміністративних одиницях та населених пунктах, де громадяни України, що належать до національної меншини проживають компактно і становлять більшість (понад 50 % населення району, міста, села, селища), може офіційно використовуватися поряд з українською їхня національна мова. Особам інших національностей, що проживають тут, повністю забезпечується право і можливість використання державної мови.

У разі, коли в межах адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів компактно проживають особи, що належать до різних національних меншин, жодна з яких не становить більше 50 % населення даної місцевості, в роботі названих органів і організацій використовується виключно державна мова.

Кількісний склад кожної національності, що проживає в межах конкретних адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів, визначається з урахуванням даних останнього офіційного перепису населення України.

Стаття 4. Мова приватного спілкування

Вибір мови приватного спілкування громадян України є невід'ємним і гарантованим державою особистим правом усіх громадян.

Стаття 5. Право на звернення громадян своєю національною мовою

Громадянин України має право звертатися до державних, громадських органів, підприємств, установ і організацій державною чи своєю національною мовою. Відмова службової особи прийняти і розглянути звернення громадянина з посиланням на незнання мови його звернення є недопустимою.

Рішення та письмова відповідь на звернення громадянина по суті звернення оформляється лише державною мовою.

Стаття 6. Обов'язок службових осіб та народних депутатів володіти державною мовою

Службові особи державних, політичних, громадських органів, установ і організацій повинні володіти державною українською мовою і користуватися нею письмово та усно під час виконання своїх службових обов'язків, а у випадках, передбачених в частині другій статті 3 цього закону, володіти і користуватися під час виконання своїх службових обов'язків поряд з державною мовою також мовою національної меншини, яка становить більшість (понад 50 %) громадян України, що мешкають у тому чи іншому населеному пункті чи адміністративній одиниці.

Особа, яка не володіє державною мовою в обсязі, необхідному для належного виконання своїх службових обов'язків, тобто не може читати і слухати з розумінням та не здатна письмово й усно викладати свої думки в обсягах і межах певного виду службової діяльності, не має права обіймати державну посаду та балотуватися у депутати будь-якого рівня.

Депутати всіх рівнів зобов'язані володіти державною українською мовою в обсязі, достатньому для виконання депутатських повноважень.

Народні депутати України повинні здійснювати свої виступи у Верховній Раді та в інших державних органах і структурах державною українською мовою. Для народних депутатів України, які з якихось причин бажають виступати у сесійній залі іншою мовою, ніж державна, Апарат Верховної Ради на вимогу інших народних депутатів повинен забезпечувати синхронний переклад на державну мову.

Стаття 7. Охорона фондів і пам'яток мов

Україна забезпечує примноження і збереження фондів і пам'яток української мови, інших національних мов в науково-дослідних установах, архівах, бібліотеках, музеях, а також гарантує їхню охорону та використання.

Стаття 8. Захист мов

Будь-які привілеї чи обмеження прав особи за ознакою рідної мови, тобто мовна дискримінація, неприпустимі.

Публічне приниження чи зневажання, навмисне спотворення української мови та мов національних меншин в офіційних документах і текстах, засобах масової інформації, проповідь ворожнечі на мовному ґрунті тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Заходи щодо захисту мов національних меншин України не повинні звужувати сфери застосування державної мови або зменшувати необхідність її вивчення. Демонстративне ігнорування державними службовцями державної мови в органах державної влади тягне відповідальність, встановлену законом.

Стаття 9. Організація виконання Закону "Про використання мов в Україні"

Організація виконання Закону України "Про використання мов в Україні" покладається на Кабінет Міністрів України, у складі якого утворюється окремий підрозділ, який відає питаннями реалізації мовного законодавства і який розробляє та втілює державну програму розвитку державної мови та захисту мов національних меншин України, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інших коштів відповідно до законодавства України.

Контроль за виконанням цього закону покладається на Верховну Раду України, на державні адміністрації, місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Розділ II
МОВА ДЕРЖАВНИХ, ПОЛІТИЧНИХ, ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІВ, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ

Стаття 10. Мова роботи і мова актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування

Мовою роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування є українська мова.

Офіційні акти органів державної влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування України приймаються українською мовою і публікуються українською мовою. Їхні переклади на інші мови юридичної сили не мають, а виконують лише ознайомлювальну функцію.

Написи на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках державних, політичних, громадських органів, підприємств, установ і організацій в Україні виконуються українською мовою.

