Идет загрузка документа (138 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О прокуратуре

Проект закона Украины от 12.12.2012 № 886
Дата рассмотрения: 12.12.2012 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про прокуратуру

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1
Основні положення

Стаття 1. Прокуратура України

Прокуратура України є незалежним державним органом, що становить єдину централізовану систему, яка від імені суспільства на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, здійснює покладені на неї функції із захисту від неправомірних посягань прав і законних інтересів людини і громадянина та інтересів держави і суспільства.

Стаття 2. Правова основа діяльності прокуратури

Правову основу організації та діяльності прокуратури становлять Конституція України, цей Закон, інші закони України, а також чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та нормативні акти Генерального прокурора України, прийняті на підставі законів.

Стаття 3. Цілі та завдання прокуратури

Діяльність прокуратури має на меті сприяння утвердженню верховенства права і спрямована на захист прав, законних інтересів людини і громадянина та інтересів держави, забезпечення законності, зміцнення правопорядку, притягнення правопорушників до відповідальності та відшкодування завданих державі збитків.

Стаття 4. Функції прокуратури

На прокуратуру відповідно до Конституції України покладаються:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадянина;

5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Прокуратура продовжує виконувати функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію слідства у кримінальних справах - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

З метою належної реалізації зазначених конституційних функцій прокуратура здійснює координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії злочинності та корупції, міжнародне співробітництво, організаційне, статистичне, кадрове та правове забезпечення діяльності прокуратури.

Стаття 5. Принципи організації та діяльності прокуратури

Система органів прокуратури будується за принципами:

1) єдності та централізації;

2) територіальності та спеціалізації;

3)

Принципами діяльності прокуратури є:

1) законність;

2) незалежність прокурорів усіх рівнів у здійсненні повноважень в межах відповідної компетенції;

3) позапартийність;

4) рівність громадян перед законом, повага до їхніх прав і свобод;

5) гласність із дотриманням вимог законодавства щодо доступу до інформації.

Глава 2
Гарантії діяльності прокуратури

Стаття 6. Гарантії незалежності прокуратури

Прокурор приймає рішення в межах своїх повноважень самостійно, на підставі закону і свого внутрішнього переконання.

Вплив у будь-якій формі на прокурора з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Прокурор не зобов'язаний давати будь-яких пояснень щодо суті справ та матеріалів, які знаходяться в його провадженні, а також представляти їх будь-кому для ознайомлення, крім прокурору вищого рівня та суду у випадках та в порядку, передбачених законом. Ніхто не вправі без дозволу прокурора розголошувати матеріали прокурорських перевірок.

Забороняється втручання органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб, політичних партій, об'єднань громадян, засобів масової інформації в діяльність прокуратури з виконання покладених на неї функцій.

Пікетування приміщень органів прокуратури, проведення у безпосередній близькості від них інших масових заходів забороняється.

Прокурор не може входити до складу комісій, комітетів та інших колегіальних органів, що створюються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, за винятком органів з дорадчими функціями.

Гарантії незалежності прокурорів у здійсненні повноважень забезпечуються:

особливим порядком їх призначення, притягнення до відповідальності та звільнення;

забороною втручання у здійснення прокурором повноважень та встановленою законом відповідальності за такі дії;

особливим, встановленим законом, порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури;

належним матеріальним та соціальним забезпеченням прокурорів;

визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурорів, членів їхніх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

При прийнятті нових законів та внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу, передбачених законом гарантій незалежності прокурорів у здійсненні повноважень та їх правової захищеності.

Стаття 7. Гарантії безпеки прокурорів та членів їхніх сімей

Прокурори перебувають під захистом закону.

Прокурори мають право носити і зберігати службову вогнепальну зброю та застосовувати її на підставах і в порядку, передбачених законодавством.

Заподіяння тілесних ушкоджень, образа, погроза, інші насильницькі дії щодо прокурора чи його близьких родичів, а також знищення або пошкодження їхнього майна, у зв'язку з виконанням прокурором своїх службових обов'язків тягнуть за собою встановлену законом відповідальність. Така ж відповідальність настає в разі вчинення зазначених дій щодо пенсіонерів з числа прокурорів, а також щодо їхніх близьких родичів у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків у минулому.

Збитки, заподіяні знищенням або пошкодженням майна прокурору, чи пенсіонеру з числа прокурорів, або їх близьким родичам у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, відшкодовуються державою в повному розмірі за рахунок коштів державного бюджету.

Стаття 8. Порядок притягнення прокурорів до відповідальності

Порушення кримінальної справи і здійснення розслідування стосовно прокурора є виключною компетенцією прокуратури.

Про порушення кримінальної справи щодо прокурора негайно повідомляється Генеральний прокурор України.

У випадках, коли в діях прокурора є склад адміністративного правопорушення, матеріали щодо нього має бути направлено Генеральному прокурору України для відповідної перевірки та вжиття необхідних заходів згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України.

Прокурор, затриманий за вчинення адміністративного правопорушення, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи.

Затримані, заарештовані або засуджені прокурори утримуються у порядку, встановленому для осіб, які раніше працювали в правоохоронних органах та в суді.

Стаття 9. Обов'язковість вимог прокурора

Законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, посадових осіб та громадян і повинні виконуватися у встановлені законом чи визначені прокурором строки. Інформація за запитом прокурора надається безкоштовно.

Посадові особи і громадяни зобов'язані з'явитись до прокурора за його викликом і дати пояснення з обставин, що з'ясовуються. У разі ухилення від явки без поважних причин посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції у порядку, передбаченому законодавством.

Посадові особи та громадяни за ухилення від виконання законних вимог прокурора несуть передбачену законом відповідальність.

Стаття 10. Право невідкладного прийому прокурора

Генеральний прокурор України має право бути невідкладно прийнятим Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України.

Прокурор Автономної Республіки Крим має право бути невідкладно прийнятим Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим і головою Уряду Автономної Республіки Крим.

Прокурори областей, міст Києва та Севастополя, районні, міські і прирівняні до них прокурори мають право бути невідкладно прийнятими керівниками, іншими посадовими особами відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.

Глава 3
Діяльність прокуратури та права особи

Стаття 11. Розгляд звернень в прокуратурі

До провадження органів прокуратури приймаються звернення з питань, визначених статтею 4 цього Закону.

Звернення розглядається прокурором, до компетенції якого належить вирішення питань, викладених у ньому. Відповіді на звернення надсилаються керівниками органів прокуратури та їх заступниками.

Після прийняття рішення Генеральним прокурором України провадження за таким зверненням в органах прокуратури припиняється.

Генеральний прокурор України за наявності підстав може повернутися до розгляду звернення, з якого він вже приймав рішення.

Стаття 12. Оскарження рішень прокурора

Прийняте прокурором рішення, його дія чи бездіяльність можуть бути оскаржені прокурору вищого рівня або до суду.

Рішення, дія чи бездіяльність прокурора районного рівня оскаржуються прокурору обласного рівня, прокурора обласного рівня - Генеральному прокурору України.

При розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність підпорядкованих прокурорів прокурор вищого рівня або його заступник мають право витребувати для вивчення справи, отримувати пояснення, знайомитися з іншими матеріалами.

Стаття 13. Гарантії та компенсації особам, які викликаються до прокуратури

Особі, яка викликається прокурором, виплачується середня заробітна плата за час, затрачений у зв'язку з викликом, та інші пов'язані з цим витрати за рахунок коштів державного бюджету. Підставою для оплати є повістка з відповідною відміткою, закріплена печаткою прокуратури.

Виплата винагороди експертам та іншим спеціалістам, а також витрати, пов'язані з їхнім викликом до прокуратури, провадяться за рахунок коштів державного бюджету.

Порядок та умови відшкодування витрат і компенсацій у зв'язку з викликом до прокурора визначаються Кабінетом Міністрів України.

Глава 4
Контроль за діяльністю прокуратури України

Стаття 14. Предмет контролю за діяльністю прокуратури України

Контроль за діяльністю органів прокуратури України здійснюється в порядку та межах, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Стаття 15. Система та суб'єкти контролю за діяльністю прокуратури

Система контролю за діяльністю прокуратури України складається з:

парламентського контролю;

президентського контролю;

судового контролю;

громадського контролю.

Суб'єктами контролю за діяльністю прокуратури України є:

Верховна Рада України;

Президент України;

судові органи України;

громадяни та громадські організації.

Стаття 16. Повноваження суб'єктів контролю

Помилка! Елементи змісту не знайдено.Верховна Рада України, здійснюючи парламентський контроль за діяльністю прокуратури:

законодавчо визначає порядок організації та діяльності прокуратури;

надає згоду на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України;

висловлює недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку;

щорічно розглядає інформацію Генерального прокурора України про діяльність прокуратури;

створює у випадках, передбачених законом, тимчасові спеціальні комісії та тимчасові слідчі комісії.

Народні депутати України в установленому законом порядку мають право звернутися до керівників органів прокуратури всіх рівнів із запитами та зверненнями, які не можуть містити вказівок щодо конкретних справ чи матеріалів, які знаходяться в провадженні прокуратури.

Здійснюючи парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини взаємодіє з органами прокуратури у порядку, визначеному Конституцією України та Законом про нього.

Контроль за використанням прокуратурою бюджетних коштів здійснює Рахункова палата.

Президент України:

призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;

щорічно розглядає інформацію Генерального прокурора України про діяльність прокуратури.

Звернення Президента України з питань, що належать до компетенції прокуратури, надсилаються Генеральному прокуророві України у письмовій формі й не можуть містити вказівок щодо конкретних справ чи матеріалів, які знаходяться в провадженні прокуратури.

Судовий контроль за діяльністю прокуратури здійснюється шляхом розгляду судами конкретних справ, в тому числі пов'язаних з оскарженням громадянами та юридичними особами рішень, дій, бездіяльності органів прокуратури, розв'язання судом питань щодо дотримання органами прокуратури вимог чинного законодавства в процесуальній діяльності.

Громадяни України та громадські організації, зареєстровані в установленому порядку, мають право звертатися до органів прокуратури із заявами, скаргами, пропозиціями з питань, що стосуються компетенції прокуратури, брати участь у розгляді своїх звернень, оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність прокурора прокуророві вищого рівня або до суду.

Представники громадських організацій можуть запрошуватися на засідання колегій та оперативні наради органів прокуратури при розгляді питань, пов'язаних з їх статутною діяльністю.

РОЗДІЛ II
СИСТЕМА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ

Глава 5
Система та структура прокуратури

Стаття 17. Система прокуратури

Систему органів прокуратури України складають Генеральна прокуратура України; прокуратура Автономної Республіки Крим, прокуратури областей, міст Києва та Севастополя (на правах обласних); прокуратури міст, районів, міжрайонні прокуратури.

До системи органів прокуратури також входять військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних); міжгарнізонні військові прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також транспортні, природоохоронні прокуратури та прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах (на правах міських). Розмежування компетенції між територіальними і спеціальними прокуратурами визначається Генеральним прокурором України.

У системі прокуратури функціонують Національна академія прокуратури України та інші відомчі науково-навчальні заклади.

Стаття 18. Структура та штатна чисельність органів прокуратури

Структуру Генеральної прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів та військової прокуратури Військово-Морських Сил України затверджує Генеральний прокурор України.

Штатну чисельність Генеральної прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів та військової прокуратури Військово-Морських Сил України у межах фонду заробітної плати затверджує Генеральний прокурор України.

Штатну чисельність прокуратур міст, районів та прирівняних до них прокуратур у межах фонду заробітної плати затверджують прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів та військової прокуратури Військово-Морських Сил України.

Стаття 19. Генеральна прокуратура України

Генеральна прокуратура України є найвищим органом у системі органів прокуратури України.

Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який має першого заступника та заступників, радників, старших помічників та помічників з особливих доручень. Перший заступник і заступники Генерального прокурора України мають помічників.

Структуру Генеральної прокуратури складають головні управління, управління та відділи.

У головних управліннях, управліннях і відділах встановлюються посади начальників, їх заступників, старших прокурорів та прокурорів, старших прокурорів-криміналістів і прокурорів-криміналістів.

Генеральна прокуратура України безпосередньо здійснює нагляд за додержанням законів Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади та правоохоронними органами; проводить досудове слідство у справах про злочини, вчинені посадовими і службовими особами цих органів, та в інших особливо важливих справах, що віднесені до підслідності прокуратури; забезпечує підтримання державного обвинувачення у Верховному Суді України, представництво інтересів громадянина або держави у вищих спеціалізованих судах та Верховному Суді України.

До повноважень Генеральної прокуратури України належить в межах її компетенції:

1) спрямування роботи підпорядкованих прокуратур і контроль за їх діяльністю;

2) формування єдиних підходів щодо механізму реалізації прокуратурою конституційних функцій;

3) координація діяльності центральних правоохоронних органів з питань протидії злочинності та корупції;

4) формування кадрової політики органів прокуратури, організація професійних семінарів та надання методологічної допомоги прокурорським працівникам;

5) здійснення міжнародного співробітництва;

6) узагальнення і аналіз діяльності підпорядкованих прокуратур;

7) розробка планів фінансового та матеріально-технічного забезпечення органів прокуратури;

8) виконання інших повноважень, визначених законом та міжнародними договорами України.

Стаття 20. Прокуратура Автономної Республіки Крим,

прокуратури областей, міст Києва та Севастополя

і прирівняні до них прокуратури

Прокуратуру Автономної Республіки Крим, прокуратури областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокуратури очолюють відповідні прокурори, які мають першого заступника та заступників, що призначаються за їх поданням Генеральним прокурором України.

У структурі цих прокуратур утворюються управління і відділи, встановлюються посади начальників цих структурних підрозділів та їх заступників, старших помічників і помічників прокурорів, старших прокурорів і прокурорів управлінь та відділів, старших прокурорів криміналістів і прокурорів-криміналістів.

Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя безпосередньо здійснюють нагляд за додержанням законів відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами; проводять досудове слідство у справах про злочини, вчинені посадовими і службовими особами цих органів, та в інших важливих справах, що віднесені до підслідності прокуратури; забезпечують підтримання державного обвинувачення у загальних апеляційних судах, організацію здійснення представництва інтересів громадянина або держави в місцевих, окружних спеціалізованих та апеляційних судах.

Прокурор Автономної Республіки Крим, прокурори областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори в межах своєї компетенції:

1) організують роботу очолюваних ними прокуратур, керують нею, здійснюють загальне керівництво підпорядкованими прокуратурами і контроль за їх діяльністю;

2) координують діяльність правоохоронних органів відповідного рівня з питань протидії злочинності та корупції;

3) вносять Генеральному прокурору України подання про призначення на посади та звільнення з посад своїх перших заступників, заступників, прокурорів міст, районів та прирівняних до них прокурорів;

4) призначають на посаду та звільняють з посади працівників цих прокуратур та підпорядкованих прокуратур, крім тих, які призначаються Генеральним прокурором України або прокурором нижчого рівня;

5) вносять пропозиції щодо змін штатного розкладу цих прокуратур та затверджують штатний розклад підпорядкованих прокуратур у межах фонду заробітної плати;

6) присвоюють класні чини юриста 3, 2 і 1 класу, порушують клопотання перед Генеральним прокурором України про присвоєння інших класних чинів підпорядкованим прокурорам;

7) вносять пропозиції про заохочення працівників прокуратури та накладення на них стягнень;

8) у межах своєї компетенції видають накази, розпорядження, затверджують положення.

Стаття 21. Прокуратури міст, районів, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури

Прокуратури міст, районів, міжрайонні та прирівняні до них прокуратури очолюють відповідні прокурори, які призначаються Генеральним прокурором України за поданням прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів. У зазначених прокуратурах встановлюються посади заступників, старших помічників і помічників прокурорів.

Міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури здійснюють на відповідній території нагляд за додержанням законів місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, їх посадовими і службовими особами, громадянами; провадження досудового слідства; підтримання державного обвинувачення, представництво інтересів громадянина або держави у місцевих загальних судах у випадках, передбачених законом.

Прокурори названих прокуратур у межах своєї компетенції:

1) організують роботу очолюваних ними прокуратур і керують нею;

4) 2) координують діяльність правоохоронних органів відповідного рівня з питань протидії злочинності та корупції;

5) 3) приймають на роботу та звільняють з роботи працівників прокуратури, на яких не поширюється дія Дисциплінарного статуту прокуратури України;

4) вносять прокурорам вищого рівня пропозиції про зміну штатної чисельності відповідних прокуратур;

5) порушують клопотання перед прокурором вищого рівня про присвоєння класних чинів підпорядкованим працівникам прокуратури, а також про їх заохочення та накладення на них стягнень.

Глава 6
Керівництво прокуратури

Стаття 22. Генеральний прокурор України

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який є найвищою посадовою особою в органах прокуратури.

Генеральний прокурор України здійснює керівництво органами, установами та закладами прокуратури України і контроль за виконанням завдань, покладених на прокуратуру.

Строк повноважень Генерального прокурора України - п'ять років. Після закінчення цього строку Генеральний прокурор України може бути повторно, але не більше одного разу, призначений на цю посаду.

Генеральний прокурор України входить до складу Вищої ради юстиції за посадою.

Стаття 23. Повноваження Генерального прокурора

України

З метою реалізації повноважень з керівництва органами прокуратури Генеральний прокурор України:

1) спрямовує роботу органів, установ, закладів прокуратури, керує нею і здійснює контроль за діяльністю органів прокуратури;

2) координує діяльність правоохоронних органів з питань законності та правопорядку.

3) затверджує структуру, штати та регламент роботи Генеральної прокуратури України, положення про її структурні підрозділи;

4) утворює, реорганізує та ліквідує органи, заклади і установи прокуратури, визначає їх компетенцію;

5) є головним розпорядником коштів, подає пропозиції щодо обсягу фінансування прокуратури до Міністерства фінансів України при складанні проекту Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, затверджує в межах фонду заробітної плати структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, закладів та установ, розподіляє кошти на їх утримання;

6) призначає на посаду та звільняє з посади у встановленому законом порядку першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, а також керівників закладів та інших працівників Генеральної прокуратури України;

7) призначає та звільняє у встановленому законодавством порядку ректорів, а за їх поданням - проректорів та директорів інститутів Національної Академії прокуратури України.

8) призначає та звільняє з посад прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст, районів, міжрайонних прокурорів та прирівняних до них прокурорів;

9) призначає та звільняє з посад перших заступників, заступників прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, і прирівняних до них прокурорів;

10) присвоює класні чини молодшого радника юстиції, радника юстиції та старшого радника юстиції. Вносить подання Президенту України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів та вищих військових звань працівникам військових прокуратур;

11) видає накази, вказівки, розпорядження, затверджує положення та інструкції;

12) затверджує персональний склад колегії Генеральної прокуратури України, склад Науково-методичної ради при Генеральній прокуратурі України, призначає Вищу атестаційну комісію, Атестаційну комісію для державних службовців, Конкурсну комісію державних службовців;

13) нагороджує працівників прокуратури нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України" та іншими відомчими відзнаками;

14) порушує клопотання перед Президентом України про нагородження працівників прокуратури державними нагородами, президентськими відзнаками та заохоченнями перед Верховною Радою України;

15) скликає всеукраїнську конференцію працівників прокуратури України;

У разі відсутності Генерального прокурора України його обов'язки виконує перший заступник чи один із заступників Генерального прокурора України.

Стаття 24. Призначення Генерального прокурора

України

Генеральний прокурор України призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України.

Стаття 25. Звільнення з посади Генерального прокурора України

Генеральний прокурор України звільняється з посади у зв'язку із закінченням строку його повноважень.

Дострокове звільнення з посади Генерального прокурора України допускається лише з таких підстав:

1) за власним бажанням;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я, що підтверджується медичним висновком;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

4) набрання законної сили судовим рішенням про визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним або безвісти відсутнім або оголошення померлим;

5) порушення вимог щодо несумісності посади за висновком Вищої ради юстиції;

6) у разі припинення громадянства України або виїзду на постійне місце проживання за межі України;

За наявності підстав для звільнення, Генеральний прокурор України повідомляє Президента України в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених цим Законом. До повідомлення додаються документи, які засвідчують наявність підстав для звільнення.

Стаття 26. Підстави та порядок висловлення недовіри Генеральному прокуророві України

Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.

Питання про висловлення недовіри Генеральному прокуророві України включається до порядку денного сесії Верховної Ради України за пропозицією не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України і за яку проголосувало більше половини народних депутатів України від конституційного складу Парламенту України.

Комітет, до предмету відання якого належить це питання попередньо розглядає його на своєму засіданні і має право на виступ свого представника з цього приводу на пленарному засіданні Верховної Ради України.

З моменту винесення Верховною Радою України рішення про висловлення недовіри Генеральному прокуророві України до призначення нового Генерального прокурора України його обов'язки виконує перший заступник (а у разі його відсутності - заступник) Генерального прокурора України в порядку, визначеному Законом України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України".

Стаття 27. Заступники Генерального прокурора України

Генеральний прокурор України має першого заступника та заступників, які ним призначаються на посаду та звільняються з посади в порядку, встановленому законодавством.

Перший заступник та заступники Генерального прокурора України відповідно до розподілу обов'язків координують роботу органів прокуратури у напрямах, визначених Генеральним прокурором України, і є відповідальними перед ним за стан її організації.

Глава 7
Дорадчі та консультативні органи, науково-навчальні та інші установи прокуратури. Громадські професійні об'єднання та конференції працівників прокуратури

Стаття 28. Колегії органів прокуратури

У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим, прокуратурах областей, міст Києва та Севастополя, прирівняних до них прокуратурах утворюються колегії, які очолюють відповідні прокурори.

Колегії є дорадчими органами, рішення яких у необхідних випадках реалізуються наказами відповідних прокурорів. Рішення колегій доводяться до відома працівників прокуратури.

Колегія Генеральної прокуратури України утворюється у складі Генерального прокурора України (голова), його першого заступника, заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних працівників органів прокуратури. Персональний склад колегії затверджується наказом Генерального прокурора України.

У прокуратурі Автономної Республіки Крим, прокуратурах областей, міст Києва та Севастополя, прирівняних до них прокуратурах утворюються колегії у складі відповідного прокурора (голова), його першого заступника, заступників, інших керівних працівників прокуратури. Персональний склад колегій затверджується відповідним прокурором.

На засіданнях колегій можуть заслуховуватися повідомлення і пояснення керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій, інших посадових осіб з питань дотримання законодавства.

У разі розбіжності позицій прокурора і колегії він проводить своє рішення, але зобов'язаний доповісти про це Генеральному прокурору України. Члени колегій можуть повідомити свою особисту думку Генеральному прокурору України.

Стаття 29. Науково-методична рада при Генеральній прокуратурі України

Для розробки та розгляду науково-методичних рекомендацій та інших пропозицій щодо поліпшення організації та діяльності прокуратури, вдосконалення законодавства при Генеральній прокуратурі України утворюється Науково-методична рада.

Персональний склад і Положення про Науково-методичну раду затверджує Генеральний прокурор України.

Науково-методичні ради можуть створюватися і при прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокуратурах.

Стаття 30. Національна академія прокуратури України

Національна академія прокуратури України є державним вищим навчальним закладом, що здійснює підготовку і післядипломну освіту працівників прокуратури та науково-дослідну діяльність.

Національна академія прокуратури України є юридичною особою, діє на підставі законодавства України та Статуту.

Стаття 31. Інші установи прокуратури

Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прирівняні до них прокуратури можуть мати в оперативному управлінні поліграфічні підприємства, соціально-побутові, лікувальні та господарські об'єкти. Генеральна прокуратура України може бути засновником друкованих видань.

Стаття 32. Всеукраїнська конференція працівників прокуратури

Всеукраїнська конференція працівників прокуратури скликається Генеральним прокурором України для вирішення питань, визначених статтею 131 Конституції України, Законом України "Про Вищу раду юстиції", цим Законом, а також розгляду інших питань, що вносяться Генеральним прокурором України або делегатами конференції.

Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів Вищої ради юстиції в порядку, передбаченому Законом України "Про Вищу раду юстиції", схвалює Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури.

Представники на Всеукраїнську конференцію працівників прокуратури обираються на конференціях працівників Генеральної прокуратури України, органів прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів, Військової прокуратури Військово-Морських Сил України, які скликаються керівниками відповідних прокуратур, із розрахунку - три делегати від Генеральної прокуратури України, від одного до трьох представників - від інших прокуратур залежно від штатної чисельності відповідних прокуратур.

Участь у цих конференціях беруть працівники прокуратури, які мають класні чини, військові звання.

Всеукраїнська конференція працівників прокуратури затверджує порядок денний, обирає мандатну комісію, головуючого, секретаріат.

Рішення всеукраїнської конференції працівників прокуратури приймаються більшістю голосів від зареєстрованих членів конференції відкритим або таємним голосуванням.

Рішення Всеукраїнської конференції працівників прокуратури підписуються головуючим і секретарем конференції і доводяться до відома всіх працівників прокуратури.

Стаття 33. Громадські професійні об'єднання прокурорів

Прокурори та пенсіонери з числа працівників прокуратури можуть створювати громадські організації (асоціації, ради, спілки тощо) з метою захисту законних прав та інтересів їх членів, які працюють чи працювали в органах прокуратури України, підтримки авторитету та позитивного іміджу прокуратури, сприяння здійсненню завдань прокуратури з утвердження верховенства права і зміцнення законності, виховання кадрів у дусі відданості обраній професії..

Ветеранами прокуратури визнаються громадяни України, які прослужили 25 і більше років прокурорами, слідчими прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури. Ветеранам прокуратури вручається посвідчення та нагрудний знак. На них поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та соціальний захист".

РОЗДІЛ III
ФУНКЦІЇ ПРОКУРАТУРИ

Глава 8
Підтримання державного обвинувачення в суді

Стаття 34. Зміст підтримання державного обвинувачення в суді

Підтримання державного обвинувачення є процесуальною діяльністю прокурора, спрямованою на доведення перед судом обвинувачення з метою забезпечення притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, або звільнення її від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках.

Державне обвинувачення в суді підтримується шляхом участі прокурора у всіх стадіях судочинства та ініціювання перегляду судових рішень.

Участь прокурора у розгляді судами кримінальних справ, за винятком справ приватного обвинувачення, є обов'язковою.

Прокурор підтримує обвинувачення від імені держави і при виконанні цієї функції є незалежним, керується Конституцією України, законами України, своєю правосвідомістю і внутрішнім переконанням.

Стаття 35. Завдання прокурора при підтриманні державного обвинувачення в суді

Прокурор, який підтримує державне обвинувачення в суді, зобов'язаний, дотримуючись принципу незалежності суддів, сприяти суду у всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, винесенню законного судового рішення з тим, щоб кожний хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний, охороні прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, вживати передбачених законом заходів до усунення порушень закону.

Стаття 36. Повноваження прокурора при підтриманні державного обвинувачення в суді

Повноваження прокурора, який підтримує державне обвинувачення, визначаються кримінально-процесуальним законодавством України та цим Законом.

Прокурор при підтриманні державного обвинувачення користується рівними з іншими учасниками процесу правами у наданні доказів, участі в їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, заявленні клопотань та відстоюванні інших процесуальних інтересів.

Якщо прокурор дійде висновку, що дані судового слідства суперечать пред'явленому обвинуваченню, він зобов'язаний відмовитися від нього або змінити обвинувачення шляхом винесення відповідної постанови.

У разі незгоди з відмовою прокурора, який бере участь у справі, від обвинувачення або зі зміною ним обвинувачення прокурор вищого рівня у межах своїх повноважень скасовує постанову про відмову від обвинувачення або його зміну і здійснює заміну державного обвинувача.

Для вирішення питання про наявність підстав для ініціювання перегляду судових рішень прокурор у межах своєї компетенції вправі знайомитися з матеріалами справи безпосередньо в суді або витребувати справу із суду в порядку, передбаченому законодавством.

У разі, коли прокурор після виконання певних процесуальних дій залишив посаду або не може виконувати свої службові обов'язки з інших поважних причин, його подальші повноваження у цій справі поширюються на виконувача його обов'язків або новопризначеного прокурора.

Прокурор у разі виявлення порушень прав громадян під час розгляду справи в суді вживає заходів до їх поновлення.

Стаття 37. Акти прокурора щодо перегляду судових рішень у кримінальних справах

У разі виявлення підстав для перегляду судових рішень прокурор, який брав участь у справі або затвердив обвинувальний висновок, має право подати апеляцію або внести касаційне подання.

Незалежно від участі у розгляді справи мають право внести касаційні подання, подання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами та клопотання про перегляд судових рішень в порядку виключного провадження Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та їх заступники у межах своїх повноважень.

У передбачених законом випадках зазначені документи можуть бути змінені, доповнені або відкликані прокурором, який їх вніс, чи прокурором вищого рівня.

Стаття 38. Участь прокурора у перегляді судових рішень судами вищих інстанцій

Участь у перегляді судових рішень апеляційним судом і Верховним Судом України забезпечують прокурори відповідного судам рівня.

Участь прокурора у розгляді справ судами апеляційної і касаційної інстанції є обов'язковою.

Прокурор, який бере участь у перегляді судових рішень судами вищих інстанцій, дає вмотивовані висновки щодо їх законності, обгрунтованості процесуальних актів прокуратури та інших учасників процесу.

Глава 9
Представництво інтересів громадянина або держави в суді

Стаття 39. Зміст та завдання представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді

Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Завданням представництва є:

1) захист прав і законних інтересів громадян, які не спроможні з будь-яких причин самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження, невизначеного кола осіб, права яких одночасно порушуються, а також захист майнових та інших інтересів держави, які порушуються чи можуть бути порушені внаслідок протиправних діянь фізичних або юридичних осіб;

2) вжиття заходів щодо поновлення порушених прав та законних інтересів громадянина та держави, усунення причин і умов, що сприяли їх порушенню;

3) притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, які винні в порушенні прав і законних інтересів громадянина або держави, відшкодування завданих державі збитків.

Стаття 40. Приводи та підстави представництва в суді

Приводами для представництва в суді є звернення до прокуратури громадян, юридичних осіб та посадових осіб, повідомлення в засобах масової інформації або власна ініціатива прокурора.

Підставами для представництва в суді є:

1) неспроможність громадян, зазначених у пункті "1" статті 38 цього Закону, самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження;

2) порушення або загроза порушення інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Стаття 41. Повноваження прокурора при здійсненні представництва в суді

Прокурор самостійно визначає наявність підстав для представництва інтересів громадянина або держави у суді, бере участь у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Прокурор при здійсненні представництва має право:

1) звертатися до суду з позовами (заявами) з метою захисту прав і свобод громадянина, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави;

2) звертатися до суду з позовами про визнання незаконними правових актів, дій та рішень посадових осіб;

3) брати участь у розгляді судами справ з метою захисту прав громадян або інтересів держави;

4) давати висновки в судових засіданнях у справах, що розглядаються з участю прокурора;

5) оскаржувати незалежно від участі у розгляді справи судові рішення в апеляційному і касаційному порядку, ініціювати їх перегляд за нововиявленими та винятковими обставинами;

6) з метою вирішення питання щодо вступу у справу, яка розглядається чи розглянута без участі прокурора, у тому числі шляхом оскарження судових рішень чи ініціювання їх перегляду, знайомитися з матеріалами справи у суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі;

7) звертатися до суду про зупинення виконання його рішень у випадках, визначених законом.

Повноваження, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 7, мають Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прокурори міст, районів, прирівняні до них прокурори та їх заступники.

Оскаржувати судові рішення та ініціювати їх перегляд має право також прокурор, який брав участь у справі.

Акти, подані прокурором при здійсненні представництва в суді, можуть бути змінені, доповнені або відкликані ним чи прокурором вищого рівня.

Стаття 42. Представництво прокурора при розгляді справ у Верховному Суді України та вищих спеціалізованих судах

Прокурор за своєю ініціативою або ініціативою суду може брати участь у розгляді цивільних, господарських, адміністративних справ судовими палатами Верховного Суду України або на спільному засіданні цих палат, а також вищими спеціалізованими судами.

Повноваження щодо організації участі прокурора у цих судах здійснює Генеральна прокуратура України.

Стаття 43. Повноваження прокурора щодо захисту прав і свобод громадянина або інтересів держави при виконанні рішень судів та інших органів і посадових осіб

З метою захисту прав і свобод громадянина або інтересів держави при виконанні рішень судів та інших органів і посадових осіб прокурор має право проводити перевірки додержання законів, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, витребовувати їх копії, засвідчені належним чином, викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них пояснень з приводу допущених порушень закону та документів з питань виконавчого провадження, користуватись іншими повноваженнями, передбаченими законом.

Прокурор в установленому порядку вживає заходів до усунення порушень закону, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку винних осіб до відповідальності.

Прокурор має право звертатися до суду стосовно рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб та застосовувати інші повноваження учасника виконавчого провадження.

Глава 10
Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство

Стаття 44. Предмет та завдання нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство

Предметом нагляду є додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність, дізнання, досудове слідство.

Нагляд має своїм завданням сприяти:

1) виявленню, попередженню та розкриттю злочинів, забезпеченню та захисту законних інтересів особи, її прав, свобод, власності, підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) додержанню законності при порушенні та закритті кримінальних справ, зупиненні досудового слідства, розслідуванні злочинів, а також додержанню строків дізнання і досудового слідства та тримання особи під вартою;

3) неухильному виконанню при розслідуванні злочинів вимог закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи, з'ясовуванню обставин, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом'якшують і обтяжують його відповідальність;

4) запобіганню незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності, охороні прав і законних інтересів громадян, які є учасниками кримінального судочинства;

5) узгодженню дій органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю, щодо розкриття та розслідування злочинів;

6) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усуненню причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Стаття 45. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність

Прокурор у межах своєї компетенції:

1) здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності;

2) має право у будь-який час безперешкодно входити у всі приміщення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

3) перевіряє розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів;

4) з метою усунення порушень вимог законодавства доручає керівникам відповідних органів проведення перевірок виконання підпорядкованими їм підрозділами та їхніми посадовими особами покладених на них законом завдань оперативно-розшукової діяльності та додержання прав, свобод людини і громадянина та законних інтересів юридичних осіб;

5) викликає посадових та інших осіб органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, для отримання пояснень щодо порушень вимог законодавства України;

6) перевіряє скарги на порушення законодавства органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами та матеріалами про контррозвідувальну діяльність;

7) скасовує незаконні постанови про заведення, зупинення, закриття або поновлення оперативно-розшукових справ, а також інші рішення, що суперечать закону;

8) дає згоду на продовження строку проведення оперативно-розшукових заходів, а також на закриття та знищення оперативно-розшукових справ;

9) дає санкцію або згоду на проведення оперативно-розшукових заходів у випадках, передбачених законом;

10) вимагає від керівника усунення підпорядкованого йому працівника від подальшого проведення оперативно-розшукової діяльності у справі, якщо той допустив порушення законодавства, прав та свобод людини і громадянина або законних інтересів юридичної особи;

11) надає згоду підрозділам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, на звернення до суду з поданням для одержання дозволу на проведення відповідних заходів, бере участь у розгляді судами цих питань, вносить у разі необхідності апеляційне подання на постанову суду;

12) вживає заходів щодо усунення порушень законодавства і притягнення винних до встановленої законом відповідальності;

13) дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні.

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, мають Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міст і районів, прирівняні до них прокурори та їх заступники, а також уповноважені Генеральним прокурором України інші прокурори.

Стаття 46. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства визначаються Кримінально-процесуальним кодексом України та цим Законом.

Прокурор має право доручати керівникам органів дізнання та досудового слідства проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою виявлення та усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину. Прокурор здійснює передачу кримінальних справ від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу.

Прокурор має право брати участь у розслідуванні або прийняти до свого провадження чи доручити підпорядкованому йому прокуророві розслідування будь-якого злочину.

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства мають Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міст і районів, прирівняні до них прокурори та їх заступники, а також спеціально уповноважені на це прокурори.

Стаття 47. Координаційні повноваження прокуратури у сфері протидії злочинності та корупції

Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори координують діяльність правоохоронних органів з питань протидії злочинності та корупції.

Координаційні повноваження прокуратури реалізуються шляхом проведення спільних нарад, створення міжвідомчих робочих груп, проведення узгоджених заходів, аналітичної діяльності тощо.

Глава 11
Досудове слідство в прокуратурі

Стаття 48. Провадження досудового слідства

Провадження досудового слідства у кримінальних справах прокуратурою здійснюється в межах та порядку, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.

Стаття 49. Слідчі прокуратури

У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим є старші слідчі в особливо важливих справах і слідчі в особливо важливих справах; у прокуратурах областей, міст та прирівняних до них прокуратурах можуть бути слідчі в особливо важливих справах і старші слідчі; у районних, міжрайонних, міських - старші слідчі і слідчі.

Слідчі прокуратури проводять досудове слідство у справах про діяння, що містять ознаки злочину, віднесені законом до їх підслідності, а також в інших справах, переданих їм прокурором.

Положення статей 6, 7, 8, 9, 13, 32, 33, 64, 65 частини другої статті 71, статей 73, 74, 75, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 86, 87, 88, 89 цього Закону щодо прокурорів поширюються також на слідчих прокуратури.

Стаття 50. Прокурори-криміналісти

Прокурори-криміналісти забезпечують впровадження у слідчу практику наукових рекомендацій та передового досвіду роботи з питань організації слідства, тактики розслідування, застосування науково-технічних засобів, надають практичну допомогу в розслідуванні злочинів та в необхідних випадках беруть участь у проведенні слідчих дій.

У Генеральній прокуратурі України є старші прокурори-криміналісти; в прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прирівняних до них прокуратурах - старші прокурори-криміналісти та прокурори-криміналісти.

Глава 12
Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян

Стаття 51. Предмет та завдання нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян

Предметом нагляду є:

1) додержання законів під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, органах і установах, що виконують покарання чи заходи примусового характеру, що призначаються судом у кримінальних справах;

2) додержання встановленого кримінально-виконавчим, іншим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих органах і установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків;

3) додержання законів при застосуванні заходів медичного та виховного характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, адміністративних затримань і арештів, при триманні у приймальниках-розподільниках, пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, загальноосвітніх школах і професійних училищах соціальної реабілітації та притулках для неповнолітніх.

Завданнями нагляду є:

1) виконання судових рішень у кримінальних справах, а також про застосування інших примусових заходів, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, у відповідності до вимог чинного законодавства;

2) недопущення незаконних обмежень і дотримання встановлених чинним законодавством та гарантованих Конституцією України прав і особистої свободи людини та громадянина;

3) застосування обмеження особистої свободи лише у випадках, коли для невідкладного захисту інтересів громадян або держави інші заходи недостатні чи малоефективні;

4) утримання під вартою особи у місцях застосування заходів примусового характеру, попереднього ув'язнення та установах виконання покарань на законних підставах;

5) застосування примусових заходів медичного і виховного характеру щодо осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, за наявності висновків спеціально уповноважених органів чи установ та на підставі рішення суду;

6) додержання вимог законодавства про звільнення засуджених від відбування покарання та з інших питань, пов'язаних з виконанням вироку.

Стаття 52. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян

Прокурор в межах своєї компетенції:

1) має право безперешкодного доступу в будь-який час до всіх приміщень, де перебувають особи, щодо яких застосовані примусові заходи медичного та виховного характеру, а також тримаються затримані, заарештовані в адміністративному порядку, до місць попереднього ув'язнення, органів і установ системи виконання покарань, опитувати затриманих, заарештованих, засуджених, а також осіб, до яких застосовані заходи примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи;

2) перевіряє законність тримання осіб у місцях попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, у психіатричних закладах, а також при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

3) санкціонує у встановлених законом випадках дії адміністрації місць попереднього ув'язнення;

4) негайно звільняє мотивованою постановою осіб, які без законних підстав тримаються в місцях попереднього ув'язнення, установах виконання покарань, у дисциплінарних ізоляторах, карцерах, приміщеннях камерного типу (одиночних камерах) та в інших місцях тримання під вартою і обмеження особистої свободи;

5) вживає передбачених законом заходів щодо скасування судових рішень у кримінальних справах, які суперечать вимогам закону, а також про адміністративні арешти, затримання, застосування заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи людини;

6) перевіряє законність і вживає передбачених законом заходів щодо скасування незаконних наказів, розпоряджень, постанов, інструкцій, інших актів органів і установ попереднього ув'язнення, виконання покарань, а також застосування заходів примусового характеру;

7) негайно припиняє незаконне застосування до осіб, що тримаються у місцях виконання примусових заходів, пов'язаних з обмеженням особистої свободи, попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, спеціальних засобів примусу;

8) вимагає від посадових осіб органів та установ попереднього ув'язнення, виконання покарань та заходів примусового характеру пояснень з приводу допущених порушень, а також проведення перевірок;

9) вживає заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення закону.

Стаття 53. Обов'язковість виконання постанов і вказівок прокурора

Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов'язковими і підлягають виконанню в строк, встановлений прокурором.

Глава 13
Нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами та нагляд за додержанням і застосуванням законів

Стаття 54. Предмет і завдання нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами

Предметом нагляду є:

1) відповідність актів, які видаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, що стосуються прав і свобод людини і громадянина, вимогам Конституції та законів України;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, трудові, особисті права та свободи людини і громадянина, захист їх честі і гідності.

Завданням нагляду є попередження, виявлення та усунення порушень закону щодо прав і свобод людини і громадянина та захист їх інтересів.

Стаття 55. Предмет і завдання нагляду за додержанням і застосуванням законів

Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими та службовими особами, вимогам Конституції України та чинних законів України;

2) додержання законів у сфері соціально-економічних та інших суспільних відносин.

Завданнями нагляду є попередження, виявлення та усунення порушень закону.

Стаття 56. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;

3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них пояснень щодо порушень закону.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:

1) опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;

2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень;

3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення;

4) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

5) звертатися до суду з позовами (заявами) з метою захисту прав і свобод громадянина, невизначеного кола осіб, інтересів держави, юридичних осіб, а також про визнання незаконними правових актів, дій та рішень посадових осіб.

Стаття 57. Перевірки додержання законів у порядку нагляду

Перевірка додержання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю, не дублює їх функції і не втручається у розпорядчу та господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Глава 14
Міжнародне співробітництво прокуратури

Стаття 58. Співпраця з правоохоронними органами іноземних держав у сфері кримінального судочинства та протидії злочинності

Органи прокуратури згідно з чинними міждержавними договорами України здійснюють співробітництво з відповідними установами інших країн з питань виконання процесуальних дій при розслідуванні злочинів, видачі правопорушників, передачі кримінального переслідування та інших, передбачених такими договорами питань.

У випадках, передбачених законодавством, Генеральна прокуратура України є центральним органом, відповідальним за виконання міжнародних договорів.

Стаття 59. Міжнародні договори України міжвідомчого характеру, що укладаються Генеральною прокуратурою України

Генеральна прокуратура України укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру про співробітництво з питань діяльності прокуратури з відповідними державними органами іноземних держав і міжнародними організаціями, в компетенцію яких входять питання, що регулюються договорами.

Стаття 60. Порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру, що укладаються Генеральною прокуратурою України

Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України міжвідомчого характеру погоджуються з Міністерством закордонних справ України.

Рішення про проведення переговорів і підписання таких договорів приймається Генеральним прокурором України за погодженням з Міністерством закордонних справ України.

Ведення переговорів з метою підготовки тексту міжнародного договору України міжвідомчого характеру, прийняття тексту такого договору, встановлення його автентичності та підписання здійснюється лише уповноваженими на те особами.

Повноваження на ведення перегорів і підписання зазначених міжнародних договорів надаються Генеральним прокурором України разом з Міністерством закордонних справ України.

Генеральна прокуратура Україна забезпечує виконання зобов'язань української сторони, контролює дотримання вимог, що випливають з таких договорів для української сторони.

Міжнародні договори України міжвідомчого характеру, що набули чинності для України, публікуються у Зібранні діючих міжнародних договорів України та інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України".

Міжнародні договори України міжвідомчого характеру реєструються у Міністерстві юстиції України шляхом включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів.

Оригінали текстів міжнародних договорів України міжвідомчого характеру зберігаються у Міністерстві закордонних справ України.

Контроль автентичності текстів українською та іноземними мовами здійснює Міністерство закордонних справ України.

Денонсація міжнародних договорів України міжвідомчого характеру здійснюється Генеральною прокуратурою України.

РОЗДІЛ IV
ПРОКУРОРСЬКІ АКТИ

Глава 16
Види прокурорських актів

Стаття 61. Акти прокурора

Прокурор при здійсненні своїх повноважень вносить протести та подання, виносить постанови, подає заяви, позови, скарги, складає протоколи та дає вказівки.

У разі залишення без розгляду або несвоєчасного розгляду актів прокурора винні у цьому посадові або службові особи притягуються до встановленої законом відповідальності.

Стаття 62. Вимоги до актів прокурора

Акти прокурора повинні бути вмотивовані, ґрунтуватися на вимогах закону та бути прийняті в межах повноважень прокурора.

У протесті, поданні або постанові прокурора зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.

Стаття 63. Протест

Протест - це письмова вимога прокурора або його заступника про перегляд незаконних правових актів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішень і дій їх посадових осіб.

У протесті ставиться питання про скасування акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконного діяння посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест на акт, що суперечить закону, вноситься до органу, що його видав, або до органу вищого рівня.

Протест зупиняє дію опротестованого правового акта або його окремих частин і розглядається у десятиденний строк після надходження, якщо інше не передбачено законом. Про наслідки розгляду протесту прокурор повідомляється негайно.

У випадку відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися в порядку адміністративного судочинства до суду про визнання акта, рішень і дій незаконними.

Стаття 64. Подання

Подання - акт реагування на виявлені порушення закону, їх причини та умови, що сприяли їх вчиненню.

Прокурор, його заступник вносять подання органам державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям, посадовим особам про усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють. Подання підлягає невідкладному розгляду. Про вжиті заходи має бути повідомлений прокурор в місячний строк з дня його отримання.

Подання прокурором може вноситься і в інших випадках, визначених законом.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який має право особисто взяти участь у його розгляді.

Стаття 65. Постанова

Постанова - це письмове рішення прокурора або його заступника про порушення чи закриття кримінальної справи, дисциплінарного чи адміністративного провадження, відмову у порушенні кримінальної справи, зміну обвинувального висновку, скасування незаконних постанов органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також рішень органів чи посадових осіб при виконанні судових рішень у кримінальних справах та застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи людини і громадянина та про вчинення інших дій, передбачених законом.

Постанова розглядається посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 66. Заява, позов, скарга

Заява, позов, скарга - звернення прокурора чи його заступника до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави, які складаються та подаються відповідно до вимог процесуального законодавства.

Стаття 67. Протокол

Протокол - акт прокурорського реагування, який складається прокурором для фіксації фактів правопорушень у випадках, передбачених законом.

Стаття 68. Вказівка

Вказівка - вимога прокурора з питань оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового слідства та нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, надана в межах його повноважень, передбачених законом. Вказівка прокурора є обов'язковою до виконання.

Стаття 69. Оприлюднення актів прокурора

Для забезпечення гласності своєї діяльності органи прокуратури можуть публікувати в засобах масової інформації акти прокурорського реагування на незаконні дії та рішення органів і посадових осіб, які порушують конституційні та інші охоронювані законом права людини і громадянина, інтереси юридичних осіб та держави, з повідомленням про вжиті у зв'язку з цим заходи.

При оприлюдненні актів прокурора не допускається порушення вимог законодавства щодо користування інформацією з обмеженим доступом, в тому числі відповідних норм Кримінально-процесуального кодексу України.

РОЗДІЛ V
КАДРИ ПРОКУРАТУРИ

Глава 17
Працівники прокуратури

Стаття 70. Призначення працівників прокуратури

Генеральний прокурор України визначає повноваження прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів щодо призначення на посади і звільнення з посад працівників прокуратури.

Стаття 71. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів

Прокурорами можуть бути громадяни України, які мають вищу юридичну освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, постійно проживають в Україні та за станом здоров'я, професійної підготовки, моральними і діловими якостями взмозі виконувати покладені обов'язки.

Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.

На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше тридцяти п'яти років зі стажем роботи в органах прокуратури не менше десяти років, на посади районних, міських та прирівняних до них прокурорів - особи не молодше двадцяти семи років зі стажем роботи в органах прокуратури не менше п'яти років.

Генеральним прокурором України може бути громадянин України, який на день призначення на посаду досяг 40 років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної роботи за фахом не менше 15-ти років, у тому числі не менш як 10 років в органах прокуратури, постійно проживає в Україні, володіє державною мовою та за станом здоров'я, моральними і діловими якостями може виконувати покладені на нього обов'язки.

Стаття 72. Обмеження, пов'язані з призначенням на посади прокурорів та з проходженням служби в органах прокуратури

Не можуть бути призначеними на посаду прокурора та проходити службу в органах прокуратури особи, які:

1) визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

2) були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих;

3) притягувалися до кримінальної відповідальності і справи стосовно яких закрито за нереабілітуючими підставами;

4) мають іноземне громадянство або втратили громадянство України;

5) відмовляються скласти присягу;

6) відмовляються від проходження процедури оформлення допуску до відомостей, що складають державну таємницю, якщо виконання службових обов'язків на посадах, на які претендують дані особи, пов'язане з використанням таких відомостей;

7) мають захворювання, які згідно з медичним висновком перешкоджають виконанню службових обов'язків;

8) у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані особам, які є їх близькими родичами чи свояками.

Прокурор не має права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої, бути засновником (співзасновником) юридичних осіб, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Прокурор не може належати до політичних партій.

Стаття 73. Стажування в органах прокуратури та випробування при прийнятті на службу в органи прокуратури

Стажування в органах прокуратури проводиться з метою набуття необхідного професійного досвіду, перевірки професійного рівня та ділових якостей працівників.

При прийнятті на службу в органи та установи прокуратури осіб, які мають досвід практичної роботи за спеціальністю, з метою перевірки їхньої відповідності займаній посаді може встановлюватися випробування терміном до шести місяців. Тривалість випробувального терміну визначається за згодою сторін.

Випробувальний термін в процесі проходження служби може бути скорочений чи продовжений у межах шести місяців за згодою сторін. До випробувального терміну не зараховується період тимчасової непрацездатності й інші періоди, коли випробуваний був відсутній на службі з поважних причин. Випробувальний термін зараховується до стажу в органах прокуратури.

Особи, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, зараховуються на відповідну посаду без присвоєння класного чину і під час стажування та випробувального періоду виконують покладені на них службові обов'язки.

Стаття 74. Присяга прокурора

Особа, яка вперше призначена на посаду прокурора, приймає Присягу такого змісту:

"Вступаючи на службу в прокуратуру, присв'ячую свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі та урочисто присягаю:

неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов'язань України;

сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку;

захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави;

постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури.

Усвідомлюю, що порушення присяги несумісне з подальшим перебуванням в органах прокуратури".

Прокурор підписує текст прийнятої Присяги, яка додається до особової справи. Про прийняття Присяги вноситься запис у трудову книжку. Процедура прийняття Присяги визначається Генеральним прокурором України.

Стаття 75. Кадровий резерв органів прокуратури

В органах прокуратури створюється кадровий резерв для заміщення посад, а також для висунення на вищі керівні посади.

Заміщення керівних посад в органах прокуратури здійснюється, як правило, з числа осіб, які перебувають у кадровому резерві прокуратури.

До кадрового резерву для висунення на вищі керівні посади зараховуються найбільш підготовлені працівники, які мають системні професійні знання, опанували основні напрямки прокурорсько-слідчої діяльності, успішно виконують службові обов'язки, проявляють ініціативу, діловитість, підвищують свій професійний рівень, володіють організаторськими здібностями та відповідними моральними якостями і мають стаж роботи в органах прокуратури не менше трьох років.

Порядок формування кадрового резерву і організації роботи з ним визначаються Генеральним прокурором України.

Стаття 76. Спеціалісти та інші працівники прокуратури

Технічну і господарську діяльність прокуратури забезпечують державні службовці, службовці, а також працівники наскрізних професій.

Стаття 77. Наукові та педагогічні працівники прокуратури

Положення цього Закону поширюються на науково-педагогічних працівників науково-навчальних закладів прокуратури, які мають класні чини.

Глава 18
Проходження служби в органах прокуратури

Стаття 78. Класні чини працівників прокуратури

Прокурорам присвоюються класні чини відповідно до займаної посади і стажу роботи. Генеральним прокурором України можуть бути присвоєні класні чини також іншим працівникам органів і установ прокуратури.

Класні чини державного радника юстиції України, державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів присвоюються за поданням Генерального прокурора України Президентом України, класні чини молодшого радника юстиції, радника юстиції, старшого радника юстиції присвоюються Генеральним прокурором України, чергові класні чини юриста 3, 2, 1 класу - прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняних до них прокуратур.

Порядок присвоєння і позбавлення класних чинів визначається Положенням про класні чини працівників прокуратури України, яке затверджується Генеральним прокурором України.

Надбавка за класний чин здійснюється щомісячно і встановлюється у відсотках до посадового окладу працівника прокуратури в наступних розмірах:

дійсний державний радник юстиції - 35;

державний радник юстиції 1 класу - 33;

державний радник юстиції 2 класу - 30;

державний радник юстиції 3 класу - 27;

старший радник юстиції - 25;

радник юстиції - 23;

молодший радник юстиції - 20;

юрист 1 класу - 17;

юрист 2 класу - 15;

юрист 3 класу - 10.

Стаття 79. Атестація прокурорів

З метою перевірки рівня професійної підготовки при прийнятті на службу в органи прокуратури та визначення відповідності займаній посаді прокурори, слідчі прокуратури, науково-педагогічні працівники, які мають класні чини, а також особи, що претендують на зайняття цих посад, підлягають атестації.

Атестація проводиться один раз у п'ять років, а в разі неналежного виконання службових обов'язків чи висунення на вищі керівні посади - достроково.

У Генеральній прокуратурі України утворюється Вища атестаційна комісія. Персональний склад цієї комісії затверджується наказом Генерального прокурора України.

Атестаційні комісії утворюються в прокуратурі Автономної Республіки Крим, прокуратурах областей, міст Києва і Севастополя, прирівняних до них прокуратурах і в Національній академії прокуратури України. Персональний склад цих комісій затверджується наказами відповідних прокурорів і ректора Національної академії прокуратури України.

Атестаційні комісії прокуратури діють відповідно до Положення про порядок проведення атестації працівників прокуратури, яке затверджується Генеральним прокурором України.

Стаття 80. Дисциплінарний статут прокуратури України

Види заохочень і дисциплінарних стягнень прокурорів, працівників науково-навчальних закладів, які мають класні чини, та порядок їх застосування встановлюються Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Законом.

Стаття 81. Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури

Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури схвалюється всеукраїнською конференцією працівників прокуратури і затверджується Генеральним прокурором України.

Прокурори зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу як у своїй службовій діяльності, так і поза нею.

Порушення прокурором вимог Кодексу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 82. Декларування доходів прокурорами

Особи, які призначаються на посаду прокурора, подають за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі й за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї.

Особи, які призначаються на посади Генерального прокурора України, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, району, міста, прирівняних до них прокурорів та їх заступників, повинні подати також відомості про належні їм та членам їх сімей нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери.

Зазначені відомості подаються прокурорами щорічно. Порядок зберігання і використання цих відомостей встановлюється Генеральним прокурором України відповідно до вимог законодавства про державну службу.

Стаття 83. Професійна підготовка та підвищення кваліфікації працівників прокуратури

В органах прокуратури функціонує єдина система підготовки, отримання післядипломної освіти і підвищення

кваліфікації прокурорів, яка включає навчання в Національній академії прокуратури України, стажування молодих спеціалістів та інших працівників, які не мають досвіду практичної роботи, самостійне навчання, проведення постійно діючих семінарів, науково-практичних конференцій, стажувань у структурних підрозділах, кабінетах криміналістики.

Підвищення кваліфікації є службовим обов'язком працівників прокуратури та враховується при вирішенні питань щодо відповідності займаній посаді, просування по службі та заохочення працівників прокуратури.

Стаття 84. Відставка прокурорів

Відставкою є припинення служби першим заступником і заступниками Генерального прокурора України, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняними до них прокурорами за письмовою заявою.

Підставами для відставки є:

1) принципова незгода з рішенням вищестоящого прокурора, а також етичні перешкоди для перебування на посаді;

2) примушування прокурора до виконання рішення вищестоящого прокурора, яке суперечить Конституції та законам України, що може заподіяти значної матеріальної або моральної шкоди державі, підприємствам, установам, організаціям або об'єднанням громадян, громадянину;

3) стан здоров'я, що перешкоджає виконанню службових повноважень (за наявності медичного висновку).

Відставка приймається або в ній дається вмотивована відмова Генеральним прокурором України.

Рішення про прийняття відставки або про відмову в ній приймається у місячний термін з дня надходження заяви.

У випадку відмови у відставці прокурор повинен продовжувати виконання службових обов'язків і має право на звільнення з роботи в загальному порядку.

У разі відставки прокурора, який не має достатнього стажу для призначення пенсії, йому виплачується щомісячно 85 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок за класний чин та вислугу років до набуття права на пенсію.

Стаття 85. Звільнення прокурорів

Прокурори, крім Генерального прокурора України, можуть бути звільнені з роботи на загальних підставах, передбачених законодавством про працю.

Прокурори можуть бути звільнені з посади також у таких випадках:

1) у разі відставки згідно зі статтею 84 цього Закону;

2) за результатами атестації щодо невідповідності працівника займаній посаді;

3) недотримання вимог, передбачених статтею 71 цього Закону;

4) виявлення або виникнення обставин, зазначених у статті 72 цього Закону;

5) у разі припинення громадянства;

6) у разі притягнення до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України.

Стаття 86. Посвідчення прокурора

Прокурори мають посвідчення - офіційний документ, що підтверджує особу прокурора та його повноваження. Положення про посвідчення прокурора та його зразок затверджує Генеральний прокурор України.

РОЗДІЛ VI
ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ ТА ЧЛЕНІВ ЇХНІХ СІМЕЙ

Глава 19
Особливості правового та соціального захисту працівників прокуратури

Стаття 87. Матеріальне та соціальне забезпечення працівників прокуратури, членів їхніх сімей

Заробітна плата прокурорів складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років, премій, матеріальних допомог, інших надбавок і доплат до посадових окладів та виплат, передбачених актами законодавства, і має забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання службових обов'язків, а також закріплення кваліфікованих кадрів.

Співвідношення між посадовими окладами працівників прокуратури встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Генерального прокурора України.

Надбавка за вислугу років виплачується прокурорам щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за класний чин і залежно від стажу у таких розмірах: від 2 до 5 років - 20, від 5 до 10 років - 30, від 10 до 15 років - 40, від 15 до 20 років - 50, понад 20 років - 60 відсотків.

Прокурорам можуть встановлюватися надбавки за особливий характер роботи та інтенсивність праці, за високі досягнення у праці й виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років, інших надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.

Прокурорам надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку й у зворотному напрямку в межах України та з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Прокурорам, які мають стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається щорічна додаткова відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.

Прокурори, які не мають житла або потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються житловою площею у вигляді окремої квартири або будинку в позачерговому порядку з державного житлового фонду відповідними місцевими органами виконавчої влади не пізніше як через шість місяців після звернення із заявою про надання житла. Військовослужбовці військових прокуратур забезпечуються житлом в ті ж строки коштом Міністерства оборони України. У разі незабезпечення прокурорів житловим приміщенням у зазначені строки прокуратура за рахунок коштів державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування цим працівникам. Порядок фінансування прокуратури для цієї мети, а також порядок розрахунків з Державним бюджетом органу виконавчої влади, який своєчасно не надав прокурорам житло, визначається Кабінетом Міністрів України. У разі звільнення прокурором та членами їх сім'ї житла, що належить до державного житлового фонду, воно надається відповідній прокуратурі для повторного заселення. Прокурори мають право на додаткову площу відповідно до статті 49 Житлового кодексу України, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з наймом (піднаймом) житлових приміщень, до надання їм у встановленому порядку житла для постійного проживання. Умови, механізм та граничний розмір компенсації, яка може виплачуватися прокурорам за найом чи піднайом житлових приміщень, визначається Кабінетом Міністрів України.

Прокурору та членам його сім'ї, які мешкають разом з ним, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (в тому числі приватизованим), комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія), придбання палива і користування індивідуальним домашнім телефоном та охоронною сигналізацією.

Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи можуть продавати на пільгових умовах житлові приміщення прокурорам із знижкою до 50 відсотків його вартості у разі відсутності у нього житла.

На індивідуальне і кооперативне житлове будівництво або для придбання квартир чи індивідуальних жилих будинків прокурорам, які потребують поліпшення житлових умов, надається земельна ділянка та безвідсотковий кредит на строк до 20 років. Умови надання кредиту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прокурорам може надаватися житлова площа за рахунок довготермінових державних кредитів.

Прокурори мають право на позачергове влаштування дітей у дошкільні навчальні заклади, на позачергове і безоплатне встановлення індивідуальних домашніх телефонів, квартирної охоронної сигналізації.

Працівники прокуратури та члени їхніх сімей користуються у встановленому порядку безплатним медичним обслуговуванням (в тому числі забезпеченням медикаментами) в державних закладах охорони здоров'я. Члени сімей прокурорів, які проживають разом з ними, обслуговуються в тих медичних закладах, що й працівники прокуратури. Працівникам прокуратури з оплатою 50 відсотків коштом державного бюджету, а членами їхніх сімей за власний рахунок щорічно надається путівка на санаторно-курортне лікування.

Прокурори забезпечуються безплатним службовим обмундируванням, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Генерального прокурора України.

Стаття 88. Заходи соціального захисту прокурорів та членів їхніх сімей

У разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, прокурор одержує компенсацію в розмірі від річної до п'ятирічної заробітної плати залежно від ступеня втрати працездатності, а в разі їх загибелі із зазначеної причини сім'ї або утриманцям загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічної заробітної плати за останньою посадою і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника в розмірі його місячного посадового окладу. Порядок, умови компенсації та одноразової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Поховання прокурора, який загинув (помер) у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, а також звільненого з посади, який помер внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень або іншої шкоди здоров'ю, пов'язаних з виконанням службових обов'язків, здійснюється за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів прокуратури у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

За сім'єю загиблого зберігається право на одержання благоустроєного житлового приміщення на умовах і підставах, які існували на час загибелі працівника.

Стаття 89. Пенсійне забезпечення прокурорів

Прокурори зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, а для інвалідів в розмірі 90 відсотків, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначені пенсії враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на посадах прокурорів пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються до заробітку для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цих періодів на даній роботі.

Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 та 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Коригування зазначених виплат проводиться шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин.

До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 95 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Служби безпеки, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років.

Працівникам, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при загальному стажі роботи 25 років і більше, а жінками - 50 років при загальному стажі роботи 20 років і більше, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.

До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім'ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених чинним законодавством.

Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працювали в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорсько-слідчих посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників, у зв'язку з обранням їх на виборні посади чи призначенням на інші посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за її призначенням.

Прокурорам, які визнані інвалідами І або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першої цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

У разі обрання прокурора, який має право на отримання пенсії за вислугу років або набуває такого права під час роботи на виборній посаді, народним депутатом України, він має право на пенсію, що обчислюється із заробітку народного депутата або на пенсійне забезпечення за вислугу років на службі в органах прокуратури за його вибором.

Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором, у тому числі на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Військові прокурори при звільненні з військової служби мають право на одержання пенсії відповідно до цієї статті або на одержання пенсії, встановленої законодавством для військовослужбовців.

Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, втрачають право на призначення пенсії за вислугою років. Права на призначення пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння.

Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується у повному розмірі незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Прокурори, яким призначено пенсію за вислугу років і які працюють на прокурорських посадах, мають право одержувати заробітну плату відповідно до законодавства.

Прокурорам у разі звільнення вперше з роботи у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років чи інвалідністю виплачується грошова допомога із розрахунку середньомісячної заробітної плати за рік перед місяцем виходу на пенсію (з урахуванням коригування заробітної плати у цьому періоді в зв'язку з її підвищенням на день звільнення) за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Особам, які отримали грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років чи інвалідністю на підставі законів України, в разі наступного звільнення з органів прокуратури грошова допомога виплачується із розрахунку середньомісячної заробітної плати за рік перед місяцем звільнення (з урахуванням коригування заробітної плати у цьому періоді в зв'язку з її підвищенням на день звільнення) за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури після отримання зазначеної грошової допомоги.

Прокурорам, що не мають право на пенсійне забезпечення, грошова допомога виплачується у разі їх звільнення у випадку ліквідації, реорганізації органу чи установи прокуратури, скорочення чисельності або штату працівників.

Члени сімей прокурора (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї 80 відсотків - на двох і більше членів сім'ї.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників з урахуванням розмірів заробітної плати працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням вищого класного чину, почесного звання або наукового ступеня в порядку, передбаченому частинами другою і третьої цієї статті. За бажанням працівника, який продовжує працювати на прокурорських посадах, раніше призначена пенсія перераховується за кожні два роки, незалежно від виникнення підстав для перерахунку пенсій, передбачених цією статтею.

Положення цієї статті, за винятком частин чотирнадцятої, п'ятнадцятої і шістнадцятої, поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю, незалежно від часу виходу на пенсію за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

РОЗДІЛ VII
ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ

Глава 20
Фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів прокуратури

Стаття 90. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення прокуратури

Фінансування прокуратури, а також витрати, пов'язані з реалізацією передбачених цим Законом гарантій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Кошторис витрат на утримання прокуратури затверджує Генеральний прокурор України, який в межах виділених асигнувань має право вносити до нього зміни.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують розташовані на їхній території органи прокуратури відповідними службовими приміщеннями на умовах оренди.

Транспортними і матеріально-технічними засобами, службовим обмундируванням органи прокуратури забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України у централізованому порядку, затвердженому Генеральним прокурором України.

Грошове забезпечення прокурорів, службовців та інших працівників військових прокуратур здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на утримання органів прокуратури України. Його розмір не може бути меншим рівня оплати праці відповідних працівників територіальних прокуратур.

Забезпечення військових прокуратур службовими приміщеннями, їх охорони, транспортом, засобами зв'язку, іншим необхідним майном, а військовослужбовців цих прокуратур обмундируванням здійснюється Міністерством оборони України, органами інших військових формувань.

Стаття 91. Видавництва прокуратури

Офіційним друкованим органом Генеральної прокуратури України є журнал "Вісник прокуратури".

Глава 21
Інші питання організації та діяльності органів прокуратури

Стаття 92. Правове забезпечення органів прокуратури

Для забезпечення прокурорів правовою інформацією, нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою в органах прокуратури створюються бібліотеки, ведеться систематизація законодавства, консультативно-довідкова робота та застосовуються комп'ютерні правові програми.

Прокуратура у межах своєї компетенції бере участь у роботі з удосконалення законодавства.

Стаття 93. Статистична звітність

Генеральна прокуратура України спільно з Міністерством внутрішніх справ України, іншими міністерствами та відомствами, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі статистики розробляє систему та методику єдиного обліку і статистичної звітності про стан злочинності, розкриття та розслідування злочинів, прокурорської діяльності, а також встановлює єдиний порядок формування і подання звітності в органах прокуратури.

За погодженням з Державною судовою адміністрацією України Генеральна прокуратура України отримує та використовує у практичній діяльності звітність щодо розгляду судами кримінальних, цивільних, господарських і адміністративних справ.

Стаття 94. Печатка органів, закладів та установ прокуратури

Генеральна прокуратура України і підпорядковані їй прокуратури, а також заклади та установи мають свою печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Стаття 95. Роз'яснення термінів

Прокурор - це Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прокурори міст, районів, та прирівняні до них прокурори, їх заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів, їх заступники, старші прокурори, прокурори головних управлінь, управлінь та відділів, старші помічники та помічники прокурорів, старші прокурори - криміналісти, прокурори-криміналісти.

РОЗДІЛ VIII
ЗАКЛЮЧНІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Встановити, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативні акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у місячний термін подати до Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос