Идет загрузка документа (24 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О защите профессиональной деятельности журналистов

Проект закона Украины от 30.01.2013 № 2140
Дата рассмотрения: 30.01.2013 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про захист професійної діяльності журналістів

Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі провадження журналістом своєї професійної діяльності, встановлює основи її правового захисту, права, свободи, обов'язки журналіста, відповідальність за порушення законодавства про захист професійної діяльності журналіста.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Журналіст і його професійна діяльність

1. Журналіст - особа, яка збирає, одержує, зберігає і використовує інформацію для створення та опрацювання повідомлень, статей, програм, передач, фотоілюстрацій тощо (далі - твори) з метою поширення їх на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, аудіовізуальні (електронні) засоби масової інформації, інформаційні агентства (далі - засоби масової інформації), мережу Інтернет.

2. Професійна діяльність журналіста - це безпосередня самостійна або у співавторстві систематична діяльність, пов'язана зі збором, одержанням, зберіганням і використанням інформації для створення та опрацювання творів з метою поширення їх на невизначене коло осіб для реалізації ними свого права на інформацію.

Журналіст може провадити професійну діяльність, перебуваючи у трудових або цивільних правовідносинах з редакцією друкованого засобу масової інформації, телерадіоорганізацією, інформаційним агентством (далі - редакція) або діючи за її дорученням чи самостійно.

Підтвердженням професійного статусу журналіста є посвідчення чи інший документ, що посвідчує особу журналіста, виданий редакцією або творчою спілкою журналістів.

Професійна діяльність журналіста ґрунтується на принципах незалежності та неупередженості, відповідальності, професіоналізму, дотримання ним прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, поваги до загальновизнаних моральних цінностей.

3. Акредитація журналіста здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію".

Стаття 2. Правова основа професійної діяльності журналіста

1. Правовою основою професійної діяльності журналіста є Конституція України, Закони України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", цей Закон та інші законодавчі акти України.

Стаття 3. Державні гарантії професійної діяльності журналіста

1. Держава гарантує реалізацію прав та свобод журналісту шляхом:

1) покладення обов'язків на органи законодавчої, виконавчої і судової влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб, об'єднання громадян, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності (далі - організації), надавати журналісту об'єктивну, достовірну інформацію про свою діяльність та прийняті рішення;

2) установлення та оприлюднення порядку акредитації журналіста організаціями;

3) визначення особливостей соціального захисту журналіста з урахуванням специфіки його професійної діяльності;

4) установлення відповідальності за перешкоджання професійній діяльності журналіста.

2. Держава гарантує журналісту вжиття відповідних заходів реагування в разі посягання на його життя та здоров'я, честь, гідність, майно, права та свободи.

3. Держава створює умови для здобуття професійної освіти журналістів, перепідготовки та підвищення кваліфікації у системі відповідних навчальних закладів.

Відсутність професійної освіти не є перешкодою для провадження професійної діяльності журналіста.

Розділ II
ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЖУРНАЛІСТА

Стаття 4. Права і свободи журналіста

1. Журналіст під час провадження професійної діяльності користується свободою думки і слова, свободою вираження поглядів і переконань та має право:

1) збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію в усному, письмовому або іншому вигляді на свій вибір;

2) створювати та опрацьовувати твори, поширювати інформацію, погляди і переконання, судження і коментарі через засоби масової інформації;

3) безперешкодно придбавати та користуватися технічними пристроями, обладнанням і матеріалами, що необхідні для забезпечення його професійної діяльності;

4) одержувати інформацію від (з) будь-якого не забороненого законом джерела;

5) відвідувати в установленому порядку організації, бути прийнятим їх посадовими особами, присутнім на сесіях, засіданнях, нарадах, брифінгах, інших публічних заходах;

6) на доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних, музейних фондів, за винятком тих, що містять відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення яких може завдати шкоди особі, суспільству і державі, копіювання, зйомку, запис документів і матеріалів, які не становлять державної та іншої передбаченої законом таємниці, розголошення яких заподіює шкоду особі, суспільству, державі;

7) здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;

8) перебувати у разі пред'явлення посвідчення в місцях надзвичайних подій, використовувати під час провадження в таких місцях професійної діяльності всі доступні канали зв'язку;

9) не повідомляти про джерело інформації, за винятком випадків, коли така інформація обнародується за рішенням суду;;

10) відтворювати зміст документів, листів, інших матеріалів або їх фрагментів, іншим способом поширювати інформацію, зокрема одержану з використанням аудіо- та відеозапису, кіно- і фотозйомки, якщо це не порушує конституційні права та свободи людини, не є втручанням в її особисте і сімейне життя або є необхідним в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, захисту прав людини та якщо при цьому вжито заходів для унеможливлення ідентифікації сторонніх осіб;

11) розповсюджувати твори за своїм підписом, під псевдонімом або без підпису, відкликати свій підпис під твором, зміст та форму якого, на думку журналіста, було спотворено в процесі редакційної підготовки, або забороняти чи обмежувати розповсюдження зазначених творів;

12) не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду;

13) відмовитися від виконання доручення редакції, якщо воно суперечить законодавству або нормам журналістської етики. Така відмова не може бути підставою для розірвання власником засобу масової інформації трудового договору з журналістом.

Перелік прав та свобод журналіста, передбачених цим Законом, не є вичерпним. Права та свободи журналіста можуть бути обмежені лише законом.

2. Журналіст має право на захист свого життя, здоров'я, честі та гідності як особа, що виконує громадський обов'язок.

Стаття 5. Обов'язки журналіста

1. У процесі провадження професійної діяльності журналіст зобов'язаний:

1) дотримуватися вимог законодавства і норм журналістської етики;

2) бути добросовісним, перевіряти достовірність одержаної ним інформації;

3) подавати редакціям повну, точну, об'єктивну і достовірну інформацію для поширення;

4) неупереджено ставитися до груп людей або окремих осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

5) одержувати згоду особисто від особи або її законних представників на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини;

6) пред'являти під час провадження професійної діяльності документ, що засвідчує його професійну належність;

7) з повагою ставитися до прав, законних інтересів, честі та гідності людини, ділової репутації юридичних осіб;

8) задовольняти прохання осіб, які надали відомості щодо не розкриття джерела інформації, а також посилатися на автора цитованого висловлювання, якщо воно оприлюднюється вперше;

9) не розголошувати інформацію, що прямо чи опосередковано вказує на неповнолітнього, який скоїв чи підозрюється в скоєнні злочину або адміністративному правопорушенні чи якого визнано потерпілим, без згоди неповнолітнього та/або його законного представника, крім випадків, передбачених законом;

10) дотримуватися, перебуваючи в місцях збройних конфліктів, вчинення терористичних актів, ліквідації небезпечних злочинних груп, вимог щодо нерозголошення планів спеціальних підрозділів, не допускати пропагування дій терористів та інших злочинних груп, їх вчинків і заяв, спеціально інспірованих для засобів масової інформації, не виступати в ролі арбітра, не втручатися в інцидент.

Стаття 6. Відповідальність журналіста

1. Засіб масової інформації, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності засобу масової інформації і правами журналіста, якщо:

1) інформація містилася в офіційних повідомленнях чи поширена через офіційні засоби масової інформації, власниками яких є організації, або така інформація одержана від організацій у письмовому вигляді (у тому числі електронною поштою чи факсом), або була розміщена організаціями на офіційних веб-сайтах;

2) інформація є дослівним відтворенням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб організацій, їхніх прес-служб, народних депутатів України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та в депутати рад усіх рівнів, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів;

3) інформація поширювалася без попереднього запису та містилася у виступі особи, яка не є журналістом засобу масової інформації;

4) інформація вже була поширена іншим засобом масової інформації, зареєстрованим в установленому порядку, і є посилання на нього;

5) судом установлено, що журналіст діяв добросовісно та зробив усе можливе для перевірки достовірності одержаної ним інформації;

6) інформація з обмеженим доступом є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення;

7) звільнення від відповідальності передбачено іншим законом.

2. У разі розгляду судом спору щодо порушення честі, гідності, ділової репутації та заподіяної моральної (немайнової) шкоди між журналістом як відповідачем та організацією, політичною партією, виборчим блоком, іншою публічною особою як позивачем, суд може призначити компенсацію за заподіяння моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового врегулювання спору. З урахуванням зазначених обставин суд може відмовити у компенсації за заподіяння моральної (немайнової) шкоди. Сума компенсації не повинна становити надмірний тягар для журналіста або редакції.

Умислом журналіста є усвідомлення того, що поширюється недостовірна інформація, та бажання настання негативних наслідків для особи, про яку поширена ця інформація.

Стаття 7. Редакційна свобода журналіста

1. Редакційна свобода журналіста забезпечується власником редакції засобу масової інформації та полягає у свободі вибору тематики публікацій і методів роботи.

2. Редакційна свобода журналіста передбачає право самостійно вирішувати всі питання, пов'язані зі збиранням, одержанням, зберіганням та використанням інформації.

3. Організації не мають права втручатися в редакційну політику засобу масової інформації, вимагати розкриття інформації, що встановлює джерело.

Розкриття інформації або джерела інформації може бути тільки за виняткових обставин, якщо життєво важливі суспільні інтереси перебувають під загрозою.

4. Втручання власника засобу масової інформації у творчий процес редакції заборонене, крім випадків, передбачених редакційним статутом відповідного засобу масової інформації.

Стаття 8. Гарантії захисту законної професійної діяльності журналіста

1. Забороняється перешкоджання законній професійній діяльності та переслідування журналіста за виконання ним професійних обов'язків.

Умисне перешкоджання законній професійній діяльності та переслідування журналіста є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності.

2. Цензура як умисне перешкоджання професійній діяльності журналіста у формі вимог до нього з боку організацій, їх посадових осіб або працівників щодо попереднього узгодження повідомлення (крім випадків, коли таку вимогу ставить автор або особа, яка дає інтерв'ю), а також контроль за змістом інформації, накладення заборони на розповсюдження творів, їх окремих частин або перешкоджання в будь-якій формі їх створенню, тиражуванню та/або розповсюдженню забороняється.

3. Втручання громадян та організацій, їх посадових осіб або працівників у сферу професійної діяльності журналіста, вимагання від журналіста будь-яких відомостей, одержаних під час провадження ним професійної діяльності, а також огляд, розголошення чи вилучення документів без його згоди, крім випадків, передбачених законом, забороняється.

4. Законна професійна діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.

5. Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста - це протиправне створення перепон, обмежень, заборон щодо одержання, використання, поширення та зберігання інформації журналістом чи засобом масової інформації, в тому числі:

здійснення цензури;

примушування журналіста до поширення інформації, яка суперечить його переконанням або відмови від поширення підготовленої ним інформації;

вилучення тиражу друкованої продукції;

зняття передачі з ефіру;

недопущення журналіста до участі у прес-конференції;

позбавлення журналіста чи засобу масової інформації можливості скористатись переважним правом на одержання інформації;

необґрунтована відмова у задоволенні запиту щодо доступу до офіційних документів або наданні письмової чи усної інформації;

порушення прав власності на інформацію;

навмисне приховування інформації;

безпідставна відмова від поширення певної інформації;

незаконне втручання в діяльність і порушення професійної самостійності редакції;

встановлення обмежень на спілкування з журналістом і передача йому інформації, за винятком відомостей, які складають державну або іншу спеціально охоронювану законом таємницю;

необґрунтовану відмову в акредитації чи необґрунтоване припинення акредитації;

незаконне вилучення матеріалів і необхідних технічних засобів журналіста;

надання недостовірної інформації журналісту;

перешкоджання здійснюваному на законній підставі створенню або розповсюдженню продукції засобу масової інформації, встановленні незаконних обмежень на роздрібний продаж тиражу періодичного друкованого видання;

порушення інших прав журналіста, встановлених цим Законом та іншими законодавчими актами;

погроза, обман, шантаж, пошкодження чи знищення майна журналіста та/або його рідних чи близьких;

застосування фізичного, психологічного впливу на журналіста та/або його рідних чи близьких;

обмеження або позбавлення його прав чи законних інтересів.

6. В разі встановлення факту перешкоджання законній професійній діяльності журналіста з боку посадової особи чи посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій всіх форм власності або об'єднань громадян, такі особи мають бути в триденний термін відсторонені від посадових обов'язків до прийняття рішення суду, яке набуло законної сили, або письмового підтвердження журналістом факту неподання позову до суду.

7. Власник засобу масової інформації не має права втручатись у творчу діяльність журналіста та/або засобу масової інформації.

8. В разі затримання журналіста при виконанні ним законної професійної діяльності, правоохоронні органи зобов'язані протягом однієї доби повідомити про факт та підстави затримання журналіста до Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.

9. У разі наявності загрози життю та здоров'ю журналіста йому забезпечується державна охорона відповідно до Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб".

Розділ III
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1). Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 25-26, ст. 131):

а) статтю 171 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Умисне заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а так само нанесення йому побоїв або вчинення інших насильницьких дій у зв'язку із виконанням ним законної професійної діяльності, -

карається штрафом у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років.";

б) статтю 171 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Умисне заподіяння журналісту або його близьким родичам тяжких тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням ним законної професійної діяльності, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.";

в) статтю 171 доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"Посягання на життя журналіста або його близьких родичів у зв'язку із виконанням ним законної професійної діяльності, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років".

2) Частину третю статті 7 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" доповнити словами "та журналістів у розумінні Закону України "Про захист професійної діяльності журналістів ";

3) у Законі України "Про інформацію" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 48, ст.650) частину четверту статті 30 після слів "Про інформаційні агентства" доповнити словами "Про захист професійної діяльності журналістів";

4) статтю 4 Закону України "Про інформаційні агентства" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 13, ст. 83) після слів "Про телебачення і радіомовлення" доповнити словами "Про захист професійної діяльності журналістів";

5) статтю 2 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 49, ст. 299) доповнити частиною такого змісту:

"Органи державної влади та органи місцевого самоврядування проводять моніторинг висвітлення їх діяльності засобами масової інформації, організовують оперативне реагування на критичні публікації, виступи, повідомлення тощо.".

3. Кабінету Міністрів України:

протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

Голова Верховної Ради України

В. РИБАК 

Опрос