Стаття 11. Мова діловодства і документації

В Україні мовою діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, політичних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова.

У випадках, передбачених в частині другій статті 3 цього закону, мовою роботи, діловодства і документації поряд з українською мовою може бути і мова національної меншини, яка становить більшість (понад 50 %) громадян України, що мешкають у тій чи іншій адміністративній одиниці чи населеному пункті.

Стаття 12. Мова міждержавних взаємовідносин

Мовою міждержавних взаємовідносин є одна з мов міжнародного спілкування або мова, прийнятна для сторін.

Стаття 13. Мова технічної і проектної документації

Технічна і проектна документація в Україні виготовляється українською мовою.

Стаття 14. Мова документів, які посвідчують статус громадянина України

Офіційні документи, які посвідчують статус громадянина, - паспорт, трудова книжка, документи про освіту, свідоцтво про народження, про одруження, а також документи про смерть особи - виконуються лише українською мовою.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється українською мовою і однією з мов міжнародного спілкування в установленому порядку.

Стаття 15. Мова з'їздів, конференцій та інших форумів

Мовою з'їздів, сесій, конференцій, пленумів, засідань, зборів, нарад, інших зібрань державних, політичних, громадських органів, підприємств, установ і організацій в Україні є українська мова.

У випадках, передбачених в частині другій статті 3 цього закону, мовою сесій, конференцій, пленумів, засідань, зборів, нарад, інших зібрань органів і організацій поряд з українською мовою може бути і національна мова більшості населення тієї чи іншої адміністративної одиниці чи населеного пункту.

Мовою з'їздів, сесій, конференцій, пленумів, засідань, зборів, нарад, інших зібрань у рамках національно-культурних товариств може бути відповідна мова національної меншини.

Мовою міжнародних форумів, що відбуваються на території України, є поряд з українською мова чи мови, визначені учасниками форуму. Учасникам таких форумів гарантується право вибору мови виступу із забезпеченням перекладу на мову чи мови роботи відповідного форуму.

Стаття 16. Мова документів про вибори депутатів

Документація про вибори депутатів усіх рівнів на всій території України оформляється лише українською мовою.

Виборчі бюлетені друкуються українською мовою.

Стаття 17. Мова у сфері обслуговування

В Україні у всіх сферах обслуговування громадян вживається українська або інша мова, прийнятна для сторін. Обслуговуючий персонал зобов'язаний обслуговувати клієнтів державною мовою, якщо останні звертаються за послугою державною мовою.

В Україні туристичні тури та надання екскурсійно-інформаційних послуг для громадян України здійснюються українською мовою. Для іноземців та для громадян, що бажають слухати екскурсоводів або гідів іншою мовою, повинні формуватися окремі екскурсійні групи.

Інформаційні повідомлення, оголошення, прейскуранти, цінники, чеки касових апаратів та інша призначена для клієнтів документація оформляється державною мовою. Ігнорування державної мови у сфері обслуговування тягне відповідальність, встановлену законом.

Стаття 18. Мова судочинства

Судочинство в Україні здійснюється українською мовою.

У випадках, передбачених в частині другій статті 3 цього закону, судочинство може здійснюватись національною мовою більшості громадян України, що мешкають у тій чи іншій адміністративній одиниці чи населеному пункті.

При розгляді в судах кримінальних і цивільних справ особам, які беруть участь у справі і недостатньо володіють державною мовою, забезпечується право ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача та право виступати в суді рідною мовою.

Слідчі і судові документи вручаються особам, які беруть участь у справі, на їхню вимогу державною мовою або в перекладі рідною мовою.

Стаття 19. Мова провадження у справах про адміністративні правопорушення

Провадження у справах про адміністративні правопорушення в Україні здійснюється українською мовою.

У випадках, передбачених в частині другій статті 3 цього закону, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється національною мовою більшості громадян України, що мешкають у тій чи іншій адміністративній одиниці чи населеному пункті.

Якщо особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не володіє мовою, якою здійснюється провадження, вона може виступати рідною мовою і користуватись допомогою перекладача.

Стаття 20. Мова нотаріального діловодства

Нотаріальне діловодство в державних і недержавних нотаріальних конторах і виконавчих комітетах міських, селищних і сільських рад ведеться виключно державною мовою.

Стаття 21. Мова арбітражного провадження

Арбітражне провадження у справах з участю сторін, які перебувають на території України, здійснюється українською мовою.

Стаття 22. Мова прокурорського нагляду

Акти прокурорського нагляду в Україні складаються українською мовою. У зв'язку із здійсненням прокурорського нагляду листування з усіма юридичними і фізичними особами, що перебувають на території України, ведеться українською мовою.

Стаття 23. Мова юридичної допомоги

Юридична допомога громадянам і організаціям надається українською мовою або мовою, прийнятною для сторін.

Стаття 24. Мова міжнародних договорів та угод

Мовами двосторонніх міжнародних договорів України, а також угод будь-яких юридичних осіб з юридичними особами інших країн, які реєструються органами державної влади України, є українська мова та мова іншої сторони договору чи угоди.

Розділ III
МОВА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ

Стаття 25. Мова збройних сил України та інших військових та силових структур і формувань

У Збройних Силах України, у військах Міністерства Внутрішніх Справ України, у частинах Міністерства з надзвичайних ситуацій, в частинах і органах Служби Безпеки України, у Службі державної охорони, у воєнізованих формуваннях, у пожежній охороні мовою статутів, навчально-виховної роботи, наказів, розпоряджень, команд, іншої службової діяльності, діловодства, протоколів, технічної та іншої документації є державна мова.

Офіцери послуговуються на службі у спілкуванні з підлеглими і своїми начальниками державною мовою. Ігнорування державної мови офіцерами не допускається.

Під час атестації командного складу і працівників Збройних Сил України та інших військових формувань враховується знання і вживання ними державної мови під час службової діяльності. До офіцерів, які під час виконання службових обов'язків ігнорують державну мову, командування зобов'язане вживати відповідних дисциплінарних заходів з метою виконання та дотримання мовного законодавства України.

Розділ IV
МОВА ОСВІТИ, НАУКИ, ІНФОРМАТИКИ І КУЛЬТУРИ

Стаття 26. Мова у сфері освіти

Держава гарантує кожній особі право на здобуття дошкільної і загальної середньої освіти державною мовою, а також мовами національних меншин. Вивчення української мови є обов'язковим.

Це право забезпечує створення мережі дошкільних державних закладів і навчальних закладів системи загальної середньої освіти з навчанням і вихованням українською мовою, а також мовами національних меншин.

Мову навчання і виховання для свої дітей обирають батьки.

Стаття 27. Мова навчання у вищих навчальних закладах

В Україні навчальна і виховна робота у вищих навчальних закладах ведеться українською мовою незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування. До конкурсного відбору професорсько-викладацького складу у вищих навчальних закладах та викладацької роботи допускаються викладачі, доценти, професори, які готові здійснювати викладання державною мовою.

Підручники і методична література для вищих навчальних закладів видається лише державною мовою. Держава сприяє випускові профільних словників і функціонуванню курсів підвищення кваліфікації для поглибленого вивчення української професійної термінології.

З метою підготовки фахівців з викладання національних мов для забезпечення потреб національних меншин у галузі освіти й культури у відповідних навчальних закладах можуть створюватися відділення (групи) з викладанням у них мови відповідної національної меншини

У вищих навчальних закладах незалежно від форми власності, відомчого підпорядкування і мови навчання, вивчення державної мови як окремого предмету є обов'язковим.

У вищих навчальних закладах недержавного підпорядкування на підставі поданих студентами заяв можуть створюватися групи з викладанням мовами національних меншин.

Стаття 28. Мова зовнішнього незалежного оцінювання, вступних іспитів та вступні іспити з української мови

Вступники до вищих навчальних закладів України незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування, складають зовнішнє незалежне оцінювання з української мови.

Письмові вступні іспити у вищих навчальних закладах складаються державною мовою. За бажання та згодою адміністрації чи екзаменаторів абітурієнт може складати письмові іспити іншою мовою. Екзаменаційні тести готуються і подаються для тестування державною мовою.

Ці вимоги поширюються також на іноземців та осіб без громадянства, які вступають до вищих навчальних закладів України, крім випадків, передбачених міждержавними договорами України.

Стаття 29. Мова у сфері науки

Результати науково-дослідних робіт оформляються і публікуються в наукових та науково-технічних виданнях в Україні українською мовою, а короткий виклад основних положень поміщених у них матеріалів повинен бути поданий англійською мовою.

Дисертації та їхні реферати, захист праць на здобуття наукових ступенів здійснюються державною українською мовою. Захист дисертації іншою мовою узгоджується з керівництвом спеціалізованої вченої ради.

Стаття 30. Мова інформатики

В Україні програмне забезпечення й наповнення інформаційних систем здійснюється на основі української мови.

Комп'ютери, які використовуються в роботі державних, політичних, громадських органів, науково-дослідних, конструкторських установ, засобів зв'язку, у сфері торгівлі, обліку, постачання, в закладах освіти й культури, повинні забезпечувати можливість працювати з українськомовними текстами. Використання комп'ютерів, не забезпечених українськомовними програмами, не допускається.

Стаття 31. Мова у сфері культури та книговидання

Україна забезпечує функціонування української мови та гарантує використання мов національних меншин у сфері культури і книговидання.

Культурні заходи та гастрольна діяльність в Україні ведуться українською мовою. Супровід заходів, які проводять національні культурні товариства, може здійснюватися мовою національної меншини. Гастрольна діяльність іноземних виконавців і художніх колективів здійснюється за окремим законом.

З метою широкого ознайомлення громадян України з досягненнями світової культури держава створює умови для перекладання українською мовою і видання художньої, політичної, наукової та іншої літератури, а також озвучення українською мовою і публічну демонстрацію фільмів та інших аудіовізуальних творів.

Кінофільми та аудіовізуальна продукція іноземного виробництва, призначена для демонстрування в Україні, обов'язково озвучуються (дублюються) українською мовою.

Національно-культурні товариства можуть за погодженням з відповідними державними органами замовляти і здійснювати демонстрацію кінофільмів мовою певної національної меншини.

Стаття 32. Мова закладів охорони здоров'я

У закладах охорони здоров'я документація, медичні амбулаторні карти, історії хвороб, інформація про ліки ведуться українською мовою та в разі потреби латинською.

Рецепти на ліки виписуються українською та латинською мовами.

Продаж будь-яких ліків без інструкції українською мовою категорично забороняється.

Розділ V
МОВА ІНФОРМАЦІЇ ТА ЗВ'ЯЗКУ

Стаття 33. Мова засобів масової інформації

В Україні мовою державних та приватних друкованих і електронних засобів масової інформації є державна українська мова. Держава забезпечує пріоритетні умови для випуску газет, журналів, телевізійних та радіопередач, освітніх компакт-дисків українською мовою.

У зареєстрованих державними органами згідно з чинним законодавством друкованих засобах масової інформації, що обслуговують потреби національних меншин, можуть використовуватися також мови національних меншин. Якщо наклад такого друкованого засобу масової інформації переважає 50 тисяч примірників, не менше половини його накладу повинно друкуватися державною мовою.

У зареєстрованих державними органами згідно з чинним законодавством електронних засобах масової інформації, що обслуговують потреби національних меншин, загальний час трансляцій українською мовою має бути не меншим 75 % з 12 год. до 24 год. та не менше 90 % від 24 год. до 12 год. У виділений, згідно законодавства, час трансляції мовами національних меншин необхідно давати попередження, що трансляція відбувається на замовлення відповідного національно-культурного товариства або національної меншини. У всіх інших випадках ведучі програм телебачення загальнонаціональних каналів повинні вести телепрограми в ефірі виключно державною мовою.

Стаття 34. Мова роботи пошти і телеграфу

Поштово-телеграфна кореспонденція від фізичних і юридичних осіб для пересилання в межах України приймається українською мовою, а поза межі України - також іншими мовами.

Пошта і телеграф забезпечуються конвертами, листівками, бланками і т. ін., написи на яких виконані українською мовою.

Стаття 35. Мова оголошень і повідомлень

Тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, назв закладів торгівлі і обслуговування тощо виконуються лише державною українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, з правого боку або нижче може бути вміщено його переклад будь-якою іншою мовою.

Стаття 36. Мова маркування товарів

Маркування товарів, етикетки на товарах, інструкції щодо користування товарами, виробленими в Україні і призначеними для реалізації в межах України, виконуються українською мовою.

Маркування товарів для вивозу за межі України здійснюється українською мовою, а також мовою або мовами країн, куди ці товари мають бути відправлені.

Назви у товарних знаках подаються українською мовою і іншими мовами не перекладаються.

Імпортовані товари мають бути забезпечені українськомовними сертифікатами, етикетками й відомостями про якість товарів та інструкціями щодо їх використання.

Стаття 37. Мова реклами

Мовою зовнішньої і внутрішньої реклами на всій території України є українська мова. Рекламні блоки в друкованих засобах масової інформації незалежно від форми власності здійснюються лише українською мовою за винятком тих, що видаються національно-культурними товариствами. Рекламні ролики на телебаченні і радіо виконуються лише державною мовою.

Розділ VI
МОВА НАЗВ

Стаття 38. Мова назв державних, політичних і громадських органів та організацій

Офіційні назви державних, політичних, громадських органів, підприємств, установ і організацій утворюються і подаються українською мовою. З правого боку (або внизу) ці назви можуть дублюватися у перекладі іншою мовою, але не більшим за розміром шрифтом.

Стаття 39. Мова топонімів і картографічних видань

В Україні топоніми (назви адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів, станцій, вулиць, майданів, річок і т. ін.) утворюються і подаються українською мовою.

У територіально-адміністративних одиницях та населених пунктах, де громадяни, що належать до національної меншини, становлять більшість, топоніми можуть передаватись поряд з написами державною мовою також мовою національної меншини. Напис мовою національної меншини вміщується нижче напису державною мовою і виконується не більшим за розміром шрифтом.

Відтворення українських топонімів іншими мовами здійснюється в транслітерації.

Топоніми з-поза меж України подаються українською мовою у транслітерації з мови оригіналу.

Картографічні видання, призначені для використання в Україні, готуються і публікуються українською мовою.

Стаття 40. Мова власних імен

Громадяни України користуються правом іменуватися згідно з національними традиціями.

Прізвища, імена та по батькові громадян України подаються державною мовою відповідно до норм українського правопису. Кожний громадянин України має право на безоплатне виправлення помилкового запису свого прізвища, імені і по батькові.

Імена осіб, що належать до національних меншин, передаються з національної мови українською мовою у транслітерації відповідно до норм українського правопису.

Розділ VII
ДЕРЖАВНЕ СПРИЯННЯ ВИВЧЕННЮ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ ТА МОВ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

Стаття 41. Сприяння національно-культурному розвиткові українців, які проживають за межами України

На основі угод з іншими державами Україна сприяє національно-культурному розвиткові українців, які проживають в цих державах.

Україна подає згідно з нормами міжнародного права всебічну допомогу, за їхнім бажанням, освітнім школам, науковим установам, національно-культурним товариствам українців, громадянам українського походження, які проживають у зарубіжних країнах, у вивчені української мови та проведенні наукових досліджень з українознавства, заохочує навчання громадян українського походження в навчальних закладах України.

Стаття 42. Фінансове та матеріальне сприяння вивченню державної мови та мов національних меншин

Вищі державні органи, галузеві міністерства та органи місцевого самоврядування у плануванні своєї роботи та розподілі бюджетних коштів передбачають виділення коштів на підтримку державної мови.

Кабінет Міністрів України під час планування бюджету України виділяє окрему статтю на підтримку "Програми розвиту української мови" а також на підтримку громадських організацій, товариств, мистецьких колективів, які піклуються захистом і поширенням української мови.

Вищі державні органи, галузеві міністерства та органи місцевого самоврядування у плануванні своєї роботи та розподілі бюджетних коштів передбачають підтримку мов національних меншин. Кабінет Міністрів України під час планування бюджету України виділяє окрему статтю "На підтримку заходів, що проводяться національно-культурними товариствами".

Держава забезпечує своєю податковою політикою підтримку державної мови шляхом податкових пільг для українськомовного кіновиробництва і кінопрокату, українськомовного книговидання і українськомовної преси.

Держава забезпечує своєю податковою політикою підтримку громадських організацій і товариств, які опікуються розвитком української мови та мов національних меншин, особливою мірою тих, які перебувають під загрозою зникнення.

Стаття 43. Відповідальність за порушення закону України "Про використання мов в Україні"

Прийняття законів та інших нормативних правових актів, спрямованих на обмеження використання української мови як державної мови України і мов національних меншин як засобу задоволення гуманітарних і культурних потреб осіб, що належать до національних меншин, а також вживання інших заходів, які перешкоджатимуть виконанню цього закону, тягне відповідальність, встановлену законодавством України.

Стаття 44. Прикінцеві положення

Цей Закон набуває чинності з дня його опублікування.

Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про засади державної мовної політики".

Кабінетові Міністрів України в тримісячний строк з дня набуття чинності цим Законом:

- забезпечити видання відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону;

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

- забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

- розробити державні диференційовані сертифікати володіння державною мовою для державних службовців, співробітників міністерств та відомств, військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань;

- в органах виконавчої влади утворити структури з відповідними повноваженнями, відповідальні за реалізацію цього Закону.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос